Cутність казначейської системи виконання державного і місцевих бюджетів на прикладі Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області

У процесі розвитку ДКСУ створено досить сучасні контрольні механізми, які закладені у програмне забезпечення. Значене дозволяє органам ДКСУ здійснювати в автоматизованому режимі більшість контрольних повноважень.

На сьогодні, виходячи із існуючої законодавчо-нормативної бази, можна констатувати наступне: по відношенню до доходної частини загального фонду бюджетів контроль з боку органів ДКСУ можна класифікувати як попередній, оскільки для попередження незаконних дій по зарахуванню надходжень до бюджетів на початку кожного бюджетного року проводиться певна підготовча робота на центральному рівні ДКСУ. Вона полягає у розробці відповідних алгоритмів, які чітко встановлюють належність того чи іншого виду надходжень:

до конкретного бюджету та/або фонду, їх розподіл між ними;

до адміністраторів податків і зборів, території тощо.

Відповідно до встановленого алгоритму, тобто за параметрами, що дозволяють проконтролювати правильність зарахування надходжень, щорічно централізовано відкриваються рахунки в системі органів ДКСУ. Попередній та поточний контроль бюджетних повноважень також здійснюється органами ДКСУ і при проведенні надходжень та відшкодуванні податків згідно із законодавством. Підставою для здійснення платежів є висновки органів адміністрування податків, зборів та інших платежів, судових органів, які перевіряються органами ДКСУ як на предмет законності повноважень тих, хто приймає рішення, так і на предмет правильності оформлення зазначених документів. Такий механізм контролю діє для загального фонду державного бюджету, а також частково для спеціального - надходжень, що мають цільовий характер використання.

За змістом та етапами проведення контрольних заходів щодо використання бюджетних коштів їх можна поділити на попередні та поточні.

Спочатку перевіряються документи - бюджетні зобов'язання розпорядників бюджетних коштів на предмет їх відповідності вимогам законодавчо-нормативних актів. Рішенням або підтвердженням їх легітимності є реєстрація перевірених зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в обліку системи органів ДКСУ по виконанню бюджетів, що по суті є контролем повноважень розпорядників бюджетних коштів.

Другим етапом, за терміном проведення державного фінансового контролю, є здійснення органами ДКСУ поточного контролю, який полягає у перевірці суто технічних бюджетних параметрів:

наявності в обліку системи органів ДКСУ зареєстрованих юридичних і фінансових зобов'язань;

відсутності судових рішень щодо списання коштів з рахунків.

При цьому специфікою роботи ДКСУ при здійсненні поточного контролю є належність його до учасників системи електронних платежів Національного банку України. Вищевказаний фактор вимагає перевірки також всіх банківських реквізитів, а також дотримання інших вимог Національного банку України по оформленню платіжних документів.

Тобто, виходячи із фактичного стану справ, що склався у сфері контрольних повноважень та відповідальності органів ДКСУ, можна стверджувати наступне:

по-перше, казначейське обслуговування є одним із етапів процесу управління при виконанні бюджетів;

по-друге, цей процес можна розглядати як систему контролю, що складається із ряду елементів по забезпеченню законного направлення та використання бюджетних коштів і запобіганню їх нецільового використання.

Що стосується державного фінансового контролю як функції управління в системі органів ДКСУ, то можна сказати наступне - це здійснення його суб'єктами (головними управліннями, управліннями), що наділені відповідними повноваженнями, певних дій: визначення фактичного стану функціонування об'єкта управління (об'єкта контролю) по відношенню до базового стану, що встановлюється або ззовні, або у його внутрішній системі.

Для органів ДКСУ зовнішніми базовими критеріями є як планові бюджетні показники, на що орієнтуються органи ДКСУ при здійсненні аналізу та прийняття управлінських рішень по виконанню бюджетів і кошторисів, так і норми, встановлені законодавчо-нормативними актами.

Внутрішніми факторами у системі органів ДКСУ, що приймаються за основу при здійсненні державного фінансового контролю, є регламенти функціонування рахунків, норми ведення бухгалтерського обліку, складання та консолідації фінансової звітності, що встановлюються самим ДКСУ.

ДКСУ, виконуючи функцію обслуговування державного і місцевих бюджетів, здійснює попередній і поточний контроль, що по суті є запобіжним заходом для бюджетних установ щодо можливих порушень при використанні ними бюджетних коштів і кроком до реалізації аудиту як форми фінансового контролю у державі.

7. Фінансова звітність з виконання бюджетів у системі ДКСУ

Звітність належить до елементів бухгалтерського обліку та є завершальним етапом бухгалтерського узагальнення інформації.

Відповідно до норм статті 58 «Звітність про виконання Державного бюджету України» та статті 80 «Звітність про виконання місцевих бюджетів» Бюджетного кодексу України звітність про виконання Державного бюджету України (кошторисів бюджетних установ) включає фінансову та бюджетну звітність [1, ст. 58, 80].

Бюджетна звітність відображає стан виконання бюджету, містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації.

Фінансова (бухгалтерська) звітність - це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період.

Метою складання звітності про виконання державного бюджету є надання повної, достовірної, достатньої, неупередженої та своєчасної інформації про фінансовий стан державного сектору для прийняття економічних рішень, насамперед, для раціонального розподілу і перерозподілу національного доходу, при цьому, якщо фінансові операції суб'єктів господарювання спрямовані на отримання прибутку, то у фінансових операціях, здійснених державою домінує ідея надання державних послуг. Дані про виконання бюджету за поточний рік і за попередні періоди слугують базою для складання проекту бюджету наступного року, забезпечуючи належну якість бюджетного планування.

Органи ДКСУ складають консолідовану (зведену) звітність про виконання державного та місцевих бюджетів. Інформація про виконання державного та місцевих бюджетів потрібна для виконання регулюючих та наглядових функцій. Дані цієї звітності використовуються для прийняття управлінських рішень щодо виконання бюджетів Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Адміністрацією Президента України, Міністерством фінансів України, Державною казначейською службою України, податковими і статистичними органами та для відкритого опублікування.

Статистична інформація про виконання державного та місцевих бюджетів характеризує економіку держави і використовується органами законодавчої та виконавчої влади, широким колом науковців, економістів для найрізноманітніших цілей: планування; управління бюджетними коштами, оцінки і контролю використання бюджетних коштів. Відповідної інформації щодо виконання Державного бюджету України потребують також міжнародні фінансові організації, такі як Міжнародний Валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку та інші.

Форми фінансової та бюджетної звітності та порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України.

Зведення, складання та подання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюються Державною казначейською службою України.

Інформація, що наведена в фінансових звітах, повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень шляхом оцінювання минулих, теперішніх і майбутніх подій, підтвердження чи коригування їхніх оцінок, зроблених у минулому. Крім того, має бути можливість зіставлення фінансових звітів за різні періоди. Адже звітність, будучи підсистемою бюджетного механізму та знаряддям управління соціально-економічним розвитком суспільства, має велике значення для оперативного управління бюджетною системою та процесом виконання бюджетів.

За результатами аналізу показників виконання бюджетів можна розрахувати вплив окремих чинників на відхилення заданих бюджетних показників, а відтак визначити шляхи наповнення доходної та економії видаткової частин бюджетів усіх рівнів. Результати аналізу використовуються при складанні проектів бюджетів на наступний бюджетний період. Чималу роль звітність відіграє у забезпеченні економічного витрачання бюджетних коштів, дотриманні бюджетної дисципліни учасниками бюджетного процесу.

Звітність про виконання державного та місцевих бюджетів - сукупність впорядкованих, взаємопов'язаних показників, які характеризують умови, кількісні й якісні результати виконання бюджетів. Показники звітності ґрунтуються на інформації поточного бухгалтерського обліку, що забезпечує її реальність і достовірність.

Залежно від різних класифікаційних ознак розрізняють такі види фінансової звітності:

- за призначенням - внутрішню і зовнішню;

- за обсягом показників, що відображають стан виконання бюджетів - первинну та зведену (консолідовану);

- за термінами складання та подання - оперативну, місячну, квартальну та річну.

Фінансова звітність про виконання бюджету складається з трьох основних форм:

Звіт про фінансовий стан бюджету (баланс) містить узагальнену інформацію про стан активів і пасивів бюджету за звітний період.

Звіт про результат виконання бюджету містить інформацію про доходи та видатки загального та спеціального фондів бюджету на відповідну дату в розрізі кодів бюджетної класифікації.

Звіт про рух грошових коштів відображає рух коштів бюджету за звітний період.

Фінансові звіти складаються наприкінці кожного звітного періоду, який можна назвати обліковим періодом. Протягом кожного звітного періоду збирається та обробляється економічна інформація про операції, що здійснюються всіма учасниками бюджетного процесу. Звітним роком з виконання бюджетів вважається період з 1 січня до 31 грудня, тобто бюджетний рік.

Статтею 28 «Доступність інформації про бюджет» Бюджетного кодексу України визначено, що звітності про виконання Державного бюджету України подається у порядку, визначеному статтями 59-1 цього Кодексу. При цьому квартальна та річна звітність про виконання Державного бюджету України розміщується на офіційному сайті Державної казначейської служби України [1].

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової та бюджетної звітності в Україні визначаються Бюджетним кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Бухгалтерський облік та звітність про виконання державного та місцевих бюджетів, а також облік і звітність розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в частині виконання повноважень, наданих Бюджетним кодексом України, є ключовими елементами системи казначейського обслуговування бюджетних коштів, від ефективного функціонування якої залежить послідовний і сталий розвиток країни.

За умов ринкових відносин бухгалтерський облік набуває нових форм та диференціюється за сферою діяльності. За сферою діяльності бухгалтерський облік поділяється на виробничо-господарський, бюджетний і банківський.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України бухгалтерський облік виконання кошторисів бюджетних установ ведуть розпорядники бюджетних коштів, а бухгалтерський облік виконання державного і місцевих бюджетів - органи Державної казначейської служби України. Цей облік має відображати всі активи та зобов'язання держави (частина 2 статті 56 Бюджетного кодексу України) [1, ст. 56].

В Україні застосовується касовий метод виконання державного та місцевих бюджетів, із застосуванням методу нарахувань за окремими операціями (облік державного боргу, бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів). Операції за доходами і видатками відображаються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, а операції з фінансування бюджету - в момент зарахування коштів з одночасним відображенням боргу.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах і державних цільових фондах ведеться за методом нарахувань, за яким операції та події визнаються в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів (або їх еквівалентів).

Система бухгалтерського обліку з виконання бюджетів включає в себе:

ь бухгалтерський облік, який забезпечує своєчасне і повне відображення всіх операцій органів Казначейства та надання користувачам інформації про стан активів та зобов'язань, результати виконання бюджетів та їх змін. На основі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність;

ь бюджетний облік, який ведеться з метою накопичення даних про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення та фінансування бюджетів, а також підведення результатів виконання бюджетів;

ь управлінський облік, який ведеться з метою забезпечення керівництва органів Казначейства та фінансових органів оперативною інформацією, яка використовується для планування, управління бюджетними коштами, оцінки і контролю за їх використанням.

Усі надходження та витрати бюджету обліковуються у валових показниках незалежно від того, передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показників (частина 4 статті 56 Бюджетного кодексу України).

Надходження та витрати бюджету відображаються на рахунках у хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Усі бухгалтерські записи підтверджуються документально (частина 5 статті 56 Бюджетного кодексу України) [1].

Бухгалтерський облік має забезпечити функцію контролю на етапі зарахування доходів і проведення видатків. Облік і звітність є ключовими елементами управління бюджетним процесом. Прийняття управлінських рішень базується на всебічному і глибокому аналізі облікових даних. Обґрунтування цих рішень залежить, насамперед, від повноти і достовірності вихідної інформації, яка формується в базі даних обліку та звітності. Прийняті рішення будуть дієвими, якщо вони своєчасні. Це, в свою чергу, висуває вимоги до оперативності в отриманні інформації про виконання бюджетів. Тому нагальним питанням у діяльності органів Казначейства є розробка та проведення дієвої облікової політики.

Облікова політика ДКСУ - це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються для складання та подання фінансової звітності про виконання бюджетів. Вибір облікової політики залежить від специфіки та особливостей організації бюджетного процесу.

На облікову політику бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів впливає бюджетна політика держави. Кардинальні зміни політики у сфері державних фінансів супроводжуються, як правило, змінами облікової політики. Реалізація змін у сфері державних фінансів має базуватися:

§ по-перше, на єдиних вимогах з боку держави за витрачанням бюджетних коштів;

§ по-друге, на єдиній системі бухгалтерського обліку та звітності для всіх учасників бюджетного процесу;

§ по-третє, на ефективному управлінні коштами в момент виникнення касових розривів між доходами та видатками відповідного бюджету за рахунок тимчасово вільних коштів;

§ по-четверте, на єдиному програмному забезпеченні.

Зважаючи на складність та різноманітність бюджетного процесу, до бухгалтерського обліку весь час висуваються нові вимоги. Зміна політики у сфері державних фінансів та підходів при формуванні та виконанні бюджетів зумовлюють зміни у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів, оскільки облік є системою нагляду, відображення, групування, узагальнення та контролю за кількісними й якісними показниками виконання бюджетів.

Облікова політика повинна забезпечувати:

повноту відображення у бухгалтерському обліку всіх операцій, які здійснюють органи Казначейства за звітний період;

відображення в бухгалтерському обліку фактів бюджетних операцій, виходячи із правової форми та економічного змісту;

тотожність даних аналітичного і синтетичного обліку, а також відповідність показників звітності записам на рахунках бухгалтерського обліку;

раціональне ведення бухгалтерського обліку із урахуванням особливостей бюджетного процесу.

Якість фінансової інформації про виконання бюджетів залежить від правильності оцінки економічних подій. При цьому важливо знати як вона формується в процесі бухгалтерського обліку і впливає на прийняття управлінських рішень, а також чи відповідає основним вимогам, що висуваються до облікової інформації: своєчасності, значимості, корисності, надійності, повноти, достовірності.

У 2000 році для забезпечення потреб ведення бухгалтерського обліку операцій з виконання державного і місцевих бюджетів за касовим методом та складання звітності; вимог Національного банку України до бухгалтерської моделі учасників СЕП НБУ (4-значна структура рахунків); функціонування Внутрішньої платіжної системи ДКСУ; запровадження автоматизованої (комп'ютерної) форми ведення бухгалтерського обліку і обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, ДКСУ розроблено План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, План рахунків запроваджено з 1 січня 2001 року.

План рахунків складається із 9 класів рахунків. Структура Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів наведена на рис. 7.1.

Для обліку операцій з виконання бюджетів за доходами органами Казначейства використовуються відповідні балансові рахунки 1 класу «Активи» та 3 класу «Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів», бюджетні рахунки 6 класу «Доходи бюджету», меморандні і позабалансові рахунки 8 класу «Управлінський облік» та 9 класу «Позабалансовий облік» Плану рахунків. Платники податків у платіжному документі вказують відповідний аналітичний рахунок, відкритий у органі Казначейства за балансовим рахунком 3 класу Плану рахунків.

Особливістю обліку доходів є облік планових показників за доходами, який ведеться на підставі розпису державного і місцевих бюджетів в розрізі платежів за кодами класифікації доходів бюджету. На підставі річного розпису за доходами органи ДКСУ реєструють на відповідних позабалансових рахунках 9 класу планові показники за доходами в розрізі видів надходжень.

Рис. 7.1. Структура Плану рахунків ДКСУ

Для обліку операцій за видатками державного і місцевих бюджетів органами Казначейства використовуються відповідні балансові рахунки 1 класу «Активи» та 3 класу «Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів», бюджетні рахунки 7 класу «Видатки бюджету», меморандні і позабалансові рахунки 8 класу «Управлінський облік» та класу 9 «Позабалансовий облік» Плану рахунків.

Особливістю обліку видатків є облік планових показників за видатками, який ведеться на підставі розпису державного і місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетів коштів та невід'ємних складових до нього. Облік планових показників за видатками та кредитуванням ведеться органами Казначейства, в розрізі кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікація видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, на відповідних позабалансових рахунках 9 класу Плану рахунків.

На підставі інформації поданої розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів органи ДКСУ реєструють бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання на відповідних позабалансових рахунках 9 класу Плану рахунків.

Повнота та достовірність відображення операцій в обліку можливі за умови, якщо облікова політика та процедури органів ДКСУ забезпечують виконання всіх правил бухгалтерського обліку без будь-яких відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій і подій. Система бухгалтерського обліку повинна надавати можливість прогнозування і визначення стратегії виконання бюджетів.

Застосовувані підходи щодо відображення в обліку органами ДКСУ доходів і видатків бюджетів в розрізі загального та спеціального фондів і кодів бюджетної класифікації дають змогу:

забезпечити прозорість виконання державного і місцевих бюджетів;

сформувати детальну базу даних, яка дає змогу складати звітність про виконання державного та місцевих бюджетів у форматі бюджету.

З розвитком процесів економічної інтеграції країн виникає необхідність адаптації законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів. Для досягнення цієї мети розпочато реформу системи бухгалтерського обліку і звітності в державному секторі.

Мета, завдання та заходи, які передбачається здійснити в рамках зазначеної реформи, визначені Стратегією модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 № 34 [14].

Для досягнення поставленої мети передбачається:

- розробити і запровадити національні стандарти бухгалтерського обліку в державному секторі, з урахуванням вимог міжнародних стандартів (IPSAS);

- розробити єдиний план рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, що гармонізує з бюджетною класифікацією, яка відповідає статистиці державних фінансів 2001 року (GFS 2001);

- удосконалити методи складення та консолідації звітності з використанням сучасних інформаційних систем;

- запровадити єдині підходи до організації бухгалтерських служб бюджетних установ;

- створити інтегровану інформаційно-аналітичну систему управління державними фінансами на базі єдиного плану рахунків та національних стандартів бухгалтерського обліку та звітності в державному секторі.

Реалізація реформи бухгалтерського обліку в державному секторі дозволить:

- гармонізувати законодавство України з питань бухгалтерського обліку та звітності з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку для державного сектору;

- удосконалити систему управління державними фінансами;

забезпечити транспарентність даних фінансової звітності в державному секторі та можливість їх співставлення з аналогічними даними

8. Інформаційні технології в системі казначейства

8.1 Основні функції інформаційної системи Державної казначейської служби України

Розвиток казначейської системи, її зростаючі вимоги та фінансові можливості породжують як кількісні зміни інформаційного середовища - збільшення обсягу оброблюваної інформації, виконуваних функцій, так і якісні - розширення функціонального спектру розв'язувальних задач, зміни їх характеру тощо.

Різноманітність та складність виконуваних органами казначейства задач визначили його орієнтацію на використання у своїй діяльності сучасних автоматизованих інформаційних технологій.

Використання автоматизованих систем забезпечує створення єдиного інформаційного простору, що охоплює всі ділянки та всіх учасників бюджетної сфери. Ядром побудови єдиного інформаційного простору бюджетної сфери є повна автоматизація процесу касового виконання бюджету, що забезпечує оптимізацію комплексного бюджетного обліку, фінансового контролю і ефективне управління державними фінансовими ресурсами.

Основним призначенням автоматизованої інформаційної системи (АІС) казначейства є узгодження та забезпечення взаємодії казначейських органів усіх рівнів між собою та з іншими учасниками бюджетного процесу, їх оперативне інформаційне забезпечення, автоматизація основних процесів, організація систем зв'язку та передачі даних.

Структура інформаційно-обчислювальної системи органів ДКСУ залежить від низки факторів:

- характеру виконуваних функцій та завдань, що вирішуються;

- нормативно-інструктивної бази;

- внутрішньої організаційної структури тощо.

Кожен з цих факторів суттєвим чином впливає на організацію інформаційно-обчислювальної мережі казначейської системи.

Певною мірою на організацію АІС ДКСУ та її територіальних органів, а також на технологію обробки даних спричиняє структура казначейської системи, яка включає три ієрархічні рівні.

Відповідно, АІС казначейства має ієрархічну організацію, за якої централізована обробка інформації та єдине управління ресурсами системи на верхньому рівні поєднується з відповідною обробкою даних на нижніх ланках. Таку організацію АІС називають централізованою мережею.

Організація та функціонування інформаційних систем казначейства суттєвою мірою залежить від завдань і функцій, які виконують органи казначейства. Основна діяльність органів казначейства пов'язана із забезпеченням касового виконання державного та місцевих бюджетів, обслуговування державних цільових фондів і боргу, ефективним управлінням фінансовими ресурсами держави. А тому, об'єкт управління, або «основне виробництво» органів казначейства, пов'язане з формуванням та обробкою інформації про рух грошових потоків.

Якщо на промислових підприємствах автоматизація основного виробництва являє собою автоматизацію матеріальних потоків, то створення АІС в органах казначейства означає автоматизацію інформаційних потоків. Це пояснюється тим, що основою діяльності органів казначейства є робота з інформацією про наявність і рух фінансових ресурсів держави. До того ж, понад 90% від загальної суми грошового обігу операцій з бюджетними коштами і коштами позабюджетних цільових фондів здійснюється у безготівковій формі. А, відтак, у наявності є лише записи про грошові кошти і операції з ними на відповідних носіях, тобто є інформація яка за певних умов може матеріалізуватися. Отже, в органах казначейства автоматизація «основного виробництва» зводиться до автоматизації обробки інформації, яка по суті є предметом і продуктом праці не лише відповідних інформаційних систем, а й органу в цілому.

У процесі касового виконання бюджетів усіх рівнів в АІС ДКСУ відображаються реальні грошові потоки про надходження доходів і здійснення видатків. Інформація про рух грошових коштів подається до відповідних органів казначейства, а також до інших учасників бюджетного процесу.

Разом з тим, формується інформація про, так звані, не грошові потоки, такі як: доведення планових показників, взяття зобов'язань, формування та подання звітів про стан виконання бюджетів, які існують тільки у вигляді відповідних звітних даних і відповідної нормативно-довідкової інформації.

Тому, в автоматизованих інформаційних системах казначейства окремо формується інформація, пов'язана з рухом грошових і не грошових потоків. Відображення в інформаційній системі казначейства зазначених інформаційних потоків, їх автоматизована обробка є вирішальним фактором підвищення оперативності, аналітичності та достовірності інформації про стан і рух бюджетних коштів.

Нинішній стан охоплення казначейськими функціями, враховуючи інформаційну насиченість системи, її багаторівневу ієрархічну структуру, функціональну складність та необхідність роботи практично в реальному режимі часу синхронно з банківською системою, стало можливим завдяки проведеній значній роботі з автоматизації обчислювальних процесів. Практика переконує, що від надійної роботи інформаційної системи великою мірою залежить успішність виконання органами державного казначейства своїх функціональних повноважень.

Автоматизовані інформаційні системи, що використовуються у системі казначейства, постійно модернізуються, що пов'язано з появою досконаліших апаратних і програмних засобів. Це дозволяє адекватно реагувати на вплив змінного внутрішнього і зовнішнього середовища, забезпечувати ефективне управління фінансовими ресурсами держави.

Програмний комплекс «АС «КАЗНА»» призначений для автоматизації операцій по фінансуванню й оплаті рахунків розпорядників коштів державного й місцевого бюджетів, проведених органами ДКСУ всіх рівнів.

Виконує наступні основні функції:

- Ведення реєстру розпорядників коштів - бюджетних організацій області.

- Ведення мережі бюджетних підприємств й організацій.

- Ведення кошторису бюджетних організацій.

- Фінансування підприємств і розподіл бюджетних коштів.

- Формування вихідних електронних платіжних документів на перерахування коштів у державний бюджет і місцеві бюджети, а також документів на відновлення касових витрат.

- Формування форм звітності, певних нормативними документами ДКСУ.

- Формування звітної інформації для підлеглих відділень ДКСУ. Формування звітності для органів ДПС й місцевих фінансових органів (по попередньо укладеній угоді).

- Ведення довідкової інформації.

Програма складається із двох частин - серверної частини й клієнтської. Серверна частина забезпечує адміністрування й ведення баз даних, клієнтська надає користувачеві інтерфейс для роботи з базами даних.

Автоматизовані інформаційні системи, що використовуються у системі казначейства, постійно модернізуються, що пов'язано з появою досконаліших апаратних і програмних засобів. Це дозволяє адекватно реагувати на вплив змінного внутрішнього і зовнішнього середовища, забезпечувати ефективне управління фінансовими ресурсами держави.

8.2 Механізм функціонування інформаційної системи казначейського виконання бюджетів

Використання інформаційних технологій у процесі обслуговування бюджетів та здійснення операцій в системі міжбанківських електронних переказів НБУ органами ДКСУ потребує надійної системи забезпечення безпеки та захисту фінансової інформації.

З удосконаленням програмно-технічних засобів автоматизованої обробки інформаційних потоків у системі казначейства, розширенням систем телекомунікацій проблема захисту інформації постає все гостріше. Це зумовлено передусім переходом від традиційної паперової технології зберігання і передачі даних до електронної, а також об'єднання обчислювальних систем, створення корпоративних та глобальних мереж і розширення доступу до інформаційних ресурсів широкого кола користувачів при недостатньо розвинутих технологіях захисту інформації.

ДКСУ та її органи функціонують нині на достатньо високому рівні автоматизації, що є хорошим підґрунтям для створення єдиної державної системи передачі даних з високим ступенем надійності та власною системою захисту інформації.

Українським законодавством визначено, що інформаційні ресурси підлягають обов'язковому обліку і захисту, як і будь-яке матеріальне майно. Власникові надається право самостійно в межах своєї компетенції встановлювати режим захисту інформаційних ресурсів і доступу до них.

При створенні системи захисту інформації необхідно детально проаналізувати типи загроз, найбільш уразливі місця у системі та збитки, які можуть виникати підчас порушення системи захисту. Найбільш розповсюдженою загрозою для безпеки інформації є несанкціонований доступ. У системі казначейства, де при обслуговуванні бюджетів обробляється конфіденційна інформація, цей вид загроз є особливо небезпечним. Також суттєвою загрозою є вірусні атаки, які можуть призводити до повної зупинки системи, повної або часткової модифікації програмного забезпечення системи, викрадення інформації.

Сучасні персональні комп'ютери і сервери щороку дають змогу накопичувати й опрацьовувати дедалі більші обсяги даних, завдяки чому потужність і продуктивність інформаційних технологій зростають, вносячи вагомий внесок у зростання ефективності управління.

Технічний захист інформації (ТЗІ) - це діяльність, спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, цілісності та доступності інформації, а об'єктом захисту є важлива для держави, суспільства та особи інформація, в тому числі відкрита, охорона якої забезпечується відповідно до законодавства.

Конфіденційність інформації - це властивість інформації бути недоступною для несанкціонованого ознайомлення. Конфіденційність властива лише інформації з обмеженим доступом.

Конфіденційність інформації крім ТЗІ забезпечується ще режимними заходами та, за потреби, криптографічними засобами.

В Україні в обов'язковому порядку забезпечується конфіденційність лише інформації з обмеженим доступом, що належить державі. Власники конфіденційної інформації, що не належить державі, самостійно встановлюють способи захисту такої інформації.

Надзвичайна важливість вирішення проблеми доступності інформації обумовлюється тим, що в останні роки в Україні інтенсивно впроваджуються сучасні інформаційні технології, комп'ютерні мережі та телекомунікаційні системи, які здебільшого базуються на обладнанні іноземного виробництва. Можливість дистанційного управління їх технічними та програмними ресурсами, в тому числі, із-за кордону, створює умови, за яких ефективність функціонування систем інформаційного обміну та управління в державі знаходяться в певній мірі в залежності від виробників та постачальників цього обладнання.

Завданнями ТЗІ є:

· Захист інформації з обмеженим доступом від витоку технічними каналами або протидія технічним розвідкам.

· Захист інформації від спеціальних впливів.

· Захист інформації від несанкціонованих дій щодо неї, зокрема, від несанкціонованого доступу до інформації з обмеженим доступом під час її оброблення технічними засобами.

Для захисту інформації в АС створюється:

Комплексна система захисту інформації (КСЗІ) - сукупність організаційних і інженерних заходів, програмно-апаратних засобів, що забезпечує в АС захист інформації від несанкціонованих дій щодо неї, зокрема, від несанкціонованого доступу.

Якщо в АС обробляється відкрита інформація, то КСЗІ має забезпечити захист інформації в АС від усіх загроз її цілісності і доступності. У випадку, якщо в АС обробляється інформація з обмеженим доступом, то до цього додається ще завдання забезпечити захист саме цієї інформації від загроз її конфіденційності.

Вимоги до забезпечення захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Захист інформації повинен забезпечуватись протягом всього періоду її існування. З моменту створення об'єкта комп'ютерної системи або його імпорту до системи і аж до його знищення або експорту з системи всі запити на доступ до об'єкта і об'єкта на доступ до інших об'єктів мають контролюватися комплексами засобів захисту.

9. Охорона праці в установах Державної казначейської служби України

У ДКСУ служба охорони праці створюється згідно закону України «Про охорону праці». Служба охорони праці в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Полтавській області створена для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо начальнику Головного управління. Виконання обов'язків з питань охорони праці покладено на спеціаліста служби охорони праці - працівника відділу персоналу. фінансовий бюджет полтавський казначейство

Основними завданнями служби охорони праці є:

- опрацювання ефективності системи управління охороною праці в ГУ ДКСУ у Полтавській області та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожного працівника;

- організація профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників;

- вивчення та сприяння впровадженню досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників;

- контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень галузевої угоди, розділу «Охорона праці» колективного договору та актів з охорони праці.

Основним видом роботи служби охорони праці з персоналом є проведення інструктажів, які можуть бути вступні, первинні, повторні, позапланові та цільові.

Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади:

- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

- у разі екскурсії на підприємство;

- з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються при оформленні або зарахуванні до зовнішніх обов'язків.

Усі працівники, які приймаються на постійну або тимчасову роботу і при подальшій роботі повинні проводити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж, стихійних лих.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, який в установленому порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою розробленою службою охорони праці. Програма та тривалість інструктажу затверджується начальником ГУ ДКСУ.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийняття працівника на роботу. В Журналі вказується номер по порядку, дата проведення інструктажу, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яку інструктують, її професія, посада, вік, назва виробничого підрозділу, до якого приймається особа, прізвище, ім'я по-батькові особи, яка інструктує та підписи обох осіб.

Також службою охорони праці ведеться Журнал ознайомлення працівників ГУ ДКСУ у Полтавській області з умовами праці, Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці, Журнал реєстрації аварій, Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки, Журнал обліку та технічного обслуговування вогнегасників на об'єкті, Журнал реєстрації інструкцій з питань пожежної безпеки. В кожному з цих журналів вкінці зроблено надпис «Пронумеровано і прошнуровано» та вказана кількість сторінок, дата, печатка та підпис начальника відділу кадрового забезпечення.

Начальником ГУ ДКСУ у Полтавській області затверджуються Заходи з питань охорони праці по ГУ ДКСУ у Полтавській області на відповідний рік, де визначено умови та правила проведення інструктажів. Також прийнято Наказ ГУДКСУ у Полтавській області «Про затвердження Положення про навчання з питань охорони праці».

Вивчення питань охорони праці безпосередньо в управлінні здійснюється не менше 20 годин. Знання з охорони праці перевіряються іспитом або тестуванням з наступним усним опитуванням. Ті, хто не здали іспит до роботи не допускаються. Для перевірки знань створюється спеціальна комісія не менше, ніж з трьох осіб. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом встановленого зразку. Відповідальність за організацію і здійснення навчання та перевірку знань працівників з питань охорони праці покладається на начальника управління, в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів, а контроль - на службу охорони праці.

10. Індивідуальне завдання

Аналізуючи дані табл. 10.1., можемо зазначити, що фактично динаміка доходів за 2010-2012 роки має позитивну тенденцію до зростання. Що відбувається під впливом збільшення податкових і неподаткових надходжень та доходів від операцій з капіталом. Але їх фактичне виконання у % до розпису знижується через збільшення доходів у розписі та кошторисі. Найбільшу частку у податкових надходженнях у 2012 році займали податки на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості, а також податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (59,3 %) та збори за спеціальне використання природних ресурсів (30,1 %). Тоді як у 2010 році найбільшу питому вагу у податкових надходженнях займали податки на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості 1,667702186 млрд. грн. (або 78,2 %) та плата за землю 285,477689 млн. грн. (або 13,4 %). Як бачимо, частка податку на доходи фізичних осіб знизилася протягом аналізованого періоду.

Фактичне виконання неподаткових надходжень змінюється нерівномірно, але у 2012 році збільшилося проти 2011 року і склало 169,1 %. Неподаткові надходженнях у 2012 році дорівнювали 140,209731 млн. грн. проти 108,972348 у 2011 році.

Фактичне виконання доходів від операцій з капіталом суттєво збільшилося у 2012 році у 3 рази проти 2010-2011 років.

Розміри офіційних трансфертів у 2012 році збільшилися порівняно з 2011 роком на 5,186437 млн. грн. і склали у 2012 році 2,124269678 млрд. грн. проти 1,605625901 млрд. грн. Але виконання їх у % до розпису та кошторису знижується поступово протягом 2010-2012 років.

Варто зазначити, що обсяги видатків збільшуються з кожним роком. У 2012 році проти 2011 року вони збільшилися на 1,9285787 млрд. грн., але їх фактичне виконання у % до розпису та кошторисів зменшилося і дорівнювало 91 % проти 99 % виконання у 2011 році.

Найбільші суми видатків спрямовані у 2012 році на освіту (462,666803 млн. грн.), охорону здоров?я (490,110940 млн. грн.), лікарні (136,628621 млн. грн.), соціальний захист (119,094459 млн. грн.), житлово-комунальне господарство (101,814362 млн. грн.), спеціалізовані школи-інтернати (79,466 297 млн. грн.), будинки-інтернати (77,127339 млн. грн.). Найменше фінансувалося встановлення телефонів для інвалідів (10,504 тис. грн.), інші програми соціального захисту дітей (25,616 тис. грн.). Наприклад, на охорону і раціональне використання земель розписом було передбачено 363,8 тис. грн., але фінансування взагалі не відбулося.

На рис. 10.1. показано як змінюється % виконання всього доходів відповідно до розпису та кошторису.

Рис. 10.1. Виконання доходів у % відповідно до розпису та кошторису за 2010-2012 роки по місцевим бюджетам у Полтавській області, %

Як видно з рис. 10.1., виконання доходів у % відповідно до розпису та кошторису зменшилося через зменшення фактичного надходження офіційних трансфертів порівняно з запланованими кошторисом та розписом.

Розмір видатків відображено на рис. 10.2.

Рис. 10.2. Розмір видатків та кредитування місцевих бюджетів Полтавської області у 2010-2012 роках, млрд. грн.

На рис. 10.2. спостерігаємо, що обсяг видатків у 2011 році знизився проти 2010 року на 3,7684869 млрд. грн., але у 2012 році, навпаки, збільшився до 2,104459619 млрд. грн.

Таблиця 10.1. Динаміка казначейського виконання місцевих бюджетів за 2010-2012 роки по Полтавській області

Найменування	Затверджено розписом та кошторисом на рік, грн.:	Фактично виконано за рік, грн.:	% виконання розпису та кошторису
	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011	2012
1. Доходи:
у т. ч. 1.1. Податкові надходження	2064921073,6	686681393,0	825972000,0	2132612395,6	745765820,6	884260853,6	103,3	108,6	107,1
1.2. Неподаткові надходження	171022498,4	78823755,0	82956118,0	339987370,7	108972348,6	140209731,7	198,8	147,6	169,1
1.3. Доходи від операцій з капіталом	48642062,7	632000,0	411100,0	53200334,2	686192,3	1492245,7	109,4	108,6	362,9
Разом доходів	2339924260,0	761137148,0	909339218,0	2591371753,5	855424361,6	1025962831,0	110,7	112,4	112,8
1.4. Офіційні трансферти	2489801703,5	1671638800,0	2410247400,0	2400633894,4	1605625901,8	2124269678,8	96,4	96,0	88,13
1.5. Всього доходів	5209051705,7	2435684290,6	3323542060,0	5370277758,3	2463958605,9	3153919184,2	103,1	101,2	95,0
2. Усього видатків та кредитування місцевих бюджетів	4948749498,4	1180670242,6	3415943971,0	4944367866,9	1175880944,4	3104459619,6	99,9	99,0	91,0
3. Видатки, не віднесені до основних груп	76505785,9	10228392,0	22724281,0	70294621,0	8361599,6	19571989,9	91,9	82,0	86,1

Висновок

Проходження практики у Головному управлінні Державного казначейства України в Полтавській області дало змогу закріпити практичні знання та набути практичних навиків.

У процесі проходження практики на базі Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області у період з 22 квітня по 19 травня 2012 року нами було вивчено сутність казначейської системи виконання Державного і місцевих бюджетів. Зокрема, було вивчено структуру установи Державного казначейства України та функції його окремих підрозділів:

- сектору видатків державного бюджету;

- сектору мережі та зведених показників;

- управління бюджетних надходжень;

- управління видатків місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин;

- сектору казначейських операцій;

- відділу бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджетів;

- управління інформаційних технологій.

Було опрацьовано Положення про Головне управління державного казначейства України у Полтавській області.

Досліджено загальні положення з управління фінансовими ресурсами в системі Державного казначейства України, обслуговування бюджетів за доходами та за видатками.

Також нами було досліджено завдання та цілі фінансового контролю в процесі виконання бюджету, порядок складання фінансової звітності з виконання бюджетів у системі казначейства, механізм реалізації інформаційних технологій казначейського виконання бюджетів. Під час проходження практики ми ознайомились із організацією охорони праці, яка існує в Головному управлінні Державного казначейства України в Полтавській області.

Список використаних джерел

1. Конституція України: затв. 28.06.1996 р. №254/96-ВР / Верховна Рада України // Відомості ВРУ. - 1996. - №30.

2. Бюджетний кодекс України : затв. 08.07.2010р. № 2456-VI із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

3. Господарський кодекс України: затв. 16.01.2003р. № 436-IV із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

4. Податковий кодекс України : затв. 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

5. Інструкція про порядок організації захисту електронних документів у Державному казначействі України затверджена наказом ДКУ від 30.12.2008 № 565.

6. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 р. № 2343-ХIІ із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

7. Про Державний бюджет України на 2013 рік : Закон України від № 2857-VI від 23.12.2010р. із змінами / Верховна Рада України // Відомості ВРУ. - 2011. - №7-8.

8. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999р. №679-ІV із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

9. Про місцеве самоврядування : Закон України № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

10. Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні: Указ Президента України № 749/2001 від 30.08.2001р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

11. Про структуру бюджетної класифікації України: Постанова Верховної Ради України від 12.07.1996 р. № 327/96 із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

12. Деякі питання розподілу між бюджетних трансфертів: Постанова КМУ № 1149 від 08.12.2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

13. Питання Державного казначейства України: Постанова КМУ № 1232 від 21.12.2005р. із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

14. Про затвердження Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулому роках: Постанова КМУ № 255 від 17.03.2011р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

15. Про затвердження Порядку надання Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям і виконавчим органам відповідних місцевих рад середньострокових позик та їх погашення: Постанова КМУ № 1203 від 29.12.2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

16. Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування: Постанова КМУ № 1349 від 03.12.1997р. із змінами [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

17. Про схвалення Концепції реформування місцевих бюджетів: Розпорядження КМУ № 308-р від 23.05.2007р. із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

18. Положення про порядок здійснення внутрішнього контролю в Міністерстві фінансів України: Наказ Міністерства фінансів України № 383 від 11.06.2004р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

19. Про бюджетну класифікацію: Наказ Міністерства фінансів України № 11 від 14.01.2011р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

20. Про затвердження порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами: Спільний наказ Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 №74/194 із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

21. Порядок виконання державного бюджету за доходами: Наказ Державного казначейства України від 12.12.2000 за № 131 із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

22. Порядок виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи: Наказ Державного казначейства України від 25.05.2004 р. № 89 із змінами та доповненнями. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

23. Про внесення змін до деяких нормативних актів Державного казначейства України: Наказ Державного казначейства України від 12.11.2009 р. № 468 із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

24. Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України : Наказ Державного казначейства України від 02.12.2002 №221 із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

25. Про затвердження порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів : Наказ Державного казначейства України від 04.11.2002 №205 із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

26. Про затвердження Порядку складання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів: Наказ Державного казначейства вiд 25.05.2010 № 164 із змінами - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/

27. Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України : Наказ Державного казначейства України від 09.08.2004 №136 із змінами. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua

...