Шляхи вдосконалення податкової політики підприємства

Податкові санкції -- це розмір коштів, що сплачують платники податків за порушення податкового законодавства, в тому числі за несвоєчасну сплату податків, приховування доходів, порушення термінів подачі податкової звітності. Санкції встановлюються в грошовій формі, їхній розмір визначається законодавством.

Податкова амністія є звільненням фізичної особи -- платника податків, яка вчинила порушення податкового законодавства, від сплати податкових санкцій. Амністії встановлюються як законодавством держави, так і підзаконними актами виконавчої влади. Амністії застосовуються, як правило в тих випадках, коли дії відповідальної особи носили ненавмисний характер І не нанесли значної шкоди державі.

Система оподаткування може включати також елементи, які мають специфічний характер. Так, наприклад, податковим потенціал, податковий ризик, податкову інфляцію тощо.

2.5. Принципи побудови і призначення системи оподаткування

Принципи оподаткування, які вперше були сформульовані А.Смітом в праці "Дослідження природи і причин багатства народів" і. з якими пізніше, як правило, не погоджувались вчені, що розвивали теорію податків, зводяться до чотирьох понять: загальність, справедливість, визначеність, зручність.

Ці загальні принципи оподаткування поступово розширювалися під впливом соціально-економічних і політичних перетворень у світі. У даний час вони в основному зводяться до наступних:

--обов'язковість -- введення норм податків і зборів, визначених на основі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період; встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

--рівнозначність і пропорційність -- справляння податків з юридичних осіб здійснюється у відповідній частці від прибутку;

--недопущення проявів податкової дискримінації -- забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання при визначенні податкових зобов'язань;

соціальна справедливість -- забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення через застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі доходи;

стабільність -- забезпечення незмінності податків і податкових платежів, їх ставок, і податкових пільг протягом бюджетного року;

-- економічна обґрунтованість -- встановлення податків відповідно до соціально-економічної доктрини держави з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

рівномірність плати -- встановлення термінів плати, виходячи з необхідності забезпечення фінансування витрат бюджету;

єдиний підхід -- забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку, об'єкта оподаткування, джерела сплати, податкового періоду, ставок податку, основ для надання пільг;

доступність -- забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і податкових платежів.

Таким чином, система оподаткування буде тим ефективнішою, чим вона буде зручнішою як для того, хто сплачує податки, так і для того, хто здійснює контрольні функції.



Розділ 3. Шляхи вдосконалення податкової політики

3.1 Оцінка ключових проблем системи оподаткування та шляхи їх розв'язання

В умовах ринкової економіки важливим питанням, пов'язаним із ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком країни, є правильна побудова й організація податкових відносин господарюючих суб'єктів з державою. їх не слід розглядати лише у фіскальному аспекті, тобто як державні доходи, що забезпечують інтереси бюджету. Податки, особливо нині, повинні стати суттєвим важелем державного регулювання, за допомогою якого можна досить ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку.

У структурі податкових систем більшості розвинутих країн світу провідні місця посідають особистий прибутковий податок, податок ( внески ) на соціальне страхування, а також податки на споживання, що існують залежно від країн в різних формах ( на додану вартість, з обороту, з продажу ). Надходження від корпоративного прибуткового та майнового податків становлять незначну частку в дохідних частинах бюджетів більшості розвинутих країн, проте ці види податків відіграють важливу регулюючу роль.

Структурні зрушення, що сталися, а подекуди й відбуваються у податкових системах більшості цивілізованих країн, стосуються переважно перерозподілу ролі прямих і непрямих податків. Причому їх співвідношення залежить головним чином від рівня економічного розвитку країни. Так, в умовах економічного зростання переважають прямі податки. В період спаду виробництва та інфляції ефективним фіскальним інститутом є непрямі податки, оскільки їх розмір безпосередньо не залежать від фінансових результатів, що дає змогу державі мати більш-менш стабільне джерело доходів і забезпечити регулярне їх надходження до бюджету. Проте, за умов будь-якої економічної системи доцільно у відповідному співвідношенні застосовувати як прямі так і непрямі податки, оскільки кожна її група, окрім вирішення загальних фіскальних завдань, виконуєє свої, притаманні лише їй регулюючі функції.

Сьогодні серед прямих податків в Україні домінує прибуткове оподаткування прідприємств. Податок на прибуток тісно пов'язаний з оздоровленням фінансово-кредитних відносин, забезпеченням дохідної частини бюджету. Разом з тим він не повинен зводити нанівець зацікавленість підприємств в економічній активності. Відтак удосконалення системи прибуткового оподаткування юридичних осіб було й залишається одним із найголовніших завдань податкової реформи.

Проте розв'язання багатьох проблем фінансового забезпечення держави неможливе лише на рівні прийняття нових чи вдосконалення чинних правових актів із питань оподаткування. Докорінно поліпшити фінансові відносини слід шляхом проведення істотних макроекономічних перетворень, у тому числі й на рівні податкової системи.

Головним із них має стати зміна структури й принципів розподілу волового внутрішнього продукту між господарюючими суб'єктами і державою. Цим, ймовірно і визначатиметься характер майбутніх фінансово-економічних перетворень в Україні.

Доки податок на прибуток привертає до себе стільки уваги у світі бізнесу, податкової політики і у економічній науці, буде актуально вивчення цього податку. Усвідомлюючи важливість проблем об'єктом дослідження даної роботи є взаємовідносини між державою та платниками з приводу оподаткування прибутку юридичних осіб.

Вдосконалення податкової системи є проблемою не лише податківців, а усього суспільства: політиків, бізнесменів, науковців, громадських організацій та об'єднань.

