Аналіз закономірностей формування та розміщення грошової маси

Необхідно вирішити проблему відсутності на біржах України вторинного ринку цінних паперів. Вся біржова система охоплює 1% торгів на організованому вторинному ринку. Це відбувається тому, що вони не витримують конкуренції а ні з неорганізованим вторинним ринком, а ні з) ПФТС (Перша Фондова Торгова Система), яка є монополістом на вторинному ринку. В умовах українського ринку цінних паперів у фондових бірж практично єдиним видом діяльності є проведення аукціонів по продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, які належать державі та знаходяться на етапі приватизації. Ця діяльність не тільки не відповідає загальноприйнятій в світі практиці роботи фондових бірж, але й багато в чому є штучною, тому що вона цілком залежить від активності Фонду держмайна України, характеру та кількості об'єктів, що виставляються на продаж, тобто від його політики на фондовому ринку вцілому та по відношенню до окремих фондових бірж.

Необхідно вирішити питання щодо забезпечення більш детального розкриття інформації та попередження можливих некваліфікованих дій інвестиційних керуючих, які здійснюють управління активами інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній.

Багато аналітиків вказують на помилковість в виборі моделі, що спричинила дещо повільні її темпи і навіть гальмувало приватизаційний процес. Але і в країнах Західної та Східної Європи приватизація не проходила без проблем. Однак припинення приватизації -- теж не вихід, бо галузь потребує інвестицій.

В цьому відношенні варто запровадити більш жорсткі, аж до адміністративних, але законні, заходи щодо організованості та прозорості ринку корпоративних цінних паперів. Ця проблема постає особливо гостро коли на ринку починають обертатися акції стратегічно важливих підприємств. Завдання полягає в тому, щоб утримати акції цих підприємств в системі біржової торгівлі та в ПФТС, не допустивши їх на неорганізований ринок.

Всі сучасні тенденції розвитку світового валютного ринку повністю залежать від ситуації, яка склалась на міжнародній економічній арені. Ці сучасні тенденції являють собою сукупність факторів, що повністю відповідають вимогам сучасної економіки та дозволяють удосконалити взагалі всю систему міжнародних економічних відносин. Серед тенденцій можна виділити найбільш виражені, і, в першу чергу, до них відноситься збільшення кількості угод щодо купівлі-продажу валюти, що укладаються через світові електронні торгові спеціалізовані системи, створення яких у свою чергу є свідоцтвом високого розвитку інформаційних технологій. Крім того, тенденції на міжнародному валютному ринку прийняли характер потягу до реформування даної сфери з точки зору ужорсточування порядку заключення валютних угод. Також є тенденція до збільшення числа учасників валютного ринку, що призводить до розширення його меж. З урахуванням останніх економічних змін, що залишили особливі зміни у кожній з країн, пріоритетними тенденціями стало реформування валютної сфери. Ці реформи пройшли декілька етапів - з регіонального до міжнародного рівня. Крім того, ці тенденції мають за основу корегування міжнародного законодавства з метою виключення можливості проведення так званих «тіньових» угод.

Фінансова криза, глобальний економічний спад, зниження світового товарообігу і бурхливий ралі на фондових і товарно-сировинних ринках - ось чим запам'ятаються інвесторам останні чотири квартали року, що минає. Запам'ятаються вони і безпрецедентними за всю світову історію збитками фінансової індустрії, а також гігантськими сумами, які витратили уряди розвинених країн на порятунок своїх економік.

Варто нагадати, що з моменту ескалації світової кризи, за різними оцінками, були знищені банківські активи на суму $ 1 трлн., вартість житлового фонду скоротилася більш ніж на $ 5 трлн., а загальне падіння вартості активів на світових фондових ринках перевищила $ 10 трлн.Іншими словами, близько 10% світового багатства було знищено за п'ять останніх кварталів.

Ще більш вражаючі цифри фігурують у звітах урядових організацій. Якщо підсумувати всі безпосередні грошові інвестиції, позики, страховки та інші форми державної підтримки компаній, які здійснила тільки адміністрація США, то сума складе майже $ 5 трлн. (Що, за деякими даними, в двадцять разів перевищує витрати, понесені американцями під час підготовки першого польоту на Місяць). При цьому до кінця 2014 р. загальний обсяг стимулюючих ін'єкцій, можливо, подвоїться.

Для підтримки національних фінансових систем уряди різних країн виділили близько $ 9 трлн. Фактично ж кошти платників податків пішли на поповнення капітальної бази банків-зомбі, викуп у них проблемних активів та забезпечення гарантій з їх борговими зобов'язаннями.

Збереження наднизьких процентних ставок з боку ключових Центробанків світу остаточно наповнили фінансову систему ліквідністю, блукаючої тепер на ринках у пошуках більшої прибутковості і ніяк не бажає перетікати в реальну економіку.

Справедливості заради варто помітити, що не забули «щедрі» влади і про рядового споживача, адже для багатьох держав, в першу чергу Сполучених Штатів, особисті витрати домогосподарств є головним драйвером розвитку всієї економіки (близько 70% ВВП). У результаті в рамках податково-бюджетної політики приймалися різні програми підтримки громадян та їх споживчої активності. Але з огляду на планомірне зростання безробіття в країнах ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), приватний попит протягом усього року залишався досить слабким. Не сприяли його зростанню і ті самі банки, в які були вкачати мільярди доларів. Обсяг позик населенню в розвинених країнах практично з місяця в місяць скорочувався. Фінансові організації США і ЄС замість кредитування реального сектора воліли акумулювати щедро надану ліквідність на рахунках і депозитах в НБУ. Частина коштів, як вже було відмічено, банки спрямовували на фінансові ринки, забезпечивши, тим самим, фактично на фондових і товарно-сировинних майданчиках. Наддешеві доларове фондування і упевненість у швидкому відновленні світової економіки забезпечили приплив коштів в ризикові активи. У результаті американський долар став ключовою валютою запозичення в операціях саrry trаde, потіснивши в цій ролі японську ієну.

