Особливості формування рентабельності на ПрАТ "Рівне-Борошно"

Стратегія підвищення рентабельності ПрАТ "Рівне-Борошно". Обґрунтування методичних і практичних рекомендацій щодо формування рентабельності на підприємстві. Значення показника рентабельності в сукупності економічних показників діяльності підприємств.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 15.10.2014
Размер файла 633,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

В плануванні прибутку беруть участь - при організаційній відповідальності за цю справу фінансової служби - всі виробничі та функціональні підрозділи підприємства. Тільки в такому разі план буде правильно віддзеркалювати внутрішньогосподарські резерви виробництва на базі більш раціонального використання матеріалів, трудових і фінансових ресурсів.

Рентабельність продукції, яка досягнута підприємством в базовому періоді повинна бути скоригованою з урахуванням умов ціноутворення планового періоду. Так ми розраховуємо базову рентабельність, але вона буде відображати лише цінові фактори, які слід брати до уваги при плануванні прибутку. Далі можна визначити резерви, які не були використані підприємством у базовому періоді для зростання прибутку, а саме за рахунок:

· ліквідації непродуктивних і понаднормативних витрат, що відносяться на собівартість продукції;

· ліквідації фактів поставки готової продукції покупцям з відхиленнями від узгоджених технічних і якісних параметрів, які ведуть до зниження оптових цін на ці вироби, і отже, прибутку від реалізації;

· структурних зрушень в асортименті продукції, що виробляється та реалізується, в бік випуску рентабельнішої продукції.

Враховуючи ці резерви розраховують скориговану базову рентабельність продукції підприємства.

Важливе значення як на стадії планування прибутку, так і в ході повсякденного контролю за виконанням плану прибутку має виявлення зайвих для підприємства запасів товарно-матеріальних ресурсів у вигляді непрацюючого устаткування, машин, приладів, понаднормативних запасів сировини, матеріалів, інструменту та інших цінностей. Фінансові ресурси, вкладені в такі активи, уповільнюють обіговість коштів підприємства, та природно знижують рентабельність виробництва.

Для підприємства важливо, щоб воно мало систематичну оперативну інформацію про хід виконання наміченого плану прибутку. Маючи щоденні дані про одержаний прибуток (а вони, як правило, досить точно показують дійсний стан справ і уточнюються за даними бухгалтерського обліку після закінчення поточного місяця), керівництво підприємства має змогу:

· оперативно впливати на цей процес;

· оперативно планувати найбільш раціональне використання прибутку з точки зору потреб підприємства.

У ході контролю за одержанням прибутку фінансова служба у координації з юридичною службою ретельно вивчає факти застосування до підприємства фінансових санкцій з боку партнерів по взаємних поставках матеріальних цінностей, фінансових, транспортних та інших органів. Ці санкції у вигляді штрафів, неустойок тощо, зменшують чистий прибуток, ускладнюють фінансове становище підприємства, в тому числі вони негативно впливають на рентабельність підприємства. Тому кожний факт збитків має бути оцінений з точки зору відповідальності конкретних посадових осіб, з чиєї вини вони скоїлися, і з точки зору розробки заходів щодо недопущення їх у подальшій роботі підприємства.

У підвищенні рівня рентабельності величезну роль відіграють також і трудові ресурси, з цього випливає що на підприємстві обов'язково:

· потрібно удосконалити роботу відділу кадрів;

· в першу чергу потрібно звернути увагу на професійні якості працівників, їх уміння працювати з колективом, відношення до своїх функціональних обов'язків [13, С. 40-42].

Для підвищення рівня рентабельності важливе значення має собівартість продукції, робіт і послуг. Собівартість дозволяє з'ясувати тенденції зміни даного показника, виконання плану по його рівню, визначити вплив чинників на його приріст, встановити резерви та дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції.

Висновок до розділу 1

Рентабельність - це відносний показник ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі витрат і ступінь використання ресурсів. В основі моделі коефіцієнтів рентабельності лежить відношення прибутку (найчастіше в розрахунок показників рентабельності включають чистий прибуток) або до затрачених засобів, або до виручки від реалізації, або до активів підприємства.

В економічній літературі переважно поділяють показники рентабельності на три групи:

· показники, які характеризують окупність витрат підприємства (показують скільки підприємство має прибутку з кожної гривні витраченої на виробництво) і розраховують як відношення величини балансового (або чистого) прибутку підприємства до величини витрат на виготовлення його продукції;

· показники, які характеризують рентабельність продажу (показують скільки підприємство має прибутку з кожної гривні доходу підприємства) і обчислюють як відношення суми балансового (чистого) прибутку до вартості реалізованої продукції (виручки від реалізації продукції);

· показники, які відображають доходність капіталу підприємства або його складових (показують скільки підприємство має прибутку з кожної гривні капіталу, яким володіє підприємство) і знаходять як результат ділення величини балансового (чистого) прибутку на величину статутного (власного, залученого тощо) капіталу підприємства.

Отже провівши дослідження даної тематики можна зробити висновок, що рентабельність - це показник економічної ефективності виробництва підприємства, який відображає кінцеві результати його господарської діяльності. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність чи недостатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво та реалізацію та взагалі на фінансово - господарську діяльність підприємства. При визначенні показників рентабельності, прибуток співвідноситься з чинниками, які мають найбільший вплив на його отримання. До таких чинників належать інвестиції, активи, витрати.

Методологічною основою аналізу фінансових результатів, до яких належать показник рентабельності, в умовах ринкових відносин є прийнята для всіх підприємств, незалежно від організаційно-правової форми і власності, модель їхнього формування та використання.

Отже, підприємства повинні активно шукати всі можливі шляхи вдосконалення виробництва, підвищення конкурентоспроможності власної продукції, це і буде сприяти зростанню рентабельності підприємства.

Виходячи з даних опрацьованих мною літературних джерел можна зробити висновок, що чим швидше обертається капітал, тим більша рентабельність. Щоб підвищити показник рентабельності, потрібно скоротити всі витратні статті, а саме: зменшити транспортні витрати; налагодити систему збуту; підвищити продуктивність праці; підприємству необхідно скоротити витрати на виробництво та реалізацію продукції [74]. Необхідність поліпшення ефективності управління, підвищення прибутковості праці, ефективності виробництва, конкурентоспроможності підприємства вимагає проведення реструктуризації підприємства. Реструктуризація в широкому розумінні передбачає комплексність змін, а не зміну тільки однієї сфери функціонування; є постійним інструментом управління, а не реалізації одноразової цілі; може охоплювати майнові перетворення вона може бути спрямована на зміну; підлягає модифікації та коригуванню в ході реалізації. Вона може бути спрямована на зміну майна, структури виробничої програми, структури залученого капіталу, активів, доходів та витрат, структури персоналу, інформації або інших структур.

Розділ 2. Аналіз діяльності та показників рентабельності прат "Рівне-борошно"

2.1 Характеристика та основні ринкової позиції підприємства ПрАТ "Рівне-Борошно"

Приватне акціонерне товариство "Рівне-Борошно" створене 29 березня 2001 р. Одним з основних засновників товариства є ВАТ "Рівненський комбінат хлібопродуктів", яке має свою історію і багаторічні традиції.

Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації та наділяється цивільною, господарською правоздатністю і дієздатністю.

Приватне акціонерне товариство "Рівне-Борошно" є підприємницьким господарським товариством, що підпорядковується зборам акціонерів, і створено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, "Про власність", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших нормативно-правових актів.

Юридична адреса та місце знаходження Товариства: Україна, м. Рівне, вул. Біла 35.

ПрАТ "Рівне-Борошно" зареєстрований Розпорядженням Голови Рівненської райдержадміністрації № 205 від 29. 03.2001 р. З 22. 05.2007 р. було прийнято рішення про видачу ліцензії на внутрішнє перевезення вантажу № 75Л, а також з 01. 05.2006 р. підприємство отримало торговий патент на право здійснення підприємницької діяльності у сферах торгівельної діяльності за готівкові кошти.

Метою діяльності Товариства є задоволення суспільних потреб у товарах народного споживання, продукції виробничо-технічного та іншого призначення, роботах, послугах та реалізації на основі одержаного прибутку економічних і соціальних інтересів акціонерів та трудового колективу Товариства.

Основними видами діяльності товариства є:

· борошномельна промисловість;

· комбікормова промисловість;

· борошномельно-круп'яна та комбікормова промисловість;

· здійснення заготівельної діяльності;

· круп'яна промисловість;

· оптова торгівля зерном та кормами для тварин;

· зберігання зерна, його очистка, сушка та доведення до кондицій якості, зберігання продуктів переробки зерна;

· роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом;

· розроблення, виробництво всіх видів борошна, комбікормів, білково-вітамінних добавок, круп, а також виробів з них, з подальшою реалізацією юридичним та фізичним особам, в тому числі іноземним або використання у власному виробництві;

Вказані види діяльності не підлягають державному ліцензуванню. Борошномельна продукція відноситься до групи життєво необхідних товарів і користується постійним попитом у споживачів, має значний експортний потенціал, працює безпосередньо на споживчий ринок, забезпечує швидкий обіг капіталу.

Реалізація продукції підприємство здійснюється з торговою маркою "Хлібодар", що є досить відомою в західному регіоні та користується значним попитом основних хлібозаводів. Відповідно така тенденція забезпечує стабільні обсяги продажів та розрахунків, оскільки хлібопекарська промисловість належить до групи підприємств з 100 відсотковим грошовим розрахунком по постачанню сировини.

Товариство може здійснювати свою діяльність самостійно або спільно з іншими суб'єктами господарювання, в тому числі і з іноземними.

Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність у встановленому законодавством порядку.

Управління товариством здійснюють:

· вищий орган товариства - загальні збори акціонерів;

· виконавчий орган товариства - директор товариства;

· ревізійна комісія.

Посадовими особами товариства визнаються директор товариства, комерційний директор товариства, голова та члени Ревізійної комісії.

