Податок на додану вартість

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

ІЛЬЧИШИНОЇ ДІАНИ МИКОЛАЇВНИ

на тему: «Удосконалення ПДВ шляхом обґрунтування доцільності застосування відшкодування податку»

Об'єкт дослідження: процес відшкодування податку на додану вартість.

Мета роботи: аналіз проблемних аспектів застосування відшкодування податку на додану вартість та розроблення практичних рекомендацій щодо його удосконалення.

Методи дослідження: аналіз, синтез, системний аналіз, дедукція, індукція, аналогія, метод порівняння, графічний метод, факторний аналіз.

В процесі виконання дипломної роботи було досліджено історичні аспекти застосування податку на додану вартість в Україні та світі; досліджено порядок проведення відшкодування податку на додану вартість відповідно до податкового законодавства України; досліджено процедуру та проблеми автоматичного відшкодування податку на додану вартість в Україні та в зарубіжних країнах; здійснено аналіз факторів, що впливають на процес відшкодування податку на додану вартість в Україні; здійснено оцінку тенденцій бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Україні; визначено пропозиції щодо доцільності відшкодування податку на додану вартість в Україні.

Ключові слова: податок на додану вартість, відшкодування податку на додану вартість.



РЕФЕРАТ

ИЛЬЧИШИНОЙ ДИАНЫ НИКОЛАЕВНЫ

на тему: «Совершенствование НДС путем обоснования целесообразности применения возмещения налога»

Дипломная работа: 107 с., 20 рис., 11 табл., источников - 70, обсяг основного тексту - 102 с.

Объект исследования: процесс возмещения налога на добавленную стоимость.

Цель работы: анализ проблемных аспектов применения возмещения налога на добавленную стоимость и разработки практических рекомендаций по его усовершенствованию.

Методы исследования: анализ, синтез, системный анализ, дедукция, индукция, аналогия, графический метод, факторный анализ.

В процессе выполнения дипломной работы были исследованы исследовано исторические аспекты применения налога на добавленную стоимость в Украине и мире; исследовано порядок проведения возмещения налога на добавленную стоимость в соответствии с налоговым законодательством Украины; исследовано процедуру и проблемы автоматического возмещения налога на добавленную стоимость в Украине и в зарубежных странах; осуществлен анализ факторов, влияющих на процесс возмещения налога на добавленную стоимость в Украине; осуществлена оценка тенденций бюджетного возмещения налога на добавленную стоимость в Украине; определено предложения по целесообразности возмещения налога на добавленную стоимость в Украине.

Ключевые слова: налог на добавленную стоимость, возмещение налога на добавленную стоимость.



THE ABSTRACT

ILCHISHINA DIANA NIKOLAEVNA

on the theme: « Improvement of VAT by a justification to the use of tax refunds»

Degree work: 107 with., 20 fig., 11 tab., sources - 70, the amount of the main text - 102 с.

Object of research: process refund of value added tax.

The work purpose: analysis of the problematic aspects of the application of refund of value added tax and develop practical recommendations for improvement.

Research methods: analysis, synthesis, sistemny analysis, deduction, induction, analogy, hrafycheskyy method, factor аnalysis.

In the course of the thesis was investigated studied historical aspects of the VAT in Ukraine and abroad; investigated the procedure for reimbursement of VAT by the laws of Ukraine; investigated the procedure and problems of automatic reimbursement of VAT in Ukraine and in foreign countries; the analysis of the factors influencing the process of reimbursement of VAT in Ukraine; assesses trends budgetary compensation value added tax in Ukraine; defined proposals for feasibility refund of value added tax in Ukraine.

Keywords: value added tax, refund of value added tax.



ВСТУП

Податки є головним важелем регулювання економічного розвитку та засобом перерозподілу національного продукту, мобілізації державою необхідного для виконання її функцій обсягу фінансових ресурсів в дохідній частині бюджету. Проблеми формування і функціонування податкової системи постійно знаходяться в центрі уваги науковців і практиків. В умовах ринкової економіки податки є регулюючим та стимулюючим фактором розвитку економіки і суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграє податок на додану вартість.

Для України питання стягнення і відшкодування податку на додану вартість має актуальне й принципове значення: він є стратегічно необхідним, бо наявність податку на додану вартість на території будь-якої країни є обов'язковою умовою для вступу в Європейський Союз. Крім того, податок на додану вартість має потужний податковий потенціал, відіграє фіскально-бюджетну роль і є одним із основних бюджетоутворюючих податків. Висока ставка податку на додану вартість в Україні, в порівнянні з розвиненими країнами, не дозволяє ефективно розвиватися вітчизняному виробництву і призводить до ухилення від оподаткування та несвоєчасного відшкодування даного податку з бюджету.

У переліку проблем стягнення цього податку, що вимагають нагального розв'язання особливе місце належить проблемі відшкодування податку на додану вартість. Це пов'язане з тим, що саме механізм відшкодування цього податку створює основні проблеми щодо його ефективного функціонування. Проблема бюджетного відшкодування податку на додану вартість традиційно є наріжним каменем податкових відносин в Україні, учасниками яких є суб'єкти господарювання. Причому проблема, в першу чергу, стосується складності отримання підприємствами права на відшкодування сум надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Питання формування, функціонування та відшкодування податку на додану вартість розглядали такі фахівці, як Крисоватий А. І., Десятнюк О. М., Щербина І. Ф., Рудик А. Ю., Губенко В. В., Ярова Н. В., Паньків І. В., Жукевич О. М., Фомішин С. В., Кулик П. Л. та інші. Актуальність та сучасне значення досліджуваної теми об'єктивно впливають на те, що вчені та практики переймаються різними напрямами реформування непрямого оподаткування та обґрунтовують власні позиції щодо вирішення цієї проблеми. Аналіз праць цих науковців дозволяє констатувати недосконалість податкового законодавства та неефективність функціонування податку на додану вартість в умовах сучасної української економіки, що і обумовило актуальність дослідження, стало підґрунтям для визначення його мети і формулювання завдань.