І все ж, незважаючи на відірваність фінансових ринків від реальності, владі найбільших економік світу варто віддати належне: колапсу світової фінансової системи, який в кінці минулого - на початку поточного року передрікали багато економістів, так і не сталося. Ціною величезних бюджетних дефіцитів керівництву більшості розвинених країн вдалося стабілізувати ситуацію. І вже за підсумками III кварталу ВВП США, Єврозони та Японії продемонстрували зростання. Звичайно ж, позитивна динаміка була багато в чому обумовлена низькою базою порівняння і активним державним стимулюванням, але заперечувати деякі ознаки відновлення у світовій економіці навряд чи варто. І тепер все питання в стабільності подібних процесів. Чи не вийде так, що варто згорнути монетарні стимули і посилити податково-бюджетну політику, як тут же пробилися в «тепличних» умовах «зелені паростки» підуть назад до свого краю.

Даним питанням постійно задаються і монетарна влада США. Саме з цієї причини американський Федеральний резерв за підсумками всіх своїх останніх засідань неухильно повторює про необхідність збереження ставок на наднизькому рівні до тих пір, поки не з'явиться однозначних ознак, що свідчать про відновлення ділової активності. Проблема в тому, що подібні сигнали можуть бути помилковими. А регулятору рано чи пізно в умовах надуваються «бульбашок» на фінансових ринках і посилюється інфляційного тиску доведеться посилити монетарну політику. Таким чином, пану Бернанке, колись готовому «скидати гроші з вертольота» для боротьби з кризовими явищами, має бути в наступному році вже вилучати «зайві» кошти. І тут, мабуть, криється одна з головних макроекономічних інтриг усього 2014 року: чи вдасться до цього часу (а за нашими прогнозами вже влітку можна очікувати підвищення ставок і абсорбування частини ліквідності) запустити самопідтримуваної (без державного стимулювання та участі ЦП) зростання американської, а разом з нею і всієї світової економіки.

На сьогодні США покриває свою любов до закордонних покупок за рахунок продажу державних цінних паперів. Для цієї мети нещодавно граничний ліміт запозичення США був піднятий ще на $ 209 млрд. і це не межа. Без продажу своїх держоблігацій економіка США не виживе. Саме залежність економіки США від зовнішніх капіталів є і фактором девальвації долара, і чинником його зміцнення. Так як уряд США добре розуміє, що надмірна девальвація долара зробить його держпапери не привабливі для зарубіжних інвесторів. Тому в 2014 році США не допустить девальвації долара до рівня $ 2 за євро [61].

Перспектива долар-гривня теж багато в чому залежить від дій уряду України. Після завершення виборів Президента України відбудеться повернення частини валюти, яка 'втекла' в офшори, а це близько $ 18 млрд., тому, швидше за все, варто очікувати зміцнення гривні до рівня 7,5-7,7 грн. / $ . в наступному році. Але це за умови, що нове керівництво країни не захоче швидко вирішити всі свої проблеми з дефіцитом бюджету, оскільки вирішити швидко ці проблеми можна, але тільки за рахунок емісії гривні. У цьому випадку про зміцнення гривні можна забути, і тоді долар, швидше за все, при настільки величезної емісії гривні буде коштувати на кінець 2014 року близько 12 грн. / $.

Цінні папери Під час кризи на українському ринку акцій відбулися радикальні зміни. Тепер фондовий ринок України має повноцінну фондову біржу в особі Української біржі, скоро в такому ж режимі може запрацювати і ПФТС (Перша Фондова Торгова Система). За рахунок Інтернет-трейдингу кількість гравців на українських фондових біржах буде зростати в геометричній прогресії, що буде стимулювати зростання цін на акції. Крім того, за рахунок радикального падіння макропоказників у 2013 році навіть невеликі покращення в економіці України в 2014 році будуть фіксувати зростання, а це значить, що інвестори і, перш за все закордонні, будуть все більше і більше інвестувати гроші в українські акції. Мінімальне зростання вартості біржових українських акцій складе 20-25%, а за сприятливого збігу обставин, зростання буде не менше 60% за наступний рік.

З українськими облігаціями ситуація не настільки проста. У наступному році українським емітентам треба буде погасити єврооблігацій на суму близько $ 2 млрд. Частина цих облігацій вдасться реструктуризувати, але частина доведеться погасити, а це може не обійтися без технічних дефолтів. Облігації внутрішніх позик в наступному році будуть переживати не найкращі часи. Випуски нових облігацій будуть в основному носити характер реструктуризації старих облігацій, невеликі закриті випуски нових облігацій суттєво на фондовий ринок не вплинуть. І що найнеприємніше - в 2014 році буде продовжуватися період дефолтів облігацій.

У наступному році ОВДП (Облігації внутрішніх державних позик) залишаться єдиними яким Ви поваги облігаціями на ринку. Прибутковість ОВДП (Облігації внутрішніх державних позик) буде знижуватися, але і при цьому навряд чи вона до кінця наступного року впаде нижче 15-17% річних. Тому гравцям фондового ринку буде вигідно мати з ОВДП (Облігації внутрішніх державних позик) та інші облігації.

Золото. На 2014 рік існує два суперечливих прогнозу щодо цін на золото. По одному з прогнозів очікується, що ціна на золото впаде до рівня $ 700-800 за тройську унцію ($ 22-25 за 1 г золота), а по іншому прогнозом очікується, що ціна на золото підніметься до рівня $ 1300-1400 за тройську унцію ($ 41 -45 за 1 г золота). Ціна на золото має впасти, вважають окремі аналітики, посилаючись на те, що поточна вартість золота носить спекулятивний характер, крім того, збільшивши частку золота в золотовалютних запасах, ряд великих країн: Індія, Великобританія, Сінгапур зрозуміли, що тим самим вони не захистили свої резерви від девальвації долара. І тепер існує ризик, що вони почнуть від цього золота позбавлятися, а в умовах низького попиту на цей товар, це може призвести до обвалу цін на золото. Прихильники дорого золота вважають, що девальвація долара буде стимулювати зростання вартості золота, крім того, очікується, що Китай в 2014 році буде активно скуповувати золото для своїх золотовалютних резервів і це призведе до збільшення попиту на цей товар [61].

Кредити наступного року істотного поліпшення кредитування фізичних осіб не очікується. Швидше за все, кредитний ринок в 2014 році буде рости за рахунок збільшення обсягів кредитування юридичних осіб. Для банків у 2014 році головним завданням буде не нарощування обсягів кредитування фізичних осіб, а перекредитування старих кредитів. У першу чергу, це стосується іпотечних кредитів. Не виключено, що наступного року кількість перекредитування (заміна позичальників) за іпотечними кредитами буде збільшуватися. Потенційні бажаючі отримати іпотечний кредит, будуть отримувати не новий кредит, а переоформляти на себе старий кредит, одночасно із заставою на нерухомість. В окремих випадках це дозволить заощадити на ставці за кредитом і отримати кредит у валюті, незважаючи на заборону на валютне кредитування.

Можливо, сама заборона на валютне кредитування буде знято вже в середині 2014 року, якщо зміцнення гривні буде носити постійний характер. Це може стимулювати зростання кредитування населення, хоча і спірно, тому що у населення ще свіжі девальваційні побоювання. У цілому ж у наступному році середні ставки по кредитах для населення будуть знижуватися від 25-27% до 20-22% річних протягом усього року. Ці ставки навряд чи будуть стимулювати зростання попиту на кредити серед населення. Крім того, банки будуть тільки посилювати методику оцінки платоспроможності позичальників. Традиційним при оцінці платоспроможності позичальника буде аналіз його дій з погашення кредиту в умовах кризи.

Депозити. Настільки високими ставки за банківськими депозитами довго залишатися не зможуть. Фактично, саме високі ставки по банківських депозитах гальмують процес відродження кредитування. Тому банки будуть проводити тенденцію зниження ставок по депозитах. Перш за все, зниження торкнеться ставки по коротких депозитах і депозитах до запитання. Ставки по гривневих депозитах до запитання будуть знижуватися до рівня 5-7% річних, що відіб'ється і на відтік грошей з цих депозитів. Ставки по гривневих депозитах на термін три-шість місяців у гривні будуть знижуватися до рівня 16-17% річних. А ставки по гривневих депозитах на рік і більше будуть на рівні 20-22% річних.

Щодо ставок за валютними кредитами: все буде залежати від динаміки курсу гривня-долар-євро. Якщо зміцнення гривні відбудеться, то, швидше за все, ставки по доларових депозитах не будуть вище 10-12%, а за євродепозити - не вище 10% річних. Якщо ж девальвації гривні в 2014 році не уникнути, то, швидше за все, ставки і за гривневими, і по валютних депозитах залишаться на рівні близькому рівня кінця цього року.

Крім того, спостерігаються поки приховані тенденції реструктуризації та поляризації світового валютного ринку, створеного на базі американського долара. Назріває необхідність зміни функцій міжнародних фінансових інститутів. У зв'язку з цим ключовими проблемами нового тисячоліття стануть: перегляд структури світових валютних резервів, міжнародної ліквідності; спроба відмови від домінуючої ролі американського долара багатьма державами та перехід до багатополярної валютної системи. Далі, ґрунтуючись на об'єктивних глобальні тенденції світового розвитку в цілому і валютного ринку зокрема, можна припустити, що у віддаленій перспективі виникає необхідність і доцільність формування єдиної світової валюти. Процес розвитку світової валютної системи пройшов ряд стадій - від використання золотого стандарту до утворення окремих валютних зон, від паралельного використання золота і долара в після воєнний період до витіснення металу з міжнародного платіжного обороту і заміною його американським доларом.

Отже, підводячи висновок, можна виділити ряд тенденцій процесу формування і розвитку світової валютної системи і валютного регулювання. У новітній історії, з одного боку, відбувається глобалізація долара і посилення його провідних позицій в якості міжнародного валютного резерву, а з іншого - розвивається процес регіоналізації з виділенням ключової валюти євро і робляться спроби просування в цьому напрямку країн Південно-Східної Азії, СНД та ін .

Реалізація політики НБУ для досягнення означених цілей в умовах уже досить високого рівня реформованості економіки нашої держави і значного піднесення сьогодні може здійснюватись за допомогою значно ширшого, ніж раніше, набору важелів регулювання кредитно-грошових відносин. їх використання стає більш дієвим, а напрями застосування -- значно різноманітнішими. До них належать:

- встановлення кількісного контролю за збільшенням грошової маси шляхом визначення її приросту на основі обліку реальних змін ВВП та цільових показників інфляції;

- забезпечення потреб економіки в готівкових грошах з акцентом на посилення контролю за рахунками в готівково-грошовій формі між суб'єктами господарювання, підвищення ефективності їх використання, а також децентралізація випуску готівкових грошей в обіг;

- скорочення обсягу готівкових розрахунків через створення і широке використання національної системи розрахунків на основі пластикових карток;

- підвищення надійності існуючої системи електронних розрахунків;

- підтримка високого рівня ліквідності активів комерційних банків на основі їх рефінансування;

- досягнення того, щоб найбільш важливі урядові програми кредитувались через комерційні банки;

- посилення рівня капіталізації комерційних банків шляхом збільшення вимог до їх мінімального статутного капіталу;

- розширення кредитної бази через подальше вдосконалення кредитних аукціонів НБУ, викуп акумульованих «Ощадбанком» вкладів населення для подальшого продажу цього кредитного ресурсу комерційним банкам.

Здійснення заходів, пов'язаних із загальними напрямами в реалізації грошово-кредитної політики НБУ стане новим щаблем на шляху до формування стабільно діючої, а головне, адекватної сучасним ринковим умовам системи кредитно-грошових відносин. Це, у свою чергу, закладе ґрунтовні підвалини для розвитку економіки нашої незалежної держави і посилення її ролі у світовому господарстві.

Моделювання індексу грошово-кредитної безпеки України проведено на основі методики, розробленої Міністерством економіки.

Всі компоненти індексу з відповідними вагами (підібрані методом експертних оцінок) наведені у таблиці 3.1.

(3.1)

х_ij/ x_опт, якщопоказникє стимулятором, при цьомуz_ij1=1 при х_ij = x_опт

x_опт/х_ij, де єстимулятором, при цьому z_ij1=1 при х_ij = x_опт

де х_ij - значенняіндикатора;

z_ij1 - нормованезначенняіндикаторах_ij першим методом.

Таблиця 3.1 Ваги та оптимальні межі індексу грошово-кредитної безпеки України

Складові індексу	Рівень монетизації	Обсяг готівки	Рівень інфляції	Відсоткова ставка від інфляції	Темп зміни курсу гривні	Рівень доларизації
Ваги	0,22	0,11	0,22	0,17	0,17	0,11
Оптимальні межі річні	50%	10%	1.07	5%	1,06	0,25
Оптимальні межі 1 кварталу			1,02		1,015
Оптимальні межі 2 кварталу			1,02		1,015
Оптимальні межі 3 кварталу			1,01		1,01
Оптимальні межі 4 кварталу			1,03		1,015

На рис. 3.1 відображено зростання індексу грошово-кредитної безпеки. Компоненти індексу грошово-кредитної безпеки розраховуються за формулою (3.1).

Рис. 3.1 Зростання індексу грошово-кредитної безпеки України

Стрімке зростання індексу відбувалось у 2012-ому році. Причинами цього стало зростання індексу рівня монетизації (на 0,12 пунктів) та підвищення індексу реальної кредитної відсоткової ставки на (0,15 пунктів). Якщо проаналізувати природу цих процесів, то підвищення рівня індексу реальної кредитної відсоткової ставки обумовлено інфляцією. Збільшення обігових коштів підвищило значення індексу у 2012 році, але вже у 1-ому кварталі 2013-ого відбувається падіння індексу рівня інфляції на 8 пунктів. Різке зниження індексу наприкінці 2013-ого року пояснюється різкою девальвацією гривні.

Цікавою є модель 2, яка описує вплив міжнародної кон'юнктури, а саме: рівня світової інфляції та індексу економічної безпеки Польщі, який розрахований за тією ж методикою, що й для України (Польща вибрана як наш західний сусід й водночас країна-член ЄС).

Модель перевірена на стаціонарність, відсутність гетероскедастичності та інші економетричні критерії.

R²=0,76 (3.2)

Модель 2 відображає відкритість нашої грошово-кредитної системи та досить сильний її взаємозв'язок зі світовою кон'юнктурою.

Для того, щоб дати відповідь, як підвищити рівень грошово-кредитної безпеки, проаналізовано основні чинники , що її формують.

Основними взаємосуперечними тенденціями, які впливають на значення індексу грошово-кредитної безпеки, є політика збільшення грошової маси та загроза інфляції. Так додаткова грошова маса ”пожвавлює” економіку та ліквідує проблему дефіциту обігових коштів. З іншого боку, зростання грошової маси швидше, ніж економіка, встигає виробляти додатковий продукт, призводить до інфляційних процесів, що в свою чергу є причиною зниження грошово-кредитної та, відповідно, всієї економічної безпеки. Тож завданням дослідження є визначення такої межі зростання грошової маси, щоб не спричинити гальмування економічного зростання й не ”знекровити” фінансову систему, в той самий час не спровокувавши інфляційні процеси.

Для моделювання інфляції використаємо накопичувальний індексний підхід, де за базу вибраний 2013 рік. Індексний підхід означає те, що у будь-який момент часу t індекс відображає відношення даної величини до показника за базовий період (у нашому випадку це 2013 рік).

Модель (3) відображає індекс інфляції.

R²=0,76 (3.3)



(lpi,2) - другі різниці індексу інфляції;

(lwrld,2) - другі різниці світової інфляції;

(lm2) - перші різниці індексу грошового агрегату М2;

Усі змінні моделі значимі, модель адекватна. З моделі (3) стає очевидним, що значний внесок у розвиток інфляції вносять світові інфляційні процеси. Причиною світового зростання інфляції є зростання цін на енергоресурси та продовольча криза. Також, як видно з моделі (3), значною мірою темпи інфляції визначаються темпами в попередньому періоді, тобто існує певна інерційність процесу. Ця інерційність викликана тим, що в українських реаліях найвагомішим внутрішнім фактором інфляції є не економічні чинники, а інфляційні очікування громадян, які часто будуються на прогнозах не економічної, а політичної ситуації. Іншим вагомим фактором є сезонні коливання у 4-ому кварталі. З моделі 3 видно, що такий великий вплив світової інфляції на вітчизняну економіку потребує невідкладних структурних та інноваційних реформ. Це означає, що на підприємствах повинні запроваджуватись енергозберігаючі технології, пріоритет повинен робитися на ті підприємства, які впроваджують нові економні технології. Такі зміни дадуть можливість уникнути інфляції витрат у довготерміновому періоді.

Вплив грошової маси, точніше її збурень, можна проаналізувати за рис. 3.2. На рис 3.2 відображені відношення логарифму фактичних темпів зростання грошової маси М2 та інфляції до їхніх логарифмованих трендів, отриманих за допомогою фільтра Ходріка-Прескотта. На рис 3.2 бачимо, що відхилення темпів зростання грошової маси починають стимулювати такі самі відхилення темпів інфляції з 2009-ого року. Доказом цього є й те, що якщо кореляція між цими часовими рядами на проміжку з 2005 року по 2013-ий є слабкою (25%), то на інтервалі з третього кварталу 2010-ого року по 4-ий 2012-ого року вона становить 68%.

Це засвідчує, що вплив грошової маси на інфляційні процеси стає все вагомішим. Таку тенденцію можна пояснити тим, що, починаючи з 2009 року урядами невпинно збільшувались соціальні трансферти. Поступове збільшення грошової маси й виплат, яке не відповідало зростанню продуктивності праці, призвело до цілком логічних інфляційних процесів сьогодні. Це вплинуло на зниження індексу грошово-кредитної безпеки у 2012-2013 роках.

Рис. 3.2 Порівняння відхилень від тренду темпів зростання грошової маси та інфляції

Проаналізовано, як грошова маса впливає на економічне зростання й як вітчизняна економіка реагує на зміну рівня грошей в обігу.

Модель (4) описує вплив М2 на ВВП країни.

R²=0,88 (3.4)

d(Ln(lgdp)) - прирости натурального логарифма ВВП

Усі змінні моделі є значимими, модель адекватна. Стає очевидним, що зростання темпів ВВП залежить від рівня грошової маси (але не від їх приростів, що суттєво). Тобто, рівень грошової маси не повинен ні в якому випадку знижуватися. Зменшення темпів приросту грошової маси не сильно впливає на зменшення темпів приросту ВВП, оскільки останній залежить від рівня грошової маси (модель 4). Варто пам'ятати, що низький рівень монетизації призводить до дефіциту обігових коштів й суттєво ускладнює роботу, в першу чергу, малого та середнього бізнесу.

Цікаво відмітити, що моделі (3) й (4) підтверджують справедливість кривої Філіпса в сучасних українських умовах: зменшення темпів інфляції (якщо це реалізувати за рахунок обмеження темпів зростання грошової маси) призведе до зменшення зростання темпів ВВП, а, отже, й до збільшення безробіття.

Для визначення, на скільки саме мусить відбуватися зростання грошової маси, у дослідженні застосований граничний аналіз. Іншими словами, досліджено ефект від впливу кожного додаткового міліону гривень на економіку. Очевидно, що на початкових етапах розвитку будь-якої економіки кожен додатковий мільйон грошових одиниць є більш значимим й важливим для розвитку національної економіки та збільшення ВВП, ніж кожний наступний. Тому модель (5) відображатиме залежність ВВП від чистого М2: чисте М2 - це зростання М2, скориговане на індекс зростання ВВП, тобто та частина М2, яка йде на стимулювання економіки.

Модель 5 відображає залежність зростання приростів ВВП від приростів М2.

R² = 0,85

Похідна даної функції відображена на рис. 3.3 і доводить, що зростання грошової маси, необхідне для підтримання зростаючих темпів економіки у 4-ому кварталі 2013-ого року, повинно становити не більше 5% від рівня 3-тього кварталу. (На момент написання дослідження прогнозні дані рівня М2 у 3-тьому кварталі 480 000 млн. грн.).



Рис. 3.3 Похідна індексу ВВП за індексом чистої грошової маси М2

Для побудови моделі бралися квартальні прирости в абсолютних величинах. Узальнена модель (5) дає можливість визначити поріг, після якого зростання грошової маси не сприятиме підтриманню й зростанню економіки, а отже не буде сприяти підвищенню рівня економічної безпеки у 4-ому кварталі 2013-ого року. Каузальною моделлю, яка пояснює економічний зміст, є модель (4), але вона не дає можливості визначити поріг, до якого збільшення грошової маси підвищує рівень економічної безпеки.

Модель 6 відображає аналогічний підхід для аналізу впливу М2 на інфляцію:

R²=0,81 (3.6)

Похідна даної моделі відображена на рис. 3.4.

Перейшовши до відносних показників, бачимо, що зростання грошової маси більше як на 4,5% у 4-ому кварталі 2013-ого року починає ініціювати інфляційні процеси. Оскільки похідна досить швидко зростає, то збільшення грошової маси більше як на 7% призводить до значно більшої ініціації інфляційних процесів.



Рис. 3.4 Накопичувальний індекс інфляції та його похідна

Під час проведення досліджень доведено, що основними критеріями ефективності грошово-кредитної політики на сьогодні є зниження інфляції й забезпечення при цьому умов для стабільного функціонування фінансової системи.

У ході дослідження змодельований сам індекс грошово-кредитної безпеки методом оптимальних меж. За допомогою моделі 2 встановлено вплив зовнішніх факторів: світової інфляції та індексу грошово-кредитної безпеки Польщі на грошово-кредитну безпеку України. Даний аналіз засвідчив вплив світової кон'юнктури на грошово-кредитну політику України.

У процесі дослідження було встановлено, як саме впливають складові індексу грошово-кредитної безпеки на макроекономічну рівновагу в Україні.

Модель (3) описує характер інфляційних процесів в Україні. Дослідження показали, що хоча основною причиною інфляції в Україні є зростання світових цін на енергоресурси, однак, починаючи з 2010-ого року, що встановлено за допомогою фільтра Ходріка-Прескота й відображено на рис. 3.2, грошова маса є вагомим чинником стимулювання інфляційних процесів. Це пояснюється тим, що, починаючи з 2009 року, урядами здійснюється політика збільшення соціальних виплат, трансфертів, й підвищення зарплати швидшими темпами, ніж відбувається підвищення продуктивності праці. Це призвело до накопичення грошової маси, яка й призвела до розвитку інфляції.

Модель (4) описує вплив грошової маси на зростання ВВП країни й доводить необхідність здійснення помірної політики монетизації для забезпечення зростання економіки.

Тому для знаходження оптимального проміжку, в якому темпи зростання грошової маси задовольнятимуть потреби зростаючої економіки, але не спричинятимуть пришвидшення інфляційних процесів, використаний граничний аналіз. За допомогою моделей (5) й (6) встановлено, що оптимальне зростання грошової маси М2 для забезпечення фінансової стабільності й підтримання темпів зростання економіки на 4-ий квартал 2008-ого року становитиме 4,5% до 6%, верхню допустиму межу зростання рівня грошової маси варто зафіксувати на рівні 7%.

Дуже важливим чинником наприкінці року буде курс гривні. Її ревальвація навесні, яка не мала ніякого економічного підґрунтя, засвідчила, що цей процес неможливо моделювати в Україні. До кінця року гривня повинна бути девальвована до її ринкової вартості, що за висновками аналітиків коливається біля значень 5,8-6,2.Основною загрозою для грошово-кредитної безпеки є те, що Національний банк відпустив гривню у вільне плавання у жовтні, що спричинило до паніки на ринку. На момент подання роботи курс становить близько 7 гривень за долар. Безумовно, що такі різкі коливання курсу гривні можуть спричинити до зниження грошово-кредитної безпеки на 30% чи навіть 40% .

На основі дослідження встановлено, що індекс грошово-кредитної безпеки України у 2014-ому році знизиться на 0,07 - 0,15 (за умови контрольованого зниження курсу, або на 0,2-0,3 за умови стихійного ціноутворення й спекуляцій на валютному ринку).

Прогнозоване зниження грошово-кредитної безпеки обумовлене:

- світовим зростанням цін на енергоресурси та продовольчою кризою, що спричинило світову інфляцію;

- дефіцитом обігових коштів у банках;

- знецінення гривні наприкінці року.

Ці чинники спричинять зниження рівнів індексів, які визначають індекс грошово-кредитної безпеки.

Отже, в результаті дослідження встановлено, що основними загрозами грошово-кредитній безпеці наприкінці 2013-ого року будуть:

- світові інфляційні тенденції, які проявляться у підвищенні цін на енергоресурси;

- політика збільшення соціальних виплат, яка через збільшення грошової маси, провокує інфляційні процеси в Україні.

Важливо у намаганні подолати інфляційні процеси не зменшити прирости грошової маси менше, ніж на 4%, оскільки такі прирости не спричиняють інфляції, а є необхідною умовою для задоволення зростаючих потреб економіки.

За запропонованих умов ефективної грошово-кредитної політики, індекс грошово-кредитної безпеки коливатиметься у межах 0,9 - 1.02%.

Актуальність висновків й справедливість прогнозів, зроблених на початку вересня, були підтверджені кризою обігових банківських коштів та різким падінням гривні в жовтні.



ВИСНОВКИ

Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій і безготівковій формах для обслуговування потреб реалізації товарів, а також нетоварних платежів і розрахунків у господарстві.

Грошовий обіг ділиться на дві взаємопов'язані частини: сферу безготівкового обігу; сферу готівкового обігу. Готівка, як правило, використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських внесках тощо. У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки у банках.

Всі суб'єкти підприємництва для авансування своєї діяльності отримують грошові кошти на грошовому ринку, а гроші, обслуговуючи кругообіг суспільного капіталу, здійснюють замкнутий рух Г - Т - Г, що починається і закінчується на грошовому ринку, даючи кожного кругообігу додаткову суму грошей. Такий замкнутий рух грошей забезпечує дію механізму самовідтворення грошового ринку в розширених масштабах. При цьому діє така закономірність: чим більшою є загальна грошова вартість валового внутрішнього продукту країни, тим більше потрібно грошей для укладання угод. Певну частину грошової маси нагромаджують також кредитні заклади, частину з них витрачають на придбання цінних паперів і утворення офіційних державних запасів.

Кількість грошей повинна бути достатньою для нормального ходу кругообігу продуктів і доходів. Як надлишок, так і нестача грошей створюють значні проблеми й ускладнення для здійснення грошового обігу.

Забезпечення кількісної відповідності між потоком грошової маси і зустрічним потоком товарної маси дає можливість підтримувати тверду купівельну спроможність грошей.

Інституцією, яка здійснює грошово - кредитне регулювання в Україні, є НБУ - незалежний фінансово - економічний орган, який не підпорядкований ні Президенту, ні Кабінету Міністрів, ні Верховній Раді. НБУ проводить незалежну грошову (монетарну) політику. Постанови, положення та інші нормативні акти щодо регулювання грошового готівкового і безготівкового обігу приймає і затверджує Правління НБУ. Рішення Правління НБУ не потребують окремого затвердження в органах державної влади. НБУ координує діяльність банківської системи України в цілому.

Формування сучасного механізму забезпечення сталості грошей в Україні має спиратись на сильну виконавчу владу, що користувалася б загальною підтримкою населення і проводила б енергійні широкі радикальні економічні перетворення на всіх рівнях і стадіях суспільного відтворення.

У формуванні в Україні ефективної і стимулюючої грошової системи потрібна не лише злагоджена і цілеспрямована взаємодія усіх ланок господарсько - управлінського механізму а й:

- глибокі знання, вміння і навички формування сучасних паперово - кредитних грошових систем і подолання інфляційних загроз;

- належне розуміння переваг досягнення конвертованості гривні;

- втілення у життя антизатратного і антиінфляційного механізму економічного зростання;

- аналіз форм і методів успішних грошових реформ і його використання в процесі наступного вдосконалення грошового обігу.

Слід створити таку грошово - кредитну систему, яка б застерігала від помилкових дій у сфері регулювання грошового обігу на основі гривні. При цьому історичний досвід грошового обігу в Україні і нинішнє державотворення мають прискорити остаточний вибір способу суспільного поступу і допомогти нашому суспільству остаточно обрати такий суспільно - політичний лад, у якому взаємодія суб'єктів господарського життя спиратиметься на засади добросовісної конкуренції, а гривня на повну потужність свого невичерпаного потенціалу запрацює на економіку і добробут громадян.

За результатами аналізу стану грошової маси в Україні, можна зробити наступні висновки:

- за останні п'ять років грошова маса збільшилась майже у 2 рази а наявні в обороті готівкові гроші зросли на 114,49 млрд. грн;

- показник швидкості обігу грошей є достатнім оскільки кожна грошова одиниця обертається приблизно 2 рази за рік;

- рівень доларизації національної економіки є достатньо високим, але спостерігається тенденція зниження.

Взагалі проведений аналіз грошової маси дає підстави стверджувати про позитивні тенденції у динаміці грошової маси України.

Дослідивши сучасний стан безготівкових розрахунків можна зробити висновкок, що основне значення безготівкових розрахунків полягає у економії державних коштів, прискоренні обігу грошових і фінансових коштів, забезпеченні в максимально короткий час грошової компенсації виробникам - власникам поставленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Запровадження обмежень на суму готівкових операцій однозначно має поліпшити ліквідність банківської системи, підвищить частку безготівкових розрахунків, оскільки покупці повинні будуть використовувати свої карткові рахунки або здійснювати розрахунки з поточних рахунків.

Підсумовуючи вищесказане підведено підсумок, що одним з найважливіших проявів стійкості економіки є стійкість залежності між масою грошей в обігу і найважливішими економічними показниками. Функція, що виражає цю залежність, є найважливішим інструментом аналізу впливу грошової політики на економіку.

Підтримка стабільного рівня цін - головна мета економічної політики держави країни. Вона досягається, якщо забезпечена стабільність грошового обігу. Останнє в свою чергу досягається, якщо виконується наступне правило: маса грошей зростає постійним помірним темпом, який залежить від співвідношення довгострокового темпу зростання виробництва і швидкості обігу грошей. Політика «точної настройки», що припускає активну реагування на поточну ситуацію, виключається як неефективна і не відповідає цілям підтримки стабільності економічного розвитку.

Обсяг грошової маси знаходиться під контролем центрального банку, безпосередньо впливає на величину грошової бази, яка і є основним індикатором грошової політики та її головним інструментом.

Реалізація політики НБУ для досягнення означених цілей в умовах уже досить високого рівня реформованості економіки нашої держави і значного піднесення сьогодні може здійснюватись за допомогою значно ширшого, ніж раніше, набору важелів регулювання кредитно-грошових відносин. їх використання стає більш дієвим, а напрями застосування -- значно різноманітнішими.

Здійснення заходів, пов'язаних із загальними напрямами в реалізації грошово-кредитної політики НБУ стане новим щаблем на шляху до формування стабільно діючої системи кредитно-грошових відносин.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року №254/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

2. Бюджетний Кодекс України: Закон України від 21 червня 2001 року №2542-III// Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38. -C.189.

3. Кодекс цивільного захисту від 1 липня 2013 року // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 34-35. - C. 458.

4. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 25-26 - C.131.

5. Цивільний кодекс України вiд 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради. - 2003. - № 40-44. - C.356.

6. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-Ш // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 8.

7. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» вiд 30 жовтня 1996року // Відомості Верховної Ради. - 1996. -№ 51. - C. - 292.

8. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року № 1629-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004.- № 69.- C.-133.

9. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-ХІV // Голос України. - 1999. - № 112.

10. Закон України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 року № 710/97-ВР // Відомості Верховної Ради України№ 15. - 1997. -C. 67.

11. Закон України «Про іпотечні облігації» від 22 грудня 2005 року №3273-IV // Відомості Верховної Ради України.-2006.- № 51.- C.-99.

12. Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року № 1861-VI // Відомості Верховної Ради України. -2010. -№36. - C. -133.

13. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23січня 2006року // Відомості Верховної Ради. - 2006. - № 31. - C.-268.

14. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2008.- № 50-51. -с.-384.

15. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства ЄС» від 15 жовтня 2007 року // Офіційний вісник України. - 2007. - №11.- C.- 55.

16. Постанова Правління Національного банку України НКЦПФР «Про встановлення особливостей розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та затвердження Положення про депозитарну та клірингову діяльність Національного банку України» від 25 вересня 2013 року № 387. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zаkon4.rаdа.gov.uа.

17. Рішення НКЦПФР «Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів» від 3 грудня 2013 року№ 2826 //Офіційний вісник України. - 2014. - №1-2.- C.-321.

18. Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»» від 21 серпня 2004 року№ 965/2004 // Офіційний вісник України . - 2004. - № 9. - C.-112.

19. АзаренковаГ. М . Фінанси підприємств:навч. посіб/ Г. М. Азаренкова, Журавель Т.М., Михайленко Р. - К.: Знання Прес, 2012. - 291 с.

20. Алєксєєв, І. В. Гроші та кредит: навчальний посібник / І. В. Алєксєєв, М. К. Колісник. - К. : Знання, 2013. -253 с.

21. Кузьмінський В. З. «Математична модель оптимальної структури кредитного портфеля комерційного банку» Вчені записки університету «КРОК», випуск 34, - К.:УЕП «КРОК», 2013с. 343 - 351(у співавторстві з Іваненко Т.В.)

22. Іваненко Т.В. «Діяльність банків на ринку цінних паперів України» Вчені записки університету «КРОК», випуск 33, - К.:УЕП «КРОК», 2013.- С. 107-117 (у співавторстві з Кузьмінським В.З.).

23. Бураковський І. В., Плотніков О. В. Глобальна фінансова криза: уроки для світу та України. / Худож.-оформлювач Л.П.Вировець.-Харків: Фоліо, 2012. -- 299с.

24. Голюк В. Я. Нормативно-правові засади грошово-кредитної політики в Україні в контексті перспектив імплементації режиму інфляційного таргетування // Економічний форум. - №2. - 2011. - С.324-329.

25. Бюлетень НБУ №1/2013(226) - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www. bаnk.gov.uа/doссаtаlog/doсument?id=101265.

26. Бюлетень НБУ №2 - [Електронний ресур] - Режим доступу: http://www.bаnk.gov.uа/Publiсаtion/index.htm.

27. Василенко Л.Г. Основи банківської справи [Текст]: навчальний посібник / За ред. Л.Г. Василенко. -К. : Кондор, 2012. -150 с.

28. Васильєв В.В. Фінансовий ринок: навч. посіб. / В.В.Васильєв, О.Р.Васильченко - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 368с.

29. Іваненко Т.В. «Оптимізація структури кредитного портфеля комерційного банку» / Науково-практичний журнал «Вісник Національного банку України» № 2 (216), лютий 2014, с. 28-32 (у співавторстві з Грушком В.І.).

30. Голюк В. Я. Гроші та кредит (розділ 1) // Збірник тестів та ситуаційних завдань для самостійного вивчення навчальних дисциплін напряму підготовки "Фінанси і кредит" для студентів коледжу. Частина 1. [Текст] / В. Я. Голюк [та ін.] ; За заг. ред.проф. В. І. Грушка ; Університет економіки та права "КРОК", КЕПІТ. - К. : Університет економіки та права "КРОК", 2011. - С.5-33.

31. Ващенко Ю. В. Банківське право: навч. посібник / Ю. В. Ващенко. - К. : Центр навчальної літератури, 2013. - 344 с.

32. Ващишин А. М. Наукова діяльність професора Башнянина Г.І. / А.М. Ващишин. - Львів : Вид-во "Каменяр", 2014. - 254 с.

33. Вівчар О.Й. Сучасні тенденції розвитку грошового ринку в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.uа/.

34. ВініченкоІ. І. Макроекономіка [Текст]: навчальний посібник / І.І. Вініченко, О.В. Гончаренко, Н.В. Дацій, С.О. Корецька. - К. : Центр навчальної літератури, 2012. - 176 с.

35. Воронова Л. К. Фінансове право України : підручник /Л. К. Воронова. - К. : Прецедент; Моя книга, 2012. - 448 с.

36. Іваненко Т.В. Математичні методи в економіці. Навчальний посібник / Т.В. Іваненко, О.О. Іваненко. - К.: Університет економіки та права КРОК, 2014. - 256 с.

37. Григоренко Є.В. Проблеми та перспективи розвитку ринку колективних інвестицій в Україну. Погляд УАІБ // Матеріали ІІ щорічної конференції «Управління фінансовими активами: колективне фінансування. - 2013. -С. 1-8.

38. Грушко В. І . Гроші та кредит: підручник / В.І. Грушко, О.Ю. Сова [та ін.]; за ред. проф. С.К. Реверчука. - К.: Знання, 2011. -384 с.

39. Демківський А.В. Гроші та кредит / А.В. Демківський. - К. : Вид-во "Дакор", 2013. -528 с.

40. Грушко В. І . Кредитні ризики банку: Матеріали третьої міжвузівської науково-практичної конференції. - Буча.: Український гуманітарний інститут 2012.- С. 14-45.

41. Бобров Є. А. Фінансова політика держави на макрорівні. Том 6 колективної монографії «Розвиток інформаційного суспільства» / за наук.ред. проф. Грушка В.І. - К.: ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», 2012. - 296 с. - Внесок автора: С.227-290.

42. Івасів Б. С. Гроші та кредит [Текст] : підручник / Б. С. Івасів. - Вид. 3-тє, змін. й доп. Тернопіль : Картланш. -К.: Кондор, 2012. -528 с.- ISBN 966-7952-37-1.

43. Івахненко І.С. Фінансування інвестиційної діяльності на ринку цінних паперів [текст] / І.С. Івахненко // Актуальні проблеми економіки: Гроші, фінанси і кредит - 2014.- №4 (106). - С.212- 218.

44. Ільіна С.Б. Гроші та кредит [Текст]: навчальний посібник / С. Б. Ільіна [та інші]. - К. : ВД "Професіонал", 2013. - 368 с.

45. Калашникова Т.В. Фінансовий ринок: навч. посіб. / Т.В.Кононенко - К.: Хай-Тек Прес, 2012. - 232с.

46. Бобров Є.А. Діяльність неконтрольованих інвестиційних схем в умовах сучасного фінансового ринку. - Фінанси України. - 2012. - №11. - С.79-84.

47. Ковтун О.І. Державне регулювання економіки: навч. посіб. - Львів: Новий світ, 2012. - 432с.

48. Козюк В. В. Центральний банк і грошово-кредитна політика / В. В. Козюк. - Тернопіль : Джура, 2013. - 260 с.

49. Костіна Н.І. Гроші та грошова політика : навч. посібн. / Н.І. Костіна. - К. : Вид-во "Ніос", 2013.- 221 с.

50. Круша П.В. Національна економіка: підручник / За ред. проф., к.е.н. П.В. Круша. - К.: Каравела, 2012. - 416с.

51. Лаптєва В.В. Проблемні аспекти реалізації політики залучення інвестицій вітчизняними промисловими підприємствами [текст] / В.В. Лаптєва // Ринок цінних паперів України. - 2014 -№ 3-4.-С.67-73.

52. Лапчук С.Я. Зміст та форми державного регулювання грошових систем[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.uа.

53. Лапчук С.Я. Особливості грошової системи України перехідного періоду [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.nbuv.gov.uа.

54. Латковська Т. А. Актуальні питання розвитку банківської системи України на сучасному етапі / Т. А. Латковська // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : зб. наук. пр. - Вип. 7. - Чернівці, 2012. - С.84-89.

55. Медвідь Т.В. Рівень монетизації економіки як важливий індикатор ефективності передавального механізму монетарної політики / Т.В. Медвідь // Збірник наукових праць ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ». - 2013.- С. 204-210.

56. Румик І.І. Інвестиційна діяльність в умовах продовольчої та фінансової кризи / І.І. Румик / Науковий вісник Академії муніципального управління. Збірник наукових праць. Серія «Економіка». Випуск 12. - К.: АМУ, 2012. - С. 141-148.

57. Міщенко С. В. Економіко - статистичний аналіз факторів монетизації економіки / С. В. Міщенко// Вісник НБУ. - 2012. - №1. - С.31-33.

58. Науменкова С. В.Основні тенденції розміщення грошової маси та їх вплив на формування грошово - кредитної політики Європи / С. В.Науменкова // Вісник НБУ. - 2013. - №1. - С. 19-25.

59. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dfp.gov.uа.

60. Орлюк О. П. Банківська система України. Правові засади організації: монографія / О. П. Орлюк. - К. : Юрінком Інтер, 2013. - 240 с.

61. Офіційний сайт Державного комітету статистики України - [Електронний ресур] - Режим доступу:http://www.ukrstаt.gov.uа.

62. Офіційний сайт Національного банку України - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.bаnk.gov.uа.

63. Педерсен І.О.Оцінка стану грошової маси в Україні / І.О. Педерсен // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції - 2013.- №6 С.83-87.

64. Рабушенко А. В. Дослідження рівня доларизації економіки України / А. В. Рабушенко, Д. В. Прийменко // Матеріали XV студентської науково-практичної конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: погляд у майбутнє» - [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http:www.dspасe.uаbs.edu.uа/bitstreаm/123456789/82951/.

65. Радзієвський О.І. Суперечності доларизації економіки України в умовах фінансової глобалізації / О.І. Радзієвський // Економіка України. -2012. -№2. - С. 16-23.

66. Романенко О.Р. Фінанси.- К.: Центр навчальної літератури, 2012.-312 с.

67. Румик І.І. Управління інвестиційною діяльністю підприємства/ Актуальні питання теорії та практики фінансового менеджменту // ІІІ Міжвузівська науково-практична конференція 21 жовтня 2012 р. - Буча., Український гуманітарний інститут, 2012. - С. 16-17.

68. Савлук М.І. Гроші та кредит: Підручник. -- 3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. -- К.: кнеу, 2013. -- 598с.

69. Іваненко Т.В. Фінансова політика держави на макрорівні. Монографія ІІ том / За редакцією С.М. Лаптєва - К.: Університет економіки та права «КРОК», 2012.-С.16-24.

70. Румик І.І. Вплив банківського кредитування на економіку України / І.І. Румик // Науковий вісник Академії муніципального управління. Збірник наукових праць. Серія «Економіка». Випуск 9. - К.: АМУ, 2011. - С. 113-120.

71. Свердан М. М. Державні фінанси: сучасні особливості механізму формування бюджетних доходів та фінансування видатків: Монографія: Становлення економіки України у післякризовий період: ризики та проблеми розвитку / Під ред. д.е.н., професора О.О. Непочатенко. (Частина 1). - Умань: Видавець «Сочінський», 2012. - С. 416.

72. Семко, Т. В. Гроші та кредит у схемах і таблицях [Текст] : навчальний посібник / Т.В. Семко, М.В. Руденко. - К. : Центр навчальної літератури, 2012. -158 с.

...