Вищим органом товариства є загальні збори акціонерів товариства. У загальних зборах акціонерів мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів.

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:

· внесення змін до статуту товариства, зміна розміру статутного (складеного) капіталу товариства;

· обрання та відкликання членів ревізійної комісії товариства;

· визначення основних напрямків діяльності товариства і затвердження його планів;

· затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства;

· розгляд та затвердження фінансових звітів товариства

· створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень, створення або участь у створенні інших юридичних осіб;

· визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

· прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу та ін.

Загальна схема організаційної структури підприємства представлена на рис. 2. 1 "Структурно-організаційна схема ПрАТ "Рівне-Борошно".

Рис. 2.1 Структурно-організаційна схема ПрАТ "Рівне-Борошно"

Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства, дочірніх підприємств, філій та представництв на товаристві створюється ревізійна комісія.

Завдання ревізійної комісії полягає у здійсненні планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності товариства, його філій, дочірніх підприємств та представництв.

Перевірки здійснюються за дорученням вищого органу товариства та власної ініціативи ревізійної комісії товариства або на вимогу акціонерів, що володіють у сукупності більш як 10% голосів.

Ревізійна комісія товариства обирається з числа акціонерів товариства, в кількості 3 осіб. До складу ревізійної комісії входять голова та члени ревізійної комісії, які обираються на загальних зборах акціонерів.

Ревізійна комісія підзвітна вищому органу товариства. Члени ревізійної комісії не можуть бути іншими посадовими особами товариства.

Директор представляє підприємство у всіх установах і організаціях, вирішує самостійно всі питання діяльності фірми, розпоряджається майном підприємства, укладає договори, видає накази і розпорядження, обов'язкові до виконання всіма працівниками підприємства, відповідно до трудового законодавства приймає і звільняє працівників, застосовує заходи заохочення і накладає стягнення на працівників підприємства, відкриває в банках рахунку підприємства. Директор несе в межах своїх повноважень повну відповідальність за діяльність фірми, забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей, коштів і іншого майна підприємства.

Головний економіст, що є заступником директора з економічних питань, керує роботою по плануванню і економічному стимулюванню на підприємстві, підвищенню продуктивності праці, виявленню і використанню виробничих резервів поліпшенню організації виробництва, праці і заробітної платні. Він здійснює організацію й удосконалення економічної діяльності підприємства, спрямованої на підвищення продуктивності праці, ефективності й рентабельності виробництва, якості продукції, що випускається, зниження її собівартості, забезпечення правильних співвідношень темпів росту продуктивності праці і заробітної плати, досягнення найбільших результатів при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Проводить роботу по удосконалюванню планування економічних показників діяльності підприємства, досягненню високого рівня їхньої обґрунтованості, по створенню й поліпшенню нормативної бази планування.

Бухгалтерія здійснює облік засобів підприємства і господарських операцій з матеріальними і грошовими ресурсами, встановлює результати фінансово-господарської діяльності підприємства і ін. Головний бухгалтер - здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства й контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Організовує облік грошових засобів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, облік витрат виробництва, виконання робіт, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій. У підпорядкуванні в головного бухгалтера знаходяться бухгалтера. Вони виконують роботу з різним ділянкам бухгалтерського обліку (облік основних засобів, витрат на виробництво послуг і ремонт машин, розрахунки з постачальниками й замовниками). Здійснюють прийом і контроль первинної документації по відповідним ділянках обліку і підготовляє їх до рахункової обробки. Відбиває в бухгалтерському обліку операції, зв'язані з рухом коштів.

Фінансовий відділ ? проводить фінансові розрахунки із замовниками і постачальниками, пов'язані з реалізацією готової продукції, придбанням необхідної сировини, палива, матеріалів. У завдання цього відділу входить також отримання кредитів в банку, своєчасне повернення позик, взаємовідношення з державним бюджетом.

У підпорядкуванні комерційного директора - відділ збуту та відділ замовлень. В обов'язки комерційних агентів входить:

· знання правил роботи комерційної діяльності;

· вчасно робити перевірку роботи.

Агенти комерційного відділу відповідають за:

· якісне складання замовлень на послуги;

· виконання плану на надання послуг.

Головний інженер керує роботою технічних служб підприємства, несе відповідальність за виконання плану, випуск високоякісної продукції, використання новітньої техніки і технології. В його прямому підпорядкуванні:

· лабораторія, а саме зернова та борошняна (проведення аналізу сировини та готової продукції);

· транспортний цех;

· госпвідділ;

· служба енергетиків;

· відділ будівельників;

· електрики;

· начальник борошномельного виробництва;

· начальник елеватора;

· інженер з охорони праці.

Також відповідальний за працівників та діяльність млина та елеватора.

Інспектор по кадрах виконує роботу із забезпечення підприємства кадрами, робітниками та службовцями необхідних професій, спеціальностей і кваліфікації відповідно до рівня й профілю отриманої ними підготовки і ділових якостей. Приймає працівників із питань наймання, звільнення, перекладу, контролює розміщення й правильність використання працівників у підрозділах підприємства. Забезпечує прийом, розміщення молодих фахівців відповідно до отриманого в навчальному закладі професії й спеціальності. Здійснює оцінку кандидатів на вакантну посаду, періодичну оцінку кадрів, керує відділом організацією праці і заробітної платні і відділом кадрів.

Основним структурним підрозділом по управлінню кадрами в організації є відділ кадрів, на який покладені функції по прийому і звільненню кадрів, а також з організації навчання, підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів. Начальник відділу кадрів виконує свої службові обов'язки відповідно до посадової інструкції.

Також на підприємстві функціонують:

· юридичний відділ здійснює: рішення правових питань трудових відношень, узгодження розпорядницьких та інших документів по управлінню персоналом, рішення правових питань господарської діяльності, проведення консультацій по юридичних питаннях;

· медичний відділ здійснює першу невідкладну медичну допомогу в непередбачуваних випадках;

· служба охорони та режиму.

На підприємстві налагоджено масовий тип виробництва - тип організації виробництва, що характеризується безперервним виготовленням великої кількості однорідної продукції протягом тривалого часу, при постійному повторенні виробничого процесу на всіх ділянках, лініях і робочих місцях.

Безперебійність виробництва на підприємстві забезпечує досить ефективна інфраструктура, яка включає у себе ремонтне, енергетичне, транспортне та складське ін. господарства. Для налагодження та ремонту основних засобів підприємство має власних механіків, електриків, групу тепло-, газо-, постачання і вентиляції, ремонтно-будівну дільницю. Для поставки продукції у розпорядженні фірми є автотранспортна дільниця і відділ постачання і перевезень.

Підприємство володіє достатньою кількістю виробничих та складських приміщень, щоб здійснювати успішну виробничу діяльність. В штаті підприємства інженерно - технічні працівники становлять понад 25%, які забезпечують організацію та управління технологічним процесом.

Таблиця 2. 1

Основні техніко - економічні показники ПрАТ "Рівне-Борошно" за 2007 - 2011 роки

№ п/п

Показники

Одиниці виміру

Роки

Темп росту, %

2007

2008

2009

2010

2011

2008/

2007

2009/

2008

2010/

2009

2011/

2010

1.

Обсяг виготовленої продукції у цінах виробника (без ПДВ)

тис. грн.

28667,7

46009

52754

76959

71579

1,60

1,15

1,46

0,93

2.

Виручка від реалізації продукції (з ПДВ)

тис. грн.

33419,9

55160,7

60651

86297

82547

1,651

1,100

1,423

0,957

3.

Виручка від реалізації продукції (без ПДВ)

тис. грн.

27849,9

46455

52463

76989

69454

1,668

1,129

1,467

0,902

4.

Середньоспискова чисельність працівників, всього

чол.

180

179

178

178

178

0,994

0,994

1

1

5.

в т. ч. робітників

чол.

117

126

126

126

126

1,077

1

1

1

6.

Продуктивність праці одного працівника

тис. грн. /чол.

154,72

259,53

294,74

432,52

390,19

1,677

1,136

1,467

0,902

7.

Продуктивність праці одного робітника

тис. грн. /чол.

238,03

368,69

416,37

611,02

551,22

1,549

1,129

1,467

0,902

8.

ФОП працівників, всього

тис. грн.

2618

3855,7

4872,9

4904,9

5258,3

1,473

1,264

1,007

1,072

9.

Середньомісячна ЗП одного працівника

грн.

1212,04

1795,02

2281,32

2296,30

2461,75

1,481

1,271

1,007

1,072

10.

Середньорічна вартість ОВФ

тис. грн.

13375,9

15696

16298

16780

17408

1,173

1,038

1,030

1,037

11.

Витрати на виробництво продукції

тис. грн.

23269,2

38347

48691

67475

61198

1,648

1,270

1,386

0,907

12.

Витрати на 1 грн виробленої продукції

грн. /грн.

0,81

0,83

0,92

0,88

0,85

1,03

1,11

0,95

0,98

13.

Зарплатомісткість продукції

грн. /грн.

0,094

0,083

0,093

0,064

0,076

0,883

1,119

0,686

1,188

14.

Інші операційні доходи

тис. грн.

23,6

66

138

18

7

2,797

2,091

0,130

0,389

15.

Прибуток (+), збиток (-) від реалізації продукції

тис. грн.

1964,5

4483

-262

5076

3226

2,282

-0,058

-19,374

0,636

16.

Інші доходи

тис. грн

0

2

107

63

2

-

53,5

0,589

0,032

17.

Інші витрати

тис. грн

18,2

200

26

18

70

10,989

0,13

0,692

3,889

18.

Фінансові витрати

тис. грн

792,8

1219

3817

3581

754

1,538

3,131

0,938

0,211

19.

Прибуток (+), збиток (-) до оподаткування

тис. грн

1153,5

2994

-3761

1577

2415

2,596

-1,256

-0,419

1,531

20.

Чистий прибуток

тис. грн.

979

2381

-3832

994

1342

2,432

-1,609

-0,259

1,350

21.

Фондовіддача ОВФ

грн. /грн.

2,08

2,96

3,22

4,59

3,99

1,421

1,088

1,425

0,870

22.

Рентабельність виробництва (за прибутком до оподаткування)

%

4,21

6,21

-7,87

1,47

2,19

1,476

-1,268

-0,187

1,489

Як видно з таблиці 2. 2., обсяг випущеної продукції протягом 2007 - 2010 років показав стабільну динаміку зростання, проте у 2011 році дещо знизився, це пов'язано із низьким рівнем урожаю на сировину, у 2008 році обсяг випущеної продукції зріс на 17% (46009 тис. грн.), в 2009 році на 11% (52754 тис. грн), а в 2010 році на 15% (76959 тис. грн.), а от у 2011 знизився на 10 % (71579 тис. грн.).

Середньоспискова чисельність працівників протягом вказаного періоду постійно зменшується. В 2007 році зменшилась на 1 людину і склала - 179 осіб, і в 2008 році аналогічно зменшилась на 1 особу склала - 178 чол., до 2011 року кількість працівників не змінювалась.

Продуктивність праці на 1 працівника показує позитивну динаміку, що пояснюється зростанням виручки від реалізації. Так у 2008 році продуктивність праці одного працівника зросла на 16% і склала 259,53 тис. грн/чол., у 2009 зросла на 11% і склала 294,74 тис. грн/чол., у 2010 році зросла на 15% і склала 432,52 тис. грн/чол. Проте у 2011 році вона дещо понизилась (390,19), це пов'язано із зниженням обсягів випущеної продукції.

За результатами аналізу маємо щорічне зростання вартості ОВФ, з 13375,9 тис. грн у 2007 році до 17408 тис. грн у 2011 році, що пов'язано із розширенням діяльності підприємства

Як видно з рис. 2.3 витрати на 1 грн. виробленої продукції менші за 1 грн. лише у 2009 році і становлять 0,92 грн. Саме тому у 2009 році підприємство отримало збитки у розмірі 3761 тис. грн. У 2007, 2008 та 2010 та 2011 роках ПрАТ "Рівне-Борошно" отримувало прибутки у розмірі 979 тис. грн., 2381 тис. грн., 994 тис. грн. та 1342 тис. грн. відповідно.

Рентабельність виробництва у 2009 році мала від'ємне значення, проте уже в 2010 та 2011 роках рентабельність виробництва склала 1,47% та 2,19% відповідно.

Отже, можна сказати, що протягом 2007-2009 років спостерігається розширенням виробничих потужностей, основних фондів і діяльності загалом, а після збиткового 2009 року підприємство нормалізувало та стабілізувало свою діяльність.

Проаналізуємо структуру та динаміку обсягів продажу продукції ПрАТ "Рівне-Борошно". Здійснимо структурний аналіз обсягу виробництва за видами продукції. Дані наведемо у табличній формі.

Таблиця 2. 2

Структурний аналіз обсягів реалізації продукції ПрАТ "Рівне-Борошно" за 2007-2010 рр. за видами

Види продукції

Обсяги реалізованої продукції, тис. грн.

Відносне відхилення

2007

2008

2009

2010

2011

2008/

2007

2009/

2008

2010/

2009

2011/

2010

1

Борошно житнє

1432,59

3368,89

3244,04

5289,02

5434,88

2,35

0,96

1,63

2,35

2

Борошно пшеничне вищого ґатунку

15279,87

30898,24

35430,55

48989,29

46877,45

2,02

1,15

1,38

2,02

3

Борошно пшеничне першого ґатунку

3845,12

4071,46

6777,01

10991,09

8609,5

1,06

1,66

1,62

1,06

4

Борошно пшеничне другого ґатунку

1635,57

1724,46

2680,39

3784,17

3693,34

1,05

1,55

1,41

1,05

5

Висівки пшеничні

5208,01

4841,2

3561,88

5674,08

5298,9

0,93

0,74

1,59

0,93

6

Висівки житні

939,02

916,13

869,45

1587,03

1150,84

0,98

0,95

1,83

0,98

7

Інше

327,52

188,62

190,68

644,32

514,09

0,58

1,01

3,38

0,58

Всього

28667,7

46009

52754

76959

71579

Із отриманих даних видно, що у 2007 році найбільшу частку доходів підприємство отримало завдяки реалізації борошна пшеничного вищого гатунку - 15279,87 тис. грн. Значно меншу частку становлять висівки пшеничні - 5208,01 тис. грн., та борошно пшеничне першого ґатунку - 3845,12 тис. грн. Також значно меншу частку становили борошно житнє, борошно пшеничне другого ґатунку та висівки житні. Загальний обсяг виготовленої продукції у 2007 р. склав - 28667,7 тис. грн.

У 2008 році обсяг виробництва зріс і його загальна сума склала 46009 тис. грн. Найбільша частина надходжень - 71,32% була забезпечена в наслідок реалізації борошна пшеничного вищого ґатунку і склала 30898,24 тис. грн. На 4071,46 тис. грн. було реалізовано борошна пшеничного першого ґатунку, та на 3368,89 тис. грн. борошна житнього, що склало відповідно 9,4 % та 7,78 % з загального обсягу.

