Процес формування і використання фінансових ресурсів підприємства в умовах ринкової економіки

- прикладна наука.

На нашу думку, найбільш правильним, за сучасних економічних умов, є трактування управління фінансовими ресурсами підприємств як процесу навчання управлінським діям у сфері використання грошових коштів фондового та нефондового характеру, тобто як науки.

Основною передумовою останньої повинен бути тезис про те, що явища, пов'язані з управлінням фінансовими ресурсами, можна описати за допомогою математичних моделей, які дозволяють використовувати дедуктивні методи, що є важливим для процесу навчання в галузі управління.

Робота будь-якого вченого, що займається дослідженнями в галузі фундаментальних наук складається з наступних етапів:

· формулювання важливих гіпотез на базі власного досвіду та інтуїції або на основі нагромаджених суспільних знань щодо даного питання;

· проведення експерименту для підтвердження цих гіпотез;

· використання результатів цих експериментів для поповнення особистого досвіду та системи знань даної науки, що створює базу для висунення нових гіпотез та проведення нових експериментів.

Аналогічна етапізація, на нашу думку, може бути проведена в управлінні фінансовими ресурсами підприємств. Наприклад, якщо міркування управлінця відносно деякої фінансової ситуації, що потребує вирішення розглядати як гіпотезу, то дії з перевірки цієї гіпотези можна без сумніву трактувати як проведення експерименту.

Прагнучи скористатися аналогіями між наукою та управлінням необхідно враховувати те, що вони все ж володіють цілою низкою відмінностей. Наприклад, навчання шляхом нагромадження практичного досвіду є традиційним способом придбання більш глибоких знань про сутність проблем управління фінансовими ресурсами підприємств. В фундаментальній ж науці традиційним є навчання шляхом ціленаправлених, докладно запланованих експериментів. В результаті наука управління фінансовими ресурсами підприємств повинна передбачати перехід від абстрактних форм нагромадження досвіду до його систематизації та планових експериментів точних наук.

В управлінні фінансовими ресурсами підприємств важливу роль відіграє інтуїція. Зрозумілим є те, що це відноситься і до наукових досліджень. Тому основним завданням під час підготовки як учених, так і управлінців є розвиток у них інтуїції. Проте покладатися лише на одну інтуїцію не варто. Вимога “об'єктивності” в науці вказує на те, що інтуїція повинна перевірятися логікою та експериментом. У зв'язку з цим наука як сфера людської діяльності може бути розділена на два процеси: процес відкриття, що носить інтуїтивний характер і на формальний процес перевірки відкриття. Тому якою б цінною для управлінця фінансовими ресурсами не була інтуїція він не повинен їй повністю довіряти, а вимагати її перевірки.

Врешті за своєю сутністю управління фінансовими ресурсами підприємств передбачає прийняття управлінських рішень в умовах швидкої зміни зовнішнього середовища. У зв'язку із цим наука управління фінансовими ресурсами повинна дозволити вдосконалити процес навчання шляхом розробки методів прийняття управлінських рішень в умовах існування зовнішніх збурень.

Враховуючи вищесказане, управління фінансовими ресурсами підприємств складається з наступних етапів:

- виявлення та формулювання проблеми чи задачі управління фінансовими ресурсами підприємств, що повинна бути вирішена на базі використання минулого досвіду та наявних даних;

- прийняття управлінського рішення щодо використання фінансових ресурсів та його реалізація;

- аналіз результатів прийнятого рішення з погляду можливих способів його модифікації чи зміни, а також врахування його результатів в процесі нагромадження досвіду, який може бути використаний в майбутньому.

На рівні підприємства управління фінансовими ресурсами повинне розглядатися як адаптивний механізм з допомогою якого воно постійно перебудовується в процесі пошуку найбільш ефективних зв'язків з навколишнім економічним середовищем.

Управління фінансовими ресурсами підприємств притаманні певні властивості: 1) безперервність; 2) циклічність; 3) залежності ефективності управління від послідовності його етапів; 4) динамічність; 5) стійкість; 6) імпульсивність (управління реалізується в імпульс управлінського впливу - в управлінське рішення).

В управлінні фінансовими ресурсами підприємства, на нашу думку, домінують наступні основні принципи:

- узгодженості термінів фінансових операцій;

- платоспроможності;

- рентабельності інвестування;

- збалансування ризиків;

- врахування потреб ринку;

- максимізації рентабельності.

Результати управління фінансовими ресурсами підприємств реалізуються в грошових потоках, що протікають між підприємством і бюджетом, власниками капіталу, партнерами по бізнесу та іншими суб'єктами. Інструментами цього служать управлінські рішення щодо використання фінансових ресурсів (сплати податків, виплати заробітної плати, інвестування тощо). Потокова “ідеологія” - це порівняно новий аспект управління фінансовими ресурсами. Головна її особливість полягає у необхідності розглядати потоки фінансових ресурсів у взаємозв'язку із виробництвом, транспортом, постачанням, збутом та іншими господарськими функціями підприємства.

В практиці управління фінансовими ресурсами підприємств доцільно використовувати одну з двох моделей грошового потоку: грошовий потік для власного капіталу чи грошовий потік для усього задіяного капіталу. Використовуючи першу модель розраховується ринкова вартість власного (акціонерного) капіталу підприємства. При використанні другої моделі умовно не розрізняють власний та залучений капітал, а визначають сукупний грошовий потік.

Необхідно розуміти різницю між валовим та чистим грошовим потоком. Валовий грошовий потік характеризує всю сукупність поступлень і виплат грошових коштів у визначений момент періоду, який розглядається. Чистий грошовий потік характеризує різницю між додатнім і від'ємним грошовим потоком в конкретний момент періоду, що досліджується.

Процес управління фінансовими ресурсами підприємств здійснюється в наступній послідовності: забезпечення повного та достовірного обліку фінансових потоків організації та формування необхідної звітності; аналіз фінансових потоків в попередньому періоді; оптимізація фінансових потоків організації; планування фінансових потоків в розрізі їх видів; забезпечення ефективного контролю за протіканням фінансових потоків організації.

У відповідності з визначеними пріоритетами та ієрархією організаційної структури в управлінні фінансовими ресурсами промислових підприємств можна виділити три рівні - стратегічний, тактичний та оперативний.

Пріоритетом управління на стратегічному рівні є забезпечення необхідним обсягом фінансових ресурсів найбільш вагомих (у відповідності з встановленими довготерміновими цілями) проектів, заходів та операцій, результатом яких можуть бути значні зміни фінансового стану підприємства, різка зміна структури та величини усіх господарських засобів (активів) та джерел їх утворення (пасивів).

Функціональна направленість тактичного рівня управління фінансовими ресурсами підприємств та його значення для забезпечення взаємозв'язку стратегічних цілей підприємства і щоденної діяльності окремих підрозділів визначає в якості пріоритетів для керівників:

- пошук та розподіл необхідної кількості фінансових ресурсів для забезпечення окремих напрямків діяльності підприємства (закупівлі, виробництва, збуту) та його основних підрозділів;

- постановку середньо- та короткотермінових цілей, контроль їх виконання та визначення порядку залучення використання фінансових ресурсів у відповідності з довготерміновими цілями та вибраною стратегією підприємства.

Врешті під оперативним управлінням розуміється комплексна система заходів з розподілу та контролю фінансових ресурсів для забезпечення поточної діяльності підприємства в межах виконання короткотермінових та середньо термінових планів. Пріоритетом управління для оперативного рівня є ефективне використання наявних фінансових ресурсів.

В межах стратегічного управління фінансовими ресурсами підприємств керівники визначають стратегічні показники для усього підприємства, міста, регіону та контролюють виконання бюджетів, планів та прогнозів через систему стратегічних звітів, які містять ряд ключових фінансових показників (стандартів чи нормативів). Відносно цих показників вимірюється ефективність роботи підприємства чи адміністрації з досягнення встановлених стратегічних цілей чи забезпечення виконання бюджетів.

Однією з основних проблем управління фінансовими ресурсами підприємств на функціональному (тактичному) рівні є передача відповідальності за виконання специфічних фінансово-економічних показників керівникам окремих напрямків, наприклад, відповідаючи за закупівлю сировини та матеріалів. Виробництво та збут (відвантаження) продукції та ряд інших специфічних операцій. У відповідності з покладеними на керівників тактичного рівня завдань управління фінансовими ресурсами здійснюється з допомогою системи планів, бюджетів та управлінських звітів по напрямкам та основним підрозділам під загальним керівництвом замісників директорів чи керівників адміністрації з економіки та фінансів та стратегічного планування. В компетенцію цих керівників входять також узгодження планів та бюджетів за напрямками діяльності та основним підрозділам, а також приведення короткотермінових цілей та нормативів поточної діяльності у відповідність з стратегічними та довготерміновими цілями.

В завдання, що вирішуються на тактичному рівні входять також підготовка пропозицій про інвестиції в окремі сфери діяльності, про зміни в структурі оборотних засобів, потребах у залученні зовнішніх джерел фінансування та емісії акцій підприємства. Рішення за такими пропозиціями приймаються керівниками верхнього рівня управління на основі аналізу інформації про виконання стратегічних планів, виявлених в рамках тенденцій в зміні найбільш важливих показників діяльності підприємства на ринку та зовнішніх загальноекономічних факторів.

Система планів та звітів для оперативного управління фінансовими ресурсами підприємств покликана забезпечити керівників усіх рівнів інформацією про поточну діяльність підприємства, що необхідна для прийняття рішень щодо дотримання стандартів (планових показників), заданих на стратегічному рівні. Стандартів та нормативів для визначених фінансово-господарських операцій встановленого порядку витрачання фінансових ресурсів та їх перерозподілу в межах встановлених лімітів.

Серед задач, що вирішуються в рамках оперативного управління, особливе місце займає прив'язка систем фінансових планів та управлінської звітності в єдину інтегровану інформаційну систему управління фінансовими ресурсами підприємства. Така єдина інтегрована система дозволяє забезпечити контроль за виконанням запланованих ключових стандартів діяльності як на усіх рівнях структури управління, так і в рамках часових інтервалів, що визначені довготерміновими та короткотерміновими планами.

Можна з впевненістю говорити про існування технології управління фінансовими ресурсами підприємств. Під нею необхідно розуміти сукупність заходів, методів та навиків, що в комплексі забезпечують ефективну діяльність підприємства з управління фінансовими ресурсами. Як і будь-яка інша, технологія управління фінансовими ресурсами, реалізується з допомогою певного набору методів, важелів, елементів правового, нормативного та інформаційного забезпечення. Іншими словами мова тут іде про механізм управління фінансовими ресурсами підприємств. Процес безперервного управління фінансовими ресурсами підприємств повинен здійснюватися в рамках відповідної економічної системи, що обумовлює його перебіг та дає можливість досягнути бажані результати.

Розділ 2. Аналіз практики управління фінансовими ресурсами підприємства ЗАТ «РІВНЕ ЦЕНТР»

2.1 Аналіз рентабельності, ліквідності та платоспроможності досліджуваного підприємства

ЗАТ «РІВНЕ ЦЕНТР» здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту, діє на засадах повної господарської самостійності, самоуправління, самофінансування. Воно несе відповідальність за свої зобов'язання в межах майна, що йому належить та на яке відповідно до законодавства України може бути накладено стягнення. Держава не несе відповідальність за зобов'язання Товариства, Товариство не відповідає за зобов'язання держави, а акціонери відповідають за зобов'язання Товариства у межах вартості акцій, що їм належать.

Розташоване Товариство по адресу: Україна, Петлюри С. вул., 14, Рівне, Рівненська обл., 33001

ЗАТ «РІВНЕ ЦЕНТР» має самостійний баланс, розрахунковий рахунок та інші рахунки в установах банків, у тому числі валютний, свій фірмовий знак, який реєструється відповідно до чинного законодавства, емблему, печатки, штампи із своїм найменуванням.

Товариство «РІВНЕ ЦЕНТР» згідно із законодавством України володіє, користується та розпоряджається майном, що є його власністю. Це майно складають основні засоби та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відбивається у балансі. Майно Товариства складають:

· грошові та майнові внески Акціонерів (засновників), у тому числі у вигляді цінних паперів;

· доходи, одержані від операцій з активами Товариства;

· продукція, вироблена Товариством у результаті господарської діяльності;

· інше майно, набуте на підставах, не заборонених чинним законодавством.

Підприємство створене з метою отримання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, торгівельної, посередницької та іншої діяльності і задоволення економічних і соціальних інтересів Акціонерів та працівників Товариства. ЗАТ «РІВНЕ ЦЕНТР» у порядку. Встановленому чинним законодавством та Статутом, здійснює такі види діяльності:

· монтажні роботи, виробництво будівельних матеріалів та засобів матеріально-технічного забезпечення для підприємств різних форм власності;

· роботи, щодо монтажу та проектування систем газопостачання, організація матеріально-технічного і сервісного забезпечення для фізичних та юридичних осіб;

· внутрішні і міжнародні автотранспорті перевезення, транспортно-експедиційні послуги для фізичних та юридичних осіб, надання інших послуг автотранспорту та механізмів;

· зберігання та заправка паливно-мастильних матеріалів усіх видів автотранспорту та механізмів.

Статутний фонд ЗАТ «РІВНЕ ЦЕНТР» становить 56250,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 копійок) та поділений на 11250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) простих іменних акцій номінальною вартістю 5,00 грн. (п'ять гривень 00 копійок) кожна. Випуск акцій був проведений у документальній формі і власникові видавався сертифікат акцій, який є свідченням майнових прав на певну кількість акцій.

Акціонерам із прибутку можуть сплачуватися дивіденди. Порядок, місце сплати та розмір дивідендів по акціям визначаються ухвалою Зборів. Розмір дивідендів визначається за підсумками фінансово-господарської діяльності підприємства. Дивіденди можуть сплачуватися у будь-якій формі. що не суперечить чинному законодавству України. По несплачених і неодержаних дивідендах відсотки не нараховуються.

Управління ЗАТ «РІВНЕ ЦЕНТР» здійснюють:

· загальні збори акціонерів товариства (які є вищим органом управління);

· правління товариством (виконавчий орган, який здійснює керівництво його поточної діяльності).

Головним показником, що узагальнює фінансові результати господарської діяльності Товариства, є прибуток. Порядок використання прибутку затверджується Зборами за поданням Правління. Воно створює фонди, які необхідні для забезпечення його діяльності відповідно до чинного законодавства України, у тому числі резервний фонд. Який становить 25 (двадцять п'ять) відсотків статутного фонду Товариства.

Перелік фондів, порядок їх створення та розмір відрахувань поточному році визначається Правлінням із подальшим затвердженням Зборами за підсумками фінансового року. Кошти фондів, невикористані на кінець фінансового року, за рішенням Зборів можуть бути спрямовані до інших фондів. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду Товариства становить 5 (п'ять) відсотків його чистого прибутку. Відрахування до резервного фонду припиняються після досягнення встановленого розміру.

Методики аналізу й оцінки фінансового стану підприємства базуються на розрахунку показників рентабельності, ліквідності, платоспроможності й діловій активності. Рентабельність - це здатність отримувати прибуток від будь-яких видів діяльності або від активів підприємства.

Розрахунок показників рентабельності представлений у табл. 2.1.

Показник рентабельності продажу характеризує здатність підприємства отримувати прибуток від продажу товару та визначає, який прибуток або збиток отримає підприємство з однієї одиниці реалізованої продукції.

З табл. 2.1 бачимо, що в 2007 році цей показник становить 7,83%. Він є найвищим в цьому році, тобто підприємство мало найвищий рівень прибутку за період, що аналізується. У 2008 році підприємство отримало збиток від своєї діяльності за рахунок високої собівартості продукції та інших витрат. У період з 2009-2010 рр. підприємство налагодило свою збутову політику, що сприяло збільшенню попиту на продукцію.

Таблиця 2.1

Динаміка показників рентабельності

ЗАТ «РІВНЕ ЦЕНТР» за 2007-2011 рр. [52]