Шляхи вдосконалення податкової політики підприємства

Вважаємо, що 1998-2000 роки можна умовно назвати П другим етапом, який характеризуються внесенням змін до податкового законодавства, запровадженням спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва, спеціальних режимів оподаткування для окремих галузей народного господарства, проведенням експериментів у галузі оподаткування, створенням спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку тощо.

У цей період також продовжено роботу щодо зменшення податкового навантаження на платників. Наприклад, припинене нарахування і стягнення коштів у фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Разом з тим, поглиблення ринкових перетворень дедалі більше загострює недоліки існуючої податкової системи, а її численні і фрагментарні вдосконалення, що знайшли відображення у великій кількості поправок до податкового законодавства, прийнятих останні роки, лише посилили принципове несприйняття діловим середовищем існуючої систем и оподаткування.

Багатьма політиками, економістами, практиками-виробничниками піддаються серйозній критиці іcнуюча система оподаткування в Україні. Аналіз діючої практики оподаткування свідчить, що становлення і розвиток податкової систем и в нашій країні йде методом спроб і помилок, при відсутності серйозної теоретичної основи, без використання великої історичної спадщини економічної думки, не враховуючи важливі напрями й ідеї зарубіжної науки в сфері оподаткування.

Більшість прийнятих протягом останнього періоду законів України з питань оподаткування, підготовлених різними суб'єктами законодавчої ініціативи, була спрямована не на вдосконалення податкової системи, а переважно на розв'язання проблем конкретних галузей економіки чи peгіoнів і навіть окремих підприємств.

Непостійність, часта змінюваність законодавчої бази не приводить до поліпшення економічної ситуації, а, навпаки, сприяє фінансовим порушенням і зловживанням, розростанню тіньового сектора економіки.

Як наслідок, податкова система України сьогодні носить в основному фіcкальний характер з явно завищеними ставками оподаткування, є нaдміpy складною, заплутаною, багатоканальною і нестабільною, а тому - недостатньо ефективною.

На нинішньому вирішальному етапі реформ, коли основним мотивом економічної політики стає безпосередня орієнтація держави на зростання добробуту народу, на пожвавлення підприємництва, посилення ринкових регуляторів у стимулюванні відродження національної економіки, назріла гостра необхідність невідкладного комплексного реформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого, стабільного і раціонального податкового законодавства.

Вирішити вcі ці проблеми можливо лише шляхом підготовки і прийняття Податкового кодексу, в якому необхідно реалізувати стратегію розвитку податкової політики в Україні.

Над проектом такого документу в останні 2-3 роки працював як уряд, так і народні депутати України та інші суб'єкти законодавчої ініціативи.

У проекті Податкового кодексу України, підготовленому урядом, закладено основи формування правового середовища нової ідеології оподаткування.

Зазначений законопроект має на меті всебічне регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів ycіx pівнів, визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податку, порядок адміністрування податку, а також порядок і умови

застосування фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства, сприяння інвестиційному процесу.

З огляду на реальні можливості нашої країни, ряд положень проекту Кодексу спрямовані на стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів, а саме поняття інвестування" відокремлене від поняття імпорту.

Вважаємо, що істотне зниження податкових ставок і, зокрема, ставки податку на прибуток підприємств буде безпосередньо сприяти залученню в економіку інвестицій як вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Кpім того, у проекті Кодексу не передбачене будь-яке вилучення амортизаційних відрахувань суб'єктів підприємницької діяльності.

Податковим кодексом збережено можливість застосування спеціальних пільгових режимів оподатковування для суб'єктів підприємницької діяльності вільних економічних зон. Це сприятиме активізації разом з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів, постачань на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, упровадженню нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшенню використання природних і трудових ресурсів, прискоренню соціально-економічного розвитку України.

У разі його прийняття без кардинальних змін і доповнень у нашій державі буде запроваджено оптимальну, чітку, прозору систему оподаткування, яка сприятиме діяльності української легальної економіки, зробить її більш привабливою для вітчизняних та іноземних інвесторів.

