Геодезичне забезпечення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ГЕОДЕЗІЇ ТА ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Освітній рівень «Бакалавр»

спеціальність 193 «Геодезія та землеустрій»

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«Геодезичне забезпечення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області»

Одеса - 2020



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА ГЕОДЕЗІЇ ТА ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Освітній рівень «Бакалавр»

спеціальність 193 «Геодезія та землеустрій»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. кафедрою

_____________

(підпис, прізвище та ініціали)

«___» ___________20___року

ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ

1. Тема роботи: «Геодезичне забезпечення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області», затверджена наказом ректора академії № 155/ас від 07.05.2020 року.

2. Термін здачі студентом закінченої дипломної роботи: 22.06.2020 року.

3. Вихідні дані до дипломної роботи:

1. Генеральний план Олександрівської сільської ради;

2. Схема ДГМ на Інтернет-сайті

3. Дані про кадастровий розподіл на Інтернет-сайті

4. Державні нормативно - правові документи та технічна документація.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки:

Розділ 1. Аналіз нормативно-правового та методичного регулювання ведення землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту;

Розділ 2. Характеристика об'єкту землеустрою

Розділ 3. Розробка проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської с.р. Лиманського району Одеської області;

Розділ 4. Організація геодезичних робіт

Розділ 5.Економічна частина

Розділ 6. Охорона праці та навколишнього середовища.

1. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень)

1. Ситуаційна схема Олександрівської с.р. Одеської області;

2. Генеральний план Олександрівської с.р. Одеської області;

3. План існуючих та проектних меж м. Олександрівської с.р. Одеської області;

4. План встановлених меж Олександрівської с.р. Одеської області;

5. План перенесення в натуру (на місцевість) меж Олександрівської с.р. Одеської області.

6. Консультанти, із зазначенням розділів дипломної роботи, що стосуються їх:

Назва розділу	Посада, прізвище та ініціали консультанта	Завдання видав (підпис, дата)	Завдання прийняв (підпис, дата)
Економіка та організація робіт
Охорона праці та навколишнього середовища

7. Дата видачі/прийняття завдання 07.05.2020 р.

Керівник _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Завдання прийняв до виконання

Студент-дипломник _________________.

(підпис) (прізвище та ініціали)



КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН СКЛАДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Назва етапів дипломної роботи	Термін виконання етапів	Примітка
Оформлення завдання на дипломну роботу.	07.05.2020 р.	Виконано
Видача переліку рекомендованої та спеціальної літератури.	07.05.2020 р.	Виконано
Виконання підготовчих робіт, вступ.	11.05.2020 р.	Виконано
Розділ 1.	13.05.2020 р.	Виконано
Розділ 2.	18.05.2020 р.	Виконано
Розділ 3	22.05.2020 р.	Виконано
Розділ 4.	29.05.2020 р.	Виконано
Розділ 5.	02.06.2020 р.	Виконано
Розділ 6.	08.06.2020 р.	Виконано
Погодження схем, графіків, таблиць.	09.06.2020 р.	Виконано
Написання висновків та пропозицій.	12.06.2020 р.	Виконано
Виправлення зауважень та остаточне оформлення роботи.	18.06.2020 р.	Виконано
Направлення роботи на рецензування, перевірку на академічну доброчесність.	19.06.2020 р.	Виконано
Попередній захист роботи на кафедрі.	22.06.2020 р.	Виконано
Здача дипломної роботи на випускаючу кафедру.	22.06.2020 р.	Виконано

Студент _________________

(підпис)(прізвище та ініціали)

Керівник _________________

(підпис)(прізвище та ініціали)



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ КАФЕДРА ЗЕМЛЕУСТРОЮ ТА КАДАСТРУ

Напрям підготовки 6.080101 - «Геодезія, картографія та землеустрій»

Реферат

УДК 332.3

Тема дипломної роботи: «Геодезичне забезпечення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області»

Автор розробки:

Мета дипломної роботи: закріплення теоретичних та практичних знань з розроблення проекту землеустрою та проведення геодезичних робіт при встановленні (зміні) меж населеного пункту.

Методи дослідження - порівняльний, економіко-статистичний.

Текстова частина включає такі розділи: вступ; нормативно-правове та методичне регулювання; фізико-географічна характеристика об'єкту дослідження; розробка проекту землеустрою; економіка та організація робіт; охорона праці та навколишнього середовища; висновки та пропозиції; список використаної літератури; додатки.

Графічна частина включає: ситуаційна схема, генеральний план, план існуючих та проектних меж, план перенесення в натуру, кошторис.

Обсяг пояснювальної записки: 110 с., таблиць 13, рисунків 4, фото 1,

25 джерел літератури, 5 аркушів графічної частини формату А3.

