Деякі моменти історії Інституту молекулярної біології і генетики НАН України (до 50-річчя від часу заснування)

У 2021 р. створено кафедру молекулярної біології і біотехнології (МББ), що є спільним освітньо-науковим підрозділом Київського академічного університету та Інституту молекулярної білогії і генетики НАН України. Завідувач кафедри -- директор ІМБГ академік НАН України М. А. Тукало, заступник завідувача кафедри -- кандидатка біол. наук, старший науковий співробітник, завідувачка лабораторії біосинтезу нуклеїнових кислот ІМБГ І. Я. Скрипкіна, науковий секретар -- докторка біол. наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу генетики людини ІМБГ докторка біол наук О. О. Півень. Кафедра МББ здійснює підготовку здобувачів освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 091 «Біологія» на базі ІМБГ. Готує магістрів для роботи у таких сучасних напрямах досліджень як клітинні технології та основи клітинної терапії, розвиток новітніх біотехнологій, молекулярні механізми ензимології білкового синтезу, введення у системну біологію, комп'ютерні методи моделювання, сучасні методи редагування геному, епігенетична регуляція експресії генів, генна інженерія рослинних та тваринних клітин, сигнальні каскади клітин за норми та при патологічних змінах. Освітньонаукова програма кафедри є міждисциплінарною, і її основним компонентом є науково-дослідна робота. Вже на першому курсі магістратури студенти 50 % часу приділяють дослідницькій роботі. На другому -- 100 %. Студенти опановують базові методи роботи у класі-лабораторії, оснащеній всім необхідним обладнанням для проведення основних молекулярно-біологічних досліджень. Крім того, освітній процес на кафедрі передбачає безпосередню участь студентів у дослідницькій роботі відділів та лабораторій за обраною тематикою магістерської роботи та їхню участь у грантових дослідженнях відповідних груп. Основна місія -- це виростити покоління майбутніх дослідників та фахівців високого рівня у найперспективніших галузях біології: молекулярна біологія та біотехнологія.

У 2010-х рр. учені інституту отримали низку пріорітетних результатів в нових актуальних напрямах молекулярної біології, генетики і біотехнологій, ряд співробітників були удостоєні державних і відомчих нагород та почесних і наукових звань.

Серед отриманих нагород і відзнак слід відзначити наступні. У 2011 р. докторові біол. наук С. В. Дзядевичу у складі колективу авторів присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу «Мікроелектронні датчики нового покоління для інтелектуальних систем». У 2012 р. доктора біол. наук, професора О. П. Солдаткіна обрано членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «новітні біомедичні технології».

У 2014 р. членові-кореспонденту НАН України О. І. Корнелюку Президія НАН України присудила премію ім. В. П. Комісаренка за серію праць «Феномени та механізми впливу гормонів і цитокінів на нормальну і малігнізовану передміхурову залозу» (у співавторстві з О. Г. Резніковим).

У 2016 р. Президія НАН України присудила Золоту медаль ім. В. І. Вернадського академіку НАН України Г. В. Єльській за видатні досягнення в галузі молекулярної біології і біоелетроніки.

У ці роки член-кореспондент НАН України Д. М. Говорун встановив повну множину неправильних пар основ ДНК, які відіграють роль спонтанних транзицій і трансверсій, та описав їх структурно-енергетичні властивості, а академіки НАН України Г. В. Єльська та О. П. Солдаткін розробили ефективні біоселективні елементи оптичного та електрохімічного ДНК-біосенсорів, здатні розрізняти олігонуклеотиди для подальшого виявлення стійких до антибіотиків штамів tuberculosis. У 2015 р. вони ж розробили ефективні елементи оптичних біосенсорних пристроїв на основі високостабільних полімерів-біоміметиків, здатних високоселективно розпізнавати низку харчових токсинів і руйнівників клітин ендокринних залоз, зокрема гербіцидів і сульфамідних препаратів.

7 березня 2018 р. загальними зборами НАН України обрані дійсними членами (академіками) НАН України О. П. Солдаткін (біохімія) та М. А. Тукало (молекулярна біологія).

27 березня 2019 року директором ІМБГ більше ніж 2/3 голосів виборців обрано академіка НАН України Тукала Михайла Арсентійовича. Постановою Президії НАН України № 160 від 29.05.2019 року академіка НАН України М. А. Тукала призначено на посаду директора ІМБГ НАН України. Указом Президента України у цьому ж році йому присвоєне почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України.

У 2021 р. Загальними зборами НАН України членами-кореспондентами НАН України обрані В. В. Філоненко (за спеціальністю «сигнальні системи клітини»), С. В. Дзядевич (за спеціальністю «аналітична ензимологія») і В. І. Кашуба (за спеціальністю «молекулярна патофізіологія»). Це вперше за роки існування ІМБГ членами НАН України на одних і тих самих зборах НАН України її членами обрано троє вчених-біологів інституту.

Станом на 2022 рік наукові дослідження в ІМБГ НАН України проводилися за наступними основними напрямами, затвердженими Постановою Президії НАН України № 245 від 07.09.2011:

• структурна та функціональна геноміка;

• протеоміка та білкова інженерія;

• молекулярні та клітинні біотехнології;

• біоінформатика, комп'ютерне моделювання та дизайн.

На сьогодні у структурі інституту є 14 наукових відділів, 7 наукових лабораторій та кілька допоміжних підрозділів, а саме:

1. Відділ регуляторних механізмів клітини.

Завідувач відділу -- В. А. Кордюм, доктор біол. наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік АМН України. Серед головних наукових напрямів відділу -- розвиток генної терапії діабету типу 1 та атеросклерозу; вивчення виділених пуповинних мезенхімальних стовбурових клітин людини, їх культивування, характеристика і використання; дослідження впливу рекомбінатних цитокінів на структурно-функціональний стан ішемічних тканин.

* Лабораторія мікробної екології

Відділу регуляторних механізмів клітини. Завідувачка лабораторії -- Н. О. Козировська, кандидатка біол. наук, старша наукова співробітниця. Головний науковий напрям лабораторії -- наукові та біотехнологічні аспекти вивчення полімікробної спільноти. Вивчаються взаємодії мікроорганізмів з рослинами: механізми захисту рослин від біотичних та абіотичних чинників за участі ендофітних мікробних угруповань; оптимізація мінерального живлення і захисту рослин у несприятливих умовах розвитку. Досліджуються полімікробні угруповання: комунальні взаємодії з акцентом на утворення наноцелюлозної плівки. Розробляються біодеградувальні композити на основі наноцелюлози для застосування в медичній та космічній галузі.

Відділ сигнальних систем клітини.

Завідувач відділу -- В. В. Філоненко, доктор біол. наук, професор, член-кореспондент НАН України. Наукові напрями -- вивчення особливостей функціонування PІ3К/S6К-залежного сигнального шляху в клітинах ссавців в нормі та за патологій (злоякісна трансформація клітин); ідентифікація та характеристика пухлино-асоційованих антигенів людини з використанням SEREX (SErological identification of antigens by Recom?inant EXpression cloning) аналізу. Сучасні наукові дослідження: аналіз особливостей функціонування двох ізоформ кінази S6 рибосомного білка (S6^ та S6^) як у нормальних тканинах, так і в злоякісних пухлинах (аденокарцинома молочної залози людини) -- аналіз рівня експресії та особливостей субклітинної локалізації; ідентифікація нових білків-партнерів компонентів ГІ3К^6Кзалежного сигнального шляху (S6^ PTEN, TSC1/TSC2) методом двогібридної системи дріжджів та аналіз встановлених міжмолекулярних взаємодій; клонування гену КоА синтази; аналіз особливостей взаємодії КоА синтази та S6M. Дослідження мутантної форми FGFR3 рецептору. Створення моноклональних антитіл до компонентів ГІ3К^6К-залежного сигнального шляху (S6K1/2, mTOR, Rictor, Raptor) та мутантної форми рецептора FGFR3).

Відділ біомолекулярної електроніки.

Завідувач відділу -- О. П. Солдаткін, доктор біол. наук, професор, академік НАН України. Основний напрямок наукової діяльності: розробка електрохімічних (амперометричних, потенціометричних (ІСПТ), кондуктометричних) та оптичних хемо / біосенсорів для моніторингу забруднення в навколишньому середовищі, визначення токсинів у харчових продуктах, контролю якості харчових продуктів та фармацевтичної продукції, контролю біотехнологічних процесів та для медичної діагностики. Поточні наукові дослідження: розробка та створення мікро/нано електрохімічних біота хемосенсорів для визначення in vitro та in vivo метаболітів крові, деяких нейротрансміттерів (ацетилхолін, глутамат та інші), спиртів, вуглеводів, альдегідів, сечовини, амонію, аргініну та токсичних речовин (важкі метали, пестициди, афлатоксини та інші). Застосування наноматеріалів (вуглецевих нанотрубок, золотих наночастинок, наноалмазів та цеолітів) для покращення аналітичних характеристик біота хемосенсорних пристроїв. Використання нових генно-інженерних білків та синтетичних розпізнавальних молекул для створення сенсорів з заданими аналітичними характеристиками. Створення та дослідження синтетичних аналогів біологічних рецепторів методом молекулярного імпринтингу (молекулярно-імпринтованих полімерів -- МІП) та їх впровадження в сенсорну технологію, твердофазову екстракцію та хроматографію. Розробка електрохімічних та оптичних афінних (імунота ДНК-) сенсорів. Вивчення основ взаємодії іммобілізованих ферментів із субстратами та інгібіторами за допомогою електрохімічних сенсорів.

Відділ структурної і функціональної протеоміки.

Завідувач відділу -- Б. С. Негруцький, доктор біол. наук, професор. Наукові напрями: дослідження механізмів динамічної компартменталізації білок-синтезувального апарату ссавців; особливостей структури і функціонування макромолекулярного комплексу факторів елонгації 1 (eEF1), зокрема тих, що пов'язані із пухлиноутворенням; просторової структури, експресії, пост-трансляційних модифікацій і функцій нормальної і протоонкогенної ізоформ фактора елонгації трансляції 1A (eEF1A). Наукові дослідження та основні досягнення: розроблено концепцію векторного транспорту тРНК під час процесу елонгації трансляції. Встановлено механізми каналювання тРНК в клітинах ссавців. Показано різницю просторової організації подібних на 97 % A1 і протоонкогенної A2 ізоформ eEF^, яка супроводжується різним ступенем агрегації цих білків та впливає на їх здатність до ізоформоспецифічної взаємодії із білками-партнерами, що може бути важливим для прояву онкогенності ізоформи А2. Розшифровано просторову структуру онкогенної ізоформи А2 фактора елонгації трансляції. Показано, що надекспресія ізоформи А2 в пухлинах людини може забезпечуватися, в тому числі, за рахунок спеціальних мікроРНК, роль яких була теоретично передбачена та експериментально доведена. Виявлено, що компоненти мультибілкового комплексу факторів елонгації eEF1 можуть функціонувати окремо від комплексу в ракових клітинах і тканинах людини, що свідчить про можливість виконання окремими субодиницями комплексу певної нетрансляційної ролі, у тому числі під час пухлиногенезу.

Відділ молекулярної генетики.

Завідувач відділу -- Г. Д. Телегєєв, доктор біол. наук, професор. Основний напрямок наукової діяльності: вивчення факторів та молекулярних механізмів злоякісної трансформації у людини, розвиток технологій для цільової доставки ліків в еукаріотні клітини. Наукові дослідження та основні досягнення: вивчення молекулярних механізмів патогенезу хронічного мієлолейкозу (ХМЛ) та ролі доменів Bcr у цій патології; розробка тест-системи для діагностики Ph-лейкемій і виявлення мутацій Abl у хворих з резистентністю до іматинібу; нові дослідження ролі PH домену в утворенні білок-білкових та білково-ліпідних якорів, вивчення білків, які взаємодіють з ним, а також змін у статусі метилювання промоторної області певних генів у ракових захворюваннях; розвиток нановекторів на основі розгалужених декстран-поліакриламідів і високодисперсного кремнезему для цільової доставки ліків у клітини з фагоцитарною активністю, як крок для лікування моноцитарної лейкемії та гістіоцитарних новоутворень; з'ясування ролі активних форм кисню в патогенезі злоякісних тканин та дослідження експресії CXCR4 в ракових стовбурових клітинах і розвиток нанотехнологій візуалізації та терапії раку простати з використанням CXCR4-орієнтованих металевих наночастинок.

