2.1

Передано безоплатно: комп'ютер

131

104

2000

976

104

1000

Запаси

949

20, 22, 28

2000

2.2

Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, виходячи зі звичайних цін

976*

641 /ПДВ

300

949

400

* При переведенні основних фондів до складу основних невиробничих фондів сума податкових зобов'язань з ПДВ відображається записом: Дт 977 - Кт 641 /ПДВ

Також розглянемо облік податкових зобов'язань з ПДВ у випадку невиробничого використання товарів (робіт, послуг).

Приклад. ТОВ «Мрія» придбало для здійснення своєї діяльності товари на суму 3000 грн., у тому числі ПДВ - 500 грн. Товари було використано у негосподарських цілях, наприклад, для організації новорічного свята для працівників підприємства. Звичайна ціна товарів не перевищує вартості їх придбання.

Відображення зазначених операцій в бухгалтерському обліку наведено у табл. 2.13.

Таблиця 2.13

Облік ПДВ при придбанні товарів для невиробничого використання

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дт	Кт
1	Отримано товари від постачальника	281	631	2500
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ за операцією (за наявності податкової накладної)	641	631	500
3	Оплачено товари	631	311	3000
4	Використано товари для організації новорічного свята	949	281	2500
5	Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ	949	641	500

ТОВ «Мрія» придбало легковий автомобіль вартістю 51 000 грн., у тому числі ПДВ - 8500 грн. Усі сторони є платниками ПДВ. Сума ПДВ, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат.

Отже, в бухгалтерському обліку це відображатиметься таким чином (табл. 2.14).

У випадку придбання матеріальних цінностей та послуг, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, права на податковий кредит у підприємства не виникатиме.

Таблиця 2.14

Облік придбання легкового автомобіля ТОВ «Мрія»

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дт	Кт
1	Здійснено авансовий платіж за автомобіль	371	311	51 000
2	Отримано автомобіль від постачальника	152	631	42500
3	Відображено суму ПДВ; сплачену у вартості автомобіля, відповідно до податкової накладної	152	631	8500
4	Проведено закриття розрахунків з постачальником	631	371	51 000

Сума ПДВ, сплачена у зв'язку з таким придбанням, зараховується до первісної вартості запасів, основних засобів і нематеріальних активів (ПБО 7, ПБО 8, ПБО 9), до витрат діяльності в кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань. Це також стосується і операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ або не є об'єктом такого оподаткування.

В ТОВ «Мрія» введена журнально-ордерна форма обліку. Суть її полягає в тому, що аналітичний і синтетичний облік здійснюють одночасно в спеціальних бухгалтерських реєстрах синтетичного і аналітичного обліку, записи в яких поєднуються в хронологічному і систематичному порядку. Крім цього, записи в нагромаджувальні реєстри здійснюють відповідно до показників, потрібних для контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання місячної, квартальної та річної звітності.

В кінці місяця підсумки журналів-ордерів переносять до Головної книги, на основі якої складають бухгалтерський баланс. Журнально-ордерна форма обліку в порівнянні з іншими формами обліку, які використовуються при ручній роботі, найбільш раціональна. Вона забезпечує більш ритмічну роботу апарату бухгалтерії, оскільки покращується розподіл роботи між ними.

2.4 Відображення розрахунків у звітності обліку з бюджетом за податком на додану вартість

Система документації господарських операцій є найважливішою складовою частиною бухгалтерського обліку в ТОВ «Мрія». Тут для оформлення всіх господарських операцій застосовують єдині уніфіковані форми документів первинного обліку. Розподіл обов'язків в бухгалтерії господарства пов'язаний з планом виконання облікових робіт. План виконання облікових робіт передбачає розподіл службових обов'язків в бухгалтерії.

Раціональна організація бухгалтерського обліку залежить від постановки роботи бухгалтерського апарату. Основна організаторська функція лягає на головного бухгалтера, як керівника і практичного організатора облікового процесу в господарстві.

При цьому враховують інші фактори: важливість тієї чи іншої роботи, кваліфікацію виконавців, організаційну структуру облікового процесу. При розподілі службових обов'язків виходять з того, щоб відповідальні і складні роботи виконувались найбільш кваліфікованими працівниками.

Враховуючи, що тематика роботи пов'язана з обліком ПДВ, то й відповідно найбільш повна інформація про нього містить у податковій звітності.

Повний склад податкової звітності наведено в п. 9 розд. І Порядку, затвердженого наказом ДПАУ від 25.01.11 р. № 41. Невід'ємною його частиною тепер названо копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр). Тому ви повинні подати їх одночасно зі звітністю.

Декларація з ПДВ (основна) подається зареєстрованим платником ПДВ незалежно від того, провадив він діяльність у звітному періоді чи ні.

Платники, які застосовують спеціальні режими оподаткування, крім звичайної декларації з ПДВ подають ще й декларацію з ПДВ (скорочену, спеціальну, переробного підприємства) - також незалежно від факту провадження такої діяльності у звітному періоді. При цьому "спецрежимні" декларації є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період (п. 5, 6, 7 розд. І Порядку № 41). Тому, наприклад, переробники молока і тварин у живій вазі - навіть якщо у них немає звичайних оборотів - усе одно повинні подавати дві декларації: звичайну декларацію (із прочерками) і спецрежимну.

Ще одна форма, затверджена Наказом № 41, - Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України подається тільки за той звітний податковий місяць, у якому такі послуги отримані (п. 10 розд. І, п. 13 розд. ІІІ Порядку № 41).

Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А4. На відміну від вимог п. 3.2 розд. З Порядку, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 (далі - Порядок № 166), у новому Порядку № 41 (п. 4 розд. ІІІ) тепер не сказано, що це повинні бути двосторонні аркуші.

Нова форма декларації з ПДВ містить три аркуші, складається із вступної частини, чотирьох розділів і має 8 додатків.

Обов'язкові реквізити податкової декларації встановлені тепер ст. 48 Податкового кодексу (далі - ПК). Ця стаття містить перелік обов'язкових реквізитів для будь-якої звітності (п. 48.3) і додаткові обов'язкові реквізити, які можуть бути включені до форми в окремих випадках (п. 48.4). Податкова звітність, заповнена з порушенням вимог ст. 48, не вважається податковою звітністю (п. 48.7 ПК). Тому приділимо увагу всім обов'язковим реквізитам у табл. 2.15.

Таблиця 2.15

Реквізити Декларації з ПДВ

Обов'язкові реквізити	№ службового поля	Опис
1	2	3
Тип документа: - для декларації - звітний і звітний новий; - для додатків - звітний, звітний новий та уточнюючий)	01	Тут потрібно позначити, яка декларація подається - звітна чи звітна нова. Виникає запитання: яким значком? У старому Порядку № 166 було прямо написано, що у спеціальних полях для відміток про тип декларації - рядках 011-012 (нумерація в новій і старій формах декларації збігається) у другій колонці ставиться значок "х". У новому Порядку № 41 немає вказівок щодо заповнення саме цих полів. У такому разі теоретично можна поставити будь-який значок, наприклад галочку. Проте за логікою всі познач-ки в декларації повинні бути уніфіковані, тобто повинні бути зроблені одним значком. А оскільки для інших полів передба-чена позначка "х", її і треба поставити в одному із цих полів
Звітний (податковий) період, за який подається декларація	02	Рік указується завжди, потім указується або квартал, або місяць залежно від платника (квартальний чи місячний). Якщо платник зареєстрований серед місяця, то перший звітний період починається з дати реєстрації і закінчується останнім днем наступного місяця. Тоді як звітний період указується такий наступний (повний) місяць
Звітний (податковий) період, за який вип-равляються помилки	03	Заповнюється тільки в тому випадку, якщо разом із декларацією подається уточнюючий розрахунок
Не названа обов'язковим реквізитом	031	Відмітка про повторне виправлення помилок дає додаткову інформацію про обов'язковий реквізит зі службового поля 03, тому може бути розцінена як його складова частина. Заповнюється позначкою "х", якщо повторно виправляється один і той же період
Повне найменування (для фізичної особи П. І. Б. повністю) платника податків за реєстраційними документами	04	Раніше обов'язкові реквізити були перелічені тільки в п. 4.4 Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПАУ від 31.12.08 р. № 827 (і нині чинних, але так і не зареєстрованих у Мін'юсті). Аналогічний обов'язковий реквізит звучить як "назва платника податків", і платники могли вказати у цьому полі своє скорочене найменування відповідно до установчих документів. Тепер же (з набуттям чинності ПК) у цьому полі потрібно відображати повне найменування платника. До речі, уже є постраждалі, у яких не прийняли декларацію навіть за старою формою, тому що вони вказали своє скорочене найменування, наприклад ТОВ "Сестра таланту", а треба було - "Товариство з обмеженою відповідальністю "Сестра таланту"
Код ЄДРПОУ	041	Заповнюється юридичною особою
Реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОК) або серія і номер паспорта	042	Заповнюється фізособою - підприємцем. Це не новий номер для тих, хто до набуття чинності ПК був зареєстрований у Державному реєстрі фізичних осіб (ДРФО) - він відповідає індентифікаційному номеру (ІН). Якщо фізособа з релігійних переконань не має такого номрра, указується серія і номер паспорта
Податковий номер (реєстраційні номери з Тимчасового реєстру ДПАУ зберігаються за платниками податків та є їх податковими номерами)	043	Реєстраційний (обліковий) номер уповноваженої особи договору про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи. Наводяться реквізити договору
	044	Реєстраційний (обліковий) номер управителя майном. Наводяться реквізити договору
	045	Реєстраційний (обліковий) номер представництва нерезидента без статусу юридичної особи
Індивідуальний податковий номер і номер свідоцтва платника ПДВ	05	Указуються реквізити Свідоцтва платника ПДВ. У періоді перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва (п. 3 розд. IV Поло-ження, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.10 р. № 978)
Місцезнаходження платника податків	06	У декларації з ПДВ указується податкова адреса платника відповідно до ст. 45 ПК, наводяться дані для зворотного зв'язку з платником (номер телефону, факсу, електронної адреси). Останні не є обов'язковими реквізитами
Найменування органу ДПС, до якого подається звітність	Без коду поля	Указується регіональний орган ДПС, на обліку в якому перебуває платник
Не названі обов'язковими реквізитами	07	Значком "х" позначається відповідне поле для підприємств суднобудування, літакобудування; підприємств, що здійснюють постачання продукції/послуг у рамках договорів про розподіл продукції (відповідно до ст. 5 ПК сторони такого договору - це держава Україна в особі КМУ та інвестор (інвестори))
	08
	09
	10
Відмітки про звітність за спеціальним режимом	Відмітки проставляються після розд. ІІІ декларації	У відповідних полях проставляється значок "х", коли разом зі звичайною декларацією одночасно подається інша декларація (скорочена, спеціальна, переробного підприємства)
Дата подання декларації		Фактична дата подання декларації
Ініціали, прізвище і РНОК посадових осіб платника		РНОК відповідає індентифікаційному номеру фізичної особи
Підписи платника - фізособи та/або посадових осіб, засвідчені печаткою (за наявності)		При електронній формі звітності декларація підписується електронними цифровими підписами (ЕЦП) головного бухгалтера, керівника і засвідчується ЕЦП, яка є аналогом відбитка печатки платника, у порядку, установленому п. 7.1 розд III Інструкції, затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.08 р. № 233

Крім того, після розд. ІІІ декларації необхідно значком "х" позначити відповідні поля - якщо разом із декларацією подаються:

- уточнюючий розрахунок;

- копії Реєстрів в електронному вигляді;

- заява про вибір квартального періоду (з останньою декларацією року);

- заява про відмову постачальника надати податкову накладну за формою додатка Д8;

- оригінали ВМД - примірники декларанта (при поданні звітності в електронному вигляді подаються в порядку, передбаченому для звітності на паперових носіях);

- доповнення в довільній формі за бажанням платника податків.

Передбачена також позначка про перехід на місячний податковий період (у випадку якщо платник втрачає право на квартальну звітність). Ці позначки не названі ПК як обов'язкові реквізити. Тому в разі неприйняття декларації через їх незаповнення можна оспорити дії податкових органів.

2.5 Шляхи удосконалення обліку розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість

Податок на додану вартість (ПДВ) в Україні є джерелом формування доходів Державного бюджету. Цьому сприяло те, що він є податком на споживання, і кінцевий споживач виступає його платником. ПДВ є одним із домінуючих податків, яким маніпулює тіньовий сектор через недосконалість економіки. Зокрема, це проявляється в ухиленні від сплати ПДВ, незаконному відшкодуванні величезних сум податку з державного бюджету, значній кількості зловживань платників при користуванні пільгами і формуванні податкового кредиту, що є досить обтяжливими для бюджету. Ці негативні риси функціонування ПДВ зумовлені недосконалістю організації обліку, звітності та контролю за ним, тому дослідження цієї теми є особливо актуальним.

Податковий кодекс спрямований на зближення податкового та фінансового обліку і передбачає зміну методичних аспектів, порядку відображення в обліку податків, зборів, обов'язкових платежів, у тому числі порядку відображення в обліку ПДВ. Цей непрямий податок є обтяжливим для підприємства, тому ці питання розглядались при прийнятті ПКУ, та були внесені певні корективи, з 2011 року податкова накладна в якій зазначена сума 10 000 грн підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, тільки після цієї реєстрації продавець може надати її покупцю. Це може призвести до несвоєчасного відображення суми податкового кредиту з ПДВ та загальної суми ПДВ до сплати, оскільки покупець може визнати суму податкового кредиту лише за наявності податкової накладної, яка, в свою чергу, буде затримуватись у продавця. Згідно Наказу №1002 від 24.12.10 р. виправлення помилок у Реєстрі може здійснюватися лише методом «сторно», у момент виявлення таких помилок, а не ще й коректурним методом. Усі ці нововведення будуть сприяти деталізації та конкретизації розрахунків суми ПДВ до сплати в бюджет, що будуть попереджувати зловживання, що здійснюються платниками ПДВ. Проте, деякі зміни будуть продукувати комп'ютерному шахрайству, тому держава має забезпечити чіткий контроль електронних передач даних Реєстрів.

Аналізуючи новий Податковий кодекс України, необхідно зазначити, що суттєвих змін в порядку обліку та звітності з ПДВ не відбулося.

Головна проблема, яка виникає при відображенні ПДВ в бухгалтерському обліку пов'язана з тим, що правило першої події, яке використовується для визначення ПДВ не співпадає з моментом визнання доходів та витрат в бухгалтерському обліку.

При отриманні передоплати ТОВ «Мрія» використовує субрахунок 643 «Податкові зобов'язання», на якому згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, ведеться облік суми податку на додану вартість .

Субрахунок 643 є пасивним, транзитним, оскільки на ньому тимчасово, за дебетом обліковується сума ПДВ, яка в момент отримання авансу визнана як податкове зобов'язання. При цьому дебетові обороти на субрахунку 643 виникають раніше за кредитові і до моменту здійснення заключної операції (відвантаження товарів, робіт, послуг) будуть відображені у складі статті Балансу «Інші оборотні активи», що необґрунтовано збільшує активи підприємства.

Крім того, назва субрахунку не відповідає дійсному його призначенню. Сума податкових зобов'язань, яка збільшує заборгованість підприємства до бюджету відображається на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» (відповідному аналітичному рахунку). Тому назву субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» слід змінити на «Податкові розрахунки з податкових зобов'язань», акцентувавши увагу, що він використовується тимчасово і у випадку здійснення передоплат.

Якщо на момент складання фінансової звітності не отримані товари (послуги), то сума податкового кредиту, підтвердженого податковою накладною, буде відображатися в пасиві Балансу за статтею «Інші поточні зобов'язання». В той же час фактично ніяких зобов'язань у підприємства не виникає. За цих умов слід змінити назву субрахунку 644 «Податковий кредит» на «Податкові розрахунки з податкового кредиту».

В аналітичному обліку до субрахунку 644 «Податковий кредит» доцільно відкрити аналітичні рахунки:

6441 «Підтверджений податковий кредит»;

6442 «Непідтверджений податковий кредит».

Це забезпечить контроль за сумами податкового кредиту, за якими відсутні податкові накладні (або не належно оформлені податкові накладні).

Не слід забувати, про регулюючу функцію податку на додану вартість. Щоб підвищити ступінь ділової активності економіки, податковий прес треба послабити. Якщо зменшити основну ставку податку та ввести одну-дві пільгові (крім нульової, що вже існує), то у суб'єктів господарювання можуть з'явитися додаткові стимули для збільшення обсягів виробництва. Таким чином розшириться база оподаткування, і зросте загальна сума доходів зведеного бюджету. Також через послаблення тиску ПДВ зростуть доходи населення зросте сукупний попит.

На мою думку, в Україні доцільно було б встановити наступні види ставок:

- основна -- 17 %;

- підвищені -- 20 % і 25 %;

- знижені -- 5 % і 10 %.

Знижені ставки доцільно застосовувати під час реалізації деяких товарів вітчизняного виробництва: продуктів харчування, ліків, дитячих товарів, товарів щоденного попиту, тощо. Що стосується підвищених ставок, то, наприклад, обороти з реалізації підакцизної продукції вітчизняного виробництва можна оподатковувати податком на додану вартість за ставкою 20 %, а іноземного виробництва -- за ставкою 25 %

Дослідивши недоліки функціонування податку на додану вартість вважаю за можливе запропонувати напрямки вдосконалення механізму справляння ПДВ:

1) встановити диференційовані ставки податку на додану вартість;

2) обмежити перелік пільг, залишити тільки пільги, що стосуються предметів першої необхідності;

3) в аналітичному обліку до субрахунку 644 «Податковий кредит» доцільно відкрити аналітичні рахунки для підтвердженого і непідтвердженого податкового кредиту.

У книгах обліку продажу та придбання надмірно деталізована інформація, що не тільки ускладнює роботу облікових працівників, але призводить до зайвих витрат часу самих податкових інспекторів на перевірки. Пропонована форма реєстру дасть можливість значно спростити облікове забезпечення звітності по ПДВ, відмовитись від ведення книг обліку продажу та придбання товарів (робіт, послуг).

Для посилення контролю за достовірністю записів операцій щодо ПДВ можна цю відомість реєструвати у податковій адміністрації. Саме ж відомість повинна мати форму книги, в якій пронумеровано сторінки.

В той же час усувається дублювання первинних документів і аналітичних реєстрів, зменшується обсяг рутинної роботи бухгалтерів.

Необхідною умовою уникнення порушень в процесі розрахунків з бюджетом по сплаті податків є розробка такої схеми обліку, яка б задовольняла вимоги податкового і бухгалтерського обліку.

Реформування нормативно-правової бази визначення і сплати ПДВ обумовило зміни бухгалтерської і податкової звітності. Посилення контролю за достовірністю сплати ПДВ можна досягти лише за умови скорочення витрат часу на складання облікових документів, їх опрацювання, отже удосконалення існуючої системи обліку, а не розширенням дублювання первинного, аналітичного і синтетичного обліку. Це автоматично сприятиме спрощенню контролю за нарахуванням і сплатою податку, посиленню його ефективності. Одним із варіантів може бути зміна теперішніх первинних документів і реєстрів аналітичного обліку та приведення їх у відповідність із встановленими потребами, щодо відображення платежів у бюджет.

В бухгалтерському обліку ПДВ, включаючи податкові розрахунки на субрахунках 641 "ПДВ", 643 "Податкові зобов'язання", 644 "Податковий кредит" надто багато нераціонального і незрозумілого. Тому необхідний пошук шляхів удосконалення обліку на державному рівні. Достатньо лише підкреслити, що тепер для бухгалтерського обліку ПДВ застосовується кілька субрахунків кореспонденція яких інструкцією в принципі не визначена. Напрошується висновок, доти, поки не буде чітко розмежований бухгалтерський і податковий облік ПДВ, не буде достатньої характеристики субрахунків 641, аналітичний рахунок "З податку на додану вартість" і субрахунок 643 "Податкові зобов'язання", плутанини в бухгалтерському обліку ПДВ та негативних її наслідків не уникнути.

Суть спрощення бухгалтерського обліку реалізації цінностей, пов'язаного із застосуванням субрахунку 643 "Податкові зобов'язання", полягає в тому, щоб обмежити записи на ньому лише нарахованими податковими зобов'язаннями з ПДВ від сум попередньої оплати цінностей, які станом на кінець місяця не були відвантажені. При цьому слід виключити з обліку на субрахунку 643 найбільш масові записи, пов'язані з попередньою оплатою і подальшим відвантаженням або відпуском цінностей покупцям і замовникам у звітному місяці в рахунок отриманих попередніх оплат. У цьому разі відпаде потреба за кожною із операцій з оплати і відвантаження цінностей в кожному окремому випадку з'ясовувати, яка із операцій відбулася раніше, не кажучи вже про значне скорочення кількості записів у синтетичному обліку на субрахунку.

Реформування нормативно-правової бази визначення і сплати податку на додану вартість обумовило зміни бухгалтерської і податкової звітності. Посилення контролю за достовірністю сплати ПДВ можна досягти лише за умови скорочення витрат часу на складання облікових документів, їх опрацювання, отже, удосконаленням існуючої системи обліку, а не розширенням дублювання первинного, синтетичного та аналітичного обліку. Це автоматично сприятиме спрощенню контролю за нарахуванням і сплатою податку, посиленню його ефективності.

Одним із варіантів може бути зміна теперішніх первинних документів і реєстрів аналітичного обліку та приведення їх у відповідність із встановленими потребами щодо відображення платежів у бюджеті. Зокрема, ми пропонуємо дещо вдосконалити типові форми податкових накладних, зміст яких далекий від досконалості. Вони перевантажені багатослів'ям, зрозумілі назви і показники тут надто деталізовані, що з урахуванням розмитості і нечіткості формувань як порядку заповнення податкової накладної, так і самого Закону України „Про податок на додану вартість” свідчить про неадекватну увагу до головних і другорядних документів при їх розробці.

Виконання цих завдань у повному обсязі забезпечить досягнення високої ефективності податку на додану вартість в найкоротші строки.

РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНИ І ПРАКТИЧНІ ЗАСОБИ АЛАНІНУ ТА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ЗА ПОДАТКОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

3.1 Аналіз розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість

Сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів становить систему оподаткування. Встановлення і скасування податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України і місцевими Радами народних депутатів. Розглянемо безпосередньо систему оподаткування ТОВ «Мрія» у цифрах. Для аналізу складемо таблицю податків підприємства за 2010-2012роки та порівняємо їх з доходом підприємства за той же період.

Таблиця 3.2

Аналіз податкових зобов'язань ТОВ «Мрія» в період з 2011 по 2012 роки

Податок	2010	2011	2012	Відхилення 2011 від 2010	Відхилення 2012 від 2011
	Сума, тис. грн.	% до під-сумку	Сума, тис. грн.	% до під-сумку	Сума, тис. грн.	% до під-сумку	Суми, тис. грн.	% до під-сумку	Суми, тис. грн.	% до під-сумку
Податок на прибуток	52,3	4,69	19,9	1,47	22,3	1,34	-32,4	-3,22	2,4	-0,13
Плата за воду	0,1	0,01	0,1	0,01	0,1	0,01	0	0,00	0	0
ПДВ	1005,2	90,20	1265,1	93,19	1555,4	93,52	259,9	2,99	290,3	0,33
Держмито	0,1	0,01	0,1	0,01	0,1	0,01	0	0,00	0	0
ПДФО	44,2	3,97	55,9	4,12	71,7	4,31	11,7	0,15	15,8	0,19
Транспортний податок	11,2	1,01	15	1,1	12,1	0,73	3,8	0,09	-2,9	-0,37
Комунальний податок	1,3	0,12	1,4	0,1	1,4	0,08	0,1	-0,02	0	-0,02
Всього	1114,4	100,00	1357,5	100	1663,1	100	243,1	0,00	305,6	0

Таким чином, аналіз даних таблиці 3.2 свідчить про те, що у 2011 році підприємством було сплачено податків на загальну суму 1357,5 тис. грн. Найбільшу питому вагу серед податків має ПДВ, ПДФО (93,19% та 4,12% відповідно). Загальна сума сплачених у 2011 році податків склала 7,92% від валового доходу підприємства. У 2012 році сума сплачених податків збільшилась до 1663,1 тис. грн. Також у 2012 році змінилась структура податків та їх частка. 93,52% займає ПДВ, 4,31% податок з доходів фізичних осіб. Слід відзначити, що на структуру податків в 2012 році впливали: зростання обсягів виробництва, оптимізація податкової політики. Можна відзначити, що частка податків, сплачених ТОВ «Мрія», до бюджету району зросла в 2012 році у порівнянні з 2011-м з 0,55% до 0,59%. До того ж, це відбувається на фоні росту доходів бюджету району.

Рис. 3.3. Структура податків ТОВ «Мрія» в 2011 році



Рис. 3.4. Структура податків ТОВ «Мрія» в 2012 році

На рисунку 3.5 зображена динаміка нарахованих податків протягом останніх чотирьох років.

Рис. 3.5. Динаміка нарахованих ТОВ «Мрія» в 2009-2012рр.

Платниками податку на прибуток є всі суб'єкти підприємницької діяльності (в тому числі бюджетні та громадські організації), які одержують прибуток від господарської діяльності, нерезиденти, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що зобов'язанні мати окремий банківський рахунок та вести окремий облік результатів діяльності. Об'єктом оподаткування є величина, яка визначається у податковому обліку шляхом порівняння скоригованих валових доходів і скоригованих валових витрат. При цьому сума прибутку, що підлягає оподаткуванню за даними податкового обліку, як правило, не збігається з сумою прибутку, отриманого за даними фінансового обліку на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Важливим аспектом ефективного управління підприємством є не лише бажання максимізувати прибутки підприємства, а й поліпшити аналіз податків підприємства, враховуючи норми податкового навантаження, прогнозувати платежі у бюджет на наступні періоди.

3.2 Методика контролю розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість

Контроль за правильністю нарахування і сплати до бюджету податків здійснюють податкові органи України.

Згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні» податкова інспекція зобов'язана не менш як один раз на рік перевіряти стан бухгалтерського обліку, здійснювати на підприємствах перевірку грошових документів , бухгалтерських книг, декларацій та інших документів, пов'язаних з розрахунком і сплатою податків. У разі відмови від проведення документальної перевірки вилучати у підприємств документи, що свідчать про приховування, неоплату податків, накладати адміністративні штрафи і застосовувати фінансові санкції.

Податкові інспекції здійснюють перевірку правомірності відображення у звітності фінансових результатів. Особлива увага приділяється перевірці правильності надання пільг. Прицьому податковий інспектор вимагає обгрунтування надання пільг з сплати податків.

Під час перевірки порядку розрахунку і строку сплати податку акцентують на своєчасності сплати податку , а також правильності і повноти сплати планових внесків.

Податковий інспектор перевіряє договори, передбачені при здійсненні спільної діяльності окремих видів робіт, правильність розподілу одержаного доходу між учасниками спільної діяльності; при цьому визначається міра участі кожного підприємства.[16, с.176]

Система внутрішнього контролю - це сукупність організаційних заходів, процедур, методів внутрішнього контролю, які застосовуються керівництвом підприємства з метою ефективного ведення господарської діяльності.

В сучасній літературі обґрунтовують поняття внутрішнього податкового контролю як ініціативного, попереджувального контролю, який організований та здійснюється суб'єктом з метою перевірки правильності та своєчасності виконання податкових зобов'язань перед державою.

При побудові системи внутрішнього контролю за нарахуванням та сплатою ПДВ керівництво переслідує мету забезпечення:

1) достовірною інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень, зокрема, в частині податкового планування;

2) збереження документів, що засвідчують право на визнання податкового кредиту та декларують виникнення податкового зобов'язання, оскільки такі документи служать доказовою базою при вирішенні судових спорів;

3) ефективності господарської діяльності з метою попередження неефективного використання ресурсів шляхом контролювання вчасності надходження податкових накладних від контрагентів, які надають право визнавати податковий кредит з ПДВ, і таким чином, законно зменшувати суму коштів до сплати в бюджет;

4) дотримання принципів затвердженої облікової політики в частині обліку розрахунків за ПДВ;

5) виконання вимог Податкового кодексу та інших нормативно-правових актів при нарахуванні та сплаті ПДВ [2, с.166].

Метою внутрішнього контролю розрахунків за ПДВ в узагальненому вигляді є забезпечення повноти нарахування та сплати ПДВ, а також захист управлінського персоналу від штрафних санкцій.

Об'єктом внутрішнього контролю розрахунків за ПДВ є господарська діяльність підприємства, господарські процеси та операції, що призводять до виникнення податкових зобов'язань і кредиту, а також дії та діяльність відповідальних за нарахування та сплату ПДВ осіб [2, с.166].

Можна виділити такі основні завдання внутрішнього контролю за нарахуванням та сплатою ПДВ:

1) перевірка правильності формування бази оподаткування, застосування різних ставок оподаткування, визнання податкового кредиту, а також дотримання вимог облікової політики в частині розрахунків за ПДВ та вимог фінансового планування;

2) оцінка стану бухгалтерського обліку на синтетичних рахунках та субрахунках різних порядків, а також аналітичних рахунків, що використовуються для обліку розрахунків за ПДВ;

3) контроль за відображенням розрахунків за ПДВ у фінансовій та податковій звітності. Завдання внутрішнього контролю розрахунків за ПДВ безпосередньо впливають на методику його контролю [2, с.166].

Методика внутрішнього контролю передбачає використання у певній послідовності відповідних інструментів та методів з дотриманням основоположних принципів контролю [1, с.83].

За часом здійснення розрізняють: попередній, поточний та наступний податковий контроль розрахунків за ПДВ.

Попередній контроль передбачає здійснення контрольних процедур до здійснення операцій, пов'язаних з нарахуванням та сплатою ПДВ. Основне призначення такого контролю - попередження здійснення економічно необґрунтованих операцій, тобто недопущення неправомірного визнання податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ. Крім того, такий контроль має важливе значення для попередження помилок у Декларації з ПДВ.

Поточний внутрішній контроль розрахунків за ПДВ проводиться під час нарахування та сплати ПДВ. Цей вид контролю проводиться з метою своєчасного виявлення помилок та попередження штрафних санкцій, що можуть бути накладені на підприємство.

Наступний контроль правильності розрахунків за ПДВ є найскладнішим, оскільки передбачає комплексну перевірку операцій з нарахування та сплати ПДВ після того, як вони відбулися. Такий контроль має здійснюватися в кінці звітного періоду перед поданням Декларації з ПДВ [1, с.85]. Методика контролю розрахунків за ПДВ повинна бути направлена на перевірку правильності визначення бази оподаткування та правильності визначення сум податкового кредиту, податкового зобов'язання, а також вчасного їх перерахування.

Отже, правильно і вчасно організований внутрішній контроль за нарахуванням та сплатою ПДВ дає можливість платникам податку уникнути штрафних санкцій та знизити податкові ризики і втрати. Напрями подальших досліджень повинні бути спрямовані на подальше вдосконалення методики здійснення контролю за нарахуванням та сплатою ПДВ.

Перевіряючи розрахунки з податку на додану вартість, треба знати, що згідно із Законом України «Про податковий кодекс» платниками податку є підприємства, що мають обсяг оподатковуваних операцій із продажу товарів (робіт, послуг) протягом якогось періоду з останніх 12 календарних місяців, який перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Основні напрями документальної перевірки розрахунків з податку на додану вартість:

Перевірка належності суб'єкта підприємницької діяльності до платників ПДВ. При цьому основна увага звертається на те, чи зареєструвався суб'єкт підприємницької діяльності як платник у податковому органі та чи подає податкову декларацію з ПДВ у встановлені терміни. Якщо за обсягом оподатковуваних операцій підприємство не підпадає під визначення платника ПДВ, то воно подає податкову декларацію за скороченою формою.

Оцінка стану розрахунків за ПДВ проводиться на підставі аналізу даних фінансової звітності про наявність заборгованості перед бюджетом та інформації аналітичного обліку про залишки на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». Шляхом порівняння даних аналітичного обліку за субрахунками 643 «Податкові зобов'язання» і 644 «Податковий кредит» (у відомості 3.6) з даними синтетичного обліку в журналі 3 перевіряється правильність визначення оборотів і залишків за цими субрахунками. Уточняється програма подальшої документальної перевірки розрахунків за ПДВ по місяцях ревізованого періоду.

Перевірка повноти оборотів та обсягів операцій із продажу товарів (робіт, послуг) за звітний період, які є об'єктами оподаткування і зазначені в податковій декларації з ПДВ. Шляхом порівняння суми, зазначеної в декларації, з даними книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), записами на рахунках 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» (відомості 1.1, 1.2), 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» (відомість 3.1), 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (відомість 3.3), 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (відомість 3.2), 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (журнал 3) та за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками». У разі необхідності як джерела інформації використовуються: договори купівлі-продажу (обміну, постачання), податкові накладні та інші первинні документи. Слід упевнитися, що за кредитом субрахунку 641 відображено всі суми ПДВ, які показані в податкових накладних та книгах продажу, а також що всі порядкові номери в книзі продажу збігаються з номерами податкових накладних і немає пропусків або втрат накладних.

Перевірка правильності визначення бази оподаткування обсягів продажу. При цьому слід мати на увазі, що база оподаткування обсягів продажу згідно зі ст. 4 закону про ПДВ визначається виходячи з:

а) договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів за вирахуванням ПДВ, що включаються в ціну товарів;

б) вартості будь-яких коштів, матеріальних і нематеріальних активів, які передаються платникові податку;

в) регульованої ціни та фактичної ціни реалізації, але не нижчої звичайної ціни за операціями продажу товарів (робіт, послуг) за такими цінами.

У бухгалтерському обліку операції з продажу товарів (робіт, послуг) відображаються за дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації».

Слід також ураховувати, що згідно зі ст. 4 закону про ПДВ до бази оподаткування не зараховуються: вартість поворотної (заставної) тари, якщо вона фактично не була повернена протягом строку позовної давності з моменту її отримання; суми (крім штрафів), які надходять на підставі рішень судових та інших органів за матеріалами розгляду спорів щодо операцій, які оподатковувалися ПДВ. При цьому суми, стягнені з осіб, винних у крадіжках, нестачі, псуванні, пошкодженні цінностей, є об'єктом оподаткування, оскільки в цих випадках право власності переходить на винну особу.

Особлива увага звертається на перевірку дати виникнення податкових зобов'язань, тому що підприємства повинні відображати податкові зобов'язання з дати, котра припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця в оплату товарів (робіт, послуг);

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -- дата оформлення документа, який засвідчує виконання робіт (послуг).

5. Перевірка правильності застосування пільг зі сплати ПДВ. Під час перевірки цього напряму слід керуватися п. 3.2 ст. 3 закону про ПДВ, де перелічені операції, що не є об'єктами оподаткування, а також ст. 5 цього закону, якою передбачено випадки звільнення операцій від оподаткування (продаж продуктів дитячого харчування, друкованої продукції, послуг з освіти, лікарських засобів і медичних виробів, надання послуг у будинках для старих та інвалідів, харчування в закладах освіти, робіт з будівництва та реставрації культових споруд, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи тощо).

6. Перевірка правильності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість. За ставкою ПДВ - 20 % - оподатковуються всі операції, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та тих, до яких застосовується нульова ставка ПДВ.

7. Правильність визначення суми податкового кредиту з ПДВ за звітний період перевіряється за даними бухгалтерського обліку відносно операцій:

а) на списання коштів в оплату придбаних цінностей, нематеріальних активів, робіт, послуг - за кредитовими оборотами за рахунками 30, 31, 33 в журналі 1 та оприбуткування товарів (робіт, послуг) - за кредитовими оборотами за рахунками 63, 685 в журналі 3;

б) бартерних операцій - за кредитом рахунку 70 у журналі 6.

Правомірність включення платниками ПДВ сум податку в податковий кредит контролюється шляхом перевірки наявності та правильності оформлення документів, що підтверджують фактичну оплату ПДВ (рахунків-фактур, податкових накладних, банківських документів, митних декларацій, актів приймання робіт (послуг), транспортних документів, готельних рахунків тощо). У документах окремим рядком має бути виділена сума ПДВ, а у випадку наявності пільг зі сплати ПДВ перевіряючий визначає правомірність включення суми податку до податкового кредиту.

Більш поглиблена перевірка сум сплаченого ПДВ передбачає з'ясування того, чи дійсно оприбутковані та оплачені за рахунок відповідних джерел фінансування товари придбані для використання на невиробничі потреби. Слід також упевнитись у тому, що на дебет рахунку 641 не потрапили суми ПДВ за операції з придбання сировини чи основних засобів, використаних для виробництва пільгових товарів або товарів, що не є об'єктами оподаткування. Методами нормативного й арифметичного контролю перевіряється ведення бухгалтерського обліку кожної із зазначених операцій протягом звітного періоду та правильність підрахунку та розподілу суми ПДВ в кінці періоду пропорційно питомій вазі оподатковуваних товарів у загальному обсязі виробництва.

8. Перевірка повноти, своєчасності та правильності проведення розрахунків з бюджетом за ПДВ ведеться на підставі даних банківських документів, де зазначені дати й суми, сплачені до бюджету, записів у регістрах бухгалтерського обліку за рахунком 64 та у формах фінансової звітності. Здійснюючи перевірку, треба знати, що платник податку може отримати з бюджету відшкодування сум ПДВ. У цьому випадку перевіряється, як відображаються в бухгалтерському обліку підприємства суми отриманого відшкодування та операції погашення заборгованості перед кредиторами -- учасниками схеми розрахунків.

3.3 Напрямки удосконалення контролю розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість

В роботі фінансових служб ТОВ «Мрія» чільне місце займає контроль за правильністю обчислення і сплатою податків. Внутрішньогосподарський податковий контроль - це діяльність відповідних посадових осіб з апарату управління підприємством і перш за все його бухгалтерської служби щодо точності обліку об'єктів оподаткування, відповідності методики обчислення та сплати податків прийнятим законодавчим актам з питань оподаткування, щодо виявлення відхилень, допущених у ході виконання податкових правил, та визначення впливу наслідків порушень на податкові зобов'язання.

Порядок здійснення податкових перевірок з податку на додану вартість регламентується Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 [61].

Проведенню камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ

повинен передувати доперевірочний аналіз, сутність якого полягає в тому, що інспектор підрозділу адміністрування ПДВ вивчає:

- матеріали реєстраційної справи, інформацію щодо статутних даних

суб'єкта господарювання;

- інформацію щодо розміру вартості власних основних фондів платника, чисельності трудових ресурсів та іншу інформацію щодо господарської й фінансової діяльності платника;

- історію платника, його податкову поведінку, результати перевірок;

- наявність господарських операцій у складі інформаційних баз.

Перш за все, вивченню підлягають статутні дані суб'єктів господарської діяльності, склад засновників та співзасновників, їх зміна. Одночасно з цим розглядаються розмір та зміни статутного фонду. Якщо відбулися інші зміни, відображені в установчих документах, то аналізуються вплив таких змін на базу оподаткування, необхідність відображення їх у декларації.

За наявності таких змін необхідно проінформувати підрозділи аудиту з метою з'ясування: яким чином вони відбувалися (продаж частки чи в цілому корпоративних прав, матеріальних чи нематеріальних активів тощо) та за якою формою розрахунків; чи задекларовані такі операції.

Крім того, необхідно ознайомитись із видами діяльності суб'єкта

господарювання, порівнявши їх з даними статистичної довідки, перевірити, чи не здійснює цей суб'єкт операції, на проведення яких необхідно мати відповідний дозвіл (ліцензію).

Необхідно звернути увагу на ритмічність діяльності суб'єкта господарської діяльності, динаміку обсягів продажу товарів (послуг), порівняти їх з розмірами задекларованих сум до сплати чи відшкодування, якщо мають місце відхилення, то встановити причини їх причини.

Основними напрямками податкової перевірки є:

1. Дотримання строків подання податкової декларації.

2. Правильність вибору форми декларації. Платники податку, в яких згідно з чинним законодавством суми ПДВ повністю залишаються у їх розпоряджен- ні для цільового використання або спрямовуються включно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену).

3. Перевірка відповідності між заповненням окремих рядків декларації та поданням певних документів.

4. Причини коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

5. Методологічна перевірка.

Якщо за результатами камеральної перевірки податкової декларації з урахуванням результатів автоматизованого співставлення даних додатка Д5 до декларації з ПДВ порушень не виявлено, то висновок про віднесення платника до відповідної категорії уваги робиться у розділі IV податкової декларації (проставляється відмітка "порушень (помилок) не виявлено".

Якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення

(помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних осіб запрошує

платника ПДВ для складання акта документальної камаральної перевірки податкової декларації з ПДВ.

У разі якщо звітність сумлінного платника (категорія уваги 1) або

платника податків помірного ризику (категорія уваги 2) за результатами системи автоматизованого співставлення даних додатка Д5 до декларації з ПДВ віднесено до другої категорії, то проводиться невиїзна документальна перевірка.

У разі наявності ризику здійснення платниками податків, віднесеними до 2 категорії уваги, нереальних (удаваних) операцій проводиться моніторинг показників діяльності такого платника та за необхідності передаються матеріали до підрозділу податкової міліції.

За платниками реального сектору економіки, віднесених до 3 категорії уваги, здійснюється попередня оцінка достовірності окремих звітних показників, відпрацьовуються дані системи автоматизованого співставлення даних додатка Д5 до декларації з ПДВ, системи ризиків щодо наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства, шляхом формування ймовірної схеми ухилення від оподаткування.

Якщо за результатами камеральної перевірки податкової декларації з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контра- 140 гентів порушень не виявлено та з'ясовано, із достатнім рівнем обґрунтування, причини низького податкового навантаження, то в розділі IV декларації робиться відмітка "порушень (помилок) не виявлено".

Документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість триває протягом 30 днів від дати віднесення платника до 2 категорії за результатами автоматизованого співставлення.

При цій перевірці доцільно виявити податкову звітність, яка містить технічні помилки, допущені працівниками органу податкової служби при прийомі та введенні показників до бази податкової звітності.

Якщо під час перевірки встановлено факт включення платником ПДВ (отримувачем) суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб'єктами господарювання, що не зареєстровані як платники ПДВ або щодо яких анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, податкові органи звертаються до такого платника ПДВ із запитом у письмовій формі про надання пояснення та їх документальне підтвердження щодо його правовідносин з таким контрагентом.

На підставі отриманих від платника ПДВ (отримувача) пояснень та інформації з реєстру платників ПДВ щодо анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або відсутності реєстрації платника ПДВ складається акт документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ та приймається повідомлення-рішення.

ВИСНОВКИ

Після проходження процедури реєстрації платники ПДВ отримують право на нарахування податку та складання податкової накладної при продажу товарів (робіт, послуг). Податкову накладну видає продавець покупцеві за умови їхньої реєстрації як платників ПДВ. Вона є документом, що дає право:

- продавцю на визначення податкових зобов'язань;

- покупцю на зменшення податкових зобов'язань протягом звітного періоду на суму ПДВ, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відносять до валових витрат (податковий кредит).

Сукупність переваг і недоліків ПДВ породжує низку проектів щодо удосконалення його складного механізму аудиту.

У бухгалтерському обліку всі розрахунки з бюджетом (за рахунок прибутку, по податках з робітників і службовців та інших платежах) відображають на рахунку № 64 "Розрахунки за податками й платежами". На кредиті цього рахунка нараховують суми платежів до бюджету (податкові зобов'язання), а на дебеті - належні до відшкодування бюджету податки, їх сплата, списання тощо. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо за рахунком № 64 означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто надлишкове перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути підприємству.

Рахунок № 64 "Розрахунки за податками й платежами" має субрахунки за видами платежів до бюджету.

На підприємствах застосовують такі субрахунки: № 641 "Розрахунки за податками"; № 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"; № 643 "Податкові зобов'язання"; № 644 "Податковий кредит".

Аналітичний облік на рахунку № 64 здійснюють за видами платежів до бюджету. Це має можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.

Згідно Наказу про облікову політику ТОВ «Мрія» облік ПДВ на підприємстві організовано наступним чином.

6415 «Податок на додану вартість»;

6441 «Отримані податкові накладні»;

6442 «Податковий кредит».

На наш погляд в обліковій політиці ТОВ «Мрія» стосовно обліку ПДВ доцільно ввести аналітичні рахунки для обліку податкового кредиту без податкових накладних (наприклад, за чеками авансових звітів), а податкові зобов'язання вести з урахуванням авансів на рах. 643 «Податкові зобов'язання».

На ТОВ «Мрія» протягом 2010 - 2011 рр. податкові зобов'язання зменшились на 15300 грн. з 50000 грн. до 34700 грн. (69,4%) переважно за рахунок:

- суми зменшеня ПДВ за операції, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім операцій із ввезення імпортних товарів, податок на додану вартість за які сплачується митним органам при розмитненні, на 16000 грн.;

- суми зменшеня ПДВ за операції, що оподатковуються за ставкою 20% мінус - товарообмінні (бартерні) операції, на 7000 грн.;

- коригування на основі попередніх звітних періодів на 7700 грн.;

- інших випадки (п.4.5 ст. 4 Закону) на 107000 грн.

На ТОВ «Мрія» у 2010 р. сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками року становила 28120 грн., при цьому чиста сума зобов'язань з ПДВ за цей період складала + 26720 грн., а сума податку на додану вартість, яка підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у періоду (податкові векселі, термін погашення яких припадає на поточний звітний період) дорівнювала + 1400 грн.

У 2011 р. відшкодуванню з бюджету за підсумками року підлягає сума 42960 грн. за рахунок від'ємного значення суми зобов'язань з ПДВ за цей період (-35560) та зменшення суми податку на додану вартість, яка не підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у 2011 р. (-7400).

Якщо підприємство має стабільно позитивний результат від здійснення своєї фінансово-господарської діяльності, то іншим часом можуть виявитися і з «негативним значенням» підсумкових показників по ПДВ. Причому зовсім не через здійснення яких-небудь «збиткових» операцій (тим більше, що база оподатковування все рівно визначається виходячи зі звичайних цін), а, наприклад, у результаті елементарної затримки товару на складі, коли «вхідний» ПДВ по такому товарі в податковий кредит уже потрапив, а податкові зобов'язання виникнуть тільки тоді, коли товар почнуть реалізовувати.

...