Економічна характеристика діяльності підприємства

РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Ускладнення екологічної ситуації в країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими господарськими об'єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та обліку спеціальних природоохоронних заходів.

Всебічний екологічний аналіз та правильна, достовірна експертна оцінка проектів споруджуваних господарських об'єктів, комплексів та систем набувають принципово важливого значення, оскільки «людські проекти», що не враховують закони природи, приносять чимало лиха.

Важлива роль серед ефективних заходів протидії цьому належить екологічній експертизі.

Поняття «експертиза» включає дослідження, що потребують відповідних знань. Її проводять спеціальні установи та організації, створювані комісії чи еколого-експертні підрозділи.

Згідно з законом України «Про екологічну експертизу», затвердженим Верховною Радою 16 червня 2011 р. № 3530-VІ, проведення екологічної експертизи є обов'язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища [30].

Екологічна експертиза - це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього середовища та здоров'я людей.

Спрямована екологічна експертиза на підготовку висновку про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам та вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, регіонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Завдання екологічної експертизи полягають у регулюванні відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян держави.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на природне середовище та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах.

Об'єктами екологічної експертизи можуть бути: проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, перед проектні, проектні матеріали, документація із впровадження нової технології, техніки, матеріалів, екологічні ситуації, що склалися, в окремих пунктах та регіонах, діючі об'єкти та комплекси, військові, оборонні та інші об'єкти.

Суб'єктами екологічної експертизи є: Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки, органи та установи Міністерства охорони здоров'я, місцеві ради народних депутатів і органи виконавчої влади; громадські організації екологічного спрямування, інші установи та організації, які залучаються до проведення екологічної експертизи, окремі громадяни.

Форми екологічної експертизи в Україні: державна, громадська та інші.

Висновки державної екологічної експертизи обов'язкові для виконання, а громадської та інших видів екологічної експертизи мають рекомендаційний характер, вони враховуються при проведенні державної екологічної експертизи.

Вимоги до проведення екологічної експертизи такі:

1. Дотримання пріоритету права суспільства на сприятливе екологічне середовище.

2. Гармонійне поєднання екологічних та економічних інтересів.

3. Екологічна сумісність об'єктів з вимогами охорони довкілля.

4. Комплексна еколого-економічна оцінка існуючого чи передбачуваного впливу на навколишнє середовище.

5. Альтернативні варіанти зменшення негативних впливів об'єктів експертизи на оточуюче середовище.

6. Суворе дотримання законодавства та державних норм природо-користування.

Порядок проведення екологічної експертизи включає:

1. Перевірку наявності та повноти матеріалів та реквізитів на об'єкти екологічної експертизи.

2. Аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи.

3. Узагальнення окремих експертних досліджень та наслідків діяльності об'єктів експертизи.

4. Підготовку висновків.

Науково-технічний прогрес створює нові додаткові можливості для використання природних ресурсів, їх збереження, а також для розширеного відтворення природи.

Але, на жаль, в процесі господарської та іншої діяльності людина нерідко завдає шкоди природі, і чим ширші масштаби господарювання та інтенсивніше воно здійснюється, тим іноді негативні вони для природи. В зв'язку з цим з кожним роком актуальнішим стає завдання поліпшення екологічної експертизи.

Природоохоронним заходам Україна приділяє велику увагу на всіх етапах її розвитку, але найбільше значення їм надає в сучасний період. В Декларації про державний суверенітет України, прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1990 р. № 55-ХІІ перелічені основні об'єкти навколишнього середовища, які є власністю України: земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси (розділ VI).

Екологічній безпеці в Декларації відведено окремий розділ (VII), в якому передбачено, що Україна самостійно встановлює порядок організації охорони природи на її території та порядок використання природних ресурсів, в ній також закріплені інші положення екологічної безпеки.

Екологічна експертиза в Україні здійснюється різними заходами, в тому числі і правовими, які є найбільш впливовими. Питання про екологічну експертизу передбачені в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», прийнятого Верховною Радою України 16 червня 2011 р. № 3530-ХІІ - ВР в якому зазначено, що відносини в галузі охорони навколишнього середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розробленими відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством [22].

На даний час діють перелічені закони, прийняті Верховною Радою України, а також прийняті інші закони про охорону навколишнього середовища, зокрема, закони «Про карантин рослин», «Про природно-заповідний фонд», «Про пестициди і ядохімікати», «Про поводження з радіоактивними відходами» та інші.

У відповідності з вище переліченими законами підприємства, установи та організації здійснюють платежі за використання природних ресурсів, зокрема за розміщення відходів та викиди в атмосферне повітря і водні об'єкти. Платежі за використання природних ресурсів надходять до Державного бюджету (30 %) і до місцевих бюджетів (70 %).

В Україні управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів, Ради народних депутатів та їх розпорядчі органи, а також державні органи по охороні навколишнього середовища, діяльність яких спрямована на проведення таких заходів:

- розробка і реалізація екологічних програм;

- здійснення контролю за використанням і охороною земель, надр, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, а також норм екологічної безпеки;

- встановлення і затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів;

- визначення граничних розмірів плати за користування природними ресурсами та розміщенням відходів;

- формування та використання фондів охорони навколишнього природного середовища;

- здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони навколишнього природного середовища, узагальнення й поширення міжнародного досвіду в цій галузі [53].

Відповідно до чинного законодавства ми маємо право прийняти участь у проведенні громадського екологічного дослідження, яке і було проведено ДПДГ «Степне».

Провідною галуззю підприємства є рослинництво. В Україні основною проблемою є ерозія ґрунтів. Вона існує і в даному підприємстві. Для боротьби з ерозією використовують безполицевий обробіток ґрунту, смугові посіви, оранка впоперек схилу, насадження лісосмуг.

Потерпають землі і від переущільнення, яке пов'язане із використанням важкої колісної техніки. В ДПДГ «Степне» намагаються боротися з цим явищем. Для цього використовують по можливості гусеничні трактори та не дозволяється проводити обробіток ґрунту при вологості більше 20 %.

Сучасне ведення сільського господарства не можливе без використання хімічних засобів захисту рослин - пестицидів. Препарати закуповуються по необхідності. Використання проводиться відповідно до санітарно-гігієнічних норм та економічного порогу шкодочинності. Обробка рослин проводиться у вечірні часи безповітряної погоди.

Використання мінеральних добрив теж є необхідним у сучасних умовах господарювання. Мінеральні добрива і пестициди зберігаються у спеціально обладнаному складі, який розташований в межах населеного пункту. Доступ до нього мають агроном-хімік, головний агроном та директор підприємства.

В ДПДГ «Степне» передбачено витрати на проведення заходів по охороні навколишнього природного середовища, а саме:

1. Перехід на маловідходні ресурсозберігаючі технології.

2. Використання приладів контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин.

В статуті також зазначено, що фінансування заходів по охороні навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок коштів підприємства, і прибутку, що залишається в розпорядженні господарства.

ДПДГ «Степне» щоквартально сплачує збір та подає звітність про використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища. Перерахування платежів здійснюється до Державного і місцевого бюджетів в межах нормативів витрат. Сплачені кошти за охорону природного середовища відносять на витрати виробництва.

Відповідно до проведених досліджень можна зробити висновок, що негативна діяльність ДПДГ «Степне» зведена до мінімуму, тому ми можемо запропонувати таке: в подальшому продовжувати проводити ґрунтозахисні заходи, а саме: оранка в поперек схилу, безполицевий обробіток ґрунту, поряд із хімічними засобами захисту рослин використовують біологічні, які є більш безпечними для здоров'я людей і довкілля, намагатися застосовувати енергозберігаючі, маловідходні технології виробництва, що забезпечують максимально повне використання ресурсів, застосовувати органічні добрива, витісняючи частину мінеральних, зберігати існуючі зелені насадження, відновлювати порушені та створювати нові.

ВИСНОВКИ

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливішими серед них є показники прибутку, які в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування. За рахунок прибутку виконується також частина зобов?язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами та організаціями. Таким чином, показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємств. Вони характеризують ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя.

Економічна нестабільність, монопольне становище товаровиробників спотворюють формування прибутку як чистого доходу, приводять до прагнення одержання доходів, головним чином, в результаті підвищення цін. Усуненню інфляційного наповнення прибутку сприяють фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків. Ці завдання має виконувати держава в ході здійснення економічних реформ.

У ході виконання дипломної роботи була досягнута поставлена мета ? розгляд порядку формування та розподілу прибутку на підприємстві, узагальнення теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій з удосконалення обліку та аналізу формування та використання прибутку Були досягнуті завдання, позначені у вступі:

- проаналізовано визначення категорії прибутку та підходи до його обліку як результату фінансово-господарської діяльності підприємств відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності;

- визначено особливості формування прибутку на підприємстві у розрізі видів продукції та її асортиментних позицій з урахуванням норм технологічного процесу та специфіки виробництва продукції;

- розкрито методику відображення обліку доходів, витрат та прибутку підприємств на рахунках бухгалтерського обліку;

- запропонувано удосконалення організації обліку прибутку підприємств на основі методичного, технічного та організаційного аспектів облікової політики;

- здійснено порівняльний аналіз обліку прибутку за різними методиками відповідно до понесених витрат та отриманих доходів як визначальних факторів його формування та запропонувати механізм формування оподатковуваного прибутку за даними бухгалтерського обліку;

- запропоновано шляхи використання результатів аналізу прибутку та рентабельності в системі управління підприємством з метою їх ефективної діяльності.

Що стосується ДПДГ «Степне», то можна сказати, що його розвиток протікає стабільно. Представлені таблиці і графіки, що аналізують діяльність ДПДГ «Степне» говорять про те, що дане підприємство планомірно нарощує виробництво від року в рік.

Для зростання показників прибутку аналізованому підприємству необхідно здійснювати цілеспрямовану політику управління формуванням прибутку, впроваджувати сучасні технології у виробничий процес, виявляти і використовувати резерви скоротити витрати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеєва І. М. Дослідження процесів стратегічного планування на харчових підприємствах / І. М. Агєєва, М. Д. Мілєва // Економіка харчової промисловості. - 2010. -№ 1. - С. 20-21.

2. Артеменко В. Г. Экономический анализ: учебное пособие / В. Г. Артеменко, Н. В. Онисимова. - М. : КНОРУС, 2011. - 288 с.

3. Базилевич В. Д. Ринкова економіка: основні поняття і категорії: [навч. посіб.] / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. - К. : Знання, 2006.- 263 с.

4. Бланк И. А. Управление прибылью / И. А. Бланк; [3-е изд., перераб. и доп]. К. : Ника - Центр, 2010. - 768 с.

5. Бухгалтерия. Спецвыпуск «Себестоимость: от калькуляции до декларации». - № 34 (969) від 22.08.2013 р. - 67 с.

6. Бухгалтерський фінансовий облік : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / за ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - 7- ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2010. - 832 с.

7. Гайдис Н. М. Фінансовий аналіз: [навчально-методичний посібник] / Н. М. Гайдис. - Львів : ЛБІ НБУ, 2012. - 414 с.

8. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні : аналіз стану та перспективи розвитку: [монографія] / С. Ф. Голов. - К. : Центр учбової літератури, 2013. - 522 с.

9. Головко В. І. Економічний аналіз: [підручник] / В. І. Головко. - К.: Курс, 2010. - 280 с.

10. Головко В. І. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз і безпека: [навч. посіб.] / В. І. Головко, В. П. Мінченко, В. М. Шарманська. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 448 с.

11. Голуб А. А., Струкова Е. Б. Экономика природных ресурсов: Учебное пособие для вузов / А. А. Голуб, Е. Б. Струкова - М. : Аспект Пресе, 2009. -319 с.

12. Голубнича Г. П. Облікові інформаційні системи в управлінні / Г. П. Голубнича // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Серія «Економіка». - 2013. - Вип. 77-78.- С. 18-22.

13. Гольцова С. М. Звітність підприємств (фінансова, статистична, консолідована та до фондів соціального та пенсійного страхування) : [навч.посіб.] / С. М. Гольцова, І. Й. Плікус. - К. : ЦНЛ, 2014. - 292 с.

14. Гончаров С. М., Кушнір Н. Б. Тлумачний словник економіста / [уклад. С. М. Гончаров та ін.]. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 264 с.

15. Гордієнко К. Д. Економічний тлумачний словник. Понятійна база законодавства України у сфері економіки (вид. 2-ге, переробл. і доп.) / уклад. К. Д. Гордієнко. - К. : КНТ, 2010. - 360 с.

16. Горицька Л. А. Поняття категорії «Дохід» відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансововї звітності / Л. А. Горицька // Фінанси України. - 2013. - № 8. - С. 68 - 74.

17. Господарський кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 436-ІV// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144 (зі змінами та доповненнями).

18. Гринчуцький В. І. Економіка підприємства: [навч. посібник] / В. І. Гринчуцький, Е. Т. Карапетян, Б. В, Погріщук. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 304 с.

19. Гура Н. Бухгалтерський облік як складна інформаційна система / Н.Гура // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2011. - Вип. 130. - С. 12 - 14.

20. Декларація з прибутку (Спецвипуск № 288) // Все про бухгалтерський облік. - 2011.- № 65 (1822). - 63с.

21. Дергільова Г. С. Облік і аналіз прибутку підприємств громадського харчування: дис. канд. екон. наук: 08.00.14 / Дергільова Галина Сергіївна; Харків. держ. ун-т харчування та торгівлі. - Х., 2014. - С. 261- 267.

22. Еколого - економічні проблеми довкілля Житомирщини, Науково - дослідний інститут статистики держкомстату України, Державне управління екології та природних ресурсів в Житомирській області, Житомирське обласне управління. - Ж.,2011 ст. 13-18.

23. Економічна теорія: [підручник] / [А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін]; за ред. А. С. Гальчинського. - Вища школа, 2007. - 503 с.

24. Єрфорт І. Ю.Зміни в оподаткуванні прибутку промислових підприємств України / Ю. О. Єрфорт, О. В. Колесникова // Вісник Хмельницького національного університету. - 2011.- № 2. - т.2. - С. 43.

25. Жидецький В. П. Основи охорони праці : [підручник] / В. Жидецький. - Львів : Українська академія друкарства, 2012. - 335 с.

26. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник: / [авт.-уклад. А. Г. Загородній]. - К. : Знання, 2007. - 1072 с.

27. Зубилевич С. К. Учет доходов по международным стандартам бухгалтерского учета / С. К. Зубилевич // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. - 2011 - № 2. - С.4-11.

28. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30 листопада 1999р., № 291 із змінами та доповненнями // Офіційний вісник України. - 1999. - № 52 с.87.

29. Карпушенко М. Ю. Організація обліку: [навч. посібник] / М. Ю. Карпушенко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х. : ХНАМГ, 2011. - 241 с.

30. Коблянська О. І. Фінансовий облік: [навч. посіб.] / О. І. Коблянська. -

2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 450 с.

31. Кодацкий В. П. Прибыль. - М. : Финансы и статистика, 2012. - 128 с.

41. Конституція України від 28. чер. 1996 р. № 254к/96-ВР (зі змінами та доповненнями) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України 1996. - № 30 - (Нормативний документ).

32. Костирко Л. А. Стратегія фінансово-економічної діяльності господарюючого суб'єкта: методологія і організація: [монографія] / Л. А. Костирко. - Луганськ: СНУ імені В. Даля, 2012. - 560 с.

33. Костюченко В. М. Облік доходу від реалізації продукції, товарів та інших активів / В. М. Костюченко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2011. - № 4 . - С. 28.

34. Лень В.С. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика [3-тє видання. Навч.посіб.] / В.С. Лень, В.В. Гливенко. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 608 с.

35. Лихолат С. М. Економічна сутність прибутку підприємства / С. М. Лихолат, П. Р. Маделик // Науковий вісник. - 2013. Вип. 16.2. - С.126 -127.

36. Ловінська Л. Г. Концепція фінансових результатів в системі бухгалтерського обліку підприємства / Л. Г. Ловінська // Фінанси України. - 2013. - № 11. - С. 58 - 65.

37. Малишкін О. Облік податку на прибуток: бухгалтерський чи податковий? О. Малишкін // Бухгалтерський облік і аудит № 3. - 2012. - с.43 -48.

38. Малишкін О. І. Аналіз методичних підходів щодо визначення податкових різниць з податку на прибуток / О. І. Малишкін // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: міжн. зб. наук. пр. / вип. 2 (23).- Житомир: ЖДТУ, 2012. - C. 487-499.

39. Малишкін О. І. Диференціація поняття «бухгалтерський облік» : податковий аспект / О. І. Малишкін // Бухгалтерський облік і аудит. - 2012. - № 3.- С.13-17.

40. Мельник Л. Г. Экологическая экономика/ Л. Г.Мельник - Сумы, 2001.

41. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000р. №356

42. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: [навч. посібник] / В. О. Мец. - К. : 2013. - 277 с.

43. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від від 07. лют. 2013 № 73

44. Опорний конспект лекцій для самостійної роботи при вивченні курсу «Основи охорони праці» для студентів 1-4 курсів, всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. А. О. Муромцеві., І. П. Касьянов) - Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2012 р. - 96 с

45. Рекомендації щодо ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки. Національний науково-дослідний інститут охорони праці (ННДІОП) - К. : Основа, 2014.

46. Скалюк Р. Концепції фінансового результату діяльності промислового підприємства: міжнародна практика та вітчизняні реалії / Р. Скалюк // Галицький економічний вісник. - 2010. - № 3(28). - С. 18-25.

47. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст. 356

Размещено на Allbest.ur