Об'єкт дослідження: Олександрівська сільська рада Лиманського району Одеської області

Ключові слова: проект землеустрою, населений пункт, геодезичні роботи, встановлення меж, винос в натуру



Вступ

Актуальність теми. Адміністративно-територіальний устрій України являє собою територіальну організацію нашої країни з розподілом її на адміністративно-територіальні утворення (одиниці), що є частиною її єдиної території, просторовою основою організації й діяльності місцевих органів державної влади й самоврядування. У відповідності до ст. 132 Конституції України такий розподіл ґрунтується на засадах єдності і цілісності території держави, поєднання централізації й децентралізації при здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів із врахуванням їх історичних, географічних, економічних, екологічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Систему адміністративно-територіального устрою складають адміністративно-територіальні одиниці: села, селища, міста, райони в містах, райони, області. Вони являють собою частини території України, що є просторовою базою організації й діяльності місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

Територія кожного села, селища, міста має свої межі - умовні лінії, що відокремлюють її від інших територій. Вони встановлюються й змінюються на підставі проектів землеустрою, розроблених державними та іншими землевпорядними організаціями відповідно до техніко-економічних обґрунтувань їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Межі не є постійними. З розвитком населених пунктів, збільшенням чи зменшенням кількості їх жителів, вони можуть змінюватися свої межі за рахунок включення нових земельних ділянок у межі (або зміни меж у зв'язку із зменшенням розміру) села, селища, міста, тому тема роботи є актуальною.

Метою роботи є закріплення теоретичних та практичних знань з розроблення проекту землеустрою та проведення геодезичних робіт при встановленні (зміні) меж населеного пункту.

Для досягнення мети були поставлені завдання:

1. Засвоєння теоретичних основ та нормативно-правового забезпечення за обраним напрямком дослідження;

2. Аналіз фізико-географічного та соціально-економічного стану району робіт;

3. Проведення аналізу порядку розроблення проекту землеустрою;

4. Складання кошторису проектної роботи.

Об'єктом дослідження виступає Олександрівська сільська рада Лиманського району Одеської області.

Предметом дослідження є процес встановлення (зміни) меж земель

Методи дослідження: аналізу, синтезу, статистичний, картографічний.



Розділ 1. Аналіз нормативно-правового та методичного регулювання ведення землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту

Правову основу землеустрою становлять Конституція України[7], Земельний кодекс України[4], Законів України «Про землеустрій»[14], «Про охорону земель»[15], «Про оцінку земель»[16], «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»[20], «Про планування і забудову територій»[17], «Про регулювання містобудівної діяльності»[19], «Про екологічну мережу України»[13], «Про природно-заповідний фонд України»[18], інші нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 183 Земельного кодексу України [4] основними завданнями землеустрою:

а) реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

б) інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;

в) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

г) здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

ґ) організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

д) розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

е) організація територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

Реалізація всіх цих завдань відноситься до інтелектуальної складової земельного капіталу, а відповідно є ланками методологічного процесу створення вартості.

Згідно статті 173 Земельного кодексу України[4] межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Відповідно до статті 23 закону України «Про землеустрій»[14] нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою встановлюють порядок організації, державні стандарти, норми і правила виконання робіт із землеустрою, їх склад і зміст. Нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами землеустрою.

Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою встановлюють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що регламентують розробку і реалізацію документації із землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно-кліматичних та інших умов.

Згідно положень статті 46 закону України «Про землеустрій»[14] для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних утворень.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць включає:

а) пояснювальну записку;

б) завдання на виконання робіт;

в) рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць;

г) посвідчені в установленому порядку копії генерального плану населеного пункту, рішень про його затвердження (у разі зміни меж населеного пункту);

ґ) викопіювання із схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці (утворення), а у разі її відсутності - викопіювання із проекту формування територій сільських, селищних рад;

д) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за їх наявності) та проектних меж адміністративно-територіальної одиниці;

е) експлікація земель в існуючих (за їх наявності) та проектних межах адміністративно-територіальної одиниці;

є) опис меж адміністративно-територіальних одиниць;

ж) матеріали погодження проекту;

з) матеріали виносу меж адміністративно-територіальних одиниць в натуру (на місцевість) з каталогом координат їх поворотних точок.

Проект землеустрою щодо зміни меж населеного пункту може також передбачати пов'язані із цим зміни меж інших суміжних адміністративних одиниць, якщо прийняття рішення про їх зміну згідно із законом належить до компетенції одного органу.

Межі адміністративно-територіальних одиниць визначаються як по суходолу, так і по водному простору.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл, селищ, міст розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі розширення меж населеного пункту за рахунок території, яка не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць складається у паперовій та електронній (цифровій) формах. Відомості про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру. Відомості про встановлені (змінені) межі адміністративно-територіальних одиниць зазначаються у витязі з Державного земельного кадастру, який безоплатно видається відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді.

Складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту є перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади.