Висновок

Розглядаючи дану тему можна обґрунтувати такі висновки і пропозиції:

1.Суть, структура та роль системи оподаткування України визначаються податковою політикою, яка є виключним правом держави, яка самостійно проводить цю політику в країні, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги та фінансові санкції, а також обов'язки по сплаті податків і відповідальність за порушення норм податкового законодавства, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

2.Податкова політика являє собою систему заходів, які провадяться Урядом країни, по вирішенню певних короткострокових та довгострокових завдань, які стоять перед суспільством, за допомогою системи оподаткування країни. До довгострокових завдань належать досягнення економічного зросту, максимального рівня зайнятості населення країни, росту рівня його благополуччя. Короткостроковими цілями відносно податкової політики можуть бути наповнення державного бюджету, досягнення його збалансованості, стимулювання інвестиційної діяльності тощо.

3.Податкова політика повніша забезпечити вирішення подвійного завдання. З одного боку - це встановлення оптимальних податків, які б стимулювали розвиток підприємництва, з іншого - забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб.

4. Податки, податкова політика, податкова система, оподаткування постійно знаходяться в центрі уваги всього суспільства в кожній державі. Податки - це необхідна, первинна умова існування та діяльності держави, неодмінна ознака цивілізації будь-якого суспільства.

5.Подальший розвиток України значною мірою залежить від ефективності фінансової стратегії, яка забезпечує підвищення добробуту населення, виконання державою своїх обов'язків та функцій. Адже стабільність і економічний розвиток держави залежать від її податкової політики. Однією з основних складових фінансової стратегії на всіх рівнях -- від держави до підприємства -- є податкова стратегія, яка залежить від того, наскільки вона відповідає потребам сьогодення. Податкова стратегія розробляється на визначений період.

6. Податкова політика розробляється на різних рівнях управління -- від державного управління до управління підприємством, фірмою. Але при цьому треба зважати, що кожен рівень має певну мету, завдання і повинен мати єдиний напрям діяльності та співвідношення з Іншими рівнями. Так, головною метою держави є наповнення дохідної частини бюджету. Податкова політики підприємства полягає в тому, щоб зменшити розмір податкових відрахувань. Взаємодія різних рівнів податкової політики відбувається, якщо держава відповідним чином викопує свої обов'язки, а платник згоден з їх якістю і задоволений цим виконанням. Податкова політика повинна вирішувати всі суперечності між різними рівнями управління в державі.

7. Податкова політика -- досить складний механізм, що поєднує податковий менеджмент і податкову систему, яка існує в державі. На жаль, в Україні вони перебувають па низькому рівні. В умовах перехідного періоду до ринкової економіки кожне підприємство повинне розробляти свою податкову політику, яка визначає не тільки його фінансовий стан, а в деяких випадках і напрям діяльності в майбутньому. Податкова політика повинна мати ту ж спрямованість, що і державна податкова політика, основою якої є чинна законодавча база. На жаль, в Україні законодавчі акти постійно змінюються, більшість підзаконних актів не конкретизовані, що дає змогу та об'єктивні можливості для їх порушень як з боку платників, так і з боку податкових адміністрацій. Нестабільність законодавчої бази впливає на те, що більшість підприємств не розробляють своєї податкової політики, а тільки визначають суму податку, яку їм потрібно сплатити. А це не дає змоги підприємству розробити стратегію своєї майбутньої діяльності.

Тому розробка податкової політики є одним з найважливіших елементів розробки всієї економічної стратегії підприємства.

8. Податкова політика -- це сукупність заходів держави в сфері побудови податкової системи і мобілізації податків до бюджету. Податкова система кожної держави має певні цілі, виходячи з рівня економічного розвитку держави, національних традицій, розкладу політичних сил, що знаходяться при владі. До числа основних завдань податкової політики належить забезпечення фінансовими ресурсами потреб держави для виконання покладених на неї функцій, а також сприяння становленню умов для активізації економічного зростання і підвищення суспільного добробуту. Досягнення зазначених цілей досить складне завдання. Воно потребує запровадження оптимальної структури податкової системи, чіткого визначення об'єктів оподаткування, строків сплати податків, контролю за повним і своєчасним внесенням платежів, надання в необхідних випадках пільг з податків. Все це в кінцевому підсумку складає податковий механізм, за допомогою якого здійснюється податкова політика.

