Ідеологічна боротьба в Україні періоду Другої світової війни 1939-1945 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

університет імені Григорія Сковороди"

УДК 940 (477). 08

07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора історичних наук

ІДЕОЛОГІЧНА БОРОТЬБА В УКРАЇНІ

ПЕРІОДУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1939-1945 рр.

ШАЙКАН ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Переяслав-Хмельницький - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України.

Науковий консультант: доктор історичних наук, професор ЛИСЕНКО Олександр Євгенович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор КУЧЕР Володимир Іванович, Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної аграрної академії наук України, головний науковий співробітник;

доктор історичних наук, професор СТЕЦКЕВИЧ Віталій Вікторович, Криворізький технічний університет, завідувач кафедри історії та українознавства;

доктор історичних наук, доцент МИХАЙЛУЦА Микола Іванович, Одеський національний морський університет, професор, завідувач кафедри українознавства.

Захист відбудеться 8 квітня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 у ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" за адресою: 08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30, конференц-зал В.О. Сухомлинського.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30.).

Автореферат розісланий 2 березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент О.Ф. Глоба

Анотації

Шайкан В.О. Ідеологічна боротьба в Україні періоду Другої світової війни 1939-1945 рр.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01-історія України. - ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди". - Переяслав-Хмельницький, 2010.

Дисертація є комплексним дослідженням ідеологічного протистояння в Україні різних політичних сил в роки Другої світової війни. Здійснено аналіз програмних документів та творів теоретиків ідеологічних конструкцій. На основі дослідження архівних та опублікованих документів, літератури, періодичної преси простежується втілення на території Західної України більшовицької ідеології в період радянізації 1939-1940 рр., витіснення її і насадження політики нацистського "нового порядку" в період гітлерівської окупації. Розглянуто вплив різних ідеологічних конструкцій на населення, форми опору окупантам і засоби виживання в умовах окупації, форми боротьби на завершальному етапі Другої світової війни і відновлення радянської влади в Україні. Розкриваються технології поєднання агітаційно-пропагандистських та примусових, силових засобів мобілізації населення України на виконання військових, політичних, соціально-економічних завдань. У дисертації зроблена спроба комплексно та у взаємозв'язку з конкретними подіями розглянути ідеологічну боротьбу у різних регіонах України; зіткнення ідеологічних концепцій в контексті Другої світової війни розглядається не тільки як елемент політичних технологій, а й як гуманітарна проблема, пов'язана з вибором ціннісних орієнтирів різними сегментами українського суспільства воєнної доби; з'ясовано еволюцію світоглядних орієнтирів та аксіологічних маркерів кожного контрагента протистояння, а також встановлені причини його продовження після визволення України Червоною армією; зроблено спробу осмислити місце і роль ідеологічних зусиль самостійницьких інституцій; визначено ступінь ефективності ідеологічного впливу на різні групи українського соціуму з боку всіх учасників ідеологічної боротьби.

Ключові слова: Друга світова війна, ідеологічна боротьба, інформаційний простір, пропаганда, нацизм, рух Опору, національно-визвольний рух, громадські організації, тоталітарний режим.

Шайкан В.А. Идеологическая борьба в Украине периода Второй мировой войны 1939-1945 гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины.- ГВУЗ "Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды". - Переяслав-Хмельницкий, 2010.

Диссертация является комплексным исследованием идеологического противостояния в Украине разных политических сил в годы Второй мировой войны 1939-1945 гг. Осуществлен анализ программных документов и произведений теоретиков идеологических конструкций. На основе исследования архивных и опубликованных документов, украинской и зарубежной литературы, периодической печати прослеживается насаждение на территории Западной Украины большевицкой идеологии в период советизации 1939-1940 гг., вытеснение советской идеологии гитлеровцами и внедрение политики нацистского "нового порядка" в республике в период оккупации гитлеровской Германией и ее союзниками. Рассмотрено влияние различных идеологических конструкций на местное население, формы сопротивления оккупантам и способы выживания в условиях оккупации.

В процессе работы над темой использовано большой пласт архивных источников, среди которых - документы гитлеровской оккупационной администрации, командования вермахта, немецких армейских групп, тылових подразделений, периодические и непериодические издания ІІІ Рейха в Украине, документы штаба имперского руководителя А. Розенберга для оккупированных восточных областей, штаба командования начальника полиции безопасности и службы безопасности для оккупированных восточных областей, краевого провода ОУН, украинского и центрального штабов партизанского движения, советская периодическая и непериодическая пресса, воспоминания участников боевых действий и очевидцев войны и другие, что дало возможность комплексно исследовать идеологическое противостояние периода Второй мировой войны в Украине.

В работе раскрыты идеологические средства подготовки контрагентов к развязанию военного конфликта и последствия начала Второй мировой войны для населения Украины; воспроизведена идеологическая атмосфера в Украине в связи с началом боевых действий, охарактеризованы формы политической работы в Красной армии и в советском тылу в ходе войны; проанализированы методы насаждения нацистской идеологии на оккупированной украинской территории и ее восприятие местным населением. Принципиально важным с концептуальной точки зрения является материал о коллаборации, так как он свидетельствует об идеологизации проблемы, что продолжает чувствовать украинское общество и сегодня. Столкновение идеологических концепций в контексте Второй мировой войны рассмотрено не только как элемент политических технологий, но и как гуманитарная проблема, связанная с выбором ценностных ориентаций и аксиологических маркеров каждого контрагента противостояния. політичний гітлерівський більшовицький

Акцентировано внимание на причинах продолжения борьбы в период и после освобождения Украины Красной армией. Восстановительный период требовал определенных коррективов идеологических установок. Первоочередной задачей, cтоявшей перед Вооруженными силами, считалось полное изгнание агрессора с украинской земли. Еще одной задачей было уничтожение национально-освободительного движения и восстановление советского строя и господствующей коммунистической идеологии. Решение обеих проблем происходило с помощью силовых методов. Если выполнение первой проблемы не вызывало сомнений и опиралось на поддержку всего народа, то вторая была значительно сложнее, поскольку воевать необходимо было с собственным народом. В этих условиях сложные задачи возлагались на советский пропагандистский аппарат. Все методы массовой информации направлялись на дискредитацию украинских националистов. Важную роль играли спецотряды НКВД-НКГБ, которые производили расправы над мирным населением под видом националистических формирований, а потом эти злодеяния приписывались ОУН; нередко осуществлялись провокации среди мирных жителей для выявления сочувствующих самостийницкому движению. Благодаря пропагандистским методам, советской власти удалось наклеить представителям украинского национально-освободительного движения ярлык пособников гитлеровских оккупантов и постепенно уничтожить его. Под углом зрения борьбы за независимое Украинское государство сделана попытка осмыслить место и роль идеологических усилий таких самостийницких институций как ОУН (б), ОУН (м), УЦК, УДК и др. Определена степень эффективности идеологического влияния на разные группы украинского социума со стороны всех участников идеологического противостояния и произведено сравнение методов достижения сторонами стратегической цели. В роботе проанализированы механизмы и технологии, результативность адресного влияния на разные категории населения и контрагентов идеологической борьбы, что определяло их жизненные стратегии и модели поведения. Раскрыт противоречивый характер идеологической борьбы как общественного феномена, который оставил отпечаток и на современном идейно-политическом состоянии украинского общества и политикума.

Ключевые слова: Вторая мировая война, идеологическая борьба, информационный простор, пропаганда, нацизм, движение Сопротивления, национально-освободительное движение, гражданские организации, тоталитарный режим.

Shaykan V.O. Ideological Struggle in Ukraine during the Second World War Period of 1939-1945. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the Doctor of Historic Sciences on speciality 07.00.01- the History of Ukraine. - Completed at SIHE "Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University". - Pereyaslav-Khmelnytsky, 2010.

The dissertation is the complex investigation of the ideological struggle of different political forces in Ukraine. The analysis of program documents and the theoretician's works of ideological constructions is made. The incarnation of the Bolshevic ideology in Ukraine's territory in the Radyanization period of 1939-1940, its displacement and the propagation of the Nazism "New order" policy in the period of Hitler's occupation are analyzed on the investigation basis of archives and published documents and literature. The mutual influences of different ideological constructions on the population, the suppression forms to occupants and the means of survival under occupation's conditions are examined. The forms of struggle at the final stage of the Second World War and the restoration of the "Radyanska power" in Ukraine are examined in the article.

Key words: Second World War, ideological struggle, informative space, propaganda, nazism, Resistance Movement, national-movement for liberalization, social organizations, totalitarian regime.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблематика ідеологічного протистояння в Україні періоду Другої світової війни завжди привертала велику увагу науковців і залишається актуальною донині. Особливо старанно над темою працювали радянські науковці. Однак комуністичні установки не давали змоги вченим осягнути всю багатовимірність теми, вивчити її в сукупності з іншими суспільними явищами, якого ідеологічного обрамлення, наприклад, набули українсько-німецькі, українсько-польські стосунки доби окупації; встановити ідеологічні функції комуністичного руху Опору; роль громадських організацій в ідеологічному протистоянні; форми ідеологічного протистояння у період відбудовного процесу тощо. Пострадянська доба відкрила широкий простір для дослідження багатьох "білих плям" історії війни, в тому числі й у сфері ідеологічної боротьби. Науковці приступили до вивчення раніше недоступних архівних пластів, де майже кожна нова сторінка створювала емпіричне підґрунтя переосмислення подієвого полотна, відмови від догматів комуністичної ідеології в оцінці подій. Разючі зміни відбулися і в самій методології вивчення історичних процесів. Освоєння нового дослідницького інструментарію, збагачення термінологічного апарату вивело студіювання цієї теми на якісно новий рівень. Нова наукова парадигма поставила вчених перед необхідністю системного перегляду цілої низки теоретичних питань, оцінок та узагальнень, що донедавна побутували у вітчизняній історіографії.

Інерція мислення, політична заангажованість значної частини сучасного суспільства залишає вивчення ідеологічного протиборства періоду Другої світової війни на порядку денному вітчизняної історичної науки. Слід зазначити, що ідеологічна боротьба була явищем всеохоплюючим, характерним для всієї території України, але мала свої специфічні відмінності в різних регіонах. Ці особливості залежали від різних факторів: поділу гітлерівцями території республіки на Райхскомісаріат "Україну", дистрикт "Галичину", губернаторство "Трансністрію", військову зону; дислокацію на території України німецьких, італійських, румунських, угорських окупаційних військ; впливів сил опору - радянських, українських самостійницьких, польських націоналістичних; особливостей колабораціонізму і т.п. Серед істориків не існує єдиної думки щодо ролі українських самостійників в ідеологічному протистоянні. Не до кінця з'ясованими є еволюції ідеологічних постулатів воюючих сторін та різних військово-політичних угруповань в залежності від перебігу подій на фронтах Другої світової війни. Залишається відкритим питання про наслідки ідеологічного протистояння не тільки для всіх його учасників, а й для українського суспільства в цілому.

Понад півстоліття мирного для України часу не загладили "шрамів" минулого і час від часу нагадують про себе в політичному сьогоденні Української держави. Відголоски ідеологічної боротьби часів минулої війни залишають відбиток в пам'яті про війну, а також слугують інструментом впливу на масову свідомість, використовуються в електоральних технологіях.

Суспільна значущість поставленої проблеми визначається необхідністю врахування досвіду й уроків ідеологічного протистояння у минулому, а також потребою консолідації українського соціуму у складний період розбудови держави і ідеологічними впливами на цей процес різних політичних сил.

