Прагматика формування капіталу суб’єктів господарювання в Україні

Якщо узгодження інтересів акціонерів та менеджменту корпорації забезпечується в основному внутрішньо корпоративними документами та принципами корпоративного управління, а регулювання відносин акціонери- кредитори відбувається вже у випадку виникнення конфліктів при розподілі майна, суб'єкта господарювання, що оголошене банкрутом (на основі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), то узгодження інтересів двох груп акціонерів - міноритарних та мажоритарних широко регулюється Законом України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року (зі змінами та доповненнями) [74].

Зауважимо, що порівняно із законом «Про господарські товариства», що був основним нормативно-правовим документом, що регулював корпоративні відносини до прийняття цього закону, в ЗУ «Про акціонерні товариства» закріплено ряд положень, що суттєво захищають права дрібних портфельних інвесторів. Найбільш важливими з погляду узгодження інтересів мажоритарних та міноритарних акціонерів та захисту прав останніх є такі положення закону:

1. Викуп акцій у акціонерів може бути як добровільним, за рішенням загальних зборів, коли ініціатором є акціонерне товариство, так і обов'язковим, на вимогу власників корпоративних прав. Акціонер, що є власником простих чи привілейованих акцій публічного акціонерного товариства має право вимагати викупити в нього його пакет корпоративних прав за ціною не нижчою за ту, що сформувалась на фондовому ринку у випадку, якщо на загальних зборах акціонерів він голосував проти прийняття рішення щодо:

реорганізації (виділення, поглинання, злиття) акціонерного товариства, чи його трансформації з публічного на приватне;

вчинення товариством значного правочину (значною є угода, що укладається в суму 10% і більше активів компанії);

зменшення чи збільшення розміру статутного капіталу.

Зважаючи на те, що ціна викупу корпоративних прав товариства не може бути меншою за їх ринкову вартість, що визначається в порядку, встановленому статтею 8 ЗУ «Про акціонерні товариства», після прийняття загальними зборами акціонерів одного із перерахованих рішень, у приватних акціонерних товариствах наглядовою радою має бути вирішене питання щодо залучення незалежного суб'єкта оціночної діяльності для визначення ціни корпоративних прав за якою буде здійснюватися їх викуп, а потім - затвердити цю ринкову вартість акцій, визначену незалежним оцінювачем.

Викуп акцій публічної корпорації відбувається за ціною, що відповідає вартості акцій, що фактично сформувалася на вторинному фондовому ринку. У разі обов'язкового викупу акцій на вимогу акціонерів, враховуючи положення статей 33 та 52 закону «Про акціонерні товариства», корпорація в обов'язковому порядку проводить загальні збори акціонерів - для прийняття рішення про анулювання акцій або засідання наглядової ради - для прийняття рішення про продаж викуплених акцій [74].

Тому у цьому Законі фігурує протиріччя норм 33 та 52 статей, оскільки вирішення питання про анулювання викуплених корпоративних прав відносить одночасно до виключної компетенції загальних зборів і до виключної компетенції наглядової ради.

Проте, враховуючи те, що питання, які належать до виключної компетенції загальних зборів не можуть вирішуватися іншими органами управління корпорації, а питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради, можуть вирішуватися загальними зборами, то такий порядок прийняття рішень щодо розпорядження викупленими на вимогу акціонерів корпоративними правами не суперечитиме нормам закону та одночасно забезпечить можливість уникнення корпоративних конфліктів.

Акціонери, які на дату складення переліку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах, сукупно є власниками 10% і більше простих акцій, а також НКПЦФР можуть призначати своїх представників не тільки для нагляду за реєстрацією акціонерів, але й для нагляду за проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків. Крім того, власники, у власності яких є 10% та (або) більше простих акцій публічного товариства мають право ініціювати скликання позачергових зборів акціонерів компанії.

Захисту прав міноритарних акціонерів щодо обов'язкового викупу корпорацією належних їм корпоративних прав і захисту акціонерів від «розмивання» належних їм часток в статутному капіталі, на наш погляд, сприятиме законодавча вимога щодо купівлі акцій компанії за наслідками придбання контрольного пакета акцій. Законом передбачена норма, що забороняє консолідацію контрольного пакета корпоративних прав без відома інших власників акцій. «Особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50% і більше простих акцій Товариства протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції Товариства» (стаття 64 Закону «Про акціонерні товариства»). При консолідації контрольного пакета акцій відповідно до цього положення закону власники дрібних пакетів акцій фактично отримали право вимагати у мажоритарних акціонерів викупити належні їм корпоративні права, за ціною, що фактично сформувалась на вторинному фондовому ринку.

Для захисту прав міноритарних акціонерів при обранні Наглядової ради та Ревізійної комісії публічного акціонерного товариства з кількістю акціонерів- власників простих акцій товариства понад 100 осіб використовується метод кумулятивного голосування. Відповідно до статті 42 Закону «Про акціонерні товариства», «члени органу товариства вважаються обраними, а орган товариства вважається сформованим виключно за умови обрання повного кількісного складу органу товариства шляхом кумулятивного голосування» [74].

За цим методом голосування кількість голосів одного акціонера множиться на кількість членів органу управління корпорації, що обираються, а акціонер може віддати за одного кандидата всі підраховані таким чином голоси або розподілити їх між кількома притендентами на обрання.

