Теорія і практика визначення вартості територій і оцінки земель населених пунктів України (економіко-географічне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НацІональна академія наук України

інститут географії

УДК 911.3; 333.003.12

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук

Теорія і практика визначення вартості територій і оцінки земель населених пунктів України (економіко-географічне дослідження)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Палеха Юрій Миколайович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті географії Національної академії наук України.

Захист відбудеться 29 квітня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 при Інституті географії НАН України за адресою: 01034, Київ-34, вул. Володимирська, 44.

Науковий консультант: академік НАН України, доктор географічних наук, професор Руденко Леонід Григорович, Інститут географії НАН України, директор.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Топчієв Олександр Григорович, Одеський національний університет ім. І. І. Мечнікова, завідувач кафедри економічної та соціальної географії;

доктор географічних наук, професор Фащевський Микола Іванович, Інститут географії НАН України, головний науковий співробітник;

доктор географічних наук, професор Руденко Валерій Петрович, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту географії НАН України (01034, Київ-34, вул. Володимирська, 44).

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наукС.А. Лісовський.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед стратегічних завдань у пошуках сталого (збалансованого) розвитку України у ХХІ столітті одне з найважливіших місць посідають проблеми становлення власності на землю та наукового обґрунтування визначення її вартості. Прийняття низки законодавчих та нормативних документів, насамперед Земельного кодексу України (2001 р.), Закону України "Про плату за землю" (1996 р.), Закону України "Про оцінку земель" (2003 р.), Закону України "Про іпотеку" (2003 р.), Національного стандарту оцінки №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (2003 р.) Національного стандарту оцінки №2 "Оцінка нерухомого майна"(2004 р.) та інших документів було зумовлене необхідністю врегулювати ринок землі та нерухомості у державі, наблизити його до загальновизнаних європейських і світових стандартів. Особливого значення в Україні за останні роки набула проблема визначення вартості територій населених пунктів.

У сфері оцінки земель населених пунктів за останні роки досягнуто значних практичних результатів. Неодноразово розроблялася та коригувалася нормативна грошова оцінка найбільших міст України (Київ, Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг). По інших населених пунктах рівень виконання оцінки складає 80 %, у тому числі в містах - 90 %. Накопичений при цьому значний матеріал забезпечує не тільки практичне впровадження результатів грошової оцінки для оподаткування земельних ділянок, їх оренди, здійснення різноманітних майнових угод, а й створює необхідні умови для їх теоретичного узагальнення.

Наукову базу визначення вартості складають насамперед класичні політико-економічні дослідження у галузі нерухомості, оскільки земля є її різновидом. Основи теорії вартості були закладені ще А. Смітом, Д. Рікардо, І. фон Тюненом та К. Марксом, потім розвинуті й доповнені у ХІХ-ХХ століттях. Сучасні підходи до оцінки вартості земельних ділянок спираються передусім на праці В. Алонсо, В. Вітона, Г. Гаррісона, Дж. К. Еккерта, К. Кларка, Р. Мута, Н. Ордуея, Дж. Фрідмана та інших.

Теоретичні й практичні засади ринкової та нормативної оцінки землі та нерухомості в Україні розвинуті у працях Т. Аджієва, Ю. Дехтяренка, О. Драпіковського, І. Іванової, Є. Куця, А. Лященко, Н. Лебідь, М. Лихогруда, Ю. Манцевича, Я. Маркуса, В.Нудельмана, В. Сотникова, В. Шалаєва та інших.

За радянських часів дослідження ринкових аспектів формування вартості територій населених пунктів та впливу на них географічних факторів не проводилося з політичних причин. Разом з тим не можна не згадати дослідження економістів (С. Кабакова, А. Сегедінов) та економіко-географів (О. Євтєєв, С. Ковальов, Ю. Медведков, Б. Хорєв та інші), що впритул наблизили нас до розробки методології визначення окремих аспектів вартості територій міських і сільських поселень.

В українській географії накопичено значний досвід оцінки природно-ресурсного потенціалу окремих регіонів та його картографування. Особливо цьому було приділено увагу при опрацюванні проблем регіонального природокористування у 80-х роках минулого століття (О. Маринич, М. Паламарчук, І. Горленко, Л. Руденко, М. Ігнатенко, В. Руденко та інші), регіональних аспектів створення земельного кадастру (О. Топчієв), дослідження умов розвитку населених пунктів (А. Доценко, Ю. Пітюренко, А. Степаненко, М. Фащевський). Було сформовано сучасну українську школу урбаністики (Ю. Білоконь, Д. Богорад, М. Дьомін, В. Нудельман, Г. Фільваров, І. Фомін та інші).

Одночасно із вивченням окремих аспектів встановлення вартості міських територій досліджували й проблеми визначення її на землях сільськогосподарського призначення. Початок земельнооціночним роботам на цих землях був покладений у працях В. Докучаєва та М. Сібірцева. Значний внесок у розробку методологічних та методичних аспектів оцінювання сільськогосподарських угідь зробили В. Заяць, О. Канаш, Л. Новаковський, І. Розумний, А. Третяк, М. Федоров, М.Хвесик та інші.

На відміну від сільськогосподарських земель, географічні аспекти виникнення та формування вартості територій населених пунктів залишалися до останнього часу поза увагою фахівців. Концептуальні засади впливу географічних факторів на формування вартості територій населених пунктів до кінця не сформовані.

Основними фундаментальними науковими питаннями, які на даний час потребують наукового вирішення, є :

1. Чи може існувати окрема географічна форма диференціальної земельної ренти ?

2. Що є основою формування вартості у населеному пункті: земля чи територія?

3. Як співвідносяться між собою поняття "вартість", "цінність", "ціна" та "грошова оцінка"?

4. Які географічні фактори зумовлюють диференціацію вартості територій населених пунктів і яке їх відносне співвідношення?

5. Що є об'єктом дослідження економічної і соціальної географії у сфері земельно-оціночної діяльності?