Одночасно прикінцевими та перехідними положеннями закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж сіл, селищ, міст, районів» визначено, що межі населених пунктів, не встановлені в натурі (на місцевості) на час набрання чинності цим Законом за проектами землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень, можуть бути встановлені без розроблення (зміни) генеральних планів населених пунктів. Площа населених пунктів у такому разі має відповідати тій, що зазначена у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, а у разі їх відсутності - у проектах формування територій сільських, селищних рад.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України [4] до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови згідно положень статті 39 здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до статті 13 закону України «Про державний земельний кадастр»[12] проект землеустрою повинен сформувати такі відомості про землі в межах території міст, селищ, сіл, районів у містах):

а) найменування адміністративно-територіальної одиниці;

б) опис меж адміністративно-територіальної одиниці;

в) площа земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці;

г) повне найменування суміжних адміністративно-територіальних одиниць;

ґ) інформація про акти, на підставі яких встановлені та змінені межі адміністративно-територіальних одиниць;

д) відомості про категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер), межі категорії земель; опис меж; площа; інформація про документи, на підставі яких встановлено категорію земель;

е) відомості про угіддя адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер); контури угідь; площа; інформація про документи, на підставі яких визначено угіддя; інформація про якісні характеристики угідь;

є) відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці;

ж) відомості про бонітування ґрунтів адміністративно-територіальної одиниці.

Проекти землеустрою розробляються у такому порядку: підготовка вихідних даних; складання проекту; погодження та затвердження проекту; перенесення та закріплення меж населеного пункту в натурі (на місцевості); авторський нагляд за виконанням проекту землеустрою.

Інформація про перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади; відомості про категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер), межі категорії земель; опис меж; площа; інформація про документи, на підставі яких встановлено категорію земель; відомості про угіддя адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер); контури угідь; площа; інформація про документи, на підставі яких визначено угіддя; інформація про якісні характеристики угідь; відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці, а також експлікація земель в проектних межах населеного пункту формується тільки при розробці планів земельно-господарського устрою, які відповідно до статті 17 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є невід'ємною частиною генерального плану.

Зміна меж населених відповідно до Земельного кодексу України та законів України «Про землеустрій», Про державний земельний кадастр», «Про регулювання містобудівної діяльності» може здійснюватися тільки із використанням планів земельно-господарського устрою. Відповідно, інтелектуальну складову земельного капіталу, яка є ланкою методологічного процесу створення вартості, можна зобразити в логічно-смисловій схемі методологічного процесу капіталізації землекористування в межах територій територіальних громад.

Процес регулювання капіталізації землекористування території населеного пункту полягає у створенні та впровадженні землевпорядної і містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень. Основними видами землевпорядної і містобудівної документації для населених пунктів є техніко-економічне обґрунтування зміни меж, земельно-господарський план та генеральний план які мають пряме відношення до формування території сіл, селищ і міст, а також проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів і проекти зонування, забудови, розподілу території та ін. які є складовими процесу капіталізації землекористування населених пунктів.

Населений пункт є складною системою, формування якої залежить від багатьох чинників. Вибір землевпорядних та містобудівних рішень пов'язаний зі складною багатоступінчастою системою критеріїв, із порівнянням часто кількісно не сумірних факторів, із невизначеністю прогнозних ситуацій. Крім цього, вибір рішення залежить від проектувальника, тобто є суб'єктивним. Це обумовлює необхідність сполучення наукових і емпіричних (експертних) методів прийняття рішень та розробки методів обґрунтування землевпорядних і містобудівних рішень. Можливе використання земель в межах території населеного пункту визначається комплексом обмежень, умов і вимог: природних, санітарно-гігієнічних, економічних, функціональних та архітектурно-планувальних тощо. На основі аналізу нормативної та науково-технічної літератури формується система факторів, які мають найбільший вплив на підвищення ефективності землекористування території населеного пункту.

Всі фактори можна поділити на дві групи (природні й антропогенні), які знаходяться на другому рівні ієрархії. На третьому рівні знаходяться три підгрупи природних і шість підгруп антропогенних факторів, а на четвертому - фактори чи критерії, кожен з яких робить певний внесок в загальну мету. На нижньому (п'ятому) рівні знаходяться можливі варіанти використання території, визначені за нормативно-методичними та літературними джерелами: землі сільськогосподарського призначення; території садибної забудови; території багатоквартирної забудови; території громадської забудови; рекреаційні території загального користування; землі заповідного, оздоровчого призначення; землі історико-культурного призначення; землі водного фонду; землі розміщення об'єктів промисловості, зв'язку, енергетики, оборони; землі розміщення об'єктів наукового та науково-виробничого призначення; землі розміщення об'єктів зовнішнього транспорту; землі розміщення об'єктів комунально-складського господарства; землі запасу та резервні землі.

Основним завданням виконаних побудов є отримання пріоритетів елементів останнього рівня, що найкраще відображають відносний вплив на вершину ієрархії. Ієрархічне дослідження факторів впливу на ефективність та капіталізацію землекористування дозволяє виявити резерви та невикористані можливості а відповідно потребу зміни меж

Найбільш дискусійними щодо процесу зміни меж населених пунктів є питання обов'язковості генерального плану населеного пункту та те, що відповідно до вимог статті 17 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» [19] на підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 2 статті 17 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»[19] для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів. Відповідно до вимог пункту 9 статті 17 до генерального плану населеного пункту зміни можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Одночасно відповідно до вимог пункту 1 статті 19 цього закону детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Якщо виходити із того, що відповідно до вимог статті 1 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»[19] генеральний план населеного пункту є містобудівною документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту а детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток території, то останній не може бути розроблений без розроблення генплану.

