Ідеологічна боротьба в Україні періоду Другої світової війни 1939-1945 рр.

Таким чином, можна зробити висновок, що у відбудовний період практично всі категорії українського населення проходили через чистилище спецорганів, чим забезпечувалася ідеологічна уніфікація республіки і стабільність сталінського режиму.

У висновках сформульовано теоретичні положення й узагальнення, результати дисертаційного дослідження. Вітчизняні й зарубіжні науковці одностайні в тому, що Друга світова війна мала гострий ідеологічний характер. Спільною рисою для тоталітарних режимів було формування "партії-держави", яка панувала над суспільством за допомогою ідеології та терору, а відмінною - різні стратегічні цілі. Радянська історіографія на перше місце висувала керівну роль ВКП(б) і партапарату як організуючої сили у боротьбі з нацизмом. Для радянської літератури іманентними ознаками були критика "буржуазних" фальсифікацій історії війни, переконаність у монопольному праві на "правду історії" та культивування ідеологем і міфологем, замовчування та відвертої фальсифікації багатьох сторінок війни, зокрема національно-визвольного руху, колабораціонізму, помилок та злочинів влади проти власного населення. Сучасній історичній літературі, перш за все, вітчизняній, притаманний аналіз війни з позицій загальнолюдських цінностей, україноцентричний підхід до аналізу подій, відмова від старих стереотипів в оцінці суспільних явищ. Разом з тим, зберігається тенденція до консервування старих методологічних підходів (за партійним принципом) до вивчення війни, надлишкова глорифікація тогочасних подій, з одного боку, і прагнення повністю закреслити успіхи радянської влади, демонізувати соціалістичний лад, сталінський режим, з іншого.

Існуюча джерельна база (архівні документи вітчизняних архівосховищ, друковані матеріали, праці ідеологів націонал-соціалізму, марксизму-ленінізму, українського націоналізму, українська преса окупаційної доби, радянська, німецька, українська націоналістична періодична та неперіодична преса періоду Другої світової війни, мемуари радянських воєначальників, колишніх генералів вермахту, ватажків партизанських з'єднань і загонів, спогади очевидців Другої світової війни, свідчення колишніх членів ОУН та УПА, спогади тих, хто пережив окупацію, концтабори, а також речові джерела, кінофотодокументи) дозволила всебічно вивчити проблему ідеологічного протистояння в Україні в роки Другої світової війни.

Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять теоретичні напрацювання провідних істориків, політологів, соціологів, філософів, які вивчають природу ідеології, феноменологію суспільної свідомості й механізми їхньої взаємодії. В основу дослідницького інструментарію автора лягли принципи історизму, системності, об'єктивності й гуманізму, а також комплекс загальнонаукових, міждисциплінарних та суто історичних методик (історичної реконструкції, порівняльний, просопографічний, статистичний), прийомів соціальної та усної історії, воєнної антропології, що створило можливості для виконання поставлених завдань.

Підготовка головних акторів до війни розпочалася заздалегідь і відбувалася в умовах, коли кожна зі сторін намагалася виграти час й обрати найбільш слушний момент для вступу у вирішальну сутичку. Як гітлерівська Німеччина, так і СРСР широко використовували ідеологічні та політичні суперечності, намагаючись втягнути в орбіту свого впливу якомога більше країн. Незважаючи на приципові відмінності ідеологічних систем, геополітичні розрахунки спричинили тимчасовий тактичний союз майбутніх стратегічних суперників і підписання таємного протоколу 23 серпня 1939 р. Логічним наслідком такого союзу стало прискорення початку Другої світової війни.

Ідеологічні атрибути супроводжували вступ радянських військ на територію Польської держави 17 вересня 1939 р. і "Визвольний похід" Червоної армії та подальший процес радянізації цих західноукраїнських земель проходив в умовах насадження комуністичної ідеології й масованої морально-психологічної обробки місцевого населення. Однак непопулярні заходи й репресії призвели до змін у ставленні мешканців регіону до радянської влади й початку спротиву політичним та економічним реформам. Руйнація традиційного укладу життя, насильницька колективізація, депортації, нищення релігійних конфесій стали чинниками, що визначили ставлення значної частини мешканців Західної України до більшовицької системи. Залучення силових структур до вирішення політичних питань розбалансувало суспільство і створило умови для поширення націоналістичної ідеології серед певної частини населення. В усіх інших регіонах республіки існували суттєві розбіжності у ставленні громадян до сталінського режиму: від повної підтримки - до суцільного й принципового несприйняття. Отже, теза про "морально-політичну єдність радянського народу" виявилась міфом, фікцією, яку спростували події Другої світової війни.

Дії радянської влади заклали підвалини конформності українського населення напередодні Другої світової війни. Напад Німеччини на СРСР лише ускладнив ідеологічну ситуацію і фактично призвів до дезорієнтації українського суспільства, частина якого радо вітала гітлерівців як своїх визволителів. Чинником, що істотно вплинув на формування інформаційного простору й ідеологічну карту воєнної доби, став український самостійницький рух. Основним ідеологічним компонентом його програмних засад стала теза про відновлення державності, суверенності. Значний вплив на українське суспільство на початковому етапі війни мали дії українських самостійницьких формувань, особливо спроба ОУН(Б) відновити українську державність у червні 1941 р. і сподівання націоналістів на німецьку толерантність у цьому питанні. У поєднанні з нацистською пропагандою, яка маскувала дії гітлерівців під визволителів українства від більшовизму, це дезорієнтувало українську спільноту. Отже, на території України зіткнулися інтереси чотири протилежні ідеології, кожна з яких спиралася на збройну силу як вирішальний засіб досягнення мети.

І нацистська, і марксистська ідеології обгрунтовували прагнення керівництва обох держав до світового панування. Український націоналізм ставив за мету відновлення державності в межах своєї етнічної території, яка перебувала у сфері інтересів СРСР, Німеччини та Польщі. Польський націоналізм спирався на ідею відновлення могутності великої Польщі і міжнародні угоди, що були результатом Першої світової війни і значно розширювали кордони держави за рахунок України, збільшували економічний потенціал держави. В період збройного протистояння, коли ідеологічні концепції почали втілюватися у життя, це надавало боротьбі особливої непримиренності, жорстокості і свавілля, що стало однією з особливостей Другої світової війни. Іншою її особливістю було те, що поляки, як і українці, і більшовики, вважали, що перебували на своїй землі і всіляко захищали власні інтереси.

Важливе місце пропагандистська робота посідала в Червоній армії. Організаційним і цементуючим ядром цих зусиль були армійські партійні організації ВКП(б). У політичній діяльності використовувався широкий спектр засобів: політінформації, партійні збори, мітинги, прийом у партію і комсомол. На піднесення патріотичних настроїв у Збройних силах спрямовувалося введення у 1943 р. нової форми, погонів, знаків розпізнавання. Значний внесок у поліпшення боєздатності армії зробив інститут комісарів, котрий був ідеологічним представником партії у військах. Важливу роль у зміцненні дисципліни відігравали різноманітні засоби впливу - від заохочення і нагородження бійців і командирів до залякування, покарання. Ефективним знаряддям боротьби з ідеологічно нестійкими елементами в армії були загороджувальні загони та "СМЕРШ" при контррозвідці і штрафні формування. Репресивні заходи переважали в армії у перший, найважчий період війни. Дійовий ідеологічний вплив здійснювався через пропаганду у пресі героїчних подвигів червоноармійців, передового досвіду кращих частин і підрозділів, публікацію, патріотичних літературних творів. З початком визволення України від окупантів важливим моральним стимулом стало присвоєння військовим частинам почесних звань і вручення високих урядових нагород як визнання мужності особового складу. Мобілізаційні ресурси системи, своєчасність заходів ідеологічного впливу в армії дали можливість переломити хід війни.

Ідеологічна робота в радянському тилу проводилася під гаслом: "Все для фронту - все для перемоги!". В питаннях організації відсічі ворогові на першому плані стояло забезпечення своєчасної евакуації промислових підприємств з областей, яким загрожувала окупація. Головна увага приділялася вивезенню вглиб країни обладнання промислових об'єктів, матеріалів, кваліфікованих спеціалістів. Небажання залишити на окупованій території потенційних противників радянської влади привело до масових розстрілів у в'язницях невинних людей, переселення етнічних німців з місць їхнього компактного проживаня.

Радянська влада надавала великого значення і підтримку проявам радянського патріотизму, трудовому ентузіазму, розвитку соціалістичного змагання у різних галузях промисловості, патріотичним починам (збір коштів, будівництво танків, літаків на кошти, зібрані робітниками і колгоспниками, їх адресна передача бійцям, шефство над військовими частинами і шпиталями). Важливим стимулом морального заохочення працівників тилу було присвоєння переможцям соцзмагань почесних звань, вручення значків, перехідних Червоних прапорів ДКО і грошових премій.

Встановлення гітлерівцями жорстокого окупаційного режиму, головним ідеологічним завданням якого були дискредитація радянської влади, економічне пограбування, фізичне винищення і поневолення українського народу, спричинили формування нового інформаційного простору. Всі засоби масової інформації окупантів - преса, радіо, кіно, листівки, оголошення - були спрямовані на продукування ідеологем, які демонстрували злочинний характер радянської влади, засилля в ній євреїв, які загрожували світовій цивілізації, закріплювали почуття неповноцінності українства, зверхність арійської раси і визвольний характер війни з боку нацистської Німеччини. Спеціальні структури організовували широкомасштабне вивезення населення України на роботу до райху, в результаті якої кілька мільйонів українців були відірвані від родин і фактично опинилися в рабстві. У всіх сферах суспільного життя - економіці, освіті, соціокультурній сфері - набуло поширення таке явище як колабораціонізм. Активно проводилася політика примусового долучення священнослужителів різних релігійних конфесій до пропаганди заходів окупантів. Вирішення ідеологічних завдань окупаційною владою супроводжувалося психологічним тиском, пограбуваннями, масовими розстрілами мирного населення, заборонами на будь-яку політичну діяльність української еліти.

Антигуманний, жорстокий окупаційний режим поставив український народ на межу виживання і посилив спротив місцевого населення заходам влади. На території України наростав рух Опору загарбникам, в якому були задіяні різноспрямовані політичні сили. Найбільш організованими і потужними серед них були комуністичні партизанські формування і підпільні партійні й комсомольскькі організації. Їх швидкий розвиток виявив неспроможність гітлерівців опанувати всю територію республіки через відсутність підтримки окупантів серед населення. Активізація дій партизанських загонів проти гітлерівців посилювало у місцевого населення відчуття тимчасовості окупації, розширювало соціальну базу руху Опору. Ідеологічний вплив здійснювався засобами усної пропаганди, розповсюдженням газет і листівок, диверсіями та терористичними актами проти окупантів.

Поширення в тилу ворога комуністичної ідеології зустріло жорстоку протидію самостійницьких угруповань, які виношували ідею утворення Української самостійної держави і вважали ворожими як гітлерівський, так і сталінський режими. Відчутний відбиток на ідеологічну боротьбу накладали намагання польських націоналістичних сил поширити свій вплив на західні області України. Ускладнювала ситуацію відсутність єдності у стані українських націоналістів, їхня міжусобна боротьба за лідерство та спровоковане гітлерівцями загострення українсько-польського конфлікту 1943 р., в який було втягнуто населення Галичини та Волині. Така різновекторність напрямів боротьби ОУН у поєднанні з браком зброї, амуніції, продуктів харчування, відсутністю зовнішньої допомоги штовхала націоналістичні кола до епізодичних тактичних контактів із гітлерівцями, що підривало довіру до руху серед населення і давало підстави комуністам для дискредитації руху в майбутньому.