Метою роботи є аналіз проблемних аспектів застосування відшкодування податку на додану вартість та розроблення практичних рекомендацій щодо його удосконалення.

Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання:

досліджено історичні аспекти застосування податку на додану вартість в Україні та світі;

досліджено порядок проведення відшкодування податку на додану вартість відповідно до податкового законодавства України;

досліджено процедуру та проблеми автоматичного відшкодування податку на додану вартість в Україні та в зарубіжних країнах;

здійснено аналіз факторів, що впливають на процес відшкодування ПДВ в Україні;

здійснено оцінку тенденцій бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Україні;

визначено пропозиції щодо доцільності відшкодування податку на додану вартість в Україні.

Об'єкт дослідження: процес відшкодування податку на додану вартість.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти відшкодування податку на додану вартість.

Теоретичною основою дипломної роботи стали праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем відшкодування податку на додану вартість, основні положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки в сфері оподаткування.

Інформаційну базу становить податкове законодавство, офіційні статистичні матеріали, результати експертних досліджень з проблем відшкодування податку на додану вартість в Україні.

Для досягнення поставленої мети в роботі були використані різноманітні методи: аналіз, синтез, системний аналіз, дедукція, індукція, аналогія, метод порівняння, графічний метод, факторний аналіз.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони дозволяють органам державної влади визначати напрями та шляхи вдосконалення відшкодування податку на додану вартість.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОЦЕСУ ВІДШКОДУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

1.1 Історичні аспекти застосування податку на додану вартість в Україні та світі

В сучасних умовах податкові надходження є основним джерелом доходів держави. Значну частку податкових надходжень займає податок на додану вартість (далі - ПДВ). Існує багато суперечностей щодо податку на додану вартість: його справедливості, форми стягнення, та загалом його необхідності.

Від перших наукових розробок з приводу ПДВ ще на початку ХХ ст. і до нашого часу, ПДВ був прийнятий більш ніж у 140 країнах і становить приблизно 20% від світового податкового навантаження. Важко встановити коли саме виник цей податок. Одними з родоначальників ПДВ могли бути німецький бізнесмен Вільгельм фон Сіменс в 1918 р., або американський економіст Томас С. Адамс у своїх працях, що написані в період з 1910 р. по 1921 рік.

Концепція ПДВ, запропонована Сіменсом, була технічною інновацією, яка удосконалила податок з обороту. Запровадження ПДВ дало змогу підприємцям повертати частину сплачених податків, таким чином уникаючи ряду проблем, що виникають зі стягненням податку з обороту. Незважаючи на те, що ПДВ за Сіменсом було значною інновацією, автор навряд чи ставив на меті повалення існуючого фіскального порядку.

Адамс вбачав у ПДВ гідну заміну податку на прибуток підприємств. Він був зосереджений на федеральній податковій політиці, і так як в його час не існувало ефективного національного податку з продажу. Адамса турбувало не технічне вдосконалення вже існуючих податків, а створення дієвої альтернативи вже існуючому федеральному прибутковому податку [59].

Етапи переходу від податку з обігу до ПДВ представлено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Етапи переходу від податку з обігу до ПДВ [9]

Етап	Роки	Зміни умов оподаткування
І	1930-ті - 1960-ті	Поступовий перехід від податку з обігу до єдиного податку на виробництво
ІІ	1970-ті	Запровадження податку на додану вартість у сучасному вигляді вперше - Франція. Після чого поширення ПДВ набуло загальноєвропейського масштабу
ІІІ	1980-ті - сьогодення	Ознаменувався введенням ПДВ у деяких промислово розвинених країн за межами ЄС, наприклад, в Австралії, Канаді, та Швейцарії. Ця фаза також сприяла масивному розширену ПДВ в перехідних і економік, що розвиваються , в першу чергу в Африці та Азії

ПДВ приділяли значної уваги наукові новаторські кола в Західній Європі та США. Німеччина разом з більшою частиною Західної Європи сприйняли ПДВ як технічну модифікацію податків з продажу, і як доповнення до прибуткового податку. В США ж навпаки політики прагнули запровадити ПДВ як повноправну заміну для федерального прибуткового податку, але їхні тодішні спроби залишилися марними [9].

Першим, хто описав механізм ПДВ став француз Моріс Лоре у 1954 р. Але використання ПДВ не набуло значного поширення у Франції до 1968 р. В той же час першою країною, де стягувався повноцінний ПДВ, стала Данія у 1967 р., хоча країна не була частиною Європейського економічного співтовариства до 1973 р. Запровадження ПДВ у світі можна поділити на два основні етапи. Перший відбувався в основному в Західній Європі та Латинській Америці в 1960-х - 1970-х роках. Розвиток ПДВ у Європі був спричинений серією директив ЄС, що вимагають від держав членів ЄС узгоджувати між собою свою політику щодо ПДВ.

Другий етап прийняття ПДВ проходив з кінця 1980-х років й ознаменувався введенням ПДВ у деяких промислово розвинених країн за межами ЄС, наприклад, в Австралії, Канаді, Японії та Швейцарії. Ця фаза також сприяла масивному розширенню ПДВ в перехідних і економіках, що розвиваються, в першу чергу в Африці та Азії. Значну роль прийняттю ПДВ цими країнами відіграли такі міжнародні установи як МВФ та Світовий банк. Не слід також недооцінювати й вплив американських політиків-лобістів та зацікавлених агенцій в просуванні ПДВ. Така діяльність включає в себе неуспішні спроби США запровадити ПДВ на окупованій території Японії після Другої Світової Війни. Помітну роль відігравало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в просуванні ПДВ шляхом надання фінансування та технічної допомоги країнам, що розвиваються і країнам з перехідною економікою [9; 10]. Саме американські експерти були послідовними лобістами експорту податкової реформи за кордон, яка не користувалась популярністю в США.

В цілому дослідники погоджуються з тим, що має являти собою ідеальний ПДВ. Тарифна ставка ПДВ поширюється на стадії роздрібної торгівлі економіки і стягується додатково до ціни товарів. Головними відмінностями, що відрізняють ПДВ від податків з роздрібних продажів є те, що ПДВ стягується з кожної угоди у виробничому ланцюжку, а не збирається тільки на стадії роздрібної торгівлі. В результаті податок обмежений кінцевим споживанням [9].

Широко розповсюджена думка, що справляння ПДВ за принципом призначення є більш доцільним, тобто він сплачується там, де відбувається споживання, а не виробництво. Це дає очікуваний ефект: експорт звільняється від сплати ПДВ або оподатковується за нульовою ставкою. Що в свою чергу стимулює розвиток національної промисловості.

Консенсус щодо рішення, що являє собою ідеальний ПДВ можна звести до трьох основних типів ПДВ: європейська модель, новозеландська модель і японська модель.

З усіх трьох найбільш ідеальний нагадує ПДВ Нової Зеландії, який стягується за єдиною ставкою на відносно широкій основі. У більшості сучасних країн світу зараз прийнята європейська модель ПДВ. Особливостями якої є наявність кількох ставок та наявність різних ступенів винятків щодо стягнення ПДВ. На практиці не існує двох однакових ПДВ, які б виглядали абсолютно однаково, вони мають відмінності в ставках, бар'єрах, охопленості. Як і у випадку з іншими податками, доходи від ПДВ є вираженням адміністративного потенціалу у державі. ПДВ приносить набагато менше доходів у країнах зі слабким рівнем адміністрування. Навіть країни зі значним адміністративним потенціалом ПДВ не застраховані від ухилення від сплати податків. Більшість цих проблем пов'язані з експлуатацією платниками податку механізму кредитного рахунку.

Багато хто вважає, що ПДВ поширюється по всьому світі, тому що це споживчий податок, який якомога краще підходить до потреб держави у доходах в умовах зростаючої глобалізації. Навіть ті, хто визнають роль ключових регіональних і міжнародних установ у забезпеченні ПДВ, часто пояснюють його просування перевагами самого інструменту [9].

Таким чином, поширення ПДВ пояснюється такими його якостями [9]:

податок є найкращим методом оподаткування загального споживання;

нейтральний по відношенню до експорту;

високий дохідний потенціал.

Це в свою чергу може бути причиною стурбованості для тих, хто проти підвищення здатності уряду забезпечувати суспільні блага та послуги.

Ці фактори пояснюють глобальне поширення ПДВ та його привабливість для уряду. Вони також пропонують корисну стратегію для сприяння прийняттю ПДВ там, де такий податок не стягується. Відстоюючи переваги ПДВ можна зрозуміти, чому багато режимів ПДВ відійшли від ідеальних стандартів податкової політики. Ці відхилення від «хорошої» податкової політики часто є результатом локалізованих обставин і компромісів, спрямованих на купівлю необхідної політичної підтримки. Наприклад, перші європейські ПДВ не були прийняті в якості самостійних податкових структур, вони приймалися шляхом поступового внесення змін до існуючих податків з обороту. Це означає, що більшість пільг чи пільгових ставок ПДВ західноєвропейських країн походять з податку з обороту, який був замінений ПДВ [9].

Щоб пояснити, чому режими ПДВ часто відходять від ідеалу, необхідно зосередити увагу на історії податку як ідеї податкової політики або інструмента, прийняття якого було у вищій мірі спірним. Це вимагає більш глибокого вивчення того, як те, що зараз є глобальним явищем було реалізоване на внутрішньому ринку.

Введення загальнодержавного податку на споживання в розвинених країнах, таких як Австралія, Канада і Японія зустріло запеклий і тривалий опір. Це було пов'язано з тим, що ПДВ змінювався в тій чи іншій мірі і відходив від ідеального варіанту. В Австралії та в інших місцях з бази оподаткування ПДВ було виключено продукти харчування та деякі найважливіші послуги, задля зменшення рівня несхвалення ПДВ. У Японії це відбилося прийняттям методу вирахування ПДВ за низькою ставкою. У Канаді це призвело до повільної і тривалого процесу узгодження федерального ПДВ з провінційними податками з продажу [9].

Зосередження на факторах, які сформували внутрішнє введення ПДВ в цих трьох країнах і в інших країнах допомагає виявити багато чого з того, що залишилося неперевіреним або недомовленим щодо глобального поширення ПДВ.

Виділяють чотири способи стягування ПДВ [27, с. 62]:

прямий адитивний (бухгалтерський);

непрямий адитивний;

метод прямого вирахування;

та метод непрямого вирахування (метод заліку).

Розглянемо кожен метод більш детально.

Прямий адитивний метод передбачає безпосередньо оподаткування створеної на підприємстві доданої вартості. Тобто, сума податку визначається за наступною формулою (1.1) [52]:



ПДВ = ДВ х СП, (1.1)

де ?ПДВ - сума податку на додану вартість;

ДВ - додана вартість;

СП - ставка податку на додану вартість.

Таким чином, щоб застосовувати прямий адитивний метод потрібно, щоб у звітності підприємства знаходив своє відображення показник доданої вартості.

Непрямий адитивний схожий до прямого адитивного методу обчислення ПДВ, проте різниця полягає в тому, що оподатковується одразу не вся сума доданої вартості, а її складові (формула 1.2) [52]:

ПДВ = (ЗП х СП) + (ПВ х СП) + (ПК х СП) + (Пх СП) + (Ах СП) + (І х СП), (1.2)

де ?ПДВ - сума податку на додану вартість;

ЗП - заробітна плата разом із нарахуваннями;

ПВ - податки, що відносяться до витрат підприємства;

ПК - плата за користування капіталом;

П - прибуток;

А - амортизаційні відрахування;

І - інші витрати, що збільшують додану вартість підприємства.

Такий метод є більш трудомістким, оскільки потребує окрім виокремлення складових доданої вартості обраховувати суму податку за кожним із них, а потім отримані результати підсумовувати [52].

Виходячи із формул 1 та 2, можна зробити висновок, що податок на додану вартість не є її складовою, що, в свою чергу, не суперечить економічному розумінню сутності доданої вартості. Для обрахування ПДВ за зазначеними методами необхідні дані бухгалтерського обліку щодо доданої вартості, проте така інформація на сьогодні не знаходить свого відображення у звітності підприємства, у зв'язку з чим існують певні методологічні труднощі з обрахуванням ПДВ за адитивним методом [52].

Можна погодитися з думкою Б. Г. Маслова [27, с. 65], що за адитивними методами сума податку, що підлягає до перерахування в бюджет, є результативним показником, а інші показники - факторними. Між результативними та факторними показниками існує прямо пропорційна залежність, відповідно, чим вища ставка податку та величина доданої вартості (та її складових), тим більша сума податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Метод прямого вирахування (віднімання) дозволяє обчислити ПДВ за такою формулою (1.3) [52]:

ПДВ = (В -М) х СП, (1.3)

де ?ПДВ - сума податку на додану вартість;

В - виручка від реалізації товарів (робіт, послуг);

М - матеріальні витрати;

СП - ставка податку.

При цьому до обрахунку мають прийматися лише ті матеріали, що придбані у інших суб'єктів господарювання. Складність застосування цього методу полягає в тому, що не можна достовірно визначити кінцевого споживача продукції, у зв'язку з чим невизначеним залишається й платник податку.

Непрямий метод віднімання (метод накладних, кредитний або інвойсовий) полягає у тому, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет відрізняється від нарахованої суми ПДВ підприємством (формула 1.4) [52]:

ПДВб = Вх СП -М х СП, (1.4)



де ПДВб - сума податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету;

В - виручка від реалізації товарів (робіт, послуг); М - придбані матеріали (товари, роботи, послуги);

СП - ставка податку.

Як видно з формули 1.4, ставка податку застосовується лише до тих матеріальних витрат, які були придбані у постачальників, у зв'язку з чим даний метод не викривлює економічну суть податку на додану вартість та не призводить до каскадного ефекту.

Отже, до бюджету перераховується лише різниця між податковими кредитом та податковим зобов'язанням. У результаті такого механізму не викривлюється економічна суть податку: оподатковується лише створена на підприємстві додана вартість та не створюється каскадний ефект, як при функціонування податку з обороту.

Проте застосування кредитного методу є складним з точки зору бухгалтерського обліку та документування операцій. Не зважаючи на це, на практиці в основному застосовується четвертий спосіб оподаткування - непрямий спосіб вирахування [27, с. 66], проте на сьогодні точаться дискусії щодо доцільності переходу до адитивних методів обрахунку ПДВ. Переваги такого переходу О. М. Голик [13, с. 35] обґрунтовує наступним чином:

кількісне визначення доданої вартості, створеної кожним структурним підрозділом економіки країни;

попередження зростання цін на величину стягнутого ПДВ;

значне обмеження можливості фальсифікації первинних документів, використання схем «оптимізації» та інших форм ухилення від виконання податкових зобов'язань;

зменшення витрат на адміністрування ПДВ, так як при визначенні його податкової бази використовуються ті ж документи, бухгалтерські операції, що й для податку на прибуток.

На користь адитивного методу наводить аргумент й І. О. Соколов: «…основною перевагою такого способу справляння є відсутність механізмів відшкодування раніше сплаченого ПДВ, що дозволяє суттєво спростити адміністрування податку» [46].

Проте існують противники переходу до адитивних методів розрахунку ПДВ. Зокрема, Б. Г. Маслова [27, с. 65]вважає даний перехід недоцільним через низку причин, а саме:

податок стимулює зменшувати величину доданої вартості шляхом зменшення витрат на заробітну плату, оскільки виробники не зацікавлені у зниженні іншої складової доданої вартості - прибутку;

адтитивний спосіб справляння податку не стимулює керівників підприємства вкладати засоби в оновлення фондів та підвищувати технічний рівень виробництва, в результаті чого можливе зниження темпів росту суспільного виробництва;

складність та невигідність застосування методу через несинхронну зміну цін на продукцію, що придбається та реалізовується.

Окрім зазначених недоліків адитивного методу І. О. Соколов [46] додає наступні:

відсутність можливості здійснення зустрічного контролю (оскільки не передбачається використання податкових накладних, рахунків-фактур тощо);

ПДВ стане прямим податком, у зв'язку з чим платники податку матимуть можливість управляти величиною зобов'язань з ПДВ, маневруючи показниками прибутку та фондом оплати праці;

складність оподаткування експорту та імпорту;

необхідність розробки нових підходів до адміністрування ПДВ.

Таким чином, при застосуванні адитивних методів відсутнє таке поняття, як податковий кредит, у зв'язку з чим на бюджет не покладається обов'язок відшкодування сум ПДВ. Натомість за методами відшкодування може виникнути така ситуація, коли податковий кредит перевищує податкове зобов'язання, тоді держава має відшкодувати підприємству надмірно сплачену суму ПДВ. Таку ситуацію не можна вважати позитивною, оскільки вилучаються кошти з бюджету [52]. Діючий метод обчислення ПДВ (кредитний) є найкращим із врахуванням сучасного економічного становища та політичної ситуації в Україні. Проте вдосконалення потребує його облікове забезпечення.

Розвиток ПДВ в Україні умовно поділяють на три етапи [9]. Характеристика етапів наведена в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 - Етапи становлення ПДВ в Україні [9]

Етап	Період	Зміни умов оподаткування
І	1991 - 1997 рр.	прийняття декрету Кабінету Міністрів «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 р. відсутність чіткого механізму бюджетної компенсації; завелика кількість податкових пільг. не визначені зобов'язання бюджетів різних рівнів щодо компенсації.
ІІ	1997 - 2011 рр.	в 1997 р. був прийнятий новий Закон України «Про податок на додану вартість; зміни до податкового обліку: необхідність надання податкової накладної і занесення до книг обліку, за даними з них заповнення податкової декларації; встановлення єдиної ставки податку - 20% до бази оподаткування,яка додається до ціни товарів; часті законодавчі зміни - основний закон змінювався більше 50-ти разів; дохід від ПДВ надходить до державного бюджету.
ІІІ	2011 р. - сьогодення	об'єднання податкових норм в єдиному правовому документі (Податковий кодекс України); в ПКУ вказано заплановане зниження ставки ПДВ до 17% з 1 січня 2014 року (відкладено); введення реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі.

Перший етап розпочався прийняттям Закону України «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 р., до якого декілька разів вносились зміни. Закон вступив в дію 1 січня 1992 р., і діяв лише до червня 1993 р. На зміну йому прийшов декрет Кабінету Міністрів «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 р, який діяв до 1997 р.

Другий етап розпочався 3 квітня 1997 р., коли було прийнято Закон України «Про податок на додану вартість». Цей закон втратив чинність на підставі Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. (далі - ПКУ) [1].

Введенням дію ПКУ розпочався третій етап розвитку ПДВ в Україні.

Отже, історія податку на додану вартість свідчить, що ПДВ - це відносно молодий податок, який виник в першій половині ХХ ст. Свою популярність ПДВ здобув у Європі, де вперше був запроваджений в Данії у 1967 р. Згодом цей податок став одним з найпопулярнійших в Європі та світі. Таку популярність цьому податку принесли його переваги над альтернативними непрямими податками, такими як податок з обороту та податок з продажу. Оскільки стягнення ПДВ не призводить до значних викривлень в економіці держави та не звужує податкову базу, то його функціонування на відміну від податку з обороту не зменшує податкових надходжень. Також ПДВ є більш ефективним за податок з продажів з точки зору адміністрування та дотримання правил оподаткування, що значно зменшує втрати від ухилення від сплати податку [9].

В Україні ПДВ виник майже одночасно з народженням незалежної України. Впродовж більш ніж 20-ти років, змінювались декілька законів, які регламентували податок на додану вартість. Зараз положення щодо ПДВ зазначені у ПКУ, який вступив в силу в 2011 році.

В Україні відбулися численні зміни у законодавстві, що стосувалися механізму справляння ПДВ. В табл. 1.3 представлена еволюція порядку бюджетного відшкодування ПДВ в Україні.

Актуальним для України сьогодні є також зарубіжний досвід адміністрування ПДВ. Наприклад, у Швеції, як і в більшості розвинених країн, ставки ПДВ диференційовано. Досить об'ємним є пільговий механізм цього податку. Загалом у законі передбачено 25 параграфів щодо повного звільнення від ПДВ. Відшкодування ПДВ здійснюється за наявності таких умов: вхідний податок повинен відно ситися до придбань або імпорту в рамках діяльності, яка підлягає оподаткуванню; реалізація товарів на експорт.

Для обґрунтування відшкодування платник подає вантажні митні декларації, транспортні та інші документи, що підтверджують надходження товару до покупця.

Таблиця 1.3 - Еволюція порядку бюджетного відшкодування ПДВ в Україні [33]

Нормативно-правовий акт	Особливості бюджетного відшкодування
Закон України «Про податок на добавлену вартість» від 20 грудня 1991 р.	Сума податку, що підлягає сплаті = сума податку, одержаного від покупців - сума податку сплаченого постачальникам. Якщо значення від'ємне, то воно зараховується в рахунок чергових платежів або відшкодовується за рахунок загальних надходжень цього податку щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним
Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 р.	Сума податку, що підлягає сплаті = сума податку, одержаного від покупців - сума податку сплаченого або який підлягає сплаті постачальникам. Якщо значення від'ємне, то воно не відшкодовується з бюджету, крім окремих випадків
Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р.	Сума податку, що підлягає сплаті = сума податкового зобов'язання - сума податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо отримана сума є від'ємною, то вона зараховується у рахунок погашення наявного податкового боргу, а у разі відсутності останнього - зараховується до суми податкового кредиту наступного податкового періоду
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20 травня 2010 р.	Забороняється включати до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду частину (залишок) від'ємного значення, за якого отримувач не здійснив розрахунки з постачальниками за придбані товари (послуги)
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р.	Сума податку, що підлягає сплаті = сума податкового зобов'язання - сума податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо отримана сума є від'ємною, то вона зараховується у рахунок погашення наявного податкового боргу, а у разі відсутності останнього - зараховується до суми податкового кредиту наступного податкового періоду. Введено автоматичне бюджетне відшкодування



Може також вимагатися подання підтвердження чи довідки покупця, якщо він самостійно вивозив товар. Зазвичай, відшкодування ПДВ провадиться протягом 2,5 місяця після подання декларації [33].

Однак, податкові органи мають право відкласти відшкодування на невизначений термін за наявності сумнівів щодо якихось угод платника. Як правило, таке відкладення практикується на термін до завершення повної перевірки і з'ясування відповідних фінансово-господарських операцій фірми.

Законодавство Швеції про ПДВ не вимагає оформлення операції купівлі-продажу спеціальними документами (на кшталт податкової накладної). Терміни сплати ПДВ залежать від категорії платника. Малі підприємства здійснюють сплату щомісяця до 12 числа наступного місяця, середні - до 12 числа через один за звітним місяць (через 42-43 дні після завершення місяця), великі - до 26 числа наступного за звітним місяця [33].

Платнику ПДВ присвоюється реєстраційний номер, який використовується для оподаткування не лише на території Швеції, а й в усьому Євросоюзі (з додаванням коду країни). Більшість країн відшкодовують ПДВ на підставі поданих декларацій, деякі ж вимагають додаткового подання заявки. Також переважна більшість країн Європи, Канада і Нова Зеландія практикує відшкодування ПДВ лише після проведення перевірок. Деякі країни (наприклад, Японія) вимагають від експортерів додавати до декларацій з ПДВ переліки товарів (робіт, послуг), використаних під час виробництва експортної продукції, та інші документи, що обґрунтовують відшкодування [28].

Однак, досвід більшості країн свідчить про те, що податкові служби не в змозі провести масштабні перевірки за кожною заявкою на відшкодування. Тому широко застосовуються комп'ютерні системи відбору заявок для перевірки. Проте проблемним залишається питання оптимальності критеріїв автоматичного відбору. Загалом, зарубіжні країни пройшли достатньо довгий еволюційний шлях удосконалення системи адміністрування ПДВ загалом і системи відшкодування зокрема. При аналізі основних підходів, які застосовуються країнами Європи, можна зробити висновок про прийнятність деяких рішень для застосування в Україні.

1.2 Порядок проведення відшкодування податку на додану вартість відповідно до податкового законодавства України

На сьогоднішній день, недосконалість податкової системи призводить до багатьох негативних наслідків. Серед яких - стримання розвитку інвестиційної діяльності, погіршення умов ведення бізнесу, повільний розвиток підприємництва. У 2010 р. було розпочато податкову реформу. Цьому, в певній мірі сприяла світова фінансова криза, так як після неї швидко відновити економіку країни було неможливо. Урядом держави було розроблено податкову реформу, за допомогою якої планується створити більш сприятливе податкове середовище для ведення бізнесу, розвитку підприємницької діяльності, залучення інвестицій та зменшення податкового тиску.

Прийняття ПКУ [1] сприяло розв'язанню багатьох проблем, пов'язаних із оподаткуванням. Однією із найважливіших проблем є процес відшкодування ПДВ.

Податок на додану вартість відноситься до універсальних акцизів. Його економічна суть полягає у тому, що ним оподатковують лише додану вартість, як різницю між вартістю продажу та вартістю придбання товару чи послуги на конкретному етапі. ПДВ називають бюджетоутворювальним податком, так як він становить значну частину доходів державного бюджету [16].

Разом з цим, стягування ПДВ є одним з найбільш суперечливих і дискусійних питань не тільки в Україні, але і в світі. Це викликано істотними побічними ефектами, з якими на практиці, як виявилося, пов'язано впровадження механізму відшкодування сум податку, сплаченого у складі ціни товарів (робіт, послуг) [10].

В Україні до цього недоліку додалася низка суто національних - складність податкового адміністрування та організації обліку податку на додану вартість платниками податків, а також встановлення додаткових фіскальних обмежень, які в ряді випадків повністю нівелюють позитивні риси ПДВ. Одній з таких «національних» особливостей стягнення ПДВ в Україні є його бюджетне відшкодування, що є часткою сплачених коштів, яка утворилася у зв'язку з надмірною сплатою податку, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Проблема бюджетного відшкодування ПДВ традиційно є наріжним каменем податкових відносин в Україні, учасниками яких є суб'єкти господарювання. Причому проблема, в першу чергу, стосується складності отримання підприємствами права на відшкодування сум надмірно сплаченого ПДВ [10].

Згідно ст. 14 ПКУ [1] бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника. Тобто, якщо різниця між сумою податкового зобов'язання з ПДВ звітного періоду та сумою податкового кредиту такого періоду має від'ємне значення, вона повертається платнику податку у будь-який можливий спосіб. Джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України.

У ст. 200 ПКУ [1] передбачений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні - така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді відповідна сума має від'ємне значення, то [1]:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які наведені рис. 1.1. [1].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 - Особи, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування



Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності певних умов. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах [1].

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації [1].

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону [1].

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку затверджений Постановою КМУ № 1238 від 27 грудня 2010 р. [4] (рис. 1.2).

Прийняття постанови дозволило привести у відповідність з чинним законодавством порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість і унеможливило виникнення проблем при його реалізації у суб'єктів господарювання та у органів виконавчої влади.

Для держави встановлений порядок сприяє врегулюванню механізму відбору платників для документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ згідно підстав, визначених даним документом та зменшує витрати на адміністрування ПДВ, для суб'єктів господарювання - запровадження прозорого механізму відбору платників для проведення документальних позапланових виїзних перевірок платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2 - Перелік підстав, щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ [4]

Для держави встановлений порядок сприяє врегулюванню механізму відбору платників для документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ згідно підстав, визначених даним документом та зменшує витрати на адміністрування ПДВ, для суб'єктів господарювання - запровадження прозорого механізму відбору платників для проведення документальних позапланових виїзних перевірок платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу [1].

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то вживаються відповідні заходи, що представлені на рис. 1.3. [1].

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів [1].



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3 - Заходи, щодо виявлення невідповідності суми бюджетного відшкодування з ПДВ

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету [1].

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, податковим законодавством закріплений порядок проведення відшкодування ПДВ, визначені особи, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування, достатні підстави, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку та заходи, що вживаються контролюючим органом у випадку виявлення невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

1.3 Процедура та проблеми автоматичного відшкодування податку на додану вартість в Україні та в зарубіжних країнах

У світовій практиці ПДВ є найбільш поширеним непрямим бюджетотворюючим податком. Сьогодні ПДВ стягується більш ніж в 130 країнах світу. З економічно розвинених країн ПДВ відсутній тільки в США, Швейцарії і Австралії, де замість нього діє податок з продажів по ставці від 2 до 11% [10]. Досвід країн Європейського союзу в питанні застосування ПДВ, показав, що всім країнам, де введений ПДВ, властиві типові проблеми з втратою бюджетних коштів за недосконалого механізму визначення правомірності його відшкодування.

А ефективність дій щодо рішення проблем ПДВ пояснюється швидше рівнем фінансової прозорості і податкової культури, а також взаємною внутрішньою інтеграцією систем податкового адміністрування в країнах ЄС. Крім того, як справедливо відзначає А. А. Никітішин, «саме забезпечення належного механізму відшкодування податку на додану вартість може підтримати платників податків в кризовий період шляхом поповнення їх оборотних коштів» [32, с. 42 - 43].

З набуттям чинності ПКУ механізм бюджетного відшкодування ПДВ зазнав низки змін, до яких, зокрема, відноситися введення автоматичного бюджетного відшкодування.

Ідея автоматичного відшкодування ПДВ не є новацією України, а активно використовується європейськими країнами. Зокрема в Бельгії, Португалії та Іспанії прискорено процедуру відшкодування ПДВ до щомісячного терміну. У Польщі зменшений період для повернення податку з 180 до 60 днів. У Франції з січня 2009 р. повернення ПДВ для компаній є щомісячним замість щоквартального, як було раніше. У Іспанії також отримати повернення податку на додану вартість можливо щомісячно замість щорічного терміну [32, с. 42 - 43].

Автоматичний порядок значно спрощує процедуру бюджетного відшкодування і скорочує її терміни. Він полягає в тому, що відшкодування здійснюється на підставі поданої заяви та проведеної камеральної перевірки податкової декларації за умови, що платник відповідає певним критеріям, визначеним ПКУ. Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям [1] (рис. 1.4).

Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності. У разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано.

Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку. Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4 - Критерії, яким мають відповідати платники ПДВ, що мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування [1]

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених ст. 76 ПКУ [1].

В результаті проведення камеральной перевірки оформляються такі документи (рис. 1.5).

Якщо за результатами проведення перевірок платника ПДВ достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування ПДВ підтверджена, контролюючий орган складає висновок про суми відшкодування ПДВ, в якому вказує суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.5 - Документи, що оформляються в результаті проведення камеральної перевірки при автоматичному бюджетному відшкодуванні ПДВ

Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету [1].

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу [1].

Повний перелік платників податку, які отримали бюджетне відшкодування, щомісячно публікується на сайті органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з обов'язковим зазначенням сум відшкодувань. Інша податкова інформація, пов'язана з відшкодуванням податку на додану вартість, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягає оприлюдненню в обсягах та порядку, установлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової і митної політики [1].

Посадові особи контролюючих органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в разі порушення визначених у ПКУ [1] термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до закону.

Починаючи з 1 січня 2014 р. камеральна перевірка податкової звітності платників податку, які мають позитивну податкову історію, проводиться протягом п'яти календарних днів з дня подання податкової декларації.

Платники податку, які протягом попередніх 36 послідовних місяців відповідають критеріям, які затверджуються КМУ, вважаються такими, що мають позитивну податкову історію.

Суми податку, невідшкодовані платникам протягом визначеного ПКУ [1] строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Метою механізму автоматичного відшкодування ПДВ було скоротити терміни отримання обігових коштів платниками податку та підвищити їх платоспроможність.

Введення автоматичного бюджетного відшкодування з одного боку прискорює отримання повернення ПДВ в порівнянні із звичайною процедурою, а з іншого - знижує адміністративне навантаження на платника податків. Порівняльний аналіз термінів відшкодування ПДВ приведений в табл. 1.4.

Таблиця 1.4 - Порівняння строків відшкодування ПДВ [10]

Ознаки	Порядок відшкодування за Законом України «Про податок на додану вартість»	Порядок відшкодування за Податковим кодексом України
		Звичайне відшкодування	Автоматичне відшкодування
Початок відліку строку отримання відшкодування	Після подання декларації	Після закінчення терміну звітування	Після закінчення терміну звітування
Можливість проведення виїзної перевірки	+	+	-
Загальний максимально можливий строк отримання відшкодування (днів), в тому числі:	40 (без виїзної перевірки), або 70 (з виїзною перевіркою)	40 (без виїзної перевірки), або 70 (з виїзною перевіркою)	26
Строк перевірки достовірності (календарних днів)	30 (тільки камеральна перевірка), або 60 (камеральна та виїзна перевірки)	30 (тільки камеральна перевірка), або 60 (камеральна та виїзна перевірки)	20 (тільки камеральна перевірка)
Строк подання висновку ДПИ до казначейства	5 днів	5 днів ...

Подобные документы

• Особливості оподаткування операцій податком на додану вартість при переміщенні товарів через митний кордон України

  Історія становлення та теоретичні засади податку на додану вартість. Обчислення податку на додану вартість при переміщенні товарів через митний кордон України. Платники та об’єкти податку на додану вартість. Дата виникнення податкового зобов’язання.
  
  курсовая работа [54,2 K], добавлен 27.03.2012
  

• Дослідження механізму податку на додану вартість як фіскального інструменту держави

  Економічна сутність податку на додану вартість. ПДВ як основний фіскальний інструмент наповнення бюджету України. Удосконалення і шляхи реформування механізму сплати і відшкодування ПДВ. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 21.07.2016
  

• Розрахунки за податком на додану вартість у сільськогосподарських підприємствах

  Сутність та роль податку на додану вартість у вітчизняній системі оподаткування, принципові підходи до справляння, нормативне забезпечення обліку. Фінансово-економічна характеристика суб’єкта підприємництва, розрахунок податку на додану вартість.
  
