Аналіз фінансового стану підприємства

Кманt = ВОКt / ВКt = - 5000 / 20000 = - 0,250

Показники зміни коефіцієнту маневреності:

?Кман = Кманt - Кман₀ = - 0,250 - 0 = - 0,250

Зменшення коефіцієнта маневреності на 0,250 у звітному періоді говорить про послаблення гнучкості підприємства у використанні свого власного капіталу, зменшилася його мобільність, що є негативною тенденцією для підприємства.

2) Кофіцієнт покриття основних засобів:

Кпокр = (І) А / (І + ІІ) П,

де (І) А - підсумок 1 розділу активу;

(І + ІІ) П - підсумки 1 і 2 розділів пасиву.

Кофіцієнт покриття основних засобів за попередній період:

Кпокр₀ = (І) А₀ / (І + ІІ) П₀ = 30000 / (20000 + 10000) = 1,000

Кофіцієнт покриття основних засобів за звітний період:

Кпокр_t = (І) А_t / (І + ІІ) П_t = 35000 / (20000 + 10000) = 1,167

Показники зміни кофіцієнту покриття основних засобів:

?Кпокр = Кпокр_t - Кпокр₀ = 1,167 - 1,000 = 0,167

І_Кман = Кпокр_t / Кпокр₀ = 1,167 / 1,000 = 1,167

Коефіцієнт покриття основних засобів (необоротних активів) показує, яка частина власного капіталу була використана на придбання низько ліквідних активів. Його збільшення є негативним для підприємства. З розрахунків видно тенденцію до незначного збільшення даного показника (на 16,7%). Це відбулося за рахунок збільшення необоротних активів при сталому значенні обсягів власного капіталу підприємства.

3) Забезпеченість матеріальних оборотних коштів (МОБК) власними джерелами фінансування становить сума виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів.

Забезпеченість матеріальних оборотних коштів за попередній період:

МОБК₀ = 10000

Забезпеченість матеріальних оборотних коштів за звітний період:

МОБК_t = 15000

Показник зміни забезпеченості матеріальних оборотних коштів:

?МОБК = МОБК_t - МОБК₀ = 15000 - 10000 = 5000

Зробивши всі необхідні розрахунки, можемо зробити висновок, що, так як: МОБК₀ > ВОК₀ і МОБК_t < ВОК_t, то нашому підприємству притаманне кризове фінансове становище, тобто підприємство є фінансово не стійким.

Оптимальною є ситуація, коли величина власного оборотного капіталу дорівнює величині забезпеченості матеріальними оборотним засобам. Тому підприємство повинно намагатися досягти такої ситуації шляхом більш раціонального використання ресурсів та можливої зміни структури балансу.

Аналіз показників фінансової стійкості зобразимо на рисунку 1.13.

Рис.1.13. Динаміка показників фінансової стійкості підприємства

Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для виконання всіх необхідних платежів у міру настання їх строку.

Розрахуємо 3 показника ліквідності, які оцінюють платоспроможність підприємства:

1) Коефіцієнт поточної ліквідності:

КПЛ = ОА / ПЗ = (ІІ) А / (ІII) П,

де ОА - оборотні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт поточної ліквідності за попередній та звітний періоди:

КПЛ₀ = 18683 / 18683 = 1,000

КПЛt = 20766 / 25766 = 0,806

Показники зміни коефіцієнту поточної ліквідності:

?КПЛ = КПЛt - КПЛ₀ = 0,806 - 1,000 = - 0,194

І_КПЛ = КПЛt / КПЛ₀ = 0,806 / 1,000 = 0,806

Таким чином, у базовому періоді даний показник мав негативну тенденцію, адже оборотні кошти були рівні поточній заборгованості. Виходячи з розрахованого коефіцієнта поточної ліквідності, бачимо що він зменшився у звітному періоді майже на 20% і при цьому не знаходиться у встановлених межах, а саме 1 ? КПЛ ? 2. Значення менше нормативу свідчить про те, що підприємство має у своєму розпорядженні менше коштів, ніж потрібно для розрахунків.

2) Коефіцієнт швидкої ліквідності:

КШЛ = (ІІ А - Запаси) / ІІІ П

Коефіцієнт швидкої ліквідності за попередній та звітний періоди:

КШЛ₀ = (ІІ А₀ - Запаси₀) / ІІІ П₀ = (18683 - 10000) / 18683 = 0,465

КШЛt = (ІІ Аt - Запасиt) / ІІІ Пt = (20766 - 15000) / 25766 = 0,224

Показники зміни коефіцієнту швидкої ліквідності:

?КШЛ = КШЛt - КШЛ₀ = 0,224 - 0,465 = - 0,241

І_КШЛ = КШЛt / КШЛ₀ = 0,224 / 0,465 = 0,482

Даний показник показує, яку частину поточних зобов'язань може покрити підприємство за рахунок оборотних коштів за вирахуванням запасів, так як вони швидко знецінюються. Таким чином, ми бачимо, що він не відповідає нормативу, так як не входить у визначені межі [0,75; 1]. Значення показника у звітному періоді зменшилося більше, ніж у половину, а саме на 51,8%.

3) Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

КАЛ = (ІІ А - Запаси - Дебіторська заборгованість) / ІІІ П

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найжорсткішим критерієм платоспроможності і показує, яку частину поточних зобов`язань може покорити підприємство за рахунок грошових коштів найближчим часом. Допустимі межі нормативу [0,2; 0,25].

Для нашого підприємства даний показник не рахуємо, адже за умовою другий розділ активу балансу включає в себе тільки запаси та дебіторську заборгованість, внаслідок чого при розрахунку в чисельнику буде нуль.

Аналіз показників платоспроможності зобразимо на рисунку 1.14.

Рис. 1.14. Аналіз показників платоспроможності підприємства

Важливим питанням в аналізі структури джерел коштів є оцінка самофінансування підприємства і раціональності співвідношення власних і позикових коштів [4, c. 151].

У нашому випадку коефіцієнт ліквідності не досягає рекомендованого інтервалу, є ризик невчасного отримання грошових коштів для погашення заборгованості, що може призвести до банкрутства.

Коефіцієнт самофінансування (Ксф) розраховується як відношення самого фінансового доходу до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування:

Ксф¹ = (ЧП + А) / ((ЧП + А) + (СК + ДПК + КПК)),

де ЧП - чистий прибуток;

А - амортизація;

СК - зареєстрований капітал;

ДПК - довгостроковий позиковий капітал;

КПК - короткостроковий позиковий капітал.

Коефіцієнт самофінансування у попередньому періоді:

Ксф¹₀ = (ЧП₀ + А₀) / ((ЧП₀ + А₀) + (СК₀ + ДПК₀ + КПК₀)) =

= (20706 + 1480) / (20706 + 1480 + 20000 + 10000 + 18683) = 0,313

Коефіцієнт самофінансування у звітному періоді:

Ксф¹_t = (ЧП_t + А_t) / ((ЧП_t + А_t) + (СК_t + ДПК_t + КПК_t)) =

= (19692 + 1500) / (19692 + 1500 + 20000 + 10000 + 25766) = 0,275

Показники зміни коефіцієнта самофінансування:

? Ксф¹ = Ксф¹_t - Ксф¹₀ = 0,275 - 0,313 = - 0,038

І_Ксф = Ксф¹_t / Ксф¹₀ = 0,275 / 0,313 = 0,880

Таким чином, у базовому періоді коефіцієнт самофінансування склав 0,313, а в аналізованому зменшився на 0,038. Це означає, що підприємство у звітному періоді забезпечувало себе на 22% менше, ніж в базовому і вказує на негативну тенденцію до зниження. Вплив на даний показник спричинило зниження суми чистого прибутку, а також збільшення короткострокового позикового капіталу, адже статутний капітал і сума довгострокового кредиту залишиться незмінними.

Коефіцієнт самофінансування за другим варіантом:

Ксф² = (ЧП + А) / ДВ,

де ДВ - додана вартість.

Додана вартість розраховується за наступною формулою:

ДВ = Виручка - матеріальні затрати

Коефіцієнт самофінансування у попередньому періоді:

Ксф²₀ = (ЧП₀ + А₀) / ДВ₀ = (20706 + 1480) / 33983 = 0,653

Коефіцієнт самофінансування у звітному періоді:

Ксф² _t = (ЧП _t + А _t) / ДВ _t = (19692 + 1500) / 33597 = 0,631

Показники зміни коефіцієнта самофінансування:

? Ксф² = Ксф² _t - Ксф²₀ = 0,642 - 0,617 = - 0,022

І_Ксф = Ксф² _t / Ксф²₀ = 0,642 / 0,617 = 0,966

В результаті, як за першим, так і за другим варіантом розрахунку коефіцієнта самофінансування, отримані дані свідчать про зниження платоспроможність підприємства у звітному періоді. Самофінансування підприємства у звітному періоді зменшилось майже на 4%.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

2.1 Вихідні дані (поквартально)

Вихідними даними другого розділу слугують значення показників чистого доходу від реалізації продукції, а також собівартості за статтями витрат. За базові вихідні дані беремо середньоквартальні значення t0, аналізуючі дані - значення за кожен квартал року t (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Вихідні дані

Показники	Середньо-квартальні значення за рік	Значення показників року t за квартал:
	t0	t1	t2	t3	t4
Чистий дохід від реалізації продукції	24800	20750	18950	20100	23202
Повна собівартість продукції, у т.ч.:	18487	15425	12102	13845	17616
- собівартість реалізованої продукції	16187	13900	10972	12500	15716
- адміністративні витрати	875	500	350	450	700
- витрати на збут	1000	625	550	600	725
- інші операційні витрати	125	50	30	45	75
- фінансові витрати	300	350	200	250	400
Чистий прибуток	5176	4367	5615	5129	4581

2.2 Дослідження динаміки абсолютних та відносних показників

2.2.1 Дослідження динаміки виручки

Виручка від реалізації - це сума, що надійшла на рахунок підприємства, чи в касу за реалізовану продукцію (виконані роботи, надані послуги). Виручка є одним з показників, що вказує на ефективність діяльності підприємства. Тому в даному підрозділі ми проаналізуємо її динаміку.

Для зручності сформуємо таблицю статистичних значень виручки від реалізації (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Статистичні значення виручки від реалізації продукції

Показники	t0	t1	t2	t3	t4
Чистий дохід від реалізації продукції (В), тис. грн.	24800	20750	18950	20100	23202
Базисні індекси (І)	1,000	0,837	0,764	0,810	0,936
Середнє значення виручки (Вс), тис. грн.	21560,4
Середній індекс виручки (Іс)	0,837
Середньоквадратичне відхилення (у) у / 2	2024,73 1012,36
Коефіцієнт варіації (г)	0,094

Розрахуємо базисні індекси за наступною формулою:

І = В_n / В₀,

де В_n - абсолютне значення виручки n-го періоду;

В₀ - абсолютне значення виручки базового періоду.

Базисні індекси для кожного з кварталів:

І_В1 = В₁ / В₀ = 20750 / 24800 = 0,837

І_В2 = В₂ / В₀ = 18950 / 24800 = 0,764

І_В4 = В₃ / В₀ = 20100 / 24800 = 0,810

І_В4 = В₄ / В₀ = 23202 / 24800 = 0,936

Середнє значення виручки:

В_С = ? В / 5 = (24800 + 20750 + 18950 + 20100 + 23202) / 5 =

= 21560,4 тис. грн.

Середній індекс виручки:

Іс = ? І_В / 4 = (0,837 + 0,764 + 0,810 + 0,936) / 4 = 0,837

Для наступного етапу аналізу динаміки виручки розрахуємо середньоквадратичне відхилення показника від середнього значення:

,

де Вt - значення виручки в певний період;

Вс - середнє значення виручки;

n - розмір вибірки.

Середньоквадратичне відхилення показника:

у = (20750 - 21560,4)² +(18950 - 21560,4)² +(20100 - 21560,4)² +(23202 - 21560,4)² / / (4 - 1) = 656748,16 + 6814188,16 + 2132768,16 + 2694850,56 / 3 = 2024,73

Розрахуємо коефіцієнт варіації:

г = у / В_С = 2024,73/ 21560,4 = 0,094

Графічне відображення розрахунків представлено на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Динаміка виручки

Таким чином, з проведеного аналізу виручки від реалізації видно, що її динаміка має негативну тенденцію в порівнянні з відповідним показиком за базовий період. А саме: у першому кварталі вона знизилася на 16,3%, у другому - на 23,6%, у третьому - на 19%, і четвертому - на 6,4%. В цілому за рік обсяг виручки знизився на 16,3%. Середнє значення виручки дорівнює 21560,4 тис. грн, а відхилення показника від середнього значення - 1012,36 тис. грн., що становить 4,7% і є резервом зростання обсягу виручки. Цей показник дуже низький і вказує на слабку ознаку варіації, тобто малу мінливість виручки.

2.2.2 Дослідження динаміки витрато ємності

Витратоємність є відносним показником, який характеризує ефективність виробництва підприємства. Сформуємо таблицю статистичних значень витратоємності (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Статистичні значення витратоємності

Показники	t0	t1	t2	t3	t4
Витратоємність (ВМ)	0,745	0,743	0,639	0,689	0,759
Базисні індекси (І)	1,000	0,997	0,857	0,924	1,019
Середнє значення витратоємності (ВМс), тис. грн.	0,715
Середній індекс витратоємності (Іс)	0,949
Середньоквадратичне відхилення (у) у / 2	0,055 0,028
Коефіцієнт варіації (г)	0,039

Першим етапом аналізу витратоємності буде розрахунок базисних індексів за наступною формулою:

І =ВМ_n / ВМ₀,

де ВМ_n - значення витратоємності n-го періоду;

ВМ₀ - значення витратоємності базового періоду.

Розрахуємо даний показник за кожен квартал:

І_ВМ1 = В₁ / В₀ = 0,743 / 0,745 = 0,997

І_ВМ2 =В₂ / В₀ = 0,639 / 0,745 = 0,857

І_ВМ3 = В₃ / В₀ = 0,689 / 0,745 = 0,924

І_ВМ4 = В₄ / В₀ = 0,759 / 0,745 = 1,019

Середнє значення витратоємності:

ВМ_С = (ВМ₀ + ВМ1 + ВМ₂ + ВМ₃ + ВМ₄) / 5 =

= (0,745 + 0,743 + 0,639 + 0,689 + 0,759) / 5 = 0,715

Середній індекс витратоємності:

Іс = (І_ВМ1 + І_ВМ2 + І_ВМ3 + І_ВМ4) / 4 = (0,997 + 0,857 + 0,924 + 1,019) / 4 = 0,949

Для наступного етапу аналізу динаміки витратоємності розрахуємо середньоквадратичне відхилення показника від середнього значення:

,

де ВМt - значення витратоємності в певний період;

ВМс - середнє значення витратоємності;

n - розмір вибірки.

Розрахуємо даний показник:

у = (0,743 - 0,715)² + (0,639 - 0,715)² + (0,689 - 0,715)² + (0,759 - 0,715)² / (4 - 1) = = 0,096 / 3 = 0,055

Коефіцієнт варіації:

г = у / В_С = 0,055 / 0,715 = 0,039

Таким чином, з проведеного аналізу витратоємності видно, що у першому кварталі даний показник зменшився на 0,3%, у другому - на 14,3%, третьому - 7,6%, а от у четвертому кварталі показник витратоємності збільшився порівняно з базовим періодом на 1,9%. Це свідчить про зниження рівня ефективності підприємства у даному кварталі. Загалом за рік витратоємність знизилася на 5,1%. Середнє значення показника дорівнює 0,715, а відхилення показника від середнього значення - 0,028, і становить 1,6%, що є резервом зниження витратоємності.

Графічно здійснені розрахунки мають наступний вигляд (рис. 2.2).

Рис.2.2. Динаміка витратоємності

2.3 Якісний аналіз

Аналіз рівня і динаміки показника ефективності здійснюється на трьох рівнях: якісний аналіз, факторний та кількісний аналізи.

Якісний аналіз, що полягає в оцінці динаміки ефективності виробництва в цілому по підприємству і по окремих статтях витрат і відповідає на запитання: як змінилася ефективність виробництва (підвищилася або понизилася) і в якому ступені відбулися ці зміни.

Як динамічна характеристика використовується індекс витратоємності:

ІВМt = ВМt / ВМ0 = (Сt / Bt) / (С0 / B0),

де Сt / Bt - аналізоване значення показника витратоємності;

С0 / B0 - нормативне (базове) значення показника витратоємності.

Розрахуємо даний показник:

ІВМt = (58988 / 83002) / (73949 / 99200) = 0,711 / 0,745 = 0,953

УТаким чином, показник зменшився майже на 5% у звітному році, і становить 0,953, тобто ІВМ < 1, що позитивно характеризує діяльність підприємства і свідчить про збільшення ефективності виробництва.

Для детального аналізу складемо таблицю показників витратоємності поквартально (табл. 2.2) та матрицю якісного аналізу ефективності виробництва (табл. 2.3).

Таблиця 2.2

Ємнісні значення показників ефективності виробництва

Показники	Значення показників у кварталах періодів 0 і t:	Річне значення показника
	t0	t1	t2	t3	t4
Витратоємність, у т.ч.:	0,745	0,743	0,639	0,689	0,759	0,711
питома собівартість реалізованої продукції	0,653	0,670	0,579	0,622	0,677	0,640
питомі адміністративні витрати	0,035	0,024	0,018	0,022	0,030	0,024
питомі витрати на збут	0,040	0,030	0,029	0,030	0,031	0,030
питомі інші операційні витрати	0,005	0,002	0,002	0,002	0,003	0,002
питомі фінансові витрати	0,012	0,017	0,011	0,012	0,017	0,014
Рентабельність	0,209	0,210	0,296	0,255	0,197	0,237

Таким чином, показник витратоємності у аналізуючому періоді коливався, але при цьому у 1, 2, та 3-му кварталах він залишався на нижчому рівні, порівняно зі значенням даного показника у минулому (базовому) році. Це пов'язано зі зниженням адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат, і як наслідок цього - підвищення рівня рентабельності. У четвертому кварталі поточного року внаслідок збільшення питомої собівартості реалізованої продукції до 0,677, показник витратоємності досяг максимального значення і сягнув 0,759. Показник рентабельності при цьому зменшився до 0,197, що є негативною тенденцією для підприємства.

Таблиця 2.3

Матриця якісного аналізу ефективності виробництва

Показники	Індекси показників у кварталах року t:	Індекси річного значення показника
	t1	t2	t3	t4
Витратоємність, у т.ч.:	0,997	0,857	0,924	1,019	0,953
питома собівартість реалізованої продукції	1,026	0,887	0,953	1,038	0,980
питомі адміністративні витрати	0,683	0,523	0,635	0,855	0,683
питомі витрати на збут	0,747	0,720	0,740	0,775	0,747
питомі інші операційні витрати	0,478	0,314	0,444	0,641	0,478
питомі фінансові витрати	1,394	0,872	1,028	1,425	1,195
Рентабельність	1,008	1,420	1,223	0,946	1,137

Таким чином, витратоємність підприємства зменшилась майже на 5% за рахунок зменшення питомої собівартості реалізованої продукції на 2%, питомих адміністративних витрат на 31,7%, питомих витрат на збут на 25,3%, питомих інших операційних витрат на 52,2% та інших витрат. Як видно з таблиці, зниження індексів показника витратоємності відбувається в 1, 2 та 3 кварталах. У четвертому кварталі даний показник досяг значення більше одиниці, і становить 1,019. Це свідчить про зниження ефективності виробництва у даному періоді. Також просліджується зменшення рівня рентабельності з 1,008 у першому кварталі до 0,946 у четвертому кварталі, що є негативною тенденцією для підприємства. При цьому загальний річний індекс рентабельності збільшився на 13,7%, що свідчить про зростання ефективності виробництва.

2.4 Факторний аналіз

Факторний аналіз визначає фактори першого порядку, що вплинули на зміну витратоємності продукції:

- зростання або зниження виручки від реалізації продукції;

- збільшення або зменшення загальної собівартості або окремих видів витрат.

Для цього необхідно визначити індекс собівартості та індекс виручки:

ІС = Сt / С0 = 58988 / 73949 = 0,798

ІВ = Вt / В0 = 83002 / 99200 = 0,837

Таким чином, оскільки індекс собівартості та індекс виручки є меншими від одиниці, а індекс виручки є більшим ніж індекс собівартості (I^t_в < 1; I^t_с < 1; 1- I^t_в < 1 - I^t_с), ми відносимо наше підприємство до шостої зони. Графічно це зображено на рис. 2.2.

Рис. 2.2 Графічне зображення результату факторного аналізу

Для шостої зони є характерним зростання ефективності внаслідок зменшення загальної собівартості більш швидкими темпами, ніж зменшення обсягів виручки від реалізації продукції. Дана зона є нестійкою по причині наявності в собівартості постійних витрат.

Розрахуємо індекс кожного фактору, щоб визначити його вплив на зміну рівня ефективності (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Індексні значення кожного фактору

Показники	Індекси показників у кварталах року t:	Індекси річного значення показника
	t1	t2	t3	t4
Чистий дохід від реалізації продукції	0,837	0,764	0,810	0,936	0,837
Повна собівартість продукції, у т.ч.:	0,834	0,655	0,749	0,953	0,798
собівартість реалізованої продукції	0,859	0,678	0,772	0,971	0,820
адміністративні витрати	0,571	0,400	0,514	0,800	0,571
витрати на збут	0,625	0,550	0,600	0,725	0,625
інші операційні витрати	0,400	0,240	0,360	0,600	0,400
фінансові витрати	1,167	0,667	0,833	1,333	1,000

Зведемо у матрицю факторного аналізу результати розрахунку, вони являють собою номера зон, які відповідають сполученню факторів, що вплинули на зміну рівня ефективності (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Матриця факторного аналізу ефективності виробництва

Показники	Фактори зростання або зниження ефективності у кварталах року t:	Номери зони у році t
	t1	t2	t3	t4
Повна собівартість продукції, у т.ч.:	6	6	6	7	6
собівартість реалізованої продукції	7	6	6	7	6
адміністративні витрати	6	6	6	6	6
витрати на збут	6	6	6	6	6
інші операційні витрати	6	6	6	6	6
фінансові витрати	9	6	7	9	8

Отже, за результатами факторного аналізу ефективності виробництва, можемо зробити наступні висновки:

1) У першому кварталі ефективність виробництва зростає внаслідок зменшення обсягів виручки і зменшення собівартості більш швидкими темпами (зона 6). Але при подальшому зменшенні виручки, собівартість зменшується більш повільними темпами і ефективність знижується (зона 7).

2) У другому кварталі ефективність виробництва зростає внаслідок зменшення виручки та зменшення собівартості більш швидкими темпами (зона 6).

3) У третьому кварталі аналогічно першому кварталу. Ефективність виробництва зростає внаслідок зменшення обсягів виручки і зменшення собівартості більш швидкими темпами (зона 6). Але при подальшому зменшенні виручки, собівартість зменшується більш повільними темпами і ефективність знижується (зона 7).

4) У четвертому кварталі ефективність виробництва зростає внаслідок зменшення обсягів виручки і зменшення собівартості більш швидкими темпами (зона 6). Але при зменшенні виручки спостерігається зростання загального обсягу витрат (зона 8).

Таким чином, зробимо загальний висновок, що ефективність виробництва внаслідок зменшення обсягів виручки і зменшення собівартості більш швидкими темпами (зона 6). Але ця зона нестійка, оскільки в собівартості наявні постійні витрати. При подальшому зменшенні виручки, собівартість зменшується більш повільними темпами і ефективність знижується. Отже, для підприємства є необхідним збільшення обсягів виробництва за даного рівня постійних витрат, або ж зниження постійних витрат за даного рівня виробництва.

2.5 Кількісний аналіз

Кількісний аналіз визначає величину економії (Е) або втрат (В) коштів унаслідок зміни рівня ефективності виробництва.

Розрахунок величини отримання додаткового прибутку або недоотримання прибутку здійснюється за формулою:

Е(В)t = (C0 / B0 - Ct / Bt) * Bt,

де Е(В)t - економія або втрати в аналізованому періоді;

C0 , Ct - базова і аналізована собівартість продукції;

B0, Bt - величина виручки в базовому та аналізованому періодах.

Таким чином, розрахуємо економію (втрати) коштів по всіх складових витрат. Результати зводимо у вигляді матриці кількісного аналізу (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Матриця кількісного аналізу ефективності виробництва

Показники	Економія (+) або втрати (-) коштів через зміну рівня ефективності витрат, тис. грн.
	t1	t2	t3	t4	?t
Повна собівартість продукції, у т.ч.:	+ 43	+ 2024	+ 1139	- 320	+ 2886
собівартість реалізованої продукції	- 356	+ 1397	+ 620	- 572	+ 1088
адміністративні витрати	+ 232	+ 319	+ 259	+ 119	+ 928
витрати на збут	+ 212	+ 214	+ 210	+ 211	+ 847
інші операційні витрати	+ 55	+ 66	+ 56	+ 42	+ 218
фінансові витрати	- 99	+ 29	- 7	- 119	- 196

Таким чином, загальна сума економії за рік становить 2886 тис. грн. З них економія спостерігається в першому, другому та третьому кварталах відповідно на суми 43 тис. грн., 2024 тис. грн. та 1139 тис. грн., а от у четвертому кварталі відбулися втрати коштів на 320 тис. грн.

Аналізуючи повну собівартість за окремими статтями можна сказати про те, що загальна річна економія була досягнута за рахунок економії собівартості реалізованої продукції на 1088 тис. грн., адміністративних витрат на 928 тис. грн., витрат на збут на 847 тис. грн. та інших операційних витрат на 218 тис. грн.

Аналізуючи поквартально, то в другому наявна лише економія коштів, що є позитивною тенденцією. Втрати відповідно спостерігаються в першому кварталі, а саме: втрати за рахунок собівартості на 356 тис. грн. та фінансових витрат на 99 тис. грн.; третьому - за рахунок фінансових витрат на 7 тис. грн.; та четвертому - за рахунок втрат в частині собівартості на 572 тис. грн. та фінансових витрат на 119 тис. грн.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 CVP - аналіз. Визначення запасу безпеки

3.1.1 Класична точка беззбитковості

Точка беззбитковості - це виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не має прибутку. При досягненні підприємством точки беззбитковості виручка від реалізації після відшкодування змінних витрат у точності покриває постійні витрати (витрати організаційної структури підприємства), а прибуток при цьому дорівнює нулю [8, c. 247].

У точці беззбитковості:

В = С = ПВ + ЗВ,

де В - виручка від реалізації;

С - повна собівартість;

ПВ - постійні витрати;

ЗВ - змінні витрати.

На даному підприємстві до постійних витрат належать адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати та фінансові витрати. До змінних відносяться матеріальні витрати, витрати на оплату праці виробничих працівників, відрахування на соціальні заходи, амортизація виробничого обладнання.

ПВ0 = 3500 + 4000 + 500 + 1200 = 9200 тис. грн.

ПВt = 2000 + 2500 + 200 + 1200 = 5900 тис. грн.

ЗВ⁰ = 64749 тис. грн.

ЗВ^t = 53088 тис. грн.

Формула для обчислення точки беззбитковості (ТБ) в натуральних одиницях:

ТБ = ПВ / МД на од. прод. (од.),

де МД на од. прод. - маржинальний дохід на одиницю продукції.

Формула для обчислення точки беззбитковості у грошових одиницях має наступний вигляд:

Ціна * ТБ = ПВ / (МД на од. прод. / Ціна)

або

ТБ = ПВ / ВМД (грн.),

де ВМД - відносний маржинальний дохід.

Відносний маржинальний дохід:

ВМД = МД на од. прод. / Ціна за од. прод. = МД / В,

де Ціна за од. прод. - ціна за одиницю продукції;

В - виручка від реалізації продукції.

Формула для розрахунку маржинального доходу:

МД = В - ЗВ ,

де В - виручка від реалізації продукції;

ЗВ - змінні витрати.

Розрахуємо маржинальний дохід за базовий період:

МД0 = В0 - ЗВ0 = 99200 - 64749 = 34451 (тис. грн.)

Розрахуємо маржинальний дохід за звітний період:

МДt = Вt - ЗВt = 83002 - 34451 = 29914 (тис. грн.)

Визначимо його динаміку:

?МД = МДt - МД0 = 29914 - 34451 = - 4537 (тис. грн.)

І_МД = МДt / МД0 = 29914 / 55684 = 0,868

Маржинальний дохід показує, яку частину постійних витрат у даному періоді підприємство змогло покрити виручкою. Таким чином, у звітному періоді він зменшився порівняно з попереднім на 4537 тис. грн. Це негативна тенденція для підприємства, оскільки бажано, щоб даний показник постійно зростав.

Відносний маржинальний дохід за базовий період:

ВМД = (В - ЗВ) / В = МД / В

Відносний маржинальний дохід за звітний період:

ВМД0 = МД0 / В0 = 34451 / 99200 = 0,347

ВМДt = МДt / Вt = 29914 / 83002 = 0,360

Визначимо його динаміку:

?ВМД = ВМДt - ВМД0 = 0,360 - 0,347 = 0,013

І_ВМД = ВМДt / ВМД0 = 0,360 / 0,347 = 1,038

Отже, відносний маржинальний дохід у звітному періоді збільшився на 3,8% порівняно з базовим, і становить відповідно 0,369.

Класична точка беззбитковості розраховується за формулою:

ТБ_кл = ПВ / ВМД

Розрахуємо класичну точку беззбитковості для базового та звітного періоду:

ТБ_кл0 = ПВ0 / ВМД0 = 9200 / 0,347 = 26490,96 (тис. грн.)

ТБ_клt = ПВt / ВМДt = 5900 / 0,360 = 16370,66 (тис. грн.)

Визначимо динаміку:

?ТБ_кл = ТБ_клt - ТБ_кл0 = 16370,66 - 26490,96 = - 10120,30 (тис. грн.)

І_ТБкл = ТБ_клt / ТБ_кл0 = 16370,66 / 26490,96 = 0,618

Класична точка беззбитковості забезпечує покриття повних постійних витрат. У звітному періоді становила 16370,66 тис. грн., що на
10120,30 тис. грн. менше за аналогічний показник у попередньому періоді. Це означає, що у цьому періоді при 16370,66 тис. грн. виручки підприємство не має збитків, але ще не отримує прибутку. Динаміка є позитивною, адже обсяг виручки від реалізації, при якій підприємство не має збитків, зменшився більш ніж на 38%.

Для того, щоб оцінити, на скільки далеко підприємство знаходиться від точки беззбитковості розраховується показник - запас фінансової безпеки.

Запас фінансової безпеки (ЗФБ) розраховується за формулою:

ЗФБ = В - ТБ > max ,

де В - виручка;

ТБ - точка беззбитковості.

Розрахуємо запас фінансової безпеки (ЗФБ) для обох періодів:

ЗФБ_кл0 = В0 - ТБ_кл0 = 99200 - 26490,96 = 72709,04 (тис. грн.)

ЗФБ_кл t = Вt - ТБ_кл t = 83002 - 33018,87 = 66631,34 (тис. грн.)

Визначимо динаміку даного показника:

?ЗФБ_кл = ЗФБ_кл t - ЗФБ_кл0 = 66631,34 - 72709,04 = - 6077,70 (тис. грн.)

І_ЗФБкл = ЗФБ_кл t / ЗФБ_кл0 = 66631,34 / 72709,04 = 0,916

Таким чином, запас фінансової безпеки у звітному періоді склав 66631,34 тис. грн., це означає, що виручка від реалізації може зменшитися на 66631,34, поки підприємство не досягне класичної точки беззбитковості, після якої почне отримувати збитки. Оскільки запас фінансової безпеки у звітному періоді зменшився порівняно з попереднім на 8,4%, тому це є негативною тенденцією для підприємства. Зниження показника відбулося за рахунок зменшення виручки більшими темпами ніж точки беззбитковості.

Відносний запас безпеки:

ЗФБ_відн = (ЗФБ / В) * 100 % > max

Розрахуємо даний показник для базового та звітного періодів:

ЗФБ_{відн.кл.0} = (72709,04 / 99200) * 100% = 73,30%

ЗФБ_{відн.кл.}t = (66631,34 / 83002) * 100% = 80,28%

?ЗФБ_{відн.кл.} = ЗФБ_{відн.кл.}t - ЗФБ_{відн.кл.0} = 80,28% - 73,30% = 6,98%

Оскільки відносний запас фінансової безпеки у звітному періоді становить 80,28%, то це означає, що виручка від реалізації може знижуватися на на стільки ж відсотків і тільки після цього підприємство почне зазнавати збитків. Тобто у підприємства є запас, що становить 80,28% виручки. Таким чином, спостерігається позитивна тенденція для підприємства, оскільки запас фінансової безпеки у звітному періоді збільшився на 6,98% порівняно з попереднім.

3.1.2 Мінімальна точка беззбитковості

Амортизація є особливим видом витрат, тому що на відміну від інших ці витрати не пов'язані з відтоком грошових коштів з підприємства.

Тому на першому етапі становлення підприємства має бути досягнута спочатку мінімальна точка беззбитковості або точка беззбитковості готівкого обороту:

ТБ_мін = (ПВ - Амортизація) / ВМД

У мінімальній точці беззбитковості підприємство покриває постійні витрати пов'язані з відтоком грошових коштів.

Розрахуємо мінімальну точку беззбитковості за базовий та звітний періоди і

ТБ_мін0 = (9200 - 1480) / 0,347 = 22229,37 (тис. грн.)

ТБ_мін t = (5900 - 1500) / 0,360 = 12208,62 (тис. грн.)

Визначимо динаміку:

?ТБ_мін = ТБ_мін t - ТБ_мін0 = 12208,62 - 22229,37 = - 10020,74 (тис. грн.)

І_ТБмін = ТБ_мін t / ТБ_мін0 = 12208,62 / 22229,37 = 0,549

Одже, з розрахунків видно, що мнімальна точка беззбитковості у звітному періоді становила 12208,62 тис. грн., що на 10020,74 тис. грн. менше, ніж аналогічний показник у базовому періоді. При 12208,62 тис. грн. виручки підприємство покриває постійні витрати, пов'язані з відтоком грошових коштів. Оскільки показник зменшився майже на 55%, можна говорити про позитивну динаміку.

Запас фінансової безпеки (ЗФБ) для обох періодів:

ЗФБ_мін⁰ = В⁰ - ТБ_мін⁰ = 99200 - 22229,37 = 76970,63 (тис. грн.)

ЗФБ_мін^t = В^t - ТБ_мін^t = 83002 - 12208,62 = 70793,38 (тис. грн.)

Визначимо динаміку:

?ЗФБ_мін = ЗФБ_мін^t - ЗФБ_мін⁰ = 70793,38 - 76970,63 = - 6177,26 (тис. грн.)

І_ЗФБмін = ЗФБ_мін^t / ЗФБ_мін⁰ = 70793,38 / 76970,63 = 0,920

Запас фінансової безпеки у звітному періоді склав 70793,38 тис. грн., що означає, що виручка від реалізації може зменшитися на 70793,38 тис. грн., поки підприємство не досягне мінімальної точки беззбитковості, після якої почне отримувати збитки. Запас фінансової безпеки у звітному періоді зменшився порівняно з попереднім на 7,8%, що говорить про негативну тенденцію. Це відбулося за рахунок зменшення більшими темпами виручки ніж мінімальної точки беззбитковості.

Відносний запас безпеки:

ЗФБ_відн = (ЗФБ / В) * 100 % > max

Розрахуємо даний показник для обох періодів та його динаміку:

ЗФБ_{відн.мін.0} = (76970,63 / 99200) * 100 % = 77,59%

ЗФБ_{відн.мін.t} = (70793,38 / 83002) * 100 % = 85,29%

?ЗФБ_{відн.мін.} = ЗФБ_{відн.мін.}^t - ЗФБ_{відн.мін.}⁰ = 85,29% - 77,59% = 7,70 %

Таким чином, відносний запас фінансової безпеки у звітному періоді становить 85,29%. Це означає, що виручка від реалізації може знижуватися на 85,29% і тільки після цього підприємство почне зазнавати збитків. Спостерігається позитивна тенденція, оскільки запас фінансової безпеки у звітному періоді порівняно з попереднім збільшився на 7,70%.

3.1.3 Фінансова точка беззбитковості

Для ефективної діяльності підприємство має не тільки покрити усі поточні витрати, а й сформувати прибуток на рівні, необхідному для задоволення очікувань власника капіталу.

ТБ_ф = ТБ_мах = (ПВ +П_п.ф.) / ВМД,

де ТБ_ф - фінансова точка беззбитковості;

ТБ_мах - максимальна точка беззбитковості;

П_п.ф. - прибуток плановий фінансовий.

П_п.ф. = ВК * 20%,

де ВК - власний капітал.

Розрахуємо даний показник для обох періодів:

П_п.ф.⁰ = 20000 * 20% = 4000

П_п.ф.^t = 20000 * 20% = 4000

ТБ_ф⁰ = (9200 + 4000) / 0,347 = 38008,37 (тис. грн.)

ТБ_ф^t = (5900 + 4000) / 0,360 = 27469,41 (тис. грн.)

?ТБ_ф = ТБ_ф^t - ТБ_ф⁰ = 27469,41 - 38008,37 = - 10539,36 (тис. грн.)

І_ТБф = ТБ_ф^t / ТБ_ф⁰ = 27469,41 / 38008,37 = 0,723

Таким чином, фінансова (максимальна) точка беззбитковості у звітному періоді становила 27469,41 тис. грн., що на 10539,36 тис. грн. менше, ніж аналогічний показник у попередньому періоді. Це означає, що при 27469,41 тис. грн. виручки підприємство не тільки покриває усі поточні витрати, а й має прибуток на рівні, необхідному для задоволення очікувань власника капіталу, «на рівні нормативної дохідності». Динаміка є позитивною, оскільки показник зменшився на 27,7%.

Визначимо запас фінансової безпеки (ЗФБ) та його динаміку:

ЗФБ_ф⁰ = В⁰ - ТБ_ф⁰ = 99200 - 38008,37 = 61191,23 (тис. грн.)

ЗФБ_ф^t = В^t - ТБ_ф^t = 83002 - 27469,41 = 55532,59 (тис. грн.)

?ЗФБ_ф = ЗФБ_ф^t - ЗФБ_ф⁰ = 55532,59 - 61191,23 = - 5658,64 (тис. грн.)

І_ЗФБф = ЗФБ_ф^t / ЗФБ_ф⁰ = 55532,59 / 61191,23 = 0,908

Отже, запас фінансової безпеки у звітному періоді склав 55532,59 тис. грн., що означає, що виручка від реалізації може зменшитися на 55532,59 тис. грн., поки підприємство не досягне фінансової (максимальної) точки беззбитковості, після якої почне отримувати збитки. Спостерігається негативна тенденція, оскільки запас фінансової безпеки у звітному періоді зменшився порівняно з попереднім на 9,2 %. Це відбулося внаслідок зменшення більшими темпами виручки ніж фінансової (максимальної) точки беззбитковості.

Відносний запас безпеки:

ЗФБ_відн = (ЗФБ / В) * 100 % > max

Розрахуємо відносний запас безпеки та його динаміку:

ЗФБ_відн.ф.⁰ = (61191,23 / 99200) * 100 % = 61,68%

ЗФБ_відн.ф.^t = (55532,59 / 83002) * 100 % = 66,91%

?ЗФБ_відн.ф. = ЗФБ_відн.ф.^t - ЗФБ_відн.ф.⁰ = 66,91% - 61,68% = 5,22%

Оскільки відносний запас фінансової безпеки у звітному періоді становить 66,91%, то це означає, що виручка від реалізації може знижуватися на 66,91% і тільки після цього підприємство почне зазнавати збитків. Спостерігається позитивна тенденція, оскільки запас фінансової безпеки у звітному періоді порівняно з попереднім збільшився на 5,22%.

3.1.4 Фінансова точка беззбитковості з урахуванням оподаткування

Фінансова точка беззбитковості з урахуванням оподаткування має забезпечувати рівень чистого прибутку, який задовольняє інвестиційні очікування на рівні нормативної дохідності [5, c. 209].

ТБ_ф.опод. = (ПВ + П_п.ф. / К_под.) / ВМД,

де К_под. - податковий коефіцієнт.

Ставка податку на прибуток становить 18%.

К_под. = 100 % - 18 % = 82%

Зробимо розрахунки відповідно для базового та звітного періодів:

ТБ_ф.опод.⁰ = (9200 + 4000 / 0,82) / 0,347 = 40537,07 (тис. грн.)

ТБ_ф.опод.^t = (5900 + 4000 / 0,82) / 0,360 = 29905,72 (тис. грн.)

?ТБ_ф.опод. = ТБ_ф.опод.^t - ТБ_ф.опод.⁰ = 29905,72 - 40537,07 = - 10631,35

І_{ТБф.опод.} = ТБ_ф.опод.^t / ТБ_ф.опод.⁰ = 29905,72 / 40537,07 = 0,738

Таким чином, фінансова точка беззбитковості з урахуванням оподаткування у звітному періоді становила 29905,72 тис. грн., що на 10631,35 тис. грн. менше, ніж аналогічний показник у базовому році. Це означає, що при 29905,72 тис. грн. виручки підприємство забезпечує рівень чистого прибутку, який задовольняє інвестиційні очікування на рівні нормативної потужності. Динаміка є позитивною, оскільки показник зменшився на 26,2%.

Визначимо запас фінансової безпеки (ЗФБ) та його динаміку:

ЗФБ_ф.опод.⁰ = 99200 - 40537,07 = 58662,93 (тис. грн.)

ЗФБ_ф.опод.^t = 83002 - 29905,72 = 53096,28 (тис. грн.)

?ЗФБ_ф.опод. = 53096,28 - 58662,93 = - 5566,65 (тис. грн.)

І_{ЗФБф.опод.} = 53096,28 / 58662,93 = 0,905

Запас фінансової безпеки у звітному періоді склав 53096,28 тис. грн., це означає, що виручка від реалізації може зменшитися на 53096,28 тис. грн., поки підприємство не досягне фінансової (максимальної) точки беззбитковості з урахуванням оподаткування, після якої почне отримувати збитки. Спостерігається негативна тенденція, оскільки запас фінансової безпеки у звітному періоді зменшився порівняно з попереднім на 9,5%. Це відбулося за рахунок зменшення більшими темпами виручки ніж фінансової (максимальної) точки беззбитковості з урахуванням оподаткування.

Відносний запас безпеки та його динаміка:

ЗФБ_відн = (ЗФБ / В) * 100 % > max

ЗФБ_{відн.ф.опод.}⁰ = (58662,93 / 99200) * 100 % = 59,14%

ЗФБ_{відн.ф.опод.}^t = (53096,28 / 83002) * 100 % = 63,97%

?ЗФБ_{відн.ф.опод.} = 63,97% - 59,14% = 4,83%

Відносний запас фінансової безпеки у звітному періоді становить 63,97%. Це означає, що виручка від реалізації може знижуватися на 63,97% і тільки після цього підприємство почне зазнавати збитків. Спостерігається позитивна тенденція, запас фінансової безпеки збільшився на 4,83%.

Результати CVP-аналізу представлені на рисунку 3.1.

Рис. 3.1. Результати CVP-аналізу

Графічне представлення динаміки відносних запасів фінансової безпеки на початок і на кінець звітного періоду наведено на рисунку 3.2.

Рис. 3.1. Динаміка відносних запасів фінансової безпеки

3.2 Ефект та ступінь операційного важеля

Ефект виробничого важеля полягає в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації викликає ще більшу зміну операційного прибутку.

На величину ефекту виробничого важеля впливає структура собівартості (за змінними і постійними витратами), яку відображає показник ВМД (відносний маржинальний дохід):

ВМД = МД / В

Ступінь чутливості прибутку до зміни виручки характеризує ступінь операційного важеля (OLR - Operation leverage ratio), що розраховується як відношення маржинального доходу до прибутку.

OLR = МД / П_оп = (В - ЗВ) / П_оп ,

де OLR - ступінь операційного важеля;

П_оп - прибуток від операційної діяльності.

OLR використовується для прогнозування зміни прибутку (?П_оп) при плануванні зміни розміру виручки.

OLR⁰ = (В⁰ - ЗВ⁰) / П_оп⁰ = (99200 - 64749) / 26451 = 1,302

OLR^t = (В^t - ЗВ^t) / П_оп^t = (83002 - 53088) / 25214 = 1,186

?OLR = OLR^t - OLR⁰ = 1,186 - 1,302 = - 0,116

І_OLR = OLR^t / OLR⁰ = 1,186 / 1,302 = 0,911

Т_OLR = (I_OLR - 1) * 100% = (0,911 - 1) * 100% = - 8,9 %

Отже, ступінь операційного важеля в базовому і аналізованому періодах склав відповідно 1,302 і 1,186. OLR ? 2, що свідчить про консервативну стратегію підприємства, яка спрямована на мінімізацію витрат. OLR зменшився на 8,9%. Тобто ступінь чутливості прибутку до зміни виручки знизився. Тому можна зробити висновок, що в звітному періоді при зміні виручки прибуток змінився в меншому ступені, ніж в попередньому періоді.

РОЗДІЛ 4

АНАЛІЗ ЯКОСТІ УПРАВЛІННЯ

Підприємство починає свій бізнес з наявності певної суми грошей, що перетворюється в ресурси для виробництва. Потім із виробничої форми оборотний капітал перетворюється в товарну, а на стадії реалізації - в грошову. Рух коштів відображається у звіті про рух грошових коштів (додаток В) за трьома видами діяльності: операційною, інвестиційною та фінансовою.

Операційна діяльність підприємства - це основний вид діяльності, що характеризується рухом коштів від реалізації продуктів (товарів, послуг), надання права користування активами (оренда, ліцензії), сплати постачальникам, виплат працівникам тощо [10, c.56 ].

Інвестиційна діяльність - це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошей (коштів).

Фінансова діяльність - діяльність, яка характеризує рух коштів на підприємстві, пов'язаний з залученням або поверненням капіталу, і що призводить до змін в пасиві.

Якість управління підприємством ми оцінюємо, дивлячись в першу чергу на результат операційної діяльності, адже саме ефективне виробництво є головною метою створення підприємства. Прибуток діючого та ефективного підприємства повинен формуватись головним чином за рахунок операційної, тобто основної його діяльності, а не за рахунок інвестиційної чи фінансової. Інвестиційна та фінансова - це лише допоміжні види діяльності, які повинні забезпечувати отримання додаткового (неосновного) прибутку, а також бути резервом у разі кризового становища підприємства.

Проаналізувавши дані, отримані з форми №3 “Звіт про рух грошових коштів”, ми можемо побачити, що чистий рух коштів підприємства дорівнює 16191,00 тис. грн. При цьому результат операційної діяльності є позитивним (21191,00 тис. грн.), інвестиційної - негативним (-5000 тис. грн.), а фінансової - результат не змінився.

Алгоритм визначення якості управління підприємством представлений у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Аналіз якості управління

Вид діяльності, від якої одержано позитивний грошовий потік	Чистий рух грошового потоку від виду діяльності	Якість управління підприємством
	О	Ф	І
Операційна	+	-	-	Висока
Операційна і фінансова	+	+	-	Нормальна
Операційна і інвестиційна	+	-	+	Нормальна з ознаками ризику
Інвестиційна і фінансова	-	+	+	Небезпека
Інвестиційна	-	-	-	Кризова
Фінансова	-	+	-	Банкрутство

Таким чином, в результаті операційної діяльності дане підприємство отримує достатньо коштів для того, щоб підтримувати інвестиційну діяльність, при цьому фінансову діяльність не веде. Це свідчить про високу якість управління підприємством.

На думку фахівців, якість управління підприємством можна охарактеризувати як високу в тому випадку, якщо за наслідками звітного періоду чистий рух грошових коштів в результаті операційної діяльності має позитивне значення, в результаті інвестиційної і фінансової діяльності - негативне.

Це означає, що в результаті операційної діяльності, зокрема від реалізації продукції, підприємство отримує достатньо грошових коштів, щоб мати можливість інвестувати ці засоби, а також погашати привернуті кредити. Причому підприємству для здійснення інвестицій досить тільки власних засобів. Якщо при цьому чистий рух засобів в результаті всіх видів діяльності підприємства за рік також має позитивне значення - це означає, що ...