Економічна характеристика діяльності підприємства

Визначений фінансовий результат за рахунком 79 «Фінансові результати» переносять на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», при цьому дебетують рахунок 79 «Фінансові результати» і кредитують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

На рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку. За кредитом рахунка відображають отримання та збільшення прибутку від усіх видів діяльності, а за дебетом ? збитки та використання прибутку. Облік на рахунку ведуть за субрахунками 441 «Прибуток нерозподілений», 442 «Непокриті збитки», 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» наростаючим підсумком з початку року ? до його розподілу та списання після закінчення звітного року. Це відповідає встановленому порядку складання фінансової та податкової звітності [36].

У міру отримання прибутку підприємство використовує його відповідно до засновницьких документів і чинного законодавства. Так, акціонерні товариства за рахунок прибутку нараховують дивіденди, тобто частково розподіляють між акціонерами раніше накопичені прибутки, здійснюють виплати за раніше емітованими облігаціями тощо. Частина прибутку може, за рішенням засновників або акціонерів, бути спрямована на поповнення статутного або резервного капіталу підприємства. При цьому дебетують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» і кредитують, відповідно, рахунки 67 «Розрахунки з учасниками», 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал», 43 «Резервний капітал» та ін. Підприємство за різних обставин може завершити звітний період зі збитками. Сума збитків відображається на окремому субрахунку і списується за рахунок раніше накопиченого нерозподіленого прибутку, а якщо його недостатньо - за рахунок резервного, пайового чи додаткового капіталу. На підприємствах, де відсутні такі джерела, непокритий збиток відображають у балансі в дужках у складі власного капіталу та вираховують його із загального підсумку.

Наприкінці року при складанні річної фінансової звітності використаний протягом року прибуток списується на зменшення нерозподіленого прибутку за дебетом субрахунка 441 «Прибуток нерозподілений» і кредитом субрахунка 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді». Таким чином, субрахунок 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» закривається і сальдо немає. Якщо отриманий прибуток, врахований на субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений», повністю розподілено в поточному році, то цей субрахунок також закривається і сальдо немає.

У випадку, коли за результатами поточного року зазнано збитки, їх списують за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, додаткового капіталу чи інших джерел. При цьому кредитують субрахунок 442 «Нерозподілені збитки» і дебетують рахунки: 441 «Прибуток нерозподілений», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал» та ін [39].

Обліком фінансових результатів та їх розподілом і списанням завершується бухгалтерський облік господарських процесів. Прибуток є головним фінансовим показником господарської діяльності підприємства, його ефективності, прибутковості й платоспроможності. Обсяг та структуру прибутку, його формування та використання можна визначити завдяки методам бухгалтерського обліку. Показник прибутку є об?єктом всебічного економічного аналізу, зокрема факторного, для чого використовують різні економіко-статистичні методи та економіко-математичне моделювання.

2.2 Документальне забезпечення обліку формування та використання прибутку підприємства

Важливе значення в господарському процесі будь-якого підприємства займає добре налагоджена його облікова політика.

Облікова політика ? це сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, прийнята підприємством - первинного спостереження, вартісного виміру поточного групування та узагальнення фактів господарського життя. Основна її мета ? забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень [26].

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-14 від 16.07.1999 р. підприємство самостійно визначає облікову політику [27].

Формування облікової політики в ДПДГ «Степнє» здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом керівника. Основна мета облікової політики ? забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідного для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних управлінських рішень.

Формою організації бухгалтерського обліку на ДПДГ «Степнє» є центральна бухгалтерія (додаток Д), яка діє як самостійний структурний підрозділ на основі Положення про центральну бухгалтерію, є основним органом обліку та контролю всієї його фінансово-господарської діяльності.

До складу центральної бухгалтерії входять групи: обліку витрат на виробництво, обліку банківських та касових операцій, з розрахунку по заробітній платі, обліку матеріалів та розрахунків із постачальниками.

Кожен підрозділ центральної бухгалтерії очолює старший бухгалтер, який відповідає за виконання функцій, покладених на групу.

Ведення бухгалтерського обліку в товаристві відбувається згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Тривалість операційного циклу в товаристві дорівнює одному року.

Записи щодо господарських операцій підприємства в бухгалтерському обліку проводять на підставі повністю оформлених первинних документів, забезпечуючи їх зберігання.

Наказ про облікову політику містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативне обґрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте те чи інше положення про облікову політику).

