Біостратиграфія осадових утворень, палеогеографія та палеоекологія пізньокрейдового морського басейну платформної України (за макрофауною)

Представники палеобіоценозу помірних глибин мешкали у нижній частині літоралі морського басейну на форамініферово-пітонелово-коколітових мулах. У складі палеобіокомплексу систематичним розмаїттям відзначалися двостулкові молюски, менше морські їжаки та брахіоподи. В етологічному відношенні переважали нерухомі, заривальні, напівзаривальні та прикріплені форми, а у трофічному - сестонофаги та детритофаги. Розрахована щільність поселення в палеобіокомплексі становила до 2 особин на 1м².

Характерними представниками палеобіокомплексу помірних глибин є двостулкові молюски роду Inoceramus (понад 50 видів), а також Chlamys cretosa nitida (M a n t.), Dianchora spinosa (S o w.), D. lata (S o w.), Lima hoperi M a n t., Plicatula barroisi P e r o n., Pycnodonte nikitini (A r k h.), P. hippopodium (N i l s s.), Gryphaeostrea lateralis (N i l s s.), G. canaliculata (S o w.); черевоногі молюски - Turbo buchi G o l d f., Trochus amatus O r b.; брахіоподи - Kingena schloenbachi K a t z., Naidinothyris becksi R o e m., Orbirhynchia dispansa P e t t., O. cuvieri O r b., O. ventriplanata (S c h l o e n b.), Cyclothyris aff. plicatilis (S o w.), C. cuvieri (O r b.), C. ventriplanata (S c h l o e n b.), C. aff. plicatilis (S o w.), Rectithyris becksi (R o e m.), Ornathothyris dubia S a h n i, O. rara S a h n i, Cretirhynchia plicatilis var. woodwardi D a v., Terebratulina striata W a h l., T. subrotundata Sow.; морські їжаки - Conulus subconicus O r b., Infulaster hagenovi O r b., I. excentricus F o r b e s, Echinocorys gravesi D e s., E. rossiensis K o n g., E. sphaericus S c h l ь t, E. gibbus L a m., Micraster cortestudinarium (G o l d f.), M. subglobosus P o s., M. corbovis F o r b e s., M. cortestudinarium G o l d f., M. leskei D e s m., Holaster planus M a n t., Cidaris serrifera F o r b., C. granulostriata D e s o r, C. perornata F o r b., Tylocidaris clavigera (K o n i g), Gauthieria radiata (S o r.), Stereocidaris hirudo (S o r.), S. sceptrifera (M a n t.), S. subvesiculosa (O r b.), Sternotaxis planus (M a n t.).

Протягом пізньокрейдової епохи відносна частка встановлених палеобіокомплексів у систематичному складі макробентосу помітно змінювалась. Встановлено поступове зменшення частки палеобіокомплексу прибережного мілководдя з 30% у ранньо-середньосеноманський час до 18% - у маастрихтському віці. Частка палеобіокомплексу помірних глибин становила близько 4% на початку та наприкінці епохи, стрибкоподібно зростаючи до 20% у туроні, коньяку, сантоні та кампані. На палеобіокомплекс мілководдя припадало 58-78% систематичного розмаїття макробентосу впродовж всієї епохи.

Зміни в систематичному складі макрофауни та зональність поширення біокомплексів у пізньокрейдовому морському басейні території платформної України були зумовлені його історичним розвитком та диференціацією життєвих потреб наявних таксонів.

ВИСНОВКИ

Дисертація є науковою роботою палеонтолого-стратиграфічного напряму, яка присвячена детальним дослідженням верхньокрейдових відкладів території платформної України і макрофауністичних решток безхребетних організмів, що їм притаманні, та використанню отриманих даних для вирішення питань біостратиграфії осадових утворень, палеогеографії і палеоекології морського басейну території дослідження.

