Добрянський монастир Вознесення Господнього (XVII - початок ХХ ст.)
Дослідження інституційного розвитку Добрянського монастиря Вознесення Господнього впродовж XVII - початку XX ст. Розгляд питань його внутрішньої організації, культурно-просвітницької діяльності, а також особливостей архітектурних конструкцій святині.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.03.2019 |
| Размер файла | 191,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Вже в середині XIX ст. Добрянський монастир, а властиво - фільварок переходить у руки приватних орендарів. На кадастровій карті Хоросна 1850 року позначені ті ж монастирські землі і споруди, що й на карті 1820-х років. Додана лише саджавка в кутку монастирського подвір'я під сіножатею172.
Державцем дібр - фільварку отців василиян при Добрянах у 1877 році був Антоні Міхнєвич, який в поясненні для Намісництва про ґрунти парохії Добряни відзначив: “Державляча віддавна фільварок отців васалаян пра Добрянах"113. А 1896 року земельні маєтки Добрянського монастиря продали приватній особі - Григорію Чичковичу. Монастирська церква зі своїми історичними пам'ятками залишилася без всякого догляду174.
1908 року львівський архітектор Олександр Лушпинський, вивчаючи дерев'яне сакральне будівництво Галичини, відвідав і вже нечинну церкву колишнього Добрянського монастиря і зробив її малюнок175. Він помилково датував її 1615 роком. Ймовірно, за цим датуванням Лушпинського, подав дату церкви і Михайло Драґан в своїй ґрунтовній праці “Українські деревляні церкви”176, описуючи її як “тридільну триверху, з восьмибічними верхами, де всі три з одним восьмибічником”177.
Але, окрім опублікованого рисунку Лушпинського, був ще один, на якому архітектор зобразив план та деталі церкви - фраґмент галереї навколо бабинця, вікно, продух з засувкою, кований замок дверей, а найголовніше - портал головного входу церкви з написом на надпоріжнику, який виразно відчитується: “Сіа црквъ сошружисА Ро Бжіа АФИІ”. Отже, дата вказана - 1718 рік. Цей аркуш зберігся завдяки тому, що 1930 року його перемалював тодішній студент Варшавської Академії мистецтв Антін Варивода178. В останні роки графічний рисунок церкви за Лушпинським виконав Зєновій Царик179.
добрянський монастир вознесення господнє
Опираючись на цей ілюстративний матеріял можна відтворити опис церкви. Церква Благовіщення Пр. Богородиці була традиційною тридільною триверхою будівлею. До ширшої квадратової в плані нави прилягав зі сходу вужчий гранчастий вівтар, а від заходу - рівноширокий з вівтарем прямокутний бабинець. При вівтарі від півночі розташовувалося невелике приміщення захристії- жертовника, а від півдня - дещо більше приміщення захристії скарбчика з дверима. На другому ярусі бабинця, оточеному галереєю на стовпах з підкосами, була церква Усічення голови св. Івана Хрестителя. Оперізувало церкву широке піддашшя, оперте на профільовані випусти вінців зрубів та на приставлені кронштейни. Стіни надопасання всіх трьох зрубів вінчали високі світлові восьмерики, вкриті шоломовими банями з маківками. Входи в церкву були влаштовані в західній стіні бабинця, південній нави та південній захристії. Вихід на другий ярус бабинця вів по сходах при його північній стіні, а вхід в горішню церкву був влаштований в західній стіні другого ярусу бабинця. Освітлювалася церква через великі прямокутні вікна в стінах надопасання вівтаря, нави та восьмериків, в північній і південній стінах нави - по два. Всі бані, дахи і піддашшя, а також стіни надопасання і восьмериків були вкриті ґонтами, лише маківки - оцинкованою бляхою.
Всередині всі простори нави і вівтаря були розкриті вверх, бабинець на першому ярусі перекривала пласка стеля, а на другому - теж був розкритий верх. Вузькі хори тяглися вздовж західної стіни нави, а вихід на них вів через церкву на емпорі.
Церква простояла до 1915 р. нечинною. У цьому році, російські солдати розібрали її і використали дерево на будову окопів. Перший повоєнний шематизм Львівської архиєпархії 1918 року відзначив: “Давня монастирська церква розібрана. Огорожа знищена. Будинки протікають, гниють”180.
Краща доля спіткала іконостас монастирської церкви. 1899 року згоріла церква зі всім вистроєм василиянського монастиря Св. Онуфрія в Крас- нопущі. 1912 року іконостас з колишньої церкви Добрянського монастиря купив краснопущансь- кий монастир у дідича Грицька Чичковича, який володів помонастирським фільварком за 1500 корон. З допомогою маляра Сергія Дідушенка деревацький іконостас, з доданням врятованих царських врат та восьми різьблених колон зі згорілого краснопущенського іконостасу, встановили в новій мурованій церкві в монастирі в Краснопущі181. Коли після Другої світової війни радянська влада у 1946 році зачинила монастир, то деякий час церкву використовували на склад, а у 1952 році продали іконостас до церкви в селі Вербові Бережанського району, де він зберігся донині.
В радянський час на місці монастиря була невелика птахоферма, але з розпадом колгоспів на початку Незалежності у 1990-х роках вона перестала функціонувати.
Тепер на місці монастиря, порослому бурянами і зокрема, гігантським отруйним борщовиком, збереглися лише залишки давнього монастирського саду. Якщо би можна було провести археологічно-архітектурні дослідження, то вдалося би віднайти фундаменти мурованої і дерев'яної церков, пивниці келій, місце монастирського цвинтаря. Варто би було відзначити ці місця для нащадків, бо теперішня молодь, а навіть і старше покоління вже не пам'ятає про монастир, хоча зберігся мікротопонім Базар - місця на якому відбувалися ярмарки під час численних монастирських відпустів.
Посилання
1 Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіянського Чина XVII - XX ст. Топографічно- статистична розвідка - Рим, 1979. - С. 192.
2 Коссак М. Шематизм провинціи св. Спасителя Чину св. Василія Великого в Галиціи. - Львів, 1867. - С. 141-142.
3 Центральний державний архів України у місті Львові (далі - ЦДІАУЛ). - Ф. 684. - Оп. 2. і- Спр. 18. - 1906 рік. Історична довідка про заснування Добрянського монастиря, арк. 2-3.
4 Тут Петрушевич помиляється, бо первісна дерев'яна церква згоріла під час татарського набігу 1612 року.
5 Петрушевич А. Дополненія ко сводной Галицко-русской літописи с 1700 по 1772 год. - Львів, 1896. - С. 415-417.
6 Akta grodzkie і ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernar- dynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp. Aleksandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego (далі - AGZ). - Lwow, 1884.- T X. - S. 303.
7 ЦДІАУЛ. - Ф. 575. Галицький становий суд. - Оп. 1. -Спр. 245. - Арк. 18-20.
8 Там само. - Арк. 20-22.
9 Каталог стародруків Національного музею, укладений Іларіоном Свєнціцьким, який зберігається в музеї. Сама книга, що мала інвентарний номер Сдк-317 на жаль втрачена. Видання описане в: Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам'ятки книжного мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. Книга перша (1574 - 1700). - Львів, 1981. - С. 75.
10 Національний музей у Львові імені Митрополита Андрея Шептицького. Відділ рукописів. (далі - НМЛ). - Ф. Ркк. - Спр. 89. - Арк. 86.
11 Там само. - Арк. 90.
12 Там само. - Арк. 118.
13 ЦДІАУЛ. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 1320. Книга прибутків і видатків Добрянського монастиря. - Арк. 10.
14 Там само. - Арк. 10зв.
15 Там само. - Арк. 12.
16 Там само. - Арк. 11.
17 Там само. - Арк. 11зв.
18 Там само. - Арк. 12.
19 Там само. - Арк. 15.
20 Там само. - Арк. 12зв.
21 Там само. - Арк. 51, 53.
22 Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів (далі - ЛННБ). - Ф. MB. - Спр. 85. Слово Добрганского перекреслене і дописане Лвовского.
23 ЛННБ. - Ф. MB. - Спр. 128.
24 ЦДІАУЛ. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 1320. - Арк. Ззв.
25 Там само. - Оп. 2. - Спр. 18. - Арк. 26-29.
26 ЦДІАУЛ. - Оп. 1. - Спр. 279. - Арк. 11зв.
27 Там само. - Спр. 1320. - Арк. 29зв., ЗОзв.
28 Коссак М. Шематизм провинціи св. Спасителя Чину св. Василія Великого в Галиціи... - С. 141-142.
29 Там само. - Арк. 13. 1714 липня 23. Ианикію далем на дерево на церков 100 золотих.
30 Там само. - Арк. 14. 1716 червня 5. Трачум за 311 локотъ різаній дубыни по грошей 3 - 31.3 золотих, за 542 лук[т]і різаній іалиц по грош 2 - 36.9 золотих, и таж за 48 локот різаній дубыни по грошей 4 - 6.12 золотих.
31 ЦДІАУЛ. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 1320. - Арк. 57.
32 Там само. - Арк. 58зв.
33 Там само. - Арк. 57.
34 Там само. - Арк. 57-59зв.
35 Там само. - Арк. 59зв.
36 Там само. - Арк. 15.
37 Там само. - Арк. 16зв.
38 Там само. - Арк. 19зв.
39 Там само. - Арк. 20.
40 Там само. - Арк. 19.
41 Там само.
42 Там само.
43 Там само. - Арк. 6зв.
44 Там само. - Арк. 28зв.
45 Там само. - Арк. 29.
46 Там само. - Арк. 22зв.
47 Там само. - Арк. 6зв.
48 Там само. - Арк. 16зв.
49 Там само. - Арк. 18зв.
50 Там само. - Арк. 17.
51 Там само.
52 Там само. - Арк. 19.
53 Там само. - Арк. 19зв.
54 Там само. - Арк. 18зв.
55 Там само. - Арк. 21.
56 Там само. - Арк. 22, 28зв.
57 Там само. - Арк. 20.
58 Там само.
59 Там само. - Арк. 28.
60 Там само. - Арк. 21зв., 22зв., 23, 28.
61 Коссак М. Шематизм провинціи св. Спасителя Чину св. Василія Великого в Галиціи... - С. 140.
62 ЦДІАУЛ. - Ф. 684. - On. 1. - Спр. 1320. - Арк. 17зв.
63 Там само. - Арк. 12зв.
64 Там само. - Арк. 16зв.
65 AGZ. - Т X. - S. 399.
66 Ibid. - S. 402.
67 Ibid. - S. 404.
68 ЦДІАУЛ. - Ф. 684. - On. 1. - Спр. 1320. - Арк. 14.
69 ЛННБ. - Ф. MB. - Спр. 88. - Арк. 23.
70 Там само. - Арк. 1.
71 Там само. - Арк. 1-34.
72 Там само. - Арк. 20.
73 Там само. - Арк. 27.
74 Там само. - Арк. 21зв.
75 Там само. - Арк. 32.
76 Там само. - Арк. 25зв.
77 Там само. - Арк. 28.
78 Там само. - Арк. 27.
79 Там само. - Арк. 3зв.
80 ЦДІАУЛ. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 1320. - Арк. 28.
81 ЛННБ. - Ф. АСП. - Спр 981/116. - Арк. 13зв.
82 ЦДІАУЛ. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 1320. - Арк. 30зв.
83 Там само. - Арк. 29.
84 Там само. - Арк. 30.
85 Там само. - Арк. 31.
86 Там само.
87 Там само. - Арк. 29.
88 Там само. - Арк. 30.
89 ЦДІАУЛ. - Ф. 575. Галицький становий суд. - Оп. 1. - Спр. 245. - Арк. 22-25.
90 Там само. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 1320. - Арк. 29-32.
91 Там само. - Арк. 8.
92 Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіянського Чина XVII - XX ст. Топографічно- статистична розвідка - Рим, 1979. - С. 194.
93 ЦДІАУЛ. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 1320. - Арк. 7зв.
94 ЛННБ. - Ф. МВ. - Спр. 1381-3. - Арк. 1-2.
95 ЦДІАУЛ. - Ф. 201. - Оп. 46. - Спр. 529. - Арк. 28зв.-29.
96 Там само. - Арк. 29.
97 ЦДІАУЛ. - Ф. 186. - Оп. 4. - Спр. 530. - Арк. 12.
98 Там само. - Ф. 201. - Оп. 46. - Спр. 529, арк. 49-49зв.
99 ЛННБ. - Ф. МВ. - Спр. 409. - Арк. 3.
100 НМЛ. - Ф. Ркл. - Спр. 24. - Арк. 630.
101 ЦДІАУЛ. - Ф. 186. - Оп. 4. - Спр. 355. - Арк. 17.
102 НМЛ. - Ф. Ркл. - Спр. 22. - Арк. 442-442зв.
103 Там само.
104 Ягніщак В. З історії греко-католицької церкви містечка Журавна // ДКЗ. - Вип. І. - Дрогобич, 1995. - С. 55-58.
105 ЦДІАУЛ. - Ф. 186. - Оп. 12. - Спр. 202. - 56 арк.
106 Коссак М. Монастирі Галичини (передрук праці 1867 р.) // Лавра. - VII. - 1999. - С.44.
107 НМЛ. - Ф. Ркл. - Спр. 22. - Арк. 76.
108 ЦДІАУЛ. - Ф. 186. - Оп. 1. - Спр. 174. - Арк. 17.
109 Ваврик М. ЧСВВ. Нариси розвитку і стану василіянського чина XVII - XX ст. - Рим, 1979. - С. 194, 199.
110 Коссак М. Монастирі Галичини (передрук праці 1867 р.)... - VII. - 1999. - С. 46.
111 НМЛ. - Ф. Ркл. - Спр. 22. - С. С. 406.
112 ЦДІАУЛ. - Ф. 186. - Оп. 1. - Спр. 6510. - Арк. 34.
113 Там само. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 1320. - Арк. ЗЗзв.
114 Там само. - Арк. 34.
115 Там само. - Арк. 34зв.
116 Там само. - Ф. 201. - Оп. 46. - Спр. 529. - Арк. 23.
117 Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіянського Чина XVII - XX ст.... - С. 106.
118 ЦДІАУЛ. - 684. - Оп. 1. - Спр. 279. - Арк. 25зв.
119 Там само. - Спр. 1320. - Арк. 38зв.
120 Там само. - Арк. 75зв.
121 Там само. - Арк. 88зв.; Спр. 1293. - Арк. 19.
122 Там само. - Арк. 3зв.-4.
123 Там само. - Спр. 1321. - Арк. 1; Спр. 1293. - Арк. 19.
124 Там само. - Арк. 1зв.-2зв.
125 Там само. - Арк. 2.
126 Там само. - Арк. 4.
127 Там само. - Арк. 8зв.
128 Там само. - Арк. 13зв.
129 Там само. - Спр. 1293, арк. 7; Спр. 1321. - Арк. 14зв., 84зв.
130 Там само. - Спр. 1293. - Арк. 7-10.
131 Там само. - Арк. 22; Спр. 1321. - Арк. 40зв., 85.
132 Там само. - Спр. 1321. - Арк. 63.
133 Там само. - Арк. 49.
134 Там само. - Арк. 55.
135 Там само. - Арк. 56зв.
136 Там само. - Арк. 57-57зв.
137 Там само. - Арк. 58.
138 Там само. - Арк. 58-58зв.
139 Там само. - Арк. 59зв.
140 Там само. - Арк. 61, 62зв.
141 Там само. - Арк. 95.
142 Там само. - Арк. 89зв.
143 Там само. - Арк. 90.
144 Там само. - Спр. 1293. - Арк. 30а-34зв.
145 Там само. - Спр. 1299. - Арк. 43зв.
146 Там само. - Спр. 1321. - Арк. 63.
147 Там само. - Арк. 64зв.
148 Там само. - Арк. 66.
149 Там само. - Арк. 67.
150 Там само. - Арк. 69зв.
151 Там само. - Арк. 73, 74.
152 Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіанського Чина XVII - XX ст.... - С. 163.
153 ЦДІАУЛ. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 1300. - Арк. 56.
154 Там само. - Спр. 1321. - Арк. 23.
155 Там само. - Ф. 19. - On. XII. - Спр. 68. Йосифинська метрика села Хоросна Старого з колонією Хоросно Нове та присілком Монастир. 1788 року
156 Там само. - Ф. 684. - Оп. 2. - Спр. 18. - Арк. 6-8.
157 Там само. - Ф. 146. - Оп. 84. - Спр. 2059. - Арк. 5.
158 Там само. - Арк. 15.
159 Там само. - Арк. 25.
160 Там само. - Арк. 33.
161 Там само. - Арк. 35.
162 Там само. - Арк. 36.
163 Там само. - Арк. 37.
164 Там само. - Ф. 684. - Оп. 2. - Спр. 18. - Арк. 8-15.
165 Там само. - Арк. 20.
166 Там само. - Ф. 20. - Оп. XII. - Спр. 147. Францисканська метрика села Хоросно. - Арк. 374.
167 Там само. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 1307. - Арк. 48.
168 Нумерація земельних ділянок подана згідно з картою (Там само).
169 Там само. - Арк. 23-25.
170 Дерев'яна архітектура Українських Карпат. - Нью-Йорк, 1978. - Рис. 25.
171 ЦДІАУЛ. - Ф. 684. - Оп. 2. - Спр. 18. - Арк. 26-29.
172 ЦДІАУЛ. - Ф. 186. - Оп. 8. - Спр. 1044. - Арк. 10.
173 ЦДІАУЛ. - Ф. 146. - Оп. 13. - Спр. 8312. - Арк. 37зв.
174 Петрушевич А. Дополненія ко сводной Галицко-русской літописи с 1700 по 1772 год... - С. 417.
175 Лушпинський А. Деревяні церкви Галичини XVI - XVIII в. - Львів, 1920. - Таб. - XXVI.
176 Драґан М. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форм. - Львів, 1937. - С. 149.
177 Там само. - С. 90.
178 Дерев'яна архітектура Українських Карпат. - Ню-Йорк, 1978. - Рис. 25.
179 Царик 3., Царик М. 100 втрачених дерев'яних церков Західної України. - Львів, 2004. - С. 202.
180 Шематизм всего духовенства греко-католицької Львівської митрополичої архієпархії на рік 1918. - Львів, 1918. - С. 145.
181 Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича // Записки НТШ. - Т 236. - Львів, 1998. - С. 408-416.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність та наслідки Люблінської та Берестейської церковної уній. Аналіз соціально-економічного розвитку України в XVI-XVII ст. Громадсько-політичний устрій Запорізької Січі. Характеристика козацько-селянських повстань наприкінці XVI – на початку XVII ст.
реферат [25,0 K], добавлен 18.05.2010Дослідження церковної та просвітницької діяльності Петра Могили, а також чинників, які сприяли його становленню, як особистості. Визначення його ролі у розвитку православної церкви, культури та освіти. Отримання освіти у Львівській братській школі.
реферат [48,0 K], добавлен 11.11.2013Міждержавні відносини України з Росією кінця XVII ст. Устрій та суспільні стосунки Гетьманщини. Північна війна та її вплив на Україну. Українсько-шведська угода на початку XVIII ст. та її умови. Антимосковський виступ І. Мазепи та його наслідки.
контрольная работа [37,6 K], добавлен 19.10.2012Організація і діяльність братств для захисту прав українського народу. Найважливіші чинники піднесення національної самосвідомості. Культурне життя в Києві на початку XVII ст. Реформи П.Могили та їх наслідки. Роль у відродженні Києва П.Сагайдачного.
контрольная работа [40,3 K], добавлен 14.02.2009Українська державність наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Безпосередні наслідки поразки Української революції. Початок гайдамацького руху, його головні причини та історичні передумови. Гайдамацькі повстання, їх соціальні та політичні наслідки.
контрольная работа [29,0 K], добавлен 21.06.2011Державне життя Китаю в XVII–XVIII ст. Опіумні війни та утворення тайпінської держави. Китай після занепаду держави тайпінів. Китай на початку ХХ ст.: Синкхайська революція. Загострення суперечностей та народна боротьба проти маньчжурських завойовників.
реферат [21,9 K], добавлен 25.11.2009Цінність літописі Самовидця - одного з фундаментальних джерел з історії Східної Європи XVII - початку XVIII ст., зокрема періоду Хмельниччини і Руїни в Україні, написаної очевидцем подій, вихідцем з старшини Війська Запорозького. Стиль і мова оповідача.
эссе [18,0 K], добавлен 22.05.2014Тенденции в организации европейских армий первой половины XVII в. Организация вооруженных сил России в начале XVII в., при царях Михаиле Федоровиче и Алексее Михайловиче. Военные реформы и военная организация российских вооруженных сил в конце XVII в.
реферат [38,4 K], добавлен 26.05.2015Організація, техніка, технологія та обсяги виварки солі, управління промислами. Ринки збуту та прибутки від реалізації солі. Становище і робочі кадри солеварень. Участь солеварів і місцевого населення у козацьких повстаннях XVII-початку XVIIІ ст.
научная работа [178,0 K], добавлен 20.09.2010Наукова реконструкція, осмислення й комплексний аналіз процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні. Розгляд і вивчення різних технологій збереження документів. Характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 03.05.2019Русская культура в период становления централизованного государства с XIV по XVII века. Формирование культурно-хозяйственного центра вокруг Московского княжества (XIV-XV вв.). Архитектура и изобразительное искусство России второй половины XV – XVII веков.
реферат [57,9 K], добавлен 29.04.2011Історія виникнення Почаївської Лаври: перша фундаторка монастиря - Анна Гойська, магнат Андрій Ферлей. Почаївський монастир у ХVІІ столітті: ініціатор будівництва Успенського собору – Потоцький. Святиня на порозі ХХІ століття: ігумен Амфілохій.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 06.08.2008Біографія. Смерть Хмельницького. Прихід до влади І. Виговського. Гадяцький договір і початок збройного конфлікту. Кінець гетьманування Виговського і його смерть. Виговський започаткував трагічну галерею гетьманів другої половини XVII – XVIII ст.
реферат [25,2 K], добавлен 28.02.2007Отечественные историки о причинах и сущности смутного времени в России на рубеже XVI-XVII вв. Царь Борис Годунов. Правление Лжедмитрия I, Василия Шуского. Закрепощение русского крестьянства. Народные восстания, бунташный век. Сословие в России XVII в.
презентация [3,6 M], добавлен 25.09.2013Особенности социально-экономического положения в России в XVII в. Обобщение основных причин классовых противоречий. Церковная реформа 50-60-х гг. XVII в. и церковный раскол. Взаимоотношения властей и казачества. Восстание под предводительством С. Разина.
реферат [32,9 K], добавлен 21.01.2011Зміцнення Київської держави за часів правління Володимира Великого: боротьба з печенігами, об'єднання східно-слов'янських земель; введення християнства на Русі. Запорізька Січ наприкінці XVII–XVIII ст.: початок, занепад і ліквідація запорізького козацтва.
контрольная работа [67,9 K], добавлен 13.09.2012Утварэнне Рэчы Паспалітай. Войны сярэдзіны XVII - пачатка XVIII ст. Гаспадарчае развіццё беларускіх земляў у другой палове XVI - першай палове XVII ст. Гаспадарчае развіццё беларускіх зямель у XVII-XVIII ст. Эканамічны ўздым на Беларусі ў XVIII ст.
курсовая работа [96,9 K], добавлен 21.01.2011Казахское ханство в XVI-XVII вв., национальная система управления, основанная на родоплеменных традициях. Кочевое и полукочевое скотоводство. Последствия открытия морского пути на Восток. Присоединение к ханству Туркестана во второй половине XVII века.
презентация [73,1 K], добавлен 20.12.2011Дія української просвітницької самоорганізації, що діяла в другій половині XIX – першій половині XX ст. у Східній Галичині під назвою "Просвіта". Перший вияв діяльності "Просвіти". Тематика книжок про потреби галицьких русинів, про шляхи їх розвитку.
реферат [35,3 K], добавлен 03.11.2011Молдавия и Валахия в международных отношениях в восточной и юго-восточной Европе в XVII в. Международная обстановка в центральной части Балканского полуострова в 50-70-е гг. XVII в. Балканские народы во время войны Священной Лиги с Османской Империей.
дипломная работа [69,0 K], добавлен 28.12.2016
