Інститут генерал-губернаторства в Україні ХІХ - початку ХХ ст.: структура, функції, архіви канцелярій

Третій - 1854-1870-ті рр., період централізації і як наслідок ліквідація двох генерал-губернаторств в Україні та трансформації функцій загального нагляду в надзвичайні повноваження з правом оголошення посиленої охорони і військового стану. Четвертий - 1880-ті-1914 рр., період поступового обмеження функцій генерал-губернатора з передачею його повноважень цивільним губернаторам і місцевим установам Департаменту поліції та ліквідації його посади.

Канцелярія генерал-губернатора встановила струнку систему взаємовідносин із центром і місцевими установами. Її значущість визначалась ставленням імператора і уряду до неї як до військово-похідних канцелярій минулого століття за здатність оперативно, по-військовому реагувати на місцеві події. Структура Канцелярії сприяла швидкому виконанню розпоряджень генерал-губернатора, забезпечувала його необхідними фактичними даними, на основі яких укладались проекти нормативних і законодавчих документів, проводилися офіційні розслідування. Її апарат складався з чиновників особливих доручень, як вищої ланки забезпечення управління, і керівників середньої ланки. Вища ланка формувалася з високоосвічених управлінців міністерського рівня та досвідчених - губернського. Крім штатних, набиралися чиновники понад штат із кількох міністерств: внутрішніх справ, військового, юстиції, торгівлі, які відряджалися для обіймання державних посад в губерніях і повітах. Посади чиновників нижчої категорії обіймали вихідці з місцевого дворянства, для яких служба в Канцелярії генерал-губернатора відкривала можливості кар'єри, отримання орденів, пенсій, набуття землі тощо.

Установа мала раціональну, нескладну структуру, поділялась на експедиції, відділення, частини або діловодства та столи, за кожним із яких закріплювався певний напрям діяльності. Неоднакові умови входження регіонів до складу імперії зумовили відмінну структуру Канцелярій. Найчисельнішою і найбільш розгалуженою виявилась Канцелярія новоросійського і бессарабського генерал-губернатора, потім - київського і малоросійського.

Управлінські документи Канцелярії укладалися за традицією російського діловодства. Питання загальнодержавного та регіонального значення, зокрема соціально-політичної, адміністративної і військової спрямованості, обумовлювали обслуговування інституції різноманітним та об'ємним документообігом. Сама Канцелярія користувалася незначною кількістю їх видів. З вищими та центральними установами вона спілкувалась через огляди, звіти та всепідданіші записки, які відзначаються аналітичним інформативним наповненням. З нижчими - через одноразові та багаторазові розпорядження. За ієрархією інформації документи Канцелярії поділяються на два рівні: перший складають документи вищих і центральних установ, другий - документи місцевих установ. Цей діловодний комплекс характеризується повнотою збереженості, оскільки його документи зосередилися в кількох фондах. Інший рівень інформативної наповненості надходив до Канцелярії генерал-губернатора з місцевих установ. Він відзначався масовістю, системністю та подачею, як правило, одиничних фактів, на основі яких чиновниками Канцелярії здійснювалося місцеве управління. Історія установи концентрується в її ж документах, які є джерелами первинного походження і відповідають високому рівню інформативності. Діловодні комплекси Канцелярій мали пряму залежність від структури самої установи, а ступінь їхньої збереженості стає визначальним фактором репрезентативності та інформативних можливостей сьогоднішніх архівних фондів. Документи Канцелярій київського та новоросійського і бессарабського генерал-губернаторів збереглися, перші, на одну п'яту, другі, на одну десяту свого первісного складу. Утрата архіву Канцелярії малоросійського генерал-губернатора частково компенсується через універсальні покажчики та діловодні і інвентарні описи, що стають вторинними джерелами інформації. Їхня інформативна насиченість дозволяє користуватися ними на правах повноцінних архівних справ.

Генерал-губернаторська форма управління набула в Україні політико-адміністративного характеру і яскраво продемонструвала труднощі інтеграційних процесів, що їх переживала Російська імперія. Саме регіональні особливості та тенденції імперського розвитку найшли відображення в діяльності Канцелярії генерал-губернатора. Діяльність цієї установи на території України відрізнялась за своєю суттю, напрямами діяльності від тих, що діяли в інших окраїнних регіонах. Генерал-губернаторська влада була органічною в системі поліцейсько-бюрократичного управління, вона навіть більше ніж звичайні органи в державі відповідала імперським методам приєднання територій. Українські регіони поступово були введені в загальноросійську систему державного життя, але, як засвідчила історія, інтеграція не набрала завершального характеру.

Основні положення дисертації відображені в наступних публікаціях

Індивідуальні монографії

Адміністративні установи Правобережної України кінця XVIII - початку ХХ ст. в російському законодавстві: джерелознавчий аналітичний огляд / Студії. - К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 1998. - Вип. 2.- 75 с.

Київське генерал-губернаторство (1832-1914): Історія створення та діяльності, архівний комплекс і його інформативний потенціал.- К.:,УДНДІ архівної справи та документознавства.- 1999. - 144 с.

Малоросійське генерал-губернаторство, 1802-1856: функції, структура, архів. - К.: [Держ. Ком. Архівів України], 2001. - 356 с.

Статті в наукових фахових виданнях, збірниках наукових праць

До вивчення діяльності Комісії для описання губерній Київського учбового округу // Арх. України. - 1990. - № 6. - С. 49-59.

Делопроизводство // Специальные исторические дисциплины: Учеб. пособие / В. О. Замлинский, М. Ф. Дмитриенко, Т. А. Балабушевич и др.- К.: НМК, 1992. - С.106-109.

Маловідомий документ до історії Правобережної України ХІХ ст. // Арх. України. - 1996. - № 4-6. - С. 118-125.

До історії Київського генерал-губернаторства. Настанови Д. Г. Бібікова // Студії з арх. справи та документознавства. - 1996. - Т. 1. - С. 85-91.

Київський генерал-губернатор О. П. Безак та інтеграція Правобережної України у складі Російської імперії // Київська старовина.- 1997. - № 6. - С. 95-105.

Генерал-губернатор Д. Г. Бібіков: політичний портрет // Історія України. - 1997. - № 34. - С. 4.

Законодавчі акти Російської держави до історії Новоросійського генерал-губернаторства // Студії з арх. справи та документознавства.- 1998. - Т. 3. - С. 82-90.

Київський генерал-губернатор О. П. Безак та політика інтеграції Правобережної України у складі Російської імперії // Історія арх. справи: спогади, дослідження, джерела:Зб. на пошану С. Д. Пількевича. - Вип. І. - К., 1998. - С. 59-69.

Адміністративно-законодавчі заходи російського уряду для прискорення інтеграції Правобережної України у складі імперії (60-ті роки ХІХ ст.) // Історія України. - 1999.- № 38. - С. 3-4.

Про культуру наукового дослідження (на прикладах дослідження історії державних установ) // Архівознавство, археографія, джерелознавство: Міжвід. зб. наук. праць.- К., 1999.- Вип.1: Архів і особа. - С. 62-68.

Малоросійське генерал-губернаторство (1802-1856): структура, штатний розпис, архів // Студії з арх. справи та документознавства. - 1999. - Т. 4. - С. 103-109.

Вопросник Н. В. Калачова о положении архива Канцелярии новороссийского и бессарабского генерал-губернатора // Отечественные архивы. - 2000. - № 5.- С. 62-66.

Малоросійське генерал-губернаторство в період урядування М. Г. Рєпніна (1816-1834) // Укр. іст. журн. - 2000. - № 4. - С. 79-90; № 5. - С. 78-88.

“…Настоящее положение малороссийских козаков” (Всепідданійша доповідь 1836 р. генерал-губернатора В. В. Левашова Миколі І) // Арх. України.- 2000. - № 1-3. - С. 29-42.

Канцелярія новоросійського і бессарабського генерал-губернатора (1822-1874) // Науковий вісник Ізмаїльського державного педаг. ін-ту. - Ізмаїл, 2000. - Вип. 9. - С 51-54.

Генерал-губернатор О. Г. Строганов про необхідність децентралізації управління в Російській імперії // Київська старовина. - 2001. - № 2. - С. 80-89.

Становлення і розвиток генерал-губернаторської форми управління в Російській імперії першої половини ХІХ ст. // Архівознавство, археографія, джерелознавство: Міжвід. зб. наук. праць. - К.: 2001. - Вип. 3. - С. 481-500.

Канцелярія новоросійського і бессарабського генерал-губернатора (1822-1874): структура, особовий склад, архів // Арх. України. - 2001. - № 3. - С. 39-64.

Новоросійський і бессарабський генерал-губернатор М. С. Воронцов (1823-1854) // Укр. іст. журн. - 2002. - № 1. - С. 91-103.

Праці Державного архіву Одеської області (Т. 1-3): закономірність чи виклик часові // Архівознавство, археографія, джерелознавство: Міжвід. наук. зб. наук. праць. - Вип. 4: Студії на пошану Руслана Пирога. - К., 2001. - С. 579-584.

До питання про підготовку довідника з історії державних установ /Архівознавство, археографія, джерелознавство: Міжвід. зб. наук. праць. - К.: 2002. - Вип. 5: Архіви - складова інформаційних ресурсів суспільства. - С. 481-500.

Матеріали конференцій, що мають пріоритетне значення

Генерал-губернатор Д. Г. Бібіков: спроба політичного портрету // Третя академія пам'яті професора Володимира Антоновича.- 11-12 грудня 1995 р.- Доп. та матер.- К., 1996.- С. 242-252.

Административная деятельность Д. Г. Бибикова и М. В. Юзефовича по развитию архивного дела на Украине // Историки и архивисты:сотрудничество в сохранении и познании прошлого в интересах будущего: Докл. и тезисы науч. сообщ. Междунар. науч. конф. (27-28 ноября 1997 г.). - М., 1997. - С.157-159.

Роль М В. Юзефовича у діяльності Київської археографічної комісії // Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю Київської археографічної комісії.- К.,1997.- С. 138-143.

Київське генерал-губернаторство (1832-1914): генеза, функціонування, структура // Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи. Наук. доп. Всеукраїнської конференції. Київ, 19-20 листопада 1996 р.- Ч. 1 - К.,997. - С.107-115.

Новоросійське і Бессарабське генерал-губернаторство (1822-1874): основні напрями діяльності, структура // Південь України. Одеса. Четвертий міжнародний конгрес україністів.- Одеса, 26-29 серпня 1999 р.- Доп. та повід.- Одеса,1999.- С.46-54.

Публікації в інших видання

“Ода” Юзефовичу // Син України: Володимир Боніфатійович Антонович / Упоряд. В. Короткий, В. Ульяновський. - К.: Заповіт, 1997. - Т. 2. - С. 328-330.

Архівістика: Термінологічний словник / Авт.-упоряд. К. Є. Новохатський , К. Т. Селіверстова та ін. - К., 1998. - 106 с.

Всемогутність чи слабкість російської влади в Україні ХІХ ст.: у продовження однієї неординарної статті: Степан Величенко. Царський уряд в українських губерніях 1800-1914 років - всемогутність чи слабкість?: деякі зауваження до методології й інтерпретації// Україна модерна.- Львів, Інститут історичних досліджень Львівського університету.- 1998.- Ч.2-3 // Український гуманітарний огляд.- Вип. 2.-К.: Критика, 1999.- С. 66-74.

Бібіков Дмитро Гаврилович // Українські архівісти: Біобібл. дов.- К., 1999.- Вип.1: ХІХ ст.-1930-ті рр. - С.45-47.

Мердер Олексій Іванович // Українські архівісти: Біобібл.дов.- К., 1999.- Вип. 1: ХІХ ст.-1930-ті рр. - С.223-224.

Рігельман Микола Аркадійович // Українські архівісти: Біобібл. дов.- К., 1999.- Вип.1: ХІХ ст.-1930-ті рр. - С. 283-284.

Юзефович Михайло Володимирович // Українські архівісти: Біобібл. дов.- К., 1999.- Вип. 1: ХІХ ст.-1930-ті рр. - С.352- 353.

Бибиков Дмитро Гаврилович // Довідник з історії України: А-Я / Вид. 2, доопрац. і доповнене. - К.: Генеза, 2001. - С. 63.

Воронцов Михайло Семенович // Довідник з історії України: А-Я / Вид. 2, доопрац. і доповнене. - К.: Генеза, 2001. - С. 130.

Куракін Олексій Борисович // Довідник з історії України: А-Я / Вид. 2, доопрац. і доповнене. - К.: Генеза, 2001. - С. 383.

Рєпнін Микола Григорович // Довідник з історії України: А-Я / Вид. 2, доопрац. і доповнене. - К.: Генеза, 2001. - С. 653. У співав.

Наукові рецензії

Рец.: История русской православной церкви в документах региональных архивов России: Аннотированный справочник-указатель. - М.: Издание Новоспасского монастыря.- 1993.- 681 с. // Арх. України - 1994. -№1-6.- С.97.

