Аналіз фінансового стану підприємства

Відносні величини - це показники, які відображають кількісні співвідношення двох величин. Як правило, це відношення середніх або отриманих раніше відносних показників до абсолютних [5, c. 83].

Відносний показник розраховується як частка від ділення однієї величини, яка здебільшого називається поточною, або звітною, на іншу, базисну величину, взяту за базу порівняння (основа відносної величини). Звітна величина виражається як кратне відношення (коефіцієнт), яке показує, у скільки разів поточна величина більша (менша) від базисної.

Залежно від того, яке числове значення має основа порівняння, результат може бути вираженим або у формі частки від одиниці, процента, або у формі проміле, продециміле тощо.

Якщо базисна величина прирівнюється до одиниці, то відносна величина є коефіцієнтом і показує, у скільки разів поточна величина більша (менша) від базисної. Розрахунок коефіцієнтів застосовується в тих випадках, коли порівнювальна величина значно більша за базову (більше як у 2-3 рази).

Якщо різниця між поточною і базисною величинами незначна, то використовують процентні числа, тобто за базу порівняння беруть 100%. У разі, коли базисну величину беруть за 1000, відносні показники виражаються у проміле (⁰/₀₀). Наприклад, частка міських жителів з вищою освітою дорівнює 35⁰/₀₀. Це означає, що на кожну 1000 міських жителів припадає 35 осіб з вищою освітою. Демографічні коефіцієнти (народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення) теж обчислюються у розрахунку на 1000 населення.

Інколи відносні показники розраховують на 10 000, 100 0000 одиниць. Зокрема, кількість ліжко-місць у закладах охорони здоров'я розраховують на 10 000 населення.

Крім того, відносні показники можуть виражатися у формі іменованих величин. Так, показник віддачі основних засобів у торгівлі розраховують шляхом ділення обсягу товарообігу на середньорічну вартість основних засобів. Цей показник відображає, скільки гривень товарообігу припадає на кожну гривню основних засобів.

Є велика кількість різноманітних відносних величин. Наприклад, відносних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, нараховується більше двохсот. Залежно від способу розрахунку і пізнавального значення відносні показники поділяються на дві групи:

1) відношення між однойменними показниками:

- динаміки;

- структури;

- виконання договірних зобов'язань;

- порівнянь;

2) відношення між різнойменними показниками:

- координації;

- інтенсивності [3, c. 107].

Розглянемо ці показники детальніше. Величини першої групи виражаються у процентах або в коефіцієнтах і мають різноманітне призначення. Так, відносні показники динаміки характеризують зміну суспільних явищ і процесів у часі, виявляють напрям та вимірюють інтенсивність розвитку. Розрізняють відносні показники динаміки з постійною базою порівняння (базисні показники), коли показники ряду порівнюють з однією і тією ж величиною (базисною), і зі змінною базою, коли показники кожного періоду відносять до показника попереднього періоду (ланцюгові показники). Щоб розрахувати відносні показники динаміки, необхідно мати у розпорядженні дані не менше ніж за два періоди або моменти часу. Відносні показники динаміки представляють у вигляді коефіцієнтів, темпів зростання та інших показників динаміки.

Приклад. Реалізація товарів магазином становила в січні 989 тис. грн, в лютому - 1050 і в березні - 1175 тис. грн.

Відносні показники динаміки:

- базисні (база - рівень реалізації у січні):

К _{лютий/січень} = (1050 / 989) * 100 = 106,2 (%);

К _{березень/січень} = (1175 / 989) * 100 = 118,8 (%);

- ланцюгові:

К _{лютий/січень} = (1050 / 989) * 100 = 106,2 (%);

К _{березень/січень} = (1175 / 1050) * 100 = 111,9 (%).

Відносні показники структури характеризують склад суспільного явища і відображають частку, яку становлять окремі частини в усьому явищі. Вони визначаються шляхом відношення абсолютної величини кожної частини сукупності до абсолютної величини всієї сукупності і виражаються, як правило, у процентах (база порівняння дорівнює 100) або у частках одиниці (база порівняння дорівнює 1)

Наведемо приклад розрахунку відносних величин структури (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Структура суб'єктів Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за видами економічної діяльності, на 1 січня 2015 р.

Відносні показники структури однієї і тієї ж сукупності за різні відрізки часу дають змогу прослідкувати структурні зміни, завдяки чому вони широко використовуються в аналізі господарської діяльності, зокрема для вивчення складу: товарообороту за асортиментом, витрат виробництва, фонду оплати праці, працівників підприємства за різними ознаками (стать, вік, стаж роботи, освіта).

Відносні показники виконання договірних зобов'язань відображають рівень виконання суб'єктом господарювання зобов'язань, передбачених у договорах. Вони розраховуються шляхом співвідношення обсягу фактично виконаних зобов'язань (обсяг фактичної поставки товарів, наданих послуг) та обсягу зобов'язань, передбачених в угоді (обсяг поставки товарів, надання послуг згідно з угодою) і подаються у формі коефіцієнтів, процентів.

Слід зазначити, що відносні показники виконання договірних зобов'язань в умовах ринкової економіки прийшли на зміну показників виконання плану та планового завдання, які за умов планово-адміністративної економіки відображалися у статистичній звітності і найчастіше використовувалися на практиці для оцінки рівня господарювання.

Приклад. У першому кварталі підприємство повинно було згідно з укладеною угодою поставити продукцію на суму 275 тис. грн, а фактично поставило на 243 тис. грн. Відносна величина виконання договірних зобов'язань дорівнює 88,4%: (243 / 275) *100 = 88,4 (%).

Відносні показники порівнянь характеризують кількісні співвідношення однойменних величин, що стосуються різних об'єктів, територій, але представлені за один і той самий період. Вони виражаються в коефіцієнтах або відсотках. Наприклад, можна порівняти обсяг промислової продукції, інвестицій, величину посівних площ, чисельність населення за районами, областями, країнами тощо.

Поряд з відносними показниками однойменних величин в економічному аналізі активно використовуються відносні показники різнойменних величин, а саме показники координації та інтенсивності. Відносні показники координації характеризують співвідношення між окремими частинами сукупності.

При цьому одну частину сукупності беруть за основу (базу) порівняння і знаходять відношення до неї всіх інших частин. Отже, показники координації відображають, у скільки разів порівнювана величина більша (менша) за величину, взяту за базу порівняння.

Приклад. На початок року чисельність працівників підприємства з вищою освітою становила 76 осіб, а з середньою освітою - 228 осіб. Отже, якщо за базу порівняння взяти чисельність працівників з вищою освітою, то можна розрахувати відносний показник координації і зробити висновок про те, що на трьох працівників з середньою освітою припадав один працівник з вищою освітою (228 / 76 = 3,0 /1,0).

Відносні показники інтенсивності відображають ступінь поширення явища, яке вивчається, в тому чи іншому середовищі за допомогою різнойменних, але взаємопов'язаних абсолютних показників. Відносні показники інтенсивності відображають кількість одиниць однієї сукупності, що припадає на одиницю іншої сукупності. Вони розраховуються шляхом ділення абсолютної величини досліджуваного явища на абсолютну величину, що характеризує обсяг середовища, де розвивається або поширюється це явище. Виражаються завжди іменованими числами і включають у назву найменування виміру обох порівнювальних ознак. Так, часто на 10000 населення розраховуються такі відносні величини інтенсивності: чисельність лікарів, лікарняних ліжок, число підприємств роздрібної торгівлі, громадського харчування, число посадкових місць у них. Серед відносних показників інтенсивності можна назвати також щільність населення на 1 км² території, щільність поголів'я тварин на 100 га сільськогосподарських угідь, виробництво різних видів продукції на одну особу та ін.

Приклад. На кінець року кількість торговельних підприємств області становила 12 459. Чисельність населення області дорівнювала 963,6 тис. осіб. Отже, на кожні 10 000 осіб у цій області припадає 129,3 підприємств торгівлі: (12 459 / 963 600) * 10 000 = 129,3 (підприємства на 10 000 населення).

5.1.3 Визначення середніх величин

Усі явища і процеси суспільного та господарського життя характеризуються значною динамічністю. Наприклад, розмір середньомісячної заробітної плати робітників, собівартості одиниці продукції, обсяг виробництва й реалізації варіюють у широких межах всередині підприємства та поза його межами в різні періоди, за різними видами економічної діяльності. Природно, що для узагальнення та різнобічного аналізу даних необхідно розрахувати середні величини досліджуваної сукупності за соціальними та професійними групами, виробничими підрозділами, підприємствами і видами діяльності, за адміністративними районами, областями, по Україні в цілому тощо. Під середньою величиною розуміють узагальнюючий показник, який характеризує типовий рівень варіюючої ознаки в розрахунку на одиницю однорідної сукупності.

Усереднені показники мають важливе наукове та практичне значення в управлінні економікою, для планування, прогнозування, моніторингу, контролю на рівні окремих господарських та адміністративних одиниць, а також країни. Порівняння середніх показників у часі, просторі, з планом дасть змогу здійснити глибокий, обґрунтований аналіз досліджуваних явищ, зокрема охарактеризувати досягнутий об'єктивний рівень розвитку і місце на ринку окремих підприємств та відомств, працівників. Це сприяє виявленню суспільних, економічних закономірностей, які проявляються в конкретних умовах місця і часу.

Наприклад, є певна залежність між енергозабезпеченістю та енергоозброєністю сільськогосподарської праці - чим більше енергетичних потужностей припадає на 100 га посівів, тим менша (за інших рівних умов) потреба у працівниках. Тому енергоозброєність праці зростає швидше, ніж енергозабезпеченість. Аналогічно можна порівняти середні показники продуктивності праці та її оплати за останні десять років, що дасть можливість побачити розвиток досліджуваних явищ за цей період, у тому числі окремо продуктивності та оплати праці, а також порівняти їх відносні показники динаміки (коефіцієнти зростання), що характеризуватиме тенденцію до зростання чи зниження продуктивності праці щодо її оплати.

У практиці економічного аналізу виникають різноманітні завдання, мають місце особливості господарських процесів, які формують потребу у використанні того чи іншого виду середніх величин. Як відомо, всі види середніх величин виводять із формули степеневої середньої:

- простої:

або

- зваженої:

,

де хі - і-те значення варіативної ознаки (і-та варіанта);

n - число варіант, середня яких обчислюється;

m - порядок середньої;

m = 1 - середня арифметична;

m = 0 - середня геометрична;

m = -1 - середня гармонічна;

m = 2 - середня квадратична;

fi - частота і-ї варіанти.

Отже, є такі основні види середніх величин: арифметична, гармонічна, квадратична, геометрична, хронологічна.

Найбільш поширеним видом середніх величин є середня арифметична. Вона розраховується у тих випадках, коли обсяг осередненої ознаки утворюється як сума її окремих значень в окремих одиницях досліджуваної сукупності. Залежно від характеру вихідних даних середня арифметична визначається як середня арифметична проста - коли вихідні дані не згруповані, або як середня арифметична зважена - якщо дані розбиті на групи.

Середня гармонічна - це величина, обернена до середньої арифметичної. При цьому загальний обсяг значень ознаки утворюється як сума обернених значень ознаки [9, c. 84].

Середня гармонічна проста використовується тоді, коли дані не згруповані, і обсяги явищ (добутки) за кожною ознакою рівні.

Середня гармонічна зважена використовується у тому випадку, коли дані розбиті на групи. Крім того, вихідна інформація не містить частот за окремими варіантами сукупності, а подана як добуток варіант на їх частоти.

Середня геометрична використовується тоді, коли обсяг ознаки формується у вигляді добутку індивідуальних її значень, представлених відносними показниками. Найчастіше такими показниками виступають відносні показники динаміки (темп зростання).

При згрупованих даних у вигляді неоднакових часових інтервалів використовують середню геометричну зважену:

,

де хі - значення ознаки за окремі періоди часу;

n_i - тривалість окремого періоду часу;

m - кількість періодів часу.

Середня квадратична застосовується у тому разі, коли обсяг значень ознаки утворюється як сума квадратів її окремих значень.

Середня квадратична буває проста (при незгрупованих даних):

і зважена - коли дані розбиті на групи:

де хі - значення ознаки за окремі періоди часу;

n_i - тривалість окремого періоду часу;

m - кількість періодів часу.

fi - частота і-ї варіанти.

Середня квадратична характеризує також варіацію. Тому на практиці вона використовується, коли варіанти ряду подані у вигляді відхилень фактичних їх значень від середньої арифметичної чи іншої величини, яка виступає у ролі норми чи нормативу, стандарту [5, c. 131].

Для вивчення економічних явищ і процесів у їх розвитку та зміні у часі використовують середні хронологічні величини. Вони призначені для отримання узагальнюючої характеристики динамічного ряду та його руху за той чи інший період часу.

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного аналізу даних фінансової звітності підприємства сладемо зведену таблицю фінансових показників.

Таблиця

Узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства

Проаналізувавши підприємство за даними фінансової звітності, можна дійти висновку, що у нього є незначні відхилення від норм за певними показниками, але при цьому є і потенційні можливості щодо їх подолання, до того ж якість управління підприємством є високою і таке підприємство можна віднести до першого класу.

можна дійти висновку, що у нього є ознаки фінансової напруженості, але є і потенційні можливості щодо їх подолання, до того ж якість управління підприємством є високою і таке підприємство можна віднести до другого класу.

В результаті проведення горизонтально-вертикального аналізу балансу можна стверджувати, що загальний підсумок балансу на кінець звітного періоду збільшився на 14,55% (7083 тис. грн.). Це може говорити про збільшення майна підприємства, а саме за рахунок збільшення основних засобів на 5000 тис. грн. та запасів на 5000 тис. грн. та зменшення сум дебіторської заборгованості на 2917 тис. грн. На підприємстві найбільшу питому вагу складають необоротні активи, частка яких складає більше ніж 60% і визначає “важку” структуру активів. Це свідчить про невисоку мобільність майна підприємства. Власний капітал є основним джерелом формування майна підприємства, за звітний період він не змінився порівняно з попереднім. При цьому зросла поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 7,83%, що є негативним для підприємства.

Результат дюпонівського розкладання показує, що норма прибутку на власний капітал зменшення майже на 5%. На зниження рівня норми прибутку на власний капітал підприємства максимально вплинув ріст показника заборгованості майже на 15% та значне зниження показника оборотності активів, а саме на 27%, що є негативною тенденцією.

Показник витратоємності зменшився майже на 5% у звітному році, що позитивно характеризує діяльність підприємства і свідчить про збільшення ефективності виробництва.

Відбувається неефективне використання активів. Оскільки на кожну гривню, вкладену в активи у звітному періоді, доводиться майже 1,49 грн. виручки, що майже на 55 коп. менше, ніж в попередньому періоді.

Результат політики товарного кредиту збільшився з 170 днів у попередньому періоді до 324 днів у звітному періоді. Тобто результат політики товарного кредиту загалом збільшився на 154 дні. Це є позитивною тенденцією, адже підприємству вигідно відстрочувати виплату товарного кредиту і при цьому строк повернення підприємству грошей у звітному періоді зменшився.

Коефіцієнт заборгованості у звітному та базовому періодах виходить за межі норми, тобто значення становить більше 2, що не свідчить про фінансову стійкість підприємства. Залежність від запозичених коштів у звітному періоді збільшилася на 14,5%.

Ступінь фінансового важеля дорівнює значенню менше нормативного (DFL < 1,1). Це свідчить про те, що підприємство вважається консервативним з неризикованою бізнес-стратегією з точки зору залучення кредитних ресурсів.

Величина ВОК має бути позитивною і змінюватися пропорційно виручці від реалізації продукції. У нашому випадку у звітному періоді ВОК дорівнює від'ємному значенню. Це означає, що сума оборотних активів сформована за рахунок поточної кредиторської заборгованості.

Зменшення коефіцієнта маневреності на 0,250 у звітному періоді говорить про послаблення гнучкості підприємства у використанні свого власного капіталу, зменшилася його мобільність, що є негативною тенденцією для підприємства.

Рівень поточної та швидкої платоспроможності в звітному періоді не досягають норми, що свідчить про невистачання значної суми грошових коштів та неспроможність підприємства перетворювати свої активи на гроші для виконання всіх необхідних платежів у міру настання їх строку.

Величина виручки від реалізації перевищує класичну точку беззбитковості. Тобто підприємство отримує прибуток від діяльності. Величина запасу фінансової безпеки має тенденцію до скорочення, що пов'язано зі скороченням величини виручки підприємства.

Якість управління підприємством оцінюється як висока. Це означає, що в результаті операційної діяльності, зокрема від реалізації продукції, підприємство отримує достатньо грошових коштів, щоб мати можливість інвестувати ці засоби, а також погашати привернуті кредити.

З огляду на результати дослідження, можемо віднести наше підприємство до тих, що має ознаки фінансової напруженості, але також має і потенційні можливості їхнього подолання, оскільки, хоча в багато чому ефективність діяльності підприємства була знижена, все ж вона була позитивною, і підприємство не було збитковим.

Таким чином, управлінському персоналу установи звернути увагу на дане явище, вияснити причину отриманої ситуації і прийняти рішення щодо створення всіх необхідних умов для покрашення діяльності підприємства, а саме щодо: збільшення обсягів виробництва; пошуку нових ринків збуту; врегулювання цінової політики; оновлення рекламної програми; покращення якості виробленої продукції; та оптимізації рівня витрат на виробництво.

Виконавши всі перераховані вище завдання підприємство в наступних періодах зможе збільшити свої доходи від реалізації продукції, при цьому зменшивши витрати на її виробництво. Все це позитивно вплине на діяльність підприємства та призведе до отримання більшої суми прибутку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Багров В. П. Економічний аналіз [Текст] : навчальний посібник / В. П. Багров, І. В. Багрова - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 160 с.

2. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності [Текст] : О. Кононенко, О. Маханько - 4-те вид., перероб. і доп. - Х. : Фактор, 2006. - 200 с.

3. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств [Текст] : навч. посібник / М. Я. Коробов. - 3-те вид., перероб. і доп.. - К. : Знання, 2002. - 294 с.

4. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування [Текст] : Г. О. Крамаренко - Київ : Центр навчальної літератури, 2003. - 224 с.

5. Купалова Г. І. Теорія економічного аналізу [Електронний ресурс] : навчальний посіб. / Г. І. Купалова - К.: АМУ, 2010. - Режим доступу : http://pidruchniki.com/10981205/ekonomika/vidnosni_velichini. - Назва з екрана.

6. Мних Є. В. Економічний аналіз [Текст] : Підручник / Є. В. Мних - Київ, 2003. - 412 с.

7. Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” [Електронний ресурс] : Наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13. - Назва з екрана.

8. Фінансово-економічний аналіз [Текст] : підручник / під заг. ред. П. Ю. Буряка, М. В. Римара; Міністерство освіти і науки України, Міністерство фінансів України. - К. : Професіонал, 2004. - 528 с.

9. Чумаченко М. Г. Економічний аналіз [Електронний ресурс] : навчальний посіб. / М. Г. Чумаченко. - К. : КНЕУ, 2010 - Режим доступу : http://www.ebk.net.ua/Book/BookEkAnaliz/part8.3.htm. - Назва з екрана.

10. Шиян Д. В. Фінансовий аналіз [Текст] : навч. посібник / Д. В. Шиян, Н. І. Строченко - К. : Видавництво А.С.К., 2003. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru