Аналіз фінансового стану підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО Освіти та науки України

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ І ФІНАНСІВ

Факультет економіки і менеджменту

Кафедра обліку, аудиту і економічного аналізу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Фінансовий аналіз”

на тему: “Аналіз фінансового стану підприємства”

Виконав:

студент групи ЕО11-1м

Андрієнко Л.Г.

Перевірив:

к. е. н., проф. Вакульчик О.М.

Дніпропетровськ

2019

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Вертикальний та горизонтальний аналіз форми 1 “Баланс”

1.2 Коефіцієнтний аналіз фінансового стану підприємства

1.2.1 Фінансовый аналіз за методом “DU PONT”

1.2.2 Аналіз рентабельності продукції

1.2.3 Аналіз інтенсивності використання активів підприємства

1.2.4 Аналіз пасивів підприємства

1.2.5 Аналіз платоспроможності підприємства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

2.1 Вихідні дані (поквартально)

2.2 Дослідження динаміки абсолютних та відносних показників

2.2.1 Дослідження динаміки виручки

2.2.2 Дослідження динаміки витратоємності

2.3 Якісний аналіз

2.4 Факторний аналіз

2.5 Кількісний аналіз

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 CVP - аналіз. Визначення запасу безпеки

3.1.1 Класична точка беззбитковості

3.1.2 Мінімальна точка беззбитковості

3.1.3 Фінансова точка беззбитковості

3.1.4 Фінансова точка беззбитковості з урахуванням оподаткування

3.2 Ефект та ступінь операційного важеля

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ЯКОСТІ УПРАВЛІННЯ

РОЗДІЛ 5. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

5.1 Абсолютні, відносні та середні величини фінансових коефіцієнтів

5.1.1 Визначення абсолютних величин

5.1.2 Визначення відносних величин

5.1.3 Визначення середніх величин

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

баланс фінансовий безпека беззбитковість

ВСТУП

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта являється предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує фінансовий аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об'єкта, що аналізують: охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, успіхи у розвитку, а потім по його результатам прийняти обґрунтовані рішення.

Фінансовий аналіз може бути охарактеризований як процес пізнання сутності фінансового механізму функціонування суб'єктів господарювання. Основне його призначення полягає у вивченні, діагностиці і прогнозуванні фінансового стану підприємства і виявленні резервів підвищення його стійкості.

Основними завданням проведення фінансового аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та звітний періоди, виявлення факторів, які позитивно чи негативно впливають на кінцеві показники роботи підприємства.

Об'єктом фінансового аналізу є виробнича, фінансова та інвестиційна діяльність підприємства. Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси підприємства і їх потоки, а також показники, які їх характеризують.

Перед тим як приступити до проведення аналізу фінансового стану підприємства, потрібно точно визначити вихідну мету аналізу. Метою проведення аналізу є одержання необхідної кількості інформативного матеріалу, який дасть змогу оцінити об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін в структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами.

Метою написання курсової роботи є:

- систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних і практичних знань одержаних при вивченні курсу “Фінансовий аналіз”;

- застосування на практиці теоретичних знань з фінансового аналізу для розв'язання практичних завдань;

- розвиток навичок аналізу цифрового матеріалу.

В процесі виконання курсової роботи необхідно:

- вивчити методичну та наукову літературу з теми роботи;

- провести аналіз даних фінансової звітності підприємства;

- надати оцінку його фінансового стану;

- сформулювати пропозиції щодо покращення фінансового стану.

Під час проведення фінансового аналізу діяльності підприємства було застосовано: порівняльний, коефіцієнтний, кількісний та якісний аналіз, горизонтальний та вертикальний аналіз, табличний та графічний методи.

Об'єктом курсової роботи є підприємство, предметом - його фінансова звітність.

Інформаційною базою для виконання роботи є форми фінансової звітності (форма №1 “Баланс”, форма №2 “Звіт про фінансові результати” та форма №3 “Звіт про рух грошових коштів”), які наведені в додатках.

Виконання даної курсової роботи вимагає глибокого вивчення теоретичних основ та використання набутих знань з методики фінансового аналізу для розв'язання конкретних задач, що є передумовою глибокого опанування основ фінансового аналізу як науки.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, таблиць, рисунків, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків.

Вихідні дані для курсової роботи

Номер варіанта	Підсумок балансу на кінець періоду	Виручка від реалізації за період часу	Собівартість за період часу	Ставка залученого кредиту, %
	0	t	0	t	0	t
51	48683	55766	99200	83002	64749	53088	12

Розділ 1

ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Вертикальний та горизонтальний аналіз форми 1 “Баланс”

Аналіз фінансового стану підприємства починається з вивчення складу і структури майна (активу) та джерел його наповнення та/або формування (пасиву) за даними балансу.

Розпочинаючи аналіз показників фінансового стану підприємства відмітимо, що вихідною інформацією будуть слугувати дані фінансової звітності за базовий та звітний роки, а саме форма №1 “Баланс” (додаток А), форма №2 “Звіт про фінансові результати” (додаток Б) .

Аналіз динаміки складу і структури дозволяє встановити розміри абсолютного і відносного приросту або зменшення кожної окремої статті (або розділу) активу балансу, а також зробити при цьому критичні висновки та конкретизувати пропозиції щодо поліпшення й оптимізації фінансового стану підприємства. Для цього проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз.

Горизонтальний аналіз (у часі) передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду (табл. 1.1). Він дає змогу виявити тенденції зміни окремих статей або їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. В основу цього аналізу покладено обчислення базисних темпів зростання балансових статей чи звіту про фінансові результати підприємства.

Вертикальний аналіз спрямований на визначення структури фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому. Вертикальний аналіз подає фінансову звітність у вигляді відносних величин, які характеризують структуру узагальнюючих підсумкових показників [10, c. 87].

Таблиця 1.1

Горизонтальний аналіз активу балансу

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміни
			Абсолютне відхилення	Відносне
				відхилення, %
Основні засоби (залишкова вартість)	30000	35000	5000	16,67
первісна вартість	32000	38500	6500	20,31
знос	2000	3500	1500	75,00
Запаси	10000	15000	5000	50,00
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	8683	5766	-2917	-33,59
Баланс	48683	55766	7083	14,55

За наведеними даними можна стверджувати, що загальний підсумок балансу на кінець звітного періоду збільшився на 14,55% (7083 тис. грн.) від загальної вартості активів підприємства на початок звітного періоду. Це може говорити про збільшення майна підприємства. На кінець звітного періоду вартість необоротних активів збільшилась на 16,67%. Це відбулося саме за рахунок збільшення основних засобів на 5000 тис. грн. Це означає, що в звітному періоді підприємство придбало нові основі засоби. Також з таблиці видно про збільшення вартості оборотних активів підприємства за рахунок збільшення запасів на 50,00%, або на 5000 тис. грн. та зменшення сум дебіторської заборгованості на 33,59%. Збільшення вартості запасів свідчить про розширення масштабів діяльності підприємства, а також про прагнення захистити кошти від знецінювання внаслідок інфляції.

Суми оборотних активів вистачає для безперервності діяльності підприємства. Збільшення сум необоротних активів свідчить про оновлення обладнання.

Горизонтальний аналіз динаміки складу пасиву балансу наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Горизонтальний аналіз пасиву балансу

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміни
			Абсолютне відхилення	Відносне відхилення, %
Зареєстрований (пайовий) капітал	20000	20000	0	0,00
Догострокові кредити банків	10000	10000	0	0,00
Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	18683	25766	7083	37,91
Баланс	48683	55766	7083	14,55

Зареєстрований капітал є основним джерелом формування майна підприємства. За звітний період він не змінився. Довгострокові кредити банків також залишилися незмінними, що говорить про те, що підприємству не вдалося погасити і зменшити їх в даному звітному періоді.

Поряд з цим зросла поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 37,91%, або на 7083 тис. грн., що є для підприємства негативною тенденцією.

Результати проведеного вертикального аналізу активу балансу представлені в таблицях 1.3, 1.4.

Таблиця 1.3

Вертикальний аналіз активу балансу

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відх. в питомій вазі
	грн.	% до підсумку	грн.	% до підсумку
Основні засоби (залишкова вартість)	30000	61,62	35000	62,76	1,14
первісна вартість	32000	65,73	38500	69,04	3,31
знос	2000	4,11	3500	6,28	2,17
Запаси	10000	20,54	15000	26,9	6,36
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	8683	17,84	5766	10,34	-7,5
Баланс	48683	100	55766	100	0,00

Таблиця 1.4

Вертикальний аналіз пасиву балансу

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відх. в питомій вазі
	грн.	% до підсумку	грн.	% до підсумку
Зареєстрований (пайовий) капітал	20000	41,08	20000	35,86	-5,22
Догострокові кредити банків	10000	20,54	10000	17,93	-2,61
Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	18683	38,38	25766	46,20	7,83
Баланс	48683	100	55766	100	0,00

Таким чином, на підприємстві найбільшу питому вагу складають необоротні активи. Це свідчить про невисоку мобільність майна. За даними таблиці 1.4 видно, що зареєстрований капітал займає 41,08% та 35,86% пасиву відповідно на початок і кінець звітного періоду. Зниження питомої ваги довгострокових кредитів банків на 2,61% є в цілому позитивною тенденцією для підприємства. Збільшення питомої ваги поточної кредиторської заборгованості на 7,83% для підприємства є негативним.

Графічне представлення динаміки та наглядне зображення складу та структури активу та пасиву балансу підприємства на початок і кінець звітного періоду наведено на рисунках 1.1 - 1.6.

Рис. 1.1. Динаміка структури активу балансу

Рис 1.2. Динаміка структури пасиву балансу

Рис. 1.3. Структура активу балансу підприємства на початок звітного періоду

Рис. 1.4. Структура активу балансу підприємства на кінець звітного періоду

Рис. 1.5. Структура пасиву балансу підприємства на початок звітного періоду

Рис. 1.6. Структура пасиву балансу підприємства на кінець звітного періоду

1.2 Коефіцієнтний аналіз фінансового стану підприємства

1.2.1 Фінансовий аналіз по методу “DU PONT”

Фінансовий аналіз за методом “DU PONT” передбачає виділення трьох основних показників (рентабельності активів, коефіцієнту оборотності активів та коефіцієнту заборгованості), які, в свою чергу, входять в четвертий, результуючий показник - норму прибутку на власний капітал [9].

Таким чином, для аналізу пасивів підприємства, потрібно визначити рентабельність власного капіталу, рентабельність активів, рентабельність продукції, оборотність активів та коефіцієнт заборгованості.

Рентабельність власного капіталу (Рвк) характеризує ефективність його використання і відображає темпи його зростання.

Рентабельність власного капіталу визначається за формулою:

Рвк = ЧП / ВК,

де Рвк - рентабельність власного капіталу;

ЧП - чистий прибуток;

ВК - власний капітал.

Рентабельність власного капіталу за попередній період:

Рвк₀ = 20706 тис. грн. / 20000 тис. грн. = 1,035

Рентабельність власного капіталу за звітний період:

Рвк_t = 19692 тис. грн. / 20000 тис. грн. = 0,985

Показники зміни рентабельності власного капіталу:

? Рвк = Рвк_t - Рвк₀ = 0,985 - 1,035 = - 0,051

ІРвк = Рвк_t / Рвк₀ = 0,985 / 1,035 = 0,95

Як видно з розрахунків, норма прибутку на власний капітал порівняно з попереднім періодом зменшилася на 5 коп., або 5%. Така тенденція є негативною.