1. Досліджено і детально проаналізовано систематичнй склад основних груп фауни безхребетних макроорганізмів пізньокрейдового морського басейну території платформної України та їх розповсюдження у верхньокрейдовому розрізі. Найпоширенішими були бентосні форми, які становили понад 80% ориктокоценозів; частка нектонних форм - близько 20%. Серед бентосних форм переважали двостулкові молюски (40%). У систематичному плані вони відносяться до 83 родів і 10 рядів. Більше ніж дві третини загальної кількості видів становили представники птеріоїд, пектиноїд та остреоїд. Другорядну роль в ориктокомплексах пізньої крейди відігравали черевоногі молюски, які відносяться до рядів Prosobranchia і Opistobrahchia - 18%. Майже 95% видів гастропод - це представники ряду Prosobranchia. Лопатоногі молюски представлені всього декількома видами. Серед головоногих молюсків, які існували на території України у пізньокрейдову епоху, найбільшим систематичним розмаїттям виділяються амоніти. Вони відносяться до 44 родів, що становить 66% кількості всіх головоногих молюсків. Кількість родів белемнітів утричі менша. До внутрішньочерепашкових належать шість родів. Наутілоїдеї налічують всього шість видів і три роди. Частка пізньокрейдових брахіопод становила 11% загальної кількості видів макрофауни, причому переважали теребратуліди (85% загальної кількості брахіопод). Частка ринхонелід сягала 10%; до п'яти відсотків - представники рядів Acrotretida, Craniida i Lingulida. Морські їжаки становили 11% ориктоценозу, серед них одна третина видів відносяться до ряду Spatangoida, решта - до рядів Holetypoida, Cidaroida, Stirodonta i Cassiduloida. Кишковопорожнинні нараховують декілька видів і становлять близько 2% ориктоценозу.

2. Вперше розроблено регіональну (провінційну) зональну схему верхньокрейдових відкладів території платформної України за трьома ортостратиграфічними групами макрофауни: белемнітами, амонітами та іноцерамами.

3. За результатами застосування зональних схем з урахуванням рішень МКС та її робочих груп з питань стратиграфії верхньокрейдових відкладів уточнено стратиграфію та кореляцію верхньокрейдових відкладів території платформної України та суміжних регіонів.

4. На підставі особливостей стратиграфічного поширення і зміни складу амонітів та белемнітів у кампан-маастрихтських відкладах України запропоновано проведення кампан-маастрихтської межі для території платформної України за першою появою белемніта Belemnella lanceolata S c h a t s k.

5. Деталізовано та уточнено біостратиграфічні схеми верхньокрейдового відділу території Волино-Поділля, ДДЗ та окраїн Донбасу (за макрофауною).

6. Встановлено, що верхньокрейдові відклади поширені на 44% досліджуваної території. Найбільшу площу розповсюдження мають ранньо-середньосеноманські та туронські відклади, а найменшу - маастрихтські та коньякські. Найсуттєвіші перериви в осадконакопиченні для території платформної України в пізньокрейдову епоху відбулися на межі середнього та пізнього сеноману, пізнього сеноману і турону, маастрихту-палеоцену. Майже безпереривними виявились межі альбу-сеноману і турону-коньяку.

7. Доповнено та узагальнено уявлення про палеогеографічні особливості пізньокрейдового морського басейну території платформної України. Встановлено, що:

- площа пізньокрейдового морського басейну території платформної України досягла чи не найбільших розмірів за всі попередні епохи і становила до 80% досліджуваної території;

- басейн був відносно мілководним; глибини не перевищували 100 м, а протягом більшої частини пізньокрейдової епохи були в межах фіталі (до 50 м);

- морський басейн характеризувався підвищеною солоністю у ранньо-середньосеноманський час та нормальною і дещо пониженою - у турон-маастрихтський віки. Головними хімічними компонентами морської води були SiO₂, CO та CO₂. Крім того, суттєву роль відігравали іони хлору (Сl' ), сульфату (SO₄'), бікарбонату (НСО₃'), карбонату (СО₃''), натрію (Na'), магнію (Mg''), кальцію (Са'') і калію (К');

- води басейну були теплими та помірно-теплими. Максимально теплими (до 26⁰С) вони були у ранньо-середньосеноманський час, помірно-теплими (від 13 до 23⁰С) - з пізнього сеноману по маастрихт включно;

- гідродинамічні умови пізньокрейдового морського басейну характеризувалися відносною стабільністю у турон-сантонський вік та активізацією у сеноманський, кампанський та маастрихтський віки, що було викликано коливаннями рівня морського басейну евстатичної та епейрогенічної природи.

8. В історичному розвитку пізньокрейдового морського басейну території платформної України вперше виділено два етапи: ранньо-середньосеноманський та пізньосеномансько-маастрихтський, які суттєво відрізнялися між собою за гідрологічним, гідрохімічним, температурним режимами та характером осадконакопичення.

