Повсякдення професорів Києво-Могилянської академії XVIII ст.
Елементи ректорського костюму. Помешкання та келейні речі. Братський монастир. Оформлення внутрішнього простору та умеблювання. Книги та "професійні" речі. Кухонне начиння та харчування. Професорські "засоби насолоди". Статус могилянського професора.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.09.2017 |
| Размер файла | 79,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Архієрей посилав у Росію вітати новокоронованих імператорів та імператриць переважно богоявленських настоятелів, тож вони перебували поза Академією кілька місяців. У 1730 р. білет на коронацію отримав братський ігумен Іларіон Левицький. 1742 р. митрополит Рафаїл відправив братського архімандрита Сильвестра Кулябку вітати з коронацією Єлисавету Петрівну; у 1745 р. він знову їздив у Петербург з поздоровленнями великому князю Петру Федоровичу та великій княжні Катерині Олексіївні, був там залишений і висвячений на єпископа. У березні 1762 р. привітати з коронуванням Петра ІІІ Федоровича відрядили братського архімандрита Самуїла Миславського. До Києва він повернувся у червні 1762 р., «похвально исправивши» митрополиче доручення, однак ненадовго: 26 липня його знову відправили вітати Катерину ІІ (повернувся 22 жовтня 1762 р.). Більше ніж на рік (враховуючи час, витрачений на дорогу) залишали Академію ректори, які їхали до Петербурга на чергове богослужіння. У 1773 р. обов'язок служити в Петербурзі поклали, згідно з указом Синоду, на братського архімандрита Тарасія Вербицького (виїхав 4 лютого 1773 р. і був залишений у Велико-Новгородській єпархії). 1783 р. настала черга братського архімандрита Касіана.
Через цілу низку обов'язків ректори часто подавали клопотання про зменшення обсягу повноважень. 1757 р. Манасія Максимович просив митрополита, щоправда, безуспішно, звільнити його від обов'язків управління монастирем. Він згадав, що до його повноважень належало не лише ректорство, а й викладання богослов'я та керування монастирем, а донедавна -- ще й читання великої інструкції:
«Звания архимандрическое, ректорское и профессорское теологическое досел -- несу, сколко могу, в той прежде приятной надежд--, что я думал удовлетворить Академии по ректорскому, школ-- по профессорскому, а монастиру по архимандрическому званию, но в том я обмилился. Бога на сов--сть свид--теля призиваю, что не можно сим вс--м званиям вдруг на себ-- им--ющимся удовлетворить одному челов--ку. Школные профессорские д--ла запинают течение д--л монастирских, а монастирские препятствуют школним».
Манасія скаржився, що ректор має вирішувати судові справи щодо монастирських маєтностей, які тягнуться десятиліттями, однак за викладацькими обов'язками не має для цього часу. Він просив призначити іншого архімандрита, а йому залишити лише викладання. При цьому Максимович був згодний поступитися владою, перейшовши у підпорядкування нового настоятеля, статусом (прирівнятися до соборного ченця) та матеріальними вигодами (залишити ректорське помешкання та попередню натуральну «порцію»).
Давид Нащинський клопотався на початку грудня 1758 р. перед митрополитом про звільнення від засідання у консисторії до часу приготування ним богословського курсу, а також про початок викладання від нового року. Самуїл Миславський у 1767 р. вказував на свої наступні повноваження: засідав у консисторії та в експедиції благочинних справ (у середині 1760-х рр. її збори відбувалися у катедрі з 9 години ранку протягом двох годин); управляв монастирем, контролюючи всі його спірні земельні справи; керував Академією; наглядав за шкільним і бурсацьким «строением», позаяк виникали постійні ускладнення щодо них з київським магістратом; викладав теологію; відправляв богословські та філософські диспути; казнодіяв; перевіряв проповіді вчителів та київських священиків; виправляв, згідно з синодальним наказом 1762 р., зібрання повчальних слів Святих Отців; наглядав за новим переписом академічної бібліотеки. Ректор просив звільнити його від участі в роботі консисторії та експедиції.
Префект у час, що розглядається, зазвичай був професором філософії. Окрім того, він заступав ректора в керівництві Академією та, як намісник, управляв монастирем. Винятки (коли не було поєднання всіх цих обов'язків) траплялися, однак помічник «началника» мав достатньо позааудиторних справ, що урізноманітнювали його щоденний розклад.
Документи дають мало поживи для виокремлення та дослідження індивідуального «простору» у професорському розпорядку. Небагато можна сказати й про культуру відпочинку. Традиційні рекреації як її частина мали не менш важливе соціальне навантаження, перетворюючись на своєрідний «парад» студентів та наставників перед міською громадою, що допомагав вихованцям, серед іншого, покращити матеріальне становище.
Засоби пересування
Статус могилянського професора передбачав, що за мурами Братського монастиря він буде пересуватися на відповідному транспорті, а не пішо. Викликаючи у серпні 1759 р. викладачів з-поза київських монастирів до міста, консисторія нагадувала тамтешнім настоятелям, що вони мають відправити їх «на пристойном поезд».
Найкраще надається для реконструкції «поїзд» ректора, адже можемо залучити інформацію про «транспортні парки» його київських колегнастоятелів. Я вже згадував про пишні процесії окремих архімандритів, які населення плутало з митрополичими. Засоби пересування видубицького ігумена Сифа Гамалії (|1767 р.), для прикладу, складали дві коляски (одна дишлова, оббита ззовні юхтою, а всередині зеленим сукном, з одним переднім віконцем вартістю 30 рублів; друга подібна, але оглобельна за 25 рублів) і «избушка зимная оглобєлная, покрита черною клєонкою, выбита въ середин- повстею, съ трома малими окошками» вартістю 1 рубль. Префект власних засобів пересування не мав, утім, як заявляла богоявленська братія 1759 р., він отримував монастирський «поїзд», коли сам забажає, навіть без ректорського відома. Решті викладачів засоби пересування та коні також давали з обителі, однак за благословенням керівника Академії.
* * *
Коротко підсумовуючи огляд повсякденного життя могилянських професорів, а ширше -- «чиновного» українського монашества XVIII ст., зазначу, що воно значною мірою зумовлювалося доволі високим соціальним статусом навчителів та чорноризців і так само його маркувало, що, зрештою, типово для ранньомодерного часу. Як це не дивно, донедавна викладацьку корпорацію переважно представляли як групу інтелектуалів, що «сіє добре та мудре», а його побут, натомість, ігнорували. Разом із тим, такі «прозаїчні» речі дозволяють краще зрозуміти і тогочасне шкільництво, і чернече життя. Звісно, мої висновки не остаточні, тим паче, що є достатньо підстав сподіватися на розширення документальної бази подальших студій.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Письменники і поети-вихованці Києво-Могилянської академії. Навчання і життя студентів Києво-Могилянської академії. Бібліотека Києво-Могилянської академії. Козацькі літописці-вихованці Києво-Могилянської академії. Випускник КМА Петро Прокопович.
контрольная работа [45,0 K], добавлен 20.11.2008Дослідження проблеми реформування духовної освіти в православних єпархіях після інкорпорації українських земель до Російської імперії наприкінці XVIII – поч. ХІХ ст. Перетворення Києво-Могилянської академії на два заклади – духовну семінарію та академію.
статья [26,6 K], добавлен 19.09.2017Історія створення бібліотеки Києво-Могилянської академії. Київська братська школа як основа академії. Петро Могила - засновник київської Академії і його внесок в розвиток бібліотеки. Основні напрямки діяльності бібліотеки на сучасному етапі розвитку.
реферат [42,7 K], добавлен 29.09.2009Особливості становища Речі Посполитої до початку першого розподілу, обґрунтування його причин. Дослідження передісторії та історії розділів, роль у них російської, австрійської і прусської сторін. Визначення здобутків союзників та втрат Речі Посполитої.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 17.01.2010Аналіз створення Києво-Братської колегії у процесі об’єднання Київської братської школи з Лаврською школою. Внесок академії у формування української мови, поезії, літератури, культури, національної свідомості. Заснування окремої бурсацької бібліотеки.
презентация [10,6 M], добавлен 01.04.2019Передумови, причини та здійснення першого поділу Речі Посполитої. Політична ситуація в 1770-х – 1780-х роках та другий поділ Польщі. Реформи сеймів та стан земель, окупованих Австрією, Росією та Пруссією. Третій поділ Польщі та ліквідація Речі Посполитої.
дипломная работа [80,0 K], добавлен 06.07.2012Виникнення інституту прийомної родини у Другій Речі Посполитій (ДРП). Особливості функціонування прийомних сімей у Польщі міжвоєнного періоду. Еволюція законодавчих актів, які ініціювали та регламентували встановлення інституту прийомної родини у ДРП.
статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017Аналіз системи прямого оподаткування на українських землях під владою Литви, Польщі та Речі Посполитої в середині XIV-XVII ст. Основні види податків: данина, подимщина, серебщина, стація. Зближення Великого князівства Литовського з Королівством Польським.
статья [27,9 K], добавлен 11.08.2017Відносини Речі Посполитої та Московської держави в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Особливості політичних відносин Польщі з країнами Південної і Східної Європи в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Відносини з імперією Габсбургів.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 24.09.2010Культура епохи Бароко і Просвітництва, католицька церква та контрреформація. Розвиток освіти, літератури і мистецтва, книгодрукування і публіцистика. Особливості культури Речі Посполитої в XVII – XVIII ст. та поступовий розвал державності в Польщі.
реферат [34,3 K], добавлен 13.10.2012Використання Росією потенціалу України при відвоюванні прибалтійських земель у 1700—1703 pp. Боротьба козацтва під проводом С. Палія за незалежність Правобережної України. Воєнні дії України і Росії проти Речі Посполитої і Швеції. Позиція гетьмана Мазепи.
реферат [32,1 K], добавлен 04.04.2010Зовнішня політика Петра I, процес інтеграції Росії до Європи. Оперування Росією конфесійним питанням у зовнішній політиці. Українське конфесійне питання як політичний засіб Росії проти Речі Посполитої. Становище православної церкви Правобережної України.
реферат [34,9 K], добавлен 12.06.2010Основні етапи життя і наукової діяльності археолога, етнолога, історика, директора Музейного містечка у Києві, професора Українського Вільного університету в Мюнхені, одного із засновників Української Вільної Академії Наук, Петра Петровича Курінного.
статья [23,1 K], добавлен 07.11.2017Вплив визвольної війни 1648—1654 pp. на економічний і культурний розвиток України. Роль Київської (Києво-Могилянської) колегії. Загальні тенденції у формуванні образотворчого мистецтва, архітектурі й будівництві. Піднесення усної народної творчості.
презентация [8,4 M], добавлен 07.04.20111768 рік був часом загальної смути. Для православних Речі Посполитої настали тривожні часи. Ватага гайдамаків під проводом Максима Залізняка. Здобутки повстанців: Фастів, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Лисянка, Умань. Підступні дії Катерини ІІ.
доклад [6,9 K], добавлен 19.01.2005Визвольна війна, що спалахнула в середині ХVII ст. в український землях, мала на меті визволення України з-під панування шляхетської Речі Посполитої, створення власної незалежної держави, формування нового соціально-економічного ладу.
реферат [13,3 K], добавлен 18.11.2002Довідка з біографії Інокентія Гізеля. Діяльність у Києво-Могилянському колегіумі, участь у створенні "Києво-Печерського патерика". З 1656 р. Гізель - архімандрит Києво-Печерської Лаври. Значення філософської і педагогічної діяльності просвітителя.
контрольная работа [21,9 K], добавлен 07.10.2012Життєвий шлях Петра Могили, його видавнича та просвітницька діяльність. Роль митрополита у заснуванні Києво-Могилянської колегії. Внесок П. Могили у розвиток книговидавничої справи. Філософський зміст праць "Требник", "Катехізис", "Тріадіон", "Літос".
курсовая работа [75,6 K], добавлен 14.04.2013Козак - незалежна, озброєна людина. Зовнішній вигляд запорозького козака. Причини, з яких українці йшли у козаки. Утиски з боку панів Речі Посполитої як причина виникнення козацтва. Заснування першої Січі гетьманом Дмитром Вишневецьким у 1556 р.
презентация [7,4 M], добавлен 03.02.2011Причини і мотиви походу Речі Посполитої на Україну. Становище України перед Батозькою битвою 1652 р. Рух невдоволення серед козаків Чернігівського полку. Хід битви та її наслідки в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
реферат [1,8 M], добавлен 19.05.2010
