Геодезичне забезпечення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області

Отже, мережа RTK є на сьогодні провідним методом для точного визначення місця розташування супутниковими технологіями. З широким упровадженням цієї технології визначення положення у масштабі реального часу втрачається значення традиційного використання класичної геодезичної мережі (таких пунктів в Україні є близько 20 тисяч) та пунктів згущення з усіма відповідними наслідками.

Астрономо-геодезична мережа І класу будується у вигляді одно- рідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з системи рівномірно розміщених геодезичних пунктів, віддалених один від одного на 50-150 км. Вона є геодезичною основою для побудови нових геодезичних мереж і забезпечення подальшого підвищення точності існуючої державної геодезичної мережі З використанням методів супутникової геодезії.

Визначення просторового положення пунктів 1 класу виконується методами супутникової геодезії у загальноземній системі координат, причому кожний пункт повинен бути зв'язаний супутниковими вимірюваннями не менше як з трьома суміжними пунктами мережі.

Геодезична мережа 2 класу будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з рівномірно розміщених геодезичних пунктів існуючої геодезичної мережі 1 та 2 класів 1 нових пунктів, що визначаються відповідно до вимог, що ставляться. Вона є вихідною геодезичною основою для побудови геодезичної мережі згущення 3 класу та геодезичних мереж спеціального призначення з використанням методів супутникової геодезії та традиційних геодезичних методів.

Вихідними пунктами для визначення координат пунктів геодезичної мережі 2 класу є пункти 1 класу.

Геодезична мережа згущення 3 класу будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи крупномасштабних топографічних та кадастрових знімань. Вона включає існуючі геодезичні мережі 3 та 4 класів і нові мережі згущення.

Положення нових пунктів геодезичної мережі згущення 3 класу визначають відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами: полігонометрії, тріангуляції та трилатерації.

Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі згущення 3 класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1 класу і геодезичної 2 класу.

Для визначення пунктів геодезичної мережі згущення 3 класу методом. полігонометрії прокладаються окремі ходи або ходи з вузловими точками, які опираються на пункти більш високого класу.

Мережа пунктів державної геодезичної мережі і геодезичної мережі згущення є недостатньою для виконання інженерно-вишукувальних, проектних і розбивних робіт для проведення землеустрою, тому виникає необхідність у побудові знімального обґрунтування (мереж згущення і знімальної основи).

На основі пунктів державної геодезичної мережі, з метою збільшення щільності пунктів геодезичної мережі для створення можливості виконання зйомок у крупних масштабах і безпосереднього вирішення інженерно-геодезичних задач, розвиваються мережі згущення.

Державна планова геодезична мережа створюється методами: тріангуляції, трилатерації, полігонометрії.

Тріангуляція - метод побудови геодезичної мережі у вигляді прилеглих один до одного трикутників, в яких вимірюються всі кути і довжини початкової сторони І-ІІ, яка називається базисом.

Розв'язуючи послідовно трикутники за теоремою синусів, знаходять довжини решти сторін. Маючи вихідний дирекційний кут б₀ сторони І-ІІ та координати х та у початкового пункту І, за формулами обчислюють дирекційні кути сторін трикутників, а потім шляхом послідовного розв'язування прямої геодезичної задачі отримують координати решти пунктів.

Трилатерація - метод побудови геодезичної мережі у вигляді системи примикаючих трикутників, в яких світловіддалемірами або радіовіддалемірами вимірюють довжини всіх сторін. Розв'язуючи трикутники за теоремою синусів, отримують значення кутів трикутників, а потім, як і в попередньому випадку, обчислюють дирекційні кути сторін і координати вершин трикутників.

Полігонометрія - метод побудови геодезичної мережі у вигляді замкнутих або розімкнутих ламаних ліній, в яких безпосередньо вимірюють кути в точках повороту і довжини всіх сторін. Використовуючи вихідний дирекційний кут б_АВ сторони АВ та координати х і у початкового пункту А, обчислюють кути подальших сторін і координати пунктів 1, 2, 3 Планові геодезичні мережі згущення поділяються на 1 та 2 розряди. Вони створюються у вигляді тріангуляції, трилатерації та полігонометрії.

Тріангуляція 1 розряду будується у вигляді суцільної мережі, рядів трикутників, вставок систем або окремих пунктів на основі державної геодезичної мережі.

Тріангуляція 2 розряду розвивається у вигляді мереж, окремих пунктів або груп пунктів між пунктами державної геодезичної мережі, а також між пунктами тріангуляції 1 розряду.

Полігонометрія 1 та 2 розрядів створюється у вигляді окремих ходів або систем ходів з вузловими точками.

На всі пункти геодезичних мереж згущення висоти передаються нівелюванням IV класу або технічним нівелюванням.

Знімальна геодезична мережа створюється з метою згущення геодезичної планової і висотної основи до щільності, що забезпечує безпосереднє виконання топографічних зйомок. Щільність пунктів знімальних мереж залежить від технології виконання знімання, масштабу і рельєфу місцевості.

Знімальна мережа розвивається від пунктів державних геодезичних мереж згущення. Пункти знімальної мережі визначаються методом тріангуляції, прокладанням різних видів теодолітних ходів, прямими, зворотними та комбінованими засічками. При побудові знімальних мереж одночасно визначається положення точок у плані і за висотою.

Висотна геодезична мережа представлена нівелірними мережами І і ІІ класів і є головною висотною основою, яка встановлює єдину систему висот на всій території України, а також слугує для вирішення наукових завдань.

З метою згущення висотної основи для забезпечення топографічного знімання всіх масштабів та вирішення інженерних задач створюються нівелірні мережі ІІІ і IV класів.

Нівелювання І класу виконується з найвищою точністю, яка досягається завдяки використанню найбільш сучасних приладів та методик спостережень з якомога повнішим виключенням систематичних похибок, а нівелірна мережа ІІ класу створюється в середині полігонів І класу окремими лініями або системами з вузловими пунктами.

