Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Розвитку аграрної сфери в ринковій економіці

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Макаренко Андрій Петрович

Миколаїв - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі "Херсонський державний аграрний університет"

Захист відбудеться 10 грудня 2009 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 28 жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах розвитку ринкової економіки державне регулювання визнається конче потрібним усіма основними напрямами світової економічної науки від неокейсіанців, неолібералів, інстуціонал-соціологів до марксистів. Держава і ринок тісно взаємопов'язані і на рівні аграрної сфери в АПК. Необхідність державного впливу на аграрну сферу економіки зумовлена, насамперед, тим, що ринок як стихійний регулятор не є ідеальним. Йому, а точніше наслідкам його дії, притаманні чимало проблем або "провалів". Крім того, є багато питань, пов'язаних із функціонуванням сільського господарства, які ринок не спроможний вирішити взагалі або вирішує їх зі значними втратами для суспільства. Зокрема, відтворити не просто аграрну продукцію як таку, але і специфічні риси аграрної системи на підґрунті використання продуктивної сили землі і природи. Ці взаємозв'язки мають бути орієнтовані на одержання аграрного продукту, який по кількості, структурі та якості задовольняє потреби населення. Це не може досягатись автоматично, тому що як умови і можливості відтворення аграрної специфіки і потреби країни в харчах можуть суттєво різнитись. Звідси здійснення такого регулювання - найбільш складний аспект економічної діяльності держави.

Всупереч науковим розробкам щодо раціональних обсягів державного регулювання на практиці спостерігається посилення одержавленості економіки аграрної сфери в ринково-розвинених країнах Європи. Мова йде про тенденцію, хвилеподібність цього процесу. Але за більш-менш значні проміжки часу масштаби (обсяги) державного регулювання зростають.

Тобто сьогодні теорія і практика економічної діяльності держави в аграрній сфері України не може обійтися без дослідження і визначення соціально-економічних процесів, які саморегулюються через ринок, але які доцільно регулювати державою. При узагальненому підході йдеться про доповнення державним регулюванням ринкового механізму саморегулювання. Все це потребує відповідного єдиного методологічного підходу. Ключовим завданням тут залишається доповнення і розширення наукових засад щодо удосконалення державного регулювання аграрної сфери ринкової економіки та забезпечення критеріїв ефективності ходу його дій. Адже ефективним державним регулюванням є таке, яке зумовлює створення сприятливого ринково-підприємницького середовища щодо усіх суб'єктів економіки, не допускає поєднання політики і бізнесу. Зрештою, державне регулювання має забезпечити високий рівень економічної і соціальної безпеки в аграрній сфері, чим не може пишатися наша держава.

Проблеми державного регулювання, співвідношення ринку і держави в економіці та її аграрній сфері вивчались представниками різних напрямків і шкіл наукової думки за кордоном. Теорію і практику таких досліджень подають: І.М. Буздалов, Дж.К. Гелбрейт, В.І. Добросоцький, Д.Б. Епштейн, Т. Кампанелла, Дж.М. Кейнс, С. Крамон-Таубадель, К. Маркс, А. Маршалл, Т. Мор, А.Г. Папцов, Т. Пітер, М. Портер, М. Радугін, Д. Рікардо, Р.О. Скідельські, А. Сміт, Дж.Е. Стігліц, Р. Уотермен, А. Файоль, Ф.А. Хайек, Пол Хейне, К. Херрман-Піллат, Д. Шпаар, Є. Ясін та багато інших.

Серед вітчизняних науковців, які досліджували державне регулювання як аграрної, так і національної економіки у період її трансформації і ринкового розвитку потрібно виокремити праці відомих учених. Серед них: Андрійчук В.Г., Галушко В.П., Гудзинський О.Д., Дем'яненко С.І., Завадський М.Й., Кваша С.М., Кириленко І.Г., Корецький М.Х., Латинін М.А., Лозинська Т.М., Лупенко Ю.О., Мармуль Л.О., Мельник Л.Ю., Михасюк І.Р., Могильний О.М., Осташко Т.О., Панасюк Б.Я., Пасхавер Б.Й., Саблук П.Т., Сахацький М.П., Черевко Г.В., Юрчишин В.В. та інші.

Позитивно оцінюючи результати проведених досліджень, вважаємо, що невирішеними залишаються такі питання. По-перше, державне регулювання економіки, як правило, розглядається ізольовано від інших регулятивних механізмів (особливо менеджменту підприємств). Зазвичай розглядається співвідношення "ринок - держава". По-друге, вважаємо неправомірним положення, яке висувають окремі провідні науковці України про те, що ринок вже не є "незримою рукою", саморегулятивним механізмом (тобто втратив об'єктивну природу), став "плановим", "рукотворним", "керованим" тощо. На наш погляд, така чи подібна трансформація механізму ринку може мати місце в ситуації, яка склалась у колишніх соціалістичних країнах. Але то вже буде економіка іншого типу, а саме: державно-планова. В ній держава бере на себе всі регулюючі функції. По-третє, це ж стосується тверджень про те, що в епоху вільної конкуренції ринкова економіка не була регульована. Але економічна історія свідчить про те, що господарська діяльність людей будь-якого типу економічної системи чи моделі економіки потребує організації, управління й регулювання з метою вирішення проблем: що, як, скільки і для кого виробляти.

Крім того, залишаються дискусійними та потребують дослідження і висвітлення питання щодо пошуку оптимуму у співвідношенні "ринку" і "держави", "ефективності економічної діяльності держави", багато аспектів аграрної політики держави щодо регулювання земельних відносин, подолання цінового диспаритету на вхідну і вихідну продукцію села, кредитування і бюджетної підтримки, регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, формування консультаційного обслуговування та інформатизації сільського господарства, впровадження системи управління якістю та державного моніторингу в аграрному виробництві.

Об'єктивна необхідність розробки теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій діяльності держави в напрямі регулювання аграрної сфери ринкової економіки зумовила актуальність і значимість та визначила доцільність вибору теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у докторантурі кафедри економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України, м. Київ та завершувалась у Херсонському державному аграрному університеті в рамках науково-дослідної роботи "Державне регулювання процесів економічного і соціального розвитку аграрної сфери регіону" (номер державної реєстрації 0102U001591).

Мета й завдання дослідження. Головна мета дослідження полягає в теоретично-методологічному обґрунтуванні та практичній реалізації механізму, свідомих систематичних і послідовних дій та інструментів регулювання державою розвитку ринкової економіки і її аграрної сфери на галузевому та господарських рівнях з позицій пріоритетів аграрної політики держави.

Для досягнення сформульованої мети дослідження поставлені і вирішувались такі завдання:

- узагальнення теоретичних засад регуляторної діяльності держави в ринковій економіці щодо понятійного і категоріального апарату, ролі і місця в ринковій економіці та концептуальних засад розміру впливу на її розвиток;

- розробка методологічних підходів щодо механізму, масштабу і ефективності державного регулювання ринкової економіки та її аграрної сфери;

- оцінки розбудови аграрної політики держави щодо умов і чинників, змісту і функцій, важелів та інструментів регуляторних процесів у аграрній сфері перехідної і сучасної економіки України;

- визначення державних регуляторів земельних відносин на ринкових принципах і приватній власності;

- формування державою цінового регулювання та забезпечення паритетності відносин сільського господарства з іншими галузями;

- удосконалення державного кредитування та бюджетної підтримки сільгосптоваровиробників;

- розробка основних напрямів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності зернотрейдерів і підприємств АПК в умовах глобалізації та євроінтеграції економіки України;

аграрний ринкова економіка державне регулювання

- виявлення пріоритетів держави у формуванні консультаційного та інформаційного обслуговування сільського господарства;

- обґрунтування дій держави щодо впровадження і підтримки системи управління якістю продукції організацій АПК відповідно до міжнародних стандартів;

- створення концепції і програмного продукту автоматизованої системи державного моніторингу об'єктів цінового регулювання аграрної сфери ринкової економіки.

Об'єкт дослідження - процеси регулюючої дії держави та підтримки нею соціально-економічних перетворень у аграрній сфері ринкової економіки на галузевому і господарському рівнях національного господарства та в рамках членства України в Світовій організації торгівлі.

Предмет дослідження - теоретично-методологічні, методичні засади та практична реалізація регуляторної діяльності держави щодо розвитку і підвищення ефективності аграрної сфери ринкової економіки.

Робоча гіпотеза даного дослідження базується на припущенні існування певних закономірностей, напрямків, організаційно-економічного механізму, важелів та інструментів державного регулювання і підтримки аграрної сфери на галузевому і господарському рівнях в процесі їх трансформації і ринкового розвитку, посилюючого впливу глобалізації світової економіки та проникаючої дії транснаціональних ринків.

Методи дослідження. Наукове пізнання проблеми державного регулювання економіки та її аграрної сфери ґрунтується на: законах науки економічної теорії; фундаментальних положеннях теорії економічної діяльності держави; чинному національному законодавстві та нормативних документах; відповідному теоретико-методологічному, методичному та практичному надбанні в наукових працях закордонних і вітчизняних вчених та фахівців. Загальнонаукові та емпіричні методи даного дослідження складають його методологічну основу, що проявляється у здійсненні, з одного боку, теоретичних узагальнень, а з іншого - часткових методів дослідження. Так, у процесі вивчення і викладу ролі й місця державного регулювання в ринковій економіці, обсягів впливу на її розвиток механізму, виробничо-збутових умов і ефективності регулювання, формулювання концептуальних точок зору, висновків і пропозицій застосовувались методи абстрактної логіки, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, конкретизації і абстрагування. Мова йде про предмет дослідження як в цілісному вигляді, так і його мисленого розчленування, на засадах вивчення множини елементів як єдиного цілого так і переходу від загального до окремого, від конкретного і одиничного до внутрішньої єдності понять і законів розвитку. Сутність визначень і категорій "економічна діяльність держави", "державне регулювання економіки", "економічна політика держави", "державне управління" та інших досліджено за допомогою використання методу термінологічного аналізу і операціоналізації понять.

Емпіричні методи разом із загальнонауковими як методи конкретно-наукового пізнання прикладного характеру застосувались у дослідженнях оцінки умов і чинників, змісту і функцій, основних важелів аграрної політики держави в контексті регулювання перехідної і сучасної економіки, розбудови земельних відносин, подолання диспаритету цін, розвитку державного кредитування і бюджетної підтримки, регулювання зовнішньоекономічних зв'язків аграрної сфери економіки, формування її консультаційно-комунікаційного обслуговування та управління стандартами якості в організаціях АПК. Це специфічні методи економічних наук, серед яких використовувались формалізація, гіпотетичний і аксіоматичний методи та методичні прийоми статистики (групування, порівняння середніх і відносних величин). Економіко-математичне моделювання і використання нейронних мереж застосовано при визначенні кластерів економічних суб'єктів для селективного державного регулювання виробництва продукції сільського господарства. Процедури теорії дослідження операцій за методом системного аналізу використовувались при оцінці факторів, які впливають на якість виробництва продукції сільського господарства. Методи та моделі інформаційних систем покладені в основу розробки і реалізації автоматизованої системи державного моніторингу об'єктів цінового регулювання виробництва в аграрній сфері економіки.

Інформаційною базою досліджень слугували Закони України щодо регулюючих функцій держави в ринковій економіці і її аграрній сфері, Укази Президента України, офіційні матеріали Кабінету Міністрів України та Держспоживстандарту України, статистично-аналітична інформація Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики, наукові публікації, наукова інформація із всесвітньої комп'ютерної мережі Іnternet, результати особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів представлена сукупністю теоретично-методологічних положень державного регулювання ринкової економіки та її аграрної сфери. Найбільш важливими результатами, що характеризують наукову новизну досліджень, є такі:

вперше:

– встановлено необхідність поєднання, поряд із ринковим саморегулюванням регулятивних дій держави, різних регулюючих інститутів і наднаціональних органів, та менеджменту на рівні господарських одиниць, що дозволяє брати до уваги кон'юнктуру ринку, поділяти його на сфери впливу окремих великих товаровиробників використовуючи досягнення маркетингу, інформатики, бізнес-планування тощо. За таких умов держава зосереджує увагу на регулюванні тих процесів, які інші складові господарського механізму регулювання не можуть вирішувати взагалі, або можуть здійснювати це з порівняно більшими витратами;

– подано авторську трактовку механізму державного регулювання економіки як систему заходів, важелів і стимулів, за допомогою яких держава регулює економічні процеси, забезпечує реалізацію соціально-економічних та правових функцій і включає політико-правові, організаційно-управлінські форми і засоби регулювання господарської діяльності суб'єктів ринкової економіки;

– запропоновано концепцію і методичні засади створення кластерів економічних суб'єктів для селективного державного регулювання й підтримки виробництва продукції сільського господарства, використовуючи засоби модельних одношарових нейронних мереж Кохонена;

– розроблено комплексний статистико-економічний контроль процесів, що формують якісні параметри вироблюваної продукції в системі управління якістю організацій АПК через використання: а) методу "риб'яча кістка" К. Ісікави для систематизації і розшарування та послідуючого причино-наслідкового аналізу чинників і умов, що впливають на процес, його кінцевий результат і заходи, безпосередньо пов'язані з ними та здійснюються в навколишньому середовищі із використанням матеріалу, машин, чітко окресленого способу дій і праці людей; б) діаграми Парето і кумулятивної кривої Лоренцо для встановлення причин неякісного виконання робіт чи бракованої продукції, через них - матеріальних і грошових втрат, залежно від обставин появи цієї продукції та формування умов ранжування чинників, що досліджуються за ступенем впливу на об'єкт аналізу; в) контрольних карт визначення середньоарифметичних розбіжностей кожної вибірки, виходячи із розрахунку центральної лінії і контрольних меж, що дозволяють виявити порушення виробничо-економічних процесів;

– обґрунтовано концептуальні положення щодо комплексу спостережень державою за об'єктами цінового регулювання в аграрному виробництві та розроблено організаційну структуру, функції баз даних, підпрограму інформаційного забезпечення та управління ним на основі програмного продукту "Прагмат" для впровадження багаторівневої автоматизованої системи державного моніторингу зерна і насіння в Україні, її адміністративних областях, районах та підприємствах другої і третьої сфер АПК.

удосконалено:

- теоретичні аспекти раціональних меж втручання держави в ринкову економіку, сутність яких зводиться до наступного: нині держава має пом'якшувати негативні наслідки дії ринкового механізму, а при нагоді - їх усувати через формування і розвиток соціальної політики, її соціально-економічних функцій та захист конкуренції й довкілля, які неможливо організувати через ринковий механізм саморегулювання;

- організаційні заходи державного впливу на впровадження системи управління якістю (СУЯ) на господарському рівні із використанням інтегрованих автоматизованих систем (MRPII/ERP - системи), що на відміну від існуючих передбачають формування на рівні Мінагрополітики України стратегічних напрямків розвитку організацій за виробничими типами, створення галузевих робочих груп із розробки пілотних проектів, навчання керівників та персоналу роботі з СУЯ в MRP II/ERP - системі на базі навчально-методичного центру АПК, розробляються типові рішення із СУЯ в MRP II/ERP - системі та сертифікація СУЯ;

- визначення у методичному плані затрат часу кваліфікованої управлінської праці в системі якості продукції через пряме нормування, що поряд із загальноприйнятими нормоутворюючими факторами має включати нормативи для виконання галузевим головним менеджером управлінських функцій щодо стаціонарних (конторських) та мобільних робіт за наведеними формулами.

набули подальшого розвитку:

- форми державного регулювання аграрної сфери ринкової економіки в напрямі поєднання двох моделей: реактивної, яка ґрунтується на необхідності втручання в економіку тоді, коли виявляються недоліки (провали) ринку і проактивної - орієнтованої на превентивні дії, що компенсують ті чи інші недосконалості ринку навіть за досить нормального його функціонування. При цьому приватний аграрний бізнес і держава на рівних розподіляють відповідальність за результати економічного розвитку;

- функції ринкового і державного механізмів регулювання економіки та критерії їх оптимального співвідношення. Встановлено, що державний механізм в недержавному секторі економіки є переважно регулятивним, хоч і поєднує управлінські функції. Ринковий механізм виконує функцію саморегулювання і, передусім, регулювання відносин між економічно-суверенними суб'єктами, які опосередковуються ринком. Оптимум між ними у кількісному та якісному аспектах досягається тоді, коли поле економічної діяльності держави більш ефективне у соціально-економічному плані порівняно з ринком;

- аргументи щодо недосконалості ринкового механізму саморегулювання, який потрібно сприймати таким, яким він є, і не намагатися його удосконалювати і особливо - не керувати ним, а пізнаючи природу ринкового механізму діяти у даному руслі;

- напрями впливу держави на земельні відносини в сільському господарстві через законодавче забезпечення, збереження родючості ґрунтів стимулювання продуктивності полів та збільшення термінів оренди землі;

- заходи зниження державою цінового диспаритету в сільському господарстві через запровадження заставних цін, державні закупівлі продукції, посилення антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, що споживаються сільгосптоваровиробниками, використання дотацій і квотування, розширення системи місцевих продовольчих ринків;

- умови державного кредитування суб'єктів аграрного господарювання через забезпечення доступності до одержання кредиту, лізинг засобів виробництва, видачу кредитів під заставу нерухомості й землі та в товарній формі;

- питання державного регулювання зовнішньоекономічних відносин у зв'язку із набуттям Україною членства у світовій організації торгівлі та формування аграрної політики держави щодо підтримки тих економічних суб'єктів і виробництва, які функціонують у відкритому міжнародному конкретному середовищі.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у можливостях на рівні галузі та економічних суб'єктів аграрної сфери ринкової економіки зробити пропозиції щодо розбудови та удосконалення державного регулювання умов виробництва і зовнішньоринкового товарного обігу продукції АПК, підтримки державою розвитку дорадництва і інформатизації та впровадження управління якістю продукції і моніторингу об'єктів цінового регулювання. Зокрема, рекомендації автора стосовно організаційного впровадження системи управління якістю організацій та обґрунтування і розробки проекту автоматизованої системи державного моніторингу зерна і олійного насіння на національному, регіональному рівнях та підприємствах другої і третьої сфер АПК подано до використання Міністерству аграрної політики України (довідки від 07.08.09 р. № 37-16-1-15/13989 та від 07.08.09 р. № 37-16-1-15/13988 відповідно). Розробки щодо виділення галузевих кластерів у селективному державному регулюванні та підтримці сільськогосподарського виробництва з використанням засобів нейронних мереж за змагальним алгоритмом Кохонена прийняті до використання в науково-дослідній роботі Радою по вивченню продуктивних сил НАН України (довідка від 23.06.09 р. № 01-11/571). Пропозиції розвитку консультаційного обслуговування і інформатизації сільського господарства, впровадження системи управління якістю організацій та використання прийомів її контролю прийнято до використання Головними управліннями агропромислового розвитку Херсонської (довідка від 20.05.09 р. № 5-700-4/311), Дніпропетровської (довідка від 28.07.09 р. № 6/1-1760) обласних державних адміністрацій.

В навчальному процесі для підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів при викладанні дисциплін "Економічна теорія", "Політична економія", "Державне регулювання економіки", "Аграрна політика" використовуються теоретико-методологічні та практичні результати дисертаційного дослідження автора, що опубліковані в чотирьох навчальних посібниках. Зокрема, дисертантом написані теми: "Держава та її економічні функції в ринковій економіці", С.372 - 414, "Ринкові відносини в аграрному секторі економіки", С.278 - 329 (Основи економічної теорії для менеджментів: навч. посіб. / Л.Ю. Мельник, П.М. Макаренко, Л.Л. Мельник, А.П. Макаренко. - Дніпропетровськ: Пороги, 2007. - 532 с.); "Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції", С. 202 - 215 (Курс політичної економії для бакалаврів з економіки і підприємництва: навч. посіб. / П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник, Л.Л. Мельник, А.П. Макаренко. - Херсон: Айлант, 2009. - 256 с.). Довідки Херсонського державного аграрного університету (від 06.05.09 р. № 66 - 05/49А) та Полтавської державної аграрної академії (від 02.06.09 р. № 7-01-96).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто і знайшли відображення у монографіях, наукових статтях, інших публікаціях, більшість яких опублікована одноосібно.

Авторський внесок у співавторських публікаціях визначено і наведено в розділі автореферату "Список опублікованих праць". З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використанні лише ті положення, які є результатом особистої роботи докторанта.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові розробки і положення дисертації доповідались і були схвалені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу кафедр Національної академії державного управління при президентові України м. Київ та Херсонського державного аграрного університету. Автором проведена апробація досліджень:

1) на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки (м. Запоріжжя, ГУ "ЗІДМУ", 2006); Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика (м. Миколаїв, МДАУ, 2007); Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах (м. Херсон, ХДАУ, 2007); Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи (м. Херсон, ХДАУ, 2007); Галузева менеджмент-освіта в сучасних умовах (м. Дніпропетровськ, ДДАУ, 2007); Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні (м. Київ, РВПС України НАН України, 2008);

2) на міжнародних науково-практичних інтернет-конференціях: "Динаміка сучасної науки - 2009" (Софія, секція "Державне регулювання економіки", 2009); "Прикладні наукові розробки - 2009" (Прага, секція "Державне регулювання економіки", 2009); "Наука: теорія і практика - 2009" (Пшемишль, секція "Економіка підприємств", 2009); "Новини наукового прогресу - 2009" (Софія, секція "Державне регулювання економіки", 2009).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 40 наукових праць загальним обсягом 57,5 ум. друк. арк. в тому числі 2 монографії (із яких одна одноосібна). У фахових виданнях опубліковано 27 наукових статей обсягом 13,1 ум. друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота містить 23 таблиці, 55 рисунків та 7 додатків, що займають 124 сторінки. Список використаних джерел налічує 442 найменувань на 28 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 568 сторінок комп'ютерного набору у тому числі 416 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертаційної роботи