У широкому розумінні облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і в установчих документах підприємства.

Формуючи облікову політику, підприємства вибирають, як правило, тільки один варіант з кількох, передбачених відповідними нормативними документами. Зміна облікової політики, вибір відображення виливу зміни на облікову політику розкриваються та обґрунтовуються у примітках до річної звітності за поточний звітний період [13].

Облікова політика застосовується щодо подій та операцій зі статутним капіталом з моменту їх виникнення, за винятком випадків, коли зі зміною облікової політики суму коригування нерозподіленої суми прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно. Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій з формування, збільшення, за рахунок внесків учасників та засновників у статутний капітал, методів оцінки основних засобів, які вносяться до статутного капіталу, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації про статутний капітал.

Перелік документів затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може включати робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності. В ньому може бути використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності [36].

Необхідно звернути увагу що в господарстві діє графік документообігу (додаток Е), яким передбачено перелік типових форм документів що застосовуються підприємством для обліку різних господарських операцій. Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» будь-яка господарська операція повинна бути відображена в бухгалтерському обліку.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року всіма структурними підрозділами незалежно від місця їх розташування. Підприємство повинно забезпечити незмінність облікової політики протягом всієї господарської діяльності. Зміна облікової політики підприємства може відбуватися у передбачених законодавством випадках. [47]

Однією зі складових технічного напряму організації бухгалтерського обліку є вибір форми його ведення. У бухгалтерії товариства застосовують комп'ютерну форму ведення бухгалтерського обліку з використанням програмного забезпечення «1С: Бухгалтерія», де за допомогою бухгалтерських проводок та документів формують журнали-ордери та відомості.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи ? регістри. Основними обліковими регістрами на підприємстві є журнали-ордери.

У журналах-ордерах подано хронологічний і систематичний облік, що відповідає самій назві регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюються в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери). Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою реєстрації господарських операцій на синтетичних рахунках. Така будова регістрів із використанням шахового принципу дає можливість значно скоротити дублювання записів і розкрити суть операції, виявити помилкові записи.

Поточний контроль за дотриманням облікової політики і порядку ведення покладено на головного бухгалтера товариства. Роботу головного бухгалтера контролює директор товариства відповідно до повноважень, визнаних Статутом та Наказом про облікову політику.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи наводяться у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 «Доходи». Для визначення прибутку необхідно відповідно до стандартів розрахувати доходи та витрати за період [61].

Доход визнається, під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Не визнаються доходами такі надходження від юридичних і фізичних осіб:

- сума податку на додану вартість;

- сума інших податків і обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

- сума попередньої оплати за послуги;

- сума авансу в рахунок оплати робіт, послуг;

- сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

- надходження, що належать іншим особам;

В інших випадках доход визнається під час збільшення активу чи зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена [16, с. 68-74].

Первинним документом, що підтверджує визнання на підприємстві доходів від реалізації продукції є видаткова накладна (додаток Ж), Бухгалтерія підприємства складає даний документ в системі 1С.

Даний тип доходів ДПДГ «Степне» обкладається податком на додану вартість, а отже на його підставі підприємство повинно виписати податкову накладну (додаток Л). В системі 1С вона створюється на основі документу «Видаткова накладна».

Аналогічно на підприємстві відображається реалізація виробничих запасів: виписується видаткова накладна, на її підставі формується податкова накладна. І так як, на підприємстві діє автоматизована форма обліку, всі дані заносяться до журналів і відомостей, що є в системі автоматично.

Всі доходи підприємства групуються в системі 1С за субрахунками та субконто, якими виступають усі можливі види діяльності, які здійснюються товариством: виробництво та реалізація готової продукції, виконання замовлень за послугами, що надаються авторанспотром та робочими механізмами товариства.

Після групування доходів за такими напрямками вони зводяться до більш синтетичних за своєю природою - оборотно-сальдової відомості по відповідному рахунку доходів (додаток Н). З цього регістру дані потрапляють до загальної сальдово-оборотної відомості, яка є аналогом головної книги, і вже звідти до фінансової звітності підприємства.

Загальну схему формування та узагальнення інформації про доходи підприємства, починаючи від складання первинних документів і до фінансової звітності можна представити як показано на рисунку 2.1.

Визначення витрат - одна з найважливіших ділянок бухгалтерської роботи.

Класично, за допомогою обліку підприємство має можливість:

- по-перше, проконтролювати кожну статтю витрат;

- по-друге, провести аналіз витратного механізму;

- по-третє, підготувати дані для калькулювання собівартості одиниці послуг;

- по-четверте, використати дані обліку для планування витрат на майбутнє.



Рис. 2.1 Загальна схема формування і узагальнення інформації про доходи на ДПДГ «Степне»

Насамкінець, за даними обліку складаються такі форми фінансової звітності - «Звіт про фінансові результати» (Звіт про сукупній дохід) ф. № 2, та «Примітки до фінансової звітності».

На ДПДГ «Степне» облік ведеться за автоматизованою формою, а тому бухгалтерія підприємства щомісячно формує і друкує «Журнали-ордери» по рахунках витрат (при необхідності можна формувати Журнали як по синтетичних рахунках так і по аналітичних рахунках з розбивкою по субтоконто), які є вбудованою функцією в системі 1С (додаток М). По кожному рахунку витрат формується Головна книга (оборотно-сальдова відомість по рахунку), і за кінцевими залишками складається Головна книга, аналогом якої є оборотно-сальдова відомість.

З вищезазначеного можна зробити висновок, що відображення інформації про витрати на досліджуваному підприємстві відбувається згідно діючої в Україні практики, але з урахуванням специфіки галузі діяльності підприємства та автоматизованої форми ведення обліку.

Після відображення в бухгалтерському обліку всіх доходів та витрат їх списують на фінансові результати, для узагальнення інформації про які Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками:

791 «Результат операційноїї діяльності»,

792 «Результат фінансових операцій»,

793 «Результат іншої діяльності».

На ДПДГ «Степне», де встановлена система 1С: Бухгалтерія, за допомогою якої бухгалтерська служба підприємства і списує на фінансові результати доходи і витрати звітного періоду і визначає фінансовий результат, передбачено документ «Фінансові результати» (додаток Н1).

Використання цього документу полегшує роботу бухгалтерії, якій вже не потрібно шукати всі наявні за період доходи і витрати, а система самостійно їх знаходить і закриває на розподільчий рахунок 791, при цьому попередньо необхідно закрити всі загально виробничі витрати та витрати, що ведуться на восьмому класі рахунків.

Всі отримані доходи і проведені видатки звітного періоду списані на фінансовий результат. Підтвердженням цього також може слугувати сформована в системі 1С: Бухгалтерія оборотно-сальдова, а точніше відсутність в ній на початок періоду сальдо по рахунках доходів і витрат.



Рис. 2.2 Загальна схема формування і узагальнення інформації про витрати на ДПДГ «Степне»

Наступним і одним з найбільш складних етапів формування прибутку є визначення, облік і списання податку на прибуток. В першу чергу на даному етапі потрібно визначити базу оподаткування. Визначення бази оподаткування податком на прибуток на ДПДГ «Степне» відбувається за правилами податкового обліку передбаченими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

В бухгалтерській системі 1С:Бухгалтерія операції і по нарахуванню податку на прибуток і по його списанню провадяться в ручному режимі, через журнал операцій.

Остаточним етапом по формуванню прибутку є списання кредитового залишку з дебету рахунку 79 в кредит рахунку 441 (відповідний аналітичний субрахунок). У випадку якщо підприємство отримало збитки від інших видів діяльності наступним кроком має бути використання прибутку на покриття збитків. [12, с. 18-22].

Рис. 2.3 Загальна схема формування фінансових результатів

2.3 Синтетичний та аналітичний облік формування та використання прибутку підприємства

Порядок записів в синтетичному обліку, пов'язаних з відображенням на бухгалтерських рахунках фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, він ґрунтується на національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та новому Плані рахунків бухгалтерського обліку.

Для узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками:

791 «Результат операційної діяльності»,

792 «Результат фінансових операцій»,

793 «Результат іншої діяльності».

По кредиту рахунка 79 «Фінансові результати» та його субрахунків відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, а по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

По кредиту субрахунка 791 «Результат операційної діяльності» підприємства відображають суму доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та іншої операційної діяльності в кореспонденції з дебетом рахунків: 70 «Доходи від реалізації» та 71 «Інший операційний доход».