Рентабельність активів (Ра) - це основний показник результативності менеджменту, який характеризує ефективність використання активів.

Рентабельність активів розраховується за формулою:

Ра = ЧП / А,

де Ра - рентабельність активів;

ЧП - чистий прибуток;

А - сума активів підприємства.

Рентабельність активів за попередній період:

Ра₀ = 20706 тис. грн. / 48683 тис. грн. = 0,425

Рентабельність активів за звітний період:

Ра_t = 19692 тис. грн. / 55766 тис. грн. = 0,353

Показники зміни рентабельності активів:

? Ра = Ра_t - Ра₀ = 0,353 - 0,425 = - 0,072

ІРа = Ра_t / Ра₀ = 0,353 / 0,425 = 0,83

Ефективність використання активів у звітному році знизилася на 17% порівняно з попереднім роком. На це вплинуло зниження рівня чистого прибутку у звітному році в більш швидкому темпі, ніж темпи зростання активів даного підприємства, що говорить про негативну тенденцію.

Показник рентабельності продукції (Рп) відображає частку чистого прибутку в ціні продукції і розраховується за формулою:

Рп = ЧП / В,

де Рп - рентабельність продукції;

ЧП - чистий прибуток;

В - виручка від реалізації.

Рентабельність продукції за попередній період:

Рп₀ = 20706 тис. грн. / 99200 тис. грн. = 0,209

Рентабельність продукції за звітний період:

Рп_t = 19692 тис. грн. / 83002 тис. грн. = 0,237

Показники зміни рентабельності продукції:

? Рп = Рп_t - Рп₀ = 0,237 - 0,209 = 0,029

ІРп = Рп_t / Рп₀ = 0,237 / 0,209 = 1,137

У звітному періоді підприємство одержало прибуток майже 24 коп. з кожної гривні реалізованої продукції, що майже на 3 коп. більше, ніж у попередньому.

Так, рентабельність продукції або ефективність процесу виробництва збільшилась на 13,7%. Це може бути зумовлено ефективною організацією виробничого процесу, що сприяє на позитивну тенденцію для підприємства.

Коефіцієнт оборотності активів (КОА) характеризує інтенсивність процесу реалізації, відображає кількість оборотів, що здійснюють активи протягом звітного періоду, проходячи через виручку від реалізації. Також показує віддачу кожної гривні активів у вигляді кількості гривень виручки, яка була виготовлена і реалізована за звітний період [3, c. 143].

Коефіцієнт оборотності активів розраховується за формулою:

Коб.а = В / А,

де Коб.а - коефіцієнт оборотності активів підприємства;

В - виручка від реалізації;

А - сума активів підприємства.

Коефіцієнт оборотності активів за попередній період:

Коб.а ₀ = 99200 тис. грн. / 48683 тис. грн. = 2,038

Коефіцієнт оборотності активів за звітний період:

Коб.а _t = 83002 тис. грн. / 55766 тис. грн. = 1,488

Показники зміни оборотності активів:

? Коб.а = Коб.а _t - Коб.а ₀ = 1,488 - 2,038 = - 0,549

ІКоб.а = Коб.а _t / Коб.а ₀ = 1,488 / 2,038 = 0,73

Таким чином, на кожну гривню, вкладену в активи у звітному періоді, доводиться майже 1,49 грн. виручки, що майже на 55 коп. менше, ніж в попередньому періоді. Даний показник зменшився на 27%.

Коефіцієнт заборгованості (Кз) визначає ступінь фінансової залежності підприємства. Цей показник характеризує структуру капіталу, та показує перевищення активів над власним капіталом.

Коефіцієнт заборгованості розраховується за формулою:

Кз = А / ВК ,

де Кз - коефіцієнт заборгованості;

А - сума активів підприємства;

ВК - власний капітал.

Гранично допустима норма цього показника для фінансової стійкості підприємства - 2.

Коефіцієнт заборгованості за попередній період:

Кз₀ = 48683 тис. грн. / 20000 тис. грн. = 2,434

Коефіцієнт заборгованості за звітний період:

Кз_t = 55766 тис. грн / 20000 тис. грн. = 2,788

Показники зміни коефіцієнта заборгованості:

? Кз = Кз_t - Кз₀ = 2,788 - 2,434 = 0,354

ІКз = Кз_t / Кз₀ = 2,788 / 2,434 = 1,145

Коефіцієнт заборгованості показує, наскільки діяльність підприємства фінансується за рахунок запозичених коштів, та характеризує здатність підприємства залучати додатковий капітал [1, c. 56].

В нашому випадку рівень заборгованості підприємства (його залежності від зовнішніх джерел коштів) збільшився на 14,5%.

Порівнявши значення коефіцієнта заборгованості із нормативом, можемо сказати, що воно є недопустимим як в попередньому періоді, так і в звітному періоді, адже значення має становити, не більше 2.

Тепер можемо зробити перевірку за допомогою наступного показника.

Показник прибутковості власного капіталу (НПвк) відображає досягнення фінансової мети підприємства: збереження і примноження власного капіталу.

Показник прибутковості власного капіталу:

НПвк = ЧП / ВК = (ЧП / В) * (В / А) * (А / ВК),

де НПвк - норма прибутку на власний капітал.

Показник прибутковості власного капіталу за попередній період:

НПвк₀ = 0,209 * 2,038 * 2,434 = 1,035

Показник прибутковості власного капіталу за звітний період:

НПвк_t = 0,237 * 1,488 * 2,788 = 0,985

Показники зміни прибутковості власного капіталу:

? НПвк = НПвк_t - НПвк₀ = 0,985 - 1,035 = - 0,051

ІНПвк = НПвк_t / НПвк₀ = 0,985 / 1,035 = 0,95

Таким чином, дані розрахунки співпали з розрахунками показника рентабельності власного капіталу.

Визначимо вплив кожного коефіцієнта на норму прибутку на власний капітал за допомогою методу абсолютних різниць:

? НПвк (Рп) = ? Рп * Коб.а ₀ * Кз₀ = - 0,029 * 2,038 * 2,434 = 0,141

? НПвк (КОА) = Рп_t * ? Коб.а * Кз₀ = 0,237 * (- 0,549) * 2,434 = - 0,317

? НПвк (Кз) = Рп_t * Коб.а _t * ?Кз = 0,237 * 1,488 * 0,354 = 0,125

? ? НПвк = 0,141 + (- 0,317) + 0,125 = - 0,051

Отже, на зниження рівня норми прибутку на власний капітал підприємства на 0,051 максимально вплинув ріст показника заборгованості майже на 15% та значне зниження показника оборотності активів, а саме на 27%. При цьому найменшим був вплив рентабельності продукції, рівень даного показника зріс лише на 13,7% в порівнянні з попереднім роком.

На рис. 1.7. зображений графік дюпонівського розкладання показників за попередній та звітний періоди.

На рис. 1.8. в трьохвимірному просторі зображено дюпонівське розкладання трьох показників за попередній та звітний періоди: коефіцієнта рентабельності продукції Рп (РМ), коефіцієнта оборотності активів КОА (ТАТ) та коефіцієнта заборгованості Кз (ЕМ).

На рис. 1.9. зображено індекси росту трьох показників дюпонівського розкладання.

Рис. 1.7. Динаміка показників дюпонівського розкладання

Рис. 1.8. Дюпонівське розкладання в трьохвимірному просторі

Рис. 1.9. Індекси росту показників дюпонівського розкладання

1.2.2. Аналіз рентабельності продукції

Коефіцієнт рентабельності продукції - один з головних показників, що характеризує ефективність реалізації продукції (товарів, робіт та послуг).

Рентабельність продукції - це перший коефіцієнт фінансового розкладання, що характеризує ефективність виробництва і є основною характеристикою доходності продукції.

Таким чином, аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.

Рентабельність продукції є відображенням величини чистого прибутку в загальному об'ємі виручки від реалізації, тобто цей показник показує нам скільки копійок чистого прибутку приносить кожна гривня отримана як виручка від реалізації продукції в аналізованому періоді [2, c. 70].

Даний показник розраховується за формулою:

Рп = ЧП / В,

де Рп - рентабельність продукції;

ЧП - чистий прибуток;

В - виручка від реалізації.

Рп₀ = 20706 тис. грн. / 99200 тис. грн. = 0,209

Рп₁ = 19692 тис. грн. / 83002 тис. грн. = 0,237

? Рп = Рп₁ - Рп₀ = 0,237 - 0,209 = 0,029

ІРп = Рп₁ / Рп₀ = 0,237 / 0,209 = 1,137

При виявленні факторів, що вплинули на досягнення визначеного рівня рентабельності продукції і для цілей його подальшого аналітичного розкладання застосовується показник витратоємності (витрато місткості) продукції:

ВМ = С / В,

де С - повна собівартість продукції, тис. грн.;

В - виручка від реалізації.

ВМ0 = С0 / В0 = 73949 / 99200 = 0,745

ВМt = Сt / Вt = 58988 / 83002 = 0,711

? ВМ = ВМt - ВМ0 = 0,711 - 0,745 = - 0,035

Як динамічна характеристика використовується індекс витратоємності:

ІВМ = ВМt / ВМ0 = 0,711 / 0,745 = 0,953

Витратоємність є показником, який відображає витрати на 1 гривню реалізованої продукції. При цьому підприємство повинне прагнути до мінімізації даного показника. У нашому випадку він зменшився майже на 5% у звітному році, і становить 0,953, тобто ІВМ < 1, що позитивно характеризує діяльність і свідчить про збільшення ефективності виробництва.

Для аналізу ефективності виробництва важливим є не тільки рівень витратоємності продукції, але й її динаміка - тенденції зростання або зниження. Для проведення якісного аналізу будуть потрібні вихідні дані (табл. 1.5), а також таблиця показників витратоємності (табл. 1.6).

Таблиця 1.5

Вихідні дані

Показники	Середньо-квартальні значення за рік	Значення показників року t за квартал:
	t0	t1	t2	t3	t4
Чистий дохід від реалізації продукції	24800	20750	18950	20100	23202
Повна собівартість продукції:	18487	15425	12102	13845	17616
- собівартість реалізованої продукції	16187	13900	10972	12500	15716
- адміністративні витрати	875	500	350	450	700
- витрати на збут	1000	625	550	600	725
- інші операційні витрати	125	50	30	45	75
- фінансові витрати	300	350	200	250	400
Чистий прибуток	5176	4367	5615	5129	4581

Таблиця 1.6

Ємнісні значення показників ефективності виробництва

Показники	Значення показників у кварталах періодів 0 і t:	Річне значення показника
	t0	t1	t2	t3	t4
Витратоємність, у т.ч.:	0,745	0,743	0,639	0,689	0,759	0,711
питома собівартість реалізованої продукції	0,653	0,670	0,579	0,622	0,677	0,640
питомі адміністративні витрати	0,035	0,024	0,018	0,022	0,030	0,024
питомі витрати на збут	0,040	0,030	0,029	0,030	0,031	0,030
питомі інші операційні витрати	0,005	0,002	0,002	0,002	0,003	0,002
питомі фінансові витрати	0,012	0,017	0,011	0,012	0,017	0,014
Рентабельність	0,209	0,210	0,296	0,255	0,197	0,237

Таким чином, показник витратоємності у аналізуючому періоді коливався, але при цьому у 1, 2, та 3-му кварталах він залишався на нижчому рівні, порівняно зі значенням даного показника у минулому (базовому) році. Це пов'язано зі зниженням адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат, і як наслідок цього - підвищення рівня рентабельності. У четвертому кварталі поточного року внаслідок збільшення питомої собівартості реалізованої продукції до 0,677, показник витратоємності досяг максимального значення і сягнув 0,759. Показник рентабельності при цьому зменшився до 0,197, що є негативною тенденцією для підприємства.

Для наглядності показники витратоємності за базовий та поточний рік зобразимо за допомогою діаграми (рис. 1.10).

Рис. 1.10. Динаміка показника витратоємності

Отже, з діаграми видно, що мінімального значення показник витратоємності досяг у другому кварталі поточного року, і становив 0,639, відповідно і показик рентабельн6ості у цьому кварталі був найбільшим, що є позитивним для підприємства. Внаслідок збільшення питомої собівартості реалізованої продукції у четвертому кварталі, показник витратоємності досяг максимального значення, і становив 0,759.

1.2.3. Аналіз інтенсивності використання активів підприємства

Коефіцієнт оборотності активів є другим коефіцієнтом фінансового розкладання і розраховується як відношення виручки до активів підприємства:

Коб.а = В / А,

де Коб.а - коефіцієнт оборотності активів підприємства;

В - виручка від реалізації;

А - сума активів підприємства.

Коефіцієнт оборотності активів характеризує інтенсивність використання активів і показує скільки разів за період відбувається повний цикл виробництва і реалізації, який приносить прибуток.

Коефіцієнт оборотності активів за попередній період:

Коб.а ₀ = 99200 тис. грн. / 48683 тис. грн. = 2,038

Коефіцієнт оборотності активів за звітний період:

Коб.а _t = 83002 тис. грн. / 55766 тис. грн. = 1,488.

Показники зміни оборотності активів:

? Коб.а = Коб.а _t - Коб.а ₀ = 1,488 - 2,038 = - 0,549

ІКоб.а = Коб.а _t / Коб.а ₀ = 1,488 / 2,038 = 0,73

Відбувається неефективне використання активів. Коефіцієнт оборотності активів показує обсяг виручки, який генерує кожна грошова одиниця вкладена в активи. Таким чином, на кожну гривню, вкладену в активи у звітному періоді, доводиться майже 1,49 грн. виручки, що майже на 55 коп. менше, ніж в попередньому періоді. Спостерігаємо негативну тенденцію, адже даний показник зменшився на 27%.

Тривалість обороту (період оборотності активів) розраховується за формулою:

Т_об. = 360 / К_об.а = (360 * А) / В ,

де Т_об. - тривалість обороту;

К_об.а - коефіцієнт оборотності активів.

Тривалість обороту (період оборотності активів) за попередній період:

Т_об.0 = 360 / К_{об.а. 0} = 360 / 2,038 = 176,672 ? 176 (днів)

Тривалість обороту (період оборотності активів) за звітний період:

Т_об.t = 360 / К_об.а.t = 360 / 1,488 = 241,871 ? 241 (днів)

Показники зміни тривалості обороту (періоду оборотності активів):

?Т_об. = Т_об.t - Т_об.0 = 241 - 176 = 65 (днів)

І_Тоб. = Т_об.t / Т_об.0 = 241 / 176 = 1,369

Отже, період оборотності активів збільшився на 65 днів або 36,9%, що є негативною тенденцією для підприємства. Такі зміни відбулися за рахунок зменшення коефіцієнта оборотності активів, що свідчить про неефективне використання активів, зменшення темпів оборотності, збільшення часу на виробництво.

Коефіцієнт оборотності запасів відображає число оборотів запасів підприємства. Він розраховується за формулою:

К_об.зап. = С / З ,

де К_об.зап. - коефіцієнт оборотності запасів;

С - повна собівартість продукції;

З - запаси підприємства.

Коефіцієнт оборотності запасів за попередній період:

К_{об.зап.0} = С0 / З0 = 73949 / 10000 = 7,395

Коефіцієнт оборотності запасів за звітний період:

К_{об.зап.t} = Сt / Зt = 58988 / 15000 = 3,933

Показники зміни оборотності запасів:

?К_об.зап. = К_{об.зап.t} - К_{об.зап.0} = 3,933 - 7,395 = - 3,462

І_{Коб.зап.} = К_{об.зап.t} / К_{об.зап.0} = 3,933 / 7,395 = 0,532

Коефіцієнт оборотності запасів зменшився на 46,8 %, що є негативною тенденцією і свідчить про збільшення суми запасів в собівартості продукції. Це зумовлено тим, що собівартість зменшилась на 14961 тис. грн., а запаси при цьому збільшились на 5000 тис. грн..

Таким чином зменшення собівартості продукції і збільшення суми запасів у звітному періоді порівняно з базовим, вплинуло на збільшення частки запасів в собівартості продукції, що характеризується зменшенням коефіцієнта оборотності запасів на 3,462 до значення 3,933.

Період оборотності запасів розраховується за формулою:

ПОЗ = 360 / К_об.зап. = (360 * З) / С ,

де ПОЗ - період оборотності запасів;

К_об.зап. - коефіцієнт оборотності запасів.

Період оборотності запасів за попередній період:

ПОЗ0 = 360 / К_{об.зап.0} = 360 / 7,395 = 48,682 ? 49 (днів)

Період оборотності запасів за звітний період:

ПОЗt = 360 / К_{об.зап.t} = 360 / 3,933 = 91,544 ? 92 (днів)

Показники зміни періоду оборотності запасів:

?ПОЗ = ПОЗt - ПОЗ0 = 92 - 49 = 43 (днів)

І_ПОЗ = ПОЗt / ПОЗ0 = 92 / 49 = 1,877

Таким чином, період оборотності запасів збільшився на 43 дні або 87,7%, що свідчить про неефективне використання запасів, і відповыдно є негативною тенденцією.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує кількість оборотів дебіторської заборгованості і розраховується за формулою:

К_об.дз. = СПрК / ДЗ ,

де К_об.дз. - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

СПрК - сума продажів у кредит;

ДЗ - дебіторська заборгованість.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за попередній період:

К_об.дз.0 = СПрК0 / ДЗ0 = 99200 / 8683 = 11,425

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за звітний період:

К_об.дз.t = СПрКt / ДЗt = 83002 / 5766 = 14,395

Показники зміни оборотності дебіторської заборгованості:

?К_об.дз. = К_об.дз.t - К_об.дз.0 = 14,395 - 11,425 = 2,970

І_Коб.дз. = К_об.дз.t / К_об.дз.0 = 14,395 / 11,425 = 1,260

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшився на 2,970 або на 26%, що є позитивною тенденцією для підприємства.

Використовуючи коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, можна розрахувати інший показник, а саме період оборотності дебіторської заборгованості, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість перейде в кошти.

Період оборотності (погашення) дебіторської заборгованості розраховується за формулою:

ПОДЗ = 360 / К_об.дз. = (360 * ДЗ) / СПрК ,

де ПОДЗ - період оборотності дебіторської заборгованості;

К_об.дз. - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

Період оборотності (погашення) дебіторської заборгованості за попередній період:

ПОДЗ0 = 360 / К_об.дз.0 = 360 / 11,425 = 31,511 ? 32 (днів)

Період оборотності (погашення) дебіторської заборгованості за звітний період:

ПОДЗt = 360 / К_об.дз.t = 360 / 14,395 = 25,009 ? 25 (днів)

Показники зміни періоду оборотності (погашення) дебіторської заборгованості:

?ПОДЗ = ПОДЗt - ПОДЗ0 = 25 - 32 = - 7 (днів)

І_ПОДЗ = ПОДЗt / ПОДЗ0 = 25 / 32 = 0,781

Період оборотності дебіторської заборгованості зменшився на 7 днів або 21,9%, що є позитивною тенденцією для підприємства.

Ддя аналізу ефективності політики товарного кредиту на підприємстві необхідно розрахувати, проаналізувати та порівняти між собою строки наданого товарного кредиту іншим підприємствам та строки отриманого товарного кредиту від постачальників.

Строк наданого товарного кредиту розраховуэться за формулою:

СНТК = (ДЗ * 360) / СПрК ,

де СНТК - строк наданого товарного кредиту;

ДЗ - дебіторська заборгованість;

СПрК - сума продажів у кредит.

Строк наданого товарного кредиту за попередній період:

СНТК0 = (ДЗ0 * 360) / СПрК0 = (8683 * 360) / 99200 = 31,511 ? 32 (днів)

Строк наданого товарного кредиту за звітний період:

СНТКt = (ДЗt * 360) / СПрКt = (5766 * 360) / 83002 = 25,009 ? 25 (днів)

Показники зміни cтроку наданого товарного кредиту:

?СНТК = СНТКt - СНТК0 = 25 - 32 = - 7 (днів)

І_СНТК = СНТКt / СНТК0 = 25 / 32 = 0,781

Строк наданого товарного кредиту змншився з 32 днів у попередньому періоді до 25 днів у звітному періоді, що свідчить про позитивну політику надання товарного кредиту для підприємства, оскільки строк повернення підприємству грошей у звітному періоді зменшився на 7 днів порівняно з попереднім періодом.

Строк отриманого товарного кредиту розраховується за формулою:

СОТК = (КЗ * 360) / СПК ,

де СОТК - строк отриманого товарного кредиту;

КЗ - кредиторська заборгованість;

СПК - сума покупок у кредит.

Строк отриманого товарного кредиту за попередній період:

СОТК0 = (КЗ0 * 360) / СПК0 = (18683 * 360) / 33277 = 202,118 ? 202 (днів)

Строк отриманого товарного кредиту за звітний період:

СОТКt = (КЗt * 360) / СПКt = (25766 * 360) / 26545 = 349,441 ? 349 (днів)

Показники зміни строку отриманого товарного кредиту:

?СОТК = СОТКt - СОТК0 = 349 - 202 = 147 (днів)

І_СОТК = СОТКt / СОТК0 = 349 / 202 = 1,728

Строк отриманого товарного кредиту у звітному періоді збільшився на 147 днів порівняно з попереднім періодом, що є позитивною тенденцією, оскільки підприємству вигідно відстрочувати виплату товарного кредиту.

Таким чином, проаналізуємо результат політики товарного кредиту:

РПТК0 = СОТК0 - СНТК0 = 202 - 32 = 170 (днів)

РПТКt = СОТКt - СНТКt = 349 - 25 = 324 (днів)

?РПТК = РПТКt - РПТК0 = 324 - 170 = 154 (днів)

Результат політики товарного кредиту збільшився з 170 днів у попередньому періоді до 324 днів у звітному періоді. Тобто результат політики товарного кредиту загалом збільшився на 154 дні, що є позитивним.

Графічне представлення динаміки товарного кредиту на початок і на кінець звітного періоду наведено на рис. 1.11.

Рис. 1.11. Динаміка товарного кредиту, днів

Таким чином, з рисунку 1.11 видно, що строк отриманого товарного кредиту перевищує строк наданого товарного кредиту. Збільшення строку, протягом якого підприємство може користуватися запозиченими коштами, дає підприємству додаткові можливості для отримання прибутку. Дане підприємство має у своєму розпорядженні додаткове джерело фінансування, тому що отримує кошти від споживачів до того, як розрахуватися з постачальниками.

1.2.4 Аналіз пасивів підприємства

Від оптимального співвідношення власного і позикового капіталу залежить фінансовий стан підприємства, для стабілізації якого необхідна правильна фінансова стратегія.

Граничним значенням обсягу позикового капіталу вважається такий стан пасивів, коли його обсяг не перевищує обсяг власного капіталу.

Співвідношення власного і позикового капіталу показує коефіцієнт заборгованості, який є третім коефіцієнтом фінансового розкладання.

Коефіцієнт заборгованості розраховується за формулою:

КЗ = А / ВК = (ВК + ПК) / ВК ,

де КЗ - коефіцієнт заборгованості;

А - активи підприємства;

ВК - власний капітал;

ПК - позиковий капітал.

Граничним значенням даного коефіцієнта вважається 2.

КЗ = А / ВК ? 2

Це означає, що обсяг позикового капіталу не повинен перевищувати обсягу власного.

Коефіцієнт заборгованості за попередній період:

КЗ0 = А0 / ВК0 = 48683 / 20000 = 2,434

Коефіцієнт заборгованості за звітний період:

КЗt = Аt / ВКt = 55766 / 20000 = 2,788

Показники зміни коефіцієнту заборгованості:

?КЗ = КЗt - КЗ0 = 2,788 - 2,434 = 0,354

І_Кз = КЗt / КЗ0 = 2,788 / 2,434 = 1,145

Як бачимо, коефіцієнт заборгованості у звітному та базовому періодах виходить за межі норми, тобто значення становить більше 2, що не свідчить про фінансову стійкість підприємства. Залежність від запозичених коштів у звітному періоді збільшилася на 14,5%, що є негативною тенденцією для підприємства.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) показує частку власного капіталу в активах і розраховується наступним чином:

К_авт = ВК / А ? 0,5

Коефіцієнт фінансової незалежності за попередній період:

К_{авт 0} = ВК0 / А0 = 20000 / 48683 = 0,411

Коефіцієнт фінансової незалежності за звітний період:

К_{авт t} = ВКt / Аt = 20000 / 55766 = 0,359

Показники зміни коефіцієнту фінансової незалежності:

?К_авт = К_{авт t} - К_{авт 0} = 0,359 - 0,411 = - 0,052

І_Кавт = К_{авт t} / К_{авт 0} = 0,359 / 0,411 = 0,873

Таким чином, показники як базового, так і звітного періоду менші, ніж допустиме значення 0,5, що є негативною тенденцією і підтверджує, що підприємство має низький рівень автономії.

Коефіцієнт фінансової залежності показує частку позикового капіталу в активах і розраховується наступним чином:

К_фз = ПК / А ? 0,5

Коефіцієнт фінансової залежності за попередній період:

К_фз0 = ПК0 / А0 = 28683 / 48683 = 0,589

Коефіцієнт фінансової залежності за звітний період:

К_фзt = ПКt / Аt = 35766 / 55766 = 0,641

Показники зміни коефіцієнту фінансової залежності:

?К_фз = К_фзt - К_фз0 = 0,398 - 0,484 = 0,052

І_Кфз = К_фзt / К_фз0 = 0,398 / 0,484 = 1,089

Значення коефіцієнта фінансової залежності знаходяться поза межами норми. Даний коефіцієнт у звітному періоді збільшився на 0,052 або на
8,9%, що є негативною тенденцією для підприємства.

Крім розрахунку коефіцієнтів, що характеризують ступінь фінансової залежності підприємства, слід проаналізувати склад і структуру власного та позикового капіталу (табл. 1.7, 1.8).

Таблиця 1.7

Аналіз складу і структури власного капіталу

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміни	% до підсумку
				На поч. року	На кін. року
Зареєстрований (пайовий) капітал	20000	20000	0	100	100
Всього власного капіталу	20000	20000	0	100	100

З наведених даних видно, що у структурі власного капіталу представлений лише зареєстрований (пайовий) капітал. За звітний період порівняно з попереднім він не змінився.

Таблиця 1.8

Аналіз складу і структури позикового капіталу

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміни	% до підсумку
				На поч. року	На кін. року
Довгострокові кредити банків	10000	10000	0	34,86	27,96
Поточна кредиторська заборгованість за: товари, роботи, послуги	18683	25766	7083	65,14	72,04
Всього позикового капіталу	28683	35766	7083	100	100

З таблиці 1.8 видно, що структура позикового капіталу представлена довгостроковими кредитами банків та поточною кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги. У складі позикового капіталу у звітному періоді питома вага поточної кредиторської заборгованості зросла на 7083 тис.грн. або на 6,9% (з 65,14% до 72,04 %).

Залучення позикового капіталу може бути викликано двома причинами:

- виробничою необхідністю;

- фінансовою зацікавленістю.

Ефект фінансового важеля (EFL) проявляється в зміні прибутковості власного капіталу в порівнянні з прибутковістю інвестованого (усього вкладеного капіталу - як власних, так і довгострокових позикових коштів) за рахунок залучення кредитів [3, c. 135].

Необхідною умовою для позитивного ефекту є перевищення прибутковості усіх вкладених у підприємство коштів над ставкою залучення кредиту. В іншому випадку буде спостерігатися негативний ефект.

Ефекту фінансового важеля розраховується за формулою:

EFL = НП_вк - НП_ік ,

де НП_вк - норма прибутку на власний капітал;

НП_ік - норма прибутку на інвестований капітал.

Розрахуємо норму прибутку на власний капітал:

НП_вк = ЧП / ВК ,

де ЧП - чистий прибуток;

ВК - власний капітал.

Норма прибутку власного капіталу за попередній період:

НПвк₀ = ЧП0 / ВК0 = 20706 / 20000 = 1,035

Норма прибутку власного капіталу за звітний період:

НПвк_t = ЧПt / ВКt = 19691 / 20000 = 0,985

Показники зміни норми прибутку власного капіталу:

? НПвк = НПвк_t - НПвк₀ = 0,985 - 1,035 = - 0,051

ІНПвк = НПвк_t / НПвк₀ = 0,985 / 1,035 = 0,95

Показник НП_вк характеризує ефективність використання власного капіталу, тобто показує, що в звітному періоді ми отримали 98 коп. прибутку з кожної вкладеної гривні власного капіталу. Як видно з розрахунків, норма прибутку на власний капітал порівняно з попереднім періодом зменшилася на 5 коп., або 5%. Така тенденція є негативною.

Розрахуємо норму прибутку на інвестований капітал:

НП_ік = (ЧП + ФВ) / (ВК + ДПК) ,

де ЧП - чистий прибуток;

ФВ - фінансові витрати;

ВК - власний капітал;

ДПК - довгостроковий позиковий капітал.

Норма прибутку на інвестований капітал за попередній період:

НП_ік0 = (20706 + 1200) / (20000 + 10000) = 0,730

Норма прибутку на інвестований капітал за звітний період:

НП_ікt = (19691+ 1200) / (20000 + 10000) = 0,696

Показники зміни норми прибутку на інвестований капітал:

?НП_ік = НП_ікt - НП_ік0 = 0,696 - 0,730 = - 0,034

І_НПік = НП_ікt / НП_ік0 = 0,696 / 0,730 = 0,954

Як бачимо, норма прибутку на інвестований капітал (прибутковість залучених коштів) зменшилася на 4,6%. Це означає, що кожна гривня, інвестована в дане підприємство, у звітному періоді приносить не 73 копійки чистого прибутку, як у базовому періоді, а 67. Ставка залучених довгострокових кредитів складає 12%. Норма прибутку на інвестований капітал значно перевищує ставку залучених довгострокових кредитів, що говорить про раціональність інвестування даного підприємства.

Ефект фінансового важеля можна розрахувати двома способами.

За першим способом використовуємо наступну формулу:

EFL = НП_вк - НП_ік

Ефект фінансового важеля за попередній період:

EFL0 = НП_вк0 - НП_ік0 = 1,035 - 0,730 = 0,305

Ефект фінансового важеля за звітний період:

EFLt = НП_вкt - НП_ікt = 0,985 - 0,696 = 0,289

Показники зміни ефекту фінансового важеля:

?EFL = EFLt - EFL0 = 0,228 - 0,305 = - 0,016

І_EFL = EFLt / EFL0 = 0,228 / 0,305 = 0,947

За другим способом використовуємо наступну формулу:

EFL = Диф. FL * Плече FL ,

де Диф. FL - диференціал фінансового важеля;

Плече FL - плече фінансового важеля.

Диференціал фінансового важеля розраховується за формулою:

Диф. FL = НП_ік - % ЗК ,

де % ЗК - ставка залучення кредиту.

Диференціал фінансового важеля за попередній період:

Диф. FL0 = НП_ік0 - % ЗК = 0,730 - 0,12 = 0,610

Диференціал фінансового важеля за звітний період:

Диф. FLt = НП_ікt - % ЗК = 0,696 - 0,12 = 0,576

Показники зміни диференціалу фінансового важеля:

? Диф. FL = Диф. FLt - Диф. FL0 = 0,576 - 0,610 = - 0,034

Плече фінансового важеля розраховується за формулою:

Плече FL = ДПК / ВК

Плече фінансового важеля за попередній період:

Плече FL0 = ДПК0 / ВК0 = 10000 / 20000 = 0,500

Плече фінансового важеля за попередній період:

Плече FLt = ДПКt / ВКt = 10000 / 20000 = 0,500

Показники зміни плеча фінансового важеля:

? Плече FL = Плече FLt - Плече FL0 = 0,500 - 0,500 = 0

Ефект фінансового важеля за попередній період:

EFL0 = Диф. FL0 * Плече FL0 = 0,610 * 0,500 = 0,305

Ефект фінансового важеля за звітний період:

EFLt = Диф. FLt * Плече FLt = 0,2576 * 0,500 = 0,228

Показники зміни ефекту фінансового важеля:

?EFL = EFLt - EFL0 = 0,228 - 0,305 = - 0,017

І_EFL = EFLt / EFL0 = 0,228 / 0,305 = 0,945

Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикових коштів в оборот підприємства [5, c. 198].

Диференціал фінансового важеля дорівнює різниці між нормою прибутку на інвестований капітал та ставкою відсотка за залучення кредиту, тобто показує, яка частина інвестованих коштів залишається у власності підприємства після сплати відсотків за залучення кредиту, або на яку суму (вірніше, частину від суми залучених коштів) підприємство збільшує свій прибуток, використовуючи залучення кредитних ресурсів.

У нашого підприємства норма прибутку на інвестований капітал значно перевищує ставку залучених довгострокових кредитів. Це говорить про раціональність інвестування. Однак, диференціал фінансового важеля у звітному періоді зменшився на 0,017, тобто має негативну тенденцію.

Плече фінансового важеля відображає структуру капіталу, а саме показує співвідношення позикового (кредиту) та власного капіталу підприємства. Як бачимо, що як у попередньому періоді, так і у звітному, плече фінансового важеля дорівнювало 0,5, тобто воно використовувало як власні, так і залучені кошти, при цьому сума кредиту складала 50 % від власного капіталу.

Оскільки у звітному періоді диференціал фінансового важеля зменшилися, а плече фінансового важеля не змінилося, то зменшився і ефект фінансового важеля з 0,305 до 0,228.

Графічне зображення ефекту фінансового важеля представлено на рисунку 1.12.

Рис. 1.12. Зміна прояву ефекту фінансового важеля

Таким чином, чим більший ефект фінансового важеля, тим більша можливість росту норми прибутку на власний капітал. Єдиною небезпекою є високий ризик, пов'язаний з неможливістю сплати коштів за кредит у разі, як...