У контексті вищезазначеного, проблема дослідження аспектів формування вартості територій населених пунктів набуває сьогодні особливої актуальності, що й визначило тему дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов'язана з плановою тематикою науково-дослідних робіт Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто", зокрема з темами: "Розробка науково-методичних рекомендацій до порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (в частині оцінки земель населених пунктів)", 2005 р., № державної реєстрації 0104U010822 (автор обґрунтував методичні засади здійснення нормативної грошової оцінки населених пунктів, виходячи з принципів формування диференціальної міської ренти); "Розробка науково-методичних рекомендацій до порядку грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім населених пунктів)", 2005 р., № державної реєстрації 0104U010823 (автор обґрунтував методичні засади здійснення нормативної грошової оцінки земель водного фонду, підходи до встановлення величини нормативного економічного ефекту при оцінці земель промисловості у розрізі регіонів України); "Розробити науково-методичне забезпечення підготовки оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та розробити плани базової підготовки та підвищення кваліфікації оцінювачів", 2006 р., № державної реєстрації 0106U011400 (автор обґрунтував загальні принципи побудови навчального курсу та визначив склад і структуру блоку підготовки, що стосується нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та застосування ГІС-технологій); "Розробити науково-методичне забезпечення підготовки оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок з розширеної програми базової підготовки та підвищення кваліфікації оцінювачів", 2007 р., № державної реєстрації 0107U010720 (автор обґрунтував принципи внесення змін до навчального курсу та структуру програми підготовки); "Розробка методики аналізу тенденцій містобудівного розвитку регіонів та міст України з урахуванням їх інвестиційної привабливості", 2004 р., № державної реєстрації 0103U002272 (автор обґрунтував принципи та здійснив систематизацію регіонів України з урахуванням їх інвестиційної привабливості); "Розробити галузевий стандарт "Оцінка земель. Правила розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", 2008 р., № державної реєстрації 0108U008178 (автор обґрунтував вимоги до звіту із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів різних категорій).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розроблення та практичне впровадження теоретико-методологічних засад економіко-географічного дослідження вартості територій населених пунктів. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі основні завдання:

- дослідити економіко-географічний характер формування вартості та особливості її розвитку в умовах населених пунктів;

- виявити взаємозв'язок понять "вартість", "цінність", "ціна" та "оцінка" території населеного пункту;

- на основі історико-географічного аналізу визначити сутність відмінностей виникнення та розвитку вартості територій населених пунктів як економіко-географічної та економічної категорії;

- виявити спільні риси та відмінності, що характеризують становлення вартості територій населених пунктів в Україні та за кордоном;

- розкрити характер розвитку міських поселень України на сучасному етапі та умови їх впливу на формування вартості територій;

- виявити склад географічних факторів, що впливають на вартість територій населених пунктів;

- розробити методику комплексної типізації населених пунктів України за економіко-географічними факторами, що визначають вартість їх території та застосувати її для типізації міст України;

- розробити та апробувати методику економіко-географічного дослідження умов формування вартості територій населених пунктів України різної величини;

- вивчити роль та можливості застосування геоінформаційних систем і технологій у дослідженні вартості територій населених пунктів та виконання їх грошової оцінки;

- розробити основні напрями практичного впровадження вартості територій населених пунктів у процесі виконання їх грошової оцінки та містобудуванні.

Об'єктом дослідження є території населених пунктів України.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні й практичні аспекти економіко-географічного дослідження умов формування вартості територій населених пунктів та її просторової диференціації.

Методи дослідження. В основу економіко-географічного дослідження вартості територій населених пунктів було покладено загальну політико-економічну теорію виникнення та розвитку ренти у комплексі з діалектичним розумінням особливостей її трансформації в урбанізованому середовищі під впливом економіко-географічних факторів.

Наукова методологія дослідження базується на використанні системи методів, основними з яких є історико-географічні, економіко-статистичні, порівняльно-географічні, картографічні, соціологічні та геоінформаційні.

Інформаційну базу дослідження складають систематизовані та оброблені автором дані офіційних джерел ООН, Державного комітету статистики України, Державного комітету по земельних ресурсах України, Українського товариства оцінювачів, міських та обласних управлінь по земельних ресурсах, інших міністерств і відомств України, нормативно-правові документи, а також результати власних досліджень автора, здійснені за період 1991-2008 років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертації вперше з економіко-географічних позицій обґрунтовані теоретико-методологічні аспекти формування вартості територій населених пунктів та всебічно досліджені практичні напрямки застосування вартості територій для цілей їх грошової оцінки. При цьому автором вперше:

- встановлено відмінності у підходах до вивчення вартості територій як предмету дослідження соціально-економічної географії, економіки, землевпорядкування та кадастру земель і визначено особливості аналізу вартості як економіко-географічної категорії;

- із системних позицій встановлено взаємозв'язок понять "вартість території", "цінність території", "оцінка земель" та "ціна землі";

- обґрунтовано суть і зміст понять "географічна складова диференціальної міської ренти" та "інфраструктурна складова диференціальної міської ренти", досліджено особливості їх виникнення в населених пунктах та географічні умови формування й розвитку;

- обґрунтовано нові поняття "регіональна компонента", "внутрішньоміська компонента" та "локальна компонента" географічної складової міської ренти та вивчені особливості їх прояву у різних типах населених пунктів;

- теоретично обґрунтовано застосування поняття "вартість території", визначено його відмінності від понять "вартість земель" та "вартість земельних ділянок";

- визначено географічні фактори, що впливають на вартість територій населених пунктів України й здійснено комплексну типізацію населених пунктів за впливом цих факторів;

- розроблено та апробовано методику економіко-географічного дослідження умов формування вартості територій населених пунктів України, визначено методичні підходи до встановлення вартості населених пунктів різної величини;

- на основі вивчення результатів нормативної грошової оцінки найбільших міст та малих населених пунктів здійснено економіко-географічний аналіз формування вартості їх територій та проведено комплексну типізацію населених пунктів України за особливостями внутрішньої планувальної диференціації території;

- розроблено комплексну методику впровадження ГІС в грошову оцінку на різних її стадіях;

- визначено головні напрямки практичного застосування вартості територій населених пунктів в грошовій оцінці та містобудуванні.

Практичне значення отриманих результатів. Значна частина авторських положень, висновків та рекомендацій дисертації увійшли до звітів науково-дослідних робіт, які виконували в Українському державному науково-дослідному інституті проектування міст "Діпромісто" впродовж 1997-2008 років, зокрема: "Розробка еталону технічної документації грошової оцінки земель населених пунктів на прикладі м. Бровари Київської області" (1997 р.), "Розробка науково-методичних пропозицій до порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (в частині оцінки земель населених пунктів)" (2005 р.), "Розробка науково-методичних пропозицій до порядку оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)" (2005 р.), "Розробити науково-методичне забезпечення підготовки оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та розробити плани базової підготовки та підвищення кваліфікації оцінювачів" (2006 р.), "Розробка методики аналізу тенденцій містобудівного розвитку регіонів та міст України з урахуванням їх інвестиційної привабливості" (2004 р.) та інших.

Ряд положень, висновків та рекомендацій роботи включено у науково-дослідну роботу "Рентоутворюючі види діяльності та їх вплив на інвестиційну привабливість земель" (2007 р.).

Практичну апробацію результатів дослідження автор здійснив у процесі розробки нормативної грошової оцінки понад 200 населених пунктів України, зокрема: Києва, Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Донецька, Севастополя та інших. Основні результати дослідження щодо теорії та методики визначення вартості територій поселень різного типу викладено у розділі 3.

Теоретичні та методичні положення, наукові висновки і рекомендації дисертації можуть бути використані при виконанні робіт із нормативної та експертної грошової оцінки населених пунктів України, генеральних планів та інших видів містобудівної документації, економічних прогнозів розвитку міст тощо. Розроблена автором методика може бути застосована при дослідженні проблем територіального та господарського розвитку міст і здійснення їх комплексної економіко-географічної типізації. Основні положення та висновки дисертації можуть бути впровадженими у навчальний процес підготовки фахівців з нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Наукові положення, висновки і рекомендації, які містяться у ньому і виносяться на захист, отримані автором самостійно і є його внеском у суспільну географію, а також у теорію і практику геоурбаністики. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ідеї та положення, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені у доповідях та представлені на багатьох міжнародних та загальнодержавних наукових конгресах, конференціях, семінарах та інших наукових заходах, опубліковані у їх матеріалах. Зокрема це: 28-й (Гаага, 1996 р.) та 29-й (Сеул, 1998 р.) Міжнародні географічні конгреси; Міжнародні наукові конференції, присвячені: 70-річчю Польського товариства урбаністів (Варшава, 1993 р.), розвитку Карпатського Єврорегіону (Львів, 1993 р.), користувачів компанії ESRI (Флоренція, 1998 р.). географічним дослідженням на початку ХХІ ст. (Іркутськ, 2007), "Нові географічні знання та напрямки досліджень" (Київ, 2006 р.); VII (Київ, 1995 р.), VIIІ (Луцьк, 2000 р.), ІХ (Чернівці, 2004 р.) та Х (Київ, 2008 р.) з'їзди Українського географічного товариства; Міжнародні науково-практичні конференції "Карпати - Український міст в Європу: проблеми і перспективи" (Львів, 1993 р.); "Фундаментальні географічні дослідження (стан, проблеми, напрямки)" (Київ, 1994 р.); "Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення" (Херсон, 2005 р.); "Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво" (Луцьк, 2006 р.) та інші.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 70 наукових працях, в яких особисто автору належить 45,7 д.а., у тому числі особиста монографія (15,6 д.а.), розділи у колективній монографії (5,2 д.а.); 21 стаття у фахових виданнях (7,6 д.а.); 23 публікації в інших виданнях (10,7 д.а.); 24 тези доповідей на наукових конференціях (6,6 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 316 найменувань, та двох додатків. Основна частина дисертації викладена на 425 сторінках разом із 32 рисунками і картосхемами, 40 таблицями.

Основний зміст роботи

У першому розділі - "Теоретико-методологічні основи визначення вартості територій населених пунктів" здійснено аналіз сучасних економічних та економіко-географічних теорій формування вартості у населених пунктах та за їх межами. На основі застосування теорії диференціальної міської ренти розроблено методологію економіко-географічного дослідження умов формування та диференціації вартості поселень України.

Вартість землі і рента від її використання найважливіші економічні детермінанти розвитку міст. Розміщення будь-якого підприємства містоутворюючої та містообслуговуючої сфер визначається насамперед можливістю одержати додатковий прибуток від використання переваг географічного положення (на макро-, мезо- і мікрорівнях), а також кращого інфраструктурного облаштування земельної ділянки. Безумовно, при цьому не слід ігнорувати і вплив інших чинників (загальна економічна ситуація, кон'юнктура ринку, фінансові та інвестиційні фактори).

У класичній політичній економії виділяють три основні форми земельної ренти: абсолютну, монопольну та диференціальну. Відмінність у вартості окремих територій зумовлюється насамперед впливом диференціальної ренти. Диференціальна рента - це додатковий прибуток, що виникає внаслідок витрат праці на середніх і кращих земельних ділянках або внаслідок додаткових вкладань капіталу, який привласнює власник землі.

Усі класики політичної економії, починаючи від А. Сміта, Д. Рікардо та К. Маркса, розглядають ренту, що виникає на сільськогосподарських, або лісогосподарських землях. Формування диференціальної земельної ренти в цих випадках зумовлюється відмінностями в природних умовах, які призводять до того, що при однакових витратах на різних за якістю і місцезнаходженням землях виробляється різний обсяг продукції, а, відповідно, і різний додатковий дохід, який і є матеріальною основою ренти.

Специфіка утворення земельної ренти в населених пунктах, на відміну від сільськогосподарських угідь полягає в тому, що земля в населених пунктах розглядається не як засіб (ресурс) виробництва, а як просторовий базис забезпечення життєдіяльності населення.

Диференціальна міська земельна рента формується під впливом двох основних факторів: зручності місцезнаходження (географічна складова) та рівня облаштування (інфраструктурна складова). При цьому географічна складова має свою специфіку прояву на регіональному (загальнодержавному), зональному (внутрішньоміському) та локальному рівнях.

Вартість території населеного пункту визначається рентним доходом (земельною рентою), в якому найважливішу роль відіграє диференціальна рента. Вартість є основою для визначення ціни за окрему земельну ділянку. Залежно від цілей оцінювання вартість і ціна можуть відрізнятися. У практиці оцінювання виділяються ринкова, ліквідаційна, страхова, інвестиційна та інші види вартості.

Якщо економічні передумови формування міської ренти досліджені фахівцями досить детально, то економіко-географічні особливості її виникнення й розвитку практично не вивчені. Однією з найбільших проблем у сучасній економічній географії є її взаємозв'язок з економікою міст (urban economics).

Наріжним каменем економіки міст, яка набула останнім часом широкого поширення за кордоном, є постулат про те, що в міру зростання доступності земельної ділянки до центру міста, її рентний дохід зростає. В основі цього постулату знаходяться ідеї пруського економіста І. фон Тюнена. В його моделі фактором, який визначає земельну ренту, є не родючість, а доступність. І. фон Тюнен фактично став першим, хто виділив роль диференціальної ренти у населених пунктах, незважаючи на те, що усі свої дослідження він здійснював на сільськогосподарських угіддях.

Продовження ідей І. фон Тюнена знайшло своє відображення у працях багатьох європейських та північноамериканських вчених, найвизначнішими серед них можна назвати праці К. Кларка, В. Алонсо, Р. Мута, В. Вітона. Однак у працях зарубіжних економіко-географів дуже мало уваги надається дослідженню економіко-географічних особливостей диференціації міської земельної ренти. Причини, на наш погляд, полягають у тому, що диференціація ренти, як і просторовий розподіл вартості територій населених пунктів, у державах з ринковою економікою визначається винятково дією ринкових факторів, які є предметом дослідження економістів, оцінювачів, ріелтерів, а не економіко-географів. Полем же дослідження економіко-географів та регіональних економістів є здебільшого відмінності в показниках розвитку окремих регіонів.

У зарубіжних країнах інститут грошової оцінки земель існує давно. Його виникнення тісно пов'язане із загальними процесами формування ринкових економічних відносин, приватною власністю на землю та майно, формуванням правових засад існування ринку нерухомості. За кордоном склалися дві основні особливості оцінки земель.

Насамперед розрізняють нормативну оцінку, що виконує виключно фіскальні функції й спрямована на визначення розмірів податку за землю, і ринкову (експертну), яку застосовують при здійсненні трансакцій (купівля-продаж, застава, успадкування тощо).

Другою важливою особливістю оцінки земель у зарубіжних країнах є те, що земельну ділянку зазвичай розглядають як невід'ємну складову цілісного майнового комплексу й оцінюють разом із будівлями та спорудами, розташованими на ній.

На особливу увагу заслуговує питання встановлення ставок земельного податку (податку на нерухомість). У більшості країн розміри податків на нерухомість визначено в національних законах. Їх, як правило, справляють органи влади загальнодержавного або регіонального рівня з різним ступенем участі органів місцевого рівня. Податок на нерухомість у цих країнах становить істотну частку до муніципальних бюджетів (3080%).

Для держав (у тому числі й України), економіка яких перебуває на стадії ринкової трансформації, надзвичайно важливо встановити загальні економіко-географічні особливості виникнення міської земельної ренти і, відповідно, вартості території населених пунктів. Вони полягають у відмінностях у цінності міських і сільських територій, які визначаються природно-ресурсним потенціалом, географічним положенням, демографічним потенціалом та рівнем урбанізації, рівнем соціально-економічного розвитку, станом довкілля, функціонально-планувальною структурою, рівнем розвитку інженерно-транспортної інфраструктури. Комплекс прояву цих факторів ми називаємо цінністю території.

Основна увага економіко-географів має бути звернута на дослідження географічних умов формування вартості міських територій. Разом з тим постає важлива проблема дослідження умов диференціації вартості в межах окремих населених пунктів та їх типізації за особливостями рентоутворення.

Протягом тривалого часу теоретичні та практичні дослідження умов формування вартості земель (територій) відбувалося в Україні у двох напрямках: містобудівному та землевпорядному.

Містобудівна оцінка вартості територій населених пунктів історично сформувалася наприкінці 80-х - на початку 90-х років минулого століття. Вона ґрунтувалася на ідеях російських економістів (С. Кабакова, А. Сегединов та інші) і в переважній більшості розробок мала назву комплексної економічної оцінки території (КЕОТ) населених пунктів.

Протягом 90-х років минулого століття сформувалися різні наукові підходи до оцінювання територій населених пунктів. При всіх розбіжностях між ними суть методик КЕОТ зводилася до двох принципових підходів: вартісного і функціонального. Крім того, в окремих випадках використовувалися також соціологічний та експертний підходи.

З початку 2000-х років розроблено законодавчі та нормативні засади виконання робіт з оцінки земель населених пунктів. Законодавчі акти (Земельний кодекс України, Закон України "Про оцінку земель", Закон України "Про плату за землю") встановлюють сферу застосування нормативної та експертної оцінки, випадки обов'язкового виконання, порядок і процедуру її виконання, погодження та затвердження оцінки.

Методичні засади оцінювання ґрунтувались на методиках та порядках виконання нормативної та експертної грошової оцінки й спиралися на тезу про те, що грошова оцінка є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки. Різновиди оцінки визначаються цілями її проведення й особливостями утворення рентного доходу.

Землевпорядна оцінка пов'язана з оцінкою сільсьськогосподарських земель.

Початок наукової оцінки сільськогосподарських угідь пов'язаний з іменами В. Докучаєва та М. Сібірцева. Саме вони запровадили природно-історичний метод оцінки земель. Результатом здійснення земельно-оціночних робіт у 60-90-х рр. минулого століття стало обґрунтування двох методичних підходів до оцінки сільськогосподарських земель: вартісного та рентного.

В основу наукових засад оцінювання сільськогосподарських угідь, які були розроблені за часи незалежності України, було покладено рентний підхід у комплексі з бонітуванням ґрунтів. На сьогодні остаточно сформувалася сучасна система оцінки сільськогосподарських земель, яка включає бонітування ґрунтів, економічну, нормативну грошову та експертну грошову оцінку.

Отже, історичний етап становлення процесу оцінювання земель в Україні розмежував її на оцінку територій населених пунктів та оцінку сільськогосподарських земель. Між цими напрямками існують методологічні, методичні й технологічні відмінності, однак головною їх спільною рисою є рентний підхід до визначення вартості земельних ділянок.

Дослідження економічних та економіко-географічних факторів утворення ренти в населених пунктах та вивчення умов формування в них вартості забезпечили можливість встановити загальні методологічні підходи щодо визначення вартості територій населених пунктів України. Для цього необхідно з'ясувати, який зв'язок існує між поняттями цінність території, вартість території, оцінка територій та ціна землі (земельної ділянки).

У контексті цього важливим завданням дисертаційного дослідження є з'ясування правомірності застосування при встановленні вартості понять "земля" і "територія".

На основі проведеного аналізу використання цих двох ключових щодо об'єкта застосування вартості та грошової оцінки понять ми дійшли висновку про їх взаємодію та взаємовідносини у географічному аспекті. На нашу думку, стосовно встановлення вартості, її об'єктом у населених пунктах є їх міська (сільська, селищна) територія, а об'єктом грошової оцінки окремої земельної ділянки землі певного цільового призначення. У цьому аспекті поняття "територія" є більш загальним порівняно поняття "земля" і передує йому. Назва грошової оцінки населених пунктів має включати термін "територія" замість "землі". Термін "земельна ділянка" застосовують у населених пунктах лише по відношенню до обєктів оцінювання, що мають, згідно з матеріалами Державного земельного кадастру, відповідні адресно-правові характеристики. При цьому вся множина земельних ділянок міста та земельно-кадастрових одиниць складає власне міську територію.

Поряд з тим, обєктом виконання оцінки за межами населених пунктів є саме "землі різних категорій", а територія розглядається в контексті цього лише як адміністративно-територіальне утворення, або елемент ландшафту.

Оцінка має передувати ціні як результату її проведення. В онтологічному плані логічний ланцюжок замикається так: цінністьвартістьоцінкаціна.

Методологія визначення вартості територій населених пунктів України у зв'язку цим має базуватися на таких теоретико-методологічних засадах:

1. Вартість території населеного пункту відрізняється залежно від виду оцінки та мети оцінювання.

2. Інструментом установлення вартості є відповідна оцінка (грошова, економічна, містобудівна).

3. В основі методології визначення будь-якої вартості лежить капіталізація рентного доходу в комплексі з іншими факторами (фізико- та економіко-географічними, містобудівними тощо).

Другий розділ - "Методика визначення вартості територій населених пунктів України" - присвячений розробленню принципів та розкриттю наукових методів дослідження; висвітленню методики економіко-географічного дослідження вартості територій населених пунктів України.

З метою дослідження умов формування вартості територій населених пунктів України на сучасному етапі здійснено ретроспективний аналіз динаміки містобудівних процесів в Україні на тлі загального розвитку урбанізаційного процесу в світі.

Встановлено, що з початку 90-х років, коли в Україні почало відбуватися загальне скорочення чисельності населення, перед проектантами при розробці генеральних планів постала проблема встановлення перспективної чисельності населення поселень та наукового обґрунтування оптимальної моделі їх територіального розвитку.

Між величиною вартості території населених пунктів та їх загальними містобудівними параметрами існує тісний зв'язок. Розвиток населених пунктів, динаміка чисельності їх населення, зростання соціально-економічного та інфраструктурного потенціалу безпосередньо впливають на вартість території. Це спонукало нас дослідити всі фактори, що впливають на географічну рентну складову через механізм комплексної типізації населених пунктів України.

Економіко-географічними факторами, які впливають на вартість території населених пунктів, є: географічне положення, чисельність населення, адміністративний статус, місце в системі розселення та господарські функції.

Географічне положення є одним з найвагоміших рентоутворюючих факторів. В умовах розвитку ринку земель вплив географічного положення на вартість земель населених пунктів та їх грошову оцінку проявляється, насамперед, через їх розташування в межах окремих регіонів України, які створюють сприятливі можливості для формування географічної складової земельної ренти. Серед компонентів географічного положення необхідно виділити розміщення населених пунктів у:

· курортній зоні Чорноморсько-Азовського узбережжя;

· курортній зоні Карпат;

· інших курортних зонах;

· межах прикордонних територій;

· приміських зонах великих міст.

Чисельність населення важливий рентоутворюючий фактор, який значною мірою визначає середню вартість міських територій. Саме чисельність населення відображає загальні обсяги капіталовкладень у міську інфраструктуру та рівень соціально-економічного розвитку міст.

Проведений нами аналіз показників середньої вартості території населених пунктів різної величини показує, що, як правило, вона зростає зі збільшенням чисельності їх населення, при цьому варіативність вартісних показників усередині кожної групи досить стабільна (табл.1).

Таблиця 1 Середня вартість території міських населених пунктів з різною чисельністю населення станом на 1 січня 2008 р.

Чисельність населення, тис. осіб	Середня вартість, грн/м2
Понад 2000	500
1000 1999,9	300
750 999,9	225
500 749,9	195
250 499,9	180
100 249,9	160
75 99,9	105
50 74,9	75
20 49,9	30
10 19,9	23
5 9,9	12
До 5	8

Господарські функції населених пунктів можна віднести до чинників, які справляють вагомий вплив на їх вартість. Нами виділено такі типи населених пунктів за їх господарськими функціями: поліфункціональні (багатофункціональні) центри; старопромислові центри; новопромислові (включаючи реіндустріалізовані) центри; залізничні вузли; портові центри; агропромислові та курортно-рекреаційні центри.

Адміністративний статус та місце у системі розселення (згідно Генеральної схеми планування території України) відіграють допоміжну роль серед факторів, що впливають на вартість міських територій.

Завдяки проведеному аналізу економіко-географічних факторів, які впливають на вартість території поселень України (насамперед міст), можна здійснити їх комплексну типізацію. При цьому визначальними є чисельність населення, господарські функції та географічне положення населеного пункту.

У процесі дослідження вартості територій населених пунктів на основі застосування різних наукових методів (картографічний, соціологічний, статистичний тощо) були сформульовані основні положення методики вивчення умов формування вартості та особливості її географічної диференціації у населених пунктах.

Важлива роль у системі наукових методів належить застосуванню географічних інформаційних систем та технологій (ГІС-технологій). Нами досліджено функції ГІС на різних стадіях встановлення вартості міських територій та їх грошової оцінки, розроблено методичні засади та вимоги для їх застосування при зборі вихідних даних, просторовому аналізі та підготовці картографічного матеріалу.

Існуюча методична база у сфері земельно-оціночної діяльності має більшою мірою нормативний характер і відтворює особливості здійснення грошової оцінки території населених пунктів.

Розроблена нами методика встановлення вартості територій населених пунктів та її просторової диференціації ґрунтується на компонентному підході до диференціальної міської ренти та визначення кількісних показників через типізацію поселень.

Існування двох складових диференціальної ренти інфраструктурної та географічної зумовлює необхідність виділення двох окремих етапів їх встановлення, які можуть відбуватися паралельно.

Ключовими аспектами у цьому процесі є визначення трьох компонент географічної складової диференціальної міської ренти: регіонального (проявляється на макрорівні), внутрішньоміського (мезорівень) та локального (мікрорівень).

Регіональна компонента географічної складової відображається у відмінностях між населеними пунктами, спричинених географічним положенням, адміністративним статусом, чисельністю населення, господарськими функціями. Ці аспекти були узагальнені проведенням типізації міст України за економіко-географічними факторами, що визначають вартість їх території.

Названі фактори справляють зовнішній (екзогенний) вплив на вартість територій населених пунктів, оскільки встановлюють неоднорідність їх цінності у порівнянні між собою на фоні загальнодержавних умов. Здійснення типізації населених пунктів є важливим методологічним та методичним кроком до визначення відносного показника регіональної компоненти географічної рентної складової. Наступним методичним кроком є обґрунтування значень відповідних коефіцієнтів, які можуть бути використані для встановлення значень регіонального коефіцієнту при виконанні нормативної грошової оцінки.

Для визначення інтегрального регіонального коефіцієнта використано шість окремих коефіцієнтів, які відображають: загальну чисельність населення (К_н), транспортно-географічну зручність (К_т), господарський потенціал (К_г), рівень розвитку соціальної інфраструктури (К_сі), екологічний стан регіону (К_е) та курортно-рекреаційний потенціал (К_р). Коефіцієнт розраховується як середньоарифметичне значення від 6 зазначених коефіцієнтів

Методика оцінки внутрішньоміської компоненти географічної рентної складової (мезорівень) ґрунтується на встановленні неоднорідностей споживчих умов різних районів міста та міри впливу на неї окремих економіко-географічних та містобудівних факторів, які мають внутрішній (ендогенний) характер. Це може бути досягнуто шляхом здійснення економіко-планувального зонування міста та визначення для кожної зони відповідного зонального коефіцієнта .

Зонування території здійснено по переважній більшості міст України, а по деяких - неодноразово. В зв'язку з цим виникає можливість узагальнення їх результатів.

Аналіз виконаних робіт із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів України свідчить про те, що фактор чисельності населення відіграє вирішальну роль при проведенні зонування та встановленні значень зонального коефіцієнта . Зважаючи на відсутність реальної можливості дослідити усі населені пункти, необхідно вивчити особливості зонування території найбільших міст України, чисельність населення яких перевищує 500 тис. осіб і найменших населених пунктів (міста, селища міського типу та села), чисельність населення яких є меншою ніж 50 тис. осіб.

Результати проведеного аналізу є підґрунтям не тільки для узагальнення принципів економіко-планувального зонування території, а й основою для проведення загальної типізації населених пунктів за особливостями внутрішньої планувальної диференціації території.

Для оцінки локальної компоненти географічної рентної складової (мікрорівень) необхідно детально дослідити комплекс факторів, що впливають на її формування, визначивши їх склад та особливості практичного оцінювання.

Методика кількісної оцінки інфраструктурної складової диференціальної міської ренти ґрунтується на встановленні середнього показника вартості території поселення у гривнях на 1 м². Як було встановлено нами у процесі дослідження, цей показник не завжди корелюється з відповідними значеннями географічної рентної складової, у переважній більшості випадків не відображає вплив економіко-географічних факторів, відтворює лише загальний рівень інженерно-інфраструктурного облаштування міської території. Для розрахунку цього показника на стадії практичного оцінювання населеного пункту необхідно встановити відновну (первісну) вартість фондів інженерно-транспортної інфраструктури на одиницю забудованої території.

У третьому розділі - "Економіко-географічний аналіз вартості територій населених пунктів України" - проведено комплексний економіко-географічний аналіз умов формування вартості різних за чисельністю населення міст Україні, на підставі чого здійснено їх комплексну типізацію.

Розроблена методика розрахунку інтегрального регіонального коефіцієнта забезпечує можливість здійснити розрахунок цього коефіцієнта та його складових для різних населених пунктів України. У зв'язку з відсутністю даних по містах обласного та загальнодержавного значення з метою визначення К_р нами частково були використані матеріали моніторингу Генеральної схеми планування території України, схем планування території окремих областей та АР Крим, генеральні плани міст. Внаслідок здійсненого аналізу встановлено значення коефіцієнта К_р (найвищий у м. Севастополь - 5,4; найнижчі у містах Донецьк, Кіровоград та Луганськ - 0,6).

З метою вивчення умов формування вартості території та її внутрішньоміської географічної диференціації здійснено дослідження 11 найбільших міст України: Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Донецька, Львова, Запоріжжя, Кривого Рогу, Миколаєва, Маріуполя та Севастополя. Останній включено до переліку у зв'язку з особливим статусом та значною територією, що входить до адміністративних меж міста.

За результатами проведення в 11 найбільших містах України нормативної грошової оцінки земель отримано показники зонального коефіцієнта , що відтворюють неоднорідність розподілу вартості на території цих міст.

На підставі цього можна проаналізувати загальні особливості диференціації вартості території за величиною коефіцієнта і встановити географічні закономірності його розподілу. За показниками географічної диференціації вартості території серед найбільших міст України виділено три типи (табл. 2).

Таблиця 2 Типізація найбільших міст України за показниками диференціації вартості території

Типи міст за показниками диференціації території	Міста
З великим діапазоном диференціації вартості території (більше 12 разів)	Кривий Ріг, Севастополь, Донецьк, Київ
З помірним діапазоном диференціації вартості території (від 7 до 12 разів)	Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Маріуполь, Запоріжжя
З малим діапазоном диференціації вартості території (менше 7 разів)	Львів, Миколаїв

У загальній кількості населених пунктів України малі населені пункти переважають; станом на початок 2008 р. на них припадало 99,7% від загальної кількості поселень України.

У зв'язку із тим, що в переважній більшості малих населених пунктів нормативну грошову оцінку земель не проведено і вартість територій не визначено, важливого значення набуває встановлення для них особливостей формування вартості та принципів диференціації території. Це може бути здійснено на основі застосування історико-географічного методу вивчення генетичних умов формування господарського комплексу та планувальної структури малих населених пунктів.