* Лабораторія геноміки людини Відділу молекулярної генетики.

Завідувачка лабораторії Л. А. Лівшиць, докторка біол. наук, професорка. Основний напрямок наукової діяльності: дослідження спектру, походження, розповсюдження патогенетичного ефекту мутацій та реорганізацій у кодувальних та некодувальних ділянках геному людини; створення тестсистем для ДНК діагностики спадкових захворювань.

Наукові дослідження та основні досягнення: Отримано дані щодо спектру, походження та розповсюдженості мутацій, які спричинюють рідкісні моногенні захворювання: муковісцидоз, фенілкетонурія, спінальна м'язова атрофія, м'язова дистрофія Дюшенна-Бекера, гемофілія А, ШаркоМарі-Тус тип 1А, хорея Гентінгтона, синдром Мартіна-Белла, гемохроматоз, спадкові дистрофії рогівки, синдромальна та ізольована інтелектуальна недієздатність. Досліджуються молекулярногенетичні механізми патогенезу спадкових захворювань, вивчається асоціація генотипу з проявами клінічного фенотипу цих захворювань. Розробляються прототипи тест систем для ДНК діагностики спадкових захворювань. Вивчається асоціація поліморфізму ДНК послідовності геному людини з мультифакторним патологіями -- ішемічний інсульт, порушення репродуктивного здоров'я. Досліджуються гени, що кодують білки систем детоксикації, коагуляції крові, фолатного обміну, вазоконстрикції-дилятації, гени рецепторів статевих гормонів та цитокінів. Встановлено асоціацію між алельними варіантами генів INHa1, FSHR, ESR1, GSTP1 і FMR1 та зниженням оваріального резерву, гена AR з порушенням сперматогенезу. Встановлено, що певні алельні варіанти генів eNOS, ACE, F2, F7, MTHFR у поєднанні з середовищними факторами є чинниками спадкової схильності до розвитку ішемічного інсульту.

Відділ генетики людини.

Завідувачка відділу -- Л. Л. Лукаш, докторка біол. наук, професорка. Основний напрямок наукової діяльності: вивчення біологічного мутагенезу і ролі репаративних систем у корекції генетичних пошкоджень клітин прота еукаріотного походження; розробка біотехнологій з використанням стовбурових клітин людини. Наукові дослідження та основні досягнення: встановлено, що екзогенні віруси, ДНК, окремі білки-мітогени здатні впливати на спонтанний та індукований алкілувальними сполуками мутагенез у клітинах ссавців in vitro. Досліджено можливість регуляції мутаційного процесу через вплив на репарацію деяких білківмітогенів та інгібіторів. Показано, що модифікована основа О6-бензилгуанін значно підсилює мутагенний ефект, індукований нітрозогуанідином, знижуючи активність О6-метилгуанін-ДНК метилтрансферази (MGMT), що є одним із ключових факторів стійкості пухлинних клітин до алкілувальних хіміотерапевтичних препаратів.

Розробляються інгібітори MGMT нового покоління. Показано, що лектини різного походження здатні знижувати мутагенну дію нітрозогуанідину, впливаючи на рівень експресії гена MGMT. Опрацьовано методи одержання ліній недиференційованих клітин ссавців і керування їхньою диференціацією. Отримано ряд імморталізованих клітинних ліній, що беруть початок від стовбурових та прогеніторних клітин людини і миші. На основі клітин людини однієї з ліній створено дермальні еквіваленти шкіри, що пройшли випробування на пацієнтах з опіковою хворобою. Розробляються технології одержання мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин (ММСК) та гемопоетичних прогеніторних клітин із нативної та кріоконсервованої плаценти людини. Охарактеризовано вплив ряду лектинів рослинного та тваринного походження на індукцію первинних пошкоджень ДНК та генних мутацій мутагенами з різними механізмами дії в культурах клітин ссавців. Виявлено та охарактеризовано генопротекторні властивості лектину кори бузини чорної SNA-I, а також антимутагенні властивості цього ж лектину, та лектину ікри окуня.

Відділ молекулярної онкогенетики.

Завідувач відділу -- В. І. Кашуба, доктор біол. наук, професор, член-кореспондент НАН України. Науковий напрям: виявлення генетичних та епігенетичних змін у злоякісних пухлинах епітеліального походження. Наукові дослідження та основні досягнення: пошук нових молекулярногенетичних маркерів для ранньої детекції та прогнозування пухлин епітеліального походження; вивчення можливості використання бакуловірусів як векторів для генної терапії раку.

Досліджуються різні типи пухлин епітеліального походження (молочної залози, нирок, шийки матки, прямої кишки, яєчників і легень) за допомогою технології NotI-мікрочипів. Знайдено локуси/гени зі змінами у великому відсотку зразків. Кластерний аналіз дозволив відібрати геникандидати для дискримінації різних стадій раку. Технологія NotI-мікрочипів дозволила розробляти панелі маркерів для виявлення різниці між типами раку та різними стадіями, ранньої детекції раку, наявності або відсутності метастазів і агресивності пухлин. Створено панель з 19-ти маркерів для детекції карциноми легень, розрізнення аденокарциноми і плоскоклітинної карциноми легень з метастазами або без метастазів. Для карциноми яєчників створено панель з 11-ти маркерів для раннього виявлення, розрізнення доброякісних пухлин і раку та розрізнення I - II стадій та III - IV стадій. Розроблено новий підхід для пошуку епігенетичних маркерів пухлин епітеліального походження. Досліджується також можливість застосування бакуловірусу ядерного поліедрозу Autographa californica як безпечного альтернативного вектору в різних стратегіях терапії раку. Вивчається здатність рекомбінантних бакуловірусів інгібувати ріст пухлинних клітин самостійно або у складі «клітинних векторів», які мігрують до місць пухлиноутворення. Для цього визначено ефективність різних сконструйованих рекомбінантних бакуловірусних векторів при трансдукції нормальних та пухлинних клітин миші. Продемонстровано інгібувальний вплив трансдукованих бакуловірусним вектором фібробластів, які продукують рінтерферон, на клітини меланоми в дослідах при сумісному культивуванні, пригнічення росту пухлин та збільшення тривалості життя мишей за сумісного введення експериментальним тваринам клітин меланоми з трансдукованими фібробластами. Для отримання та подальшого вивчення деяких білків -- супресорів пухлин використовується бакуловірусна експресійна система.

* Лабораторія генетики спадкових патологій Відділу молекулярної онкогенетики.

Завідувач лабораторії -- С. А. Кравченко, кандидат біол. наук, старший науковий співробітник. Лабораторію сформовано 02.04.2018 р. після реорганізації відділу геноміки людини. Колектив лабораторії має більш ніж 30-ти річний досвід дослідженнь порушень геному людини, асоційованих з розвитком патологічних станів у т. ч. мультифакторних та онкологічних, а також популяційних досліджень варіабельності геному.

Наукові напрями: дослідження патогенних мутацій і епігенетичних порушень, генетичних поліморфізмів та хромосомних перебудов (CNV) у кодувальних та некодувальних ділянках геному у пацієнтів із важкими захворюваннями моногенної природи (нервово-м'язові, нейродегенеративні, порушення ЦНС, метаболізму, гормонального розвитку та ін.); дослідження ролі генетичних чинників у патогенезі поширених комплексних патологій (серцево-судинні, психо-неврологічні, розлади аутистичного спектру, порушення інтелекту, репродуктивної функції, злоякісні новоутворення); популяційно-генетичні дослідження варіабельних локусів людини для аналізу походження мутацій, структури популяції та біологічної історії; розробка тест-систем для ДНК-діагностики спадково обумовлених патологічних станів людини (для хворих -- встановлення диференційного діагнозу; для родичів хворих з родин високого ризику генетичних порушень -- встановлення статусу безсимптомного носійства патогенних мутацій при плануванні народження дітей; для населення -- скринінг з метою виявлення безсимптомних носіїв найбільш поширених генетичних мутацій при плануванні народження дітей). Практична діяльність лабораторії -- у співпраці з спеціалізованими медичними закладами України створюються, апробовуються та впроваджуються діагностичні методики для: аналізу генетичних та епігенетичних порушень при моногеннних спадкових патологіях; аналізу поліморфних варіантів генів спадкової схильності до комплексних патологій; аналізу поліморфних варіантів фармакогенетичних маркерів для контролю ефективності лікування пацієнтів. За результатами роботи створюються та впроваджуються у практику спеціалізованих медичних закладів України методики молекулярно-генетичної діагностики поширених спадково обумовлених патологій людини, про що отримано більше 30 актів впровадження.

Відділ генетики клітинних популяцій.

Завідувач відділу -- В. А. Кунах, доктор біол. наук, професор, член-кореспондент НАН України. Наукові напрями: мінливість рослинного геному в стресових умовах зростання; генетичні і фізіолого-біохімічні механізми адаптації рослин до екстремальних умов довкілля, зокрема в Антарктиці, в гірських місцевостях та в культурі in vitro; розробка генетичних і фізіолого-біохімічних основ біотехнології лікарських рослин; розробка клітинних технологій отримання рослинної лікарської сировини із біомаси культивованих in vitro клітин і тканин.

Сучасні дослідження спрямовано на вивчення популяційної та індивідуальної мінливості рослин-екстремофілів, а також установлення закономірностей перебігу процесів мінливості та добору в клітинних популяціях, пошуку шляхів регуляції мінливості у популяціях культивованих клітин і створенню на цій основі клітинних штамів -- продуцентів біологічно активних сполук, насамперед лікарських речовин (фітопрепаратів). У відділі закладено основи нових наукових напрямів -- генетики клітинних популяцій та біотехнології лікарських рослин і фітопрепаратів. Уперше в Україні розпочато комплексні еколого-генетичні, популяційно-генетичні, молекулярно-генетичні, цитогенетичні, біохімічні, цитоанатомічні, фізіологічні дослідження аборигенних вищих рослин Антарктики, проведено детальний еколого-генетичний, популяційно-генетичний, молекулярно-генетичний і молекулярно-цитогенетичний аналіз абоигенів Антарктики -- злака щучника антарктичного Deshampsia antarctica та дводольної рослини перлинниці Кіото Colobanthus quitensis. Відкрито нові хромосомні форми щучника -- поліплоїди, міксоплоїди та рослини з В-хромосомами. Створено колекцію рослин цих видів з різних місцезростань, що підтримується у відділі як у закритому грунті, так і в умовах in vitro. Показано, що рослини antarctica, що вирощуються в спеціально розроблених лабораторних умовах, за вивченими показниками суттєво не відрізняються від рослин у природі і, що важливо, впродовж багатьох років клонування in vitro зберігають свої основні показники, у тому числі здатні накопичувати важливі БАС, що захищають від ультрафіолетового опромінення та інших стресових чинників і мають протипухлинні ефекти.

Продовжується створення нових клітинних штамів цінних рідкісних лікарських рослин, розробка на їх основі біотехнологій одержання лікарської сировини, її комплексне, у тому числі хімічне і фармакологічне вивчення. Вперше у світі розроблено засади біотехнологічного виробництва гіпотензивних і протиаритмічних алкалоїдів раувольфії зміїної Rauwolfia serpentina, розроблено відповідні регламенти отримання біомаси і виділення з неї цільових алкалоїдів. Спільно з низкою закладів медичного і фармакологічного профілів проводяться фармакологічні дослідження одержаної у відділі клітинної біомаси різних лікарських рослин і екстрактів з неї. За результатами деяких з цих досліджень фірмою «Добрадія» налагоджено випуск аптечних препаратів -- дієтичних добавок, що сприяють нормалізації функціонального стану нервової системи, покращенню якості сну, зменшенню психоемоційного напруження (препарат «Сонормін»), сприяють підвищенню імунітету, загальному зміцненню організму, стабілізації стану нервової системи (препарат «Вікторін»), сприяють нормалізації функціонального стану переміхурової залози і сечового міхура (препарат «Простатонормін»).

Детальніше історія розвитку відділу генетики клітиннх популяцій і його наукові здобутки викладено у книзі (Кунах Віктор Анатолійович. Біобібліографічний покажчик наукових праць за 1966-2016 роки. Тернопіль: Підручники і посібники. 2017, 236 с.) і в статтях /Kunakh, 2017, 2018а, 2019/).

Відділ ензимології білкового синтезу.

Завідувач відділу -- М. А. Тукало, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України. Науковий напрямок: вивчення структурних основ РНК-білкового впізнавання та ферментативного каталізу.

