Модель розподілу трудових ресурсів між регіонами України

3535

0

315,99

3851

0,526

202562

2888,2

3851

5

Донецька

4770,4

0

315,88

5086,3

0,550

279746

3814,7

5086,3

6

Житомирська

1372,1

244,9

0

1127,2

0,334

376518

926,7

1235,6

7

Закарпатська

1236,3

0

122,51

1358,9

0,379

515023

1019,1

1358,9

8

Запорізька

1907,3

0

104,96

2012,3

0,541

108865

1509,2

2012,3

9

Івано-Франківська

1397,7

0

2,836

1400,6

0,402

563041

1050,4

1400,6

10

Київська

1809,9

9,864

0

1800,1

0,470

846047

1350,0

1800,1

11

Кіровоградська

1111,5

0

147,24

1258,8

0,353

444356

944,1

1258,8

12

Луганська

2500,1

0

369,75

2869,9

0,474

136033

2152,4

2869,9

13

Львівська

2603,2

0

9,585

2612,8

0,419

109476

1959,6

2612,8

14

Миколаївська

1247,5

0

104,92

1352,5

0,470

635675

1014,3

1352,5

15

Одеська

2446,9

0

122,95

2569,9

0,454

116673

1927,4

2569,9

16

Полтавська

1609,2

6,699

0

1602,5

0,437

700292

1201,8

1602,5

17

Рівненська

1165,5

139,8

0

1025,7

0,390

400023

769,27

1025,7

18

Сумська

1276,8

40,95

0

1235,9

0,379

468406

926,92

1235,9

19

Тернопільська

1133,3

417,6

0

715,725

0,304

217580

715,72

954,3

20

Харківська

2894,0

129

0

2765,1

0,455

1258121

2073,8

2765,1

21

Херсонська

1158,1

0

45,706

1203,9

0,356

428588

902,92

1203,9

22

Хмельницька

1407,8

428

0

979,8

0,323

316475

979,8

1306,4

23

Черкаська

1382,3

359,1

0

1023,3

0,350

358155

767,47

1023,3

24

Чернівецька

916,67

131,6

0

785,1

0,344

270074

588,82

785,1

25

Чернігівська

1223,6

0

532,63

1756,3

0,342

600655

1317,2

1756,3

З дані табл. 3.3. видно, що люди прагнуть переїхати з областей з більше низькою заробітною платою в області з більше високою заробітною платою. А так само з областей, де спостерігається безробіття в області, що не повністю забезпечені робочою силою. Так, наочним прикладом є Київська область, при порівняно високій заробітній платі люди повинні виїжджати з області внаслідок недостачі робочих місць.

Оптимізаційна схема працює в такий спосіб: люди повинні прагнути виїхати з областей, де спостерігається безробіття, у регіони з дефіцитом робочої сили, причому пріоритетними для в'їзду будуть області, де заробітна плата вище.

Модель дає погрішність у розрахунках через те, що в ній не враховується так званий "тіньовий сектор", тобто люди воліють одержувати заробітну плату "у конверті", з якої не потрібно платити податків, або працюють неофіційно, не значачись при цьому на біржі праці й не враховуються в економічно активне населення.

Цю інформацію можна використати для ефективної реакції на трансформації, що відбуваються, у соціально-трудовій сфері.

Для залучення робочої сили в регіони насамперед варто звернути увагу на рівень заробітної плати, а також на відновлення методів регулювання інфраструктури життєзабезпечення.

Рівень заробітної плати можливо регулювати наступними шляхами:

1)прагнення мінімальної заробітної плати до середньої заробітної плати, оскільки в Україні середня заробітна плата, у свою чергу, прагнути до прожиткового мінімуму;

2)стримування заробітної плати по засобах податкового механізму.

На даному етапі більше практикується застосування другого методу.

Варто так само врахувати, що державні соціальні стандарти відсутні, це не дозволяє регіону оперувати мінімальними соціальними нормативами, щоб правильно здійснювати соціальне планування в області. Хоча в регіонах існує безліч соціально-економічних програм, пов'язаних з розвитком соціальної інфраструктури, виконання їх затягується через недостатнє позабюджетне фінансування. У цих умовах важливо вибрати раціональні шляхи рішення соціальних проблем, зокрема , за рахунок впровадження й поступового розширення масштабів іпотеки. Для успішної реалізації іпотечного кредитування в регіоні [13]:

1) системи житлових ощадних програм, у яких могли б брати участь фінансові структури й населення, що має сукупний доход вище за середнє по окрузі; регіональні програми, що передбачають використання ресурсів окружного й місцевого бюджетів;

2) муніципальні житлові облігації, що вимагає наявності сильного міського бюджету й доходів населення;

3) позички на придбання житла підприємствами своїм співробітникам, що зніме навантаження з місцевих і регіональних бюджетів, а підприємствам дасть можливість закріпити висококваліфіковані кадри й забезпечити приплив молоді.

Основною метою вдосконалювання територіальної організації продуктивних сил є ліквідація диспропорцій у соціально-економічному розвитку окремих виробництв і територій регіону.

Такий режим функціонування регіональної системи орієнтований на позитивну динаміку параметрів рівня і якості життя населення, заробітної плати, забезпечення збалансованого й стійкого розвитку соціально-трудового потенціалу.

Дана модель може бути використана для діагностики регіонів України для того, щоб в подальшому будувати соціальну політику кожної окремої області, з огляду її забезпечення трудовими ресурсами. Зокрема:

1) регулювання рівня заробітної плати;

2) корегування податкового механізму;

3) розробка додаткових соціальних програм.

ВИСНОВОК

Зараз попит на працю головним чином визначається: державною політикою стосовно низькорентабельних і збиткових підприємств; розмірами державних, приватних й іноземних інвестицій; активністю й позицією профспілок; масштабами тіньової економіки.

Формування ринку праці в Україні є невід'ємною частиною становлення ринкового механізму. Основними напрямками його регулювання повинні стати: боротьба проти подальшого спаду виробництва; недопущення масового безробіття; вживання заходів по підвищенню рівня життя населення й ін.

Що стосується рівня заробітної плати, те треба зосередиться на наступних мірах, що представляються першочерговими:

1) перегляд мінімального розміру оплати праці як у якісному аспекті (звільнення цього показника від фіскальних функцій), так й у кількісному;

2) зміна тарифної системи, прийняття законів про державну службу й регулювання трудових відносин у приватному секторі;

3) переорієнтація фінансово-кредитної й податкової систем з відходом від сьогоднішніх принципів, зокрема "опори на зарплату", при визначенні прибутку підприємства.

У першому розділі даної роботи були розглянути теоретичні основи процесу формування та механізмів ринку праці.

У другому розділі розглянуті методи і моделі, що використовуються для ринку праці та трудових ресурсів, як у вітчизняній так і в іноземній практиках.

У третьому розділі побудована матрична модель ринку праці. За її результатами державний уряд може прослідкувати "проблемні" регіони і розробити соціальну політику з метою втримання робочої сили в області.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1) Адамчук С. И. Глобализация экономики: Пособие. - М.: ЮНИТИ, 2000.

2) Бейц В. М. Стратегія і політика довгострокового розвитку країни: Посібник. - К.: Фенікс, 2003.

3) Бондар І. К., Ярошенко Г. В. Моніторинг соціальних процесів в Україні: Посібник. - К.: Знання, 2000.

4) Бубенко П. Т. Регіональна комплексна програма соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 року „Харківщина-2010”: Посібник. - Х.: ИНЖЕК, 2002.

5) Буряк П. Ю. Економіка праці: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

6) Ванецов С. И. Модели и сценарии развития стран постсоветского пространства: Учебник. - М.: Высшая школа, 2001.

7) Васильченко В .С., Лібанова Є. М. Моніторинг занятості населення та формування ринку праці України: Посібник. - К.: АТІКА, 2000.

8) Васпун Дж. Доповідь про розвиток людини. Демократизація в розрізненому світі. Переклад. - Нью-Йорк, Оксфорд, 2004.

9) Гербер С. В. Моделирование экономики: Учебник. - М.: МИК, 2000.

10) Горелов Н. А. Политика доходов и качество жизни населения: Учебник. - СПб.: 2003.

11) Еременко В. О справедливости социальной // Зеркало недели. - №8, 2001.

12) Єсінова Н. І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Посібник. - К.: Фенікс, 2003.

13) Заватков Б. Н. Рынок труда в экономической системе: Пособие. - М.: ЮНИТИ, 2001.

14) Закон України про зайнятість населення. Із змінами від 3 квітня 2003 № 662.

15) Калініна А. В. Економіка праці: Підручник. - К.: АТІКА, 2004.

16) Махсма М. Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. - К.: АТІКА, 2005.

17) Новикова О. Ф. Соціальна захищеність населення: Посібник. - Дон.: Донбас, 2003.

18) Овчаренко С. И. Математическое программирование: Ученик. - М.: ЮНИТИ, 1998.

19) Ромашов О. В., Сорокина М. Е. Экономика и социология труда: Учебник. - М.: ЮНИТИ, 1999.

20) Рофе А. И., Збишко Б. Г., Ішин В.В. Ринок праці, зайнятість населення: Підручник. - К.: АТИКА, 2002.

21) Семинков А. К. Моделирование экономических процессов: Учебник. - М.: МИК, 2001.

22) Скорик В. Ф. Економіка та соціально-демографічні процеси: Посібник. - К.: Вища школа, 2005.

23) Україна в цифрах за 2003 рік. Київ. Державний комітет статистики, 2004.

24) Юсенко С. И. Влияние миграционных процессов на экономику государства: Учебное пособие. - Дон.: Донбасс, 2002.

25) www.ukrstat.gov.ua

Размещено на Allbest.ru

...