Громадські організації переселенців з Польщі та їх нащадків в Україні

Одному з нас, Юрієві Макару, протягом останньої декади минулого століття і на початку нинішнього доводилося часто зустрічатися з Євгеном Контролевичем, переписуватися з ним, вести телефонні розмови, обмінюватися новими книгами, в яких висвітлювалася доля наших знедолених краян. До речі, в Архіві родини Макарів зберігається лист від Євгена Контролевича від 20 грудня 1996 р. на ім'я Юрія Макара з проханням надіслати інформацію про себе та інших відомих йому вихідців з Холмщини чи Підляшшя, які "своїми діями, розумом і працею здобули гідне становище в суспільстві" [8]. Йшлося тоді про збір матеріалів до книги Михайла Горного, яка вийшла наступного року під назвою "Українці Холмщини і Підляшшя. Видатніші особи ХХ століття". На той час це була чи не найперша публікація подібного жанру. Вона набула широкого розповсюдження у місцях проживання вигнаних з рідних земель холмщаків і підляшуків, в Україні та інших державах світу. Про це можна говорити хоча б з посилань науковців на неї в Україні, Польщі, Канаді - зрештою всюди, де цікавляться даною проблематикою. А Євген Контролевич, як голова тернопільської "Холмщини", із земляками з інших областей України, входив до групи ініціаторів, які взялися збирати необхідні матеріали до згаданої книги [29, с. 9-10; 8].

Повертаючись до товариства, слід зазначити, що воно невдовзі після свого виникнення об'єднувало понад 300 активних членів - з середовища холмщаків, надсянців, лемків. Доволі частими були випадки, коли створення і функціонування місцевих товариств визначалось тим, звідки походив енергійний організатор. І якщо виникало товариство холмщаків, надсянців чи лемків, то до нього приєднувались або хоча б відвідували його заходи ті, хто не був у даному конкретному випадку, наприклад, холмщаком, коли мова про осередок Холмщини. Або ж, навпаки, не був лемком або надсянцем, якщо йдеться про осередки Лемківщини чи Надсяння. В усякому випадку, в районах області діяло вісім осередків тернопільської Холмщини [29, с. 630; 8].

За роки, що пройшли, рада товариства холмщаків провела ряд наукових конференцій, спільно з Тернопільським педагогічним інститутом (тепер - національний педагогічний університет) імені Володимира Гнатюка, які стосувалися, як і в інших областях України, де проживали вигнанці з Холмщини і Підляшшя, як, до речі, з усього Закерзоння, наболілих проблем, пов'язаних з депортацією з Польщі, акцією "Вісла", поневіряннями після переселення тощо. Лише у 90-х рр. минулого століття нам довелося взяти участь у таких двох заходах, які пройшли в Тернополі - це міжнародна наукова конференція "Еміграція, історія, література" (17-18 вересня 1996 р.) та "Українсько- польський симпозіум" (16-20 червня 1997 р.). Доводилося в ті роки побувати на запрошення голови і на зборах-конференціях холмщаків [8].

З того, що нам відомо, тернопільське товариство підтримувало контакти із львівськими і київськими побратимами. Зокрема, ще до його виникнення у Тернополі чимала група холмщаків звідти взяла участь в Установчих зборах у Львові, коли в лютому 1990 р. створене перше в Україні товариство холмщаків [8].

Щоб не втрачати віковічних традицій рідного краю, тернопільські холмщаки створили фольклорний хор "Голоси Холмщини", виступи якого користувалися широкою популярністю не лише вихідців звідти. Авторам проекту складно вдатися у деталі діяльності тернопільської "Холмщини", бо в нашому розпорядженні обмаль інформації. Якщо говорити простіше, то діловодство в товаристві, на відміну від інших областей, велося не дуже ретельно. Можливо, це пов'язано з тим, що перший голова тривалий час хворів. Мова про Євгена Контролевича. Його наступник Євген Король теж мав проблеми зі здоров'ям. Обидва вони залишили цей грішний світ. Керівництво товариством перейшло до заступника голови Євгена Ярмошевича, уродженця села Докудова, повіту Біла Підляська, з яким власне й співпрацюють автори проекту. За його даними, після відходу першого голови робота товариства дещо занепала. За часів головування Євгена Короля вона значно пожвавилася, насамперед це стосується 20052007 рр. Загалом впродовж 2005-2012 рр. регулярно проходили засідання Ради товариства, на яких постійно обговорювалися болючі для вигнанців проблеми. Організовувалися зустрічі з холмщаками як в обласному центрі, так і в селах області, поїздки на конференції до Львова та інших міст, виступи згаданого гурту "Голоси Холмщини" тощо. Товариство запровадило проведення щорічної панахиди за загиблими і померлими земляками у Надставній церкві у Тернополі, а також у церкві села Лошнова Теребовлянського району [8].

Як вважає Євген Ярмошевич, у ті роки відновилися зв'язки тернопільської "Холмщини" з відповідником на Львівщині, дещо пожвавились контакти з київською "Холмщиною". Після смерті Євгена Короля розпочалася нова смуга занепаду діяльності товариства. Причину такого явища Євген Ярмошевич вважає у відсутності його керівника. Добре було б, якби холмщаки Тернопілля спромоглися остаточно відновити свою діяльність в ім'я збереження історичної пам'яті про своє походження. За інформацією, отриманою від Євгена Ярмошевича, найбільш організованим залишається осередок в селі Лошнів Теребовлянського району, керівником якого є Володимир Кварцяний. Загалом же на сьогодні членами товариства Холмщина в Тернопільській області є приблизно 90 осіб [8].

На завершення розмови про товариство холмщаків Тернопілля хотілося б підкреслити, що авторам проекту неоціненну допомогу у з'ясуванні його діяльності подали науковці тернопільських вузів. Передусім, сказане стосується доцента Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Володимира Кіцака, до речі, лемківського походження. Він сам із проблем депортації українців з Закерзоння до УРСР захищав свого часу кандидатську дисертацію. Збираючи для неї матеріали в області, заодне збирав спогади й для нашого проекту, передавши їх нам добрих два десятки протягом першої декади нинішнього століття. Інший, доктор політичних наук з Тернопільського національного економічного університету Микола Лазарович, надає нам суттєву допомогу у відтворенні історії створення та діяльності тернопільської Холмщини, відшукуванні переселенців-ветеранів тощо.

Звичайно, прикро, що наша розповідь про товариство холмщаків у Тернопільській області значно коротша від розповідей про товариства в інших областях. Хочеться сподіватися, що тернопільські холмщаки та їх нащадки прикладуть зусиль і запрацюють потужніше.

Автори проекту добре розуміють, що запал, який охопив депортованих з Польщі українців на хвилі здобуття Україною незалежності, поступово спадав. Те, що виникло 16 товариств у 14 областях, факт відрадний. Проте, реально діяли лише чотири з них, описані вище. Ми написали про них так, як могли зорієнтуватися з наявних публікацій, матеріалів інтернет-сторінок, особистих архівів, зустрічей з керівниками товариств та їх активними учасниками.

Нашою палкою мрією, як і кожного вигнанця з рідних земель, є те, щоб зберегти для наступних поколінь пам'ять про нашу минувшину і те, щоб вони знали про своє походження. А цього можна досягти, коли місцеві товариства будуть продовжувати діяльність у даному напрямку.

Список використаних джерел

1. Макар Ю., Горний М., Макар В. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915-1947). Дослідження. Спогади. Документи. У трьох томах. Т.

2. - Чернівці: "Букрек", 2014. - С. 131-132, 141-142, 310, 497-502, 608-611. 2. Боровик О., Боровик А. Трагедія Холмщини. - Рівне: Рівненська друкарня, 2004. - С. 208-231.

3. Онуфрійчук М., Засадко І. Літопис Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства "Холмщина": 1990-2005 рр. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. - 92 с.

4. Онуфрійчук М., Журавльова Н. Літопис Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства "Холмщина": 2005-2010 рр. - Луцьк: Надстир'я, 2010. - 140 с.

5. Особистий архів Миколи Онуфрійчука.

6. Всеукраїнська організація "Конгрес українців Холмщини і Підляшшя". 20 років Рівненському товариству "Холмщина". - Рівне, 2011.

7. Чудотворна Ікона Холмської Богородиці. Повернення з небуття. - Луцьк: Ініцвал, 2003. - 36 с.

8. Архів родини Макарів.

9. Онуфрійчук М. Холмському роду нема переводу. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. - 164 с.; Онуфрійчук М., Журавльова Н. Нас поріднила Холмщина й Волинь. - Луцьк: Волинська обласна друкарня 2010. - 288 с.

10. Онуфрійчук М. Дзвони Холмщини. - Луцьк: Ініціал, 2012. - 51 с.

11. Ти не згасла, зоре ясна. Пісні Холмщини і Підляшшя / Йосип Струцюк, Мирослав Стефанишин, Микола Онуфрійчук. - Луцьк: Ініціал, 2006. - 352 с.

12. Про товариство //http://holm/kiev/ua/?page=58lang=1&cath=18.

13. Холмщина українська історична земля... [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://holm/kiev/ua/?page=58lang=1&cath=18.

14. Статут товариства [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://holm/kiev/ua/?page=58lang=1&cath=18.

15. Члени Київського товариства "Холмщина" - інтелектуальна еліта України. Видатні вчені [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://holm/kiev/ua/?page=58lang=1&cath=18.

16. Гриб Н. Лекарственные растения против онкологических заболеваний. Справочник народного целительства. - Киев: Пресса Украины, 2012. - 208 с.

17. Енциклопедія Сучасної України (ЕСУ). - Т. 8 - Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. - С. 28.

18. ЕСУ. - Т. 6 - Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.

19. Борисенко В. Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дослідження. - Київ: Родовід, 1997. - 384 с.

20. Трагедія українців Польщі. - Тернопіль: Тернопіль, 1997. - 440 с.

21. Український здвиг. Т. 1. Закерзоння. 1939-1947. - Київ: Українська видавнича спілка, 2004. - 840 с.

22. Українські історики ХХ століття. Бібліографічний довідник серія: Українські історики. - Вип. 2. - Ч. 1. - Київ - Львів, 2003. - С. 348-349.

23. Тимошик М. Голгофа Івана Огієнка: українознавчі проблеми в державотворчій, науковій, редакторській та видавничій діяльності. - Київ, 1997.

24. Тимошик М. "Лишусь навіки з чужиною": Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження. - Київ - Вінніпеґ, 2000.

25. Підкомітетські слухання "Трагедія українців Закерозоння - злочин комуністичного режиму" (до 70-их роковин початку депортації українців з території Польщі). 16 вересня 2014 року. Конференц-зал Верховної Ради України. - Репринт. - 24 с.

26. Львівське суспільно-культурне товариство "Холмщина". Товариству "Холмщина" 20 років // Збірник статей, 2010. - С. 3.

27. Макар Ю. Трагічне семидесятиліття // Україна-Європа-Світ. Міжн. зб. наук. праць. Серія: історія, міжнародні відносини. Гол. ред. Л.М. Алексієвець. - Вип. 13. - Тернопіль, 2014 - С. 97.

28. Купріянович Г. Товариство "Рідна Хата" (1919-1930 рр.) // Надбужанщина: Сокальщина, Радехівщина, Кам'янеччина, Холмщина і Підляшшя, Берестейщина. Т. 4. - Львів - Торонто: НТШ, 2004. - С. 408-420.

29. Всеукраїнська організація "Конґрес українців Холмщини і Підляшшя". 20 Років рівненському товариству "Холмщина". - Рівне, 2011. - С. 9.

30. Горний М. Українці Холмщини і Підляшшя. Видатніші особи ХХ століття. - Львів, 1998. - С. 617.

31. Макар Ю. Історична Холмщина // Збори Всеукраїнської громадської організації. "Конґрес українців Холмщини і Підляшшя", м. Київ, 19 вересня 1999 р. - Рівне, 2000. - С. 21-29.

32. Бондарчук Ю.Ю. Шлях розпачу і надії. Соціально- економічні умови депортації та розселення на Тернопільщині українців із Польщі. - Тернопіль: ВПЦ "Економічна думка" ТНЕУ, 2012.

33. Контролевич Є. Така твоя доля, рідна хато. // Надбужанщина. С. 879-880.

Размещено на Allbest.ru