За особливостями впливу планувальної структури на формування вартості території нами виділено три основні типи малих населених пунктів:

1. компактні;

2. лінійні;

3. розчленовані.

Для встановлення загальних особливостей формування вартості та її просторової диференціації у кожному із зазначених типів було проаналізовано міста Моршин Львівської, Першотравенськ Дніпропетровської, Яремча Івано-Франківської, Вишневе Київської області та селище Мирний Автономної Республіки Крим.

Встановлено, що для компактних населених пунктів (Моршин, Першотравенськ) характерний невеликий діапазон граничних значень зонального коефіцієнта (до 2 разів), але при цьому показник середньої вартості досить великий. Це свідчить про те, що у населених пунктах цього типу вплив географічної рентної складової на вартість території нижчий, ніж в інших малих населених пунктах. Натомість, вплив інфраструктурної рентної складової тут значно вищий.

Діапазон граничних значень для лінійних населених пунктів (Вишневе, Яремча) значно вищий (досягає 5 разів). При цьому показники середньої (базової) вартості території тут нижчі ніж у малих населених пунктах компактного типу. Це дає підстави стверджувати, що для лінійних населених пунктів у формуванні вартості території географічна складова відіграє більшу роль, ніж інфраструктурна.

Розчленовані малі населені пункти (Мирний та інші) характеризуються загалом помірним діапазоном граничних значень зонального коефіцієнта і середньої вартості їх територій. Для цього типу характерні певні закономірності географічної диференціації території, які полягають в однорідності територій окремих анклавів і значній відмінності їх між собою, а найважливішим є встановлення рівня впливу на величину вартості локальної рентної компоненти.

Виявлені в процесі застосування системно-аналогового методу закономірності підтверджені при дослідженні результатів нормативної грошової оцінки інших компактних населених пунктів, виконаного в інституті "Діпромісто" у 1999-2008 рр.

На основі проведеного аналізу особливостей внутрішньої економіко-географічної диференціації найбільших та малих населених пунктів можна зробити висновок про схожість процесів, які впливають на її неоднорідність і, таким чином, здійснити типізацію усіх населених пунктів України.

Методика проведення типізації у загальних рисах включає такі позиції:

1. Визначення морфологічних та планувальних особливостей міста; воно віднесення його до одного з типів: компактною (радіально-кільцевою, "розмитою"), лінійною або розчленованою структурою.

2. Визначення густоти населення та рівня забудованості території, віднесення міста до одного з трьох типів за цими показниками.

3. Встановлення рівня забруднення й техногенних змін міської території.

4. Проведення аналізу граничних показників коефіцієнта та його діапазону.

5. Віднесення міста до однієї з типологічних груп за особливостями внутрішньої планувальної диференціації території.

Внаслідок здійсненої типізації міст України за особливостями внутрішньої планувальної диференціації території загалом виділено 13 типологічних груп (табл.3), до яких включено 456 міст (без Чорнобиля та Прип'яті).

Застосована методика типізації засвідчила її універсальність, адже у різних групах міст, виділених за чисельністю населення виявлено однакові типологічні ознаки. Отже, цю методику можна успішно застосовувати і при типології селищ міського типу та сільських населених пунктів.

Локальні особливості розміщення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони відіграють важливу роль при оцінюванні земельної ділянки. Географічне та планувальне розміщення земельної ділянки (прилягання до загальноміської магістралі, громадського центру чи, навпаки, розташування на периферії зони, у глибині кварталу); можливість підключення до мереж інженерної інфраструктури чи її відсутність; розміщення на земельній ділянці пам'яток архітектури чи їх відсутність ці чинники можуть збільшити або зменшити вартість ділянки і тим самим вплинути на її кінцеву грошову оцінку.

Дослідження ступеня впливу кожного з локальних факторів на географічну складову диференціальної міської ренти дає змогу зробити висновок про те, що локальна компонента має стати предметом дослідження конструктивної географії на відміну від регіональної та зональної компонент, які знаходяться у предметному полі соціально-економічної географії.

Четвертий розділ - "Практичне застосування вартості територій населених пунктів України" - присвячений розгляду найпоширеніших практичних сфер застосування вартості. На сьогодні ними є: нормативна та експертна грошова оцінка, а також оцінка інвестиційної привабливості територій населених пунктів та містобудівне проектування.

Величину нормативної грошової оцінки територій населених пунктів визначають двома основними показниками: зручністю місцерозташування земельної ділянки та рівнем облаштування її території. Обидва ці показники зумовлюються містобудівними параметрами розвитку всього населеного пункту, його окремих частин (економіко-планувальних зон), а також локальних особливостей окремих земельних ділянок.

Виходячи з цього, можна стверджувати, що нормативна грошова оцінка населених пунктів є комбінацією інфраструктурної та географічної складових диференціальної земельної ренти майже в чистому вигляді.

Таблиця 3 Україна. Типологічні групи міст за особливостями внутрішньої планувальної диференціації території

Група	Кількість, один.
З радіально-кільцевою структурою, високою або помірною густотою населення, високою часткою забудованих земель, великим або середнім діапазоном диференціації вартості території	10
З компактною радіально-кільцевою структурою, високою густотою населення та високою часткою забудованих земель, низьким діапазоном диференціації вартості території	1
З компактною структурою, високою або помірною густотою населення та високою або середньою часткою забудованих земель, середнім або низьким діапазоном диференціації вартості території	229
З компактною структурою, низькою густотою населення та низькою часткою забудованих земель, значним рівнем техногенного порушення території, низьким або середнім діапазоном диференціації вартості території	9
Приморські міста з компактною структурою, низькою густотою населення та низькою часткою забудованих земель, великим або середнім діапазоном диференціації вартості території	2
Приморські міста з витягнутою структурою, високою густотою населення та високою часткою забудованих земель, середнім або низьким діапазоном диференціації вартості території	3
Приморські міста з витягнутою структурою, низькою густотою населення та високою часткою забудованих земель, середнім діапазоном диференціації вартості території	3
З витягнутою структурою, середньою густотою населення та високою часткою забудованих земель, низьким діапазоном диференціації вартості території ...

Подобные документы

• Проблеми розвитку сільських територій в контексті демографічної і поселенської кризи

  Методологічний підхід щодо розвитку сільських територій по критерію їх деградації. Прогноз кількості населених пунктів. Сучасний демографічний стан розвитку сільських територій. Напрями виходу з демографічно-поселенської кризи в сільській місцевості.
  