Законом також передбачено процедуру внесення пропозицій до порядку денного загальних зборів. Порівняно з вимогами попереднього закону «Про господарські товариства:

змінено термін внесення пропозицій на розгляд загальних зборів акціонерів з 30 до 20 днів до дати проведення зборів;

передбачено вимоги до тексту пропозицій, що виносяться на обговорення загальних зборів;

зменшено необхідний відсоток володіння міноритарними акціонерами корпоративними правами суб'єкта господарювання, що надає право на обов'язкове включення його пропозицій до порядку денного загальних зборів. Відповідно до цього закону акціонери, що є власниками 5% та більше простих акцій мають право на внесення пропозицій, що повинні обов'язково бути включеними на розгляд загальних зборів акціонерів.

Зауважимо, що рішення про включення чи не включення пропозицій до порядку денного приймаються власниками акцій, котрі скликання зборів наглядовою радою або не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення зборів і компанія не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів повинна повідомити акціонерів про зміни у порядку денному. Тому, відповідно, міноритарним акціонерам надана нова гарантія права на оскарження в судовому порядку безпідставної відмови включити його пропозиції до порядку денного.

Акціонер має право призначити свого представника на зборах акціонерів шляхом надання довіреності на право участі та голосування на загальних зборах, яка посвідчується реєстратором, депозитарієм, зберігачем чи нотаріусом. Порівняно з Законом про господарські товариства (ст. 41), Закон «Про акціонерні товариства» не надає можливості правлінню посвідчувати довіреність, що унеможливить маніпулювання з підрахунком голосів акціонерів. Також Законом заборонено посадовим особам АТ та їх афілійованим особам бути представниками інших акціонерів [74].

З точки зору захисту міноритарних акціонерів важливим є положення закону, що зобов'язує товариство проводити загальні збори акціонерів у межах населеного пункту за його місцезнаходженням.

Вже в лютому 2011 року внесено корективи до Закону, якими передбачено зміну порядку відчуження акцій корпорації. Скасоване переважне право на викуп підприємством акцій власної емісії, що дозволить мінімізувати можливості для маніпуляцій з акціями з боку мажоритарних акціонерів. виключення права на переважне придбання

Водночас, варто зазначити, що захисту потребують не лише міноритарні акціонери, а й мажоритарії та акціонерне товариство загалом через можливість «грінмейлу». Грінмейл -- це комплекс дій, спрямованих на дестабілізацію ситуації в корпорації з метою змушесити акціонерів купити акції грінмейлера за вищою за ринкову ціною. Дії грінмейлера полягають в тому, що він купує невеликий пакет акцій компанії, після чого починає різноманітними діями, котрі не виходять за рамки закону, а навпаки базуються на ньому, заважати нормальному функціонуванню суб'єкта господарювання, що змушує мажоритарних акціонерів викупити акції у грінмейлера за пропонованою ним ціною вищою за ціну попереднього придбання.

Щоб захистити права мажоритарних акціонерів і виключити можливість безпідставного блокування роботи підприємства у Законі «Про акціонерні товариства» передбачена норма, згідно з якою оскарження акціонером відмови включення його пропозицій до порядку денного загальних зборів акціонерів не призупиняє їх проведення. У випадку задоволення позову акціонера суд може зобов'язати корпорацію провести загальні збори з питання, яке безпідставно не було включене до порядку денного.

Крім того, порівняно із нормами Закону «Про господарські товариства», Законом «Про акціонерні товариства» передбачена можливість швидше ухвалювати рішення з важливих питань - термін персонального письмового повідомлення акціонерів і публікації оголошення про проведення загальних зборів скорочено з 45 до 30 днів до дати їх проведення. Закон також дозволяє не публікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів, якщо кількість акціонерів менше 1000 осіб [74; 76]. Також відсутні вимоги щодо публікації загального повідомлення про збори в місцевій пресі. Але публічне акціонерне товариство надсилає повідомлення про проведення зборів фондовій біржі, на якій пройдено процедуру лістингу.

Зауважимо, що розвиток та вдосконалення законодавства про корпоративне управління, зокрема, щодо захисту прав міноритарних акціонерів має на меті заохочення фізичних та юридичних осіб до активного здійснення операцій на вітчизняному фондовому ринку. Саме розширення участі фізичних і юридичних осіб у торгівлі цінними паперами, зокрема акціями, має стати каталізатором інвестиційних процесів, трансформації заощаджень у інвестиційні ресурси для пожвавлення економічного зростання та підвищення прозорості приватизаційних процесів на макрорівні.

Суб'єкти господарювання, у свою чергу, можуть розраховувати на розширення кола інвесторів, залучення заощаджень домогосподарств, можливість орієнтування на національний фінансовий ринок.

За умов розширення кола інвесторів на вітчизняному фондовому ринку ціни купівлі-продажу корпоративних прав будуть більш достовірно відображати стан справ конкретної компанії, що підвищуватиме прозорість її функціонування та створить передумови для виходу на міжнародний ринок фінансового капіталу в майбутньому.

Як свідчить практика, підвищення ефективності системи корпоративного управління є дієвим превентивним заходом протидії рейдерським атакам на підприємство у формі недружнього поглинання суб'єкта господарювання його конкурентами.

З точки зору розвитку корпоративного управління в контексті захисту корпорацій від рейдерства важливими є такі положення Закону «Про акціонерні товариства»:

акції корпорацій повинні бути іменними та існувати лише в бездокументарній формі (що ускладнює їх підробку, та відповідно шахрайство у сфері використання цінних паперів)

кворумом для загальних зборів є 60% від кількості акцій, що мають право голосу для прийняття рішень;

рішення, що стосуються внесення змін в статуті акціонерного товариства, анулювання акцій, зміни типу товариства, зменшення або збільшення статутного капіталу, розміщення акцій, виділення або припинення існування товариства приймаються більш ніж трьома четвертими голосів акціонерів від їх загальної кількості;

Зауважимо, що ефективною в протидії рейдерським атакам і захопленням підприємств є норма, що визначає механізм захисту акціонерів від прихованого скуповування акцій, а отже забезпечення прозорості та відкритості процесів злиття та поглинання. Так, «особа (особи, які діють спільно - це фізичні та/або юридичні особи, які діють на підставі угоди між ними і узгоджують свої дії для досягнення спільної мети), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 10% і більше простих акцій, зобов'язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати Товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його шляхом надання НКПЦФР, фондовій біржі та опублікувати в офіційному друкованому органі» (стаття 64 ЗУ «Про акціонерні товариства») [74].

Явище рейдерства у вітчизняній економіці є загрозою не лише для формування фінансового капіталу суб'єктів господарювання, а й прозорості процесів приватизації на макрорівні, легальності бізнесу, рівня тінізації вітчизняної економіки, інвестиційного клімату.

Належний рівень корпоративного управління дає змогу запобігти грінмейлу, фальсифікації документів, зокрема, звітності, скуповуванню акцій у міноритарних акціонерів, що у свою чергу забезпечує можливість зростання ринкової вартості, підвищує якість менеджменту та рівень фінансової безпеки суб'єкта господарювання.

Загалом, систему корпоративного управління вітчизняні суб'єкти господарювання формують відповідно до Принципів корпоративного управління, Принципів корпоративного управління Організації економічного розвитку та співробітництва та інших нормативно-правових документів.

Інформацію щодо стану розвитку корпоративного управління у відкритих акціонерних товариствах та підприємствах, що емітували цінні папери у 2005-2012 роках наведено в Таблиці 2.11.

За даними НКПЦФР у 2012 році серед 7242 акціонерних товариств, які надали інформацію щодо стану корпоративного управління, у 36181 акціонерних товариствах (50,8 %) проводились загальні збори акціонерів, у тому числі позачергові -- у 1243 (17,66 % ) від загальної кількості акціонерних товариств, у яких проводилися загальні збори акціонерів (рисунок 2.11).

Ревізійну комісію створено у 5918 товариствах (81,73 % від загальної кількості акціонерних товариств, які надали інформацію щодо стану корпоративного управління у 2012 році).

Таблиця 2.11 - Основні показники стану корпоративного управління в акціонерних товариствах у 2005-2012 роках

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 Рік
Кількість товариств, які розкрили інформацію щодо стану корпоративного управління	6 330	6113	6 091	6104	4936	5479	7784	7241
Кількість товариств, у яких проведено загальні збори	3 996	3 745	5 029	4996	4067	5006	7171	3681
- у тому числі позачергові	393	439	604	652	629	1844	2704	1243
Орган, який здійснював реєстрацію акціонерів для участі у загальних зборах акціонерів
-мандатна комісія, призначена правлінням	2 886	2 687	3 664	3525	1555	-	-	-
- правління	663	564	687	670	342	-	-	-
- незалежний реєстратор	961	931	1 309	1341	2437	-	-	-
- реєстраційна комісія				-	-	3179	5952	5956
- акціонери				-	-	325	420	288
- реєстратор				-	-	1354	697	331
- депозитарій				-	-	23	-	-
Кількість товариств, у яких створено ревізійну комісію	4 300	3 989	5 406	5474	4379	4867	6369	5918
Представництво акціонерів, що володіють менше 10 %, у складі спостережної ради (% від загальної кількості представників)	59,77	64,56	71,48	70,38	58,68	57,12	51,15	47,47
Періодичність проведення аудиторських перевірок акціонерних товариств зовнішнім аудитором (% від загальної кількості товариств, які розкрили інформацію стосовно періодичності проведення аудиторських перевірок)
- не проводились взагалі	1,04	0,82	0,82	0,81	0,76	0,74	1,63
- менше ніж раз на рік	1,50	1,79	1,46	1,36	1,36	1,24	7,94
- раз на рік	85,14	83,58	86,20	86,73	87,09	87,03	82,94
- частіше ніж раз на рік	12,32	13,81	11,52	11,07	10,79	10,98	7,48
Кількість товариств, у яких ревізійна комісія здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності в минулому році (% від загальної кількості акціонерних товариств, які зазначили орган, що здійснював перевірку)	56,43	55,22	58,25	58,41	57,96	57,11	59,26
Кількість товариств, які планують включити власні акції до лістингу фондових бірж	154	144	250	478	546	775	760	636
Кількість товариств, які мають власний кодекс (принципи, правила) корпоративного управління	40	40	66	75	82	145	524	640

Джерело: складено автором на основі даних [136].

Рис. 2.11. Кількість проведених загальних зборів акціонерів у 2008-2012 роках

Джерело: побудовано автором на основі даних [136].

Не значною залишається кількість товариств, які планують включити власні акції до лістингу фондових бірж - 636 та товариств, які мають власний кодекс (принципи, правила) корпоративного управління 640, що становить менше 1 % корпоративних підприємств.

Дані, отримані з річної звітності за 2012 рік, показують, що у 47,47 % акціонерних товариств до складу спостережної ради входять представники акціонерів, що володіють менше ніж 10 відсотками акцій суб'єкта господарювання.

Як уже зазначалося, якість корпоративного менеджменту як системи взаємовідносин між власниками корпоративних прав, органами управління та іншими зацікавленими в діяльності акціонерного товариства особами визначає можливості мобілізації фінансового капіталу. Узгодженість інтересів суб'єктів корпоративних відносин, належне фінансування господарської діяльності компанії, можливість позиціонувати компанію як соціально відповідальну на ринку, залежить від якості організації корпоративного управління. У дисертаційній роботі розроблено функціональну модель корпоративного управління, яку використано у роботі ПАТ Концерн «Хлібпром».

Функціональна модель корпоративного управління можемо визначити як сукупність фінансово-економічної, організаційно-правової та соціальної складових, що функціонують за ефективної взаємодії системи органів корпоративного менеджменту, належного рівня внутрішньо корпоративного контролю та з дотриманням визначених принципів управління для реалізації політики мобілізації фінансового капіталу. (Рис 2.12).

Функціональна модель корпоративного управління першочергово визначає організаційну структуру акціонерного товариства, яка забезпечує функціонування товариства через ухвалення і реалізацію управлінських рішень та узгодження функціонування усіх рівнів ієрархії менеджменту в процесі мобілізації фінансового капіталу.

Організаційно-правова складова моделі забезпечує формування ефективної, гнучкої та стабільної структури управління і планування (стратегічного і тактичного) в компанії, визначає загальний порядок і процедури взаємодії між органами управління акціонерного товариства у процесі прийняття управлінських рішень, а також способи забезпечення прав різних груп акціонерів товариства в процесах залучення фінансового капіталу, котрі мають визначальний вплив на зміни структури власності компанії.

Функціонування економічної складової моделі спрямоване на формування системи фінансового забезпечення діяльності компанії за рахунок залучення власного та боргового фінансового капіталу з внутрішніх та зовнішніх джерел, реалізацію обґрунтованої та ефективної дивідендної політики та зростання ринкової вартості компанії на основі гнучкого та ефективного управління корпоративними правами товариства, фінансовими результатами, інвестиційними процесами та ризиками мобілізації фінансового капіталу.

Рисунок 2.12. Функціональна модель корпоративного управління

Джерело: Розроблено автором

Соціальна складова функціональної моделі корпоративного управління забезпечує формування корпоративної культури та позиціонування компанії як соціально відповідального суб'єкта ринку, та передбачає створення системи мотивації персоналу, зокрема, топ-менеджменту та фінансування соціальних заходів з метою створення позитивного іміджу компанії та зростання потенціалу мобілізації фінансового капіталу в перспективі.

Основними принципами побудови системи корпоративного управління відповідно до Рішення НКПЦФР від 11.12.2003 № 571 «Про затвердження Принципів корпоративного управління» є такі (Додаток К).

До системи органів корпоративного управління входять загальні збори акціонерів, правління, наглядова рада акціонерного товариства, ревізійна комісія. Загалом функціями цих органів є заходи щодо забезпечення фінансування господарської діяльності компанії.

Для реалізації політики мобілізації фінансового капіталу вітчизняних компаній важливе значення має внутрішньо корпоративний контроль, оскільки передбачає можливість взаємоузгодження дій органів системи корпоративного управління та спрямування їх діяльності на реалізацію пріоритетних цілей компанії у цій сфері фінансової діяльності. Схема взаємодії органів корпоративного управління та внутрішньо корпоративного контролю подана на рисунку (Рис 2.13).

Можемо стверджувати, що узгодженість дій органів управління корпоративних відносин, налагодженість корпоративних відносин між різними групами їх учасників та ефективність системи корпоративного контролю практично визначає усі умови фінансово-господарської діяльності підприємств.

Саме висока якість корпоративного управління, яка передбачає захист інтересів усіх власників корпоративних прав, відкритість та прозорість фінансової діяльності компанії та належний рівень контролю є сигналом про високу інвестиційну привабливість компанії, тому визначає її конкурентоспроможність та перспективний фінансовий потенціал.

Висновки

Підприємницькі структури є активними суб'єктами забезпечення економічного зростання у країні. Фінансові ресурси відіграють визначальну роль у забезпеченні сталого економічного відтворення. В докризові роки обсяг фінансових ресурсів суб'єктів підприємництва в Україні мав позитивну динаміку зростання, що зумовило постійне нарощування виробничих потужностей ділових одиниць та свідчило про зміцнення економічного потенціалу національної економіки. Сьогодні, за умов подолання наслідків світової фінансової кризи, підприємницька активність дещо зменшилася через обмежені фінансові можливості вітчизняних суб'єктів господарювання.

У дисертаційній роботі здійснене багатокритеріальне порівняння методів мобілізації фінансового капіталу на вітчизняному фінансовому ринку: банківського кредитування, емісії акцій та облігацій на основі запропонованих критеріїв.

Зокрема, запропоновано враховувати: ступінь публічності інформації про залучення капіталу та розкриття інформації про суб'єкт підприємництва, рівень фінансової відповідальності суб'єкта господарювання, можливість податкової економії при мобілізації капіталу, контроль за використанням залученого капіталу з боку його власників, вплив на потенціал акумуляції капіталу на зовнішньому фінансовому ринку в майбутньому.

Оцінка вказаних відмінностей інструментів мобілізації фінансового капіталу допоможе враховувати їх ситуаційні переваги залежно від потреб суб'єктів господарювання.

Аналіз структури джерел фінансових ресурсів суб'єктів підприємництва засвідчує, що головним джерелом фінансування їхньої діяльності залишаються власні фінансові ресурси. При чому питома вага власного капіталу поступово зростає з 54% у 2011 році до 63,4% у 2013р. (з 47 % у 2004 р. до 56 % у 2009 р.).

Головним джерелом фінансування фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва протягом 2005-2013 року було самофінансування та банківське кредитування. До 2009 року вітчизняний фондовий ринок активно розвивався, однак внаслідок фінансово-економічної кризи обсяги залучення фінансового капіталу на національному фондовому ринку суттєво скоротились.

Пошук додаткових фінансових можливостей для розширення діяльності змушує суб'єктів підприємництва використовувати нові джерела фінансування. Головним постачальником фінансових ресурсів залишається банківська система, яка сьогодні, на жаль, не в повному обсязі здатна задовольнити потреби ділових одиниць.

Зауважимо, що збільшується частка короткострокового кредитування реального сектору економіки у портфелі кредитів банків з одночасним скороченням із 13,7% у 2010 році до 12,32% у 2013 році довгострокового кредитування підприємств, яке могло б мати інвестиційний характер, оскільки короткострокові кредити, як правило, використовуються для поповнення оборотного капіталу та підтримання ліквідності у короткостроковому періоді. В умовах проведення НБУ політики, спрямованої на стримування інфляційного тиску протягом 2010-2012 рр. спостерігається зростання вартості кредитів у національній валюті, наданих банками в економіку України, до 17,1% річних для короткострокових кредитів у 2011 році та 15,5% для довгострокових кредитів у 2012 році.

Вартість банківських кредитів в іноземній валюті як короткострокових так і довгострокових є суттєво нижчою порівняно із кредитами у національній валюті та однак стабільно зростає через дефіцит валютних ресурсів на вітчизняному кредитному ринку. Зауважимо, що кредитування в іноземній валюті супроводжується значними валютними ризиками особливо для суб'єктів господарювання, які не отримують валютної виручки.

Завдяки розвитку ринкових відносин з'явилося багато нових джерел фінансування підприємницької діяльності, теоретично збільшилися можливості залучення коштів. На діяльність суб'єктів підприємництва впливає значна кількість чинників, що зумовлюють насамперед вибір джерела фінансування, їх природу та умови існування, одні з них прямо впливають на ефективність використання фінансових ресурсів, інші - опосередковано.

Проблему забезпечення довготерміновими коштами ділові одиниці все частіше вирішують альтернативними способами: шляхом випуску облігаційних позик та акцій. За таких умов суб'єкти підприємництва отримають доступ до значних обсягів “дешевих” фінансових ресурсів внутрішнього і світового фінансових ринків.

Пересторогою для використання цих джерел фінансування більшістю ділових одиниць є відсутність досвіду та необхідність здійснення багатьох структурних, управлінських, а головне - культурних змін ведення бізнесу (наприклад, вимога публічності).

В умовах дефіциту капіталу у 2005-2013 роках на національному фінансовому ринку та необхідності диверсифікації джерел фінансування вітчизняні підприємства активно виходять на міжнародний фінансовий ринок.

Основним інструментом мобілізації боргового фінансування на міжнародному фондовому ринку є єврооблігаційні позики, за період з 2005 по 2013 роки шляхом емісіє єврооблігацій залучено близько 9,5 млрд. дол. Найактивніше кількісно та за обсягом залучення емітенти, основна діяльність яких здійснюється в Україні, протягом аналізованого періоду розміщували єврооблігації на Лондонській та Люксембурзькій.

Вихід на міжнародний фінансовий ринок з розміщенням єврооблігаційної позики часто є першим кроком компанії до публічного розміщення акцій корпорації на зовнішньому ринку капіталу в майбутньому. За період 2005-2013 років вітчизняними компаніями здійснено 32 публічних розміщень акцій за кордоном на загальну суму 2,9 млрд. дол. США.

З огляду на вартість здійснення ІРО, ліквідність ринку та існуючий досвід зміни рівня капіталізації після публічного розміщення акцій компаній найбільш привабливими майданчиками для розміщення корпоративних прав українських емітентів є Варшавська та Лондонська фондові біржі. Перспективні можливості мобілізації фінансового капіталу на вітчизняному та міжнародному фінансовому ринку, безпосередньо пов'язані з рівнем капіталізації підприємницьких структур.