Так же само відповідно до вимог статті 17 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. Але ж відповідно до вимог статті 16 містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. В той же час план земельно-господарського устрою є базовою основою для встановлення переліку земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади при встановленні або зміні меж населених пунктів. Адже, форми власності на землю та інші природні ресурси є первинними при вирішенні питань розвитку, планування, забудови та іншого використання земель території населеного пункту.

Отже, основними нормативними документами щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту є Закон України «Про землеустрій», а саме статті 23, 46 даного закону. Саме вони регулюють основні положення розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж і що він в себе включає. Також ведення землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту неможливо без Земельного кодексу України (ст.173, 183), так як він регулює завдання землеустрою та межі населених пунктів. Тож при розробці проекту землеустрою ми опираємося на всі вище зазначені нормативно-правові акти.



Розділ 2. Характеристика об'єкту землеустрою

2.1 Загальна характеристика Лиманського району

Лиманський район розташований у південно-східній частині Одеської області (Рис. 2.1)

Район має вигідне географічне положення, а саме вихід до Чорного моря та Куяльницького, Тилігульського та М. Аджаликського лиманів. Є безліч ставків та три лісових масиви. Межує на півночі з Березівським, на заході - з Біляївським та Іванівським районами, східна межа омивається хвилями Тилігульського лиману, що є водною межею Одеської і Миколаївської областей. По території району державний кордон не проходить.

Рис. 2.1 Лиманський район Одеської області

Рельєф району переважно рівнинний, низовинний. із широкими долинами й плоскими вододілами з більшою кількістю подів, степових блюдець, що утворилися в результаті просадних явищ у лесових породах.

Клімат району характеризується певними контрастами і характеризується кількома типами від помірно теплого до субтропічного. Причорноморська низовина характеризуються помірно континентальним кліматом з теплим літом (середньомісячні липневі температури 21... 23°С) і помірною зимою (середньомісячні січневі температури -1... 5°С). Опадів на рівнинах випадає від 330 мм до 450 мм. Часто бувають посухи, що супроводжуються суховіями та пиловими бурями, які завдають шкоди сільському господарству.

Ґрунти чорноземи звичайні, чорноземи південні, лучно-чорноземні, темно-каштанові

Гідрологія Тилігульський лиман, Григорівський лиман, Куяльницький лиман, затока Великий Аджаликський, 61 ставок площею 604 га, об'ємом 10,6 млн мі.

Географічне становище району, сприятливі кліматичні умови узбережжя Чорного моря, Тилігульського та Куяльницького лиманів мають добру перспективу розвитку курортно-рекреаційних територій. В Лиманському районі понад 2220 га рекреаційних територій, в тому числі 96,534 га на сьогодні під базами відпочинку із них 45,3 га в межах населених пунктів. В районі діє 60 курортно-оздоровчих установ, в яких одночасно розміщаються більш ніж 7 тисяч відпочивальників.

Загальна площа району -- 150 тис. га. Чисельність населення району станом на 1 січня 2009 року становить близько 67 тис. осіб. В оздоровчий сезон чисельність населення збільшується на 40-45%. Населення району мешкає в 67 населених пунктах (із них 3 -- селища міського типу), що входять до 20 сільських і 3 селищних рад.

В сільському господарстві Лиманського району в 2008 році активно діяли 6 товариств з обмеженою відповідальністю, 11 приватних сільськогосподарських підприємств, 2 сільськогосподарських виробничих кооперативи, 185 селянських (фермерських) господарств.

Сільське господарство району багатогалузеве. Крім традиційного набору зернових культур і соняшника вирощуються круп'яні (гречка, просо), соя, овочі, баштанні, виноград, фрукти.

Земельний фонд Лиманського району складає 148 955,3907 га, в тому числі:

- сільськогосподарські землі - 117 227,5939 га;

- сільськогосподарські угіддя - 114683,1783, з них:

- рілля - 99 900,7420 га;

- ліси та ін. лісо вкриті площі - 5 009,1960 га;

- забудовані землі - 7 739,6830 га;

- води - 16682,6695 га.

Найпотужнішими в районі промисловими підприємствами є: ПП фірма «Гармаш», СП «Векка» у вигляді ТОВ, ТОВ фірма «Онисс», ТОВ БК «Дорсервіс», Філія ТОВ з ІІ «Дікергофф (Україна)», ТОВ «Завод елеваторного обладнання», ТОВ фірма «Автодеталь», ПАТ «Професіонал», ТОВ «Альба-Тех», ТОВ «ТМ Страж», ТОВ «Грейн Мілл», ТОВ «Кераміт», ПП «Енергобудівник», ТОВ «Екстраком», ТОВ «Техно ЧПУ», ТОВ «Іригатор Україна», ТОВ «Гідроспецтрейд», ТОВ «ТОР», ТОВ «Транспортні технології ТІС», Філія ТОВ «Олсідз Блек Сі», ТОВ «Алюмініка», ТОВ «Сейл СМТ», ТОВ «СПМК - 17» Відповідно до статистичних даних дані підприємства включені до переліку основного кола підприємств - виробників промислової продукції.

26 листопада 2012, у Лиманському районі Одеської області біля м. Південний стартувало будівництво термінала для отримання та регазифікації зрідженого газу.

Лиманський район має вигідне місцеположення, є приморським та приміським районом, що позначається на його соціально-економічному рівні розвитку.



2.2 Фізико-географічна характеристика с. Олександрівка

Олександрівська сільська рада займає площу 40.8855 км² з населенням 4321 осіб, розташована в Одеській області на відстані 30 км на південь від районного центру - смт. Доброслав та 5 км на північ від обласного центру - м. Одеса. В підпорядкування Олександрівської сільської ради знаходиться селище Світле. Така близькість до обласного центру зумовлює значні перспективи для розвитку сільської ради (Рис. 2.2).

Рис. 2.2 Олександрівська сільська рада

Через Олександрівську сільську раду проходить автомобільний шлях міжнародного значення М14 Одеса - пункт пропуску Новоазовськ (кордон із Росією). Приблизно 7 км на захід від сільської ради проходить залізниця Одеса - Львів.

Олександрівська сільська рада знаходиться на березі Великого Аджалицького лиману (Дофінівський). Площа водоймища 46 га, дно піщане, без різких перепадів, глибини до 3-5 метрів. Ширина, у вузькому місці 230 метрів, в широкому 550 метрів, довжина 1800 м.

Кліматичні умови даного району відносяться до помірно-континентальним, що характеризується тривалим теплим літом з високими тепловими параметрами, малосніжною м'якою зимою, недостатнім зволоженням і посушливими періодами.

Характеристика кліматичних умов, основних метеорологічних показників, необхідних для обґрунтування і прийняття планувальних рішень наведена за даними багаторічних спостережень за метеостанції «Одеса-обсерваторія» (42мБС).

Одним з важливих кліматичних чинників є температурний режим. Для літнього періоду характерним фактором є велика кількість сонячних днів, високі показники сум сонячної радіації, високі температури повітря зі значною стійкістю протягом доби.

Період з позитивними температурами становить дев'ять місяців. Найбільш теплий місяць - липень, з середньомісячною температурою + 22.4^оС.

Середньорічна температура повітря становить (+ 19,5^оС), абсолютний мінімум - (-28^оС), абсолютний максимум - (+ 37^оС). Найбільш холодний місяць - січень, з середньомісячною температурою - (-3.9^оС). Розрахункова температура самої холодної п'ятиденки - (-17^оС).

Зима характерна частими відлигами, що викликаються теплим повітряним потоком з акваторії Чорного і Середземного морів. У зимові місяці до 35 днів бувають теплими. опалювальний період становить 165 днів з середньою температурою (+ 1,0^оС).

Річна кількість опадів становить 505мм. Найбільша кількість опадів випадає в літній час у вигляді зливових дощів, малоефективних для землеробства і рослинництва. Частина опадів випадає в зимові місяці в вигляді снігу. Сніговий покрив становить від 10 до 30см. Максимальна промерзання ґрунту в зимовий період досягає 0.8м.

Відносна вологість повітря від 44% до 81%.

Олександрівська сільська рада відноситься до III-В будівельно-кліматичного району.

Сейсмічність району - 7 балів.

На даній території виділяються два генетичних типу рельєфу:

- ерозійно-акумулятивно-денудаційні (ділянки вододільній рівнини і її схили).

- ерозійно - акумулятивний (узбережжя Аджалицького лиману, балки, яри і їх схили).

Основними геоморфологічними елементами в межах виділених генетичних типів є: схил вододільній рівнини, схили Аджалицького лиману, схили балок, узбережжі лиману.

Крім цього виділяються більш дрібні форми рельєфу:

- делювіальні-ерозійні уступи, борта балок;

- гравітаційні - зсуви, осипи, обвали (берег Чорного моря).

Техногенні - кар'єри, насипи відсутні. Схили вододільній рівнини є відносно підвищену частину зі слабо хвилястою похилою поверхнею.

Абсолютні позначки поверхні змінюються від -0.48 м до 42.10 м. Загальний ухил території - Східний.

Геологічну будову території Олександрівської сільської ради до глибини інженерно будівельного інтересу 35м і 40м беруть участь породи неогенової і четвертинної системи.

Неогенові відклади мають повсюдне поширення, представлені відкладеннями міоцену і пліоцену. Меотичний ярус міоцену представлений, в основному, глинами: буро-сірими, зеленувато-сірими, піщанистих з прошарками дрібних, пилуватих пісків. Потужність пласта більш 40.0м.

Міоценові відкладення закінчуються понтичний ярусом вапняків - ракушняків, які на території, в основному розмиті, мають обмежене поширення, зустрічаються локально на східних і північно-східних ділянках території сільської ради.

Пліоценовими відкладення представлені аджалицьким ярусом та олександрівськими горизонтами. Аджалицький ярус представлений строкато-кольоровими пісками, глинами. Залягають, ці відкладення, з розмивом на відкладеннях понтичного і середньо-пліоценого ярусів по берегах і прибережних зон Аджалицького лиману. Потужність товщі 15-20м.