Зв'язок із науковими програмами, планами, темами: дисертаційне дослідження виконане в руслі планових тем відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України на 2001-2003 рр.: "Трансформація суспільно-політичних, економічних і культурних відносин в Україні під впливом воєнних подій 1939-середини 40-х років" (№ 010U000624), на 2004-2006 рр.: "Українське суспільство і влада на завершальному етапі війни 1943-1945 рр." (№ 0104U003293), на 2007-2009 рр.: "Україна в період німецько-румунської окупації 1941-1944 рр: соціально-економічний і антропологічний вимір" (№ 0107U000237).

Метою дисертаційного дослідження є з'ясування особливостей та характерних рис ідеологічної боротьби в Україні окупаційної доби на різних етапах Другої світової війни. Автор поставив завдання:

- визначити ступінь вивчення проблеми в науковій історичній літературі та репрезентативність джерельної бази;

- проаналізувати ідеологічні системи, які стали головними фігурантами боротьби;

- показати ідеологічні засоби підготовки контрагентів до розв'язання воєнного конфлікту та наслідки початку Другої світової війни для населення України;

- відтворити ідеологічну атмосферу в республіці у зв'язку з початком воєнного конфлікту; схарактеризувати основні форми політичної роботи в Червоній армії та в радянському тилу, спрямовані на зміцнення обороноздатності держави;

- проаналізувати засоби втілення нацистської ідеології та її особливості на окупованій українській території та її сприйняття місцевим населенням;

- окреслити основні напрями ідеологічних зусиль Комуністичної партії серед населення окупованої території України та її вплив на розгортання радянського руху Опору;

- дослідити ідеологічну спрямованість діяльності ОУН різних спрямувань як складової частини руху Опору та чинника у боротьбі за самостійну Українську державу;

- з'ясувати ступінь контактів націоналістичних формувань з окупантами та їх вплив на трансформацію ідеологічних засад самостійницького руху;

- розкрити основні форми самоорганізації українського населення в умовах окупації та їхню ідеологічну спрямованість;

- простежити зміну пріоритетів ідеологічної боротьби під час визволення України від гітлерівських окупантів;

- визначити особливості ідеологічного протистояння в республіці у зв'язку з початком відбудовного процесу та закінченням війни.

Об'єктом дослідження є ідеологічна боротьба як засіб реалізації стратегічних планів воюючих сторін і складне суспільно-політичне явище в Україні в контексті Другої світової війни.

Предмет дослідження становить комплекс теоретичних конструктів, що лягли в основу різних ідеологічних систем, технології їхньої реалізації, моделі поведінки окремих категорій населення та учасників збройного конфлікту на території України як прояв його реакцій та рефлексій на агітаційно-пропагандистські зусилля воюючих сторін та наслідки ідеологічної боротьби. Хронологічні рамки дослідження обмежуються роками Другої світової війни 1939-1945 рр. Означені хронологічні рамки у деяких випадках розширені з метою глибшого висвітлення теми.

Територіальні межі дисертаційної праці практично збігаються з територією сучасної України.

Наукова новизна одержаних результатів. Суспільно-політичні процеси воєнної доби в Україні, що стала епіцентром війни, розглядаються через призму агітаційно-пропагандистських зусиль воюючих сторін, що сфокусували їх саме на цьому театрі масштабного збройного конфлікту. Здійснено порівняльний аналіз форм і методів ідеологічної боротьби всіх учасників протистояння, визначено провідні тенденції змін, що відбулись в інформаційному просторі України. З'ясовано специфічні підходи сторін до реалізації стратегічних і тактичних завдань у військовій, політичній, економічній, соціокультурній сферах. У праці аналізуються механізми і технології, результативність адресного впливу на різні категорії населення та контрагентів ідеологічної боротьби, що визначало їхні життєві стратегії і моделі поведінки. На підставі аналізу емпіричного матеріалу дисертант сформулював низку теоретичних положень та узагальнень, що інтерпретують ідеологічне протистояння як складний, суперечливий феномен і водночас один з найбільш дійових засобів політичної, економічної, соціальної та морально-психологічної мобілізації в умовах війни.

Практичне значення одержаних результатів дослідження зумовлено його іноваційним характером і відповідністю сучасним потребам соціально-політичного розвитку українського суспільства. Виявлені здобувачем і введені до наукового обігу маловідомі і нові архівні документи, теоретичні положення можуть стати у нагоді для написання наукових праць, підручників, розробки спецкурсів з історії Великої Вітчизняної і Другої світової воєн, історії України доби гітлерівської окупації в Україні, підготовки музейних експозицій. Опубліковані з теми дослідження наукові статті мають як пізнавальне, так і ідейно-політичне значення з огляду на ідеологічні процеси, що відбуваються у державі.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійних наукових пошуків автора, в якій викладено авторські ідеї, концепції, особисті підходи, здійснені під час розробки основних положень дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації обговорювалися на засіданнях Вченої ради Криворізького економічного інституту ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, а також оприлюднені на 18 міжнародних і 17 всеукраїнських наукових конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Україна: минуле і сучасність", (Кривий Ріг, 2001 р.); Другій Всеукраїнській науковій конференції "Україна напередодні та в роки Другої світової війни (1939-1945), (Кривий Ріг, 2002 р.); Міжнародній науковій конференції "Незабутні сторінки історії нашого народу" (до 60-річчя звільнення України від гітлерівських загарбників), (Київ, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Безсмертя подвигу" (до 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.), (Київ, 2005 р.); Міжнародній науковій конференції "Україна у Другій світовій війні (до 60-річчя Перемоги над нацистською Німеччиною)", (Київ, 2005 р.); Міжрегіональній науковій конференції "Війна 1941-1945 рр.: події, оцінки, спогади", (до 60-річчя Перемоги), (Кривий Ріг, 2005 р.); Четвертій краєзнавчій регіональній науковій конференції "Придніпров'я давнє і сучасне: невідомі та маловідомі сторінки історії та культури", (до 60-річчя Перемоги над фашизмом), (Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науковій конференції "Велич подвигу народного" (до 60-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні), (Одеса, 2005 р.); Всеукраїнській науковій конференції "Друга світова війна і доля народів України", (Київ, 2005 р.); Міжнародній науковій конференції "Друга світова війна: український вимір" (до 60-річчя закінчення Другої світової війни), (Київ, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Україна і світ", (Кривий Ріг, 2005 р.); Третій Всеукраїнській науковій конференції "Соборна Україна: історична ретроспектива", (Черкаси, 2005 р.); ІІІ Міжнародному науковому Конгресі українських істориків "Українська історична наука на шляху творчого поступу", (Луцьк, 2006 р.); Міжнародній науковій конференції "Україна в добу окупації 1941-1944 рр.", (Кривий Ріг, 2006 р.); Другій Всеукраїнській науковій конференції "Друга світова війна і доля народів України", (Київ, 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції (до 100-річчя від дня народження Головнокомандувача Української повстанської армії, генерал-хорунжого Р. Шухевича), (Івано-Франківськ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри", (Одеса, 2007 р.); ІІІ Дніпропетровській обласній науковій історико-краєзнавчій конференції "Історія Дніпровського Надпоріжжя", (Дніпропетровськ, 2007 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості", (Кривий Ріг, 2008 р.); Міжнародній науковій конференції "Степан Бандера в українському національно-визвольному русі ХХ століття" (до 100-річчя від дня народження Провідника ОУН Степана Бандери), (Івано-Франківськ, 2008 р.); Міжнародній науковій конференції "1939 рік: Світ на порозі війни" (до 70-річчя початку Другої світової війни), (Київ, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції "Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації" (до 65-річчя Великої Перемоги), (Київ, 2010 р.); Другій Міжрегіональній науковій конференції "Війна в пам'яті поколінь" (до 65-річчя Перемоги), (Кривий Ріг, 2010 р.); Другій Міжнародній науковій конференції (круглому столі) "Україна в добу окупації 1941-1944 рр.", (Кривий Ріг, 2010 р.); Міжнародній науковій конференції "Україна-геополітичний і воєнний фактор Другої світової війни", (до 65-ї річниці завершення Другої світової війни), (Черкаси, 2010 р.) та ін.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 46 праць, у тому числі 2 монографії, 1 розділ у колективній монографії, 1 брошура, 1 навчальний посібник (під Грифом МОН України, лист № 1/11-8801 від 22 вересня 2010 р.), 41 стаття, 21 з яких - у фахових журналах і збірниках наукових праць. Загальний обсяг публікацій становить 70 ум. др. арк.

Структура праці зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та 96 додатків. Загальний обсяг дисертації - 404 стор. Повний обсяг дисертації становить - 642 стор.

Основний зміст дисертації

У вступі дисертації обґрунтовано вибір теми, її наукову новизну та суспільну актуальність. Визначено об'єкт і предмет наукового пошуку, встановлено хронологічні рамки, сформульовано мету, завдання та зв'язок з науковими програмами. Показано новизну і практичне значення праці, форми апробації дослідження на конференціях та у наукових публікаціях, вказаний особистий внесок здобувача та обґрунтована структура дисертації.

У першому розділі - "Стан наукової розробки теми" проаналізовано джерельну базу дослідження, ступінь її висвітлення у науковій літературі. Визначено теоретико-методологічні засади дисертаційної праці.

У підрозділі 1.1. - "Історіографія проблеми" окреслено низку наукових праць попередників, у яких розглядається історія ідеологічної боротьби в Україні в роки Другої світової війни. Історіографічний огляд проведено не за хронологічними чи ідеологічними ознаками (хоча й про них треба згадати, цього вимагає специфіка теми), а за концептуальним принципом, науковою значимістю, як пропонує Н. Яковенко. Яковенко Н. Вступ до історії / Н. Яковенко. - К.:"Критика", 2007.- С. 317-318..

Одним з перших досліджував війну та ідеологічний вплив на її виникнення з позицій цивілізаційного процесу французький філософ і соціолог Реймон Арон у фундаментальній праці "Мир і війна між націями". Автор стверджував, що всі ідеології простору як ставки діляться на дві категорії залежно від того, яку мету вони ставлять - економічну чи стратегічну. Він зазначав, що "ідеологія життєвого простору" належить до першої категорії, а "ідеологія природних кордонів" - до другої. Р. Арон писав, що ідеологія "життєвого простору" має своїм підґрунтям скупчення населення на невеликих територіях, що породжує ненависть між народами, розбуджуючи привид колективного голоду. Наприклад, що більше німців збирається в кордонах райху, то більше бояться вони, що одного дня їм стане мало місця, мало хліба та промислової сировини. Арон Реймон. Мир і війна між націями / Р. Арон. - К.: "Юніверс", 2000. - C. 197.. Ця теза, як вважав Р. Арон, стала відправною точкою у створенні німцями біолого-географічної ідеології у ХХ столітті.

З іншого боку, Р. Арон дійшов висновку, що дипломатія Третього райху, як і дипломатія Радянського Союзу, була між двома війнами імперською, а не національною. Досить безапеляційним, з чим важко погодитися, виглядає твердження Р. Арона про те, що "всі національності-групи, що характеризуються особливим відтінком мови й культури, - не можуть розвинутися до нації, тобто групи, яка прагне утворити власну державу й стати автономним об'єктом на історичній сцені". Арон Реймон. Мир і війна між націями / Р. Арон. - К.: "Юніверс", 2000. - C. 280..