  дипломная работа [681,5 K], добавлен 17.01.2014
  

• Звітність за податком на додану вартість

  Сутність, призначення податку на додану вартість та його нормативне регулювання. Організація первинного обліку, особливості аналітичного та синтетичного обліку відповідних розрахунків. Відображення податку на додану вартість у фінансовій звітності.
  
  курсовая работа [50,4 K], добавлен 29.04.2015
  

• Економічна сутність та характеристика податку на додану вартість

  Система оподатковування, заснована на податку на додану вартість, в країнах Європейського Союзу. Стимулювання зростання виробництва в Україні. Платники податку на додану вартість. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету.
  
  реферат [26,0 K], добавлен 24.02.2013
  

• Податок на додану вартість і його роль в формуванні доходів бюджету

  Податковий облік податку на додану вартість, платники податку; об’єкти оподаткування та операції, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від нього. Роль податку на додану вартість в державний бюджет, аналіз надходжень ПДВ до зведеного бюджету.
  
  курсовая работа [850,0 K], добавлен 17.02.2011
  

• Система оподаткування діяльності юридичних осіб податком на додану вартість, вимоги щодо реєстрації осіб, як платників податку

  Історія ПДВ в Україні і світі. Платники податку на додану вартість. Вимоги і порядок щодо їх реєстрації. Особливості справляння ПДВ в зарубіжних країнах. Обчислення податку юридичними особами згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства
  
  курсовая работа [51,9 K], добавлен 27.03.2012
  

• Контроль нарахування та сплати податку на додану вартість

  Камеральна перевірка декларацій з податку на додану вартість. Документальна перевірка ПДВ; реєстр обліку придбання та продажу товарів. Обґрунтованість застосування пільг при наданні податкового кредиту. Контроль нарахування та сплати податку на прибуток.
  
  контрольная работа [54,5 K], добавлен 29.12.2012
  

• Облік, аналіз і аудит податку на додану вартість

  Економічна суть податку на додану вартість (ПДВ) та місце у формуванні бюджету країни. Нормативно-правове регулювання розрахунків з ПДВ. Організація обліку та документування операцій з ПДВ на підприємстві, відображення у фінансовій і податковій звітності.
  
  курсовая работа [138,9 K], добавлен 04.06.2013
  

• Сутність та фіскальна роль податку на додану вартість

  Податок на додану вартість - різновид непрямого оподаткування, що є обов'язковим платежем загальнодержавного значення з універсальними ставками і однаковими податковими зобов'язаннями платників перед державою. Особливості складання податкової накладної.
  
  курсовая работа [56,1 K], добавлен 19.02.2012
  

• Сплата податку на додану вартість

  Визначення за даними господарських операцій складу валових витрат підприємства та валових доходів, суми податку на прибуток до сплати. Знаходження податкового кредиту та податкового зобов’язання, суми сплати до бюджету податку на додану вартість.
  
  задача [18,6 K], добавлен 02.02.2010
  

• Документальна організація обліку сплати податку на додану вартість

  Організаційно-правові засади реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість, порядок його обчислення и сплати. Вимоги, щодо реєстрації платників податку та її анулювання. Правила оформлення податкової накладної.
  
  курсовая работа [48,7 K], добавлен 17.11.2014
  

• Механізм оподаткування операцій комерційних банків

  Значення податку на додану вартість в системі оподаткування банківських та фінансово-господарських операцій комерційних банків України. Аспекти формування, структури, розподілу та використання податку на додану вартість операцій комерційних банків.
  
  курсовая работа [981,5 K], добавлен 15.02.2014
  

• Облік податку на прибуток та ПДВ

  Особливості оподаткування підприємств. Теоретико-методологічні основи обліку податку на прибуток та на додану вартість. Облік податку на прибуток та податку на додану вартість на ПП "Рушничок НЕО". Відображення податку на прибуток у фінансовій звітності.
  
  курсовая работа [67,3 K], добавлен 24.12.2010
  

• Податок на додану вартість в системі непрямого оподаткування

  Характеристика та сутність податку на додану вартість. Основні особливості найважливішого фіскального податку в українській системі оподаткування. Аналіз основних недоліків податків та напрямки його реформування в системі непрямого оподаткування.
  
  курсовая работа [540,3 K], добавлен 12.12.2011
  

• Аналіз суперечності використання ПДВ та його перспективи

  Дослідження особливостей механізму стягнення, адміністрування і відшкодування податку на додану вартість. Комплексний аналіз суперечності використання ПДВ, пропозиції по її вдосконаленню. Обґрунтування напрямків збільшення податкової ефективності ПДВ.
  
  статья [426,5 K], добавлен 14.08.2013
  

• Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами

  Сукупність податків і зборів до бюджету та внесків до державних цільових фондів. Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами. Розрахунок податків відповідно до отриманої декларації. Елементи системи оподаткування.
  
  курсовая работа [54,3 K], добавлен 11.09.2014
  

• Проблеми справляння ПДВ та його вплив на фінансові ресурси суб’єктів господарювання

  Значення непрямого податку на додану вартість (ПДВ). Ефективність загально-європейського та російського напрямку застосування в Україні ПДВ як бюджетоутворюючого непрямого податку на споживання. ПДВ в експортних та імпортних операціях підприємства.
  
  дипломная работа [5,4 M], добавлен 05.07.2011
  

• Податковий облік

  Податок на додану вартість. Розрахунок суми податку на прибуток за перший квартал поточного року. Складання декларації з податку на прибуток. Розрахунок комунального податку, розрахунок податку з власників транспортних засобів за звітний період.
  
  контрольная работа [33,4 K], добавлен 08.12.2010
  

• Прогнозування податку на додану вартість (ПДВ)

  ПДВ як одне з головних джерел державних надходжень в Україні, його сутність та нормативно-правова база. Загальна характеристика економіко-математичних методів і методик, що використовуються у сучасній податковій системі України для прогнозування ПДВ.
  
  научная работа [82,5 K], добавлен 03.03.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам