Регулювання зайнятості населення в регіоні (на прикладі Рівненської області)

Поряд з інструментами колективно-договірного регулювання зайнятості, держава вибудовує власний механізм її регулювання. При цьому важливе місце у механізмі державного регулювання зайнятості в ринкових умовах відводиться організаційно-економічним методам, оскільки вони впливають на створення робочих місць та визначають можливості їх ефективного заповнення. На основі кореляційного аналізу доведено, що зниження ставок оподаткування відповідає цілям ефективного регулювання зайнятості, оскільки супроводжується розширенням сфери прикладання праці. Водночас значне навантаження на ФОП за соціальним страхуванням, а також суттєве зростання ставки відсотку за кредитами у 2008 р. є стримуючими факторами для розвитку підприємництва і створення робочих місць як у державі, так і в регіоні. Акцентовано увагу на тому, що повноваження регіонального рівня у визначенні та реалізації економічних методів регулювання зайнятості є досить обмеженими і відносяться до компетенції макрорівня. Все ж мезорівень має змогу впливати на зайнятість населення за посередництвом економічних інструментів через фінансування регіональних соціально-економічних програм. Проте, дослідження профінансованих регіональних програм у Рівненській області свідчить, що не в усіх них здійснено оцінювання соціальної ефективності в частині впливу на ринок праці.

Обґрунтовано, що в умовах кризи фінансові можливості регіонального Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (Фонду) суттєво звужуються, що супроводжується зниженням темпів нарощення активних програм підтримки незайнятих та зростанням - пасивних (табл. 2).

Таблиця 2

Тенденції розвитку та напрями регулювання регіонального ринку праці

Аналіз масштабів залучення незайнятого населення до активних програм сприяння зайнятості засвідчив, що у їх структурі переважають громадські роботи, в той же час значимість дотаційної підтримки робочих місць є досить незначною.

Обґрунтовано, що основною причиною низької дієвості чинної програми сприяння самозайнятості населення через виплату одноразової допомоги по безробіттю є надто низький розмір відповідної допомоги, який не вирішує проблему формування стартового капіталу.

Доведено, що постійне нарощення масштабів професійної підготовки та перепідготовки незайнятих у регіоні є виправданим, оскільки супроводжується зростанням їх конкурентоспроможності на ринку праці та сприяє працевлаштуванню.

Важливе місце у механізмі регулювання зайнятості відводиться адміністративно-правовим методам. Свідченням неефективного регулювання зайнятості за їх посередництвом є зниження ролі броні як чинника працевлаштування соціально вразливих категорій населення у регіоні (кількість заброньованих робочих місць з 2000 по 2008 р. скоротилася на 75,5%). Водночас значимість дозвільної системи на працевлаштування іноземців у регіоні суттєво зросла.

Обґрунтовано, що соціально-психологічним методам регулювання зайнятості у регіоні не приділяється належної уваги. На разі єдиним досить дієвим чинником соціально-психологічної мотивації роботодавців до створення робочих місць є конкурс на звання „Кращий роботодавець року”. Акцентовано увагу на тому, що ефективна реалізація соціально-психологічних методів регулювання зайнятості залежить від міри довіри громадян до держави.

Умовні позначення: - чисельність зайнятих; n, n+1 - відповідно звітний та прогнозний період; - індекс зміни посівних площ сільськогосподарських культур; - індекс капіталоозброєності праці у відповідних ВЕД; - індекс реальних обсягів промислового виробництва; - індекс продуктивності праці;- індекс інвестицій у капітальне будівництво та ремонт; - індекс споживчих витрат населення на придбання товарів та послуг; - індекс споживчих цін; - індекс чисельності населення в регіоні; - обсяг виробництва; - рівень безробіття.

Таблиця 3

Прогноз регіонального ринку праці на 2009-2012 рр

Поряд з цим, з метою підвищення точності прогнозування показників регіонального ринку праці розроблено систему організаційно-інституційної взаємодії відповідних суб'єктів, яка, на відміну від існуючої, передбачає тісну співпрацю між органами державної влади та місцевого самоврядування, налагодження дієвої взаємодії між всіма суб'єктами соціального діалогу на регіональному рівні (рис. 3).

На основі прогнозу регіонального ринку праці проведено планові розрахунки регіонального бюджету Фонду, рівень самофінансування якого протягом 2009-2012 рр. суттєво знизиться; обґрунтовано зміни у професійній структурі незайнятих регіону.

Акцентовано увагу на тому, що реальне вирішення проблеми безробіття потребує найтіснішого узгодження політики зайнятості з програмами економічного розвитку держави (регіону), а в умовах економічної кризи - з антикризовими програмами. Реалізація ж такого підходу потребує комплексності, узгодження цілей та пріоритетів економічної і соціальної політики.

На основі узагальнення результатів аналітичних і прикладних досліджень обґрунтовано методологічний підхід до визначення регіональних пріоритетів розвитку підприємництва та зайнятості у розрізі ВЕД (формула 1).

де - коефіцієнт пріоритетності розвитку підприємництва та зайнятості; ВДВ - валова додана вартість; З - чисельність зайнятих; К - виробничий капітал; - середня заробітна плата; і Є (1, n) - види економічної діяльності; (р) - всього по регіону.

Результати відповідних розрахунків засвідчили, що пріоритетними у регіоні є такі ВЕД, як сільське господарство, промисловість, транспорт та зв'язок (б >1). Доцільність формування структури інвестицій у розрізі ВЕД з урахуванням коефіцієнтів пріоритетності розвитку підприємництва обґрунтовано на основі розрахунків щодо перерозподілу інвестицій за формулою 2.

де - всього коштів (інвестицій) відповідно у певний вид економічної діяльності та регіон.

Зосереджено увагу на тому, що з метою максимізації кількості робочих місць з високою продуктивністю праці необхідно стимулювати притік інвестицій саме в пріоритетні ВЕД шляхом надання пільг на оренду об'єктів комунальної власності, зниження ставок єдиного податку під відповідні бізнес-проекти тощо. Разом з тим, в умовах фінансово-економічної кризи основним стримуючим чинником розвитку підприємництва є обмеженість фінансових ресурсів. З огляду на це, з урахуванням можливостей обласного та інших місцевих бюджетів у роботі пропонується запровадити практику щодо прямого погашення відсотків за кредитами безробітних на організацію власної справи в рамках фінансування існуючих програм підтримки підприємництва у регіоні. При цьому фінансову підтримку ініціатив пропонується проводити диференційовано з урахуванням коефіцієнтів пріоритетності розвитку підприємництва (б).

Доведено, що дієвим інструментом державного регулювання зайнятості на рівні регіону є фінансування регіональних соціально-економічних програм. При цьому в системі державного регулювання зайнятості важливим є оцінювання їх соціальної ефективності. З огляду на це, у роботі запропоновано систему відповідних показників (табл. 4).

Таблиця 4

Показники оцінювання соціальної ефективності регіональних програм

Таким чином, регулювання зайнятості населення у регіоні в умовах кризи потребує системного підходу як щодо мобілізації чинників, так і рівнів регулювання.

У ході дисертаційного дослідження здійснено вирішення наукового завдання щодо поглиблення теоретико-методичного обґрунтування процесу регулювання зайнятості населення, розроблено рекомендації щодо удосконалення механізму її регулювання в Рівненській області на основі варіантних прогнозів розвитку регіонального ринку праці. Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки.

1. Зайнятість населення є складним соціально-економічним явищем, якому належить одне з провідних місць у процесі суспільного відтворення. На основі дослідження соціально-економічної значимості зайнятості доведено неможливість її перебування поза системою регулювання, а відтак - прогнозування, в тому числі - і на регіональному рівні.

2. Під механізмом регулювання зайнятості варто розуміти систему колективно-договірних та державних інструментів цілеспрямованого впливу на ринковий попит та пропозицію праці з урахуванням особливостей макросередовища. Суб'єктами регулювання зайнятості виступають соціальні партнери, головний серед яких - держава. Об'єктом регулювання зайнятості є попит та пропозиція праці (в тому числі в розрізі ВЕД та професійно-кваліфікаційних груп).

3. Визначено, що важливим передетапом регулювання зайнятості є її прогнозування, що представляє собою обґрунтоване передбачення змін у чисельності, рівні та структурі зайнятості населення на відповідному ієрархічному рівні та на визначений період. Його необхідно здійснювати в системі прогнозування ринку праці на основі формалізованих та неформалізованих методів у такій послідовності: чисельність економічно активного населення чисельність безробітних чисельність зайнятих.

4. Обґрунтовано, що напрями дії соціально-економічних чинників, їх узгодженість та інтегральний результат взаємодії визначають тенденції зайнятості населення держави (регіону). Доведено, що економічне зростання регіону протягом 2000-2008 рр. супроводжувалося позитивними змінами на ринку праці. Водночас, наприкінці 2008 р. в умовах економічної кризи у регіоні намітилися негативні передумови формування зайнятості - скорочення обсягів виробництва, зниження інвестиційної активності тощо.

5. Аналіз результатів прогнозування на основі різних методів засвідчив, що вони суттєво відрізняються. Доведено, що вищий рівень точності мають прогнозні показники, визначені на екстраполяційній основі. Однак, в умовах суттєвих змін у напрямах соціально-економічного розвитку регіону застосування останніх для прогнозування зайнятості є некоректним, відтак - зростає значимість факторних методів прогнозування.

6. Доведено, що система колективно-договірного регулювання зайнятості на рівні регіону носить досить формальний характер внаслідок фактичного посилання на відповідну Генеральну угоду. Напрями дії організаційно-економічних інструментів регулювання на зайнятість населення регіону досить суперечливі. Обґрунтовано, що зниження ставок оподаткування відповідає цілям розвитку підприємництва, а відтак - зайнятості населення. Водночас високі ставки нарахувань на ФОП за соціальним страхуванням, а також обмежений доступ до кредитних ресурсів у 2008 р. не відповідають цілям створення та збереження робочих місць у регіоні.

7. Доведено, що в умовах кризи рівень самофінансування регіонального Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття суттєво знизиться. Це супроводжуватиметься звуженням масштабів реалізації активних програм підтримки незайнятих у регіоні.

8. Обґрунтовано, що регулювання зайнятості за посередництва адміністративно-правових інструментів є недостатньо ефективним, а соціально-психологічним - не приділяється належна увага.

9. Аналіз варіантних прогнозів розвитку регіонального ринку праці засвідчив, що економічна криза негативно відобразиться на зайнятості населення регіону (за оптимістичним варіантом прогнозу чисельність зайнятих у 2009 р. в регіоні скоротиться на 8,8 тис. осіб, за песимістичним - на 77,4 тис. осіб) та, як наслідок, - зросте безробіття. На основі відповідних прогнозних розрахунків доведено, що такі зміни на ринку праці призведуть до зростання навантаження на одне робоче місце за усіма професійними групами.

10. Обґрунтовано стратегічні напрями щодо удосконалення регулювання зайнятості населення в регіоні. Для стимулювання ефективної зайнятості пропонується враховувати пріоритети розвитку підприємництва та зайнятості, які доречно виражати у порівняно низькій вартості створення робочих місць та високій продуктивності праці.

11. Доведено доцільність фінансової підтримки підприємницьких ініціатив через погашення відсотків за кредитами на започаткування бізнесу за рахунок місцевих бюджетів у рамках програм підтримки підприємництва з урахуванням пріоритетності видів економічної діяльності, а для обґрунтування соціальної доцільності фінансування регіональних програм розроблено систему показників оцінювання їх ефективності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Юрчик Г.М. Методологічні засади прогнозування зайнятості населення / Г.М. Юрчик // Вісник НУВГП: зб. наук. праць: вип. 4. Рівне, 2004. Ч. 3. 454 с. [С. 442-449].

2. Юрчик Г.М. Удосконалення механізмів державного регулювання молодіжного сегменту ринку праці / Г.М. Юрчик // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Київ: КНЕУ, 2005. Т.3. 646 c. [С. 583 -591].

3. Юрчик Г.М. Удосконалення системи регулювання зайнятості населення /Л.І. Безтелесна, Г.М. Юрчик // Соціально-економічні аспекти промислової політики. Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство: зб. наук. пр.: у 3 т. Донецьк, 2006. Т. 2. 372c. [С. 24-32]. (внесок автора полягає у обґрунтуванні рівнів та напрямів регулювання зайнятості).

4. Юрчик Г.М. Прогнозування зайнятості населення регіону: методологія та практика / Л.І. Безтелесна, Г.М. Юрчик // Вісник НУВГП: зб. наук. праць: вип. 4. Рівне, 2006. Ч. 1. 392 с. [С. 241-252]. (внесок автора полягає у класифікації методів прогнозування зайнятості за рівнем формалізації).

5. Юрчик Г.М. Методологічно-інформаційні аспекти прогнозування зайнятості населення / Л.І. Безтелесна, Г.М. Юрчик // Україна: аспекти праці.- Київ, 2006. №7. 51 с. [С. 13-17]. (внесок автора полягає у визначенні переваг та недоліків існуючих методів прогнозування зайнятості).

6. Юрчик Г.М. Удосконалення регулювання зайнятості населення регіону / Г.М. Юрчик // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. Київ: КНЕУ, 2007. Т. 2. Ч. 2. 482 с. [С. 901-913].

7. Юрчик Г.М. Пріоритети державної політики регулювання ринку праці / Г.М. Юрчик // Вісник НУВГП: зб. наук. пр.: вип. 1. Рівне, 2007. 239 c. [С. 227-235].

8. Юрчик Г.М. Методика прогнозування зайнятості населення регіону: науково-практичні засади / Г.М. Юрчик // Соціально-економічні аспекти промислової політики. Актуальні проблеми управління людськими ресурсами і маркетингу в контексті стратегії розвитку України: зб. наук. пр.: у 3 т. Донецьк, 2007. Т. 2. 393 с. [С. 78-85].

9. Юрчик Г.М. Форми державного сприяння розвитку молодіжного підприємництва / Г.М. Юрчик, І.О. Похно // Вісник НУВГП: зб. наук. пр.: вип. 3. Рівне, 2006. 204 с. [С. 186-194]. (внесок автора полягає у визначенні заходів сприяння розвитку молодіжного підприємництва).