Ранньо-середньосеноманський етап становив регресивну фазу апт-сеноманського трансгресивно-регресивного циклу розвитку морського басейну досліджуваної території та характеризувався мілководністю (глибини не перевищували 50 м), підвищеними температурами морської води (від 20,8 до 26°С), незначним температурним градієнтом між поверхневими та придонними водами, збільшеним вмістом у воді розчиненого кремнезему, що призвело до розвитку організмів з кремнієвим скелетом: діатомових водоростей, губок, моховаток та радіолярій. В басейні переважало накопичення піщанисто-гравійно-галечних, піщанисто-черепашково-детритових, піщанисто-вапнистих, піщанисто-мергельних відкладів та черепашників.

Пізньосеномансько-маастрихтський етап характеризувався відносно стабільним розвитком морського басейну з глибинами не більше 100 м, помірно-теплими температурами морської води (від 13,4 до 23,2°С), помітним температурним градієнтом між поверхневими та придонними водами, збільшеним вмістом у воді розчинених СО та СО₂, що зумовило розвиток організмів з карбонатним скелетом, головним чином мікрофауни - коколітів, пітонел та форамініфер. У басейні панувало накопичення піщанисто-вапнистих, піщанисто-мергельних, кременисто-піщанисто-карбонатних відкладів та моховатково-форамініферових і форамініферово-пітонелово-коколітових мулів.

9. Побудовано карти потужностей відкладів, характеру осадконакопичення, глибин морського басейну та літолого-фаціальні для кожного з віків пізньої крейди на основі дослідження числених відслонень, кернового матеріалу свердловин, а також матеріалів Державної геологічної зйомки масштабів 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000.

10. Вперше для верхньої крейди території платформної України подано узагальнюючу картину зміни систематичного складу двостулкових, черевоногих, головоногих, лопатоногих молюсків, брахіопод, морських їжаків та коралів у просторі і часі.

Аналіз систематичного складу і стратиграфічного розповсюдження макрофосилій пізньокрейдових безхребетних дозволив виділити протягом пізньої крейди два максимуми і два мінімуми систематичного розмаїття цих організмів. Перший максимум припадає на середньосеноманський час та початок пізнього сеноману, а другий - на пізньокампанський-ранньомаастрихтський час. Мінімуми зафіксовані у ранньотуронський час і наприкінці маастрихту.

11. Охарактеризовано етолого-трофічну структуру основних бентосних груп макрофауни пізньокрейдового морського басейну платформної України.

В етологічному плані серед безхребетних пізньокрейдового морського басейну існували масові скупчення прикріплених форм - устриць; бісусних, здатних до плавання молюсків - пектиноїд; у туроні, коньяку та сантоні вільнолеглих форм - іноцерамів та активнорухливих - морських їжаків; у сеномані і пізньому кампані напівзаривальних або заривальних двостулкових молюсків, якірних - брахіопод та повзаючих черевоногих молюсків. Нерівномірний розподіл основних груп макрофауни як у просторі, так і у часі пояснюється тісними зв'язками макрофауністичних комплексів з еволюцією середовища їх існування (зміна площі і глибини басейну, умов осадконакопичення, типу субстрату та ін.).

У трофічному відношенні 90% бентосних форм пізньокрейдової епохи були сестонофаги. Незначну частку складали фітофаги, грунтоїди та хижаки.

12. Детально досліджено екологічні фактори та їх вплив на розповсюдження та систематичний склад макрофауністичних угруповань.

Головну роль в розселенні та розмаїтті пізньокрейдової макрофауни відіграв тип субстрату та його зміна, яка залежала від характеру осадконакопичення.

Особливості фаціальної приуроченості основних груп макробентосу дозволили встановити головні типи субстрату, придатні для їх проживання у пізньокрейдову епоху: твердий, пухкий та мулистий. На твердому субстраті, представленому піщанисто-гравійно-галечними та піщанисто-черепашково-детритовими відкладами, мешкало до 30% систематичного складу представників макрофауни. На пухкому субстраті, що складений піщанисто-вапнистими, піщанисто-мергельними, кременисто-піщанисто-карбонатними відкладами та моховатково-форамініферовими мулами, - до 65%, і лише близько п'яти відсотків - на мулистому субстраті, представленому форамініферово-пітонелово-коколітовими мулами.

Встановлено прямий корелятивний зв'язок між типом субстрату морського басейну та розповсюдженням і розмаїттям бентосних угруповань. При переважанні твердого та, частково, пухкого субстратів спостерігаються максимуми розмаїття бентосних форм (середній сеноман - початок пізнього сеноману, пізній кампан -маастрихт) і, навпаки, при домінуванні мулистого та, частково, пухкого субстратів фіксуються мінімуми (турон - сантон). Зміна типу субстрату призводила до зміни ареалів мешкання представників макрофауни.

Всебічний палеоекологічний аналіз бентосних макрофауністичних угруповань дозволив вперше докладно висвітлити корелятивні зв'язки зміни складу макрофауністичних комплексів пізньокрейдового морського басейну території платформної України з еволюцією середовища їх проживання та встановити, що головну роль в розподілі груп макрофауни відігравала їх адаптація до різних місць проживання. Конкуренція за харчовий ресурс та за простір, придатний для існування мала другорядне значення.

13. Встановлено та описано три характерних макрофауністичних біокомплекси морського басейну території платформної України у пізньокрейдову епоху, пов'язаних з біотопами прибережного мілководдя, мілководдя та помірних глибин.

Розглянуто співвідношення і територіальний розподіл цих біокомплексів протягом пізньокрейдової епохи.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стратиграфія мезокайнозойських відкладів північно-західного шельфу Чорного моря / [Гожик П.Ф., Маслун Н.В., Плотнікова Л.Ф., Іванік М.М., Якушин Л.М., Іщенко І.І.]. К.: Логос, 2006. 171 с., 54 іл. Внесок пошукувача: літолого-фаціальний аналіз верхньокрейдових відкладів досліджуваної території, формулювання палеогеографічних висновків, графічний супровід роботи, обговорення результатів і складання рукопису.

2. Васильєв О.М. Хімічний склад черепашок устриць з верхньої крейди північної окраїни Донбасу / О.М. Васильєв, Л.І. Смислова, М.С. Ковальчук, Л.М. Якушин // Геол. журн. 1998. № 3-4. С. 75-80. Внесок пошукувача: фактичний матеріал, формулювання палеогеографічних висновків, обговорення результатів і складання рукопису.

3. Якушин Л.М. До питання про кампан-маастрихтську межу Донбасса / Л.М. Якушин // Геол. журн. 2001. № 4. С. 129-131.

4. Якушин Л. Новий вид фоладомій (Bivalvia) з маастрихтських відкладів Львівсько-Люблинського прогину // Палеонтол. зб. 2003. № 35. С. 43-45.

5. Иванов А.В. Эпибионтия позднемеловых бентосных сообществ юго-востока Восточно-Европейской платформы / А.В. Иванов, Л.Н. Якушин // Теоретичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2003. С. 97-98. (Збірник наукових праць ІГН НАН України). Внесок здобувача: постановка завдання дослідження, інтерпретація палеонтологічних та палеоекологічних даних, обробка літератури, обговорення результатів і складання рукописів.

6. Якушин Л.М. Кореляція меж ярусів верхньої крейди Західної Європи і платформної України за макрофауною, форамініферами та нанопланктоном / Л.М. Якушин // Проблеми стратиграфії фанерозою України / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2004. С. 88-90. (Збірник наукових праць ІГН НАН України).

7. Якушин Л. Систематичний склад і особливості екології сеноманських Mollusca і Brachiopoda платформних областей України / Леонід Якушин // Палеонтол. зб. 2004. № 36. С.64-69.

8. Якушин Л.М. Особливості розвитку макрофауни пізньокрейдових платформних морів України / Л.М. Якушин // Біостратиграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2005. С. 101-106. (Збірник наукових праць ІГН НАН України).

9. Якушин Л. Пізньокрейдові біотичні події на південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи (за макрофауною) / Леонід Якушин // Палеонтол. зб. 2005. № 37. С. 78-83.

10. Плотнікова Л.Ф. Детальна стратифікація нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря / Л.Ф. Плотнікова, Л.М. Якушин, І.І. Іщенко // Біостратиграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2005. С. 75-80. (Збірник наукових праць ІГН НАН України). Внесок пошукувача: постановка завдання дослідження, літолого-фаціальний аналіз, обробка літератури, обговорення результатів і складання рукописів.

11. Плотнікова Л.Ф. Нові дані про стратиграфію нижньокрейдових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря / Л.Ф. Плотнікова, Л.М. Якушин, І.І. Іщенко // Тектоніка і стратиграфія. 2005. Вип. 34. С. 93-99. Внесок пошукувача: постановка завдання дослідження, літолого-фаціальний аналіз, обробка літератури, обговорення результатів і складання рукописів.

12. Якушин Л.М. Зональна стратиграфічна шкала верхньокрейдових відкладів Волино-Поділля (за макрофауною) / Л.М. Якушин // Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2006. С. 128-138. (Збірник наукових праць ІГН НАН України).

13. Плотнікова Л.Ф. Нові дані про стратиграфію сеноманських відкладів північно-західного шельфу Чорного моря / Л.Ф. Плотнікова, Л.М. Якушин, І.І. Іщенко // Сучасні напрямки української геологічної науки / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2005. С. 249-255. (Збірник наукових праць ІГН НАН України). Внесок пошукувача: постановка завдання дослідження, літолого-фаціальний аналіз, обробка літератури, обговорення результатів і складання рукописів.

14. Плотнікова Л.Ф. До питання про палеогеографічні умови формування осадових комплексів північно-західного шельфу Чорного моря у пізньокрейдовий час / Л.Ф. Плотнікова, Л.М. Якушин, І.І. Іщенко // Вісн. Львівськ. нац. ун-ту. ім. Івана Франка - 2006. Серія геолог. Вип. 20. С. 43-54. Внесок пошукувача: постановка завдання дослідження, інтерпретація та формулювання палеогеографічних висновків, обговорення результатів і складання рукопису.

15. Якушин Л. Біостратиграфія верхньокрейдових відкладів Дніпровсько-Донецької западини (за макрофауною) / Леонід Якушин // Палеонтол. зб. № 9. 2007. С. 76-84.

16. Якушин Л.М. Палеогеографічні особливості формування верхньокрейдової товщі Донбасу / Л.М. Якушин // Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2007. С. 177-181. (Збірник наукових праць ІГН НАН України).

17. Іщенко І.І. Літолого-петрографічні особливості крейдових карбонатних колекторів північно-західного шельфу Чорного моря / І.І. Іщенко, Л.М. Якушин // Проблеми нафтогазової промисловості / [ відп. ред. Д.О. Єгер ].

К., 2007. Вип. 5. С. 137-139. (Збірник наукових праць ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України»). Внесок пошукувача: літолого-фаціальний аналіз крейдових відкладів досліджуваної території, інтерпретація та формулювання палеогеографічних висновків, обговорення результатів і складання рукопису.

18. Іщенко І.І. Встановлення переривів в осадконакопиченні у крейдових розрізах свердловин північно-західного шельфу Чорного моря / І.І. Іщенко, Л.М. Якушин, Л.Ф. Плотнікова // Тектоніка і стратиграфія - 2007. Вип. 35. С. 113-124. Внесок пошукувача: постановка завдання дослідження, основна роль у вивченні матеріалу і обробці літератури, обговорення результатів і складання рукописів.

19. Іщенко І.І. Палеогеографія території платформної України у сеноманський час / І.І. Іщенко, Л.М. Якушин // Геол. журн. 2008. № 1. С. 38-47. Внесок пошукувача: постановка завдання дослідження, основна роль у вивченні матеріалу і обробці літератури, обговорення результатів і складання рукописів.

20. Іщенко І.І. Палеогеографія території платформної України у туронський час / І.І. Іщенко, Л.М. Якушин // Геол. журн. 2008. № 2. С. 62-68. Внесок пошукувача: постановка завдання дослідження, основна роль у вивченні матеріалу і обробці літератури, обговорення результатів і складання рукописів.

21. Іщенко І.І. Палеогеографія території платформної України у коньякський час / І.І. Іщенко, Л.М. Якушин // Геол. журн. 2008. № 3. С. 113-118. Внесок пошукувача: постановка завдання дослідження, основна роль у вивченні матеріалу і обробці літератури, обговорення результатів і складання рукописів.

