Місце і значення валютної політики Центрального банку в системі державного регулювання

Валютне регулювання;

валютний контроль;

Міжнародні валютні спільноти і участь в міжнародних валютно-фінансових організаціях.

Валютне регулювання - це регламентація країною міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій. Національний банк України в сфері валютної політики і валютного регулювання має такі права:

Встановлює правила проведення в Україні резидентських і нерезидентних валютних операцій;

Визначає структуру валютного ринку України, а також порядок і умови торгівлі валютними цінностями на ньому;

Встановлює порядок переведення, ввезення і пересилання в Україну і з України валютних цінностей;

Визначає порядок відкриття резидентом рахунку в банках за межами України і нерезидентами в уповноважених банках України;

Встановлює загальні правила видачі резидентом і нерезидентом ліцензій на виконання валютних операцій, видає ліцензії і приймає рішення про їх ліквідацію;

Встановлює порядок визначення та використання курсу гривні по відношенню до іноземної валюти і розрахункових (клірингових) одиниць;

Встановлює разом з Кабміном порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях і в неконвертованій валюті, яка використовується в торговому і неторгових обороті з іноземними державами;

Збільшує, зберігає і використовує золотовалютні резерви;

Складає разом з Кабміном платіжний баланс України;

Бере участь у визначенні валового зовнішнього боргу України і контролює забезпечення цього ліміту.

У сфері валютного регулювання Кабмін має такі повноваження:

Визначає і передає Верховній Раді на затвердження ліміт зовнішнього державного боргу України;

Бере участь в розробці платіжного балансу України;

Забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, яка стосується руху валютних цінностей;

Забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України;

Визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також в неконвертованих іноземних валютах, які використовуються в неторгових обороті з іноземними державами.

Важливою частиною валютної політики є валютний контроль, Національний банк України є головним органом валютного контролю. Державна податкова адміністрація (ДПАУ), міністерство зв'язку та Державний митний комітет також мають свої функції в сфері валютного контролю. ДПАУ здійснює фінансовий контроль за валютними операціями резидентів і нерезидентів на території України. Мінзв'язку контролює правила постових перекладів і перевезення валютних цінностей через митний кордон України. Державний митний комітет здійснює контроль за правилами переміщення валютних цінностей через митний кордон України.[21]

Розуміння суті валютного регулювання значною мірою визначає характер дій держави у цій сфері, дозволяє виявити глибинні взаємозв`язки між валютним регулюванням та економікою в цілому. Валютне регулювання не слід ототожнювати тільки з державним регулюванням, а необхідно розглядати як систему, що включає, поруч з державним, ринкове регулювання, які, в свою чергу, можуть здійснюватись як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Заходи держави мають посилювати та доповнювати дію ринкових механізмів, а не суперечити їм. Саме такий підхід дозволяє досягти бажаних результатів в сфері валютного регулювання в більш стислі терміни, а також із значною економією бюджетних коштів. На сучасному етапі розвитку світової економіки підвищується роль держави у валютному регулюванні. Зростання відкритості національних економік та посилення у зв`язку з цим загрози “імпортування нестабільності” обумовлюють необхідність такого процесу.

Крім того, стан валютних відносин на національному рівні, особливо країн, що знаходяться в стадії ринкової трансформації, потребує активного втручання держави.

У сучасних умовах підвищується необхідність державного валютного регулювання і на міжнародному рівні. Зміни валютної політики одних держав можуть суттєво впливати на національні економіки інших. Фінансова криза 2008-2009 років, що набула світового масштабу, підтвердила актуальність глобалізації державного валютного регулювання.[29]

Ефективність державного валютного регулювання залежить від того, економічним чи адміністративним методам надається перевага. Найбільші результати дають економічні методи: коли для досягнення поставленої мети держава створює суб`єктам господарської діяльності сприятливі умови, які заохочують їх до необхідних дій. І навпаки, адміністративні методи валютного регулювання не завжди дозволяють досягти встановлених цілей через відсутність достатніх для цього стимулів.(1, c.5)

Важливе значення для створення дієвої системи валютного регулювання в Україні має узагальнення відповідного досвіду зарубіжних країн. Це дозволяє суттєво знизити державні витрати на пошук шляхів розв`язання існуючих проблем.

Передумовами, які необхідні для ефективного використання досвіду валютного регулювання розвинених країн у постсоціалістичних країнах, є:

достатній ступінь розвитку ринкових відносин в постсоціалістичній країні;

готовність економічних суб`єктів, в т.ч. держави, до змін;

відповідність інструментів валютного регулювання розвинених країн умовам розвитку країни, яка планує їх запроваджувати.

Вибір режиму валютних курсів залежить від того, яку мету переслідує економічна політика.

