Фіскальне забезпечення реалізації соціальної функції держави в Україні

- для підвищення ефективності використання держаних видатків першочерговим завданням є удосконалення інституційної організації державного фінансового контролю у сфері бюджетного процесу;

- перехід до бюджетування за результатами діяльності обумовлює необхідність посилення контролю ефективності використання державних ресурсів, який здійснює реальний вплив на покращання якості управління ресурсами бюджетної системи країни. При комплексній оцінці ефективності бюджетних витрат повинні аналізуватися: соціальна ефективність з точки зору досягнення певних соціально значимих результатів від надання бюджетних послуг населенню за державний кошт; економічна ефективність з позиції співвідношення послуг і витрат на їх надання, тобто досягнення встановлених кінцевих результатів діяльності на одиницю витрат;

- серед першочергових завдань підвищення результативності державного фінансового контролю можна також назвати питання впровадження у контрольний процес нових технологій, створення єдиної інформаційної системи результатів контрольних заходів, які прискорюють вирішення проблеми оперативного отримання інформації у ході здійснення моніторингу за використанням ресурсів бюджетної системи. При цьому єдина інформаційна система державного фінансового контролю у перспективі може бути доповнена результатами аудиту, здійснюваного недержавними аудиторськими фірмами і незалежними аудиторами;

- визначальним у досягненні максимальної результативності державного фінансового контролю є реалізація результатів діяльності контролюючих органів у повному обсязі шляхом посилення взаємодії з правоохоронним органами, а також впорядкування процедури оперативного усунення недоліків. Такий підхід до організації наскрізної системи виконання результатів контролю є досить актуальним, оскільки містить ознаки результативного контролю, який узгоджується з механізмом управління і обліку. Це означає не що інше, як інтегрування системи державного фінансового контролю у плани соціально-економічного розвитку країни з метою досягнення соціально значущих результатів.

Удосконалення міжбюджетних відносин - це напрям реформування податково-бюджетної системи, який дозволяє вирішити зразу цілу низку проблем соціального розвитку українського суспільства, а саме: стимулювати соціально-економічний розвиток регіонів, забезпечити фінансову стійкість як державного, так і місцевих бюджетів, сприяти вирівнюванню у рівнях розвитку регіонів, підвищити кількісні і якісні показники надання суспільних послуг. Незважаючи на те. що в останні роки зроблено певні успішні кроки на шляху запровадження стимулюючих факторів щодо зацікавленості органів місцевої влади в нарощуванні власної дохідної бази місцевих бюджетів та удосконалення методів обрахунку податкових доходів регіонів, у сфері міжбюджетних відносин залишається багато проблем, які перешкоджають вирівнюванню умов соціально-економічного розвитку країни у регіональному розрізі, що стає реальною загрозою цілісності українського суспільства. Важливим з точки зору забезпечення умов для зміцнення як фінансового потенціалу регіону, так і всієї системи державних фінансів України є пошук резервів для зростання частки власних доходів територіально-адміністративних одиниць у структурі місцевих бюджетів. Інституційними чинниками формування власних додаткових фінансових джерел коштів є законодавчо закріплений розподіл повноважень між органами державної влади і місцевого самоврядування з відповідним закріпленням джерел для формування фінансової бази місцевих бюджетів; розподіл об'єктів загальнодержавної і комунальної власності між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, оскільки використання комунальної власності може бути додатковим джерелом надходження коштів до місцевих бюджетів. До додаткових джерел формування податкової бази органів місцевого самоврядування належить розвиток малого бізнесу, використання позик органів місцевого самоврядування як важливого інструменту наповнення доходів місцевих бюджетів, удосконалення механізму розподілу трансфертів, реформування податкової політики з метою забезпечення економічного зростання регіонів шляхом впровадження регіональної податкової політики, яка б сприяла зростанню власних доходів місцевих бюджетів, реальному зниженню податкового навантаження на суб'єкти господарювання, обґрунтованому призначенню податкових пільг, покращанню процесів адміністрування податків.

Відсутність системного, комплексного виконання державою покладених на неї функцій в межах реалізації соціальної політики в Україні приводить до загострення суперечностей між узятими державою соціальними зобов'язаннями і неможливістю їх виконання. Одним із напрямів розв'язання цієї суперечності є зміна співвідношення між участю держави у соціальному захисті і самозахисті громадян на користь останнього. Зниження державних соціальних витрат відбувається завдяки перекладанню на приватний сектор частини обов'язків щодо забезпечення населення як товарами, так і громадськими послугами. Вирішенню цієї проблеми може сприяти реалізація ідеї соціального підприємництва, під ним розуміють відповідну місію та направлену на досягнення соціального ефекту діяльність некомерційної організації, пов'язану з реалізацією товарів, робіт і послуг на платній основі, та в якій оптимально поєднується соціальна місія і ділова ініціатива, що повністю відповідає потребам і умовам сучасного етапу розвитку не тільки країн з перехідною економікою, але й усіх інших країн світу, оскільки вирішення завдань, пов'язаних з покращанням економічного, природного і суспільного середовища потребують на сьогодні таких зусиль та фінансових витрат, які не під силу бюджетам абсолютної більшості держав світу. Державне сприяння розвитку соціального підприємництва передбачає перш за все його нормативно-правового регламентування, яке на сьогодні практично відсутнє в українському законодавстві. Крім цього, певних структурних змін потребує система бюджетних видатків у напрямі посилення фінансової підтримки розвитку соціального підприємництва, що в свою чергу передбачає розробку і затвердження відповідної державної цільової програми.

Дослідження показують, що в Україні для усіх державних позабюджетних фондів цільового призначення на сьогодні головною проблемою є недостатність коштів, необхідних для надання послуг, передбачених статутами цих фондів, що обумовлено як негативними наслідками трансформаційної системної кризи, так і з прорахунками у державній політиці доходів та недосконалістю існуючої системи соціальних платежів, яка, за висновками і науковців і практиків, потребує докорінного реформування.