  статья [150,0 K], добавлен 21.09.2017
  

• Економіко- і політико-географічне положення України

  Різноманітність природних, природно-ресурсних, етнічних, соціальних, економіко-географічних, політико-географічних особливостей України. Україна і сусіди першого порядку. Глобальне положення по відношенню до США, Японії та країн третього світу.
  
  реферат [1,1 M], добавлен 23.01.2009
  

• Комплексна географічна характеристика Шацького адміністративного району

  Історико-географічні аспекти виникнення та розвитку населених пунктів Шацького району, формування кордонів та адміністративного центру. Географічне положення території в північно-західній частині Волинської області. Природні умови та ресурси, населення.
  
  реферат [31,7 K], добавлен 08.12.2016
  

• Характеристика й особливості розвитку Київської області

  Економіко-географічне положення і природно-ресурсний потенціал київської област, її місце в господарському комплексі України. Аналіз демографічної ситуації Київської області. Основні екологічні проблеми. Рівень розвитку сільськогосподарського виробництва.
  
  контрольная работа [211,0 K], добавлен 14.06.2010
  

• Економіко-географічний комплекс Харківської області

  Економіко-географічне положення Харківської області. Розміщення населення. Основні галузі господарства: легка промисловість, паливно-енергетичний комплекс, сільське господарство, транспорт, зв’язок та невиробнича сфера. Перспективи розвитку регіону.
  
  реферат [31,9 K], добавлен 08.02.2010
  

• Економіко-географічна характеристика хімічної промисловості України

  Історико-географічні особливості розвитку хімічної промисловості України. Огляд територіальних особливостей розвитку та розміщення підприємств хімічної промисловості України. Сучасні проблеми та перспективні шляхи розвитку хімічної промисловості.
  
  дипломная работа [3,2 M], добавлен 18.09.2011
  

• Економіко-географічні особливості Камінь-Каширського району

  Географічне положення та межі територій, їх рельєф, природні умови та ресурси. Економічний розвиток та особливості розміщення галузей промисловості. Розвиток сільського господарства. Транспортний комплекс району, виробнича та соціальна інфраструктура.
  
  дипломная работа [96,2 K], добавлен 12.09.2012
  

• Економічний розвиток регіону

  Характеристика Луганської області: територія, чисельність і густота населення, кількість населених пунктів. Роль господарського і промислового комплексу регіону в економіці України. Зовнішньоекономічні зв'язки і темпи росту іноземних інвестицій області.
  
  курсовая работа [91,5 K], добавлен 06.03.2011
  

• Поняття "міська агломерація": розвиток уявлень і сучасне розуміння

  Визначення міської агломерації як системи територіально сполучених і економічно взаємопов’язаних населених пунктів, об’єднаних культурно-побутовими зв’язками, загальною соціальною і технічною інфраструктурою. Головні критерії виокремлення агломерацій.
  
  статья [23,8 K], добавлен 11.09.2017
  

• Порівняльна економіко-географічна характеристика Одеси та Луцька

  Економіко-географічні особливості, сучасний стан економіки, оптимізація розвитку народного господарства, проблеми та перспективи розвитку Одеси та Луцька. Екологічна ситуація та охорона навколишнього середовища. Розвиток та розміщення промисловості.
  
  дипломная работа [77,5 K], добавлен 18.01.2013
  

• Соціально-географічні дослідження розвитку зернового господарства України

  Розкриття економічної суті та визначення особливостей функціонування ринку зерна. Аналіз сучасного стану зернового господарства України. Оцінка чинників підвищення та зниження виробництва зерна. Експортний потенціал агропромислового ринку України.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 15.06.2016
  

• Розміщення продуктивних сил Кіровоградської області

  Фізико-географічне, економіко-географічне положення Кіровоградської області. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил. Структура і рівень розвитку господарського комплексу (промисловості, сільського господарства, транспорту та сфери послуг).
  
  курсовая работа [340,7 K], добавлен 19.03.2013
  

• Економіко-географічне становище Канади

  Географічне розташування, склад населення Канади, символіка і форма правління. Стан розвитку галузей промисловості, головні економічні райони. Високий рівень механізації і спеціалізації канадського сільського господарства. Транспортна система країни.
  
  реферат [29,7 K], добавлен 30.03.2011
  

• Єгипет та Алжир

  Економіко-географічна характеристика Єгипту та Алжиру. Особливості природних умов на території цих держав, їх географічне положення. Аспекти історичного розвитку і сучасного стану господарства країн. Аналіз показників населення та рівень їх культури.
  
  реферат [31,9 K], добавлен 26.11.2010
  

• Економіко-географічне становище Канади

  Територія та географічне положення Канади, особливості кліматичних умов. Історичний розвиток країни, національний склад населення. Стан розвитку культури, промисловості, господарства та транспортного комплексу Канади. Історія заселення материка Америка.
  
  реферат [47,0 K], добавлен 13.01.2011
  

• Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів

  Характеристика Північно-Західного і Північно-Східного економічних районів. Історія формування районів. Особливості економіко-географічного положення. Огляд розвитку паливно-енергетичного, транспортного комплексів, сільського господарства, промисловості.
  
  курсовая работа [51,3 K], добавлен 04.10.2012
  

• Транзитний потенціал України та його використання

  Стан транспортної системи України. Особливості транзитного положення держави, її участь у проектах міжнародних транспортних коридорів. Джерела та основні принципи міжнародного екологічного права. Економіко-географічна характеристика Черкаської області.
  
  контрольная работа [464,3 K], добавлен 08.01.2014
  

• Розміщення продуктивних сил Черкаської області

  Економіко-географічне положення регіону. Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області, його територіальна структура і особливості розміщення. Зовнішньоекономічні зв’язки території та участь у внутрішньо державному поділі праці.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 06.04.2013
  

• Економіка Івано-Франківської області

  Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.
  
  курсовая работа [63,1 K], добавлен 21.04.2013
  

• Оцінка рекреаційних ресурсів

  Узагальнення основних типів оцінювання природних ресурсів в рекреаційній географії: медико-біологічного, психолого-естетичного і технологічного. Специфіка методики оцінки клімату гірських територій. Причини деградації деяких рекреаційних районів України.
  
  реферат [30,8 K], добавлен 21.01.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам