Трансфертні платежі -- це форма перерозподілу частини мобілізованих в прибутки державного бюджету засобів, передані платежі, виплати приватним підприємцям і населенню з державного бюджету, джерелом яких є податки.

Факторинг -- це вид послуг банку по рефінансуванню дебіторських обов'язків клієнту без права зворотної вимоги.

Фіктивний капітал -- акції, облігації, інші цінні папери, які обертаються в економіці.

Фондова біржа -- це форма ринку, на якому здійснюється купівля--продаж цінних паперів і формується ринкова ціна на них.

Форвардний контракт -- це двостороння угода за типовою формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час на визначених умовах в майбутньому, із фіксацією цін такого продажу під час укладення цього контракту.

Ф'ючерсний контракт -- це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час на визначених умовах в майбутньому, із фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

Хеджування -- це форма страхування ціни і прибутку при ф'ючерсній угоді, відповідно до якої продавець одночасно здійснює закупівлю відповідної кількості ф'ючерсних контрактів.

Цінні папери -- грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником, і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також забезпечують інші права, що випливають із цих документів, іншим особам. До цінних паперів відносяться акції, облігації, векселі, казначейські зобов'язання держави, сертифікати та інші.

Чек -- це документ, що містить письмове розпорядження банку видати або перерахувати відповідну суму грошей з поточного рахунку особи, яка підписала чек.

Ярмарок -- торги, ринки товарів, які періодично організовуються в установленому місці.

МОДУЛЬ 3. ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Тема 8. Економічні основи функціонування підприємства. Підприємництво

Акціонерне товариство -- таке товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і яке несе відповідальність за зобов'язаннями майном товариства, а власники акцій відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах акцій, що належать їм.

Амортизація -- поступове зношування основних фондів і перенесення їхньої вартості на новостворюваний продукт у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Асоціація -- найпростіша форма договірного об'єднання підприємств, з метою постійної координації господарської діяльності.

Банкрутство -- неспроможність суб'єкта господарювання сплатити за своїми зобов'язаннями, задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів.

Бізнес -- економічна діяльність, яка спрямована для одержання доходу і прибутку.

Бухгалтерський прибуток -- це частина доходу фірми, яка залишається від загальної виручки після відшкодування зовнішніх витрат, які приймають форму грошових платежів постачальникам ресурсів.

Валовий доход -- частина вартості валової продукції підприємства, яка залишається після покриття всіх матеріальних витрат.

Венчурна фірма -- це така організація, яка займається розробкою наукових досліджень для їх подальшого розвитку і завершення.

Виробнича собівартість -- витрати підприємств на виробництво продукції.

Виробниче підприємництво -- діяльність, пов'язана безпосередньо з виробництвом продукції товарів, послуг, інформації, духовних цінностей.

Відкрите акціонерне товариство -- товариство, акції якого можуть розповсюджуватись шляхом відкритт підписки та купівлі--продажу на біржах.

Витрати -- сукупність витрат живої та уречевленої праці на виготовлення продукції. Існують такі види витрат: витрати підприємства і витрати виробництва; постійні і змінні витрати; внутрішні і зовнішні; альтернативні і граничні.

Внутрішні витрати -- це витрати на власні та самостійно використані підприємством ресурси.

Економічний прибуток -- це отриманий доход, що перевищує нормальний прибуток.

Закрите акціонерне товариство -- товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або купуватися чи продаватися на біржі.

Звітна собівартість -- фактичний рівень витрат за минулий період (місяць, рік).

Змінні витрати -- це витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу продукції. Вони складаються з витрат на сировину, матеріали, паливно--енергетичні ресурси, заробітну плату.

Змінний капітал -- частина капіталу, яка у процесі виробництва витрачається підприємцями на купівлю робочої сили.

Зовнішні витрати -- це плата піприємства постачальникам за ресурси.

Колективне підприємство -- виробничо--комерційне формування, створене трудовим колективом шляхом викупу за рахунок кредитів банку або пайових внесків майна підприємства.

Командитне товариство -- це товариство, яке включає поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, також одного чи декількох учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства.

Комерційне підприємництво -- своїм змістом має здійснення операцій і угод з купівлі--продажу, або перепродажу товарів і послуг.

Консорціуми -- це тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети. Членами консорціуму можуть бути не лише окремі державні і приватні фірми, а й окремі держави.

Концерни -- це статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі фінансової залежності від одного або групи підприємств.

Корпорація -- це договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Кругообіг капіталу -- рух промислового капіталу у сфері виробництва і обігу, у процесі якого він набуває трьох функціональних форм (грошової, продуктивної, товарної) і проходить три стадії (обмін--виробництво--обмін).

Ломбард -- підприємства, які надають населенню можливість зберігання предметів особистого користування і домашнього вжитку, через отримання позик під заставу рухомого майна.

Мале підприємництво -- важливий елемент ринкової структури, найбільш гнучка й динамічна форма розвитку підприємницької діяльності.

Малі підприємства -- відносно невеликі організаційно--господарчі структури у вигляді утворених і діючих підприємств із чисельністю працюючих: в промисловості --до 200 осіб, в науці --до 100 осіб, в інших галузях виробничої сфери --до 50 осіб, в галузі невиробничої сфери -- до 25 осіб.

Моральний знос основних фондів -- зменшення вартості засобів праці внаслідок науково--технічного прогресу і зростання продуктивності праці.

Норма амортизації -- це відношення річного обсягу амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості засобів праці, виражена в процентах.

Нормальний прибуток -- нормальний доход, який необхідний для утримання підприємця у певній галузі.

Оборот капіталу -- кругообіг капіталу, взятий не як окремий акт, а як процес постійного відновлення руху всього авансового капіталу.