Серед основних напрямів удосконалення системи фондів державного обов'язкового соціального страхування як важливої умови підвищення ефективності фіскального забезпечення реалізації соціальної функції держави в Україні в останній час усе частіше пропонується введення єдиного соціального внеску (ЄСВ), що, на думку прибічників цієї ідеї, буде сприяти створенню умов для підвищення розмірів заробітної плати, виводу її з „тіні", зниженню навантаження на фонд оплати праці з урахуванням наповнюваності пенсійного фонду, а також спрощенню механізму сплати соціальних платежів. Порівняльний аналіз практики застосування єдиного соціального податку в зарубіжних країнах та законодавчих ініціатив уряду і народних депутатів України із зазначеного питання, а також результати експерименту щодо реформування системи соціальних внесків, що проводився в нашій країні, дає підстави для таких висновків:

слід підтримати ідею введення єдиного соціального внеску, тобто стягнення єдиного соціального обов'язкового платежу, який потім розподілятиметься по відповідних фондах соціального страхування. Така практика застосовується в багатьох країнах, досвід яких підтверджує доцільність реалізації такого задуму. Подібний підхід виправданий перш за все зниженням адміністративних видатків, зокрема, у частині контролю за сплатою внесків;

необхідно зменшити нарахування на фонд заробітної плати, але підхід до реалізації цієї ідеї повинен бути надзвичайно виваженим, оскільки у іншому випадку це може привести до зниження рівня соціального захисту населення. На нашу думку, розмір ЄСВ можна встановити на рівні ефективної ставки, яка на сьогодні складає близько 25 %, але здійснювати цей перехід поступово за умови стабілізації соціально-економічного зростання в країні, підвищення дієвості фінансового контролю, збільшення бюджетних дотацій, запровадження накопичувальної складової пенсійної системи, а також вирівнювання умов сплати соціальних податків, Зниженню рівня соціального оподаткування повинно передувати здійснення актуарних розрахунків довгострокових наслідків функціонування системи соціального страхування за усіма його видами після введення єдиного соціального внеску;

необхідно визначитися з принципами встановлення ставок ЄСВ: чи це буде єдина ставка, чи прогресивна шкала ставок, чи регресивна? У світі застосовуються усі названі підходи. Частіше усього надії щодо „детінізації" доходів покладають на регресивне оподаткування. Виходячи з досвіду Росії, можна сказати, що сама регресивна шкала оподаткування не вирішує цих питань, оскільки „тінізація" доходів - це проблема, яка обумовлена впливом різних факторів, найсуттєвішими серед яких є нестабільність соціально-економічного розвитку в державі і недовіра до владних структур. Тож на нашу думку тим умовам, які склалися в нашій країні на сучасному етапі її розвитку, більше відповідає введення пропорційного соціального оподаткування але за зменшеною, порівняно з існуючою, ставкою;

зменшення ставок соціальних платежів тим більш важливе і з тієї точки зору, що введення в дію Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" не дало очікуваних результатів (виведення з тіні прихованої частки заробітної плати), оскільки „детінізація" доходів призводить до збільшення бази для нарахування соціальних платежів, а отже, за умови збереження існуючого розміру соціальних внесків, до підвищення цін і, як наслідок, до зниження конкурентноздатності товаровиробників;

слід звернути увагу також на те, що позитивний ефект від запровадження як єдиної ставки податку з доходів фізичних осіб, так і ЄСВ буде нетривалим, оскільки докорінно змінити ситуацію на краще у сфері доходів та у сфері соціального забезпечення і захисту можливо тільки шляхом реформування системи соціального страхування в державі та забезпечення умов для сталого економічного зростання.

Сучасні тенденції глобалізації об'єктивно формують принципово нові умови інтеграції країн у світову соціально-економічну систему. Від того, наскільки ефективно і швидко буде здійснена адаптація до умов глобальної конкуренції, залежать довгострокові перспективи розвитку кожної із країн. В сучасних дослідженнях інтеграційних процесів перевага вже віддається не факторним моделям, базовим галузевим і навіть не макроекономічним показникам, а саме розвитку суспільства в цілому, його соціальної сфери, параметрам розвитку людського капіталу. Головними рушійними силами прогресу в сучасному світі . стають інтелект, знання, навички і творчі здібності людини, формування і ефективне використання яких залежать від розвиненості соціальної сфери, взаємопогодженого соціального і економічного розвитку країни в цілому. Виявлення та аналіз соціального компоненту міжнародних інтеграційних процесів в умовах глобалізації постають важливою умовою подальшого розвитку країн, причому в умовах перехідної економіки України особливого значення набуває послідовна політика забезпечення параметрів соціального розвитку у відповідності до зростання потреби у соціальному захисті населення при зіткненні з реаліями світового ринку. В структурі чинників національного соціального розвитку з'явились і набувають дедалі більшого значення зовнішні за характером і глобальні за природою умови та процеси - прогресуюча відкритість національних економік, активізація міграції робочої сили, транснаціоналізація виробництва, інтеграційна регіоналізація розвитку, формування інститутів наднаціонального регулювання, які обмежують потенціал держав (особливо тих, що не належать до групи розвинених країн) у розв'язанні соціальних проблем, переводять задачі та проблеми місцевого, національного масштабу на рівень міжнародного, навіть глобального розв'язання, що повинно враховуватися в процесі розробки соціальної політики та системи фіскальних форм і методів її реалізації.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої науково-прикладної проблеми - обґрунтування теоретико-методологічних засад фіскального забезпечення реалізації соціальної функції держави в умовах трансформації суспільних відносин. Це дозволило сформулювати висновки концептуально-теоретичного, методологічного та науково-практичного характеру.

1. Як показав аналіз наукових праць з досліджуваної тематики, у вітчизняній науці відсутні комплексні наукові розробки, пов'язані з дослідженням сутності, а також форм і методів реалізації соціальної функції держави, внаслідок чого залишається нерозв'язаною низка завдань, пов'язаних із оптимізацією процесу розбудови України як соціальної держави. Зазначене зумовлює необхідність теоретичного узагальнення та певного переосмислення накопичених наукою поглядів щодо соціального призначення держави та засобів його реалізації, в системі яких чільне місце посідають фіскальні інструменти державного регулювання соціальних процесів у суспільстві.

2. Результатом вивчення базових категорій соціального порядку, здійсненого на основі методології складних систем, є визначення змісту соціальної функції держави у широкому розумінні як її обов'язку щодо забезпечення цілісності та стабільного розвитку суспільства, у вузькому розумінні - як обов'язку держави щодо формування соціальної безпеки людини. Запропонований концептуальний підхід, на відміну від існуючих, дозволив обґрунтувати провідну роль і системоутворююче призначення соціальної функції держави в ієрархії державних функцій та розкрити зміст соціальної політики як процесу реалізації соціальної функції держави в конкретних соціально-економічних умовах розвитку країни;

3. Встановлено, що в умовах трансформації суспільних відносин пріоритетним напрямом соціальної політики є забезпечення соціальної безпеки як стану правової, інституційної і фінансової захищеності життєво важливих інтересів особи і суспільства від зовнішніх та внутрішніх загроз, оскільки у трансформаційних суспільствах на етапі переходу до ринкових відносин з'являються додаткові чинники соціального ризику (низький рівень життя людей, бідність, надмірна диференціація доходів населення, недосконалість системи соціального захисту, тощо), що в сукупності з існуючими створюють перешкоди для соціальної безпеки і розвитку суспільства в цілому, окремих соціальних груп та осіб.

4. Серед інструментів державного регулювання соціального розвитку суспільства визначальне місце посідають фіскальні методи державного регулювання, можливість яких активно впливати на суспільний розвиток закладена в самій суті категорії "державні фінанси" як особливої, специфічної форми економічних відносин, пов'язаної з процесом розподілу (перерозподілу) частини вартості суспільного продукту, утворенням і використанням на цій основі централізованих грошових фондів суспільного призначення.

5. У загальнотеоретичному і практичному плані фіскальне забезпечення реалізації соціальної функції держави визначено як процес, що охоплює фінансове забезпечення соціальної діяльності держави, а також нагромадження і розширення соціально-регулятивного потенціалу державних фінансів. Встановлено, що за своїм змістом фіскальне забезпечення реалізації соціальної функції держави являє собою ієрархічну систему, складовими якої є доходи і видатки державного бюджету; трансферти, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам; видатки місцевих бюджетів у частині делегованих повноважень, державні позабюджетні цільові фонди.

6. У реалізації соціальної функції держави призначення доходів і видатків державного бюджету полягає у формуванні і структуруванні державних фінансових ресурсів з метою забезпечення базових параметрів життєдіяльності особи і суспільства. В структурі доходів одним із основних інструментів вирішення багатьох соціальних проблем є оподаткування, яке виступає як важливий соціальний інститут. Його ефективне функціонування сприяє виробленню достатньої кількості суспільних благ і загалом забезпеченню соціально-економічних адаптаційних засад життєдіяльності соціального організму. Соціальне призначення трансфертів, що передаються з державного бюджету місцевим бюджетам, полягає у забезпеченні цілісності національного соціуму, соціальної злагоди і стабільності у суспільстві шляхом розподілу суспільних фінансових потоків та суспільних благ за регіонами країни для збалансованого соціально-економічного та культурного розвитку як окремих регіонів, так і країни в цілому. Державні позабюджетні цільові фонди покликані забезпечити функціонування системи соціального захисту осіб, які тимчасово чи постійно потребують особливої підтримки з боку суспільства, що дає кожному члену суспільства можливість вільно розвиватися і реалізовувати свої здібності, а також сприяє підтриманню у суспільстві соціальної злагоди та стабільності;

7. Необхідною умовою реалізації ефективної соціальної політики є оцінка стану соціальної системи та її соціальних суб'єктів, який визначається сукупністю значень, характерних для даної системи величин, тобто параметрами стану. Оскільки існування соціуму характеризується різноманітністю та різноплановістю, то для повної оцінки стану соціальної системи сукупна система параметрів, які у своїй єдності спроможні відобразити стан соціуму та напрями його розвитку. Таким критеріям відповідає запропонована в дисертаційній роботі система індикаторів та показників стану і розвитку соціальних процесів - об'єктів соціальної політики, що можуть використовуватися в процесі моніторингу її реалізації. Якщо індикатори в основному фіксують увагу на економічних витратах і ресурсах, необхідних для досягнення певної соціальної мети, то показники дають уявлення про динаміку соціально-економічних умов життєдіяльності людини та характеризують соціальну ефективність цих змін.

8. Проведений в дисертаційній роботі аналіз показників та індикаторів, які характеризують стан соціальної сфери українського суспільства на сучасному етапі його розвитку, свідчить про те, що швидкі темпи економічного зростання в Україні не знаходять належного втілення у поліпшення якості життя та розвитку людського потенціалу нації. Посилення диференціації доходів, регіональної диференціації, розбалансованість ринку праці, системна криза охорони здоров'я та освіти призводять до зростання соціальної напруженості в суспільстві. Спостерігається відсутність не лише системності та послідовності дій щодо реформування соціальної сфери, але й стратегічного осмислення ролі та функцій соціальної політики в українському суспільстві. Накопичені в Україні соціальні проблеми за своєю гостротою та вагомістю наслідків набувають характеру загроз національній безпеці в соціальній сфері. Необхідність розв'язання зазначених проблем і загалом логіка розвитку процесів суспільного реформування в Україні потребує докорінної зміни підходів держави до проблем соціального розвитку країни. Вихідною умовою вирішення цього завдання є підвищення ефективності фіскальної системи як інструменту реалізації соціальної функції держави.

9. Соціальна стабільність і соціальний мир як умова існування, відтворення і розвитку соціальної системи можливі тільки за умови досягнення соціальної справедливості у суспільстві, суттєвим фактором забезпечення якої є податкова політика держави, оскільки вона може істотно впливати на базові умови реалізації цього важливого принципу сталого розвитку соціуму. Водночас, проведені в дисертації дослідження свідчать про те, що на сьогодні в Україні система оподаткування, попри усі намагання, не тільки не сприяє реалізації принципу соціальної справедливості, а скоріше навпаки, стає антисоціальною, пригнічуючи виробництво та посилюючи соціальну нерівність у суспільстві, що обумовлює необхідність подальших теоретичних досліджень та удосконалення практики оподаткування у контексті забезпечення необхідних умов для досягнення у суспільстві канонів соціальної справедливості.

10. Надзвичайно важливим моментом у контексті питань, пов'язаних з проблемами досягнення соціальної справедливості у суспільстві, є вплив податків на "тіньовий" сектор економіки. Податковий тягар в Україні розподілений дуже нерівномірно, що, з одного боку, не може негативно не позначатися на рішенні окремих підприємств і громадян приймати участь у фінансуванні державних витрат, а, з іншого боку, стимулює подальше поширення сфери дії різних способів ухилення від податків. Тому "детінізація" економіки має важливе соціальне значення - встановлення більш рівномірного податкового тиску на різні соціальні верстви населення. З метою детінізації національної економіки та реалізації принципу соціальної справедливості в оподаткуванні обґрунтовано необхідність підвищення ставки податку на прибуток суб'єктів господарювання, що здійснюють посередницьку діяльність.

11. В ході аналізу впливу податків на соціальний розвиток суспільства встановлена важлива непрямих податків у забезпеченні стабільності соціального-економічного розвитку суспільства. Непрямі податки здійснюють прямий вплив на темпи соціально-економічного зростання через механізм сплати ПДВ, специфічних акцизів та мита, які є надбавкою до ціни товару, опосередковано впливаючи таким чином на рівень добробуту населення країни в цілому. Диференціюючи податкові ставки, держава може здійснювати більш-менш рівномірний розподіл податкового навантаження на різні соціальні верстви населення, створювати умови для забезпечення державних соціальних гарантій, тим самим реалізуючи принцип соціальної справедливості в системі суспільного устрою.

12. Виявлено, що в системі непрямих податків найбільш вагомим у забезпеченні реалізації соціальної функції держави з погляду виконання фіскальних і регулюючих функцій виступає податок на додану вартість (ПДВ). У зв'язку з тим, що базою ПДВ є кінцеві споживчі витрати, цей податок впливає на поведінку всіх домогосподарств, а також суб'єктів господарювання, змінюючи їх поведінку порівняно з умовами без оподаткування. Стягнення ПДВ негативно впливає на споживання. До недоліків ПДВ належить і те, що його стягнення порушує принцип горизонтальної справедливості оподаткування. В Україні висока та фактично єдина ставка ПДВ забезпечує досить значну ефективність фіскальної функції цього виду податку, проте водночас фактично не забезпечує реалізацію його соціально-економічної (передусім соціальної та регулюючої) функції. Система пільг з ПДВ в Україні характеризується меншою соціальною спрямованістю, ніж в країнах ЄС. Практика застосування пільг по ПДВ в нашій країні не відповідає ні природі ПДВ як податку на споживання, ні завданням щодо забезпечення соціально-економічної захищеності населення України в умовах суспільної трансформації та підвищення рівня соціальних ризиків, що її супроводжують.

13. Доведено, що вагомим фінансовим регулятором соціально-економічних процесів виступають прямі податки, які є не тільки суттєвим джерелом доходів бюджету, але й важливим інструментом державного регулювання доходів платників, інвестицій, нагромадження капіталу, ділової активності, сукупного споживання та інших важливих чинників цілісності, стабільності та розвитку суспільства. Для системи оподаткування в Україні характерною є тенденція до зниження еластичності як прямих податків, так і всієї податкової системи. Подібні явища свідчать про те, що в умовах перехідної економіки прямі податки не в змозі виконувати роль вбудованих бюджетних стабілізаторів у зв'язку з нестабільністю політичної і економічної ситуації.

14. На основі аналізу соціодинаміки українського суспільства встановлено, що однією з проблем сьогодення, яка загрожує цілісності українського суспільства, є загострення асиметрії у соціально-економічному розвитку регіонів. Загальний стан розвитку регіонів багато в чому залежать від того, які бюджетні ресурси отримують у своє розпорядження місцеві органи влади та через які фінансові важелі це здійснюється. Основним джерелом таких коштів мають стати місцеві податки і збори. Дослідження показують, що місцеві податки у теперішньому стані не здатні виконувати свої функції, пов'язані з регулюванням соціального розвитку територіальних громад в Україні.

15. Серйозну загрозу подальшому існуванню українського соціуму, як і людства взагалі, є погіршення стану екологічної сфери, яке набуло катастрофічних масштабів. В системі економічних інструментів державного регулювання екологічної сфери найважливішими є фінансові, з комплексу яких особливо виділяються податкові. Проведені дослідження показують, що діючі податкові важелі та стимули у сфері природокористування є неефективними і не сприяють збалансованому використанню природноресурсного потенціалу, його охорону та відтворення. Реалізація соціальних пріоритетів екологічної політики України потребує цілої низки організаційно-економічних заходів, у тому числі і передусім, підвищення ролі екологічної компоненти податкової системи держави.