Коли ж ставиться за мету уникнути інфляції, переважними є фіксовані валютні курси. По суті, проблема порівняльних переваг фіксованого і плаваючого валютних курсів значною мірою зводиться до проблеми оптимального поєднання безробіття та інфляції.[19]

До основних цілей короткострокової валютної політики України доцільно віднести:

удосконалення діючої системи валютного регулювання,

забезпечення стабільного функціонування національної грошової одиниці;

гармонізація інтересів експортерів та імпортерів.[2 C. 26]

Метою довгострокової валютної політики України має бути:

забезпечення макроекономічної стабільності;

створення та підтримання умов довіри до національної валюти.

Розвиток системи валютного регулювання в Україні в найближчі 4 роки залежить від напряму стратегії економічного розвитку нашої країни та темпів реалізації передбачених нею заходів та завдань. Особливості економічного розвитку України обумовлюють існування ряду завдань, які мають на меті здійснення довгострокових структурних змін у системі валютного регулювання, але застосування яких у найближчій перспективі є об`єктивно неможливим та недоцільним (зокрема, це стосується підвищення рівня конвертованості гривні, зняття валютних обмежень, використання дисконтної політики з метою регулювання руху іноземних капіталів). [4]

Діюча система валютного регулювання України потребує удосконалення. Це передбачає:

погодженість дій держави з ринковими механізмами;

підвищення якості валютного законодавства;

зростання ролі державних інститутів в сфері валютного регулювання;

удосконалення механізмів застосування форм валютного регулювання.

Удосконалення чинного валютного законодавства є одним з пріоритетних на даний час напрямків реформування системи валютного регулювання в Україні. Термінового доопрацювання та прийняття потребує проект Закону України "Про валютне регулювання" (структура та положення, які стосуються механізму обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів.[9]

Регулювання режиму валютного курсу та порядку визначення офіційного валютного курсу; термінів повернення резидентами в Україну валютної виручки від експорту товарів (робіт, послуг), а також надходження на митну територію країни товарів за імпортними операціями).

Підвищенню ефективності чинної системи валютного регулювання в Україні сприятиме розробка концептуальних засад валютної політики. Цей процес має передбачати:

виділення короткострокових (до 1 фінансового року) та довгострокових (на 4-5 років) цілей валютної політики;

встановлення взаємозалежностей між ними та механізму їх реалізації;

побудову валютної політики у відповідності з тенденціями розвитку відповідних ринкових механізмів та визначеними загальними напрямками розвитку економіки країни;

виявлення факторів, які визначатимуть перспективи розвитку системи валютного регулювання, та наслідків реалізації валютної політики;

урахування фінансово-економічних та політичних ризиків як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, а також досвіду побудови систем валютного регулювання зарубіжних країн. [25]

Перед оцінкою безпосереднього стану, визначенням проблем і перспектив розвитку валютного ринку України розглянемо валютно-курсову політику НБУ та зміну курсу.

Організацію валютного ринку України, згідно з чинним законодавством покладено на Національний банк України. Офіційний курс національної грошової одиниці до іноземних валют, організацію торгів на валютному ринку та використання валютних інтервенцій з метою стабілізації валютного курсу входить до повноважень національного банку і є одними з першочергових цілей.

Але діяльність НБУ починаючи з першого кварталу 2014 року потрапила під масштабну критику зарубіжних та вітчизняних вчених, а що найбільш аргументовано міжнародних фінансових інститутів. Валютні інтервенції та політика фіксованого курсу спалювали золотовалютні резерви і так й не змогли зафіксувати курс.

Стримуючий економічний курс і дефіцит платіжного балансу в свій час сколихнули світ, почалася світова фінансова криза. Починаючи зі світової фінансової кризи 2008 року, ми побачили тісну залежність валютної та фінансової сфери, масштаби їх впливу на основні сфери економічної діяльності ми бачимо й досі.

Доцільним буде розглянути валютно-курсову політику НБУ та зміни в курсі національної валюти під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Починаючи з 2010 року НБУ почав активні валютні інтервенції шляхом продажу іноземної валюти, це викликано девальваційним тиском на гривню. Загалом валютних інтервенцій у 2010 році було здійснено не більше ніж на 1.3 млрд. дол. США. Упродовж періоду 2010-2013 років Національний банк утримував курс гривні щодо долара США, підтримуючи його на рівні 793,56-799,30 грн/100 дол., знецінення долара до євро на світових ринках на 28% призвело до здешевлення гривні щодо євро на ті самі 28% у 2011 році.[23]

Впродовж 2013 року валютна політика національного банку була з врахуванням стану платіжного балансу та підтримки зовнішніх платежів Уряду та НАК "Нафтогаз України"

Значні зміни на валютному ринку почали відбуватися з початку 2014 року, коли на фоні політичної нестабільності національна валюта почала стрімке здешевлення.