Оборотний капітал(фонди) -- частка виробничого капіталу підприємств, вартість якого в процесі споживання повністю переноситься на створений продукт.

Одноосібне підприємство -- вид підприємницької діяльності, який найповніше відповідає прагненню людини до одержання особистої вигоди в умовах ринкових відносин.

Основні виробничі фонди -- це сукупність засобів праці, які впродовж тривалого періоду функціонують у сфері виробництва в незмінній натуральній формі та переносять свою вартість на виготовлений продукт частинами в міру зношування.

Партнерство -- це об'єднання двох або більше господарюючих суб'єктів.

Підприємець -- людина, яка йде на економічний ризик з метою реалізації науково--технічної чи комерційної ідеї та отримання прибутку, сам організовує і планує виробничу діяльність.

Підприємництво -- ініціативна, самостійна, що не суперечить законодавству і ведеться під власну майнову відповідальність, діяльність фізичних або юридичних осіб, спрямована на отримання доходу.Це пошук і реалізація нових можливостей у виробництві, освоєння новаторських задумів та ідей, розумний ризик у нововведеннях та господарських маневрах, пошук нових сфер і форм використання капіталу.

Підприємства збиткові -- підприємства, в яких затрати перевищують доходи.

Підприємства змішані -- підприємства, які створюються шляхом укладання угод між підприємствами різних форм власності.

Підприємство -- самостійний суб'єкт господарювання, який має право юридичної особи і здійснює свою виробничу, науково--дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Підприємницький доход -- доход, отриманий від підприємницької діяльності.

Планова собівартість -- передбачається попереднім плануванням і розраховується на основі раніше досягнутого рівня витрат.

Повна собівартість -- складається з виробничої собівартості та витрат на реалізацію продукції.

Повне товариство -- це об'єднання фізичних і юридичних осіб, яке оформляється у вигляді товариства з необмеженою відповідальністю

Посередницьке підприємництво -- знаходить свій прояв у діяльності, яка з'єднує зацікавлені у взаємній угоді сторони.

Постійний капітал -- частина капіталу, яка в процесі виробництва не змінює величини своєї вартості.

Постійні витрати -- це ті, які не залежать від обсягу виробництва.

Промислово--фінансова група -- це об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, банки, інші установи і організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку.

Сімейні підприємства -- це підприємства, які засновані на власності окремої сім'ї і передбачають використання праці членів цієї сім'ї.

Собівартість -- це грошове вираження витрат підприємства. Розрізняють слідуючі види собівартості: планова, звітна, цехова, виробнича, комерційна, повна.

Спільні підприємства -- підприємства, що функціонують на основі об'єднання капіталів вітчизняних та іноземних підприємців.

Страхове підприємництво -- це особлива форма фінансового підприємництва (специфіка -- підприємець отримує страховий внесок, який повертається тільки при настанні застрахованого випадку).

Суспільні витрати виробництва -- це сукупність затрат живої і уречевленої праці, які знаходять своє вираження у вартості готової продукції.

Фізичний знос -- поступова втрата основними фондами своїх виробничих та технічних властивостей і споживчої вартості.

Фінансове підприємництво -- це, по суті, різновид комерційного, об'єктом купівлі--продажу тут є гроші, валюта, цінні папери.

Фірма -- основна організаційно--економічна ланка ринкової економіки, визначає ділову активність національного господарства, є опорою підприємництва, рушійною силою бізнесу.

Фонди обігу -- сукупність грошових засобів підприємства і продукції, яка ще не реалізована.

Франчайзинг -- являє собою систему дрібних фірм, які укладають контракти на право користування фабричною маркою великої фірми і дозвіл на діяльність на певній території і в певній сфері.

Холдинг -- специфічна організаційна форма об'єднання інвестиційних ресурсів, що спрямовує свої фінансові кошти для придбання контрольного пакету акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого об'єднання.

Цехова собівартість -- це витрати конкретного цеху на виготовлення продукції.

Чистий прибуток -- те, що залишається після вирахування із загального доходу фірми всіх витрат, явних і неявних.



Тема 9. Аграрні відносини. Основи підприємництва в аграрному секторі економіки

Абсолютна рента -- різниця між ринковою вартістю сільськогосподарських продуктів та суспільною ціною виробництва їх. Абсолютна рента виникає там, де панує приватна власність на землю і діє міжгалузева конкуренція.

Аграрні відносини -- відносини з приводу присвоєння й використання землі, інших засобів виробництва, праці та результатів сільськогосподарського виробництва.

Аграрна політика -- політика, що проводиться державою, урядом країни щодо сільського господарства. Знаходить своє вираження у розмірах бюджетних асигнувань, податків, державних інвестицій і закупівель сільськогосподарської продукції, експорті та імпорті. До аграрної політики належать також питання сприяння з боку держави щодо забезпечення сільськогосподарських виробників паливно--енергетичними і мастильними матеріалами; хімічними добривами й засобами захисту рослин; сільськогосподарською технікою за відповідними цінами; вдосконалення інфраструктури (дороги, транспорт, зв'язок, будівлі для зберігання та перероблення сільськогосподарської сировини), встановленні правил землекористування.

Аграрна реформа -- процес зміни економічних відносин, насамперед, відносин власності в сільському господарстві. Передумовою радикальних змін у відносинах власності в цій сфері народного господарства є прийняття нових законів, що регулюють права власності на землю, формують економічні та юридичні засади різноманітності форм власності в сільському господарстві. Ці зміни зумовлюють розвиток продуктивних сил у результаті інтенсивного застосування біотехнологій, суттєвого покращення роботи в галузі селекції та насінництва, оптимального внесення в грунт добрив, поліпшення культури землеробства, забезпечення сільскогосподарського виробництва новітньою продуктивною технікою.

Агропромислова інтеграція -- форма господарювання, за якої відбувається процес зближення і поєднання галузей сільського господарства і промисловості з метою зростання виробництва і забезпечення продуктивної кооперації праці в аграрній та промисловій сферах економіки.

Агропромисловий комплекс(АПК) -- сукупність галузей, що включає сільське господарство і галузі промисловості, пов'язані з сільськогосподарським виробництвом, які здійснюють транспортування, зберігання, переробку сільськогосподарської продукції, доведення її до споживача, забезпечують сільське господарство технікою і добривами, обслуговують його.

Диференційна рента -- додатковий прибуток, що виникає незалежно від форми власності на землю внаслідок монополії на землю як на об'єкт господарювання. Розрізняють дві форми диференційної ренти -- першу і другу. Перша диференційна рента є додатковим чистим доходом, який одержують в результаті продуктивнішої праці на кращих за родючістю і місцезнаходженням землях. Друга диференційна рента виникає в результаті підвищення продуктивності землі на основі використання ефективніших засобів виробництва, тобто додаткових вкладень у землю.

Землеволодіння -- володіння ділянкою землі окремою особою, групою осіб або державою на правах повної власності. Землеволодіння здійснюють (реалізують) власники землі.

Землекористування -- користування ділянкою землі окремою особою, групою осіб, кооперативними або громадськими організаціями, державними сільськогосподарськими підприємствами і організаціями у встановленому законодавством порядку. Користувач землі не обов'язково є її власником.

Інтенсифікація сільського господарства -- зростання виробництва продукції за рахунок збільшення її виходу з кожного гектара землі завдяки високій продуктивності праці і мінімальним витратам на одиницю сільськогосподарської продукції.

Монопольна рента -- різниця між монопольною ціною на сільськогосподарські продукти (рідкісні) та індивідуальною вартістю їх.

Рента -- 1) доход, отриманий власником від використання землі, майна, капіталу, що не потребує від одержувача активної підприємницької діяльності, додаткових зусиль. Такий доход можна отримати, наприклад, від передавання землі або приміщень в оренду, надання кредиту; 2) доход від облігацій державних позик; 3) певна щорічна сума, яку страхове товариство сплачує застрахованому.

Ціна землі -- капіталізована земельна рента, тобто грошовий капітал, що забезпечує його власникові такий самий доход, але не у формі ренти, а суми відсотку на вкладення до банку. Ціна землі визначається розміром утворюваної ренти з неї (пряма залежність) та нормою позичкового процента (обернена залежність).

Тема 10. Трудові відносини і заробітна плата. Доходи населення

Вартість життя -- вартість товарів, життєвих благ і послуг, необхідних людині для життя, обчислених у діючих цінах.

Доход національний -- частина сукупного суспільного продукту, в якому представлено новостворена протягом року в тій чи іншій країні вартість (V+m).

Доход чистий -- різниця між валовою виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг та їх повною собівартістю.

Доходи від власності -- доходи, які породжуються правом власності на землю капіталом, майном. Це дивіденди від акцій, доходи від облігацій тощо.

Доходи від індивідуальної трудової діяльності -- доходи, одержані громадянами від суспільно необхідної корисної діяльності з виробництва товарів, надання послуг, що не пов'язані їхніми трудовими відносинами з державними, кооперативними, іншими громадськими підприємствами, установами, організаціями, громадянами. Розраховують їх як залишок після вилучення з грошової виручки виробничих витрат -- амортизація, витрат матеріалів, електроенергії, транспорту тощо.

Доходи номінальні -- вся сума доходів у грошовій формі, одержаних з різних джерел упродовж певного періоду.

Доходи працівників на колективних підприємствах -- це особлива форма винагороди, яка відрізняється від заробітної плати, тому що працівники колективних підприємств не продають робочої сили, а є співвласниками підприємств, де вони працюють. Їхні особисті доходи виникли у результаті реалізованих товарів і послуг, що створені колективною працею.

Доходи реальні -- це кількість матеріальних і духовних благ та послуг, які реально можна придбати на номінальні грошові доходи.

Доходи сімейні -- показник реальних доходів населення, який найповніше відображає рівень життя населення. Використання сімейних доходів характеризує структуру споживання.

Заробітна плата -- 1) грошовий вираз вартості й ціни робочої сили; 2) ціна, що виплачується найманим працівникам за використання їхньої праці. Вона враховує вартість робочої сили, кількісні та якісні результати трудової діяльності, конкуренцію, яка склалася на ринку праці.

Заробітна плата відрядна -- форма заробітної плати, що встановлюється згідно з кількістю виробленого продукту, кількістю трудових операцій.

Заробітна плата номінальна -- 1) сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили; 2) це сума, яку працівник одержує за годину, день, місяць.

Заробітна плата реальна -- виражається в сумі товарів і послуг, які працівник може придбати на свою грошову заробітну плату.

Міра праці -- це суспільна оцінка певних витрат суспільно необхідної праці в кількісному і якісному вираженні. Вона є основою для нарахування матеріальної винагороди учасникам виробництва.

Необхідний продукт -- частина суспільного продукту, необхідного для нормального відтворення фізичних і духовних здібностей робітника і членів його сім'ї.

Погодинна форма заробітної плати -- встановлює розмір винагороди залежно від кваліфікації та фактично відпрацьованого часу.

Прожитковий мінімум -- відображає мінімальну допустиму межу споживання. Включає набір матеріальних послуг та благ, які дозволяють задовольняти лише наймінімальніші потреби сім'ї (людини).

Рантьє -- особа, яка живе на доходи (відсотки) від наданих у позику грошей або на дивіденди від цінних паперів.

Рівень життя -- забезпеченість населення необхідними для життя матеріальними і духовними благами та ступінь задоволення людей цим благами.

Розподіл доходів -- це стадія відтворення, яка займає проміжне місце між виробництвом і споживанням.

Споживчий кошик -- це набір товарів і послуг, розрахований за нормами і нормативним споживанням для забезпечення людини першочерговими життєвими засобами. Його ще називають прожитковим мінімумом.

Структура заробітної плати -- основна й додаткова частина та види винагороди, що входять до кожної з них.

Тарифна система -- сукупність нормативів, за допомогою яких регулюється рівень постійної частини заробітної плати зайнятих працівників на підприємствах, у галузях, регіонах залежно від видів виробництва, кваліфікації та умов праці.

Фонд життєвих засобів -- сукупність предметів споживання -- послуг, які об'єктивно необхідні для задоволення особистих потреб людини. Забезпечують відтворення і розвиток її здібностей до праці, утримання непрацездатних членів сім'ї.

Фонд заміщення -- частина сукупного продукту, спрямованого на відновлення зношенних в процесі створення матеріальних благ засобів виробництва.

Фонд нагромадження -- частина національного доходу, яка використовується для розширення виробництва (збільшення речових і особистих його факторів), будівництва об'єктів соціального та культурно--побутового призначення, а також для створення суспільних резервів і страхових запасів.

Фонд споживання -- частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства. Інша частина національного доходу, спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження.

МОДУЛЬ 4. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ І МЕХАНІЗМ ЙОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ

Тема 11. Суспільне відтворення і його циклічність

Вертикальні економічні зв'язки -- зв'язки, які виникають між державою і підприємством, між державою і членом суспільства, між власниками і найманими працівниками .

Відтворення -- процес постійного відновлення виробництва, під час якого поновлюються використані чинники виробництва (природні ресурси, робоча сила, капітал, засоби виробництва).

Горизонтальні економічні зв'язки -- це відносини розподілу між спільними підприємствами з участю іноземного капіталу і спільними підприємствами однієї країни .

Депресія -- фаза промислового циклу, що наступає безпосередньо за фазою кризи. Перебування виробництва в стані застою, наростання банкрутства і безробіття.

Диспропорціональність економіки -- порушення пропорцій у розвитку окремих галузей народного господарства, економічних підрозділів.

Економічна криза -- виникає внаслідок суперечності між суспільним характером виробництва та приватною формою привласнення його результатів.

Економічна рівновага -- це такий стан економіки, за якого досягається стійке врівноваження взаємодіючих структур, що протистоять одна одній, їхнє взаємне збалансування.

Економічний цикл -- рух виробництва від однієї економічної кризи до наступної кризи.

Національне багатство -- сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, виробничого обдарування населення, а також природні ресурси.

Нематеріальне багатство -- багатство, нагромаджене науковим, освітнім, кваліфікаційним, культурним потенціалом.

Необхідний продукт -- частина суспільного продукту, необхідного для нормального відтворення фізичних і духовних здібностей робітника і членів його сім'ї.

Проміжний продукт -- сировина, матеріали, енергія, вода і все те, що не відноситься до кінцевого продукту.

Сукупний суспільний продукт (ССП) -- сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу.

Циклічність -- неперервні коливання ринкової економіки, коли зростання виробництва змінюється його падінням, підвищення ділової активності -- її зниженням.

Тема 12. Фінансова система суспільства. Державний бюджет

Акциз -- непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари. Як і податок на додану вартість, його включають у відпускну ціну і стягують до державного і місцевого бюджетів. Найчастіше акцизним податком (збором) обкладаються вино--горілчані вироби, пиво, тютюнові вироби, делікатеси, предмети розкоші, автомобілі тощо.

Баланс доходів і витрат -- фінансовий баланс, у розділах (статтях) якого зазначено джерела та обсяги доходів і витрат упродовж певного періоду і встановлюється їхня відповідність або перевищення однієї частини балансу над іншою. Якщо витрати перевищують доходи, баланс називають дефіцитним. Баланси доходів і витрат складають для різних рівнів -- держави в цілому (баланс доходів і витрат держави і населення), підприємства (баланс доходів і витрат фірми -- фінансовий план), сім'ї (баланс доходів і витрат сім'ї -- сімейний бюджет). Баланс доходів і витрат є основою бюджету.

Балансова вартість -- вартість основних та оборотних засобів на певний період, зафіксована в бухгалтерському балансі. Балансова вартість змінюється зі зміною кон'юнктури ринку; зменшується у міру зношення основних фондів (фізичного й морального).

Балансовий прибуток-- загальна сума прибутку підприємства (фірми) за всіма видами виробничої та збутової діяльності, що відображається у його балансі.

Бюджет -- офіційно встановлена відомість (таблиця) доходів і витрат економічного суб'єкта за певний період, як правило, за рік. Найчастіше бюджет складають для врахування кількості наявних та витрачених грошових коштів та їх взаємної відповідності. Бюджет є основним інструментом перевірки збалансованості, відповідності оприбуткування і витрат економічних ресурсів. Залежно від виду економічного суб'єкта, стосовно до грошових коштів якого складається бюджет, розрізняють державний, регіональний, місцевий, сімейний бюджети. Правомірно говорити і про бюджет підприємства, фірми, складений у формі балансу доходів і витрат.

Бюджет сім'ї раціональний -- розрахунковий бюджет, що розробляється на підставі науково обгрунтованих нормативів споживання населення різноманітних матеріальних благ (продуктів харчування, одягу, предметів культури, побуту тощо) та послуг культурно--побутового призначення.

Бюджет споживання оптимальний -- життєві засоби, розраховані на підставі норм і нормативів споживання, що задовольняють раціональні потреби людей.

Бюджетне фінансування-- надання у безповоротному порядку, виділення (асигнування) грошових коштів із державного (місцевого) бюджету на витрати, пов'язані зі здійсненням державних замовлень, виконанням державних програм, утриманням державних організацій. Бюджетне фінансування використовують на загальнодержавні цілі або покриття витрат галузей, підприємств, організацій, що перебувають на повному або частковому державному забезпеченні. Наприклад, за рахунок державного і місцевого бюджетів утримуються державний апарат, органи управління армії, міліції, суду, частково організацій, установ науки, культури, освіти, охорони здоров'я, оборони.

Бюджетний дефіцит -- сума перевищення витрат держави над її доходами.

Бюджетні установи -- установи, що фінансуються переважно або повністю із коштів державного та місцевого бюджетів. До них належать органи державного і місцевого управління, армії, суду, прокуратури, більшість установ соціально--культурної сфери, науки, освіти, охорони здоров'я.

Державне замовлення -- видане державними органами і сплачене із коштів державного бюджету замовлення (заявка) на виготовлення продукції, випуск товарів, проведення робіт, у яких зацікавлена держава. Таке замовлення можуть виконувати не тільки державні, а й інші підприємства. Замовлення, як правило, видається на конкурсних засадах.

Державний бюджет -- кошторис доходів і витрат на певний період, найчастіше на рік, складений із зазначенням джерел надходжень державних доходів і напрямів та основних каналів витрат. Державний бюджет складається урядом і затверджується вищим законодавчим органом країни.

Непрямі податки -- податки на товари й послуги, що встановлюються центральними й місцевими органами влади у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифу за послуги і які не залежать від доходів податківців (на відміну від прямих податків, пов'язаних з доходами). Виробники і продавці виступають у ролі уповноважених державою збирачів податків, а покупець стає платником цього податку. Найпоширенішими є непрямі податки у вигляді акцизів, податку з продажу, мита.

Податки -- обов'язкові платежі, що збираються центральними і місцевими органами державної влади з фізичних і юридичних осіб; основне джерело коштів, що надходять до державного бюджету. Одночасно податки є одним із засобів регулювання економічних процесів, господарського життя. За рівнем збирання податки в різних країнах поділяються на федеральні, республіканські та місцеві. За видами об'єктів оподаткування розрізняють податки прямі, що збираються безпосередньо з доходу (прибутковий податок, податок на прибуток, заробітну плату), та непрямі -- у вигляді надбавок до ціни товарів й послуг (акцизні збори, податок з продажу, частково податок на додану вартість). Податки і податкові ставки різні в різних країнах і періодично змінюються.

Податкова політика -- система заходів, яка проводиться державою в галузі податків та оподаткування. Включає встановлення кола платників податків та об'єктів оподаткування, видів застосованих податків, розмірів податкових ставок, податкових пільг тощо. Застосування методів і способів оподаткування є одним із найважливіших важелів державного регулювання економіки. Держава проводить податкову політику, розробляючи податкові закони.

Податкова поліція -- державна організація, покликана сприяти діяльності податкової інспекції, виявляти і притягувати до відповідальності найбільш злісних неплатників податків.

Податкова система -- сукупність взаємопов'язаних податків, зборів, мит, інших обов'язкових платежів, що збираються у країні, форм і методів оподаткування, використання податків, а також податкових органів. Система оподаткування в Україні побудована на принципах обов'язковості, рівнозначності й пропорційності, рівності й недопущення податкової дискримінації, стабільності, економічної обґрунтованості, єдності підходу.

Податкове законодавство -- сукупність правових норм, які встановлюють види податків, що діють у країні, податкові ставки, порядок збирання податків, податкові пільги. Податкове законодавство регулює відносини, пов'язані з виникненням і припиненням податкових зобов'язань, встановлює податкові санкції. Як правило, податкове законодавство входить до компетенції вищих законодавчих органів країни, але в певних межах норми податкового регулювання встановлюють і вищі виконавчі органи (уряд або міністерство фінансів).

Податкове регулювання -- заходи непрямого впливу держави на економічні та соціальні процеси шляхом зміни видів податків, податкових ставок, встановлення податкових пільг, зниження або підвищення загального рівня оподаткування, відрахувань до бюджету. Так, зниження податків може стимулювати виробництво, а підвищення податків -- стримувати або навіть гальмувати деякі види виробничої діяльності та підприємництва.

Податкові пільги -- часткове або повне звільнення певного кола фізичних і юридичних осіб від сплати податків. Найчастіше такі пільги встановлюються для благодійних організацій, інвалідів, пенсіонерів, дитячих і освітніх установ; підприємств, що здійснюють вкрай необхідну в інтересах держави діяльність; підприємницьких структур у сфері малого і середнього бізнесу; підприємств, що опинилися у дуже важкому фінансовому становищі через незалежні від них причини та в інших випадках.

Податок з обороту -- основний вид непрямих податків і форма мобілізації доходів у бюджет. Він включається в ціну товарів та послуг і повністю перекладається на споживача.

Подвійне оподаткування -- 1) стягування одного й того самого доходу двічі різними податками. Наприклад, якщо заробітна плата працівника обкладається прибутковим податком, то податок на фонд заробітної плати підприємства, до якого входить і ця заробітна плата, приводить до її подвійного оподаткування; 2) міжнародне подвійне оподаткування -- обкладання одного доходу ідентичним податком в різних країнах (наприклад, податком на додану вартість).

Позика -- у цивільному праві договір, згідно з яким одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у власність гроші або майно, а через певний термін позичальник зобов'язаний повернути таку саму суму грошей або майна еквівалентної значущості. Договір позики, як правило, безвідплатний, стягнення відсотків по ньому допускається у передбачених законом випадках (наприклад, за позичкові операції кредитних установ, ломбардів). Розрізняють такі види позик: 1) внутрішня -- розміщена всередині країни в національній валюті; 2) виграшна -- за нею доход виплачують у вигляді виграшу; 3) гарантійна -- погашення її забезпечується певними цінностями; 4) державна -- зроблена державою для покриття державних витрат або проведення цільових заходів (цільова позика);

5) облігаційна -- здійснюється шляхом випуску позичальником облігацій;

6) відсоткова -- за якої доход виплачується у вигляді твердого відсотка;

7) зовнішня -- надана іноземним позичальникам або отримана від іноземних кредиторів.

Прогресивне оподаткування -- система оподаткування, побудована за принципом збільшення податкових ставок залежно від зростання рівня оподаткованого доходу платника податків.

Пропорційне оподаткування-- система оподаткування, за якої податкові ставки встановлюються в єдиному відсотку до доходу платника податку незалежно від його величини.

Прибутковий податок -- основний вид прямих податків, який виплачується з доходів фізичних (зарплати, дивідендів тощо) та юридичних осіб (прибутків підприємств, організацій і т. ін.) Методи оподаткування : пропорційний -- коли ставка єдина для доходу будь--якого розміру, а сума податку зростає прямо пропорційно збільшенню суми доходу: прогресивний -- коли з ростом доходу зростає ставка податку, а відповідно і частка вилученого доходу.

Прямі податки -- податки, що збираються з доходів і майна платника податків. До таких податків належать прибутковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно.

Фінанси -- сукупність економічних відносин, пов'язаних з системою утворення, розподілу та використання грошових ресурсів для задоволення потреб розширеного відтворення. Суб'єктами фінансових відносин є підприємства (фірми), громадські організації, державні органи управління, держава в цілому і населення країни.

Фінансова криза -- розбалансування фінансової системи країни, що виявляється у різкому падінні курсу національної валюти, взаємних неплатежах економічних суб'єктів, невідповідності грошової маси в обігу вимогам закону грошового обігу.

Фінансова монополістична група -- організаційна форма розвитку фінансового капіталу та панування фінансової олігархії. У фінансову монополістичну групу об'єднується монополістичний капітал промисловості, торгівлі, банківської сфери, страхування тощо. Фінансова монополістична група утворюється переважно навколо великого банку, інших фінансових інститутів.

Фінансова політика -- складова частина економічної політики, сукупність заходів держави щодо організації та використання фінансів для здійснення своїх функцій і завдань. Виявляється в системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів, їх розподілу між соціальними групами населення, галузями діяльності й регіонами країни, у фінансовому законодавстві, структурі державних доходів і витрат. Фінансова політика тісно взаємопов'язана з грошово--кредитною.

Фінансова система -- система, що забезпечує формування, розподіл і використання грошових ресурсів, необхідних для функціонування економіки та її розвитку. Складовими фінансової системи є загальнодержавні фінанси, фінанси органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, громадських організацій і недержавних позабюджетних фондів.

Фінансовий капітал -- якісно нова форма капіталу та усуспільнення засобів виробництва на вищій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва, яка виникає в результаті сплетіння, злиття монополістичного банківського та монополістичного (в.т.ч. олігополістичного) промислового капіталів. В сучасних умовах, крім цих форм, фінансовий капітал охоплює крупні капітали у торгівлі, сільському господарстві, кредитній сфері, на транспорті .

Фінансовий рік -- період, на який розробляється і протягом якого діє державний бюджет. Фінансовий рік може не збігатися з календарним.

Фінансовий стан підприємства(фірми) -- забезпеченість або незабезпеченість підприємства необхідними грошовими коштами для здійснення нормальної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків. Фінансове становище підприємства може бути стійким (нормальним) і нестійким (незадовільним).

Фінансові відносини -- економічні відносини з приводу формування, розподілу і використання грошових ресурсів у процесі їх кругообігу. Фінансові відносини охоплюють рух грошових коштів між державою, підприємствами, фірмами й організаціями; підприємствами, фірмами й організаціями; державою, підприємствами, фірмами, організаціями і населенням; державою, окремими регіонами і зарубіжними країнами. Ці зв'язки утворюють структуру фінансових відносин.

Фіскальна політика -- зміни, які вносить уряд у розміри та умови оподаткування, а також у розмір та порядок державних витрат з метою стабілізації'економіки. Згідно з одним із постулатів кейнсіанської теорії уряд для досягнення повної зайнятості та зниження інфляції повинен проводити цілеспрямовану фіскальну політику.

Тема 13. Державне регулювання ринкової економіки

Інвестиційні банки -- спеціальні кредитно--фінансові інститути, які здійснюють операції з цінними паперами з метою залучення вільних грошових коштів і довгострокового, середньострокового кредитування та фінансування підприємств.

Інвестиційні компанії -- колективний інвестор; один із видів кредитно--фінансових інститутів, які продають власні цінні папери значній частині населення, а купують цінні папери інших акціонерних компаній.

Інвестиційна політика -- комплекс урядових рішень, які визначають основні напрямки використання капітальних вкладень в економіку, різні її сфери та галузі. Інвестиційна політика визначається станом економіки, основними завданнями народного господарства у виробництві, науково--технічному і соціальному розвитку країни.

Кейнсіанство -- один із провідних напрямів сучасної економічної теорії, яка стверджує, що без активного втручання держави у розвиток соціально--економічних процесів, без суттєвого розширення функцій держави капіталізм неспроможний далі існувати. Розширення функцій держави, на думку Кейнса, також необхідне для боротьби з ростом безробіття, кризами, за раціональне використання трудових ресурсів. Збільшення приватних інвестицій держава повинна регулювати шляхом здешевлення кредиту. Від загальної суми інвестицій залежить обсяг національного доходу, ріст зайнятості, урівноваження попиту і пропозиції. З цією метою Кейнс вважав доцільним збільшення державних витрат на воєнні цілі.

Мінова концепція -- важливий методологічний принцип у західній економічній теорії, згідно з яким сфера обігу є визначальною серед інших сфер суспільного відтворення (безпосереднього виробництва, розподілу та споживання). Гносеологічною основою мінової концепції є абсолютизація сфери самого акту товарного обігу. Насправді сфера безпосереднього виробництва була і залишається домінуючою серед інших сфер суспільного відтворення. Це виявляється у тому, що вартість товару, мінові пропорції при обміні товарів визначаються насамперед суспільно необхідними витратами праці, його якістю, суспільно корисним ефектом А різна суб'єктивна оцінка індивідами ступеня корисності одного і того ж продукту праці в процесі його реалізації якраз і свідчить про похідну роль сфери обігу.

Монетаризм -- економічна теорія, яка проповідує визначальну роль грошової маси, що перебуває в обігу, у формуванні економічної кон'юнктури та встановлює причинно--наслідковий зв'язок між зміною кількості грошей і величиною валового кінцевого продукту. На думку Фрідмена, державне регулювання економіки є малоефективним через затримки між зміною грошових показників і реальних факторів виробництва, і його слід замінити автоматичним приростом грошової маси в обігу.

Соціальна політика -- політика спрямована на підвищення добробуту населення на основі прискореного розвитку соціальної сфери, активного сприяння соціальних факторів у зростанні і підвищенні ефективності економіки.

Соціальна справедливість -- міра рівності (нерівності) життєвого становища людей, класів і соціальних груп, що об'єктивно зумовлюються рівнем матеріального та духовного розвитку суспільства. Міра рівності виражається в матеріальних і духовних благах, які надходять у повне розпорядження людей.Критеріями соціальної справедливості є вільний вибір господарської діяльності на основі визнання багатоманітності форм власності; створення однакових правил господарювання на засадах ринкової економіки.

Структурні кризи -- кризове явище нециклічного характеру, зумовлене збоями в механізмі державного регулювання економікою у національних рамках і на міжнародній арені. До структурних криз відносять енергетичну, сировинну, продовольчу, екологічну, валютно--фінансову кризи, які мають, як правило, різне походження і форми прояву.

МОДУЛЬ 5. СУЧАСНЕ СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Тема 14. Світове господарство. Система міжнародних економічних відносин

Баланс платіжний -- баланс сум потоків валютних платежів, які отримує з--за кордону і здійснює за кордон країна в процесі зовнішньоекономічної діяльності за певний період часу.

Валютна інтервенція -- цільові операції з купівлі--продажу іноземної валюти з метою підвищення або зниження курсу національної валюти .

Валютний курс як економічна категорія являє собою ціну грошової одиниці країни, виражену у грошових одиницях іншої країни .

Валютний ринок -- постійні операції купівлі -- продажу іноземних валют та платіжних документів в іноземній валюті, що здійснюється у спеціалізованому місці .

Відкрита економіка -- це економіка, яка бере участь у міжнародній торгівлі.

Демпінг -- штучне зниження цін на товари (роботи, послуги) на зовнішніх ринках з метою усунення конкурентів.

Економічні відносини -- сукупність відносин між людьми у процесі виробництва матеріальних і духовних благ та їх привласнення в усіх сферах суспільного відтворення .

Економічні зв'язки -- взаємообумовленість існування економічних явищ і процесів та властивих їм економічних законів і суперечностей, розділених у просторі і часі.

Експорт підприємницького капіталу -- означає його вкладення (інвестування) в промислові, сільськогосподарські, транспортні, фінансові та інші підприємства й організації за кордоном шляхом нового будівництва або купівлі існуючих підприємств, придбання їхніх акцій .

Закон нерівномірності економічного розвитку -- специфічний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв'язки між загальним поступальним розвитком підприємств, галузей, різних сфер економіки, країн та регіонів світового господарства, з одного боку, і нерівномірним прогресом окремих елементів системи продуктивних сил та виробничих відносин в межах окремих галузей, сфер економіки тих чи інших країн та в масштабах світового господарства, його окремих регіонів і країн з другого.

Зовнішня конвертованість -- повна свобода валютних операцій для здійснення розрахунків з іншими країнами.

Зона вільної торгівлі -- обмежена територія, на якій діють пільгові економічні умови для іноземних і національних підприємств .

Імпорт -- ввіз із--за кордону товарів, послуг, технологій, капіталу, цінних паперів для реалізації і застосування на внутрішньому ринку .

Імпортна вартість товару -- фактурна вартість у цінах ФОБ, вказана в рахунку іноземного постачальника, включаючи затрати, пов'язані з доставкою товару до кордону та інші накладні валютні витрати.

Імпортна квота -- визначає загальний обсяг товарів, які можуть бути імпортовані за певний відрізок часу.

Імпортна ліцензія -- дозвіл, виданий відповідним державним органом, на ввіз товарів .

Імпортний депозит -- інструмент обмеження імпорту шляхом вимог від імпортера наперед внести частину вартості товарів, що ввозяться, в конвертованій валюті.

Імпортний лізинг -- операція, коли лізингова компанія закуповує устаткування в іноземної фірми і надає його вітчизняному орендатору .

Імпортована інфляція -- інфляція, зумовлена зовнішніми факторами -- надмірним припливом у країну іноземної валюти і підвищення імпортних цін.

Інтеграція економічна -- процес зближення і поступового об'єднання національних систем, сучасна найбільш розвинена форма процесу інтернаціоналізації господарського життя.

Інтернаціоналізація виробництва -- економічна форма розвитку міжнародного поділу праці та міжнародного усуспільнення виробництва .

Конвертованість -- здатність національної грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти .

Котирування -- визначення офіційними державними органами (національним банком чи іншою фінансовою установою) ціни іноземної валюти.

