Облік в бюджетних організаціях

Нарахування заробітної плати працівникам бюджетних установ в бухгалтерському обліку відображається за кредитом субрахунка 6511, при цьому дебетуючи субрахунок витрат 8011 “Витрати на оплату праці” (якщо вони здійснюються за рахунок бюджетних надходжень) або субрахунок витрат 8111 “Витрати на оплату праці” (якщо вони здійснюються за рахунок власних надходжень).

Для обліку розрахунків за сумами, утриманими із заробітної плати працівників бюджетних установ та належними до перерахування, передбачено субрахунки:

6311 “Розрахунки з бюджетом за податками і зборами”;

6513 “Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит”;

6514 “Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках”;

6515 “Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування”;

6516 “Розрахунки з членами профспілки за безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків”;

6517 “Розрахунки з працівниками за позиками банків”;

6518 “Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання”.

Сума нарахованої заробітної плати усіх працівників дорівнює обороту за кредитом субрахунка 6511 за звітний період. Сума всіх утримань із заробітної плати працівників і сума виплаченої заробітної плати дорівнюватиме обороту за дебетом субрахунка 6511. Кредитове сальдо цьогорахунка дорівнюватиме сумі у графі розрахунково-платіжної відомості “Сума, що належить до виплати”.

Видатки на заробітну плату та нарахування групують за кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ) з оплати праці та нарахувань на заробітну плату. Заробітна плата, нарахована працівникам за відпрацьований час або за виконану роботу, для бюджетних установ становить фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків 2110 “Заробітна плата”.

Як уже зазначалося, в більшості бюджетних установ виплата заробітної плати здійснюється двічі на місяць: за першу половину місяця - (аванс) у розмірі 50 % заробітку за мінусом сум податків, належних до утримання у встановленному порядку. За другу половину місяця - фактичний місячний заробіток за вирахуванням авансу й утримань.

Аналітичний облік за субрахунком 6511 ведеться на картках-довідках, які відкриваються окремо на кожного працівника.

Синтетичний облік розрахунків із заробітної плати здійснюється в меморіальному ордері № 5 “Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій”.Суми виданої з каси заробітної плати відображають у меморіальному ордері № 1 “Накопичувальна відомість за касовими опраціями”за кредитом субрахунка 2211, а перераховані за призначенням відрахування із заробітної плати - у меморіальних ордерах № 2 “Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках) (за кредитом субрахунків 2313 і 2311) та № 3“Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках) (за кредитом субрахунків 2313,2311).

Основні бухгалтерські проведення з обліку оплати праці подано в табл. 2.

Таблиця 2

Кореспонденція рахунків з обліку заробітної плати

Зміст господарських операцій, підстава (первинні документи)	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
1. Нараховано заробітну плату, премію, відпускні (табель обліку робочого часу, наряд на відрядну роботу, дорожні листи, розрахункова відомість)	8011	6511
2. Нараховано на заробітну плату єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (розрахункова відомість, розрахунок бухгалтерії)	8012 (8112)	6313
3. Нараховано допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (перші 5 днів за рахунок установи) (листок непрацездатності)	8011	6511
4. Нараховано допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок Фонду соціального страхування (починаючи з 6го дня хвороби)	2114	6511
5. Надійшли грошові кошти для виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності	2314	2114
6. Виплачено працівнику допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності: - зарахування на картковий рахунок працівника: - готівкою з каси:	6511 2211 6511	2314 2314 2211
7. Нараховано суми субсидій, соціальної допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, компенсацій громадянам з бюджету згідно із законодавством	8511	6414, 6415
8. Перераховано суми субсидій, соціальної допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, компенсацій громадянам з бюджету згідно із законодавством	6414, 6415	2313
9. Утримано із заробітної плати, премії, відпускних, допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності податок з доходів фізичних осіб (розрахункова відомість)	6511	6311
10. Утримано із заробітної плати, премії, відпускних, допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності військовий збір	6511	6311
11. Утримано за безготівковими перерахунками суми членських профспілкових внесків (розрахункова відомість)	6511	6516
12. Перераховано утримані профспілкові внески профспілці	6516	2313
12. Утримано із зарплати та перераховано за виконавчими документами	6511 6518	6518 2313
13. Утримано за товари, продані в кредит (розрахункова відомість)	6511	6513
14. Утримано із заробітної плати неповернуті підзвітні суми	6511	2116
15. Депоновано заробітну плату, премію, відпускні, допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (реєстр депонованих сум, книга обліку депонованої заробітної плати)	6511	6412
16. Видано депоновану заробітну плату, премію, відпускні, допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (реєстр депонованих сум, книга обліку депонованої заробітної плати)	6412	2211
17. Списано суми депонентської заборгованості, строк позовної давності якої минув	6412	5512
18. Видано з каси заробітну плату, премію, відпускні (видатковий касовий ордер, відомість на виплату грошей)	6511	2211
19. Перераховано суми заробітної плати на карткові рахунки працівників	6511	2311-2315



Лекція 3. ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ

Зміст теми:

1. Розпорядники бюджетних коштів, їхні права та обов'язки

2. Бюджетна класифікація, її склад та значення

3. Склад і класифікація доходів

4. Облік доходів загального фонду

5. Облік доходів спеціального фонду

6. Склад і класифікація витрат

7. Економічна класифікація видатків

8. Облік касових і фактичних видатків

9. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, порядок складання, розгляду і затвердження та основні вимоги до виконання

1. Розпорядники бюджетних коштів, їхні права та обов'язки

Бюджетні установи в особі їхніх керівників, яких уповноважено на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету, називаються розпорядниками бюджетних коштів.

У свою чергу, за Бюджетним кодексом України № 2456-VI від 08.07.10 р. зі змінами бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

За обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Таким чином, головними розпорядниками є:

- при фінансуванні з державного бюджету - міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади;

- при фінансуванні з місцевого бюджету - керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій.

Розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, яка відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету.

Згідно п. 7 Загальних положень Постанови Кабінету міністрів України“Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ”№ 228 від 28 лютого 2002 р. (далі - Постанова № 228) розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (далі - розпорядник нижчого рівня) - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього. Розпорядники коштів бюджету поділяються на розпорядників другого та третього рівня.

Одержувач бюджетних коштів (далі - одержувач) - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою та отримує на їх виконання кошти бюджету. Згідно п. 7 Загальних положень Постанови № 228 одержувач бюджетних коштів використовує бюджетні кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.

Одержувачем не може бути суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яку визнано в установленому порядку банкрутом, стосовно якої порушено справу про банкрутство чи яка перебуває в стадії ліквідації, крім вугледобувних підприємств, щодо яких введено процедуру розпорядження майном.

Фінансування видатків бюджету здійснюється шляхом перерахування коштів на бюджетні рахунки розпорядників коштів і передбачає таку схему руху коштів: в умовах функціонування внутрішньої платіжної системи державної казначейської служби України головний розпорядник отримує кошти на особовий рахунок, після чого розподіляє їх між розпорядниками коштів другого рівня.

Розпорядники коштів другого рівня отримують бюджетні асигнування від головних розпорядників і здійснюють розподіл отриманих сум між розпорядниками третього рівня та одержувачами бюджетних коштів.

Розпорядники коштів третього рівня не мають права перерозподілу отриманих від розпорядника другого рівня бюджетних коштів, отримані від розпорядника другого рівня асигнування вони можуть лише використовувати на утримання конкретної бюджетної установи.

Митний орган - це спеціалізована бюджетна установа, яка не має оборотних коштів і покриває свої видатки за рахунок державного бюджету.

На рис. 2.1 подано схему бюджетного фінансування способом перерахування коштів на рахунки митних органів у разі їх фінансування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Схема бюджетного фінансування шляхом перерахування коштів на рахунки митних установ

Тобто в процесі фінансування видатків митних органів Міністерство фінансів України виступає як головний розпорядник бюджетних коштів для Державної митної служби України, а вже державній митній службі підпорядковуються митні органи, спеціалізовані митні установи і організації.



2. Бюджетна класифікація, її склад та значення

Згідно п. 3 ст. 2. Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів. Існує й інше визначення бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація - це перерахунок і науково обґрунтоване групування доходів і витрат бюджету, зведених у певну систему.

Згідно ст. 8 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Міністерство фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду України.

Бюджетна класифікація має такі складові частини:

1. Класифікація доходів бюджету.

2. Класифікація видатків та кредитування бюджету.

3. Класифікація фінансування бюджету.

4. Класифікація боргу.

1. Класифікація доходів бюджету.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори.

Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;

2^-1) власні надходження бюджетних установ;

3) інші неподаткові надходження.

Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

2. Класифікація видатків та кредитування бюджету.

Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.При цьому відомча класифікація видатків та кредитування державного бюджету додатково містить перелік головних розпорядників коштів державного бюджету для систематизації загальнодержавних видатків та кредитування бюджету (що передбачають насамперед виконання заходів з реалізації державної політики за участю інших органів влади) за ознакою головного розпорядника коштів державного бюджету.

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Казначейство Українискладає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування бюджету, пов'язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються видатки та кредитування бюджету на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.

Класифікація кредитування бюджету систематизує кредитування бюджету за типом позичальника та поділяє операції з кредитування на надання кредитів з бюджету і повернення кредитів до бюджету.

У складі витрат (видатків) бюджету виділяються витрати (видатки) споживання і витрати (видатки) розвитку відповідно до бюджетної класифікації.

3. Класифікація фінансування бюджету.

Класифікація фінансування бюджету містить джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюджету. Витрати на погашення боргу належать до складу фінансування бюджету.

Фінансування бюджету класифікується за:

1) типом кредитора (за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань);

2) типом боргового зобов'язання (за засобами, що використовуються для фінансування бюджету).

4. Класифікація боргу.

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, територіальної громади міста.

Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

Таким чином, основне призначення бюджетної класифікації є здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів та аналіз бюджетних показників в розрізі доходів та видатків.

3. Склад і класифікація доходів

Згідно зі ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Відповідно до національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку для державного сектору 101 “Подання фінансової звітності” (далі - НП(С)БОДС 101) доходи - збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власника). Таким чином, можемо стверджувати, що доходи бюджетної установи - це кошти, які вона отримує з державного та/або місцевого бюджетів, а також від надання платних послуг, дозволених державою.

Згідно з Бюджетним кодексом України, доходи бюджету й бюджетних установ поділяють на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду.

Доходи загального фонду - це асигнування, направлені бюджетній установі із загального фонду державного або місцевого бюджетів для її утримання.

Складовими частинами загального фонду бюджету є:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

4) фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджетної установи - це кошти, які надходять в установу з конкретною метою і використовуються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Питання формування та використання власних надходжень бюджетних установ урегульовано Бюджетним кодексом України (далі - Кодекс).

П. 15 ч. 1 ст. 2 цього Кодексу визначено, що власні надходження бюджетних установ - надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робітта цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Ч. 4 ст. 13 Кодексу визначено, що власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи:

перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;

друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини 9 ст. 51Бюджетного Кодексу) на:

-покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);

- організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);

- утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);

- ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);

- господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);

- організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1та 3 другої групи);

-виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).

Залежно від джерел утворення та відповідно до НПСБО ДС 124 “Доходи” доходи бюджетних установ також поділяються на такі два види: доходи від обмінних операцій та доходи від необмінних операцій.

Господарські операції з продажу або купівлі активів в обмін на грошові кошти, послуги, інші активи чи погашення зобов'язань називаються обмінними операціями.

До доходів від обмінних операцій відносять:

- бюджетне асигнування;

- доходи від надання послуг (виконання робіт): плата за

послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною

діяльністю; надходження бюджетних установ від додаткової

(господарської) діяльності;

- доходи від продажу (доходи від операцій з капіталом, доходи

від продажу нерухомого майна);

– доходи від відсотків, роялті та дивідендів;

- інші доходи від обмінних операцій.

Не визнаються доходами від обмінних операцій такі надходження:

1. Суми податку на додану вартість, акцизного податку, інших податкових надходжень, що підлягають перерахуванню до бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

2. Сума попередньої оплати (авансу) в рахунок оплати товарів, робіт, послуг.