Проблема реформування податкової системи для України на сьогодні є однією з найактуальніших.

Тому стратегічна мета нинішньої податкової політики -- створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів та справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків. Саме ці принципи закладено у проекті Концепції реформування податкової системи України.

Запропонований проект -- це важливий і, на наш погляд, суттєвий крок до розробки довгострокової стратегії реформування податкової системи в нашій країні.

Реформування податкової системи України пропонується здійснити в три етапи.

Першим етапом реформування (2007 року) має стати реалізація невідкладних заходів, спрямованих на подолання головних недоліків чинної податкової системи.

Другим (2008--2010 роки) -- розроблення та ухвалення Податкового кодексу України для забезпечення еволюційного розвитку податкової системи відповідно до проголошеного економічного зростання України на інвестиційно-інноваційній основі.

Насамкінець третім етапом стане поглиблення реформування податкової системи України відповідно до принципів економічної ефективності і соціальної справедливості (2011--2015 роки).

Реформування податкової системи України відповідно до основних положень Концепції дасть змогу уникнути безсистемних змін у податковому законодавстві, забезпечити їх прогнозованість та публічність.

Податкова політика в Україні на сучасному етапі спрямована на створення стабільної податкової системи, а відтак і надходження платежів до бюджету для виконання соціальних програм, забезпечення справедливого підходу до оподаткування всіх категорій населення без жодних преференцій, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання, яке, до речі, ми самі пропонуємо, виходячи з того, що наша робота не повинна перешкоджати розвитку бізнесової діяльності в державі.

Концепція, що розроблялася, підбиває підсумки роботи, проведеної і Міністерством фінансів, і всіма органами виконавчої влади. Вона спонукала до численних обговорень дискусійних положень Концепції, утому числі з платниками податків, з метою врахування їхніх вимог. Сьогодні це чинник досягнення взаєморозуміння і партнерських відносин податкової адміністрації з платниками податків.

У процесі реформування податкової системи необхідно розробити та прийняти Податковий кодекс. Підґрунтя для цього с, оскільки низка законів уже ухвалена. Нині стоїть питання про прийняття Закону "Про місцеві податки і збори", Закону "Про державне мито", а також про спеціальні режими оподаткування. Передбачається, що з прийняттям Податкового кодексу на певний час буде запроваджено мораторій на внесення змін до податкового законодавства. І у нас буде час, щоб працювати в умовах стабільного правового поля.

У контексті податкової реформи відбуватиметься і модернізація податкової служби. При цьому етапи її модернізації мають бути узгоджені з етапами реформування податкової системи, зафіксованими в Концепції. Метою такої модернізації є становлення ефективної, професійної, високорозвиненої податкової служби, працівники якої чітко виконують визначені законодавством функціональні обов'язки, на високому рівні обслуговуючи платників податків, внаслідок чого платники ставляться до них як до партнерів. Від працівників податкової служби платники чекають кваліфікованої допомоги, інформації, роз'яснень податкового законодавства. Передусім це стосується

Загалом Концепція грунтується на оцінці ключових проблем чинної системи оподаткування та включає шляхи їх розв'язання, визначає принципи реформування податкової системи України. Зокрема одним із них визнано стабільність, забезпечення незмінності переліку податків, зборів (обов'язкових платежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року. Принцип стабільності дає платнику податків гарантії того, Ідо не відбудеться змін ставок податків і зборів та механізмів адміністрування пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового календарного року, коли наберуть чинності нові правила і ставки.

Отже, розробка Концепції реформування податкової системи та проведення відповідно до неї податкової реформи надасть процесу внесення змін до податкового законодавства передбачуваного, планомірного характеру, а податковій політиці -- визначеності. А це дасть змогу суб'єктам господарювання підготуватися до передбачених змін.

Відповідно до Концепції насамперед необхідно:

по-перше, встановити чіткі правила регулювання взаємних зобов'язань держави і платників податків та дієвий контроль за їх дотриманням;

по-друге, підвищити фіскальну ефективність податків за рахунок розширення податкової бази, поліпшити адміністрування, зменшити масштаби ухилення від сплати податків;

по-третє, зменшити кількість контролюючих органів та водночас створити єдині правила контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Основною метою здійснення правозахисної функції податкової системи визначено відшкодування державі заподіяних збитків та припинення кримінального переслідування у разі добровільної сплати платником прихованих податків та нарахованих штрафних санкцій,

Проект Концепції позитивний у тому, що він чітко виражає нашу спільну стурбованість з того приводу, що система оподаткування в Україні потребує суттєвого, якісного вдосконалення з усіх напрямів, починаючи від адміністрування і завершуючи відповідними ставками. Ця проблема стає ще актуальнішою тому, що спостерігаються дуже серйозні для української економіки негативні тенденції, На тлі поглиблення нашої інтеграції в європейське та світове економічне співтовариство сьогодні ми змушені констатувати, що темпи відкритості української економіки набагато вищі за темпи зростання її конкурентоспроможності, особливо в умовах, коли зростають ціни на енергоносії, коли ми на підході до вступу до СОТ, а це передусім дуже жорстка конкуренція на внутрішньому ринку. Заходи, які стосуються впливу системи оподаткування на фінансово-економічну ефективність, конкурентоспроможність українських підприємств, є, по суті, невідкладними.

Уже не перший рік в Україні ведеться дискусія щодо реформування податкової системи. Рівень спорів лише підкреслює важливість проблеми, що набула загальнонаціонального масштабу.

Наш Уряд має на меті реалізувати податкову реформу. І першим кроком до цього буде схвалення Концепції реформування податкової системи України, проект якої пропонується сьогодні для обговорення.

