Кредитування фізичних осіб

Кредитна політика ПАТ «УкрСиббанк» спрямована, перш за все, на формування якісного та збалансованого кредитного портфеля шляхом забезпечення оптимального співвідношення рівня ризику та доходності від проведення всіх типів кредитних операцій.

Аналіз кредитування фізичних осіб проводиться за напрямками кредитування, за також за видами наданих кредитів, за видами валют, за ступенем ризику, за строками надання, видами забезпечення та ін.

На першому етапі аналізу визначимо загальний обсяг кредитування фізичних осіб досліджуваною банківською установою у 2011-2012 р.р та його частку у кредитному портфелі ПАТ «УкрСиббснк»» (таблиця 15).

Таблиця 15

Аналіз результатів розрахунку абсолютних та відносних показників свідчить про те, що протягом досліджуваного періоду кредитний портфель банку знаходиться у стадії стагнації. У 2011-2012 рр. він скоротився на 3194306 тис. грн., або на 17,27%, що свідчить про зменшення кредитних операцій. Щодо структури, то видно, що ПАТ «УкрСиббанк»» більше кредитів надавав фізичним особам.

Диаграмма

Так, кредити фізичним особам мають стійку тенденцію до зменшення, адже у 2012 р. їх було видано на 3387697 тис. грн. (або на 27,65%) менше, ніж у 2011 р. Отже, загальне скорочення кредитування фізичних осіб є негативною тенденцією у діяльності банку, це пов'язано з несприятливою економічною та політичною обстановкою в країні. Така ситуація обумовила підвищення ставок на депозити фізичних осіб, вплинула на скорочення обсягів банківського кредитування та зменшила чистий процентний дохід банку. Окрім цього, слід зазначити що цей вид ресурсу має переважно короткостроковий характер, що разом з можливістю дострокового повернення вкладником коштів, робить ресурсну базу, нестабільною.

Щодо кредитування юридичних осіб, то у 2012 р. спостерігається незначне збільшення виданих позичок на 193391тис. грн. (або на 3,09%).

Наступним етапом аналізу кредитування фізичних осіб є дослідження його структури

Таблиця 16

В таблиці 16 представлено аналіз кредитування фізичних осіб ПАТ «УкрСиббанку» у 2011-2012 рр., з якої видно, що протягом усього досліджуваного періоду в кредитній діяльності банку переважають інші строкові кредити , однак водночас спостерігається зменшення їх абсолютного обсягу в динаміці. Так, у звітному 2012р. сума виданих кредитів зменшилась на 2743488 тис. грн. у порівняння із 2011 роком.

Іпотечне кредитування також має тенденцію до зниження, у 2011 року воно складало 10729926 тис. грн.,або 42,67% від загальної суми кредитів, а в 2012 році6717865 тис. грн.. (36,64%). Взагалі іпотечне кредитування зменшилася на 4012061 тис. грн.(6,03 %).

Малюнок 2

Таблиця 17. Якість кредитного портфелю УкрСиббанку за 2011-2012 роки

Аналіз показав, що станом на кінець 2012 р. найбільшу питому вагу кредитного портфеля УкрСиббанку, мали не прострочені та не знеціненні кредити 76,25 %. (61,10% у 2011р.). Прострочені, але не знецінені кредити 5,35% у 2011 р., 2,6 % у 2012 р. Знецінені кредити, які оцінені на індивідуальній основі, зменшилися і в 2012 р. становили відповідно 33,35% та 21,08%.

Взагалі результати проведеного аналізу дають змогу зробити висновок про зниження ризику кредитного портфеля,. Динаміка розглянутих показників свідчить про поліпшення управління кредитним портфелем у напрямі зниження кредитного ризику.

Розділ 3. Розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності та розвитку з кредитування фізичних осіб

3.1 Міжнародний досвід кредитування фізичних осіб

Аналізуючи розвиток внутрішнього українського ринку кредиту, важливо вивчити практику країн із розвинутою економікою, потужними кредитно-грошовими системами та великим досвідом кредитування фізичних осіб. У розвинутих країнах кредитування фізичних осіб вже 25-30 років як стало «класикою» - воно не потребує суттєвих жертв ні від кредитора, ні від позичальника. Кількість неповернених кредитів відносно невелика: 0,01-3% залежно від країни.

В даний час практично у всіх європейських країнах прийняті спеціальні закони про споживчий кредит. Крім того, увага до даної проблеми привернута на рівні Європейського Союзу і європейського права.