16. Проведене дослідження показало, що для функціонування суспільства як певного типу системи життєво необхідним є стабільність та підтримання на безпечному рівні необхідних для існування соціуму певних суттєвих параметрів, що знаходять свій вираз у системі соціальних стандартів рівня і якості життя населення. В системі державного регулювання таких параметрів визначальна роль належить бюджетній системі, призначення якої полягає у формуванні і структуруванні державних фінансових ресурсів з метою забезпечення базових параметрів життєдіяльності особи і суспільства. На основі аналізу використання бюджетних інструментів соціальної політики держави в Україні зроблено висновок про низький рівень їх ефективності у реалізації державної політики доходів, а також у фінансуванні видатків на соціальну підтримку населення. Встановлено, що причинами цього є, крім відсутності у необхідних обсягах фінансових ресурсів, недоліки в системі соціальних виплат, недосконалість методики розробки цільових програм соціальної підтримки населення; методологічні недоліки проектних розробок державного бюджету, зокрема, відсутність в них параметрів, які дають уявлення про рівень життя різних верств населення та регіонів країни.

17. Дослідження структури видатків зведеного бюджету України і порівняння її зі структурою державних видатків європейських країн дало змогу встановити, що за основними параметрами вона не відповідає напрямам вирішення проблеми відтворення людського капіталу та нарощування соціально-економічного потенціалу суспільства.

18. На етапі суспільної трансформації пріоритетним напрямом соціальної політики є формування соціальної безпеки людини і суспільства. Водночас її важливою складовою є також створення умов для розвитку соціуму та його соціальних суб'єктів. Визначальним у вирішенні цього завдання є розвиток гуманітарної сфери як основи соціально-економічного, духовного, культурного та інтелектуального розвитку суспільства. З огляду на традиції, потреби суспільства, структуру влади в тій чи іншій державі до гуманітарної сфери можуть входити освіта, наука, культура, виховання, охорона здоров'я, засоби масової інформації, фізична культура і спорт, туризм, проблеми сім'ї та молоді тощо. Предметними галузями для наукового дослідження у дисертації визначено освіта, охорона здоров'я, наука, духовний та фізичний розвиток. Визначено основні напрями забезпечення ефективності використання державних фінансових ресурсів у цих галузях гуманітарної сфери українського суспільства

19. Важливою складовою бюджетного регулювання соціального розвитку суспільства є система міжбюджетних відносин, за допомогою якої держава забезпечує гарантований рівень надання суспільних благ на всій території країни шляхом збалансування місцевих бюджетів унаслідок бюджетного вирівнювання, сприяє соціально-економічному розвитку територій та зростанню добробуту населення. Дані свідчать про зростання залежності місцевих бюджетів від міждержавних трансфертів, а також про зростання кількості фінансово нестійких регіонів. Це не сприяє забезпеченню територіальної справедливості регіонального розвитку та стає загрозою для соціальної стабільності у суспільстві.

20. Невід'ємною складовою системи бюджетного забезпечення реалізації соціальної функції держави є видатки місцевих бюджетів є. Як показав аналіз їх місця і ролі у розвиткові територіальних утворень і держави в цілому, підвищення ефективності бюджетного регулювання соціальних процесів в Україні потребує суттєвої трансформації видаткових повноважень органів місцевого самоврядування, що є можливим за умови чіткого розподілу повноважень між рівнями влади з відповідним перерозподілом державної власності, розмежування доходів між рівнями бюджетної системи, удосконалення системи міжбюджетних трансфертів, що сприятиме вирішенню завдань щодо своєчасного та якісного надання суспільних благ їх споживачам, економії бюджетних коштів, вирівнюванню соціально-економічного розвитку територіальних утворень та вирішенню інших питань, що визначають суттєві умови збереження цілісності національного соціуму та створюють підвалини для його стабільного поступального розвитку.

21. Позабюджетні фонди фінансових ресурсів цільового призначення здійснюють суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток країни в силу значної частки мобілізованих ними фінансових ресурсів та надзвичайної важливості питань, які ці фонди покликані вирішувати. В сучасних умовах роль позабюджетних цільових фондів фінансових ресурсів значно зростає як в Україні, так і в інших країнах світу. В першу чергу це обумовлено посиленням соціальної функції держави, що є як головною закономірністю розвитку сучасного суспільства.

22. Доведено, що провідним інститутом організації соціального захисту є державне обов'язкове соціальне страхування, систему якого в Україні відповідно до діючого законодавства складають чотири державні позабюджетні цільові фонди, сфери діяльності між якими чітко розподілені. Виявлені в процесі аналізу формування і використання їх фінансових ресурсів недоліки визначили основні напрями реформування системи соціального страхування в Україні, серед яких: запровадження єдиного соціального внеску, трирівневої системи пенсійного забезпечення, обов'язкового державного соціального медичного страхування, посилення фінансового контролю, удосконалення інституційних засад функціонування системи державного соціального страхування.

23. Суттєві можливості щодо підвищення рівня фінансового забезпечення реалізації соціальної функції держави пов'язані з розширенням бази оподаткування та посиленням дисципліни виконання податкового законодавства; збільшенням державних доходів за рахунок оптимізації системи неподаткових надходжень; перерозподілом і раціоналізацією державних видатків; реформуванням міжбюджетних відносин та системи державних позабюджетних цільових фондів. Доведено, що зменшення ставок податків не є нагальним для України і на нинішньому етапі така політика може призвести до значних втрат для бюджету. Зниженню ставок обов'язкових платежів у майбутньому можуть сприяти структурні зміни у податковій політиці та управлінні податками, спрямовані на розширення бази оподаткування. Вирівнюванню податкового навантаження в Україні та зменшенню його тиску на групи населення з різними доходами могло б сприяти відновлення на якісно новій основі прогресивної шкали оподаткування по податку з доходів фізичних осіб. Важливим джерелом збільшення обсягів бюджетних коштів є зменшення податкових пільг. Обговорення податкових пільг повинно стати складовою бюджетного процесу. Це означає, що стосовно податкових пільг мають діяти ті ж правила та вимоги, що й до інших видатків бюджету. Збільшенню державних доходів може сприяти більш повне використання фіскального потенціалу неподаткових платежів, підвищення ефективності діяльності держави як власника та співвласника значної частини засобів виробництва, створення адекватного перехідним умовах механізму реалізації рентних відносин та вдосконалення системи рентних платежів з природних ресурсів і т. ін.

24. Оптимізація системи державних видатків не може бути здійснена без докорінної перебудови системи соціальних виплат. Серед напрямів її вдосконалення головними, на нашу думку, є: удосконалення моніторингу системи соціальних виплат шляхом визначення конкретних цілей, завдань та показників виконання бюджетних програм соціального захисту населення, запровадження нових методологічних підходів до визначення показників бідності, забезпечення проведення оцінки і моніторингу ефективності системи державної соціальної допомоги; упорядкування видів державної соціальної допомоги, здійснення заходів щодо посилення адресності соціальної підтримки окремих груп населення з урахуванням матеріального стану та умов проживання сім'ї; спрощення процедур призначення всіх видів державної соціальної допомоги; запровадження нової технології прийому громадян в органах праці та соціального захисту населення за принципом "єдиного вікна"; удосконалення інституту державних соціальних інспекторів; модернізація інформаційних і комунікаційних технологій системи соціальних виплат; впровадження міжнародного досвіду використання сучасних соціальних технологій та методів роботи, у тому числі розвиток благодійництва у сфері надання соціальної допомоги соціально вразливим верствам населення.

25. Одним з ключових моментів реформи бюджетного процесу в Україні є удосконалення програмно-цільового методу бюджетного планування, що обумовлює необхідність: розробки належних критеріїв та індикаторів досягнення очікуваних цілей і результатів цільових програм, а також; встановлення чітких процедур фінансового забезпечення і дотримання жорстких бюджетних обмежень у процесі їх виконання; підвищення рівня адміністративної відповідальності за реалізацію цільових програм та посилення фінансового контролю за їх виконання.

26. Посилення контролю за фінансами, що акумулюються у державній казні, передбачає: удосконалення інституційної організації державного фінансового контролю у сфері бюджетного процесу; перехід до бюджетування за результатами діяльності; впровадження у контрольний процес нових технологій, створення єдиної інформаційної системи результатів контрольних заходів; є реалізація результатів діяльності контролюючих органів у повному обсязі шляхом посилення взаємодії з правоохоронним органами, а також впорядкування процедури оперативного усунення недоліків.

27. Важливим з точки зору забезпечення умов для зміцнення як фінансового потенціалу регіону, так і всієї системи державних фінансів України є пошук резервів для зростання частки власних доходів територіально-адміністративних одиниць у структурі місцевих бюджетів. В дисертації сформульовано інституційна основа формування власних додаткових фінансових джерел коштів, якою має бути законодавчо закріплений розподіл повноважень між органами державної влади і місцевого самоврядування з відповідним закріпленням джерел для формування фінансової бази місцевих бюджетів, а також розподіл об'єктів загальнодержавної і комунальної власності між органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

28. Відсутність системного, комплексного виконання державою покладених на неї функцій в межах реалізації соціальної політики в Україні приводить до загострення суперечностей між узятими державою соціальними зобов'язаннями і неможливістю їх виконання. Одним із напрямів розв'язання цієї суперечності в дисертації запропоновано зміну співвідношення між участю держави у соціальному захисті і самозахисті громадян на користь останнього. Вирішенню цієї проблеми може сприяти реалізація ідеї соціального підприємництва, під ним розуміють відповідну місію та направлену на досягнення соціального ефекту діяльність некомерційної організації, пов'язану з реалізацією товарів, робіт і послуг на платній основі, та в якій оптимально поєднується соціальна місія і ділова ініціатива. Державне сприяння розвитку соціального підприємництва передбачає перш за все його нормативно-правового регламентування, яке на сьогодні практично відсутнє в українському законодавстві. Крім цього, певних структурних змін потребує система бюджетних видатків у напрямі посилення фінансової підтримки розвитку соціального підприємництва..

29. Проведені дослідження показали, що в структурі чинників національного соціального розвитку з'явились і набувають дедалі більшого значення зовнішні за характером і глобальні за природою умови та процеси - прогресуюча відкритість національних економік, активізація міграції робочої сили, транснаціоналізація виробництва, інтеграційна регіоналізація розвитку, формування інститутів наднаціонального регулювання, які обмежують потенціал держав у розв'язанні соціальних проблем, переводять задачі та проблеми місцевого, національного масштабу на рівень міжнародного, навіть глобального розв'язання, що повинно враховуватися в процесі розробки соціальної політики та системи фіскальних форм і методів її реалізації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, розділи у монографіях:

1. Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи : монографія / П.В.Мельник, Л.Л. Тарангул, З.С.Варналій [та ін.] ; за ред.. З.С.Варналія. - К.: Знання України, 2008. - 675 с(особистий внесок: розділ 2. "Податкова політика в реалізації соціальної стратегії держави")

2. Система податкових пільг в Україні у контексті європейського досвіду / Соколовська А. М., Єфименко Т. І., Луніна І. О. та ін. - К.: НДФІ, 2006. - 320 с. (особистий внесок: підрозділ 4.4 "Пільги з податку з доходів фізичних осіб").

3. Тропіна В. Б. Фіскальне регулювання соціального розвитку суспільства / Тропіна В. Б.; НДФІ. - К., 2008. - 368 с.

Статті у фахових наукових виданнях та збірниках наукових праць:

1. Тропіна В. Б. Споживчий попит та проблеми оптимізації доходів населення // Оплата праці: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Луцьк: Ред.-вид. "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - С. 236-239.

2. Тропіна В. Б. Доходи від підприємницької діяльності в умовах ринкової трансформації економіки України // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000. - С. 118-122.

3. Тропіна В. Б. Податки в системі регулювання доходів від підприємницької діяльності в умовах транзитивної економіки // Податкова політика в Україні та її нормативно-правове регулювання: Зб. наук. праць. - Ірпінь: Академія Державної податкової служби України, 2001. - С. 342-346.

4. Тропіна В. Б. Доходи населення та їх вплив на відтворення людських ресурсів // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики. - К.: КНЕУ, 2001. - С.140-144.

5. Тропіна В. Б. Заробітна плата в системі ринкових розподільчих відносин: проблеми теорії та практики // Вісник Технологічного університету Поділля. Серія: Економічні науки - 2001. - Вип. 2. -Ч. 2. - С. 131-133.

6. Тропіна В. Б. Оплата праці в умовах фінансової кризи: проблеми та шляхи їх вирішення // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія: економічні науки. - 2001. - № 4. - С. 110-113.

7. Тропіна В. Б. Соціальні аспекти державного регулювання доходів населення // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2001. - Вип. 16. - С.145-147.

8. Тропіна В. Б. Методологічні аспекти дослідження державної політики регулювання доходів населення // Формування ринкової економіки в Україні: Науковий збірник. / За ред. проф. З. Г. Ватаманюка. - Львів: Інтереко, 2001. - Вип. 8 - С. 505-510.

9. Тропіна В. Б. Проблеми реформування системи соціальної підтримки населення в сучасних умовах // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях: Сб. науч. трудов в 2-х томах. - Т.2 - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. - С. 116-122 .

10. Тропіна В. Б. Політика доходів у трансформаційних економічних системах в умовах глобалізації // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Економіка". - 2003. - Вип. 66-67. - С.84-86.

11. Тропіна В. Б. Соціальні аспекти управління персоналом // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала: Сб науч тр. - Т.4, ч. I / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Амоша А. И. (от вред) и др. - Донецк, 2003. - С. 225-229.

12. Тропіна В. Б. Регіональні аспекти інституціональної трансформації ринку праці // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України / Зб. наук. праць. Кафедра управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил у Тернопільській академії народного господарства. - Тернопіль: Економічна думка, 2004. - С. 201-203.

13. Тропіна В. Б. Податок із доходів фізичних осіб: новий закон - нові питання // Фінанси України. - 2004. - № 4. - С. 63-68.

14. Тропіна В. Б. Національна система соціального захисту як елемент глобальної системи економічних відносин // Культура народов Причорноморья. - 2005. - № 59. - С. 167.

15. Тропіна В. Б. Посилення соціальної спрямованості фіскального механізму як умова і фактор сталого економічного розвитку в Україні // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2005. - № 3. - С. 68-73.

16. Тропіна В. Б. Соціальні пріоритети фіскальної політики держави у контексті економічного зростання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Економіка" - 2005. - Вип. 79 - С. 7-9.

17. Тропіна В. Б. Цільові фонди у фінансовій системі України // Наукові праці НДФІ. - Вип. 4 (33) - 2005. - С.165-173.

18. Тропіна В. Б. Податки в реалізації соціальної стратегії країни // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. В 3 т. - Т.1 ; Редкол.: Амоша А. И. (отв. ред.) и др. - Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти 2006. - С. 197-205.

19. Тропіна В. Б. Соціальна функція держави та фіскальний механізм її реалізації: теоретико-практичні аспекти дослідження // Економіка України. - 2006. - № 11(540). - С. 54- 61.

20. Тропіна В. Б Бюджетні форми і методи забезпечення соціальної стабільності у суспільстві // Теорії мікро-макроеокноміки: Зб. наук. праць За ред професорів Ніколенка Ю. В., Присяжнюка В. К. - Київ: Академія муніципального управління, 2006 - С. 60-66.

21. Тропіна В.Б. Соціальне підприємництво і проблеми фінансування соціальних програм // Світ фінансів. - 2006. -Вип. 2(7). - С. 156-162.

22. Тропіна В. Б. Фіскальне регулювання розвитку інноваційного потенціалу людських ресурсів // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. - Т. 1. Ч. ІІ. - К.: КНЕУ, 2007. - С. 837-841.

23. Лютий І. О., Тропіна В. Б. Концепція реформування податкової системи України та конкурентоспроможність національної економіки // Економіка України. - 2007. - № 8. - С. 19-27 (особистий внесок: обґрунтування пріоритетних напрямів удосконалення податкової системи України на сучасному етапі розвитку країни).

24. Тропіна В. Б. Перспективи запровадження єдиного соціального внеску в Україні // Світ фінансів. - 2007. - Вип. 2(11). - С. 102-112.

Матеріали науково-практичних конференцій:

1. Тропіна В. Б. Проблеми встановлення партнерських взаємовідносин між державою і платниками податків // Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України: Матеріали науково-практ. конф. - Ірпінь: УФЕІ, 1998. - С. 251-253.

2. Пивовар А. В., Тропіна В. Б. Оподаткування доходів населення в контексті реформування міжбюджетних відносин // Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України: Матеріали науково-практ. конф. - Ірпінь: Акдемія ДПС України, 1999. - С. 108-111 (особистий внесок: теоретичний аналіз політики доходів держави в Україні та пропозиції щодо удосконалення міжбюджетних відносин у контексті проблем, пов'язаних з необхідністю забезпечення рівних умов для розвитку регіонів країни).

3. Тропіна В. Б. Формування місцевих бюджетів та питання оптимізації доходів населення // Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні: Матеріали Всеукр. науково-практ. конф. Частина 2. - Дніпродзержинськ: Дніпрдзержинський державний технічний університет. 2000. - С. 162-164.

4. Тропіна В. Б. Фінансові передумови забезпечення економічного зростання в Україні //Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання: Матеріали між нар. науково-практ. конф. - Луцьк, Волинський державний університет ім.. Лесі Українки, 2003. - С.26-27.

5. Тропіна В. Б. Економічна теорія у контексті синергетичної парадигми // Стан та розвиток економічної науки у Київському університеті: ретроспектива, сучасність і перспектива: Міжнародна науково-практ. конф. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004. - С.24-25.

6. Тропіна В. Б. Навчально-методичне забезпечення викладання фінансових дисциплін у контексті вимог Болонської декларації // Реформування системи фінансово-економічної освіти в контексті положень Болонської декларації: Науково-практ. конф. - К.: Український державний університет економіки і фінансів, 2005. - С. 153-158.

7. Тропіна В. Б. Реалізація принципу соціальної справедливості в оподаткуванні // Розвиток фінансової системи України в умовах трансформаційних перетворень: Науково-практ. конф. [У 2-х ч.] / Редкол.: І. Я. Чугунов (голова) та ін. - К.: НДФІ, 2006. - С. 33-38.

8. Тропіна В. Б. Основні напрями реформування податкової системи України у контексті нової державної регіональної політики // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: Матеріали VI-ої Міжнар. науково-практ. конф. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - С. 128-130.

9. Тропіна В. Б. Податки у формуванні суспільного соціального капіталу // Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства: Міжнар. науково-практ. конф. Тези доп. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. - С. 292-293.

10. Тропіна В. Б. Податкове стимулювання підвищення конкурентоспроможності української економіки // Напрями розвитку фінансової системи України в сучасних умовах: Науково-теорет. конф. - К.: НДФІ, 2007. - С. 40-45.

У інших виданнях:

1. Walentina Tropina. Problemy zrownania poziomu dochodow ludnosci w krajach Europy Centralnej i Wschodniej w kontekscie procesow integracyjnych // Zmieniajace sie przedsiebiorstwo w zmieniajacej sie politycznie Europie. - T. 4 Zarzadzanie zmianami: Praca zbiorowa pod redakcja naukowa Tadeusza Wawaka. - Krakow: Wydawnictwo Informacji Ekonomicznej Uniwersytet Jagiellonski, 2001. - S. 544-552.

2. Walentina Tropina. Polityka socjalna przedsiebiorstwa i jej rola w regulowaniu procesow ekonomicznych // Zmieniajace sie przedsiebiorstwo w zmieniajacej sie politycznie Europie. T. 6. Determinanty jakosci a efektywnosc procesow: Praca zbiorowa pod redakcja naukowa Tadeusza Wawaka - Krakow: Wydawnictwo Informacji Ekonomicznej Uniwersytet Jagiellonski, 2003. - S. 284-289.

3. Актуальные проблемы предметно-методологического обновления современной экономической теории . По материалам теоретического семинара // Экономическая теория. - 2004. - № 2. - С. 112-113 (особистий внесок: обґрунтування необхідності адаптації принципів синергетики до аналізу сучасних економічних трансформацій).

4. Правові основи військового будівництва та військово-цивільних відносин: Збірник законодавчих актів з питань національної безпеки і оборони / Ред рада: Г. К.Крючков (голова), Б. П.Андресюк, В. П.Горбулін та ін. - К.: Парламентське вид-во, 2005 - 832 с. (особистий внесок: коментарі до розділу VIIІ "Соціальний захист військовослужбовців, членів їхніх сімей - важлива функція української держави", а також підрозділ 3.1.9 Стратегічного оборонного бюлетеню України на період до 2015 року "Соціально-правове забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей").

АНОТАЦІЯ

Тропіна В.Б. Фіскальне забезпечення реалізації соціальної функції держави в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України. Київ, 200_.

Здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних засад фіскального регулювання соціального розвитку суспільства. Розглянуто стан і структуру системи фіскальних інструментів державного регулювання процесів життєдіяльності соціуму - бюджетну і податкову системи, міжбюджетні відносини та державні позабюджетні цільові фонди, - під кутом зору їх впливу на соціальні процеси в Україні та адекватності потребам соціальної політики держави в умовах трансформації суспільних відносин. Визначені пріоритетні напрями підвищення ефективності системи фіскального забезпечення реалізації соціальної функції держави в Україні.

Ключові слова: фіскальне забезпечення, соціальна функція держави, соціальна політики держави, бюджетна система, міжбюджетні відносини, державні цільові фонди, податкова система.

АННОТАЦИЯ

Тропина В. Б. Фискальное обеспечение реализации социальной функции государства. = Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. Научно-исследовательский институт при Министерстве финансов Украины. Киев, 200_. міжбюджетний державний фонд фіскальний

Осуществлено комплексное исследование теоретико-методологических основ фискального обеспечения реализации социальной функции государства в Украине. Рассмотрено состав и эффективность системы фискальных инструментов государственного регулирования процессов жизнедеятельности социума - бюджетная и налоговая системы, межбюджетные отношения и государственные внебюджетные целевые фонды, - с точки зрения их влияния на социальные процессы в Украине и адекватности потребностям социальной политики государства в условиях трансформации общественных отношений. Определены приоритетные направления повышения эффективности системы фискального обеспечения реализации социальной функции государства в Украине.