Податок на додану вартість

3 робочих дня

Строк перерахування відшкодування (операційних днів)

5

5

3



Таким чином, податковим законодавством закріплена процедура автоматичного відшкодування ПДВ, визначені критерії, яким мають відповідати платники ПДВ, що мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування.

Не дивлячись на всі переваги автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, воно не стало широко вживаним механізмом отримання ПДВ. Причиною цього є додаткові обмеження, встановлені ПКУ.

Можна погодитися з думкою науковців про те, що запровадження процедури автоматичного відшкодування ПДВ - це позитивний крок у податковій системі нашої країни. Разом з тим, норма автоматичного відшкодування має ряд недоліків в частині неоднозначного визначення ряду критеріїв [51]:

рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) повинно бути вищим від середнього по галузі (при цьому середній показник рівня податкового навантаження по галузі визначається самим податковим органом, відсутні джерела отримання відповідної об'єктивної інформації);

повинен бути відсутній податковий борг (при цьому незрозумілим є питання відповідності платника податку цьому критерію при наявності податкового боргу за іншими податками та зборами, наприклад, зі збору з першої реєстрації транспортного засобу, податку на доходи фізичних осіб, збору за використання води тощо).

Незважаючи на велику роботу, що проводиться податковими органами з автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, фахівці виділяють існуючі наразі проблеми. Так, І. Шевалгін [57] cеред найбільших нарікань стосовно бюджетного відшкодування називає «несвоєчасність проведення податкових перевірок … через відсутність достатньої кількості працівників податкової або за інших об'єктивних і не дуже обставин» та «недотримання строків самого проведення відшкодування, адже на практиці висновки про відшкодування ПДВ направляються до казначейства по декілька разів, і при цьому на неповну суму, а лише частинами, що підтверджені зустрічними перевірками».

М. Саєнко [44], дослідивши практику автоматичного відшкодування ПДВ в Україні, серед актуальних проблем автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ називає недостатнїй рівень середніх зарплат у платників податків, порушення встановлених законом термінів на виплату такого відшкодування, «відсутність судової практики з вказаного питання, що свідчить про неготовність платників податків відстоювати свої права і інтереси в судовому порядку».

Е. Набока [10] указує на те, «що встановлені в Податковому кодексі України критерії сприяють обмеженню доступу підприємств до автоматичного режиму відшкодування ПДВ. У зв'язку з цим пропонується переглянути встановлені критерії зокрема: знизити рівень розміру середньої заробітної плати; використовувати при розрахунку показники повної занятості, а не фактичну кількість працюючих; при розрахунку загальної суми розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями як базовий період використовувати квартал».

Усталена судова практика свідчить про те, що суб'єкти господарювання не можуть отримати бюджетне відшкодування навіть за ситуації, коли перевірка пройшла з «позитивними результатами» і суму ПДВ по декларації підтверджено. Це пов'язано крім іншого і з тим, що контролюючі органи не дають висновку про суми відшкодування ПДВ без підтвердження їх результатами звірки по ланцюжку «покупець-виробник». Законодавчих підстав для таких дій немає, що підтверджують і суди. Як правило, платники податків подають позови до суду про визнання протиправної бездіяльності органу доходів і зборів щодо не формування і не надання висновку по сумам ПДВ, які підлягають відшкодуванню із бюджету [58].

В той же час деякі суди керуються позицією, викладеною ще в постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 24.02.2009 р. № 09/81. В цій постанові ВСУ дійшов висновку, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості по ПДВ право платника порушується в результаті неотримання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення вказаних засобів (відшкодуванні заборгованості). З урахуванням викладеного при поданні позову до суду слід обов'язково висувати вимогу про стягнення суми бюджетної заборгованості по ПДВ [58].

Суди переважно задовільняють такі позови і відмічають, що аргументи про неможливість проведення перевірки по ланцюгу постачальників є безпідставними, оскільки, якщо контрагент не виконав зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме відносно цієї особи. Така обставина не є основою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли він виконав усі передбачені законом умови відносно отримання такого відшкодування і має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Суди також звертають увагу на те, що право платника податку на бюджетне відшкодування не поставлене в залежність від проведення або непроведення зустрічних перевірок по ланцюжку до кінцевого продавця товарів (послуг).

Висновки до розділу 1

В сучасних умовах податкові надходження є основним джерелом доходів держави. Значну частку податкових надходжень займає податок на додану вартість. Існує багато суперечностей щодо податку на додану вартість: його справедливості, форми стягнення, та загалом його необхідності. Розвиток ПДВ в Україні умовно поділяють на три етапи. Перший етап розпочався прийняттям Закону України «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 р., до якого декілька разів вносились зміни. Другий етап розпочався 3 квітня 1997 р., коли було прийнято Закон України «Про податок на додану вартість». Цей закон втратив чинність на підставі Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. Введенням дію ПКУ розпочався третій етап розвитку ПДВ в Україні.

Бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника. Тобто, якщо різниця між сумою податкового зобов'язання з ПДВ звітного періоду та сумою податкового кредиту такого періоду має від'ємне значення, вона повертається платнику податку у будь-який можливий спосіб. Джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України.

Можна погодитися з думкою науковців про те, що запровадження процедури автоматичного відшкодування ПДВ - це позитивний крок у податковій системі нашої країни. Разом з тим, норма автоматичного відшкодування має ряд недоліків в частині неоднозначного визначення ряду критеріїв. Метою механізму автоматичного відшкодування ПДВ було скоротити терміни отримання обігових коштів платниками податку та підвищити їх платоспроможність. Введення автоматичного бюджетного відшкодування з одного боку прискорює отримання повернення ПДВ в порівнянні із звичайною процедурою, а з іншого - знижує адміністративне навантаження на платника податків.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ВІДШКОДУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз факторів, що впливають на процес відшкодування податку на додану вартість в Україні

У системі податків ПДВ посідає особливе місце. Цей податок, що охоплює найбільшу кількість суб'єктів господарювання, є одним з основних джерел наповнення Державного бюджету України. Ряд переваг, що притаманні ПДВ, забезпечили цьому податку популярність у багатьох країнах світу.

Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи і послуги сприяє вагомому зростанню доходів держави, які надходять до бюджету від цього податку. Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Універсальні, тобто єдині, ставки полегшують як обчислення податку безпосередньо для платників, так і контроль державних податкових органів за дотриманням платіжної дисципліни.

До переваг ПДВ також належать збільшення доходів держави при зростанні населення та його добробуту, а також можливість впливу держави на розвиток виробництва і сфери послуг. Одночасно відомі й ряд недоліків даного податку, головним з яких є його регресивний характер, що проявляється у відсутності безпосередньої залежності його обсягів від розміру доходів платників.

Взагалі податки на споживання вважаються податками на бідних, а тому гостро засуджуються. Це пов'язане з тим, що групи осіб з низьким рівнем доходу в якості податку в ціні споживчих товарів сплачують більшу частку свого доходу порівняно з високодохідними групами населення.

Однак, внаслідок притаманних ПДВ перевагам, він широко застосовується у країнах з ринковою економікою та є обов'язковим у країнах ЄС, де давно завершилися дискусії на предмет доцільності справляння ПДВ на його користь. У загальній сумі податкових надходжень державного бюджету його сума у цих країнах коливається у межах 14-25%. В останні десятиліття його зростання у більшості країн супроводжувалося зменшенням частки податку на прибуток компаній. Щодо ставок податку на додану вартість, то у 2000 р. найнижча ставка цього податку була в Японії - 3 %, найвища у Швеції - 25%, в Німеччині - 16%, у Франції - 19,6%, а в середньому в країнах ЄС вона становила 18,7% [22].

У переліку проблем, що вимагають нагального розв'язання особливе місце належить проблемі відшкодування ПДВ. Це пов'язане з тим, що саме механізм відшкодування цього податку створює основні проблеми щодо його ефективного функціонування. У зв'язку з цим необхідним є аналіз факторів, що впливають на процес відшкодування ПДВ в Україні.

На початковій стадії дослідження в тих випадках, коли із великої кількості показників слід виділити найбільш важливі для подальшого аналізу, проводиться апріорне ранжирування факторів.

Фактори ранжируються в порядку зменшення за значимістю для показника, що вивчається (процес відшкодування податку на додану вартість в Україні). Вклад кожного з них оцінюється за величиною рангу - місця, що відведено експертом даному фактору при ранжируванні [23, с. 52].

Особливість методу експертних оцінок полягає в проведенні експертами інтуїтивно-логічного аналізу проблеми з кількісною оцінкою відібраних факторів та формальною обробкою результатів. Отримана в результаті обробки загальна думка експертів приймається як рішення проблеми. Комплексне використання інтуїції, логічного мислення та кількісних оцінок з їх формальною обробкою дозволяє отримати ефективне рішення проблеми [12, c. 155].

До факторів, які найбільш суттєво впливають на процес відшкодування податку на додану вартість в Україні належать:

Х1 - відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Підставою для проведення перевірки при визначенні достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ є наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про: 1) відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру; 2) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); 3) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; 4) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; 5) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, стосовно яких відсутні рішення або відомості, які є підставою для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

Х2 - балансова вартість основних фондів. Підставою для проведення перевірки при визначенні достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ є невідповідність платника критерію щодо наявності основних фондів для провадження задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

Х3 - наявність податкового боргу. Одним з критеріїв, яким мають відповідати платники ПДВ, що мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування є відсутність податкового боргу;

Х4 - розмір заробітної плати. Одним з критеріїв, яким мають відповідати платники ПДВ, що мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування є чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);

Х5 - величина податкового забов'язання з НПП. Підставою для проведення перевірки при визначенні достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ є рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);

Х6 - численність працівників на підприємстві. Підставою для проведення перевірки при визначенні достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ є невідповідність платника критерію: у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником, перевищує 20 осіб та середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 раза перевищує мінімальний установлений законодавством рівень;

Х7 - обсяг експортних операцій за «0» ставкою. Підставою для проведення перевірки при визначенні достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ є відсутність даних у податковій звітності платника про здійснення протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) операцій з постачання товарів/послуг, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість, або наявність даних про те, що обсяг таких операцій становить менш як 40 відсотків загального обсягу постачання;

Х8 - стадія банкрунства. Одним з критеріїв, яким мають відповідати платники ПДВ, що мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування є: не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

Х9 - наявність перевищення між податковим кредитом та податковим забов'язанням. Підставою для проведення перевірки при визначенні достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ є існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки;

Х10 - срок реєстрації платника податку. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, що були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

Х11 - обсяг оподатковуваних операцій. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, що мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

Х12 - постійне місце реєстрації. Підставою для проведення перевірки при визначенні достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ є наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про: відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру.

Для виявлення ступеню впливу на проводиться опитування респондентів. Було опитано 12 респондентів. Кожному респонденту було запропоновано заповнити анкету, в якій перераховуються фактори, що можуть впливати на досліджуваний показник. Фактору, який на думку респондента, найбільш впливає на досліджуваний показник, присвоюється ранг 1, а фактору, який найменш суттєво впливає на досліджуваний показник присвоюється ранг 12. Результати опитування приведені в табл. 2.1.

Після заповнення зведеної анкети проводиться перевірка виконаних розрахунків. Для цього перевіряється контрольна сума по всіх графах за формулою 2.1 [12]:

, (2.1)

де - ранг j-го фактора у i-го респондента;

n - кількість факторів.

Таблиця 2.1 - Матриця рангів

Фактори	Ранги, встановлені експертами
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	У
Х1	11	10	12	11	12	11	12	12	12	12	11	12	138
Х2	3	3	3	4	2	3	3	3	2	3	4	2	35
Х3	7	7	8	7	7	7	7	8	7	7	7	7	86
Х4	1	1	1	2	1	1	1	1	3	1	1	1	15
Х5	2	2	2	1	3	2	2	2	1	2	2	3	24
Х6	4	5	4	5	4	4	4	4	4	4	3	4	49
Х7	5	4	5	3	5	5	5	5	6	5	5	6	59
Х8	10	12	10	10	11	9	10	10	10	10	12	10	124
Х9	6	6	6	6	6	6	6	6	5	6	6	5	70
Х10	8	9	7	8	8	8	9	7	8	8	8	8	96
Х11	9	8	9	9	9	12	8	9	9	9	9	9	109
Х12	12	11	11	12	10	10	11	11	11	11	10	11	131
У	78	78	78	78	78	78	78	78	78	78	78	78	936

Необхідним етапом є проведення оцінки, з точки зору опитуваних респондентів, ступеню впливу відібраних факторів на досліджуваний показник. Необхідно в зведеній анкеті підрахувати суму кожної строки. При цьому сума всіх строк повинна дорівнювати сумі всіх стовпців (формула 2.2) [12]:



, (2.2)

Основуючись на отриманих сумах було побудовано гістограму розподілу сум рангів впливу відібраних факторів на досліджуване явище (рис. 2.1).

За даними результатами можна виділити 3 групи факторів за ступенем впливу:

1) найбільш суттєво, на думку опитуваних респондентів, на процес відшкодування податку на додану вартість в Україні впливають такі фактори: розмір заробітної плати, величина податкового забовьязання з НПП, балансова вартість основних фондів, чисельність працівників на підприємстві;

Рис. 2.1 - Гістограма розподілу сум рангів впливу факторів, що впливають на процес відшкодування податку на додану вартість в Україні

2) фактори із середнім ступенем впливу: обсяг експортних операцій за «0» ставкою, наявність перевищення між податковим кредитом та податковим забов'язанням, наявність податкового боргу, срок реєстрації платника податку;

3) найменше впливають наступні фактори: обсяг оподатковуваних операцій, стадія банкрунства, постійне місце реєстрації, відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оцінимо ступінь узгодженості думок всіх опитаних респондентів. Припустимо, що збіг думок опитуваних респондентів є випадковим. Для цього знайдемо значення коефіцієнта конкордації, який розраховується за формулою (2.3) [12]:

W = 12S / ( m2 ( n2 - n )), (2.3)

де W - коефіцієнт конкордації;

m - кількість експертів, що приймали участь у дослідженні;

n - кількість факторів, що впливають на досліджуваний показник.

S = ?ДІ = 14579,

W = 12*14579 / (12*12(12*12*12-12)) = 174948 / 247104 = 0,708.

Значення 70,8% свідчить про високий рівень узгодженості між респондентами. Значимість коефіцієнту конкордації оцінюємо за критерієм Пірсона (чІ), який підпорядковується чІ розподілу з числом ступенів вільності n-1 за наступною формулою (2.4) [12]:

чІ = m*(n - 1)*W, (2.4)

чІ = 12*11*0,708 = 93,456.

Розраховане значення чІ більше табличного для 5%-го рівня значимості для відповідного числа ступенів вільності. Отже, гіпотезу про випадковість у збігу думок опитуваних експертів необхідно вважати відкинутою. Тобто з імовірністю 0,94 можна стверджувати, що узгодженість думок всіх опитаних респондентів є невипадковою.

Узгодженість думок всіх опитуваних респондентів є не випадковою. Можна погодитися з думкою експертів про те, що найбільш суттєво впливають на процес відшкодування податку на додану вартість в Україні: розмір заробітної плати, величина податкового забов'язання з НПП, балансова вартість основних фондів, чисельність працівників на підприємстві.

2.2 Оцінка тенденцій бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Україні

Найбільшу частку надходжень державного бюджету займають: ПДВ (57%), податок на прибуток (17%), акцизний податок (11%), ввізне мито (4%). ПДВ в Україні було запроваджено у 1992 р. і він замінив податок з обороту, який існував за радянських часів. Ставку податку визначено на рівні 20%. Як і в усіх країнах, в який впроваджено ПДВ, експорт в Україні оподатковується за нульовою ставкою для уникнення подвійного оподаткування експортерів. Разом з тим, вчасне і повне відшкодування ПДВ не було досягнено, незважаючи на запровадження автоматичного відшкодування ПДВ, що шкодить конкурентоспроможності експортерів на світовому ринку. Протягом років існування ПДВ цей податок традиційно критикували за його низьку ефективність та недосконале адміністрування.

Рис. 2.2 - Структура податкових надходжень до Державного бюджету України

ПДВ є основним джерелом наповнення бюджету. В Україні ПДВ - це головний фіскальний податок, що формує в середньому понад 50% загального обсягу податкових надходжень та понад 30 загальних доходів державного бюджету. Питома вага податку у надходженнях платежів за 2013 р. склала 57%. У 2013 році до Державного бюджету України забезпечено збір ПДВ у сумі 181,4 млрд. грн., в тому числі до загального фонду - 180,8 млрд. грн., що становить 59,2% доходів, які контролюються податковими органами. Надходження ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) склали 84,2 млрд. грн. При цьому забезпечено випереджаючі темпи росту ПДВ економічним показникам. Зокрема, при зростанні надходжень на 3,5% (+2,9 млрд. грн.) ріст економічних показників становить: реальний валовий внутрішній продукт (далі - ВВП) 100%, номінальний ВВП - 103,3%, обсяг виробництва 95,3%, обсяг реалізації 100,2%. На зменшення надходжень з ПДВ з ввезених на територію України товарів вплинуло зниження обсягів імпорту товарів на 7,4% (рис. 2.3) [43].

Рис. 2.3 - Надходження ПДВ до загального фонду Державного бюджету України

Так, у 2007-2013 рр. динаміка обсягів мобілізації ПДВ виглядала наступним чином (рис. 2.4) [35].



Рис. 2.4 - Динаміка обсягів мобілізації ПДВ в Україні

Як показано на рис. 2.4, імпорт традиційно є основним джерелом доходів від ПДВ. Отже, ефективне адміністрування ПДВ на кордоні є надзвичайно важливим. Воно також стосується анти контрабандних заходів, що включає кроки щодо правильного визначення митної вартості товару.

Водночас база оподаткування ПДВ занижується через численні пільги зі сплати ПДВ, які надаються у двох формах: нульова ставка і звільнення зі сплати ПДВ, Зокрема Міністерство фінансів оцінило втрати бюджетних доходів від надання пільг зі сплати ПДВ у сумі 22,3 млрд. грн. на 2013 рік, що становить 14,4% від запланованих доходів від ПДВ. Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону про Державний бюджет на 2013 р. втрати бюджетних доходів від надання пільг зі сплати ПДВ становитимуть 22,3 млрд. грн. Водночас за даними Державної митної служби податкові пільги, ймовірно, саме зі сплати ПДВ, призвели до втрати доходів у сумі 19,7 млрд. грн. лише в першому кварталі 2012 р. Майже половина від цієї суми пояснюється застосуванням спеціального режиму зі сплати ПДВ сільськогосподарськими підприємствами [20].

Як свідчать дані табл. 2.2, надходження ПДВ до Державного бюджету України за останні роки зросли. Найбільша частка ВВП (понад 7%) була розподілена за допомогою ПДВ у 2009 р. Незважаючи на те, що виконання доходів бюджету у 2009 р. на відміну від попередніх років відбувалося у значно складніших економічних та політичних умовах, його надходження зросли майже на мільярд гривень. Це відбулося головним чином за рахунок детінізації економіки. Зокрема, до бюджету було залучено додатково 8,7 млрд. грн. ПДВ.

При цьому норматив граничних рівнів результативності контрольно-перевірочної роботи по упередженню безпідставно заявлених до відшкодування сум ПДВ у 2009 р. у цілому по Україні виконано на 104,7%, порівняно з 2008 р., коли цей показник становив 82,6%. У 2010 р. упереджено понад 7,7 млрд. грн. Підрозділами податкової міліції ліквідовано 172 конвертаційних центри, що на 13% більше порівняно з минулим роком.

Таблиця 2.2 - Динаміка ВВП, обсяги надходжень ПДВ і його відшкодування у 2005-2013 рр.

Рік	ВВП	Надходження ПДВ	Відшкодовано ПДВ
	млрд грн.	% до попереднього року	млрд грн.	% до попереднього року	% у ВВП	млрд грн.	% до попереднього року	% у надходженнях ПДВ
2007	720,731	-	59,38	-	8,24	18,87	-	31,78
2008	948,056	131,54	92,08	155,07	9,71	34,41	182,35	37,37
2009	913,345	96,34	84,60	91,88	9,26	37,72	109,62	44,59
2010	1082,569	118,53	86,32	102,03	7,97	62,80	166,49	72,75
2011	1302,079	120,28	130,09	150,71	9,99	42,00	66,88	32,29
2012	1408,889	108,20	138,83	106,72	9,85	46,00	109,52	33,13
2013	1451,876	103,05	128,27	92,39	8,83	53,40	116,09	41,63

Як свідчать наведені у табл. 2.2 дані, відсоток відшкодованого ПДВ у загальних його надходження зростає. Так, порівняно з 2007 р. таке зростання у 2010 р. становило понад 28% і перевищило 72% загальних надходжень. Завдяки руйнуванню схем мінімізації ПДВ (шляхом «нетипового» експорту, за участю «податкових ям») за 10 місяців 2010 р. донараховано 4,5 млрд. грн. податкових зобов'язань, що становить 5,8% надходжень до загального фонду державного бюджету. Зменшено суму відшкодування ПДВ на 0,4 млн. грн, або 2,2% від відшкодованої суми грошовими коштами на рахунки платників. Але, незважаючи на здійснені зусилля, проблема відшкодування ПДВ в Україні продовжує залишатися дуже гострою.

Протягом 2013 р. платникам податків відшкодовано 53,4 млрд. грн. ПДВ. Порівняно з 2012 р., сума відшкодування зросла на 7,5 млрд. грн. У 2013 р. платникам повернуто на 3,5 млрд. грн. більше від заявленої до відшкодування суми податку, яка складала 49,9 млрд. грн. У 2012 р. суб'єктам господарювання було виплачено 46 млрд. грн. при заявлених 43,3 млрд. грн.

Усталеною популярністю у бізнесу користується спрощена процедура автоматичного відшкодування ПДВ. Цією можливістю у 2013 р. скористалися 495 платників з усіх регіонів України та різних галузей економіки, які отримали відшкодування ПДВ у сумі 22,6 млрд. грн.

У 2012 р. платникам відшкодовано 46 млрд. грн. ПДВ. Завдяки позитивному сальдо, а саме позитивній тенденції у співвідношенні відшкодованих сум (46 млрд. грн.) до заявлених (43,3 млрд. грн.), повністю ліквідовано прострочену заборгованість із відшкодування ПДВ. Загальну ж суму заборгованості скорочено на 4,5 млрд. грн. Станом на 1 січня 2013 р. ПДВ «автоматом» отримало 501 підприємство на суму 23,2 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом 2011 р. обсяги автоматичного відшкодування збільшилися у 1,5 рази.

В Україні за 2011 р. було відшкодовано 42 млрд. грн. ПДВ. На початку грудня 2011 р. Держказначейство повідомило, що в Україні за 11 місяців 2011 р. відшкодовано ПДВ на суму 39 млрд. 434,1 млн. грн., в тому числі, відбулося автоматичне відшкодування ПДВ 297 платникам на суму 13 млрд. 823,5 млн. грн., з них у листопаді 2011 р. - 220 платникам на 1 млрд 693,3 млн. грн. Обсяг відшкодувань ПДВ підприємцям України у 1-му кварталі 2014 р. становив 8,9 млрд. грн., а у першій декаді квітня - 1,4 млрд. грн. Обсяг відшкодувань в автоматичному режимі становить більш як 72% суми відшкодувань [53; 54; 11; 31; 34].

Стрімке зростання бюджетного відшкодування з ПДВ у 2012 р. на 82,4% або на 18,9 млрд. грн. свідчить про розгортання експортних операцій в Україні, у 2013 р. стрімке зростання величини бюджетного відшкодування було призупинене про, що свідчить незначний приріст у розмірі 0,3% або 110 млн. грн. Динаміка зростання обсягів відшкодованого та невідшкодованого ПДВ за 2007 - 2013 рр. показана на рис. 2.1 [18].

Як видно з рис. 2.5, у 2004 - 2005 рр. борг складав тільки третину від суми відшкодованого ПДВ, у 2009 р. цей показник збільшився удвічі та становив 23,1 млрд. грн. [18]. Основною причиною збільшення залишків стало скорочення обсягів виробництва і споживання у 2009 р., внаслідок фінансово-економічної кризи.

Рис. 2.5 - Динаміка зростання обсягів відшкодованого та невідшкодованого ПДВ за 2007 - 2013 рр. [14]

Незадовільне відшкодування податку значно погіршило фінансовий стан суб'єктів господарювання, насамперед експортерів, та створило додаткове навантаження на державний бюджет у наступних роках.

Згідно із ПКУ передбачена процедура автоматичного бюджетного відшкодування податку і визначено критерії відбору підприємств для його отримання. Не дивлячись на всі переваги автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, воно не стало широко вживаним механізмом отримання ПДВ. Причиною цього є додаткові обмеження, встановлені ПКУ.

Динаміка автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ в 2014 р. показана в табл. 2.3.

Як видно з даних таблиці, кількість платників податку, які задекларували до відшкодування на рахунки ПДВ у 2014 р. має тенденцію до зменшення. Платники, що відповідають критеріям, визначеним в ПКУ, та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ складають лише близько 20%.

Таблиця 2.3 - Динаміка автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість [7]

Показники	Кількість платників по деклараціям за
	січень 2014 р.	лютий 2014 р.	березень 2014 р.
Всього задекларували до відшкодування на рахунки платників податку, з них:	1 907	1 858	1 827
Всього по СПД, що відповідають критеріям, визначеним в ПКУ, та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ	330	308	311
Всього по СПД, що не відповідають критеріям, визначеним в ПКУ, та не мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, з них:	1 577	1 550	1 516
не відповідають наступним критеріям, встановленим пунктом 200.20 статті 200 ПКУ:
1) Обліковий стан платників свідчить про їх незнаходження по місцю реєстрації чи перебування у стадії банкрутства чи припинення	8	10	9
2) У платника обсяг експортних операцій та інших операцій за "0" ставкою протягом попередніх 12 місяців не перевищує відсоток, визначений п.п. 200.19.3 п.200.19 ст.200 ПКУ	323	298	279
3) Наявні розбіжності між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних не перевищує 10 відсотків (п.п. 200.19.4 п.200.19 ст.200 ПКУ)	251	313	188
4) Середня заробітна плата працівників не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів)	1 409	1 372	1 372
5) Наявний податковий борг	112	177	190
6) не відповідають трьом наступним критеріям одночасно:
чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку (ЧПк), перевищує 20 осіб у кожному з останніх 4-х звітних кварталів залишкова балансова вартість основних фондів для ведення задекларованої діяльності на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 послідовних календарних місяців рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх 4-х звітних податкових періодів (кварталів)	346	329	333
7) Великий платник податків не декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року	27	30	22

Найбільша кількість платників не відповідає критерію щодо необхідності середньої заробітної плати працівників не менше ніж у два з половиною рази перевищувати мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів).

Для оцінки тенденцій бюджетного відшкодування ПДВ в Україні здійснимо прогнозування його обсягів. Однією із прогнозуючих систем є побудова економетричних моделей динаміки, за допомогою яких розробимо прогноз відшкодування ПДВ на 2014 - 2016 рр.

Регресійний аналіз є основним статистичним методом побудови математичних моделей об'єктів або явищ по експериментальним даним. Регресійний аналіз допомагає оцінити вплив різних факторів на досліджуваний процес. Економетричною моделлю називається регресійна модель, яка описує лінійний зв'язок між двома економічними показниками, один з яких є залежною (пояснюваною, ендогенною), а другий - незалежною (пояснюючою, екзогенною) змінною [15, c. 29]. Можна виділити такі етапи побудови регресійної моделі [21, c. 30]:

1) вибір та аналіз фактору, який впливає на процес (або показник), що вивчається;

2) оцінка невідомих параметрів моделі;

3) перевірка моделі на адекватність;

4) перевірка коефіцієнтів моделі на значимість;

5) розрахунок основних характеристик та побудова інтервалів довіри;

6) аналіз отриманих результатів, висновки. Побудова лінійної моделі зводиться до оцінки її параметрів - а і b. Оцінки параметрів лінійної регресії можуть бути знайдені різними методами. Класичний підхід до оцінювання параметрів лінійної регресії заснований на методі найменших квадратів.

Метод найменших квадратів (МНК) дозволяє отримати такі оцінки параметрів a i b, при яких сума квадратів відхилень фактичних значень результативної ознаки у від розрахункових (теоретичних) [47, c. 62].

Складність розрахунків та узагальнення інформації призводить до необхідності широкого використання обчислювальної техніки, тому побудова та аналіз регресійних моделей базується на використанні сучасних пакетів прикладних програм. Замість обчислень коефіцієнтів a і b за формулами можна скористатися статистичними функціями, представленими в електронних таблицях Microsoft Excel. Електронний процесор MS Excel дозволяє будувати математичні моделі за наявними табличними даними. Для цих цілей MS Excel містить пакет аналізу даних, в який входять: регресійний аналіз, кореляція, дисперсійний аналіз тощо [26].

Для прогнозу обрану тип моделі - логарифмічна функція, а також встановлено періоду прогнозування - 3 роки (табл. 2.4), і необхідності розрахунку коефіцієнта детермінації. Прогноз, здійснений за допомогою пакету Excel, показаний на рис. 2.6.

Рис. 2.6 - Прогноз відшкодування ПДВ, здійснений за допомогою пакета MS Excel

Таблиця 2.4 - Фактичні та прогнозні обсяги відшкодування ПДВ

Рік	Фактичні обсяги відшкодування ПДВ, млрд. грн.	Прогнозні обсяги відшкодування ПДВ, млрд. грн. y = 17,108Ln(x) + 21,564
2007	18,87	21,56
2008	34,41	33,42
2009	37,72	40,36
2010	62,8	45,28
2011	42	49,10
2012	46	52,22
2013	53,4	54,85
2014	58,74	57,14
2015	-	59,15
2016	-	60,96
2017	-	62,59

Таким чином, результати побудови економетричної регресійної моделі свідчать про її достатньо високу надійність при прогнозуванні обсягів відшкодування ПДВ в Україні. Зважаючи на постійну мінливість соціально-соціально-економічних та політичних умов господарювання, побудована модель потребуватиме внесення деяких корективів з часом.

2.3 Особливості процесу відшкодування податку на додану вартість після внесення змін до Податкового кодексу України

Верховна Рада України 31 липня 2014 р. прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» №1621-VII [2]. Законом запроваджено електронну систему адміністрування ПДВ та суттєво змінено порядок і критерії бюджетного відшкодування ПДВ. Нові правила починають діяти з 1 січня 2015 р.

Банк, визначений КМУ для впровадження електронного адміністрування (далі - ПДВ-Банк) автоматично відкриває рахунки (далі -ПДВ-рахунки) всім існуючим та новоствореним платникам ПДВ.

В Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) додається додаткова умова реєстрації податкових накладних: постачальник має право зареєструвати видані податкові накладні лише в межах суми його «вхідного» ПДВ (ПДВ за отриманими податковими накладними та «імпортний» ПДВ) та суми поповнень ПДВ-рахунку.

Гранична сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, обчислюється за формулою (2.5) [2]:

?ПН = ?ПН(о) + ?Митн + ?Поповнення - ?ПН(в) - ?Відшкодування - ?Перевищення, (2.5)

де ?ПН(о) - загальна сума ПДВ за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;

?Митн - загальна сума ПДВ, сплаченого при імпорті товарів;

?Поповнення - загальна сума поповнення ПДВ-рахунку з власного поточного рахунку платника ПДВ;

?ПН(в) - загальна сума ПДВ за виданими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;

?відшкодування - загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування;

?перевищення - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених у податкових деклараціях, над сумою податку, що міститься в виданих податкових накладних за відповідний період (тобто, сума податкових зобов'язань за «нестандартними» операціями, наприклад використання товарів/ послуг в неоподатковуваних операціях).

Розрахунок такої граничної суми ведеться наростаючим підсумком з дня набрання чинності новими правилами (1 січня 2015 р.).

Платники податку можуть самостійно поповнювати свій ПДВ-рахунок. Платники не можуть на свій розсуд знімати чи перераховувати кошти з ПДВ-рахунку. На ПДВ-рахунок не зараховуються кошти від покупців чи суми бюджетного відшкодування [20].

В разі анулювання реєстрації платника ПДВ, ПДВ-рахунок закривається, а залишок коштів на такому рахунку перераховується до бюджету.

ПДВ-Банк в режимі он-лайн передає в ЄРПН дані про залишок на ПДВ-рахунку. Якщо суми податкового кредиту та залишку на ПДВ-рахунку буде недостатньо, платник не зможе зареєструвати видану податкову накладну в ЄРПН. Відповідно, його покупець не матиме права на податковий кредит. Розглянемо числові приклади розрахунку граничної суми для реєстрації податкових накладних:

1) перший випадок можливості платника зареєструвати в ЄРПН видану податкову накладну, у якій сума ПДВ складає 18 тис. грн. розглянуто в табл. 2.5.



Таблиця 2.5 - Можливість платника зареєструвати в ЄРПН видану податкову накладну, у якій сума ПДВ складає 18 тис. грн. (випадок 1) [41]

Показники обліку (наростаючим підсумком з 1.01.2015)	Розрахунок граничної суми реєстрації податкових накладних
ПДВ за отриманими ПН (зареєстрованими в ЄРПН): 100 тис. грн. ПДВ, сплачений на митниці: 20 тис. грн. Сума поповнень ПДВ-рахунку: 40 тис. грн. ПДВ за виданими ПН (зареєстрованими в ЄРПН): 150 тис. грн. Компанія А не заявляла ПДВ до відшкодування Сума податкових зобов'язань за деклараціями за період з 1.01.2015 не перевищує суми ПДВ за виданими податковими накладними за аналогічний період (тобто, у Компанії А відсутні «нестандартні» операції).	?ПН = ?ПН(о) + ?Митн + ?Поповнення - ?ПН(в) - ?Відшкодування - ?Перевищення Два останні показники не застосовуються для Компанії А. ? ПН = 100 + 20 + 40 - 150 = 10 (тис. грн). Гранична сума реєстрації податкових накладних складає 10 тис. грн. і є недостатньою для реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 18 тис. грн. Для реєстрації такоъ податкової накладної в ЄРПН Компанія А має поповнити свій ПДВ рахунок не менш як на 8 тис. грн.

2) другий випадок можливості платника зареєструвати в ЄРПН видану податкову накладну, у якій сума ПДВ складає 18 тис. грн. розглянуто в табл. 2.6.

Нова система адміністрування ПДВ має унеможливити формування «штучного» податкового кредиту - тобто податкового кредиту покупців, щодо якого не визнані податкові зобов'язання постачальників.

Таблиця 2.6 - Можливість платника зареєструвати в ЄРПН видану податкову накладну, у якій сума ПДВ складає 18 тис. грн. (випадок 2) [41]

Показники обліку (наростаючим підсумком з 1.01.2015)	Розрахунок граничної суми реєстрації податкових накладних
ПДВ за отриманими ПН (зареєстрованими в ЄРПН): 100 тис. грн. ПДВ, сплачений на митниці: 20 тис. грн. Сума поповнень ПДВ рахунку: 70 тис. грн. ПДВ за виданими ПН (зареєстрованими в ЄРПН): 150 тис. грн. (в тому числі за ПН, які відносяться до звітних періодів, за які були подані декларації - 130 тис. грн.) Сума податкових зобов'язань, зазначена у деклараціях за звітні періоди починаючи з 1 січня 2015 року, які подані Компанією Б на момент розрахунку: 140 тис. грн. Компанія Б не заявляла ПДВ до відшкодування	?ПН = ?ПН(о) + ?Митн + ?Поповнення - ?ПН(в) - ?Відшкодування - ?Перевищення Примітка: Показник ?Перевищення розраховується як різниця між: сумою податкових зобов'язань за деклараціями за період з 1 січня 2015 року, поданими на момент розрахунку, і сумою ПДВ за виданими податковими накладними, які відносяться до звітних періодів починаючи з 1 січня 2015 року, за які були подані декларації на момент розрахунку. ?ПН = 100 + 20 + 70 - 150 - (140-130) = 30 (тис. грн.) Гранична сума для реєстрації податкових накладних складає 30 тис. грн. і є достатньою для реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 18 тис. грн. Після реєстрації такої податкової накладної гранична сума складатиме 12 тис. грн.

За новими правилами покупець зможе визнати податковий кредит в сумі не більшій, ніж загальна сума коштів, що була зарахована постачальником (та/або попередніми постачальниками в ланцюжку постачань) на їхні ПДВ-рахунки.

Також нова система має полегшити податковий контроль та стягнення ПДВ до бюджету - за результатами звітного періоду на ПДВ рахунку платника має накопичуватися сума коштів, що приблизно відповідає сумі ПДВ, яка має бути сплачена таким платником до бюджету за відповідний звітний період. Сума ПДВ до сплати автоматично стягуватиметься до бюджету з ПДВ-рахунку платника за реєстром, який Державна фіскальна служба надаватиме ПДВ-банку.

В результаті запровадження нової системи зникне необхідність проведення звірок податкового кредиту платника податку з податковими зобов'язаннями контрагентів (адже нова система має унеможливити формування фіктивного податкового кредиту). Відповідно, має скоротитися й кількість та строки податкових перевірок щодо ПДВ [41].

Мають зрости обсяги бюджетного відшкодування ПДВ для експортерів і інвесторів (адже має збільшитись ресурс для виплати відшкодування). Також мають скоротитися строки виплати бюджетного відшкодування. Натомість планування і адміністрування розрахунків з контрагентами ймовірно стане більш обтяжливим [41].

ПДВ щодо імпортованих товарів, як і раніше, сплачуватиметься на митниці.Що стосується операцій з експорту товарів, то податкові накладні виписані щодо таких операцій наразі не підлягають реєстрації в ЄРПН.

Нові правила реєстрації податкових накладних будуть розповсюджуватися і на платників ПДВ, що застосовують спеціальний режим оподаткування. Основна відмінність від загальних правил полягатиме в тому, що кошти, зараховані користувачами спецрежиму на власний ПДВ-рахунок для «гарантування» податкових зобов'язань за виданими податковими накладними за результатами звітного періоду перераховуватимуться не в бюджет, а на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства [41].

Таким чином, питання тимчасового «заморожування» обігових коштів на ПДВ-рахунках, а також більш обтяжливого адміністрування розрахунків з контрагентами буде актуальною й для аграріїв, що застосовують спецрежим ПДВ.

Закон містить суперечливі норми щодо того, як має визначатися банк для ПДВ-рахунків. З одного боку, Закон передбачає, що відкривати та вести рахунки платників ПДВ для проведення розрахунків в системі електронного адміністрування ПДВ буде Розрахунковий центр (утворений відповідно до Закону «Про депозитарну систему України»). Разом з тим, відповідно до положень ст. 2001 ПКУ банк для впровадження електронного адміністрування має визначатися КМУ.

ПДВ-банк має відкрити рахунки платникам ПДВ автоматично. Для відкриття рахунків Державна фіскальна служба надсилатиме ПДВ-банку реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника.

Закон не містить вказівок щодо того, чи матимуть платники податку доступ по даних про залишок коштів та рух коштів на ПДВ-рахунку. Найбільш ймовірно, такий доступ буде надано, оскільки він видається необхідним для ефективного функціонування системи електронного адміністрування ПДВ.

Платник податку не матиме права самостійно знімати чи перераховувати кошти з ПДВ-рахунку. Кошти з ПДВ-рахунку перераховуватимуться в бюджет ПДВ-банком за реєстрами, наданими Державною фіскальною службою.

Платник ПДВ перераховує кошти з поточного рахунку на ПДВ рахунок:

в разі недостатності розрахованої граничної суми для реєстрації виданої податкової накладної в ЄРПН;

в разі недостатності залишку коштів на ПДВ рахунку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ;

суми ПДВ, отримані від покупців при продажі товарів/послуг за готівку;

суми ПДВ при проведенні бартерних операцій;

суми ПДВ, нараховані платником за результатами проведення операцій, передбачених п. 198.5 ПКУ (наприклад, використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях або операціях що не відносяться до господарської діяльності).

Погашення задекларованих податкових зобов'язань відбуватиметься шляхом перерахування коштів з ПДВ-рахунку платника ПДВ до бюджету податку на підставі реєстрів, які Державна фіскальна служба надаватиме ПДВ-банку. В разі недостатності залишку коштів на ПДВ рахунку для погашення задекларованих зобов'язань з ПДВ, платник податку буде зобов'язаний самостійно поповнити ПДВ рахунок.

Суми бюджетного відшкодування зараховуватимуться на поточний рахунок платника ПДВ. Сума ПДВ, заявлена до відшкодування, зменшуватиме граничну суму, на яку платник ПДВ може зареєструвати податкові накладні.

Залишок коштів на ПДВ-рахунку після погашення податкових зобов'язань за декларацією можна буде використовувати для забезпечення реєстрації виданих податкових накладних та для сплати податкових зобов'язань з ПДВ у майбутньому. Закон не передбачає можливості повернути надлишок коштів з ПДВ-рахунку чи використати його для сплати інших податків.

Видані податкові накладні можуть бути забезпечені не лише коштами на ПДВ-рахунку, а й сумами ПДВ за отриманими податковими накладними чи сумами ПДВ, сплаченими при введенні товарів в Україну. Відповідно, для мінімізації заморожування коштів на ПДВ-рахунку необхідно ретельно планувати дати здійснення операцій з придбання та продажу товарів/послуг, узгоджувати дати оформлення документів (зокрема дати реєстрації податкових накладних в ЄРПН) з контрагентами.

Всі податкові накладні, незалежно від суми ПДВ, підлягатимуть реєстрації в ЄРПН (за чинними правилами - реєстрації підлягають лише податкові накладні, сума ПДВ за якими перевищує 10 тисяч гривень, та податкові накладні на імпортовані та підакцизні товари). Якщо продавець не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН, покупець не матиме права на податковий кредит.

Якщо продавець відмовляється надати податкову накладну/ зареєструвати податкову накладну ї в ЄРПН, покупець має право додати до податкової декларації за відповідний період, заяву зі скаргою на такого продавця.

На відміну від чинних правил, з 1 січня 2015 р. така скарга не буде підставою включення сум податку до складу податкового кредиту. Відповідна сума ПДВ також не враховуватиметься при розрахунку граничної суми для реєстрації податкових накладних. Натомість, як і раніше, скарга буде підставою для проведення позапланової перевірки продавця, який відмовляється реєструвати податкову накладну [41].

Аналогічно чинним правилам, відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН не звільнятиме продавця від обов'язку включати суми ПДВ, вказані в такій податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Так, враховується, за умови, що платник податку зареєстрував такі видані податкові накладні в ЄРПН.

При цьому, за новими правилами датою виникнення права платника податку на податковий кредит за послугами, придбаними у нерезидента, є дата складання податкової накладної отримувачем послуг. При цьому право на податковий кредит виникає лише за умови реєстрації самостійно виписаної податкової накладної в ЄРПН.

Сума ПДВ, заявлена до відшкодування, зменшує граничну суму для реєстрації податкових накладних, аби платник податку не міг одночасно отримати відшкодування ПДВ грошовими коштами та використати ту ж суму податкового кредиту для реєстрації податкових накладних (і, відповідно, надати можливість покупцю визнати «незабезпечений» податковий кредит).

Податкові накладні складатимуться виключно в електронній формі (за чинними правилами - в електронній або паперовій формі, за вибором отримувача). Перелік обов'язкових реквізитів податкових накладних залишається без змін.

Закон не передбачає можливості внесення змін до податкових накладних, які були зареєстровані в ЄРПН. В разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг (перегляд цін, повернення товарів/послуг, повернення сум попередньої оплати) платник податку виписує розрахунок коригування, який підлягає реєстрації в ЄРПН в порядку, передбаченому для реєстрації податкових накладних.

Закон передбачає, що порядок обліку залишку від'ємного значення суми ПДВ, задекларованого до 1 січня 2015 р. має бути визначений відповідним органом. Не виключено, що ані суми переплат з ПДВ, ані від'ємне значення ПДВ, сформовані до 1 січня 2015 р., не будуть враховуватися при розрахунку граничної суми реєстрації податкових накладних за новими правилами.

За новими правилами, які набирають чинності 1 січня 2015 р., бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення ПДВ, сформоване за результатами звітного місяця (за чинними правилами, відшкодовується від'ємне значення попереднього місяця, не погашене протягом звітного місяця). Таким чином, строк відшкодування ПДВ скорочується на один місяць.

Від'ємне значення ПДВ підлягатиме бюджетному відшкодуванню в частині, що не перевищує граничну суми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, розрахованої на момент подання декларації. Бюджетне відшкодування здійснюватиметься тільки в автоматичному режимі. Бюджетне відшкодування буде доступне лише платникам, які відповідають наступним критеріям (рис. 2.7):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.7 - Критерії щодо платників для надання права на бюджетне відшкодування ПДВ [2]

Усі інші чинні критерії для отримання бюджетного відшкодування скасовано. С...