Захист прав споживача у сфері банківських послуг є достатньо специфічною проблемою в порівнянні із захистом прав споживача в інших сферах. Специфіка обумовлена тим, що банківські послуги принципово відрізняються від послуг інших організацій, з якими має справу споживач. Тому просте розповсюдження правил про захист прав споживача на банківську сферу не привело б до бажаних результатів, бо ступінь специфіки послуг, що надаються банками, настільки істотний, що практично зробила б «звичайні» норми про захист прав споживачів недіючими.

Через це в банківському праві ЄС були прийняті спеціальні акти, що відносяться до захисту прав споживачів. У числі таких слід перш за все відзначити декілька директив про споживчі кредити:

1. Директиву Ради 87/102/ЄС від 22.12.1986 про зближення законів, ухвал і адміністративних положень держав - членів ЄС, що стосуються споживчого кредиту;

2. Директиву Ради 90/88/ЄС від 22.02.1990, що змінює Директиву Ради 87/102/ЕЕС від 22.12.1986 про зближення законів, ухвал і адміністративних положень держав - членів ЄС, що стосуються споживчого кредиту;

3. Директиву 98/7/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 16.02.1998, що змінює Директиву Ради 87/102/ЕЕС від 22.12.1986 про зближення законів, ухвал і адміністративних положень держав - членів ЄС, що стосуються споживчого кредиту.

Що стосується Сполучених Штатів, то загальновідомо, що в країні достатньо розвинена законодавча база споживчого кредитування. У Штатах діють, наприклад, правила надання інформації споживачеві - «Закон про достовірну інформацію в кредитуванні» 1968 року із змінами, прийнятими в 1981 році; антидискримінаційні правила - «Закон про рівні можливості» від 1974 року; «Закон про достовірну оцінку кредитоспроможності», «Закон про правильне погашення кредиту», «Закон про методи стягування довга», «Закон про реінвестування» і інші закони. Спираючись на солідну законодавчу базу, практика кредитування в США охоплює всі можливі життєві ситуації і потреби американців: покриття витрат на медичне обслуговування, перебування в лікарні, ремонт, сплату податків, відпустку і т.д.

В Італії законодавство передбачає, що за відсутності в договорі споживчого кредитування ряду істотних умов (процентна ставка, терміни і можливість дострокового повернення кредиту, надання забезпечення) вони заповнюються по наступних правилах:

?річна процентна ставка буде рівна мінімальній процентній ставці по державних цінних паперах, випущених протягом 12 місяців з дня укладення кредитного договору;

?термін повернення кредиту не повинен перевищувати 30 місяців, забезпечення кредиторові не може бути надане;

?можливість дострокового повернення кредиту або припинення договору розглядається як прерогатива споживача, який може скористатися нею у будь-який час без яких-небудь додаткових витрат або штрафних санкцій.

У Західній Європі та США давно сформовано розвинену і законодавчо врегульовану систему кредитування фізичних осіб, в основі якої - чіткі методи визначення платоспроможності позичальника. Головною складовою кредитування фізичних осіб є оцінка ризиковості кредиту, що включає оцінку кредитного та процентного ризиків. У ході аналізу можливості погашення кредиту зясовуються рівень і стабільність доходів позичальника та обсяг його зобовязань.

У США максимальне відношення зобовязань позичальника до його доходів не може перевищувати 35%, у тому числі виплати за кредитом не повинні перевищувати 28%. Додатковим захистом від кредитного ризику є внесення покупцем першого внеску. Як правило, це невелика сума (до 20%) вартості кредиту. Захист, отже, подвійний: по-перше, знижується ризик несплати позичальником кредиту, по-друге, вкладаючи кошти, позичальник прагнутиме зниження ціни, а отже, зростає надійність майнового забезпечення позички. Поряд із кредитним враховується процентний ризик. Тривалий час у США та інших західних країнах використовували традиційний спосіб запобігання процентному ризику: надавали кредити за фіксованими процентними ставками, включаючи у відсоток, що закладається, два компоненти - реальну процентну ставку і ставку, що враховує інфляційні очікування. На даний час американці щорічно виплачують 450 млрд. доларів у вигляді внесків за кредити. Загальна сума неоплачених боргів за позиками становить близько 3трлн. доларів.

У США й інших ринкових країнах існують спеціальні юридичні норми і правила, що регулюють використання споживчих кредитів. Кредитори не мають права здійснювати дискримінацію потенційних позичальників: за расовими, релігійними ознаками, національністю, сімейним станом, статтю, якщо останні задовольняють основні критерії відносно кредитних ризиків. Однак кредит може отримати тільки громадянин даної країни. Найчастіше вивчення кредитоспроможності індивідуальних позичальників здійснюється за бальною системою оцінки надійності клієнтів.

В сучасних умовах в США став застосовуватися споживчий кредит у вигляді поєднання поточних рахунків з продажами в розстрочку - так званий «автоматично поновлюваний кредит». Суть цього способу зводиться до того, що банки на основі вивчення платоспроможності позичальника визначають максимальну суму можливої йому заборгованості. Наприклад, якщо позичальник з свого доходу може щомісячно погашати борг банку в сумі 100 доларів, то банк встановлює максимальну суму заборгованості в розмірі від 1200 до 2400 доларів з урахуванням можливого погашення її протягом 12-24 місяців. Встановлену суму кредиту позичальник використовує за допомогою чеків, виданих йому банком. При внесенні щомісячних платежів заборгованість позичальника банку зменшується, а вільний залишок ліміту кредитування збільшується і може бути знову використаний позичальником. Встановлений банком ліміт кредитування періодично переглядається з урахуванням його платоспроможності. Клієнт також отримує відсоток в той час, коли рахунок не виходить за рамки кредиту. Рахунок по автоматично поновлюваному кредиту обкладається податками. Їх також можливо виплачувати за допомогою поточного рахунку клієнта.

Персональна позика (personal loan) пов'язана з відкриттям позикового рахунку для індивідуального позичальника. Вона, як правило, видається для фінансування покупок в розстрочку споживчих товарів тривалого користування або на особливі види витрат - подорожі, весілля, ремонт житла і так далі.

В більшості випадків сума позик обмежена - від 500 до 5000 фунтів стерлінгів (по позиках на ремонт і облаштування домів - до 10000 фунтів стерлінгів). Від 1/4 до 1/3 вартість покупки або витрат повинно бути покрито з власних засобів позичальника. Погашення кредиту проводиться рівними щомісячними внесками з включенням відсотків за користування позикою.

Персональні позики зазвичай беруться на придбання споживчих товарів тривалого користування (наприклад, меблям), покупки машини (вживані машини не повинні бути дуже старими - 5 років, ймовірно, максимальний термін для уживаної машини), святкування торжеств, проведення обробних робіт в будинку, покупки будинків-фургонів, оплати особистої освіти.

Джерелом оплати служить регулярний дохід клієнта.

Туди ж включаються експлуатаційні і ремонтні витрати по тих покупках, які клієнт збирається зробити. Абсолютно очевидно, що достатньо знати, наскільки реальна виплата позики з відсотками при встановленому розмірі виплат.

Терміни надання позики варіюються. Наприклад, якщо клієнт хоче отримати фінансування для оплати своїх особистих витрат, найбільш прийнятними формами кредитування будуть короткостроковий овердрафт або рахунок сімейного бюджету.

Позики для покупок нових кухонь можуть бути надані на строк до 3-5 років, інші позики для деяких переробок в будинку (наприклад, для нових вікон) - можуть бути надані на періоди аж до 10 років, хоча найбільш типовою є позика на 5 років.

Позика для покупки машини може бути надана на 2, 3 або 4 року. Забезпечення зазвичай не береться для персональних позик за винятком позик на придбання нерухомості і заповіданих позик, оскільки багато персональних позик невеликі. У разі крупних персональних позик, банк може зажадати забезпечення, яке часто надається у вигляді другої застави що додому бере у позику, якщо його чиста частка у власності достатня (різниця між ринковою вартістю і існуючою заставою).

У Франції близько 1/4 всього споживчого кредиту надається банками і 3/4 - спеціалізованими кредитними установами. Але оскільки останні отримують необхідні ним кошти більшою мірою за рахунок банківських позик, то фактично 9/10 всієї суми споживчого кредиту надається банками.

Через різні форми споживчого кредиту обслуговується все зростаюча частка роздрібного товарообігу. У числі банківських послуг важливе місце належить кредитним карткам. Кредитна картка дає можливість клієнтові банку не тільки отримувати кредит, готівка або оплачувати покупки. Передбачений і ряд інших послуг, серед яких, наприклад, пільги при покупці авіаквитків, страхування від нещасних випадків під час подорожей, оплата різного роду заборгованості у разі хвороби або втрати роботи, юридична допомога. Залежно від виду картки одні послуги є невід'ємною частиною кредитної картки, інші надаються як додаткові за певну плату.

Основу правового регулювання використання кредитної картки у Великобританії складає Закон про споживчий кредит (Consumer Credit Act) 1974 року. Відповідно до нього банки укладають з клієнтурою спеціальні договори, в яких відбиваються особливості використання кредитних карток.

Як правило, кожен банк надає можливість використання декількох видів кредитних карток. Наприклад, досить широкий вибір характерний для National Westminster Bank (скорочено NatWest), який, зокрема, пропонує клієнтурі наступні види кредитних карток: Visa Primary, Access, Visa, Mastercard, Visa Gold. Кредитна картка кожного виду надає клієнтові свій спектр послуг, а плата за користування картками істотно різниться. Наприклад, річна плата, стягувана NatWest'ом за користування Visa Primary, складає 6 фунтів стерлінгів, за Access, Visa & Mastercard -12 фунтів стерлінгів Visa Gold - 35 фунтів стерлінгів в рік.

Кредитна картка Visa Primary видавана банком NatWest, має самий обмежений, традиційний набір послуг - оплата товарів і отримання готівки (до 50 фунтів стерлінгів в день). Кредитний ліміт по такій картці фіксований і складає 500 фунтів стерлінгів. Річна процентна ставка по прострочених кредитах - 23,9% по кредитах у формі безготівкових платежів за товари і послуги; 25,8% по кредитах в наявній формі і придбання іноземної валюти і дорожніх чеків (advances).

Клієнт має право замість повного одноразового погашення несплаченого балансу вибрати іншу форму його погашення - платежі в розстрочку. В цьому випадку місячна ставка складе 1,7%.

Карта Access - одна з найпопулярніших у Великобританії. Крім власне кредитних послуг (кредитний ліміт по ній встановлюється на конкретній основі), ця карта припускає безкоштовне страхування від нещасних випадків під час подорожі на суму до 50 000 фунтов стерлінгів, якщо квитки були куплені з використанням кредитної картки. NatWest встановлює щоденний ліміт в 100 фунтів стерлінгів для отримання готівки по такій картці. Величина цього ліміту може бути різною в різних банках. Наприклад, банк Lloyds встановлює щоденний ліміт 500 фунтів стерлінгів або 350 фунтів стерлінгів при отриманні відповідного еквівалента в місцевій валюті за кордоном. Річна процентна ставка по прострочених кредитах в банці National Westminster по карті Access складає 22,4% (purchases) і 24,3% (advances). Інші банки встановлюють ставку залежно від величини кредитного ліміту. Наприклад, в банці Lloyds при кредитному ліміті 200 фунтів стерлінгів ці ставки встановлені у розмірі 27,1% і 29,2%. Із збільшенням ліміту вони знижуються: наприклад, при кредитному ліміті 5000 фунтів стерлінгів ставки складуть відповідно 19,8 і 21,6%.

Аналогічні послуги, Nat West'ом, що надаються, по картці Visa. Кредитний ліміт за обома картками є результатом переговорів між банком і клієнтом і встановлюється з урахуванням кредитоспроможності останнього. Зазвичай цей ліміт не буває менше 1000 фунтів стерлінгів. Ставки по прострочених кредитах - ті ж, що і у випадку з картою Access.

Кредитування населення в розвинених зарубіжних країнах носить розвинений і масовий порядок - більше 50% всіх кредитів. І по термінах від одного року до тридцяти років. По сумах не обмежено залежно від платоспроможності клієнта.

Проте кредитні установи США і Європи мають можливість попередити видачу кредиту потенційно небезпечним позичальникам за допомогою практики кредитних бюро, що існує там, яке збирає як "негативну" інформацію типу прострочених платежів і дефолтів приватних позичальників, так і "позитивну" - таку як стан і кількість поточних кредитних ліній і встановлених на клієнта лімітів. Наприклад, коли позичальник звертається за черговою кредитною лінією, банк отримує з кредитного бюро інформацію по кількості відкритих їм кредитних ліній - і якщо у позичальника вже є шість поточних кредитних ліній, то банк може відмовити у видачі чергового кредиту.

На презентації, проведеній цього року аналітиками Merrill Lynch, порівнювалися «офіційні» дані по непогашених кредитах з кількістю непогашених кредитів. Так, за даними банків Індонезії непогашені кредити складали лише 2% від загальної вартості їх портфелів, т. Для Південної Кореї відповідний баланс був -- 3%; для Тайваню - 2%. Навіть для Таїланду, банки якого опинилися найбільш песимістичні в своїх оцінках - 14% непогашених кредитів.

