Білоруський воєнний колабораціонізм у період Другої світової війни (1941–1945)
Особливості воєнного колабораціонізму радянських громадян в роки Другої світової війни. Міжнаціональні відносини на території Білорусії і їх вплив на проблему колабораціонізму. Бойова і політична підготовка білоруських колабораціоністських формувань.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.08.2015 |
| Размер файла | 121,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Створення білоруських добровольчих формувань у складі німецьких збройних сил можна умовно назвати другим етапом білоруського воєнного колабораціонізму. Його основними відмінностями від першого етапу - створення білоруських сил по охороні правопорядку - були наступні моменти. По-перше, організація цих частин тільки за рідким винятком проходила на території Білорусії. Головним чином, вони створювалися за її межами: у Німеччині, Польщі, Франції. По-друге, ініціатором створення цих формувань виступали різні інстанції, а саме: Абвер, Верховне командування Вермахту і Головне управління військ СС. І, нарешті, по-третє, хронологічно їх створення відноситься до періоду після липня 1944 р., тобто після закінчення окупації Білорусії.
Всі ці відмінності можна пояснити тим, що до вказаної дати монополія на створення колабораціоністських формувань знаходилася в руках поліцейських інстанцій. Вони, у свою чергу, організовували тільки такі частини, які були необхідні для несення охоронної служби далеко від фронту. Єдиним винятком з цього правила є 1-й штурмовий взвод і 13-й батальйон при СД, проте ці частини спеціального призначення створювалися в особливих умовах.
Участь в процесі організації білоруських колабораціоністських формувань такої кількості німецьких інстанцій, обумовило те, що і створювалися вони для різних цілей, а саме: як спеціальні частини, допоміжні підрозділи і фронтові з'єднання. Тобто формування для виконання чисто військових функцій без політико-пропагандистського навантаження. Проте, і це слід відзначити, білоруські націоналісти, які опинилися в еміграції, продовжили і тут спроби створити білоруські національні частини або белорусифікувати ті, що вже є.
Колабораціоністи не залишали надію створити ядро національної армії, що в умовах неминучої поразки Німеччини було явною утопією. Саме на таких засадах у вересні 1944 р. керівництвом БЦР був створений 1-й Навчальний батальйон БКА, а весною 1945 р. була зроблена спроба реорганізації 30-ї гренадерської дивізії військ СС в чисто білоруське з'єднання. Ці спроби закінчилися повною невдачею, оскільки в створенні цих частин і з'єднань не був зацікавлений головний союзник білоруських колабораціоністів - німецьке воєнно-політичне керівництво.
Білоруські антинацисти підійшли до цієї справи раціональніше. Формування, перш за все спеціального призначення, були потрібні їм для організації партизанської боротьби на батьківщині. З такою метою лідер БНП В. Радько взяв участь в створенні під егідою Абверу Спеціального десантного батальйону «Дальвіц» (липень 1944). Восені-узимку 1944 р. декілька груп десантників з цього батальйону було висаджено в Литві і Білорусії, з метою організувати рух на кшталт Української повстанської армії. Всі десантні операції зазнали поразку. Проте причина цього криється не в рівні підготовки і боєздатності спеціальних частин, а в загальній ситуації в післявоєнній Білорусії.
Молодіжна націоналістична організація СБМ, створена 22 червня 1943 р., не була колабораціоністським формуванням у прямому розумінні цього слова. Проте її внесок у воєнні зусилля нацистської Німеччини є дуже суттєвим по наступних причинах. По-перше, її воєнізований характер не заперечували навіть білоруські націоналісти. По-друге, молодь в ній не тільки «співала, танцювала і брала участь в спортивних змаганнях», але ще (і не менш активно) займалася військовою підготовкою. По-третє, ця організація повинна була готувати два типи кадрів: для цивільної адміністрації і для військових формувань. І, нарешті, по-четверте, не можна забувати ту роль, яку зіграла СБМ в ході призовних компаній в допоміжні частини Вермахту і військ СС (березень-вересень 1944). Її членів можна було зустріти практично у всіх білоруських колабораціоністських формуваннях. І, як правило, вони складали найбільш свідому частину їх особового складу.
Важко оцінити боєздатність білоруських колабораціоністських формувань як єдиного цілого у складі німецьких збройних сил. Це можна зробити тільки по їх окремих компонентах. Загалом вона була досить високою у спеціальних частин, середньою - у допоміжних і вкрай низькою - у білоруських добровольців в військах СС. Тут же слід підкреслити наступне. Частини, в основу комплектування яких був покладений не просто принцип добровільності, а добровільності, заснованій на ідейності, мали вищий бойовий дух і дисципліну, чим набрані примусово або створені шляхом механічного об'єднання різних підрозділів. В результаті навіть допоміжні частини Люфтваффе, організовані з підлітків, воювали набагато краще, ніж бойові підрозділи 30-ї дивізії військ СС, що складалися з досвідченого персоналу. І тут не було нічого дивовижного. Багато «помічників Люфтваффе» були членами СБМ - одній з найвпливовіших, в ідейному плані, білоруських колабораціоністських організацій. Проте у 30-й дивізії пропаганда яких-небудь національних ідей була взагалі заборонена, і в результаті це з'єднання, що складалося на 2/3 з білорусів, було абсолютно чужим ідеям білоруського націоналізму. Багато в чому, це з'явилося причиною масового дезертирства серед особового складу цієї дивізії.
ВИСНОВКИ
У висновках дисертації підведені підсумки і узагальнені результати дослідження.
1. Воєнний колабораціонізм радянських громадян, поза сумнівом, мав багато загального зі схожими явищами, які відбувалися в окупованій нацистами Європі. Одночасно слід зазначити те, що в ідейно-політичному плані радянський колабораціонізм був, по суті, продовженням подій громадянської війни 1918-1920 рр. в нових умовах. Ці умови складалися під впливом негативних сторін суспільно-політичного розвитку передвоєнного СРСР (репресії, колективізація, Голодомор, національно-релігійні утиски). Зрештою все це призвело до того, що німецьке військово-політичне керівництво змогло привернути на свій бік майже 1,5 млн так званих східних добровольців, або 3/4 всіх воєнних колабораціоністів.
Процес створення і використання білоруських добровольчих формувань проходив в межах воєнно-політичного колабораціонізму радянських громадян з керівництвом нацистської Німеччини. Тому, вони набули загальні риси і логіку розвитку, властиві іншим східним частинам. Проте білоруські формування мали і ряд особливостей, які відрізняли їх від формувань, створених з представників інших народів СРСР. І в першу чергу ці особливості були пов'язані з причинами і умовами білоруського воєнно-політичного колабораціонізму.
2. За період з 1941 по 1945 р. в німецьких силових структурах пройшли службу близько 50 тис. добровольців-білорусів. Приблизно це дорівнює 3,3 - 3,8% від загальної чисельності добровольців з числа громадян СРСР (1,3 - 1,5 млн), 2,5% від загальної чисельності особового складу іноземних добровольчих формувань (близько 2 млн) і 0,3% від загальної чисельності німецьких збройних сил (близько 17 млн).
Слід підкреслити, що в даному дослідженні маються на увазі добровольці, які проходили службу організовано у складі формувань, укомплектованих етнічними білорусами або цілком, або з невеликим вкрапленням представників інших національних груп. В історії білоруського воєнного колабораціонізму до таких формувань, де етнічний чинник був визначальний, відносяться:
1-й Білоруський штурмовий взвод - 52 чоловіка;
Корпус білоруської самооборони - близько 15 тис. чоловік;
білоруська «Допоміжна поліція порядку» - близько 20 тис. чоловік;
Батальйон залізничної охорони - близько 1000 чоловік;
13-й Білоруський поліцейський батальйон при СД - близько 1000 чоловік;
Новогрудський кавалерійський ескадрон - близько 100-150 чоловік;
Білоруська крайова оборона - близько 30 тис. чоловік;
1-й Навчальний батальйон БКА - 300 чоловік;
Допоміжні підрозділи ППО або «помічники Люфтваффе» - близько 5000 чоловік;
Спеціальний десантний батальйон «Дальвіц» - 200 чоловік;
30-а гренадерська дивізія військ СС (2-а російська) - близько 7000 білорусів;
30-а гренадерська дивізія військ СС (1-а білоруська) - 1094 білоруси.
3. Воєнно-політичний колабораціонізм на території Білорусії мав місце в умовах такого тісного переплетення політичних, воєнних, національних, релігійних і соціальних чинників, якого не було ні на одній з інших окупованих радянських територій. Внаслідок цього на білоруських колабораціоністських формуваннях відбилося протистояння тих протиборчих угруповань, які діяли в той період в республіці. Можна виділити наступні політичні сили, які боролися за вплив на процес створення цих формувань:
- цивільна окупаційна адміністрація, Вермахт і СС;
- прихильники «національної» концепції Розенберга і «русофільська партія» офіцерів Вермахту;
- прихильники активного колабораціонізму з німцями з числа білоруських націоналістів і прихильники білоруської «третьої сили»;
- прихильники повної незалежності Білорусії і прихильники спільної боротьби всіх радянських народів в рамках Власовського руху.
