Cутність казначейської системи виконання державного і місцевих бюджетів на прикладі Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області

По-друге, здійснює контроль за всіма операціями, пов'язаними з надходженнями та витратами. Володіючи інформацією, коли і які витрати здійснюватимуться бюджетні установи, ДКСУ, оперативно управляючи вільними залишками коштів, може вносити пропозиції щодо зменшення залучення обсягів короткострокових запозичень, погашення внутрішньокасових розривів, що сприятиме економії бюджетних коштів, які спрямовуються на погашення державного боргу та на витрати, пов'язані з його обслуговуванням.

3.2 Платіжна система як інструмент руху коштів, що перебувають у системі обліку єдиного казначейського рахунку

З метою створення умов для більш ефективного управління коштами державного бюджету шляхом консолідації рахунків органів ДКСУ в Національному банку Кабінетом Міністрів України і Національним банком затверджено постанову від 15 вересня 1999 року № 1721 «Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства» [15].

Відповідно до цієї постанови ДКСУ набуло статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ). Входження казначейства в СЕП НБУ дозволило зосередити кошти Державного бюджету на своєму єдиному рахунку, що дало змогу більш ефективно використовувати ці кошти і управляти ними.

Платіжна система виконання державного бюджету є частиною національної платіжної системи, у якій держава виконує функції отримувача і відправника платежів державного бюджету.

Під платежами державного бюджету слід розуміти переказ коштів від держави до зовнішнього отримувача і, навпаки, - від зовнішнього отримувача до держави . Тобто платіж складається з двох складових: надходжень і виплат. Якщо переказ коштів здійснюється між кількома державними відомствами, то такі платежі вважаються внутрішніми у системі органів ДКСУ.

Чинна платіжна система виконання Державного бюджету України регулюється Національним банком України, Міністерством фінансів, ДКСУ відповідно до покладених на ці органи функцій.

Платіжна система виконання бюджету включає три елементи (рис. 3.2.):

Рис. 3.2. Елементи платіжної системи виконання бюджету

Казначейське виконання державного бюджету за доходами і видатками включає: облік надходження платежів; регулювання обсягів і термінів прийняття бюджетних зобов'язань; дозвіл на право здійснення видатків у межах затверджених асигнувань; проведення платежів розпорядників бюджетних коштів.

При цьому важливо дотримуватись наступних принципів:

1 Принцип єдності каси і єдиного бухгалтерського обліку.

2.Принцип оплати рахунків установ, які утримуються за рахунок коштів бюджету, державними бухгалтерами (казначеями).

3.Принцип повноти включення доходів та видатків до бюджетів.

Необхідним елементом ефективно функціонуючих платіжних систем є:

v нормативно-правова база, що регулює платіжні відносини;

v бухгалтерська й технологічна модель, що є основним операційним механізмом здійснення платежів;

v технологічна інфраструктура, яка включає програмні й технічні засоби обробки та передачі даних, засоби аварійного резервування та відтворення даних, обслуговуючий персонал;

v захист інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних засобів.

Регіональні розрахункові палати безпосередньо не виконують платіжних послуг. Вони лише є механізмом для переміщення коштів та супроводжуючої інформації.

Уся платіжна і технологічна інформація, якою обмінюється учасник міжбанківських розрахунків з СЕП, має оброблятися системою автоматизації банку (САБ учасника) і надходити до/бути отриманою від СЕП виключно через АРМ-НБУ, який виконує функції шлюзу до СЕП.

Усі елементи платіжної системи тісно пов'язані між собою і не можуть розглядатися відокремлено один від одного. Система електронних платежів складається з трьох рівнів (рис. 3.3.):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.3. Рівні системи електронних платежів

Здійснення платіжних трансакцій між органами казначейства, банківськими установами й іншими учасниками бюджетного процесу забезпечується системою електронних платежів, яка функціонує в двох режимах:

Система електронних платежів складається з:

Ш прикладного програмного забезпечення - набору комп'ютерних програм, що дозволяють системі вирішувати конкретні задачі;

Ш телекомунікаційного середовища, що включає апаратуру зв'язку та системне програмне забезпечення, які служать для обміну інформацією;

Ш засобів захисту інформації.

Комплексне використання всіх складових системи електронних платежів забезпечує ефективне функціонування внутрішньої платіжної системи казначейства.

На сьогодні Державна казначейська служба України працює за 8 моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку центрального апарату Державної казначейської служби України і технічних рахунків Головних управлінь.

Відправка та прийом платежів органами ДКСУ відображаються одночасно на ЄКР і на технічному рахунку конкретного територіального органу ДКСУ. Таким чином, одночасно відстежується реальна сума залишку на ЄКР та реальна участь кожного органу ДКСУ у змінах ЄКР протягом банківського дня.

ДКСУ має можливість керувати роботою Головного управління Державної казначейської служби України в СЕП шляхом встановлення ліміту технічного рахунку - це мінімально припустима величина, якої може досягти технічний рахунок в результаті відправки в СЕП початкових платежів з цього рахунку. Для цього використовується АРМ керування лімітами. Пакет-запит, сформований АРМ керування лімітами, обробляється в центрі оброблення системи електронних платежів (далі - ЦОСЕП). В момент його надходження відбувається коригування значення лімітів.

Оскільки безпосередній вихід в СЕП в казначействі мають тільки Центральний апарат і Головні управління, для забезпечення проплати початкових платіжних документів і отримання інформації про надходження на рахунки Управлінь Державної казначейської служби України використовується система «Клієнт-Банк», яка служить транспортним засобом для передачі захищених платіжних документів і отримання виписок на ділянці «Територіальне Головне управління - управління Державної казначейської служби України».

На кінець банківського дня центральний апарат ДКСУ отримує від ЦОСЕП підсумкову інформацію про обороти органів ДКСУ в СЕП. На її підставі в системі автоматизації ДКСУ відображається значення ЄКР та технічних рахунків органів ДКСУ. Робота органів ДКСУ в платіжній системі Державної казначейської служби України допускається тільки впродовж операційного дня. Відкриття наступного операційного дня без закриття попереднього не допускається.

4. Казначейське обслуговування бюджетів за доходами

4.1 Функції та організація роботи установ Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування бюджетів за доходами

Доходи державного бюджету - це фінансові ресурси держави, що використовуються для виконання функцій, закріплених законами за державою. Доходи державного бюджету утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством України.

Склад доходів Державного бюджету України встановлюється у главі 5 Бюджетного кодексу [1, ст. 29]. Відповідно складниками доходів Державного бюджету України є:

v податкові надходження,

v неподаткові надходження,

v доходи від операцій з капіталом,

v трансферти,

v гранти та дарунки.

У зв'язку з набуттям ДКСУ статусу учасника СЕП НБУ і розгортанням роботи розрахункових палат ДКСУ змінилися функції її органів в частині виконання державного бюджету за доходами і порядок відкриття рахунків для обліку доходів бюджету. Адаптований до цих умов Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету [9].

У процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями органи ДКСУ здійснюють такі функції:

- установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в національній валюті в ГУ ДКСУ та ДКСУ для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі ? платежі);

- здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами відповідно до нормативів відрахувань, визначених законодавством, та перераховують за належністю розподілені кошти;

- формують розрахункові документи і проводять повернення платежів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, на підставі відповідних документів органів, які повинні забезпечувати надходження платежів та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету;

- формують розрахункові документи і проводять відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів Державної податкової служби або судових рішень;

- здійснюють відрахування дотацій відповідним місцевим бюджетам;

- ведуть бухгалтерський облік платежів відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 14.01.2011 №11, у розрізі кодів бюджетної класифікації [3];

- установлюють порядок складання та складають оперативну, місячну, квартальну та річну звітність про виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями відповідно до кодів бюджетної класифікації та подають її відповідним органам, визначеним законодавством, у встановлені терміни за формами, затвердженими в установленому порядку;

- надають інформацію про виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями органам стягнення.

Рахунки для зарахування платежів відкриваються на балансі ГУ ДКСУ відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі ДКСУ, затверджених наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119.

Платежі здійснюються платниками у безготівковій або готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку. Перерахування на бюджетні рахунки грошових коштів, сплачених платниками до державного бюджету, здійснюється через СЕП НБУ.

Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Зарахування податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів здійснюється щоденно. На кінець операційного дня залишки коштів, що склалися на відповідних дохідних рахунках, перераховуються на котлові рахунки. Акумульовані суми коштів, зараховані на котлові рахунки, розподіляються за встановленими нормативами. У цей самий день суми дотацій місцевим бюджетам перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, кошти, що підлягають перерахуванню до державного бюджету зараховуються на відповідні рахунки, відкриті у ДКСУ (центральний рівень). Таким чином, забезпечується консолідація всіх надходжень до бюджету на єдиному казначейському рахунку.

Усі кошти, які надійшли на рахунки для акумулювання коштів, в установленому порядку спрямовуються на відповідні рахунки для здійснення видатків державного бюджету.

На підставі даних про рух грошових коштів на аналітичних рахунках з обліку доходів бюджету щоденно в кінці операційного дня територіальними органами казначейства формуються звіти про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами у розрізі кожного з місцевих бюджетів відповідного регіону, а також зведених бюджетів районів та областей. Дані звітів за останній робочий день місяця є підставою для складання місячної звітності про виконання бюджетів у частині доходів.

На основі показників виконання бюджетів за доходами фінансовим органами та органами податкової служби складається прогноз надходжень на наступний місяць, квартал, до кінця року. Наявність інформації про очікувані надходження доходів до бюджетів дозволяє прогнозувати обсяг фінансових ресурсів для виконання бюджетних зобов'язань поточного періоду та проводити ефективну податкову політику у наступні періоди.

4.2 Порядок обслуговування Державного бюджету України за доходами

Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника перераховує грошові кошти через СЕП НБУ на рахунки, відкриті в ГУ ДКСУ в розрізі районів (міст обласного значення) та кодів бюджетної класифікації доходів. Операції з обробки платежів повинні здійснюватись у наступній послідовності:

- повернення надмірно, або помилково зарахованих коштів;

- відшкодування платникам податку на додану вартість;

- розподіл платежів до бюджету за нормативами, установленими законодавчими актами;

- відрахування дотацій місцевим бюджетам.

За допомогою програмного забезпечення («Казна-Доходи», «Барс») щоденно проводиться розмежування платежів до бюджету, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами, або між загальним і спеціальним фондами державного бюджету згідно нормативів, визначених Бюджетним кодексом України та законом України про Державний бюджет України на поточний рік.

Кошти, які протягом дня зараховані на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3131 (з урахуванням повернень), в кінці операційного дня розподіляються між загальним і спеціальним фондами державного бюджету згідно нормативів, встановлених законом України про Державний бюджет України на поточний рік.

Кошти, які протягом дня зараховувались на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетами», в кінці операційного дня розподіляються за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Після розподілу частина коштів, яка належить загальному фонду державного бюджету засобами програмного забезпечення зараховується на відповідний аналітичний рахунок, відкритий за балансовим рахунком 3111, з якого перераховуються на відповідний рахунок, відкритий за балансовим рахунком 3112 для перерахування платежів, які відносяться до загального фонду державного бюджету.

Загальний фонд відображається по рахунках 3111 - надходження за день та 6111 - надходження наростаючим підсумком з початку року. Спеціальний фонд відображається по рахунках 3121 надходження за день та 6112 - надходження наростаючим підсумком з початку року (додаток А.1.).

Повернення надмірно та/або помилково сплачених платежів, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету, здійснюється ГУ ДКСУ на підставі висновків органів ДПСУ, рішень судових органів, інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням та платою платежів тощо. Кошти повертаються з відповідного аналітичного рахунку в межах поточних надходжень за день. У разі недостатності або відсутності коштів на відповідних аналітичних рахунках, відкритих для зарахування коштів, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету, повернення здійснюється в межах поточних надходжень на відповідні аналітичні рахунки за день в цілому по області. При цьому на аналітичному рахунку, з якого здійснюється повернення, допускається дебетове сальдо. Операції з повернення коштів виконуються протягом 5 робочих днів.

Зараховані до загального та спеціального фондів державного бюджету доходи в кінці кожного робочого дня акумулюються на котлові рахунки. Котлові рахунки бувають двох видів: дотаційні, з яких здійснюються дотації на райони та недотаційні, з яких проводяться відшкодування. Загальний і спеціальний фонди мають свої котлові рахунки. З котлових рахунків доходів державного бюджету здійснюється перерахування дотацій вирівнювання місцевим бюджетам усіх рівнів та перерахування доходів ДКСУ для їх подальшого перерозподілу.

Усі кошти, які надійшли на рахунки для акумулювання коштів, наступного робочого дня перераховуються до ДКСУ та в установленому порядку спрямовуються на відповідні рахунки для здійснення видатків державного бюджету.

На підставі даних про рух грошових коштів на аналітичних рахунках з обліку доходів бюджету щоденно в кінці операційного дня територіальними органами казначейства формуються звіти про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями у формі Ф-412 у розрізі кожного з місцевих бюджетів відповідного регіону, а також зведених бюджетів районів та областей. Дані звітів за останній робочий день місяця є підставою для складання місячної звітності про виконання бюджетів у частині доходів.

Кошти від повернення бюджетних позичок та кредитів, наданих під державні гарантії за рахунок загального фонду державного бюджету, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3113 «Рахунок для зарахування повернення бюджетних кредитів, наданих за рахунок загального фонду державного бюджету».

Платежі, які тимчасово віднесені до доходів державного бюджету і підлягають розподілу, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3411 «Кошти, тимчасово віднесені на доходи бюджету, що підлягають розподілу» Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі: спеціальні кошти бюджетних установ і організацій, кошти, отримані бюджетними установами і організаціями на виконання окремих доручень, інші власні надходження бюджетних установ і організацій, субвенції з місцевих бюджетів тощо, зараховуються безпосередньо на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3522 «Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами спеціального фонду державного бюджету» у ГУ ДКСУ (за місцем обслуговування бюджетної організації).

ГУ ДКСУ засобами програмного забезпечення щоденно складають виписки із спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих за балансовим рахунком 3522. Зазначені виписки з реєстром розрахункових документів надаються власникам коштів.

4.2. Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами

Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами визначається наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» [10].

Для зарахування надходжень до місцевих бюджетів, в ГУДКСУ відкриваються аналітичні рахунки в розрізі місцевих бюджетів та видів надходжень. Зазначені аналітичні рахунки відкриваються за балансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Сплачені платниками доходи місцевих бюджетів зараховуються на аналітичні рахунки третього класу рахунків.

Операції з обробки платежів, що надійшли до місцевих бюджетів, здійснюються у такій послідовності:

- повернення надміру та/або помилково сплачених коштів;

- розподіл платежів до бюджетів за нормативами, визначеними Бюджетним кодексом та рішенням відповідної ради про місцевий бюджет;

- перерахування до державного та місцевих бюджетів коштів, що передаються з місцевих бюджетів згідно з законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та рішенням відповідної ради про місцеві бюджети;

- проведення розрахунків за міжбюджетними трансфертами бюджету;

- перерахування залишків надходжень на рахунки для здійснення видатків для кожного місцевого бюджету.

Щомісяця органи ДКСУ, органи державної податкової служби та фінансові органи проводять звірку надходжень до місцевих бюджетів.

4.3 Взаємодія Державної казначейської служби України з Державною податковою службою України та іншими органами адміністрування податків і зборів у процесі обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами

Порядок взаємодії між органами ДКСУ та органами державної податкової служби в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами затверджено спільним наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації «Про затвердження порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами» від 25 квітня 2002 року № 74/194.

Для забезпечення повноти надходжень платежів до бюджетів згідно з бюджетною класифікацією органи державної податкової служби відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством щодо казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами, до 1 грудня кожного року подають відповідним ГУ ДКСУ в електронному вигляді списки складу платників податків, які перебувають на податковому обліку в кожному районі (місті).

Після прийняття закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та затвердження місцевих бюджетів, в ГУ ДКСУ відкриваються (перевідкриваються) рахунки, відповідно до змін, внесених зазначеним законом або рішеннями про відповідні місцеві бюджети.

Інформація про реквізити відкритих (перевідкритих) рахунків для зарахування платежів до державного та місцевих бюджетів, операції на яких здійснюватимуться у термін не раніше 10 робочих днів від дати відкриття (перевідкриття) цих рахунків, надається ДКСУ відповідним органам державної податкової служби (в частині рахунків, відкритих на центральному рівні) протягом 3 робочих днів з дня відкриття (перевідкриття) цих рахунків.

Органи державної податкової служби повідомляють реквізити аналітичних рахунків платникам. ГУ ДКСУ наступного дня передають (до 11 години) відповідним органам державної податкової служби на обласному рівні та районним відділенням ДКСУ для подальшої передачі районним податковим інспекціям: відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами, виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, звіти про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами в розрізі відділень за видами надходжень та в розрізі областей.

Щомісячно, не пізніше 4-го числа місяця, наступного за звітним, ГУ ДКСУ проводять з відповідними органами податкової служби звірку доходів за всіма кодами бюджетної класифікації на підставі даних про надходження до державного та місцевих бюджетів та відомостей розподілу коштів станом на 1-ше число місяця, наступного за звітним. За результати складаються акти звірки, які разом зі звітами про виконання доходної частини державного та місцевих бюджетів надсилаються до органів вищого рівня.

ДКСУ та ДПСУ проводять звірки надходжень платежів до державного бюджету та бюджетів областей, міст Києва та Севастополя за всіма кодами бюджетної класифікації щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним. Зазначені звірки проводяться на підставі звітів про надходження до бюджетів, одержаних від ГУ ДКСУ, Міністерства фінансів АРК, головних фінансових управлінь.

5. Казначейське обслуговування бюджетів за видатками

5.1 Функції та організація роботи установ Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за видатками

В основі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за видатками лежить комплекс організаційних процедур щодо забезпечення обліку видаткових операцій, здійснення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів та формування фінансової звітності про виконання бюджетів за видатками.

Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу виділяють такі стадії виконання державного бюджету за видатками [1, ст. 51]:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов'язань;

4) отримання товарів, робіт і послуг;

5) здійснення платежів;

6) використання товарів, робіт і послуг на виконання бюджетних програм.

Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на бюджетний період згідно з бюджетними призначеннями.

Відповідно до частини восьмої статті 51 Бюджетного кодексу ДКСУ здійснює платежі за дорученням розпорядників бюджетних коштів у разі:

а) наявності бюджетного зобов'язання для відповідного платежу у бухгалтерському обліку виконання держбюджету;

б) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

в) залишку невикористаних бюджетних асигнувань у розпорядника бюджетних коштів.

Виходячи з вимог Бюджетного кодексу, ДКСУ розроблено Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 р. № 1407. Цей Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами ДКСУ, розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів та іншими клієнтами ДКСУ, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі виконання державного бюджету за витратами [8].

У процесі казначейського обслуговування бюджетів за видатками органи ДКСУ здійснюють такі функції:

- відкривають в Головних управліннях Державної казначейської служби України та ДКСУ (центральний рівень) рахунки для здійснення операцій з виконання бюджетів;

- здійснюють операції на рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- обліковують на відповідних бухгалтерських рахунках зобов'язання та фінансові зобов'язання розпорядників та одержувачів коштів бюджету;

- ведуть бухгалтерський облік планових показників та видатків бюджетів у розрізі кодів бюджетної класифікації за видатками;

- складають періодичну та річну звітність за видатками відповідно до кодів бюджетної класифікації та подають її зовнішнім і внутрішнім користувачам;

- здійснюють контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами.

- виконують платіжні документи розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Слід зазначити, що на казначейське обслуговування видаткової частини бюджету, принциповою ознакою якого є здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів шляхом оплати рахунків органами Державного казначейства, переведено близько 70 тисяч розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, яким відкрито понад 660 тисяч клієнтських рахунків.

5.2 Порядок обслуговування Державного бюджету України за видатками

Організація роботи органів ДКСУ щодо обслуговування видаткової частини бюджетів здійснюється у такій послідовності:

- формування бази даних мережі розпорядників коштів;

- відображення в системі обліку ДКСУ бюджетних розписів;

- доведення розпорядником коштів планових показників бюджетних асигнувань забезпечення їх обліку та контролю;

- внесення змін до планових показників, що виникають у процесі виконання державного бюджету;

- відображення в обліку затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду, спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів, планів використання бюджетних коштів одержувачів, а також внесених до зазначених документів змін;

- облік та консолідація інформації за зобов'язаннями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та погашення зареєстрованих зобов'язань;

- проведення операцій щодо відкриття асигнувань за загальним і спеціальним фондами державного бюджету;

- перерахування міжбюджетних трансфертів та проведення операцій за взаємними розрахунками між державним та місцевими бюджетами;

- проведення платежів з обслуговування боргових зобов'язань держави.

Лише після виконання цих обов'язкових організаційних функцій здійснюються видатки розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів. Перерахування коштів здійснюється шляхом оплати витрат із реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Джерелом для здійснення видатків є кошти державного та місцевих бюджетів, які з акумульовані на ЄКР та виділяються розпорядникам коштів під певні програми та функції.

Для забезпечення правильного та своєчасного розподілу асигнувань в розрізі територій та розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів розпорядники бюджетних коштів на кожний бюджетний рік формують мережу установ та організацій, які отримують бюджетні кошти, та подають зазначену інформацію до ДКСУ не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року.

Мережа розпорядника - згрупована розпорядником коштів бюджету згідно з чинним законодавством вичерпна інформація щодо установ (організацій), які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику, та діяльність яких координується через нього, а також підприємств, розрахункових організацій, що не мають статусу бюджетних установ, які одержують безпосередньо через цього розпорядника кошти з бюджету як фінансову підтримку, або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг.

З метою формування переліку всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та відповідно до Бюджетного кодексу України ДКСУ веде Єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

ДКСУ є користувачем мережі головного розпорядника коштів, який повністю відповідає за достовірність даних, наведених у мережі.

ДКСУ реєструє одержані з Міністерства фінансів України річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету й відображає дані на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в автоматизованому режимі. Упродовж трьох календарних днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету доводяться до головних розпорядників коштів, що є підставою затверджувати в установленому порядку кошториси доходів і видатків та плани асигнувань. Установи та організації вищого рівня затверджують кошториси доходів і видатків і плани асигнувань своїм підвідомчим установам та організаціям.

Головні розпорядники коштів упродовж трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету подають ДКСУ розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів по територіях відповідно до мережі на паперових та електронних носіях. Відповідають за достовірність даних головні розпорядники бюджетних коштів.

ДКСУ здійснює контроль за відповідністю вказаних у зазначених документах загальних сум у розрізі територій сумам, зазначеним у розписі видатків бюджету, та відображає зазначену інформацію на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в автоматизованому режимі.

Впродовж п'яти робочих днів узагальнює одержані дані, формує річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду держбюджету за територіями, у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожного управління ДКСУ, та відображає зазначену інформацію на відповідних бухгалтерських рахунках. Упродовж трьох календарних днів витяги з річного розпису призначень держбюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями доводяться до розпорядників коштів та одержувачів, які обслуговуються в управлінні.

Розпорядники коштів ІІ ступеня, своєю чергою, впродовж трьох робочих днів подають відповідному управлінню у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів розподіл показників зведених кошторисів і планів асигнувань, які звіряються з даними бухгалтерського обліку виконання бюджетів і відображаються на відповідних бухгалтерських рахунках.

Розпорядники коштів усіх рівнів наступного робочого дня після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси доходів і видатків і плани асигнувань відповідним органам ДКСУ, де вони звіряються з даними отриманого розпису та відображаються на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку, в автоматизованому режимі. У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягові, отриманому від відповідних органів ДКСУ, розпорядники повинні доопрацювати зазначені документи.

До кошторису додається зведення показників спеціального фонду кошторису на відповідний рік. Доведені обсяги бюджетних призначень є підставою для прийняття розпорядниками та одержувачами коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків Державного бюджету України.

Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року і ДКСУ отримує від Міністерства фінансів тимчасовий розпис на певний період, передбачена окрема процедура доведення планових показників і здійснення видатків. У цьому разі видатки, здійснені в зазначений період, в обов'язковому порядку повинні бути враховані в затвердженому кошторисі доходів і видатків установи, у показниках зведених кошторисів, плану асигнувань бюджетної установи та плану використання бюджетних коштів одержувачів.

Внесення змін до розпису Державного бюджету України можливе у випадках та порядку, встановлених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та іншими нормативно-правовими актами. Зміни до кошторисів і планів асигнувань можуть вноситися і на підставі відповідної довідки Міністерства фінансів, і в межах прав, наданих головному розпоряднику (без зміни бюджетних призначень у цілому щодо головного розпорядника коштів). Перерозподіл, що призводить до зміни затверджених бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету за загальним фондом за функціональною класифікацією в межах їхнього загального обсягу, здійснюється лише за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Подання ДКСУ реєстрів змін обов'язкове в усіх випадках.

Облік зобов'язань та оплата рахунків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому [1, ст. 2].

Згідно із вимогами Бюджетного кодексу України та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік органи ДКСУ здійснюють облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів у порядку, визначеному Державним казначейством України, та відображають їх у звітності про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів державного і місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні здійснюють реєстрацію зобов'язань в органах ДКСУ відповідно до вимог Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України [12].

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах ДКСУ, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам. За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету.

При здійсненні господарської діяльності розпорядники бюджетних коштів повинні керуватись положенням частини 6 статті 51 Бюджетного кодексу України, згідно з яким будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, вважаються небюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Узяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.

Відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених Бюджетним кодексом України, несуть розпорядники бюджетних коштів (частина 4 статті 51 Бюджетного кодексу України).

Органи казначейства реєструють зобов'язання та фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів та ведуть їх облік на рахунках позабалансового обліку.

Наявність узятих на облік реєстрів зобов'язань і фінансових зобов'язань, копій підтвердних документів та залишків коштів на рахунках розпорядників бюджетних коштів є обов'язковою умовою для проведення видатків.

Органи ДКСУ проводять платежі з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів), відкритих в органах ДКСУ відповідно до кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів. Відповідно до покладених завдань, контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів. Відповідають за цільове використання бюджетних коштів розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

Оплата видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів з відповідних рахунків проводиться як шляхом безготівкового здійснення платежів безпосередньо на користь суб'єктів діяльності, що виконали роботи чи надали послуги, так і шляхом надання дозволу на отримання готівки в установах банків.

Оплата рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів шляхом безготівкового перерахування коштів здійснюється органами казначейської служби на підставі підготовлених і поданих ними платіжних доручень та документів, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт тощо).

Видача готівки на потреби, передбачені кошторисами (заробітна плата, відрядження, господарські витрати тощо) здійснюється на основі поданої до органу казначейства Заявки на видачу готівки, на підставі якої виписуються грошові чеки на отримання готівки з поточних рахунків. Уповноважені особи, зазначені у заявці, на підставі виданих чеків отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів казначейства.

У процесі касового виконання бюджету за видатками органи державного казначейства перевіряють законність підстави для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів. При недотриманні встановлених вимог орган казначейства відмовляє в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів.

Завершальним етапом обслуговування бюджетів за видатками є облік та складання звітності про виконання бюджетів. Всі операції, проведені органами ДКСУ, оформляються відповідними документами, що містять інформацію про характер операцій та є підставою для відображення їх в обліку ДКСУ.

Для ведення аналітичного обліку операцій з виконання бюджетів для кожного рахунку відкриваються особові картки. Відображені в особових картках облікові дані повинні відповідати аналогічним даним оборотно-сальдової та сальдової відомостей, а дані цих відомостей повинні бути тотожними даним щоденного оборотно-сальдового балансу. Це є підставою для складання щоденної звітності. Основним принципом складання форм звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних ДКСУ.

5.3 Особливості казначейського виконання місцевих бюджетів за видатками

Відповідно до положень Бюджетного кодексу повноваження органів ДКСУ у частині обслуговування операцій місцевих бюджетів за видатками зосереджується на посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному попередженні їх нецільового використання та впровадженні нових засад управління бюджетними зобов'язаннями [1].

Основним завданням органів ДКСУ в процесі обслуговування місцевих бюджетів є сприяння виконанню бюджетної політики місцевого самоврядування та здійсненні ефективного управління коштами місцевих бюджетів.

Разом з тим, здійснення фінансових операцій за видатками місцевих бюджетів органами ДКСУ має такі особливості:

- усі кошти місцевих бюджетів накопичуються на рахунках, що відкриваються у територіальних відділеннях ДКСУ на ім'я розпорядників коштів місцевих бюджетів;

- оплата видатків органами ДКСУ здійснюється після одержання від розпорядників коштів розрахункових документів;

- органи ДКСУ здійснюють контроль за відповідністю касових видатків розпорядників коштів напрямам та обсягу встановлених бюджетних призначень, виділеним асигнуванням та прийнятим зобов'язанням;

- платіж здійснюється на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги бюджетним установам.

Видатки місцевих бюджетів відбуваються наступним чином: кошти з котлових рахунків загального (3142) та спеціального (3152) фондів переходять на рахунки головних розпорядників загального (3531) та спеціального (3532) фондів. Після чого відбувається розподіл коштів, які потрапляють на реєстраційні (загальний фонд): 3541 - розпорядники нижчого ступеня, 3543 - одержувачі коштів; та спеціальні реєєстраційні (спеціальний фонд) рахунки: 3542 - розпорядники нижчого ступеня, 3544 - одержувачі коштів. Потім здійснюються видатки всіма бюджетними установами та одержувачами коштів.

Міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Міжбюджетні трансферти можуть здійснюватися з ДБ до МБ та з МБ до іншого МБ (рис. 5.1.).

Рис. 5.1. Міжбюджетні трансферти

Джерело: побудовано автором

Субвенції з МБ іншим МБ:

§ на утримання об'єктів спільного користування;

§ на виконання інвестиційних проектів;

§ інші субвенції (за рішенням місцевої ради).

Виділяють наступні види міжбюджетних трансфертів:

o дотації;

o субвенції;

o кошти, що передаються до ДБ та МБ з іншого МБ.

На практиці найбільше (приблизно більше 1 млн. грн.) дотацій по МБ.

Дотація вирівнювання - це дотація МБ для покриття касових розривів МБ.

Види субвенцій:

1. Поточні субвенції використовуються для покриття зобов'язань держави перед соціально незахищеними категоріями населення. По напрямках найбільші субвенції на поточні видатки.

Виділяють наступні види поточних субвенцій:

- на допомогу сім'ям з дітьми;

- на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату енергоносіїв;

- на надання пільг та житлових субсидій на придбання твердого та рідкого побутового палива і газу;

- на надання пільг з послуг зв'язку та компенсацій за пільговий проїзд окремих категорій населення;

- на виплату державної допомоги на дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування;

- на здійснення виплат, визначених законом України «Про реструктуризацію заборгованості», з виплат, передбачених Ст. 57 закону України «Про освіту».

2. Капітальні субвенції використовуються для покриття капітальних проектів на місцевому рівні (з ДБ в МБ).

Виділяють наступні види капітальних субвенцій:

- на фінансування програм переможців всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування;

- на фінансування ремонту приміщень Управлінь праці соціального захисту.

Розпорядники коштів по капітальних субвенціях визначаються згідно рішення сесії місцевих рад.

3. Інші субвенції (на проведення виборів депутатів Верховної Ради, місцевих рад та сільських, селищних і міських голів; на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплоенергію, послуг з водопостачання та водовідведення).

Всі субвенції затверджуються законом України «Про ДБ» на відповідний рік.

Схема надходжень коштів з ДБ:

І етап - МФУ приймає рішення про виділення коштів.

ІІ етап - ДКСУ на підставі цього рішення МФУ формує реєстр на відкриття асигнувань.

ІІ етап - зарахування коштів до обласного бюджету на підставі Реєстру ДКСУ (3525, 3526) (розпорядник коштів, що визначений мережею ДБ відкриває рахунки по відповідним КПК, на підставі річних та помісячних розписів вносяться планові показники на позабалансові рахунки).

ІV етап - Головні розпорядники коштів платіжним дорученням перераховують кошти на доходні рахунки обласного бюджету (3151, 3141 - передача коштів з ДБ в МБ).

V етап - проведення для передачі коштів з рівня обласного бюджету на рівень районного бюджету.

Загальний фонд: 3141-3142-3545-3141.

Спеціальний фонд: 3151-3152-3546-3151.

3141-3142 (3151-3152) - акумуляція коштів на котлових рахунках обласного бюджету;

3142-3545 (3152-3546) - виділення коштів ГФУ на підставі розпорядження;

3545-3141 (3546-3151) - перерахування коштів на районних рівень на підставі платіжних доручень ГФУ.

Фінансування може відбуватися «живими» коштами (рис. 5.2.) та за рахунок клірингових розрахунків (рис. 5.3.).

Клірингові розрахунки - це взаємні розрахунки.

Клірингові розрахунки проводяться внаслідок підписання протокольних рішень, в яких основними сторонами обов'язково є Головне управління Державного казначейства та Головне фінансове управління.

Клірингові розрахунки проводяться згідно Постанови КМУ № 20 від 11.01.2005 р. (рис. 5.2.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5.2. Схема фінансування субвенцій «живими» кошами

Протокол складається кожній стороні і ДКСУ і підписується всіма сторонами та візується Міністерством палива та енергетики України. Фінансування відбувається після того як спільні протокольні рішення попадають до Державного казначейства України та проводиться протягом 1 операційного дня.

На рис. 5.3. подано схему фінансування субвенцій за електроенергію шляхом клірингових розрахунків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5.3. Схема фінансування субвенцій за електроенергію шляхом клірингових розрахунків

Збирання інформації по зареєстрованим фінансовим зобов'язанням по соціальних (поточних) субвенціях відбувається в наступні терміни:

- до 5 числа кожного місяця - фінансові зобов'язання по допомогам сім'ям з дітьми, до 20 числа - уточнення (перераховуються до 10 числа, до 25 числа - уточнення);

- до 7 числа кожного місяця ? фінансові зобов'язання на надання пільг по твердому паливі та скропленому газу;

- до 7 числа кожного місяця - на виплату допомоги дітям-сиротам, до 17 числа - уточнення;

- до 25 числа - за енергоносії і клірингові кошти.

Відшкодування за енергію, тверде паливо та пільговий проїзд проводяться в наступному місяці за звітний місяць, а відшкодування по інших видах у звітному місяці.

Таким чином, роль ДКСУ полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а у комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджетного процесу.

Рішенням сесії Полтавської обласної ради від 28.02.2013 року видано довідку «Про зміни до кошторису на 2013 рік» органу з питань праці та соціального захисту населення (додаток Б.2. - Б.3.). Згідно нього, надходження та видатки збільшуються на 7904 грн., з них видатки на предмети, матеріали, обладнання та інвентар - на 2260 грн., а оплата послуг, крім комунальних - на 5644 грн. Ці зміни відображено у реєстрі змін № 14 від 12.03.2013 року розподілу показників зведених кошторисів на 2013 рік (додаток Б.3.).

Планом використання бюджетних коштів на 2013 рік організація інвалідів, збройних сил та учасників бойових дій у місцевому бюджеті має отримати субсидії та поточні трансферти в розмірі 52 тис. грн.: з них заробітна плата - 16,05 тис. грн. (або 30,86 %), використання товарів і послуг - 20,982 тис. грн. (або 40,35 %) (додаток Б.4.).

Планом асигнувань загального фонду місцевого бюджету на 2013 рік Департаментом праці та соціального захисту передбачено асигнування в розмірі 417,0 тис. грн. Найбільшу питому вагу в них займає оплата праці - 216,1 тис. грн. (або 51,82 %) та інші видатки ? 97,9 тис. грн. (або 23,48 %). Асигнування на медикаменти, продукти харчування, соціальне забезпечення ? не передбачено планом асигнувань (додаток Б.5.).

Довідкою «Про зміни до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевого бюджету на 2013 рік» передбачено збільшення інших видатків на 7,9 тис. грн. (додаток Б.6.).

У розподілі виділених бюджетних асигнувань від 30 квітня 2013 року № 191 показано, що Зіньківському будинку-інтернату було виділено кошти в розмірі 58,926 тис. грн. (додаток Б.8.).

Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи виділено коштів спеціального фонду місцевих бюджетів у розмірі 129,751 тис. грн. (додаток Б.9).

6. Фінансовий контроль у процесі виконання державного та місцевих бюджетів

Реформування економічних відносин у напрямі ринкових перетворень в Україні охоплює тією чи іншою мірою всі сфери діяльності суспільства, зокрема й державний контроль і найважливішу ланку і невід'ємний його складник - фінансовий контроль.

Призначення фінансового контролю полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування й ефективного використання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи.

За своєю суттю фінансовий контроль - це комплекс заходів, що вживаються законодавчими та виконавчими органами влади всіх рівнів, а також спеціально створених установ, для забезпечення законності та ефективності формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадян, а також успішного досягнення поставлених цілей у сфері фінансів.

Фінансовий контроль як спеціалізований вид управлінської діяльності й особлива галузь економічних знань має в наявності цілий арсенал методичних прийомів, які базуються на досягненнях суміжних наук (аналізу господарської діяльності, бухгалтерського обліку, статистики та ін.).

Фінансовий контроль є і повинен бути важливою функцією державного управління економікою та її регулювання.

Цілями фінансового контролю є:

а) сприяння збалансованості між потребою у фінансових ресурсах і розміром грошових фондів;

б) забезпечення своєчасності і повноти виконання фінансових зобов'язань перед державним бюджетом, а також виявлення фактів порушень фінансового законодавства чи неналежного виконання учасником фінансової діяльності своїх зобов'язань;

в) виявлення винних і притягнення їх до відповідальності;

г) встановлення фактів порушень фінансової дисципліни, зокрема відновлення порушених правовідносин;

ґ) виявлення внутрішньовиробничих резервів збільшення фінансових ресурсів.

Зазвичай діяльність органів ДКСУ розглядають як суто технічну - ведення бухгалтерського обліку, складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, а також управління ресурсами. При цьому, поза увагою залишається одна із головних казначейських функцій - контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень і здійсненні витрат. Але зазначена норма відома всім розпорядникам бюджетних коштів і передбачає здійснення певних контрольних дій з боку органів ДКСУ. Цей контроль має різні зовнішні прояви і може здійснюватися за різними формами і критеріями.

...