Мор-фоло-гічні різно-види

Форма виділень

Розмір зерен (мм)

Забарв-лення золота

Морфологія та мікроморфологія поверхні

Проба золота та особливості його хімічного складу

Ймовірні умови утворення

Регіон прояву

(вік золотоносних відкладів)

1

2

3

4

5

6

7

8

Ідіо-морф-ні виділення

1) Досконалі та недосконалі кристали октаедричного, кубооктаедричного і комбінаційного габітусів. Рідкісними формами є тетрагонтриоктаедр, тетрагексаедр, ромбододекаедр, гексооктаедр, пентагондодекаедр. Ступінь досконалості кристалів невисокий. Переважно вони представлені ізометричними, сплющеними або видовженими у певних кристалографічних напрямках, часто до пластинчастих індивідів три-, чотиригранної (рідкісно шестигранної) форми, сферичними індивідами або неповногранними кристалами, а також у вигляді три-, чотиригранних пірамід. Інколи ідіоморфні кристали ускладнюють дендритоїди та індивіди золота, які видовжені в одному напрямку. Подекуди ізометричні кристали золота містять включення кварцу, слюди, кальциту, хлориту, галеніту, бариту, піриту та інших мінералів.

0,01- 0,1;

0,1-0,5;

інколи 1,0 та 5,0

Золотисто-жовте, срібно-жовте, інколи з червоним відтінком

Зустрічаються моно-кристали з випуклими дзеркально-гладкими гра-нями, виступи яких згла-джені, обм'яті. Поверхня зерен дзеркально-гладка, блискуча та матова, тонкошагренева, ямчаста, кавернозна. Виявлено корозійні ямки правиль-ної і неправильної форм. Відмічається лінійна штрихуватість на поверхні граней, тригональні акцесорії росту на більших за розміром агрегатах. Мікроморфологія поверх-ні дрібнозерниста, полі-едрична, з великою кількістю двійників та структур перекристалі-зації. У високопробному золоті виявлено суб-структури перекристалі-зації (дрібнозерниста мікроморфологія та високопробні оболонки)

1) Низькопробне (Au=64,0-70,0%); 2) відносно низько-пробне (Au=72,0-76%);

3) середньопробне (Au=80,1-89,9%);

4) високопробне (Au=90,1-94,5%);

5) дуже високопробне (Au=95,2-99,5%)

1) Надходження з ендогенних джерел, де кристалізація проходила в умовах вільного росту здебільшого на середніх і малих глибинах. В цьому ж напрямку спостеріга-ється тенденція збільшення досконалості форми кристалів, спрощує-ться огранка індивідів;

2) кристалізація в умовах вільного росту в зонах окиснення сульфідних руд та корах вивітрювання.

Українські Карпати (рифей, пізньокрей-довий, четвертин-ний); Передкарпат-ський прогин (четвертинний); Волино-Подільська плита (мезо-кайнозойський (елювій)); Український щит (середньо-пізньо-протерозойський, мезозойський, мезо-кайнозойський (елювій)); Донбас (карбоновий, мезо-кайнозойський (елювій), четвертинний); Добруджа (пізньодевонський); Причорноморська западина (четвер-тинний)

2) Закономірні зростки: двійники (кристали кубо- і тетраедричного габітусів), п`ятірники (складні двійники кубооктаедрів); незаконо-мірні зростки: гантелеподібні, ланцюжкові та друзоподібні зростки кристалів різної форми, досконалості.

0,01-0,05;

0,1-0,25;

0,25-0,5;

інколи 3,0

Золотисто-жовте

Теж саме

1) Високопробне (Au=90,0-95,0%);

2) дуже високопробне (Au=95,0-99,6%)

Кристалізація в умо-вах вільного росту та в породах, що зазнали внутрішньо-рудних і пострудних деформацій.