На дебет субрахунка 791 «Результат операційної діяльності» наприкінці звітного періоду в порядку закриття рахунків списують:

- собівартість реалізованої готової продукції, товарів, послуг (з кредита рахунка 90 «Собівартість реалізації»);

- адміністративні витрати (з кредита рахунка 92 «Адміністративні витрати»);

- витрати на збут (з кредита рахунка 93 «Витрати на збут»);

- належну за даними бухгалтерського обліку суму податку на прибуток від звичайної діяльності (з кредита рахунка 98 «Податок на прибуток») [45].

Шляхом порівняння на субрахунку 791 «Результат операційної діяльності» кредитового обороту (загальна сума одержаних доходів від реалізації та інших операційний доход) з дебетовим оборотом (загальна сума операційних витрат з урахуванням суми податку на прибуток від звичайної діяльності) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності підприємства [65, с. 18-22].

Визначену суму фінансового результату від основної діяльності списують на фінансово-результатний активно-пасивний рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» записом:

- на суму одержаного прибутку:

Д-т рах. 791 «Результат операційної діяльності»

К-т рах. 441 «Прибуток нерозподілений»;

- на суму збитку:

Д-т рах. 442 «Непокриті збитки»

К-т рах. 791 «Результат операційної діяльності».

Формування фінансових результатів основної діяльності підприємства відображається в системі рахунків. На кредит субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують:

а) в кореспонденції з дебетом рахунка 72 «Доход від участі в капіталі»;

- доход від участі в капіталі (доход від інвестицій в асоційовані підприємства, в дочірні підприємства, від спільної діяльності);

б) в кореспонденції з дебетом рахунка 73 «Інші фінансові доходи»

- інші фінансові доходи (дивіденди, одержані від інших підприємств; відсотки, одержані за облігаціями чи іншими цінними паперами, інші доходи від фінансових операцій).

На дебет субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують:

а) в кореспонденції з кредитом рахунка 95 «Фінансові витрати»

- фінансові витрати (нараховані відсотки за користування кредитами банків, за договорами кредитування, фінансового лізингу; витрати, пов'язані з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів та ін.);

б) в кореспонденції з кредитом рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі»

- втрати від інвестицій в асоційовані підприємства, від спільної діяльності, від інвестицій в дочірні підприємства тощо.

Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даним субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» (порівнянням кредитового і дебетового обороту), списується відповідними записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Субрахунок 793 «Результат іншої діяльності» призначений для визначення фінансових результатів іншої звичайної діяльності.

На кредит субрахунка 793 в кореспонденції з дебетом рахунка 74 «Інші доходи» списують доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, від неопераційної курсової різниці, від безоплатно одержаних активів та від іншої звичайної діяльності (зокрема, від списання кредиторської заборгованості по закінченні строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнана доходом, та ін.) [40].

На дебеті субрахунка 793 «Результат іншої діяльності» в кореспонденції з кредитом рахунка 97 «Інші витрати» списують витрати, які виникли в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але які не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг (зокрема, собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових різниць і від уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій та інші витрати звичайної діяльності).

Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даними субрахунка 793 «Результат іншої діяльності», відповідними записами списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Таким чином на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» формуються фінансові результати від усіх видів діяльності підприємства за звітний період - основної діяльності, фінансових операцій та іншої діяльності.

Для контролю за фінансовими результатами від звичайної діяльності підприємства та аналізу цих результатів, крім узагальнених на синтетичних рахунках 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації», 74 «Інші доходи» та на інших рахунках даних, необхідні, деталізовані дані про фінансові результати діяльності підприємства. Такі деталізовані дані можна отримати лише з належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів.

З переходом на бухгалтерський облік за новими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на основі міжнародних стандартів, та на новий План рахунків аналітичний облік фінансових результатів особливо необхідний для складання Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід). Більше того, можна стверджувати, що без належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів практично не можливе складання об'єктивного Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід).

Завдання раціональної організації аналітичного обліку фінансових результатів на кожному підприємстві в тому, щоб відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та статей цього звіту на аналітичних рахунках фінансових результатів протягом року наростаючим підсумком з початку року в розрізі звітних статей накопичувались дані про доходи та витрати підприємства, необхідні як для контролю та аналізу, так і для складання Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупній дохід). Отже, аналітичний облік фінансових результатів повинен бути організований так, щоб за підсумком кожного звітного періоду із аналітичного обліку фінансових результатів можна було взяти підсумкові дані і перенести їх на відповідну статтю Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупній дохід).

Враховуючи економічний зміст окремих статей звіту, визначають в ньому прибутки або збитки за звітний період.