Депозити та інші банківські вкладення знизилися на 357,3 млн. дол. США, що лише продовжило стрімке падіння валютного курсу. Обсяг міжнародних резервів знизився до 17805,2 млн. дол. США.

Дуже непередбачуваним став дисонанс, при зниженні угод на міжбанківському валютному ринку у першому кварталі 2014 року курс зростав підвищеними темпами, хоча за економічною логікою мав би мати тенденцію до зниження. Зниження курсу іноземних валют могли викликати лише транші МВФ, на що і розраховували валютні спекулянти, які відіграють значну роль у розхитуванні курсу валют.

Недовіра до національної валюти призвела до переводу збережень та депозитів населення у гривні в іноземну валюту, що призвело до необґрунтованих доходів спекулянтів та ще більшого знецінення гривні.

З початку 2015 року динаміка показників міжбанківського валютного ринку України формувалася під впливом негативних ринкових очікувань. Крім того спостерігалося зменшення надходжень іноземної валюти в країну внаслідок скорочення експортної виручки, кредитів та інвестицій. За цих умов тривало помірне знецінення як офіційного, так і ринкового курсу гривні відносно долара США. [10]

Офіційний кус гривні відносно євро протягом місяця дещо зріс. Не зважаючи на загострення валютних дисбалансів на внутрішньому ринку, Національний банк зберігав свою присутність на валютному ринку, продовжуючи проводити валютні інтервенції, в тому числі для підтримки платежів НАК "Нафтогаз України" за імпортований природний газ.

У лютому 2015 року спостерігалося швидке зниження як офіційного, так і ринкового курсу гривні відносно долара США та євро (рис.2.7).

Рис.2.7 - Динаміка валютного курсу гривні до євро, доларів США

Упродовж лютого 2015 року офіційний курс гривні відносно долара США зменшився на 71.82% та на кінець місяця становив 2776.31 грн. за 100 дол. США. Ринковий курс гривні до долара США за безготівковими операціями на МВРУ знизився на 82% - до 2776.31 грн. за 100 дол. США, за операціями на готівковому ринку гривня знецінилася на 94.24% - до 3245.66 грн. за 100 дол. США.

Офіційний курс гривні відносно євро в лютому зменшився на 71.86% - до 3141.95 грн. за 100 євро. У лютому РЕОК гривні відносно євро в лютому зменшився на 31.1%. Здебільшого це було зумовлено зменшенням номінального ефективного обмінного курсу гривні на 33.9% за місяць, відносно лютого минулого року РЕОК гривні знизився на 40.5%.

Якщо в третьому кварталі 2015 року ситуація на валютному ринку України була досить спокійною, хоча і простежується тенденція до знецінення, то на кінець року разом з загостренням ситуації на сході країни, політичною нестабільністю у світі та приближенням строків розрахунків по зовнішнім боргам, можна чітко побачити знецінення національної валюти відносно основних іноземних.[8]

Політика НБУ має бути направлена на мінімізацію впливу іноземної валюти, але не шляхом обмеження щодо купівлі та обміну іноземної валюти, що впливає на проведення розрахунків із нерезидентами за імпорт продукції, закупівлі, тому такі операції слід проводити лише за умови їх фактичного надходження на територію України. Також доцільним є недопущення виводу капіталу за межі країни, шляхом сплати резидентами- позичальниками значно завищених відсотків за кредитами в іноземній валюті. Потрібно зазначити, що макроекономічні показники наразі не втішні, річний рівень інфляції за неповний 2015 рік складає 139,5% проти 124,9% в минулому році. Динаміка ВВП України у 2014 році склало -45,4% порівняно з 2013 роком.

Рівень тінізації економіки України на 2014 рік склав приблизно 50%, який також впливає на ефективність прийнятих заходів НБУ. Для виводу економіки з тіні необхідно вдосконалювати монетарні заходи, для реального сектору економіки наповнити валютний ринок, реформування і контроль у бюджетній сфері, введення в дію антикорупційних програм, реалізувати відшкодування експортного ПДВ.[13]

Наступною важливою проблемою вітчизняного валютного ринку є доларизація економіки, яка тісно пов'язана з процесами валютно-фінансової глобалізації та фінансовою безпекою країни.

В Україні долар США поряд з гривнею фактично бере участь у виконанні функцій грошей. Тому боротьба з доларизацією як фінансово-економічним явищем та з її ризиками фінансової небезпеки стає важливим напрямом політики НБУ. По суті, це необхідна умова збереження контрольованості монетарної сфери.