Рец.: Архівний збірник на посвяту 90-річчю Полтавської вченої архівної комісії // Записки Наукового товариства імені Шевченка.- Т. ССХХХІ. Праці спец. іст. дис. - Львів, 1996. - С. 593-594.

Рец.: А. Е. Иванов. Ученые степени в Российской империи. ХVIII в.- 1917 год. // Укр. іст. журн. - 1998. - № 5. - С.135-137.

Рец.: Патриція Герлігі. Одеса. Історія міста, 1794-1914 / пер. Юрія Олійника.- К.:Критика, 1999.- 383 с. // Український гуманітарний огляд.- К., 2000.- Вип. 3.- С. 271-274.

Науково- археографічні публікації

Селянський рух на Україні. 1826-1849 рр.: Зб. док. і матеріалів / Упоряд. В. П. Баран, Г. В. Боряк, М. І. Бутич, В. С. Шандра та ін.- К.: Наук. думка,1985. - 503 с.

Робітничий рух на Україні (Становище та боротьба робітничого класу, 1861-1884 рр.): Зб. док. і матеріалів/ Упоряд. В. П. Баран, Г. В. Боряк, М. І. Бутич, В. С. Шандра та інші. - К.: Наук. думка, 1986. - 423 с.

Селянський рух на Україні. 1850-1861 рр.: Зб. док. і матеріалів / Упоряд. В. П. Баран, Г. В. Боряк, М. І. Бутич, В. С. Шандра та інші. - К.: Наук. думка, 1988. - 448 с.

Робітничий рух на Україні (1885-1894 рр.): Зб. док. і матеріалів / Упоряд. В. С. Шандра, В. П. Баран, М. І. Бутич, та інші. - К.: Наук. думка, 1990. - 440 с.

Щоденник Олександра Кістяківського // Київська старовина. - 1992. - № 6. - С.19-35.

Кістяківський О. Ф. Щоденник (1874-1885): У 2 т. / Упоряд. В. С. Шандра (старш. упоряд.), М. І. Бутич, І. І. Глизь та ін. - К.: Наук. думка, 1894. - Т. 1: 1874-1879. - 647 с.

Кістяківський О. Ф. Щоденник (1874-1885): У 2 т. / Упоряд. В. С. Шандра (старш. упоряд.), М. І. Бутич, І. І. Глизь та ін. - К.: Наук. думка, 1895. - Т. 2: 1880-1885. - 584 с.

Наукове редагування

Українські архівісти: Біобібл. дов. / Упоряд. О. М. Коваль, І. Б. Матяш, В. С. Шандра: У 3-х вип. - К., 1999. - Вип. перший (ХІХ ст.- 1930-ті рр.). - 368 с. (Відп. ред).

Галицьке намісництво (1772-1921): Архівно-бібліогр. фонд. покажчик. - К.: ЦДІА у Львові, 1990. - 212 с. (Відп. ред).

Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831-1863) / Наук. ред. В. Шандра, Н. Яковенко; пер. з фр. З. Борисюк - К.: ІНТЕЛ, 1996. - 616 с.

АНОТАЦІЇ

Шандра В. С. Інститут генерал-губернаторства в Україні ХІХ - початку ХХ ст.: структура, функції, архіви канцелярій. - Рукопис ( 455 с.)

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. - К., 2002.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню функціонування інституту генерал-губернаторства і його місця в історії України ХІХ - початку ХХ ст. З'ясовано витоки генерал-губернаторської влади в межах історичних регіонів - Лівобережної, Слобідської, Правобережної та Південної України, запровадженої для завершення їхнього інкорпорування у складі Російської імперії. Доведено, що Канцелярія генерал-губернатора мала статус надгубернської, вищої регіональної установи на підпорядкованих територіях кількох губерній. Порівняльним аналізом наглядово-контролюючих функцій генерал-губернатора вста новлено, що шляхом соціально-економічних, політичних, законодавчих, культурно-освітніх і військових заходів цей інститут влади спрямовував асиміляцію еліти та інтеграцію регіонів.

Розглянуто структуру Канцелярії генерал-губернатора, що документувала соціальні процеси, вивчено систему управлінських документів створеного діловодного комплексу, що знаходиться у системі фондів державних архівів і функціонує як джерело ретроспективної історичної інформації з високим ступенем репрезентативності і достовірності.

