Фондовий ринок України

175 078,63

Співвідношення капіталізації лістингових компаній до ВВП протягом 9 місяців 2013 року, %

23,87

Частка біржового ринку в 2013 році, %

28,12

A показник обсягу залучених інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку станом на 01.04.2014 року становив 25,90 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року обсяг залучених інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку збільшився на 8,37 млрд грн.

Протягом першого кварталу 2014 року Комісія зареєструвала 23 випуски акцій на суму 2,89 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 9,69 млрд грн.

Комісія зареєструвала 35 випусків облігацій підприємств на суму 9,73 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 6,47 млрд грн.

Протягом січня - квітня 2014 року обсяг зареєстрованих Комісією випусків інвестиційних сертифікатів КУА ПІФ становив 13,28 млрд грн, що більше на 11,98 млрд грн порівняно з даними за аналогічний період 2013 року [4].

Станом на 01.01.2014 року кількість ліцензій, виданих НКЦПФР професійним учасникам фондового ринку на провадження професійної діяльності, становила 1 228, у тому числі:

- 554 ліцензії - на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами;

- 319 ліцензій - на провадження депозитарної діяльності депозитарних установ;

- 344 ліцензії - на провадження діяльності з управління активами інституційних інвесторів;

- 10 ліцензій - на провадження діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів;

- 1 ліцензія - на провадження клірингової діяльності [5].

З початку реєстрації та протягом перших двох місяців кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних фондів становила вже 2 030 інститутів спільного інвестування.

На сьогодні система фондового ринку представлена значною кількістю професійних учасників фондового ринку.

За результатами торгів, на організаторах торгівлі обсяг біржових контрактів з цінними паперами станом на 01.04.2014 року становив 88,73 млрд грн.

Протягом першого кварталу 2014 року, порівняно з даними аналогічного періоду 2013 року, обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився на 72,35% (або на 37,25 млрд грн) (січень-лютий 2013 року - 51,49 млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом періоду зафіксовано з:

- державними облігаціями України - 79,41 млрд грн (89,49% від загального обсягу виконаних біржових контрактів на організаторах торгівлі);

- облігаціями підприємств - 4,17 млрд грн (або 4,70%).

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 95,30% від загального обсягу біржових контрактів протягом зазначеного періоду [3].

За останніми наявними даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, частка операцій з цінними паперами, які вільно обертаються на фондовому ринку, не перевищує 10,42% від їх загального обороту.

Незважаючи на певне збільшення частки операцій з цінними паперами, що здійснюються на біржовому ринку, є підстави вважати, що: фондовий ринок залишається досить закритим: приблизно 89,6% усіх операцій на ньому здійснюються в позабіржовому сегменті фондового ринку; дефіцит цінних паперів, що вільно обертаються на ринку, та операцій з ними перешкоджає установленню об'єктивної вартості та дохідності вітчизняних цінних паперів.

У зв'язку з вищезазначеним потенціал цінних паперів як інструмент ліквідної застави залишається недостатньо використаним. Це зумовлює недостатню чутливість грошової маси та реальної економіки до змін відсоткових ставок. У структурі операцій організаторів торгів домінують операції з державними облігаціями України, протягом 2013 року їх частка становила 74% від загального обігу цінних паперів у біржовому сегменті фондового ринку (табл. 2).

Таблиця 2

Структура операцій організаторів торгів за видами цінних паперів, 2007 - 2013 роки, (%)

Види цінних паперів	22007	22008	22009	22010	22011	22012	2013
Усього	100	100	100	100	100	100	100
Акції	38,7	31,3	37,6	33,3	29,1	8,2	9,5
Державні облігації	7,9	22,6	22,7	46,4	42,1	67,8	74,0
Облігації підприємств	49,4	44,0	19,6	5,1	9,1	10,0	10,4
Облігації місцевих позик	2,2	1,2	0,1	0,1	0,2	2,4	0,2
Цінні папери інститутів спільного інвестування	1,2	0,5	19,8	12,3	9,4	2,2	дані відсутні
Деривативи	0,1	0,3	0,1	2,8	10,1	9,4	4,5
Інші	0,4	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	1,3

Тенденція до збільшення частки зазначених операцій спостерігається з 2008 року, що може бути пов'язане зі світовою фінансовою кризою та активізацією емісії державних облігацій України.

2.4 Аналіз інвестиційної привабливості акцій українських емітентів

Вихідні дані для розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості акцій представлено в табл. 3.

Відповідно до табл. 3, за результатами 2011 року лідерами за обсягами торгів, а відтак і найбільш ліквідними, є акції ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ПАТ «ДЕК «Центренерго», обсяг торгів за якими знаходиться в діапазоні 3500-6400 млн. грн. Десять емітентів з двадцяти п'яти розглянутих за підсумками 2011 року несуть збитки в розрахунку на одну акцію, серед яких - ПАТ «Мостобуд», ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ПАТ «Концерн Стирол», ПАТ «Донбасенерго» тощо. Найбільший прибуток на акцію (EPS) має ПАТ «Мотор Січ», величина якого становить 646,86 грн. Краще за інших із досліджуваних підприємств за показниками фінансового стану закінчили 2011 рік ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Полтавський ГЗК». Зазначені підприємства мають найвищі показники фінансової незалежності капіталу від позикових коштів (на рівні 0,63-0,71), рентабельності власного капіталу (на рівні 30-50%), рентабельності активів (на рівні 18-30%), рентабельності інвестиційного капіталу (на рівні 34-50%).

Таблиця 3

Вихідні дані для розрахунку показника інвестиційної привабливості акцій

Тікер емітента	V, млн грн., X1	Д, % X2	у, % X3	EPS Х4	P/B X5	P/S X6	P/E X7	EV/EBITDA X8	Kав X9	Kзл X10	ROE,% X11	ROA,% X12	ROI,% X13
Вагонобудування
SVGZ	426,92	-6,27	16,74	1,15	0,85	0,20	2,60	2,70	0,29	1,65	21,99	6,00	14,60
KVBZ	238,63	-2,14	13,69	5,93	1,27	0,40	3,90	3,00	0,71	3,48	38,11	27,38	38,11
LTPL	244,95	-4,33	7,50	0,33	10,69	0,30	7,00	4,20	0,07	0,87	621,23	10,70	188,29
MZVM	35,01	-22,48	25,44	-0,56	-0,92	0,06	-0,40	-22,70	-0,06	0,92	72,61	-3,86	-8,88
Машинобудування
MSICH	6381,05	-0,70	15,36	646,86	0,91	0,80	3,40	2,60	0,62	0,69	30,18	18,75	29,08
SMASH	3,14	-11,92	13,15	0,01	0,07	0,10	675,10	-6,20	0,32	1,33	0,03	0,01	0,02
AVTO	35,29	-5,27	15,61	20,29	0,06	0,10	3,00	0,10	0,69	3,85	4,83	3,25	3,52
Металургія
ALMK	4537,51	-2,89	18,83	0,01	2,67	0,10	9,00	8,29	0,07	1,13	34,55	2,34	4,46
ENMZ	1823,62	-2,85	28,03	23,63	1,96	0,10	2,90	-0,51	0,01	1,08	93,21	1,14	6,68
AZST	1910,72	-4,73	12,21	-0,12	0,38	0,20	-11,40	-6,73	0,52	2,25	-3,28	-1,53	-2,67
MMKI	43,71	-9,89	8,63	-0,37	0,28	0,10	-0,80	-2,85	0,63	1,44	-29,22	-22,16	-30,35
Коксохімія
YASK	803,66	1,35	21,11	0,44	0,44	0,10	3,20	4,57	0,41	1,33	12,02	5,22	7,89
AVDK	3566,88	-5,42	12,86	-1,32	0,21	0,10	-4,70	24,22	0,52	1,24	-4,40	-2,16	-4,39
Добувна галузь
SHCHZ	96,39	-7,41	11,18	-0,09	0,64	0,30	-12,10	1,16	0,29	0,23	8,79	2,61	8,14
SHKD	39,42	-9,11	17,00	-0,08	0,24	0,30	-12,50	1,99	0,45	2,97	12,14	4,76	6,15
PGOK	90,18	-6,65	10,67	11,72	0,49	0,30	1,40	1,43	0,62	1,65	41,26	27,11	34,33
SGOK	575,92	-2,43	9,47	2,71	2,00	1,40	3,40	2,20	0,63	1,65	56,45	30,61	50,81
Електрогенерація
CEEN	3686,23	-3,27	13,01	0,10	1,69	0,40	89,40	6,90	0,43	0,88	1,91	0,82	1,40
ZAEN	160,16	-4,48	11,10	6,28	5,72	0,40	39,80	32,10	0,16	0,51	15,05	2,44	9,96
DOEN	779,28	-5,54	15,76	-1,16	0,99	0,20	-24,60	-6,50	0,22	0,78	-4,02	-0,96	-2,07
ZHEN	65,25	-5,10	13,79	0,20	0,06	0,10	4,80	0,10	0,77	0,84	5,13	3,93	4,35
DNEN	168,56	-4,65	11,31	47,91	1,56	0,40	13,60	3,30	0,54	0,99	12,34	6,54	11,34
Хімія
STIR	840,28	-4,24	16,46	-12,89	0,78	0,20	-2,80	1,17	0,27	0,96	-23,98	-8,79	-18,82
Телекомунікації
UTLM	1183,36	-1,27	10,39	-0,01	1,30	1,20	-60,70	4,20	0,60	1,49	-2,12	-31,29	-1,50
Будівництво
MTBD	20,43	-9,37	11,04	-99,40	0,06	0,10	-0,90	-12,90	0,13	1,54	-17,37	-2,91	-5,51

У табл. 4 представлено результати розрахунку середніх значень показників, обраних для оцінки інвестиційної привабливості акцій.

Таблиця 4

Середні значення коефіцієнтів, що складають інтегральний показник інвестиційної привабливості акцій

Показник	Вагонобудування	Машинобудування	Металургія	Коксохімія	Добувна галузь	Електрогенерація	Хімія	Телекомунікації	Будівництво
Х1	236,38	2139,83	2078,89	2185,27	200,48	971,9	607,88	899,07	78,35
Х2	-8,81	-5,96	-5,09	-2,04	-6,4	-4,61	5,12	4,84	-0,07
Х3	15,84	14,71	16,93	16,99	12,08	12,99	21,72	17,28	20,07
Х4	1,71	222,39	5,79	-0,44	3,57	10,67	-16,36	-0,01	-32,44
Х5	2,97	0,35	1,32	0,33	0,84	2,00	0,89	1,08	-0,39
Х6	0,24	0,33	0,13	0,10	0,58	0,30	0,40	1,07	0,10
Х7	3,28	227,17	-0,08	-0,75	-4,95	24,60	-2,60	-32,53	174,07
Х8	-3,20	-1,17	-0,45	14,40	1,7	7,18	-3,24	3,27	-13,67
Х9	0,25	0,54	0,31	0,47	0,5	0,42	0,50	0,6	0,20
Х10	1,73	1,96	1,48	1,29	1,63	0,80	1,07	1,52	1,49
Х11	190,27	11,68	23,82	3,81	29,66	6,08	-23,57	-9,22	-5,70
Х12	10,06	7,34	-5,05	1,53	16,27	2,55	-13,17	-15,75	-0,94
Х13	58,03	10,87	-5,47	1,75	24,86	5,00	-21,85	-2,80	-1,77

Як видно з табл. 4, до найбільш пріоритетних галузей з погляду інвестування належать машинобудування, електрогенерація, вагонобудування. Це обумовлено тим, що підприємства зазначених секторів економіки займають лідируючі позиції у біржовій торгівлі акціями, приносять прибуток в розрахунку на одну акцію, а також мають високі показники фінансового стану - загальної ліквідності, рентабельності власного капіталу, активів та інвестиційного капіталу.

Відповідно до табл. 1, визначимо стимулятори та де стимулятори. Так до стимуляторів відносяться показники Х1, Х2, Х4, Х9, Х10, Х11, Х12, Х13 - стимулятори, а до дестимуляторів - Х3, Х5, Х6, Х7, Х8.

Для даної сукупності показників (X1-X13) за галузями вектор-еталон має наступні значення:

вагонобудування - = (1,81; 2,55; 0,47; 3,46; -0,31; 0,25; -0,12; -1,31; 2,81; 2,01; 3,30; 2,72; 3,24)

машинобудування - = (2,98; 2,00; 0,89; 2,91; 0,17; 0,30; 0,01; -2,23; 1,27; 1,97; 2,58; 2,56; 2,67)

металургія - = (2,18; 1,94; 0,51; 4,08; 0,21; 0,80; -120,00; -18,42; 2,05; 1,53; 3,91; 4,39; 5,55)

коксохімія - = (2185,27; -2,04; 16,99; -0,44; 0,33; 0,10; -0,75; 14,40; 0,47; 1,29; 3,81; 1,53; 1,75)

добувна галузь - = (2,87; 1,42; 0,78; 3,29; 0,28; 0,52; -0,69; 0,68; 1,27; 1,83; 1,90; 1,88; 2,04)

електрогенерація - = (3,79; 1,20; 0,85; 4,49; 0,03; 0,33; -1,00; -0,91; 1,82; 1,24; 2,47; 2,56; 2,27)

хімія - = ( 1,52; 2,80; 0,76; 1,48; 0,64; 0,50; 0,23; -0,36; 1,46; 1,32; 1,42; 1,57; 1,53)

телекомунікації - = (1,57; 2,52; 0,60; 1,50; 0,66; 0,66; 0,55; 0,43; 1,03; 1,18; 2,06; 1,99; 1,51)

будівництво - = ( 2,52; 127,77; 0,55; 3,06; -0,16; 1,00; -0,01; 0,94; 1,43; 1,07; 3,05; 3,09; 3,12).

Результати розрахунку таксономічного показника інвестиційної привабливості акцій українських емітентів представлено на рис. 1.

Рис. 1. Значення показника рівня інвестиційної привабливості акцій українських емітентів

З метою надання рекомендацій щодо інвестиційних рішень в залежності від значення показника інвестиційної привабливості за допомогою ітеративного методу кластерного аналізу - методу k-середніх, відібрані акції було розподілено на три кластери, результати представлено в табл. 5.



Таблиця 5

Рівень інвестиційної привабливості акцій фондового ринку України

№	Тікер	Емітент	Значення показника інвестиційної привабливості	Інвестиційне рішення	Клас
Кластер 1	ALMK	ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»	0,969	купувати	B
	ENMZ	ПАТ «Єнакієвський металургійний завод»	0,736
	YASK	ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод»	0,710
	MSICH	ПАТ «Мотор Січ»	0,660
	PGOK	ПАТ «Полтавський ГЗК»	0,638
Кластер 2	MMKI	ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»	0,582	тримати	H
	KVBZ	ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»	0,575
	DNEN	ПАТ «Дніпроенерго»	0,561
	MTBD	ПАТ «Мостобуд»	0,492
	AVTO	ПАТ «Українська автомобільна корпорація»»	0,490
	SVGZ	ПАТ «Стаханівський вагонобудівний завод»	0,476
	SGOK	ПАТ «Північний ГЗК»	0,470
	LTPL	ПАТ «Луганськтепловоз»	0,430
	ZHEN	ПАТ «ЕК Житомиробленерго»	0,357
Кластер 3	DOEN	ПАТ «Донбасенерго»	0,243	продавати	S
	AVDK	ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод»	0,237
	CEEN	ПАТ «ДЕК «Центренерго»	0,222
	SHKD	ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу»	0,205
	SHCHZ	ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»	0,190
	STIR	ПАТ «Концерн Стирол»	0,171
	SMASH	ПАТ «Сумське машинобудівне НВО ім. Фрунзе»	0,142
	AZST	ПАТ «МК «Азовсталь»	0,139
	ZAEN	ПАТ «Західенерго»	0,121
	UTLM	ПАТ «Укртелеком»	0,100
	MZVM	ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»	0,064

Відповідно до табл. 3, в залежності від значення показника інвестиційної привабливості (К) було визначено клас акцій і запропоновано рекомендації щодо інвестиційних рішень:

якщо 0?К<0,3, то акції відносяться до класу S - такі акції емітовані підприємствами, фінансовий стан яких є незадовільним, акції є переоціненими ринком, і як наслідок, найгірше збалансовані за показниками дохідності, ризику та ліквідності, тому їх рекомендовано продавати;

якщо 0,3?К<0,6, то акції відносяться до класу H - такі акції емітовані підприємствами, фінансовий стан яких є задовільним, акції не є недооціненими чи переоціненими, тому їх рекомендовано тримати до сигналу зміни рівня у той чи інший бік;

якщо 0,6?К?1, то акції відносяться до класу B - такі акції емітовані підприємствами з найвищими рівнями інвестиційної привабливості, акції є високоліквідними та недооціненими ринком, а відтак володіють великим потенціалом зростання курсової вартості, тому такі акції рекомендовано купувати.

Таким чином, відповідно до обраної методики оцінки акції таких емітентів, як ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Єнакієвський металургійний завод», ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», ПАТ «Мотор Січ», ВАТ «Полтавський ГЗК» мають найвищий показник інвестиційної привабливость, тобто такі акції мають великий потенціал зростання курсової вартості, тому їх рекомендовано купувати.

Водночас акції таких підприємств, як ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Західенерго», ПАТ «МК «Азовсталь», ПАТ «Сумське машинобудівне НВО ім. Фрунзе» тощо, мають найнижчий рівень інвестиційної привабливості, тобто такі акції найгірше збалансовані за показниками дохідності, волатильності та ліквідності, тому зазначені цінні папери рекомендовано продавати.

Висновки до розділу

У другому розділі було розглянуто аналітичний стан фондового ринку України за останні роки, особливості функціонування фондового ринку і проаналізовано інвестиційну привабливість акцій українських емітентів.

На даний момент комісією зареєстровано 96 випусків облігацій підприємств на суму 20,16 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 5,33 млрд. грн.

Показник обсягу залучених інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку протягом січня-червня 2014 року становив 43,67 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року обсяг залучених інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку зменшився на 13,09 млрд грн.

Протягом січня-червня 2014 року обсяг зареєстрованих Комісією випусків сертифікатів КУА АІФ становив 16,18 млрд грн. ща менше на 2,28 млрд грн. порівняно з даними за аналогічний період 2013 року.

Також обсяг зареєстрованих випусків акцій КІФ протягов січня червня 2014 року становив 2,33 млрд грн. що більше на 365,01 млн грн. порівняно з даними за аналогічний період 2013 року.

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився на 16,96% (або на 31,28 илрд грн.).

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 91,28% від загального обсягу біржових контрактів протягом зазначеного періоду.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ ПОЛІПШЕННЯ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

3.1 Іноземний досвід в регулюванні фондового ринку

Досвід регулювання фондового ринку в США

Для США (а також Великобританії, Канади, Австралії) характерна англосаксонська модель фондового ринку.

Англосаксонська модель характеризується наступними особливостями:

* Джерело інвестицій

основним джерелом інвестицій в реальний сектор є фондовий ринок (частка банківських кредитів у фінансуванні скорочується).

* Інструменти фондового ринку

найбільш великим сегментом ринку цінних паперів стає ринок акцій, боргові інструменти починають носити підлеглий характер - частковий характер фондового ринку (60-90% ВВП формує вартість акцій, цінних паперів з нефіксованим характером отримання доходу).

* Учасники фондового ринку

характерно більшу відділення комерційних банків від ринку корпоративних цінних паперів, страхових продуктів та ін.

фінансові інститути є більш спеціалізованими в порівнянні, наприклад, з моделлю універсальної банківської справи в Німеччині і в цілому в континентальній Європі. Широко використовується концепція спеціалізованих банків (наприклад, інвестиційних банків, тобто брокерсько-ділерських компаній).

* Структура власності

вище частка роздрібних інвесторів і представляють їх інститутів колективного інвестування;

нижче частка власності держави і великих корпоративних структур або банків, найменшу участь держави у регулюванні економіки країни;

істотно менше значення у складі акціонерних капіталів мають контрольні пакети. Спостерігається висока ступінь дробности у власності на акціонерні капітали.

* Ступінь відкритості ринку

велика відкритість, менше обмежень на рух капіталів, на конвертованість валюти, вільніше доступ іноземних емітентів, інвесторів та фінансових посередників. При цьому на лібералізованих ринках виникає сильний державний нагляд, забезпечує чесне ведення бізнесу та зниження ризиків. Виникає стійка тенденція до диверсифікації структури фінансового ринку, до зростання його обсягу, до позитивній кон'юнктурі цін, до зниження ризиків, виникнення нових сегментів та інноваційних фінансових продуктів. Ринок цінних паперів стає масовим, ліквідним, він все більшою мірою набуває міжнародного характеру.

Особливість американського фондового ринку - "велика китайська стіна", яка відокремлює банки від біржі.

До кінця XVI століття англійські колонії в Північній Америці перебували в тісному економічної залежності від метрополії. Не було ні своєї грошової одиниці, ні однієї кредитної установи. У 1781 р. під час війни за незалежність у Філадельфії був заснований акціонерний банк з капіталом 400 тис. дол. У тому ж році був заснований урядовий банк. До 1810 р. число банків зросло до 82. У тому ж році за наполяганням Конгресу державний банк був закритий, а ініціативою комерційних банків дано повний простір, у тому числі в області емісії банківських білетів, що відігравало позитивну роль в умовах активної територіальної експансії на дикі території і певної ізольованості новостворених центрів.

Своєрідними, властивими США установами були виникли в 1860 р. особливі кредитні товариства, спочатку займалися виключно страхуванням, але пізніше отримали дозвіл приймати внески і видавати позички. Банківськими установами були і ощадно-позичкові товариства, не обмежувалися тільки прийомами вкладів, а видавали позички, в тому числі іпотечні.

Англійський досвід з'явився тією відправною точкою, на основі якої розвивався американський ринок цінних паперів. Основи системи регулювання фондового виникли у Великобританії півтора століття тому, що не могло не сприяти стабільному розвитку цього сектора економіки. Англійське законодавство створило принциповий прецедент фондового права - основою його основ стало забезпечення доступу потенційних інвесторів до інформації про емітента. Всі інші обмеження та регулюючі норми розглядалися як похідні цього базового підходу. Англійський досвід фондового нормотворення прищеплювався на американському ґрунті з тією лише різницею, що у Великобританії регулювання ринку цінних паперів спочатку вважалося прерогативою центральних властей, а в США довгий час належало до компетенції влади окремих штатів.

Американські банки, так само як і банки інших розвинутих країн, значною мірою контролювали ринок цінних паперів. Контроль банків поширювався і на Нью-Йоркську фондову біржу, на якій банки диктували курс належали їм цінностей. Однак після Великої депресії 30-х рр. XX ст. в США були прийняті радикальні заходи в цьому відношенні. Згідно з законом Гласса-Стігала, прийнятим в 1933 р, комерційні банки були позбавлені права брати участь в емісії приватних акцій і облігацій, за винятком ряду випадків володіти цими цінними паперами тощо

Основне місце в американській економіці зайняв великий корпоративний бізнес, структурно представлений переважно акціонерними холдингами. Отже, найважливішими інструментами організації американського підприємництва ставали ті, що використовувалися на фондовому ринку.

Основними особливостями ринку цінних паперів США є:

1. Висока частка акціонерного капіталу (облігації та акції на ринку відносяться як 4: 3).

2. Велике значення інвестиційних фондів та інших колективних інвесторів. Характерно наявність кредитних спілок, ощадно-ощадних інститутів, а також взаємних фондів грошового ринку - комерційні банки, позиково-ощадні асоціації, страхові компанії, ощадні банки, фінансові компанії, інвестиційні компанії, кредитні спілки, приватні пенсійні фонди, державні пенсійні фонди, взаємні фонди грошового ринку. Кожен фінансовий інститут виконує ключову макроекономічну завдання - створення депозитів, тобто грошей, причому в основному у вигляді цінних паперів. Для цього постійно зміцнюються діючі фінансові інститути і створюються постійно нові, як, наприклад, з 1970р. - взаємні фонди грошового ринку.

3. Дефіцит бюджету фінансується тільки шляхом випуску цінних паперів.

4. Низька частка прямого банківського кредиту (25-30%) у фінансуванні народного господарства (низька частка участі банків). Як наслідок, на ринку цінних паперів США переважають небанківські інвестиційні інститути, частка банків у фінансових активах знижується.

5. Велика ступінь свободи його діяльності, більша незалежність від державних органів управління. Її велика незалежність і приватний характер володіння його і визначають модель побудови фондового ринку США. Зокрема, це проявляється у функціях і структурі Федеральної Резервної Системи, яка виконує функції Центрального банку. Особливістю її є приватна, недержавна форма власності всієї Федеральної Резервної Системи.

У США особливості системи регулювання фінансового ринку визначаються загальною специфікою американської політичної культури, для якої характерно в принципі негативне ставлення до центрального регулювання, що відбилося в американському варіанті федералізму, згідно з яким окремі штати зберегли певну правову автономію. Ці тенденції є наслідком загальної орієнтації на механізми вільного ринку і опір будь-яким формам регулювання. Однак при цьому на практиці часто регулювання фінансових послуг та фінансового ринку в США розвинений набагато краще, ніж, наприклад, у країнах Європи, оскільки спочатку ставилося завдання адекватним чином компенсувати орієнтацію на принципи вільного ринку. Система регулювання фінансового ринку в США має два рівні - загальнодержавний (федеральний) і на рівні штатів. На державному рівні основними органами є Федеральна резервна система (ФРС) і Комісія з цінних паперів і бірж.

Досить складна в США структура банківського нагляду, його проводять Федеральна резервна система, Федеральна корпорація страхування депозитів, Управління контролю грошового обігу, а також наглядові органи окремих штатів. Два додаткових органу контролюють діяльність ощадних установ (Office of Thrift Supervision і National Credit-union Association). Щобуникнутидублюванняфункційміжцимиорганамиіснуєпевнаузгодженість.

Хоча в останнє десятиріччя все більше уваги приділяється державному регулюванню, достатньо велике значення мають саморегулівні організації (Self Regulated Organisations, SRO), основними з яких є біржі NASDAQ і NYSE.

Досвід США показовий тим, що органи регулювання кредитного ринку і ринку цінних паперів розділені. Однак у США конфлікт інтересів між цими органами мінімальний, оскільки до моменту початку дії у 1999 р. закону Гремма-Ліча-Блайлі вже були чітко розмежовані кредитні та інвестиційні функції банків. SEC регулює діяльність інвестиційних банків, а діяльність комерційних банків регулюють Федеральна резервна система, Федеральна корпорація страхування депозитів, Управління валютного контролера та ін.

Стимулом для розвитку сучасної системи державного регулювання в США стали події кризи 1929 року і "Великої депресії", внаслідок чого було видано закону Гласса-Стігала в 1933 р., згідно якого чітко розділялися депозитні та інвестиційні функції банків. Система з п'яти регулятивних органів в США була створена в 1930-ті роки для забезпечення стабільності фінансового ринку в період економічного спаду.

Проте прийнятий у 1999 році закон Гремма-Ліча-Блайлі про фінансову модернізації дозволив створення фінансових холдингів, які можуть надавати усі види фінансових послуг. Ці зміни призвели до того, що Міністерство фінансів США негативно оцінює сучасний стан регулювання фінансових ринків.

Фінансова криза, що почалася в США в 2007 р. і переросла в глобальну кризу, ще раз підтвердив, що ця система не відповідає вимогам сучасних ринків з їх складною системою фінансових інструментів, взаємної конвергенцією фінансових посередників і загальною глобальною інтеграцією.

3.2 Проблеми розвитку фондового ринку

У складний для України післякризовий період ефективно функціонуючий фондовий ринок міг би стати фундаментом для забезпечення економічної стабільності та проведення структурних реформ.

На сьогодні фондовий ринок все ще перебуває у стадії становлення. За 20 років його існування спільними зусиллями держави та учасників ринку створена інфраструктура ринку, розроблена законодавча база, ведеться наполеглива просвітницька робота серед внутрішніх інвесторів щодо можливостей інвестування на фондовому ринку України [5]. У контексті розгляду становлення фондового ринку України впродовж 2006-2008 рр., можна зробити висновок про демонстрацію достатньо високих темпів розвитку. Однак, як і передбачалося, у зв'язку з поширення світової фінансово-економічної кризи на українському фондовому ринку відбуваються корекції, які, разом з тим, не могли нівелювати зростання попередніх років.

Однак, слід зазначити, що неможливо досягти прогресу в розвитку фондового ринку України як основного джерела залучення капіталу, необхідного для становлення та росту бізнесу, за відсутності цілісної та послідовної державної політики, спрямованої на досягнення цієї мети.

Рівень розвитку фондового ринку є важливим індикатором конкурентоспроможності економіки будь-якої країни, в тому числі і України. Так, однією зі складових, що впливають на показник Індексу глобальної 176 ISSN 2079-0767. Вісник НТУ «ХПІ». 2013. № 66 (1039) конкурентоспроможності країни (розраховується Всесвітнім економічним форумом) є комплекс показників розвиненості фінансового ринку. За результатами дослідження 2012-2013, в якому взяли участь 144 країни світу, в рейтингу країн за значенням Індексу глобальної конкурентоспроможності України посідає лише 73 місце. Серед складових, що стримують розвиток конкурентоспроможності України, Всесвітній економічний форум відзначив такі: доступність фінансових послуг - 113-е місце; можливість/легкість залучення капіталу на внутрішньому ринку акцій - 129-е місце; регулювання фондових бірж - 124-е місце.[6] Загалом невтішні оцінки українського фондового ринку спричинені низкою взаємопов'язаних фундаментальних проблем. З огляду на сучасний стан економіки, зокрема стан фондового ринку, зусилля держави мають бути спрямовані на вирішення основної проблеми розвитку фондового ринку України - його недостатньої капіталізації та ліквідності. За даними НКЦПФР, загальна капіталізація лістингових компаній на всіх фондових біржах України станом на кінець 2012 р. склала 280,49 млрд. грн. (35,06 млрд. долл. США). Водночас рівень капіталізації компаній, що перебувають у лістингу Люксембурзької фондової біржі склав 70,34 млрд дол. США, Віденської - 106,04, Варшавської - 177,41, ММВБ-РТС - 825,34 млрд дол. США [7]. Така ситуація пов'язана з відсутністю достатньої пропозиції інструментів фондового ринку з прийнятними для інвесторів характеристиками щодо дохідності, ризикованості, ліквідності та захищеності, а також відносно незначними обсягами інвестиційного капіталу.

Ринок акцій, що виник на приватизаційній хвилі та багато років існував за рахунок обігу акцій приватизованих підприємств, вичерпав свій потенціал.

Акції в Україні так і не стали інструментом залучення капіталу на відкритому ринку, а довгоочікувана поява нових публічних акціонерних товариств, які б пожвавили і розвинули біржову торгівлю, не відбулась. Стан корпоративного управління в існуючих акціонерних компаніях не покращився, а кількість приватних акціонерних товариств суттєво переважає кількість публічних акціонерних товариств. Прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» [9] дещо посилило захист прав акціонерів, усуваючи існуючі недоліки законодавства в сфері корпоративного управління, проте незавершеність формування системи корпоративних відносин відповідно до вимог цього Закону робить можливим подальше виникнення корпоративних конфліктів та порушення прав акціонерів.

До кризи в Україні існував і стрімко розвивався ринок облігацій підприємств. Однак численні дефолти та незахищеність прав власників облігацій стали на заваді його подальшого розвитку. Облігація як основний борговий фінансовий інструмент корпоративного сектору все ще може бути вигідною альтернативою банківського кредиту. Основною проблемою ринку ISSN 2079-0767. Вісник НТУ «ХПІ». 2013. № 66 (1039) 177 боргових цінних паперів є відсутність ефективного механізму захисту прав інвесторів, складність процедур реструктуризації та, як наслідок, обмеженість інструментів ринку цінних паперів. Здебільшого за межами біржового ринку знаходяться не тільки державні фінансові інструменти, але й сама держава, яка мала б стати найбільш впливовим та активним учасником ринку.

Складність організації та проведення первинних публічних розміщень фінансових інструментів на українському фондовому ринку значно звужує можливість доступу інвесторів до об'єктів інвестування. Незацікавленість потенційних інвесторів у придбанні акцій та облігацій вітчизняних емітентів пов'язана з низьким рівнем корпоративного управління, недостатнім рівнем розкриття інформації про діяльність таких підприємств, відсутністю прийнятної дивідендної та процентної політики, невизначеністю власної бізнес-стратегії емітентів тощо.

З січня 2013 року набрав чинності Закон № 5519-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» [9], яким запроваджений особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами.

Разом з цим залишились податок на прибуток від операцій з цінними паперами для юридичних осіб та податок на інвестиційний прибуток для фізичних осіб. Отже тепер інвестори на фондовому ринку - власники акцій публічних акціонерних товариств та корпоративних інвестиційних фондів, облігацій підприємств, іпотечних цінних паперів, які за законом не мають пільг з оподаткування, повинні двічі платити з однієї і тієї ж операції: особливий «акцизний» податок з продажу і податок на прибуток підприємств або податок на доходи фізичних осіб. До платників податків потрапили всі громадяни України, які свого часу отримали або придбали акції під час приватизації чи купили акції на ринку, замість того, щоб розмістити кошти на депозит у банку. Також закон зобов'язує іноземних і вітчизняних інвесторів реального сектору економіки сплачувати акцизний податок з продажу бізнесу або його части, що неможливо було передбачити при його попередній купівлі.

Через відсутність належного законодавчого забезпечення в Україні ще не відбувся ринок похідних фінансових інструментів (деривативів), який відіграє важливу роль в хеджуванні ризиків учасників не тільки фінансових, але й товарних ринків. Численні варіанти проектів Закону починаючи ще з 2000 року так і залишаються надбанням дослідників. Сегмент ринку деривативів практично не охоплює валютний та товарний ринки, і це при тому, що формування справедливих цін на важливі для економіки країни товари, такі як енергоносії, зерно, метали, продукція хімічної промисловості тощо є неможливим без використання інструментів строкового ринку.

Громадська рада при НКЦПФР вважає, що значною мірою проблеми розвитку фондового ринку обумовлені відсутністю Програми розвитку фондового ринку України, яка має бути складовою економічної політики держави. Така Програма визначатиме стратегічні напрями подальшого реформування та модернізації фондового ринку на усіх рівнях - правовому, інституційному і технологічному. Метою Програми розвитку фондового ринку України повинно бути підвищення захисту прав інвесторів та формування конкурентоспроможного національного фондового ринку на основі поступового зменшення спекулятивної складової ринку з одночасним зростанням інвестиційно спрямованого сегменту в умовах фінансової глобалізації світової економіки та виконання ним основної функції, яка полягає у забезпеченні вільного та швидкого перетоку інвестиційного капіталу через створення відповідних правових, інституційних, технологічних та організаційних умов.

Фондовий ринок є основною складовою української ринкової економіки. Він сприяє обмеженню монополізму, формує сприятливі умови для конкуренції, а також раціональному розміщенню фінансових ресурсів.[1]. Також фондовий ринок є цілісною системою, з набором своїх правил і механізмів, що дозволяють як придбавати, так і продавати цінні папери.

Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінні папери - це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що засвідчують наявність грошових або інших майнових прав, визначають взаємини між особою, а також передбачають виконання зобов'язань щодо умов їхнього розміщення [3,с.2].

Фондовий ринок становить сукупний оборот цінних паперів, важливою особливістю яких є дозвіл акумулювання та перерозподілу коштів з однієї організаційної структури до іншої.

Мета всіх ринків фінансовою системи, в тому числі фондового ринку, є забезпечення наявності певного механізму підписання необхідних договорів для залучення та здійснення інвестицій в економіку. Договори складаються між суб'єктами які мають надмірний дохід, та готові інвестувати його, тому хто потребує цих засобів. На фондовому ринку дуже важливим моментом є організація механізму, який контролює та забезпечує ефективне переміщення інвестицій.

Фондові ринки відрізняються з організації торгівлі цінними паперами:

· Біржові і позабіржові;

· Стихійні і організовані;

· Прості і подвійні аукціонні ринки;

· Онкольні і безперервні аукціонні ринки;

· Касові та строкові ринки.

· Первинні та вторинні.[4]

Незважаючи на деякі позитивні тенденції на ринку цінних паперів, фондовий ринок України залишається одним з найслабших елементів фінансової системи України (об'єм біржових контрактів з цінними паперами зменшився майже на 12%.). [2]

Основними причинами слабкого розвитку фондового ринку України є:

· Низький відсоток акцій.

· Слабка внутрішня підтримка

· Низька ліквідність

Низькій відсоток акцій, що обертаються на біржі є фундаментальною проблемою фондового ринку України. А це є вагомою причиною повільного розвитку як самого ринку, так і розвитку усієї національної економіки. Це означаю що на Українському фондовому ринку неможливо організувати довготривалі інвестиційні стратегії, тому це означає що наш ринок є недорозвиненим. Рівень внутрішньої підтримки українського фондового ринку дуже низький. Українські інституціональні інвестори істотно програють західним інвесторам за обсягом коштів, що інвестуються в український фондовий ринок. Також дуже важливим аспектом є ліквідність. При настанні кризового стану на фондовому ринку, а також при бажанні інвесторів продати власні цінні папери, ринок не в змозі повністю поглинути обсяг, що продається. В результаті продавці істотно зменшують ціни і ринок провалюється. Для покращення ситуації на фондовому ринку України потрібні координовані дії Парламенту, Уряду та Фонду державного майна України.

Щоб достатньо швидко відновити український фондовий ринок, зробити його прозорим, ефективним та ліквідним необхідно терміново створити систему заходів:

1. Інформування і консультування населення відносно ситуації на фондовому ринку.

2. Більш активно розвивати накопичувальну пенсійну систему.

3. Проводити приватизацію державних підприємств переважно через фондову біржу.

А також дивлячись на розглянені вище проблеми та користуючись досвідом країн з розвиненим фондовим ринком необхідно, додаючи до трьох вище зазначених, виділити 7 основних заходів щодо удосконалення, покращення та стабілізації Українського ринку цінних паперів.

1. Стабілізація законодавчої бази, створення належної системи захисту прав інвесторів, власників цінних паперів.

2. Прийняття єдиного закону, який регулював би випуск та обіг усіх видів цінних паперів і питання професійної діяльності на ринку фінансових інструментів, депозитарного обслуговування, регулювання ринку фінансових інструментів.

3. Упровадження дієвої системи фінансової відповідальності щодо порушників, професійних учасників ринку цінних паперів.

4. Забезпечення розвитку ліквідності організованого ринку насамперед за рахунок консолідації та зростання частки організованого ринку.

5. Цілеспрямоване формування мережі інституційних інвесторів.

6. Уніфікація обліку цінних паперів, централізація депозитарної системи та її інтеграція у міжнародний ринок цінних паперів.

7. Поліпшення якості професійної діяльності та підвищення рівня компетентності фахівців на ринку цінних паперів, ознайомлення їх зі світовим досвідом організації фондового ринку шляхом міжнародного обміну та стажування.[5]

Розвиток фондового ринку України протягом січня - жовтня 2013 року. Розглянемо таблицю 1:

Таб.1.Обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі. млн. грн.

Період	Акції	Облігації підприємств	Державні облігації України	Облігації місцевих позик	Інвестиційні сертифікати	Усього
Січень	741,97	2 187,58	21 914,47	3,85	147,13	26 694,49
Лютий	1 161,76	4 015,23	17 147,96	195,68	250,42	24 795,52
Березень	1 692,96	5 103,59	24 334,78	141,66	783,75	33 867,43
Квітень	3 678,53	3 223,03	27 426,71	191,83	583,09	37 265,89
Травень	2 542,01	3 414,67	25 650,14	80,36	191,89	33 370,56
Червень	2 715,51	4 031,59	26 812,22	5,58	650,58	35 767,15
Липень	11 904,93	4 635,36	36 007,01	2,83	494,62	54 877,45
Серпень	6 351,79	5 597,22	48 067,66	81,80	1 342,62	63 197,52
Вересень	4 591,52	3 918,90	29 927,26	164,87	657,80	41 113,30
Жовтень	1 961,38	2 420,11	24 929,82	22,75	257,56	31 537,08
Усього	37 342,35	38 547,28	282 218,04	891,21	5 359,46	382 486,40

Протягом січня - жовтня 2013 року порівняно з даними аналогічного періоду 2012 року обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився у 2 рази. Здійснивши короткий огляд Програми розвитку фондового ринку України на 2012 - 2014 рр. можна виділити очікувані підсумки:

· залучення в середньому щорічно в цінні папери не менше ніж 10 млрд грн;

· зростання капіталізації лістингових компаній зі 180 млрд грн до 300 млрд грн;

· збільшення частки біржового фондового ринку з 13 % до 20 %;

· приріст з 36 млрд грн до 50 млрд грн загальної номінальної вартості облігацій підпри-ємств;

· зростання вартості активів інвестиційних і пенсійних фондів з 12 млрд грн до 30 млрд грн;

· збільшення з 236 млрд грн до 400 млрд грн обсягів торгів цінними паперами на біржово-му ринку.

Таким чином, хоча останнім часом ми маємо можливість спостерігати позитивні тенденції в розвитку фондового ринку України, все ж рівень його розвитку змушує бажати кращого. Наш фондовий ринок знаходиться на стадії початкового етапу, ні відміну від фондових ринків розвинених держав, на ст...