Феномен міжнародних валютно-фінансових відносин, при якому грошові кошти іноземних держав замінюють функції національної валюти, отримав назву "доларизація". При цьому термін "доларизація" застосовується не лише по відношенню до використання долара США замість національної валюті, але і по відношенню до всіх іноземних валют, що витісняють національні грошові кошти. Доларизація може відбуватися стихійно або усвідомлено, частково або повно, де-факто або де-юре, охоплювати різні сегменти економіки або всю економіку в цілому. Крайньою формою витіснення національної валюти іноземною - є офіційна доларизація. [16]

При офіційній або повній доларизація - іноземна валюта має статус платіжного засобу на території певної країни і відіграє першочергову роль під час виконання операцій. Розвиток процесів доларизації в Україні загалом відповідає традиційній схемі, сформованій в умовах переходу від гіперінфляційної економіки до економіки, що інтегрується у глобальний фінансовий простір, тобто за принципом - від доларизації активів до доларизації пасивів. Так, гіперінфляційний досвід України та спотворення у грошовому обігу перших років незалежності породили фундаментальний зсув у бік підтримання заощаджень в іноземній валюті.

З точки зору суверенітету споживача такий вибір був продиктований об`єктивними причинами, що за підґрунтя мають неспроможність національної валюти виконувати функцію збереження вартості та були засобом платежу повною мірою.

Невипадково, що в багатьох випадках національну грошову одиницю використовували як 152 розмінну монету, а більшість трансакцій реалізовувалась через посередництво долара США.

Доларизація негативно впливає не тільки на стан валютного ринку, але й на економіку України в цілому. Це неможливість повернення валютних кредитів фізичними та юридичними особами, загроза стабільності українських банків, збільшення державного боргу, відплив ліквідності з країни, неспроможність НБУ втримати курс гривні. Державні фінансові вливання призводять лише до зменшення валютних резервів.[11]

Доларовий обіг відіграє велику політичну й економічну роль, має тенденції до зростання, що підриває національні інтереси України, сприяє незаконному відпливу капіталу за кордон, підриває довіру і штучно знецінює структуру обігу національної грошової одиниці.

Як свідчить світовий досвід, спектр негативних наслідків доларизації є досить широким: від зміни попиту на гроші й ускладнення реалізації грошово-кредитної політики до витіснення національних грошей і втрати економічного суверенітету.

Доларизація може носити повний, змішаний або частковий характер як усередині секторів національної економіки, так і по країні в цілому. Явище повної доларизації, як правило, характерне для слаборозвинених в економічних відносинах держав і є наслідком крайньої нестабільності внутрішньої грошової системи. Слід зазначити, що пряма доларизація є надзвичайним заходом і означає визнання повної політичної неможливості контролю за грошовою пропозицією з метою запобігання інфляції [14].

Доларизація економіки, як свідчить практика, потенційно спроможна впливати на стан грошово-кредитної політики країни, оскільки в умовах навіть часткової доларизації центральний банк втрачає монетарні важелі регулювання грошового обігу, і це робить його політику неефективною.

Високий рівень доларизації економіки України веде до виникнення валютних ризиків у разі різких коливань валютного курсу гривні, що ми спостерігаємо на сучасному етапі розвитку внутрішнього валютного ринку. З метою стабілізації валютного ринку України Нацбанк має вирішити проблеми щодо прийняття нового валютного законодавства. Нині в Україні немає єдиного нормативного документа, який поєднував би в собі всі аспекти валютного регулювання і контролю. В існуючій нормативній літературі не існує чіткого розподілу функцій валютного регулювання та валютного контролю між державними органами, не визначено механізми встановлення режиму валютного курсу, що, у свою чергу, ускладнює можливість прогнозувати валютний ринок [10].

Ocтaнніми poкaми aктуaльною пpoблeмoю дepжaвнoгo peгулювaння і контролю вaлютнoгo pинку в Укpaїні є підтpимка мaкpoeкoнoмічнoї cтaбільнocті нaціoнaльнoї вaлюти. Гoлoвним мeтoдoм НБУ, зa дoпoмoгoю якoгo він впpoвaджуєтьcя нaціoнaльнe peгулювaння вaлютнoгo куpcу, є вaлютнa інтepвeнція. Її зміcт пoлягaє в зaпoбігaнні знижeнню або підвищенню вaлютнoгo куpcу нaціoнaльнoї гpoшoвoї oдиниці.

Ocнoвнa вaдa вaлютнoї інтepвeнції пoлягaє в тoму, щo вoнa мaє кopoткocтpoкoвий eфeкт і нe мoжe зaбeзпeчити виcoкий pівeнь мaкpoeкoнoмічних пoкaзників, саме від яких зaлeжить cтaбільніcть нaціoнaльнoї гpoшoвoї oдиниці.[11]

Як відомо, існує досить тісний зв'язок між інвестиціями та стабільністю на валютному ринку. Сьогодні українській економіці потрібно вдвічі більше інвестицій, ніж вона отримала їх за весь перехідний період. Тобто, уряд має скласти досить сприятливі умови, які допоможуть залученню коштів із-за кордону. Щодо проблеми високого ступеня залежності валютного ринку від руху іноземних інвестицій та одночасної їх потреби для розвитку української економіки, то НБУ необхідно визначити оптимальні обсяги іноземного інвестування у такому розмірі, який би не мав значного впливу на тенденції валютного ринку.

А якщо говорити про потреби в іноземному інвестуванні, то уряд має знайти внутрішні резерви для розміщення коштів в економіку країни. Функції агента валютного контролю -- обов'язки уповноваженого банку щодо здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Змістом зазначеного контролю є запобігання уповноваженими банками проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій та/або інформування уповноваженими банками у випадках та в порядку, встановленому законодавством, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.

Відсутність в уповноважених банках протягом трьох років документів, що підтверджують правомірність проведених цими банками валютних операцій своїх клієнтів, кваліфікується як нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютного контролю [12].

Питання стабілізації валютного ринку України дуже важливе в сучасних умовах. Економіка без ефективного валютного ринку просто не зможе функціонувати.

Слід зазначити, що сучасна економіка України має розглядатися як невід'ємна частина світової економічної системи, де поглиблюються процеси регіоналізації та глобалізації, відбувається транснаціоналізація продуктивних сил і капіталів, утверджується інноваційна модель економічного розвитку. У світі посилився рух міжнародних капіталів, країни усувають національні фінансові та торговельні обмеження, надаючи можливість фінансовим інструментам впливати на їхню економіку.

Ще однією з болючих проблем валютної політики сьогодення є питання про повернення вивезеного за кордон українського капіталу і призупинення відпливу валюти з України.

Таким чином, повернення наших законодавців до обговорення проекту Закону України "Про валютне регулювання" у 1995 році було зумовлене гострою та нагальне необхідною для вирішення проблемою сучасного стану економіки України - репатріації валютних коштів. Результатом такого пошуку стало припинення з 1 серпня 1995 року дії ліцензій на здійснення валютних операцій, що означало фактичну заборону використання іноземної валюти як платіжного засобу в Україні і в результаті призвело до ще більшого неповернення валютних коштів в Україну та зарахування їх на рахунки в банках за кордоном.

Звідси висновок: регулюючи валютні відносини, акцент усе-таки потрібно робити не на заборонах, а на створенні сприятливого валютного клімату (розумне оподаткування, поступова лібералізація руху капіталу, розвиток валютного ринку) через комплексну модернізацію законодавства.

Проблема відпливу капіталу з країни є також слабкою стороною національної валютної системи, бо зачіпає усі її елементи. Дана проблема зараз багато в чому визначає подальший розвиток нашої економіки. Маючи ряд загальних рис із зарубіжними аналогами, український феномен втечі капіталу відрізняється великою своєрідністю як по мотивах відтоку, так і по каналах вивозу ресурсів і макроекономічних наслідках. Ця своєрідність витікає із специфіки первинного накопичення капіталу шляхом тіньового перерозподілу доходів і витягання спекулятивних прибутків на ринку фінансових інструментів, прагнення господарюючих суб'єктів стабілізувати (або нарощувати) рівень доходів в обстановці спаду виробництва і в тяжких умовах ведення бізнесу (важкий податковий тягар, криміналізація економіки і низький рівень гарантій безпеки бізнесу, недосконалість ринкової інституційної і правової бази і т.д.)[14].

В процесі проведення в Україні економічних реформ становлення нової системи державного регулювання економіки, фінансової і банківської сфер і внутрішнього валютного ринку зокрема помітно відставало від темпів, якими здійснювалася їх лібералізація.

Слідством цього стало те, що капітал з країни вивозиться не стільки порушуючи закон, скільки в обхід діючих і нормативно-правових норм, тобто в легальних і легалізованих формах, які здавалися допустимими із-за пропусків в законодавстві.

"Втеча" капіталу має ряд негативних наслідків для економіки країни:

Скорочується пропозиція валюти і зменшується в цілому грошова маса (грошовий агрегат М2). Гривна поступає на валютний ринок, конвертується і вивозиться, або взагалі не надходить до країни, якщо в результаті цінових маніпуляцій ховається валютна виручка або здійснюється нелегальний вивіз економічних активів. Скорочується об'єм пропозиції валюти, що продається на Українській міжбанківській валютній біржі, валютне поле різко звужується і курс гривни стає нестійким.

Скорочуються валютні резерви, що побічно б'є по курсу гривни. Якщо хоч би частина капіталу, що "втік", залишилася в країні, валютні резерви могли б бути в 3-4 рази більше, ніж в даний час.

