Аналіз регулювання процесів ціноутворення

- досягнення вигод у довгостроковому плані;

- отримання запланованого прибутку від конкретної угоди;

- задоволення запитів споживачів, які, врешті, й вирішують, кому з постачальників належить місце на даному споживчому ринку.

Роль торгових знижок або надбавок у товарному обігу підприємства розглянемо у такій послідовності:

а) при купівлі товарів:

-- вплив на вартість товарних запасів. Метою підприємства при цьому є зменшення вкладень капіталу в товарні запаси та підвищення ліквідності підприємства;

-- вплив на доход (прибуток) від реалізації. Метою підприємства при цьому є зниження у товарообігу купівельної вартості товарів, зниження продажної вартості товару та збільшення прибутку від реалізації;

б) при продажу товарів:

-- вплив на доход (прибуток) підприємства. Метою підприємства при цьому є відшкодування вартості товару внаслідок втрати його кількості та якості;

-- вплив на ціну продажу. Метою підприємства є зміцнення фінансового становища підприємства через стимулювання оплати товарів, зниження заборгованості, збільшення готівки, підвищення ліквідності, стимулювання збуту.

5.3 Особливості використання цінових знижок і надбавок у деяких галузях народного господарства

Розглянемо особливості використання цінових знижок і надбавок у деяких галузях народного господарства.

Велике значення для системи ціноутворення загалом мають ціни у сільському господарстві. Вони є вихідними для системи цін на споживчі товари, що виробляються з сільськогосподарської сировини.

Загалом політика держави спрямована на забезпечення інтересів розвитку промисловості та сільського господарства, зростання матеріальної зацікавленості працівників сільського господарства у виробництві продукції з урахуванням потреб держави та попиту населення. За допомогою базисних цін і системи знижок та надбавок у сільському господарстві, зокрема, стимулюється підвищення якості продукції для розрахунку кінцевої ціни, встановлюється базисна ціна та базисна кондиція. Залежно від цього продукція поділяється за якістю, сортами та категоріями.

Знижки та надбавки встановлюються як у натуральному, так і у грошовому вираженні. Так, на зернові та олійні культури вони нараховуються в натуральних одиницях до базисної кондиції і розраховуються до фізичної маси виробу залежно від ступеня вологості та забруднення. Якщо ці показники нижчі передбачених базовою кондицією, нараховується надбавка до фізичної маси виробу, якщо вищі - знижка.

Грошові знижки (надбавки) застосовуються тоді, коли спостерігається відхилення від базової кондиції інших якісних показників: пошкодження зерен, зараженість їх різними хворобами та шкідниками.

При встановленні ціни на картоплю враховуються такі показники якості, як розмір бульб, харчова цінність, смакова якість, забрудненість. На технічну картоплю ціна встановлюється залежно від вмісту крохмалю та інших чинників.

Ціни на молоко залежать від базисних кондицій за такими показниками, як жирність і сортність, наявність бактерій, кислотність.

Свої особливості має система цін і методика ціноутворення на підприємствах легкої та харчової промисловості. Зокрема, на текстильних підприємствах при визначенні сортності пряжі встановлюється надбавка до ціни пряжі на вищі сорти та знижки на нижчі сорти. Існують також надбавки за фарбування та інші види обробки. Для бавовняних тканин встановлюються надбавки до відпускної ціни, оскільки ці тканини піддаються більшій кількості видів спеціальної обробки. Крім надбавок, на бавовняних підприємствах застосовуються знижки на вироби, що мають дефекти.

6.1 Особливості укладання зовнішньоторговельних контрактів

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності потребує від сторін укладання угоди про обов'язки та права щодо даного виду діяльності.

Контрактом називають договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі. Цей документ, що оформлює зовнішньоекономічну угоду, містить письмову домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього необхідну грошову суму чи зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної операції.

Зовнішньоекономічний контракт складається з таких елементів:

1. Назва документа (“договір”, “контракт”, “угода” тощо). Зазначається також вид договору (контракту, угоди), а саме: купівля-продаж, міна, поставка складних технічних виробів та ін.

2. Місце укладання контракту. Його треба визначити чітко, оскільки від цього залежить, правом якої країни регламентуються правові відносини між контрагентами під час укладання та виконання умов міжнародного контракту. Сторони можуть домовитися також про те, що вони використовують право третьої країни.

3. Дата укладання та набуття контрактом чинності.

4. Преамбула. Зазначають повні найменування фірм (підприємств) контрагентів та їхні скорочені назви, які використовуватимуть у тексті договору (контракту), а також основні документи, на підставі яких діють сторони під час укладання договору (контракт): статут, статутний договір тощо. У преамбулі визначаються особи, які мають право підписувати цей контракт, а також зміни та доповнення до нього.

5. Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із значенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини). Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, це зазначається у додатку (специфікації). У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки. Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати: усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини на готову продукцію; кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обгрунтуванням технологічних втрат сировини; втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

6. Кількість. Обумовлюють одиницю виміру товару ( у тонах, кількості місць, штуках тощо). Як правило, існує посилання на документи, що засвідчують кількість товару, - коносамент, транспортну накладну, сертифікат кількості та інше.

7. Якість. Визначають її згідно з певними вимогами, стандартами. Як правило, якість товару повинна відповідати сертифікату якості виробника. Може бути зазначений момент проведення перевірки якості - перед навантаженням, після доставки тощо.

Якщо немає можливості під час приймання-передачі товару перевірити його якість, як, наприклад, потужність двигуна, це зазначають у контракті, обумовлюючи термін, протягом якого (після введення в експлуатацію) її буде визначено.

У цьому розділі може бути обумовлено, що перевірку якості товару доручають незалежним експертним установам.

8. Гарантії та претензії. Постачальник повинен надати гарантію на свою продукцію на певний строк, протягом якого він безумовно приймає претензії щодо якості, кількості, комплексності тощо. Тому мають бути визначені строки, умови і спосіб надання гарантій та отримання (подання) претензій.

9. Строки дії контракту. Як правило, контракт набирає чинності з дати його підписання ( якщо сторони не домовляються про інше). У цьому розділі також визначають, за яких умов дію договору (контракту) може бути продовжено.

10. Інформування та звітність. Сторони можуть встановлювати порядок взаємного інформування про виконання або про готовність виконання певних дій, спрямованих на виконання договору (контракту). Ними можуть бути: готовність товару до відвантаження, наявність коштів для проведення розрахунків, митне оформлення вантажу, оформлення акта приймання-передачі та інше.

11. Ціна. Може бути зазначено різні види цін: за одиницю товару, перевезення, навантаження, перевантаження, розвантаження, партії товару, договору, загальна вартість з урахуванням податку на додану вартість, інших податків та зборів.

Необхідно врахувати, що ціни можуть формуватися з кількох показників, а ці показники можуть виражатись у різних грошових одиниць.

12. Винагорода. Її передбачають за надання різних послуг: дострокова поставка товару, швидке оформлення дозвільних документів, надання додаткових послуг - фрахт судна, страхування (перестрахування) вантажу тощо.

13. Розрахунки та платежі. Чітко зазначають найменування валюти, форму та строк розрахунків, штрафні санкції тощо.

14. Упаковка та маркування. Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), несе за неї відповідальність маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування та транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення.

Що ж стосується маркування, наводять стандартні міжнародні вимоги до його нанесення. Існують також стандарти стосовно переліку інформації маркування: покупець, продавець, вантажовідправник, вантажоотримувач (її адреси), номер договору, номер місця, вага нетто, вага брутто, розміри упаковки або тари. До специфічних маркувань належать: “Обережно! Скло”, “Верх” тощо.

15. Умови транспортування. Передбачають порядок відвантаження, навантаження, транспортування, перевантаження, розвантаження. Якщо транспортування відбувається у різні способи (автомобільним, авіаційним, залізничним, морським, річковим транспортом), визначають місця перевантаження (перевалки) та зберігання між процесами транспортування.

Слід також зазначити умови супроводження вантажу, спосіб та строк підтвердження їх виконання або невиконання.

16. Представництво. З метою оперативного прийняття рішень при виконанні договору (контракту) сторони можуть призначати своїх представників (фізичних чи юридичних осіб).

Такі представники повинні мати відповідні письмові повноваження для виконання конкретних дій (контролю за якістю продукції, своєчасністю виконання робіт та їх якістю, контролю за якістю матеріалів, що використовуються для створення кінцевого продукту, і т. ін.). Вони також мають право підписувати відповідні документи.

17. Базисні умови поставки. У цьому розділі зазначаються базисні умови поставки відповідно до ІНКОТЕРМС, які визначають обов'язки сторін щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої. Завдяки конкретизованим у цьому розділі умовам можна легко визначити, які саме витрати та до якого моменту будуть нести контрагенти..

18. Інспектування та випробування. У разі, коли об'єктом міжнародної економічної операції є виробниче обладнання, переробний комплекс тощо (те, що потребує випробування перед введенням у дію), застосовують цей розділ контракту.

19. Приймання-передача. Визначають порядок проведення приймання-передачі, час та осіб, які мають право підписувати відповідні документи. У цьому розділі також обумовлюють критерії, за якими місія здійснюватиме приймання - за якістю, за кількістю та інші.

20. Супровідна технічна та інша документація. Будь-який товар, який підлягає митному оформленню у разі перетину митного кордону, повинен мати відповідні супровідні документи, що засвідчують його походження, якість, кількість, відповідність стандартам, інші якості, підтверджені сертифікатом відповідності, фітосанітарним, ветеринарним контролем тощо.

21. Технічне обслуговування. Цей розділ призначено в основному для складних технічних виробів та об'єктів будівництва. У ньому регламентують строки та порядок проведення профілактичного обслуговування, поточного ремонту, передбачають витрати на проведення цих робіт та порядок їх відшкодування сторонами.

22. Страхування.

23. Переуступка (цесія). Як правило, сторони зобов'язуються не передавати свої права та обов'язки за договором іншим особам. Однак у разі потреби вони можуть передбачити можливий варіант передачі права іншій фізичній чи юридичній особі.

24. Звільнення від зобов'язань. У міжнародній економічній діяльності можуть статися непередбачувані події, що абсолютно не залежать від контрагентів (запровадження або збільшення ставок мита, зростання внутрішньої ціни на товар тощо). Тому сторони договору (контракту) домовляються про те, що вони звільняються від компенсації збитків один одному в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за контрактом, якщо сторона доведе, що це сталося не з її вини.

25. Форс-мажор. Передбачають можливі випадки появи обставин непереборної сили, які перешкоджають належному виконанню умов контракту: повінь, пожежа, землетрус, епідемії тощо. У разі таких подій сторона, що потрапила під її вплив, повинна інформувати іншу сторону про факти, що перешкоджають виконанню контракту. Тоді строк виконання контракту може бути перенесений на інший час без застосування санкції до такої сторони договору (контракту).

26. Зміни та доповнення до контракту. Зазначають про можливість (або неможливість) внесення змін та доповнень до контракту.

27. Розірвання та припинення контракту. У разі, коли одна із сторін не виконує взяті на себе обов'язки або неналежно виконує їх, інша сторона має право звернутися до неї з пропозицією про припинення або розірвання контракту.

28. Обмеження прав за контрактом. У цьому розділі чітко та однозначно визначають, на що ніколи не може претендувати кожна із сторін угоди (наприклад, на передачу своїх прав третій особі).

29. Порядок виконання контракту. Встановлюють послідовність та строки виконання контракту.

30. Відповідальність сторін. У контракті передбачають відповідальність, яку несуть сторони у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань.

31. Конфіденційність. У багатьох випадках сторони не зацікавлені у розголошенні своєї діяльності. Тому вони домовляються про конфіденційність інформації.

32. Вирішення спорів та застосування права. Іноді сторони не можуть дійти згоди щодо вирішення деяких питань. Тоді визначають, хто вирішуватиме їх. Як правило, це - арбітражний суд. У цьому розділі контракту також встановлюють, за законодавством (правом) якої країни вирішуватимуться неврегульовані питання.

33. Прикінцева частина контракту. Встановлюють, в якій кількості оригінальних примірників укладено контракт; скільки примірників отримує кожна із сторін і для чого (для отримання ліцензії на експорт у державному виконавчому органі тощо).

Слід також зазначити, якою мовою або мовами написано текст контракту і яка з них має пріоритет.

34. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

35. Додатки. Додатки є невід'ємною частиною контракту. Вони можуть містити будь-яку інформацію, що деталізує порядок виконання контракту, уточнює або змінює спосіб виконання зобов'язань та інше.

6.2 Базисні умови поставки товару

Базисними умови зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу називаються тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування (та інші витрати) в ціну товару чи ні.

Базисні умови визначають:

- хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по території країн продавця, покупця, транзитних країн, а також при перевезенні товару морським, річним і повітряним транспортом;

- становище вантажу по відношенню до транспортного засобу, що визначає обов'язок продавця за встановлену в контракті ціну доставити вантаж у певне місце чи повантажити товар на транспортний засіб, чи підготовити його до завантаження, чи передати транспортній організації;

- обов'язки продавця щодо пакування та маркування товарів, а також обов'язки сторін зі страхування вантажів;

- обов'язки сторін щодо оформлення комерційної документації відповідно до існуючих у практиці міжнародної торгівлі вимог;

- де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар;

- заходи, пов'язані з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару, та витрати, які можуть виникнути у зв'язку з цим.

Базисні умови спрощують складання й узгодження контрактів, допомагають контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення неузгодженостей, що виникають. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна торгова палата розробила і випустила збірник “Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС” (Intepnational Commercial Terms).

Подані в ІНКОТЕРМС торгові терміни становлять універсальний набір умов, знання та застосування яких полегшує здійснення торгових операцій.

Вживаний при позначенні базисних умов термін “франко” (від французького franko) походить від слова «вільно». Він означає, що покупець вільний від ризику і всіх витрат на доставку товару до пункту, позначеного словом “франко”. У контрактах після позначення базисної умови вказується назва географічного пункту. Цими пунктами можуть бути морські та річкові порти, залізничні станції, аеродроми, склади, місцеперебування продавців, покупців, вантажоодержувачів, бірж, аукціонів, прикордонні пункти, заводи-виробники продукції, будівельні площадки об'єктів.

6.3 Міжнародні правила тлумачення торгових термінів “Інкотермс”

Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов'язань щодо поставки товару та відповідальності за ризик пошкодження чи втрати вантажу і пов'язаних із цим витрат усі умови ІНКОТЕРМС можна поділити на чотири групи: група Е, група F, група С, і група Д.

Група Е регламентує зобов'язання продавця та покупця при здійсненні поставки тільки на умові франко-завод. За цієї умови зобов'язання продавця вважаються виконаними після того, як він представив покупцеві товар на своєму підприємстві. Продавець не відповідає за навантаження товару на наданий покупцем транспортний засіб чи очистку товару від мита на експорт, якщо не обумовлено інше. Покупець бере на себе всі витрати та ризик, пов'язані з перевезенням товару з підприємства продавця до місця призначення. Ця умова передбачає мінімальні зобов'язання для продавця.

Група F містить умови :

- Франко-перевізник - FCA;

- Франко вздовж борту судна - FAS;

- Франко вздовж судна - FOB;

Відповідно до цих умов продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, після того, як він передав товар перевізнику згідно з інструкціями, отриманими від покупця. Ці умови передбачають, що в обов'язки покупця входить вибір перевізника, укладання з ним договору перевезення. Продавець повідомляє покупцеві про готовність товару до відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення і дає інструкції з приводу того, кому, коли і як передати куплений товар. Тому у контрактах, укладених на F-умовах, вся ця процедура повинна бути визначена якомога ясніше для обох контрагентів.

Умова франко-перевізник застосована для перевезень будь-яким видом транспорту. При цьому під терміном “перевізник” розуміють не тільки фірму, яка справді виконує перевезення вантажів, але і ту, яка забезпечує здійснення перевезення, бере на себе зобов'язання щодо перевезення товару.

Група С включає такі умови:

- вартість і фрахт - CAF;

- вартість, страхування і фрахт - CIF;

- доставка оплачена до... - СРТ;

- доставка та страхування оплачені до... - СIР;

За цими умовами, продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевезення до вказаного у контракті місця прийому товару покупцем, а також повідомляє покупця про деталі відправлення і очікуваний час прибуття вантажу в узгоджене місце прийняття поставки.

За контрактом на С-умовах продавець звільняється від відповідальності та ризику з моменту передачі товару перевізнику у своїй країні, хоч і зазнає витрат на доставку товару із країни покупця. Продавець зобов'язаний оплатити перевізнику всю вартість транспортування товару незалежно від того, чи фрахт повинен бути оплаченим до навантаження товару чи оплата допускається після його доставки у місце призначення (окрім додаткових витрат, пов'язаних з певними обставинами, які виникли після навантаження та відправлення товару не з вини перевізника).

Група Д передбачає умови:

- поставлено на кордон - DAF;

- поставлено з борту судна - DES;

- поставлено з пристані - DEQ;

- поставлено без сплати мита - DDU;

- поставлено зі сплатою мита - DDР.

Контракти на D-умовах можна поділити на дві категорії. До першої належать контракти, укладені на умовах: поставлено на кордон, поставлено з борту судна та поставлено без сплати мита.

Відповідно до цих умов продавець не очищує товар для імпорту. У другу категорію входять: поставлено з пристані та поставлено зі сплатою мита. За цими умовами продавець повинен отримати усі необхідні імпортні ліцензії, а також оплатити мито, митні збори та податки. Загалом умови групи D є найпривабливішими для покупця, оскільки продавець зобов'язаний доставити товар у вказане місце, беручи на себе всі витрати та ризик щодо поставки товару. Тому контракти на D-умовах відносяться до групи “доставкових контрактів”, тоді як контракти на С-умовах називаються “відвантажувальними контрактами”.

Деякі з базових умов, що містяться в ІНКОТЕРМС, застосовуються у сучасній практиці зовнішньої торгівлі дуже часто. Тому необхідно більш детально їх розглянути.

1.Франко-завод (з підприємства, складу і т.і.) / Ех wогks (ех fасtогу, ех wагеhоusе, еtс) - EXW.

Ця умова означає, що зобов'язання продавця з поставки вважаються виконаними після того, як він представив покупцю товар на своєму підприємстві.

2.Франко-перевізник (вказаний пункт) // Fгее саггіег (nаmеd роіnt) -FСА.

Ця умова означає, що зобов'язання продавця з перевезення вважаються виконаними після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у вказаному місці та пункті.

Якщо покупець не вказав точного пункту, продавець може обирати в межах вказаного місця пункт, де перевізник прийме товар під свою відповідальність. Якщо у відповідності з умовами контракту потрібна допомога продавця щодо підписання контракту з перевізником (наприклад, у випадку використання повітряного чи залізничного транспорту), то продавець може діяти на ризик і за рахунок покупця.

Під перевізником розуміється будь-яка особа, яка за договором перевезення зобов'язується виконати або забезпечити виконання перевезення залізницею чи автошляхом, морем, повітрям чи внутрішніми суднохідними шляхами або поєднуючи всі ці способи. Якщо покупець дає вказівку продавцю поставити товар іншій особі, наприклад, експедиційному агентству, яке не є перевізником, вважається, що продавець виконав свої зобов'язання з постачання товару з моменту, коли даний товар буде на зберіганні у цієї особи.

«Транспортний термінал» означає залізничну чи товарну станцію, контейнерний термінал чи склад, багатоцільовий вантажний термінал чи будь-який інший прийомний пункт.

«Контейнер» означає будь-яку споруду, устаткування, яке використовується для з'єднання вантажів, наприклад, усі типи контейнерів і/чи паллет (піддонів), незалежно від того, прийняті вони Міжнародною організацією зі стандартизації чи ні, причепи, кузови, обладнання типу «ро-ро», рефрижератори. Це поняття може застосовуватись і до всіх видів транспорту.

Таку умову можна використати для будь-якого виду транспорту, в тому числі і для комбінованого.

3. Франко вздовж борту судна (порт відправлення) / Fгее аlоngsideship - FAS.

У відповідності до цієї умови обов'язки продавця з постачання вважаються виконаними, якщо товар розміщений вздовж борту судна на пристані чи на ліхтерах у вказаному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі чи пошкоджень товару повинен нести покупець.

Умова FAS вимагає, щоб покупець очистив товар від мита для експорту. Її не слід використовувати в тому випадку, якщо покупець не може прямо чи побічно виконати експортні формальності.

Така умова застосовується для транспортування вантажів річкою чи морем.

4. Франко-порт судна (порт відвантаження) / Fгее оf bоагd -- FOB.

За цією умовою зобов'язання продавця з поставки вважаються виконаними, якщо товар переданий через поручні судна у вказаному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі чи пошкодження товару повинен нести покупець. Хоча в портах США і в порту Антверпен за умови FOB продавцю достатньо лише розмістити товар уздовж борту судна.

Однак умова FОВ не передбачає розміщення вантажу в трюмах. Розміщення вантажу в трюмі або його утруска і розрівнювання на лінійних суднах виконується перевізником, і входить у вартість фрахту і повністю оплачується покупцем. Покупець також оплачує і розвантаження товару в порту призначення.

Умова FОВ потребує, щоб продавець очистив товар від мита для експорту.

Це одна з найбільш поширених умов при морському перевезенні, яку зазвичай включають в контракт експортери. Статистичні видання ООН, міжнародних та національних організацій найчастіше публікують експортні ціни FОВ.

У випадках, коли перевезення здійснюється в установках типу «ро-ро», більш прийнятною є умова «франко - перевізник».

5. Вартість і фрахт (порт призначення) / соst аnd fгеіght - САF.

Ця умова означає, що продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення. Однак ризик загибелі чи псування товару, а також будь-які додаткові витрати, викликані подіями, які відбулися після поставки товару на борт судна, переходять з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

Умова САF вимагає, щоб продавець зробив очистку товару від мита на експорт.

При поставці товару, коли при навантаженні дійсного переходу товару через поручні судна не відбувається (наприклад, при транспортуванні в обладнанні типу «ро-ро») більш придатною є умова «Доставка оплачена до ...»(СРТ).

Така умова застосовується також при морських і річкових перевезеннях.

6.Вартість, страхування і фрахт (порт призначення) / cost, insurance аnd freight - СІF

За умовою СІF продавець має такі ж обов'язки, як за умови «Вартість і фрахт» (САF), але з тим доповненням, що він повинен забезпечити морське страхування ризиків покупця від загибелі чи псування товару при перевезенні. Покупець повинен мати на увазі, що у відповідності з умовою СІF продавець повинен отримати страховку тільки на мінімальне покриття.

Умова СІF вимагає, щоб продавець зробив очистку товару від експортного мита.

Цю умову можна використовувати тільки для морського і річкового транспорту. Статистичні видання ООН, міжнародних та національних організацій найчастіше публікують імпортні ціни СІF.

При поставці товару і його транспортуванні в обладнанні типу «ро-ро» більш придатною є умова «доставка і страхування оплачені до» (СІР).

7. Доставка оплачена до... (пункт призначення)/ Саггіаgе paid tо...

-СРТ.

Ця умова означає, що продавець сплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення. Ризик загибелі чи псування товару, а також додаткові витрати, пов'язані з подіями, які відбулися після поставки товару перевізнику, переходять від продавця до покупця після поставки товару на зберігання перевізнику. Під «перевізником» розуміється інша особа, яка за договором перевезення зобов'язується виконати чи забезпечити виконання перевезення залізницею чи автошляхом, морем, повітрям чи внутрішнім суднохідним шляхом або поєднуючи всі ці способи.

Якщо для перевезення до визначеного місця призначення використовуються інші перевізники, то ризики переходять після поставки товару першому перевізнику.

Умова «Доставка оплачена до ...» (СРТ) вимагає, щоб продавець очистив товар від мита на експорт.

Така умова застосовується при перевезенні будь-яким видом транспорту, а також при перевезенні змішаними видами транспорту і послідовно декількома транспортно-експедиторськими фірмами.

8. Доставка і страхування оплачені до ... (пункт призначення) / Саггіаgе аnd іnsuranсе раid tо ... -- СІР.

За даною умовою продавець має такі ж обов'язки, як за умови «Доставка оплачена до (СРТ)», але з тим доповненням, що він повинен забезпечити страхування ризиків покупця від загибелі чи пошкодження товару при перевезенні. Покупець повинен мати на увазі, що у відповідності з даною умовою продавець повинен отримати страховку тільки на мінімальне покриття.

Ця умова вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від експортного мита. Така умова, як і попередня, застосовується при перевезенні змішаними видами транспорту і послідовно декількома транспортно-експедиційними фірмами.

9. Поставлено на кордон ... (місце поставки на кордоні) / Deliveredаt frontier... -DAF.

Ця умова вважається виконаною, якщо товар пред'явлений очищеним від експортного мита у вказаному місці на кордоні або до митного кордону сусідньої держави.

Термін «кордон» можна використати для будь-якого кордону, включаючи кордон країни експортера. Тому необхідно чітко визначати конкретні місце і пункт поставки товару на кордон.

Така умова застосовується в основному при перевезенні товару залізницею чи автомобільним транспортом, хоча може бути використана і для будь-яких інших видів транспорту.

10.Поставлено з борту судна (порт призначення) / Delivered ех ship - DES.

Ця умова означає, що зобов'язання продавця з постачання товару вважаються виконаними після того, як товар наданий покупцю на борт судна неочищеним від імпортного мита у вказаному порту призначення.

Продавець повинен нести всі витрати і ризики, пов'язані з поставкою товару до вказаного порту призначення.

Таку умову можна використовувати лише для морського та річкового транспорту.

11.Поставлено з пристані (порт призначення) / Delivered ех quart -- DEQ.

Ця умова означає, що зобов'язання продавця з постачання вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця на пристані у вказаному порту очищеним від імпортного мита.

Продавець повинен нести всі ризики і витрати, включаючи сплату мита, податків та інших зборів з доставки товару у вказане місце.

Цю умову не слід використовувати у тому випадку, якщо продавець не може прямо чи побічно отримати імпортну ліцензію. Якщо сторони бажають, щоб покупець очистив товар від імпортного мита, при формуванні умови слід використовувати слова «мито не сплачене» (duty unpaid). Якщо сторони бажають виключити з обов'язків продавця деякі з витрат, що сплачуються при імпорті товару (наприклад, ПДВ), то формулювання умови повинне виглядати так: «Поставлено з пристані, ПДВ не сплачений».

Таку умову можна використовувати лише для морського та річкового транспорту.

12.Поставлено без сплати мита (місце призначення) / Delivered duty unpaid -- DDU.

Ця умова означає, що зобов'язання продавця з постачання вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця у вказаному місці в країні імпорту.

Продавець повинен нести всі ризики і витрати з доставки товару у вказане місце, виключаючи мито, податки та інші збори, витрати і ризики щодо виконання митного оформлення.

Покупець повинен сплатити будь-які додаткові витрати і нести додаткові ризики, викликані його нездатністю завчасно очистити товар від імпорту.

Якщо сторони бажають, щоб продавець виконав митне оформлення і ніс викликані цим витрати і ризики, це повинно бути чітко обумовлено при формулюванні угоди.

13. Поставлено зі сплатою мита (місце призначення)/ Delivered duty раid - DDP.

Ця умова означає, що зобов'язання продавця з постачання товарів вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця у вказаному місці країни імпорту. Продавець повинен нести всі ризики і витрати, включаючи мито, митні збори та інші податки. Ця умова передбачає максимальні зобов'язання продавця.

Таку умову не варто використовувати в тому випадку, коли продавець не може прямо або побічно отримати ліцензію на імпорт.

Якщо сторони бажають, щоб покупець очистив товар від імпортного мита, слід використовувати умову «Поставлено без сплати мита» (DDU). Якщо сторони бажають виключити з обов'язків продавця деякі з витрат, що сплачуються при імпорті товарів, то формування умови повинно виглядати так: «Поставлено з оплатою мита, ПДВ не сплачений» (Delivered duty раid, VАТ unpaid).

6.4 Порядок відшкодування транспортних витрат при поставці товарів у зовнішній торгівлі

При укладанні зовнішньоторговельного контракту важливо визначитися, хто буде нести витрати по транспортуванні вантажу від продавця до покупця. У загальному вигляді ці витрати можна розподілити наступним чином ( табл. 5.1.)

Таблиця 6.1 Порядок відшкодування транспортних витрат при поставці товарів у зовнішній торгівлі

Дані про вартість фрахту і страхування беруться зі спеціальних даних транспортно-експедиторських організацій. Розрахункова вартість фрахту та страхування не перевищує 12-15 %.

Цcif = (Цфоб + Ф) * А

Цcif, Цфоб - ціни на продукцію з урахуванням транспортування на умовах CIF і ФОБ;

Ф - вартість фрахту (перевезення від порту відправлення до порту призначення); ринковий ціноутворення вартість поставка

6.5 Оптимізація умов постачання

Підприємства, здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність та укладаючи різні договори (контракти), пов'язані з продажем або придбанням товарів, повинні пам'ятати про те, що різні базисні умови поставки, які застосовуються у таких договорах (контрактах), по-різному впливатимуть на юридичні, податкові та бухгалтерські аспекти їхньої господарської діяльності.