Аналіз фінансового стану Державного підприємства Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

І. Науково-методичні основи аналізу фінансового стану підприємства

1.1 Поняття фінансового стану підприємства

1.1.1 Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпечують

1.1.2 Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства

1.1.3 Характеристика показників рентабельності

1.2 Завдання і вимоги до рейтингового оцінювання фінансового стану підприємства

1.3 Основні аналітичні показники фінансового стану підприємства

1.4 Інформаційні джерела для проведення аналізу

ІІ. Аналіз фінансового стану Державного підприємства Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці

2.1 Загальна характеристика діяльності ДП ГІОЦ УЗ

2.2 Облікова політика ДП ГІОЦ УЗ

2.3 Оцінка фінансово-економічної діяльності ГІОЦ УЗ за 2007 - 2008 роки

2.4 Основні показники оцінки фінансового стану ДП ГІОЦ УЗ на протязі 2007 - 2008 рр

IІІ. Шляхи поліпшення фінансового стану ДП «ГІОЦ УЗ

3.1 Основні напрямки зміцнення фінансового стану ДП «ГІОЦ УЗ»

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток підприємництва в Україні є об'єктивним процесом, зумовленим тими ринковими перетвореннями, що здійснюються в державі. Підприємництво у різних підприємствах виступає як невід'ємна частина сучасного суспільного процесу, як рушійна сила економічного прогресу.

При переході до ринкових відносин вітчизняні підприємства зіткнулись з проблемою невпевненості у ділових партнерах, у законодавчій базі, політиці держави, з невизначеністю майбутніх доходів і витрат, а отже, і перспектив діяльності підприємства. Тому треба звернути увагу на доцільне використання фінансів підприємства та його фінансову діяльність. Цей фактор дуже впливає на фінансовий стан підприємства.

Виявлення фінансового стану підприємства дозволить власникам, керівникам, партнерам по бізнесу, банкам визначати надійність, стабільність даного підприємства, оцінювати ефективність використання фінансових ресурсів, спрогнозувати фінансові результати його діяльності.

В умовах ринкової економіки аналіз фінансових результатів є важливою вихідною основою для прийняття управлінських рішень. Основною задачею аналізу фінансових результатів підприємства є системне, комплексне вивчення його виробничо-господарської і фінансової діяльності з метою об'єктивної оцінки досягнутих результатів та встановлення реальних шляхів подальшого підвищення ефективності діяльності.

Управлінські рішення приймаються як для удосконалення процесів виробництва в цілому, так і для їх окремих елементів. В системі управління виробництвом фінансовий аналіз є поєднуючою ланкою між збором інформації та прийняттям управлінських рішень. Його значення полягає в тому, що він є головним засобом виявлення резервів підвищення ефективності операційної, фінансової і інвестиційної діяльності, удосконалення механізму господарювання.

Аналіз фінансових результатів тісно пов'язаний з плануванням і є його складовою частиною та основою. Наукова обґрунтованість планів вимагає розширення та поглиблення прийомів аналізу за допомогою використання економіко-математичних методів, методів системного, функціонального-вартісного аналізу, комплексного підходу до вивчення всіх факторів діяльності.

Розробка внутрішньопідприємницьких планів і бізнес-планів нерозривно пов'язана з розробкою прийомів попереднього аналізу, прогнозуванням виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства. В умовах ринкової економіки підприємства самостійно повинні обґрунтувати рішення і плани як на короткий, так і на тривалий терміни, що значно підвищує роль і значення аналізу, без якого неможливо об'єктивно оцінити внутрішні та зовнішні фактори, що пливають на операційну, фінансову та інвестиційну діяльність підприємства.

Метою аналізу фінансових результатів є оцінка фінансового стану підприємства, вивчення економічного рівня роботи підприємства та його підрозділів, оцінка результатів його виробничо-господарської та фінансової діяльності, а також діагностика банкрутства. Оскільки фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають процес формування та використання його фінансових ресурсів, то він відображає кінцеві результати діяльності підприємства. Відповідно, фінансовий аналіз фінансових результатів є обов'язковим елементом як фінансового менеджменту на підприємстві, так і економічних взаємовідносин його з партнерами, з фінансово-кредитною системою, з податковими органами та передбачає врахування таких показників, як фінансова стійкість, ділова активність, прибутковість.

Діяльність підприємства характеризується системою взаємопов'язаних показників. Тому зміни окремих показників змінюють і підсумкові фінансові показники діяльності підприємства. Таким чином, вивчення різних сторін діяльності підприємства базується на аналізі системи показників і їх динаміці. При цьому аналіз є інструментом менеджменту, планування, діагностики й діяльності підприємства.

Фінансовий стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями. Ці фактори дозволяють визначити недоліки у діяльності підприємства і шляхи їх подалання. Комплексний і систематичний підхід до фінансового стану підприємства дасть можливість підприємству розвиватись у довгостроковій перспективі.

Фінансовий стан підприємства - це здатність, спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Основними факторами, що визначають фінансовий стан є: виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку, а також швидкість оборотності оборотних коштів. Сигнальним лояльником в якому проявляється фінансовий стан є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольнити платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет.

Метою курсової роботи є визначення напрямів дослідження та аналізу фінансового стану підприємства, його оцінки та шляхів поліпшення на Державному підприємстві «Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці».

Завдання курсової роботи полягає в:

Науково-методичних основах фінансового стану підприємства;

Фінансово-економічному аналізі діяльності Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці за 2007 - 2008 рр.;

Визначенні шляхів поліпшення фінансового стану ДП ГІОЦ УЗ.

Інформаційною базою дослідження послужили документи нормативно-законодавчої бази України щодо обліку доходів, обліку витрат та визначення фінансових результатів, вказівки міністерства транспорту України, Укрзалізниці, показники фінансової, бухгалтерської і податкової звітності ДП ГІОЦ УЗ.

І. Науково-методичні основи аналізу фінансового стану підприємства

1.1 Поняття фінансового стану підприємства

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками. Набуваючи в ринкових умовах не уявної, а справжньої фінансової незалежності, несучі реальну економічну відповідальність за ефективність господарювання і за своєчасне виконання фінансових зобов'язань, підприємства здатні досягти стабільності своїх фінансів лише при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку, головним серед яких є зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Саме ця умова є визначальною для формування фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Коло найважливіших показників діяльності підприємств і показників, які характеризують стан, рух і розміщення їх фінансових ресурсів, тобто фінансову стійкість, включає:

прибутковість (рентабельність) діяльності підприємства;

наявність і динаміку основних та оборотних коштів;

раціональність розміщення (використання) власних і залучених фінансових ресурсів (основних і оборотних коштів);

ступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової автономії);

ліквідність і платоспроможність.

Фінансово-господарська діяльність підприємства забезпечується наявними фінансовими ресурсами (капіталом) - як власними, так і позиковими. Їх розмір і стан розміщення в активи характеризується бухгалтерським балансом, який являє собою основне джерело аналізу фінансового стану. Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансового потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.

Якщо має місце зменшення загальної суми фінансових ресурсів підприємства (валюти балансу), треба проаналізувати, за рахунок яких факторів це відбулося. Серед причин цього зменшення найважливіші такі:

збитки від реалізації продукції і від позареалізаційних операцій;

ліквідація недоамортизованих об'єктів основних засобів і нематеріальних активів;

нестачі, крадіжки, псування товарно-матеріальних цінностей у разі невіднесення їх на винних;

витрати за рахунок прибутку на матеріальне заохочення працюючих, на виплату дивідендів, на соціальні заходи у розмірах, які перевищують відповідні цільові фонди;

зменшення суми короткотермінових і довготермінових кредитів комерційних банків, інших позикових ресурсів.

Перші чотири з перерахованих факторів є результатом тих чи інших недоліків у діяльності підприємства, тобто завжди несуть негативне забарвлення. Що стосується скорочення суми кредитів та інших позичок, то при аналізі цього фактора слід з'ясувати, чи таке зменшення викликане об'єктивним станом фінансових ресурсів, чи воно було результатом зниження довіри до підприємства з боку кредиторів (банків та інших).

При аналізі необхідно розкрити причини і канали "перетікання" оборотних коштів у фонд основних коштів, сформулювати пропозиції щодо підвищення питомої ваги оборотного капіталу. Серед таких заходів можуть бути:

спрямування частини "чистого" прибутку безпосередньо на приріст статутного фонду для підвищення нормативу (або поповнення) власних оборотних коштів;

продаж (реалізація) об'єктів основних засобів (зайвих, недовантажених, морально застарілих) і використання одержаних коштів (або бодай їх частини) на поповнення фонду власних оборотних коштів;

вжиття заходів щодо розвитку партнерських відносин з комерційними банками і збільшення на цій основі обсягу короткотермінових кредитів у своєму господарському обороті;

розширення практики розрахунків з покупцями за відвантажену (відпущену) продукцію на умовах попередньої оплати (перерахування авансів) тощо.

Про нераціональне використання фонду основних коштів свідчить:

неоптимальне з точки зору кінцевих результатів діяльності співвідношення між активною і пасивною частинами основних засобів (передусім стійка тенденція до зниження питомої ваги активної частини);

наявність невстановленого протягом тривалого часу устаткування;

Зниження коефіцієнтів змінності роботи устаткування (що, як правило, свідчить про наявність зайвого устаткування);

Витрати на реконструкцію та модернізацію основних засобів при низьких показниках NPV проектів або зовсім без розрахунків їх ефективності;

Наявність на балансах підприємств залишків незавершених капітальних вкладень з простроченими термінами введення в експлуатацію.

Нераціональне використання оборотних коштів найчастіше виражається у:

Систематичному накопичені понаднормативних залишків виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції. Якщо ці залишки створені не за рахунок банківських кредитів, фінансовий стан підприємства тяжкий, бо на покриття цих запасів воно втягує або кошти, призначені на інші цілі (з фонду основних коштів), або не виконує своїх фінансових зобов'язань перед кредиторами, що загрожує банкрутством;

Зростанні дебіторської заборгованості всіх видів, насамперед заборгованості покупців за відвантажену (відпущену) продукцію, виконані роботи, надані послуги.

Аналіз накопичення понаднормативних запасів і дебіторської заборгованості повинен базуватися як на показниках оборотності окремих елементів оборотних активів, так і на вивченні конкретних факторів діяльності відповідних функціональних служб підприємства.

1.1.1 Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпечують

Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентному середовищі є стабільність (стійкість). На неї впливають різні чинники - як внутрішні, так і зовнішні: виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит; міцне становище підприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій; налагодженість економічних зв'язків із партнерами; ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема, внутрішній і зовнішній.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової і вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.

Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність підприємства, тобто здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру.

Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство при наявності в нього передумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позику зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших фінансових ресурсів.

За рахунок прибутку підприємство не тільки погашає свої зобов'язання перед банками, бюджетом, страховими компаніями та іншими підприємствами, але й інвестує кошти в капітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості важливий не тільки ріст абсолютної величини прибутку, але і його рівня щодо вкладеного капіталу або витрат підприємства, тобто рентабельності.

Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансова стійкість, багато в чому залежить від показників забезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами їх формування.

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники:

1) наявність власних обігових коштів (ВОК) - визначається як різниця між капіталом і резервами та необоротними активами. Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність обігових коштів можна записати:

ВОК = КіР - ПА, де

КіР - сума капіталу і резервів;

ПА - позаобігові активи.

2) наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД) - визначається шляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгострокових пасивів:

ВД = ВОК + ДП, де

ДП - довгострокові пасиви.

3) загальний розмір основних джерел формування запасів і витрат (ОД) визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позичкових коштів:

ОД = ВД + КПК, де

КПК - короткострокові позикові кошти.

Цій трійці показників наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування:

1) надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (ВОК):

ВОК = ВОК - З, де

З - запаси.

2) надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових джерел формування запасів (ВД):

ВД = ВД - 3

3) надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (ОД):

ОД = ОД - 3

Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка в нинішніх умовах розвитку економіки України зустрічається доволі рідко, задається умовою:

З < ВОК + К, де

К - кредити банківських установ, а також кредиторська заборгованість за товари.

2. Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові:

З = ВОК + К

3. Нестійкий фінансовий стан характеризується рівнем платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення ВОК:

З = ВОК + К + ДПФН, де

ДПФН - джерела, що послаблюють фінансову напруженість.

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик:

З > ВОК + К

Таким чином фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.

Як правило, будучи тісно пов'язаними, зазначені фактори нерідко різнонаправленно впливають на результати функціонування підприємства, а значить, і на його фінансову стійкість. Негативна взаємодія одних факторів здатна знизити чи навіть повністю знищити позитивний вплив інших.

Наявність цих факторів потребує групування за ознаками:

за місцем виникнення можливе виділення зовнішніх і внутрішніх факторів;

за важливістю результату - основних і другорядних;

за структурою - простих і складних;

за часом дії - постійних і тимчасових.

Враховуючи, що підприємство є одночасно і суб'єктом, і об'єктом відносин у ринковій економіці, а також те, що воно має різні можливості впливу на динаміку різних факторів, які визначають фінансову стійкість, найважливішим є поділ їх на внутрішні й зовнішні. Перші безпосередньо залежать від організації роботи самого підприємства, а другі є зовнішніми щодо нього, їх зміна не залежить від підприємства. Цим поділом і слід керуватися, моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовою стійкістю.

Розглянемо внутрішні фактори. Очевидно, що успіх чи невдача підприємницької діяльності багато в чому залежать від вибору складу й структури продукції чи послуг, що створюються підприємством. При цьому важливо не лише правильно вирішити, що виготовляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто шляхом застосування яких технологій і яких моделей організації виробництва й управління. Від відповіді на ці запитання залежать фінансові результати і в кінцевому підсумку фінансова стійкість.

Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов'язаний з видами продукції чи послуг, що виробляються, - це оптимальний склад і структура активів, а також ефективне управління ними. Стійкість підприємства та потенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості поточних активів, від того, скільки задіяно обігових засобів і яких зокрема, яка величина запасів і активів у грошовій формі тощо. Коли підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може більше задіяти капіталу у виробничому процесі і, таким чином, збільшити прибуток. Однак разом із тим зростає ризик неплатоспроможності підприємства і навіть його зупинки внаслідок недостатності необхідних напівфабрикатів, сировини чи матеріалів.

Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості - склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насамперед прибутку і фондів, що формуються на його рахунку, тим більша впевненість у збереженні ним фінансової стійкості. При цьому важливий не лише загальний обсяг прибутку, а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Також важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках:

по-перше, для фінансування поточної діяльності - на формування обігових засобів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідності тощо;

по-друге, для інвестування в капітальні затрати і цінні папери.

Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторами є:

галузева належність суб'єкта господарювання;

структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;

розмір оплаченого статутного капіталу;

величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структуру.

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу, в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Зменшуються в цілому доходи суб'єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, - істотний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємств.

Важливими факторами фінансової стійкості є також податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків тощо.

1.1.2 Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства

Головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність підприємства - це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Її можна визначати за минулий період, на якусь певну дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставі даних балансу підприємства. Для цього спочатку треба з'ясувати наявність залишку грошових коштів на поточному рахунку та інших рахунках грошових коштів. Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків з різними кредиторами. Відсутність сум заборгованості, щодо яких прострочено терміни сплати, є доброю ознакою сталого фінансового стану. Вивчення заборгованості слід починати з визначення сум заборгованості по банківським кредитам, розрахунках з кредиторами за товари, роботи, послуги, розрахунках з бюджетом та з працівниками з оплати праці.

Аналіз фінансового стану підприємства за певний період, в принципі, потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжних показників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Неоціненну послугу тут можуть дати щоденні банківські виписки з поточного рахунку (особливо одна сума - залишок коштів на кінець операційного дня). Хронічна відсутність коштів на кінець дня на цьому рахунку - надійна ознака незадовільного фінансового стану підприємства. Якщо при цьому врахувати можливі застарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінка фінансової діяльності, а отже, і фінансового стану підприємства буде однозначною.

Крім аналізу платоспроможності підприємства слід також звернути особливу увагу на аналіз його ліквідності.

Ліквідність - це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівняно з підприємством, оборотний капітал якого складається переважно з запасів.

Всі активи підприємства в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно поділити на такі групи:

1) Найбільш ліквідні активи (А1) - суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. В цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

2) Швидкореалізовані активи (А2) - активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.

3) Повільнореалізовані активи (А3) - найменш ліквідні активи. Це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаним цінностям тощо.

4) Важкореалізовані активи (А4) - активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю групу можна включити статті I розділу активу балансу "Необоротні активи".

Перші три групи активів протягом всього господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні, ніж всі інші активи підприємства.

Пасиви балансу по мірі зростання строків погашення зобов'язань групуються наступним чином:

1) Найбільш термінові зобов'язання (П1) - кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики, не погашені в термін (за даними додатків до бухгалтерського балансу).

2) Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків та інші позики, які підлягають погашенню на протязі 12 місяців після звітної дати.

3) Довгострокові пасиви (П3) - довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви - статті ІІI розділу пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання".

4) Постійні пасиви (П4) - статті I розділу балансу "Власний капітал".

Короткострокові і довгострокові зобов'язання, разом узяті, називають зовнішніми зобов'язаннями.

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують його короткострокові зобов'язання.

Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити результати по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 П1

А2 П2

А3 П3

А4 П4

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидко реалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банком, постачальниками й іншими контрагентами.

Показники ліквідності застосовуються для оцінки спроможності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання.

Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який в економічній літературі також називають коефіцієнтом поточної ліквідності, коефіцієнтом загального покриття.

Коефіцієнт покриття дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань і визначається в такий спосіб:

Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточні зобов'язання перевищують поточні активи.

Встановлений норматив цього показника рівний 2,0.

Коефіцієнт покриття є дуже укрупненим показником, внаслідок чого в ньому не відображається ступінь ліквідності окремих елементів оборотного капіталу. Тому у практиці аналізу фінансового стану на українських підприємствах використовують також інші коефіцієнти ліквідності, два з яких подано нижче.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності), який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями. Він розраховується за формулою:

Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується за формулою:

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цього коефіцієнта повинна перевищувати 0,2.

Показники ліквідності важливі не тільки для керівників і фінансових працівників підприємства, але становлять інтерес для різних користувачів інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності - для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків; коефіцієнт покриття - для покупців, власників акцій і облігацій підприємства.

1.1.3 Характеристика показників рентабельності

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але і відносними показниками. Відносними показниками є система показників рентабельності.

У широкому розумінні слова поняття рентабельності означає прибутковість, дохідність. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції покривають витрати виробництва і утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст - визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. І оскільки це відносні показники, то вони практично не підпадають під вплив інфляції.

Основними показниками рентабельності, якими вимірюється дохідність підприємств в Україні, є наступні:

1) Рентабельність активів (майна) (Ра) - показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи:

, де

ЧП - прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток); А - середній розмір активів.

2) Рентабельність поточних активів (Рпа) - показує, скільки прибутку одержує підприємство з однієї гривні, вкладеної в поточні активи:

, де

Ап - середній розмір поточних активів.

3) Рентабельність інвестицій (Рі) - показник, що відображає ефективність використання засобів, інвестованих у підприємство. Цей показник відображає оцінку "майстерності" керування інвестиціями:

, де

П - загальна сума прибутку за звітний період; ВК - середній розмір власного капіталу; ДЗ - середній розмір довгострокових зобов'язань.

Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондоємності продукції.

Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і внаслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення обіговості матеріальних обігових коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

1.2 Завдання і вимоги до рейтингового оцінювання фінансового стану підприємства

Фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середовищі та наскільки ефективними і безризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін. Для підприємства, як і для його партнерів, становить інтерес не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан.

Поряд з якісною ознакою “стійкий фінансовий стан” та бездоган-ною репутацією підприємства необхідно мати науково обґрунтовану кількісну узагальнюючу оцінку фінансового стану підприємства.

Аналітик намагається мати саме таку оцінку, яка забезпечить порівнюваність фінансового стану різних підприємств незалежно від галузі та виду їх діяльності, місця розташування, форми власності або розміру (за обсягами виробництва або чисельністю працівників). Зрозуміло, що йдеться про пошук якогось узагальнюючого показника, за яким підприємства можна розділяти. Вихідні дані для розрахунку цього показника необхідно вибирати за однаковими правилами, мати стандартне походження. Таким вимогам відповідає сукупність відносних аналітичних показників фінансового стану, які можна обчислити за даними стандартів фінансової звітності: рентабельністю, оборотністю активів (ресурсовіддачею), ринковою стійкістю, фінансовою незалежністю. І нарешті, оскільки є об'єктивна потреба в постійній актуалізації результатів рейтингу підприємств, методика розрахунку рейтингові оцінки має бути формалізована і запрограмована.

Існують різни методи і критерії для визначення рейтингові' оцінки, які задовольняють усі наведені вимоги. Спільним у них є те, що насамперед треба визначити перелік фінансових показників як чинників, що впливають на узагальнюючу оцінку.

1.3.Основні аналітичні показники фінансового стану підприємства

Рекомендований перелік відносних аналітичних показників фінансового стану підприємства, формули для їх розрахунку з посиланням на стандарти фінансової звітності наведені у таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1.

Основні аналітичні показники фінансового стану підприємства

№ п.п	Показник	Умовне позначен-ня	Формула для розрахунку	Джерела інформації (форми фінансової звітності - додаток №1)	Економічний зміст	Напрямок позитивних змін
1	2	3	4	5	6	7
1. Показники майнового стану
1.1	Частка оборотних виробничих фондів	Чо.в.ф	Оборотні виробничі фонди / Оборотні активи	Ф. №1, р.100 + р.120 + р.270 / Ф.№ 1, р.260 + р. 270	Частка обігових коштів у виробничій сфері	Збільшення, особливо в умовах інфляції
1.2	Частка основних засобів в активах	Чо.з	Залишкова вартість основних засобів / Активи	Ф. №1, р.030 / Ф. №1, р.280	Частка коштів, інвестованих в основні засоби, у валюті балансу	Зменшення за умов незмінних або зростаючих обсягів реалізації
1.3	Коефіцієнт зносу основних засобів	Кзн	Знос основних засобів / Первісна вартість основних засобів	Ф. №1, р.032 / Ф. №1, р.031	Рівень фізичного і морального зносу основних фондів	Зменшення
1.4	Коефіцієнт оновлення основних засобів	Кон	Збільшення за звітний період первісної вартості основних засобів / Первісна вартість основних засобів	Ф. №1 (збільшення по р.031) / Ф. №1, р.031	Рівень фізичного і морального оновлення основних фонді	Збільшення за умов виключення інфляційного фактора
1.5	Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах	Чд.ф	Довгострокові фінансові інвестиції / Активи	Ф. №1, р.040 + 045 / Ф. №1, р.280	Частка фінансових (портфельних) інвестицій у валюті балансу; зменшення диверсифікаційного ризику	Збільшення за умов збільшення доходів від фінансових інвестицій
1.6	Частка оборотних виробничих активів	Чо.в.а	Оборотні виробничі фонди / Активи	Ф. №1, р.100 + р.120 + р.270 / Ф.№ 1, р.280	Частка мобільних виробничих фондів у валюті балансу	Збільшення
1.7	Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах	Чо.в.ф.	Оборотні виробничі фонди / Оборотні активи	Ф. №1, р.100 + р.120 + р.270 / Ф.№ 1, р.260 + р.270	Частка обігових коштів у виробничий сфері	Збільшення
1.8	Коефіцієнт мобільності активів	Кмоб	Мобільні активи / Немобільні активи	Ф. №1, р.260 + р.270 / Ф. № 1, р.080	Скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових; потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти	Збільшення: за [7] рекомендований рівень Кмоб = 0,5
2. Показники ділової активності (ресурсовіддачі, оборотності капіталу, трансформації активів)
2.1	Оборотність активів (обороти), ресурсовіддачі, коефіцієнт трансформації	Кт	Чиста виручка від реалізації продукції (далі - ЧВ) / Активи	Ф. №2, р.035 / Ф. №1, р.280	Скільки отримано чистої виручки від реалізації продукції (далі - виручка) на одиницю коштів, інвестованих в активі	Збільшення
2.2	Фондовіддача	Фо.ф	ЧВ / Основні виробничі фонди	Ф. №2, р.035 / Ф. №1, р.030	Скільки виручки припадає на одиницю основних виробничих фондів	Збільшення
2.3	Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти)	Ко	ЧВ / Обігові кошти	Ф. №2, р.035 / Ф. №1, р.260 + р.270	Кількість оборотів обігових коштів за період; скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів	Збільшення
2.4	Період одного обороту обігових коштів (днів)	Чо	360 / Ко		Середній період від витрачення коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію	Зменшення
2.5	Кофіцієнт оборотності запасів (обороти)	Ко.з	Собівартість реалізації / Середні запаси	Ф. №2, р.040 / Ф. №1, р.100 + р.120 + р.130 + р.140	Кількість оборотів коштів, інвестованих у запаси	Збільшення
2.6	Період одного обороту запасів (днів)	Чз	360 / Ко.з		Період, протягом якого запаси трансформуються в кошти	Зменшення, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів
2.7	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти)	Кд.з	ЧВ / Середня дебіторська заборгованість	Ф. №2, р.035 / Ф. №1, р.050 + р.170 + р.180 + р.190 + р.200 + р.210	У скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість	Збільшення
2.8	Період погашення дебіторської заборгованості (днів)	Чд.з	360 / Кд.з		Середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення	Зменшення, особливо в умовах інфляції; збільшення, якщо додаткова вартість коштів компенсується додатковим прибутком від збільшення обсягів реалізації
2.9	Коефіцієнт оборотності готової продукції (оборотів)	Кг.п	ЧВ / Готова продукція	Ф. №2, р.035 / Ф. №1, р.130	У скільки разів виручка перевищує середні запаси готової продукції	Збільшення
2.10	Період погашення кредиторської заборгованості (днів)	Чк.з	Середня кредиторська заборгованість Ч 360 / Собівартість реалізації	Ф. №1, р.500 + р.520 + р.530 + р.550 + р.580 / Ф.№ 2, р.040	Середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості	Зменшення
2.11	Період операційного циклу (днів)	Чо.ц	Сума періодів запасу і дебіторської заборгованості Чо.ц = Чз + Чд.з		Тривалість перетворення придбаних матеріалів ресурсів на грошові кошти	Зменшення
2.12	Період фінансового циклу (днів)	Чф.ц	Чф.ц = Чо.ц + Чк.з		Період обороту коштів	Зменшення, але від'ємне значення показника свідчить вже про нестачу коштів (підприємство живе «в борг»)
2.13	Коефіцієнт оборотності власного капіталу (оборотність)	Кв.к	ЧВ / Власний капітал	Ф. №2, р.035 / Ф. №1, р.380 + р.430 + р.630	Скільки чистої виручки від реалізації продукції припадає на одиницю власного капіталу	Збільшення
3. Показники рентабельності
3.1	Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності	Rзв	Прибуток від звичайної діяльності / Активи	Ф. №2, р.190 / Ф. №1, р.280	Скільки прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи	Збільшення
3.2	Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком	RА	Чистий прибуток / Активи	Ф. №2, р.220 / Ф. №1, р.280	Скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів	Збільшення
3.3	Рентабельність власного капіталу	Rв.к	Чистий прибуток / Власний капітал	Ф. №2, р.220 / Ф. №1, р.380	Скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу	Збільшення; добуток трьох показників: 2,1; 3,7 і 4,8 (за цим переліком)
3.4	Рентабельність виробничих фондів	Rв.ф	Чистий прибуток / Виробничі фонди	Ф. №2, р.220 / Ф. №1, р.030 + р.100 + р.120	Скільки припадає чистого прибутку на одиницю вартості виробничих фондів	Збільшення
3.5	Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації	RQ	Прибуток від реалізації / Виручка	Ф. №2, р.050 - р.070 - р.080 / Ф. №2, р.035	Скільки припадає прибутку від реалізації на одиницю виручки	Збільшення
3.6	Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності		Прибуток від операційної діяльності / Виручка	Ф. №2, р.100 / Ф. №2, р.035	Скільки припадає прибутку від операційної діяльності на одиницю виручки	Збільшення
3.7	Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком		Чистий прибуток / Виручка	Ф. №2, р.220 / Ф. №2, р.035	Скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки	Збільшення
3.8	Коефіцієнт реінвестування	Кр	Реінвестований прибуток / Чистий прибуток	Ф. №1 збільшення по (р.340 + р.350) / Ф. №2, р.220	Скільки чистого прибутку капіталізовано; скільки чистого прибутку спрямовано на збільшення власного капіталу	Збільшення в межах, що не суперечить бажанню акціонерів отримувати підвищенні дивіденди
3.9	Коефіцієнт стійкості економічного зростання	Кс.е.з	Реінвестований прибуток / Власний капітал	Ф. №1 збільшення по (р.340 + р.350) / Ф. №2, р.380	Темп збільшення власного капіталу за рахунок чистого прибутку	Збільшення
3.10	Співвідношення сплачених відсотків і прибутку	К%/п	Витрати на оплату відсотків / Прибуток від звичайної діяльності	Ф. №3, р.060 / Ф. №3, р.010	Скільки припадає сплачених відсотків за кредити і позики на одиницю прибутку; яку частину ефекту «з'їдає ціна кредиту»	Зменшення свідчить про ефективність використання позик. У зарубіжній практиці до 38,8 % - нормальне значення, понад 88,6 % - тривожне [8]
3.11	Період окупності капіталу	Тк	Активи / Чистий прибуток	Ф. №1, р.280 / Ф. №2, р.220	За який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком	Зменшення
3.12	Період окупності власного капіталу	Тв.к	Власний капітал / Чистий прибуток	Ф. №1, р.380 / Ф. №2, р.220	За який період власний капітал буде компенсований чистим прибутком	Зменшення
4. Показники фінансової стійкості
4.1	Власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал)	Рк	(Власний капітал + довгострокові зобов'язання - поза оборотні активи) або (оборотні активи - короткострокові забов'язання)	Ф. №1, р.380 + р.430 + р.480 - р.080 або Ф. №1, р.260 + р.270 - р.620 - р.630	Оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. Наявність Рк означає не лише здатність платити поточні борги, а й можливість розширити виробництво	Збільшення
4.2	Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	Кз.в.к	Власні обігові кошти / Оборотні активи	Ф. №1, р.380 + р.430 - р.080 / Ф.№1, р.260 + р.270	Абсолютна можливість перетворення активів у ліквідні кошти	Збільшення; рекомендується значення: за [5] Кз.в.к > 0,1; за [9] Кз.в.к = 0,2
4.3	Маневреність робочого капіталу [4; 5]	Мр.к	Запаси / Робочий капітал	Ф. №1, р.100 + р.120 + р.130 + 140 / Ф.№1, р.260 + р.270 - р.620 - р.630	Частка запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах; обмежує свободу маневру власними коштами	Зменшення; збільшення запасів призводить до уповільнення оборотності обігових коштів, в умовах інфляції - до залучення дорогих кредитів, що зменшує платоспроможність підприємства
4.4	Маневреність власних обігових коштів [6]	Мв.о.к	Кошти / Власні обігові кошти	Ф. №1, р.230 + 240 / Ф.№1, р.380 + р.430 - р.080	Частка абсолютно ліквідних активів у власних обігових коштах; забезпечує свободу фінансового маневру	Збільшення
4.5	Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів	Кзап	Власні обігові кошти / Запаси	Ф. №1, р.380 + р.430 - р.080 / Ф.№1, р.100 + р.120 + р.130 + р.140	Наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування	Збільшення
4.6	Коефіцієнт покриття запасів	Кп.з	«Нормальні» джерела покриття запасів / Запаси	Ф. №1, р.380 + р.430 + р.480 -р.080 + р.500 + р.520 + р.530 + р.540 / Ф.№1, р.100 + р.120 + р.130 + р.140	Скільки на одиницю коштів, що вкладені в запаси, припадає у сукупності власних коштів, довго- та короткострокових зобов'язань	Збільшення
4.7	Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	Кавт	Власний капітал / Пасиви	Ф. №1, р.380 + р.430 + р.630 / Ф.№1, р.640	Характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових джерел	Збільшення; за [4; 5] має бути Кавт ? 0,5
4.8	Коефіцієнт фінансової залежності	Кф.з	Пасиви / Власний капітал	Ф. №1, р.640 / Ф.№1, р.380 + р.430 + р.630	Скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу	Зменшення;показник, обернений до Кавт; нормативне значення Кф.з = 2
4.9	Коефіцієнт маневреності фінансового капіталу	Км	Власні обігові кошти / Власний капітал	Ф. №1, р.380 + р.430 + р.630 - р.080 / Ф.№1, р.380 + р.430 + р.630	Частка власних обігових коштів у власному капіталі	Збільшення; за [5] має бути Км > 0,1
4.10	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Кп.к	Позиковий капітал / Пасиви	Ф. №1, р.480 + р.620 / Ф.№1, р.640	Скільки припадає позикового капіталу на одиницю сукупних джерел	Зменшення; згідно з вимогами до показника Кавт критичне значення Кп.к ? 0,5
4.11	Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)	Кф.с	Власні кошти / Позикові кошти	Ф. №1, р.380 + р.430 + р.630 / Ф.№1, р.480 + р.620	Забезпеченість заборгованості власними коштами; перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства	За [5] нормативне значення Кф.с > 1
4.12	Показник фінансового лівериджу	Фл	Довгострокові зобов'язання / Власні кошти	Ф. №1, р.480 / Ф.№1, р.380 + р.430 + р.630	Характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Збільшення Фл свідчить про підвищення фінансового ризику	Зменшення; за [9] має бути Фл ? 0,25
4.13	Коефіцієнт фінансової стійкості	Кф.с	Власний капітал + довгострокові зобов'язання / Пасиви	Ф. №1, р.380 + р.430 + р.480 + р.630 / Ф.№1, р.640	Частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі	За [4] має бути Кф.с = 0,85 - 0,90
5. Показники ліквідності (платоспроможності)
5.1	Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)	Кл.п	Поточні активи / Поточні пасиви	Ф. №1, р.260 / Ф.№1, р.620	Характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року	Збільшення; за [4; 5] критичне значення Кл.п = 1; при Кл.п < 1 підприємство має неліквідний баланс. Якщо Кл.п = 1 - 0,5, підприємство своєчасно ліквідовує борги
5.2	Коефіцієнт ліквідності швидкої	Кл.ш	Поточні активи - Запаси / Поточні пасиви	Ф. №1, р.260 - (р.100 + р.110 + р.120 + р.130 + р.140) / Ф.№1, р.620	Скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів	Зменшення; за [9] має бути Кл.ш ? 1; у міжнародній практиці [6] Кл.ш = 0,7 - 0,8
5.3	Коефіцієнт ліквідності абсолютної	Кл.а	Кошти / Поточні пасиви	Ф. №1, р.230 + р.240 / Ф.№1, р.620	Характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість	Збільшення; за [4; 5] має бути Кл.а = 0,2 - 0,35
5.4	Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості	Кд...

Подобные документы

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Показники фінансового стану підприємства. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Оцінка фінансової стійкості підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.
  
  лекция [122,8 K], добавлен 15.11.2008
  

• Аналіз фінансового стану АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

  Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпечують. Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства. Аналіз стану, напрямки покращення грошових і майнових ресурсів АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА".
  
  курсовая работа [76,9 K], добавлен 01.02.2016
  

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Поняття та завдання фінансового аналізу підприємства, основні показники його торговельної діяльності. Аналіз показників майнового стану, фінансової стабільності, ліквідності й платоспроможності, ділової активності та рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [81,7 K], добавлен 28.04.2011
  

• Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства друкарної галузі

  Теоретичні аспекти поняття фінансового стану підприємства: сутність, значення для діяльності. Аналіз фінансового стану ВАТ "Видавництво Харків". Показники платоспроможності і ліквідності підприємства. Заходи щодо покращення фінансового стану підприємства.
  
  дипломная работа [146,6 K], добавлен 21.08.2010
  

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Аналіз основних теоретичних положень щодо оцінки фінансового стану підприємства. Особливості інформаційного забезпечення, методів та прийомів оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства. Показники фінансової стійкості, прибутку, рентабельності.
  
  курсовая работа [61,1 K], добавлен 31.05.2010
  

• Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства

  Сутність поняття фінансової стійкості. Характеристика показників фінансового стану підприємства з точки зору теорії. Рекомендації щодо підвищення рівня стійкості та платоспроможності підприємства. Аналіз фінансового стану ВАТ "Львівбудкомплектація".
  
  курсовая работа [45,8 K], добавлен 17.01.2011
  

• Оцінка фінансового стану підприємства ПАТ "Центренерго"

  Організаційно-економічна та господарська діяльність підприємства. Аналіз ліквідності балансу, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності. Рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства. Напрямки використання чистого прибутку.
  
  курсовая работа [192,9 K], добавлен 10.01.2014
  

• Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

  Сутність, особливості фінансової діяльності на підприємстві. Інформаційна база комплекcної оцінки фінансового стану підприємства. Методика та показники оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз джерел власного капіталу, рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [139,6 K], добавлен 25.11.2014
  

• Аналіз фінансового стану ВАТ "Радсад"

  Експрес-аналіз фінансового стану підприємства ВАТ "Радсад": майна та капіталу підприємства, фінансової стійкості та ліквідності підприємства, грошових потоків та прогнозування ймовірності банкрутства, ділової активності та рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [55,6 K], добавлен 24.04.2008
  

• Аналіз фінансової стійкості підприємства

  Загальна характеристика фінансової стійкості підприємства. Поняття та види фінансової стійкості. Фінансово-економічна діагностика діяльності підприємства ПАТ "Білопільський машзавод". Шляхи поліпшення фінансової стійкості і фінансового стану підприємства.
  
  курсовая работа [709,8 K], добавлен 14.09.2012
  

• Оцінка фінансового стану підприємства ВАТ "М’ясокомбінат "Ятрань" за даними фінансової звітності

  Зміст аналізу балансу. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності м’ясокомбінату. Загальна оцінка стану засобів підприємства. Аналіз довгострокової платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності активів і капіталу.
  
  курсовая работа [84,0 K], добавлен 22.04.2013
  

• Аналіз фінансового стану та фінансових результатів діяльності підприємства на прикладі КП "Костопількомуненергія"

  Характеристика галузі діяльності підприємства, його майна і джерел коштів. Аналіз ліквідності балансу, фінансової стійкості підприємства. Пропозиції щодо зниження собівартості продукції і зростання прибутку для покращення фінансового стану підприємства.
  
  курсовая работа [176,9 K], добавлен 25.10.2011
  

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Показники оцінки фінансового стану підприємства. Стан майнового положення. Оцінка ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості. Аналіз інвестиційної привабливості.
  
  курсовая работа [59,7 K], добавлен 28.03.2016
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Приведення грошових потоків. Динаміка показників ліквідності, платоспроможності, власного оборотного капіталу. Горизонтальний і вертикальний аналіз балансу підприємства. Аналіз показників фінансової стійкості. Аналіз оборотності засобів та рентабельності.
  
  курсовая работа [268,8 K], добавлен 22.04.2015
  

• Аналіз фінансового стану підприємства (на прикладі ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод")

  Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства, показники фінансової стійкості. Техніко-економічна характеристика заводу. Аналіз складу та структури джерел коштів, активу балансу. Оцінка платоспроможності, ліквідності та рентабельності.
  
  курсовая работа [219,7 K], добавлен 31.05.2013
  

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Аналіз стану майна ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" та джерела його формування. Оцінка фінансової стійкості підприємства. Аналіз ділової активності, рентабельності і показників Cash-flow. Прогнозування імовірності банкрутства підприємства.
  
  курсовая работа [58,7 K], добавлен 08.04.2014
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Види, завдання, інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства ВАТ "Парадіз". Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства.
  
  курсовая работа [197,5 K], добавлен 14.06.2010
  

• Аналіз фінансового стану МКП "Миколаївводоканал"

  Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз фінансового стану МКП "Миколаївводоканал". Показники ліквідності МКП "Миколаївводоканал" за 2007-2009 рр. Оцінка показників фінансової стійкості підприємства. Аналіз ділової активності.
  
  дипломная работа [176,1 K], добавлен 04.01.2011
  

• Оцінка фінансового стану підприємства ПАТ "Миколаївська ТЕЦ"

  Сутність, значення та завдання аналізу фінансового стану підприємства; структурно-логічна схема. Аналіз платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості за системою абсолютних і відносних показників компанії ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль".
  
  курсовая работа [77,3 K], добавлен 26.04.2015
  

• Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

  Сутність фінансової діяльності підприємства. Інформаційна база її оцінки: методика та показники. Аналіз фінансового стану ТОВ "Українська екологія". Характеристика господарської діяльності підприємства. Показники фінансового стану, шляхи їх покращення.
  
  курсовая работа [83,8 K], добавлен 22.11.2019
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам