Четвертинні остракоди України
Підвищення якості викопних остракод, визначення критеріїв і створення надійної системи їхньої діагностики. Аналіз існуючої систематики кайнозойських остракод, створення класифікаційної схеми четвертинних та їх систематичний склад і монографічний опис.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2014 |
| Размер файла | 91,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК
УДК (551. 79: 565. 33)] (477)
ЧЕТВЕРТИННІ ОСТРАКОДИ УКРАЇНИ
04. 00. 09 - палеонтологія і стратиграфія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора геологічних наук
Дикань Наталія Іванівна
Київ 2004
АНОТАЦІЇ
Дикань Н.І. Четвертинні остракоди України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04. 00. 09 - палеонтологія і стратиграфія. - Інститут геологічних наук, Київ, 2004.
Дисертація є першим і єдиним на сьогодні палеонтологічним дослідженням четвертинних остракод України, проведеним з єдиних методологічних позицій і визначених принципів. Робота присвячена розробкам теоретичних засад систематики і таксономії викопних остракод, систематичному вивченню четвертинних остракод, відтворенню історичного розвитку черепашкових рачків.
При систематичному вивченні четвертинних остракод були жорстко витримані стандартні та додатково розроблені принципи класифікаційної роботи. Здійснено максимально повний опис морфології черепашки (визначено 45 морфологічних елементів, із них 23 - з кількісними показниками) і детальний опис кожного морфологічного елемента, визначено діапазон мінливості морфологічних елементів. Складено термінологічний словник, схема опису черепашки і кожного морфологічного елемента . Жорстка уніфікація термінології при описі черепашки й формалізація опису усіх таксонів дозволили визначити таксономічну вагу кожної морфологічної ознаки, розробити уніфіковану систему таксономічних ознак для усього ієрархічного ланцюга “ряд-вид” і кожної родини і підпорядкованих їй таксонів для усіх четвертинних остракод України. Проведено ревізію четвертинних остракод, переглянуто об'єм і співвідношення таксонів. Описано 79 видів остракод, складено палеонтологічний атлас і ключі для визначення четвертинних прісноводних, солонуватоводних і морських остракод України. Визначено критерії класифікації четвертинних остракод України (порівняльно-морфологічний, екологічний, філогенетичний, географічний). Розроблена класифікаційна схема четвертинних остракод України.
На підставі аналізу морфології черепашки і особливостей онтогенетичного розвитку остракод визначено основні етапи історичного розвитку черепашкових рачків, побудовано схеми філогенетичних зв'язків для родин, підродин, родів морських і прісноводних остракод від кембрію до голоцену. Уточнено інформацію щодо умов існування четвертинних остракод, доповнено дані про їх стратиграфічне положення і географічне поширення. У четвертинних морських і континентальних (алювіальних, озерних) відкладах виділено місцеві (комплексну зону, акме-зону, верстви з остракодами) і реґіональну (зона поширення таксона для території Східної Європи) біостратиграфічні підрозділи. Реконструйовано деякі параметри середовища існування остракод у четвертинному періоді (палеосолоність для північної частини Чорного моря, палеотемпературу в континентальних водоймах України).
Ключові слова: остракоди, четвертинний період, систематика, таксономія, уніфікація, формалізація, таксономічні ознаки, класифікаційна схема, філогенез, ключі.
Dykan N.I. Quaternary Ostracoda of Ukraine. - Manuscript.
Thesis on competition of a scientific degree of the doctor of geologic sciences on a speciality 04. 00. 09 - palaeontology and stratigraphy. - Institute of geologic sciences, Kyiv, 2004.
The thesis is the first and alone palaeontological research of quaternary Ostracoda of Ukraine conducted from unified methodological stands and observing all determined in work principles. The thesis is devoted to working out a fundamental theory of a systematization and taxonomy of fossil Ostracoda, systematic analysis of quaternary Ostracoda, reconstruction of historical development of Ostracoda.
At systematic analysis of quaternary Ostracoda the standard and follow-up designed principles of classification activity were hardly sustained. The maximum full description of morphology of a shell is made (for quaternary Ostracoda 45 morphological element are determined, 23 of them have quality indicators). The detailed description of each morphological element and the range of their variability are determined. The terminological reference book, scheme of the description of a shell and each morphological element are compounded. Rigid unification of a nomenclature at the description of a shell and formalization of the description of all taxa have allowed to formulate legibly a title of morphological members, to determine taxonomical weight of each element, to elaborate a unified system of taxonomical indicators for all hierarchic series “order - species” and for each family and subordinate to it taxa for all quaternary Ostracoda. The audit of quaternary Ostracoda was conducted, the volume and relationship of taxa is revised. The description of 79 species of Ostracoda is made, the palaeontological atlas and the keys for definition of all quaternary freshwater, brackish water and marine Ostracoda of Ukraine are compounded. The criteria of classification of quaternary Ostracoda of Ukraine (rather - morphological, ecological, philogenetical, geographic criteria) are determined. The classification scheme of quaternary Ostracoda of Ukraine is worked out.
On the basis of the analysis of morphology of a shell and singularities of ontogenetic development of Ostracoda the milestones of historical development of Ostracoda are determined. The schemes of philogenetical connections for families, subfamilies and orders of marine and freshwater Ostracoda from Cambrian period up to a Holocene are constructed. The information on conditions of existence of quaternary Ostracoda is updated; the data on their stratum position and geographic distribution are supplemented. Local (Assemblage-zone, Acme-zone, beds with ostracodas) and regional (Range-zone of taxon for the territory of East Europe) biostratigrafic divisions are chosen in quaternary marine and continental (alluvial and lake) depositions. Some parameters of life-environment of Ostracoda in a Quaternary (palaeosalinity for northern part of the Black sea, palaeotemperatures in continental basins Ukraine) are renovated.
Keywords: Ostracoda, Quaternary, systematization, taxonomy, unification, formalization, taxonomical indicators, classification scheme, phylogeny, keys.
Дыкань Н.И. Четвертичные остракоды Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора геологических наук по специальности 04. 00. 09 - палеонтология и стратиграфия. - Институт геологических наук, Киев, 2004.
Диссертация является первым и единственным системным исследованием четвертичных остракод Украины, в основе которого лежат теоретические разработки по систематике и таксономии ископаемых остракод, проведенные с единых методологических позиций и соблюдением всех определенных в работе принципов. Работа посвящена систематическому изучению четвертичных остракод отряда Podocopida, воссозданию исторического развития остракод.