22. Іщенко І. Еволюція умов осадконакопичення в крейдовий час на території північно-західного шельфу Чорного моря / Ігор Іщенко, Леонід Якушин // Вісн. Київськ. нац. ун-ту. ім. Тараса Шевченка - Вип.43. 2008. С. 20-22. Внесок пошукувача: основна роль у вивченні матеріалу і обробці літератури, обговорення результатів і складання рукописів.

23. Gozhik P.F. Stratigraphic model of the mesozoic and cenozoic of the western Blac sea basin / P.F. Gozhik, N.V. Maslun, M.M. Ivanik, L.F. Plotnikova, L.N. Yakushin // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. К., 2008. № 1. С. 55-69. Внесок пошукувача: літолого-фаціальний аналіз верхньокрейдових відкладів досліджуваної території, формулювання палеогеографічних висновків обговорення результатів роботи.

24. Якушин Л.М. Натрій і стронцій у черепашковій речовині молюсків як індикатори палеосолоності морських басейнів / Л.М. Якушин // Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє : матер. Міжнар. наук. конф. до 50-річчя кафедри геоморф. і палеогеограф. Львівськ. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 18-20 жовтня 2000 р. : тези допов. Львів, 2002. С. 66-67.

25. Плотникова Л.Ф. Новые данные по стратиграфии меловых отложений Украинского щита // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії / Л.Ф. Плотникова, Л.Н. Якушин [відп. ред. Ю.В.Тесленко]. К., - 2002. С. 62-64. Внесок пошукувача: постановка завдання дослідження, основна роль у вивченні матеріалу і обробці літератури, обговорення результатів і складання рукописів.

АНОТАЦІЯ

Якушин Л.Н. Биостратиграфия осадочных отложений, палеогеография и палеоэкология позднемелового морского бассейна платформенной Украины (по макрофауне). - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора геологических наук по специальности 04.00.09 - палеонтология и стратиграфия. - Институт геологических наук НАН Украины. Киев, 2010.

Диссертация посвящена детальным исследованиям верхнемеловых отложений территории платформенной Украины и содержащимся в них макрофаунистическим остаткам, а также использованию полученных данных для решения вопросов биостратиграфии осадочных отложений, палеогеографии и палеоэкологии позднемелового морского бассейна исследуемой территории.

Установлены и детально проанализированы систематический состав основных групп макрофауны беспозвоночных позднемелового морского бассейна территории платформенной Украины и распространение их представителей в верхнемеловом разрезе.

Проведен критический анализ биостратиграфических схем верхнего отдела меловой системы территории платформенной Украины по макрофауне.

Впервые для верхнемеловых отложений исследуемой территории разработана региональная зональная схема по макрофауне, а также внесены изменения и дополнения в биостратиграфические схемы Волыно-Подолии, окраин Донбасса и Днепровско-Донецкой впадины с учетом новейших данных о геологическом строении исследуемой территории, а также решений Международного стратиграфического комитета и его рабочих групп по вопросам стратиграфии верхнемеловых отложений. Проведена корреляция верхнемеловых отложений исследуемой территории с одновозрастными образованиями Европы и России.

Обосновано проведение кампан-маастрихтской границы на территории платформенной Украины по первому появлению белемнита Belemnella lanceolata S c h a t s k.

Получены новые сведения о геологическом строении верхнемеловой толщи исследуемой территории. Установлены площади распространения и мощности верхнемеловых отложений. Доказано отсутствие верхнемеловых отложений на большей части территории платформенной Украины. Расширены представления о потере значительного объема верхнемеловых образований во время континентальных условий развития исследуемой территории, главным образом в послемеловое и частично в позднемеловое время. Установлены региональные перерывы в осадконакоплении на границах среднего и позднего сеномана, позднего сеномана и турона, маастрихта и палеоцена.

Реконструировано развитие эпиконтинентального морского бассейна на территории платформенной Украины в позднемеловую эпоху. Определено состояние основных параметров палеобассейна, а именно: площади распространения, глубины, гидрологического режима, химического и газового состава морской воды и солености. Реконструирован характер осадконакопления в палеобассейне для исследуемой территории. Выделено два этапа развития палеобассейна: ранне-среднесеноманский и позднесеноманско-маастрихтский, которые существенно отличались между собой по гидрологическому, гидрохимическому, температурному режимам и характеру осадконакопления.