Для забезпечення незмінності положення та їх цілістю протягом тривалого часу, пункти геодезичної мережі потрібно закріплювати на місцевості. Це пов'язано з великим значенням геодезичних мереж зі встановлення єдиної системи координат на території країни.

На місцевості пункти планових державних геодезичних мереж закріплюють спеціальними геодезичними спорудами, які складаються з двох частин: підземної - центра пункту та зовнішньої - геодезичного знаку.

Типи центрів, що закладаються, залежать від фізико-географічних умов району, особливо від складу ґрунтів та глибини їх промерзання. Зовнішні геодезичні знаки використовують при проведенні кутових та лінійних вимірювань, при побудові мережі.

Тип зовнішнього знаку залежить від висоти, на яку потрібно підняти прилад при виконанні вимірювань. Головними типами геодезичних знаків є: піраміда, простий сигнал, складний сигнал тощо.

На території сільських (селищних) рад для зйомочного обґрунтування застосовуються межові знаки, що встановлені по межах окремих землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських і не- сільськогосподарських підприємств та громадян, з відомими координатами. Висоти цих точок визначають геодезичним нівелюванням з прив'язкою до пунктів державної висотної геодезичної мережі.

Координати точок місцевості, зокрема пунктів геодезичних мереж, у сучасних умовах можуть визначатися сучасними методами із застосуванням технологій GPS-спостережень, які не ставлять таких жорстких вимог до вибору місць розміщення пунктів, як лінійно- кутові вимірювання з використанням оптичних приладів. Тому немає необхідності у розміщенні пунктів на високих точках місцевості. Їх можна встановлювати в будь-якій місцевості, до якої є вільний доступ і забезпечується видимість небосхилу більше ніж 15^о над горизонтом у секторі,, південний схід - південь - південний захід ". 7

Недоліком геодезичних мереж є те, що їх пункти, навіть за наявності зовнішнього знаку (сигналу), майже не читаються на аерознімках.

Ураховуючи можливості сучасних технологій визначення координат точок місцевості та з урахуванням зміни статусу земельних ділянок - переходу їх у приватну власність і вимог створення цифрової топографічної продукції (цифрових моделей місцевості) з використанням матеріалів аерофотознімання, необхідно розробити нові вимоги до способів визначення місць розміщення пунктів геодезичних мереж, форм та розмірів зовнішніх знаків, щоб нові пункти читалися на матеріалах аерофотознімання будь-якого масштабу, включаючи матеріали космічних знімань.

4.2 Організація робіт

4.2.1 Основні принципи і методи організації робіт

В основі організації та виконання геодезичних робіт лежать два принципи:

1. «від загального до часткового», іншими словами - від головного до другорядного;

2. «обов'язковий контроль усіх видів робіт».

Перший принцип полягає у тому, що будь-який вид геодезичних робіт має спиратися на достатню кількість раціонально розміщених і точно визначених опорних точок. Від них визначають положення всіх інших точок, які характеризують положення елементів або частин інженерної споруди, деталей і елементів ситуації або рельєфу місцевості.

Такий принцип організації і виконання геодезичних робіт дає змогу, з одного боку, уникнути швидкого накопичення похибок вимірів, з іншого, - постійно контролювати правильність і точність польових робіт. Точки опорної мережі, що мають високу точність визначення свого положення, є основою, на яку спираються другорядні точки. За іншої організації геодезичних робіт, наприклад, при визначенні кожної наступної точки від попередньої у формі неперервного і довгого ланцюга не дуже точних вимірювань, відбувається швидке накопичення похибок вимірів і немає можливості контролювати роботи, оскільки вони не спираються на «головні» точки.

Другий принцип організації і виконання геодезичних робіт потребує постійного і систематичного їх контролю. Згідно з цим принципом усі польові вимірювання (кутові, лінійні, висотні тощо) для контролю і підвищення точності виконують декілька разів. Перевищення при геометричному нівелюванні вимірюють за основною та контрольною сторонами рейки. Проте, є види польових робіт в геодезії, які виконують без повторних вимірювань, наприклад, тахеометричне знімання. Так само всі обчислювальні та інші камеральні роботи супроводжуються контрольними обчисленнями, порівнянням результатів із допусками і нормами точності.

Основні методи геодезичних робіт: прямокутних координат (перпендикулярів), полярних координат, кутових засічок, лінійних засічок, створної засічки.

Отже, геодезичні роботи при складанні проекту землеустрою були виконані за всіма принципами та методами полярних та прямокутних координат.

4.2.2 Загальні питання організації робіт

Організація геодезичних робіт для проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області включає в себе наступні етапи:

1. Підготовчий період.

2. Виробничий період та технологія робіт

3. Заключний період

Згідно "ДБН А.2.1-1-2008. Інженерні вишукування для будівництва" інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи:

- підготовчий - отримання технічного завдання замовника, збирання та аналіз матеріалів вишукувань минулих років, рекогностування території, складання програми вишукувань;

- польовий - виконання комплексу польових вимірювань і попередня обробка даних для забезпечення їх якості, повноти та точності;

- камеральний - остаточне оброблення даних польових вимірювань з оцінюванням точності отриманих результатів, складання та передавання замовнику звіту, передавання звітних матеріалів до державних картографічно-геодезичних фондів.

В підготовчий період було проведено аналіз вихідних матеріалів вишукування минулих років, тобто проведено топографо-геодезична вивченість району робіт, рекогностування району робіт, складання програми вишукувань з метою визначення обсягу виконуваних робіт для складання кошторису і підготовки та укладання договору на виконання проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Олександрівської сільської ради.

Основу складання проекту становить технічне завдання, яке видає вища організація або замовник.

На наступному етапі робіт приступають до основного виду робіт: виконання комплексу геодезичних робіт.

Польові роботи - це остаточне рекогностування території виконання робіт, закладення пунктів топографо-геодезичної основи, прокладання полігонометричних ходів, винос в натуру (на місцевість) меж населеного пункта.