Поточні наукові дослідження: Структурнофункціональні вивчення аміноацил-тРНК синтетаз -- дослідження спрямовані на виявлення структурних основ декодування генетичної інформації, зокрема, на вивчення специфічного впізнавання аміноацил-тРНК синтетазами (АРСазами) своїх споріднених амінокислот і тРНК та механізмів каталізу і редагування помилок. Вивчено просторові структури низки АРСаз і їхніх комплексів з різними комбінаціями субстратів. Показано, що синтез АРСазами специфічних продуктів супроводжується конформаційними перебудовами, як в активному центрі ферменту, так і субстрату. Впізнавання аміноацил-тРНК синтетазами тРНК із довгою варіабельною гілкою -- в клітинах прокаріотів виявлено три типи тРНК: тРНКБег, тРНКТуг і тРНКЬеи, які мають довге варіабельне стебло із 11-20 нуклеотидів (тип 2 тРНК). Отримано повну картину взаємодії синтетаз із тРНК, які мають довге варіабельне стебло. Молекулярні основи редагування помилок аміноацил-тРНК синтетазами -- застосовуються методи молекулярного моделювання, квантовомеханічних розрахунків, сайт-спрямованого мутагенезу і ферментативної модифікації тРНК. Визначено в активних центрах залишки, які каталізують гідроліз. Запропоновано тРНК-асистований механізм пост-трансферного редагування ЛейРСТІ і ПроРСЕЇ в яких 2'-, або 3'-OH відіграють ключову роль. Розробка антибіотиків нового покоління - використовуються виявлені структурні відмінності між проліл-, тирозилі лейцилтРНК синтетазами людини і відповідними ферментами прокаріотів для пошуків інгібіторів АРСаз, як потенціальних ліків проти Mycobacterium tuberculosis, Enterococcus faecalis і Streptococcus pneumonia. Стратегія пошуків антибактеріальних сполук основана на комбінуванні рентгеноструктурного аналізу білкових мішеней з комп'ютерним моделюванням взаємодії низькомолекулярних лігандів із білком-мішенню і синтезом сполук із потрібними властивостями.

• Лабораторія інноваційних біотехнологій Відділу ензимології білкового синтезу.

Створена у 2022 році на базі групи молекулярної фармакології. Завідувач лабораторії -- З. Ю. Ткачук, кандидат біол. наук, старший науковий співробітник. Науковий напрям: Вивчення біологічної активності олігонуклеотидів та механізму їх дії; створення на основі природніх олігонуклеотидів лікарських препаратів з протизапальною та противірусною дією.

Сучасні наукові дослідження: вивчаються процеси взаємодії 2',5'-олігоаденілатів із Са - ²зв'язувальними білками та механізм зміни їх конформації; досліджується структура та функції природніх олігонуклеотидів, що дозволило розробити препарат «Нуклеїнат» з імуномодулювальною та протизапальною активністю; шляхом зміни конформації природнього олігонуклеотиду створено новий противірусний антибіотик Нуклекс з широким спектром дії, в тому числі проти вірусів грипу, гепатиту та герпесу.

• Лабораторія «Центр колективного користування науковими приладами» Відділу ензимології білкового синтезу.

Створена у 2022 році на базі Центру колективного користування НАН України. Завідувач лабораторії -- В. А. Шаблій, кандидат біол. наук, старший науковий співробітник.

Відділ молекулярної та квантової біофізики.

Завідувач Л. Г. Горб, доктор хім. Наук. Наукові напрями: Пошук підвалин специфічності взаємодії між компонентами нуклеопротеїдних комплексів, встановлення ролі прототропної таутомерії і конформаційної мінливості компонентів нуклеїнових кислот, ролі перенесення протону в елементарних актах білково-нуклеїнового та нуклеїново-нуклеїнового впізнавання; дослідження методами обчислювальної біології фізико-хімічних властивостей ДНК, її компонентів та білковонуклеїнових комплексів; пошук фізико-хімічних механізмів, відповідальних за точність синтезу ДНК; виявлення поліфармакологічного профілю та профілю активності нових біологічно активних речовин, ідентифікація нових білкових мішеней для відомих БАР та лікарських препаратів, визначення універсальних структурних доменів -- сайтів зв'язування мішень-ліганд для різних родин ферментів із застосуванням методів in vitro та in silico; in silico дослідження первинної, вторинної та структур вищого порядку сигнальних елементів в геномних РНК вірусів ВІЛ-1 та SARS-CoV-2. Наукові досягнення -- за допомогою фізикохімічних методів та квантово-хімічних розрахунків досліджено зміну таутомерного статусу нуклеотидних основ під впливом втягування у водневі зв'язки з лігандами пептидної природи та катіонів лужних металів. Подібні зміни таутомерного стану нуклеотидних основ, очікувані під дією гетерогенного оточення в клітині. Вони постулюються як один з механізмів, відповідальних за структурнодинамічні перетворення в білково-нуклеїнових комплексах. За допомогою електрофорезу, протонної буферної ємності, молекулярного моделювання та біоінформатики вивчено закономірності просторової організації -- вторинної і третинної структур клітинних і вірусних РНК та їх сигнальних послідовностей.

* Лабораторія інструментальних методів досліджень Відділу молекулярної та квантової біофізики.

Завідувачка лабораторії -- І. О. Блюм, кандидат біол. наук. Відділ функціональної геноміки.

Завідувачка відділу -- А. В. Риндич, докторка біологічних наук, професорка, член-кореспондент НАН України. Наукові напрями: вивчення ролі адаптерних / скаффолд білків у формуванні та регулюванні мультибілкових комплексів у процесах ендоцитозу, передачі сигналу, полімеризації актину, вірусних інфекцій і функціонуванні нейронів; регуляція експресії генів на рівні альтернативного сплайсингу; ідентифікація та характеристика генів, пов'язаних з канцерогенезом (раком). Сучасні наукові дослідження: Виявлення нових функціональних взаємодій адаптерних/скаф-фолдних білків родини інтерсектинів (ITSN). Скаффолдні білки ITSN мають вирішальне значення для клатрин-опосередкованого ендоцитозу, регулюють процеси перебудови актинового цитоскелету, сигналінгу і виживання клітин. Аномальна експресія гена iTsNI пов'язана з порушенням ендоцитозу у пацієнтів з синдромом Дауна та хвороби Альцгеймера. Дослідження спрямовані на визначення нових білків, які взаємодіють з ITSN та їхнє функціональне значення, а також аналіз механізмів посттрансляційного регулювання білків ITSN. Визначено 11 нових білків-партнерів ITSN1 і ITSN2, пов'язаних з ендоцитозом, трансдукцією клітинного сигналу, перебудовою актинового цитоскелету та підтримкою вірусної латентності. Показано, що латентний мембранний білок 2А (LMP2A) вірусу Епштейна-Барр утворює комплекс з ITSN1 і регулює їхнє фосфорилювання. Для ITSN2 показано фосфорилювання тирозинових залишків у відповідь на мітогенну стимуляцію. Використовуючи тваринну модель Xenopus продемонстровано роль ITSN2 у координованих змінах актинового цитоскелету під час раннього ембріонального розвитку. Роль альтернативного сплайсингу в модуляції функцій білка ITSN1. Ввиявлено шість нових подій сплайсингу транскриптів ITSN1, що не призводять до утворення передчасного термінуючого кодону. Різні комбінації цих подій можуть призводити до утворення 28-ми ізоформ білка ITSN1. Ізоформи відрізняються доменною організацією, взаємодією з білками-партнерами, локалізацією у різних тканинах і стадіями розвитку. Роль альтернативного сплайсингу чітко демонструється у випадку сплайсингу 20-го мікроекзону білка ITSN1, що забезпечує механізм тканиноспецифічного контролю білок-білкових взаємодій у нейронах. Виявили, що нейрон-специфічна інсерція мікроекзону 20 призводить до регуляції специфічності SHSA-домену шляхом зсуву негативно заряджених амінокислот до інтерфейсу взаємодії. Продемонстровано внутрішньомолекулярне зв'язування в молекулі ITSN1 -22a, що негативно регулює її асоціацію з убіквітин-лігазою Cbl. Дослідження ролі ITSN1 у синаптичній трансмісії та пластичності. Ідентифіковано новий ITSN1-зв'язувальний білок STOP (stable tubule-only polypeptide). Показано, що STOP та ITSN1 формують комплекс in vivo та частково колокалізуються у первинних нейронах гіпокампу щурів. STOP є білком, що стабілізує мікротрубочки і є необхідним для декількох форм синаптичної пластичності у гіпокампі.

* Лабораторія біосинтезу нуклеїнових кислот Відділу функціональної геноміки.

Організована у 2015 р. на базі відділу біосинтезу нуклеїнових кислот, який очолював членкореспондент НАН України, доктор біол. наук, професор В. М. Кавсан. Завідувачка лабораторії -- І. Я. Скрипкіна, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця.

Наукові напрями: Визначення генетичних та епігенетичних змін позаклітинних нуклеїнових кислот у біологічних рідинах хворих на рак нирки, як діагностичних та прогностичних маркерів ранньої неінвазивної діагностики; дослідження механізмів ініціації та прогресії злоякісних пухлин з метою створення сигнатур генної експресії для діагностики і прогностики гліальних пухлин головного мозку людини, а також загальних терапевтичних підходів до лікування злоякісних новоутворень; з'ясування ролі взаємодії потенційних онкобілків і пухлинних білків-супресорів у сигнальних каскадах, участі таких взаємодій у злоякісній трансформації клітин, набуття пухлинними клітинами проліферативних і інвазивних властивостей та пошук специфічних інгібіторів цих сигнальних шляхів; вивчення ролі ендогенного ретровірусного гену env (ERVW-1) у взаємодії ракових клітин з мікрооточенням та в регуляції канцерогенезу, що дозволить оцінити прогностичне значення ERVW-1 при лікуванні раку головного мозку та товстого кишечнику.

Відділ синтетичних біорегуляторів.

Завідувач відділу -- І. Я. Дубей, доктор хімічних наук. Основні напрями наукової діяльності: дизайн, синтез і дослідження біологічно активних гетероциклічних сполук; специфічні ліганди квадруплексної ДНК; хімія й біологічні властивості нуклеозидів, нуклеотидів та олігонуклеотидів, їхніх аналогів і кон'югатів; полімери для біомедичних задач та твердофазного синтезу. Сучасні дослідження та досягнення: Дизайн низькомолекулярних лігандів G-квадруплексів і вивчення їхньої взаємодії з квадруплексною ДНК. Інгібітори теломерази. Знайдено ряд сполук (похідних порфіринів, ціанінів, феназинів), що ефективно інгібують теломеразу в мікромолярних концентраціях. Розроблено прості моделі G-квадруплексів -- Gквартети та октети, -- які дозволяють проводити комп'ютерне моделювання взаємодії лігандквадруплекс за допомогою напівемпіричних та неемпіричних квантово-хімічних методів. Для визначення геометрії та енергії комплексів G4 з низькомолекулярними лігандами впроваджено оптимізовану модель повного 22-членного ДНК-квадруплекса Tel22 (PDB 1KF1/ Інгібітори топоізомерази І на основі конденсованих гетероциклічних систем. Синтезовано серію потенційних інгібіторів топоізомерази І та досліджено їх біологічну активність у ферментативній системі релаксації ДНК in vitro. Знайдено ряд сполук, що повністю інгібують фермент в концентрації 1-2 мкМ. Виявлено інгібітори, що ефективно зв'язуються з ДНК, а також сполуки, що взаємодіють із ферментом чи ферментативним комплексом. Модифікація, кон'югація, мічення й іммобілізація біомолекул. Отримано серію нових реагентів на основі 3гетарилкумаринів для флюоресцентного мічення олігонуклеотидів та інших біомолекул. Розроблено ефективні методи отримання олігонуклеотидних кон'югатів із барвником імідазо[4,5-

ЭДфеназином. Показано, що хромофор барвника інтеркалює в ДНК-дуплекс, стабілізуючи його. Полімерні носії для афінної хроматографії, доставки ліків та твердофазного синтезу. Отримано ряд нових носіїв для твердофазного синтезу олігонуклеотидів на основі силікагелю з ефективними лінкерними групами. Розроблено полімерні носії для доставки різних терапевтичних олігонуклеотидів і білків, у т. ч. інтерферонів, які ґрунтуються в основному на функціоналізованих і зшитих полісахаридних матрицях (декстран, гіалуронова кислота, гепарин та ін.) і поліетиленгліколі. Розроблено ряд органічних і неорганічних афінних сорбентів з іммобілізованими білками, антитілами й низькомолекулярними лігандами для біотехнології й молекулярнобіологічних досліджень.

Відділ білкової інженерії та біоінформатики.

Завідувач відділу -- О. І. Корнелюк, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України. Наукові напрями відділу: білкова інженерія; структурна біоінформатика. Сучасні наукові дослідження: Вивчаються молекулярні механізми дії аміноацил-тРНК синтетаз (APC) вищих еукаріотів та ролі функціональної динаміки в процесах білково-нуклеїнового впізнавання; використовуються методи білкової інженерії, спрямовані на конструювання нових білків із зміненими та унікальними властивостями; налагоджено генно-інженерні технології клонування та експресії евкаріотних білків і їхніх мутантів; розробляється структурно-динамічна модель впізнавання РНК APCзами; проводяться експериментальні дослідження внутрішньо-молекулярної динаміки білків методами флюоресцентної спектроскопії та вивчаються специфічні конформаційні зміни ферментів у процесі впізнавання субстратів.

Відділ біомедичної хімії.

Завідувач відділу -- С. М. Ярмолюк, доктор хімічних наук, професор. Наукові напрями відділу: раціональний дизайн високоактивних та селективних інгібіторів ензимів за допомогою методів комп'ютерного моделювання, біохімічного скринінгу та органічного синтезу; розробка флюоресцентних барвників для застосування в діагностичних системах. Наукові дослідження та основні досягнення: Розробка низькомолекулярних інгібіторів протеїнкінази СК2. З метою пошуку інгібіторів ензиму проведено рецепторно-орієнтований віртуальний скринінг бібліотеки, яка налічувала близько 100 тис. органічних сполук з яких для тестування in vitro відібрано декілька сотень сполук. Ідентифіковано низку активних інгібіторів протеїнкінази. Найактивніший серед розроблених інгібіторів належить до класу флавонолів (IC50 = 9 nM), йому присвоєно персональну назву FLC21. Дизайн інгібіторів протеїнкінази ASK1. Розроблено й охарактеризовано два класи низькомолекулярних інгібіторів протеїнкінази ASK1 людини -- 3Н-нафто[1,2,3-де]хінолін-2,7-діони і 2-тіоксотіазолідин-4-они. Запропоновано моделі їх взаємодії з АТР-акцепторним сайтом ASK1 і встановлено залежність активності від хімічної структури замісників. Найперспективнішим інгібіторам присвоєно персональні назви NQDI-1 (IC50 = 3 рМ) та PFTA-1 (IC50 = 650 nM). Показано, що вони є специфічними стосовно ASK1 і мають певний цитопротекторний ефект за умов апоптозу, викликаного фактором CHI3L2. Пошук низькомолекулярних інгібіторів протеїнкінази FGFR1. У результаті проведення віртуального скринінгу із наступним тестуванням in vitro вдалося знайти низку нових класів інгібіторів FGFR1: флавони, феніл-бензоксиоксазоли та дифенілпіримідинаміни. Проведено також ліганд-орієнтований віртуальний скринінг лігандів, завдяки якому вдалося знайти високоактивні інгібітори з класів оксіндолів та хіназолів. Створення нових, ефективних методів у галузі рецепторно-орієнтованого високопродуктивного віртуального скринінгу. Розроблено новий метод обчислення точкових атомних зарядів органічних сполук, що ґрунтується на методі релаксації електронегативностей за Кіргофом, та проведено його адекватну параметризацію. На основі розробленого методу обчислення атомних зарядів органічних молекул і силового поля MMFF94 створено нове силове поле YFF, яке забезпечує вищу точність оцінки електростатичного складника енергії міжмолекулярних взаємодій порівняно з відомими силовими полями, що використовуються у високопродуктивному віртуальному скринінгу. Розробка флюоресцентних зондів. Ціанінові барвники запропоновано для детекції агрегації протеїнів і дослідження конформаційних перебудов глобулярних білків. Сквараїнові фарбники використано для мічення альбумінів. Створено флюоресцентні зонди, що застосовуються з метою детекції протеїнів у гелях (Lucy 569, Lucy 506 та Lucy 565). Синтезовано високочутливий зонд Nancy-520 для візуалізації ДНК у гелі. Фарбники Cyan40 і Cyan2 запропоновано для визначення неканонічних мотивів ДНК.

Відділ науково-технічної інформації.

Відділ засновано 1973 року.

Завідувачка відділу О. В. Корж. Діяльність відділу спрямовано на вирішення наступних задач: забезпечення науково-технічною інформацією, інструктивними та нормативними документами; державна реєстрація дослідницьких проектів, що виконуються вченими інституту; поширення інформації про наукову діяльність ІМБГ НАН України та надання пропозицій для співпраці з вітчизняними та зарубіжними партнерами з наукових установ, комерційних структур та недержавних організацій; співпраця з Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді (НЕНЦ), Міністерство освіти і науки України; розсилка наукової інформації, новин, повідомлень в мережі інституту та поза його межами; популяризація науки через організацію вітчизняних та міжнародних наукових конференцій, семінарів, виставок, зустрічей тощо; підготовка та проведення тендерних торгів для закупівлі обладнання, реактивів та послуг; підтримка Веб-сайту інституту.

• Лабораторія менеджменту та інновацій Відділу науково-технічної інформації.

Створена у 2022 році на базі лабораторії трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

• Бібліотека ІМБГ.

Заснована у 1969 році. Завідувачка бібліотеки О. О. Лук'яненко. Станом на 2022 рік фонд бібліотеки укомплектований літературою з загальних питань природознавчих наук, молекулярної біології, молекулярної генетики, біохімії, мікробіології, біотехнології, комбінаторної та біоорганічної хімії, молекулярної біофізики тощо. Бібліотека налічує більше 80 тисяч примірників, у т. ч. документи іноземних авторів обсягом 45 тисяч; книги, брошури -- 18 тисяч; періодичні видання -- 62 тис.; обмінний фонд -- 800 тисяч примірників.

Інститут виконує також велику роботу з підготовки кадрів вищої кваліфікації. Зокрема, ІМБГ здійснює щорічний набір до аспірантури за спеціальністю 091 «Біологія» для підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії. Сьогодні в аспірантурі навчається більше 20 аспірантів та 3 докторанти. В інституті функціонує також кафедра молекулярної біології і біотехнології Київського академічного університету. Кафедра здійснює підготовку здобувачів освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 091 «Біологія» на базі ІМБГ.