Доказано, что наиболее значительные геоисторические преобразования в позднемеловую эпоху произошли на границе среднего и позднего сеномана. Именно с ними связана коренная перестройка в характере осадконакопления в палеобассейне, которая положила начало формированию мощной формации «писчего мела» и сопровождалась перестройкой органического мира.

На основе комплексного исследования многочисленных обнажений, кернового материала скважин, а также материалов Государственной геологической съемки масштабов 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000 построены карты мощностей отложений, условий осадконакопления и литолого-фациальные карты для каждого из ярусов верхнего мела территории платформенной Украины, а также повековые батиметрические карты морского бассейна.

Выделено и охарактеризовано три макрофаунистических комплекса, характерных для морского бассейна позднемелового времени: биоценозы прибрежного мелководья, мелководья и умеренных глубин. Комплексы определяли биотическую зональность бентоса в морском бассейне, связанную с распространением фаций и особенностями экологических связей.

Установлены роль экологических факторов окружающей среды и их влияние на распространение и разнообразие систематического состава макрофаунистических бентосных сообществ. Доказано, что в позднемеловую эпоху абиотические факторы среды доминировали над биотическими. Именно они определяли характер распространения и разнообразие макрофауны. Среди абиотических факторов главное влияние оказывал тип субстрата. Наиболее распространенными биотическими взаимоотношениями между организмами были симбиоз и хищничество. Сделан вывод о малой вероятности существования межродовой и межвидовой конкуренции у бентосных групп макрофауны позднемелового эпиконтинентального морского бассейна на территории платформенной Украины. Развиты представления о ведущей роли адаптации к меняющимся условиям обитания как главного фактора, контролировавшего пространственное распространение макрофауны в палеобассейне.

Ключевые слова: биостратиграфия, макрофауна, палеогеография, платформенная Украина, палеоэкология, бентос, поздний мел.

АННОТАЦИЯ

Якушин Л.М. Біостратиграфія осадових утворень, палеогеографія та палеоекологія пізньокрейдового морського басейну платформної України (за макрофауною). - Рукопис. Дисертація на здобуття научного ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 - палеонтологія та стратиграфія. - Інститут геологічних наук НАН України. Київ, 2010.

Проведено критичний аналіз біостратиграфічних схем верхньокрейдового відділу крейдової системи території платформної України (за макрофауною).

Вперше створено регіональну (провінційну) зональну схему верхньокрейдових відкладів досліджуваної території (за макрофауною).

Внесено зміни та доповнення у біостратиграфічні схеми Волино-Поділля, окраїн Донбасу і ДДЗ з урахуванням рішень МСК та його робочих груп зі стратиграфії верхньокрейдових відкладів.

Обґрунтовано проведення кампан-маастрихтської межі для території платформної України за першою появою белемніта Belemnella lanceolata S c h a t s k.

Проаналізовано загальний хід розвитку пізньокрейдового макробентосу на фоні геологічного розвитку епіконтинентального морського басейну та еволюції середовища його існування.

Ключові слова: біостратиграфія, макрофауна, палеогеографія, платформна Україна, палеоекологія, бентос, пізня крейда.

SUMMARY

Yakushin L.M. Biostratigraphy of sediments, paleogeography and paleoecology of Late Cretaceous sea basin of platform Ukraine (macrofauna). - Manuscript. Thesis for a Doctor's degree in Geological Sciences by specialty 04.00.09 -- paleontology and stratigraphy. -- Institute of Geological Sciences of the NAS of Ukraine. Kyiv, 2010.

A detailed review of the biostratigraphic schemes of the Upper Series of the Cretaceous System by macrofauna is performed.

A regional macrofaunal zonal scheme for Upper Cretaceous sediments of the studied territory has been created for the first time. The biozonal scales of main groups of macrofauna for the regions of platform Ukraine have been worked out in detail.

The recognition of the boundary between the Campanian and Maastrichtian by the first occurrence of the belemnite Belemnella lanceolata S c h a t s k. has been substantiated.

The evolution of Late Cretaceous macrobenthos against a background of the geological development of the epicontinental sea basin and evolution of its habitat has been analyzed.

Key words: biostratigraphy, macrofauna, paleogeography, platform Ukraine, paleoecology, benthos, Late Cretaceous.

Размещено на Allbest.ru