9. Податкова політика будь-якої держави має спиратися на наукові принципи, які упродовж багатьох століть обґрунтовувала фінансова наука. До їх числа слід віднести: економічну ефективність, соціальну справедливість, рівнонапруженість, стабільність, гнучкість. Принцип економічної ефективності полягає в тому, що за допомогою податків здійснюється формування конкурентного середовища, активізація інноваційної та інвестиційної діяльності, впровадження прогресивних технологій, розвитку експортно-імпортної діяльності та інших факторів, що сприяють структурним удосконаленням в економіці. Це досягається за допомогою перегляду та диференціації ставок податків, різного роду пільгового оподаткування, податкового кредиту, соціального режиму оподаткування, податкових канікул тощо. Принцип соціальної справедливості означає, що через податкову систему здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту між окремими соціальними групами громадян країни, при якому підвищується добробут всіх і кожного. Тут мається на увазі те, що за допомогою податків громадянин має доступ до безплатних благ і послуг, в яких він з об'єктивних причин не може задовольнити свої потреби шляхом оплати з власних доходів. Такими причинами можуть бути стан здоров'я, кризові явища в економіці, втрата роботи, збільшення кількості утриманців в сім'ї тощо. Принцип стабільності в податковій політиці означає, що структура податкової системи, умови оподаткування не повинні підлягати частим змінам, особливо недостатньо обгрунтованим. Стабільність системи оподаткування означає її досконалість і обґрунтованість. Постійні податкові реформи негативно впливають на економічне життя в державі, вони повинні проводитись, як правило, раз в десятиліття у випадках корінної зміни економічної ситуації. Зміни в системі оподаткування не можуть бути постійними, бо вони зумовлені об'єктивними причинами внутрішнього або зовнішнього характеру. Стабільність -- це фактор, що відіграє вирішальну роль у податковому процесі . Стабільність і гнучкість у податковій політиці знаходиться в певній протилежності, в чому проявляється ефективність системи через досягнення їх оптимального співвідношення.

Ключові проблеми, котрі потрібно розв'язати, та їх шляхи вдосконалення податкової політики:

стимулювання інвестиційної діяльності ( потрібне зростання темпів виробництва продукції і послуг, а за рахунок цього збільшаться обсяги надходжень податку з доходів фізичних осіб до бюджету);

потребують вирішення питання удосконалення міжбюджетних відносин, зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування (потрібно усі ці та інші питання повинні вирішитися шляхом прийняття Концепції, яка має віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем. У ній необхідно акумулювати найкращі здобутки міжнародного досвіду вирішення таких питань. Передусім це стосується досвіду країн Європейського Союзу, адже, ідучи євроінтеграційним шляхом, національне законодавство України повинно бути адаптоване до європейських стандартів);

модернізація податкової служби передбачає і спрощення процедури адміністрування податків (сьогодні цю проблему розв'язати складно, та з переходом на електронну звітність це стане цілком реальним. Кількість відвідувань податкових органів платниками зменшиться, а це дасть можливість суб'єктам підприємницької діяльності та податковій службі працювати в он-лайновому режимі. Вплив людського чинника на процес подання й обробки податкової звітності буде обмежено. Працюючи з електронною базою даних та обмінюючись інформацією з іншими органами, податкові інспектори матимуть можливість упереджувати порушення податкового законодавства з метою недопущення фінансових санкцій. Це також украй важливе питання, оскільки завдання податкової адміністрації -- не застосування фінансових санкцій, а своєчасне наповнення бюджету відповідно до вимог чинного законодавства. Вирішуючи питання створення передумов для запровадження електронної звітності, ДПА працює над елементами захисту інформації, тому що інформація, яка надходить до податкових органів від платників, має бути надійно захищена. У процесі реформування податкової служби нами буде створено інформаційно-довідковий центр, що дасть можливість усім громадянам -- платникам податків отримувати інформацію телефоном, факсом, електронною поштою або іншими засобами зв'язку. Поліпшення якості обслуговування платників податків створить необхідні передумови для забезпечення добровільної сплати податків до бюджетів усіх рівнів. Реформи, спрямовані на модернізацію податкової служби, мають стати підґрунтям для організації роботи зі створення нормативної бази для відповідного затвердження Податкового кодексу України);

реалізувати податкову реформу ( першим кроком до цього буде схвалення Концепції реформування податкової системи України, проект якої пропонується сьогодні для обговорення. Метою податкової реформи передусім є: приведення податкової системи у відповідність із пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку; сприяння сталому економічному зростанню на основі виваженої інвестиційно-іноваційної політики; забезпечення достатності сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, виходячи з проведення збалансованої бюджетної політики);

реформування податкової системи України поділяють на три етапи:

І етап - 2007рік

ІІ етап - 2008-2010рр.

ІІІ етап - 2011-2015р.р. (необхідно розробити та прийняти Податковий кодекс; модернізація податкової служби; стабілізації податкового законодавства, утвердженню ідеології добровільної сплати податків та створенню кліентооріентованої податкової служби. Відповідно до Концепції насамперед необхідно: по-перше, встановити чіткі правила регулювання взаємних зобов'язань держави і платників податків та дієвий контроль за їх дотриманням; по-друге, підвищити фіскальну ефективність податків за рахунок розширення податкової бази, поліпшити адміністрування, зменшити масштаби ухилення від сплати податків; по-третє, зменшити кількість контролюючих органів та водночас створити єдині правила контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

реформування системи адміністрування податків і зборів (застосування норм податкового законодавства у податкових спорах; забезпечення контролюючих органів інформацією в обсягах, достатніх для

проведення якісного аналізу фінансово-господарської діяльності платників; удосконалення контрольно-перевірочної роботи; встановлення відповідальності як контролюючих органів, так і платників податків за порушення норм податкового законодавства; запровадження системи надання платниками податків у визначених законом випадках додаткового забезпечення гарантій сплати податків; виявлення, розкриття та розслідування злочинів у сфері оподаткування відповідно до вимог виключно кримінально-процесуального законодавства України та законодавства про оперативно-розшукову діяльність; запровадження дієвого механізму роз'яснення податкового законодавства);

реформування плати за землю (передбачено розширення бази оподаткування шляхом: залучення земель, зайнятих болотами, ярами тощо; намивних територій; земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, за якими проведено грошову оцінку. Зазначене дасть змогу забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів, а також здійснювати природоохоронні заходи);

реформування податку на додану вартість ( запровадження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств, що сприятиме розвитку підприємств цієї галузі, а також встановить прозорий та чіткий механізм фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників державою. Поетапне зниження ставки ПДВ до 18 % сприятиме збільшенню обсягів обігових коштів суб'єктів господарювання для задоволення власних виробничих потреб. Чинні на сьогодні європейські норми передбачають, що звичайна ставка ПДВ не може бути нижчою від 15 %, зазначене може стати маяком для прийняття відповідних рішень у майбутньому);

реформування оподаткування доходів фізичних осіб (в Україні, починаючи з 2004 року, запроваджено оподаткування доходів фізичних осіб за єдиною ставкою в розмірі 13 % (з 2007 року -- 15 %), що забезпечує формування місцевих бюджетів більш ніж на 50%. Основною метою такого нововведення було виведення доходів громадян із "тіні", її досягненню, однак, перешкоджає висока ставка нарахувань на фонд заробітної плати до фондів соціального і пенсійного страхування. Тому подальше реформування оподаткування доходів фізичних осіб доцільно проводити одночасно з реформуванням системи соціального страхування та іншими заходами, які сприятимуть удосконаленню всієї податкової системи);

реформування оподаткування прибутку підприємств. Удосконалення адміністрування податку на прибуток підприємств неможливе без розв'язання проблеми гармонізації податкового і бухгалтерського обліку. Наразі існує методологічна відмінність між податковим законодавством і нормативною базою бухгалтерського обліку в частині визначення фінансового результату, що унеможливлює визначення об'єкта оподаткування за даними бухгалтерського обліку. (Одним із важливих кроків на шляху вдосконалення податку на прибуток є реформування оподаткування прибутку підприємств фінансового сектору економіки шляхом запровадження змішаної форми оподаткування для страхових компаній, що передбачає перерахування до бюджету більшої із сум, отриманих при розрахунку податку за загальною (податок на прибуток) і чинною (податок на дохід від страхової діяльності) системами, а також зміну підходів до порядку формування валових витрат підприємств банківського сектору економіки. Зокрема передбачається створення за рахунок збільшення валових витрат страхових резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями, заборгованість за якими визнана нестандартною відповідно до методики, встановленої для банків Національним банком України. Всі ці нововведення спрямовані на зменшення можливостей мінімізації податкових зобов'язань підприємств фінансового сектору економіки).

На нинішньому вирішальному етапі реформ, коли основним мотивом економічної політики стає безпосередня орієнтація держави на зростання добробуту народу, на пожвавлення підприємництва, посилення ринкових регуляторів у стимулюванні вjдродження національної економіки, назріла гостра необхідність невідкладного комплексного реформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого, стабільного і раціонального податкового законодавства.

Вирішити вcі ці проблеми можливо лише шляхом підготовки і прийняття Податкового кодексу, в якому необхідно реалізувати стратегію розвитку податкової політики в Україні.

Над проектом такого документу в останні 2-3 роки працював як уряд, так і народні депутати України та інші суб'єкти законодавчої ініціативи.

У проекті Податкового кодексу України, підготовленому урядом, закладено основи формування правового середовища нової ідеології оподаткування.

Зазначений законопроект має на меті всебічне регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів ycіx pівнів, визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податку, порядок адміністрування податку, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства, сприяння інвестиційному процесу.

З огляду на реальні можливості нашої країни, ряд положень проекту Кодексу спрямовані на стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів, а саме поняття інвестування" відокремлене від поняття імпорту.

Вважаємо, що істотне зниження податкових ставок і, зокрема, ставки податку на прибуток підприємств буде безпосередньо сприяти залученню в економіку інвестицій як вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Kpім того, у проекті Кодексу не передбачене будь-яке вилучення амортизаційних відрахувань суб'єктів підприємницької діяльності.

Податковим кодексом збережено можливість застосування спеціальних пільгових режимів оподатковування для суб'єктів підприємницької діяльності вільних економічних зон. Це сприятиме активізації разом з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів, постачань на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, упровадженню нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшенню використання природних і трудових ресурсів, прискоренню соціально-економічного розвитку України.

При написанні дипломної роботи використано праці таких авторів: Я.В.Литвиненко, А.І.Крисоватий, О.М.Десятнюк, О.Д.Василик, Є.М.Романів, Р.Л.Хомяк, А.С.Мороз, В.В.Гресик, Василевська Г.В. , Суторміна В,М., Федосов В.М., Андрушенко В.Л., А.О.Азаров, О.В.Воронюк, Лямец В.Н., Тевяшев А.Д. та інші. Всього літературних джерел було використано 26 найменувань.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про підприємства в Україні» від Вводиться в дію Постановою ВР №888-12 від 27,03.91р.Дія Закону поширена на підприємства установ по виконанню покарань і лікувально-трудових профілакторіїв Міністерства внутрішніх справ України згідно із Постановою ВР №3786-12 від 23.12.93; додатково див. Постанову КМ №352 рід 04.06,94Із змінами, внесеними згідно із Законами №2032-12 від 04,01.92; №2544-12 від 07.07.92; №2554-12 від 07.07.92; №2685-12 від 14.10.92; №2932-12 від 26.01.93; №3170-12 від04.05.93; №3180-12 від 05,05.93; №3292-12 від 17.06.93; №3716-12 від 16.12.93; №318/94-ВР від 22.12.94; № 75/95-ВР від 28.02.95;№ 82/95-ВР від 02.03.95; № 90/95-ВР від 14.03.95; №262/95-ВР від 05.07.95; Постановою ВР №1293-12 від 04.07.91; Декретами № 8-92від 15.12.92; №10-92 від 15.12.92; №23-92 вщ31.12.92; №24-92 від31.12.92; № 9-93 від 21.01.93; №10-93 від 21.01.93; №14-93 від 22.01.93; №15-93 від 19.02.93; №20-93 від 17.03.93; №39-93 від 26.04.93; №41-93 від 29.04.93; №42-93 від 29.04.93; №48-93 від 10.05.93р.

2. Я.В.Литвиненко «Податкова політика», -МАУП, - Київ,2003р.-с.223.

3. А.І.Крисоватий, О.М.Десятнюк «Податкова система», - Видавництво «Карт-Бланш», - Тернопіль, 2004р. 331с.

4. О.Д.Василик «Податкова система України», - навчальний посібник, - Київ, ВАТ «Поліграф-книга», - 2004р. ст..26-38.

5. Василевська Г.В. Податкова політика у регулюванні економічного зростання // Фінанси України. -- 2003. --№2. -- С. 39-43.

6. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. -- К.: НЮС,2001.-- 416 с.

7. Д'яконова І.І. Податки та податкова політика України. -- Київ, Наукова думка, 1997р. -- 122 с.

8. Десятнюк О.М. Податкова система. Навчально-методичний посібник. -- Тернопіль, 2001. -- 100 с.

9. Крисоватий А.І., Вакуліч І.П., Герчаківський С.Д. Податкова система України. Збірка законодавчих актів із змінами та доповненнями за станом на 01.11.2002 р. --Тернопіль, 2002. -- 468 с.

10. Д'яколова І. І. Податки та податкова політика України. --Київ, -

11. Наук, думка, 1997.

12. Податкова система України / За ред. В. М, Федосова. -- Київ,-

13. Либідь,2000р.

14. Фінансове право: Підручник за редакцією Л. К. Воронової. -- Харків:

15. Консум, 1998р.

16. О.Д. Данилова «Фінанси у запитаннях і відповідях», - «Комп'ютерпрес» - Київ, - 2006р. с.443.

17. Д'яконова І.І. Податки та податкова політика України - К. 2001

18. Русакова И.Г. Налоги в развитых странах - М. "Финансы й статистика", 1995г.

19. Толушкина А. В. налоговые методы стимулирования научно-технического прогресса развитых стран - М. 1995

20. Федосов В.М., Опарін В.М. та ін. Податкова система України - К."Либідь", 1998р.

21. Бодюк А.В. ,Касьяненко М.М., Мірко Н.В., Старостенко Г.Г. їнвестиції та ринок праці” , видавництво Академія ДПС України, - Ірпінь - 2002р. стор.121-125.

22. Шафран В. С. НДС - Проблемы инвестиций и налоговой политики //Фондовый рынок. - 2002г. - № 17. - С. 14 - 18.

23. Журнал «Галицькі контракти» жовтень №42, 1996р. ст.32-40.

24. Журнал «Фінанси України» грудень №12, 2006р.стор.3-20, 112-129.

25. Журнал «Фінанси України» січень №1, 2006р.стор.31-38.

26. Журнал «Фінанси України» жовтень №9, 2006р.стор.65-71.

27. Журнал «Фінанси України» березень №3, 2003р.стор.54-58.

28. Журнал «Економіка і Держава» березень №3, 2007р.стор.63-66.

29. Журнал «Вісник Хмельницького національного університету» квітень №4, 2005р.стор178-185.

Додаток

Види податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів

Загальнодержавні податки і збори:

Податок на додану вартість;

Акцизний збір;

Податок на прибуток підприємств;

Податок на доходи фізичних осіб;

Мито;

Державне мито:

Плата (податок) за землю:

Рентні платежі;

Податок з власників транспортних засобів

Податок на промисел;

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

Збір за спеціальне використання природних ресурсів;

Збір за забруднення навколишнього природного середовища;

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

Збір до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ;

Збір до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття ;

Збір до соціального страхування від нещасного випадку;

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

16.Фіксований сільськогосподарський податок;

17. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

18. Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

19.3бір за використання радіочастотного ресурсу України.

Місцеві податки та збори:

1. Податок з реклами;

2. Комунальний податок;

3. Збір за паркування автотранспорту;

4.Збір за видачу ордера на квартиру;

Курортний збір;

Збір за участь у бігах на іподромі;

Збір за виграш на бігах на іподромі;

8. Збір ,з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;

9. Збір за право використання місцевої символіки;

10. Збір за право проведення кіно -і телезйомок;

11.Збір за проведений місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

12. Ринковий збір;

Збір за видачу дозволу па розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

Збір з власників собак.

Характерні ознаки податку

Функції податків

Размещено на Allbest.гu