Василь Кучабський: від національної ідеї до державності

4. Розглядаючи проблему українсько-польських взаємин, В.Кучабський виявив надзвичайну історичну ерудицію та широту політичного мислення. Його оцінки грунтувалися на позиціях державницького світогляду, шо віддзеркалював основні принципи українського консерватизму. Назвавши політику Національно-демократичної партії Польщі безперспективною через цілковите ігнорування законного права українського народу на державність, В.Кучабський також відкинув федералістичну концепцію Ю.Пілсудського, суть якої зводилася до узаконення розчленованості України і підпорядкування її Польщі. Відносини між українським і польським народами, на думку вченого, могли нормалізуватися лише за умови визнання Польщею права українців на самовизначення, відмови від військової експансії, збереження внутрішньої політичної стабільності.

5. В.Кучабський став також одним з перших глибоких і послідовних критиків більшовицької ідеології. У його аналізі - наукова та політична цінність висновків щодо перспектив державницьких змагань українського народу в контексті боротьби з російським шовінізмом у формі більшовизму. Виходяди з визнання множинності і національної неповторності культур, В.Кучабський розглядав більшовизм не як інтернаціональне, а передусім як національне, російське явище, що грунтувалося на монголо-візантійських традиціях. Більшовицьку інтернаціоналізацію України історик трактував як суцільну русифікацію українського народу на рівні не лише національно-культурного життя, а й соціально-класової структури суспільства. Головну ознаку цивілізованої держави вчений вбачав не в мові й традиціях, а в здатності нації реалізувати себе в усіх ділянках суспільного життя. Використання гасла “про право націй на самовизначення” задля пропаганди, він назвав геніальним винаходом більшовиків у реалізації російської великодержавницькоі ідеї. Іініційована заходами більшовиків українізація, на думку В.Кучабського, мала на меті, по-перше, приспати національні почуття українців, не дати їм змоги перетворити боротьбу за мову на засіб домагань національної держави; по-друге, розколоти національно-патріотичні сили і в західній, і в радянській Україні, посилити прорядянські настрої, привернути на свій бік національну еліту; по-третє, використати українізацію для піднесення власного престижу в очах світової громадськості, щоб інспірувати антиколоніальну боротьбу проти тогочасної ліберальної системи Заходу.

6. В умовах утвердження незалежності України традиції неоконсерватизму відроджуються в лоні національної демократії, яка пріоритетними визнає ідеї національної держави, приватної власності, національно-культурної індентичності українського народу, прав людини тощо. Серед сучасних течій неоконсерватизму в Україні можна виділити такі: традиціоналістська /УНКП/, національно-демократична /УРП, Рух/, християнсько-демократична /ХДПУ,УХДП, ХДС, РХП/, національно-радикальна /КУН, ОУН/в/У, УКРП/ та реформістська /ПРП/. Неоконсервативні ідеї засвоїли також партії центристського /НДП, АПУ, ДемПУ, ЛПУ, ПП/ та лівоцентристського, соціал-ліберального /СДПУ, СДПУ/о/, "Громада"/ спектрів.

Загалом неоконсевратизм, як цілісна ідеологічна система, у цивілізованому вигляді в Україні ще не сформувався. Тут ще не склалися соціально-класова структура суспільства, економічні й політичні передумови та культурні цінності, зорієнтовані на цю систему. Найважливіша проблема українського неоконсерватизму, як і інших течій суспільно-політичної думки - синтез неоліберальних, соціал-демократичних та неоконсервативних ідеологічних концепцій, сформованих у цивілізованих країнах. Відсутність такого синтезу була головною причиною втрати Української державності в 1917-1921 рр. Ця обставина може стати найбільшою загрозою для існування незалежної України і в наш час.

Проведене дослідження дозволило сформулювати ряд пропозицій і рекомендацій:

1.Виходячи із завдань української історичної науки, необхідно чітко виділяти в ній консервативну течію, визначати її основні параметри з точки зору філософії історії та забезпечити відповідне місце в історіографії для наукової творчості В.Кучабського;

2. З методологічної точки зору треба щільніше пов'язувати вивчення методики наукових досліджень окремих істориків з аналізом їхніх ідеологічних позицій; вони таким чи іншим чином відбилися в їхніх наукових працях, як це мало місце, зокрема в дослідженнях В.Кучабського. Комплексний підхід до вивчення наукової спадщини істориків виявляється результативним;

3. Доцільно продовжити вивчення життєвого і творчого шляху В.Кучабського, звернувши увагу на проблеми впливу української консервативної традиції на формування політичної культури суспільства, осмислення сучасного культурного і політичного життя через призму історичного досвіду, пов'язаного з постаттю визначного вченого. Для цього необхідно об'єднати зусилля істориків, політологів, філософів, правників як в Україні так і в діаспорі;

4. Назріла потреба видати зібрання творів В.Кучабського, в тому числі в перекладі тих, що написані німецькою мовою, його епістолярної спадщини. Цю важливу роботу можна було б виконати під егідою Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України та Інституту східноєвропейських досліджень НАН України;

5. Професійно-освітнім комісіям Міносвіти України слід розглянути питання про ширше вивчення наукової спадщини В.Кучабського в курсах історіографії, політичної історії України, політології, соціології, історії філософської думки, включення основних праць вченого у перелік обов'язкової для вивчення літератури з цих курсів;

6. Політичним партіям та рухам консервативного спрямування повніше опиратися в розробці програм та їх реалізації на національні традиції консерватизму, науковий доробок його ідейних провідників.

Список опублікованих праць за темою дисертації

І. Монографії:

1.1. Консервативна течія в суспільно-політичній думці України XIX ст. - Львів: Інститут українознавства НАН України ім. І.Крип'якевича, 1996. - 122 с.

1.2. Консервативно-політологічна концепція державотворення. Василь Кучабський. - Львів: Інститут українознавства НАН України ім.І.Крип'якевича, 1997.- 160 с.

1.3. Василь Кучабський: від національної ідеї до державності (Українська консервативна політична думка першої половини XX ст. та її вклад в історичну науку). - Львів: Інститут української археографії та джерелознавства НАН України ім. М.Грушевського, 1998.- 532 с.

Рец.: Малик Я., Кондратюк К. Рецензія на книгу С.Гелея “Василь Кучабський: від національної ідеї до державності” // Українські варіанти. - 1998, Ч. 3-4, С. 157-159; В.Лизанчук. “Державу Українську може здійснити любов до неї…” Думки з приводу виходу в світ монографії Степана Гелея “Василь Кучабський: від національної ідеї до державності” // Молода Галичина, 1999, - 16 березня. - Ч. 21.

ІІ. Підручники, посібники:

2.1. Історія української культури в наукових дослідженнях //Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Підручник. - Львів: "Каменяр", 1992.- С. 93-101.

2.2. Вступ до курсу української історії. Методичний посібник.- Львів: ЛТЕІ, 1993. - 54 с.

2.3. Державницький світогляд В'ячеслава Липинського. Навчальний посібник. - Львів: ЛТЕІ, 1994. - 76 с.

2.4. Українська політологія. Навчальний посібник (Співавт.: Пастушенко Р.Я., Рутар С.М.). - Львів: Комерційна академія, 1995. - Ч.1.- 180 с.

2.5. Історія кооперативного руху (керівник авторського колективу та автор “Вступу”, розд. ІІІ. ч. І (С.102-133), розд. ІІІ. ч. ІІ (С.281-326). - Львів; Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1995. - 412 с.

2.6. Українська політологія. Навчальний посібник. Частина II (Співавт.: Пастушенко Р.Я., Рутар С.М.). - Львів: Комерційна академія, 1996. - 182 с.

2.7. Історія споживчої кооперації України (керівник авторського колективу та автор “Вступу” (С. 3-5), розд. V (С.188-267). - Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1996. - 384 с.

2.8. Основи політології. Лекції для студентів негуманітарних вузів. (Співавт.: Рутар С.М.). - Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип'якевича НАН України, 1996. - 200 с.

2.9. Основи політології. Лекції для студентів негуманітарних вузів. (Видання друге, перероблене і доповнене). (Співавт.: Рутар С.М.). - Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1997. - 278 с.

2.10. Політологія: Навчальний посібник для студентів. (Співавт.: Рутар С.М.). - Київ: Товариство “Знання”, 1998. - 424 с.

2.11. Історія кооперативного руху і кооперативного права в Україні // Кооперативне право. Підручник. - Київ: Інюре, 1998. - С. 38-64.

ІІІ. Статті:

3.1. Василь Кучабський - видатний представник державницько-консервативної течії в українській політології // Гуманітарна освіта і проблеми державного відродження України. Матеріали міжвузівської наукової конференції у Львові 21-22 березня 1994 р. - Львів: ЛТЕІ, 1994. - С.91 - 99.

3.2. Василь Кучабський і його погляди на роль українського консерватизму в побудові незалежної держави // Республіканець. - Київ; Львів, 1994. - Ч. 3-4. - С. 40-48.

3.3. Ідея української державності в історичних працях В'ячеслава Липинського // Український час.- Львів, 1994.- Ч. І (13). - С. 40-50.

3.4. "Історія Русів" - найвизначніший твір української національно-політичної думки кінця ХVІІІ - початку XIX ст. // Гуманітарна освіта і проблеми духовного відродження України (Матеріали міжвузівської наукової конференції у Львові 21-22 березня 1994 р.) - Львів, 1994. - С.87-91.

3.5. Історична доля української державності в контексті російської політики // Український ліс.(Співавт.: Горбач Н.Я.).- Львів, 1994.- Ч.1.- С. 16-21.

3.6. Незалежна Україна: колесо історії повернути неможливо // Універсум.- Львів; Київ; Париж, 1994. - Ч.3-4 (4-5). - С.13-16.

3.7. Степан Томашівський про ідеї, героїв і політику // Український час.- Львів, 1994. - Ч.І (ІЗ).- С.54-59.

3.8. Чому залежна Україна від Росії? // Літопис Червоної Калини. (Співавт.: Горбач Н.Я.). - Львів, 1994. - Ч. 10-12 (40-42). - С.32- 36.

3.9. Галицький консерватизм в оцінках М.Грушевського //. Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді й повідомлення наукової конференції (м.Львів, 26-28 жовтня 1994 р.). До 100-річчя від початку діяльності М.Грушевського у Львівському університеті. - Львів: "Світ", 1995.- С.283-286.

3.10. Ідеї української державності в епістолярній спадщині Василя Кучабського // Студії політологічного центру" Генеза”. - Львів, 1995.- Ч.6.- С.390-394.

3.11. Консервативні засади творчості Осипа Назарука // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Львівської комерційної академії.- Львів, 1995. - С.210-216.

3.12. Пантелеймон Куліш: через культуру до державності //Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наукових праць. Вип.2.- Львів: Інститут українознавства НАН України ім.І.Крип'якевича, 1995 - С.91 - 111.

3.13. Рогатинщина в контексті українського відродження в Галичині // Рогатинська земля: історія та сучасність: Матеріали першої наукової конференції. Рогатин, 24-25 березня 1995 р. - Львів; Рогатин: Інститут українознавства ім.І.Крип'якевича НАН України, 1995. - С.30-38.

3.14. Степан Качала - видатний галицький політик і громадський діяч. Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Львівської комерційної академії. - Львів, 1995. - С.207-209.

3.15. Степан Качала - видатний діяч українського національного відродження в Галичині (До 180-річчя від дня народження) // Студії політологічного центру "Генеза".- Львів, 1995. - Ч.3. - С.194-197.

3.16. Церква як самодостатній авторитет в українському державотворені // Історія релігії в Україні. Матеріали Міжнародного V круглого столу (Львів, 3-5 травня 1995 року). (Співавт.: Кардаш Е.Ю). - Київ; Львів, 1995.-С.104-107.

3.17. Василь Кучабський про більшовицьку "українізацію" та її наслідки // Студії політологічного центру "Генеза". - Львів, 1996.- Ч.1.- С.80-88.

3.18. В'ячеслав Липинський в оцінках Василя Кучабського // Перші та другі читання пам'яті В'ячеслава Липинського. Українська національна еліта. Проблеми влади в Україні. Життя і творчість В.Липинського.- Луцьк- Затурці, 21-23 квітня 1994 р. та 27-28 квітня 1995 р.- Луцьк; Львів, 1996.- С. 78-80.

3.19. Богдан Хмельницький як творець української державності в історичних працях В'ячеслава Липинського // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1997.- Вип. 3-4.- С. 32-58.

3.20. Василь Кучабський про українсько-польські відносини в контексті міжнародної політики // Вісник Львівської комерційної академії .- Львів: Коопосвіта, 1997. - Т.1. - С.297-323.

3.21. Українська Народна Республіка в оцінках ідеологів українського консерватизму - В'ячеслава Липинського та Василя Кучабського // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів: Коопосвіта, 1998.- Т.2.- С. 250-271.

3.22. Українська консервативна політична думка про Гетьманат Павла Скоропадського // Гетьманат Павла Скоропадського та Українська держава 1918 року. Науковий збірник, присвячений 125 - річчю від народження Гетьмана Павла Скоропадського та 80-річчю проголошення Української Держави 1918 року.- Київ, 1998.- С. 88-94.

3.23. Василь Кучабський і проблеми державності на сторінках тижневика “Мета” у 1931-1939 рр. // Українська періодика: історія і сучасність. Доп. та повід. п'ятої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 26-27 листопада 1998 р. За ред. М.Романюка. - Львів, 1999. - С. 112-133.

Размещено на Allbest.ru