Аналіз та оцінка фінансового-економічного стану підприємства

Таким вимогам відповідає організація оплати праці заснована на системі грейдів суть якої полягає втому, що підприємство проводить оцінку робочих місць (визначає значимість даної позиції для функціонування підприємства), об'єднує близькі за оцінкою посади в групи і встановлює кожній з них зарплатні інтервали. Впровадження цієї методики призводить до уніфікації (вводиться від 10 - 20 грейдів) та підвищення гнучкості нарахування заробітної плати (в межах заробітного інтервалу).

Розмір окладу, в межа заробітного інтервалу, розраховується за допомогою оцінки виконання поставлених перед працівником задач (нарахуванням балів або відсотків). Тобто при виконанні працівником планового завдання, додержання правил безпеки праці та виконанні інших вимог поставлених перед ним, працівник от римує деяку кількість балів. Потім визначається сума одержаних балів, яка порівнюється з встановленою нормою, при відповідності отриманої суми встановленій нормі працівник отримує 100% окладу.

Як показує практика, введення системи грейдів дає можливість знизити поточні витрати на оплату праці або підвищити продуктивність праці на 20%.

3.3 Розрахунок проектних показників

Для покращення фінансово-економічного стану філії "Новомосковська ДЕД" пропонуються наступні заходи:

- Збільшення обсягу вільних коштів за рахунок продажу основних засобів лізинговій компанії;

- Розширення ринку збуту;

- Використання якісних матеріалів та впровадження нових методів у виробництві;

- Розробка заходів спрямованих на підвищення мотивації праці.

Перелік заходів та очікуваний ефект від їх впровадження в господарській практиці консолідуємо в одну таблицю 3.2



Таблиця 3.2

Ефект від запропонованих заходів

№	Заходи	Ефект
1.	Збільшення обсягу вільних грошових коштів за рахунок використання лізингової операції.	Дозволить підприємству зменшити основні засоби виробництва (15%), збільшити кількість грошових коштів (на суму отриману від продажу основних засобів), зменшити податковий тягар, надасть змогу оновлення обладнання без залучення значної кількості коштів.
2.	Розширення ринку збуту робіт та послуг.	Призведе до збільшення кількості замовників і як наслідок зниження залежності від існуючих замовників. Збільшення валового прибутку на 51,88 тис.грн.
3.	Підвищення зносостійкості дорожнього полотна через використання сировини й матеріалів високої якості та впровадження новітніх методів виконання дорожньо-ремонтних робіт.	Впровадження заходу сприятиме покращенню якості продукції та зниженню її собівартості (на 5%), зменшенню строків виконання робіт. Сприятиме залученню нових замовників та зростанню іміджу підприємства.
4.	Підвищення мотивації праці за допомогою використання системи грейдів.	Зменшення поточних витрат на оплату праці на 20%, що становить

За результатами запропонованих заходів був складений прогнозний баланс підприємства та звіт про фінансові результати (табл. 3.2-3.3).

Таблиця 3.2

Прогнозний Баланс філії "Новомосковська ДЕД", тис.грн.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	2	2
первісна вартість	011	2	2
накопичена амортизація	012	-	-
Незавершене будівництво	020	316	316
Основні засоби:
залишкова вартість	030	6857	5857
первісна вартість	031	9282	7928
знос	032	(2425)	(2071)
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	-	-
інші фінансові інвестиції	045	-	-
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	5	5
Відстрочені податкові активи	060	-	-
Інші необоротні активи	070	-	-
Усього за розділом І	080	7180	6180
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	1350	1350
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	-	-
незавершене виробництво	120	-	-
готова продукція	130	-	-
товари	140	-	-
Векселі одержані	150	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	38	38
первісна вартість	161	38	38
резерв сумнівних боргів	162	(-)	(-)
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	11	11
за виданими авансами	180	21	21
з нарахованих доходів	190	-	-
із внутрішніх розрахунків	200	2	2
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	8	8
Поточні фінансові інвестиції	220	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	36	36
в іноземній валюті	240	-	-
Інші оборотні активи	250	27	27
Усього за розділом ІІ	260	1493	1493
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	-	-
Баланс	280	8673	7673

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	2971	2971
Пайовий капітал	310	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	-	-
Інший додатковий капітал	330	216	216
Резервний капітал	340	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	156	156
Неоплачений капітал	360	-	-
Вилучений капітал	370	(-)	-
Усього за розділом І	380	3343	3343
Частка меншості	385	-	-
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	-	-
Інші забезпечення	410	-	-
Сума страхових резервів	415	-	-
Сума часток перестраховиків у страхових резервах	416	-	-
Цільове фінансування	420	-	-
Усього за розділом ІІ	430	-	-
ІІІ. Довгострокові зобовязання
Довгострокові кредити банків	440	-	-
Довгострокові фінансові зобовязання	450	-	-
Відстрочені податкові зобовязання	460	-	-
Інші довгострокові зобовязання	470	-	-
Усього за розділом ІІІ.	480	-	-
ІV. Поточні зобовязання
Короткострокові кредити банків	500	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями	510	-	-
Векселі видані	520	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	1098	98
Поточні зобовязання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	-	-
з бюджетом	550	-	-
з позабюджетних платежів	560	-	-
зі страхування	570	-	-
з оплати праці	580	12	12
з учасниками	590	-	-
із внутрішніх розрахунків	600	1747	1747
Інші поточні зобовязання	610	-	-
Усього за розділом ІV	620	2857	1857
V. Доходи майбутніх періодів	630	2473	2473
Баланс	640	8673	7673



Таблиця 3.3

Прогноз фінансових результатів філії "Новомосковської ДЕД", тис.грн.

Стаття	Код рядка	За звітний період	За опередній період
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	8964	6403
Податок на додану вартість	015	(1494)	(1068)
Акцизний збір	020	-	-
	025		-
Інші вирахування з доходу	030	6	3
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	7470	5332
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	6876	(5152)
Валовий:
прибуток	050	594	180
збиток	055	-	-
Інші операційні доходи	060	407	407
Адміністративні витрати	070	-	(-)
Витрати на збут	080	-	(-)
Інші операційні витрати	090	694	(694)
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	307	-
збиток	105	-	(107)
Доход від участі в капіталі	110		-
Інші фінансові доходи	120		-
Інші доходи	130	190	190
Фінансові витрати	140	-	-
Витрати від участі в капіталі	150	-	-
Інші витрати	160	(32)	(32)
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	268	51
збиток	175	-	-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	81	41
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	187	10
збиток	195	-	-
Надзвичайні:		-
доходи	200	-	-
витрати	205	-	-
Податки з надзвичайного прибутку	210	-	-
Чистий:
прибуток	220	187	10
збиток	225		(-)

На основі приведених даних у табл. 3.2-3.3 розрахуємо основні показники оцінки фінансового стану підприємства після проведених заходів щодо покращення його платоспроможності. Розраховані показники наведено у табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Розрахункові значення фінансових коефіцієнтів

Фінансові коефіцієнти	2008 рр.	Прогноз	Рекомендо-ване значення і тенденції зміни
Показники фінансової стабільності
Коефіцієнт маневреності власних коштів	-1,15	-0,85	0,2-0,4 збільшення
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами	-2,75	-1,9	>0,1 збільшення
Коефіцієнт забезпеченості обороту власними оборотними коштами	-0,72	-0,38	>0,1 збільшення
Коефіцієнт автономії	0,39	0,44	?0,5, збільшення
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних кошт ів	1,59	1,29	?1, зменшення
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	1	1	0,6
Показники ліквідності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,013	0,02	0,2-0,3
Коефіцієнт термінової ліквідності	0,041	0,06	0,7-1
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,52	0,8	1,5-2,5
Показники ділової активності
Коефіцієнт загальної оборотності активів	0,69	0,91	Збільшення
Коефіцієнт оборотності загальної суми дебіторської заборгованості	76,2	93	Збільшення
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за товарними операціями	108,8	196	Збільшення
Коефіцієнт оборотності загальної суми кредиторської заборгованості	2,6	1,6	Збільшення
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості за товарними операціями	7,8	12	Збільшення
Тривалість операційного циклу	83,7	75,5	Скорочення
Тривалість фінансового циклу	36,9	41,2	Скорочення
Показники рентабельності
Рентабельність сукупних активів, %	0,59	3,5	>0, збільшення
Рентабельність власного капіталу, %	0,3	5,6	>0, збільшення
Валова рентабельність продажів, %	3,4	8	>0, збільшення
Операційна рентабельність продажів, %	-2	4	>0, збільшення
Чиста рентабельність продажів, %	0,2	2,5	>0, збільшення

У відповідності до даних наведених в таблиці 3.4 можна зробити висновок, що запропоновані заходи мають позитивний вплив на фінасово-економічний стан підприємства, це підтверджує зростання таких коефіцієнтів: коефіцієнт автономії (12%), коефіцієнт поточної ліквідності (54%), коефіцієнт термінової ліквідності (46%), коефіцієнт абсолютної ліквідності (54%). Також на позитивні зміни вказує зменшення коефіцієнту співвідношення позикових і власних коштів (19%).