До верхнього пліоцену, в значній мірі умовно, відносяться товща червоно-бурих глин, щільних з карбонатними гіпсовими включеннями. Ці глини є регіональним водоупором, потужність пласта від 2.5 до 6.0м.

У межах території сільської ради, четвертинні відкладення мають широке поширення, представлені в основному континентальними опадами. Серед континентальних утворень виділяються лесси і лесовидні суглинки, алювіальні, алювіально-озерні, елювіально-делювіальние і пролювіальні - ранньочетвертинного, древньочетвертинного, верхньочетвертинного і сучасного віку.

Леси і лесовидні суглинки мають плащеобразні покриття на всій території села Олександрівка, за винятком ділянок крутих схилів ярів, гирла балок. Загальна потужність, цих порід, коливається від 8.0м до 20.0м, зменшуючись до тальвегу балки.

Територія сільської ради в гідрогеологічному відношенні характеризується поширенням підземних вод практично у всіх виділених стратиграфо-генетичних комплексах - від сучасних до протерозойских.

Прісні і слабосолоноватих відкладення приурочені до четвертинних, пліоценовим і верхньоміоценовим відкладенням. Нижче циркулюють води неогену підвищеної мінералізації.

На даній території, рух ґрунтових вод четвертинного горизонту в основному збігається з ухилами рельєфу. Водотривким шаром служать верхньопліоценові червоно-бурі глини. Дзеркало ґрунтових вод фіксується на різній глибині. На ділянках з відносно низькими відмітками поверхні рівень ґрунтових вод в межах 5-8м, з підвищенням відміток поверхні рівні ГВ фіксуються на 10-15м. Умови формування ґрунтових вод для даної території залежать від ряду природних і штучних чинників:

- геоморфологічні (рельєф, його розчленованість);

- геологічні (наявність відносних водотривких порід, фільтраційні властивості водовмісних порід);

- кліматичні (кількість опадів);

- фактор ступеня забудованості території;

- фактор витоків з міських водних комунікацій.

Четвертинні відкладення, представлені лесами і лессовідними ґрунтами, характеризуються просадними властивостями від навантажень рівних власній вазі ґрунту за умови замочування. У межах території поширені ґрунти першого і другого типів по ґрунтах властивостей. Характеризуються високою пористістю, слабкими властивостями міцності.

Верхньопліоценові відкладення представлені червоно-бурою глиною. Глина має високу щільність 2.72-2.74, як правило, твердої напівтвердий консистенції. Мають високі пластичні властивості, число пластичності 0.22-0.24. Глина не просідає і має властивості набухання. Глини світло-сірі з зеленуватим відтінком, відносяться до вологих ґрунтів, не просідає, середньощільні. Піски - світло-сірі, буро-жовті кварцові, тонкі, дрібні, різнозернисті. Питома вага 2.65 г / см³.

Згідно ґрунтово-географічним районуванням, села відносяться до сухостепної зони каштанових і темно-каштанових ґрунтів. Тому агротехнічні заходи повинні бути спрямовані на затримання і збереження вологи в ґрунті. Слабозмиті чорноземи, каштанові і темно-каштанові і середньосуглинисті, різного механічного складу і гумусного, розташовані в зоні посушливого кліматичного району.

В межах села корисні і будівельні копалини, внесені в державний реєстр - відсутні.



2.3 Соціально-економічна характеристика Олександрівської с.р.

Село Олександрівка - один з населених пунктів Лиманського району, яке розміщене в південній частині району. Олександрівська сільська рада межує з такими сільськими радами: на півночі - Івановська с.р., на півдні - Фонтанська с.р., на заході - Красносільська ОТГ.

В Олександрівській сільській раді функціонує одна сільська рада за адресою: Одеська область, Лиманський район, село Олександрівка, вулиця Центральна, будинок 3.

Площа села Олександрівка сягає 1, 81 км², що складає 10,43 % від загальної площі сільської ради, а селища Світле - 0,45 км², що становить 2,59%. Загальна площа ради становить 17,356 км², що сягає 1, 17% від загальної площі Лиманського району. Тобто всього частка населених пунктів сягає 2, 26 км², а залишок території (15,096 км²) відноситься до рілля та водних об'єктів.

Кількість осіб за переписом грудня 2001 року в селі Олександрівка складає 3660 осіб, що становить 84,7% від загальної кількості населення в сільській раді. Загальна кількість з селищем Світле складає 4321 осіб, що становить 6% від загальної кількості населення району.

Головною галуззю економіки Олександрівської сільської ради є сільське господарство та переробна промисловість. Всього на балансі сільської ради нараховується 13 приватних підприємств (ПП «Томато», ПП «Агрокомтек», ПП «Атлант», ПП «Флешнет», ПП «Металіст», ПП «Енерго-2008», ПП «Куліндоровська промислово-виробнича база», ПП «Гармаш», ПП «Александрія-18», ПП «Блек Сі Термінал», ПП «Інпромтерм-юг», ПП «А-Алатирь», ПП «Системи єдиних технологій») та 10 товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ «Бриз ЛТД», ТОВ «Укрекспертсервіс 2012», ТОВ «Експрес-Хата», ТОВ «Фабрикант-спорт», ТОВ «Супер-Проект-2 Точка Ком», ТОВ «Комфорт-18», ТОВ «Аромік», ТОВ «Укр-Агро-Проект Плюс», ТОВ «Одеса Білборд»).

