Студентство міста Львова в українському національному русі (1944–1953)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Спеціальність 07.00.01 - історія України

Студентство міста Львова в українському національному русі (1944-1953)

Генега Роман Ярославович

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Мудрий Мар'ян Михайлович, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра новітньої історії України

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Трофимович Володимир Васильович, Національний університет “Острозька академія”, завідувач кафедри історії

кандидат історичних наук Стасюк Олександра Йосипівна, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, науковий співробітник відділу новітньої історії

Провідна установа: Інститут історії України НАН України, м. Київ

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор історичних наук, професор О.М. Сухий

Генега Р.Я. Студентство міста Львова в українському національному русі (1944-1953). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2007.

Дисертація присвячена участі львівських студентів в українському національному русі в перше повоєнне десятиліття. Дослідження побудоване на матеріалах Архіву Управління Служби безпеки України у Львівській області, Державного архіву Львівської області, спогадах і матеріалах преси досліджуваного періоду. Проаналізовано характер соціальних і культурних змін у Львові у 40-х роках ХХ ст., розвиток вищої освіти в місті, причини опору студентів радянській владі, а також форми і методи підпільної діяльності українських студентів як частини національного руху. Участь українських студентів у підпільному русі у Львові в повоєнні роки вперше відображена як амбівалентне явище - студентство протистояло радянізаційним процесам і водночас зазнавало їх впливу. Такий підхід дав змогу виявити підґрунтя та мотиви участі студентів у національному русі, визначити його регіональну специфіку, показати значення студентського руху опору в контексті загальнонаціональної визвольної боротьби, яка розгорнулася на заході України в другій половині 40-х - на початку 50-х років.

Ключові слова: Львів, вищі навчальні заклади, студентство, український національно-визвольний рух, антирадянський рух, рух опору, радянізація, русифікація.

Генега Р.Я. Студенчество города Львова в украинском национальном движении (1944-1953). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2007.

В диссертации рассматривается деятельность львовских студентов в украинском национальном движении в первое послевоенное десятилетие. В исследовании использованы материалы Архива Управления Службы безопасности Украины во Львовской области, Государственного архива Львовской области, воспоминания и материалы прессы исследуемого периода. Проанализирован характер социальных и культурных изменений во Львове в 40-е годы ХХ в., развитие высшего образования в городе, причины сопротивления студентов советской власти, а также формы и методы подпольной деятельности украинских студентов как части национального движения. Участие украинских студентов в антисоветском подпольном движении во Львове в послевоенные годы впервые отражено как амбивалентное явление - студенчество противостояло советизации и вместе с тем поддавалось ее влиянию. Такой подход дал возможность обнаружить причины и мотивы участия студентов в национальном движении, определить его региональную специфику, показать значение студенческого движения сопротивления в контексте общенациональной освободительной борьбы, развернувшейся на западе Украины во второй половине 40-х-начале 50-х годов.

Ключевые слова: Львов, высшие учебные заведения, студенчество, национально-освободительное движение, антисоветское движение, движение сопротивления, советизация, русификация.

Summary

R.Ya. Heneha. The Students of L'viv in the Ukrainian National Movement (1944-1953). - A manuscript.

Dissertation for the Scholarly Degree of Candidate of History in speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - The Ivan Franko National University of L'viv. - L'viv, 2007.

The thesis is concerned with the participation of the students of L'viv in the national movement during the first decade after WW II. The analysis is based on the records from the archives of the Ukrainian Security Service in L'viv Region, the State Archives of L'viv Region as well as recollections and newspaper materials. The nature of the social and cultural changes arising in L'viv in the second half of the 1940s, the unfolding of the system of higher education in the city and the causes triggering off resistance on the part of the students to the established Soviet rule have been considered. The forms and methods of the Ukrainian students' clandestine activity have been elucidated. Their participation in the underground movement in the post-war L'viv is treated as an ambivalent phenomenon: the students put up resistance to the processes of sovietization and were subjected to the influence of these processes at the same time. The suggested approach enabled us to better understand the motives of the students' participation in the activity of clandestine cells as well as to reveal the regional specific features of the arisen situation in Western Ukraine at the time and to cast some light on the contribution made by the students from L'viv to the Ukrainian liberation movement at large.

Both individually and as members of well-organized secret cells part of the Ukrainian students community of L'viv set themselves a task to counter the Soviet rule for the sake of the creation of the independent Ukrainian state. The participants of this movement in the early 1950s could have numbered approximately one thousand people. Massive reprisals against the local Ukrainian population and deportations to the remote parts of the Soviet Union as well as ethnic and religious suppression and imposition of alien ideology-bound false moral principles and life manners in general were a key factor of people's resistance to the Soviet rule that engulfed the students' population as well.

At the beginning the students' anti-Soviet activity was more individual. It expanded as more and more Ukrainian students came to study in L'viv against the shrinking number of Polish students. This became quite noticeable in 1946-1947 in the wake of the stepped-up sovietization and inefficient economic policy of the authorities.

Several secret organizations of Ukrainian students in L'viv were active at the time. They were Orhanizatsia borotby za vyzvolennia Ukrainy (Organization of the Struggle for the Freedom of Ukraine) in 1946-1947, Proboiem (Break-through) in 1947-1952, Sontse (The Sun) in 1950, Promin' (A Sunray) in 1951, Zahin junykh povstantsiv (A Detachment of Young Fighters for Freedom) in 1950-1952, Molodizhnyi veselyi hurtok (A Merry Youth Circle) in 1949-1953, Krov Ukrainy (Ukraine's Blood) in 1949-1951. The groups were most active in 1948-1953. A transformation of the Organization of Ukrainian nationalists (OUN) cells some of the members of which were students into independent students' bodies organized locally occurred in the early 1950s. The members of the latter realized the futility of confronting the communist rule but nonetheless they carried on with the clandestine activity. Their aim was in promoting the national-patriotic ideas and ensuring the continuity of the Ukrainian national-liberational movement although they had given up the idea of bringing down the regime. The membership in these organizations had decreased yet they continued to bring pressure to bear on the social-political atmosphere in L'viv at the same attracting the attention of the public to the issues of national-cultural development of Ukraininas in the conditions of the communist rule.

A major method of the students' activity at the time lay in the writing and disciminating of leaflets and spreading of anti-Soviet literature. These were distributed by the students in L'viv and Drohobych as well as in the adjacent countryside. Anti-Soviet agitation was also fairly well-spread among students. This contributed to the strain felt by the then acting bodies of state security. Though members of some organizations possessed firearms they typically did not resort to armed methods of struggle at the time with the exception of three known cases of attacks on Soviet officials in the course of 1944-1953.

Key words: L'viv, higher educational establishments, students, Ukrainian national-liberational movement, anti-Soviet movement, resistance movement, sovietization, russification.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Необхідність наукової розробки даної теми видається важливою з ряду причин. З одного боку, історія українського національного руху ХІХ-ХХ ст. однозначно свідчить, що його головною рушійною силою була молодь, з іншого боку, наукове осмислення вікової (генераційної) складової національного руху ні в концептуальному, ні в фактологічному плані не можна вважати завершеним. Участь студентів Львова в українському національному русі в повоєнні роки ще не ставала предметом окремого дослідження. У публікаціях авторів, які вивчають український національно-визвольний рух, студентство переважно не виокремлюється як відносно самостійна суспільно-політична сила. Нерідко під впливом дискусій про характер і значення діяльності ОУН і УПА, які тривають в українському суспільстві, з'являються публікації, в яких науковий аналіз підміняється публіцистичною полемікою. Утім, висвітлення студентської сторінки українського опозиційного руху має чималий науковий потенціал, адже дає додатковий матеріал для розуміння механізмів утвердження радянської влади на західноукраїнських землях, трансформаційних процесів у сфері національної свідомості українців, а також повніше розкриває характер міжнаціональних стосунків у Львові в перші повоєнні роки. Вивчення участі львівського студентства в українському національному русі в повоєнні роки - необхідна передумова для з'ясування особливостей історичного розвитку західноукраїнського регіону в другій половині ХХ ст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках науково-дослідницької теми “Західноукраїнські землі у ХІХ-ХХ століттях: політичний і соціально-економічний аспекти”, згідно з планом наукової роботи кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мета і завдання дисертації. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу спеціальної літератури, опублікованих і архівних документальних матеріалів з'ясувати роль і місце студентського середовища Львова в українському національному русі другої половини 40-х-початку 50-х років ХХ ст. Відповідно до мети в роботі поставлено завдання дослідити:

ступінь історіографічного опрацювання теми, джерельну базу;

характер демографічних, соціальних, культурних змін у Львові в перші повоєнні роки і на цій основі встановити суспільний контекст участі студентів міста в національному й антирадянському підпільному русі;

організацію вищої освіти у Львові, викладацький і студентський склад вищих навчальних закладів, зміни у навчальному процесі, умови навчання та побуту студентів;

причини, що спонукали студентів-українців до опору радянській владі, та методи, що їх використовувала радянська влада для встановлення ідейно-політичного контролю над студентським середовищем;

методи та форми підпільної діяльності українських студентів;

взаємодію між індивідуальними й колективними проявами національної свідомості у студентському середовищі.

Об'єктом дослідження є студенти-українці міста Львова в 1944-1953 роках, предметом - участь студентів у національному русі, організація та діяльність студентських підпільних груп, а також соціально-економічні й культурні умови, що зумовлювали серед студентів антирадянські настрої.

Хронологічні рамки роботи охоплюють 1944-1953 роки, тобто період з часу звільнення Львова від німецьких військ і відновлення в Західній Україні радянської влади до встановлення практично повного контролю нової влади над західноукраїнським суспільством і, як наслідок, згортання активних антирадянських дій з боку українського підпілля. Саме в цей період опозиційна до радянської влади діяльність студентів у Львові мала виразні ознаки самостійного сегменту в складній палітрі українського національного руху загалом.

Географічні рамки дослідження обмежено територією міста Львова, що стало в повоєнні роки великим економічним, освітнім і науковим центром на заході України, поєднавши зовнішні риси радянського міста з прихованою українською опозиційністю. У соціальній структурі населення Львова відсоток студентів, у відношенні до загальної кількості жителів міста, постійно зростав. Якщо в 1944/1945 навч. році у Львові налічувалося 3 277 студентів, що складало 1 % від загальної кількості жителів міста, то в 1952/1953 навч. році у львівських вищих навчальних закладах навчалося вже 17 тис. студентів, що становило 4,5 % мешканців Львова. В адміністративному відношенні Львів у досліджуваний період був розділений на п'ять районів - Шевченківський, Залізничний, Червоноармійський, Ленінський і Сталінський. У місті зосереджувалася більшість вищих навчальних закладів і студентів регіону.

Методологічна основа дисертації. У роботі над темою дисертації було використано загальнонаукові методи, зокрема порівняльно-історичний і системно-структурний, котрі допомогли впорядкувати значну кількість джерельного матеріалу та виявити і порівняти зміст і спрямованість студентської активності на її різних стадіях. Біографічний метод допоміг представити студентів у їх індивідуальній неповторності й разом з тим в їх соціальній типовості. У науковому пошуку й при вирішенні поставлених у роботі завдань автор опирався на головні принципи історичної науки - принципи об'єктивності та історизму. У побудові структури роботи використано проблемно-хронологічний підхід.

Термінологія. Ключовими поняттями дисертації є терміни “студент”, “студентство”. У 1944-1953 роках ці терміни використовувалися на офіційному рівні не тільки стосовно студентів вищих навчальних закладів, але також щодо учнів технікумів і професійних шкіл. У дисертації термінами “студент”, “студентство” окреслено молодіжну соціальну верству населення, представники якої в 1944-1953 роках навчалися у вищих навчальних закладах Львова, або ж, змушені з різних причин перервати навчання під час Другої світової війни, надалі вважалися студентами.

Наукова новизна праці визначається тим, що в ній уперше досліджено тему, яка в такій постановці й хронологічних рамках не вивчалася в українській історіографії. Уперше в українській історіографії антирадянську діяльність львівських студентів-українців зі зламу 40-50-х років ХХ ст. визначено як сполучну ланку між збройним національно-визвольним рухом ОУН і УПА і рухом дисидентів-“шестидесятників”. Студентство Львова розглянуто як складову частину українського національного руху і на цій підставі доведено, що студентський супротив радянізації, мовним і релігійним обмеженням сприяв підтриманню національно-державницьких настроїв серед українських мешканців Львова, формуванню в громадськості ідей тяглості українського визвольного руху. Іншим важливим результатом студентського руху опору стало поширення національно-патріотичних настроїв серед молодих кваліфікованих кадрів, багато з яких згодом, навіть обіймаючи високі управлінські посади, виявляли приховані симпатії до української національної ідеї.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що воно заповнює певну прогалину в історичному знанні, вводить у науковий і дидактичний обіг новий фактичний та інтерпретаційний матеріал. У дисертації вивчено участь студентів в українському підпільному русі, визначено їхню роль у націотворчому процесі, здійснено аналіз етнополітичного й економічного життя Львова. Наведений у дисертації фактичний матеріал і висновки можуть бути покладені в основу для написання узагальнюючих праць з історії України, історії культури, етнології, підготовки навчальних нормативних і спеціальних курсів для студентів вищих навчальних закладів, відповідних методичних видань і підручників.

Апробація результатів дисертації. Основні методологічні засади й результати дослідження обговорювалися на міжнародних наукових конференціях: “1939 рік в історичній долі України та українців” (Львів, 2001), “Львів: місто - суспільство - культура” (Львів, 2002), щорічних звітних наукових конференціях викладачів і аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка (2001-2006) та були оприлюднені в п'ятьох статтях у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'ятьох розділів, висновків і списку використаних джерел і літератури. Обсяг дисертації - 199 сторінок, з яких вступ - 9 сторінок, висновки 5 сторінок, список використаних джерел та літератури (205 позицій) - 19 сторінок.

2. Основний зміст дослідження

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, термінологію, хронологічні та географічні рамки дослідження, розкрито наукову новизну дисертації та її практичне значення.

Перший розділ “Історіографія та джерела” містить огляд історіографічної та джерельної бази дисертації. Роль львівських студентів в українському національно-визвольному русі середини ХХ ст. в історіографії висвітлено стисло. Згадки про участь студентів у національно-визвольному русі в існуючих працях мають фрагментарний характер і подаються переважно в контексті загальної боротьби західноукраїнського населення. Беручи за критерій тематичні зацікавлення авторів, а також відповідно до рівня розгляду авторами проблеми вважаємо за доцільне поділити історіографію досліджуваного питання на декілька груп. Першу групу складають наукові роботи про безпосередню участь студентів у антирадянському русі опору, кількість учасників, методи боротьби тощо. Друга група - роботи, що присвячені розвитку вищої освіти в регіоні. До третьої групи відносяться праці, автори яких вивчали ідеологічні зміни в суспільно-політичному житті Львова, зокрема становище інтелігенції. Четверту групу становлять роботи про національно-визвольні рухи (український і польський) у цілому, вони побіжно торкаються студентської проблематики, головно висвітлюють факти, що впливали на формування студентського світогляду чи процес навчання й таким чином опосередковано визначали мотиви підпільної діяльності студентів.