Впровадження запропонованих заходів призвело до підвищення: рентабельності сукупних доходів; рентабельності власного капіталу; валової рентабельності продажів та чистої рентабельності продажів. Також спостерігається позитивні зміни в операційній діяльності про що свідчить підвищення операційної рентабельності.

Динаміка зміни показників ліквідності та рентабельності після впровадження рекомендованих заходів зображена на рис. 3.4 та 3.5.

Рис. 3.4 - Динаміка зміни показників ліквідності після впровадження рекомендованих заході

Рис. 3.5 - Динаміка зміни показників рентабельності після впровадження рекомендованих заходів.



Розділ 4. Охорона праці

4.1 Економічне стимулювання охорони праці на підприємстві

Розглядаючи охорону праці в умовах філії "Новомосковської ДЕД", особливу увагу слід звернути на економічні аспекти охорони праці.

Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і соціальні результати виробничої діяльності "Новомосковської ДЕД".

До економічних результатів впливу умов праці на людину, які мають позитивне значення, слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів.

Сприятливі умови забезпечують підвищення продуктивності праці як за рахунок інтенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і екстенсивного (підвищення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом).

Зростання продуктивності праці супроводжується також, як правило, досягненням високої якості виробничої продукції або послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зниженню собівартості продукції.

За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15--20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6--13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21%, раціональне фарбування робочих приміщень -- на 25%.

Збільшення ефективного фонду робочого часу може бути досягнуто за рахунок скорочення тимчасової непрацездатності працівників внаслідок хвороб та виробничого травматизму.

Витрати робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності в умовах "Новомосковської ДЕД" становлять приблизно 5% річного фонду робочого часу.

Поліпшення умов і впровадження заходів із забезпечення безпеки праці скорочують плинність кадрів. За мотивами "важкі і несприятливі умови" звільняються в дорожньому будівництві -- понад 25%.

Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов'язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними результатами.

Зростання продуктивності праці пов'язано зі скороченням цілоденних витрат робочого часу, обумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням ефективності використання робочого часу і продовженням періоду активної трудової діяльності.

Несприятливі умови призводять до зворотних результатів: різних форм та ступенів втомлюваності працівників, функціонального напруження організму.

До негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, затримка з введенням нових фондів, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.

Крім того, слід звернути увагу на соціальні результати впливу умов праці на працівників.

До позитивних соціальних результатів можна віднести: ступінь сприятливого впливу процесу праці на здоров'я працівника та розвиток його особистості; стан здоров'я, ставлення до праці; соціальну активність; максимальне задоволення однією з найвагоміших потреб людини -- потреби в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов'язаної з цим потреби в змістовній, творчій, високопродуктивній праці; зміцнення здоров'я.

Негативний соціальний результат включає зниження творчої активності, зацікавленості в праці, зниження трудової дисципліни, зростання плинності кадрів внаслідок несприятливих умов праці.

Розглядаючи механізм витрат "Новомосковської ДЕД" на заходи щодо поліпшення умов та охорону праці, зазначимо, що виділяють п'ять груп витрат (табл. 4.1):

витрати, пов'язані з відшкодуванням потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань;

витрати на попередження і компенсацію несприятливого впливу умов праці (пільги і компенсації тим, хто працює в важких і шкідливих умовах);

витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань;

витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків;

штрафи та інші відшкодування.

Складові витрат подані в табл. 4.1.

Розглядаючи витрати з охорони праці в умовах "Новомосковської ДЕД", слід зазначити, що вони також поділяються на:

-- доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров'я працівників, раціональне витрачання життєвих сил на відновлення працездатності;

-- частково доцільні витрати, які включають видатки за пільгами і компенсаціями за несприятливі умови;

-- недоцільні витрати, які обумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.

Таблиця 4.1

Основні витрати на поліпшення умов та охорони праці на "Новомосковській ДЕД"

№ групи витрат	Назва витрат	Складові витрат
І	Відшкодування потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань	Тимчасова непрацездатність; одноразова допомога (включаючи членів сімей і утриманців загиблих); моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним закладам; санаторно-курортне обслуговування; протезування, витрати на соціальну допомогу інвалідам; доплати до попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; пенсії інвалідам і утриманцям загиблих
ІІ	Пільги та компенсації за працю у важких і шкідливих умовах	Додаткові відпустки; скорочений робочий день; одержання молока чи інших рівноцінних продуктів; підвищені тарифні ставки; доплати за умови та інтенсивність праці; пенсії на пільгових умовах
ІІІ	Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань	Витрати на заходи з охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентовані нормативними актами держави; витрати на заходи з охорони праці за колективними договорами; витрати на заходи з охорони праці з фонду охорони праці підприємства
IV	Витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків на виробництві	Вартість зіпсованого устаткування, інструментів, споруд; розслідування нещасних випадків; виплати заробітної плати і доплати за час простою; вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, машин і механізмів, будівель і споруд; вартість підготовки чи перепідготовки працівників замість вибулих внаслідок загибелі чи інвалідності
V	Штрафи та інші відшкодування	Штрафи, виплачені за наявність нещасних випадків та приховування від обліку потерпілих; штрафи на підприємства, установи і організації за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці; штрафи на працівника за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів з охорони праці; компенсації за час вимушеного простою через небезпечність виконання робіт та через припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці; штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних зобов'язань з іншими підприємствами; компенсаційні виплати за ураження населення, житлового фонду, приватного майна та забруднення довкілля

Доцільні витрати забезпечують поліпшення умов праці, частково доцільні і недоцільні витрати приводять до збитків підприємства, до зниження ефективності виробництва.

Дослідження свідчать, що основні витрати на підприємствах припадають не на створення безпечної техніки, запобігання виробничому травматизму і захворюваності, не на нормалізацію умов праці, а на пільги та компенсації, пов'язані з небезпечними і шкідливими умовами праці. Співвідношення між витратами на поліпшення умов і охорони праці до видатків на доплати, пенсії, пільгові відпустки становить 1 : 10.

З іншого боку, штрафні санкції, а також виплати, що повинні здійснюватися підприємством у разі незадовільної роботи з охорони праці, наявності фактів травмування працівників та профзахворювань, нині досить значні, а тому змушують власника серйозно замислитися, що краще: зазнавати величезних збитків (які часом можуть призвести навіть до цілковитого банкрутства), не займаючись охороною праці, чи. своєчасно вкласти кошти у профілактичні заходи, зберігаючи при цьому життя і здоров'я людей та не конфліктуючи з Законом.

Враховуючи, що справжній керівник вміє рахувати гроші, безумовно, буде своєчасно вкладати кошти у профілактичні заходи, зберігаючи при цьому життя і здоров'я людей та не конфліктуючи з Законом. Адже перелік штрафних санкцій та інших економічних втрат підприємства передбачає: штрафи, що накладаються на підприємство органами державного нагляду за охороною праці; штрафи за кожен нещасливий випадок на виробництві або професійне захворювання; відшкодування шкоди, одноразову допомогу та всі інші виплати особам, які потерпіли на виробництві, або членам сімей та утриманцям загиблих; виплати тим підприємствам, установам, організаціям, яким завдано шкоди (наприклад, несвоєчасного виконання обов'язків, передбачених угодою з партнером тощо); компенсацію лікарням, іншим медичним та оздоровчим закладам витрат на лікування та реабілітацію потерпілих працівників, на надання їм санаторно-курортних послуг тощо; компенсацію витрат органів соціального забезпечення на виплату пенсій відповідним інвалідам праці; витрати на виконання рятувальних робіт під час аварій та нещасних випадків, на проведення розслідування та експертизи їх причин, на ритуальні послуги під час поховання загиблих, на складання санітарно-гігієнічної характеристики робочого місця працівника, який одержав професійне захворювання тощо.

Значними також є витрати на пільги й компенсації, передбачені чинним законодавством і колективними договорами, за важкі та шкідливі умови праці (включаючи надання додаткової відпустки, видачу лікувально-профілактичного харчування, молока чи рівноцінних йому харчових продуктів, оплату регламентованих перерв санаторно-оздоровчого призначення, що надаються під час виконання вібронебезпечних та інших робіт тощо). Отже, ці витрати також повинні враховуватися керівництвом у загальній сумі економічних втрат, що мають місце на "Новомосковській ДЕД", через недостатню увагу до розв'язання проблем охорони праці.

Поліпшення умов праці потребує капітальних вкладень і поточних витрат.

Слід знати, що до капітальних вкладень належать одноразові та постійні витрати, спрямовані на:

-- створення чи оновлення основних фондів працеохоронного призначення;

-- удосконалення техніки й технології з метою поліпшення умов і охорони праці.

Поточні (експлуатаційні) витрати -- це витрати на утримання й обслуговування обладнання, що має працеохоронне призначення. Вони забезпечують його функціонування в необхідному режимі.

Особливу увагу слід звернути на показники ефективності заходів з поліпшення умов та охорони праці на "Новомосковській ДЕД".

Для оцінки результатів заходів з поліпшення умов та охорони праці згідно з методиками, розробленими ВЦНДІОП ВЦРПС та ННДІОП України, запропоновані чотири групи показників:

зміна стану умов і охорони праці;

соціальні;

соціально-економічні;

економічні.

Зміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, естетичних, психофізіологічних показників.

Підвищення рівня безпеки праці характеризується збільшенням кількості машин і механізмів, виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів.

Поліпшення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму та вібрації, поліпшенням освітленості.

Поліпшення психофізіологічних показників характеризується зменшенням фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі й монотонності праці.

Поліпшення естетичних показників характеризується раціональним компонуванням робочих місць і машин, упорядкуванням приміщень і території, поєднанням кольорових відтінків тощо.

Зміни стану виробничого середовища за факторами оцінюються різницею абсолютних величин до і після запровадження заходів, а також порівнянням відносних показників, що характеризують ступінь відповідності тих чи інших факторів гранично допустимим концентраціям (ГДК), гранично допустимим рівням (ГДР) або заданим.

Комплексна оцінка зміни стану умов праці здійснюється за показниками приросту кількості робочих місць, на яких умови праці приведені у відповідність до нормативних вимог.

Соціальні результати заходів з поліпшення умов і охорони праці визначаються за такими показниками:

збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам (як у комплексі, так і за окремими факторами) та скорочення кількості працюючих у незадовільних умовах праці;

зниження рівня виробничого травматизму;

зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов'язаної з незадовільними умовами праці;

зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;

зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

Показники соціальної та соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величини соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення.

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці в цілому, так і на підприємстві.

Вивчаючи економічні аспекти охорони праці, слід ознайомитися з методами оцінки соціальної й економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.

Річна економія на "Новомосковській ДЕД". від поліпшення безпеки праці (табл. 4.2) складається з:

економії від зменшення професійної захворюваності;

економії від зменшення випадків травматизму;

економії від зниження плинності кадрів;

економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Таблиця 4.2

Структура річної економії "Новомосковської ДЕД" від поліпшення безпеки праці

Найменування груп показників економії	Складові річної економії
Економія від зменшення професійної захворюваності	заробітної плати;за рахунок зменшення собівартості продукції;коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зменшення випадків травматизму	заробітної плати;за рахунок зменшення собівартості продукції;коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зниження плинності кадрів	за рахунок зменшення собівартості продукції; збільшення прибутку; у витратах на підготовку кадрів
Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах	заробітної плати; витрат на лікувально-профілактичне харчування; витрат на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів

Стимулювання заходів з охорони праці здійснюється згідно з розділом IV "Стимулювання охорони праці" Закону України "Про охорону праці".

Так, ст. 29 "Економічне стимулювання охорони праці" визначає, що до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором). Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо охорони праці, визначається чинним законодавством про оподаткування. Економічне стимулювання націлене на посилення діяльності та зацікавленості підприємств у поліпшенні умов праці на робочих місцях, а також підвищення економічної відповідальності власників (адміністрації) підприємств за шкоду, заподіяну несприятливими умовами праці.

Досвід розвинених країн у галузі охорони праці свідчить, що поліпшенню умов праці сприяють такі заходи:

1. Податкові пільги на засоби, спрямовані на оздоровлення умов праці.

2. Диференціювання страхових внесків залежно від частоти і важкості травматизму і професійних захворювань.

3. Вживання санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охорони праці.

4.2 Безпека праці при виконанні робіт з ремонту автомобільних доріг

Заходи по забезпеченню безпеки праці при проведенні робіт з ремонту та утримання автомобільних доріг проводяться у відповідності з "Технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг " Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг "Укравтодор".

А саме " Iнструкції по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах (IНУВ. 3.2-218-051-95)".

При розробці схеми організації дорожніх робіт в місці виконання робіт слід передбачити весь комплекс заходів, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, а також обладнання цього місця відповідними технічними засобами . Схема організації дорожніх робіт в місці виконання робіт повинна бути узгоджена з Державтоінспекцією. У випадку, коли умови виконання робіт чи умови руху транспорту і інших учасників не відповідають типовим схем, організація-виконавець робіт повинна розробити індивідуальну схему (схеми) організації дорожнього руху на весь період проведення робіт, яка також підлягає узгодженню з Державтоінспекцією.

При виконанні робіт в смузі відчуження автомобільної дороги, якщо це загрожує безпечному чи безперебойному руху транспорту та пішоходів, організація, що відповідає за утримання автомобільної дороги може закрити чи обмежити рух на основі ордера, який видається відповідним дорожнім органом за погодженням з Державтоінспекцією. У ордері викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок інформування про це учасників дорожнього руху, заходи по безпеці дорожнього руху та строки проведення робіт. Порушення цих вимог веде до матеріальної відповідальності організацій, виконуючих роботи.

Обмеження чи заборона руху без ордеру можливе лише в випадках, зв'язаних з стихійними явищами, а також з необхідністю виконання аварійних робіт, про що сповіщається місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоуправління і Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

При обладнанні ділянки проведення робіт необхідно використовувати технічні засоби організації дорожнього руху, які відповідають вимогам норм і стандартів.

До обладнання місця проведення дорожніх робіт технічними засобами організації дорожнього руху згідно узгодженої Державтоінспекцією схеми і вжиття всього комплексу заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху забороняється вести підготовчі роботи і завозити матеріали, устаткування на місце проведення робіт.

За невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт у відповідності з вимогами діючих норм та стандартів, що стосується забезпечення безпеки руху, цієї інструкції або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху винні посадові особи притягуються до відповідальності згідно діючого законодавства України.

Якщо порушення призвели до дорожньо-транспортної пригоди або спричинили шкідливі наслідки, нещасні випадки з людьми, винні посадові особи можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності згідно діючого законодавства України. Компенсація збитків потерпілим проводиться у встановленому законодавством порядку.

Міри по забезпеченню безпеки праці в місцях проведення робіт

Для виконання будь-яких робіт в межах смуги відчуження діючої дороги робітники, машиністи, інженерно-технічні працівники і т. д. повинні мати сигнальний одяг (жилети або пояси яскраво-оранжевого кольору з світлоповертаючою поверхнею), який одягається поверх спецодягу. При цьому необхідно виконувати вимоги Правил дорожнього руху.

Всі транспортні засоби, механізми і інше обладнання, яке застосовується при виконанні робіт, повинне бути в технічно справному стані згідно з вимогами Правил дорожнього руху, правил технічної експлуатації та використовуватися по прямому своєму призначенню.

Сигнальне пофарбування дорожніх машин, механізмів і окремого обладнання повинне бути виконане згідно РСТ УССР 1967-86 "Машины, механизмы дорожные и коммунальные. Цвета покрытий, сигнальные знаки". Вони повинні бути обладнані розпізнавальними знаками транспортного засобу згідно п. 30.3 м Правил дорожнього руху України.

Машини і механізми, які виконують роботу на проїзній частині чи узбіччі дороги, повинні мати проблискові маячки жовтого чи оранжевого кольору і в процесі роботи їх габарити не повинні виходити за межі позначеної поздовжнім огородженням зони.

Виконувати роботи по ремонту і технічному обслуговуванню транспортних засобів, дорожніх машин і обладнання в місцях виконання робіт на проїзній частині і узбіччі діючої дороги забороняється.

Місця виконання робіт в темні години доби повинні освітлюватись не менше ніж з двох боків ліхтарями верхнього світла згідно діючих норм не менше 10 люкс.

Дорожні машини і обладнання після закінчення зміни повинні бути поставлені на площадку за межами земляного полотна.

Нетранспортабельні машини, механізми, що залишаються на ніч на дорозі, повинні бути розміщені на узбіччі чи тротуарі і огороджені.

Для попередження аварійних ситуацій треба предбачити не менше двох комплектів автономного живлення для сигнальних ліхтарів на випадок відключення їх від основної системи живлення.

4.3 Пожежна безпека в адміністративному приміщенні

Відповідно до Закону України " Про пожежну безпеку " від 17.12.1993 р. №3745 та Інструкції ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" " Про заходи протипожежної безпеки у службових приміщеннях " від 2.03.2002 р. службою охорони праці ДП " Дніпропетровський облавтодор " розроблена і затверджена керівником відділу охорони праці " Інструкція по додержанню правил пожежної безпеки в адміністративній будівлі "Новомосковської ДЕД".

Цією інструкцією визначені:

особи відповідальні за пожежну безпеку в кожному приміщенні;

склад добровільної пожежної дружини;

план евакуації людей і майна при пожежі (рис. 4.1);

місце знаходження протипожежного інвентаря.

Рис.4.1 - План евакуації в адміністративному приміщенні "Новомосковської ДЕД"

Дана інструкція також визначає заходи щодо підвищення протипожежної безпеки, основними з яких є такі:

електромережі і оргтехніку використовувати лише у справному стані з урахуванням рекомендацій підприємств-виготовлювачів;

меблі та обладнання мають розміщуватися на відстані так, щоб евакуаційний вихід з приміщення був шириною не менше одного метру, евакуаційні шляхи та виходи повинні постійно триматися вільними;

документи, папір та інші легко займисті матеріали слід зберігати на безпечній відстані від електромереж, світильників, розеток та приладів опалення;

у разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток, подовжувачів та інших електроприладів негайно відключати їх від мережі живлення.

Адміністративне приміщення " Новомосковської ДЕД " в достатній кількості забезпечене засобами протипожежної безпеки. Так кожен кабінет обладнано протипожежною сигналізацією, на кожному поверсі та у підвалі знаходяться протипожежні крани ( один на поверх ). Всі протипожежні гідранти укомплектовано пожежними рукавами.

Виконання протипожежних заходів, організацію пожежної охорони, забезпечення засобами пожежогасіння та роботу пожежно-технічної комісії та добровільних пожежних дружин несе начальник " Новомосковської ДЕД " та головний інженер.

Відповідальність за пожежну безпеку окремих відділів, своєчасне виконання протипожежних заходів, наявність та справність засобів пожежогасіння несуть керівники відділів згідно з наказом начальника " Новомосковської ДЕД ".

В адміністративному приміщенні " Новомосковської ДЕД " забороняється:

захаращувати проїзди, проходи та виходи з будівлі;

складувати матеріали біля пожежних щитів та захаращувати підходи до них;

палити в робочих приміщеннях.



Висновок

У першому розділі дипломної роботи висвітлені теоретичні аспекти оцінки та методів проведення діагностики фінансово-економічного стану підприємства. Визначені сутність і завдання фінансового аналізу. Розглянута послідовність формування фінансових результатів підприємства і охарактеризована система показників, які характеризують фінансовий стан підприємства.

У другому розділі дипломної роботи проведений аналіз фінансового стану підприємства, представлена загальна характеристика і аналіз основних техніко-економічних показників роботи підприємства. Викладені основні практичні аспекти фінансового аналізу і оцінки діяльності підприємства. Визначені проблеми підприємства.

Проаналізовані основні техніко-економічні і фінансові показники діяльності підприємства за 2006-2008р., визначені негативні і позитивні їх зміни в періоді, який розглядається.

Було встановлено що підприємство має "важку" структуру активів, тобто воно не в змозі швидко реагувати на зміну кон'юнктури та економічного стану країни.

Аналіз основних техніко-економічних показників роботи підприємства виявив наступне: дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) протягом досліджуваного періоду змінювався неоднозначно. В цілому простежується негативна тенденція його динаміки.

Так в 2007г. дохід збільшився в порівнянні з 2006г., що у відносному виразі склало 36,31%. У 2008г. в порівнянні з 2007г. цей показник різко погіршав (-22,04%). Оскільки підприємство займається виконанням дорожньо-ремонтних та дорожньо-будівельних робіт, зростання обсягу реалізації протягом 2006-2007гг. в першу чергу пов'язано з розвитком економіки країни і поліпшенням стану дорожнього господарства країни. Коливання темпів зростання обумовлене впливом регіональних і державних (особливо соціально-політичних) ризиків, які істотно впливають на умови господарювання і, як наслідок, на кінцеві результати діяльності господарюючих суб'єктів.

Среднеспісочная чисельність працівників збільшилася в 2008р. в порівнянні з 2006р. У цей період поповнення кадрового складу обумовлено планованим розвитком підприємства і запланованим зростанням фізичного обсягу робіт.

Падінням обсягів виробництва обумовлено зниженно продуктивність праці всього персоналу в 2008р. в порівнянні з 2007р.

Співвідношення динаміки показників оплати і продуктивності праці на підприємстві є недосконалим (оптимальним вважається зростання продуктивності випереджаючими темпами, ніж оплата праці), що свідчить про прорахунки у використаних важелів економічної мотивації.