Облікове коло переробної промисловості району нараховує 7 підприємств, які працюють у харчопереробній галузі (2 підприємства), хімічній галузі (1), в галузі виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність (3), ремонт і монтаж машин і устаткування (1).

Невід'ємною складовою частиною економіки району є розвиток малого та середнього бізнесу. На даний час у Олександрівській сільській раді працює близько 13 малих підприємств та зареєстровано 40 фізичних осіб-підприємців.

Питома вага підприємств оптової та роздрібної торгівлі в загальній кількості малих підприємств складає близько 55,0%, промислових підприємств - 11,0%, підприємств, які займаються орендою та операціями з нерухомим майном - 15,0%, сільськогосподарських підприємств - майже 19%.

У даний час в селі забезпечується системний підхід для сприяння розвитку товарного сільськогосподарського виробництва. Населення зайняте, в основному на малих приватних деревообробних, сільськогосподарських та транспортних підприємствах, а також в індивідуальному сільському господарстві. Частина працездатного населення села працює на підприємствах і організаціях міста Одеса.

Отже, головне економічне спрямування даної території є сільське господарство. Крім цього значну частину економіки займає переробна промисловість.

2.4 Аналіз інфраструктури, планування та забудова сільської ради

На території сільської ради функціонують виробнича та соціальна інфраструктура. Із соціальної інфраструктури головними об'єктами є: Олександрівська сільська рада, обласна психіатрична лікарня, ДНЗ (дошкільний навчальний заклад), церква, Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Тобто соціально-побутовий комплекс розвинутий краще, ніж соціально-культурний.

Виробнича інфраструктура розвинутий не на такому рівні як соціальна. Це пов'язано з тим, що активно розвиватися цей вид почав відносно недавно та знаходиться на етапі активного розвитку. Вживаються заходи щодо покращення стану об'єктів галузі культури району та по забезпеченню реалізації державної політики у сфері культури, збереження, охорони та використання духовної спадщини. Культурне обслуговування населення Олександрівської сільської ради здійснюють 3 установи культури: бібліотека, клубний заклад, Олександрівська дитяча музична школа.

На території сільської ради 2020-2022 роках планується будівництво багатофункціонального майданчика та капітальний ремонт дійсного спортивного майданчика. Розробляється ПКД по будівництву дитячого садочку в с. Світле та по будівництву дитячого садочку в с. Олександрівка на 50 місць. Також виділено з районного бюджету на ремонт адміністративного приміщення та приміщення їдальні Олександрівської ЗОШ I-II ступенів і на проведення поточного ремонту фасаду амбулаторії в с. Олександрівка. В даний період планується капітальний ремонт об'їздної автомобільної дороги від с. Олександрівка до с. Фонтанка та ремонт дорожнього покриття вулиць Молодіжна, Гагаріна в селі Олександрівка.

Для ефективної організації збору та вивезення відходів з населених пунктів району запроваджено роздільне збирання твердих побутових відходів. Також, на території сільської ради послуги холодного водопостачання населенню надає ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал». Централізованим водопостачанням забезпечено село Олександрівка та частково селище Світле (так як знаходиться на етапі будівництва).

Особливу роль у розвитку соціально-економічної ситуації в районі відіграють: зовнішньоекономічна та інвестиційна політика, підприємництво, транспорт та транспортна інфраструктура, рівень соціальних стандартів життя. 

Розділ 3. Розробка проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської с.р. Лиманського району Одеської області

Виходячи із вимог законодавства розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області складається з таких етапів:

1 етап - розробка техніко-економічного обґрунтування розвитку Олександрівської сільської ради;

2 етап - надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради;

3 етап - складання проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради;

4 етап - погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради;

5 етап - державна експертиза землевпорядної документації;

6 етап - затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради;

7 етап - винос в натуру (на місцевість) меж Олександрівської сільської ради.

3.1 Розробка техніко-економічного обґрунтування розвитку Олександрівської с.р. Лиманського району Одеської області

Техніко-економічне обґрунтування розвитку населеного пункту є самостійною передпроектною розробкою для визначення загальних перспектив розвитку населеного пункту. Його завданням є дати техніко-економічне обґрунтування площі населеного пункту і встановити основні технічні, екологічні, економічні та правові характеристики земельних ділянок, що залучаються в межі населених пунктів.

Техніко-економічне обґрунтування складається за усередненими показниками на підставі нормативних документів в галузі землеустрою, будівництва та інших відомчих нормативних документів і фондових матеріалів та супроводжується рекогносцированими земельними, ґрунтовими, ландшафтними, геологічними та іншими дослідженнями з метою вивчення природних умов і перспектив просторового розвитку населеного пункту.

