Розділ 3. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу

3.1 Рекреаційний потенціал

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку і відпочинку, орієнтованою як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.

В Карпатському регіоні України нараховується понад 800 джерел і свердловин мінеральних вод з добовим дебітом 57,5 млн.л. Розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родовищ (Східниця, Самбір, Сколе, Бубнище, Крушельниця та інші) з сумарним дебітом 4,6 млн.л на добу. Кількість запасів мінеральних вод показано в таблиці 1.1. Тут приведено тільки ті запаси, які розвідані, затверджені і дійсно функціонують. Існує крім відомих родовищ і багато інших, зокрема в Сколівському, Стрийському, Самбірському районах, які необхідно вводити в дію для їх використання, але із значним дефіцитом бюджету, ці родовища залишаються як запаси для пізнішого їх введення в експлуатацію. Майже не використовується великі запаси лікувальних мінеральних вод Старосамбарського району. Надра цього краю багаті також кухонною сіллю.

В економіці провідне місце належить сільському господарству. Основним напрямком діяльності є тваринництво, акцент якого за останні роки перемістився з громадського сектора в приватний. На кожний сільський двір припадає в середньому по 2 - 3 голови великої рогатої худоби.

Таблиця 1.1. Запаси лікувальних мінеральних вод Карпатського регіону

Найважливішим потенціалом володіють родовища унікальних і високоефективних за лікувальними властивостями мінеральних вод і розсолів Трускавця, Східниці, Моршина, Борислава, Самбора, Сколе та Закарпатські родовища.

Вуглекислі води - найбільш розповсюджена група мінеральних вод регіону. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо, середньо, високомінералізовані та розсоли, а за складом солей - на гідрокарбонатні, натрієві і кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві або кальцієво-натрієві.

Гідрокарбонатні вуглекислі води добре вивчені в Калечинському родовищі (Міжгірський район Закарпатської області). Найбільшу цінність мають ті води, які містять 30 мг/л FeO. Затверджені експлуатаційні запаси їх складають 500 м³ на добу і можуть забезпечити крупний санаторний комплекс і завод розливу.

Вуглекислі гідрокарбонатні натрієві води середньої мінералізації є в Полянській групі родовищ (Свалявський район) - Плосківське, Новополянське, Полянське і Голубинське. їх загальні експлуатаційні запаси складають майже 1000 м³ на добу.

Із багаточисельних родовищ вуглекислих хлоридно-гідро-карбонатних натрієвих і кальцієво-натрієвих вод детально розвідані і добре вивчені Гірськотисівське і Сойминське. Гірськотисівське родовище знаходиться на території с. Кваси Рахівського району. Води цього родовища унікальні в нашій країні і мають високі лікувальні властивості. Затверджені експлуатаційні запаси вод складають 301 м³ на добу, що створює широкі перспективи для будівництва на їх базі курортного комплексу. Зараз тут функціонує пансіонат «Гірська Тиса».

Сойминське родовище вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод (с. Сойми) є одним з найбільших родовищ даного типу і відрізняється глибоким заляганням водоносних горизонтів. Мінеральні води під великим тиском фонтанують із свердловин, а їх дебіт самовпливом досягає 900 м³добу. Затверджені запаси мінеральних вод складають 600 м³ на добу. На їх базі слід побудувати крупний лікувально-туристичний комплекс. Це дасть змогу залучити кошти іноземних туристів, крім того створить значну кількість робочих місць для місцевого населення, що є одним із гострих і болючих проблемних питань Карпатського регіону, особливо в нинішніх умовах зростаючого безробіття в Україні.

Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з великим вмістом органічних речовин. Прикладом цього типу є Трускавецька «Нафтуся» - відома у всьому світі унікальна вода, яка традиційно пов'язується з Трускавецьким і Східницьким курортами. Близькими до неї є води Борислава та Сколівщини.

Курортами європейського значення є Трускавець, Борислав, а також місто Дрогобич.