Волино-Подільська плита

(четвертинний); Український щит (ранньокрейдовий); Добруджа (пізньодевонський)

Гіп-ідіо-морф-ні зерна

Частково ідіоморфні зерна золота, навіть із збереженням рис багатогранників

0,1-0,25;

1,25-6,0

Золотисто-жовте

Монолітно-блокова внутрішня будова зі слідами гранного росту

1) Середньопробне (Au=82,5-86,0%); 2) високопробне (Au=90,7-94,5%; Cu=0,0-0,35%; Hg=0,0-0,39%; Bi=0,05-0,88%)

3) дуже високопробне (Au=95,15-99,3%)

Надходження з ендогенних джерел, де початкова криста-лізація проходила в умовах вільного росту, а потім при-пинилась з різних причин. Часткове після кристалізацій-не розчинення.

Закарпатський прогин (палеоге-новий); Українські Карпати (крейдовий, четвертинний); Український щит (протерозойський, мезо-кайнозойський) (елювій), неогено-вий, четвертинний

Індиві-ди з озна-ками скелет-ного росту та дендри-тоїди

Переважно плескаті, зі слідами інтенсивного механічного зношен-ня утворення, габітусними форма-ми яких є куб і октаедр. Форми скелетного росту спостерігаються на гранях октаедричних кристалів у вигляді терасоподібних заглиблень, а також бортиків по краях пластинчастого золота. Виявлено дендрити золота у вигляді пластинчастих і сітчастих рисунків на гранях інших мінералів (кварц, пірит та ін.). Відмічено дендрити, які закінчуються деформованою тетрагональною пірамідою, на краях якої спостерігаються нарости

тригональних пірамід. Дендритоїди представлені видовженими об'єм-ними часто плескатими,

0,01-0,05;

0,05-0,1;

0,1-0,2;

0,2-0,5;

0,5-0,8; інколи 1,2-2,5

Золотисто-жовте, срібно-жовте

Поверхня дуже нерівна, звивиста, з різноманіт-ними скульптурами росту. Мозаїчно-блокова та тонка мозаїчна мікро-структура

1) Низькопробне (Au=64,0%);

2) відносно низькопробне (Au=74,0%);

3) середньопробне (Au=84,0-88,0%);

4) високопробне (Au=93,0-94,5%);

5) дуже високопробне (Au=96,0-98,0%)

Кристалізація в нестабільних умовах (пересичення, нерівномірне, спо-вільнене надходжен-ня, дегазація і вскипання метало-носних розчинів, суттєвий вплив домі-шок, перепади тем-ператур і тиску) на середніх і малих глибинах, ймовірно, у в`язкому середовищі (гелі, пасти)

Закарпатський прогин (неогеновий); Українські Карпати (рифей, четвертин-ний); Український щит (архей-ранньо-протерозойський, пізньопротерозойсь-кий, мезозойський та мезо-кайнозойський (елювій)); Волино-Подільська плита (четвертинний); Донбас (карбоновий)

деформованими, скрученими індивідами із зародковими рідкісними гілками та скіпетроподібними утвореннями. Переважають однобічні без стволів дендрити і дендритоїди

Ксено-морф-ні

зерна

1) Золото, що видовжене у двох напрямках це різної форми, товщини і механічного зношення пластинки, таблички, дискоїди та коржеподібні утворення. Краї золотинок округлі, напівкруглі, фестончасті, обм`яті, зрізані, із завивами та механічними загинами. Інколи пластинчасті індивіди утворюють зростки у вигляді ланцюжків, дво-, трилистників.

0,001-0,01;

0,01-0,05;

0,05-0,1;

0,1-0,25;

0,25-0,5;

0,5-1,0;

1,0-2,0;

2,0-3,0;

3,0-5,2;

6,0-8,0 перева-жно 0,1-0,5

Золотисто-жовте, жовте, червоно-жовте, зелено-жовте, темно-

жовте, буро-жовте

Поверхня, як правило, матова, ямчасто-пагорб-кова, шагренева, кородо-вана з численними відбитками граней інших мінералів, які мають корозійний рельєф. Зустрічається золото зі слабокородованою і май-же некородованою глад-кою, блискучою поверх-нею. Часто поверхня покрита численними механічними шрамами, інколи дірочками. Зустрічається золото зі слідами загину, розваль-цювання і механічного перегину. Встановлені монолітна, блокова (із проростанням золота в золоті), коломорфна внутрішня будова та структури перекристалі-зації.

1) Дуже низькопробне (Au=55,0-60,0%);

2) низькопробне (Au=60,0-64,0-70,0%);

3) відносно низько-пробне (Au=70,5-71,3-74,0-78,0-79,9%);

4) середньопробне (Au=82,5-88,4-89,5%);

5) високобне (Au=90,1-91,0-93,9%; Cu=3,3%);

6) дуже високопробне (Au=95,5-99,1-99,9%; Hg=3,1%).

1) Кристалізація із гідротермальних розчинів в умовах обмеженого вільного росту та в зонах гіпергенезу;

2) утворення внас-лідок трансформації індивідів іншої морфології в процесах седименто-генезу.

Закарпатський про-гин (четвертинний); Українські Карпати (тріасовий, крейдо-вий, палеогеновий, четвертинний); Передкарпатський прогин (палеогено-вий, четвертинний); Волино-Подільська плита (венд, мезо-кайнозойський (елювій), четвертин-ний); Український щит (архей-ранньо-протерозойський, пізньопротерозойсь-кий, палеозойський, мезозойський та мезо-кайнозойський (елювій), венд, ранньокрейдовий, палеогеновий, нео-геновий, четвертин-ний); Дніпровсько-Донецька западина (неогеновий);

Донбас (карбоновий, пермський, палео-зойський (елювій), четвертинний); Доб-руджа (девонський); Причорноморська западина (неогено-вий, четвертинний)

2) Золото, що видовжене в одному напрямку це дротоподібні утворення різної довжини (від сильно видовжених до коротко стовпчастих), товщини (від товстих до тонких) та сплющеності і їх зростки (переважно колінчасті дволистники, часто сплющені, значно рідше -- трилисники). Зустрічаються дротоподібні утво-рення в`язаної (типу заплетена коса), гантелеподібної (переважно сильно сплющені), булавоподібної (закінчується головкою кубоокта-едра) та гачко,- веретеноподібної, скіпетровидної форми (закінчу-ються головкою, яка утворена кристалами, що зрослися та й ускладнені гранями кубу)

0,01-0,03;

0,05-0,1;

0,1-0,25;

0,25-0,5;

0,5-0,65;

0,65-1,0;

1,0-3,3;

5,1-6,0

Золотисто-жовте,

зелено-жовте,

буро-жовте, яскраво-жовте з червоним відтінком, тьмяно-жовте

Поверхня тонкошагрене-ва, ямчасто-пагорбкова. На мікрорівні - мозаїчно-блокова (з різною орієнтацією блоків індивідів) та східчасто-блокова, інколи монолітна будова. Виявлено високопробні облямівки

1) Дуже низькопробне (Au=58,0-60,0%); 2) низькопробне (Au=60,0-69,0%);

3) відносно низько-пробне (Au=73,1-74,0-79,0%; Cu=10,5%);

4) середньопробне (Au=82,5-86,2-89,5%);

5) високопробне (Au=91,4-92,0-95,0%; Cu= 0,0-7,3%);

6) дуже високопробне (Au=95,1-95,8-96,0-98,3-98,9-99,5-99,9%)

1) Кристалізація із гідротермальних розчинів в обмеже-ному асиметрично-му середовищі в умовах змінного тис-ку в мінералізуючій системі та з одно-стороннім підходом металоносних роз-чинів;

2) утворення внас-лідок трансформації індивідів іншої мор-фології в процесах седиментогенезу (зокрема внаслідок механічного загину гілок дендритів, скручення та розвальцювання пластинчастих зерен та ін.).

Закарпатський про-гин (четвертинний); Українські Карпати (четвертинний); Передкарпатський прогин (неогеновий); Волино-Подільська плита (венд, мезо-кайнозойський (елю-вій), четвертинний); Український щит (архей-ранньо-протерозойський, середньо-пізньо-протерозойський, мезозойський (елю-вій), ранньокрейдо-вий, палеогеновий, четвертинний); Донбас (мезо-кайнозойський (елювій)); Причорноморська западина (четвертинний)

3) Складні утворення неправильної та екзотичної форми. Форма виділень золота залежить від конфігурації порожнин, де

0,005-0,01;

0,01-0,05;

Світло-жовте, червоно-жовте,

Скульптури сумісного росту з іншими мінералами, заповнення їх порожнин і тріщин. На

1) Дуже низькопробне (Au=52,8-56,4%; Ag=11,8-18,4%;

1) Зони тектонічних деформацій, склад-частості, зім`яття, катаклазу;

Закарпатський про-гин (четвертинний); Українські Карпати (неогеновий, четвер-

відбувається кристалізація золота:

а) тріщинні форми (прожилки, плівки, видовжені луски); зустрічаються субпаралельні лусочки золота, що утворились на площинах спайності слюди та інших мінералів; б) цементаційні форми (золото з численними складними відростками, конусо-, грудко-, крапле-, амебоподібні та екзотичні утворення різноманітної сплющеності)

0,05-0,25;

0,25-0,5;

0,5-1,0;

1,0-1,2;

інколи

до 5,0

темно -

жовте,

рожево-червоне з жовтим відтінком

мікрорівні - мозаїчна та сегрегаційна внутрішня будова, місцями спостерігаються мікро кристали та іншої форми виділення, що розташовані під різними кутами та витягнуті у різних напрямках.

Cu=30,8-38,7%)

2) низькопробне (Au=60,16-68,5%; Ag=0,6-9,1,%; Cu=28,1-39,15%).

Золото інколи має дуже неоднорідний склад за вмістом основних його компонентів (Au, Cu, Ag). Їх вміст в одному зерні може коливатись в таких межах: Au=67,6-98,5%; Ag=1,2-16,1%; Cu=0,2-15,1% для золота Середнього Придністров`я; Au=68,5-89,1%; Ag=4,9-9,1%; Cu=2,3-28,1% для золота Донбасу

2) виповнення, цементація золотом різноманітних між-зернових просторів між мінералами та у мінералах, а також порожнин вилуго-вування.

тинний); Волино-Подільська плита (мезозойський, мезо-кайнозойський (елювій)); Український щит (архей-ранньо-протерозойський, мезозойський, мезо-кайнозойський (елювій), протерозойський); Дніпровсько-Донецька западина (неогеновий); Донбас (карбоновий, мезо-кайнозойський (елювій), четвертинний)

4) Ізометрично-грудкоподібні

утворення різноманітної, часто неправильної форми.

а) грудкоподібні щільні зерна;

б) грудкоподібні пористі зерна

0,001;

0,01-0,03;

0,03-0,07;

0,07-0,2;

0,2-0,5;

0,5-1,5;

Рідкісні

5,2-8,0. У четвер-тинних

Золотисто -жовте, червоно-жовте, темно-жовте, рожево-червоне з жовтим відтінком

Поверхня ямчасто-пагорбкова, кавернозна, тонко-шагренева, шагренева, кородована, інколи пориста, сегрегаційна. Виявлено золото з індукційними поверхнями сумісного росту з іншими мінералами. У деяких зерен відмічається зональна внутрішня будова. Відмічені структури розпаду.

1) Дуже низькопробне (Au=46,9-59,13%; Ag=1,7-42,62%; Cu=0,0-39,15%; Hg=0,0-5,39%);

2) низькопробне (Au=60,16-68,9%; Ag=0,0-27,2%; Cu=3,5-39,0%);

3) відносно низько-пробне (Au=77,1%; Ag=6,3%; Cu=18,0%);

1) Зони дезінтегра-ції, зім'яття, катаклазу;

2) кристалізація із гідротермальних розчинів в умовах обмеженого простору;

3) механічне зли-пання ізометрично-грудкоподібних час-тинок внаслідок зустрічної дифузії на

Закарпатський про-гин (четвертинний); Українські Карпати (рифей, крейдовий, палеогеновий, четвертинний); Передкарпатський прогин (неогеновий, четвертинний); Український щит (архей-ранньопроте-розойський, пізньопротерозой-ський, палеозой-

відкла-дах

0,2-3,0

твердого розчину з непра-вильними за формою та різними за розміром петельчастими відокрем-леннями

4) середньопробне (Au=84,7-88,6%);

5) високопробне (Au=92,0-93,0%);

6) дуже високопробне (Au=98,0-99,9%)

межі частинок, що стикаються.

ський, мезозойський, мезо-кайнозойський (елювій), ранньо-крейдовий, палеоге-новий, неогеновий, четвертинний); Волино-Подільська плита (венд, мезо-кайнозойський (елю-вій), четвертинний); Дніпровсько-Донець ка западина (неоге-новий); Донбас (мезо-кайнозойський (елювій), юрський, четвертинний); Добруджа (девонський)

5) Ізометрично-кулеподібні (приблизно однаково видовжені у трьох напрямках) золотинки це кулеподібні утворення:

а) кулеподібні щільні утворення

0,03-0,05;

0,05-0,07;

0,07-0,1;

0,1-0,3;

0,3-0,5

Золотисто-жовте, рожево-червоне з жовтим відтінком, червоно-жовте

Поверхня матова, слабо-шагренєва. Складна мозаїчно-блокова внутрішня будова, місцями з фрагментами зональної, інколи відмічається полісинте-тичне двійникування

1) Дуже низькопробне (Au=41,1%; Ag=8,7%; Cu=50,1%);

2) високопробне (Au=90,8%; Ag=8,1%; Cu=1,0%);

3) дуже високопробне (Au=98,3; Ag=0,9%)

1) Ендогенна кристалізація із розплавів і високі швидкості та не рівноважні умови перекристалізації золота при значному впливі елементів-домішок в результаті термального впливу; 2) кристалізація в сульфідах в ендо-генних умовах і на пізніх стадіях літо-генезу;

3) утворення на різних стадіях літо-генезу за рахунок хімічних процесів;

Українські Карпати (четвертинний); Волино-Подільська плита (мезозойський (елювій), четвертинний); Український щит (пізньопротерозойсь-кий, протерозойсь-кий, мезозойський (елювій), палеогено-вий); Донбас (перм-ський)

б) кулеподібні щільні золотинки з наростами

0,2-0,5

Золотисто-жовте, червоно-жовте

Поверхня матова шагренева. Складна мозаїчно-блокова внутрішня будова

1) Відносно низько-пробне (Au=74,8%; Ag=1,4%; Cu=24,4%);

2) середньопробне (Au=86,8%; Ag=1,1%; Cu=11,7%);

3) високопробне (Au=90,8%; Ag=2,8%; Cu=0,3%; Hg=6,0%)

1) Високі швидкості і нерівноважні умови перекриста-лізації розплавів у результаті термаль-ного впливу.

Волино-Подільська плита (четвертинний)

в) кулеподібні пористі золотинки

0,2-0,5

Золотисто-жовте з червоним відтінком

Пориста поверхня. Складна мозаїчно-блокова та грудкувато-сегрегаційна мікро-структура. Структури роз-паду твердого розчину з неправильними за формою і різними за розміром петельчастими відокремленнями

1) Відносно низько-пробне (Au=72,2%, Ag=4,6%; Cu=22,8%);

2) середньопробне (Au=87,8%; Ag=0,9%; Cu=11,2%)

1) Перекристалізація внаслідок термального впливу (метасоматити, що сформувались за рахунок осадових і частково вулкано-генних порід);

2) утворення в зонах гіпергенезу внаслі-док розпаду тіосуль-фатних, телуридних комплексів та меха-нічного злипання ізометрично-грудкоподібних частинок (2,0-10,0 мкм) внаслідок зустрічної на межі частинок, що стикаються.

Волино-Подільська плита (четвертинний)

Гемі-ідіо-морф-ні зерна

Виділення золота які поєднують ознаки ксеноморфних та ідіоморфних форм. Зустрічаються два різновиди комбінованих форм різної природи: змішані форми, що виникли при одночасному рості в неоднорідному середовищі; змішані форми, які утворились при послідовному наростанні у змінних умовах росту. До останніх належать автоепітаксичні нарости представлені, головним чином, недосконалими многогранниками та кристалами октаедричного габітусу з “ксеноморфним корінням” на поверхні ідіоморфного (переважно на гранях ромбододекаедра) золота, інколи у вигляді голчастих екзотичних виділень.

0,1-0,3;

0,3-0,5;

інколи до 4,2

Золотисто-жовте, жовте

Корозійні форми рельєфу, дрібноямчаста поверхня. На мікрорівні це різноманітні акцесорії росту (штрихуватість, східчастість та ін.), мозаїчно-блокова та сегрегаційна мікро-структура

1) Середньопробне (Au=82,0-87,0%);

2) високопробне (Au=90,7-94,7%);

3) дуже високопробне (Au=95,3-96,0%)

1) Одночасний ріст в неоднорідному сере-довищі. Частина ограненої поверхні золота вказує на його формування на межі двох сере-довищ, одне з яких сприяло вільному росту мінералу;

2) послідовне нарос-тання у змінних умо-вах росту на поверхні золота

ксеноморфних виді-лень, які продовжу-вали формуватись в умовах вільного росту.

Локалізація автоепітаксичних наростів тісно пов`язана з дефекта-ми кристалічної гратки

Українські Карпати (четвертинний); Український щит (мезозойський (елю-вій), четвертинний); Донбас (карбоновий, четвертинний)

Автоепітаксичні нарости встановлені в золоті з Перед-

карпатського прогину (четвертин-ний); Волино-Подільської плити (четвертинний); Українського щита (мезозойський (елювій), четвертин-ний)).

Золото з широ-ким діапа-зоном форм

0,01-0,65

Ясно-жовте, сріблясто-жовте, червоно- жовте, зелено-жовте, темно- жовте

Дрібнозерниста, ниркоподібна Гладка блискуча поверхня кристалів. Дрібнозернисто-поліедрична, коломорфно-пориста будова, мозаїчна

1) Дуже низько-пробне (Au=55,0-59,9%);

2) середньопробне (Au=80,0-86,0%);

3) високопробне (Au=90,1-94,0%);

4) дуже високо-пробне (Au=99,5%).

1) Утворення в зонах окиснення, корах вивітрювання завдяки мікробіологічній діяльності;

Українські Карпати (кайнозойський (елювій), четвертинний); Волино-Подільська плита (четвертинний);

1) Губчасті утворення неправильної форми та мереживне золото;

2) ізометричні кристали та їх незакономірні зростки;

3) кулеподібні пористі індивіди;

4) грудкоподібні утворення з відростками;

5) ниркоподібні утворення;

6) тонкі луски та нарости (у вигляді губчастої маси, складних утворень неправильної та екзотичної форми, пористих зростків із звивистими контурами, ізометричних частинок неправильної форми, що зрослися) на поверхні ксеноморфних золотинок, які зазнали інтенсивного механічного зношення, а також на поверхні гідроксидів заліза, марганцю та органічної речовини;

7) високопробні прожилки у низькопробнішому золоті та високопробні облямівки;

8) низькопробні пізні виділення зональної будови в ранньому дуже високопробному золоті крупно-зернистої будови.

2) утворення в зонах окиснення, корах вивітрювання на біо-хімічних бар'єрах;

3) псевдоморфози по органічних залиш-ках;

4) утворення в оса-дових породах на ранніх стадіях літо-генезу внаслідок хемогенного та біо-хемогенного осад-ження золота на гео-хімічних бар`єрах;

5) утворення в оса-дових товщах на гео-хімічних бар'єрах внаслідок міграції золота у водних розчинах;

6) утворення в результаті перекрис-талізації золота та його новоутворення в зонах дроблення, катаклазу;

7) перетворення внаслідок дифузійної зміни раннього високопробного золота.

Український щит (мезозойський, мезо-кайнозойський (елювій), неогеновий, четвертинний); Дніпровсько-Донецька западина (неогеновий);

Причорноморська западина (четвертинний)