Міграція капіталу -- переміщення капіталу всередині країни, а також з однієї країни в іншу у грошовій або у товарній формі з метою отримання вищих прибутків.

Міграція населення -- переміщення людей, етносів, їхніх частин або окремих представників, пов'язане із зміною постійного місця проживання або повернення до нього.

Міграція робочої сили -- переміщення працездатного населення з одного регіону в інший, а також з однієї країни в іншу у пошуках роботи, вищої заробітної плати і кращих умов життя .

Міграція робочої сили міжнародна -- переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу в пошуках роботи, вищої заробітної плати, кращих умов життя, у процесі якого відбувається формування її інтернаціональної вартості .

Міжнародна валютна система -- сукупність валютно--економічних, організаційних і правових відносин з приводу функціонування і розвитку валюти в міжнародному обігу .

Міжнародна економічна система -- сукупність основних підприємств та елементів світової економіки з властивими їм характерними рисами і особливостями, у процесі взаємодії яких виникають інтеграційні властивості та якості, закони й закономірності розвитку і фінансування цієї системи .

Міжнародна торгівля -- сфера міжнародних товарно--грошових відносин, що є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу на основі міжнародного поділу праці. Це обмін товарами та послугами між різними країнами.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) -- міжнародна валютно--кредитна організація, що регулює валютні відносини між державами--учасниками і надає їм кредити в іноземній валюті для покриття дефіциту платіжних балансів.

Міжнародний поділ праці -- це зумовлена певним рівнем розвитку продуктивних сил специфічна форма поділу суспільної праці, що, переростаючи межі національних економік, призводить до спеціалізації окремих країн і господарських структур на виробництві певної продукції та її взаємному обміні.

Міжнародні економічні відносини -- система господарських і торгово--економічних відносин між країнами світу, в яку входять обмін товарами, спеціалізація і кооперація виробництва, науково--технічне, промислове співробітництво, спільне підприємство та інші форми.

Національні гроші -- вони впроваджують виконувати весь комплекс функцій пов'язаних з обслуговуванням оборотів товарів та послуг на внутрішньому ринку.

Операції на відкритому ринку -- купівля або продаж державних цінних паперів центральним банком країни з метою регулювання грошової пропозиції .

Платіжний баланс -- це співвідношення всієї сукупності надходжень з--за кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць) .

Протекціонізм -- політика держави, яка спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції.

Режим внутрішньої конвертованості -- право обмінних операцій національних грошових одиниць на іноземну валюту, яким користуються лише фізичні та юридичні особи цієї країни.

Режим повної конвертованості -- усі юридичні та фізичні вітчизняні й зарубіжні особи, що володіють певною сумою грошей цієї країни, мають можливість вільно (без будь--яких обмежень) використовувати ці гроші на будь--які цілі: безперешкодно здійснювати як поточні, так і інвестиційні валютні операції.

Світова ціна -- грошовий вираз інтернаціональної вартості товарів, що реалізується на світовому ринку .

Світове господарство -- сукупність національних господарств та економічних зв'язків між ними, заснованих на виробничих відносинах, що функціонують на національному і міжнародному рівнях.

Світовий науково--технічний прогрес -- процес поступового розвитку науки, техніки, виробництва і сфери споживання у світовому господарстві.

Світовий ринок -- сукупність національних ринків, пов'язаних між собою стійкими товарно--грошовими відносинами.

Світові ринки капіталу -- сукупність економічних відносин між власниками капіталу та споживачами з приводу його використання шляхом обміну.

Сучасний валютний ринок -- це розгалужена система механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою використання їх для обслуговування міжнародних платежів .

Торгове мито -- своєрідний податок, який надається на імпорт певної групи товарів з метою поновлення доходів бюджету .

Торговий баланс -- баланс, який відображає співвідношення вартості експорту й імпорту країни за певний відрізок часу, як правило, за рік.

Тема 15. Міжнародна економічна інтеграція та її розвиток в сучасних умовах . Економічні аспекти глобальних проблем

Вертикальна інтеграція -- процес органічного поєднання сільськогосподарських галузей (підгалузей) з галузями переробної промисловості в ході якого забезпечується єдність і безперервність взаємопов'язаних етапів виробництва, транспортування, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції.

Вивіз капіталу -- розміщення капіталу за кордоном з метою отримання прибутків.

Вивіз товару -- реалізація товарів і послуг за межами внутрішнього національного ринку.

Внутрішня міграція -- переселення населення в межах країни.

Глобальні проблеми людства -- комплекс проблем, які вийшли за межі окремих держав і зачіпають інтереси всього людства. Їх перетворення з національних на глобальні зумовлено посиленням взаємозалежності, цінності та єдності людства, основою якого глобальні, зумовлено посиленням взаємозалежності, цілісності та єдності людства, основою якого є глобальні закономірності розвитку науки, техніки, інформації, планетарний характер людської діяльності.

Демографічна статистика -- галузь соціально--економічної статистики, що вивчає народонаселення та його зміни в конкретних історичних умовах суспільного розвитку.

Демографія -- наука про народонаселення. Охоплює процеси та явища, що характеризують кількісні і якісні зміни у людському середовищі.

Екологічна безпека -- стан навколишнього середовища у межах світового господарства, у країнах загалом та в окремих регіонах і на підприємствах, що не загрожує здоров'ю населення в процесі праці та життєдіяльності.

Екологічний ефект -- зміни умов природного середовища (довкілля), кількості та якості природних ресурсів .

Екологічний паспорт підприємства -- документ, що характеризує комплекс основних економічних вимог, які пред'являються до діючого підприємства .

Еколого--економічні основи природокористування -- організаційні форми, методи і механізми комплексного антропогенного впливу на природні екосистеми з метою підвищення продуктивності земель внаслідок використання важелів диференційованої ренти та правового регулювання .

...