У 2007р. фонд оплати праці збільшився, це пов'язано з тим, що темп зростання виручки від реалізації значно перевищував темп зростання витрат на оплату праці. Зростання показника зарплатоемкости в 2008г. в першу чергу пов'язане з підвищенням мінімальної заробітної плати і відповідним збільшенням посадових окладів, а також із збільшенням кількості найнятих робітників.

Негативною є тенденція зниження показників ефективності використання оборотних активів, що по'язане створення надмірних запасів товарно-матеріальних цінностей. Динаміка показників використання оборотних активів в цілому свідчить про стале зниження ефективності. Можна зробити висновок про те, що підприємство має істотні проблеми з управлінням оборотними активами. Якщо найближчим часом керівництво не приділить належної уваги ситуації, що склалася зростання рівня фінансової небезпеки може привести до банкрутства підприємства.

Динаміка показників ефективності використання основних засобів підприємства показує зниження фондовіддачі і, відповідно, підвищення фондомісткості, що є негативною зміною, і пов'язане із стрімким падінням виручки (-22,04%).

За 2006-2008рр. на підприємстві змінювалася структура балансу. Причому вартісні показники майна підприємства змінювалися неоднозначно. Велика частина приросту була направлена на виробничі запаси, що збільшило частинку активів, які важко реалізуються. Грошові кошти, як найбільш ліквідні активи, понизили свою цінність. На основі цього можна судити про значне зниження платоспроможності підприємства в цілому на кінець 2008р.

У третьому розділі дипломної роботи на основі проведеного аналізу розроблені і обгрунтовані оперативні заходи, направлені на поліпшення фінансово-економічного стану підприємства. Розрахована ефективність запропонованих заходів, розроблений прогнозний баланс підприємства. Розраховані прогнозні показники фінансового стану. Зроблені виводи про ефективність всіх пропозицій.

Розраховані прогнозні фінансові показники.

Впровадження запропонованих заходів сприятиме підвищенню фінансових результатів, стабілізації роботи підприємства, поліпшенню його фінансово-економічного стану і забезпеченню стійкого розвитку його діяльності.



Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України: Кодекс України від 16. 01. 2003 № 436-IV//Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, (в редакції від 09.01.2007)

2. Кодекс України про адміністративні порушення, прийнятий Верховною Радою УРСР від 07.12.1984 № 8073-X (документ 80731-10, поточна редакція від 23.07.2009)

3. Кодекс законів про працю України, прийнятий Верховною Радою УРСР від 10.12.1971 (Затверджується Законом № 322-VIII (322-08) поточна редакція від 11.06.2009)

4. Закон України "Про пожежну безпеку" прийнято Верховною Радою України від 17.12.1993 № 3745-XII (Документ 3745-12, остання редакція від 14.01.2009)

5. Про затвердження Правил з вогнезахисту: Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 липня 2007 року №460.

6. Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII //Відомості Верховної Ради України (ВВР), (Документ 2694-12, поточна редакція від 16.09.2008).

7. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (з пізнішими змінами й доповненнями) //Спец, додаток "Нова бухгалтерія" до тижневика "Дебет-Кредит". - 2000. - №1.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" від 31.03.1999 №87 (з пізнішими змінами і доповненнями) //Спец, додаток "Нова бухгалтерія" до тижневика "Дебет-Кредит". - 2000. - №1.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" від 31.03.1999 №87 (з пізнішими змінами і доповненнями) //Спец, додаток "Нова бухгалтерія" до тижневика "Дебет-Кредит". - 2000. - №1.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" від 31.03.1999 №87 (з пізнішими змінами і доповненнями) //Спец, додаток "Нова бухгалтерія" до тижневика "Дебет-Кредит". - 2000. - №1.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал" від 31.03.1999 №87 (з пізнішими змінами і доповненнями) //Спец, додаток "Нова бухгалтерія" до тижневика "Дебет-Кредит". - 2000. - №1.

12. Закон України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993 № 3356-XII ( документ 3356-12, остання редакція від 07.05.2008)

13. Указу Президента України від 29 січня 2008 р. № 62

14. Бакнів М.Й., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси й статистика, 2002. - 416с.

15. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства/ Під ред. П.П.Табурчака, В.М.Тумина й М.С.Саприкина. - Ростов н/Д: Фенікс, 2002.-352с.

16. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 412с.

17. Олійник О.В. Економічний а...