Локалізація Трахтемирова в ареалі пам’яток Черкащини: історіографія питання

Далі в книзі наводиться розподіл звісток за датами їх введення до наукового обігу. За підрахунками автора до 1859 р. було опубліковано лише 33 звістки або 19 відсотків. Упродовж наступних 75 років - золотого віку української історичної науки і станом на 1925 р. було введено в науковий обіг 144 звістки, або 85 відсотків загального числа. За переконанням вченого на кінець цього періоду об'єктивна передумова для написання наукової історії Трахтемирова - репрезентативна джерельна база - була створена.

Вважаючи, що дослідники скористалися з цього М. Жарких стверджує, що в 1892 р. у «Географічному словнику Польського королівства» була надрукована стаття Едварда Руліковського, яка надовго залишалась найкращою прагматично історією Трахтемирова. Утім, за твердженням автора, єдиним недоліком її була надмірна довіра до баторіанської легенди, яка була повторена цій статті (ще й з неможливою датою 1575 р.). Цей недолік було виправлено у книзі, згаданого вище. української історика Андрія Строженка «Стефан Баторій та дніпровські козаки» (1904), в який баторіанська легенда була ґрунтовно спростована. Далі, враховуючи прийнятого М.Жарким групування з періодом 25 років, наступні 75 років (1926-2000 роки) за його словами «був пропащий час і для історії і для історії Терехтемирова: джерельна база збагатилася аж на 9 звісток». Жодної значимої статті в цей час не з'явилося... Історіографія Терехтемирова останніх 25 років набула приміткового характеру [37, 238]. Утім автор був би не об'єктивним, якби не відзначив, що в часи незалежності, а конкретно в 1997-2012 рр., джерельна база збагатилася на 17 звісток і досягла позначки 100 відсотків. У цей час вийшла друком, вже названі нами статті В. Ластовського з історії Терахтемирова у XVIII ст. і публікація Р. Зимовця про кам'яні хрести регіону (зокрема, про хрест 1652 р. у Трахтемирові), ретельні археологічні розвідки В. Петрашенко та В. Козюби дозволили скласти детальну, згадану М. Жарких археологічну карту регіону. Автор також звертає увагу на праці вільні від баторієвської легенди і посилається на статті В. Щербака «Реєстрові козаки на державній службі» (2006) та «Генеза і становлення українського козацтва» (2007) , хоча у 2000-му році В. Щербак визнавав баторіанську легенду. Тепер доцільно зупинитися на питанні: якими є результати роботи автора. Ми їх знаходимо у вже згадуваному вище підрозділі «Реальна історія Терехтемирова».

Автор переконаний у доведенні таких тверджень: «1. Історія Терехтемирова 2 пол. 16-18 ст. виразно ділиться на реальну, основану на джерельних даних, і фантастичну, вигадану в основних рисах в 2 чверті 17 ст. і пізніше широко спопуляризовану в історіографії. 2. Реальна історія Терехтемирова була відома в історичній літературі тільки в окремих епізодах і вперше реконструйована (в межах збереженої джерельної бази) в моїй роботі. 3. Найбільші заслуги у з'ясуванні реальної історії Терехтемирова належать Е. Руліковському (1892 р.) та А. Стороженку (1904 р.). 4. У час, коли Остафій Дашкович був канівським старостою (1508-1535 рр.), він одержав Терехтемирів у приватну власність від великого князя Сигізмунда 1-го. 5. Своїм заповітом О. Дашкович передав село Києво-Печерському монастирю, який володів ним дуже недовгий час і обміняв на інше володіння. Терехтемирів повернувся у фонд державних земель і належав до Канівського староства. 6. Десь у не визначений точно час між 1590 і 1594 роками Терехтемирів став власністю козаків. Нам не відомо, коли саме і в якій формі це сталось. Ми припускаємо, що це була займанщина (самовільне захоплення), на яке польська влада просто закривала очі. 7. Ніяких політичних подій, пов'язаних з козацькими повстаннями кінця 16 - 1 пол. 17 ст., в історії Терехтемирова джерелами не зафіксовано. 8. В 1596 р. як кару за повстання Наливайка сейм Речі посполитої ухвалив відібрати Терехтемирів у козаків (не згадавши при цьому, як вони його набули). Це була перша сеймова постанова щодо Терехтемирова. Всього в період 1590-1717 років сейм сім разів приймав різні постанови щодо Терехтемирова. 9. Терехтемирів було передано (здогадно, в тому ж 1596 р.) у доживоття Григорію Гуляницькому, котрий володів ним до смерті (орієнтовно - 1614 р.). 10. Не пізніше 1615 р. (можливо, що в кінці 1614 р.) козаки повернули собі Терехтемирів, що було санкціоновано постановами Житомирської (1614 р.) та Ольшанської (1617 р.) комісій. 11. У період 1615-1622 рр. козаки енергійно розширяли свій терехтемирівський маєток, захоплюючи сусідні села, що викликало скарги шляхти. Ці скарги лишались у той час без наслідків. 12. На звільненій у такий спосіб від польської влади території перебував і давній монастир, який від 1590 р. звався не Зарубським, а Терехтемирівським. В цей час його очолив перший відомий на ім'я ігумен - Єзекиїл Курцевич (керував монастирем у 1615-1624 роках), з персональним титулом архімандрита. (.Єзекиїл Курцевич народився не в 1589 р., як подають довідники, а значно раніше, здогадно в 1570-1575 роках). 13. Я припускаю, що план створення постійної воєнної бази козацтва у Терехтемирові був розроблений Петром Конашевичем- Сагайдачним. Документально зафіксовано, що козаки обгрунтовували перед польською владою ці заходи потребою мати шпиталь для поранених та немічних товаришів. Фактичні відомості про функціонування цього шпиталю вкрай скупі. 14. У 1620-х роках Терехтемирівський монастир відігравав певну політичну роль (його двічі - в травні 1620 та в січні 1621 років - відвідав єрусалимський патріарх Феофан; його ігумен Курцевич був висвячений на володимирського єпископа; тут було ув'язнено в 1622 р. уніатських ченців, котрих козаки заповзялися вигнати з Києва; в січні 1625 р. в монастирі відбулась зустріч претендента на турецький престол Яхії з митрополитом Йовом Борецьким, внаслідок якої посланці Яхії були відряджені до Москви). 15. У лютому 1638 р. у Терехтемирові була проведена повторна реєстрація козаків (після поразки виступу Павлюка в 1637 р.). У кінці року було запроваджено ухвалену сеймом ординацію козацького війська, згідно якої Терехтемирів було відібрано у козаків і перетворено на резиденцію польського комісара над козаками. Села, які козаки приєднали були до Терехтемирова, були передані канівському старості С. Лащу. 16. Ординація 1638 р. передбачала дислокацію козацької артилерії у Терехтемирові, але виконати це рішення виявилось неможливим. Козацька артилерія ніколи в Терехтемирові не перебувала. 17. У період 1590-1648 років козаки володіли Терехтемировом загалом 30 років (1590?-1596, 1615-1638), що становить 50% часу. Решту часу він належав полякам.; 18. З початком революції Б. Хмельницького Терехтемирів став сотенним центром Канівського полка. Відомості про цю сотню вкрай рідкісні. 19. У Терехтемирові зберігся надгробний хрест козака Івана Мухи (+ 1652 р.), згаданого у реєстрі 1649 р. Це тим більше важливо, що переважна частина сотенних містечок не можуть похвалитись ніякими пам'ятками доби козацтва, а тим менше - пам'ятками доби Хмельницького. 20. В 1650 р. король Ян-Казимир в рамках підтвердження Зборівського миру надав Війську Запорозькому привілей на володіння Терехтемировом. Подібні привілеї він надавав у 1652 р. (після Білоцерківського миру) та в 1659 р. (після Гадяцької угоди). Ані попередні, ані наступні польські королі таких привілеїв не видавали. 21. В 1654 р. під час переговорів у Москві (при обговоренні Березневих статей) українські посли підняли питання про царську грамоту для Терехтемирова. Царський уряд відхилив цю вимогу, і жоден російський цар привілеїв для Терехтемирова не надавав і не затверджував. 22. У 1660 році терехтемирівський ігумен Іоасаф Крехівський очолював посольство до Москви з певними політичними дорученнями. При цій нагоді він намагався (безуспішно) отримати царську грамоту на певні маєтки. Іншими важливими пунктами були прохання надати біле залізо (жесть) на дах для церкви та фарби на ікони - непряме свідчення наявності іконописної майстерні в монастирі. 23. Починаючи з 1661 року, Терехтемирів неодноразово ставав місцем боїв і переходив з рук в руки в ході боротьби лівобережних і правобережних гетьманів. 24. У вересні 1678 р. турецькі й татарські загони зруйнували Терехтемирів і монастир. Канівський полк було евакуйовано на лівий берег Дніпра і розформовано; від нього збереглася тільки Терехтемирівська сотня, котра від 1678 р. займала кілька сіл на лівому березі Дніпра і належала до Переяславського полка. 25. Вічний мир 1686 р. між Росією та Річчю посполитою зобов'язав сторони не заселяти правий берег Дніпра, в тому числі й Терехтемирів. 26. У зв'язку з організацією в 1700 році Переяславської єпархії гетьман І. Мазепа та цар Петро 1 -й видали ряд документів, якими передавали Терехтемирів у власність єпископської кафедри. Але реальних наслідків ці документи не мали - містечко лишалось незаселеним. 27. Після остаточної передачі правобережної України під контроль польського війська (травень 1714 р.) Терехтемирів у 1715 році було передано у приватну власність польському пану А. Трипольському, і надалі упродовж всього 18 ст. він переходив від одного польського пана до іншого. 28. Терехтемирівський монастир було відновлено в 1717 р. як уніатський, але він був незначним і занепав бл. 1789 р. Документи про його функціонування наразі невідомі. 29. Після 2-го розбору Польщі (1793 р.) Терехтемирів став приватною власністю російських поміщиків Гудим-Левковичів. Спроб відновити монастир російська влада не робила» [37, 240-242]. Отже, М. Жарких чітко поставив питання про існування в історичній думці трьох версій: гіпотетичної, реальної і «фантастичної» історії Трахтемирова. У цілому матеріали книги мають значну цінність, оскільки автором опрацьований значний масив джерел та історичної літератури.

20 вересня 2018 р. у стінах Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбулася Міжнародна науково-практична конференція: «Трахтемирів: історія та сучасність». Її учасники представники Черкаської обласної адміністрації, знані науковці ще раз привернули увагу до необхідності, в усій повноті, вивчати історію Трахтемирова, у тому числі до тернистого шляху становлення Трахтемирівського державного історико-культурного заповідника (О. В. Черевко, Ю. О. Ткаченко, Т. В. Чухліб, В. А. Масненко, Т. М. Теліженко, Ю. В. Болтрик, К. В. Івангородський, А. Ю. Чабан, Ю. П. Присяжнюк, А. Г. Морозов, В. В. Гоцуляк, В. М. Мельниченко, Л. І. Виноградська, В. К, Коцюба, М. О. Суховий, Д. А. Іванов А. М. Кравець, М. Жарких та ін. [38, 6-16]. До речі, М. І. Жарких також сголосився виступити на спільному засіданні секцій конференції з доповіддю «Міфічне «надання» Трахтемирова козакам за Стефана Баторія» [38,12].

Висновки. Рубіж ХХ-ХХІ ст. відкриває перед Україною широкі можливості для реалізації своїх історико-культурних надбань, що дозволить через світову співдружність претендувати на роль однієї з культурних країн Європи. Цілісність всесвітньої культурної спадщини забезпечується узгодженістю законодавчих норм і нормативних актів, що регулюють охорону і використання об'єктів спадщини на всіх рівнях.

Складна історична ситуація, в якій перебувала Середня Наддніпрянщина в різні періоди проживання тут населення (татаро-монгольське іго, пограниччя в литовський період, польське панування та руйнації порубіжних фортець і селищ російським урядом) призвели до повного знищення архітектурних споруд : замків, храмів, палаців, монастирів, фортець. Така ж доля спіткали Трахтемирівський півостров. Розквіт Трахтемиріва, припадає на кінець XVI ст. Наприкінці XVII ст. Трахтемирів починає занепадати, хоча і в ХІХ про його значення добре пам'ятали, як це бачимо з текстів Тараса Шевченка. Чергового удару Трахтемирів зазнав уже в радянські часи. Він лишався глухим селом на межі двох областей, ані електрики, ані дороги з твердим покриттям туди довгий час так і не підтягнули. На початку 1970-х рр. Трахтемирів потерпів від створення останнього з рукотворних морів Канівського. Але й після того дещо на дніпрових горах оспіваних Шевченком збереглося. Культурний фонд поряд з архітектурою, історичною ономастикою і семантикою включає і археологічний культурний шар - нашарування ґрунту, що утворилися в результаті діяльності людини на території заповідника, а також артефакти : пам'ятки, об'єкти, залишки, речі, що вийшли з функціонального культурного вжитку і перетворились в археологічні артефакти культури, що загинула. Утім регіональна політика щодо Трахтемирівського заповідника повинна дотримуватись єдиної концепції охорони, використання і розвитку не лише археологічних об'єктів, де виявлено культурний шар, а і історичного ландшафту навколо цих об'єктів, як невід'ємної частини територіального комплексу.

Щодо історіографії питання, то зазначимо, що історія людностей, які з найдавніших часів мешкали тут та теперішнього населення трахтемирівських земель у різні століття й по наш час підлягає поглибленого вивчення, як це роблять археологи Їх праці - це підсумок багаторічних досліджень (і вони продовжуються) пам'яток природи, археології та історії краю. Доцільно подальше поглиблено досліджувати історію трахтемирівських земель, її мешканців і все, що пов'язане з героїчними минулом та діяннями окремих історичних осіб. Лише тоді змістовні дослідження увійдуть в єдино русло тотального історіописання, всього того що несли несуть і будуть нести на собі трахтеримівські землі, як один з ареалів Черкащини та всієї України.



Література

1. Петрашенко В. Трахтемирів Подорож у давнину / В. Петрашенко, Є. Максимов. - К., 2000. - 102 с. - 84 іл.

2. Жарких М. І. Терехтемирів / М. І. Жарких. - К., 2013. - 277 с.; - Режим доступу - Назва з екрану.; Його ж Трахтемирів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. : Ін-т історії України НАН України. - К. : Наукова думка, 2013. - Т. 10 : Т-Я. - С. 138-139.

3. Зараховський О. Є. Культурна спадщина Черкащини, як туристичний ресурс: наукометричний аналіз публікацій / О. Є. Зараховський // Культура і мистецтво у сучасному світі: Наукові записки КНУКіМ / Київський національний університет культури і мистецтв. - К., 2014. - Вип. 15. - С. 35-42.

4. Нераденко Т. М. Археологічна спадщина Черкащини в контексті розвитку туризму / Т. М. Нераденко // Черкащина в контексті історії України. - Черкаси, 2008. - С. 167-172.

5. Петрашенко В. О. Заповідники Канівщини очима археолога / В. О. Петрашенко // Археологія і давня історія України. Проблеми давньоруської та середньовічної археології. - К., 2010. - Вип. 1. - С. 555-558.

6. Пясецький П. «Chronica gestorum in Europa singularium» (Історична хроніка Європи) / П. Пясецький. - Краків, 1645.: П'єр Шевальє «Histoire de la Guerre des Cosaques contre la Pologne» (Історія війни козаків проти Польщі; Самуїл Твардовський Війна домова (Wojna domowa z Kozaki i Tatary, z Moskwq, potym Szwedami i z W^gry przez lat dwanascie za panowania... Jana Kaziemierza... Na cztery podzielona ksi^gi... Opus posthumum. - Kalisz: 1681).; Zrzodla do dziejow polskich, wydawane przez Mikolaja Malinowskiego i Alexandra Przezdzieckiego. - Wilno: 1844, t. 2, s. 159.; Літопис Я. Юзефовича: у скороченому польському перекладі вперше надрукований в 1854 р. (охоплює події 1614-1700 рр.) Юзефович багато запозичив з друкованих книг В. Коховського та П. Пясецького // Сборник летописей, относящихся к истории южной и западной Руси. - К.: 1888 г., предисловие, С. 31-34.

7. Про Терехтемирів він згадує у зв'язку із запровадженням ординації 1638 року; Самуїл фон Пуфендорф у 1683 році він надрукував книгу «Вступ до історії імперії та держав» (Einleitung zur Historie der vornehmsten Reiche und Staaten Введение в историю европейскую), 1723. - С. 695, 707.

8. Cyaneae oder die im Bosphoro Thracico ligende hohe SteinKlippen, надрукована 1678 р. в Аугсбурзі: див. про неї: Ковальский Н. П., Мыцык Ю. А. «Cyaneae» - немецкое сочинение кон. 17 в. и его сведения по истории славян // Вопросы германской истории и историографии. - Днепропетровск, 1975. - Т. 3. - С. 137-146.

9. Rajnolda Heidensteina, secretarza krolewskiego, Dzieje Polski od smierci Zygmunta Augusta. Ksiag XII, z lacinskiego przetlomaczyl Michal Gliszczynski, zyciorysem uzupelnil Wlodzimierz Spasowitz. Petersburg, 1857. - t. 2. - s. 370.

10. Іоахим Бельський (1540-1599), так само як і Р. Гейденштейн, був секретарем королів Стефана Баторія та Сигізмунда 3-го. Отже, був добре обізнаний з державними справами Речі посполитої, як і його батько - Мартин Бельський - він мав нахил до історії. Іоахим доопрацював і надрукував (1597 р.) «Польську хронічку», написану його батьком та провжив її (Маємо російський переклад: Стороженко А. В. Стефан Баторий и днепровские казаки. - К.: 1904. - С. 267-272.

11. Biblioteka Ordynacji Krasinskich. Muzeum Konstantego Swidzinskiego. - Warszawa: 1881. - t. 5-6. - № 160. - s. 336-338.

12. Niemcewicz J. U. Zbior pami^tnikow historycznych o dawney Polszcze / Niemcewicz J. U. - Lwow: 1833, t. 6, s. 107-122.

13. Niemcewicz J. U. Zbior pami^tnikow historycznych o dawney Polszcze / J. U. Niemcewicz. - Lipsk: 1839, t. 4, s. 276

14. Zrzodla do dziejow polskich, wydawane przez Mikolaja Malinowskiego i Alexandra Przezdzieckiego. - Wilno : 1844. - t. 2.- s. 159.; Volumina legum. - Spb., 1859, t. 4, s. 297 - 307.

15. Volumina legum. - Petersburg: 1860, t. 6, s. 14-26, 76-77, 146

16. Volumina legum. - SPb.: 1860, t. 7, s. 250-315, про Трахтемирів на с. 269

17. Okolski S. Dyariusz transakcji wojennej miedzy wojskom koronnym i zaporoskim w r. 1637, tudziez Kontynuacya diariusza wojennego w roku 1638 / S. Okolski. - Krakow : 1858. автор статті про С. Лаща - Polski slownik biograficzny, t. 18, s. 268.

18. Лист Самійла Кішки Listy Stanislawa Zolkiewskiego 1584-1620. - Krakow. - 1868. - s. 108-109, № 75; Woyciech Ossowski, manu propria // Архив юго-западной России. - К., 1876. - Ч. 3. - Т. 3. - № 306. - С. 634-636.

19. Jablonowski A. Zrodla dziejowe / A Jablonowski. - 1877. - T. 5.

20. S. 131-132 // Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы в трех томах. - М.: 1953. - Т. 1. - С. 29. - № 17.; Starozytna Polskа pod wzgl^dem historycznym, jeograficznym i statystycznym, opisana przez M. Balinskiego i T. Lipinskego. - Warszawa : 1885. - T. 2. - S. 580-581.

21. Rocznik Towarzystwa historyczno-literackiego w Paryzu. Rok 1868. Paryz 1869; передруковано в книзі: Голубев С. Т. Киевский митрополит Пётр Могила и его сподвижники. - К. : 1883 г., Т. 1. - С. 495.

22. Slovnik geograficzny krolewstwa Polskiego і innych krajow slowianskicH. - Warszawa, 1885. - T. 12. - S. 453.; Rulikowsky E. Trechtemirow / E. Rulikowsky. - Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego i innych krajow slowianskich. - Warszawa : 1892. - T. 12. - S. 453, 455-456, 458.

23. Jarosz W. Legenda Batoryanska. - Kwartalnik historyczny. -1903. -№ 4. - S. 616. ; BUW, oprac. Elzbieta Budzinska. - Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Jana Henryka Mьntza podroze malownicze po Polsce i Ukrainie (1781-1783) : album ze zbiorow Gabinetu Rycin 1982. - 354 s.

24. Bobinski W. Wojewodztwo Kijowske w czasach Zygmunta III Wasy / W. Bobinski. - Warszawa: 2000. - s. 222, 478, 582.

25. Bobinski W. Wojewodztwo Kijowske w czasach Zygmunta III Wasy / W. Bobinski. - Warszawa: 2000. - S. 222, 478, 582.

26. Його ж Powstanie kozackie 1638. - Zabrze, 2010. - S. 21-23-25, 43-44; Korespondecja Stanislawa Koniecpolskiego hetmana wielkiego koronnego 16321646 / oprac. A. Biedrzycka. - Krakow, 2005. - S. 411-414, 474-477, 500-507, 524-527, 619, 638, 697-698. та ін.

27. Рыбаков Б. А. Рождение богинь и богов / Б. А. Рыбаков // Мифы древних славян. - Саратов, 1993. - С. 146-247.

28. Толочко П. П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII-ХШ вв. / П. П. Толочко.

29. К., 1980. - С. 144.; Його ж Древнерусский феодальный город. - К., 1989. - С. 61.

30. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / Пер. із староукр. - К. : Т-во «Знання» України, 1992.

31. 192 с.; Літопис Самовидця (Дзира Я. І. Вступна. стаття). - К. : Наукова.думка, 1971. - 206 с.; Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки / Упоряд., пер. В. Крекотень, В. Шевчук, Р. Іванченко. - Київ : Дніпро, 2006 . - 974 с

32. Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки / Упоряд., пер. В. Крекотень, Шевчук, Р. Іванченко. - К. : Дніпро, 2006 . - 974 с.

33. Описание Киево-Печерской лавры // Евгений (Болховитинов). - К., 1826. - Приложение, № 7. - С. 28.; Миллер Г. Ф. Исторические сочинения о Малороссии и малороссиянах / Г. Ф. Миллер. - М., 1846. - С. 4, 47-49.; Полное собрание законов Российской империи. Собрание 1 (1649-1825 гг.). - Спб., 1830. - Т. 2. -

34. 776.; Полное собрание русских летописей. - Т. 2. Ипатьевская летопись. - Спб.: 1908 г., 2-е изд., Предисловие. - С. 13.; Іпатіївський список під 1147 р. // Полное собрание русских летописей. - Спб., 1908 2- изд. - Т. 2. - стб. 340.; Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов.

35. К., 1846. - Т. 2. - С. 46. Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов. - К., 1846. - Т. 2, отд. 1. - № 5.; Вказ. вид. - К.,1848. - Т. 1, отд. 3. - С. 359 - 360.; Вказ. вид. - К., 1898. - Т. 1.

36. № 67. - С. 330.; Вказ. вид. -К., 1898. - Т. 3, отд. 3, № 129. - С. 428 - 432.; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. - СПб., 1861. - Т. 3. - С. 415 - 416; Вказ. вид. -1863. - Т. 4. - С. 218. 219176.; Вказ. вид. 1867. - Т. 5.- С. 26 - 27, 50; № 67. - С. 111, № 79. - С. 123-124.; С. 131. - № 91.; Вказ. вид. - 1869. - Т. 6. - № 20. - С. 64 - 65.; Вказ. вид. - 1872 . - Т. 7. - С. 331, 332.; Вказ. вид. - 1875. - Т. 8.

37. С. 67.; Вказ. вид. - 1877. - Т. 9. - стб. 350 - 355.; Вказ. вид. - 1878. - Т. 10. - стб. 306; стб. 422; стб. 457460.; Сборник летописей, относящихся к истории южной и западной Руси. - К., 1888. - Предисловие. - С. 1-12, 27, 117 та ін.; Южнорусские летописи, изданные Н. Белозерским. - К., 1856. - Т. 1. - С. 51

38. Сборник летописей, относящихся к истории южной и западной Руси. - К., 1888. - С. 3 та ін.; Архив югозападной России. - К., 1863. - Ч. 3. - Т. 1. - С. 236-237, 279-344.

39. Архив юго-западной России. - К., 1886 г. - Ч. 7. - Т. 1. - С. 98-99, 102, 105, 121, 356-411, 588-589.

40. Описание документов и дел, хранящихся в архиве святейшего правительствующего Синода. - Спб., 1907. - Т. 15. - стб. 185-87.; Курдюмов М. Г. Описание актов, хранящихся в императорской Археографической комиссии / М. Г. Курдюмов // Летопись занятий Археографической комиссии (Спб.). - 1907. - Т. 17. - С. 22, 59-60, 135 - 136.; Описание документов и дел, хранящихся в архиве святейшего правительствующего Синода. - Спб., 1909.

41. Т. 31, стб. 591-595.; Описи київського намісництва 70-80 років XVIII ст. - К., 1989.; Описи Київського намісництва 70-80-х років XVIII ст. : опис.-стат. джерела / АН Української РСР, Археогр. коміс., Ін-т історії [та ін.]; [упоряд.: Г. В. Болотова та ін. ; редкол.: П. С. Сохань (відп. ред.) та ін.]. - Київ : Наукова думка, 1989. - 389 с.

42. Источники малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским // Чтения в обществе истории и древностей российских, 1858. - № 1. - С. 19-20.; История о козаках запорожских // Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. - 1847. - № 6. - С. 5 та ін.; История о козаках запорожских. - Одесса : в городской типографии, 1852. - С. 4-5. та ін.; Дневник Эрика Ляссоты из Стеблева // Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. Перевод К. Мельник (под редакцией В. Антоновича. - К., 1890. - Вып. 1 (XVI ст.).

43. С. 161 та ін.; Щоденник Еріха Лясоти із Стеблева // Запорозька старовина. - Київ-Запоріжжя : НДІ козацтва Запорізьке відділення, 2003. - С. 222-277.; Дневник С. Освенцима // Киевская старина, 1882. - № 1. - С. 130, 136.; Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. - М., 1822. - Т. 1. - С. 17-19.; Т. 4. - С. 206-222, про Терехтемирів. - С. 213-214.

44. Його ж История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. - М., 1830. - Т. 1. - С. 139-140

45. Його ж История Малой России. - М., 1842. - Т. 1. - С. 123124.; История русов. - М., 1846. - С. 28-29.; 5-томна «История Малороссии» (Москва, 1842-43) М. Маркевича також черпала чимало фактографічного матеріалу з «Історії Русов», а й певною мірою її виклад української історії; Т. Шевченко певні сюжети та образи з «І. Р.» використовував у своїх творах «Великий льох», «Гамалія», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Никита Гайдай» та ін., а також М. Гоголь у повісті «Тарас Бульба». «І. Р.» неодноразово перевидавалася: укр. пер. В. Давиденка; вступна ст.

46. Оглоблина. Нью-Йорк, 1956; репринтне перевид. 1846. укр. пер. І. Драча, передмова В. Шевчука. - К., 1991; - К., 2001.; примітки та покажчики Я. Дзири та І. Дзири. К., 2003 та ін.; Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах / П. И. Симоновский. - М., 1847.: також репринтне вид.: Симоновский П. И. Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах. - М., Изд-во В. Секачев 2016. - 192 с.; Летопись С. Величко. - К.,1851. - Т. 1, Ч. 1, розділ 1.; Т. 2. - С. 573-574.; Летопись Самуила Величко. - К., 1864. - Т. 4. - С. 4, 194-195, 224, 235, 269, 271, 279280, 284-285. також український переклад В. Шевчука: Величко С. Літопис. - Т. 2, розділ 27. та ін.; Летопись Самовидца по новооткрытым спискам. - К., 1878. - С. 214.; Фундуклей И. И. Статистическое описание Киевской губернии / И. И. Фундуклей. - Спб. : Тип. МВД, 1852. - Т. 1. - С. 477 та ін.; Похилевич Л. Сказания о населённых местностях Киевской губернии / Л. Похилевич. - К. : Тип. КПЛ, 1864. - С. 593-593 та ін.; Макарий. История русской церкви / Макарий. - Спб., 1881. - Т. 11.; Антонович В. Б. Исторические песни малороссийского народа / В. Б. Антонович, М. П. Драгоманов. - К., 1874. - Т. - С. 219.; Куліш П. Материалы для истории воссоединения Руси / П. Куліш. - М. : Изд. «Общественная польза». - 1877. - Т. 1. - С. 142-286.; Науменко В. П. Происхождение малороссийской думы о Самуиле Кошке / В. П. Науменко // Киевская старина, 1883. - Т. ІУ. - С. 212-232.

47. Голубев С. Т. Киевский митрополит Пётр Могила и его сподвижники / С. Т. Голубев.. - К. : Тип. КУ, 1883 Т. 1. - С. 493-495.; Костомаров М. Мазепа (1882 р.) 2 вид. / М. Костомаров // Костомаров Н.И. Исторические монографии и исследования. - Спб., 1885. - Т. 16. - С. 245-246.; Беляшевский Н. Церковище возле дер. Монастырек

48. Каневского уезда Киевской губернии / Н. Беляшевский // Киевская старовина. - 1889. - Т. XXIV. - С. 210-213.; Лебединцев П. К статье Н. Беляшевского «Церковище возле дер. Монастырек Еаневского уезда Киевской губернии» / П. Лебединцев // Киевская старовина. - 1889. - Т. XXIV. - С. 214 та ін.; Томи «Історія України-Руси» наводяться за сучасним вид.: Грушевський М. С. Історія України-Руси / М. С. Грушевський. - К., 1995. - Т. 7. - 146, 176-177, С. 251-252, 255, 257, 281, 294, 390, 403-404, 432, 436437, 443-444.; Вказ. вид. - Т. 8, кн. 2. - С. 137-138.: Вказ вид. - Т. 8, кн. 3. - С. 124, 261-262.; Вказ. вид. - Т. 9. - С. 394,409, 807, 1026.; Жерела до історії України-Руси. - Львів.- 1908. - Т. 8. - С. 53. № 153, с. 252

49. 253 та ін.; Эварницкий Д. И. Источники для истории запорожских казаков / Д. И. Эварницкий. - Владимир, 1903. - Т. 2. - С. 1722-1724.та ін.; Хвойко В. В. Каменный век Среднего Приднепровья / В. В. Хвойко // Труды XI АС. - Т. 1. - М., 1901. - С. 736-812.; Стороженко А. В. Стефан Баторий и днепровские казаки: исследования, памятники, документы и заметки. - К. : Тип. Г. Л. Францкевича, 1904.

50. 327 с. (Цілий розділ про універсал Баторія Хмельницького та ін.) Див. також - С. 16-18, 100-131, 141142 та ін.); Пархоменко В. Очерк истории Переяславско-Бориспольскойепархии (1733-1785 гг.) в связи с общим ходом малороссийской жизни того времени. Опыт церковно-исторического времени / В. Пархоменко. - Полтава, 1908. - ІІІ, 98, ХХХІІ. - 486 с.; Клепатский П. Г. Очерки по истории Киевской земли / В. Пархоменко. - Одесса : Тип. «Техник», 1912. -26. Литовский период. - 1912. - XLIV. - Т. 1. - 599 с. та ін.

51. Романовський В. Од Київа до Канева. Історичні місцевості / В. Романовський. - К., 1919. - 32 с.

52. Ризниченко В.В. В горах и кручах района Каневских дислокаций / В. В. Ризниченко. - К. : Изд. ІІ Всес. съезда геологов. - 1926. - 102 с.

53. Рудинсъкий М. Знахідки в околицях Трахтемирова / M. Рудинсъкий // Коротке звідомлення ВУАК за 1925 р. - К., 1926. - С. 100-102.

54. Пассек Т. С. Пороська археологічна експедиція 1945 р. / Т. С. Пассек // АП УРСР. - 1949. - Т. 1. - С. 209222.

55. Ковпаненко Г. Т. Раскопки Трахтемировского городища / Г. Т. Ковпаненко // Археологические исследования на Украине (АИУ)1965-1966 гг. - Вып. 1. - С. 103-106.; Раскопки Трахтемировского городища // АИУ 1968 г. - К., 1969. - Вып. 2. - С. 108-111; Її ж. Новые раскопки Трахтемировского городища // АИУ. - 1968-1971. - К., 1971. - Вып. 3. - С. 138-140.; Трахтемирівське городище на Канівщині // Матеріали XIII конференції Інституту археології АН УРСР. - К., 1972. - С. 187-189. та ін.

56. Каргер М. К. Развалины Зарубского монастыря и летописный город Заруб / М. К. Каргер // Советская археология (СА). - 950. - Т. 13. - С. 33-62.

57. Мезенцева Г. Г. Канівське поселення полян / Г. Г. Мезенцева. - К. : Вид-во КДУ, 1965. - 123 с.

58. Брайчевский М. Ю. Отчет о разведке на территории Каневского водохранилища за 1960 г. / М. Ю. Брайчевский, Н. М. Кравченко // НА ІА НАНУ, ф. 1960/2в.; Кучера М. П. Отчет об археологической разведке в зоне водохранилища Каневской ГЭС в 1960 г. / М. П. Кучера // НА ІА НАНУ, ф. 1962/13.

59. Петренко В. Г. Правобережье Среднего Приднепровья в вв. до н. э. / В. Г. Петренко // Сводархеологических источников (САИ). - Вып. ДІ-4. - М., 1967. - С. 15-38.

60. Шмаглій М. М. Трипільське поселення біля с. Григорівка на Дніпрі / М. М. Шмаглій // Археологія. - [Б. м.], 1970. - Т. 24. - С. 119-122.

61. Довженок В. И. Звіт про роботу Канівської слов'яно-руської експедиції в сс. Халеп'я та Григорівка в 1971 р. / В. И. Довженок, О. М. Приходнюк // НА ІА НАНУ, ф. 1971/14.

62. Приходнюк О. М. Городище Халеп'є і Григорівка на Середньому Дніпрі / О. М. Приходнюк // Археологія. - 1980. - Вип. 33. - С. 87-96.

63. Гопак В. Д. Залізні вироби VIП-X ст. з городища Монастирьок на Середньому Дніпрі / В. Д. Гопак // Археологія. - 1982. - Вип. 39. - С. 100-106.; Залізні вироби VIП-X ст. з городища Монастирьок на Середньому Дніпрі // Славянские памятники у с. Монастырек на Среднем Днепре. - К., 1988.: Його ж. Давня історіяУкраїни (у трьох томах). - К., 1997. - Т. 1; - К., 1998. - Т. 2; - К., 2000. - Т. 3.

64. Віногродська Л. І. Нові дослідження давньоруського поселення неподалік с. Григорівка на Дніпрі / Л. І. Віногродська, В. О. Петрашенко // Старожитності Південної Русі. Матеріали історико- археологічного семінару «Чернігів і його округа в IX-XШ ст.» - Чернігів, 1993. - С. 49-59.

65. Виногродская Л. И. Отчет об охранных работах позднесредневекового отряда Каневской єкспедиции на территории Трахтемировского заповедника в 1993-1994 гг. / Л. И. Виногродская // НА ІА НАНУ.; Бурдо Н. Б., Віденко М. Ю. Розкопки трипільського поселення Ігнатенкова гора біля с. Григорівка на Дніпрі / Н. Б. Бурдо, М. Ю. Віденко // Археологічні дослідження в Україні 1993 року. - К., 1997. - С. 23-26.

66. Віденко М. Ю. Розкопки трипільського поселення в урочищі Хатище біля с. Григорівка на Канівщині / М. Ю. Віденко // Археологічні дослідження в Україні 1993 року. - К., 1997. - С. 26-29.

67. Максимов Е. В. Среднее Поднепровье на рубеже нашей эры / Е. В. Максимов. - К., 1972. - 184 с.

68. Максимов Е. В. Зарубинецкая культура на территории УССР / Е. В. Максимов. - К., 1982. - 184 с.

69. Максимов Е. В. Славянские памятники у с. Монастырёк на Среднем Днепре / Е. В. Максимов, В. А. Петрашенко. - К., 1988. - 147 с.

70. Максимов Е. В., Петрашенко В. А. Раскопки поселения Монастырёк / Е. В. Максимов, В. А. Петрашенко // Археологические открытия 1980 года. - М., 1981. - С. 276-277.

71. Максимов Є. В. Літописне місто Заруб за даними археології, історії та лінгвістики / Є. В. Максимов, С. Є. Максимов // Археологія. - 1989. - № 1. - С. 114-119.; Максимов Є. В. Зарубинецький могильник у с. Григорівка на Дніпрі / Є. В. Максимов, Л. О. Циндровська // Археологія. - 1995. - № 3. - С. 108-115.

72. Максимов Є. В. Трахтемірський Зарубський монастир / Є. В. Максимов // Праці центру пам'яткознавства. - К. : Центр пам'яткознавства НАН України, 2003. - Вип. 5. - С. 212-222.; Максимов Є. В. Трахтемирівський Зарубський монастир / Є. В. Максимов, О. С. Ригін // ПЦП. - 2003. - Т. 5. - С. 212-224.

73. Петрашенко В. А. Городище Монастырек VTII-X вв. в свете новых исследований / В. А. Петрашенко // Земли Южной Руси в IX-XIV вв. - К., 1985. - С. 71-84.

74. Про локалізацію літописного Пересічина // Проблеми історії та археології давнього населення Української PCP. Тези доповідей XX респ. конференції. - К., 1989. - С. 175-176.

75. Поселення Канівського Придніпров'я // Південноруське село IX- XIII ст. - К., 1997. - С. 114-144.

76. Її ж. Охоронювані природні території Канівщини очима археолога // Заповідна справа в Україні. - 1998. - Т. 4. - Вип. 2. - С. 69-72.; Канівський мікрорегіон і проблема заселення Подніпров'я у дівньоруський час / Історія Русі-України. Історико-археологічний збірник. - К., 1998. - С. 208-216.

77. Петрашенко В. О. Програма наукового дослідження пам'яток археології та геології Трахтемирівського заповідника / В. О. Петрашенко, А. Я. Радзивіл, Ю. А. Куделя // Археометрія та охорона історико- культурної спадщини. - К., 1997. - Вип. 1. - С. 99-105.

78. Петрашенко В. О. Узбережжя Канівського водосховища (каталог археологічних пам'яток! /

79. О. Петрашенко, В. К. Козюба ; відп. ред. О. П. Моця. - К., 1999. - 329 с.; Петрашенко В. О. Роботи Трахтемирівської експедиції в 2000 р. / В. О. Петрашенко Л. І. Виногродська, В. К. Козюба // АВУ 19992000 рр. - К., 2001. - С. 189-193

80. Її ж. Соціально-історична характеристика укріплених поселень VIII- X ст. (за матеріалами городища Монастирок) // Давня і середньовічна історія України. - Кам'янець- Подільський, 2000. - С. 228-237.; Середнє Подніпров'я на порозі утворення Києворуської держави // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. - Львів, 2001. - С. 181187.

81. Нові дані з розкопок храмів Зарубського монастиря на Середньому Дніпрі / В. О. Петрашенко, Ю. О. Коренюк // Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України. - К., 2003. - С. 122-126.

82. Дослідження Канівської експедиції у 2004 р. / В. О. Петрашенко, В. К. Козюба // АДУ 2003-2004 рр. - Запоріжжя, 2005. - С. 249-251.

83. Древнерусское село по материалам поселений у с. Григоровка // НАНУ, Ин-т археол.; /отв. ред. Моця А. П. - К., 2005. - 264 с.; Історичний ландшафт Бучацько-Трахтемирівської ділянки Канівського Подніпров'я // Екологічний вісник. - 2005. - № 3. - С. 2-6. - С. 99-111.

84. Охоронні археологічні дослідження Канівської експедиції в заповіднику «Трахтемирів» // Відлуння віків. - К., 2005. - Вип. 1. - С. 31-32.

85. Роботи Канівської експедиції у 2005 р. / В. О. Петрашенко, Л. О. Циндровська // АДУ 2004-2005 рр. - К.; Запоріжжя, 2005. - С. 302-307 (співавтор). Зарубский монастырь и его окрестности в свете новых исследований / В. О. Петрашенко, Л. И. Виногродская // Труды Государственного Эрмитажа. - СПб., 2009. - 46. - С. 101-109 та ін.

86. Петрашенко В. А. Древнерусское село по материалам поселений у с. Григоровка / В. А. Петрашенко; отв. ред. А. П. Моця. НАНУ, Ин-т археол. - К., 2005. - 264 с.

87. Повесть временных лет по Ипатскому списку. - Спб. : Археографическая комиссия, 1871. - 699 с.

88. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; відп. ред. О. В. Мишанич. - К. : Дніпро, 1989. - XVI. - 591 с.

89. Опис Київського намісництва 1781 р. // Описи Київського намісництва 70-80-х років XVIII ст.: Описово- статистичні джерела І АН УРСР. Археогр. комісія та ін. Упоряд. Г. В. Болотовата ін.; Редкол.: Н. С. Сохань (відп. ред.) та ін. - К. : Наукова думка, 1989. - С. 101-102.

90. Історичний та географічний опис Київського намісництва 1787 р // Вказ. вид. - С. 207, 305.; Скорочений особливий опис Київського намісництва 1787 р. - Описи Київського намісництва 70-80-х рр. 18 ст. - К. : Наукова думка, 1989. - 305.

91. Г. Л. де Боплан. Опис України. Пер. з фр. Я. І. Кравця, З. П. Борисюк. - К., 1990. - С. 36, 144145; Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький / І. П. Крип'якевич. - Львів : Світ, 1990 . - С. 304.

92. Сергієнко Г. Я. Коментарі // Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків / Д. І. Яворницький. - К. : Наукова думка. - 1990. - Т. 2. - С. 497

93. Савицький С. Повість про козацьку війну з поляками / С. Савицький // Величко С. Літопис / С. Величко ; пер. з книжної української мови В. О. Шевчука. - К. : Дніпро, 1991. - Т. 1, додатки.; Грушевський М. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. Репринт видання 1891 р. / М. Грушевський - К. : Наукова думка, 1991. - 541 с.

94. Мицик Ю. А. Повстання слов'янських невільників-веслярів на турецьких галерах у 17 ст. / Ю. А. Мицик // Україна і Польща в період феодалізму. - К. : Наукова думка, 1991. - С. 105-111.; Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. - К. : Т-во «Знання» України, 1992. - 192 с.; Дорошенко Д. І. Нарис історії України : в 2 т. / Д. І. Дорошенко. - Київ : Глобус, 1992. -Т. 1 : До половини XVII століття. - 1992. - 228 с.

95. Полонська-Василенко Н. Історія України: у 2 т. / Н. Полонська-Василенко. - Т. 1: До середини XVII століття. - 3-тє вид. - К. : Либідь, 1995. - 672 с.; Січинський В. Ю. Чужинці про Україну / В. Ю. Січинський. - Львів : Світ, 1991. - 92 с.

96. Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі / П. Шевальє. - К. : Томіріс, 1993. - С. 24; Яковенко Н. М. Українська шляхта / Н. М. Яковенко. - К., 1993.

97. С. 281.; Рігельман О. І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків / О. І. Рігельман. - К. : Либідь, 1994. - С. 62-63; Голобуцький В. О. Запорізьке козацтво / В. О. Голобуцький. - К. : Вища школа.

98. 1994. - С. 149; Леп'явко С. А. Трахтемирів і козацька реформа Стефана Баторія / С. А. Леп'явко // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку Матеріали П'ятих Всеукраїнських читань. - К.-Черкаси, 1995. - С. 200-203.

99. Його ж. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. - Чернігів : Сіверянська думка, 1996. - С. 47.

100. Реєстр Війська Запорозького 1649 року. - К. : Наукова думка, 1995. - С. 122-122.; Величко С. Літопис / С. Величко ; пер. з книжної української мови В. О. Шевчука. - К. : Дніпро, 1991. - Т. 1, ч. 1, р. 17; Ластовський В. Трахтемирівський та Канівський монастирі у 18 ст. /Ластовський // Пам'ять століть. - 1997. - № 6. - С. 145-148.

101. Універсали Богдана Хмельницького. - К. : 1998. - С. 253, - № 10.; Універсали Богдана Хмельницького. 1648-1657. - К. : Альтернативи, 1998. - 251.

102. Крикун М. Г. Административно-территориальное устройство правобережной Украины в 1518 вв. / М. Г. Крикун. - К., 1992. - С. 173-174.

103. Його ж. Інструкція послам Війська Запорозького на варшавський сейм 1666 року і відповідь короля Яна Казимира на неї. - Україна модерна, 1999. - № 2-3. - С. 242-243.; Смолій В. А. Українська національна революція 17 ст. / В. А. Смолій, В. С. Степанков. - К. : Альтернативи, 1999. - Серія «Україна крізь віки». - Т. 7. - С. 40.; Альбом Т. Г. Шевченка 1845 року. - К. : Наукова думка, 2000. - 40 с.; Щербак В. О. Українське козацтво : формування соціального стану (2 пол.15 - сер. 17 ст.) В. О. Щербак. - К. : КМАкадемія, 2000.- С. 70.; Його ж Козацтво українське // Енциклопедія історії У країни: - Т. 4: Ка-Ком. - К. : В-во Наукова думка, 2007. - С. 408.

104. Петрашенко В. О. Узбережжя Канівського водосховища: каталог археологічних пам'яток / В. О. Петрашенко, В. К. Козюба. - К. : 1999. - 329 с.

105. Петрашенко В. О. Трахтемирів: подорож у давнину / О. Петрашенко, Є. В. Максимов. - К., 2001. - 102 с.

106. Петрашенко В. О. Роботи Трахтемирівської експедиції у 2000 р. / В. О. Петрашенко, Л. І. Виногродська, В. К. Козюба // Археологічні відкриття в Україні 1999-2000 рр. - К., 2001. - С. 189-193.

107. Українське козацтво: Мала енциклопедія. - К. : Генеза; Запоріжжя : Прем'єр, 2002. - С. 485.; Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). - Київ-Львів: 2004. - С. 436, № 405.

108. Толочко О. П. Заруб // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Толочко О. П. Заруб редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. - К. : Наукова думка, 2005. - Т. 3 : Е - Й. - С. 279.

109. Універсали Івана Мазепи (1687-1709). - Ч. 2. - К., 2006. - 800 с. (№ 247. - С. 284-287, С. 591. - № 497. - С. 710.; Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. - К., 2007. - № 294 - С. 247. - № 286, 263.

110. Шевчук В. Козацька держава в системі суспільно-політичного мислення 16-18 ст. / В. Шевчук. - К. : Грамота, 2007. - Кн. 1. - С. 586 - 597, 663-666.; Франко І. Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах / І. Я. Франко. - К. : Наукова думка, 2008. - Т. 53. - С. 122.

111. Мицик Ю. А. Канівське та Черкаське староства в описі малознаної люстрації 1631-1633 років / Ю. А. Мицик. - Краєзнавство, 2009. - № 3-4. - С. 46.; Сас П. М. Відновлення православної церковної ієрархії Київської митрополії (1620 р.) / П. М. Сас // Український історичний журнал. - 2010. - № 4. - С. 15-39.; Атлас історії України. - К. : ДНВП Картографія, 2012. -

112. 50.; Карти і плани в джерелознавчих студіях Лідії Пономаренко (з описом картографічних джерел Інституту рукопису НБУ імені B. І. Вернадського та додатком відомостей про карти і плани з історії України в російських архівних та рукописних зібраннях) / Упорядн. А. В. Пивовар. - К. : Академперіодика, 2012. - С. 242, 419.; Жарких М. І. Трахтемирів / М. І. Жарких // Енциклопедія історії України : у 10 т. - К. : Наукова думка, 2013. - Т. 10 : Т - Я. - С. 138-139.

113. Кривошея В. Родовідні козаків Трехтемирівської сотні / В. Кривошея // Сіверянський літопис. - 1998. - № 5. - С. 64-66.; Аброскін П. Київщина козацька: люди і долі / П. Аброскін, В. Кривошея, О. Стасенко. - К. : Видавничий дім «Стилос», 2004. - С. 57-60.; Кривошея В. Українська козацька старшина. - Ч. 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. - Вид. 2-ге, доповн., уточн. і виправл. - К. : Стилос, 2005. - С. 149-150.; Заруба В. М. Трахтемирівська [Терехтемирівська] сотня (1648-1782) / В. М. Заруба // Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. - Дніпропетровськ : 2007. - С. 210-211.

114. Жарких М. І. Терехтемирів / М. І. Жарких. - К., 2013. - 277 с.

115. Програма Міжнародної науково-практичної конференції Трахтемирів: історія та сучасність. 20 вересня 2018 р. м. Черкаси. - Черкаси, 2018. - 17 с.

References

1. Petrashenko V., Maksymov, Ye. (2000). Trakhtemyriv. Travelling in the past. K., 102 p. - 84 il. (in Ukr.).

2. Zharkykh M. I. (2013). Trakhtemyriv]. K., 277;

3. Zharkikh.name/uk/History/Terextemyriv.html. The title from the sceen; The same author. Trakhtemyriv. Encyclopaedia of the History of Ukraine: in 10 vol. / eds.: V. A. Smolii (head) and others. : In-t istorii Ukrainy NAN Ukainy. 10, 138-139. (in Ukr.)

4. Zarakhovskyi, O. Ye. (2014). Cultural heritage of Cherkasy region as a tourist resource: scientometrical analysis of the publications. Kultura i mystetstvo u suchasnomu sviti: Naukovi zapysky KNUKiM/ Kyivskyi natsionalnyi universytet kultury i mystetstv. 15, 35-42. (in Ukr.)

5. Neradenko, T. M. (2008). Archeological heritage of Cherkasy region in the context of the tourism development. Cherkashchyna v konteksti istorii Ukrainy, 167-172. (in Ukr.)

6. Petrashenko, V. O. (2010). Reserves of Kaniv with an archeologist's eyes. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. Problemy davnoruskoi ta serednovichnoi arkheolohii, 1, 555-558. (in Ukr.)

7. Piasetskyi, P. (1645). «Chronica gestorum in Europa singularium». Historical chronicle of Europe. Krakiv: Pier Shevalie (1681). Histoire de la Guerre des Cosaques contre la Pologne» (Istoriia viiny kozakiv proty Polshchi; Samuil Tvardovskyi Viina domova (Wojna domowa z Kozaki i Tatary, z Moskwq, potym Szwedami i z W^gry przez lat dwanascie za panowania... Jana Kaziemierza... Na cztery podzielona ksi^gi... Opus posthumum. - Kalisz). History of the war between Cossacks and Poland; Zrzodla do dziejow polskich, wydawane przez Mikolaja Malinowskiego i Alexandra Przezdzieckiego. Wilno: 1844, 2, 159

8. Annals byYa.Yuzefovych: it was firstly published in short translation in 1854 (it embraces the events of 1614-1700s) Yuzefovych borrowed much from the books published by V. Kokhovskyi and P. Piasetskyi. Sbornyk letopysei, otnosiashchykhsia k ystoryy yuzhnoi y zapadnoi Rusy. K.: 1888, forword, pp. 31-34. He mentions Trakhtemyriv in connection of establishing ordination in 1638; Samuil von Pufendorf published the book «Introduction to the history of empire and states» in 1683. Introduction to the Euripean History, 1723, 695, 707; Cyaneae oder die im Bosphoro Thracico ligende hohe Stein-Klippen was published in 1678 in Augsburg: see about it: Kovalskyi N. P., Mytsyk Yu. A. «Cyaneae» is a German composition of the late 17th century and its data on the history of Slavs. Voprosy hermanskoi ystoryy y ystoryohrafyy. Dnepropetrovsk, 1975. 3, 137-146; Rajnolda Heidensteina, secretarza krolewskiego, Dzieje Polski od smierci Zygmunta Augusta. Ksiag XII, z lacinskiego przetlomaczyl Michal Gliszczynski, zyciorysem uzupelnil Wlodzimierz Spasowitz. Petersburg, 1857, vol. 2, p. 370; Ioakhym Belskyi (1540-1599) as well as R.Heidenstein was a secretary of the kings Stefan Batorii and Syhizmund the third. Thus he knew the state affairs of the Rech Pospolyta, like his father - Martyn Belskyi - he had an inclination to History. Ioakhym finished and published (1597). «Polish Chronicle», written by his father, having continued it (There is Russian translation: Storozhenko A. V. (1904) Stefan Batoryi and Dnieper Cossacks. K., 267-272; Biblioteka Ordynacji Krasinskich. Muzeum Konstantego Swidzinskiego. Warszawa: 1881, 5-6, № 160, 336338; Niemcewicz J. U. Zbiцr pamiftnikцw historycznych o dawney Polszcze. Lwow: 1833, 6, 107-122; Niemcewicz J. U. Zbiцr pamiftnikцw historycznych o dawney Polszcze. Lipsk: 1839, 4, 276; Zrzцdia do dziejow polskich, wydawane przez Mikoiaja Malinowskiego i Alexandra Przezdzieckiego. Wilno: 1844, 2, 159; Volumina legum. Spb., 1859, 4, 297-307; Volumina legum. Petersburg: 1860, 6, 14-26, 76-77, 146; Volumina legum. - SPb.: 1860, 7, 250-315, about Trakhtemyriv on p. 269; Okolski S. (1858). Dyariusz transakcji wojennej miedzy wojskom koronnym i zaporoskim w r. 1637, tudziez Kontynuacya diariusza wojennego w roku 1638. Krakow :. avtor statti pro S. Lashcha. Polski slownik biograficzny, 18, 268; Samiilo Kishka's letter Listy Stanislawa Zolkiewskiego 1584-1620 (1868). Krakow. 108-109, № 75; Woyciech Ossowski (1876), manu propria. Arkhyv yuho-zapadnoi Rossyy. K., part 3, vol. 3, № 306, 634-636.; Jablonowski, A. (1877). Zrodla dziejowe., 5, 131132. Vossoedynenye Ukrayny s Rossyei. Dokumenty y materyaly v trekh tomakh (1953). M., vol. 1, p. 29, № 17; Starozytna Polska pod wzgl^dem historycznym, jeograficznym i statystycznym, opisana przez M. Balinskiego i T. Lipinskego (1885). Warszawa. 2, 580-581; Rocznik Towarzystwa historyczno-literackiego w Paryzu. Rok 1868. Paryz 1869; republished in the book: Holubev, S. T. (1883). Kievan metropolitan Piotr Mohyla and his followers. K., 1, 495; A geographical dictionary of the Polish kingdom and other Slavonic areas. Warszawa, 1885, vol. 12, p. 453; Rulikowsky E. Trechtemirow (1892). A geographical dictionary of the Polish kingdom and other Slavonic areas. Warszawa, 12, 453, 455-456, 458; Jarosz W. (1903). Legenda Batoryanska. Kwartalnik historyczny. 4, 616; BUW, oprac. Elzbieta Budzinska (1982). Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Jana Henryka Mьntza podroze malownicze po Polsce i Ukrainie (1781-1783) : album ze zbiorow Gabinetu Rycin, 354 p; Bobinski, W. (2000). Wojewцdztwo Kijowske w czasach Zygmunta III Wasy. Warszawa, pp. 222, 478, 582; Bobinski, W. (2000). Wojewцdztwo Kijowske w czasach Zygmunta III Wasy. Warszawa, 222, 478, 582; Cossack uprising in 1638. (2010). Zabrze, pp. 21-23-25, 43-44; Korespondecja Stanislawa Koniecpolskiego hetmana wielkiego koronnego 1632-1646 (2005). oprac. A. Biedrzycka. Krakow, 411 - 414, 474-477, 500-507, 524-527, 619, 638, 697-698 and others. (in Poln.)

9. Rybakov, B. A. (1993). Birth of gods and goddesses. Myfy drevnykh slavian. Saratov, 146-247. (in Ukr.)

10. Tolochko, P. P. (1980). Kyev and Kievan land in the epoch of the feudal fragmentation in XU-XIII centuries. K., 144; The same author (1989). Ancient Russian feudal city. K., 61. (in Russ.)

11. Gadiach colonel Grabianka's annals (1992). Per. iz staroukr. K.: T-vo «Znannia» Ukrainy, 192 p.; Samovydets's annals (1971). (Dzyra Ya.I. Introduction article). K.: Naukova. dumka, 206 p.; Zbirnyk kozatskykh litopysiv:( 2006). Collection of the Cossacks' annals: Hustynskyi, Samiilo Velychko, Hrabianka. Collected and translated by V. Krekoten, V. Shevchuk, R. Ivanchenko. - Kyiv: Dnipro, 974 p.

12. Collection of Cossack annals: Gustynskyi, Samiilo Velychko, Grabianka (2006). Collected and translated by collected and translated by collected and translated by V. Krekoten, V. Shevchuk, R. Ivanchenko. - Kyiv: Dnipro, 974. (in Ukr.)

13. Description of the Kyiv-Pechersk Lavra (1826). Evhenyi (Bolkhovytynov). K., appendix, № 7, p. 28; Myller, H. F. (1846) Historical compositions about Little Russia and Littlerussians. M., 4, 47-49; Complete collection of the laws in the Russian empire (1830). Collection 1 (1649-1825), 2, p. 776; Complete collection of the Russian annals (1908) Vol. 2. Hypatian Codex. - Spb.:, 2-nd ed., forword, p. 13; Hypatian list to 1147. (1908).

14. Polnoe sobranye russkykh letopysei. Spb, 2-nd ed., vol. 2, p. 340; Monuments published by the Temporary comission for analysing ancient acts. K., 1846, 2, 46. Monuments published by the Temporary comission for analysing ancient acts. K., 1846, vol. 2, part 1, № 5; The above-noted work (1848). K., , vol. 1, part 3, pp. 359 - 360; The above-noted work. K., 1898, vol. 1, № 67, p. 330

15. The above-noted work (1898). K., , vol. 3, part 3, № 129, pp. 428-432; Acts relating to the history of the southern and western Russia (1861). SPb, vol. 3, pp. 415416; The above-noted work (1863). vol. 4, pp. 218, 219-176; The above-noted work 1867, vol. 5, pp. 26-27, 50; № 67, p. 111, № 79, pp. 123-124; p. 131, № 91; The above-noted work. (1869), vol. 6, № 20, pp. 64-65; The above-noted work. (1872), vol. 7, pp. 331, 332; The above-noted work. (1875), vol. 8, p. 67; The above-noted work (1877) 9, 350-355; The above-noted work (1878), vol. 10, p. 306; p. 422; pp. 457-460; Collection of annals relating to the history of the southern and western Russia (1888). K. , forword, pp. 1-12, 27, 117 and others; South Russian annals published by N. Belozerskiy (1856). K., vol. 1, p. 51; Collection of annals relating to the history of the southern and western Russia (1888). K., p. 3 and others; Sbornyk letopysei, otnosiashchykhsia k ystoryy yuzhnoi y zapadnoi Rusy. [Collection of annals relating to the history of the southern and western Russia (1888). K., forword, 1-12

...