Світовий досвід демонструє різноманіття форм організації кредитних бюро. При цьому кількість і вид власності кредитних бюро може бути різною в кожній країні. Так, у ряді країн, таких як США, Бразилія, Аргентина більшість кредитних бюро є приватними підприємствами, що функціонують з метою отримання прибули від надання інформаційних послуг. Крім того, в цих країнах діють і декілька місцевих кредитних бюро, створених торговими палатами і асоціаціями як некомерційні організації. У Японії і більшості європейських країн, як правило, кредитні бюро створюються у формі приватних компаній, що належать консорціуму кредиторів. На території Великобританії діють два кредитні бюро абсолютно самостійні і незалежні від позикодавців. У Фінляндії і Бельгії кредитні бюро управляються або ліцензуються урядовими агентствами.

Кредитне бюро, що діє в Германії, є об'єднання восьми регіональних, в правовому і економічному відношенні самостійних товариств - Товариство Захисту у справах Загального забезпечення Кредитів (SCHUFA). Їх власниками і одночасно партнерами є комерційні банки, ощадні каси, кооперативні банки, фірми, що пропонують кредитні карти, будівельний-ощадні і іпотечні банки, лізингові суспільства, а також підприємства роздрібної торгівлі і удома посилочної торгівлі, що надають фізичним особам грошові або товарні кредити споживчого характеру.

Регіональні товариства SCHUFA об'єднані в BUNDES-SCHUFA з штаб-квартирою в м. Вісбаден. Його завданням є забезпечення єдиних принципів діяльності в регіональних товариствах SCHUFA, а також координація, накопичення і надання даних, важливих для ухвалення рішень в області контактів з фізичними особами. Крім того, в компетенцію BUNDES-SCHUFA входить розвиток співпраці із закордонними організаціями з подібним профілем діяльності.

Крім SCHUFA в Германії існує цілий ряд дрібних незалежних установ, що є спеціалізованими довідковими бюро.

У Канаді діє розгалужена система дрібних місцевих кредитних бюро, що знаходяться в приватних руках і послуг, що безпосередньо працюють із споживачами, з перевірки кредитоспроможності (як правило, компаніями, що надають кредитні послуги, здають в наймання житлоплощу і офісні приміщення і т.д.). Конкурентом їй є крупні приватні корпорації, що працюють у сфері надання послуг з перевірки кредитоспроможності. Інформація про фінансове положення приватних осіб і організацій поступає в інформаційну мережу системи місцевих кредитних бюро приблизно від 250 компаній, які, у свою чергу, є її активними користувачами. У їх числі банки, кредитні союзи, телефонні, лізингові компанії, крупні універсами, оптові постачальники і т.д. На місцевому рівні збирається інформація про заборгованості по податках, грошових позовах і ін. Зареєстрований в місцевому кредитному бюро користувач має можливість за допомогою виданих йому комп'ютерних кодів і пароля практично миттєво отримати необхідну йому інформацію.

Зараз в Україні працюють сім кредитних бюро, серед яких найбільшими є Українське бюро кредитних історій (УБКІ), Міжнародне бюро кредитних історій (МБКІ) і Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (ПВБКІ).

Аналіз міжнародного досвіду споживчого кредитування показує, що воно давно стало невід'ємною частиною повсякденного життя практично для всіх верств населення; крім того, в розвинених країнах вже давно існує інститут споживчого кредитування, совершенствовавшийся впродовж тривалого часу і закріплений в законах різних років. Для позичальників споживчий кредит не є чимось новим, як в Україні, швидше нормою їх життя, а чітко відрегульовані в праві процедури кредитування, а також правові засоби захисту позичальників дозволяють останнім досить часто з упевненістю удаватися до даної послуги банків. З свого боку комерційні банки також захищені від неправомірних дій і несумлінності позичальників розвиненою системою кредитних бюро. Довіра позичальника і банка один до одного заснована на досконалій законодавчій основі західних країн.

Не дивлячись на те, що за кордоном обсяг кредитних операцій по споживчому кредитуванню складає одну третину від загального обсягу наданих кредитів, в Україні показник значно нижчий, проте споживче кредитування з кожним роком набирає все більших обертів. Для того щоб збільшити обсяги споживчого кредитування в Україні необхідно, передусім, продовжувати роботу з мінімізації кредитного ризику: створення картотеки недбайливих платників дозволить уникнути ймовірності отримання декількох споживчих кредитів у різних банках за низької платоспроможності позичальника чи свідомого зловживання.

Саме кредитування відбувається шляхом реалізації наступних етапів, кожен з яких вносить свій вклад в якісні характеристики кредиту та визначає ступінь його надійності та прибутковості для банку:

1) розробка стратегій кредитних операцій;

2) розгляд заявки на отримання кредиту;

3) оцінка кредитоспроможності позичальника;

4) підготовка кредитного договору та його підписання;

5) контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

Размещено на Allbest.ru