Найбільш загальною характеристикою податкової системи є показник податкового коефіцієнта, який у 2005 році істотно зріс -- до 38,1 % ВВП проти 31,8% у 2004 році, сягнувши, за підсумками 9 місяців 2006 року. 42,1 %. Враховуючи такі тенденції, Уряд має наміри істотно знизити рівень податкового навантаження на економіку та переглянути співвідношення чинних податкових регуляторів.

Метою податкової реформи передусім є:

приведення податкової системи у відповідність із пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку;

сприяння сталому економічному зростанню на основі виваженої інвестиційно-інноваційної політики;

забезпечення достатності сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, виходячи з проведення збалансованої бюджетної політики.

Уряд окреслив завдання реформування оподаткування, головні з яких:

встановлення чітких правил регулювання взаємних зобов'язань уряду і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням та досягнення добро вільності у виконанні податкових зобов'язань платниками:

підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази - та поліпшення адміністрування;

підвищення регулюючого потенціалу податкової системи на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій;

поетапне зниження податкового навантаження на платників податків та проведення збалансованої бюджетної політики.

Напрями реформування податкової системи полягатимуть у:

підвищенні ролі екологічних і ресурсних платежів у податковій системі;

зміщенні податкового навантаження в бік непрямих податків;

поширенні рентних платежів на видобуток не тільки нафти та газу, а й інших корисних копалин;

зростанні ролі місцевих податків і зборів у структурі доходів місцевих бюджетів;

скасуванні неефективних (затратних) податків і зборів;

--поступовому запровадженні податку на нерухоме майно.

Розглянемо основні напрями реформування окремих видів податків.

Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток підприємств у системі оподаткування посідає особливе місце, оскільки відображає стан економіки України і водночас є одним з основних бюджетоутворюючих податків. Його частка в доходах зведеного бюджету в 2005 році становила 17,5 %, у ВВП -- 5,5 %. Це суперечить практиці прибуткового оподаткування в розвинених країнах, де фіскальне значення податку є невеликим (3,1 % від ВВП у середньому в розвинених і 2,7 % -- у нових країнах -- членах ЄС). Натомість він виконує важливу регулюючу функцію, стимулюючи суб'єктів господарювання до інноваційно-інвестиційної діяльності завдяки таким інструментам, як прискорена амортизація, інвестиційна податкова знижка чи інвестиційний податковий кредит тощо.

Удосконалення адміністрування податку на прибуток підприємств неможливе без розв'язання проблеми гармонізації податкового і бухгалтерського обліку. Наразі існує методологічна відмінність між податковим законодавством і нормативною базою бухгалтерського обліку в частині визначення фінансового результату, що унеможливлює визначення об'єкта оподаткування за даними бухгалтерського обліку.

Водночас наближення бухгалтерського та податкового обліку підвищить обґрунтованість і достовірність показників Декларації з податку на прибуток, а також відповідальність посадових осіб -- платників податку за повноту та якість бухгалтерської і податкової звітності.

Одним із важливих кроків на шляху вдосконалення податку на прибуток є реформування оподаткування прибутку підприємств фінансового сектору економіки шляхом запровадження змішаної форми оподаткування для страхових компаній, що передбачає перерахування до бюджету більшої із сум, отриманих при розрахунку податку за загальною (податок на прибуток) і чинною (податок на дохід від страхової діяльності) системами, а також зміну підходів до порядку формування валових витрат підприємств банківського сектору економіки. Зокрема передбачається створення за рахунок збільшення валових витрат страхових резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями, заборгованість за якими визнана нестандартною відповідно до методики, встановленої для банків Національним банком України. Всі ці нововведення спрямовані на зменшення можливостей мінімізації податкових зобов'язань підприємств фінансового сектору економіки.

Податок, з доходів громадян

Податок з доходів громадян має найбільшу питому вагу у структурі доходів бюджетів більшості країн світу, де його справляють з урахуванням неоподатковуваного мінімуму, податкового кредиту та наявності кількох ставок залежно від рівня доходів фізичних осіб, що зумовлено необхідністю забезпечення принципу соціальної справедливості в оподаткуванні.

В Україні, починаючи з 2004 року, запроваджено оподаткування доходів фізичних осіб за єдиною ставкою в розмірі 13 % (з 2007 року -- 15 %), що забезпечує формування місцевих бюджетів більш ніж на 50%. Основною метою такого нововведення було виведення доходів громадян із "тіні", її досягненню, однак, перешкоджає висока ставка нарахувань на фонд заробітної плати до фондів соціального і пенсійного страхування. Тому подальше реформування оподаткування доходів фізичних осіб доцільно проводити одночасно з реформуванням системи соціального страхування та іншими заходами, які сприятимуть удосконаленню всієї податкової системи.

Податок на додану вартість

Головним напрямом реформування цього податку залишається дотримання вимог базового нормативного акту Євросоюзу щодо спільної системи справляння ПДВ -- Шостої Директиви Ради ЄС.

Серйозна проблема щодо ПДВ. У цілому цей податок, по суті, послаблює фінансову базу підприємств і економіки та потребує суттєвого удосконалення. При цьому для нас важливо, що кінцева мета - формування рівноправних відносин платника податку з бюджетом і недопущення вибіркових принципів. Ми всі повинні розуміти, що кожна затримка відшкодування від'ємного сальдо означає, що платник податку -- підприємство -- безвідсотково кредитує бюджет, з відповідними негативними наслідками для обігових коштів, для конкурентоспроможності.

Важливим елементом реформування податку на додану вартість є запровадження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств, що сприятиме розвитку підприємств цієї галузі, а також встановить прозорий та чіткий механізм фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників державою.

Поетапне зниження ставки ПДВ до 18 % сприятиме збільшенню обсягів обігових коштів суб'єктів господарювання для задоволення власних виробничих потреб. Чинні на сьогодні європейські норми передбачають, що звичайна ставка ПДВ не може бути нижчою від 15 %, зазначене може стати маяком для прийняття відповідних рішень у майбутньому.

Плата за землю

Головною умовою при реформуванні плати за землю є встановлення грошової оцінки всіх без винятку земель та вирівнювання податкового навантаження на суб'єктів господарювання різних сфер економічної діяльності шляхом скасування пільгових ставок плати за землю та окремих звільнень від її сплати.

Крім того, передбачено розширення бази оподаткування шляхом:

залучення земель, зайнятих болотами, ярами тощо;

намивних територій;

земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, за якими проведено грошову оцінку.

Зазначене дасть змогу забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів, а також здійснювати природоохоронні заходи.

Реформування системи адміністрування податків і зборів

Важливою складовою реформування податкової системи є реформування методів адміністрування податків і зборів, що включає:

застосування норм податкового законодавства у податкових спорах;

забезпечення контролюючих органів інформацією в обсягах, достатніх для проведення якісного аналізу фінансово-господарської діяльності платників;

удосконалення контрольно-перевірочної роботи;

встановлення відповідальності як контролюючих органів, так і платників податків за порушення норм податкового законодавства;

запровадження системи надання платниками податків у визначених законом випадках додаткового забезпечення гарантій сплати податків;

виявлення, розкриття та розслідування злочинів у сфері оподаткування відповідно до вимог виключно кримінально-процесуального законодавства України та законодавства про оперативно-розшукову діяльність;

запровадження дієвого механізму роз'яснення податкового законодавства.

Характеризуючи останнє, слід зауважити, що кінцевою метою цього методу є забезпечення однакового розуміння норм податкового законодавства платниками податків та адміністраторами. Це значно спростить адміністрування та зменшить витрати обох сторін. Однак досягти цієї мети складно. Тому в Концепції наголошується на тому, що офіційне тлумачення норм податкового законодавства має здійснюватися виключно Конституційним Судом України.

Модернізація податкової служби передбачає і спрощення процедури адміністрування податків. Сьогодні цю проблему розв'язати складно, та з переходом на електронну звітність це стане цілком реальним. Кількість відвідувань податкових органів платниками зменшиться, а це дасть можливість суб'єктам підприємницької діяльності та податковій службі працювати в он-лайновому режимі. Вплив людського чинника на процес подання й обробки податкової звітності буде обмежено. Працюючи з електронною базою даних та обмінюючись інформацією з іншими органами, податкові інспектори матимуть можливість упереджувати порушення податкового законодавства з метою недопущення фінансових санкцій. Це також украй важливе питання, оскільки завдання податкової адміністрації -- не застосування фінансових санкцій, а своєчасне наповнення бюджету відповідно до вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання створення передумов для запровадження електронної звітності, ДПА працює над елементами захисту інформації, тому що інформація, яка надходить до податкових органів від платників, має бути надійно захищена.

У процесі реформування податкової служби нами буде створено інформаційно-довідковий центр, що дасть можливість усім громадянам -- платникам податків отримувати інформацію телефоном, факсом, електронною поштою або іншими засобами зв'язку. Поліпшення якості обслуговування платників податків створить необхідні передумови для забезпечення добровільної сплати податків до бюджетів усіх рівнів.

Реформи, спрямовані на модернізацію податкової служби, мають стати підґрунтям для організації роботи зі створення нормативної бази для відповідного затвердження Податкового кодексу України.

Податкове законодавство є одним із найбільш складних у правовій системі України, до того ж характеризується нестабільністю. Ідеться про велику кількість нормативно-правових актів, що регулюють податкові правовідносини: станом на початок 2006 року налічувалося близько 500 нормативних документів, пов'язаних з оподаткуванням; внесення численних змін до чинних законів: щодо податку на додану вартість прийнято близько 630 змін; наявність законів, які належать до інших галузей права, але регулюють податкові правовідносини.

Потребують вирішення питання удосконалення міжбюджетних відносин, зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування. Система місцевих податків і зборів перевантажена неефективними податками, витрати на адміністрування яких перевищують суму надходжень таких податків до бюджетів. Частка місцевих податків і зборів у загальній сумі надходжень бюджетів органів місцевого самоврядування є невеликою.

Усі ці та інші питання повинні вирішитися шляхом прийняття Концепції, яка має віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем. У ній необхідно акумулювати найкращі здобутки міжнародного досвіду вирішення таких питань. Передусім це стосується досвіду країн Європейського Союзу, адже, ідучи євроінтеграційним шляхом, національне законодавство України повинно бути адаптоване до європейських стандартів.

Отже, асоціація платників податків України в цілому підтримує проект Концепції реформування податкової системи, та варто звернути увагу на такі питання у проекті Концепції.

По-перше, реформування податку на прибуток слід розпочати не пізніше 2008 року, знизивши його ставку до 2012 року до рівня не більше 18 %. Поширення з 2010 року загальної системи оподаткування прибутку на всіх суб'єктів господарювання, у тому числі з невеликими обсягами виручки (а їх значна кількість), є передчасним.

По-друге, зниження ставки ПДВ до 18 % буде неефективним у зв'язку із наявністю великої кількості пільг, то призведе до втрат бюджету. Вважаємо за доцільне знизити ставку ПДВ до 15%, скасувавши при цьому більшість пільг.

Асоціація платників податків пропонує передбачити у Концепції положення щодо стимулювання інвестиційної діяльності, яке сприятиме залученню коштів у розвиток України, у зв'язку з чим, через зростання темпів виробництва продукції і послуг, збільшаться обсяги надходжень податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Щодо п.3.14. Концепції, яким передбачено, що кошти, які залишаються у суб'єктів господарювання у зв'язку з отриманням податкових пільг, є бюджетними коштами, які надаватимуться на певний строк і за умови використання коштів на визначені державою потреби або надаватимуться на поворотній основі, то таке положення суперечить нормам Конституції України та бюджетного законодавства.

Положення Концепції передбачають застосування норм податкового законодавства при вирішенні податкових спорів у разі, коли питання оподаткування визначено одночасно спеціальним (податковим) та загальним законодавством. Проте ні Конституцією України, ні іншими законодавчими актами не передбачено надання пріоритетності нормам податкового законодавства перед нормами загального законодавства у податкових правовідносинах. Асоціація платників податків України вважає, що доцільно проаналізувати податкове законодавство та усунути розбіжності між податковим та загальним законодавством шляхом внесення змін до податкового законодавства.

Насамкінець зауважу, що запропонований проект Концепції реформування податкової системи -- це перша спроба розробити довгострокову стратегію поетапного реформування державної податкової системи в Україні з моменту створення Державної податкової служби у 1991 році. 1 вже час шукати і знаходити точки порозуміння та взаємодії у цьому питанні.

Отже, з вище написаного можна виділити такі ключові проблеми, котрі потрібно розв'язати та їх шляхи вдосконалення системи оподаткування:

стимулювання інвестиційної діяльності ( потрібне зростання темпів виробництва продукції і послуг, а за рахунок цього збільшаться обсяги надходжень податку з доходів фізичних осіб до бюджету);

потребують вирішення питання удосконалення міжбюджетних відносин, зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування (потрібно усі ці та інші питання повинні вирішитися шляхом прийняття Концепції, яка має віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем. У ній необхідно акумулювати найкращі здобутки міжнародного досвіду вирішення таких питань. Передусім це стосується досвіду країн Європейського Союзу, адже, ідучи євроінтеграційним шляхом, національне законодавство України повинно бути адаптоване до європейських стандартів);

модернізація податкової служби передбачає і спрощення процедури адміністрування податків (сьогодні цю проблему розв'язати складно, та з переходом на електронну звітність це стане цілком реальним. Кількість відвідувань податкових органів платниками зменшиться, а це дасть можливість суб'єктам підприємницької діяльності та податковій службі працювати в он-лайновому режимі. Вплив людського чинника на процес подання й обробки податкової звітності буде обмежено. Працюючи з електронною базою даних та обмінюючись інформацією з іншими органами, податкові інспектори матимуть можливість упереджувати порушення податкового законодавства з метою недопущення фінансових санкцій. Це також украй важливе питання, оскільки завдання податкової адміністрації -- не застосування фінансових санкцій, а своєчасне наповнення бюджету відповідно до вимог чинного законодавства. Вирішуючи питання створення передумов для запровадження електронної звітності, ДПА працює над елементами захисту інформації, тому що інформація, яка надходить до податкових органів від платників, має бути надійно захищена. У процесі реформування податкової служби нами буде створено інформаційно-довідковий центр, що дасть можливість усім громадянам -- платникам податків отримувати інформацію телефоном, факсом, електронною поштою або іншими засобами зв'язку. Поліпшення якості обслуговування платників податків створить необхідні передумови для забезпечення добровільної сплати податків до бюджетів усіх рівнів. Реформи, спрямовані на модернізацію податкової служби, мають стати підґрунтям для організації роботи зі створення нормативної бази для відповідного затвердження Податкового кодексу України);

реалізувати податкову реформу ( першим кроком до цього буде схвалення Концепції реформування податкової системи України, проект якої пропонується сьогодні для обговорення. Метою податкової реформи передусім є: приведення податкової системи у відповідність із пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку; сприяння сталому економічному зростанню на основі виваженої інвестиційно-іноваційної політики; забезпечення достатності сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, виходячи з проведення збалансованої бюджетної політики);

реформування податкової системи України поділяють на три етапи:

І етап - 2007рік

ІІ етап - 2008-2010рр.

ІІІ етап - 2011-2015р.р. (необхідно розробити та прийняти Податковий кодекс; модернізація податкової служби; стабілізації податкового законодавства, утвердженню ідеології добровільної сплати податків та створенню кліентооріентованої податкової служби. Відповідно до Концепції насамперед необхідно: по-перше, встановити чіткі правила регулювання взаємних зобов'язань держави і платників податків та дієвий контроль за їх дотриманням; по-друге, підвищити фіскальну ефективність податків за рахунок розширення податкової бази, поліпшити адміністрування, зменшити масштаби ухилення від сплати податків; по-третє, зменшити кількість контролюючих органів та водночас створити єдині правила контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

реформування системи адміністрування податків і зборів (застосування норм податкового законодавства у податкових спорах; забезпечення контролюючих органів інформацією в обсягах, достатніх для

проведення якісного аналізу фінансово-господарської діяльності платників; удосконалення контрольно-перевірочної роботи; встановлення відповідальності як контролюючих органів, так і платників

податків за порушення норм податкового законодавства; запровадження системи надання платниками податків у визначених законом випадках додаткового забезпечення гарантій сплати податків; виявлення, розкриття та розслідування злочинів у сфері оподаткування

відповідно до вимог виключно кримінально-процесуального законодавства України та законодавства про оперативно-розшукову діяльність; запровадження дієвого механізму роз'яснення податкового законодавства);

реформування плати за землю (передбачено розширення бази оподаткування шляхом: залучення земель, зайнятих болотами, ярами тощо; намивних територій; земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, за якими проведено грошову оцінку. Зазначене дасть змогу забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів, а також здійснювати природоохоронні заходи);

реформування податку на додану вартість ( запровадження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств, що сприятиме розвитку підприємств цієї галузі, а також встановить прозорий та чіткий механізм фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників державою. Поетапне зниження ставки ПДВ до 18 % сприятиме збільшенню обсягів обігових коштів суб'єктів господарювання для задоволення власних виробничих потреб. Чинні на сьогодні європейські норми передбачають, що звичайна ставка ПДВ не може бути нижчою від 15 %, зазначене може стати маяком для прийняття відповідних рішень у майбутньому);

реформування оподаткування доходів фізичних осіб (в Україні, починаючи з 2004 року, запроваджено оподаткування доходів фізичних осіб за єдиною ставкою в розмірі 13 % (з 2007 року -- 15 %), що забезпечує формування місцевих бюджетів більш ніж на 50%. Основною метою такого нововведення було виведення доходів громадян із "тіні", її досягненню, однак, перешкоджає висока ставка нарахувань на фонд заробітної плати до фондів соціального і пенсійного страхування. Тому подальше реформування оподаткування доходів фізичних осіб доцільно проводити одночасно з реформуванням системи соціального страхування та іншими заходами, які сприятимуть удосконаленню всієї податкової системи);

реформування оподаткування прибутку підприємств. Удосконалення адміністрування податку на прибуток підприємств неможливе без розв'язання проблеми гармонізації податкового і бухгалтерського обліку. Наразі існує методологічна відмінність між податковим законодавством і нормативною базою бухгалтерського обліку в частині визначення фінансового результату, що унеможливлює визначення об'єкта оподаткування за даними бухгалтерського обліку. (Одним із важливих кроків на шляху вдосконалення податку на прибуток є реформування оподаткування прибутку підприємств фінансового сектору економіки шляхом запровадження змішаної форми оподаткування для страхових компаній, що передбачає перерахування до бюджету більшої із сум, отриманих при розрахунку податку за загальною (податок на прибуток) і чинною (податок на дохід від страхової діяльності) системами, а також зміну підходів до порядку формування валових витрат підприємств банківського сектору економіки. Зокрема передбачається створення за рахунок збільшення валових витрат страхових резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями, заборгованість за якими визнана нестандартною відповідно до методики, встановленої для банків Національним банком України. Всі ці нововведення спрямовані на зменшення можливостей мінімізації податкових зобов'язань підприємств фінансового сектору економіки).

3.2 Основні недоліки прибуткового оподаткування підприємств в Україні та пропозиції щодо його вдосконалення

В системі функціонування ринкової економіки однією з основних проблем є оптимізація податкової політики держави. Особливо гостро ця проблема виникає в країнах з перехідною економікою, до яких відноситься і наша держава. Тут мають місце спад виробництва, інфляція, падіння реальної доходної частини бюджетів усіх рівней.

Реальна доходна частина зведеного бюджету України знаходиться на рівні, явно недостатньому для необхідного фінансування соціально-культурної сфери суспільства, витрат на соціальний захист населення тощо. Тому податки не слід розглядати лише у фіскальному аспекті, тобто як державні доходи, що забезпечують інтереси бюджету Податки, особливо нині повинні стати суттєвим важелем державного регулювання, за допомогою якого можна досить ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку.

Податок на прибуток підприємств тісно пов'язане з оздоровленням фінансово-кредитних відносин, забезпеченням дохідних частин бюджетів різних рівнів. Разом з тим він не повинен зводити на нівець зацікавленість підприємств в економічній активності. Цим і визначається зміст та основні напрямки вдосконалення системи прибуткового оподаткування підприємств в Україні.

Чинна система оподаткування має суто фіскальний характер і спрямована на максимальне вилучення коштів підприємств, що фактично позбавляє малих підприємств прибутку - головної мети їхньої діяльності.

Високі ставки податку на прибуток справляють антистимулюючий вплив на підприємницьку діяльність, інвестиційні процеси. Така податкова політика звужує можливість накопичення коштів, які могли б бути інвестованими у розвиток виробничої бази, і приводить до банкрутства підприємств, або його переорієнтації на галузі із швидким оборотом капіталу або до переходу у тіньову економіку.

Антистимулююча роль вітчизняного оподаткування полягає й у безпрецендентній практиці постійного внесення змін у податкове законодавство, нечіткості викладу інструктивного матеріалу.

Для підтримки малого бізнесу ефективним було б введення пільг. У вітчизняному законодавстві зовсім не використовуються пільги, орієнтовані саме на розвиток і заохочення малого підприємництва.

Крім таких глобальних проблем в оподаткуванні прибутку юридичних осіб є й дрібні, але не менш важливі.

Так, одним із недоліків є встановлення 25-ти процентного розміру фінансових санкцій за приховування або заниження прибутку. Дія такої норми практично ліквідує відповідальність платників податків за виконання своїх податкових зобов'язань. Враховуючі те, що облікова ставка Національного банку України значно перевищує діючий розмір фінансових санкцій, можна зробити висновок, що платник сьогодні більше зацікавлений у свідомому порушенні норм чинного законодавства, ніж у залученні кредитних ресурсів для погашення податкової заборгованості. Впровадження такої норми може мати для бюджету вкрай негативні наслідки, оскільки за даними проведених перевірок кожен другий платник порушував податкове законодавство навіть при діючому раніше розмірі фінансових санкцій.

Це лише деякі пробіли у нашому законодавстві, які дозволяють платникам податку на прибуток ухилятися від оподаткування. Треба зазначити, що Державна податкова адміністрація України постійно зустрічається з фактами ухилення від сплати податку, а робота по виявленню тіньової діяльності в умовах України дуже складна: в розпорядженні податкової служби ще немає дійових методів виявлення та присічення тіньової діяльності.

Ухилення від оподаткування - проблема загальнодержавна, а тому і підхід до неї має бути системним, зі створенням законодавчої бази на принципах послідовності, спадкоємності, справедливості, з наявністю на перших етапах жорстких адміністративних заходів регулювання підприємництва та прогнозуванням подальшої лібералізації. Поки що податкове законодавство має здебільшого суб'єктивний характер. Уникнути цього можна при наявності єдиного державного органу, який монопольно володіє ініціативою податкового законотворення.

Сприятливу середу для неплатників створює ліберальність судів при розгляді кримінальних справ. Податкові адміністрації не мають коштів, достатніх для залучення до співпраці кваліфікованих юристів, в той час як у тіньовиків така можливість є.

Сучасні умови господарювання підприємств характеризуються суперечливим законодавством, яке швидко змінюється (прикладом може бути Закон “Про оподаткування прибутку підприємств” зміни та доповнення до якого вносилися більше 60 раз), непомірними ставками оподаткування, кризою неплатежів. У такій ситуації суб`єктам господарської діяльності для продовження свого функціонування необхідна не тільки підприємницька активність, а й економіко-юридична винахідливість.

Підвищення ефективності функціонування прямо пропорційно залежить від розміру доходів підприємства, які після оподаткування залишаються в його розпорядженні і можуть бути спрямовані на розширення діяльності, введення інновацій та інше.

Одним із шляхів збільшення доходів підприємства є оптимізація податків і платежів, тобто ефективна політика підприємства, яка включає:

- оптимізацію господарсько-фінансової діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів в бюджет;

- використання податкових пільг;

- використання особливостей груп регіонального утворень з різними системами оподаткування;

- використання системи планування на майбутні періоди податкових виплат та надходжень;

- оптимізацію системи оподаткування для суб`єктів малого підприємництва;

- оптимальний вибір елементів впливу на різні бази оподаткування;

- ефективно вибрану податкову політику.

Оптимізація господарсько-фінансової діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів до бюджету досягається шляхом співставлення різних варіантів застосування ставок і об`єктів оподаткування.

Наприклад, фермерські господарства можуть вибирати систему оподаткування шляхом сплати фіксованого сільськогосподарського податку, малі підприємства - переходом на сплату єдиного податку в розмірі 6% або 10%.

Підприємство може самостійно регулювати об`єкти оподаткування, наприклад, для зменшення суми податків зменшується сума нарахованої оплати праці та інше.

Оптимізація системи оподаткування доходів підприємства передбачає виявлення можливостей використання пільгового оподаткування, яке застосовується в декількох формах:

- зменшення ставок податку;

- звільнення від сплати податків;

- звуження бази оподаткування.

Підприємства використовуючи систему наданих пільг, мають можливість переорієнтувати свою діяльність з ціллю оптимізації оподаткування доходів суб`єктів господарювання та побудувати оптимальну податкову політику.

Оптимізація оподаткування підприємств пов`язана з використанням податкових переваг територій.

Одним з регіональних утворень з пільговою системою оподаткування є офшорна зона, в якій відкривають підприємства з корпоративною формою організації (акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю). Оптимізація оподаткування досягається тим, що в більшості країн індивідуальний податок порівняно вище ніж корпоративний податок на прибуток. Реєстрація підприємства в країні, де є пільгове оподаткування, дає можливість віднесення підприємства і нерезидента до країни реєстрації підприємства, що в свою чергу дає можливість використання пільгового оподаткування.

Поширеним способом мінімізації податків є створення спільного підприємства, коли одні і ті ж власники-резиденти України володіють і управляють одночасно українським та офшорним підприємством. При цьому підприємства мають можливість показувати такі затрати, які дозволяють знизити податок на прибуток до нуля.

Отже для того, щоб мати повне уявлення про оптимізацію системи оподаткування необхідно детальніше зупинитися на питаннях надання пільг платникам податку з прибутку та податковому плануванні на підприємстві.

Відсутність шкали ставок податку на прибуток не вигідно для малого бізнесу ще тому, що вони більше залежать від прибутку, ніж великі фірми. Велике підприємство, у випадку необхідності, може продати частину своїх основних фондів (мале підприємство може їх зовсім не мати), взяти кредит (малим підприємствам в Україні взяти кредит досить важко), випускати облігації (для малого підприємства це досить дорого) і так далі В той же час малі підприємства в Україні (в порівнянні з іншими розвинутими країнами) виробляють незначну частина валового внутрішнього продукту. Малі підприємства - це найбільш рухомі і еластичні елементи ринка, тому промислово розвинуті країни намагаються створити благоприємні економічні умови для них, Україна, фактично, - ні

Прогресивна шкала ставок податку на прибуток для України вигідна, про це говорилося раніше. Однак шкала ставок повинна бути продуманою. Світовий досвід доказує, що в основному критеріями для диверсифікації ставок податку на прибуток можуть бути:

1) розмір оподаткованого прибутку (наприклад, в США);

2) порядок використання оподаткованого прибутку (наприклад, у Німеччині);

3) джерело виникнення оподаткованого прибутку (наприклад, в Україні до червня 1997 року).