3. Сума завдатку під заставу або в погашення бюджетної позики (кредиту) у випадках, передбачених законодавством.

4. Надходження, що належать іншим особам.

Дохід визнається у разі, якщо існує ймовірність надходження суб'єкту державного сектору економічних вигід або потенціалу корисності, пов'язаних з обмінною операцією. Визнаний дохід не коригується на ту його частину, яка не оплачена покупцем (замовником тощо), з визнанням цієї суми витратами.

Бюджетні асигнування визнаються доходом при визнанні понесених витрат, пов'язаних із виконанням суб'єктом державного сектору своїх повноважень, визначених законодавством, або отриманні активу, послуг (робіт) на виконання заходів, не пов'язаних із основною діяльністю.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг (виконанням робіт), визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг (виконання робіт) може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

– можливості достовірної оцінки доходу;

- ймовірності надходження економічних вигід від надання послуг (виконання робіт);

- можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг (виконання робіт) на дату балансу;

- можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг (виконання робіт) та необхідних для їх завершення.

Дохід від продажу активів визнається, якщо задовольняються такі умови:

- суб'єкт державного сектору передав споживачеві суттєві ризики, пов'язані з контролем над активом;

- суб'єкт державного сектору не здійснює надалі управління та контроль за проданим активом;

- суму доходу можна достовірно визначити;

- існує ймовірність надходження до суб'єкта державного сектору економічних вигід або потенціалу корисності;

- витрати, пов'язані з продажем, можна достовірно визначити.

Дохід від продажу визнається за датою передачі суттєвих ризиків, пов'язаних з контролем над активом.

Дохід у вигляді відсотків роялті та дивідендів визнається, якщо:

– існує ймовірність надходження до суб'єкта державного сектору економічних вигід або потенціалу корисності;

– сума доходу може бути достовірно оцінена.

Такий дохід має визнаватися у такому порядку:

1. Відсотки визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами;

2. Роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;

3. Дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Інші доходи від обмінних операцій, зокрема, включають доходи від курсових різниць, від реалізації необоротних активів (крім нерухомого майна), оборотних активів, дооцінки активів в межах суми попередньої уцінки, від відновлення корисності активів. Доходи від курсових різниць визнаються доходом на дату балансу та на дату операції.

Під необмінними операціями розуміються операції, які не передбачають передачу активів, послуг в обмін на отриманий дохід або активи, проте існує можливість виконання певних умов.

До доходів від необмінних операцій відносять:

– податкові надходження;

– неподаткові надходження (збори та платежі);

- трансферти та кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів;

– надходження до державних цільових фондів;

– зобов'язання, що не підлягають погашенню.

Доходи від необмінних операцій визнаються у такому порядку:

1. Дохід від податкових надходжень визнається на дату настання податкової події.

2. Авансові платежі, отримані відповідно до законодавства, не визнаються доходом. Такі надходження відображаються як збільшення активу (грошові кошти на рахунках) та збільшення зобов'язання.

3. Ресурс, отриманий унаслідок необмінної операції, крім послуг в натуральній формі, визнається активом у разі, якщо:

- існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності;

- достовірно можна оцінити його вартість.

4. Дохід від необмінних операцій визнається одночасно з отриманням активів, послуг (робіт).

5. Дохід від трансфертів у разі цільового призначення (субвенція тощо) визнається в міру виконання умов його отримання з одночасним зменшенням зобов'язання, обумовленого отриманням ресурсу у сумі понесених витрат, пов'язаних з його виконанням.

6. Безоплатно отримані товари, роботи, послуги в натуральній формі суб'єкт державного сектору може визнавати доходом та активом звітного періоду, в якому вони фактично були отримані.

7. Суми зовнішньої безоплатної допомоги визнаються активом (дебіторською заборгованістю) та доходом на момент набуття чинності договором.

8. Суми внутрішньої безоплатної допомоги визнаються активом та доходом того звітного періоду, коли вони були отримані.

9. Суми штрафів, неустойки, пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів звітного періоду за датою фактичного їх надходження.

10. Доходом звітного періоду визнається сума зобов'язання бюджету, що не підлягає погашенню, списаного у цьому звітному періоді.

Для обліку доходів бюджетних установ Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено такі рахунки 7 класу “Доходи”: 70 “Доходи за бюджетними асигнуваннями”; 71 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”; 72 “Доходи від продажу активів”; 73 “Фінансові доходи”, 74 “Інші доходи за обмінними операціями”; 75 “Доходи за необмінними операціями”.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку інформації про доходи бюджетних установ регулюється такими нормативними документами:

- Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.13 р. № 1203 зі змінами (далі - План рахунків);

- Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 29.12.15 р. № 1219 зі змінами (далі - Порядок № 1219);

- Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженою наказом Мінфіну від 29.12.15 р. № 1219 зі змінами (далі - Типова кореспонденція № 1219).

4. Облік доходів загального фонду

Відповідно до Плану рахунків облік доходів загального фонду ведеться на субрахунку 7011 “Бюджетні асигнування”, що відкривається бюджетними установами до пасивного рахунку 70 “Доходи за бюджетними асигнуваннями” класу 7 “Доходи”.

На цьому субрахунку бюджетними установами відображається облік доходів розпорядниками бюджетних коштів, що отримані за рахунок бюджетних асигнувань на виконання бюджетною установою своїх повноважень, визначених законодавством (крім асигнувань капітального характеру, які обліковуються у складі цільового фінансування).

За кредитом рахунку відображається отримання бюджетних асигнувань, за дебетом - зменшення доходу за бюджетними асигнуваннями на суму цільового фінансування, яка включається до вартості об'єкта основних засобів; списання з рахунків залишків коштів, не витрачених у звітному році; закриття рахунку обліку доходів на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету) звітного періоду.

При обліку доходів загального фонду субрахунок 7011 “Бюджетні асигнування” кореспондує з субрахунками 2313 “Реєстраційні рахунки”, 2314 “Інші рахунки в Казначействі”, 5411 “Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів”, 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду”.

Основні бухгалтерські записи з обліку доходів загального фонду у бюджетних установах подано у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Основні бухгалтерські проведення з обліку доходів загального фонду

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Д-т	К-т
1.Одержані асигнування із загального фонду бюджету: - на утримання установи та інші цілі - на капітальні інвестиції - для перерозподілу підвідомчим установам (для ГРБК та РБК ІІ рівня)	2313 2313 2314	7011 5411 7011
2. Перераховано кошти розпорядникам нижчого рівня	7011	2314
3. Відкликані кошти з реєстраційних рахунків РБК, списані в кінці року залишки асигнувань, не витрачених у звітному періоді	7011 5411	2313 2313
4. Списуються у кінці року суми використаних асигнувань	7011	5511

Первинними документами щодо отримання бюджетних асигнувань є виписки з реєстраційних та інших рахунків з органів Державної казначейської служби України.

Синтетичний облік доходів загального фонду бюджетними установами здійснюється у меморіальному ордері № 2 “Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)”.

Аналітичний облік доходів загального фонду ведеться у розрізі реєстраційних рахунків, відкритих за кодами функціональної класифікації.

5. Облік доходів спеціального фонду

Під доходами спеціального фонду розуміють власні надходження бюджетних установ, які виконують доповнюючу функцію по відношенню до бюджетних асигнувань і забезпечують виконання основних завдань бюджетних установ в частині не покритій доходами загального фонду.

Власні надходження для бюджетних установ відіграють роль додаткового фінансового забезпечення на виконання загальнодержавних, соціальних та інших функцій, що покладені на них.

Власні надходження бюджетних установ, у свою чергу, формуються за рахунок доходів від обмінних та необмінних операцій, а саме за рахунок надходжень: за надані бюджетною установою платні послуги, виконані роботи; у вигляді отриманих установою грантів, дарунків, благодійних внесків; коштів від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Облік доходів спеціального фонду за обмінними операціями бюджетними установами ведеться на пасивних рахунках:

71 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) ”;

72 “Доходи від продажу активів”;

73 “Фінансові доходи”

74 “Інші доходи за обмінними операціями”.

Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) в бюджетних установах обліковуються на пасивному рахунку 71 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”.

Рахунок 71 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)” призначено для обліку й узагальнення інформації про доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) розпорядників бюджетних коштів, що надаються (виконуються) згідно із законодавством.

За кредитом рахунку відображається збільшення (отримання) доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) або зарахування коштів до державного бюджету (місцевих бюджетів), за дебетом - зменшення доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) на суму цільового фінансування, яка включається до вартості об'єкта основних засобів, закриття рахунку обліку доходів на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету) звітного періоду або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету (місцевих бюджетів).

До рахунку 71 бюджетні установи відкривають субрахунки:

7111 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”;

7112 “Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі”;

На субрахунку 7111 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)” бюджетною установою ведеться облік доходів від реалізації продукції (робіт, послуг).

На субрахунку 7112 “Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі” бюджетні установи ведуть облік доходів від оприбуткування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших нефінансових активів, які виявлені в результаті інвентаризації, отримані внаслідок демонтажу, отримані в результаті списання майна тощо та надалі будуть використовуватись для потреб установи.

Рахунок 72 “Доходи від продажу активів” призначено для обліку й узагальнення інформації про доходи від реалізації активів.

За кредитом рахунку відображається отримання доходу бюджетною установою або зарахування коштів до державного (місцевого) бюджету, за дебетом - списання у порядку закриття субрахунку обліку доходів на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету) звітного періоду або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного (місцевого) бюджету (місцевих бюджетів) тощо.

До рахунку 72 “Доходи від продажу активів” бюджетні установи відкривають субрахунок 7211 “Дохід від реалізації активів”.

На субрахунку 7211 “Дохід від реалізації активів” ведеться облік доходів від реалізації в установленому порядку майна (крім доходів від продажу майна, які вважаються доходами відповідного бюджету).

Рахунок 73 “Фінансові доходи” призначений для обліку й узагальнення інформації бюджетними установами про доходи від відсотків, роялті та дивідендів, від операцій з кредитування та надання гарантій та коштів, що отримує бюджетна установа від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо ій законом надано відповідне право.

За кредитомрахункувідображається збільшення (отримання) нарахування фінансових доходів бюджетної установи, за дебетом -списання у порядку закриття на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету) звітного періодуабо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету (місцевих бюджетів).

До рахунку 73 “Фінансові доходи” бюджетні установи відкривають субрахунок7311 “Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів”.

На субрахунку 7311 ведеться облік доходів від відсотків, роялті, дивідендів та коштів, що отримують бюджетні установи від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо їм законом надано відповідне право.

Рахунок 74 “Інші доходи за обмінними операціями” призначено для обліку й узагальнення інформації про інші доходи за обмінними операціями, які не відображені на рахунках 70 - 73 класу 7 “Доходи”.

Рахунок пасивний, за кредитом відображається збільшення (отримання) інших доходів від операцій з дооцінки активів, операцій з відновлення корисності необоротних активів, а також нарахована курсова різниця на кошти при збільшенні курсу або зарахування інших доходів державного (місцевого) бюджету за обмінними операціями, за дебетом - списання інших доходів за обмінними операціями на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету) або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного (місцевого) бюджету.

Бюджетні установи до рахунку 74 відкривають субрахунок 7411 “Інші доходи за обмінними операціями”.

На субрахунку 7411 “Інші доходи за обмінними операціями” бюджетними установами ведеться облік доходів за обмінними операціями, які не відображені на рахунках 70 - 73 класу 7, зокрема доходів від відновлення корисності, курсових різниць, суми дооцінки активів.

Облік доходів спеціального фонду за необмінними операціями бюджетними установами ведеться на пасивному рахунку75 “Доходи за необмінними операціями”.

Рахунок 75 “Доходи за необмінними операціями” призначено для обліку й узагальнення інформації про:

- доходи від безоплатно отриманих активів, послуг (робіт), трансфертів;

- податкові і неподаткові надходження, надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- благодійні внески, гранти та дарунки;

-кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших розпорядників бюджетних коштів для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб;

- зобов'язання, що не підлягають погашенню (крім кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув), тощо.

За кредитом рахунку відображається збільшення (одержання) доходу за необмінними операціями, в тому числі зарахування податкових і неподаткових надходжень, трансфертів, за дебетом - списання доходів за необмінними операціями на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету)та повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету (місцевих бюджетів).

Рахунок 75 “Доходи за необмінними операціями” в бюджетних установах має такі субрахунки:

7511 “Доходи за необмінними операціями”;

7512 “Трансферти”.

На субрахунку 7511 “Доходи за необмінними операціями” ведеться облік доходів від безоплатно отриманих активів, послуг (робіт). Також на цьому субрахунку обліковуються суми штрафів, неустойки, пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, що включаються до складу доходів звітного періоду відповідно до законодавства, зобов'язання, що не підлягають погашенню (крім кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув), а також відображається отримання спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги (у тому числі надходження у натуральній формі) тощо.

На субрахунку 7512 “Трансферти” бюджетними установами ведеться облік надходжень, пов'язаних з перерахуванням сум трансфертів та коштів, отриманих для виконання цільових заходів.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним кодом бюджетної класифікації доходів.

Основні бухгалтерські проведення з обліку доходів спеціального фонду подано у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Основні бухгалтерські проведення з обліку доходів спеціального фонду

Зміст господарської операції, первинні документи	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
1. Нараховано плату в навчальних закладах за навчання, підготовку кадрів і підвищення кваліфікації (договір, розрахунок бухгалтерії)	6414	7111
2. Нарахована оплата: - за користування гуртожитком - за харчування дітей в інтернатах при школах, групах продовженого дня, харчування працівників за місцем роботи (договір, розрахунок бухгалтерії)	2117 6414	7111 7511
3. Отримано оплату за утримання дітей у дошкільних закладах, за користування гуртожитком, за харчування дітей в інтернатах при школах, групах продовженого дня, харчування працівників за місцем роботи (прибутковий касовий ордер, виписки казначейства)	2211, 2311, 2313	2117, 6414
Отримано спонсорські, благодійні внески в готівковій формі (прибутковий касовий ордер)	2211	7511
Отримано спонсорські, благодійні внески шляхом перерахування на реєстраційний рахунок в органах Держказначейства (виписки казначейства)	2313	7511

Для обліку нарахування доходів спеціального фонду передбачено меморіальний ордер № 14“Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду суб'єктів державного сектору” і меморіальний ордер № 14-авт. “Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду суб'єктів державного сектору”. На кожний вид доходів спеціального фонду відкриваються окремі меморіальні ордери.

Для розрахунків з батьками на утримання дітей передбачено меморіальний ордер № 15 “Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей” і меморіальний ордер № 15-авт. - “Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду суб'єктів державного сектору”. бюджетний заробітна плата каса

У кінці бюджетного року із закритттям рахунків доходів 7111 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”, 7211 “Дохід від реалізації активів”, 7311 “Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів”, 7411 “Інші доходи за обмінними операціями”, 7511 “Доходи за необмінними операціями” доходи спеціального фонду, одержані за поточний рік, списуються за дебетом цих рахунків у кредит рахунка 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду



ЛЕКЦІЯ. ОБЛІК ВИДАТКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

ПЛАН.

1. Сутність, склад і класифікація видатків (витрат)

2. Економічна класифікація видатків бюджету

3. Облік касових і фактичних видатків

4. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, порядок складання, розгляду і затвердження та основні вимоги до виконання

1. Сутність, склад і класифікація видатків (витрат)

Згідно з п. 13 ст. 2 Бюджетного кодексу України№ 2456-VI вiд 08.07.10 зі змінами (далі - Бюджетний кодекс України) видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

До видатків бюджету не належать:

- погашення боргу;

- надання кредитів з бюджету;

- розміщення бюджетних коштів на депозитах;

- придбання цінних паперів;

- повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів, інших доходів бюджету та проведення їх бюджетного відшкодування;

- компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, що перераховується покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Натомість кредитування бюджету - це операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). До кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі (п. 31 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу).

Відповідно, класифікацію видатків та кредитування бюджету слід розуміти як єдине систематизоване згрупування видатків та кредитування бюджету відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

- бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитуваннябюджету);

- ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

- функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету(функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується уразі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі.

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитуваннябюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.При цьому відомча класифікація видатків та кредитування державного бюджету додатково містить перелік головних розпорядників коштів державного бюджету для систематизації загальнодержавних видатків та кредитування бюджету (що передбачають насамперед виконання заходів з реалізації державної політики за участю інших органів влади) за ознакою головного розпорядника коштів державного бюджету.

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Державна казначейська служба України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів таодержувачів бюджетних коштів.

Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету має такі рівнідеталізації:

- розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування бюджету, пов'язані звиконанням функцій держави чи місцевого самоврядування. Наприклад, 0100 - загальнодержавні функції, 0200 - оборона, 0300 - громадський порядок, безпека та судова влада, 0400 - економічна діяльність, 0500 - охорона навколишнього природного середовища тощо.

- підрозділи та групи, в яких конкретизуються ці видатки та кредитування бюджету навиконання функцій держави, чи місцевого самоврядування. Наприклад, розділ “Економічна діяльність” - 0400, підрозділ “Паливно-енергетичний комплекс” - 0430, група “Електроенергетична галузь” - 0433; розділ ”Охорона здоров'я” - 0700, підрозділ “Лікарні та санаторно-курортні заклади” - 0730, група “Санаторно-курортні заклади” тощо.

Під видатками такожрозуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто не створюють і не компенсують фінансові вимоги.

Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.

Поточні видатки- це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям).

Капітальні видатки - це видатки, які спрямовуються на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на капітальні інвестиції, капітальний ремонт; на створення державних запасів і резервів; на придбання капітальних активів; невідплатні платежі, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу. Критерії (вартісний та часові показники) капітальних видатків регулюються чинним законодавством.

Залежно від джерел покриття видатки поділяються на видатки загального і спеціального фондів.

Видатки, що здійснюють за рахунок загального фонду бюджету, є видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок коштів спеціального фонду - видатками спеціального фонду.

Залежно від етапу руху бюджетних коштів видатки поділяються на касові та фактичні. Нараховані й оплачені видатки враховуються як касові; нараховані, але неоплачені вважаються фактичними.

Видатки можуть бути відплатними (обмінюються на товар чи послугу) або невідплатними (односторонніми). Прикладом невідплатних видатків може бути заробітна плата, харчування, медикаменти тощо.

У порівнянні з видатками поняття “витрати бюджету” має більш широкий зміст. Крім видатків бюджету та коштів на погашення основної суми боргу, до цієї категорії також належать надання кредитів з бюджету та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

2. Економічна класифікація видатків бюджету

Економічна класифікація видатків бюджетупризначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.Воназабезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.

Для всіх бюджетних установ коди економічної класифікації видатків бюджетних установ розподілені за видатками:

- поточними;

- капітальними.

Кожна установа для забезпечення своєї діяльності постійно проводить поточні видатки.

КЕКВ для виплати заробітної плати.

За КЕКВ 2111 “Заробітна плата” передбачаються видатки на:

1. Заробітну плату за встановленими посадовими окладами (тарифними ставками) або розцінками всіх штатних працівників, у т. ч. за трудовими договорами; надбавку за вислугу років; доплату за ранг, надбавки та доплати обов'язкового характеру (оплату роботи в нічний час, доплати за науковий ступінь, за знання та використання в роботі іноземної мови тощо);

2. Премії та інші види заохочень чи винагород відповідно до законодавства;

3. Матеріальну допомогу, допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та в інших випадках за рішенням адміністрації установи (організації) відповідно до законодавства;

4. Винагороди та інші виплати, нараховані працівникам, які не перебувають у штаті установи (організації), відповідно до умов цивільно-правового договору (за винятком суб'єктів господарювання), якщо інше не встановлено законом;

5) одноразова грошова допомога у зв'язку з виходом на пенсію або, якщо це передбачено законодавством, у відставку.

Утримані суми ПДФО і військового збору сплачують також за цим кодом.

...