Рекогностування - це огляд на місцевості, виявлення стану та придатності для використання пунктів опорної геодезичної мережі, огляд території, вивчення видимості для закладки і подальшого використання для топографічного знімання найоптимальнішим способом.

В польових умовах нами були виконані наступні роботи:

- Обстеження пунктів полігонометрії та закладання нових пунктів.

- Прокладання полігонометричного ходу.

- Винос в натуру (на місцевість) меж населеного пункта.

В результаті проведених польових робіт представляються:

- схема полігонометричного ходу;

- журнали вимірювання ліній, кутів (напрямків);

- матеріали дослідження приладу;

- матеріали польової обробки і контролів;

- пояснювальна записка.

4.3 Опис геодезичних робіт

4.3.1 Рекогностування пунктів геодезичних мереж 4 класу

Рекогностування -- обов'язковий початковий етап робіт при проведенні інструментальних зйомок, призначений для вибору місця розташування точок знімальної мережі безпосередньо на місцевості. Рекогностування складається з початкового огляду, проектування мережі, закріплення відповідних точок.

Пункти полігонометричних мереж закріплюються на місцевості центрами. Центри служать для точного позначення місця розміщення пункта і довготривалого його збереження. Вони можуть мати різну конструкцію, в залежності від фізико-географічних умов їх закладання.

При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на промислових майданчиках всі пункти полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К, У15Н, У16, 143, 160. (Рис.4.1)

Рис.4.1. Центр пункту полігонометрії У15Н

Вузлові та суміжні з ними пункти полігонометрії 4 класу закріплюють центрами типу 160. Ці центри закладаються на глибину, що знаходиться нижче межі промерзання ґрунту на 50 см. Таким чином, висота залізобетонного моноліту становить не менше 120 см.

Інші пункти полігонометричних мереж 4 класу (тобто не вузлові і не суміжні з вузловими), а також пункти полігонометрії 1 і 2 розрядів закріплюються менш капітальними монолітами, висота яких становить 70-75 см. На незабудованих територіях закладають центр типу У15Н, на забудованих -- типу У15 або У15К

На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть бути закріплені групою з двох-трьох стінних знаків. В стіні або фундаменті капітальної будівлі видовбують отвір, у який на цементному розчині встановлюють стінний знак. Використовувати його для роботи можна не раніше ніж через два дні після закладання.

Зовнішнє оформлення центрів пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів виконують обкопуванням круглої (у плані) форми (крім центра типу 160, зовнішнє оформлення якого виконують обкопуванням квадратної форми) з канавою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1.3 м. Над центром насипають курган висотою 10 см.

4.3.2 Згущення зйомочної геодезичної мережі з визначенням координат пунктів

Згущення геодезичної основи проводиться від вищого класу (розряду) до нижчого. При цьому треба прагнути до скорочення багатоступінчастості геодезичних мереж і розвивати на місцевості однокласні (однорозрядні) мережі на основі застосування сучасних віддалемірних та кутомірних геодезичних приладів і обчислювальної техніки. Потрібна щільність мережі при однокласних (однорозрядних) побудовах досягається зменшенням довжин сторін.

Координати пунктів (точок) геодезичних мереж згущення визначають у прийнятих системах прямокутних координат на площині в проекції Гаусса-Крюгера в триградусних зонах.

Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів або систем ходів (див. дод. 2).

Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Як виняток, у разі відсутності між вихідними пунктами видимості з землі, допускається:

- прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив'язки на одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані з астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5'' або вимірів гіротеодолітами з середньою квадратичною помилкою 10'';

- координатна прив'язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів (з метою виявлення грубих помилок вимірів) використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів.

Прокладання висячих ходів не допускається.

З метою забезпечення більшої жорсткості мережі треба прагнути до скорочення багатоступінчастості мережі, обмежуючись розвитком полігонометрії 4 класу і 1 розряду.

На всі закріплені точки ходів полігонометрії повинні бути передані позначки нівелюванням IV класу або технічним.

У гірській місцевості при забезпеченні знімань з перерізом рельєфу через 2 і 5 м допускається визначення висот точок ходів полігонометрії тригонометричним нівелюванням.

Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії виконують способом вимірювання окремого кута або способом кругових прийомів за триштативною системою оптичними приладами не нижче 5-секундної точності. Центрування приладу та візирних марок виконують з точністю 1 мм.

Спосіб кругових прийомів застосовують, коли кількість напрямків на пункті більше двох.

Перед початком робіт, але не рідше одного разу на рік, прилади перевіряють і досліджують за програмою.

При вимірюваннях способом окремого кута алідаду обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки проти ходу годинникової стрілки.

При вимірюваннях круговими прийомами в першому півприйомі алідаду обертають за ходом годинникової стрілки, а в другому - в протилежному напрямку.

4.3.3 Прокладання теодолітного ходу

Теодолітний хід -- геодезична побудова закріплена на місцевості у вигляді ламаної лінії з виміряними сторонами та кутами повороту.

Розрізняють зімкнуті, розімкнуті та висячі теодолітні ходи.

При прокладанні теодолітних ходів виконуються такі роботи: підбір планово-картографічних матеріалів; виписка з каталогів координат пунктів триангуляції, між якими проектується прокладання ходу; складання графічних проектів прокладання ходів; вибір і перевірка інструментів; організація польових робіт; обстеження місцевості, де планується прокладання ходу; вибір місць установлення точок і їх закріплення; пошук пунктів триангуляції, між якими прокладається хід; установлення віх на пунктах, де втрачені зовнішні знаки; розчищення ліній ходу (без рубки просік), виміри кутів і ліній; ведення польового журналу; контрольні підрахунки; обрахування координат; складання каталогу; посвідчення матеріалів; виправлення виявлених недоліків; складання короткого звіту; оформлення та формування матеріалів.

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюють для згущення державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для виконання топографічних знімань.

Щільність геодезичної основи повинна бути в містах, селищах та інших населених пунктах і на промислових майданчиках не менше чотирьох пунктів на 1 кмІ у забудованій частині та одного пункту на 1 кмІ на незабудованих територіях.

Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів та систем ходів.

Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Прокладання висячих ходів не допускається.

Ходи полігонометрії повинні прокладатися на місцевості, найбільш сприятливій для проведення кутових і лінійних вимірювань. Місця встановлення пунктів полігонометрії повинні бути легкодоступні, добре розпізнаватися на місцевості і забезпечувати довгочасне збереження центрів і знаків. Не можна вибирати місця на зсувних ділянках, на ріллі, на штучних насипах, на проїжджих частинах доріг, на територіях, які підлягають забудові тощо. Пункти повинні бути закладені так, щоб візирний промінь проходив не ближче ніж за 0,5 м від перешкоди. Для дотримання техніки безпеки пункти полігонометрії не повинні бути дуже близько до колії, лінії електропередач високої напруги тощо.

На забудованих територіях місця закладання пунктів вибирають переважно у фундаментах і стінах капітальних бетонних або цегляних споруд, з метою кращого збереження, але забороняється закріплювати пункти на розі споруди.



Розділ 5. Організаційно-економічна частина

5.1 Складання кошторису

5.1.1 Функції та етапи складання кошторису

Після розробки проекту підраховують обсяг робіт, визначають потреби в приладах, матеріалах, транспорті, технічному персоналі і робочій силі.

На основі цього складають кошторис витрат і план організації робіт. Всі ці документи потім уточнюють на підставі даних рекогностування.

Кошторис -- це фінансовий документ, в якому в плановому порядку визначаються обсяги коштів на фінансування певних об'єктів, програм і заходів з визначенням їх цільового призначення і розподілом за окремими періодами фінансування. Кошторис складають на основі виробничої програми підрозділу та відповідної нормативної бази, а також цін і тарифів на ресурси.

У кошторисі відображаються наступні витрати на виробництво певних продуктів:

· матеріальні витрати (за вирахуванням зворотних відходів);

· витрати на оплату праці;

· відрахування на соціальні потреби;

· амортизація основних фондів;

· інші витрати.

Також до складу кошторису входять витрати основного та допоміжного виробництва, які пов'язані з виготовленням та продажем продукції, товарів та послуг.

Для розрахунку кошторису витрат на виробництво використовують три методи:

· кошторисний метод - на основі розрахунку витрат у масштабах всього підприємства за даними всіх інших розділів плану;

· зведений метод - шляхом підсумовування кошторисів виробництва окремих підрозділів, за винятком внутрішніх оборотів між ними;

· калькуляційний метод - на основі планових розрахунків по всій номенклатурі продукції, робіт і послуг з розкладанням комплексних статей на прості елементи витрат.

Кошторис - це документ, в якому представлені всі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування виробництва на даному об'єкті.

За своїм характером витрати підприємства поділяються на основні і накладні. Вартість проектних і пошукових робіт визначається кошторисами, які складаються на кожен вид робіт. До загальної вартості робіт включаються витрати по зовнішньому і внутрішньому транспорті, організаційно-ліквідаційні витрати, вартість яких залежить від польових робіт.

На підставі технічного завдання замовника і програми робіт було складено кошторис на землевпорядні роботи.

5.1.2 Розрахунок кошторисної вартості геодезичних вишукувань

Витрати виробництва господарських організацій становлять собівартість продукції, яка є грошовим виразом безпосередніх затрат проектних організацій, пов'язаних з виробництвом і здачею проектно-кошторисної документації. Іншими словами, собівартість - це те, в що обходиться даній організації виготовлення проектно-кошторисної документації.

Важливим фактором зниження собівартості землевпорядної продукції є економія матеріальних ресурсів (папір, креслярські прилади, бланки.)

Важливе значення має поліпшення матеріально-технічного постачання, забезпечення в усіх виробничих підрозділах планомірної ритмічної роботи, дальший розвиток спеціалізації і кооперування виробництва, підвищення культурно-технічного рівня і кваліфікації інженерно-технічних працівників.

Рентабельність в проектних організаціях можна розраховувати 2 способами. При першому способі рентабельність визначається як процентне відношення прибутку до повної собівартості реалізованої проектно-кошторисною документацією. Цим способом обчислюється рентабельність виробництва в окремих підрозділах. Однак такий показник не розкриває ефективності використання виробничих фондів. Тому норму рентабельності слід визначати як процентне відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів. Цей спосіб відображає ступінь використання всіх ресурсів - живої праці, матеріальних ресурсів і авансових фондів.

При розрахунку кошторисної вартості проекту враховують певний склад робіт. Розрахунок вартості робіт виконують на основі «Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи» затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №29/м від 19.02.2003 [24] та збірника «Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» [25].

Розрахунки виконують окремо для польових і камеральних робіт.

- знаходять сумарні вартості польових УВ_пол і камеральних УВ_кам робіт;

- обчислюють додаткові витрати до сумарної вартості:

а) на транспорт;

б) амортизаційні відчислення та метрологічне забезпечення.

Вартість транспортних витрат розраховують як 10% від польових робіт при землевпорядних роботах. Вартість амортизаційних відрахувань становить 5% від загальної вартості по видах робіт та транспортних витрат.

Під час обчислення вартості топографо-геодезичних робіт слід враховувати окремо кожний вид робіт, визначаючи вартість одиниці виміру по вказаних джерелах. Особливу увагу слід приділяти до визначення категорії складності робіт та одиниці виміру (км ходу, пункт, центр).

Розбудова геодезичної мережі згущення методом полігонометрії передбачає такі види робіт:

Польові роботи:

? Рекогностування пунктів полігонометрії 4 класу;

? Обстеження пунктів ДГМ 1, 2, 3 і 4 класів при відстані між пунктами до 10 км;

? Виготовлення залізобетонних і бетонних монолітів для центрів;

? Закладання центрів на пунктах полігонометрії 4 класу на забудованій і не забудованій території;

? Закладання орієнтирних пунктів;

? Вимірювання кутів і ліній на пунктах полігонометрії 4 класу;

? Установлення (відновлення) меж землекористування.