Ключові слова: інститут генерал-губернаторства, Малоросійське генерал-губернаторство, Новоросійське і Бессарабське генерал-губернаторство, Київське генерал-губернаторство, канцелярія генерал-губернатора, структура канцелярії, діловодство канцелярії, історія державної установи, вища регіональна установа, надгубернська установа, регіон, інтеграція, відомчий архів.

Шандра В.С Институт генерал-губернаторства в Украине ХІХ- начала ХХ вв.: структура, функции, архивы канцелярий. - Рукопись (455 с.)

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук, по специальности 07.00.06 - Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. Институт украинской археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины, Киев, 2002.

В диссертации на основании источников и научной литературы исследовано роль и место института генерал-губернаторства в истории Украины в ХІХ - начале ХХ в. Задуман как наместническая должность он трансформировался в институт власти с управленческими и политическими функциями и занял статус высшего регионального, надгубернского учреждения. Власть институции генерал-губернатора, полученная легитимно от императора, фиксировала незавершенность инкорпорирования региона в империю и признание верховною властью его отличий в сравнении с Великороссией. На губернии с генерал-губернаторськой формой управления, объединенные в генерал-губернаторства: Малороссийское (1802-1856), Новороссийское и Бессарабское (1822-1874) и Киевское (1832-1914) не распространялась в полной мере общероссийская система управления. На основании сравнительного анализа основных функций генерал-губернаторов установлено, что деятельность этого института власти была направлена на полную интеграцию регионов в составе Российской империи и ассимиляцию элиты путем сосредоточения в одной должности политического надзора и управленческих полномочий. Функции генерал-губернаторов, хотя существенно и не зависели от особенностей регионов, но влияли на приоритеты в их деятельности и сводились к политико-административному надзору и контролю над деятельностью государственных и выборных учреждений, в том числе и воинских частей. Специфические черты в управлении генерал-губернаторствами отражали региональные особенности, что заставляло имперский центр концентрировать деятельность генерал-губернаторов на приведение к однородности местные социальные структуры с российскими, ликвидировать отличия в политическом и социально-экономическом отношении, отменять действия местных правовых норм, льгот и привилегий с распространением общероссийских порядков.

Рассмотрено структуру Канцелярии каждого генерал-губернатора, должностные обязанности чиновников, отмечено рациональное документирование социальных процессов и создание делопроизводственных комплексов, что сохранились на сегодня в системе фондов государственных архивов Украины и функционируют как источники ретроспективной исторической информации свысокой степенью репрезентативности и достоверности.

Ключевые слова: институт генерал-губернаторства, Малороссийское генерал-губернаторство, Новороссийское и Бессарабское генерал-губернаторство, Киевское генерал-губернаторство, канцелярия генерал-губернатора, структура канцелярии, делопроизводство канцелярии, регион, история государственного учреждения, высшее региональное учреждение, надгубернское учреждение, интеграция, ведомственный архив.

Shandra V. S. The Institution of Governorship-General in Ukraine in the Nineteenth - the Beginning of the Twentieth Centuries: Structure, Functions, Archival Collections of the Offices. - Manuscript.

Thesis for the Degree of Doctor of Sciences (History), speciality 07. 00. 06 -- Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines.

M. Hrushevs'kyi Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies, Kyiv, 2002.

The thesis is devoted to the complex research of the institution of Governorship-general in Ukraine in the XIXth - the beginning of the XXth centuries. It has been assessed sources of the governor-general's power, what had been introduced at the borders of the historical regions - Left-Bank, Sloboda, Right-Bank and South Ukraine in order to complete their incorporation into the Russian empire.

It has been demonstrated that the governor-general's administration was a supergovernorship-general higher regional institution in subordinated territories of several governorships-general. By means of comparative analysis of governor-general's control functions it has been ascertained that the institution turn activity to assimilation of elite and integrations of regions.

It has been considered the structure of the Governor-general's office that documented social processes, system of office work complex, that is being kept at State Archives and functions as source of retrospective information with a high degree of representation and authenticity.

Key words: Institution of Governorship-General, the Little Russia Governorship-General, the Novorosiia and Besarabiia Governorship-General, the Kyiv Governorship-General, the Governor-General's Office, History of State Institutions, Higher Regional Institution, Superprovince Institution, Region, Integration, Department archives.

Размещено на Allbest.ru