У 2009 році тенденція збереглась і найбільші обсяги реалізації були по борошну пшеничному вищого ґатунку, і склали 65,48 % від загального обсягу. Загальна ж сума виготовленої продукції підприємства у 2009 році становила 52754 тис. грн. У 2010 обсяги випуску продукції знову зросли і становили 76959 тис. грн. Збереглась тенденція найбільшої частки виробництва, яку складає борошно пшеничне вищого ґатунку - 61,44 %, що відповідає 48989,29 тис. грн. Зросла частка борошна пшеничного першого ґатунку - 17,37 % (10991,09 тис. грн.), та незначною мірою проте зросли обсяги виробництва борошна пшеничного - 5289,02 тис. грн., що становить 8,39 % від загального обсягу.

У 2011 році загальний обсяг виробництва продукції скоротився і склав 71579 тис. грн., що пов'язано з низькою врожайністю, а відповідно і високими цінами на сировину.

Домінування надходжень від реалізації саме борошна пшеничного вищого гатунку зумовлене тим, що досліджуване підприємство має по цій продукції кращі конкурентні позиції, стабільні замовлення споживачів та кращі якісні характеристики в порівнянні з конкурентами що виготовляють аналогічну продукцію.

2.2 Аналіз персоналу, продуктивності праці, заробітної плати ПрАТ "Рівне-Борошно""

Використання робочої сили на підприємстві забезпечує ефективний процес виробництва продукції та діяльності в цілому. Кадрова програма підприємства, спрямована на забезпечення рiвня квалiфiкацiї її працiвникiв виробничим потребам (працiвники направлялись на навчання з пiдвищення квалiфiкацiї, у зв'язку з реконструкцiєю та введенням нових технологiй).

Аналіз ефективності продуктивності праці та її оплати можна здійснити за допомогою таблиці 2. 3.

Таблиця 2.3

Аналіз продуктивності праці та ефективності оплати праці ПрАТ "Рівне-Борошно"

Показники продуктивності праці та ефективності оплати праці

Роки

Відхилення, +/-

2007

2008

2009

2010

2011

2008 - 2007

2009 - 2008

2010 - 2009

2011 - 2010

1

Обсяг виробленої продукції, тис. грн

28667,7

46009

52754

76959

71579

17341,3

6745

24205

-5380

2

Фонд оплати праці працівників, тис. грн.

2618

3855,7

4872,9

4904,9

5258,3

1237,7

1017,2

32

353,4

3

Середньооблікова чисельність працівників, осіб

180

179

178

178

178

-1

-1

0

0

4

з них робітників, осіб

117

126

126

126

126

9

0

0

0

5

Середньомісячна заробітна плата одного працівника, грн.

1212,03

1795,01

2281,3

2296,3

2461,75

582,98

486,30

14,98

165,44

6

Середньорічна продуктивність праці одного працівника, тис. грн.

154,72

259,55

294,73

432,52

390,19

104,80

35,21

137,78

-42,33

7

Середньорічна продуктивність праці одного робітника, тис. грн.

238,03

368,69

416,37

611,02

551,22

130,65

47,68

194,65

-59,80

8

Ефективність оплати праці працівників, грн. /грн.

10,63

12,04

10,76

15,69

13,20

1,41

-1,28

4,93

-2,48

9

Темп росту продуктивності праці працівника,%

-

54,89

12,93

46,74

-9,78

-

-41,95

33,81

-56,53

10

Темп росту заробітної плати працівника,%

-

67,73

13,56

46,74

-9,78

-

-54,16

33,18

-56,53

11

Коефіцієнт випередження

-

0,81

0,95

1

1

-

0,14

0,04

0,00

З таблиці 2.3 видно, що у 2008 році обсяг виробленої продукції збільшився на 18605,1 тис. грн і зростав до 2011 року, коли знизився на 7537 тис. грн. Фонд оплати праці працівників також у 2008 році також зріс на 12377 тис. грн., і у наступних роках зростав. Продуктивність праці працівників і робітників найнижча у 2007 році і з роками зростала (за винятком 2011 року).

Середньорічна продуктивність праці працівників з 154,7 тис. грн. у 2007 році зросла до 432,5 тис. грн. у 2010 році, робітників з 238,03 тис. грн. у 2007 році зросла до 611,02 тис. грн. у 2010 році., і лише у 2011 дещо понизилась (390,19 тис. грн. та 551,22 тис. грн. відповідно). Відповідно у цих роках зростала і ефективність оплати праці працівників і робітників. Відношення темпів росту продуктивності праці до темпів росту заробітної плати у 2010 та 2011 роках дорівнюють 1, що є позитивним для підприємства, оскільки продуктивність праці і заробітна плата зростають однаковими темпами. А це в свою чергу покращує конкурентну позицію підприємства, оскільки на одиницю продукції зменшуються витрати на оплату праці і відповідно знижується собівартість одиниці продукції, що дозволяє збільшувати прибутки, або знижувати ціну, що забезпечить підвищення конкурентоспроможності продукції і витіснення з ринку виробників аналогічної продукції за вищою ціною.

2.3 Аналіз основних фондів ПрАТ "Рівне-Борошно"

Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.

Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період [12, с. 106-107].

Структура основних фондів визначається специфікою галузі. Структура основних фондів ПрАТ "Рівне-Борошно" наведена в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Аналіз стану та руху основних засобів ПрАТ "Рівне-Борошно"

Показники стану та руху та ефективності використання ОВФ

Од. вим.

Роки

Відхилення %

2007

2008

2009

2010

2011

2007/

2008

2008/

2009

2009/

2010

2011/

2010

1.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн

тис.грн.

13376

14537,5

15997

16539

17094

1,09

1,10

1,03

1,03

- будинки, споруди та передавальні пристрої

7924

8966

9061

9330

9586

1,13

1,01

1,03

1,03

- машини та обладнання

4589

5064

5120

5322

4554

1,10

1,01

1,04

0,86

- транспортні засоби

524

1215

1616

1689

2482

2,32

1,33

1,05

1,47

- інструменти та інвентар

339

451

501

439

267

1,33

1,11

0,88

0,61

2

Знос основних засобі за рік

тис. грн.

13375,9

15696

16298

16780

17408

1,17

1,04

1,03

1,04

3

Середньорічна вартість основних засобів

тис. грн.

4563,5

5472

6594

7470

8862

1,20

1,21

1,13

1,19

4

Надійшло за рік основних засобів

тис. грн.

712,9

2466

624

641

645

3,46

0,25

1,03

1,01

5

Вибуло за рік основних засобів

тис. грн.

228,4

146

22

159

17

0,64

0,15

7,23

0,11

6

Коефіцієнт оновлення

0,053

0,170

0,039

0,039

0,038

3,18

0,23

0,99

0,97

7.

Коефіцієнт вибуття

0,017

0,010

0,001

0,010

0,001

0,59

0,14

6,99

0,10

8

Коефіцієнт придатності

0,66

0,62

0,59

0,55

0,48

0,95

0,94

0,93

0,88

9

Коефіцієнт зносу

0,34

0,38

0,41

0,45

0,52

1,10

1,10

1,10

1,15

Отже, за результатами здійсненого аналізу можемо відмітити позитивну динаміку за показником середньорічної вартості ОВФ у період 2007-2011 рр. Середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2008 році збільшилась на 9% і склала 14537,5 тис. грн., в 2009 році збільшилась ще на 10% (1597 тис. грн.), і у2010 та 2011 роках збільшилась на 3 % за кожен рік. Так у 2011 році середньорічна вартість ОВФ становила 17094 тис. грн. Динаміку та структуру ОВФ відображено на рис. 2. 4. З рисунку бачимо, що найбільшу частку ОВФ складають будинки та споруди, трохи меншу машини та споруди і значно меншу транспортні засоби а також інструменти та інвентар.

Стан основних засобів на підприємстві характеризують коефіцієнт зносу та коефіцієнт придатності. Коефіцієнт зносу показує ступінь зношеності обладнання, найбільш зношеним обладнання було у 2011 році, оскільки коефіцієнт зносу становить - 0,52, а найменш зношеним у 2007 році, де коефіцієнт зносу становив 0,34.

Коефіцієнт придатності характеризує придатність обладнання до використання.

Можемо спостерігати негативну для підприємства тенденцію - зниження коефіцієнта придатності та зростання коефіцієнта зносу з роками.

Рух основних засобів аналізується за допомогою таких показників, як коефіцієнт поновлення та коефіцієнт вибуття. Коефіцієнт поновлення основних засобів характеризує ступінь оновлення основних засобів. Найбільшим він був у 2008 році і становив 0,17, а найменшим у 2011 році - 0,038.

Ефективність використання основних фондів визначається за допомогою показників фондовіддачі, фондомісткості та рентабельності (табл. 2. 5).

Фондовіддача - відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення. В умовах інфляції, коли швидкими темпами зростають ціни на знаряддя праці, а також вартість капітального будівництва, цей показник доцільно визначати за товарною продукцією, оціненою в поточних цінах реалізації. Розрахована таким способом фондовіддача, хоч і не повністю, але все ж об'єктивніше характеризує економічну ефективність використання основних виробничих фондів, ніж валова продукція, що оцінюється в порівнянних цінах [57].

Фондомісткість - зворотний фондовіддачі показник. Цей показник відображає величину основного капіталу, що доводиться на одиницю продажів, тобто потужність роздрібного торговельного підприємства за відповідний період. Його ще називають коефіцієнтом закріплення основних засобів. Як і при визначенні фондовіддачі, в розрахунку фондомісткості вартість основних засобів бажано зменшити на величину переданих в оренду об'єктів. При розрахунку фондомісткості на кінець і на початок одного періоду допускається замість середніх даних використовувати миттєві показники. [20]

Рівень рентабельності основних фондів характеризує суму прибутку, що припадає на одиницю вартості основних фондів і визначається відношенням балансового прибутку за рік до середньорічної вартості основних фондів. [24]

Таблиця 2. 5

Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів ПрАТ "Рівне-Борошно"

Показники

Роки

Відхилення, +/-

2007

2008

2009

2010

2011

2008-2007

2009-2008

2010-2009

2011-2010

1

Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.