Скорочуються інвестиційні ресурси, і створюється штучний попит на зарубіжні кредити.

Зменшується база оподаткування. При державному регулюванні вивозу капіталу операції реєструються, а тому сплачуються податки.

У країну не інвестується прибуток, одержаний від капіталу, що "втік" за кордон.

Знижується стійкість фінансового ринку, виникає асиметрія між його сегментами [4].

Для стримування витоку капіталу з економіки необхідно розробити стратегічну програму і тактику дій, зробити "втечу" капіталу економічно невигідною.

Перш за все, необхідно забезпечити соціально-економічну і політичну стабільність в Україні і захист прав власності. Необхідний правовий режим гарантій для страхування комерційних і політичних ризиків, непередбачених дій держави.

Цілі, для досягнення яких потрібно вводити обмеження потоків капіталу:

утримання внутрішніх заощаджень;

збереження внутрішньої бази оподаткування;

встановлення правильної послідовності кроків по досягненню економічної лібералізації;

зниження коливання обмінного курсу і зменшення частоти і сили спекулятивних актів.

Та першочерговим завданням нашої держави має бути забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Стабільна національна валюта держави - це ознаки її економічної і політичної стабільності, авторитету у світі і благополуччя її громадян. Наша держава вже на початку свого існування зіткнулася з труднощами пов'язаними з утриманням стабільності своєї валюти. Ми пережили гіперінфляцію, великі стрибки цін та обезцінення зароблених грошей. Вивчення та аналіз факторів що впливають на стабільність, вживання необхідних заходів повинне вивести національну економіку з кризи та забезпечити економічне зростання держави[6]

Основним із методів зміцнення української національної валюти повинна стати ефективна урядова антиінфляційна політика, яка повинна виразитись в осмисленому і чітко продуманому державному контролю та регулюванню цін, обмінного курсу та реальної ціни національної валюти.

За результатами другого розділу курсової роботи, можна зробити висновок, що ефективність валютного регулювання залежить від своєчасності й адекватності застосування методів та інструментів, які спрямовуються на досягнення економічних цілей держави з урахуванням особливостей стану її економіки.

У довгостроковому періоді Україна має створити підґрунтя для стабільного економічного розвитку за умов підтримання виваженої макроекономічної політики та сприятливого інвестиційного клімату. Ця лібералізація має відбуватися за обов`язкових умов гнучкості валютного курсу та відходу НБУ від фінансування фіскального дефіциту. Проте економіка країни потребує тривалої і комплексної підготовки до такого кроку. Формування ефективної системи валютного регулювання повинно базуватися на поетапній лібералізації валютного регулювання, спрямованого на забезпечення стабільності національної валюти, як одного з домінуючих чинників економічного розвитку.

Отже, дослідження досвіду країн світу, які перейшли до плаваючого режиму валютного регулювання, показують низку переваг, що притаманні валютному режиму, що досліджуються. Введення гнучкого режиму курсоутворення супроводжується позитивними змінами в економічному розвитку країн; швидшим реагуванням економіки на зміни, які відбуваються і в середині країни і за її межами; формуванням обов`язкових умов для розвитку фондового ринку та поширенням використання фінансових інструментів; зменшуються надходження короткострокового спекулятивного капіталу, який відображається на динаміці валютного курсу.

Виходить дані проблеми вказують на потребу застосування комплексу законодавчих, нормативно-правових та інших заходів задля стабілізації національної грошової одиниці, розвитку валютного ринку, забезпечення інтеграції у світову економіку. Можна стверджувати, що основні напрями стабілізації валютного ринку України такі:

затвердження програми співробітництва з МВФ, що дасть змогу поповнити валютні резерви і підтримати гривню;

підвищення прозорості і передбачуваності операцій НБУ на валютному ринку, що забезпечить усім банкам рівний доступ до валютних інтервенцій НБУ;

удосконалення структури внутрішнього валютного ринку з урахуванням міжнародної практики;

удосконалення нормативної бази НБУ;

посилення роботи з моніторингу валютних ризиків;

удосконалення механізмів контролю та протидії спекуляціям;

стимулювання експорту і забезпечення рівноваги платіжного балансу.

Для того, щоб функціонування валютної системи і валютного ринку було б успішним, України потрібно вирішити наступні проблемні завдання:

прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України до міжнародної спільноти;

відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетам її економічного та соціального розвитку;

спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку.

мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів;

Вирішивши дані завдання, ситуація сприятиме успішному функціонуванню валютної системи на валютного ринку, надійній стабілізації національної валюти України, стане запорукою політичної, економічної і фінансової системи нашої держави

валютний грошовий кредитний фінансовий



Висновки

У своїй роботі ми дослідили і проаналізували механізм реалізації валютної політики в Україні, а також підходи до вирішення проблем регулювання валютної політики в Україні, ми зрозуміли, що валютна політика є невід'ємною складовою державної економічної політики, а її елементи визначають спрямованість державного регулювання у сфері валютних відносин.

Отже, на нашу думку, валютна політика - це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, форм, інструментів, які здійснюються державою у сфері валютно-фінансових і кредитних відносин, спрямованих на досягнення поточних та стратегічних цілей країни.

Ми проаналізували систему валютного регулювання в Україні і визначили, що провідне місце в реалізації державою функцій валютного регулювання та валютного контролю належить Національному банку України.

Саме на нього, як головний орган реалізації валютної політики держави, покладено широке коло повноважень із валютного регулювання економіки. До складу цих повноважень чинним законодавством віднесено такі:

здійснення валютної політики згідно з принципами загальної економічної політики України;

складання разом з Кабінетом Міністрів України платіжного балансу;

контроль за дотриманням ліміту зовнішнього державного боргу України;

визначення лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків;

видання обов'язкових для виконання нормативних актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

нагромадження, зберігання і використання резервів валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

Необхідно пам'ятати, що валютна політика є цілком самостійним напрямом діяльності центрального банку, а тому для її реалізації нарівні із загальними інструментами монетарної політики він використовує цілий ряд специфічних інструментів, спрямованих на регулювання саме валютного ринку (валютні інтервенції, девальвації і ревальвації, валютні обмеження, диверсифікація валютних резервів).

Наступним етапом, нашої курсової роботи було дослідження валютної політики зарубіжних країн. Ми розглянули валютну політику Польщі, Болгарії, Чилі. Кожна з цих країн мала свої особливості, механізми, методи, інструменти та форми реалізації валютної політики.

Також ми проаналізували валютний курс і фактори, що на нього впливають. Валютний курс - це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни. Валютний курс можна класифікувати за різними ознаками, наприклад:

за способом фіксації;

за способом розрахунку;

за способом встановлення;

щодо учасників угоди;

щодо рівня інфляції;

за способом продажу валюти

Ми розглянули фактори, що впливають на валютний курс, серед них можна виділити:

Довгострокові (структурні), які формують основні вартісні характеристики грошових одиниць як основи товарного наповнення грошей. А саме: продуктивність праці, довгострокові темпи зростання національного доходу, місце і роль країни в світовій торгівлі і вивозі капіталу.

середньострокові - стан платіжного балансу країни, відносний рівень відсоткових ставок, різницю в темпах зростання цін;,

короткочасні (кон'юнктурні) фактори складають в основному психологічні моменти, які безпосередньо впливають на валютні курси. Це насамперед компетентна думка провідних банкірів, валютних дилерів, керуючих валютними відділами транснаціональних корпорацій про найближчі перспективи ймовірної зміни валютних курсів.

Крім того, необхідною умовою успішного проведення валютної політики є зв'язок її не лише з грошово-кредитною політикою центрального банку, а й із тими цілями та завданнями, які ставляться перед економічною політикою держави загалом, і насамперед її бюджетною, податковою та зовнішньоекономічною політикою, що передбачають особливості акумулювання та перерозподілу значної маси грошових ресурсів у національній економіці. Усе це безпосередньо позначається і на стані валютних відносин.



Список використаних джерел

1. Аржевітін С. Відплив капіталу з України: причини та шляхи подолання / С. Аржевітін // Вісник Національного банку України. - 2010. - № 1

2. Белінська, Я. В. Вплив коливань валютного курсу на динаміку і напрями потоків капіталів / Я. В. Белінська // Фактори економічного зростання: [зб. наук. праць / ред. кол.: Л. К. Безчасний (відп. ред.) та ін.]. - К.: Інститут

3. Береславська, О. Чинники курсової нестабільності в Україні [Текст]: навч. посіб. /О. Береславська // Вісник НБУ. - 2008. - №12. - С.8-14.\

4. Береславська, О. Інтервенції на валютних ринках як інструмент курсової та грошово-кредитної політики [Текст] / О. Береславська / Вісник Національного банку України. - 2005. - N 10. - C.36-64

5. Белінська, Я. В. Вплив коливань валютного курсу на динаміку і напрями потоків капіталів / Я. В. Белінська // Фактори економічного зростання: [зб. наук. праць / ред. кол.: Л. К. Безчасний (відп. ред.) та ін.]. - К.: Інститут економіки НАН України, 2001. - С. 21-32.

6. Бодрова Н.Є. Валютний ринок України: стан, проблеми й перспективи / Н.Є. Бодрова // Вісник СумДУ. Серія “Економіка”. - 2012. - № 1. - C. 103.

7. . Бойцун Н. Міжнародні фінанси: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.. -- Д.: АРТ-ПРЕС, 2004. -- 326с.

8. Боринець С. Я. Розвиток сучасних грошово-валютних відносин (національний і міжнародний аспекти) [Текст] - К.: Педагогіка, 1997.- 246 с.

9. Валютна політика [Електронний ресурс]: Національний банк України - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123175

10. Валютне регулювання: зарубіжний досвід та пропозиції щодо України [Текст] - К.: Українсько-європейський консультативний центр, 2002. - 34 с. економіки НАН України, 2001. - С. 21-32.

11. Валютное регулирование [Електронний ресурс] - Портал внешнеэкономической информации - Режим доступу http://www.ved.gov.ru/exportcountries/fr/about_fr/laws_ved_fr/exchange_reg_fr/

12. Валютна політика та роль НБУ в її реалізації [Електронний ресурс]: - Режим доступу: http://pidruchniki.com/1065100952588/finansi/valyutna_politika_rol_nbu_realizatsiyi

13. Вивчення факторів, що впливають на формування валютного курсу [Електронний ресурс]: Издательский дом: Образование и наука - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/10_NPE_2008/Economics/30034.doc.htm

14. Гроші та кредит: Підручник/ За заг. ред. М.І. Савлука,; М-во освіти України. Київський нац. економ. ун-т. - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с

15. Грошово кредитна політика в Україні [Текст] / за ред.. В.І. Міщенка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, КОО, 2003. - 421 с.

16. Гроші та кредит: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2002. - 598 с.

17. Довбуш, К.В. Валютна політика [Текст]: навчальний посібник. / К.В. Довбуш. - К.: Знання, 2012. - 122 с. - ISBN

18. Дзюблюк О. В Валютна політика [Текст]: підручник / О.В. Дзюблюк. - К.: Знання, 2007. - 422 с.

19. Дзюблик О. Грошова система України: глобалізаційні фактори впливу / О. Дзюблик // Вісник НБУ. - 2007. - № 6.

20. Демківський А. Гроші та кредит: Навчальний посібник/ Анатолій Демківський,. - К.: Дакор, 2003,, 2005: ВИРА-Р. - 527 с.

21. Кравченко Л.М., Шапошкинов О.О. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні [Текст]: навчальний посібник / Л.М. Кравченко, О.О. Шапошников. - К.: Київ. Нац.. торг.-екон. ун-т, 2001. - 102с.

22. Михайличенко, С. Проблеми та перспективи розвитку валютно-курсової політики в Україні [Текст] / Вісник Національного банку України. - 2004. - № 2. - с.

23. Макроекономічний огляд на грудень 2013 року [Електронний ресурс] / Національний банк України. - Режим доступу: http://bank.gov.ua

24. Монетарний огляд за 2013 рік [Електронний ресурс]: Економічні матеріали НБУ. - режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publ ish/catego ry?cat_id=58037. - Заголовок з екрану

25. Моисеев С.Р. Инфляционное таргетирование: монография. - М.: Маркет ДС, 2004. - 112 с.

26. Науменкова С.В., Журавка Ф.О., Міщенко В.І. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / С.В. Науменкова, Ф.О. Журавка, В.І. Міщенко. - Суми: УАБС НБУ, 1997. - 92с.

27. Петрик О.І. Шлях до цінової стабільності [Текст]: світовий досвід і перспективи для України / відп. ред. акад. НАНУ В.М.Геєць. - К.: УБС НБУ, 2008. - С. 274.

28. .Про банки і банківську діяльність [Електронний ресурс]: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121- ІІІ // www.rada.gov.ua

29. Рогач Ф. Щодо цілей валютно-курсового регулювання в Україні/ Ф. Рогач //Економіст. - 2008. - № 1. - C. 25-27

30. Резнікова О. Удосконалення чинної системи валютного регулювання //Фінанси України. - 2001. - № 7. - C.

31. Сучасна валютна політика та особливості її реалізації в Україні [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.uceps.org/upload/1455003986_file.pdf

32. Савлук, М. І. Гроші та кредит [Текст]/: навч. посіб. /: / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна - К.: КНЕУ, 2002. - 598 с. - ISBN

33. Сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua Трансформація валютної політики україни в умовах економічної інтеграції [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://kneu.edu.ua/userfiles/d-26.006.04/2016/dis_Myronenko.pdf

34. Шаповалов, А. Стратегічні напрями курсової політики України у рамках моделі сталого економічного розвитку [Текст] / Вісник Національного Банку України. - 2005. - № 11.

35. Ющенко В., Лисицький В. Курсоутворення в Україні та уроки інших країн із перехідною економікою [Текст] // Вісник Національного банку України. -1997. - №7. - С. 2-8.

Размещено на Allbest.ru

...