Досліджував природу ідеологій і видатний французький історик Франсуа Фюре. Його фундаментальне дослідження "Минуле однієї ілюзії. Комуністична ідея у ХХ столітті" побудована на співставленні більшовицької, фашистської, нацистської ідеологій, що перебували в протиборстві протягом майже півстоліття. Ф. Фюре виходив з того, що ці ідеологічні системи існували в одному часовому просторі і в одну епоху. Разом з тим, вони уособлювали тотальну політичну спрямованість, що робило їх подібними і, в той самий час, поглиблювало антагонізм. Автор вважав, що спільною рисою для усіх тоталітарних режимів було формування "партії-держави", яка панувала над усіма за допомогою ідеології та терору. Фюре Франсуа. Минуле однієї ілюзії. Нарис про комуністичну ідею у ХХ столітті / Ф. Фюре; пер. з фр. - К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2007. - С. 253-254.. Значну увагу приділив Ф. Фюре аналізу ідеологічної боротьби і перебігу подій Другої світової війни. Оцінюючи пакт Молотова-Ріббентропа, історик дійшов висновку, що сталінське виправдання цього документу, як відповіді на політику підштовхування Гітлера в бік України західними державами, не має виправдання. Фюре стверджував, що "дві сильні ідеократичні диктатури ХХ століття кінець кінцем віднайшли спільну мову поза власними ідеологіями". Там само. - С. 510..

Навряд чи знайдуться в історіографії дослідження, які б більш ґрунтовно вивчали питання ідеологічної боротьби в роки Другої світової війни в цілому, і в Україні зокрема, ніж в радянській історичній літературі. Серед них варто назвати багатотомні видання "История второй мировой войны, 1939-1945", "История Великой Отечественной войны Советского Союза, 1941-1945". Заслуговують на увагу праці П. Жиліна, Г. Комкова, П. Пономаренка, Г. Морехіної, колективна праця М. Буцько, А. Вербило, А. Залеського 6 та багато інших. Написані в історико-партійному стилі, всі вони ґрунтуються на засадах марксизму-ленінізму, що й складало їх методологічну основу. У найбільш значній і узагальнюючій з них "Истории второй мировой войны, 1939-1945" значне місце приділено ідеологічний діяльності КПРС в передвоєнний та воєнний час. В дев'яти з дванадцяти томів існують спеціальні розділи і параграфи, присвячені боротьбі партії на ідеологічному фронті. В полі зору авторів опинилася також ідеологічна підготовка Другої світової війни, агресивний характер гітлерівської пропаганди. Знайшли відбиток різноманітні методи, засоби і форми, котрі застосовувалися партійними організаціями для вирішення ідеологічних завдань. История второй мировой войны, 1939-1945: в 12-ти т.-М., 1971-1982; История Великой Отечественной войны Советского Союза, 1941-1945: В 6-ти т.-М., 1960-1965;. Жилин П.А. О войне и военной истории / П.А. Жилин.-М.: Наука, 1984; Комков Г.Д. На идеологическом фронте Великой Отечественной / Г.Д. Комков.-М.: "Наука", 1983; Во главе защиты Советской родины. Очерк деятельности КПСС в годы Великой Отечественной войны.-М.: Политиздат, 1975; Морехина Г.Г. Партийное строительство в период Великой Отечественной войны Советского Союза, 1941-1945/ Г.Г. Морехина.-М.: Политиздат, 1986; Пономаренко П.К. Всенародная борьба в тылу немецко-фашистских захватчиков 1941-1944 / П.К. Пономаренко.-М.: Политиздат, 1986..

Спільною рисою радянської історіографії було доведення єдино правильної політики ВКП(б), виправдання більшовицької ідеології, приховування помилок і злочинів сталінського режиму, намагання ототожнити український національно-визвольний рух з колабораціонізмом.

Новий підхід до вивчення історії України демонструє шеститомне видання "Політична історія України. ХХ століття". В 4-му томі, написаному під керівництвом В. Кучера, авторський колектив продемонстрував неупереджений підхід до вивчення проблеми, незаангажоване висвітлення ідеологічного аспекту боротьби.

Серед сучасних видань помітним явищем в історіографії стала поява колективного видання "Безсмертя. Книга пам'яті України. 1941-1945." У роботі знайшлося місце для короткого, хоча й не безперечного, сюжету про національно-визвольні змагання українців в роки Другої світової війни. Заслуговує на увагу спроба авторів відійти від старих стереотипів і об'єктивно розібратися у проблемі.

Серед суспільно значимих праць, що в тій чи іншій мірі досліджували ідеологічні аспекти боротьби в роки Другої світової і Великої Вітчизняної воєн, слід згадати монографію за редакцією В. Смолія "Політичний терор і тероризм в Україні ХІХ-ХХ століття. Історичні нариси", М. Семиряги "Колаборационизм: природа, типология и проявления в годы Второй мировой войны", монографії С. Билоконя "Механизм большевистского насилия. Конспект исследования", В. Шайкан "Колабораціонізм на території рейхскомісаріату "Україна" і військової зони в роки Другої світової війни", М. Головко "Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни. 1939-1945 рр.". Політичний терор і тероризм в Україні ХІХ -ХХ століття. Історичні нариси / [Архієрейський, О.Г. Бажан, Т.В. Бикова та ін.; відп. ред. В.А. Смолій].-К.: Наукова думка, 2002.; Семиряга М.И. Колаборационизм: природа, типология, и проявления в годы Второй мировой войны / М.И. Семиряга.-М.: РОСПЭН, 2000; Билокинь С.И. "Механизм большевистского насилия. Конспект исследования"/ Билокинь С.И.-К. : Фонд "Воля" (Нью-Йорк), 2000; Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. У 2 кн. /І.Г. Білас.-К.: Либідь-Військо України.-Кн.1.; Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Документи і матеріали. У 2 кн. /І.Г. Білас.-К.: Либідь-Військо України.-Кн.2.; Шайкан В.О. Колабораціонізм на території рейхскомісаріату "Україна" і військової зони в роки Другої світової війни: монографія /В.О. Шайкан / [Ін-т історії України НАН України; відп. ред. д.і.н. О. Є Лисенко].-Кривий Ріг: Мінерал, 2005; Головко М.Л. Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни. 1939-1945 рр.: монографія / М.Л. Головко.- К.: Олан, 2004. та ін. Окремим аспектам ідеологічної боротьби присвятили свої праці О. Лисенко, Д. Вєдєнєєв, І. Ільюшин, Ю. Шаповал та ін. Так, О. Лисенко та Д. Ведєнєєв підкреслювали, що радянська історіографія, користуючись правом переможця, всіляко демонізувала повстанський рух в Україні і переводила його виключно в кримінальну площину.

Окремих аспектів ідеологічного протистояння торкається колективна монографія П. Панченка, П. Тронька, В. Радецького, О.Уткіна та ін. "Україна в полум'ї війни 1941-1945". У шостому розділі "Рух опору в Україні" автори підкреслили, що Велика Вітчизняна війна була для українців не лише боротьбою проти німецько-фашистських загарбників, а й глибоко зачепила політичну й ідеологічну сфери суспільства, розмежували його на два табори з різними ідеологічними орієнтирами. Вони зазначили також, що діяльність ОУН поширювалася на всю окуповану гітлерівцями територію України. Проблемам ідеологічного і морально-бойового виховання червоноармійців присвячений восьмий розділ книги. У ньому розкривається керівна роль партійних органів в утворенні політичних ланок виховання бійців впродовж війни. Автори звернули увагу і на ідеологічну роботу серед німецьких військовополонених, що проводилася радянськими пропагандистськими службами та використовувалася ними для розкладу ворожих військ.

Ідеологічну боротьбу в Україні періоду окупації вивчали Ф. Кокошко, С. Кульчицький, В. Король, М. Панчук, В. Рябчик, М. Слободянюк. В працях зазначених авторів знайшов відбиток україноцентристський підхід до вивчення проблеми. Учені підкреслювали на необхідності нових підходів до вивчення історії війни, яка часто буває заідеологізованою, що викривляє її у суспільній свідомості. Про це свідчать і праці істориків В. Іваненка, В Якуніна, Є. Кулькова, М. Мягкова, О. Ржешевського, які, залишаючись на комуністичних методологічних засадах, творять нові ідеологеми.

Проблема ідеологічної боротьби залишається предметом кандидатських та докторських дисертаційних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема М. Михайлик, О. Салати, М. Слободянюка, Т. Вронської, М. Михайлуци, І. Спудки, Л. Макарової, Г. Стругова та ін. Автори наукового пошуку іноді приходять до різних висновків. Репресивним заходам радянської влади, як одному з засобів ідеологічного протистояння в Україні, присвячена дисертація Т. Вронської. Авторка переконливо показала всеосяжність наслідків цієї боротьби, розповсюдження репресій на цілі покоління українського населення. М. Слободянюк у своїй праці дійшов висновку, що антифашистська боротьба ОУН носила вимушений характер і зводилася лише до диверсій і пропаганди, що є сумнівним. Боротьба за інформаційний простір в Україні в окупаційний період стала предметом дослідження О. Салати. І. Спудка зосередила свою увагу на расистській теорії нацизму і зауважила, що окупаційна політика в Україні була практичним її втіленням. Цій проблемі присвячена дисертація Л. Макарової. Ідеологічним аспектам діяльності релігійних конфесій в умовах румунської окупації півдня України приділив увагу М. Михайлуца. Ідеологічний вплив на населення державного апарату вивчав Г. Стругов. Окремі аспекти ідеологічної боротьби знайшли відбиток в працях зарубіжних вчених О. Далліна, Дж. Армстронга, Р. Коела, М. Балфора, Д. Джовета, Дж. Рейтлінгера та вчених української діаспори В. Косика, Г. Костюка, М. Прокопа, Б. Дмитришина.

Отже, ідеологічний аспект боротьби в Україні в роки Другої світової війни знайшов відбиток в історичній літературі. Разом з тим чимало складових цієї теми потребують детального опрацювання. Існує також необхідність комплексного опрацювання окресленої проблематики.

Підрозділ 1.2. - "Джерельна база дослідження " присвячено характеристиці джерельної бази дослідження: творів теоретиків ідеологічних концепцій - К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна, А. Гітлера, А. Розенберга, Д. Донцова, С. Бандери, А. Мельника та ін., архівних документів, опублікованих збірників та коментарів, преси воєнних років, репертуарів театрів, кінотеатрів, щоденників і мемуарів учасників та очевидців подій.

В роботах марксистського спрямування зосереджені програмні ідеологічні концепти щодо війни і миру, протистояння і компромісів, вибору союзників, перспектив кінцевої мети боротьби в її геополітичному вимірі, роль ідеології, засоби впливу на багатомільйонні маси людей. Вивчення цієї групи джерел дало уявлення про розвиток більшовицької ідеології протягом тривалого часу - мирного і воєнного, про її тактичні зміни, які відбувалися в залежності від формування геополітичної обстановки в світі напередодні війни. В найбільш концентрованому вигляді основи марксистської ідеології відображені в "Маніфесті комуністичної партії" К. Маркса і Ф. Енгельса, в працях В. Леніна "К. Маркс", "Война и российская социал-демократия", "О государстве", "Социалистическое отечество в опасности". Основна ідея робіт - класовий підхід до оцінки суспільних явищ, у тому числі і війни.

В працях А. Гітлера, А. Розенберга, Й. Геббельса знаходимо відповіді на питання про гносеологічне коріння німецького націонал-соціалізму, ідеологічні витоки. Ці джерела висвітлюють процес утворення расової теорії, її вплив на цивілізаційні процеси в світі.

Ці ідеї лягли в основу книги Гітлера "Моя боротьба". Майбутній лідер Німеччини прагнув довести можливість побудови ІІІ Райху за умови звільнення її від єврейського засилля у всіх сферах життя. Такі постулати є наріжними каменями концепції світового панування, де арійська людина повинна отримати перемогу і забезпечити велич нації або загинути. Головне ідеологічне завдання, на думку Гітлера, полягало в знищенні більшовизму.

Ідеологічним засадам українського інтегрального націоналізму присвячена праця Д. Донцова "Дух нашої давнини". Найбільш динамічною, з точки зору викладення головних завдань і принципів національно-визвольної боротьби українського народу за єдину соборну державу, ідеологічного обґрунтування потреб цієї боротьби є книга С. Бандери "Перспективи української революції". Цей збірник статей проливає світло на розвиток ідей українського націоналізму з позицій часу, показує відмінності у розумінні ролі широких верств населення у національно-визвольній боротьбі, сформульовані Д. Донцовим. Поглиблюють розуміння інтегрального націоналізму праці М. Міхновського, А. Мельника, Ю. Вассияна та ін.

Важливою джерельною групою являються рішення і постанови комуністичної партії та радянського уряду. Рішення політбюро, постанови ЦК ВКП(б) та ЦК КП(б)У дають можливість вичерпного аналізу практичного втілення ідеологічних засад у повсякдення воєнного періоду, обґрунтовують жорсткі методи керівництва, проливають світло на ставлення влади до населення (зокрема українського) в екстремальних умовах війни.

Значний масив документів, що стосуються досліджуваної теми, зосереджено в опублікованих збірниках.. Історія застерігає. Трофейні документи про злочини німецько-фашистських загарбників та їхніх пособників на тимчасово окупованій території України в роки Великої Вітчизняної війни.-К.:Політвидав України, 1986; Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Документи і матеріали. У 2 кн. / І. Білас.- К.:Либідь-Військо України, 1994.- Кн.2.; Кокін С. Анотований покажчик документів з історії ОУН і УПА у фондах державного архіву СБУ / С. Кокін.- К., 2000.-Вип. 1. та ін. Вони дають можливість неупереджено висвітлити перипетії ідеологічного протистояння в Україні в добу окупації, проаналізувати вплив на населення різних політичних сил, продемонструвати ставлення офіційної влади до своїх ідеологічних опонентів.

Значний за обсягом і багатий за змістом матеріал, що відбиває різні аспекти ідеологічної боротьби, відклався в Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГОУ) та в Центральному державному архіві вищих органів влади України (ЦДАВОВУ). Документи партійних і радянських структур, що зберігаються у фондах 3206, 3676, 3833, 3959, 3959с, 4328, 4329, 4398 та інші ЦДАВОВУ, у фондах 1, 7, 57-98, 103, 105, 109, 112, 116, 130, 166 ЦДАГОУ розкривають мотивацію, стратегію і тактику ідеологічної роботи, технології агітпропу як мобілізаційного засобу, вплив цих заходів на морально-психологічний стан населення. Нові, раніше невідомі документи фондів "Следственная часть", "УСБУ в Ровенской области", "Документы секретного делопроизводства Секретариата КГБ УССР" та інші, що висвітлюють ідеологічний спектр боротьби в радянському суспільстві, стали доступними дослідникам в Галузевому державному архіві СБУ. В першу чергу, це спецповідомлення про настрої населення, диверсії, саботаж, розповсюдження антирадянських листівок та інші матеріали. Особливий інтерес становлять протоколи допитів колишніх учасників ОУН та УПА.

Неопубліковані архівні документи, що зберігаються у сховищах місцевих державних архівів, дають можливість дослідити окремі аспекти ідеологічної боротьби на мікрорівні, де дії окремих індивідів, соціальних груп яскраво відбивають їхні політичні настрої, мотиви поведінки як в мирний час, так і в період війни та окупації. Особливо багаті таким матеріалом фонди державних архівів західного регіону України - Рівненської (Р-22, Р-30, Р-67, Р-68, Р-72, Р-75, Р-77, Р-280, Р-281, Р-294), Волинської (Р-1, Р-2, Р-55/69, Р-70, Р-83, Р-87, Р-97, Р-1021), Тернопільської (Р-195, Р-196, Р-206, Р-211, Р-215 та ін.), а також Дніпропетровської (Р-2276, Р-2278, Р-2280, Р-2308, Р-2311, Р-2479, Р-2567, Р-4472) та інших областей, які були як центром формування окупаційної політики гітлерівців, так і центром опору нацистам з боку радянських партизан та учасників українського самостійницького й польського національно-визвольного рухів.

Інформативним джерелом дослідження заявленої проблеми є щоденники очевидців та учасників подій. Люди, які за різних обставин опинилися по різні боки ідеологічних барикад, фіксують хронологічно точну картину перебігу подій, насичуючи її багатьма цікавими деталями. У співставленні з іншими документами (архівними, кіно-, фоно-, фотодокументами), вони дають змогу адекватно відтворити загальне історичне полотно, а також вийти на обгрунтовані висновки. Такими є "Щоденник про Карпатський рейд" С. Руднєва - комісара партизанського з'єднання С. Ковпака, щоденник командира партизанського з'єднання М. Попудренка, щоденник колишнього учасника УПА О. Повшука. Руднєв С.В. Щоденник про Карпатський рейд /С.В. Руднєв.-К.: Політвидав України, 1948; Попудренко М. Щоденник /М. Попудренко.-К.:Політвидав України, 1949; Щоденник О. Повшука // ЦДАГОУкраїни, ф. 57, оп. 4, спр. 344. та ін. Разом з тим слід зважати на те, що щоденники - це особистий твір авторів, написаний власноручно, коли немає необхідності приховувати свої емоції, тому вони містять інформацію з великою часткою вірогідності і заслуговують на увагу дослідників.

Важливим джерелом дослідження ідеологічного протистояння в роки війни є мемуарна література. З огляду на те, що спогади очевидців подій носять на собі значний відбиток суб'єктивної оцінки подій автором та ідеологічних впливів, до них варто ставитися з певною долею критичності.

Особливу групу джерел становлять натуральні речові джерела: відзнаки, знамена, уніформа, символіка, усні джерела. Сюди ж можна віднести знаки привітання, ритуальні жести, рухи, прийняті в ритуальній ході, маршах. Всі вони мали завуальоване ідеологічне навантаження і здійснювали цілком спрямований вплив на оточуючих.

Суттєвим доповненням сучасних можливостей дослідження стало використання системи "Internet", яка дала можливість розширити джерельну базу, ознайомитися з науковими досягненнями зарубіжних істориків, включити до наукового обігу вітчизняної науки маловідомі документи, що зберігаються в інших країнах.

Ідеологічний відбиток містить термінологія, що використовувалась у гітлерівській Німеччині та СРСР, в назвах дивізій і т. п.

Наявний комплекс джерел володіє достатнім потенціалом для ґрунтовного опрацювання всіх аспектів теми дисертаційного дослідження.

У підрозділ 1.3 - "Теоретико-методологічні основи дослідження" - окреслено теоретичні й методологічні орієнтири, принципи і методи вивчення проблеми.

Теоретичне підґрунтя дисертаційного проекту становлять концептуальні напрацювання провідних істориків, політологів, філософів, психологів, які вивчали природу ідеології, характер та наслідки її впливу на маси, громадську думку, як феномен суспільної рефлексії на політичні технології, роль та місце стереотипів та міфів в агітаційно-пропагандистській роботі та суспільній свідомості. У працях вітчизняних та зарубіжних вчених (К. Леонтьєва, П. Гуревича, М. Кареєва, Л. Карсавіна, С. Кара-Мурзи, Е. Кассірера, А. Сові, Ж. Астра, М. Рейнсода, Дж. Гага, Р. Салліванта, В. Нєвежина, І. Панаріна та інших) сформульовані основні критерії оцінки такого багатовимірного феномену як ідеологія в усіх її проявах і конкретно історичних умовах, методологічні підходи до його осмислення, категоріально-понятійний апарат, а також запропоновано дослідницький інструментарій для опрацювання цієї проблематики.

В основу методологічних підходів автора лягли принципи історизму, системності, об'єктивності й гуманізму, покликані забезпечити комплексну наукову реконструкцію обраних для вивчення явищ і процесів у їхньому діалектичному розвитку й детермінованості, а також незаангажовану інтерпретацію суперечливих, дискусійних подій.

Базуючи дослідження на проблемно-хронологічних засадах, дисертант використав низку міждисциплінарних та суто історичних методик. Так, методи формальної логіки застосовувалися як засіб осмислення й трактування емпіричного матеріалу, формулювання теоретичних положень, узагальнень і висновків, а також їхньої аргументації. Комбінування методик, що широко практикуються в політології, соціології, психології, дало можливість з'ясувати особливості менталітету населення України, ступінь його готовності до сприйняття інформаційних імпульсів, форми реакції на них та, в кінцевому підсумку, оцінити ефективність агітаційно-пропагандистських засобів впливу на нього.

Метод історичної реконструкції застосовувався для відтворення загальної картини ідеологічного протистояння, аналізу еволюції основних ідеологічних доктрин, представлених на арені масштабного протистояння. Порівняльний метод дав змогу співставити визначальні, родові риси ідеологічних конструкцій усіх контрагентів боротьби за свідомість людей, виявити їхні схожі та відмінні ознаки.

Просопографічні прийоми використані з метою висвітлення ролі окремих історичних постатей у реалізації ідеологічних настанов різних суспільно-політичних сил.

Джерелознавчі методи сприяли оптимальній організації роботи з виявлення, систематизації та опрацювання джерельного масиву, залученого до написання тексту.

У праці застосовані статистичні методики для оперування цифровими даними. Дисертант скористався також прийомами воєнної антропології, соціальної та усної історії для того, щоб простежити моделі поведінки і життєві стратегії об'єктів ідеологічного впливу.

У працях С. Айтова, А. Болебруха, М. Коваля, І. Ковальченка, С. Кульчицького, О Лисенка, О. Реєнта В. Смолія, В. Якуніна та інших наголошується на термінологічній плутанині в історичних дослідженнях, невизначеності понятійного апарату, засміченості текстів ідеологемами та міфологемами. Зникнення у вітчизняній науці ідеологічної монополії на дослідження спонукає ще раз повернутися до аналізу здавалось би усталених понять. Базовим для цього дисертаційного дослідження є "ідеологія". Автор запропонував своє визначення терміну, яке зводиться до розуміння ідеології як філософського поняття про сукупність логічно пов'язаних між собою основоположних ідей, які формують переконання людей з метою збереження або зміни соціальних відносин у суспільстві та втілені у формі пропагандистських заходів, що спонукають до дії у певному напрямку. Отже, будь-яка ідеологія - явище багатовимірне, вона існує в умовах перманентної боротьби з дійсністю, з іншими ідеологіями, і цю боротьбу слід сприймати як закономірність. Разом з тим, ідеологічну боротьбу необхідно вважати не лише результатом органічного розвитку суспільства, а також наслідком накопичення певної суми випадковостей, які приводять до тих чи інших результатів і викликають до життя нові процеси. Тому дослідження такого історичного феномену як ідеологічна боротьба має спиратися на інструментарій, який би, з одного боку, забезпечував всебічність вивчення, а з іншого, враховував індивідуальність, особливість і характерні риси кожного явища.

У праці також використані такі поняття як "агітаційно-пропагандистська робота", "суспільна й індивідуальна свідомість", "інформаційний вплив", "контрпропаганда" та інші, якими оперують сучасні науковці.

У Другому розділі - "Ідеологія, як засіб підготовки до війни" розглядається питання ідеологічної підготовки гітлерівської Німеччини та СРСР до війни.

У підрозділі 2.1. - "Основні контрагенти ідеологічного протистояння в Україні напередодні Другої світової війни" констатується, що в період Другої світової війни Україна стала епіцентром боротьби різних військово-політичних сил, уособлених в радянському більшовизмі, німецькому нацизмі, італійському фашизмі, українському і польському націоналізмі. Всі вони у різний спосіб, з різними інтенсивністю й успіхом прагнули на практиці довести свою життєздатність.