Камеральні роботи:

? Попередні опрацювання матеріалів полігонометрії;

? Урівноваження, обчислення координат та складання каталогів геодезичних пунктів 1 розряду;

? Складання проекту землеустрою.

За своїм характером витрати підприємства поділяються на основні і накладні. Вартість проектних і пошукових робіт визначається кошторисами, які складаються на кожен вид робіт. До загальної вартості робіт включаються витрати по зовнішньому і внутрішньому транспорті, організаційно-ліквідаційні витрати, вартість яких залежить від польових робіт.

Розрахункову вартість обчислюємо за формулою:

В=Р_б•О•К,

де В - розрахункова вартість робіт, грн;

Р_б - базова розцінка показника, грн;

О - об'єм робіт;

К - коефіцієнт до базової розцінки.

Базову розцінку вибирають із збірників цін, враховуючи категорію складності. При розрахунку коефіцієнтів звертають увагу на об'єм робіт.

Рекогностування пунктів полігонометрії 4 класу

Категорія складності: І категорія

Склад робіт: Отримання завдання, підбір матеріалів. Визначення на місцевості напрямків ходу. Вибір місцеположення пунктів ходу. Закріплення пунктів тимчасовими знаками. Окопування пунктів. Вибір напрямків для передачі дирекційних кутів на вузлові точки. Складання абрису прив'язки пунктів до постійних предметів місцевості. Оформлення журналів абрису пунктів. Складання схеми ходів. Узгодження місця закладання пунктів із землевласниками (землекористувачами). Польовий контроль і здавання робіт. Переїзди і переходи на ділянці робіт.

Кількість одиниць: 6 пунктів.

Розцінка: 25,01 грн.

Вартість: 355,94 грн.

Обстеження і оновлення пунктів ДГМ 1, 2, 3 і 4 класів

Категорія складності: І категорія

Склад робіт: Вивчення матеріалів геодезичного забезпечення району робіт. Розшук місця розташування пункту на місцевості. Визначення ступеня цілості зовнішнього знака і верхньої марки центру, зовнішнього оформлення, орієнтирних пунктів і їхніх центрів (при порушенні марки верхнього центру робиться розкриття нижньої марки центру). Складання картки обстеження і списку обстежених пунктів. Переїзди і переходи на ділянці робіт. Передача геодезичних пунктів для забезпечення їх схоронності користувачам (власникам) земельних ділянок.

Кількість одиниць: 6 пунктів.

Розцінка: 73,71 грн.

Вартість: 1049,04 грн.

Виготовлення залізобетонних і бетонних монолітів для центрів

Склад робіт: Отримання завдання. Поточний ремонт виготовлених раніше форм. Підготовка майданчика для відливки залізобетонних монолітів з настилом із дощок і виготовлення корита для замісу бетону. Встановлення форм. В'язання арматури. Перенесення щебеню, піску та води на майданчик. Просіювання, промивання піску та щебеню. Фарбування марки бітумним лаком. Виготовлення бетонної маси і заливання її у форми, трамбування. Підтримка режиму, необхідного для затвердіння бетону. Зняття форм. Зачищення поверхні пілона. Здавання робіт.

Кількість одиниць: 17 центрів.

Розцінка: 92,92 грн.

Вартість: 60776,65 грн.

Закладання центрів на пунктах полігонометрії 4 класу на забудованій і не забудованій території

Категорія складності: І категорія

Склад робіт: Отримання завдання, підготовка матеріалів та інструментів до роботи. Уточнення місця закладки. Розкопування асфальту. Копання ям для центра та обкопування пункту на незабудованій території. Контрольні заміри (перевірка глибини). Перенесення монолітів, їх встановлення, засипання та утрамбовування. Закріплення розпізнавальної таблиці (на забудованій території). Прив'язка пунктів до місцевих предметів. Складання картки побудови геодезичного пункту. Складання акта здачі пункту для нагляду за його збереженням. Передача геодезичних пунктів для забезпечення їх схоронності користувачам (власникам) земельних ділянок.

Кількість одиниць: 17 центрів.

Розцінка: 96,51 грн.

Вартість: 63124,78 грн.

Закладання орієнтирних пунктів

Категорія складності: І категорія

Склад робіт: Отримання завдання. Вибір місця закладання орієнтирного пункту. Копання котловану і канави. Установлення центра в котловані. Зовнішнє оформлення орієнтирного пункту. Передача геодезичних пунктів для забезпечення їх схоронності користувачам (власникам) земельних ділянок.

Кількість одиниць: 17 центрів.

Розцінка: 75,63 грн.

Вартість: 75091,89 грн.

Вимірювання кутів і ліній на пунктах полігонометрії 4 класу

Категорія складності: ІІІ категорія

Склад робіт: Отримання завдання і матеріалів. Підготовка приладів до роботи. Розшук і розкриття центрів. Встановлення приладу і візирних цілей. Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії за триштативною системою і кутів примикання на вузлових точках між напрямками на пункти тріангуляції і полігонометрії. Виведення середніх значень кутів або напрямків. Встановлення світлодалекоміра і відбивачів на пунктах. Вимірювання довжин сторін (зняття відліків). Обчислення на станції. Перевірка журналів і попередні обчислювання довжин сторін. Визначення елементів приведення. Оформлення журналів вимірювань. Обчислювання кутових і лінійних нев'язок ходів і полігонів. Зарядження акумуляторів. Зняття приладів і підготовка їх до переїзду. Оновлення зовнішнього оформлення пункту. Переїзди та переходи на ділянці робіт. Контроль і виправлення зауважень. Здавання робіт.

Кількість одиниць: 22 пункта.

Розцінка: 81,28 грн.

Вартість: 105308,32 грн.