Виходячи з вище викладених вимог, аналітичний облік фінансових результатів має бути організований на підприємстві з врахуванням специфіки його діяльності, тобто видів операційної (основної) діяльності, та іншої діяльності підприємства, і змісту Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупній дохід). Підприємства, організуючи аналітичний облік фінансових результатів на звітний рік, мусять виходити із переліку та економічного змісту статей Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупній дохід). Враховуючи зміст окремих статей звіту визначають в ньому прибуток або збиток за звітний період.

Економічний зміст окремих статей Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупній дохід). та порядок визначення прибутку або збитку за звітний період від основної (операційної) діяльності, від фінансових операцій, іншої звичайної діяльності, установлені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила.

2.4 Досвід впровадження автоматизації обліку формування та використання прибутку підприємства

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» питання організації обліку відноситься до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення відображення фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, зберігання й обробки документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку (але не менше 3-х років) несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно з чинним законодавством і установчими документами [27].

Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу, встановлення такої структури апарату бухгалтерії, яка якнайбільше відповідала б конкретним умовам роботи підприємства. Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягу облікових і контрольних робіт, від форми організації й автоматизації обліку, а також від таких факторів, як масштаби виробництва і структура управління ним [37].

На підприємстві ДПДГ «Степне» ведення обліку покладено на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером.

Застосовується План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. З метою забезпечення необхідної деталізації обліково-економічної інформації головному бухгалтеру дозволяється своїм розпорядженням вводити додаткову систему субрахунків.

Застосовується автоматизована система обліку за допомогою програмного забезпечення 1С: «Підприємство».

Застосування автоматизованої форми бухгалтерського обліку дозволяє прискорити обробку облікової інформації та передачу її за всіма напрямками. Уявити сучасного бухгалтера, що веде облік тільки вручну дедалі досить складно, зважаючи хоча б на державні вимоги до подання звітності електронною поштою.

Оскільки, однією з вирішальних складових матеріально-технічного забезпечення бухгалтерського обліку є його комп'ютеризація, зупинимося на питаннях програмного забезпечення обліку підприємства. Зазначимо також - на законодавчому рівні способи автоматизації бухгалтерського обліку суб'єктів господарської діяльності поки що не регулюються і належать до компетенції підприємства.

По суті, вибір автоматизованої форми бухгалтерського обліку для підприємства зводиться до вибору зручної комп'ютерної програми, що відповідає завданням обліку, оподаткування та звітності і може бути використана для ведення практично будь-яких розділів бухгалтерського обліку на підприємстві.

1С: «Підприємство» являється системою програм для автоматизації різних областей економічної діяльності підприємств. Ця система програм умовно поділяється на «Технологічну платформу» і «Конфігурації».

«Технологічна платформа» являє собою різні механізми, які використовуються для автоматизації економічної діяльності і не залежать від конкретного законодавства і методології обліку.

Крім механізмів, вона включає в себе 3 основних функціональних компоненти: бухгалтерський облік, оперативний облік та розрахунки.

«Конфігурації» являють собою саме прикладні рішення. Кожна конфігурація зорієнтована на автоматизацію відповідної сфери економічної діяльності і відповідає прийнятому законодавству [12, с. 18-22].

Існують конфігурації типові - це «1С:Бухгалтерський облік», «1С:Зарплата і кадри», «1С:Торгівля і склад», «1С:Комплексна конфігурація», - і додаткові, що розроблені окремо іншими фірмами чи самою «1С», безпосередньо для певної організації.

Версії продуктів системи програм 1С: «Підприємство» можуть використовуватись в організаціях з різними об'ємами інформації, різною кількістю користувачів і різною інтенсивністю їх роботи.

Така сукупність масивів даних, що використовують для рішення задач обліку за допомогою конкретної конфігурації будь-якого компоненту «1С: Підприємства» називається інформаційною базою (ІБ). В зв?язку з цим програми системи 1С: «Підприємство» можуть працювати в кількох режимах:

«Однокористувацькі» версії програм забезпечують роботу з інформаційною базою тільки одного користувача (в один момент часу). Їх використовують в основному на невеличких підприємствах.

Мережеві версії дозволяють працювати з однією інформаційною базою одночасно кільком користувачам. Є версії з обмеженим числом користувачів і без обмеження [19, с. 12-14].

Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор організації обліку . Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами [12].

Ведення автоматизованого обліку дає можливість господарству найкращим чином організувати бухгалтерський облік. При порівнянні нормативних показників з фактичними даними можна вчасно виявити перевитрати продукції, матеріалів, палива, кормів, проте працівники господарства мають бути зацікавленні у економії ресурсів підприємства. Інша перевага використання автоматизованого обліку - це скорочення чисельності працівників бухгалтерії. Це також дозволяє використовувати систему електронних платежів, глобальні мережі для реалізації продукції підприємства.

Створення та використання комп'ютерної системи бухгалтерського обліку сприяє не тільки прискоренню процесу обробки інформації на підприємствах, але й суттєвому покращенню його організації. Такі можливості зумовлені тим, що комп'ютерний спосіб обробки інформації вимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, що призводить до впорядкування порядку виконання обов'язків працівників бухгалтерської служби. Впровадження інформаційної системи дозволяє переходити на нові методи управління, на якісно новий рівень ведення бухгалтерського обліку та є стратегічно важливим для будь-якого підприємства.

Спочатку розглянемо позитивний результат впровадження інформаційної системи на підприємстві:

- впорядкування бухгалтерського обліку;

- збільшення кількості інформації, що надходить з даних

бухгалтерського обліку;

- зниженння кількості бухгалтерських помилок; підвищення оперативності обліку.

Таким чином до переваг, які отримує підприємство від впровадження облікових систем можна віднести:

- економію оборотних засобів;

- зниження виробничого браку;

- скорочення витрат на адміністративно-управлінський апарат;

- зростання ефективності виробничих потужностей;

- зниження транспортних витрат;

- зменшення витрат часу на здійснення господарських операцій [12].

На сучасному етапі розвитку економіки користь від інформаційних технологій є очевидною, проте незважаючи на це існує ще досить багато проблем щодо автоматизації діяльності підприємств та їх облікових підрозділів.

Впровадження інформаційної системи передбачає серйозну попередню роботу з реорганізації та відмову від застарілих стереотипів.

Причинами невдалого впровадження інформаційної системи бухгалтерського обліку можуть бути: відсутністть чітких цілей проекту, неформалізованість бізнес-процесів, неготовність підприємства до змін, неприділення належної уваги керівництва проекту.

До негативних факторів, що роблять використання інформаційних систем бухгалтерського обліку нераціональним слід віднести:

- використання багаторівневої технологи проектування, кожна стадія якої виконується спеціалістами різної спеціальності та кваліфікації;

- тривале проектування систем і планова довготривала експлуатація з мінімальними змінами;

- домінування не комп'ютеризованих функцій інформаційних систем

через технічну неможливість або економічну неефективність комп'ютеризації функцій управління, що не забезпечують прямого доступу працівників до інформації;

- надмірно централізована обробка інформації;

- роздільне функціонування систем інформаційного забезпечення в галузях виробничої, маркетингової, організаційної, фінансової, кадрової, бухгалтерської діяльності підприємства [35, с. 828-853].

При вирішенні поетапного переходу до створення інформаційної системи потрібний цілеспрямований вибір програмного забезпечення, який повинен спиратися на системну комплексну оцінку. Проблема полягає в тому, що система має задовольняти кілька вимог: бути достатньо функціональною, завершеною з точки зору обліку (автоматизації обліку), універсальною, тобто враховувати специфіку галузевих особливостей підприємства. Має бути продумана проблема інтенсифікації автоматизації цілісного управлінського обліку фінансово-економічних служб. При впровадження нових інформаційних систем на підприємстві обов'язково потрібно оцінювати ризик відставання від конкурентів через їх моральне зношування. Після закінчення заходів щодо постачання й установки програмного забезпечення необхідно узгодити ступінь потреби в адаптації типової конфігурації ПЗ та особливості ведення обліку на підприємстві.

Серед пакетів прикладним програм найбільшої популярності у користувачів набула програма «1С: Підприємство». Програма побудована з урахуванням особливостей обліку в Україні на базі Національний Положень (стандартів) бухгалтерського обліку і має всі характеристики для того, щоб забезпечити автоматизацію обліку на підприємствах різних галузей.

Набір програм «1С: Підприємство7.7» що застосовується на досліджуваному підприємстві, є універсальною програмою автоматизації діяльності господарства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма «1С: Підприємство» 7.7 має компонентну структуру.

«1С: Бухгалтерія 7.7» є складовою частиною системи програм «1С: Підприємство 7.7» - її компонентою. Всього існує три основні компоненти:

1) «1С: Бухгалтерія 7.7»;

2) «1С: Оперативний облік 7.7»;

3) «1С: Розрахунок 7. 7».

Проведемо розрахунок економічної ефективності впровадження комп'ютерної системи БО для нашого підприємства. На підприємстві ДПДГ «Степне» встановлено програмне забезпечення 1С: «Бухгалтерія 7.7» на 5 комп'ютерів для рядових бухгалтерів і на комп'ютер головного бухгалтера для проведення розрахунків. До автоматизації у бухгалтерії працювало 10 обліковців, а після її впровадження 2 працівників звільнено.

Зробимо розрахунки для визначення економічної ефективності впровадження КСБО:

Зменшення трудомісткості робіт

Тек= ( 22 ? 8 ? 8) - (22 ? 8 ? 6) = 352 год/міс.

Чисельність облікових працівників, що підлягають звільненню

Ч = 352 / (22 ? 8) = 2 чол.

Вартість розробки КСБО

В = 4540 + 1990 + 5600 + 5250 = 17380 грн

Термін окупності витрат на розробку комп'ютерної системи БО

С = 17380 / 300000 = 0,0579 (23 дні)

Економія при застосуванні вартості комп'ютерної техніки

?В = 14800 - 6700 = 8100

Найважливішим показником економічної ефективності комп?ютеризації обліку є зменшення трудомісткості. Після проведення автоматизації на підприємстві зменшена трудомісткість роботи на 352 годин щомісяця, відповідно було звільнено 2 працівники, що значно зменшило витрати підприємства на оплату праці; загальна вартість автоматизації з урахуванням вартості комп'ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення складе 17380 грн, але при очікуваному річному прибутку підприємства - 300 тис. грн. вона окупиться протягом 23 календарних днів.

Таким чином створення та використання комп'ютерної системи бухгалтерського обліку сприяє не тільки прискоренню процесу обробки інформації на підприємствах, але й суттєвому покращенню його організації. Ефективність роботи бухгалтера на підприємстві суттєво підвищується завдяки засобам інформатизації та автоматизації документообігу. Саме тому на сьогоднішній день дуже важливо при розробці інформаційних систем мінімізувати вплив розглянутих негативних факторів, що дозволить розвивати і вдосконалювати сучасні комп'ютерні системи бухгалтерського обліку.

2.5 Розкриття інформації про формування і використання прибутку у звітності

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період [14].

Метою складання Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період [13].

Фінансова звітність призначена для загального користування зовнішніми користувачами та передбачена Законом. Ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює перелік організацій, які зобов'язані оприлюднювати фінансову звітність шляхом її публікації [27]. Однак, крім відкритої для зовнішніх користувачів, існує ще й закрита звітність. Вона задовольняє інтереси власника, її призначення - забезпечити ефективне управління внутрішніми підрозділами, прийняття оперативних рішень на рівні цехів, дільниць, бригад тощо. Така звітність теж ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На досліджуваному підприємстві така звітність щодо визначення фінансових результатів господарської діяльності не ведеться.

Форма та зміст фінансової звітності, принципи її підготовки, вимоги до визнання, оцінки та розкриття окремих її елементів та методологія їх обліку визначаються установлені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02 .13 р. № 73 [56].

До фінансової звітності підприємства відносяться Баланс (Звіт про фінансовий стан), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до фінансових звітів. Фінансова звітність повинна розкрити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарсько-фінансової діяльності підприємства. Квартальний бухгалтерський звіт обмежується балансом і звітом про фінансові результати.

Фінансова звітність відображає фінансові результати операцій та інших подій, об'єднуючи їх у відповідні групи за економічними характеристиками. Виділяють п'ять груп елементів фінансових звітів. Активи, зобов'язання та власний капітал безпосередньо пов'язані з визначенням фінансового стану в балансі підприємства, а доходи і витрати пов'язані з оцінкою діяльності, відображеною в Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід).

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна та квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду [42].

Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід), що складається згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування).

При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників). Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Положенням встановлено економічний зміст статей доходів і витрат та порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період. Вимоги до Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як і в Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід), так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від діяльності. Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об'єктивної оцінки діяльності підприємства.