4. Кожна з цих сторін мала свою концепцію майбутнього розвитку Білорусії і по-своєму бачила роль білоруських добровольчих формувань. Німці хотіли виграти війну і тому намагалися використовувати будь-які засоби. Націоналісти в справі створення добровольчих частин висували на перший план наступні завдання:
- створення як можна більшої кількості білоруських формувань, забезпечених озброєнням і спорядженням;
- підпорядкування нових і вже існуючих формувань керівництву національних організацій, при мінімальному контролі з боку німців;
- виховання особового складу цих формувань в національному дусі;
- підготовка на сучасному рівні як можна більшої кількості офіцерів і унтер-офіцерів, відданих білоруській ідеї;
- з часом, всі переличині моменти повинні були послужити передумовами для створення білоруської національної армії.
5. Важливим чинником, що вплинув на створення колабораціоністських формувань, були міжнаціональні відносини на території Білорусії. В цілому, їх можна звести до білорусько-польських відносин на заході республіки і білорусько-російських на сході. Останні не мали великої гостроти через історичну, етнічну і релігійну близькість двох східнослов'янських народів. Тому основна боротьба за вплив на колабораціоністські формування розвернулася між білоруськими націоналістами і силами, що претендували на загальноросійський характер, вже після звільнення Білорусії. Так, восени 1944 - навесні 1945 р. частина німецького військово-політичного керівництва спробувала об'єднати всі антирадянські організації під егідою власовського КВНР. В результаті це призвело до конфлікту між Власовським рухом і білоруськими націоналістами, а також до розколу в таборі останніх. Білорусько-польський конфлікт, навпаки, був гострішим саме в період окупації республіки. Виходячи зі своїх політичних установок, польський рух Опору намагався всіма силами перешкодити белорусизації «східних територій» 2-ї Речі Посполитої. Знищення білоруських колабораціоністів всіх категорій було важливим пунктом цієї програми.
6. Всі вказані вище особливості ситуації і політичної боротьби в окупованій Білорусії наклали значний відбиток на процес організації, підготовки і бойового застосування колабораціоністських формувань. На основі аналізу німецької нормативної документації можна виділити два їх основні типи: формування в поліцейських структурах нацистської Німеччини і формування в її збройних силах. До першого типу відноситься білоруська поліція, частини самооборони і БКА. Другий тип складають розвідувально-диверсійні частини спецслужб, допоміжні формування Вермахту і бойові підрозділи військ СС.
Незважаючи на таку функціональну різноманітність, вся історія білоруських частин до евакуації до Німеччини (червень - липень 1944 р.) свідчить про те, що німці організовували їх виключно як охоронні. Найкращим чином себе проявили частини, які формувалися з вже підготовленого і такого контингенту, що мав бойовий досвід, або які мали достатній час на підготовку (наприклад, батальйон залізничної охорони і 13-й білоруський поліцейський батальйон). Частини ж, які створювалися поспішно і без належної підготовки, як правило, розпадалися під час першого ж серйозного бою або навіть до нього (наприклад, більшість батальйонів БКА).
Історія повноцінних білоруських формувань закінчилася, фактично, в липні 1944 р. У еміграції також були спроби створити щось подібне, і з німецького, і з білоруського боку. Проте ні по масштабах, ні по значенню, частини, які були створені з липня 1944 по квітень 1945 р., не можна порівнювати з частинами періоду окупації. До того ж в справі їх створення було більше політики, ніж воєнних міркувань. Загалом ця закономірність стосується не тільки білоруських добровольців, а є властивою всім колабораціоністським формуванням з числа радянських громадян.
7. Слід виділити два основні чинники, які обумовили низьку боєздатність окремих білоруських формувань: діяльність різних німецьких інстанцій і вплив партизанського руху. Німці доклали немало зусиль, щоб створити дійсно боєздатні колабораціоністські формування. Проте із-за неузгодженої політичної лінії вони ж більшість з них і знищили: частину - відмовою забезпечити озброєнням і спорядженням, інші - репресіями за видимість націоналістичного характеру. Фактично така політика проводилася до самої мобілізації в БКА, проте, навіть відмовившись загалом від неї, вже нічого не можна було виправити. Тим більше що другий партизанський чинник, який діяв впродовж всієї окупації, до весни 1944 р. тільки посилився.
8. Партизанський чинник зробив значний вплив на процес створення білоруських частин і їх бойове застосування. За СРСР про партизанський рух писали як про виключно радянський. Але він був неоднорідним і відрізнявся як за політичними поглядах його прихильників, так і за їх національною приналежністю. Зі всієї маси радянських, білоруських, польських, литовських, українських і єврейських загонів найбільший вплив на білоруські колабораціоністські частини зробили перші три категорії. Однак тільки дія радянського партизанського руху була найбільш суттєвою і дійсно змогла відбитися на процесі створення і використання білоруських формувань. Роль же білоруського націоналістичного партизанського руху взагалі і його вплив на колабораціоністські підрозділи зокрема слід визнати незначним, оскільки жодній зі своїх цілей він не досяг.
9. Найбільш гострим і болючим моментом бойового застосування всіх колабораціоністських формувань є питання про їх участь в репресіях проти населення. Білоруські частини не були винятком. До того ж партизанська війна тут набула особливо крайніх форм, часто виливаючись у війну громадянську. Проте навряд чи треба приписувати білоруським добровольцям ексцеси на національному або релігійному ґрунті. Білоруські добровольці ніколи не вбивали людей, за те, що вони говорили іншою мовою або сповідали іншу релігію. Цього не робили навіть ті білоруські формування, яким умовно можна приписати національний характер. Всі акції по знищенню мирного населення, в яких доводилося брати участь білоруській поліції, цілком укладаються в рамки окупаційного режиму.
10. Для проблеми білоруського воєнного колабораціонізму дуже важливим є питання: чи мали вищезгадані добровольчі формування дійсно білоруський національний характер. Це питання є важливим, оскільки, по-перше, позитивна відповідь на нього необхідна для підтримки або спростування міфу про «білоруське державне будівництво в період Другої світової війни» і міфу про білоруський націоналізм взагалі. По-друге, позитивна або негативна відповідь на це питання дозволяє нам судити про ефективність пропаганди, яку вели націоналісти серед білоруських добровольців. Щоб виробити необхідні критерії для такої оцінки, необхідно пригадати, що була білоруська національна ідея на той момент. Як такої розвиненої національної ідеї білоруський національний рух ще не мав (на відміну від, наприклад, українського). Сам же він складався з декількох угруповань, які в своїй діяльності орієнтувалися на різні політичні сили і ворогували між собою. Ще більш проблемним було питання з національною самосвідомістю білоруського народу: навіть після всіх соціальних експериментів початку минулого століття і політики белорусизації радянського уряду, багато білорусів щиро вважали себе частиною російського народу. Тому складно сказати, чи був особовий склад якого-небудь добровольчого формування дійсно пройнятий білоруською національною ідеєю. Таку ідею розділяли деякі білоруські офіцери і унтер-офіцери, які прагнули впровадити її серед рядового складу. Проте, таких «свідомих патріотів» було дуже замало. До того ж нацисти вкрай негативно ставилися до будь-якої націоналістичної пропаганди. Таким чином, єдиною частиною, яка загалом мала білоруський національний характер, слід визнати Новогрудський кавалерійський ескадрон. У решті частин цей характер, як правило, мав тенденцію до убування.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ АВТОРОМ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
Монографії
Romanko, Oleg. Hitler's White Russians: Collaboration, Extermination and Anti-Partisan Warfare in Byelorussia, 1941-1944 / Oleg Romanko, Antonio J. Munoz. - New York: Europa Books Inc., 2003. - 512 p.
Рец.: Дерейко, Иван. [Рец.] // Ab Imperio. - 2007. - №3. - С. 475-481; Зайка, Віталь. Няскончаная вайна. Romanko, Oleg V., Munoz, Antonio J. Hitler's White Russians: Collaboration, Extermination and Anti-Partisan Warfare in Byelorussia, 1941-1944 (Bayside, NY: Europa Books, 2003), 512 pp. // ARCHE. - 2004. - №4(33). - С. 290-298.
Романько О.В. Мусульманские легионы во Второй мировой войне / О.В. Романько. - М.: АСТ; Транзиткнига, 2004. - 320, [8] с.
Романько О.В. Крым, 1941-1944. Оккупация и коллаборационизм: Сб. статей и материалов / О.В. Романько. - Симферополь: Антиква, 2005. - 204 с.
Романько О.В. Советский легион Гитлера. Граждане СССР в рядах вермахта и СС / О.В. Романько. - М.: Эксмо; Яуза, 2006. - 640 с.
Романько О.В. Коричневые тени в Полесье. Белоруссия 1941-1945 / О.В. Романько. - М.: Вече, 2008. - 432 с.
Романько О.В. Легион под знаком Погони. Белорусские коллаборационистские формирования в силовых структурах нацистской Германии (1941-1945) / О.В. Романько. - Симферополь: Антиква, 2008. - 304 с.
Рец.: Непомнящий А.А. [Рец.] // Історична панорама. Зб. наукових статей Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Спеціальність «Історія». - Чернівці: Рута, 2009. - Вип. 8. - С. 186-190.
Статті у фахових виданнях
1. Романько О.В. Деятельность организаций украинских националистов на территории Крыма (1941-1944): политический и военный аспекты вопроса / О.В. Романько // Культура народов Причерноморья. - 2002. - №35. - С. 60-63.
2. Романько О.В. К вопросу о военно-политическом статусе иностранных добровольцев в германских вооруженных силах / О.В. Романько // Культура народов Причерноморья. - 2003. - №38. - С. 82-87.
3. Романько О.В. Белорусская краевая оборона (февраль - июнь 1944 г.). К вопросу о некоторых аспектах немецкой оккупационной политики на территории СССР / О.В. Романько // Культура народов Причерноморья. - 2003. - №39. - С. 85-92.
4. Романько О.В. Газета «Голос Крыма» как источник по изучению немецкой оккупационной политики на советских территориях / О.В. Романько // Культура народов Причерноморья. - 2003. - №43. - С. 199-202.
5. Романько О.В. Підрозділи східних легіонів у німецьких збройних силах (1941-1945 рр.) / О.В. Романько // Укр. історичн. журнал. - 2005. - №3. - С. 50-61.
6. Романько О.В. Крымско-татарские добровольческие формирования в германских вооруженных силах (1941-1945) / О.В. Романько // Сторінки воєнної історії України: Зб. наукових статей. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005. - Вип. 9. - Ч. 2. - С. 266-287.
7. Романько О.В. Забутий урок Ялтинської конференції / О.В. Романько // Історичний журнал. - 2006. - №6. - С. 26-34.
8. Романько О.В. Органы управления на оккупированной территории Крыма (1941-1944) / О.В. Романько // Сторінки воєнної історії України: Зб. наукових статей. - К.: Інститут історії України НАН України, 2006. - Вип. 10. - Ч. 1. - С. 451-468.
9. Романько О.В. Формування Російської визвольної армії на території Криму (1943-1944). До питання про органiзацiю i використання / О.В. Романько // Збiрник наукових праць Харкiвського нацiонального педагогiчного унiверситету iм. Г.С. Сковороды. Серiя «Iсторiя та географiя». - Х.: Майдан, 2006. - Вип. 24. - С. 211-218.
10. Романько О.В. ОУН і УПА в Другій світовій: боротьба за національне визволення чи громадянське протистояння / О.В. Романько // Історичний журнал. - 2007. - №3. - С. 3-11.
11. Романько О.В. 30-я гренадерская дивизия войск СС (к истории иностранных формирований в составе германских вооруженных сил) / О.В. Романько // Сторінки воєнної історії України: Зб. наукових статей. - К.: Інститут історії України НАН України, 2007. - Вип. 11. - С. 310-319.
12. Романько О.В. Германское военно-политическое руководство и проблема коллаборационизма советских граждан в годы Второй мировой войны / О.В. Романько // Культура народов Причерноморья. - 2007. - №112. - С. 144-147.
13. Романько О.В. Білоруська еміграція і її взаємовідносини з військово-політичним керівництвом Третього рейху в 1933-1941 рр. / О.В. Романько // Збiрник наукових праць Харкiвського нацiонального педагогiчного унiверситету iм. Г.С. Сковороди. Серiя «Iсторiя та географiя». - Х.: Майдан, 2007. - Вип. 28. - С. 53-62.
14. Романько О.В. Комуністична та націоналістична течії партизанського руху на території Білорусії (1941-1945): спроба порівняльного аналізу / О.В. Романько // Мандрівець. - Тернопіль, 2007. - №5. - С. 11-16.
15. Романько О.В. Политический статус советских республик и его эволюция в планах нацистского руководства (1933-1941) / О.В. Романько // Культура народов Причерноморья. - 2007. - №116. - С. 63-67.
16. Романько О.В. Союз белорусской молодежи как «позитивный элемент Новой Европы». 1943-1945 гг. / О.В. Романько // Вопросы истории. - 2007. - №12. - С. 100-110.
17. Романько О.В. Власовський рух і білоруські національні організації восені 1944 - навесні 1945 рр. / О.В. Романько // Історичні записки. Зб. наукових праць Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. - Луганськ: Б.в., 2008. - Вип. 17 (спеціальний). - С. 188-195.
18. Романько О.В. Органы управления на оккупированной территории Белоруссии в 1941-1944 гг. / О.В. Романько // Военно-исторический журнал. - 2008. - №4. - С. 39-44.
19. Романько О.В. Белорусские коллаборационистские организации и их роль в немецкой оккупационной политике (1941-1944) / О.В. Романько // Культура народов Причерноморья. - 2008. - №129. - С. 127-132.
20. Романько О.В. Немецкая оккупационная группировка и силовые структуры на территории Белоруссии / О.В. Романько // Военно-исторический журнал. - 2008. - №6. - С. 23-26.
21. Романько О.В. Белорусское националистическое движение Сопротивления в годы Второй мировой войны / О.В. Романько // Історична панорама. Зб. наукових статей Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Спеціальність «Історія». - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 7. - С. 77-91.
22. Романько О.В. Белорусское национальное движение в 1-й половине ХХ в. / О.В. Романько // Вопросы истории. - 2009. - №1. - С. 69-77.
Статті в інших наукових журналах та збірниках
23. Романько О.В. З історії колабораціоністської періодичної преси в Криму в окупаційний період (1941-1944 рр.): Доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф. [«Українська періодика: історія і сучасність»], (Львів, 24-26 жовт. 2003 р.) / ЛНБ ім. В. Стефаника. - Львів: ЛНБ ім. В. Стефаника, 2003. - С. 165-196.
24. Романько О.В. Комітет визволення народів Росії і Білоруська Центральна Рада (листопад - грудень 1944 р.). До питання про взаємовідносини антикомуністичних національних організацій в роки Другої Світової війни / О.В. Романько // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження: Зб. наукових праць. - Донецьк: ДонГУ, 2004. - Т. 4. - С. 133-135.
25. Романько О.В. Насильственная репатриация членов «восточных» добровольческих формирований западными союзниками в СССР (1944-1947 гг.). К вопросу о политических, моральных и правовых аспектах одного решения Ялтинской конференции / О.В. Романько // Интеллектуал. - 2005. - №1. - С. 30-34.
26. Романько О.В. Освободительное движение народов России и украинский вопрос в период Второй мировой войны: Матерiали Всеукраїнської наукової конференції [«Друга світова війна і доля народів України»], (Київ, 23-24 червня 2005 р.) / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. - К.: Сфера, 2005. - С. 111-118.
27. Романько О.В. Фонды Государственного архива Автономной Республики Крым как источник по истории иностранных добровольческих формирований в германских вооруженных силах (1941-1944) / О.В. Романько // Историческое наследие Крыма. - 2005. - №10. - С. 23-28.
28. Романько О.В. Партизанское движение в годы Второй мировой войны: Борьба за национальное освобождение или гражданское противостояние? / О.В. Романько // Интеллектуал. - 2006. - №3. - С. 19-24.
29. Романько О.В. Русское освободительное движение и «еврейский вопрос» в годы Второй мировой войны / О.В. Романько // Проблеми історії Голокосту: Науковий журнал. - 2006. - №3. - С. 109-129.
30. Романько О.В. Крымско-татарская эмиграция в годы Второй мировой войны и ее сотрудничество с военно-политическим руководством Третьего рейха: Матерiали 2-ї Всеукраїнської наукової конференції [«Друга світова війна і доля народів України»], (Київ, 30-31 жовтня 2006 р.) / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ. - К.: Зовнішторгвидав, 2007. - С. 97-109.
31. Романько О.В. За фюрера, дуче и поглавника. Хорватские добровольцы на Восточном фронте / О.В. Романько // Military Крым. - 2007. - №5. - С. 40-46.
32. Романько О.В. Крым в планах нацистского военно-политического руководства (1941-1944): Сб. материалов 5-й научно-практической конференции [«Крым в контексте Русского мира», посвященной 209-й годовщине со дня рождения А.С. Пушкина], (Симферополь, 11 июня 2008 г.) / Министерство образования и науки АР Крым. - Симферополь: Таврия, 2008. - С. 98-106.
33. Романько О.В. «Мы всегда были терпимы ко всем народностям и в этом наша особенность…». Власовское движение и еврейский вопрос в годы Второй мировой войны / О.В. Романько // Интеллектуал. - 2008. - №9. - С. 3-8.
34. Романько О.В. Советские партизаны и крымско-татарское население в годы оккупации (1941-1944) / О.В. Романько // Военно-исторический архив. - 2008. - №12. - С. 84-97.
35. Романько О.В. Белорусский сепаратизм: история происхождения и развития с конца 19-го до начала 20-го века: Сб. материалов философско-научной конференции [«Русский Мир и славянство: мечты о единстве или реальность разобщения», посвященной 185-летию со дня рождения Н.Я. Данилевского], (Бахчисарай, 21-23 декабря 2007 г.) / Министерство образования и науки АР Крым. - Симферополь: СПД Барановский А.Э., 2008. - С. 41-43.
АНОТАЦІЯ
Романько О.В. Білоруський воєнний колабораціонізм у період Другої світової війни (1941-1945). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2009.
Дисертація присвячена проблемі білоруського воєнного колабораціонізму в період Другої світової війни. На основі різнопланового комплексу джерел здійснено аналіз воєнного колабораціонізму радянських громадян з керівництвом нацистської Німеччини і виділені його характерні риси. Визначені військово-політичні причини і умови, які сприяли створенню білоруських колабораціоністських формувань. Розглянуті міжнаціональні відносини на території Білорусії і їх вплив на проблему колабораціонізму. З'ясована роль білоруського національного руху в процесі створення і використання колабораціоністських частин. Показані особливості їх організації, підготовки і застосування. Наведені дані про порівняльну чисельність особового складу білоруських формувань, як усередині цієї категорії колабораціоністів, так і відносно чисельності особового складу частин, сформованих нацистами з радянських громадян.
Ключові слова: Білорусія, збройні сили, Друга світова війна, Німеччина, колабораціонізм, окупація.
АННОТАЦИЯ
Романько О.В. Белорусский военный коллаборационизм в период Второй мировой войны (1941-1945). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. - Харьков, 2009.
Диссертация посвящена проблеме белорусского военного коллаборационизма в период Второй мировой войны. На основе широкого комплекса опубликованных материалов и документов, большинство из которых впервые вводится в научный оборот, рассматривается процесс создания, раскрываются особенности военно-политической подготовки и анализируются результаты боевого применения белорусских коллаборационистских формирований в составе силовых структур нацистской Германии.
В работе рассмотрены причины и условия создания белорусских коллаборационистских формирований через призму геополитических планов германского военно-политического руководства по отношению к Белоруссии. Определены место белорусской политической и военной эмиграции в этих планах и ее роль в этом процессе. Проанализированы структура и функции немецкого оккупационного режима на территории Белоруссии и влияние всех его ветвей на содержание и формы привлечения местного населения к военно-политическому сотрудничеству.
Процесс создания и использования белорусских коллаборационистских формирований испытывал значительное влияние белорусского национального движения и его политической активности. Поэтому в диссертационном исследовании были проанализированы направления этой активности и отношение к ней со стороны немецкого военно-политического руководства. Впервые в историографии Второй мировой войны были подробно рассмотрены межнациональные отношения на территории Белоруссии и их влияние на проблему коллаборационизма. Показаны взаимоотношения между белорусскими коллаборационистскими организациями и организациями национальных движений других народов, в частности, с так называемым Власовским движением и польским движением Сопротивления.
Другой стороной политической активности белорусского национального движения являлась внутренняя борьба. Все его многочисленные организации можно условно отнести к пронацистскому и антинацистскому теченю. В связи с этим, в работе была показана борьба между этими течениями за лидерство в процессе организации белорусских частей и соединений.
Совокупность указанных причин и условий привела к тому, что процесс создания белорусских коллаборационистских формирований осуществлялся по двум направлениям. За период с 1941 по 1945 г. они создавались либо в системе сил по охране правопорядка, либо в структурах Вермахта и СС. К первому типу следует отнести белорусскую полицию, части самообороны и во многом уникальное в истории Второй мировой войны формирование - Белорусскую краевую оборону. Второй тип составляют разведывательно-диверсионные части спецслужб, вспомогательные формирования Вермахта и боевые подразделения войск СС. Используя метод сравнительного анализа, в диссертации были рассмотрены структура, функции и деятельность этих белорусских коллаборационистских формирований. Впервые в отечественной историографии была показана история военизированной организации «Союз белорусской молодежи». Проанализирована ее роль в немецкой оккупационной политике и участие в боевых действиях против партизан, Красной армии и западных союзников.
В исследовании приведена сравнительная численность личного состава белорусских формирований, как внутри этой категории коллаборационистов, так и в отношении численности личного состава частей, сформированных нацистами из советских граждан. Показано, что они внесли существенный вклад в военные усилия Германии, как в количественном, так и в качественном отношении.
Ключевые слова: Белоруссия, вооруженные силы, Вторая мировая война, Германия, коллаборационизм, оккупация.
SUMMARY
Romanko O.V. The Byelorussian military collaborationism in the period of the Second World War (1941-1945). - Manuscript.
The dissertation for Doctor's degree in speciality 07.00.02 - World History. - V.N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2009.
The dissertation is dedicated to problem of the Byelorussian military collaboration in the period of the Second World War. Based on the numerous complex of sources the analysis of military collaborationism of soviet citizens with management of Nazi Germany is carried out and selected it typical features. Military-political reasons and terms, which were instrumental in creation of the Byelorussian collaboration formations, are certain. Interethnic relations in territories of Byelorussia and their influence on the problem of collaborationism are considered. The role of Byelorussian national movement in the process of creation and using of collaboration units is found out. The features of their organization, preparation and using are shown. The resulted about the comparative quantity of personnel of the Byelorussian formations into this collaborationist category and towards to the quantity of personnel of units, formed from soviet citizens by Nazis is given.
Key words: Byelorussia, armed forces, Second World War, Germany, collaboration, occupation.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Підготовчі заходи та бойова діяльність військово-морського флоту Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни та в умовах оборонних боїв з нацистською армією в 1941-1942 роках. Військові сили СРСР у наступальних операціях 1943-1945 років.
курсовая работа [115,8 K], добавлен 06.11.2010Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010Основні процеси та явища, характерні для людської спільноти. Вивчення та фіксація хронологічного викладу Другої світової війни (1939-1945 рр.) Визначення закономірностей та принципів явищ. Пошук істини на стику різнопланової історичної джерельної бази.
реферат [16,2 K], добавлен 12.04.2016Особливості партизанськогой руху на півночі Хмельниччини в роки Другої світової війни. Боротьба народного підпілля в центрі області. Характеристика Руху антифашистського опору на півдні. Діяльність підрозділів ОУН-УПА на території Хмельницької області.
курсовая работа [32,3 K], добавлен 23.10.2009Причини підводної війни у Атлантиці. Основні етапи морських битв, їх вплив на подальший хід Другої світової війни. Напад японської авіації на американську військово-морську базу Перл-Харбор у Тихому океані. Бойові дії Японії в Південно-Східній Азії.
реферат [22,9 K], добавлен 31.03.2014Загострення відносин між провідними державами світу напередодні другої світової війни. Етапи окупації України угорськими військами, стан Закарпаття в перший період військових дій. Пакт Ріббентропа – Молотова і подальша доля західноукраїнських земель.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 25.03.2010Підготовка Німеччини до війни з СРСР, ступінь готовності Радянського Союзу до відбиття агресії. Напад Німеччини, битва під Москвою, невдачі радянських військ у Криму та під Харковом, бої в Сталінграді. Основні наступальні операції радянських військ.
реферат [41,6 K], добавлен 02.09.2010Постать митрополита Полікарпа (Сікорського), його життя та діяльність. Функції церковних установ під час Другої Світової війни (1941 1944 рр.). Значення митрополита Полікарпа як тимчасового адміністратора Українській Автокефальній Православній Церкви.
статья [95,4 K], добавлен 19.09.2017Дослідження передумов краху колоніальної системи в класичних формах прямого підпорядкування та диктату. Історія набуття незалежного статусу країнами Південної і Південно-Східної Азії, Близького і Середнього Сходу, Африки після Другої Світової війни.
реферат [28,4 K], добавлен 27.10.2010Закладення принципових основ союзницького контролю і міжнародного правового статусу Німеччини після Другої світової війни на Постдамській конференції. Історія створення Федеративної Республіки Німеччини та особливості її державно-правового розвитку.
реферат [25,5 K], добавлен 28.10.2010Історія створення та правове обґрунтування використання прапору Франції як національного символу даної держави. Тимчасовий режим після Другої світової війни, його видатні представники та досягнення. Матеріальні втрати та соціально-економічні наслідки.
презентация [184,8 K], добавлен 18.04.2016Сучасне бачення та теорії причин розв’язання Другої Світової війни, її міфологічне підґрунтя. Плани Гітлера та етапи їх втілення, основні причини кінцевої поразки в боротьбі з Радянським Союзом. Процвітання нацизму та сили, що його підтримували.
реферат [17,8 K], добавлен 24.01.2010Рух опору в окупованих країнах. Єврейська бойова організація. Національно-визвольний фронт у Греції в 1941 році. Зародження руху, перші прояви, створення загону, основні сили. Особливості боротьби проти фашизму у Польщі, Чехословаччині, Австрії, Албанії.
реферат [40,5 K], добавлен 19.05.2014Стан Великобританії після Другої світової війни, характер та етапи проведення реформ лейбористів. Політика консервативних і лейбористських кабінетів у 1951–1964 рр. Назрівання неоконсервативного перевороту. Європейська інтеграція, діяльність М. Тетчер.
лекция [69,9 K], добавлен 26.06.2014Багатовікова боротьба буковинців за возз'єднання з Україною. Хотинське повстання 1919 р. та його наслідки. Румунська й радянська окупації Буковини. Початок ІІ Світової війни, участь у ній буковинців. Причини створення ОУН–УПА, хід подій й наслідки.
реферат [27,3 K], добавлен 23.11.2007Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.
курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014Нюрнберзький процес - визнання агресії найтяжчим злочином проти людства. Завершення Другої світової війни, капітуляція Німеччини. Правові основи Нюрнберзького судового процесу. Суд народів над гітлеризмом - епілог другої світової війни в Європі.
курсовая работа [78,6 K], добавлен 27.04.2010Основні причини поразок Червоної Армії у початковий період Другої Світової війни. Захоплення території України гітлерівськими військами, утворення Трансністрії та рейхкомісаріату. Політика німецьких загарбників щодо радянських військовополонених у країні.
реферат [22,5 K], добавлен 17.05.2011Осмислення місця і ролі ОУН в українському рухові опору тоталітарним режимам в роки Другої світової війни. Висвітлення процесу трансформації поглядів провідників ОУН на основі досвіду діяльності похідних груп на окупованій німцями території України.
реферат [28,5 K], добавлен 12.06.2010Завоювання Росією Середньої Азії в 60-70-ті роки ХIX ст. Протиріччя між Росією і Англією. Персія напередодні Першої світової війни. Військові-політичні події на території Персії в ході Першої світової війни. Наслідки Першої світової війни для Персії.
реферат [43,9 K], добавлен 25.10.2013