7. Розроблено функціональну модель корпоративного управління, яка функціонуючи як сукупність організаційно-правової, фінансово-економічної та соціальної складових та за умов ефективної взаємодії системи органів корпоративного менеджменту, належного рівня внутрішньо корпоративного контролю та дотримання визначених принципів управління, дає змогу належним чином захистити інтереси власників корпоративних прав. Ефективне функціонування фінансово-економічної складової моделі передбачає забезпечення належного рівня фінансування діяльності компанії, реалізацію ефективної дивідендної політики, зростання ринкової вартості компанії через якісне управління власністю та цінними паперами товариства, його фінансовими результатами, інвестиціями та ризиками.

Функціонування організаційно-правової складової спрямоване на формування ефективної стабільної та гнучкої організаційної структури управління, регулювання взаємодії між органами управління стосовно прийняття та реалізації рішень в процесі формування фінансового капіталу та реалізацію заходів спрямованих на захист прав міноритарних акціонерів, захисту корпорації від рейдерських атак та дій грінмейлерів, функціонування цієї складової внутрішньо корпоративного механізму формування фінансового капіталу реалізується через укладення кодексів корпоративного менеджменту відповідно до існуючого нормативно-правового забезпечення, забезпечення якості внутрішніх документів корпорації, організацію функціонування органів корпоративного управління та забезпечення аудиту якості їх роботи.

Основними функціями соціальної складової моделі є формування іміджу соціально-відповідальної компанії, забезпечення високої якості корпоративної культури та розвиток можливостей мобілізації фінансового капіталу через створення ефективної системи мотивації персоналу, зокрема, топ-менеджменту, фінансування заходів, що позиціонують компанію як відповідальну на ринку.

Література

1. Опарін В. М. О 60 Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. -- 2-ге вид., доп. і перероб. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 240 с.

– Остафіль О. Банківське фінансування підприємств корпоративного сектору економіки України / О.В. Остафіль, М.В. Рубаха // Економіст.Київ, 2008.- №8. - С. 50-53.

2. Остафіль О. Комплексна оцінка кредитоспроможності позичальника як інструмент управління кредитним ризиком банку / О.В. Остафіль, М.В. Рубаха // Формування ринкової економіки в Україні: Зб. наук. праць. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2009. - Вип № 19. - С. 387-396.

3. Отенко И. П. Стратегическое управление потенциалом предприятия :[научное издание / И. П. Отенко. - Х. : Изд. ХНЕУ, 2006. - 256 с.

4. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

5. Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nsmsc.gov.ua

6. Офіційний сайт ПАТ «ДТЕК» /[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dtek.com/

7. Офіційний сайт Національного банку України / www.bank.gov.ua

8. Офіційний сайт Warsaw Stock Exchange. [Електронний ресурс]. -

9. Режим доступу: www.wse.com.pl

10. Павлюк К. В. Прогнозування показників балансу фінансових ресурсів / К. В. Павлюк // Фінанси України. - №4. - 2003. - C. 60-70.

11. Паламарчук В. О. Комерційні банки та виробничо-фінансова діяльність підприємств / В. О. Паламарчук, М. М. Федотов, О. К. Бойченко / за ред. В. Г. В'юна, В. О. Паламарчука. - Миколаїв : Вид-во МФ НаУКМА. - 2001. - 392 с.

12. Панков В. А. Механизм управления финансовыми потоками промышленного предприятия в условиях глобализации / В. А. Панков, Ю. В. Макогон, Е. А. Пашко, А. В. Бабенко ; под науч. ред. Ю. В. Макогона. - Донецк : Донецкий национальный университет, 2005. - 188 с.

13. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні : монографія / А.А. Пересада. - Київ : «Лібра», 1998. -392 с

14. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутинця. - К.: Кондор, 2004. - 461 с.

15. Плиса В. Й. Державне регулювання фондового ринку в Україні : монографія. / В. Й. Плиса, Н. В. Блага. - Львів : Вид-во ННВК “АТБ”, 2007. - 167 с.

16. Плиса В. Й. Стратегія забезпечення фінансової стійкості суб'єктів господарювання в економіці України : монографія / В. Й. Плиса, І. І. Приймак. - Львів : Вид-во ННВК “АТБ”, 2009. - 141 с.

17. Поважний О. С. Фінансовий менеджмент : навч.-метод.посібник / О. С. Поважний, О. І. Пампура, С. С. Степанчук - 2-ге вид., допов. - Донецьк : ДонДУУ, 2008. - 191 с.

18. Податковий кодекс України від 2.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями: за станом на 15 квітня 2014 р. / Верховна Рада України. [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ Назва з екрана.

19. Пономаренко В. С. Стратегічне управління розвитком підприємства : навч. посіб. / В. С. Пономаренко, О. І. Пушкар, О. М. Тридід. - Х. : Вид. ХДЕУ, 2003. - 640 с.

20. Портер М. Е. Стратегія конкуренції / Майкл Е.Портер; [пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський]. - К. : Основи, 1997. - 390 с.

21. Постанова НБУ «Про затвердження інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 28.08. 2001 № 368 : за станом на 15 квітня 2014 р. / Національний банк України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgibin

22. /laws/maincgi?nreg=z0841-01.- Назва з екрана.

23. Постанова НБУ «Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями» від 25.01.2012 № 23: за станом на 15 квітня 2014 р. / Національний банк України. [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0231-12 Назва з екрана.

24. Приймак В. І. Математичні методи економічного аналізу : навч. посібник / В. І. Приймак. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 291 с.

25. Приймак В. І. Моделювання вибору оптимальної опціонної стратегії

26. / В. І. Приймак, Н. А. Купрій // Фінанси України. ? 2009. - №6. - С.

27. 58-67.

28. Путеводитель в мире бизнес-финансов. «PO для украинских компаний: нелёгкие деньги» [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

29. kompaniy_nelyogkie_dengi

30. Пшик Б.І. Кредитування банками інвестиційних проектів [Текст] / Б. І. Пшик, Є. І. Парфенюк ; Національний банк України, Університет банківської справи. Львівський ін-т банківської справи. - Л. : ННВК "АТБ", 2008. - 90 с.

31. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовський, Е. Б. Стародубцева. - 2-е изд., исправ. - М. : ИНФРА-М, 1998. - 479 с.

32. Рішення «Про затвердження положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу» від 27.12.2013 № 2998, за станом на 15 квітня 2014 р. / Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ Назва з екрана.

33. Рішення «Про затвердження Порядку надання дозволу на розміщення та/або обіг цінних паперів українських емітентів за межами України» від 20.06. 2013 р., № 1105. / Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1201-13

34. Рішення «Про затвердження Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства та Змін до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій» 31.07.2012 № 1073: за станом на 15 квітня 2014 р. / Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/z1201-13 - Назва з екрана.

35. Рішення «Про схвалення проекту нової редакції Принципів корпоративного управління України, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2003

36. фондовогоринку.[Електроннийресурс].-Режимдоступу:

37. http://www.nssmc.gov.ua/ Назва з екрана.

38. Романовский М. В. Финансы: Учебник / [Под ред. Романовского М.В., Врублевской О.В., Сабанти Б.М.] - 2-е изд., перераб. и доп. (Серия: «Университеты России»).

39. Рубан О. Спецпроект «Корпоративні фінанси»: Бонд. Євробонд [Електронний ресурс]. / О. Рубан // Український діловий тижневик

40. «Контракти». - 2006. - № 50. Режим доступу: http://www.archive. kontrakty.ua

41. Рубаха М. Політика залучення банківських кредитів суб'єктами господарювання в Україні / М.В. Рубаха // Формування ринкової економіки в Україні: Зб. наук. праць. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010.

– Вип. 21. - С. 415-422.

42. Рубаха М. Теоретичні аспекти визначення сутності категорії

43. «капітал» / М. В. Рубаха // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. - Вип. 44. - С. 576-586.

44. Рубаха М. Класифікаційна характеристика структурних елементів капіталу підприємства / М.В. Рубаха // Формування ринкової економіки в Україні: Зб. наук. праць. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011.

– Вип. 23. Ч. 2. - С. 269-278.

45. Рубаха М.В. Методи мобілізації фінансових ресурсів суб'єктами господарювання на фінансовому ринку України / М.В. Рубаха // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Науковий збірник. - Івано-Франківськ: Вид-во ПНУ ім. В. Стефаника, 2011. - Вип. 7. - Т. 1.

– С. 122-130.

46. Рубаха М. Функціонування системи формування фінансового капіталу суб'єктів господарювання в Україні / М.В. Рубаха // Економіст. - Київ, 2011. - №9. - С. 56 -59.

47. РубахаМ.В.Первиннепублічнерозміщенняакційна

48. міжнародному фондовому ринку як метод залучення фінансування вітчизняними суб'єктами господарювання / М.В. Рубаха // Науковий вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2011. - Вип. 21.12. - С. 238-246.

– Рубаха М.В. Єврооблігаційні позики як інструмент мобілізації боргового фінансування на міжнародному ринку капіталу / М.В. Рубаха // Науковий вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць.Львів: РВВ НЛТУ України, 2011. - Вип. 21.14. - С. 282-290

49. Рубаха М.В. Перспективыповышениеэффективности формирования финансового капитала предприятий в контексте проблем корпоративного управления / М.В. Рубаха // Экономика и предпринимательство. - Москва, 2013. - № 11 (40). - С. 793-796.

50. Рубаха М.В. Анализ рисков и факторов формирования структуры финансового капитала субъектов предпринимательства / М.В. Рубаха // Бізнес Інформ.- Харків, 2013. - № 11. - С. 308-313.

51. Рубаха М. Організація взаємодії банківських установ та підприємств в процесі мобілізації фінансового капіталу / М.В. Рубаха

52. // Формування ринкової економіки в Україні: Зб. наук. праць. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2014. - Вип. № 31 (Ч. 2). - С. 242-259. - 0,63 д.а.

53. Рубаха М.В. Емісія конвертованих облігацій як інструмент мобілізації фінансових ресурсів суб'єктами господарювання в Україні

54. / М.В. Рубаха // Сучасні тенденції розвитку економічної науки в Україні: Збірник тез економічної наукової інтернет-конференції. - Тернопіль, 2010. - С. 174-177. - 0,18 д.а.

55. Рубаха М.В. Процес формування фінансового капіталу суб'єктів господарювання в контексті теорії корпоративного управління / М.В. Рубаха // Образованието и науката на ХХІ век: Материали за VII международна научна практична конференция (Том.1). - Софія, 2011.

– С. 78-80. - 0,15 д.а.

56. Румянцева С. ІРО українських емітентів / С. Румянцева // Цінні папери України. - 2010. - № 44 (638). - С. 25-26.

57. Румянцева C. Підвищення інвестиційної привабливості українських підприємств / С. Румянцева // Цінні папери України. - 2010. - №13 (607). - С. 14.

58. . Русак Н. А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования : учебн. пособ. / Н. А. Русак, В. А. Русак. - СПб. : Издательский дом «Бизнес- пресса», 2006. - 304 с

59. Рясних Є. Г. Основи фінансового менеджменту : [навчальний посібник] / Є. Г. Рясних. - К. : Скарби, 2003. - 238 с.

60. Сало І. В. Фінансовий менеджмент банку: навч. посіб. / І. В. Сало, О. А. Криклій. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2007. - 314 с.

61. Самуельсон П. Економіка : Підручник / П. Самуельсон. - Львів: Світ.

- 1993. - 461 с.

62. Селезнев В. В. Основы рыночной экономики Украины. Власть. Право.Предпринимательство. Финансы. Налоги. Маркетинг. Менеджмент. Торговля. Реклама. Преступность. [Текст] : учебное пособие / В.В. Селезнев. - К. : А.С.К., 1999. - 533 с.

63. Сэй Ж.-Б. Трактат по политической экономии / Жан-Батист Сэй. Экономические софизмы; Экономические гармонии / Фредерик Бастиа; [сост., вступ. ст. и коммент. М. К. Бункиной и А. М. Семенова]. -- М. : Дело : Акад. нар. хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации, 2000.

64. Сио К. К. Управленческая экономика / К. К. Сио. - М. : ИНФРА-М,2000. - 671 с.

65. Словник іншомовних слів / За ред.. чл.-кор. АН УРСР О. С. Мельничука. - Київ: гол. ред. УРЕ АН УРСР. - 1975. - 776 с.

66. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. - М. : Соцэкгиз, 1962. - 654 с.

67. Смолінська А. В., Гаркушевський В. С. Антикризове управління підприємством в умовах ринкової економіки / А. В. Смолінська, В. С. Гаркушевський // Вісник Чернівецького торговельно- економічного інституту. - 2011. - Випуск 2 (42). - Частина 1. - С. 15- 24.

68. Cтельмах М. Механизм формирования рациональной структуры капитала предприятия. [Електронний ресурс] / Стельмах М. // Экономический анализ. - 2010. - Випуск 5. № 2 Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ecan/2010_5/pdf/stelmah.pdf

69. Стефанишин О. Фінансове стимулювання реалізації людського потенціалу в контексті інформаційної економіки України / Стефанишин О.В. Маліновська О.Я. // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - Вип. 20. Львів. ЛНУ імені Івана Франка, 2009.-С.479-482.

70. Стеценко Б. Управління структурою капіталу акціонерних товариств: концептуальні засади / Б.Стеценко // «Цінні папери України». - 2003. - № 9. -С. 11.

71. Стратегія розвитку регіональних підприємств електроенергетики: аспекти формування : монографія / О. М. Тищенко, М. О. Кизим, Л. М. Шутенко та ін. -- Х. : ВД «ІНЖЕК», 2008. -- 344 с.

72. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій / В.М. Суторміна, В.М. Федоров, Н.С. Рязанова. - К.: Либідь, 1992. - 259 с.

73. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: монографія / О.О. Терещенко. - К. : КНЕУ, 2004. - 268 с.

74. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств : навч. посібник / О. О. Терещенко. - К. : КНЕУ, 2000. - 412 с.

75. Ткаченко Н. В. Управління фінансовими ресурсами як фактор ефективності їх використання / Н. В. Ткаченко // Академічний огляд. - 2002. - №2. - С. 40-45.

76. Ткачук І. Г. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства / І. Г. Ткачук, І. І. Цигилик, С. О. Кропельницька та ін. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 99 с.

77. УкрАгроКонсалт. [Електронний ресурс]: за даними «AgroInvest». -Режим доступу: http://www.uaindex.net/index.php/ru/index/

78. Украина: Эмиссии долговых бумаг. [Електронний ресурс]: за даними

79. «Інформаційногопроектуcbonds.ru»-Режимдоступу: http://www.cbonds.info

80. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент: учебник для вузов / Р.А. Фатхутдинов. - М. : ЗАО “Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 1998. - 416 с.

81. Федоренко В. Інвестиційне кредитування та кількісна оцінка ризику реалізації проект / В. Федоренко, О. Мажуга // Економіка України. - 2005. - №12. - С. 34-40.

82. Федотов А. И. Бюджетный метод управления финансовыми ресурсами на предприятии / А. И. Федотов // Регіональні перспективи.

83. Фінанси підприємств: підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - 5-те вид., перероб. і допов. - К.: КНЕУ, 2004. - 546 с.

84. Фінансовий менеджмент : підручник / [кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін]. - К. : КНЕУ, 2005. - 535 с.

85. Фінансовий менеджмент [Текст] : підручник / В. М. Шелудько. - К.

86. : Знання,2006. - 439 с. - (Серія "Вища освіта XXI століття")

87. Фінансово-економічний розвиток України в умовах глобалізації : Колективна наукова монографія / під ред. Я. В. Белінської. - К. : Національна академія управління, 2008. - 212 с.

88. Финансы / [под ред. проф. А. Г. Грязновой, проф. Е. В. Маркиной]. -

89. М. : Финансы и статистика. - 2005. - 465 с.

Размещено на Allbest.ru

...