Історія України та історичні події у світі

- На які факти буденного життя князівського оточення звернули увагу?

5. Робота в парах.

- Опрацюйте текст підручника на с. 73 - 76.

- Запишіть короткі тези до тексту.

- Заповніть таблицю, вписавши відповідні літери.



Відповідність між галузями господарства Русі та продукцією
Сільське господарство	Ремесла
Рільництво	Городництво	Тваринництво	Сільськогосподарські промисли	Металообробне ремесло	Художнє литво	Гончарство

А Браслети, колти, перстні

Б Велика рогата худоба, свині, вівці, кози

В Ячмінь, овес, пшениця, жито

Г Знаряддя праці, ремісничі інструменти, зброя, предмети, хатнього начиння: від малесеньких ґудзиків до церковних дзвонів

Д Капуста, ріпа, огірки, гарбузи

Е Мисливство, рибальство, бджільництво

Є Посуд, кахлі

Ж Часник, морква, буряк, цибуля

З Яблуні, груші, сливи, вишні

Узагальнення та систематизація знань.

1. Практична робота.

Охарактеризувати - на основі витягів з відомих правових пам'яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) - правове становище різних верств населення Русі-України.

Підсумки уроку. Інструктаж з домашнього завдання.

Опрацювати § 10 підручника.



13. Історія України. 9 клас.УРОК 19. Узагальнення з теми «Культура України кінця XVIII -- першої половини XIX ст.»

Мета: перевірити знання і вміння, яких вимагають державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів під час вивчення розділу III «Культура України кінця XVIII -- першої половини XIX ст.». Розвивати критичне мислення. Виховувати охайність ведення записів, толерантність

Тип уроку: узагальнення та контролю знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. ЕТАП УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Тестові завдання відкритого типу

1. Покажіть на карті:

1) місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій в українських землях;

2) місцезнаходження визначних архітектурних споруд.

2. Охарактеризуйте:

1) основні віхи формування нової української літератури та сучасної української літературної мови;

2) провідні процеси розвитку освіти, науки й культури в Україні.

3. Визначте:

1) особливості розвитку освіти, науки і культури;

2) причини й наслідки культурних зрушень;

3) особливості повсякденного життя.

4. Поясніть суперечливі процеси модернізації розвитку освіти і культури.

5. Висловіть судження щодо діяльності діяльності В. Каразіна, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, М. Максимовича, М. Петроградського.

6. Творчо застосуйте здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій та складіть характеристику історичного діяча за таким планом.

1) Умови формування особистості.

2) Основні напрями діяльності.

3) Ваше ставлення до історичного діяча.

7. Назвіть дати:

1) видання «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Кобзаря» Т. Шевченка;

2) відкриття університетів.

8. Поясніть терміни й поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм».

Робота з документами

1. Про який твір йдеться?

«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу високу посеред рівного шляху історичних подій... Ми маємо таку історичну дату -- це... рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження -- невеличка книжка, од якої початок нового українського письменства рахуємо...»

Відповідь: «Енеїда» І. Котляревського.

2. Про який твір йдеться?

«Багато слів було час від часу, що той чи другий збираються видати її, навіть друкують; але до сих пір як нема, так нема! Маючи кілька списків цієї історії, я вибрав ліпший з-поміж них, підвів до нього з інших різночитання, а потім запропонував Імператорському Товариству Історії і Старожитностей Російських видати його в світ, що і здійснюється нині... О. Бодянський, 1846, Москва».

Відповідь: «Історія Русів».

3. Про який період життя Т. Г. Шевченка йдеться в повідомленні газети «Північна бджола»?

«Художник Т. Г. Шевченко вирішив почати видання, яке назвав «Живописна Украйна»... Перші чотири картини вже готові і зображають:

1) вид у Києві;

2) мирську сходку;

3) зміст відомої казки «Солдат і смерть»;

4) дарунки від трьох держав Богдану й українському народу 1649 року...»

Відповідь: 1839 1845 рр.

Тестові завдання закритого типу

1. Укажіть рік виходу в Петербурзі першого видання «Кобзаря» Т. Шевченка.

А 1836 р.;

Б 1838 р.;

В 1840 р.;

Г 1855 р.

Відповідь: В.

2. Укажіть першого ректора Київського університету.

А В. Каразін;

Б М. Максимович;

В Г. Сковорода;

Г М. Остроградський.

Відповідь: Б.

3. Оберіть з наведених положень, факти, які відповідають біографії діяча.

1) І. Котляревський;

2) В. Каразін.

А Член Паризької, Російської, Туринської, Римської, Американської академій наук;

Б керівник селянського руху на Буковині в 40-х рр. XIX ст., депутат парламенту;

В учений, засновник Харківського університету та Філотехнічного товариства;

Г масон, директор Полтавського театру, майор у відставці, драматург, письменник.

Відповідь: 1 Г, 2 В.

4. Установіть відповідність між назвою навчального закладу та датою його заснування.

А Харківський університет;

Б Рішельєвський ліцей (м. Одеса);

В Гімназія вищих наук (м. Ніжин);

Г Університет св. Володимира (м. Київ).

1) 1820 р.;

3) 1824 р.;

2) 1805 р.;

4) 1817 р.;

5) 1834 р.

Відповідь: А2, Б 4, В 1, Г 5.

5. Установіть хронологічну послідовність написання нижченаведених літературних творів.

А І. Квітка-Основ'яненко «Сватання на Гончарівці»;

Б П. Гулак-Артемовський «Пан та собака»;

В Є. Гребінка «Чайковский»;

Г Т. Шевченко «Наймичка».

Відповідь: Б, А, В, Г.

6. Співвіднесіть особу та факти її біографії.

1) П. Гулак-Артемовський;

2) М. Максимович;

3) М. Остроградський.

А Учений-природознавець, історик, перший ректор Київського університету;

Б поет, байкар, професор, а згодом ректор Харківського університету;

В учений секретар російської Медичної академії, автор історії Закарпаття;

Г член Паризької, Російської, Туринської, Римської, Американської академій наук.

Відповідь: 1 Б, 2 А, 3 Г.

7. Співвіднесіть особу та факти її біографію.

1) П. Гулак-Артемовський;

2) І. Котляревський;

3) Т. Шевченко;

4) Г. Квітка-Основ'яненко.

А Учасник російсько-турецької війни, сформував 5-й український козачий полк, за що отримав чин майора, директор Полтавського театру, масон, засновник нової української літератури;

Б директор Харківського театру, видавець і автор журналу «Український вісник», повітовий предводитель дворянства, член Товариства наук при Харківському університеті, автор п'єс;

В навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, жив у Петербурзі і за кордоном, прозаїк і драматург, автор творів з козацького життя, схильний до демонології, всі твори написано російською, прожив 43 роки;

Г поет, байкар, професор, а згодом ректор Харківського університету, член Московського товариства аматорів російської словесності та Королівського товариства друзів науки у Варшаві;

Д закінчив Петербурзьку академію мистецтв, перша збірка поетичних творів видана в 1840 році, член таємної організації, 10 років перебував у засланні, останні два роки життя прожив у Петербурзі.

Відповідь: 1 Г, 2 А, 3 Д, 4 Б.

8. Укажіть рік заснування Харківського університету.

А 1805 р.;

Б 1809 р.;

В 1814 р.;

Г 1825 р.

Відповідь: А.

9. Кому належить твір, уривок з якого подано?

А М. Максимович;

Б М. Костомаров;

В Т. Шевченко;

Г П. Куліш.

Відповідь: А.

10. «Історія Русів» відбивала погляди...:

А автономістів;

Б русинів;

В москвофілів;

Г русофілів.

Відповідь: А.

11. Позначте університет, про заснування якого йдеться.

«Місцем його заснування було обрано місто... де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий імператорським університетом на честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе покровительство Його імператорської величності...»

А Новоросійський;

Б Київський;

В Чернівецький;

Г Харківський.

Відповідь: Б.

12. Про кого йдеться?

Автор двотомника «Основи ботаніки», багатьох історичних творів, перекладач українською «Слова о полку Ігоревім», збирач і видавець фольклорних збірок, мовознавець.

А В. Каразін;

Б М. Остроградський;

В М. Максимович;

Г П. Гулак-Артемовський.

Відповідь: В.

13. Про кого йдеться?

Навчався в Харківському університеті, працював у Парижі і Санкт-Петербурзі, автор 40 праць з математики, іноземний член Паризької, Російської, Туринської, Римської, Американської академій наук.

А В. Каразін;

Б М. Остроградський;

В М. Максимович;

Г П. Гулак-Артемовський.

Відповідь: Б.

14. Про кого йдеться?

Ініціатор створення Міністерства народної освіти Російської імперії, засновник Харківського університету та Філотехнічного товариства, автор праць у галузі техніки, хімії, агрономії.

А В. Каразін;

Б М. Остроградський;

В М. Максимович;

Г П. Гулак-Артемовський.

Відповідь: А.

15. Про кого йдеться?

Поет, байкар, професор, а згодом ректор Харківського університету, член Московського товариства аматорів російської словесності та Королівського товариства друзів науки у Варшаві.

А В. Каразін;

Б М. Остроградський;

В М. Максимович;

Г П. Гулак-Артемовський.

Відповідь: Г.

16. Про кого йдеться?

Директор Харківського театру, видавець і автор журналу «Український вісник», повітовий предводитель дворянства, член Товариства наук при Харківському університеті, автор п'єс.

А П. Гулак-Артемовський;

Б І. Котляревський;

В Г. Квітка-Основ'яненко;

Г М. Гоголь.

Відповідь: В.

17. Позначте портрет, створений у першій половині XIX ст.



Відповідь: А.

18. Коли Т. Г. Шевченко написав ці офорти?

А До 1831 року;

Б 1831-1838 рр.;

В 1839-1845 рр.;

Г 1845-1851 рр.

Відповідь: В.

14. Всесвітня історія 7 клас. Тема: Походи вікінгів та їхні завоювання

Мета: дати уявлення про вікінгів, ознайомити з процесом утворення Датського, Шведського, Норвезького королівств, культурою та віруваннями скандинавських народів; визначити вплив походів вікінгів на історію європейських держав; формувати шанобливе ставлення до історії інших народів.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Робота з картою

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

Скандинавія -- історично-культурний регіон, розташований на півночі Європи з центром на Скандинавському півострові.

Данія, Норвегія та Швеція вважаються частиною Скандинавії. Крім них, до Скандинавії часто зараховують Ісландію та Фінляндію, а також Фарерські острови.

Скандинавські народи мають між собою багато спільного. Основні скандинавські мови пішли від давньоскандинавської мови і належать до північної гілки германської групи мов. Більшість діалектів норвезької, шведської і датської мов взаємнозрозумілі. Ісландська і фарерська мови теж пішли від давньоскандинавської, але зберегли більше архаїчних рис.

Назва вказаної групи країни походить від слова "Скандія", яким в античний час і пізніше в раннє середньовіччя позначали території, які лежали на півночі від Балтики. Це латинізоване слово германського походження близьке до понять "темряви, мороку, туману" і використовувалося в північних германців, як і в деяких інших народів Північної Європи, для визначення поняття "північ".

1. Нормани. Робота з текстом підручника с.101-102

Розгляньте карту атласа «Європа у IX-XI ст. Походи норманів» і дайте відповіді на запитання.

1. Охарактеризуйте географічно­ кліматичні умови Скандинавії?

2. Які види господарювання можливі за таких умов?

Метод «Мозковий штурм»

У чому полягали причини завойовницьких походів вікінгів? визначити опрацювавши текст 2

Розповідь вчителя

Вікінги вміли будувати чудові кораблі, обладнані веслами й вітрилами. Це були невеликі дерев'яні судна, що вміщали по 40-60 чоловік, проте настільки міцні, що витримували навіть далекі морські походи. Великий корабель містив 42 пари весел, кожним веслом гребло 2 чоловік. Ці кораблі називали «дракарами». Вікінги давали своїм кораблям такі імена, як «Ворон вітру», «Бик, що мчить океаном», «Довгий змій». Дракари були швидкохідні та маневрені. Їхній ніс та корма були високими і вузькими, це дозволяло їм, не розвертаючись, плисти кормою вперед у вузьких протоках.

Носи своїх кораблів вікінги прикрашали пташиними дзьобами або драконовими головами, щоб лякати ворогів. Для цього ж вони носили рогаті шоломи, а кидаючись у битву, голосно виспівували войовничі пісні.

Набіги норманів.

Уривок з літопису абатства св. Петра Шартрського

Але, свого часу припливши з­за моря на кораблях з пташиними дзьобами, язичницький народ майже всю місцевість жорстоко голим мечем спустошив, святі місця розорив і всепожираючому полум'ю віддав; міста захопив, зрівнявши із землею, християн же або залізом знищив, або захоплених у полон продав у вічне рабство. До того дійшло шаленство цих язичників, що на веслах піднялися вони річкою Сіною, підійшовши до міста Шартр, всю округу пройшовши, розорили та знелюднили.

Робота з текстом підручника 2-3

IV. Узагальнення та систематизація знань

1. Хто такі «нормани», або «вікінги»?

2. Якою була мета і наслідки походів норманів?

3. Покажіть на карті напрями походів вікінгів.

4. Який внесок зробили нормани в розвиток європейської середньовічної культури?

5. Які нові слова ви сьогодні завдання почули на уроці, що вони означають.

V. Домашнє

Опрацювати §8



15. 9 клас. Всесвітня історія. Тема: Об'єднання Німеччини. Об'єднання Італії

Мета: аналізувати соціально-економічне та політичне становище Пруссії та Австрії, процес та наслідки політичного об'єднання Німеччини, перетворення австрійської імперії на дуалістичну монархію; визначати причини франко-прусської війни; аналізувати суспільно-політичні течії в національно-визвольній боротьбі за об'єднання Італії; визначати причини, етапи й результати боротьби за об'єднання Італії; висловлювати власну думку щодо впливу діяльності Дж. Гарібальді на італійський національно-визвольний рух; характеризувати життя та діяльність визначних особистостей періоду; застосовувати і пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з картою

За допомогою карти атласу «Європа у 1815-1847 рр.» і «Революція 1848-1849 рр. Національно-визвольний рух у Європі» виконайте завдання.

1. Охарактеризуйте становище в Пруссії після Віденського конгресу.

2. Охарактеризуйте становище в Австрії після Віденського конгресу.

3. Назвіть народи, які населяли Австрію.

Бесіда за запитаннями

1. Назвіть причини революцій 1848-1849 рр. у Німеччині.

2. Назвіть завдання, які ставила на меті революція в Німеччині.

3. Назвіть досягнення революції в Німеччині.

4. Поясніть, чому революція в Німеччині зазнала поразки.

5. Назвіть причини революцій 1848-1849 рр. в Австрії.

6. Назвіть завдання, які ставила на меті революція в Австрії.

7. Назвіть досягнення революції в Австрії.

8. Поясніть, чому революція в Австрії зазнала поразки.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Після поразки революції 1848-1849 рр. Німеччина залишалися роздробленою державою. Політична роздробленість перешкоджала зростанню торгівлі і промисловості, заважала залізничному будівництву, прокладанню нових доріг. Політична роздробленість послаблювала роль Німеччину і на міжнародній арені, перетворюючи її на другорядну державу.

Ця проблема потребувала розв'язання. Яким чином Німеччина вирішила цю проблему, як це вплинуло на міжнародне становище країни, нам належить з'ясувати на уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Постановка проблемного питання

Чому об'єднання Німеччини проходило «залізом і кров'ю»?

Метод «Коло ідей»

Визначення загальних ознак, що характеризували розвиток Німеччини до середини ХІХ ст.

1. Політична роздробленість -- 34 держави та 4 вільних міста.

2. Боротьба між Австрією та Пруссією за гегемонію.

3. Відсутність єдиного ринку.

4. Юнкерське землеволодіння.

5. Нерівномірність економічного розвитку різних регіонів.

6. Відсутність єдиної армії, суду, фінансової системи.

7. Монархізм.

8. Штучне утворення -- Німецький союз.

9. «Прусський шлях» у сільському господарстві тощо.

Складання опорної схеми . «Початок промислового перевороту»

Підйом німецької економіки - успішний розвиток промисловості (особливо металургійної та текстильної) - укріплення економічних зв'язків усередині країни - формування внутрішнього ринку - будівництво залізниць - істотні зрушення у сільському господарстві.

Проміжний висновок: все це вимагало розширення ринків збуту продукції та зумовлювало необхідність об'єднання країни.

Процес об'єднання Німеччини

Робота з підручником по групах

· 1-а група:передумови та причини об'єднання Німеччини;

· 2-а група:варіанти (концепції) об'єднання країни.

Презентація роботи груп.

1-а група. «Передумови та причини об'єднання Німеччини»

1. Нерозв'язаність питання про об'єднання Німеччини на Віденському конгресі.

2. Популярність ідеї створення єдиної держави серед переважної більшості німців.

3. Необхідність розширення ринків збуту.

4. Протистояння зовнішнім загрозам.

2-а група «Концепції об'єднання Німеччини»

1. Великогерманська концепція: об'єднання навколо Австро-Угорщини, Франкфуртський парламент;

2. Малогерманська концепція: об'єднання навколо Пруссії, контроль Митного союзу.

Під час розповіді учні складають хронологічну таблицю.

Дата	Подія
1834 р.	Створення Митного союзу
1848-1849 рр.	Революції в німецьких державах, спроба об'єднання парламентським шляхом
1849 р.	Створення Прусського союзу
1850 р.	Франкфуртський парламент
1862 р.	Призначення міністром-президентом Пруссії Бісмарка
1864 р.	Датсько-німецька війна, перехід трьох держав під контроль Австрії та Пруссії
1866 р.	Австро-прусська війна, розширення території Пруссії. Створення Північнонімецького союзу з 22 держав
1867 р.	Конституція Північнонімецького союзу, передача всієї повноти влади прусському королю Вільгельму І
1870-1871 рр.	Франко-прусська війна. Передача Пруссії Ельзасу та Лотарингії
18 січня 1871 р.	Проголошення створення Німецької імперії ( імператор -- Вільгельм І, рейхсканцлер -- О. фон Бісмарк)

Проміжний висновок: у процесі об'єднання Німеччини перемогла Малогерманська концепція, яка проголошувала лідером об'єднання Пруссію. Перемога Пруссії була спричинена вищим рівнем розвитку держави.

Робота з картою

За допомогою карти історичного атласа показати:

1) територію Прусського королівства у 1864 р.;

2) похід пруссько-австрійських військ проти Данії у 1864 р.;

3) дії прусських військ під час пруссько-австрійських війни

1866 р.;

4) території, включені до складу Пруссії у 1865-1866 рр.;

5) землі Німеччини, що увійшли до Північнонімецького союзу

(1866);

6) дії прусських військ під час франко-прусської війни 1870-

1871 рр.;

7) території, приєднані до Пруссії внаслідок франко-прусської війни;

8) кордони Німецької імперії, утвореної 18 січня 1871 р.

Побудова схеми «Організація вищої влади в Німецькій імперії»



Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію

Інформація учителя

Поразки Австрії у численних війнах похитнули її становище та авторитет на міжнародній арені. Щоб хоч якось його підтримати та зберегти єдність імперії Франц-Йосиф йде на компроміс. У 1867 р. Австрійська імперія стає дуалістичною -- Австро-Угорською імперією, що складається з двох незалежних одна від одної у внутрішніх справах держав -- Австрії та Угорщини. Італія була, за словами Меттерніха, «географічним поняттям». Італія була поділена на 8 держав. Це вкрай заважало економічному розвитку країни. Так, під час перевезення товарів з Парми до Модени протягом 35 миль купцям доводилося сплачувати мито 6 разів. Щоб провезти товар річкою По, потрібно було заплатити мито 21 раз. На півдні країни податки на сіль збільшували її вартість у 10 разів. На півночі, у відносно розвиненій Ломбардії, існували 70 феодів.

В Італії, як і в Німеччині, гостро постало питання про об'єднання.

Італія після віденського конгресу і революції 1848-1849 рр.

Метод «Мозковий штурм»

«Мозковий штурм» дати характеристику становищу Італії після Віденського конгресу і революції 1848-1849 рр.

Передбачувані відповіді учнів:

* Італія розділена на 8 держав;

* частина італійських територій приєднана до Австрії;

* скрізь були відновлені абсолютні монархії, окрім П'ємонта;

* сильна влада церкви;

* у королівствах діяли свої системи мір і ваг;

* аграрна територія;

* дуже слабо розвинена промисловість;

* нерозвинений транспорт.

Учитель доповнює та уточнює відповіді учнів:

* збільшення товарності сільського господарства;

* розвиток великих промислових підприємств;

* нерівномірність економічного розвитку між частинами Італії;

* відсутність єдиного внутрішнього ринку.

Шляхи об'єднання Італії

Групова робота

· 1-а група. К. Кавур та його діяльність.

· 2-а група. Д. Мадзіні та його діяльність.

· 3-я група. Дж. Гарібальді та його діяльність.

Документи свідчать

Зі спогадів про Дж. Гарібальді

Одягнутий він був у червону вовняну сорочку і поверх плащ, якось особливо застебнутий на грудях; не на шиї, а на плечах була хустина, так як її носять матроси, вузлом пов'язана на грудях. Усе це йому дуже пасувало, особливо плащ.

Кожна риса його обличчя, що було зовсім не правильне і скоріше нагадувало слов'янський, ніж італійський тип, приємна, пройнята неймовірною добротою. Те саме в його погляді, те саме в його голосі, і все це так просто, так щиросердно, що коли людина не упереджена... то вона неодмінно полюбить його.

Проте самою тільки добротою не вичерпується ні його характер, ні вираз його обличчя. Поряд з добродушністю і запальністю відчувається непорушна моральна твердість.

У Гарібальді так само мало військового, як мало аристократичного і міщанського. При цьому не можна не помітити, що у нього немає плебейської грубості. Його поведінка лагідна до жіночності.

· Дайте характеристику Гарібальді, як народного ватажка і людини.

V. Закріплення знань учнів

Співвіднесіть імена історичних осіб і факти їхньої біографії.



1) К. Кавур	А) ще студентом вступив до організації карбонаріїв, створив товариство «Молода Італія», що ставило за мету добитися незалежності та об'єднання країни, перетворення Італії на демократичну республіку. Він говорив: «Реформа -- справа королів, революція -- ось секрет народів»
2) Д. Мадзіні	Б) жива легенда італійського народу, безстрашний патріот, який присвятив життя визвольній боротьбі. Одні вважали його ангелом, інші -- дияволом. Він був дуже популярний, під його прапором йшли битися з австрійцями всі, хто мріяв про свободу Італії
3) Дж. Гарібальді	В) граф. Здобув освіту у військовій академії, але ні військова, ні придворна служба його не приваблювали -- заважав незалежний характер. Став уособленням п'ємонтського буржуазного дворянства. Залишивши військову службу, він повернувся до свого маєтку і перебудував господарство на капіталістичній основі

2. Заповніть пропуски в тексті.

1) Д. Мадзіні створив організацію __ . Він був прихильником перетворення Італії в __ . Відкидав перетворення держави шляхом __ . («Молода Італія», демократичну республіку, реформ)

2) «Пороховим погребом» Італії була __ . Король Франциск II Бурбон встановив __ режим. (Сицилія, репресивний).

3) На допомогу повсталим у Палермо прибула __ На чолі з Гарібальді. Гарібальді урочисто вступив до столиці Королівства обох Сицилій __ . Але незабаром Гарібальді поступився владою без боротьби __ . («Червона тисяча», Неаполь, Віктору Еммануїлу)

Бесіда

1. Підтвердьте або спростуйте твердження, що створення Північнонімецького союзу -- це початок нової історії Німеччини.

Свою відповідь аргументуйте.

2. Чому саме Пруссія, а не Австрія очолила об'єднання німецьких держав?

3.Чому Австрійська імперія не змогла залишитися централізованою державою?

VІ. Домашнє завдання. 1. Опрацювати § 12



16. Історія України. 9 клас. Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин. Східна (Кримська війна) 1853-1856рр.

Мета:

* охарактеризувати особливості соціально-економічних зрушень в українських землях у пореформений період;

* визначати причини й наслідки Кримської війни. Розвивати критичне мислення. Виховувати громадянські почуття

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть російсько-турецькі війни початку XIX ст. Якими були їхні наслідки?

2. Пригадайте з історії Середніх віків, чому так сталося, що землі, на яких споконвіку жили й господарювали селяни, стали власністю сеньйорів, бояр, магнатів, шляхтичів. Як потрібно було звільняти селян, аби відновити історичну справедливість?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. У середині XIX ст. Україна знову була втягнута у воєнний конфлікт Російської імперії з Туреччиною, Францією та Англією.

Складання тез

* За розповіддю учителя скласти тези «Причини Кримської війни». Орієнтовний вигляд тез

* Росія прагнула утвердитися на Балканському півострові й на Чорному морі;

* воєнні дії відбувалися на Дунаї, у басейні Чорного моря, Криму;

* Англія і Франція оголосили війну Росії і виступили на боці Туреччини;

* союзники здійснили бомбардування Одеси (квітень 1854 р.), взяли в облогу Севастополь (жовтень 1854 -- серпень 1855 рр.);

* Росія зазнала поразки. За Паризьким договором (1856 р.) Росія позбавлялася права мати флот і фортеці на Чорному морі, а частина Бессарабії відійшла до Туреччини;

* ця війна засвідчила відсталість Росії й російської армії, загострила суперечності всередині країни;

* в Україні розгортається масовий виступ українських селян «Київська козаччина» та рух селянства в «Таврію за волею».

Робота з історичною інформацією

* Прочитати текст і відповісти на запитання.

* Київська козаччина -- масовий селянський рух у Київській губернії 1855 року, спрямований проти національної та соціальної політики російського уряду в Україні.

Приводом до селянських виступів стало опублікування під час Кримської війни 1853-1856 рр. царського маніфесту, який закликав формувати народне ополчення і вирушати на війну. Серед селян Київщини почали поширюватися чутки про те, що, записавшись в ополчення (в «козаки»), вони будуть звільнені від кріпосної залежності і одержать поміщицькі землі та майно. Селяни складали списки «вільних козаків», відмовлялися відробляти панщину й виконувати розпорядження місцевої адміністрації, створювали власні виборні органи самоврядування («сільські громади»). На придушення «козаччини» російський уряд кинув регулярні війська. У ряді сіл сталися криваві сутички селян з військами.

У квітні 1856 р. почався новий його спалах, що дістав назву «похід селян у Таврію за волею». Приводом до непокори поміщикам і масових утеч селян до Криму стали вперті чутки, які зі швидкістю блискавки поширювалися по селах, про те, що начебто цар закликає поміщицьких селян заселяти зруйновані в час війни місцевості Криму і за це обіцяє їм волю, допомогу і високу поденну плату за казенні роботи.

Під впливом цих чуток селяни масово, інколи цілими селами почали зніматися з насиджених місць, забирати все своє, а інколи й панське майно, і рухатися на південь, у «Таврію за волею».

Запитання

1. Чому селяни так активно підтримали рух «Київська козаччина»?

2. Що поєднувало «Київську козаччину» та рух «У Таврію за волею»?

Учитель. У середині XIX ст. російська влада усвідомила, що економічне, соціальне й військове становище імперії, що ґрунтувались на підневільній праці кріпаків, опинилось у глибокій кризі.

Робота з таблицею

* За розповіддю вчителя або працюючи з підручником скласти тези «Скасування кріпацітва».

Причини селянської реформи

1. Поглиблення кризи феодальних відносин.

2. Поразка Росії в Кримській війні.

3. Посилення антикріпосницької боротьби.

4. Кріпацтво заважало розвиткові промисловості і торгівлі

Зміст реформи

19 лютого 1861 р. видано «Маніфест» про скасування кріпацтва і «Положення про селян».

* Скасовано особисту залежність селян від поміщика

* Селяни отримували визначені нормою наділи (залежали від родючості ґрунтів). Земельні надлишки (відрізки) вилучали на користь поміщика.

* Безземельні отримували землю за рахунок «відрізків».

* Селяни мали протягом 49 років сплачувати викупні платежі з відсотками за землю державі.

* До переходу на викуп, селянин вважався тимчасовозобов'язаним і мав виконувати всі повинності

* Селяни здобули: особисту свободу; право вступати на службу або в навчальні заклади; право переходити в інші стани; право самостійно укладати договори і торговельні угоди; право вільно вести промисел чи торгівлю; право купувати майно

Наслідки реформи

1. Прискорився розвиток ринкових відносин.

2. Розпочався процес формування робітничого класу.

3. Технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва.

4. Зростає врожайність.

Але:

Розвиток капіталістичних відносин на селі уповільнювали збереження поміщицького землеволодіння і значні суми викупних платежів

Запитання

1. У чиїх інтересах проводили реформу?

2. Назвіть позитивні і негативні ознаки селянської реформи.

3. Чи вплинула, на вашу думку, селянська реформа на розвиток промисловості? Чому?

Історичний факт

В окремих місцевостях Степової України селяни внаслідок «прирізок» до поміщицьких маєтків протягом двох років утратили навіть по 50-70 % наділів. Унаслідок такого грабіжницького звільнення 94 % колишніх поміщицьких селян одержали наділи, що були менші за 5 десятин. Це означало, що їх прирікали на «вільне життя» на рівні, нижчому від прожиткового мінімуму.

Робота з історичним джерелом

* Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Із царського Маніфесту 19 лютого 1861 року

«Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають селянам за встановлені повинності в постійне користування... для забезпечення побуту і виконання обов'язків їх перед урядом визначену в Положеннях кількість польової землі та інших угідь.

Користуючись цим поземельним наділом, селяни зобов'язані виконувати на користь поміщиків визначені в Положеннях повинності. У цьому стані, який є перехідним, селян іменують тимчасовозобов'язаними.

Разом із тим їм надається право викупляти присадибну їх осілість, за згодою поміщиків вони можуть купувати у власність польові землі та інші угіддя, відведені їм на постійне користування. Після такого придбання у власність визначеної кількості землі селяни звільняються від обов'язків щодо поміщиків за викуплену землю і вступають у стан вільних селян -- власників.

Окремим Положенням про дворових людей визначено для них перехідний стан, пристосований до їхніх занять і потреб; по закінченні дворічного терміну видання цього Положення вони одержать повне визволення і термінові пільги».

Запитання

1. На основі цього документа визначте, на яких умовах відбувалося звільнення селян.

2. Чи обійшла реформа інтереси поміщиків? Відповідь підтвердьте висловлюваннями із документа.

3. Які недоліки селянської реформи ілюструють народні приказки: «Дожилися до того, що хоч серед хати ори», «Поле -- курці лапою ніде ступити», «Тіснота така, що зі стріхи на чужий город капає»?

Робота з історичною інформацією

* Опрацювати текст і відповісти на запитання.

1. За книгою О. Субтельного «Україна. Історія»

«Особливо нажилися на реформі поміщики України. Вдаючись до різноманітних хитрощів під час переговорів та перерозподілу земель, вони привласнювали собі ліси, луки та водойми, що раніше вважалися загальною власністю. Собі вони завжди лишали найродючіші землі, а гірші продавали за підвищеними цінами. У процесі перерозподілу вони часто примушували селян переїжджати... До такої практики вдавалися по всій імперії, але особливо поширеною вона була в Україні, де точилася найгостріша боротьба за землю. Внаслідок цього селяни Лівобережної та Південної України потерпіли від реформи набагато більше, ніж їхні російські сусіди. ...їхні землі зменшилися майже на 30 %.

Виняток становило Правобережжя. Серйозно сумніваючись у відданості польської шляхти цього регіону, уряд намагався привернути на свій бік українських селян і роздавав їм наділи, на 18 % більші, ніж вони мали до 1861 року. Але виграючи на величині наділів, колишні кріпаки втрачали на дуже завищених цінах, які вони мусили платити за землю.

...У Росії, де понад 95 % селян жили общинами, документ на щойно набуті землі був у колективній власності. Але на Україні общинні володіння були рідкістю. Понад 80 % селян Правобережжя і 70 % селян Лівобережжя вели одноосібне господарство. Відтак більшість українських селянських сімей отримували індивідуальне право на землю й несли особисту відповідальність у сплаті боргу за неї».

Запитання

1. У чому полягали особливості проведення селянської реформи в Україні порівняно з Росією?

2. Узагальніть проведення реформи про скасування кріпосного права в Україні. Чи згодні ви з оцінкою реформи як Великої? Відповідь обґрунтуйте.

2. Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«Скасування кріпосного права стало початковим кроком, своєрідним ключем до модернізації Російської імперії. Таке радикальне перетворення в аграрному секторі вимагало термінових змін та зрушень в інших сферах суспільного життя, які б дали можливість гармонізувати та стабілізувати ситуацію».

Запитання

1. Як ви думаєте, чому неможливо було обмежитися лише скасуванням кріпацтва?

2. Які ще перетворення, на вашу думку, необхідно було здійснити в Російській імперії? Які сфери суспільного життя потрібно було негайно реформувати?

Робота з таблицею

* Опрацювати зміст таблиці й відповісти на запитання.

Назва реформи, дата	Основний зміст реформи	Наслідки
Судова реформа, 1864 р.	1. Скасовано становий суд. 2. Запроваджено відкриті судові засідання, судочинство відбувалося за участі адвокатів, прокурора, суда присяжних. 3. Цивільні та кримінальні справи слухали окремі суди. 4. Створювали три ступені судів: мировий, окружний і судова палата. Касаційні функції було покладено на сенат	* Скасовано становий суд. * Судова реформа законодавчо закріпила громадянські права населення, рівність всіх громадян перед законом
Земська реформа, 1864 р.	1. Створювали виборні органи місцевого самоврядування на рівні повіту, губернії (земські управи). 2. У виборах до земств брали участь всі жителі, що мали земельну власність. 3. Діяльність земств фінансувалася за рахунок місцевих податків	* Земства контролювали економічне і культурне життя в повітах. * Сільське населення здобувало якісну безкоштовну освіту, мало медичну допомогу. * Діяльність ряду земств сприяла зростанню національної самосвідомості українського населення. * На Правобережжі земства було запроваджено лише 1911 року
Освітня реформа, 1864 р.	1. Запроваджено спеціалізацію навчання за гуманітарним та технічним профілями. 2. Гімназії поділено на класичні та реальні, чоловічі та жіночі. Навчання в них було платним. 3. Створювались як державні, так і приватні навчальні заклади під контролем повітових та губернських шкільних рад. 4. Життям університету керувала рада професорів	* Забезпечено безперервність шкільної та вищої освіти. * Навчальні заклади опинилися під контролем повітових та губернських шкільних рад. * Освіта стала доступною для всіх станів населення. * Відновлено автономію університетів
Міська реформа, 1870 р.	Створення міської думи як органу самоврядування в містах	До місцевого самоуправління залучаються широкі верстви населення
Військова реформа, 1864- 1874 рр.	1. Територію держави поділено на 10 військових округів. 2. Замість рекрутських наборів запроваджено військову повинність з 20 років для всіх громадян. 3. Термін служби обмежувався 6-7 роками. 4. Створювалася мережа військових навчальних закладів для юнаків недворянського стану	* Принципи формування та управління армією було приведено у відповідність до вимог часу. * Здійснено переозброєння армії. * Створено систему підготовки офіцерських кадрів

Учитель. Загалом, реформи 60-90-х років, попри непослідовність та обмеженість, створили необхідні умови для переходу від феодально-станового устрою до парламентсько-представницького, сприяли подальшому розвитку капіталістичних відносин у суспільстві.

Робота з історичною інформацією

* Опрацювати документ і відповісти на запитання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«Скасування кріпосного права і пов'язані з ним перетворення в українських землях... спричинили низку суперечливих тенденцій та процесів: з одного боку, вони зумовлювали збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад і деградацію їхніх маєтків, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, вимушені міграції, зростання суперечностей між всестановою виборністю до земств і авторитарним режимом, між самодержавством і створюваною ним правовою державою тощо, з іншого боку -- формували нестанову приватну власність на землю, сприяли становленню ринку робочої сили, стимулювали розвиток підприємництва, розширювали сферу функціонування ринкових відносин, створювали передумови для становлення громадянського суспільства».

Запитання

1. Чи згодні ви з оцінкою реформ 60 70-х років XIX ст., яка викладена в праці Бойка? Чому?

2. Як реформи зміцнювали залежне становище України та імперський характер Росії? радянський дисидентський рух історія

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Провівши земську, судову, військову, фінансову, освітню та інші реформи, а отже, заклавши підвалини громадянського суспільства, російський царизм не зробив останнього кроку -- не провів зміни в управлінні державою, не проголосив конституції і не скликав парламент. Саме тому модернізація в Росії не мала системного характеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до капіталізму.

Бесіда

1. Назвіть позитивні й негативні наслідки реформ 60-70-х років.

2. Чому реформи називають непослідовними і незакінченими? Доведіть фактами.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Размещено на Allbest.ru

...