Сделано монографическое описание 79 видов пресноводных, солоноватоводных и морских остракод Украины. Проанализировано 1424 известных в литературе вида четвертичных остракод, на основании чего проведена ревизия четвертичных ракушковых рачков, пересмотрен объем и соотношение таксонов. При систематическом изучении четвертичных остракод были жестко выдержаны стандартные и дополнительно разработанные принципы классификационной работы. Для всех видов сделано максимально полное описание морфологии раковины: детально описаны 45 морфологических элементов; для 23 морфологических признаков дана количественная оценка (из них для 15 - впервые); определен диапазон их изменчивости. Критерием для разграничения наследственной и индивидуальной изменчивости у ископаемых ракушковых рачков определена достаточная для статистики частота находок раковин с морфологическими изменениями одного направления и степени проявления, зафиксированные в геологическом времени. Одноразовые находки рассматривались как проявление модификационной изменчивости. Основанием для выделения новых таксонов остракод являлись зафиксированные в морфологии раковины эволюционные изменения.
Составлены: терминологический словарь, который включает уже существующие и новые термины, необходимые для характеристики систематических признаков разного таксономического уровня; схемы описания раковины и каждого морфологического элемента. Разработана украинская научная терминология для описания раковины остракод. Жесткая унификация терминологии при описании раковины и формализация описания всех таксонов позволили четко сформулировать название морфологических элементов, определить таксономический вес каждого элемента. Описана методика определения таксономического веса признаков. Критерием выделения таксономических признаков четвертичных остракод служило определение общего и различий в строении морфологических элементов раковины. Разработана унифицированная система таксономических признаков для таксонов “отряд”, “подотряд”, “надсемейство”, “семейство”, а также для соподчиненных каждому семейству таксонов “подсемейство”, “род”, “подрод”, “вид” для всех четвертичных остракод Украины, которая базируется на формализации особенностей строения раковины, анализе всех морфологических элементов и определении их таксономического веса.
Предлагаемая классификационная схема четвертичных остракод построена исключительно на анализе раковины. Основополагающими принципами анализа являются: последовательное комплексное применение принципов унификации палеонтологической терминологии; формализация таксономических признаков; унифицированная система таксономических признаков, разработанная для иерархического ряда “отряд-вид”. Для классификации четвертичных остракод использованы сравнительно-морфологический, экологический, филогенетический и географический критерии. Определяющим являлся сравнительно-морфологический, особенное значение придавалось экологическому критерию, в основе которого лежат функциональные законы существования биосистем.
Четвертичные остракоды завершают генеалогическое древо подкласса Ostracoda. На основании сравнительного анализа морфологических структур раковины и особенностей онтогенетического развития остракод уточнены существующие взгляды на филогенез остракод, проанализирована поэтапная направленность развития остракод подотрядов Cytherocopina и Cypridocopina от кембрия до голоцена. Построены филогенетические схемы для макротаксонов (семейств, подсемейств) и микротаксонов (родов) морских и пресноводных остракод. Дан пример микроэволюции одной из филогенетических ветвей рода Ilyocypris (Ilyocypris salebrosa - Ilyocypris postsalebrosa - Ilyocypris carinata).
Уточнена информация об условиях существования четвертичных остракод, дополнены данные по их стратиграфическому положению и географическому распространению в неоген-четвертичное время. Впервые в четвертичных морских и континентальных (аллювиальных и озерных) отложениях выделены местные (комплексная зона, акме-зона, слои с остракодами) и региональные (зона распространения таксона для территории Восточной Европы) биостратиграфические подразделения.
Для северной части бассейна Чорного моря выделены: в чаудинских отложениях (средний плейстоцен) - комплексная зона Xestoleberis chanackovi--Pontoniella loczyi; в древнеэвксинских отложениях (средний плейстоцен) - комплексная зона Aurila notata--Leptocythere pirsagatica; в карангатских отложениях (верхний плейстоцен) - комплексная зона Cushmanidea bacescoi--Semicytherura sulcata; в новоэвксинских отложениях (верхний плейстоцен) - слои с Candona; в антских отложениях - слои с Zonocypris membranae, Loxoconcha parallela, Leptocythere spectabilis; в древнечерноморских отложениях (голоцен) - комплексная зона Costa edwardsii runcinata--Carinocythereis rubra.
В континентальных отложениях Украины выделены: в отложениях пятой надпойменной террасы (средний плейстоцен) - комплексная зона Ilyocypris caspiensis--Leptocythere caspia; в отложениях четвертой террасы (средний плейстоцен) - комплексная зона Cyprinotus vassoevichi--Caspiolla acranasuta--Pontoniella loczyi--Leptocythere pirsagatica--Leptocythere andrussovi, зона распространения вида Limnocythere tuberculata, акме-зона Zonocypris membranae; в отложениях третьей террасы (поздний плейстоцен) - слои с Limnocythere sancti-patricii; в отложениях второй террасы (поздний плейстоцен) - комплексная зона Eucypris foveatus--Denticulocythere caspiensis--Candona candida; в отложениях первой террасы (поздний плейстоцен) - комплексная зона Candona (Eucandona) fabaeformis--Potamocypris villosa.
Узкая специализация (стенобионтность) большей части видов остракод позволила реконструировать некоторые параметры среды обитания остракод в плейстоцене-голоцене (соленость для северной части Черного моря, направленность изменений температуры воды в континентальных водоемах Украины). Палеогеографические реконструкции базируются на данных относительно аутэкологии рецентных остракод и комплексном анализе палеоассоциаций (видовой состав, количество особей каждого вида, соотношение взрослых особей и личинок, наличие раковин разных онтогенетических стадий, их изменения во времени).
Разработаны ключи для определения всех таксонов от подотряда до вида для всех четвертичных пресноводных, солоноватоводных и морских остракод Украины. Ключи построены на основании сравнительно-морфологического анализа элементов внешнего и внутреннего строения раковины. При этом учитывался диапазон изменчивости признаков. Для видов с выраженным половым диморфизмом ключи составлены для самок и самцов отдельно. Составлен палеонтологический атлас четвертичных остракод Украины. Он включает сделанные на сканирующем электронном микроскопе ISM-35С фотоизображения раковины с внешней и внутренней сторон, а также отдельных её элементов - мускульных отпечатков аддукторной подгруппы, замка, бесструктурной пластинки, поверхностных пор.
Ключевые слова: остракоды, четвертичный период, систематика, таксономия, унификация, формализация, таксономические признаки, классификационная схема, филогенез, ключи.
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті геологічних наук Національної академії наук України
Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук ІВАНІК Михайло Михайлович, Інститут геологічних наук НАН України, завідувач відділу
доктор геолого-мінералогічних наук, професор ЛЕЩУХ Роман Йосипович, Львівський національний університет ім. Івана Франка, завідувач кафедри, Міністерство освіти і науки України
доктор географічних наук, професор МЕЛЬНИЧУК Іван Васильович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, доцент, Міністерство освіти і науки України
Провідна установа - Дніпропетровський національний університет, геолого-географічний факультет, Міністерство освіти і науки України, м. Дніпропетровськ
Захист відбудеться “15” червня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.162.01 при Інституті геологічних наук НАН України за адресою: 01054 м. Київ, вул. Гончара, 55 б.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геологічних наук НАН України (01054 м. Київ, вул. Гончара, 55 б).
Автореферат розіслано “24” квітня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради РЯБОКОНЬ Т.С.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Остракоди є однією з найпоширеніших груп фауни у четвертинних відкладах різного генезису. Хоча вивченням черепашкових рачків займаються вже понад 100 років, тема досі досліджена нерівномірно й недостатньо. Попри те, що досить добре вивчено морфологію черепашки і розроблено низку класифікацій для викопних остракод, у систематиці черепашкових рачків залишається багато проблем і нез'ясованих питань. Через це четвертинні остракоди практично не використовуються при проведенні геологічних, стратиграфічних, палеонтологічних, палеогеографічних і екологічних досліджень на території України.
На сьогодні при вивченні остракод уніфікована термінологія, як головний інструмент формалізованого опису черепашки, використовується лише для опису окремих морфологічних елементів, відсутня основа палеонтологічної класифікації - система таксономічних ознак для кожного ряду і підпорядкованих таксонів до виду включно. Тому нагальними залишаються дослідження у галузі теоретичної остракодології, як то: удосконалення ідентифікації виду, формалізація опису та послідовності морфологічних елементів черепашки, визначення їх таксономічного значення, створення класифікаційної схеми четвертинних остракод.
Актуальність цього напряму досліджень безперечна, бо саме правильне визначення виду є основою будь-яких подальших досліджень (у біостратиграфії, палеогеографії тощо). Наявний же нині підвищений суб'єктивізм при визначенні викопних остракод спричиняє виділення великої кількості нових видів. Це значно ускладнює чи й унеможливлює проведення детального розчленування континентальних і морських відкладів, кореляцію реґіональних і місцевих стратиграфічних схем. На жаль, четвертинні остракоди України практично не вивчалися, а тому їм не надавалося належної уваги при проведенні геологічних робіт, що особливо важливо при розгорненні пошукових робіт на корисні копалини, зокрема, вуглеводні на чорноморському шельфі. Нагальністю розв'язання цих проблем і продиктована тема дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота виконана в Інституті геологічних наук НАН України впродовж 1981-2003 років. Тема дисертації опосередкована плановими дослідженнями четвертинних континентальних відкладів України та морських відкладів басейнів Чорного і Азовського морів у відділі геології антропогену; виконанням госпдоговірної тематики “История формирования, динамика и прогноз устойчивости северо-западного побережья Черного моря” (Реєстраційний номер 79055638), “Геологическое строение и история развития рельефа территории трассы канала Дунай-Днепр в позднемиоценовое, плиоцен-четвертичное время” (Реєстраційний номер 48868), “Условия осадконакопления, вещественный состав и история геологического развития Днепро-Бугского лимана и прилегающей территории в неоген-четвертичное время” (Реєстраційний номер П1439).
Мета і задачі дослідження. Головною метою дослідження визначено: підвищення якості діагностики викопних остракод, визначення критеріїв і створення надійної системи їхньої діагностики, аналіз існуючої систематики кайнозойських остракод, створення класифікаційної схеми четвертинних остракод, вивчення систематичного складу і монографічний опис четвертинних остракод України.
Для її реалізації були визначені такі завдання: створити чітку й уніфіковану термінологію для опису зовнішньої і внутрішньої будови черепашки; визначити таксономічну вагу морфологічних ознак і дати їх уніфіковану назву; розробити уніфіковану систему таксономічних ознак для усього ієрархічного ланцюга “ряд-вид”, що базується на формалізації особливостей морфології черепашки; визначити діапазон індивідуальної мінливості морфологічних елементів черепашки; створити ключі для визначення четвертинних прісноводних, солонуватоводних і морських остракод України; провести ревізію четвертинних черепашкових рачків України і переглянути об'єм таксонів до підряду включно; зібрати і узагальнити всю можливу інформацію щодо екології четвертинних остракод, уточнити їхнє поширення у просторі та часі, з'ясувати філогенетичні зв'язки.
Об'єкт дослідження - четвертинні остракоди України.
Предмет дослідження - систематика, таксономія, діагностика та філогенія четвертинних остракод України.
Методи дослідження. При вивченні четвертинних остракод використано низку методів. Аналіз морфологічних елементів черепашки здійснено з застосуванням морфо-метричного, порівняльного, координатного, електронно-мікроскопічного методів, методу інтерполяції. При визначенні таксономічної ваги ознак використовувалися методи аналізу і синтезу, порівняльно-морфологічний, які знайшли концентроване вираження у ключах для визначення таксонів. При реконструкції палеотемператур водних басейнів було використано біогеохімічні методи аналізу речовини черепашки. Для прісноводної групи роду Candona апробовано методику вивчення поверхневих порових каналів, яку запропонували R.Benson (1972) і A.Rosenfeld (1982) для морських остракод. При систематичному, палеоекологічному, стратиграфічному дослідженнях остракод широко використано метод актуалізму. остракода кайнозойський монографічний викопний
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація - перша узагальнена монографія з палеонтології четвертинних остракод України. У роботі розв'язано такі широко обговорювані проблеми систематики, як принцип оцінки ранґу ознак, визначення ознак-маркерів певного таксономічного рівня, порівнянність таксонів.
Уперше: з єдиних методологічних і методичних позицій вивчено і монографічно описано четвертинні остракоди України (79 видів), складено палеонтологічний атлас четвертинних остракод;
уніфіковано всю термінологію, що використовувалася в описі морфологічних елементів черепашок остракод, складено термінологічний словник для опису 45 морфологічних елементів зовнішньої та внутрішньої будови черепашки з використанням як існуючих, так і нових термінів; дано кількісну оцінку 23 морфологічних ознак із числовими параметрами (з них для 15 ознак - уперше); формалізовано послідовність опису кожного морфологічного елемента. Уніфікація термінології і формалізація опису черепашки підвищує якість діагностики таксонів викопних остракод, це - основа визначення таксономічної ваги ознак. Вони обов'язкові при систематичному описі остракод і з теоретичних постулатів систематики повинні перетворитись у практично діючий інструмент остракодолога;
вивчено всі морфологічні ознаки з позицій їхньої таксономічної ваги, дано уніфіковану назву кожній таксономічній ознаці ланцюга “ряд-вид”;
проаналізовано діапазон мінливості кожного морфологічного елемента , визначено крайні позиції діапазону мінливості ознак для усіх видів четвертинних остракод України. Сформульовано критерії спадкової і неспадкової мінливості викопних черепашкових рачків, відповідно яким проведено ревізію четвертинних остракод. Критерієм для розмежування спадкової та неспадкової мінливості у викопних черепашкових рачків визначено достатню для статистики частоту знахідок черепашок із морфологічними змінами одного напряму і ступеню вияву, зафіксовані в геологічному часі. Разові знахідки розглядалися як вияв модифікаційної (неспадкової) мінливості. Підставою для виділення нових таксонів остракод визначено зафіксовані в морфології черепашки вияви спадкової мінливості виду, тобто еволюційні зміни;
визначено принципи і критерії виділення таксономічних ознак для викопних остракод; розроблено уніфіковану систему таксономічних ознак для ієрархічного ланцюга “ряд-вид” прісноводних, солонуватоводних і морських остракод України;
визначено критерії класифікації четвертинних остракод України; складено класифікаційну схему четвертинних остракод України, де відображено точку зору автора на об'єм і співвідношення таксонів. У результаті проведеної ревізії остракод уточнено об'єм двох родин, шести підродин, одного роду, 50 видів; змінено систематичну приналежність до таксона “підродина” шести родів; описано два нових види; змінено назву двох родів і одного підроду; не виділяються одна надродина, 13 родин, одна підродина, чотири триби, два роди, один підрід;
уточнено інформацію щодо екологічної валентності четвертинних остракод, доповнено дані щодо їхнього стратиграфічного положення і географічного поширення;
складено ключі для визначення прісноводних, солонуватоводних і морських четвертинних остракод України, які є необхідною і випробуваною на практиці умовою коректного визначення таксонів;
на підставі аналізу морфології черепашки (характеру і напряму мінливості морфологічних ознак), особливостей онтогенетичного розвитку остракод, даних щодо географічного поширення і стратиграфічного положення рачків визначено основні етапи історичного розвитку прісноводних і морських остракод, починаючи з кембрію; побудовано схему філогенетичних зв'язків для підродин, родин, а також родів;
розроблено українську наукову термінологію для опису черепашкових рачків;
зовнішня і внутрішня будова черепашки четвертинних остракод вивчена на електронному скануючому мікроскопі;
виділено місцеві (комплексна зона, акме-зона, верстви з остракодами) і реґіональний (зона поширення виду для території Східної Європи) біостратиграфічні підрозділи за остракодами для морських і континентальних (алювіальних) відкладів. Поширені у четвертинних відкладах (алювіальних, озерних, лиманних, морських) остракоди є надійним, але практично не задіяним резервом біостратиграфії.
Практичне значення отриманих результатів. Головні положення дисертаційної роботи мають теоретичний характер, але робота призначена насамперед для розв'язання дуже важливого для палеонтолога практичного завдання - науково обґрунтованої коректної діагностики викопних остракод. Отримані результати значно підвищують якість діагностики остракод. Особливо важливе значення для діагностики викопних видів (і, насамперед, гладенькостінних остракод) мають запропонований термінологічно уніфікований підхід і визначальні ключі. Правильне визначення виду є головною умовою детального біостратиграфічного розчленування четвертинних морських і континентальних відкладів, складання кореляційних схем за остракодами, кореляції міжреґіональних і місцевих стратиграфічних схем, проведення палеогеографічних реконструкцій для континентальних водойм України й північної частини Чорного моря. Ці дослідження важливі при проведенні різноманітних геологічних досліджень, створенні геологічних карт; обов'язкові в пошуках корисних копалин, включно з пошуками нафти і газу на Азово-Чорноморському шельфі. Практичне значення, як довідник для палеонтологів і практиків-геологів, має монографічний опис остракод України, доповнений Палеонтологічним атласом, який також є визначником четвертинних остракод України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є ориґінальним науковим дослідженням, що базується на вивченні матеріалу, зібраного особисто автором. Результати та висновки дисертації, що було опубліковані, отримані самостійно. Надруковані праці є результатом роботи автора і містять нові дані, раніше відсутні у вітчизняній і світовій літературі даного напрямку досліджень.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і обговорювалися на Всеcоюзній конференції з мікропалеонтології (Одеса, 1980); сесіях Українського палеонтологічного товариства: VIII (1987), IX (1988), X (1989), XI (1990), XIV (1993), XVIII (1995), XIX (1996), XX (1997), XXIII (2000), XXIV (2001), XXV (2002), XXVI (2002); сесіях Всесоюзного палеонтологічного товариства - XXXIV (1988), XLIX (2003), Всесоюзній конференції “Проблемы кайнозойской палеоэкологии и палеогеографии морей Северного Ледовитого океана” (Мурманськ, 1989), Всеросійській нараді з вивчення четвертинного періоду (Москва, 1994: Смоленськ, 2002), Міжнародних сесіях четвертинної комісії INQUA (Київ, 2001; Уфа, 2002), Другій Міжнародній конференції “Interfaces against pollution” (Угорщина, 2002), Міжнародній конференції “Biological Processes Associated With Impact Event” (Кембридж, 2003), конференції “Сучасні проблеми геологічної науки” (Київ, 2003).
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з текстової частини і додатка. Текстова частина (377 сторінок) включає вступ, сім розділів, висновки, список цитованої літератури (20 сторінок, 288 літературних джерел, із них 193 роботи вітчизняних авторів, 95 робіт іноземних авторів). Додаток (112 сторінок) включає 9 малюнків, 22 таблиці та Палеонтологічний атлас, який складається з 35 палеонтологічних таблиць.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 40 робіт, серед яких чотири монографії, одна з яких депонована, 19 наукових статей та 17 тез до конференцій та симпозіумів; із них сім праць опубліковано в співавторстві. В фахових виданнях опубліковано 21 роботу, в тому числі три монографії.
Автор дисертації висловлює щиру подяку співробітникам Інституту геологічних наук НАН України: директорові, членові-кореспонденту АН України П.Ф.Гожику, академікові НАН України І.І.Чебаненку, членові-кореспонденту АН України В.М.Семененку, завідувачу відділу геології антропогену, доктору геол.-мін. наук В.М.Шовкоплясу, докторам геолого-мінералогічних наук О.Є.Лукіну, О.К.Щеголеву, М.М.Іваніку, В.Ю.Зосимовичу, В.А.Рябенку, В.І.Полєтаєву, Б.Ф.Зернецькому, А.В.Матошку (Інститут географії НАН України, Київ), доктору біологічних наук С.В.Сябряй, доктору геологічних наук Т.П.Міхницькій, О.П.Ольштинській, кандидату технічних наук Н.Ю.Бредіс (НД реставраційний центр України, Київ), кандидату біол. наук О.Ф.Крахмальному (Ін-т ботаніки НАН України), а також І.Ю.Нєустроєвій (Ін-т озєроведенія РАН, Санкт-Петербург, Росія), І.О.Ніколаєвій (ВСЕГЕІ, Санкт-Петербург, Росія), Л.М.Мельніковій (ПІН РАН, Москва, Росія), В.А.Чіжовій (ВНІІ нафти і газу, Москва, Росія), С.Ф.Зубовічу (Ін-т геохімії та геофізики НАН Бєларусі, Мінськ, Бєларусь), В.І.Павловській (ВНІГРІ, Санкт-Петербург, Росія), Я.І.Старобогатову (ЗІН РАН, Санкт-Петербург, Росія), А.Л.Коваленко (Кишинів, Молдова), Ю.А.Борисенку (ХНУ, Харків),
|
Н.А.Акатовій, Г.І.Кармішиній, К.Н.Негадаєву-Ніконову, Ю.Б.Люльєву, |
за поради і |
консультації, надані у різний час.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ЧЕТВЕРТИННИХ ОСТРАКОД УКРАЇНИ
Огляд досліджень четвертинних остракод починається першими роботами середини ХІХ-го століття й охоплює сучасні наукові здобутки стосовно різних частин земної кулі (Європи, Азії, Африки, Північної, Центральної та Південної Америки, Австралії, Антарктики, Атлантичного і Тихого океанів, Північного, Середземного, Чорного і Каспійського морів). Залучено всі напрями вивчення викопних остракод - систематику, таксономію, філогенію, палеогеографію, зоогеографію, еволюцію, стратиграфію, методику дослідження черепашки. Вивчення четвертинних остракод на території України мало несистематизований, фраґментарний характер. Описано видовий склад остракод із чаудинських відкладів (Крим) і алювію V н. т. Нижнього Дунаю, II-V н. т. річок Прут і Дністер, нижньо-верхньочетвертинних відкладів Полісся (північ України) і району Керченської протоки (Азово-Чорноморський басейн).
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ЧЕТВЕРТИННИХ ОСТРАКОД УКРАЇНИ
Фактичний матеріал і основні місцезнаходження четвертинних остракод України. Дисертаційна робота є підсумком двадцятип'ятирічного вивчення автором четвертинних остракод. Фактичний матеріал зібрано автором протягом 1977-2002 років. Він складається з 2760 зразків порід із відслонень річкових терас Дунаю, Дніпра і його приток (Десни, Сули, Псла, Ворскли, Норина), річок басейну Азовського моря - Молочної, Берди (усього 210 зразків); свердловин, пробурених у акваторіях лиманів північно-західного узбережжя Чорного моря (усього 700 зразків із 36 свердловин), у північно-західній частині шельфу Чорного моря від траверзу озера Сасик до Тендрівської коси (900 зразків із 76 свердловин); на шельфі західної частини Кримського півострова (600 зразків із 36 свердловин); на Керченському півострові (озера Тобечік, Узунларське; п'ять зразків із двох свердловин). Також вивчалися черепашкові рачки з Таманського півострова (Ахтанизівський лиман, Росія; 90 зразків із трьох свердловин), акваторії Онезької затоки (Біле море, Арктичний шельф; 62 зразки з 10 колонок, 25 дночерпальних проб) і Тиренського моря (Середземне море, 168 зразків із 28 колонок).
Авторська колекція четвертинних остракод включає прісноводні, солонуватоводні, морські сучасні й викопні остракоди і нараховує більше чотирьох тисяч екземплярів. Для вивчення систематичного складу остракод проаналізовано 1424 види четвертинних остракод із 1970 відомих у літературі, проведено більше 10 тисяч вимірів параметрів черепашок. При визначенні остракод були використані колекції Зоологічного інституту РАН та ВНІГРІ (м. Санкт-Петербург, Росія), Інституту геохімії та геофізики АН Бєларусі (м. Мінськ), Київського університету ім. Т.Шевченка (м. Київ). Колекція четвертинних остракод України Н.Дикань № 3000 зберігається у відділі геології антропогену Інституту геологічних наук НАН України.
Особливості збору фауни остракод із природних відслонень і свердловин. Викладено методику збору зразків із літологічних різновидів у відслоненнях і керні свердловин (членування робочих інтервалів, об'єми проб).
Первинна обробка матеріалу. Дано опис відмивки, збору і очищення черепашок.
Мікроскопічне вивчення четвертинних остракод України. Вивчення остракод здійснювалося за допомогою мікроскопа МБС-9 та електронного скануючого мікроскопа ISM-35C. Дано методику визначення числових параметрів черепашки.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СИСТЕМАТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ ЧЕТВЕРТИННИХ ОСТРАКОД
Основні принципи класифікаційної роботи. Основними принципами, на яких базувалося систематичне вивчення четвертинних остракод, стали: виявлення усіх елементів зовнішньої і внутрішньої будови черепашки, які обов'язкові для її повного опису (таких елементів визначено 45); обов'язкове визначення числових параметрів для морфологічних елементів із кількісними характеристиками (таких елементів - 23) і їх статистична оцінка; обов'язкове врахування діапазону мінливості морфологічних елементів (визначено межі мінливості кожної морфологічної ознаки, які поділено на мало- і значно мінливі ознаки); формалізація якісних ознак; максимально детальний опис особливостей будови кожного морфологічного елемента; визначення таксономічного значення кожної морфологічної ознаки; використання виключно уніфікованої термінології для характеристики морфологічних елементів зовнішньої та внутрішньої будови черепашки; формалізація опису кожного таксона.
Уніфікована термінологія обов'язкова при систематичному описі остракод. При монографічному вивченні четвертинних черепашкових рачків було використано існуючу й додатково розроблену термінологію. Під терміном розуміється чітка і однозначна назва елемента черепашки остракод, що використовується при визначенні таксона будь-якого систематичного рівня. Морфологічні елементи черепашки поділено на три групи: морфологічні елементи з числовими характеристиками (наприклад, кут нахилу спинного краю); морфологічні елементи, які характеризуються якісними показниками (наприклад, арковидна форма спинного краю); деталі форми морфологічних елементів із відносними якісними показниками (наприклад, слабо опуклий задній кінець у задньоспинній частині).
Вперше формалізовано опис 15 морфологічних елементів із кількісними показниками: ширина сплощеного козирка вздовж переднього (заднього) кінця; кут нахилу спинного краю; кут, під яким спинний край переходить до переднього й заднього кінців; ступінь увігнутості черевного краю; кут, під яким черевний край переходить до переднього і заднього кінців; ступінь скошення переднього кінця у передньоспинній частині; ступінь скошення заднього кінця у задньоспинній частині; ширина безструктурної пластинки на передньому кінці; співвідношення ширини безструктурної пластинки з шириною порово-канальної зони на передньому і задньому кінцях; співвідношення ширини порово-канальної зони на передньому і задньому кінцях; кількість гілок, на які розгалужуються крайові порові канали; кількість відбитків м'язів фронтальної підгрупи. Складено схему опису викопних остракод, що містить уже існуючі терміни (“Практическое руководство по микрофауне СССР”, 1989; Шорников, Михайлова, 1990), а також нові терміни, необхідні для характеристики систематичних ознак різного таксономічного рівня, отримані в результаті комплексного вивчення четвертинних остракод України. Поділ бокової поверхні стулки на області дано за “Treatise on Invertebrate Paleontology. Part Q. Arthropoda 3 (Crustacea, Ostracoda)” (1961); схема місцезнаходження елементів макроскульптури - за Є.І.Шорніковим, Є.Д.Міхайловою (1990).
Схема опису черепашки четвертинних остракод:
форма у боковій проекції: субовальна, неправильно субовальна, субокруглена, неправильно субокруглена, округлено субпрямокутна, округлено субтрапецієвидна, округлено субтрикутна, неправильна округлено субтрикутна, неправильна “капцеподібна”, округлена субромбовидна, неправильна округлено субромбовидна;
наявність (відсутність) конверґенції до заднього кінця: конверґенція значна (слабка);
товщина: тонка (товста, дуже товста); прозора (напівпрозора, непрозора);
колір;
тип охоплення: ліво- чи правоперекриваючий; охоплення: вздовж спинного краю, черевного краю, переднього кінця, заднього кінця, в області передньочеревної, передньоспинної, середньочеревної, задньоспинної частини, передньоспинного кута;
асиметрія стулок: асиметрія стулок значна (слабка); стулки симетричні;
довжина черепашки (L): маленька (менша 0.57 мм), середня (0.91-0.57 мм), велика (більша 0.91 мм);
ступінь подовженості черепашки (L/H): укорочена (L/H<1.7), помірно подовжена (1.7?L/H?2.1), подовжена (L/H>2.1);
ступінь опуклості черепашки (L/W): сплощена (L/W?2.6), помірно широка (1.6?L/W?2.6), опукла (1.3<L/W?1.6), значно опукла (L/W?1.3);
найбільша висота черепашки (H): у передній третині, задній третині, посередині стулки, розташована вздовж усієї довжини стулки, частково зміщена відносно середини до переднього (заднього) кінця;
місцезнаходження максимальної опуклості черепашки: у центральній, центральноспинній, середньоспинній, середньозадній, задньоспинній, задньоцентральній, центральночеревній, задньочеревній частині;
форма максимальної опуклості черепашки: у формі широкої (вузької) опуклості, плеската, конусоподібна; поступово спадає до кінців і країв, круто (вертикально) спадає до заднього кінця;
характер опуклості стулки: сплощена вздовж переднього (заднього) кінця (ширина сплощеного козирка становить n/m довжини стулки: вузька - становить <1/11 довжини стулки, середньої ширини - 1/11-1/6 довжини стулки, широка - >1/6 довжини стулки); у середньоспинній частині; у задньочеревній частині; уздовж черевного краю; на межі задньої і центральної третин знаходиться широка (вузька) увігнутість;
спинний край: форма: арковидний, опуклий (слабо опуклий, значно опуклий), прямий, увігнутий, опукло прямий, хвилястий; ступінь нахилу до переднього (заднього) кінця: значно нахилений (кут нахилу ?11°), слабо нахилений (кут нахилу <11°); перехід до переднього і заднього кінців: плавно округлений, спрямлений, слабо (значно) увігнутий, під широко округленим (вузько округленим, чітким) тупим (гострим, прямим) кутом у градусах; кардинальні кути: передній (задній) кут слабо (значно) виражений, не виражений;
черевний край: якщо паралельний спинному краю - фіксується; форма: широко (вузько) опуклий, прямий, широко (вузько) увігнутий, хвилястий; ступінь увігнутості: слабо увігнутий (?8°), значно увігнутий (>8°); найбільша увігнутість знаходиться: у передній третині, посередині стулки, частково зміщена до переднього (заднього) кінця; перехід до переднього і заднього кінців: плавно (різко) округлений, під округленим (чітким) тупим (гострим, прямим) кутом у градусах;
різниця висоти переднього і заднього кінців: незначна (кут нахилу спинного краю <11°), значна (кут нахилу спинного краю ?11°), передній і задній кінці однієї висоти;
передній кінець (h1) (при асиметричній будові черепашки описується окремо права і ліва стулки): значно (частково) нижчий (вищий) за задній; кінці однієї (майже однієї) висоти; форма: плавно (різко) округлений; широко (вузько) округлений, загострений, наближається до вертикального, округлений тупий кут; форма переднього кінця вздовж краю стулки: край рівний, нерівний (хвилястий, гребневидний); ступінь скошення у передньоспинній частині: слабо скошений (під кутом ?29°), значно скошений (під кутом >29°); форма лінії скошення у передньоспинній частині: прямовисна, слабо (значно) опукла (увігнута);
задній кінець (h2): див. “передній кінець”;
поперечна розчленованість черепашки: слабка (значна, черепашка нерозчленована);
макроскульптура: розвинута (нерозвинута); поверхня тонкоскульптурована (грубоскульптурована);
елементи макроскульптури I порядку: ребро за положенням: крайове переднє (заднє, спинне, черевне), поздовжнє спинне (задньоспинне, серединне, черевне), поперечне, концентричне, підковоподібне; ізольовані (з'єднані між собою); чітке (згладжене); ребро за формою: розщеплене (нерозщеплене), довге (коротке), пряме (вигнуте), широке (вузьке), сплощене (округлене, загострене, пластинкове), високе (низьке), з чіткими (нечіткими) контурами підошви;
борозна (борозни): слабо виражена (чітка); місцезнаходження (передня, серединна, задня); перпендикулярна (під кутом) поздовжній осі; починається від передньоспинного кута (середини стулки, частково зміщена до переднього кінця); паралельні (розташовані під кутом) одна до одної; довжина (коротка - не доходить лінії поздовжньої осі, довга - доходить (перетинає) лінію поздовжньої осі, до субцентральної ямки, чи черевного ребра; глибина (мілка, глибока), ширина (вузька, широка);
бугор: місцезнаходження (передні - передньоспинний, середньо-передній, передньочеревний; преадукторні - спинний, середній, субцентральний, черевний; постадукторні - спинний, середній, черевний; задні - задньоспинний, середньо-задній, задньочеревний; передньо-центральний, задньо-центральний); висота (високий, низький); асиметричної (симетричної) форми; форма (округлий, конусоподібний, кулеподібний); основа бугра вузька (широка); верхівка бугра широко (вузько) округлена (гостра); напрям нахилу бугра чи його верхівки (вертикальний, нахилений до заднього кінця); ступінь нахилу (слабо нахилений, значно нахилений); ямка: розмір (маленька, велика), глибина (глибока, мілка), дно (рівне, опукле, увігнуте, гладеньке, дрібноямкувате);
елементи макроскульптури II порядку (шипи, зубчики, оторочка, маленькі бородавчаті бугорки): місцезнаходження (крайові, бокові), кількість (рідкісні, численні), розміри (маленькі, середнього розміру, великі), форма (ширина основи, форма верхівки, ступінь і напрям нахилу);
мезоскульптура: розвинута (поверхня тонкоскульптурована, грубоскульптурована), нерозвинута (поверхня гладенька, з тонкою штриховкою);
типи мезоскульптури: ямкувата: за розміром ямок - дрібноямкувата, середньоямкувата, великоямкувата; ямки розташовані рівномірно (нерівномірно); зміна розмірів ямок уздовж поверхні стулки; коміркова: за розміром комірок - дрібнокоміркова, середньокоміркова, великокоміркова; за формою комірок - округлокоміркова, кутоватокоміркова; за кількістю граней комірки - тригранна, чотиригранна прямокутна чи ромбічна, поліґональна п'ятигранна, шестигранна; форма граней - згладжені (чіткі), загострені (округлені); тонкі (середньої ширини, широкі); ребриста (кількість ребер, їх напрямок - концентричні, поздовжні, поперечні, сітчасті, діаґональні, радіальні, звивисті);
пляма (бугорок) ока: є (відсутня);
структурні елементи внутрішньої пластинки (кайма, септи, контактний кнопкоподібний бугорок): місцезнаходження, орієнтація відносно інших структур, кількість, форма, висота, ширина;
співвідношення лінії зрощення і внутрішнього краю: лінія зрощення зливається (не співпадає) з внутрішнім краєм на передньому і задньому кінцях, лінія зрощення співпадає з внутрішнім краєм на передньому кінці, лінія зрощення паралельна краю стулки у задній частині;
безструктурна пластинка (бп): розвинута на передньому і задньому кінцях (на передньому кінці); форма півмісяця (нерівних обрисів) на передньому і задньому кінцях; поверхня: рівна (нерівна з одним чи подвійним перегином); ширина на передньому і задньому кінцях: вузька (<1/11 довжини стулки), середньої ширини (складає 1/11-1/6 довжини стулки), широка (>1/6 довжини стулки); співвідношення з шириною порово-канальної зони на передньому і задньому кінцях (у n разів ширша чи вужча за порово-канальну зону, дорівнює порово-канальній зоні);
порово-канальна зона (пкз): ширина на передньому кінці: вузька (<1/11 довжини стулки), середньої ширини (становить 1/11-1/6 довжини стулки), широка (>1/6 довжини стулки); співвідношення з шириною порово-канальної зони на задньому кінці (ширша, однієї ширини); кількість крайових порових каналів на передньому кінці: маленька (?21), середня (22-40), велика (>40); збільшується (зменшується) у напрямі спинного і черевного країв; розташування каналів одноярусне (двоярусне); рівномірно (нерівномірно) розташовані; поодинокі чи згруповані по n каналів (кількість каналів у групах); загальна форма каналів: прості (прямі, вигнуті, шпичасті), непрості (дихотомуючі - роздвоюються на два прямих канали з основи, середини головного каналу чи у його верхівці; радіальні - пучок складається з n прямих каналів; розгалужені - розгалужуються на n хвилястих гілок із середини головного рівного каналу); форма каналів: рівні вузькі (широкі), ампулоподібні, лійкоподібні; довжина: довгі (короткі);
поверхневі порові канали: чіткі (малопомітні); рідкісні (густі); з сенсорними щетинками (без щетинок); за формою відкриті (ситоподібні); за характером поздовжнього перерізу прямі (лійкоподібні); за відношенням до поверхні заглиблені (підвищені); за щільністю на передній, задній, черевній, спинній ділянках рідкісні (щільні);
замковий апарат: замкові вушка розвинуті (нерозвинуті); мають форму арковидних (конусоподібних) виступів; рівні (загнуті всередину), широкі (вузькі), високі (низькі);
тип замка - адонтний (підтипи: ректодонтний, пріонодонтний, псевдоадонтний), лофодонтний (підтипи: лофодонтний, пентодонтний), десмодонтний, меродонтний (підтипи: палеомеродонтний, голомеродонтний, антимеродонтний, гемімеродонтний), гетеродонтний, ентомодонтний, лободонтний, амфідонтний (підтипи: парамфідонтний, геміамфідонтний, голоамфідонтний), шизодонтний, гонгілодонтний; одно- (дво-, триелементний…); рівно- (різноелементний); ліво- (правоваликовий, лівожолобково-валиковий); співвідношення довжини бокових (переднього, заднього) і середнього відділів;
будова бокових відділів на правій і лівій стулках: чим представлені (зуби, ямки), їхня насіченість (гладенькі, насічені), висота (високі, низькі), форма зубів (бугоркуватий, конусоподібний, пластинчатий, гребнеподібний);
будова середнього відділу на правій і лівій стулках: чим представлені (валик, лезоподібний край, жолобок, ямки, зуби), насіченість (гладенькі, насічені), висота (високий, низький), ширина (товстий, тонкий), форма (щаблеподібний жолобок);
відбитки м'язів адукторної підгрупи: тип розташування: розетковий, центричний, однорядний, багаторядний (дво-, трирядний…); кількість відбитків; детальний опис їхнього розташування; нерозщеплені (розщеплені на n частин, їхнє місцезнаходження); розмір (великі, середнього розміру, маленькі), форма (овальна, округла, неправильна);
відбитки м'язів мандібулярної підгрупи: розташування відносно адукторної підгрупи; кількість відбитків, розмір (великі, маленькі), форма (овальна, округла, неправильна);
відбитки м'язів фронтальної підгрупи: кількість відбитків; нерозщеплені (розщеплені на n частин); розмір (великі, середнього розміру, маленькі); форма (овальний, V-подібний, J-подібний, С-подібний).
Критерії класифікації четвертинних остракод. При розробці класифікації четвертинних остракод України було використано порівняльно-морфологічний, філогенетичний, екологічний і географічний критерії. Визначальним був порівняльно-морфологічний критерій. Його сутність полягає у визначенні спорідненості таксонів на підставі подібностей і відмінностей будови черепашки остракод.
Філогенетичний критерій - це визначення спорідненості в ієрархічному ряді таксонів на підставі аналізу діагностичних ознак. Філогенетичний і геохронологічний критерії, які характеризують нерозривний еволюційний процес виникнення нових таксонів у часі, розглядалися у взаємозв'язку, як єдиний філогенетичний критерій. При цьому нагальною була проблема розмежування спадкової та індивідуальної мінливостей, що виникає внаслідок обмеженості фактичного матеріалу і випадковості його знахідок у відкладеннях різного геологічного віку. Основним критерієм спадкової мінливості четвертинних остракод, і відповідно, підставою виділення нових таксонів визначено достатню частоту знахідок черепашок із морфологічними змінами одного напряму і ступеню прояву, зафіксовані в геологічному часі. Прикладом слугує філогенетичний ряд Ilyocypris salebrosa Step. - Ilyocypris postsalebrosa Dyk. - Ilyocypris carinata Kov., у філумів якого протягом пліоцену-голоцену спостерігається спрямованість розвитку елементів макроскульптури на черевному боці стулки зі збереженням загального плану їхнього розташування: один-три маленьких бугри (Ilyocypris salebrosa) - бугор і черевне ребро (Ilyocypris postsalebrosa) - ребро вздовж усього черевного краю (Ilyocypris carinata). Одноразові, неповторювані у часі і просторі зміни морфології черепашки розглядались як прояв неспадкової (індивідуальної) мінливості.
Матеріалом для побудови класифікаційної схеми слугували остракоди, отримані з четвертинних відкладів України. Це обумовило просторове і часове (1.8 млн. років) обмеження фактологічної бази. Тому також враховувалася інформація з літературних джерел щодо філогенії, геохронології та поширення викопних остракод, починаючи з палеозою. Обов'язковим було вивчення закономірностей просторового поширення видів, тобто аналіз вікаріатів (географічний критерій).
Особливе значення надано екологічному критерію, в основі якого лежать функціональні закони існування біосистем. Його сутність полягала у визначенні спорідненості таксонів (насамперед родів і видів) на підставі аналізу умов існування рачків, їхньої екологічної валентності. Екологічний критерій дозволяє аналізувати максимальну кількість абіотичних факторів середовища існування виду та інформацію про його резистентність, критичні пороги толерантності, адаптаційні можливості.
...Подобные документы
Четвертинний період або антропоген — підрозділ міжнародної хроностратиграфічної шкали, найновіший період історії Землі, який триває дотепер. Генетична класифікація четвертинних відкладів, їх походження під дією недавніх і сучасних природних процесів.
контрольная работа [317,0 K], добавлен 30.03.2011Стан української мережі станцій супутникової геодезії. Системи координат, їх перетворення. Системи відліку часу. Визначення координат пункту, штучних супутників Землі в геоцентричній системі координат за результатами спостережень, методи їх спостереження.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 27.11.2015Короткі відомості про цифрові карти місцевості, їх призначення, створення нової цифрової карти. Автореєстрація точок з кроком 1 мм або іншим заданим в масштабі карти. Оформлення і друк фрагментів топографічного плану, створення і видалення підписів.
реферат [51,6 K], добавлен 26.09.2009Загальні вимоги до створення топографічних планів. Технологічна схема створення карти стереотопографічним методом. Розрахунок параметрів аерофотознімальних робіт. Розрахунок кількості планово-висотних опознаків. Фотограмметричне згущення опорної мережі.
курсовая работа [306,0 K], добавлен 25.01.2013Сутність поняття "ґрунт". Фазовий склад ґрунтів. Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти. Забарвлення та гранулометричний склад ґрунту. Структура, новоутворення і включення в ґрунтах. Класифікація, номенклатура та особливості діагностики ґрунтів.
реферат [24,5 K], добавлен 26.02.2011Організаційна структура підприємства "Західгеодезкартографія". Коротка характеристика фізико-географічних умов району проведення польових робіт. Методи і засоби виконання аерофотозйомки. Стандартизація і контроль якості продукції на виробництві.
отчет по практике [3,4 M], добавлен 27.09.2014Створення великомасштабних планів сільських населених пунктів при застосуванні безпілотного літального апарату з метою складання кадастрових планів. Підготовка до аерознімального польоту, формули для розрахунку аерознімання і принципи обробки матеріалів.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 09.12.2015Створення цифрового плану місцевості в масштабі 1:500 згідно польових даних на території ПАТ "Дніпроважмаш". Топографо-геодезичне забезпечення району робіт. Топографічне знімання території. Камеральна обробка результатів польових геодезичних вимірювань.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 13.08.2016Фізико-географічна характеристика Чернігівської області, рельєф місцевості, шляхи сполучення. Визначення необхідної кількості пунктів планового обґрунтування. Проектування полігонометрії та нівелювання, точність проекту. Закладання геодезичних центрів.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 30.11.2011Аналіз геологічної діяльності річок як одного із найважливіших факторів створення сучасного рельєфу Землі. Фактори, що визначають інтенсивність ерозії. Будова річного алювію. Основні причини утворення терас. Потужність дельтових відкладень, їх види.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 12.03.2019Розробка дорожньо-кліматичного графіку, розрахунок весняного та осіннього бездоріжжя. Реферативний опис атмосферного явища. Побудова рози вітрів. Визначення характеристик вологості повітря. Адіабатичні процеси в атмосфері, сухоадіабатичний градієнт.
курсовая работа [213,5 K], добавлен 23.11.2014Розробка проекту топографо-геодезичних робіт для створення цифрових планів. Визначення чисельного та якісного складу працівників, необхідних для виконання даної роботи. Складання календарного графіку, кошторису на виконання польових та камеральних робіт.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 13.11.2014Положення про діяльність Мінекобезпеки України. Основні напрямки діяльності Мінекобезпеки України. Еколого-економічна політика. Реформування та вдосконалення системи управління природокористуванням. Екологічна безпека.
реферат [14,9 K], добавлен 06.08.2007Родовища гідрату природного газу. Газові гідрати у екосистемі Землі. Принципи залягання і склад. Визначення термодинамічних умов утворення газогідратів по спрощеним методикам. Визначення температури гідратоутворення за допомогою формули Понамарьова.
контрольная работа [1,4 M], добавлен 08.04.2012Аналіз конструкції свердловини. Визначення максимальних навантажень на підйомний гак бурової лебідки. Параметри та технічні характеристики вибраної бурової установки. Робота насосно-циркуляційного комплексу. Потужність двигунів привода підйомної системи.
курсовая работа [282,9 K], добавлен 13.11.2011Геологічний опис району, будова шахтного поля та визначення групи складності. Випробування корисної копалини і порід, лабораторні дослідження. Геологічні питання буріння, визначення витрат часу на проведення робіт. Етапи проведення камеральних робіт.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.11.2012Характеристика елементів зрошувальної системи, їх розміщення на плані. Визначення строків поливу і поливних норм для сіянців. Зрошення зайнятого пару. Обґрунтування типу греблі і її параметрів. Визначення потужності насосної станції та об’єму ставка.
курсовая работа [594,5 K], добавлен 06.08.2013Проблема створення запасу прісної води, як найважливішого природного ресурсу для забезпечення розвитку промисловості та сільського господарства. Дослідження загальних та гідрохімічних характеристик каскаду водосховищ та каналів Дніпровського басейну.
курсовая работа [471,6 K], добавлен 09.05.2011Заходи, які проводяться в зв’язку із створенням водосховища з максимальним обмеженням небажаних наслідків. Задачі і організація проектно-вишукувальних робіт при проектуванні ГЕС. Особливості і ефективність інженерного захисту, капітальні вимоги.
реферат [31,2 K], добавлен 19.12.2010Загальні відомості про родовище: стратиграфія; тектоніка. Відомості про нафтогазоносність і водоносність розрізу. Аналіз добувних здібностей свердловин. Визначення максимально допустимого тиску у свердловині. Визначення відносної густини газу у повітрі.
курсовая работа [554,4 K], добавлен 13.03.2011