Трускавець - місто розташоване в передгір'ях Карпат на висоті близько 350 м над рівнем моря. За 6 - 10 км на південь від Трускавця піднімаються карпатські вершини Білів (775 м), Бобовище (878 м), Цюхів (942 м). На схилах гір змішані ліси ( дуб, бук. ялиця, смерека, модрина, кедр, вільха, граб та інші породи дерев). Місто засноване в часи Київської Русі. Перша згадка відноситься до 1261 р. Трускавець - курорт державного і міжнародного значення. Історія курорту налічує 170 років і починається з 1827 р, коли була відкрита перша невеличка бальнеологічна лікарня на місці джерела сульфідної мінеральної води. Основний природний фактор-мінеральні води, різні за хімічним складом і мінералізацією. У Трускавці понад 25 мінеральних джерел, воду використовують для питного лікування, ванн, зрошень, інгаляцій та інших бальнеологічних процедур. Найбільш відома мінеральна вода «Нафтуся» гідрокарбонатно-сульфатна калієво-магнієва з мінералізацією 0,7 г/л. Вона містить органічні речовини, зв'язані з Бориславським родовищем нафти, які надають воді специфічний присмак і запах нафти. За своїм складом і фізіологічною дією «Нафтуся» є унікальною мінеральною водою. Крім бальнеотерапії на курорті застосовують озокеритолікування, лікувальну фізкультуру, штучні вуглекислі мінеральні води та інші процедури. Затверджені запаси мінеральної води «Нафтуся» - 47,2 м³ на добу, лікувальних розсолів - 463 м³ на добу. На курорті здійснюється лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів, шлунка, печінки і жовчних шляхів, порушень обміну речовин, а також супутніх захворювань серцево-судинної системи. У Трускавці функціонує 19 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням загальною місткістю близько 13 тис. осіб одноразово. Із загальнокурортних установ діють 2 курортні поліклініки, 2 бальнеозокеритні лікарні. Щороку на курорті лікується понад 150 тис. осіб. Працюють також підприємства, які надають туристичні та інші послуги. Особливої уваги заслуговує відкриття у Трускавці -Дрогобицьким державним університетом , факультету валеології, тобто з метою широкого розвитку сфери послуг і підготовки місцевих кадрів до розвитку курортної інфраструктури. Цьому є також добра база, так як в цьому ж університеті є факультет менеджменту та маркетингу, який гготує спеціалістів - менеджерів для невиробничої сфери. Факультет є новим у Карпатському регіоні, але попит на його випускників постійно зростає.

У Трускавці набуває розвитку курортополіс - очолює його доцент Б.Петровський, діяльність якого будується на сучасних теоріях менеджменту та маркетингу. Як уже зазначалося щорічно лікувальними закладами залучається понад 9 млн. доларів США, 10% від яких надходить до місцевого бюджету міста Трускавця.

Наведений приклад дає підстави стверджувати, що кожен окремий район Карпатського краю вимагає швидкого рекреаційного розвитку з метою залучення іноземного капіталу, тим самим створюватимуться робочі місця та зростатиме добробут населення, яке проживає в тих чудесних, від Бога даних края Української землі.

Борислав - один з перших нафтових центрів світу, де вже протягом більше як півтора сторіччя добувають цю корисну копалину. За цей час видобуток не припинявся ні на день. Перший надзвичайно бурхливий етап пов'язаний з видобутком простими способами неглибокої (до 200 м) нафти. Він продовжувався близько 30 років. Потім були освоєні нафтоносні горизонти на глибині 800,1000 і більше метрів, відкриті нові родовища в усьому регіоні. Поряд з нафтою і газом добувають у Бориславі озокерит. За запасами, рівнем видобутку бориславське родовище озокериту найбільше у світі. Слід також відзначити, що за якістю Бориславський озокерит - найкращий. Завдяки застосуванню в медицині про озокерит знають сотні тисяч людей, яким він допоміг позбутися тяжких недуг. Цю індустрію вже зараз необхідно розвивати, зробити привабливою для іноземних туристів, яких у поєднанні процесу лікування озокеритом і «Настусею» та прекрасними природними мальовничими гірськими ландшафтами. Борислав зацікавить як одне із унікальних місць у цілому світі.

Дрогобич - одне з найстаріших міст регіону, відзначив у 1991 році 900-річний ювілей. Споконвіку основою міста була сіль, якою торгували по всьому Галицько-Волинському краю та у багатьох містах Європи. У Дрогобичі діють 4 інститути, 4 технікуми, музичне училище, 2 професійні училища, гімназія, ліцей, 21 школа, різні художні, музичні та спортивні школи. Дрогобич був значним культурним центром ще в XV ст. Тут у 1450 р. народився видатний вчений, педагог і письменник Юрій Дрогобич, професор Краківського і ректор Болонського університетів. Дрогобицький університет на своїх факультетах може готувати кадри для всього Карпатського регіону, які, володіють сучасними знаннями ринкової економіки, зможуть виконувати роботу менеджерів, маркетологів у будь-якій сфері розвитку рекреації.

Але названими ділянками міст поширення «Нафтусі» не вичерпується. Вченими Львівщини відкрито родовища цієї цілющої води у гірській зоні Карпат (Турківський та Сколівський райони). Зокрема, вона має великі запаси біля сіл Верхнє Синьовидне, де води групи «Нафтуся» у п'ять разів більше, ніж у Трускавецькому родовищі. Такі запаси розміщені також у Підгородцях, Крушельниці, Ямельниці, Уричі, тобто охоплюють широкі площі, на яких можуть розміститися великі туристичні бази та пансіонати для лікування і відпочинку.

Окремо варто сказати про Сколівський та Турківський райони, що розташовані у південно-західній частині Львівської області у межах Бескидів Східних, максимальна висота яких на території району досягає 1268 м (гора Парашка). Хребти гір крутосхилі та пологогребеневі, розчленовані долинами рік, гірськими ущелинами і міжгірськими угловинами.

Площа Сколівського району 1,5 тис. км2 на більшу частину якої поширюється статус гірської місцевості. Це споконвічний клаптик землі України, серпантином доріг якої відкриваються ворота в Західну Європу. Площа лісів 101,5 тис. га, багатих грибами, ягодами, дикими звірами. У районі знаходиться ландшафтний заказник Бердо та лісовий Сколівський, 13 пам'яток природи і 10 заповідних урочищ, 62 тис. га займають мисливські угіддя.

Враховуючи географічне положення, наявність значних запасів різноманітних мінеральних вод та вже діючу мережу туристичних баз і закладів відпочинку, район має значний рекреаційний потенціал.

Турківський район розташований у Карпатських горах, які тут називаються Бескидами і в основній частині мають висоту 650 - 950 м над рівнем моря. Найвища точка району гора Пікуй має висоту 1405 м. Рельєф району складний. Крутосхили і гірські хребти розчленовані чисельними потоками, річками-притоками ріки Стрий. Тут бере початок одна з найбільших рік України Дністер. Гори вкриті віковими лісами, багатими на ягоди, горіхи, гриби. У лісових хащах водяться ведмеді, олені, косулі. Оскільки тут є багато різноманітних мінеральних джерел з водами типу «Нафтуся», «Боржомі», сірководневих та інших, район має великі можливості для розвитку санаторно-курортної мережі. Крім того тут поміж Карпатських гір протікає повноводна для цього краю річка Стрий, яка бере початок біля Верницького перевалу створюючи чудові краєвиди.

У Карпатському регіоні також широко розповсюджені мінеральні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському, Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському , Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області. Особливо багатими на хлоридні натрієві води без специфічних компонентів всі гірські і перед гірські райони Івано- Франківської області.

В районі м.Сколе, смт. Славське і в інших місцях відкриті родовища мінеральних вод, значні запаси яких можна використати як гідромінеральну базу крупних бальнеологічних курортів. У районі Трускавця детально вивчені дві ділянки скупчення азотних розсолів, виявлених на глибині 20 - 200 м. їх затверджені запаси складають 463 м³ на добу при мінералізації 120 - 340 г/л.

Зона поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів займає південно-західну частину Передкарпаття. У цій зоні розташований добре відомий на Україні і за її межами курорт Моршин, а також біля 15 проявлень, що зафіксовані геологорозвідувальними роботами. Загальні розвідані запаси та прогнозні ресурси лікувальних розсолів даного типу на території Передкарпаття оцінюються в об'ємі понад 600 м³ на добу.

Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф, кліматичні умови створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати - єдиний регіон України, умови якого придатні для розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Природний потенціал рекреації органічно доповнюється багатим арсеналом пам'яток історії, культури, архітектури, що є теж привабливим для іноземних туристів, як для відпочинку так і оздоровлення, духовного збагачення. Карпатський регіон належить до найбагатших на Україні територій на пам'ятки історії та культури, найстарші з яких розташовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам'яток архітектури IX -XIX століть. Таким чином, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними показниками є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону. А це значні капіталонадходження, тісні зв'язки з іншими державами і основні-створення широкої мережі робочих місць, [29].

3.2 Проблеми і перспективи використання рекреаційного потенціалу

Згідно із Законом «Про туризм»: туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання з оздоровчими, пізнавальними чи професійно-діловими цілями без заняття оплачуваною діяльністю й називається туризмом.

Українські Карпати - один із найбільш екологічно чистих регіонів нашої країни та, на жаль, сьогодні туристсько-рекреаційний потенціал цих місць використовується недостатньо. Загальновідомо, що туризм - один з найважливіших видів економічної діяльності в світі. За прогнозами експертів ООН на початку нового тисячоліття він буде приносити більше прибутків, ніж нафтова, автомобільна та металургійна галузі разом узяті. За 1970-1990 роки кількість туристів у світі збільшилася на 300 відсотків. За оцінками спеціалістів до кінця нинішнього століття вона збільшиться кількість сортів. Цю проблему необхідно вирішувати на державному рівні з підтримкою тих, хто займається чи, навіть, намагається розвивати туристичну діяльність в Україні, створити умови, щоб туристичним фірмам було вигідно працювати в нашій країні, а не займатися фактичним вивозом капіталу за кордон.

На сьогодні на розвиток рекреаційної справи можна впливати тільки засобами податкових важелів. Сфера роздержавлення в туризмі - це не тільки передача власності з одних рук в інші, а це створення реальних можливостей кожній людині займатися туристичною діяльністю, [30].

В наш час стало модним на всіх рівнях говорити про підтримку українського товаровиробника. Але не слід забувати й про те, що не тільки виробництво повинно давати надходження до бюджету нашої країни, в місцеві бюджети. В багатьох країнах туризм дає значні надходження в місцеві бюджети. Теж повинно відбутися й у нас. Але для того, щоб одержати дохід - потрібні капіталовкладення. На жаль, сьогодні у держави не вистачає коштів на розвиток туризму.

Значення туризму для регіональної економіки можна сформулювати так:

- збільшення надходжень до бюджету;

- зростання додаткового попиту на місцеві товари та послуги, внаслідок чого розвивається регіональна промисловість, сільське господарство та сервісна система;

- відродження народних промислів, традицій та фольклору;

- притік іноземної валюти у вигляді оплати за туристське обслуговування, оплати щоденних потреб туристів, залученню інвестицій;

- розширення місцевого транспортного, телефонного та інших сучасних видів зв'язку;

- залучення надходжень для впровадження екологічних програм, охорони довкілля.

В майбутньому на розвиток індустрії туризму і надалі будуть відіграти ведучу роль такі основні складові рекреаційного процесу як: рекреаційні ресурси, рекреаційні потреби та економічні можливості держави (або певного регіону). Крім цього, на дану систему первинних передумов діятиме множина інших факторів: екологічна, політична, демографічна ситуація, система розселення та національний склад населення, туристсько-географічне положення регіону, реклама, законодавча, ринкова політика, міжнародне співробітництво, наукові дослідження, рівень освіти, культури, матеріальний стан населення, проведення різних спортивних, ярмаркових, виставкових заходів.

В більшості гірських регіонів світу рекреаційна діяльність пов'язується із використанням лісових, кліматичних , спелеологічних, водних, в тому числі бальнеологічних ресурсів. Тобто на даних територіях можуть розвиватися найрізноманітніші види туризму: клімато-, бальнеолікування, спелео-, гірськолижний, екскурсійний, сільський, пригодницький туризм, альпінізм, мисливство і рибальство та багато інших видів. Як ніяка інша місцевість не лише України, але й світу, Карпатський регіон найбільше повно відповідає цьому опису. Тут, на незначній території. зосереджена велика кількість факторів та об'єктів туризму і рекреації. Карпатський регіон володіє високим потенціалом рекреаційної місткості території. площа частково або повністю використовуваних ландшафтів для рекреаційного обслуговування становить біля 620 тис. га, а їх разова місткість з врахуванням обмежень складає 1,5 млн. чол. Найбільш екологічно допустима місткість рекреаційних територій характерна для Івано-Франківської області - 436 тис. чол.., Закарпатської - 402,6, Львівської - 365,5, Чернівецької - 47,2. до рекреаційних ресурсів регіону належить теплий помірний клімат, густа річкова система, лікувальні води та грязі (близько 600 джерел мінеральних вод), лісові масиви (зосереджено 20 % площі усіх українських лісів). Карпати визначаються особливим поєднанням сприятливих ресурсів для організації зимового відпочинку, туризму та гірськолижного спорту. Крім того, населення Карпатських гір зберігає унікальну культуру та духовність, яку варто делікатно використовувати з метою туризму: не порушуючи, а навпаки, охороняючи та збагачуючи.

Міра освоєння регіону певним чином залежить від рекреаційної політики по відношенню до туризму. При підтримці його місцевими та державними органами влади та при встановленні економічного сприяння для інвестицій до туристської галузі варто сподіватися на його значний розвиток. [1]

В якості прикладу щодо економічного ефекту від рекреаційної діяльності можна привести такі дані. Так, із початку втілення (червень 1999 року) проекту «TASIS» підтримка місцевого розвитку та туризму Карпатського регіону”, в якому однією із найголовніших передумов розвитку туризму є розвиток сільського туризму в гірських районах та навчання туроператорів, прибуток від цієї галузі збільшився в 2,1 рази (з 24,2 млн. грн.. до 50,9 млн. грн..), а відвідуваність регіону досягла 386 тис. чол.. в рік. Крім того, якраз Карпатський регіон є родоначальником розвитку сільського зеленого туризму, до якого з кожним роком залучається все більша кількість населення та територій нашої країни.

Важливим напрямом розвитку туризму в гірських районах є екологічний туризм. Головною причиною підвищення інтересу до екологічного туризму стає зростаюче погіршення якості навколишнього середовища. І, оскільки тенденція урбанізації та забруднення природних територій збільшується, буде зростати інтерес до нього. У формуванні туристських маршрутів, зокрема в гірських районах, організатори повинні максимально враховувати та дотримуватися традицій і звичаїв місцевого населення, оскільки туризм, особливо міжнародний, приносить не лише певні здобутки, але й втрати.

Щоб завадити прояву таких негативних тенденцій варто проводити чітку державну політику розвитку туризму. Важливість її проведення проявляється з політичних, економічних, екологічних та соціальних факторів.

Для ефективного розвитку індустрії туризму, потрібно враховувати галузеві та територіальні принципи комплексотворення:

- раціонального та комплексного розміщення виробництва;

- збалансованості та пропорційності;

- територіального поділу праці;

- обмеженого централізму, що передбачає поєднання інтересів країни та її регіонів;

- варіантності та етапності, який враховує можливості взаємозаміни при використанні ресурсів і етапність у досягненні цілей.

Для подальшого розвитку туризму в Карпатському регіоні варте уваги налагодження зв'язків з туристськими підприємствами інших регіонів та держав світу, обмін промисловою продукцією для туристської діяльності, видання краєзнавчої, рекламно-інформаційної літератури із популяризації туристських маршрутів та культурної спадщини краю, створення туристичних і екскурсійних маршрутів різної спеціалізації, впорядкування туристичних об'єктів та реставрацію культурно-історичних пам'яток, залучення зарубіжних та вітчизняних інвесторів для ремонту та будівництва об'єктів інфраструктурного забезпечення і індустрії туризму і всього господарства регіону, проведення туристських ярмарок, конференцій. Крім того, варте уваги промислове налагодження випуску туристського та спортивного спорядження, взуття, одягу, [31].

Туризм в Карпатах потребує комплексного ґрунтовного дослідження ресурсного потенціалу регіону на основі якого визначення пріоритетних напрямків розвитку туризму та рекреації. А також розробка регіональної туристської програми, про яку вже давно йдуть розмови, адже в рамках регіонального рекреаційного комплексу можливе вирішення найоптимальніших варіантів транспортного забезпечення, підготовки кадрів, забезпечення продуктами харчування, створення комплексних туристичних маршрутів, які б у всеохоплюючому вигляді представляли цей неповторний регіон.

Висновки

За останні десятиліття рекреація стала однією із провідних галузей світової економіки, яка окрім соціально-економічного, має важливе лікувально-оздоровче, природоохоронне, освітньо-виховне та політичне значення. Туризм, зокрема, в різних його проявах став частиною стилю життя більш як третини людства і участь у туристичній діяльності можна розглядати як складову якості суспільного становища. Проте, розвиток туристичної індустрії в Україні спрямований головним чином на вивіз туристів за кордон, що реально означає втрату капіталу для держави та подальше ускладнення сучасної соціально-економічної ситуації в державі. У зв'язку з цим важливим завданням економічної та географічної наук на сьогодні є проведення комплексних досліджень, основою яких є вирішення проблем освоєння нових рекреаційних територій, відновлення старих і стимулювання діяльності нині існуючих рекреаційних об'єктів, підняття престижу внутрішнього та міжнародного в'їздного туризму.

Українські Карпати завдяки своїй доступності, мікроклімату, наявності збережених природних ландшафтів, своєрідній та оригінальній культурній спадщині створюють місцеві бюджети, розвиток народних промислів і традиційного господарювання (для розвитку «Зеленого туризму»), створення відповідної інфраструктури, тощо.

Список використаних джерел

1. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії .- К., 1998, 340 с.

2. Мікула Н. А. Аналіз зарубіжних теорій і концепцій розвитку туризму та управління туристичним бізнесом / Н. А. Мікула, Б. Б. Уманців, О. М. Гинда // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи: ресурси і механізми ефективного управління (Збірник наукових праць). Вип. 2 (58) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол. : відп. ред. академік НАН України М. І. Долішній. - Львів, 2006. - 776 с.

3. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / [Данилишин Б. М., Дорогунцов С. І., Міщенко В. С. та ін.]. - Київ : РВПС України, 1999. - 716 с.

4. Герасимчук З. В. Регіональна політика розвитку рекреаційного природокористування: механізми формування та реалізації / З. В. Герасимчук, Н. В. Коленда, Л. М. Черчик. - Луцьк : Надстир'я, 2007. - 172 с.

5. Хвесик М. А. Інституційна модель природокористування в умовах глобальних викликів : Монографія / М. А. Хвесик, В. А. Голян. - К. : Кондор, 2007. - 480 с.

6. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України: підручник: у 2 частинах / В. П. Руденко. - К. : К.-М. Академія; Чернівці : Зелена Буковина, 1999. - 568 с.

7. Гулич О. І. Екологічно збалансований розвиток курортно-оздоровчих територій як екосоціосистем рекреаційного типу: Аспекти моделювання / О. І. Гулич // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи (Збірник наукових праць). Випуск 3 (XLVII) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол. : відповідальний редактор академік НАН України М. І. Долішній. Частина 1. - Львів, 2004. - С. 351-360.

8. Тищенко О. П. Методологічні основи формування та реалізації сучасної стратегії регіонального розвитку України / О. П. Тищенко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006. - № 12 (57). - С. 122 - 127.

9. Туризм в Україні, 2004. Статистичний бюллетень. -К.: Держ. тур. адміністрація, 2005.

10. Любіцева О.О., Панкова Є.В., Стафійчук В.І. «Туристичні ресурси України». Навчальний посібник, - К.: Альтерпрес, 2007. - 369с. іл.., картосхеми.

11. Поколодна М. М. Рекреаційна географія: навч. посібник / М. М. Поколодна; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х. : ХНАМГ, 2012. - 275 c

12. Клімат [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.verkhovyna.info/ua/verkhovyna/nature/climate/

13. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.

14. Ріки в Українських Карпатах [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://podorozg.ostriv.in.ua/publication/code-ba17cfba7bd6/list-1058544a727

15. Внутрішні води Закарпатської області [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/

16. Лобода М. С. Курортні ресурси України / М.С. Лобода. - К.: ТАМЕД, 1999. 344 с.

17. Провідні напрями використання рекреаційних ресурсів Карпат [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.skole.com.ua/uk/papers/13-turizm/35-rekreazia.html

18. Гаврилюк О.В. Проблеми і перспективи раціонального використання рекреаційних ресурсів Івано- Франківської області / О.В. Гаврилюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського. - вип. 15. - 2008. - С. 85-91.

19. Мінеральні води України [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ybereg.com/ru/ukraina/detail/1790/Mineralnye_vody_Ukrainy.html

20. Гайдук А. А. Оцінка туристичних ресурсів Закарпатської області та її практичне застосування. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Сталий розвиток та екологічна безпека (регіональна політика): Щорічник наукових праць. Випуск 20 / НАН України / А. А. Гайдук - Л.: Інститут регіональних досліджень, 2000. - 212 с.

21 . Андрушко А. А. «Орлине гніздо» Закарпаття / А. А. Андрушко. - К.: Знання-Прес, 2007. - №6. - 58 с.

22. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tourlib.net

23. Геренчук К. І. Природа Закарпатської області / К. І. Геренчук. - Л.: Вища школа, 1981. - 156 с.

24. Бордюк Н. В. Казкова реальність срібної землі (туризм на Закарпатті) / Н. В. Бордюк. - У.: Урядовий курєр, 2004. - 19 с.

25. Шаблій О.І., Муха Б.П., Гурин А.В., Зінкевич М.В. Географія: Львівська область»

26. Український географічний журнал №1, 2003р.( Приходько М.М. Рекреаційні ресурси Івано-Франківської області та їх використання ).

27. Пендерецький О.В. «Територіальна організація промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району та основні напрямки її вдосконалення».

28. Стежками Українських Карпат. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://weti.org.ua/stezhkami-ukrayinskih-karpat/

29. Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону) Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2005. - 96 с.

30. Ващенко Н.П. Рекреаційний комплекс України: Конспект лекцій. -К.: КДТУ 1998, 420 с.

31. Географічна енциклопедія України. - К.: Укр. рад. енцикл. - 1990. -т.2, 520с.

Размещено на Allbest.ru