Розвитку аграрної сфери в ринковій економіці

Методологія щодо механізму, масштабу і ефективності державного регулювання ринкової економіки та її аграрної сфери. Державні регулятори земельних відносин на ринкових принципах і приватній власності. Відносини сільського господарства з іншими галузями.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 376,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Розвитку аграрної сфери в ринковій економіці

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Макаренко Андрій Петрович

Миколаїв - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі "Херсонський державний аграрний університет"

Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор МАРМУЛЬ Лариса Олександрівна Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту, проректор з міжнародних зв'язків

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор,

академік УААН

САБЛУК Петро Трохимович

ННЦ "Інститут аграрної економіки УААН"

(м. Київ), директор

доктор економічних наук, професор

САХАЦЬКИЙ Микола Павлович

Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу

доктор економічних наук, професор

ЧЕРЕВКО Георгій Владиславович

Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри економіки підприємств

Захист відбудеться 10 грудня 2009 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 28 жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах розвитку ринкової економіки державне регулювання визнається конче потрібним усіма основними напрямами світової економічної науки від неокейсіанців, неолібералів, інстуціонал-соціологів до марксистів. Держава і ринок тісно взаємопов'язані і на рівні аграрної сфери в АПК. Необхідність державного впливу на аграрну сферу економіки зумовлена, насамперед, тим, що ринок як стихійний регулятор не є ідеальним. Йому, а точніше наслідкам його дії, притаманні чимало проблем або "провалів". Крім того, є багато питань, пов'язаних із функціонуванням сільського господарства, які ринок не спроможний вирішити взагалі або вирішує їх зі значними втратами для суспільства. Зокрема, відтворити не просто аграрну продукцію як таку, але і специфічні риси аграрної системи на підґрунті використання продуктивної сили землі і природи. Ці взаємозв'язки мають бути орієнтовані на одержання аграрного продукту, який по кількості, структурі та якості задовольняє потреби населення. Це не може досягатись автоматично, тому що як умови і можливості відтворення аграрної специфіки і потреби країни в харчах можуть суттєво різнитись. Звідси здійснення такого регулювання - найбільш складний аспект економічної діяльності держави.

Всупереч науковим розробкам щодо раціональних обсягів державного регулювання на практиці спостерігається посилення одержавленості економіки аграрної сфери в ринково-розвинених країнах Європи. Мова йде про тенденцію, хвилеподібність цього процесу. Але за більш-менш значні проміжки часу масштаби (обсяги) державного регулювання зростають.

Тобто сьогодні теорія і практика економічної діяльності держави в аграрній сфері України не може обійтися без дослідження і визначення соціально-економічних процесів, які саморегулюються через ринок, але які доцільно регулювати державою. При узагальненому підході йдеться про доповнення державним регулюванням ринкового механізму саморегулювання. Все це потребує відповідного єдиного методологічного підходу. Ключовим завданням тут залишається доповнення і розширення наукових засад щодо удосконалення державного регулювання аграрної сфери ринкової економіки та забезпечення критеріїв ефективності ходу його дій. Адже ефективним державним регулюванням є таке, яке зумовлює створення сприятливого ринково-підприємницького середовища щодо усіх суб'єктів економіки, не допускає поєднання політики і бізнесу. Зрештою, державне регулювання має забезпечити високий рівень економічної і соціальної безпеки в аграрній сфері, чим не може пишатися наша держава.

Проблеми державного регулювання, співвідношення ринку і держави в економіці та її аграрній сфері вивчались представниками різних напрямків і шкіл наукової думки за кордоном. Теорію і практику таких досліджень подають: І.М. Буздалов, Дж.К. Гелбрейт, В.І. Добросоцький, Д.Б. Епштейн, Т. Кампанелла, Дж.М. Кейнс, С. Крамон-Таубадель, К. Маркс, А. Маршалл, Т. Мор, А.Г. Папцов, Т. Пітер, М. Портер, М. Радугін, Д. Рікардо, Р.О. Скідельські, А. Сміт, Дж.Е. Стігліц, Р. Уотермен, А. Файоль, Ф.А. Хайек, Пол Хейне, К. Херрман-Піллат, Д. Шпаар, Є. Ясін та багато інших.

Серед вітчизняних науковців, які досліджували державне регулювання як аграрної, так і національної економіки у період її трансформації і ринкового розвитку потрібно виокремити праці відомих учених. Серед них: Андрійчук В.Г., Галушко В.П., Гудзинський О.Д., Дем'яненко С.І., Завадський М.Й., Кваша С.М., Кириленко І.Г., Корецький М.Х., Латинін М.А., Лозинська Т.М., Лупенко Ю.О., Мармуль Л.О., Мельник Л.Ю., Михасюк І.Р., Могильний О.М., Осташко Т.О., Панасюк Б.Я., Пасхавер Б.Й., Саблук П.Т., Сахацький М.П., Черевко Г.В., Юрчишин В.В. та інші.

Позитивно оцінюючи результати проведених досліджень, вважаємо, що невирішеними залишаються такі питання. По-перше, державне регулювання економіки, як правило, розглядається ізольовано від інших регулятивних механізмів (особливо менеджменту підприємств). Зазвичай розглядається співвідношення "ринок - держава". По-друге, вважаємо неправомірним положення, яке висувають окремі провідні науковці України про те, що ринок вже не є "незримою рукою", саморегулятивним механізмом (тобто втратив об'єктивну природу), став "плановим", "рукотворним", "керованим" тощо. На наш погляд, така чи подібна трансформація механізму ринку може мати місце в ситуації, яка склалась у колишніх соціалістичних країнах. Але то вже буде економіка іншого типу, а саме: державно-планова. В ній держава бере на себе всі регулюючі функції. По-третє, це ж стосується тверджень про те, що в епоху вільної конкуренції ринкова економіка не була регульована. Але економічна історія свідчить про те, що господарська діяльність людей будь-якого типу економічної системи чи моделі економіки потребує організації, управління й регулювання з метою вирішення проблем: що, як, скільки і для кого виробляти.

Крім того, залишаються дискусійними та потребують дослідження і висвітлення питання щодо пошуку оптимуму у співвідношенні "ринку" і "держави", "ефективності економічної діяльності держави", багато аспектів аграрної політики держави щодо регулювання земельних відносин, подолання цінового диспаритету на вхідну і вихідну продукцію села, кредитування і бюджетної підтримки, регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, формування консультаційного обслуговування та інформатизації сільського господарства, впровадження системи управління якістю та державного моніторингу в аграрному виробництві.

Об'єктивна необхідність розробки теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій діяльності держави в напрямі регулювання аграрної сфери ринкової економіки зумовила актуальність і значимість та визначила доцільність вибору теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у докторантурі кафедри економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України, м. Київ та завершувалась у Херсонському державному аграрному університеті в рамках науково-дослідної роботи "Державне регулювання процесів економічного і соціального розвитку аграрної сфери регіону" (номер державної реєстрації 0102U001591).

Мета й завдання дослідження. Головна мета дослідження полягає в теоретично-методологічному обґрунтуванні та практичній реалізації механізму, свідомих систематичних і послідовних дій та інструментів регулювання державою розвитку ринкової економіки і її аграрної сфери на галузевому та господарських рівнях з позицій пріоритетів аграрної політики держави.

Для досягнення сформульованої мети дослідження поставлені і вирішувались такі завдання:

- узагальнення теоретичних засад регуляторної діяльності держави в ринковій економіці щодо понятійного і категоріального апарату, ролі і місця в ринковій економіці та концептуальних засад розміру впливу на її розвиток;

- розробка методологічних підходів щодо механізму, масштабу і ефективності державного регулювання ринкової економіки та її аграрної сфери;

- оцінки розбудови аграрної політики держави щодо умов і чинників, змісту і функцій, важелів та інструментів регуляторних процесів у аграрній сфері перехідної і сучасної економіки України;

- визначення державних регуляторів земельних відносин на ринкових принципах і приватній власності;

- формування державою цінового регулювання та забезпечення паритетності відносин сільського господарства з іншими галузями;

- удосконалення державного кредитування та бюджетної підтримки сільгосптоваровиробників;

- розробка основних напрямів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності зернотрейдерів і підприємств АПК в умовах глобалізації та євроінтеграції економіки України;

аграрний ринкова економіка державне регулювання

- виявлення пріоритетів держави у формуванні консультаційного та інформаційного обслуговування сільського господарства;

- обґрунтування дій держави щодо впровадження і підтримки системи управління якістю продукції організацій АПК відповідно до міжнародних стандартів;

- створення концепції і програмного продукту автоматизованої системи державного моніторингу об'єктів цінового регулювання аграрної сфери ринкової економіки.

Об'єкт дослідження - процеси регулюючої дії держави та підтримки нею соціально-економічних перетворень у аграрній сфері ринкової економіки на галузевому і господарському рівнях національного господарства та в рамках членства України в Світовій організації торгівлі.

Предмет дослідження - теоретично-методологічні, методичні засади та практична реалізація регуляторної діяльності держави щодо розвитку і підвищення ефективності аграрної сфери ринкової економіки.

Робоча гіпотеза даного дослідження базується на припущенні існування певних закономірностей, напрямків, організаційно-економічного механізму, важелів та інструментів державного регулювання і підтримки аграрної сфери на галузевому і господарському рівнях в процесі їх трансформації і ринкового розвитку, посилюючого впливу глобалізації світової економіки та проникаючої дії транснаціональних ринків.

Методи дослідження. Наукове пізнання проблеми державного регулювання економіки та її аграрної сфери ґрунтується на: законах науки економічної теорії; фундаментальних положеннях теорії економічної діяльності держави; чинному національному законодавстві та нормативних документах; відповідному теоретико-методологічному, методичному та практичному надбанні в наукових працях закордонних і вітчизняних вчених та фахівців. Загальнонаукові та емпіричні методи даного дослідження складають його методологічну основу, що проявляється у здійсненні, з одного боку, теоретичних узагальнень, а з іншого - часткових методів дослідження. Так, у процесі вивчення і викладу ролі й місця державного регулювання в ринковій економіці, обсягів впливу на її розвиток механізму, виробничо-збутових умов і ефективності регулювання, формулювання концептуальних точок зору, висновків і пропозицій застосовувались методи абстрактної логіки, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, конкретизації і абстрагування. Мова йде про предмет дослідження як в цілісному вигляді, так і його мисленого розчленування, на засадах вивчення множини елементів як єдиного цілого так і переходу від загального до окремого, від конкретного і одиничного до внутрішньої єдності понять і законів розвитку. Сутність визначень і категорій "економічна діяльність держави", "державне регулювання економіки", "економічна політика держави", "державне управління" та інших досліджено за допомогою використання методу термінологічного аналізу і операціоналізації понять.

Емпіричні методи разом із загальнонауковими як методи конкретно-наукового пізнання прикладного характеру застосувались у дослідженнях оцінки умов і чинників, змісту і функцій, основних важелів аграрної політики держави в контексті регулювання перехідної і сучасної економіки, розбудови земельних відносин, подолання диспаритету цін, розвитку державного кредитування і бюджетної підтримки, регулювання зовнішньоекономічних зв'язків аграрної сфери економіки, формування її консультаційно-комунікаційного обслуговування та управління стандартами якості в організаціях АПК. Це специфічні методи економічних наук, серед яких використовувались формалізація, гіпотетичний і аксіоматичний методи та методичні прийоми статистики (групування, порівняння середніх і відносних величин). Економіко-математичне моделювання і використання нейронних мереж застосовано при визначенні кластерів економічних суб'єктів для селективного державного регулювання виробництва продукції сільського господарства. Процедури теорії дослідження операцій за методом системного аналізу використовувались при оцінці факторів, які впливають на якість виробництва продукції сільського господарства. Методи та моделі інформаційних систем покладені в основу розробки і реалізації автоматизованої системи державного моніторингу об'єктів цінового регулювання виробництва в аграрній сфері економіки.

Інформаційною базою досліджень слугували Закони України щодо регулюючих функцій держави в ринковій економіці і її аграрній сфері, Укази Президента України, офіційні матеріали Кабінету Міністрів України та Держспоживстандарту України, статистично-аналітична інформація Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики, наукові публікації, наукова інформація із всесвітньої комп'ютерної мережі Іnternet, результати особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів представлена сукупністю теоретично-методологічних положень державного регулювання ринкової економіки та її аграрної сфери. Найбільш важливими результатами, що характеризують наукову новизну досліджень, є такі:

вперше:

– встановлено необхідність поєднання, поряд із ринковим саморегулюванням регулятивних дій держави, різних регулюючих інститутів і наднаціональних органів, та менеджменту на рівні господарських одиниць, що дозволяє брати до уваги кон'юнктуру ринку, поділяти його на сфери впливу окремих великих товаровиробників використовуючи досягнення маркетингу, інформатики, бізнес-планування тощо. За таких умов держава зосереджує увагу на регулюванні тих процесів, які інші складові господарського механізму регулювання не можуть вирішувати взагалі, або можуть здійснювати це з порівняно більшими витратами;

– подано авторську трактовку механізму державного регулювання економіки як систему заходів, важелів і стимулів, за допомогою яких держава регулює економічні процеси, забезпечує реалізацію соціально-економічних та правових функцій і включає політико-правові, організаційно-управлінські форми і засоби регулювання господарської діяльності суб'єктів ринкової економіки;

– запропоновано концепцію і методичні засади створення кластерів економічних суб'єктів для селективного державного регулювання й підтримки виробництва продукції сільського господарства, використовуючи засоби модельних одношарових нейронних мереж Кохонена;

– розроблено комплексний статистико-економічний контроль процесів, що формують якісні параметри вироблюваної продукції в системі управління якістю організацій АПК через використання: а) методу "риб'яча кістка" К. Ісікави для систематизації і розшарування та послідуючого причино-наслідкового аналізу чинників і умов, що впливають на процес, його кінцевий результат і заходи, безпосередньо пов'язані з ними та здійснюються в навколишньому середовищі із використанням матеріалу, машин, чітко окресленого способу дій і праці людей; б) діаграми Парето і кумулятивної кривої Лоренцо для встановлення причин неякісного виконання робіт чи бракованої продукції, через них - матеріальних і грошових втрат, залежно від обставин появи цієї продукції та формування умов ранжування чинників, що досліджуються за ступенем впливу на об'єкт аналізу; в) контрольних карт визначення середньоарифметичних розбіжностей кожної вибірки, виходячи із розрахунку центральної лінії і контрольних меж, що дозволяють виявити порушення виробничо-економічних процесів;

– обґрунтовано концептуальні положення щодо комплексу спостережень державою за об'єктами цінового регулювання в аграрному виробництві та розроблено організаційну структуру, функції баз даних, підпрограму інформаційного забезпечення та управління ним на основі програмного продукту "Прагмат" для впровадження багаторівневої автоматизованої системи державного моніторингу зерна і насіння в Україні, її адміністративних областях, районах та підприємствах другої і третьої сфер АПК.

удосконалено:

- теоретичні аспекти раціональних меж втручання держави в ринкову економіку, сутність яких зводиться до наступного: нині держава має пом'якшувати негативні наслідки дії ринкового механізму, а при нагоді - їх усувати через формування і розвиток соціальної політики, її соціально-економічних функцій та захист конкуренції й довкілля, які неможливо організувати через ринковий механізм саморегулювання;

- організаційні заходи державного впливу на впровадження системи управління якістю (СУЯ) на господарському рівні із використанням інтегрованих автоматизованих систем (MRPII/ERP - системи), що на відміну від існуючих передбачають формування на рівні Мінагрополітики України стратегічних напрямків розвитку організацій за виробничими типами, створення галузевих робочих груп із розробки пілотних проектів, навчання керівників та персоналу роботі з СУЯ в MRP II/ERP - системі на базі навчально-методичного центру АПК, розробляються типові рішення із СУЯ в MRP II/ERP - системі та сертифікація СУЯ;

- визначення у методичному плані затрат часу кваліфікованої управлінської праці в системі якості продукції через пряме нормування, що поряд із загальноприйнятими нормоутворюючими факторами має включати нормативи для виконання галузевим головним менеджером управлінських функцій щодо стаціонарних (конторських) та мобільних робіт за наведеними формулами.

набули подальшого розвитку:

- форми державного регулювання аграрної сфери ринкової економіки в напрямі поєднання двох моделей: реактивної, яка ґрунтується на необхідності втручання в економіку тоді, коли виявляються недоліки (провали) ринку і проактивної - орієнтованої на превентивні дії, що компенсують ті чи інші недосконалості ринку навіть за досить нормального його функціонування. При цьому приватний аграрний бізнес і держава на рівних розподіляють відповідальність за результати економічного розвитку;

- функції ринкового і державного механізмів регулювання економіки та критерії їх оптимального співвідношення. Встановлено, що державний механізм в недержавному секторі економіки є переважно регулятивним, хоч і поєднує управлінські функції. Ринковий механізм виконує функцію саморегулювання і, передусім, регулювання відносин між економічно-суверенними суб'єктами, які опосередковуються ринком. Оптимум між ними у кількісному та якісному аспектах досягається тоді, коли поле економічної діяльності держави більш ефективне у соціально-економічному плані порівняно з ринком;

- аргументи щодо недосконалості ринкового механізму саморегулювання, який потрібно сприймати таким, яким він є, і не намагатися його удосконалювати і особливо - не керувати ним, а пізнаючи природу ринкового механізму діяти у даному руслі;

- напрями впливу держави на земельні відносини в сільському господарстві через законодавче забезпечення, збереження родючості ґрунтів стимулювання продуктивності полів та збільшення термінів оренди землі;

- заходи зниження державою цінового диспаритету в сільському господарстві через запровадження заставних цін, державні закупівлі продукції, посилення антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, що споживаються сільгосптоваровиробниками, використання дотацій і квотування, розширення системи місцевих продовольчих ринків;

- умови державного кредитування суб'єктів аграрного господарювання через забезпечення доступності до одержання кредиту, лізинг засобів виробництва, видачу кредитів під заставу нерухомості й землі та в товарній формі;

- питання державного регулювання зовнішньоекономічних відносин у зв'язку із набуттям Україною членства у світовій організації торгівлі та формування аграрної політики держави щодо підтримки тих економічних суб'єктів і виробництва, які функціонують у відкритому міжнародному конкретному середовищі.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у можливостях на рівні галузі та економічних суб'єктів аграрної сфери ринкової економіки зробити пропозиції щодо розбудови та удосконалення державного регулювання умов виробництва і зовнішньоринкового товарного обігу продукції АПК, підтримки державою розвитку дорадництва і інформатизації та впровадження управління якістю продукції і моніторингу об'єктів цінового регулювання. Зокрема, рекомендації автора стосовно організаційного впровадження системи управління якістю організацій та обґрунтування і розробки проекту автоматизованої системи державного моніторингу зерна і олійного насіння на національному, регіональному рівнях та підприємствах другої і третьої сфер АПК подано до використання Міністерству аграрної політики України (довідки від 07.08.09 р. № 37-16-1-15/13989 та від 07.08.09 р. № 37-16-1-15/13988 відповідно). Розробки щодо виділення галузевих кластерів у селективному державному регулюванні та підтримці сільськогосподарського виробництва з використанням засобів нейронних мереж за змагальним алгоритмом Кохонена прийняті до використання в науково-дослідній роботі Радою по вивченню продуктивних сил НАН України (довідка від 23.06.09 р. № 01-11/571). Пропозиції розвитку консультаційного обслуговування і інформатизації сільського господарства, впровадження системи управління якістю організацій та використання прийомів її контролю прийнято до використання Головними управліннями агропромислового розвитку Херсонської (довідка від 20.05.09 р. № 5-700-4/311), Дніпропетровської (довідка від 28.07.09 р. № 6/1-1760) обласних державних адміністрацій.

В навчальному процесі для підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів при викладанні дисциплін "Економічна теорія", "Політична економія", "Державне регулювання економіки", "Аграрна політика" використовуються теоретико-методологічні та практичні результати дисертаційного дослідження автора, що опубліковані в чотирьох навчальних посібниках. Зокрема, дисертантом написані теми: "Держава та її економічні функції в ринковій економіці", С.372 - 414, "Ринкові відносини в аграрному секторі економіки", С.278 - 329 (Основи економічної теорії для менеджментів: навч. посіб. / Л.Ю. Мельник, П.М. Макаренко, Л.Л. Мельник, А.П. Макаренко. - Дніпропетровськ: Пороги, 2007. - 532 с.); "Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції", С. 202 - 215 (Курс політичної економії для бакалаврів з економіки і підприємництва: навч. посіб. / П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник, Л.Л. Мельник, А.П. Макаренко. - Херсон: Айлант, 2009. - 256 с.). Довідки Херсонського державного аграрного університету (від 06.05.09 р. № 66 - 05/49А) та Полтавської державної аграрної академії (від 02.06.09 р. № 7-01-96).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто і знайшли відображення у монографіях, наукових статтях, інших публікаціях, більшість яких опублікована одноосібно.

Авторський внесок у співавторських публікаціях визначено і наведено в розділі автореферату "Список опублікованих праць". З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використанні лише ті положення, які є результатом особистої роботи докторанта.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові розробки і положення дисертації доповідались і були схвалені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу кафедр Національної академії державного управління при президентові України м. Київ та Херсонського державного аграрного університету. Автором проведена апробація досліджень:

1) на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки (м. Запоріжжя, ГУ "ЗІДМУ", 2006); Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика (м. Миколаїв, МДАУ, 2007); Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах (м. Херсон, ХДАУ, 2007); Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи (м. Херсон, ХДАУ, 2007); Галузева менеджмент-освіта в сучасних умовах (м. Дніпропетровськ, ДДАУ, 2007); Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні (м. Київ, РВПС України НАН України, 2008);

2) на міжнародних науково-практичних інтернет-конференціях: "Динаміка сучасної науки - 2009" (Софія, секція "Державне регулювання економіки", 2009); "Прикладні наукові розробки - 2009" (Прага, секція "Державне регулювання економіки", 2009); "Наука: теорія і практика - 2009" (Пшемишль, секція "Економіка підприємств", 2009); "Новини наукового прогресу - 2009" (Софія, секція "Державне регулювання економіки", 2009).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 40 наукових праць загальним обсягом 57,5 ум. друк. арк. в тому числі 2 монографії (із яких одна одноосібна). У фахових виданнях опубліковано 27 наукових статей обсягом 13,1 ум. друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота містить 23 таблиці, 55 рисунків та 7 додатків, що займають 124 сторінки. Список використаних джерел налічує 442 найменувань на 28 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 568 сторінок комп'ютерного набору у тому числі 416 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі "Теоретичні засади регуляторної діяльності держави в ринковій економіці" встановлено сутність змісту державного регулювання, роль і місце держави в господарському механізмі регулювання ринкової економіки, узагальнено наукові концепції мінімального і максимального впливу держави на розвиток ринкового господарювання.

Державне регулювання економіки (ДРЕ) - це один із основних напрямів економічної діяльності держави, а відповідно є практичним втіленням її економічної політики. Тут держава виступає як менеджер, що регулює економіку на макро-, мезо- і мікрорівнях.

В усіх наведених визначеннях змісту категорії "ДРЕ" підкреслюються тією чи іншою мірою такі її головні ознаки:

1) суб'єкт цього процесу - держава;

2) свідома розробка нею системи напрямів, заходів, форм, методів, важелів, інструментів впливу на економічну (господарську) діяльність суб'єктів національної економіки;

3) мета ДРЕ - це забезпечення соціально-економічної стабільності, економічної ефективності й розвитку економіки, її соціалізованості. Досягнення поставлених цілей здійснюється як через управління, так і через регулювання. Мірилом розмежування "управління" і "регулювання" суспільними процесами є генеральна спрямованість дії, характер та обсяги повноважень суб'єктів щодо об'єктів впливу. Зрозуміло, за великим рахунком вони тотожні, оскільки означають водночас і "процес", і "функцію", спрямовані на забезпечення (встановлення) певного порядку в тих чи інших явищах і процесах. Але, при більш прискіпливому підході, можна найти певні відмінності в цих категоріях. На наш погляд, розглядаючи економіку, слід погодитися, що термін "управління" більш підходить до функціонування окремих господарських одиниць і охоплює організацію їх виробничо-комерційної діяльності. Інакше кажучи, управління - це менеджмент підприємств, фірм, корпорацій тощо у широкому розумінні цього поняття (бізнес-планування, кадрове забезпечення, організація і управління внутрішньогосподарськими відносинами тощо).

Використовуючи досягнення маркетингу, інформатики, бізнес-планування тощо, сучасний менеджмент має можливість миттєво реагувати на зміну кон'юнктури ринку, прогнозувати її і через рекламу впливати на неї. І все більша кількість підприємств реалізують таку можливість. За таких умов держава зосереджує увагу тільки на регулюванні тих процесів, які менеджмент не може вирішувати взагалі, або може здійснювати це з порівняно більшими витратами. На сьогодні - це, насамперед, "захист" ринку від монополізму шляхом прийняття ефективного антимонопольного законодавства і контроль за його виконанням, вирішення багатьох соціальних питань.

Процес регулювання економіки - це складне багаторівневе системне утворення, коли ринкове саморегулювання поєднується із державним регулюванням економіки, менеджментом підприємства, регулятивними діями державних і недержавних інституцій та наднаціональним регулюванням. В цілому - це господарський механізм регулювання економічної системи.

І нині ринок є головним регулятором господарської діяльності та економіки в цілому. Він не втратив свою стихійну природу, не став "керованим". А тому його потрібно сприймати таким, яким він є "від природи". Усі інші регулятивні механізми діють "поряд" із ринком. Вони забезпечують балансування кількісних і якісних параметрів попиту і пропозиції, їх урівноваження, більш-менш оптимальне співвідношення.

Особливості економічної діяльності держави в ринкових умовах полягають у збільшенні обсягів її господарської діяльності, набуття економічного статусу орендодавця (а іноді орендаря), лізингодавця, кредитора, кількісного і структурного посилення такого напряму втручання в економіку як ДРЕ. При цьому останнє може певною мірою заміняти державну господарську діяльність.

Держава завжди виконує класичні економічні функції та законодавчо запроваджує "загальні правила гри" або систему нормативних актів, які регулюють діяльність суб'єктів ринку. Отже, головним завданням ДРЕ є не виправлення "провалів" дії ринку, а сприяння його прозорості, конкурентності, демократизму, вільному економічному змаганню за більш-менш рівних вихідних умов щодо підприємницького професіоналізму.

Згідно нормативного аналізу кожна концепція ("мінімуму" чи "максимуму") щодо місця і ролі держави в економіці має право на існування. Результати такого аналізу не можна піддати емпіричній оцінці. Зауважимо лише те, що посилення одержавленності економіки зумовлюється як нерозвиненістю, так і "перезрілістю", а точніше - ускладненням економічних процесів у ринковій економіці, неможливістю її протистояння монополізму. З іншої сторони, якщо держава розглядається в аспекті суб'єкта економіки, то доцільно поставити питання про визначення ефективності її дій, тобто порівняти витрати з результатами економічних дій держави.

Таким чином, співіснування, взаємодія і взаємодоповнення ринку і держави зумовлює створення двомеханізмової моделі регулюючої дії ринку і свідомого регулювання на мікро- і макрорівнях.

У другому розділі "Методологічні підходи до визначення механізму, масштабу і ефективності державного регулювання ринкової економіки" встановлено методологічні аспекти формування системи засобів, методів і інструментів, за допомогою яких держава регулює економічні процеси, чинники, що зумовлюють обсяги регуляторної діяльності держави та методологічні підходи до оцінки якості і ефективності державного регулювання. Якщо економічні функції держави визначають напрями її діяльності при втручанні в економіку, завдання і цілі, то механізм державного регулювання забезпечує способи їх реалізації. Інструментарій реалізації державного регулювання в господарському механізмі можна представити за певними напрямами (рис. 1).

Класифікація методів державного регулювання ринкової економіки, в тому числі і аграрної, за характером впливу на господарську діяльність її суб'єктів, крім загальновідомих адміністративних і економічних включає донорські і протекціоністські методи. Розвиток євроінтеграційних і глобалізаційних процесів обумовлюють все більше поширення донорських методів у ринковій економіці через державні і міждержавні дотації.

Протекціонізм, як особливий метод державного регулювання (тобто підтримка, заступництво, захист) є сукупністю науково-обґрунтованих правових, соціально-економічних і організаційних заходів держави, що спрямовані на активне сприяння прогресу в розвитку галузі.

Політика протекціонізму поєднується з донорськими методами та складається із двох напрямів: розвитку національної економіки в даному випадку сільського господарства і всього АПК та міжнародного - перехід до єдиних правил торгівельно-економічних відносин в рамках діяльності України у світовій організації торгівлі (СОТ) та майбутнього вступу в Європейський союз.

Окремі форми, засоби, методи і важелі державного регулювання економіки є елементами однієї системи, що вимагає їх погодженої взаємодії. Слід урахувати й те, що одні елементи регулювання державного господарського механізму можуть посилюватися, інші - навпаки, слабшати або навіть взагалі припиняти свою дію.

В роботі визначено, що теоретично-методологічна база раціонального співвідношення в економіці ринку і держави має національну специфіку та зумовлена: наявністю різних концепцій щодо місця і ролі держави у ринковій економіці; встановленням оптимуму ринку і держави, що на практиці залежить від багатьох чинників (питомої ваги ринкових взаємозв'язків між суб'єктами економіки у загальних економічних зв'язках населення, рівня товарності суб'єктів господарської діяльності, а також домогосподарств в Україні, рівня ні рівні та важелі (методи) державного регулювання господарської діяльності власна розробка вільної конкуренції, її цивілізованості, правової забезпеченості, рівня розвитку ринкової інфраструктури і менеджменту підприємств, напрямів і важелів та їх співвідношення в економічній політиці, особливостей галузі економіки, рівня комерціалізації, структури економіки).

Рис. 1. Державне регулювання економіки в господарському механізмі.

Джерело: власна розробка

Навіть коли в тій чи іншій країні буде досягнутий оптимум співвідношення держави і ринку, то він не може бути стабільним, оскільки міняються економічні реалії, а тим більше - використаним в інших країнах.

Обсяги регуляторної діяльності держави значною мірою залежать від рівня науковості менеджменту підприємств і корпорацій та розвитку ринково-підприємницького середовища. Вони не є сталою величиною і постійно змінюються під впливом багатьох соціально-економічних чинників.

У цілому оптимум між ДРЕ і ринком має враховувати менеджмент різних рівнів. Зазначимо, що йдеться про виділення взаємозалежних і взаємодіючих складових господарського механізму регулювання ринкової економічної системи. При встановленні їх раціонального співвідношення слід зважити на ту обставину, що між ними немає суперечностей, оскільки вони не є альтернативними з точки зору мети і призначення - кількісна і якісна збалансованість пропозиції та попиту. Тобто регулятивні механізми мають системно взаємоузгоджуватися, доповнюватися в рамках спільного процесу регулювання національної економіки, сприяючи досягненню стратегічної і тактичної мети.

Для України питання пошуку оптимуму ринкового і ДРЕ має особливу актуальність. Вона зумовлена тим, що тут ринкова економіка ще не сформувалася повною мірою, а ДРЕ притаманні (порівняно з країнами Заходу) значні "провали" і особливо такі ознаки як недостатня професійність державних менеджерів, їх корумпованість, політична заангажованість, нетривалі терміни виконання службових обов'язків тощо, порівняно низький рівень науковості і менеджменту. Відповідно, провали як менеджменту підприємств, так і ДРЕ, в Україні істотно вагоміші, про що свідчить нестабільність як національної, так і аграрної сфери ринкової економіки, низька ефективність виробництва, низький рівень добробуту абсолютної більшості населення, недопустимий соціальний диспаритет в його доходах і багатстві.

На жаль, усі гілки державної влади не приділяють уваги цьому питанню. В економічно високорозвинених країнах, як відомо, розрив у доходах 10 % найбільш бідних сімей і 10 % найбільш багатих - не перевищує 1: 10. В Україні за різними даними - 1: 40-50. Можна знайти пояснення і якось виправдати низький рівень заробітної плати, доходів більшості населення, але чим зумовлена така нечувана диференціація в доходах і багатстві? Адже через податки і трансфертні платежі державне регулювання може і має вирішити цю проблему у межах того ж обсягу ВВП.

Випереджаюче зростання цін на продукти харчування (23,7 % за 2007 рік), яке продовжилося і в 2008 році суттєво посилило негативний соціальний ефект від інфляції, оскільки завдало головного удару по домогосподарствах з низьким рівнем доходів, в яких частка витрат на продовольство є значною, відтак зумовило невідворотну потребу вжиття антиінфляційних заходів, які за своєю природою об'єктивно здійснюють дестимулюючий вплив на економічне зростання. Зрештою, є всі підстави стверджувати про низьку ефективність регуляторної дії обох механізмів: як ДРЕ, так і менеджменту підприємств.

В Україні потрібно використовувати (при узагальненому підході) дві моделі ДРЕ: реактивну, яка ґрунтується на необхідності втручання в економіку тоді, коли виявляються недоліки, провали ринку; проактивну - орієнтована на превентивні дії, що компенсують ті чи інші недосконалості ринку навіть за достатньо нормального його функціонування. При цьому приватний бізнес і держава на рівних розподіляють відповідальність за результатами національного економічного розвитку.

За результатами наведеного в роботі аналізу визначено, що якісним і ефективним державним регулюванням є таке, яке сприяє створенню сприятливого ринково-підприємницького середовища щодо усіх суб'єктів економіки, а не окремих олігархів, не допускає поєднання політики і бізнесу, розвиває малий і середній бізнес. Зрештою державне регулювання має забезпечити високий рівень соціальної безпеки на засадах досягнення соціальної рівноваги у суспільстві. Саме ця функція притаманна тільки державі, тобто ринковий механізм не в змозі її виконувати.

У третьому розділі "Розбудова регуляторної діяльності держави в аграрній сфері ринкової економіки України" досліджено умови і чинники регулювання аграрної сфери, визначено зміст, функції і основні важелі аграрної політики держави в регуляторних процесах, проаналізовано регулюючі функції аграрної політики держави в перехідній і сучасній економіці України.

В кожній сфері і галузі економіки є особливості щодо державного регулювання економіки. Насамперед це стосується аграрної сфери, яка формує продовольчу безпеку на належному рівні. Остання розглядається як важлива умова внутрішньої і політичної стабільності країни та її зовнішньої економічної незалежності. Продовольчу проблему і безпеку можна вирішити без ДРЕ. Але тут можливі значні негативи. Так, відкритість аграрної сфери щодо інших країн, за умови відсутності абсолютних і порівняльних переваг, може призвести до її руйнування, засилля імпортованого продовольства не завжди кращої якості. У такому випадку держава має захистити свій аграрний ринок протекціоністськими заходами. В роботі виділено ряд обставин, які зумовлюють необхідність державного регулювання в аграрній сфері. Так, незалежно від форми власності на землю держава є активним суб'єктом земельних відносин (регулює ринок землі, відносини між землевласниками і землекористувачами, сприяє збереженню родючості землі, поліпшенню її економічного стану тощо). Для сільського господарства типовою є ситуація, за якої на його продукцію встановлюються монопольно низькі ціни з боку підприємств ІІІ сфери АПК і монопольно високі ціни на засоби виробництва. В галузі порівняно низька фондовіддача, переважає малотранспортабельна продукція, яка швидко псується, сезонність виробництва в рослинництві, що збільшує пропозицію над попитом в період збору урожаю. Самостійно сільське господарство не здатне на належному рівні забезпечити підготовку кадрів, створити виробничу і соціально-побутову інфраструктуру. Держава повинна контролювати високу якість продовольства, в якому зацікавлене суспільство, формувати експорт і імпорт сільськогосподарської продукції. Саме ці обставини і зумовлюють проведення відповідної аграрної політики держави (АПД). Остання за змістом подає планомірну діяльність ієрархічно побудованих відповідно до визначених цілей засобів і важелів їх досягнення. Якщо функції АПД визначають її напрями, то механізм державного регулювання дає відповідь на запитання про те, як це можна здійснити на практиці.

Аналіз АПД в контексті використання механізму державного регулювання сільськогосподарського виробництва показав, що за великим рахунком, процес ринкової трансформації одержавленої аграрної сфери на сьогодні в основному завершено. Проте функціонуюча нині модель аграрної економіки за такими ознаками, як продуктивність, ефективність виробництва, значно поступається не тільки "західним", але й тій, на базі якої вона розбудована. Дані табл. 1 свідчать про падіння обсягів виробництва сільськогосподарської продукції за період від початку здійснення аграрних перетворень.

Таблиця 1

Динаміка валової продукції і ефективності сільського господарства України

Показник

1990

2000

2006

2007

2007 у % до 1990

Валова продукція - усі категорії господарств у порівнянних цінах 2005 р., млрд. грн.

145,9

77,9

94,9

88,8

60,9

У тому числі: рослинництва

66,6

43,6

54,9

49,7

74,6

тваринництва

79,3

34,3

40,0

39,1

49,3

Рівень рентабельності виробництва в сільгосппідприємствах, %

42,6

-1,0

2,8

15,6

-27,0 в. п.

Джерело: Статистичний збірник "Сільське господарство України за 2007 рік"/ за ред. Ю.М. Остапчука // Держкомстат України. - К., 2008. - С.47; 52

Помітно знизився рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств - на 27 відсоткових пункти. За роки державної незалежності частка збиткових підприємств знижувалась не більше, ніж до 1/4 їх загальної кількості.

Фактично відбулася техніко-технологічна деградація галузі, яка триває й сьогодні. У порівнянні з 1990 р. скоротилося поголів'я свиней у 2,8 рази, великої рогатої худоби - у 4,5 рази, у тому числі корів - у 2,7 рази, виробництво м'яса - у 2,3 рази, молока - майже у 2 рази. Знижується родючість земель. За різними джерелами інформації щороку в Україні втрачається 350-600 млн. т ґрунту, а разом з ним - і 11-20 млн. т гумусу. Значна частина ґрунтів вже зруйнована: 33 % із них ідентифікуються як "вимиті", тобто такі, що вже майже не містять гумусу.

Викладене дає підстави негативно оцінювати регулюючий механізм держави в аграрній сфері. Адже до цього часу залишається гострою проблемою поліпшення умов життя сільського населення. Рівень доходів, а відповідно - задоволення соціально-економічних потреб сільських жителів, у тому числі працівників аграрної сфери, є досить низьким. Однак це - один бік соціального стану селян. Інший - їхнє соціально-економічне положення в аграрній сфері виробництва. У цьому контексті зазначимо, що більшість жителів села сьогодні є власниками-господарями невеликих виробничих одиниць, які дають їм можливість отримувати доходи і мати певну зайнятість.

Очевидно, що головним соціально-економічним зрушенням на селі є те, що близько 6,6 млн. жителів села стали власниками земельних паїв, отримавши земельні сертифікати. Середній розмір паю в Україні складає 4,1 га, а його вартість - 33,2 тис. грн. Іншими словами: внаслідок земельної реформи на селі з'явився чисельний клас "землевласників". Це майже кожний другий житель села (44,6 % від 14,8 млн. сільського населення станом на 01.012008 р.).

Безперечно, що саме селяни з усього населення України найбільш виграли від ринкового реформування власності включаючи і об'єкти держгоспів (зрозуміло, за винятком "приватизованого" державного майна певними суб'єктами). Сформувався особливий прошарок селян, які є власниками або співвласниками підприємницьких агроформувань. Зросли доходи від господарств населення і з'явилися нові - від земельних наділів у формі орендної плати. Все це дає підстави для нетрадиційної оцінки рівня добробуту сільських жителів, безробіття тощо. Пенсіонери мають змогу покращити свій добробут за рахунок одержуваної орендної плати; незайняті - розширити особисте селянське господарство шляхом приєднання до нього земельного паю і навіть створення фермерського господарства або мати достатні доходи від особистого селянського господарства.

Основними складовими механізму державного регулювання в сучасній АПД повинні стати: визначення стратегічної мети (цілей) і пріоритетів в аграрному секторі економіки, оперативних цілей та способів їх досягнення; розробка комплексних цільових державних програм функціонування агропромислового виробництва, координація і науково-методичне забезпечення розробки регіональних програм розвитку АПК, організаційно-методичне і ресурсне забезпечення реалізації державних програм розвитку АПК; постійне спостереження й аналіз (моніторинг) динамічних змін попиту і пропозиції на внутрішніх і зовнішніх ринках продовольчих товарів і сировини, вироблених галузями АПК, і на цій основі - прогнозування ринкової кон'юнктури на близьку і віддалену перспективу (маркетингове прогнозування внутрішніх і зовнішніх ринків аграрної продукції); контроль за якістю продукції, виробленої в сільському господарстві.

Найважливішим важелем державного регулювання сільськогосподарського виробництва є держзамовлення і держзакупівлі його продукції. Держава може замовити на основі добровільного контракту виробництво продукції будь-якому недержавному підприємству, погоджуючи з підрядниками не менш, як чотири показники за замовленням: ціну, прибуток або рівень рентабельності; обсяг закупівель та якісні параметри продукції; умови її доставки державі. У цьому разі замовлення стає важелем централізованого управління щодо обсягів виробництва і ціноутворення сільськогосподарської продукції та структурних зрушень у галузі.

У четвертому розділі "Формування і регулювання державою умов виробництва та товарного обігу продукції в аграрній сфері ринкової економіки" обґрунтовано державне регулювання земельних відносин, напрями зниження диспаретитету цін, розвиток державного кредитування та формування зовнішньоекономічних зв'язків аграрної сфери.

Оскільки земля - головний сегмент національного багатства суспільства, а держава його представник, то мета державного регулювання земельних відносин - сприяти відтворенню родючості землі, відновленню порушених земель, раціональному і продуктивному землекористуванню, всебічній екологізації землеробства. Але те, якою мірою вона реалізується, залежить від дії багатьох чинників. Серед них найбільш ефективний варіант - це вищий рівень розвитку продуктивних сил і дієва, ефективна економічна політика держави, зокрема, її аграрна складова.

Практика земельних відносин, яка склалася у найбільш розвинених країнах світу з ринковою економікою, свідчить, що в багатьох із них держава взяла на себе значну частину функцій контролю за використанням і розпорядженням землею, по суті частково розділивши з приватним землеволодінням їхні права власників. Припинено негативні явища в земельних відносинах і при цьому розроблені механізми їх державного регулювання. Головні з них: суворе цільове використання землі; збереження родючості ґрунтів; обмеження максимальних розмірів земельних площ, які передаються у власність (боротьба з латифундизмом); жорстка відповідальність за порушення земельного законодавства та багато інших.

На сьогодні держава Україна повинна дотримуватись не тільки загально визначених правил регулювання земельних відносин, а має зробити наступні кроки:

1. Сприяти цивілізованості орендних відносин і, насамперед, обґрунтованих розмірів орендної плати і укладення більш-менш довготермінових орендних договорів. Адже у деяких країнах держава встановлює мінімальний термін оренди щодо приватних земель. В Україні площа переданих в оренду земельних часток (паїв) сягає 19 млн. га, або майже 70% площі земель, на яких проведено паювання та укладено понад 4,5 млн. договорів (рис. 2).

Рис. 2. Структура договорів з оренди земельних паїв в Україні за терміном дії станом на 1 січня 2007 р., тис. договорів*

*Розраховано за даними: Волощук К.Б. Особливості розвитку земельних відносин в аграрному секторі України // Актуальні проблеми розвитку ринкової економіки: зб. наук. праць. - Кам'янець - Подільський, 2008. - С.47.

Звертає на себе увагу той факт, що майже п'ята частина всіх договорів передбачає строк оренди 1-3 роки, а це значно менше від строку ротації сівозміни і є недостатнім періодом навіть для збереження родючості ґрунтів, не кажучи вже про її підвищення.

2. Формувати та розвивати повноцінний ринок земель. І якщо відносно оренди землі роль держави певним чином обмежена, то регулювання ринку землі має стати найголовнішою складовою АПД. У наших умовах стихійність і анархія щодо ринку сільськогосподарських земель може привести до багатьох негативних наслідків. Головним з них є вільна купівля-продаж землі, що може спонукати до її купівлі власниками великих капіталів в необмежених розмірах.

...

Подобные документы

  • Дослідження проблеми освоєння методів та інструментів стратегічного управління інвестиційною діяльністю в підприємствах аграрної сфери. Ознайомлення із особливостями питання розробки стратегії розвитку на рівні держави, галузі, господарюючого суб’єкта.

    статья [71,6 K], добавлен 07.08.2017

  • Теоретичні аспекти державного регулювання ринкової економіки: сутність, моделі (кейнсіанська, неокласична) та методи (адміністративні, правові). Економічні риси і аналіз розвитку економіки України на сучасному етапі. Держава і ринок: шляхи партнерства.

    курсовая работа [3,2 M], добавлен 18.11.2010

  • Бюджетно-податкова політика держави. Грошово-кредитна політика. Соціальна політика держави. Державне регулювання аграрної сфери економіки. Антикризова політика держави. Ринкова трансформація української економіки.

    реферат [27,9 K], добавлен 03.09.2007

  • Основи регулювання ринкової економіки. Державне регулювання відносин власності. Прогнозування та планування народного господарства. Фінансово-бюджетне, кредитне і податкове регулювання економіки. Державний контроль зовнішньоекономічної діяльності.

    учебное пособие [2,4 M], добавлен 27.12.2010

  • Україна - одна з найбільших аграрних країн. "Шоковий" шлях дезінтеграції господарського комплексу колишнього СРСР та переходу до ринкової економіки. Післякризове відродження аграрного сектору. Обсяги і темпи зростання сільськогосподарської продукції.

    статья [479,3 K], добавлен 30.07.2013

  • Економічні функції держави в ринковій економіці. Взаємозв'язок між державним регулюванням економіки та її ринковим саморегулюванням. Національна модель ринку і державного регулювання економіки.

    реферат [14,8 K], добавлен 03.09.2007

  • Теоретичне узагальнення, науково-методичне обґрунтування економічних інтересів господарчих суб'єктів для стимулювання економічного розвитку. Визначення економічної ролі держави в ринковій економіці. Планомірність як форма розвитку економічної системи.

    курсовая работа [524,1 K], добавлен 16.12.2013

  • Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки. Структура механізму й методи державного регулювання. Державне регулювання в Україні. Економічні функції місцевих органів влади. Співвідношення між ринковим механізмом і державним регулюванням.

    реферат [53,2 K], добавлен 16.01.2008

  • Механізм використання економічних відносин в аграрному секторі. Фактори, які визначають та забезпечують функціонування даних відносин. Особливості та проблеми реформування аграрних відносин та аграрної політики в Україні в сучасних ринкових умовах.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 02.01.2014

  • Підприємства колективної власності в Україні. Формування багатоукладності відносин. Головні особливості розвитку багатоукладної економіки в Україні. Сучасні проблеми роздержавлення і приватизації в країні. Перехідний період України до ринкових відносин.

    курсовая работа [107,3 K], добавлен 07.09.2016

  • Конкуренція як сутність ринкової економіки. Умови виникнення, існування та фактори розвитку конкуренції. Сучасний стан розвитку конкуренції в Україні. Політика держави щодо захисту конкуренції та розвитку конкурентного середовища в національній економіці.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 27.10.2014

  • Основні теоретичні аспекти генезису змісту поняття механізму державного регулювання економіки. Вивчення сутності державного регулювання аграрного сектору економіки та його впливу на забезпечення соціального розвитку та продовольчої безпеки країни.

    статья [25,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Базові методологічні засади дослідження господарської системи економістами німецької історичної школи. Періодизація господарського розвитку як основа аналізу капіталістичної системи господарства. Значення державного регулювання для розвитку економіки.

    курсовая работа [99,3 K], добавлен 15.06.2013

  • Основні риси і функції підприємств. Класифікація і організаційно-правові типи підприємств. Підприємство в ринковій економіці. Особливості ринкової економіки в Україні, оцінка рівня розвитку підприємств. Проблеми та перспективи розвитку підприємства.

    курсовая работа [454,7 K], добавлен 11.02.2013

  • Сутність та особливості туризму як виду господарсько-економічної діяльності та складової економіки регіону. Цілі, завдання та необхідність державного регулювання туристичної галузі в Україні. Оцінка впливу туризму на економічний розвиток країни.

    курсовая работа [763,5 K], добавлен 06.02.2013

  • Виникнення і суть ринку, його структура, функції і умови формування, державні і недержавні методи регулювання. Умови, необхідні для нормального функціонування реального ринку. Особливості становлення ринкових відносин в Україні. Моделі ринкової економіки.

    реферат [410,5 K], добавлен 21.10.2012

  • Дослідження суті малого підприємства, його нормативно-правового регулювання та ролі у ринковій економіці. Оцінка фінансового стану підприємства і визначення напрямків його удосконалення. Напрямки по зміцненню ролі малого підприємства в ринковій економіці.

    курсовая работа [77,7 K], добавлен 17.12.2012

  • Регулювання національної економіки. Можливість країни в умовах ринкових відносин виробляти товари й послуги. Ефективність використання всіх економічних ресурсів і праці. Мобілізація внутрішніх чинників розвитку національної інноваційної системи.

    реферат [20,0 K], добавлен 14.12.2011

  • Основне поняття ринку, умови його формування та розвитку. Особливості становлення ринкових інститутів та відносин в Україні. Сутність основних елементів ринку. Закони попиту та пропозиції. Ринкова ціна, кон'юнктура. Перспективи розвитку економіки України.

    курсовая работа [30,1 K], добавлен 08.12.2008

  • Власність як економічна категорія, теорія прав власності. Форми, місце та роль власності в економіці України, особливості становлення та основні тенденції розвитку відносин власності. Економічні, юридичні, політичні та інші суспільні відносини власності.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 13.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.