Крім стимулювання малого бізнесу диференціацією ставки податку на прибуток в ряді галузей можна було б обмежити надприбутки, отримані внаслідок монопольного положення того чи іншого виробника на товарному ринку. Здійснити на практиці це можливо, наприклад, через зміну податкової ставки при перевищенні певного рівня рентабельності. Таким способом можна не тільки поповнити бюджет, але й обмежити можливості підприємств-монополістів необмежено і безконтрольно підвищувати ціни на вироблену продукцію.

Отже, регресивність ставок податку на прибуток підприємств не дає можливості вижити і розвиватися деяким підприємствам. Наслідком такої ситуації є банкрутство і ухилення від оподаткування. Надмірно підвищена норма оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а разом і до скорочення податкової бази. Приміром є відкриття Лаффера, яке полягає в тому, що в міру зростання норми оподаткування податкова база стає еластичнішою, що як раз і зумовлює, починаючи з певного рівня висоти оподаткування, не збільшення, а зменшення податкової бази і ухилення від сплати податків.

Ряд економічних проблем можна вирішити шляхом не тільки диференціації ставок податку на прибуток, а й диференціацієй фінансових санкцій в залежності від характеру податкового порушення. Необхідно встановити їх класифікації і признаки, бо практично проста бухгалтерська помилка і злісне приховування доходів з метою скритися від оподаткування караються однаково.

3.3 Підтримка інвестиційної діяльності податковою політикою

Ставши на шлях самостійного державного розвитку, Україна прийняла курс на побудову ринкової економіки. Однак, отримавши у спадщину від колишнього суспільного устрою перекручену структуру економіки, вона стала перед необхідністю корінних перетворень ycіx без винятку напрямів життєдіяльності держави, в тому числі і в сфері оподаткування.

Сформована ще на початку 90-х років податкова система України постійно змінювалася в напрямі пошуку оптимальної структури, яка б відповідала перехідному стану економіки, і зіграла свою позитивну роль на етапі становлення незалежності України. В умовах "галопуючої"" інфляції та "обвального" спаду виробництва вона сприяла зламу адміністративно-командно У системи господарювання і впровадженню ринкових засад в економіці.

Однак з виникненням нових форми власності та методів господарювання діюча на той час податкова система перестала відповідати вимогам часу і потребувала реформування.

Політична воля до проведення податкової реформи офіційно підтверджена Постановами Верховної Ради України "Про основні положення податкової політики і податкової реформи в Україні" Bід 23 грудня 1995 року № 466/95-ВР і "Про основні положення податкової політики в Україні" від 4 грудня 1996 року № 561/96-ВР, а також Указом Президента України "Про заходи для реформування податкової політики" від 31 липня 1996 року № 621, якими було визначено перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають стягненню на території України, й основні принципи побудови системи оподаткування. Згодом вони знайшли своє продовження і розвиток у новій редакції Закону України "Про систему оподаткування", прийнятому 18 лютого 1997 року.

У цих документах була поставлена мета створити таке податкове законодавство, яке було б економічно обґрунтованим, стабільним, сприяло б розвитку виробництва і поліпшенню фінансового стану підприємства, не допускало проявів податкової дискримінації, відрізнялося 6 єдиним підходом до розробки податкових законів та інше і, звичайно, щоб воно за6езпечувало надходження до бюджету, необхідні для виконання державою своїx функцій.

Зазначені програмні документи передбачають удосконалення існуючої податкової системи, її раціоналізацію, ліквідацію існуючих у ній недоліків і перекосів еволюційним шляхом, шляхом створення необхідної нормативно-правової бази.

При цьому ставиться завдання забезпечити:

- комплексний підхід до врегулювання податкових відношень;

- ліквідацію прогалин у податковому законодавстві;

- гармонізацію податкового законодавства з нормами іншого

законодавства України.

Реформування податкового законодавства в Україні проводиться в напрямі:

- диференційованого розподілу податкового навантаження між платниками податків;

- спрощення механізму стягування податків, зборів і інших обов'язкових платежів;

- чіткого визначення прав і обов'язків платників податків та opгaнів державної податкової служби.

Перший етап податкової реформи в Україні був завершений прийняттям у 1997 році Верховною Радою України таких Законів, як "Про оподатковування прибутку підприємств" і "Про податок на додану вартість".

Закон України "Про оподатковування прибутку підприємств", запровадивши такі економічні категорії, як валові доходи і валові витрати, істотно змінив підхід щодо визначення оподатковуваного прибутку. Цим Законом введено особливий порядок формування і використання страхових резервів для відшкодування збитків від безнадійної заборгованості, запроваджено спеціальний порядок оподатковування операцій особливого виду, новий порядок визначення амортизації тощо.

У результаті дій нових норм згаданого Закону України було дещо знижено податковий тиск на суб'єктів господарювання та створено більш сприятливі умови для інвестиційних процесів.

Прийнятий Закон України "Про податок на додану вартіcть" змінив порядок обчислення і сплати цього податку, що став визначатися за методом кредитування. Введено реєстрацію платників цього податку, а також виписку податкових накладних (рахунків-фактур) і податковий облік.

Незважаючи на те, що дані закони розроблялися з урахуванням міжнародного досвіду, до них, починаючи з дати прийняття до теперішнього часу, внесені численні зміни і доповнення, що свідчить про наявність у них недосконалих норм, відсутність стабільності податкового законодавства.

Хоча варто зауважити, що, як показує міжнародний досвід, ознака нестабільності податкового законодавства притаманна ycім країнам із перехідною економікою.

З метою досягнення стабілізації економічного положення, зниження податкового тиску на платників податків, поліпшення інвестиційного клімату, удосконалення податкового законодавства, його адаптації до законодавства Європейського Союзу проведення податкової реформи в Україні продовжуються.

...