Попередні опрацювання матеріалів полігонометрії

Склад робіт: Отримання завдання і матеріалів. Перевірка журналів кутових вимірювань. Перевірка листів центрування і обчислення поправок за центруванням і редукцією, складання таблиць елементів приведення. Перевірка журналів лінійних вимірювань, перевірка метеоданих, обчислення поправок за метеоумови, за приведення виміряної лінії до горизонту. Підрахунок остаточних значень виміряних ліній. Обчислення приведених до центру направлень і складання таблиць зведення. Складання схеми. Оцінка точності. Додаткові обчислення. Здавання робіт.

Кількість одиниць: 17 пунктів.

Розцінка: 33,69 грн.

Вартість: 1093,91 грн.

Урівноваження, обчислення координат та складання каталогів геодезичних пунктів 1 розряду

Склад робіт: Отримання завдання. Підбір матеріалів і їх аналіз. Уведення загальної інформації на ПК: назви об'єкта, найменування пунктів, типів і висот знаків, типів центрів і номерів марок, значення лінійних і кутових вимірів. Уведення допоміжної інформації. Редукування виміряних величин на поверхність еліпсоїда і на площину. Урівноваження. Аналіз недопустимих нев'язок, виправлення інформації. Складання звітних документів та їх друкування. Здавання роботи.

Кількість одиниць: 17 пунктів.

Розцінка: 101,26 грн.

Вартість: 3293,08 грн.

Складання технічних звітів про виконані роботи

Склад робіт: Збір, аналіз та систематизація матеріалів виконаних топографо-геодезичних та картографічних робіт. Складання технічного звіту з використанням ПК й оцінка якості топографо-геодезичних та картографічних робіт. Виготовлення графічної документації до звіту (схем, рисунків, таблиць тощо). Креслярсько-оформлювальні роботи. Редагування звіту та виправлення зауважень. Копіювальні та палітурні роботи. Здавання роботи.

Кількість одиниць: 1 звіт.

Розцінка: 2000 грн.

Вартість: 2000 грн.

Загальна вартість топографо-геодезичних робіт складає 634080,44 грн.

Детальний розрахунок наведений в додатку Е.



Розділ 6. Охорона праці та навколишнього середовища

6.1 Охорона навколишнього середовища

В умовах науково-технічного прогресу, коли людство все далі активно втручається в природні процеси, охорона навколишнього середовища стає однією з найбільш гострих і найбільш актуальних проблем, тому всі роботи, в тому числі і геодезичні повинні виконуватися з дотриманням чинного законодавства про охорону навколишнього середовища. Успішно вирішувати проблеми в галузі охорони природи можливо лише при високому рівні екологічних знань і культури, особливо серед інженерних кадрів.

Відзначимо, які важливі дії можна використовувати на підприємстві щодо забезпечення охорони природи. Держава в зобов'язаних правових нормах встановлює:

- коло об'єктів природи, які підлягають охороні з боку закону;

- попереджувальні та оновлені заходи;

- відповідальність за порушення правових норм з боку природокористувачів;

- система контролю за використанням встановлених правових норм охорони природи;

Охорона природи є однією з найбільш важливою природно - науковою проблемою сучасності. Від правильного вирішення цієї проблеми значною мірою залежить існування людства, зростання природних ресурсів і збереження природи для наших нащадків в кращому вигляді, ніж вона знаходиться зараз.

6.2 Охорона праці

До інженерно-геодезичних вишукувань допускаються особи, що мають спеціальну підготовку і пройшли з питань охорони праці вступний і первинний інструктажі при прийомі на роботу, а у процесі трудової діяльності - повторний і цільовий - перед проведенням вишукувань на об'єктах з підвищеною небезпекою.

До робіт з підвищеною небезпекою відносяться інженерно-геодезичні вишукування: у зоні ліній електропередач; у зоні діючих магістральних газопроводів; на автомагістралях і автомобільних дорогах; на об'єктах залізничної мережі.

Усі питання, що стосуються організації вишукувань на об'єктах підвищеної небезпеки, повинні узгоджуватися з організаціями, що експлуатують ці об'єкти. Роботи на цих об'єктах повинні проводитися тільки за допуском цих організацій у присутності їх представників.

При виконанні інженерно-геодезичних вишукувань можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: ураження електричним струмом, блискавкою; отруєння газом; травмування на автомобільних дорогах і залізницях, при пересуванні в полі, по льоду, водних переправах тощо; сонячний удар; переохолодження організму.

Для виконання інженерно-геодезичних вишукувань працівникам видаються засоби індивідуального захисту: капелюх крислатий; черевики (кеди); жилет оранжевий сигнальний; плащ з капором; аптечка похідна.

Перед початком роботи необхідно: перевірити наявність справність засобів індивідуального захисту; одержати допуск на право проведення вишукувань на об'єктах підвищеної безпеки і пройти цільовий інструктаж з питань охорони праці у начальника структурного підрозділу; провести цільовий інструктаж з питань охорони праці осіб під їх особистий розпис у журналі обліку інструктажу або спеціальній відомості; нагадати виконавцям основні вимоги з безпеки проведення вишукувань

Проведення інженерно-геодезичних вишукувань в охоронній зоні ліній електропередач.

При виявленні обірваних і лежачих проводів діючої лінії електропередач напругою 1000 В і вище забороняється наближатися до них на відстань менше 10 м. У населеному пункті біля обірваного проводу виставити охорону і негайно повідомити технічному керівникові енергоділянки.

Виконання інженерно-геодезичних вишукувань поблизу повітряних ліній електропередачі під час грози і при її наближенні забороняється.

Установлення геодезичних знаків на площадках підстанцій, виконання ручних і бурових робіт під геодезичні знаки, особливо в зоні кабельних ліній, можна робити тільки за узгодженням з адміністрацією підстанцій і лише в присутності представників-фахівців, що знають місця проходження кабелів.

Забороняється проводити вимірювання висоти підвіски проводів тичинами, рейками, гілками й іншими подібними вимірними інструментами і приладами.

Проведення інженерно-геодезичних вишукувань в охоронній зоні діючих магістральних газопроводів

Проведення робіт на відстані 15 м з обох сторін від наземного газопроводу і 3 м від підземного узгоджується з організацією, що їх експлуатує, і ведеться в присутності її представника.

При виявленні запаху газу вишукування в районі траси газопроводу припинити, сповістити про це представника експлуатуючої організації і вийти із загазованої зони.

Проведення інженерно-геодезичних вишукувань на автомагістралях і автомобільних дорогах

При виконанні робіт на полотні автодороги виконавці повинні бути одягнені в сигнальні жилети жовтогарячого кольору. Перехід з одного місця на інше дозволяється (при відсутності тротуару) по проїжджій частині автодороги назустріч рухові автотранспорту.

При виконанні робіт на проїжджій частині слід виставити регулювальників за 350-100 м в обидва боки від місця роботи.

Під час проведення робіт на проїжджій частині доріг забороняється: залишати на автодорогах без нагляду геодезичні інструменти й устаткування; виконувати роботи на автодорогах у туман, заметіль, грозу й ожеледь.

При прокладанні теодолітних ходів вимірювання ліній слід вести по узбіччю. Вимірювання ліній по осі дорожнього покриття дозволяється робити тільки у випадку значного руйнування узбіч або ж при виконанні спеціальних робіт і з дозволу ДАЇ.

Проведення інженерно-геодезичних вишукувань на об'єктах залізничної мережі

Виконання робіт на залізничних коліях 1 в смузі відведення залізниць дозволяється тільки при наявності допуску, підписаного начальником станції або начальником дистанцій шляху.

Усі працюючі на вишукуваннях на залізниці повинні бути в жилетах сигнального жовтогарячого кольору.

У місцях проведення робіт на ділянках залізничних колій з умовами, що погіршують видимість, необхідно виставити сигнальників так, щоб підхід потягів по обидва боки був видний не менш ніж за 500 м від місця робіт.

Одержавши сигнал про підхід потягу по будь-якому шляху, усі працюючі повинні зійти зі шляху на найближче узбіччя на відстань не менше 2 м від крайньої рейки, забравши зі шляху всі інструменти.

Висоту підвіски проводів, опор, стовпів та інших високих споруд визначають аналітичним способом або тригонометричним нівелюванням.

Інженерно-гсеодезичні вишукування на електрифікованих ділянках і при обстеженні пристроїв електропостачання повинні здійснюватися відповідно до вимог особи, на яку покладено догляд за дотриманням правил техніки безпеки.

Всі вимірювання на електрифікованих ділянках виконуються тільки дерев'яними метрами і тісмяними рулетками. Застосування металевих складних метрів, металевих і тісмяних рулеток з металевою основою забороняється.

При вимірюваннях мостів та інших споруд на висоті більше 2 м працюючі повинні користуватися сходами, підмістями, запобіжними поясами й іншими пристосуваннями, а при роботах на схилах і кручах - додатково страхувальною мотузкою.

Забороняється переходити або перебігати шлях, знаходитися між коліями або на сусідньому шляху, при наближенні потягу. Випадково виявившись за якихось причин між коліями під час руху потягів по сусідніх шляхах необхідно негайно лягти на живіт, поки пройдуть вагони, щоб не бути захопленим повітряними потоками під колеса потягів.

Пересування в полі, по льоду і водних переправах

Відповідальність за дотримання правил безпеки при пересуванні по маршруту, по льоду і водних переправах через річку несе старший групи виконавців. Умови і порядок пересування за маршрутами повинні бути доведені до всіх виконавців.

При настанні непогоди під час пересування необхідно перервати рух, сховатися в безпечному місці і перечекати непогоду. Переходи і пересування виконавців повинні здійснюватися тільки у світлий час доби.

Забороняються переправи через річки і водні перешкоди: на плавучих крижинах, на виступаючих з води каменях; без взуття і причин при переправі вбрід; через водні перешкоди будь-якої ширини під час сильного дощу, снігу, туману, льодоходу, значної хмарності, при сильному вітрі і великій хвилі.

При пересуванні по льоду необхідно уважно оглянути загальну придатність крижаного покриву для переправи. Обстеження крижаного покриву повинне здійснюватись двома особами, що пересуваються в мотузковій зв'язці на відстані 10 м один від одного З тичинами. Забороняються пробні переходи однієї особи для визначення міцності льоду.

Інші вимоги техніки безпеки при виконанні вишукувань:

Для запобігання сонячного удару працівникам рекомендується носити крислаті повстяні або солом'яні капелюхи, а також. інші головні убори з довгим козирком. У найбільш спекотні години дня слід перенести роботу на ранкові і передвечірні години.

При організації тимчасових стоянок забороняється: встановлювати намет поблизу ліній електропередач; очищати площадки із застосуванням вогню (випалюванням) у трав'янистих і лісистих районах, в очеретах тощо.

При купанні забороняється: купатися в незнайомих, забруднених або багатих джерелами водоймах, у каналах поблизу шлюзів, водорозподільних пристроїв та інших гідротехнічних споруд; запливати далеко від берега; стрибати у воду в місцях невідомої глибини з поромів, причалів, мостів.

Після закінчення робіт необхідно перевірити наявність і комплектність приладів, пристосувань, устаткування, інструментів та укласти їх у спеціальні шухляди. Установити укладальні шухляди з приладами й інструментами в кузові автомобіля, закріпити їх, виключивши можливість травмування ними людей при різкому гальмуванні автомобіля.

Доповісти безпосередньому керівникові про недоліки щодо забезпечення дотримання належних правил проведення вишукувань.

З появою ознак можливої аварії вжити заходи щодо: її запобігання і довести до відома старшого групи виконавців. При виникненні аварії необхідно діяти відповідно до чинних вимог проведення аварійних робіт.

Надати першу медичну допомогу потерпілим під час аварії. У разі потреби доставити потерпілого в найближчу лікарню.

6.3 Техніка безпеки при польових роботах геодезистів

Охорона праці при геодезичних роботах пов'язані з умовами польових робіт, з технікою і технологією геодезичного виробництва. В процесі своєї виробничої діяльності техніки - геодезисти та інженери повинні вміти оцінити умови роботи і застосує технічно вірне рішення по всім заходам, які забезпечують безпеку роботи. Тільки при правильній оцінки умов роботи і розробки, відповідних заходів захисту працюючих, вони повинні бути застраховані від нещасних випадків і захворювань. Всі види польових землевпорядних робіт повинні проводитися відповідно до вимог, які розміщені в інструкціях, правилах, положеннях, нормах з охорони праці, які встановлюють порядок роботи.

Перед початком роботи в населених пунктах, на територіях землекористування слід отримати дозвіл на право проведення робіт і узгодити умови з безпеки, які пред'являють органи місцевої ради.

До початку польових робіт з робочими проводять інструктаж з техніки безпеки, а також вирішують питання організаційно - технічного характеру, а саме:

- забезпечення відділень транспортними засобами, матеріалами та інструментами;

- складання маршрутів переміщення по ділянках, на яких будуть проводитися роботи;

- встановити схему розміщення та глибину залягання мереж інженерних комунікацій: трубопроводи та схеми повітряної електромережі. Це потрібно для того, щоб вибрати місце, де можна безпечно закласти в ґрунт геодезичні знаки, оновити втрачені межові знаки, забивати штирі для закріплення точок теодолітного ходу.

Особливо важлива роль в геодезичних роботах грає техніка безпеки роботи поблизу електричних мереж. Охоронні зони ліній електропередач визначаються двома паралельними прямими віддалених від крайніх проводів на певній відстані залежно від напруги. У межах охоронної зони забороняється проводити земляні роботи, влаштовувати стоянки і проводити інші дії. Проїзд під проводами ліній слід здійснювати в місцях найменшого їх провисання, тобто ближче до опори.

Якщо геодезичний маршрут лежить через лісосмугу, необхідно дотримуватися вимог певного порядку і не завдавати шкоди геодезичним інструментам, віхами, штативи слід переносити, тримаючи їх гострим кінцями вперед.

Періодичність контролю про стан здоров'я робітників визначається в порядку встановленому Міністерством охорони здоров'я України.

Кожен працівник постійно повинен піклуватися про збереження та зміцнення свого здоров'я, і дотримуватися вимог санітарної і особистої гігієни. Працюючи необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки.

При виконанні геодезичних робіт був використаний електронний тахеометр - оптико-електронний прилад, який поєднує в собі функції електронного теодоліта, світлодалекоміра, обчислювального пристрою і реєстратора інформації. До роботи з електронними тахеометрами допускаються тільки працівники, які пройшли спеціальне навчання.

При отриманні тахеометра і перед початком його експлуатації необхідно детального перевірити його комплектність, провести зовнішній огляд (наявність пломб, відсутність пошкоджень), вивчити паспорт та інструкцію з експлуатації.

Тахеометр необхідно оберігати від атмосферних опадів, від впливу надмірних ударних і вібраційних навантажень. При температурі повітря понад 300 С тахеометр необхідно захистити від нагрівання сонячними променями. Забороняється направляти зорову трубу прямо на Сонце - об'єктив зорової труби працює як "запальне" скло, в результаті чого може бути пошкоджено елементи приймально-передавального блоку приладу.

Для запобігання пошкодження оптичних поверхонь тахеометра необхідно дотримуватися таких правил: не доторкатися руками оптичних поверхонь; при чищенні не використовувати металеві предмети і брудні серветки, які не докладати надмірних зусиль, в перервах між вимірами накривати тахеометр чохлом.

Для запобігання конденсації вологи після занесення тахеометра в футлярі з холодного в тепле приміщення відкривати його можна не раніше ніж через 2 години. Виносити тахеометр з теплого приміщення в холодну в футлярі і відкривати футляр можна не раніше, ніж через 1 годину.

У конструкції електронного тахеометра відсутні струмопровідні елементи та деталі, які працювали б при високому навантаженні, тому при його експлуатації не передбачені спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки при проведенні вимірювань.

Перед підключенням зарядного пристрою до мережі змінного струму (220В, 50Гц) необхідно перевірити справність електропроводу. При внесенні зарядного пристрою з холоду його можна включати в електромережу не раніше, ніж через 2 години. Його необхідно оберігати від пилу і вологи.

При проведенні зйомок місцевості та виконанні інших робіт поблизу ліній електропередач, силових кабелів, електрифікованих залізниць потрібно перебувати на безпечній відстані від них. Також слід уникати проведення робіт на відкритій місцевості під час грози.

6.4 Техніка безпеки при камеральних роботах

Наступним етапом землевпорядного виробництва після закінчення польових робіт є обробка і аналіз отриманого первинного матеріалу в камеральних умовах, тобто систематизація даних для подальшої роботи. За існуючим вимогам норма площі на одного робітника повинна бути не менше 4,5 м² при висоті приміщення 3,2 метра на виробництві. Найбільш допустимою, вважається температура виробничих приміщень 18-24 ° С. Відносна вологість повітря 12 - 15 м³ на людину, освітлення 50 Вт. При лампочках розжарювання і 150 Вт. Люмінесцентні лампочки, виробничий шум не повинен перевищувати 70 ДБ.

У робочий час приміщення повинно провітрюватися не менш трьох разів на день.

Обережно потрібно вести себе в роботі з тушшю, оскільки вона відноситься до шкідливих речовин. Зберігати її необхідно закритою, при використанні кришка з тушшю повинна розміщуватися якнайдалі від робочого місця, щоб не дихати шкідливими речовинами.

До проведення камеральних робіт допускаються особи, які відповідають вимогам безпеки та мають на увазі технічні знання, пройшли інструктаж і перевірку знань правил безпеки праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки.

Сьогодні персональні комп'ютери використовуються в самих різних сферах діяльності людини, в тому числі в галузі геодезії і землеустрій при проведенні польових зйомок місцевості за допомогою електронних тахеометрів і при обробці відзнятого матеріалу в камеральних умовах і тиражуванні розроблених проектів за допомогою відеодисплейних терміналів і іншої офісної техніки.

...