Техніко-економічне обґрунтування розвитку населеного пункту може бути як складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту так і окремим документом і слугує підставою для визначення його площі та межі.

Для розробки техніко-економічне обґрунтування використовуються:

- статистичні дані;

- відомості про населений пункт та прилеглі території;

- перспективи будівництва;

- картографічні матеріали раніше розроблених проектів із землеустрою, містобудування та інших проектних розробок.

В основу розробки техніко-економічного обґрунтування покладається принцип еколого-економічної придатності земель та планувальної характеристики території. Обґрунтування здійснюється на підставі технічних, екологічних та економічних показників, які встановлюють розмір площі земельної ділянки для населеного пункту та економічну доцільність його розвитку.

Основні показники включають:

- чисельність мешканців населеного пункту;

- площа земель населеного пункту;

- витрати на розвиток населеного пункту;

- прибутки від розвитку населеного пункту;

- економічний результат.

Техніко-економічне обґрунтування затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Для того, щоб визначити напрямки розвитку сільської ради потрібно використати насамперед SWOT-аналіз, який наведений в таблиці 3.1. Завдяки цьому аналізу визначається сильні та слабкі сторони населених пунктів, а також можливості та загрози. Найголовніше завдання цього аналізу - побачити та оцінити всі чинники, що впливають на прийняття рішень, а також визначити можливості розвитку.

Таблиця 3.1 SWOT-аналіз стану Олександрівської сільської ради

Сильні сторони	Слабкі сторони
Вигідне географічне розташування; Сприятливі умови для розвитку різних видів туризму та оздоровлення, наявність об'єктів туристичної інфраструктури; Упорядкована система утилізації відходів; Достатня кількість водних об'єктів;	Незадовільний стан дорожнього покриття; Нефункціонуючий громадський простір; Низький рівень життя населення; Поганий технічний стан будинків; Приватні власники не використовують землю ; Відсутні вільні земельні ділянки;
Помірний сприятливий клімат; Розвинене сільське господарство; Екологічно чиста місцевість; Культурна ідентичність; Сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу; Наявна соціальна інфраструктура.	Низька громадська активність населення; Поганий стан будівель соціальної інфраструктури; Нестача підприємств з інноваційними технологіями, високооплачуваних робочих місць, що потребують відповідної кваліфікації, слабкі можливості працевлаштування.
Можливості	Угрози
Вийти на міжнародних інвесторів; Допомога підприємств; Залучення спеціалістів-фахівців до роботи; Сільськогосподарські кооперативи; Довгострокова прибутковість сільського господарства; Наявність зовнішніх джерел фінансування; Можливості активного розвитку та розширення сфери туризму та послуг; Муніципальна співпраця.	Районна рада протидіє реформам; Блокування процесів децентралізації; Криза в Україні; Відсутність політичної стабільності в країні; Демографічна загроза; Незадовільний стан інфраструктури інженерно-технічного та цивільного захисту населення, територій та об'єктів; Негативне втручання вищестоячих органів; Забрудненість території; Відтік кадрів.



Першим напрямком є розбудова, модернізація та покращення транспортної інфраструктури сільської ради. Це є необхідним напрямком, так як дана територія знаходиться біля обласного центра. Цей напрямок включає будівництво сучасних зупинкових комплексів та зупинок; будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць, доріг, переходів комунальної власності; створення розвиненої сервісної мережі на автошляхах.

Наступним напрямком буде підвищення якості життя, послуг, середовища для жителів громади. Це передбачає капітальний ремонт закладів охорони здоров'я на території; будівництво приміщення для служби медицини катастроф придбання транспорту, обладнання техніки; будівництво Центру безпеки громадян на території; створення сучасних систем організації управління громадою - комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення; будівництво притулку (крематорію) для бездомних тварин з готелем для домашніх тварин.

Також необхідним напрямком є розвиток туристичної сфери. Тобто створення онлайн-платформи для потенційних інвесторів щодо покращення туристичної привабливості та конкурентоспроможності туристичного продукту на території Олександрівської селищної ради.

Четвертий напрямок включає розвиток для освітньої, культурної, соціальної сфер. Цей напрямок включає впровадження новітніх систем освіти та інформації, покращення матеріально-технічної бази та ресурсного забезпечення освітніх закладів. Також є необхідним для розвитку цього напряму - підвищення культурного рівня життя населення.

Для досягнення цих напрямків, потрібно до існуючої площі - 3965 га, приєднати 122,6 га різного цільового призначення: 62,05 га сільськогосподарського призначення та 60,55 га житлової та громадської забудови.

Найкращим розташування земельної ділянки сільськогосподарського призначення буде на сході відносно селища Світле та на відстані 3 км від нього. Землю житлової та громадської забудови краще розмістити на півдні села Олександрівка, тим самим включаючи ці землі в межі населеного пункту.

3.2 Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської с.р. Лиманського району Одеської області

Відповідно до статті 23 закону України «Про землеустрій» нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою встановлюють порядок організації, державні стандарти, норми і правила виконання робіт із землеустрою, їх склад і зміст. Нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами землеустрою.

...