Походження хронографічних джерел початкового літопису: пункт відліку – "Хронограф за великим викладом"

Примітки:

1 - "Іудейський хронограф" наводиться тому, що в ньому редакція фраґментів із "Хроніки" не вповні тотожна повному перекладу й нетотожна тій, що присутня в текстах "родини" "ХВВ". В "ЕЛ-1" версія близька повному перекладу Амартола, із незначними різночитаннями (див.: Истрин В.М. Книгы временьныя... - Т.2. - С.87-88, 99).

2 - Творогов О.В. Материалы к истории, 3. - С.291. "ЕЛ-2" майже ідентичний повному перекладу "Хроніки" Амартола (див.: Летописец Еллинский и Римский. - Санкт-Петербург, 1999. - Т.1. - С.184). Указаний фраґмент див. також у хронографі "особого вида 1691 г." (Анисимова Т.В. Хроника Георгия Амартола. - С.352).

3 - У старшому Троїцькому списку Амартола "бывающа". Вірогідно, у початковій версії перекладу було "обаваеми", зіпсоване на досить ранньому етапі побутування тексту, а далі під час переписування та подальшої переробки накопичувалися помилки.

4 - ІХ та НПЛ мл "ключися", ЛРА "случися" (The Povest' vremennykh let: An Interlinear Collation and Paradosis / Ed. by D. Ostrowski [Harvard Library of Early Ukrainian Literature. - Vol.X]. - P.2. - Cambr., Mass., 2003. - Р.1307).

5 - НПЛ мл являтися имъ.

6 - НПЛ мл одежа златы имущиемъ (за АТ, К одежи, имущимъ).

7 - Х обоамо являемы, И обоявьляюще^м, Р объяв^ляемы, А обьявляемы; НПЛ мл обавляемые (далі проп. и).

8 - ІХ НПЛ мл дод. рати; РА проп. нашествие.

9 - У списку "Троїцького хронографа" НСРК F 15 (далі позначений як Нтр) - обоя бываемая.

Інший приклад. У "Троїцькому хронографі" бачимо деякі скорочення та зміни, але версія набагато ближча до повного перекладу Амартола, ніж до "ПВЛ" та НПЛ мл - із літописними варіантами збігається одне слово і два пропуски, різняться численні вирази. В "ЕЛ-2" редакція просто тотожна "Хроніці" Амартола:

Примітки:

1 - Творогов О.В. Материалы. - 3. - С.326-327. У "Повній хронографічній палеї" текст близький до версії "Троїцького хронографа" (за схемою О.В. Твороґова, це фраґмент №352 (див.: Творогов О.В. Древнерусские хронографы... - С.255). Наводжу тут за рукописом Поґодінський №1435 (РНБ): "...и звезда велиа явися на запада испущаючи луча, иже именоваху Лампидию, рекше блестанницю, и бысть за днии 20 сиаюттти. по времени етері бысть звіздамь течение с вечера и до утра, яко вси глаго- лати, яко падають звезды, и за мало пакы солнце без начала сиаше. крамолы же недузі и умертвие человеком не престааше гріх ради наших" (арк.432 зв. - 433). Щиро вдячна Є.Ґ.Водолазкіну за уточнення. В "Іудейському хронографі" відповідного запозичення з Амартола немає. У хронографі "особого вида 1691 г." з різночитань можна відзначити: ".на западе... Лампадію, рекше блистаничю, і бысть за 20 дніи сіяющи. по времени же етері... солнце без начала сіяше (див.: Анисимова Т.В. Хроника Георгия Амартола. - С.378-379).

2 - В "ЕЛ-1" фраґмент відсутній, "ЕЛ-2" - відповідає повному перекладу Амартола, без вставок чи скорочень (Летописец Еллинский. - Т.1. - С.379).

3 - НПЛ мл за 20 днии.

4 - НПЛ мл падуть.

5 - Нтр съпадають, у Троїцькому №728 помилка.

Третій випадок: "ПВЛ" та НПЛ мл, "Троїцький хронограф" і "Повну хронографічну палею" зближує два скорочення, натомість розділяють численні текстуальні особливості:

Примітки:

1 - Творогов О.В. Материалы. - 3. - С.340. В "ЕЛ-2" - за повним перекладом Амартола (див.: Летописец Еллинский. - Т.1. - С.426).

2 - Це фраґмент №395 за нумерацією О.В. Твороґова, текст близький до версії Троїцького, із незначними різночитаннями. У Поґодінському №1435 арк.437.

3 - РА дод. цри.

4 - НПЛ мл К: на небеси бысть, АТ: бьсть на небеси.

5 - Л о^тторваху; так АХ НПЛ мл (АТ, К отторгахуть), Р оторгахоу, И оттергаху.

6 - НПЛ мл видящимъ имъ.

7 - НПЛ мл К возніяся / АТ възниася.

8 - так І, Л мыка, РА мечка, Х НПЛ мл (АТ) мъска.

9 - НПЛ мл языкомъ.

10 - Нтр етероу, у Троїцькому №728 помилково: тероу.

11 - Нтр немає повторення.

12 - Нтр дод. и.

Щодо скорочень - манера відсікання зайвих деталей та деякого спрощення важких грецизованих зворотів була загальноприйнятою серед середньовічних книжників, котрі працювали з перекладними пам'ятками Принципи скорочення більш-менш подібні. Ось як, наприклад, урізано текст "Хроніки" Малали. Нижче в лівій колонці таблиці - повний текст Малали з "Іудейського хронографа", у правій - переробка з "Софійського короткого хронографа". Перший подано за вид.: Истрин В.М. Хроника Малалы... - С.19; другий за: Творогов О.В. Материалы к истории русских хронографов. 2. Софийский хронограф и "Хроника Иоанна Малалы" // ТОДРЛ. - Т.37. - Ленинград, 1983. - С.195.

. Детальний аналіз демонструє, що в літописах і текстах "родини" "ХВВ" маємо кілька спільних скорочень та одну лексичну заміну ("сияше" замість "світяше") Виявлено одну лексичну заміну, яка, до того ж, не належить до рідкісних. Подібні приклади незалежної однакової правки в текстологічних студіях трапляються. Крім усього іншого, слід ураховувати й те, що остання третина текста Амартола відсутня у старшому Троїцькому списку Московської духовної академії №100, що датується дослідниками XIII - початком XIV ст. (див.: Анисимова Т.В. Хроника Георгия Амартола. - C.41 і наст.). У виданні В.М. Істріна (Книгы временьныя. - Т.1) межа пролягає по с.412. Відповідно, у нас залишаються читання так званої 2-ї редакції. Стему див.: Летописец Еллинский... - Т.2. - С.146. На жаль, нове видання Амартола (див.: Матвеенко В., Щеголева Л. Книгы временные и образные Георгия Монаха. - Т.1. - Ч.1-2. - Москва, 2006) здійснене лише в межах неповного старшого Троїцького списку, хоча зараз відомі ще два представники ранньої редакції: Ермітажний та Синодальний. Дослідники проводили порівняння вибраних різночитань хронографічної редакції. Воно дає надзвичайно цінний матеріал, але є неповним (див.: Творогов О.В. Древнерусские хронографы. - С.100 та ін.; Водолазкин Е.Г. Хроника Амартола в новонайденных списках // ТОДРЛ. - Т.45. - Санкт-Петербург, 1992. - С.322-332).. Абсолютна більшість характерних читань "ПВЛ" і НПЛ мл хронографічними творами не підтверджується. Якщо вжити найобережніші дефініції, думка про запозичення з Амартола у "ПВЛ" та НПЛ мл, подані у версії "ХВВ", викликає великий сумнів.

Утім, можуть заперечити - раптом саме скорочення були характерні для 1-ї редакції "ХВВ", а в літописному тексті сталася їх подальша обробка? На жаль, значні фраґменти з "Хроніки" Амартола, що надаються до текстологічного аналізу та присутні одночасно в "ПВЛ" і НПЛ мл, фактично вичерпані матеріалом статті 1065 р. Другий випадок, на який часто покликаються у працях про ранні літописи - опис походу русі на Царгород під 6428 р. (920 р.) у НПЛ мл та під 6449 р. (941 р.) - у "ПВЛ". Однак у НПЛ мл тут складна композиція джерел із текстів "родини" "ХВВ" та невеличких включень власне із "ПВЛ". Своєю чергою, остання скомпонована з повного перекладу "Хроніки" Амартола та із житія Василія Нового, і не залежить від "ХВВ" Підтверджується думка О.О. Шахматова, котрий уважав, що укладач "ПВЛ" залучив повний переклад Амартола (див., напр.: Шахматов А.А. Повесть временных лет и её источники. - С.54-57, 69-72) і не підтверджуються доводи О.В. Твороґова, що "ПВЛ" залежить від "ХВВ" (див., напр.: Творогов О.В. Повесть временных лет и Хронограф. - С.111). Див.: Вилкул Т.Л. "Посла князь Игорь на грекы вои.": Источники статьи 6428 г. .... Хоча в основу обох літописних повідомлень у кінцевому підсумку покладено текст Амартола, безпосередні джерела не збігаються й, таким чином, цей матеріал не можна долучати до розгляду.

Відтак звернімося до третього арґументу: у спільних фраґментах "ПВЛ" та НПЛ мл постулюється присутність цитат тільки з хронографа, у них не має бути запозичень із повного перекладу "Хроніки" Амартола. Слід підкреслити - для захисту традиційних поглядів послідовників О.О. Шахматова це нібито факультативне положення вкрай важливе. Резони прості: саме так доводиться "проста" компоновка НПЛ мл та "складна", "надбудована" - "ПВЛ" (тут маса запозичень із повного перекладу "Хроніки"). Натомість якщо у НПЛ мл наявні фраґменти як із текстів "родини" "ХВВ", так і з повного перекладу Амартола, це означає складну компоновку НПЛ мл і схиляє до думки про переробку та скорочення "ПВЛ" новгородським книжником.

У новгородському літописі, справді, не побачимо значної кількості включень з Амартола, засвідчених у "ПВЛ". Це не дивно, адже в ньому кардинально перероблено початкову частину і відсутнє завершення 1110-х рр., що рясніє хронографічними ексцерптами. Однак у спільному тексті НПЛ мл - "ПВЛ" наявні інші цитати з Амартола. Вони не мають відповідників у жодному хронографі, а відтак можуть походити лише з повного перекладу "Хроніки". Укажу лише два приклади з періоду князювання Володимира Святославича Детальн. див.: Вилкул Т.Л. Повесть временных лет и Хронограф // Pataeoslavica. - T.XV. - №2. - Cambr., Mass., 2007. - Р.56-116; Её же. О происхождении "Речи Философа" // Ibid. - Т.ХХ. - №1. - Cambr., Mass., 2012. - Р.1-15; Её же. Древнеславянский перевод Хроники Георгия Амартола в Повести временных лет и Новгородской первой летописи младшего извода // Древняя Русь (у друку)..

У статті 980 р. князь Володимир порівнюється із Соломоном: "б? бо женолюбець. якоже и Соломанъ. б? бо рече оу Соломана женъ 700 а наложниць 300" ПСРЛ. - Т.1. - Стп.80.12-13; Новг.І. - С.128-129.. Текст запозичено з Амартола: "ц^срь Соломонъ б? женолюбець и бяхоу емоу владоуще. ш.. и наложніць.т (700... 300 - Т.В.)" Истрин В.М. Книгы. - Т.1. - С.147-148.. Таку атрибуцію унаявнює порівняння з 3 Цар.11.3, до якого в кінцевому підсумку апелює наведений пасаж. Цифри "700" та "300" присутні у 3 Цар., але інакше перекладено "зн цйлпгхjнбйпт" Фраґмент Септуаґінти, що послугував у кінцевому підсумку джерелом обох текстів: "каї 0 BaoiAeOg SaXQpQv nv фlXоYUvalоg. [.] каї n°av аОтй архоиааї ёптакОашъ каї паХХакаї тріакОаїаї". (як: "б? любя жены") і замість "наложьниць" бачимо "хотии": ".. .и ц^срь Соломонъ б? любя жены з?ло... и бы^с емоу женъ ведениць. з ?. со^т. а хотіи.т" Цит. за "Віленським хронографом" (арк.358) і "Троїцьким хронографом" (арк.131 b). У другому у цій частині копіюються біблійні книги, хронографічно-палейні доповнення відсутні. У "Повній палеї" - також версія біблійного четієго перекладу: "И црь Соломонъ бі любя жены sіло... и быс емоу женъ вдовиць.ф. а хотш.т." (за списком: Поґодінський №1435, РНБ, арк.343 зв.). У "Короткій палеї" та "ЕЛ-2": "Бяше же у Соломона женъ 700, а наложниць 300" (див.: Водолазкин Е.Г. Краткая хронографическая палея. Текст. Вып.3 // ТОДРЛ. - Т.61. - Санкт- Петербург, 2010. - С.373-374; Летописец Еллинский и Римский. - Т.1. - Санкт-Петербург, 1999. - С.15). Версії "Короткої палеї" та "ЕЛ-2" ближчі до "ПВЛ" і НПЛ мл, однак це пам'ятки пізні, позначені впливом, у тому числі, літописів новгородсько-софійської групи. До того ж в обох текстах узагалі немає про "женолюбие" Соломона..

Аналогічна картина у "Промові філософа" під 986 р., де цитата з Амартола послуговує заміною кількох біблійних віршів на завершенні Второзаконня та на початку Книги Ісуса Навина та різко відрізняється від повного біблійного тексту.

Примітка:

1 - У квадратних дужках - доповнення з інших рукописів, якщо вони відповідають грецькому тексту, у фіґурних дужках - невірні читання Віленського.

Аналіз усієї серії виявлених запозичень показує, що значна їх частина відсутня як у "родині" "ХВВ", так і в інших хронографічних компіляціях Це з'ясовується через порівняння рукописів, видань повного перекладу Амартола та "ЕЛ-2", частини "Троїцького хронографа", фраґментів "Іудейського хронографа", і завдяки детальному опису складу всіх ранніх представників "ХВВ", зробленому О.В. Твороґовим. Опис див.: Творогов О.В. Древнерусские хронографы... (Приложение). - С.237-304.. Отже можна з упевненістю стверджувати, що у спільному тексті НПЛ мл - "ПВЛ" використано повний переклад Амартола.

Загалом, немає підстав уважати, що хронографічні запозичення ранніми літописцями зроблено у два прийоми - спочатку з хронографа (і цей текст так званого "Початкового зводу" відбився у спільних читаннях НПЛ мл та "ПВЛ"), а згодом - із "Хроніки" Амартола (і ця стадія роботи відбилася тільки у "Повісті"). Арґументи на користь такої теорії не мають доказової сили. По-перше, подвійне посилання на "літописання Георгія" та "літописання грецьке" не можна тлумачити як указівку на хронограф та повний переклад Амартола. Найімовірніше, воно викликане користуванням текстами двох хронік - Амартола та Малали. По-друге, подібність фраґментів з Амартола у статті "ПВЛ" та НПЛ мл 1064 р. і текстів окремих представників "родини" "ХВВ" виявилася вкрай частковою. Це явище, скоріше за все, пояснюється однаковою технікою скорочення, притаманною багатьом давньоруським книжникам.

Воно не свідчить про запозичення з хронографа. По-третє, у спільному тексті НПЛ мл - "ПВЛ" присутні цитати з повного перекладу Амартола. Це означає, що укладачем НПЛ мл залучалися, принаймні, дві версії хронографічних текстів. Картина користування творами хронографії в новгородському літописі набагато складніша, ніж це собі досі уявляли.

Немає також вагомих підстав убачати у "ПВЛ" запозичення з хронографічної версії Амартола. У Початковому літописі підтверджується використання тільки повного перекладу "Хроніки". Зрозуміло, літописець застосовував різні прийоми роботи з хронографічними уривками: дослівне копіювання довгих текстів, копіювання коротких фраґментів, скорочення та переробку - але це нормальна практика середньовічних книжників. Більше того, деякі особливості цитування свідчать про те, що масу хронографічного матеріалу внесено в "Повість" однією рукою Ця обставина важлива, оскільки запозичення з Амартола спостерігаються в різних літописців, однак у "ПВЛ" маємо справу також з єдністю ідейно-тематичною, а не лише з подібністю джерельного корпусу.. Тісно пов'язані одна з одною цитати з недатованого вступу "ПВЛ", статей 1065 та 1114 рр. Під 1065 р. уміщено тематичний блок описів "знаменій" та "явлень чудес". Указівки на сторінки та рядки видання "Хроніки" Амартола: 200.16-17, 262.17, 421.1-7, 428.20-25, 479.16-25. Між другим та третім фраґментами "Хроніки" спостерігається великий розрив, а недостатня частина серії "знаменій", 325.25 та 402.29-30, відшукується у статті під 1114 р. При цьому записи 1114 р. тематично й текстуально перегукуються зі вступом "ПВЛ". Вставка з Малали, якою продовжуються цитати з Амартола, тут починається з того, що привертало головну увагу літописця у вступі. Пор.: "по потопт. первиє снве Ноєви. разделите/, землю" - "и бысть по потопа и по раздтленьи языкъ, поча црь ствовати первое Местромъ от рода Хамова" ПСРЛ. - Т.1. - Стп.1.2-3; Т.2. - Стп.278.9-10. Детальн. див.: Вилкул Т. Повесть временных лет и Хронограф... - С.88.. Крім того, щільний зв'язок існує між вступом, "Промовою філософа" та деякими зворотами у статтях "ПВЛ" до 1097 р. На перших двох ділянках знаходимо, зокрема, схожу за тематикою та складом вибірку з біблійних і хронографічних джерел Вилкул Т.Л. О происхождении "Речи Философа". - С.10-14..

Таким чином, три арґумента ("три кити") послідовників О.О. Шахматова перетворюються на свою протилежність. Додається четверта точка опертя критиків теорій О.О. Шахматова та В.М. Істріна - джерельна й тематична взаємопов'язаність тих ділянок тексту літопису, які збережено одночасно в НПЛ мл та "ПВЛ", із тими, що дійшли лише у "ПВЛ". Підсумовуючи: усе це свідчить на користь гіпотези про переробку та скорочення в НПЛ мл тексту "ПВЛ".

Хронографи: виникнення текстів. Немає сумнівів, що спільне походження мають пам'ятки "родини" "ХВВ", оскільки у цьому колі текстів між "Троїцьким хронографом", повною та короткою хронографічними палеями та "ЕЛ-2" виявлено й подібну компоновку джерел, і точні текстуальні збіги Творогов О.В. Древнерусские хронографы.; Творогов О.В. Летописец Еллинский. - Т.2.. Однак "родина" "ХВВ", усупереч традиційним поглядам, немає стосунку до "ПВЛ". Дані вказують на те, що так звана "перша редакція" "ХВВ" - річ примарна, а "родина" виникла у ХІІІ (?) - XIV ст.

У групі хронографічних компіляцій, що не належать до кола "ХВВ", також виявлено несумісні з датою "ХІ ст." складові. Так, вступна частина "ЕЛ-1" та "ЕЛ-2", спільна для обох видів "Еллінського літописця), включає фрагменти "16 слів" Григорія Богослова з коментарями Нікіти Іраклійського; подібну (але не тотожну) вибірку з "16 слів" віднайдено в "Іудейському хронографі" Подібність вибірки пояснюється однаковим завданням - віднайти свідчення стосовно "еллінства", тобто грецького та римського язичництва, а також порівняно невеликим обсягом матеріалу. Щодо запозичень із Нікіти Іраклійського див.: Буланин Д.М. Античные традиции в древнерусской литературе XI-XVI вв. - Munchen, 1991. - С.158; Thomson F. The Myth of a Slavonic Translation of Pseudo-Nonnus' Scholia Mythologica in Orationes Gregorii Nazianzeni // Palaeobulgarica/Старобългаристика. - Т.18. - №3. - София, 1994. - С.91-92; Иванов С.А. Мифологический конвой "басни о Совии" в составе Иудейского хронографа // Славяноведение. - 2010. - №2. - С.63-71; Вилкул Т. Создание Совия: работа составителя Иудейского хронографа (ХШ в.) // Istorijos saltiniq tyrimai. - Vilnius, 2010. - S.11-32.. Нікіта Іраклійський - візантійський автор другої половини XI ст., у Русі переклади його коментарів до слів св. Григорія могли з'явитися не раніше середини XII ст. Висловлювалося припущення, що перекладачем був Климент Смолятич (див.: ПоныркоН.В. Был ли Климент Смолятич создателем первого славянского перевода Толкований Никиты Ираклийского на 16 Слов Григория Богослова // ТОДРЛ. - Т.59. - Санкт-Петербург, 2008. - С.133-143). Критику положень Н.В. Понирко див.: Бруни А.М. К сопоставительному изучению византийской и древнейшей славянской традиций толкований Никиты Ираклийского к Словам Григория Богослова // Палеография, кодикология, дипломатика: Современный опыт исследования греческих, латинских и славянских рукописей и документов: Мат. междунар. науч. конф. в честь 75-летия д-ра ист. наук, чл.-кор. Афинской академии Б.Л. Фонкича, Москва, 27-28 февраля 2013 г. - Москва, 2013. - С.29-42. Якщо переклад за часів Климента Смолятича не підтверджується - тоді найранішими свідками перекладу коментарів Нікіти Іраклійського є "Іудейський хронограф" та ще один збірник ХІІІ ст. Можуть заперечити, що у хронографічних компіляціях склад був оновлюваним. Той чи інший змістовний елемент за примхою укладача або редактора легко замінювався на інший подібної тематики. Це зауваження, у принципі, справедливе, однак відкидання пізніх складових у хронографах та палеях робить неможливою будь-яку спробу датування цих наскрізь мозаїчних компіляцій. До того ж дані хронографічних збірників підкріплюються свідченнями літописів.

Запозичення з хронографічних творів у літописних зводах традиційно слугували контрольними текстами у визначенні глибини хронографів. Застосовуючи ще раз це мірило, для ХІ-ХІІІ ст. отримуємо таку картину. У "ПВЛ" сліди користування хронографом визначено невірно, насправді маємо справу із запозиченнями з повних версій хронік Амартола та Малали. Не знав хронографа й укладач продовження "ПВЛ" у Київському зводі (початок ХІІІ ст.) Щодо дати укладення Київського зводу див.: Толочко А.П. О времени создания Киевского свода "1200 г." // Ruthenica. - T.V. - К., 2006. - С.73-87.. Принаймні виявлена мною вибірка з Амартола показує, що більшість фрагментів могли потрапити сюди тільки з повного перекладу "Хроніки", адже їх не містить жоден із хронографів Вілкул Т.Л. Хроніка Георгія Амартола у Київському літописному зводі // Київська старовина. - 2012. - №3. - С.69-78.. Першим свідком знайомства з хронографічними компіляціями є Галицько-Волинський літопис другої половини ХІІІ ст. При цьому, однак, не йдеться про "ХВВ". Уважають, що галицька (холмська) частина зводу зроблена тим самим колом книжників, що й "Іудейський хронограф". Утім, і тут маємо справу з непростим співвідношенням джерел, адже в Галицько-Волинському літопису знаходять фрагменти "Хроніки" Малали, відсутні в "Іудейському хронографі" В "Іудейському хронографі" Малала копіюється тільки в обсязі перших 10 книг, а в Галицько-Волинському літопису знайдено запозичення з 15-17 книг "Хроніки".. Отже дані літописів підтверджують наведені вище спостереження, зроблені на матеріалі текстів хронографів самих по собі. Відсутній твердий ґрунт, аби вказати на час укладання перших давньоруських хронографів як на ХІ - початок ХІІ ст., що було б зіставним із періодом написання перших літописних зводів.

Підбиваючи попередні підсумки, слід зауважити наступне. Попри те, що до остаточних рішень ще далеко й більшість хронографічних пам'яток досліджено неповно, літописний і хронографічний "пункти відліку", вірогідно, краще розмежувати. Слідів "ХВВ" в XI ст. немає, а пам'ятки "родини" "ХВВ" містять складові, що вказують на пізніший час. Компіляції поза цією "родиною", "Іудейський хронограф", "ЕЛ-1" тощо також виникли не в ХІ ст. Поки що як робочу можна запропонувати таку гіпотезу. Хронографи "запізнилися" порівняно з літописами й почали укладатися у ХІІІ (?) ст. Як уже відзначалося, у Київському зводі, утвореному на початку ХІІІ ст., ще не простежується знайомство з хронографом, однак для другої половини ХІІІ ст. вже маємо "Іудейський хронограф". Подібно до ранніх збірок Збірки сталого складу формуються переважно в XV-XVI ст., перед тим маємо "изборы" окремих книжників., перші хронографи, розширені та скорочені, являли собою індивідуальні компіляції, склад яких залежав від набору текстів, доступних тому чи іншому книжнику. Немає спільного протографа, від якого йдуть усі наявні пам'ятки. Окремі лінії текстуальної залежності простежуються між "Іудейським хронографом" та "Софійським хронографом", між "ЕЛ-1" й "ЕЛ-2", "Толковою палеєю" та "Повною хронографічною палеєю", у творах "родини" "Хронографа за великим викладом", однак вони не свідчать про походження з єдиного центру. Відповідно, можна стверджувати про поліцентричність цього типу компілятивної творчості у середньовічній Русі. Першими свідками поціновування та збирання хронографічних текстів стали ранні літописи. Однак, судячи з усього, літописці XI-XII ст. працювали з повними перекладами хронік та історій. У тому числі з повними перекладами Амартола, Малали та деяких інших творів працював укладач "Повісті временних літ". Цей київський звід, вірогідно, і справді був тим "древнім ізводом" - текстом, який продовжували й від котрого відштовхувалися всі подальші літописці, включно з новгородськими.

Размещено на Allbest.ru