Особливість відображення в бухгалтерському обліку фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства в тому, що протягом року фінансовий результат визначається оперативно в Звіті про фінансові результати, а в бухгалтерському обліку він відображається заключними записами по підсумку за звітний рік.

Згортання статей у Звіті є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. У графі 4 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) наводяться дані за аналогічний період минулого (попереднього) року [42].

З метою правильного визначення в Звіті фінансових результатів (Звіті про сукупний дохід) та недопущення помилок в економічному змісті окремих аналітичних рахунків і відповідних статей звіту наводяться їх зміст в послідовності рядків Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід).

2000. У статті «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т.ч. платежі від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) за вирахуванням наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, у цій статті відображають вартість, за якою реалізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій, пов'язаних з розміщенням, купівлею і продажем цінних паперів, з урахуванням відповідних вирахувань.

2010. У додатковій статті «Чисті зароблені страхові премії» страховики наводять суму страхових премій (платежів, внесків) за договорами страхування та за договорами перестрахування з перестрахувальниками протягом звітного періоду, яка включає частки страхових премій (платежів, внесків), належних страховику, зменшену на суму резерву незароблених премій на початок звітного періоду (за виключенням частки перестраховика) і збільшену на суму резерву незароблених премій на кінець звітного періоду (за виключенням частки перестраховика) та зменшену на загальну суму страхових премій (платежів, внесків), повернутих страхувальникам та перестрахувальникам протягом звітного періоду. Загальна сума чистих зароблених страхових премій враховується при розрахунку валового прибутку (збитку).

2050. У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) 9, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 (зі змінами), Положенням (стандартом) 30. У цій статті організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, відображають балансову вартість реалізованих цінних паперів. Підприємства, які провадять діяльність з випуску та проведення лотерей, у цій статті наводять відрахування на створення (формування) за звітний період призового фонду, а також резерву, що покриває розмір джек-поту, не забезпечений сплатою участі у лотереї.

2070. У додатковій статті «Чисті понесені збитки за страховими виплатами» страховики відображають різницю між загальною сумою збитків за страховими виплатами та сумою відшкодування, що належить до отримання (отриманою) від перестраховика цих збитків. Інформація за цією статтею враховується при розрахунку валового прибутку (збитку).

2090 / 2095. Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях.

2105. У додатковій статті «Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових зобов'язань» страховики відображають дохід (витрати) за результатами зменшення (збільшення) резервів довгострокових зобов'язань і відповідної частки перестраховиків, крім курсових різниць та придбання або вибуття дочірніх підприємств. Інформація за цією статтею враховується при розрахунку прибутку (збитку) операційної діяльності.

2110. У додатковій статті «Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів» страховики наводять дохід (витрати) за результатами зменшення (збільшення) інших страхових резервів, крім курсових різниць та придбання або вибуття дочірніх підприємств. Інформація за цією статтею враховується при розрахунку прибутку (збитку) операційної діяльності.

2120. У статті «Інші операційні доходи» відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо. До цієї статті можуть наводитись додаткові статті:

- «Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю», в якій відображається дохід від зміни вартості всіх активів (фінансових інструментів, інвестиційної нерухомості, біологічних активів та інших), які оцінюються за справедливою вартістю;

- «Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції», в якій відображається дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності. До розрахунків приймається загальна сума інших операційних доходів.

2130. У статті «Адміністративні витрати» відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

2150. У статті «Витрати на збут» відображаються витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), - витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

2180. У статті «Інші операційні витрати» відображаються собівартість реалізованих виробничих запасів, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до Положення (стандарту) 10, втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні (фінансові) санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг).

До цієї статті можуть наводитись додаткові статті:

- «Витрати від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю», в якій відображаються витрати від зміни вартості всіх активів (фінансових інструментів, інвестиційної нерухомості, біологічних активів та інших), які оцінюються за справедливою вартістю;

- «Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції», в якій відображаються витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності.

До розрахунків приймається загальна сума інших операційних витрат.

2190 / 2195/ Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях.

2200. У статті «Дохід від участі в капіталі» відображається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

2220. У статті «Інші фінансові доходи» відображаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

2240. У статті «Інші доходи» відображається дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

До цієї статті окремо наводиться додаткова стаття, 2241. «Дохід від благодійної допомоги», в якій наводиться сума доходу, пов'язаного з благодійною допомогою, яка відповідно до законодавства звільняється від оподаткування податком на додану вартість, що визнається у порядку, встановленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153 (зі змінами).

...