33419,9

55160,7

60651

86297

82547

21740,8

5490,3

25646

-3750

2

Чистий прибуток, тис. грн.

979

2381

-3832

994

1342

1402

-6213

4826

348

3

Середньорічна вартість ОФ, тис. грн.

13375,9

15696

16298

16780

17408

2320,1

602

482

628

4

Фондовіддача (1: 3), грн.

2,50

3,51

3,72

5,14

4,74

1,02

0,21

1,42

-0,40

5

Активна частина ОФ (машини і обладнання), тис. грн.

4280,75

4435,25

4826,5

5092

4938

154,5

391,25

265,5

-154

6

Фондовіддача активної частини (1: 5), грн.

7,81

12,44

12,57

16,95

16,72

4,63

0,13

4,38

-0,23

7

Питома вага активної частини фондів у загальній їх вартості (5: 3), %

0,32

0,28

0,30

0,30

0,28

-0,04

0,01

0,01

-0,02

8

Фондомісткість (3: 1), грн.

0,40

0,28

0,27

0,19

0,21

-0,12

-0,02

-0,07

0,02

9

Рентабельність ОВФ, %

7,32

15,17

-23,51

5,92

7,71

7,85

-38,68

29,44

1,79

Фондовіддача протягом 2007 - 2010 років зростала, а у 2011 році знизилась на 0,40 грн і склала 4,74 грн. Фондовіддача протягом аналізованих років була більшою за 1, що говорить про ефективне використання основних фондів.

Як видно з рис 2. 8, протягом 2007 - 2010 років спостерігається динаміка зниження фондомісткості основних виробничих фондів, що є позитивним фактором, але в 2011 році вона зросла на 0,02 грн. і склала 0,21 грн. Протягом аналізованого періоду вона була меншою за 1, що свідчить про ефективне використання основних фондів.

Рентабельність основних виробничих фондів є позитивною, і лише у 2009 році, вона від'ємна, оскільки у цей рік підприємство отримувало збиток у розмірі 3761 тис. грн.

2.4 Аналіз оборотних активів ПрАТ "Рівне-Борошно"

В процесі господарської діяльності оборотні активи безперервно і послідовно змінюються. Грошова форма активів підприємства перетворюється в матеріальну (виробничі запаси), яка при здійсненні технологічного процесу господарської діяльності матеріалізується у готову продукцію або товар для покупців, які відповідно реалізуються, суб'єкт господарювання через систему розрахунків отримує виручку і відшкодовує витрачені виробничі запаси та інші спожиті ресурси й формує фінансовий результат [88, с. 226].

Аналіз структури оборотних активів підприємства наведений у табл. 2. 6.

Таблиця 2. 6

Аналіз структури оборотних активів ПрАТ "Рівне-Борошно"

Показники

Роки

Відхилення, +/-

2007

2008

2009

2010

2011

2008-

2007

2009-

2008

2010-

2009

2011-

2010

1

Оборотні активи,

всього, тис. грн

24705,7

30389

17943

18154

34488

5683,3

-12446

211

16334

2

Виробничі запаси

14524

18172

4480

3709

8306

3648

-13692

-771

4597

3

Незавершене

виробництво

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

Готова продукція

1280,3

834

1125

1095

3220

-446,3

291

-30

2125

5

Товари

0,4

0

161

123

28

-0,4

161

-38

-95

6

Дебіторська

заборгованість

7312,1

7525

12046

10572

18022

212,9

4521

-1474

7450

7

Грошові активи

806

2646

131

2655

4912

1840

-2515

2524

2257

8

Інші оборотні активи

782,9

1212

0

0

0

429,1

-1212

0

0

З таблиці 2. 6 видно, що вартість оборотних активів у 2009 році зменшилась на 12446 тис. грн. за рахунок зменшення., готової продукції на 446 тис. грн., товарів на 0,40 тис. грн. У 2010 році відбулося зростання вартості грошових активів на 2524 тис. грн.,, хоча і знизилась вартість виробничих запасів, готової продукції, товарів. Це призведено зменшенням дебіторської заборгованості на 1474 тис. грн. У 2011 році зросли виробничі запаси, готова продукція, дебіторська заборгованість та грошові активи, а тому вартість оборотних активів зросла на 16334 тис. грн.

У структурі оборотних активів у 2007 р. найбільшу частку 59% займають виробничі запаси, а найменшу 0,05% товари. Дебіторська заборгованість становить 30 %. Решту 11% розподіляють між собою готова продукція - 5% та грошові активи 3%, інші оборотні активи - 3% (рис. 2.7.).

У 2007 році найбільшу частку у структурі також займає виробничі запаси 60%, зникли із складу товари. Найменшу частку займає готова продукція - 3%.

У структурі оборотних активів у 2009 році найбільшу ч...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.