Вагомим чинником в ідеологічному просторі окупованої України була діяльність громадських організацій: комітетів самодопомоги, жіночих служб, "Просвіт", об'єднань молоді, творчих колективів інтелігенції, кооперативів, релігійних організацій тощо. Ідеологічною основою їхньої діяльності залишалася національна ідея, гуманітарні та загальнолюдські цінності. Перебуваючи під ідеологічним впливом українських самостійницьких сил, вони становили загрозу німецькому пануванню в Україні. Суспільна активність громадських інституцій була своєрідною альтернативою нацистській ідеології, спрямованій на позбавлення місцевого населення права на політичне волевиявлення, денаціоналізацію культури. Діяльність громадських інституцій стала уособленням внутрішньої життєдайної сили української нації, котру не змогла підірвати окупаційна політика нацистської Німеччини. Отже, роль громадських об'єднань України в ідеологічному просторі окупаційної доби визначалася завданнями фізичного, економічного, культурного, політичного виживання і самозбереження нації.

Наступ Червоної армії і початок звільнення України від окупантів не означав завершення ідеологічної боротьби, а лише зміну її акцентів та пріоритетів. Пропагандистська робота радянських політорганів зосереджувалась на морально-психологічній мобілізації народу на повний розгром нацизму і очищення України від націоналізму. Нацистська ідеологія зазнала повного краху і не могла розраховувати на будь-який вплив, тому пропагандистський апарат вермахту в умовах постійних поразок зосередив свої зусилля на провокаціях, поширенні чуток про свою співпрацю з націоналістами з тим, щоб забезпечити своїй армії відносно спокійні умови відступу. Зазнали змін й ідеологічні настанови українських національно-визвольних сил. Головну увагу було зосереджено на боротьбі проти радянської влади, що поверталася. Це підштовхувало до пошуку нових форм і методів боротьби. Намагання створити єдиний антибільшовицький блок народів із представників різних національностей, які входили до складу СРСР, мало швидше декларативний, аніж практичний характер. На завершальному етапі Другої світової війни ОУН сконцентрувала свої сили, головним чином, на терористичних актах, спрямованих проти представників радянської влади, диверсіях на підприємствах, в сільському господарстві та на окремих пропагандистських акціях.

Відбудовний процес вимагав певного корегування ідеологічних настанов. Першочерговим завданням, яке стояло перед Збройними силами, вважалося повне вигнання агресора з української землі. Ще одним завданням було знищення національно-визвольного руху і відновлення радянського ладу й панівного становища комуністичної ідеології. Вирішення обох проблем відбувалося за допомогою силових засобів. Якщо виконання першого не викликало сумнівів і спиралося на підтримку всього народу, то друге виявилося значно складнішим, адже воювати потрібно було з власним народом. За цих умов великі завдання покладалися на радянський пропагандистський апарат. Усі засоби масової інформації націлювалися на дискредитацію українських націоналістів. Важливу роль відігравали спецзагони НКВС - НКДБ, які чинили розправи над мирним населенням під виглядом націоналістичних формувань, а потім ці злочини приписувалися ОУН, незрідка вчинялися провокації серед мирних жителів для виявлення співчуваючих самостійницькому рухові. Завдяки пропагандистським заходам, радянській владі вдалося приклеїти представникам українського національно-визвольного руху ярлик пособників гітлерівських окупантів і поступово знищити його.

У роки Другої світової війни український народ став заручником зіткнення двох тоталітарних диктатур - гітлерівскої і сталінської. Намагання ОУН чинити опір обом і вибороти самостійну Українську державу успіху не мали. Ідеологічне протистояння, що виникло в Україні на цьому підгрунті, має своїх прихильників і противників, і час від часу нагадує про себе в сучасному політикумі, а тому потребує подальшого ретельного вивчення.

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації

1. Шайкан В. Ідеологічна боротьба в Україні періоду Другої світової війни 1939-1945 рр.: [монографія ] / Валерій Шайкан; [відп. ред-р - доктор іст. наук, проф. О.Є. Лисенко. Друк. за ріш. вченої ради Криворізького економічного інституту ДВНЗ "Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана" (прот. №9 від 15.04.2010р.)]. - Кривий Ріг: Вид-во "Діоніс" (ФОП Чернявський Д.О.), 2010. - 436 с. [з мал.] (ISBN 978-966-2311-31-0) (Рецензії на монографію В.О. Шайкана: Стецкевич В. (доктор історичних наук, професор, зав. кафедри історії та українознавства Криворізького технічного університету). "Зіткнулися інтереси трьох протилежних ідеологій..." / Віталій Вікторович Стецкевич // Історія в школі. - 2010. - № 5-6. - С. 64; Шитюк М. (доктор історичних наук, професор, дир-р Інституту історії та права Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського). Ідеологічне протистояння в Україні в роки Другої світової війни: невідомі сторінки історії / Микола Миколайович Шитюк // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського: [зб. наук. праць]. - Миколаїв: МДУ імені В.О. Сухомлинського, 2010. - Вип. 3.28. - С. 284-285.- (Історичні науки).

2. Шайкан В. Соціально-політичні та економічні причини виникнення колабораціонізму на теренах рейхскомісаріату "Україна" та військової зони в роки Другої світової війни: [монографія] / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан. - Кривий Ріг: "Мінерал" АГН України, 2004. - 151 с. (ISBN 966-8224-17-5). (Автору належать: - С. 47-67, 134-138).

Розділи в колективних монографіях

1. Шайкан В.О. Ідеологічна боротьба в роки Другої світової війни / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття. Історичні нариси: [у 2 кн. ]. - К.: Наукова думка, 2010. - С. 659-682 (автору належить 80 %: с. 659-670, 674-682).

Брошури

1. Шайкан В.О. Ідеологічні аспекти підготовки до Другої світової війни / Валерій Олександрович Шайкан.- Кривий Ріг: "Діоніс" (ФОП Чернявський Д.О.), 2010.- 68 с.(ISBN 978-966-2311-34-1).

Навчальні посібники

1. Шайкан В. Україна в роки Другої світової війни: проблеми дослідження. [ Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан. - Кривий Ріг: Вид-во "Діоніс" (ФОП Чернявський Д.О.), 2010.- 261 с. (Автору належить 50%: с. 10 - 110, 168-189. (Гриф МОН України від 22. 09. 2010 р. № 1/11-8801).

Статті у фахових наукових виданнях

1. Шайкан В. Проблеми висвітлення руху Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної та Другої світової воєн / Валерій Шайкан // Сторінки воєнної історії України: [зб. наук. ст.]. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2004. - Вип. 8. - Ч. 1.- С. 96-106.

2. Шайкан В. Спроби легалізації органів української адміністрації, створених на початковому етапі війни з ініціативи ОУН (Б) і ОУН (М) / Валерій Шайкан // Сторінки воєнної історії України: [ зб. наук. ст.]. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - Вип. 9. - Ч. 2. - С. 492-499.

3. Шайкан В.О. Ідеологічні аспекти Другої світової війни і сучасність // Сторінки воєнної історії України: [зб. наук. ст.] / Валерій Шайкан. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - Вип. 10. - Ч.2. - С. 261-271.

4. Шайкан В. Українська освіта в добу гітлерівської окупації як засіб ідеологічного протистояння (За матеріалами вітчизняних архівосховищ) / Валерій Шайкан // Сторінки воєнної історії України [ зб. наук. ст.]. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - Вип. 11. - С. 211-218.

5. Шайкан В. Війна у спогадах очевидців (З щоденника учасника УПА О. Повшука) / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського: [зб. наук. праць] / [за заг. ред. проф. П.С. Григорчука]. - Вінниця, 2008. - Вип. 13. - С. 384-387.- (Серія: Історія) (автору належить 80 %. - С.385-387).

6. Шайкан В. Джерела вивчення ідеологічної боротьби в Україні в роки Другої світової війни / Валерій Шайкан // Галичина. - 2008. - № 14. - С.511-519.

7. Шайкан В. Ідеологічна підготовка нацистським керівництвом Німеччини нападу на СРСР 22 червня 1941 року / Валерій Шайкан // Питання історії України: [зб. наук. праць]. - Чернівці: Технодрук, 2008. -Т.11.- С.49-56.

8. Шайкан В. Анексія західноукраїнських земель Радянським Союзом на початку Другої світової війни. Ідеологічний аспект / Валерій Шайкан // Галичина. - 2009. - №15/16. - С.113-119.

9. Шайкан В. Утвердження більшовицької ідеології в західно-українських землях на початковому етапі Другої світової війни (вересень 1939-червень 1941 рр.) / Валерій Шайкан // Питання історії України: [зб. наук. праць]. - Чернівці: Технодрук, 2009. - Т.12. С.56-61.

10. Шайкан В. Ідеологічна підготовка агресії проти Польщі нацистським керівництвом Німеччини / Валерій Шайкан // Сторінки воєнної історії України: [ зб. наук. ст.]. -К.: Ін-т історії України НАН України, 2009. - Вип.12. - С.185-191.

11. Шайкан Валерій. Пропагандистські акції самостійницьких формувань на завершальному етапі Другої світової війни / Валерій Шайкан // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 2009. - № 2. - C.455-469.

12. Шайкан Валерій. Ідеологічне забезпечення радянізації південно-західних українських земель на початку Другої світової війни /Валерій Шайкан // Воєнна історія.-2009.-№ 5.- С.70-77.

13. Шайкан В. Ідеологічні рудименти і український національно-визвольний рух / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Мандрівець. Всеукраїнський науковий журнал. - 2010. - № 4.- С. 43- 47 (автору належить 60 %: с. 43-45).

14. Шайкан В. Ідеологічне підгрунтя колабораціонізму в Україні в роки фашистської окупації / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Архіви окупації. 1941-1944 / [Держ. ком. архівів України; упоряд. Н. Маковська]. - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2006. - Т. 1. -С. 849-853. - (Більше не таємно) (автору належить 50%, с. 849-851).

15. Шайкан В. Деякі аспекти ідеологічної боротьби в Україні в роки гітлерівської окупації / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // ІІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків ["Українська історична наука на шляху творчого поступу"], (Луцьк, 17-19 травня 2006 р.): доповіді та повідомлення в 3-х т. / [Укр. іст. тов-во, Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки; гол. ред.: Л. Винар, І. Коцан; відп. ред.: С. Гаврилюк, О. Гаврилюк, В. Пришляк, Л. Шваб]. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 3. - С. 72-76 (особисто автору належить 50%: с.72-74).

16. Шайкан В. Агітаційно-пропагандистська робота Комуністичної партії серед населення окупованої території України у червні 1941-листопаді 1942 рр./ Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Історія в школі. - 2009 - № 5-6.- С.3-9 (автору належить 70%: с.5-9).

17. Шайкан В. Засоби ідеологічного впливу ВКП(б) і КП(б)У на населення окупованої України в період наступу Червоної армії / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Історія в школі. - 2010. - № 5-6. - С.13-20 (автору належить 80%: с. 14-20).

18. Шайкан В. Роль ідеологічного фактора у взаєминах окупантів з інтелігенцією України в роки Другої світової війни / Валерій Шайкан // Галичина.- 2010. - № 17. - С. 222-238 (автору належить 60 %: с. 222-226 с.).

19. Шайкан В. Більшовики і Західна Україна на початковому етапі Другої світової війни (вересень 1939-червень 1941 рр.) / Валерій Шайкан // Сторінки воєнної історії України: [ зб. наук. ст.].- К.: Ін-т історії України НАН України, 2010. - Вип. 13.- Ч.1.-С. 240- 248.

20. Шайкан В. Ідеологічний аспект радянізації західноукраїнських земель у 1939-1940 рр. / Валерій Шайкан // Вісник Академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України: науково-практичний збірник. - 2010.- № 4. - С.147-152.

21. Шайкан В. Деякі аспекти ідеологічного забезпечення відбудовних процесів в Україні на завершальному етапі Другої світової війни / Валерій Шайкан // Науковий вісник (Одеський державний економічний університет МОН України, Всеукраїнська асоціація молодих науковців). - 2010.- № 21 (122).- С.156-164.- (Науки: економіка, політологія, історія).

Наукові праці в інших виданнях

1. Шайкан В. Деякі недоліки партизанського руху / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Зб. матеріалів загальноукраїнської наук. конф. ["Соборність українських земель в контексті подій Другої світової війни"], (Кривий Ріг, 24-25 жовтня 2000 р.). - Кривий Ріг: "Мінерал" АГН України, 2000. - С. 129-131 (автору належить 50 %: с.129-130).

2. Шайкан В. Проблеми висвітлення руху Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної та Другої світової воєн / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Проблеми політичної та соціально-економічної історії України: [зб. наук. праць]. - Кривий Ріг: "І.В.І.", 2000. - С. 60-71 (автору належить 50 %: с. 65-71).

3. Шайкан В. До питання про колабораціонізм в Україні в роки Великої Вітчизняної війни / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Україна: минуле і сучасність: [зб. наук. праць]. - Кривий Ріг: "І.В.І.". 2001. - С. 186-192 (автору належить 50 %: с.189-192).

4. Шайкан В. До питання про колабораціонізм в Україні в роки Великої Вітчизняної війни / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Історія в школі. - 2002. - № 7. - С.29-31 (автору належить 50 %: с.29-30).

5. Шайкан В. Гітлерівська мобілізація робочої сили з України і питання колаборації / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції ["Актуальні проблеми сучасних наук: теорія і практика"]. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. -Том V. Історія. - С. 33-42 (автору належить 50%: с. 37-42).

6. Шайкан В. Спогади молодого учасника УПА О. Повшука як живий подих епохи / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Матеріали міжрегіональної наук. конф.[ "Війна 1941-1945 рр.: події, оцінки, спомини"].- Кривий Ріг:"Мінерал" АГН України, 2005. - С. 22-27 (автору належить 28 %: с.26-27).

7. Шайкан В. Ідеологічна складова у дослідженні Другої світової війни / Валерій Шайкан // Друга світова війна і доля народів України: тези доповідей всеукраїнської наукової конференції. - К.: Сфера, 2005. - С. 9-10.

8. Шайкан В. Дослідження Другої світової війни в сучасних умовах і деякі ідеологічні підходи до висвітлення проблеми / Валерій Шайкан // Матеріали Всеукр. наук. конференції ["Друга світова війна і доля народів України"], (Київ, 23-24 червня 2005 р.) / [ред кол.: В.М. Воронін, акад. НАНУ І.Ф. Курас, д.і.н. О.С. Лисенко, д.і.н. О.М. Майборода, В.Р. Нахманович (відп. секретар), д.і.н. М.І. Панчук, Т.І. Пилипенко, к.і.н. А.Ю. Подольський, акад. НАНУ М.В. Попович (співголова), чл. -кор. НАНУ О.П. Реєнт, акад. НАНУ В.А. Смолій (співголова)]. - К.: Сфера, 2005. - С. 27-31.

9. Шайкан В. Економічна політика і практика гітлерівських окупантів на теренах України в роки Другої світової війни / Валерій Шайкан // Соборність України: історична спадщина і виклики часу: [зб. наук. ст.]. - Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди, 2005. - Вип. 3. - С. 208-219.

10. Шайкан В. Культурно-освітні організації на території рейхскомісаріату "Україна" і військової зони: проблеми взаємостосунків з окупантами // Materials of final international scientifically-practical conference ["The Science theory and practice"]. - Praha: Publishing House "Education and Science" s.r.o.; Praque, Szechia-Dnepropetrovsk, Ukraine-Belgorod, Russian, 2005. - Vol II. - P.53-60. - (Economic sciences).

11. Шайкан В. Діяльність інтелігенції України в роки гітлерівської окупації: адаптація до екстремальних умов війни чи колаборація? / Валерій Шайкан // Матеріали ІV Міжнародної наук.-практ. конф. ["Динаміка наукових досліджень 2005"].- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 23. -С. 54-66.- (Історія України) (автору належить 20 %: с.64-66).

12. Шайкан В. Ідеологічна складова радянського руху Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) / Валерій Шайкан // Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції ["Безсмертя подвигу"], (Київ, 22 квітня 2005 р.) / Київський національний ун-т внутрішніх справ; [ред. кол.: А.С. Чайковський, д. і. н., проф.; В.Ф. Шевченко, д. і. н, проф.; В.Я. Галаган, д. і. н. проф.; В.В. Стецкевич, д. і. н., проф.; Ю.В. Шиловцев, д. і. н., проф.; Л.М. Хойнацька, к. і. н.; В.А. Довбня, к. юр. н.]. - К.: ВПЦ МВС України, 2006. - С. 93-103.

13. Шайкан В.Ідеологічні рудименти і український національно-визвольний рух / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Матеріали 2-ї Всеукр. наукової конференції ["Друга Світова війна і доля народів України"], (Київ, 30-31 жовтня 2006 р.) / [ ред. кол.: В.М. Воронін; чл.-кор. НАНУ Ю.В. Левенець (співголова); д.і.н. О.Є. Лисенко; д.і.н. О.М. Майборода; В.Р. Нахманович (відп. ред.-р), Т.І. Пилипенко; к.і.н. А.Ю. Подольський; акад.. НАНУ М.В. Попович (співголова); чл..-кор. НАНУ О.П. Реєнт; акад. НАНУ В.А. Смолій (співголова); акад.. АПрНУ Д.В. Табачник (співголова)]. - К.: "Зовнішторгвидав", 2007. - С.369-380 (автору належить 50 %: с. 374-380).

14. Шайкан В. Колабораціонізм в Україні в роки Другої світової війни: методологія та методи дослідження / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Зб. наук. ст. міжнародної конференції, присвяченої 60-річчю перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні ["Велич подвигу народного"], (Одеса, 8 квітня 2005 р.] /Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. - Одеса, 2006. - С.203-207 (автору належить 90 %: с.204-207).

15. Шайкан В. Політичні настрої української інтелігенції в роки Великої Вітчизняної війни (за документами архіву НКВС) / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості: [зб. наук. праць] / [відп. ред. А.С. Лобанова]. - Кривий Ріг-Забже: Видавничий дім, 2007. - Вип. 2.- С. 114-121 (автору належить 80 %: с. 114-118).

16. Шайкан В. Ідеологічне протистояння у Західних та Південно-Західних областях України на початковому етапі Другої світової війни / Валерій Шайкан // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції ["Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри"], (Одеса, 26 жовтня 2007 р.). - Одеса: ВМВ, 2007. - С.133-138.

17. Шайкан В. Політичні настрої населення України після визволення від гітлерівських окупантів / Валерій Шайкан, Валентина Шайкан // Гуманітарний журнал. - 2004. - № 1-2. - С.40-47 (автору належить 50 %: с.40-44).

18. Шайкан В.О. Дослідження другої світової війни в сучасних умовах і деякі ідеологічні підходи до висвітлення проблеми / Валерій Шайкан // Національна ідея та її становлення в українському суспільстві: [зб. наук. ст.] - Харків: ФОП Йолтухівський, 2008. - Вип. 2. - С.45-48.

19. Шайкан В. Підготовка Другої світової війни: ідеологічний аспект / Валерій Шайкан // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості: [зб. наук. праць] / [відп. ред. А.С. Лобанова]. - Кривий Ріг - Забже: Видавничий дім, 2008. - Вип. 3. - С.100-111.

20. Шайкан В. Радянізація західноукраїнських земель 1939-1940 рр.: ідеологічний аспект / Валерій Шайкан // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості: [зб. наук. праць] / [відп. ред. А.С. Лобанова].- Кривий Ріг-Забже: Видавничий дім, 2008. - Вип. 4. - С.73-93.

Размещено на Allbest.ru