На сьогодні, напередодні свого пятидесятиріччя, наукова діяльність Інституту молекулярної біології і генетики НАН України зосереджена на вирішенні актуальних проблем в галузі молекулярної біології, генетики та біотехнології. Наразі, як уже згадувалось вище, згідно Постанови Президії НАН України № 245 від 07.09.11 основними напрямами досліджень ІМБГ визначено наступні напрями: структурна та функціональна геноміка; протеоміка та білкова інженерія; молекулярні та клітинні біотехнології; біоінформатика, комп'ютерне моделювання та дизайн. Слід особливо підкреслити, що впродовж 2020-2023 рр. учені ІМБГ у протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 працюють за такими основними напрямами: створення та виробництво тест-систем для діагностики особливо небезпечних вірусних інфекцій, викликаних SARS-CoV-2 та іншими вірусами, зокрема розроблення комбінованих тест-систем; моніторинг появи в Україні нових штамів вірусу SARS-CoV-2 шляхом сиквенування; комп'ютерне моделювання і пошук нових лікарських препаратів проти COVID-19; створення вакцин на основі ДНК та РНК; розроблення лікарських препаратів проти COVID-19 на основі РНК; лікування хворих на пневмонію COVID-19 трансплантацією кріоконсервованих алогенних мезенхімальних стовбурових клітин (МСК).

Інститут бере активну участь у виконанні державних науково-технічних програм, серед яких «Національна програма ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту громадян», «Захист населення від найпоширеніших інфекційних захворювань», «Національна програма профілактики СНІДу в Україні», «Здоров'я нації», «Генні та аналітичні біотехнології», «Впровадження і застосування Грід-технологій», «Розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів», «Нанотехнології і наноматеріали», «Розроблення новітніх технологій створення вітчизняних лікарських засобів для забезпечення охорони здоров'я людини та задоволення потреб ветеринарної медицини», Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2024 рр. тощо.

Інститут є співзасновником і видає чотири наукових видання, що входять до Переліку фахових видань України у галузі біологічних наук: три наукові журнали: «Biopolymers and Cell», «Ukrainica Bioorganica Acta», «Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів» та збірник наукових праць «Фактори експериментальної еволюції організмів».

За 50 років співробітники Інституту за наукові здобутки удостоєні звання Героя Соціалістичної праці (С. М. Гершензон), нагороджені орденом Леніна (П. К. Шкварніков), орденом Трудового Червоного прапора (В. П. Зосимович, Г. Х. Мацука), орденом Знак Пошани (І. А. Шевцов, В. А. Кордюм, Г. Х. Мацука, В. В. Моргун), орденами Ярослава Мудрого (Г. Х. Мацука, В. А. Кордюм), орденами княгині Ольги всіх трьох ступенів (Г. В. Єльська), удостоєні звання Заслуженого діяча науки і техніки України (Г. Х. Мацука, Г. В. Єльська, В. А. Кордюм, Д. М. Говорун, М. А. Тукало), нагороджені низкою інших орденів і медалей СРСР та України (понад 50 співробітників). Звання лауреата Ленінської премії присвоєне В. П. Зосимовичу, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки СРСР -- 8 співробітникам, лаурета Премії Ради міністрів СРСР (С. Б. Серебряний, Е. А. Козлов), лауреата Державної премії в галузі науки і техніки УРСР і України (нині -- Національна премія ім. Б. Є. Патона) -- понад 60 співробітників. Серед співробітників інституту понад 30 лауреатів премії імені видатних учених НАН України. Особливо слід підкреслити велику кількість нагород молодих учених. Зокрема, лише за останні 20 років лауреатами Премій Президента України для молодих учених стали близько 20 дослідників інституту, лауреатами Премій Верховної Ради України для молодих учених -- близько 20 дослідників, велику кількість нагород молоді співробітники інституту отримали від Кабінету Міністрів України, Президії НАН України, Київського міського голови тощо. У 2003 році ІМБГ нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за вагомий внесок у розвиток наукових досліджень в галузі генної інженерії і терапії, створення і впровадження новітніх біотехнологій і лікарських засобів (Постанова КМУ від 21.07.2003 № 1127).

У цілому станом на 1.01.2022 р. учені Інституту опублікували 6443 наукових статей, з яких 1482 -- в найповажніших міжнародних журналах, таких як Science, Nature Structural & Molecular Biology, Cell, Biochemistry, Human Genetics, Human Mutation, Proteins, Nucleic Acids Research, Journal of Biological Chemistry та ін. Отримано свідоцтва на 2 наукові відкриття, понад 300 авторських свідоцтв на винаходи і патентів, проведено більше 200 наукових заходів -- конференцій та з'їздів. 27 учених викладають у Навчально-науковому центрі «Інститут біології та медицини» та Інституті високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у Національнму університеті «Києво-Могилянська академія», Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця та ін.

Інститут веде активну міжнародну діяльність. Науковці установи успішно співпрацюють із вченими більш ніж 30 країн, зокрема, Німеччини, Франції, США, Великої Британії, Польщі, Італії, Греції, Японії, Білорусі, Вірменії, Азербайджану тощо. Інститут виконує декілька проектів європейської Рамкової програми Горизонт 2020, має десятки міжнародних грантів, з них: CNRS, NATO, STCU, SCOPES та ін. Протягом тривалого часу підтримуються двосторонні зв'язки з установами Польської академії наук та Національного Центру наукових досліджень Франції (CNRS).

Про наукові досягнення інституту на світовій арені свідчать також високі позиції, що їх займає ІМБГ у світових рейтингах останніх років, у даних бібліометричних досліджень, зокрема щодо кількості робіт, опублікованих у високорейтингових журналах, у показниках Гірша за Scopus та Web of Sciences тощо. Згідно даним проекту «Бібліометрика української науки», що діє на платформі Google Scholar, станом на 2021 р. ІМБГ НАН України посідає 2 місце у рейтингу установ та відомств України за кількістю вчених з індексом Гірша IH > 40 (див. Рейтинг установ за Google Scholar). У Системі Google Scholar у рейтингу університетів і науково-дослідних інститутів за індексом Гірша ІМБГ посідає 12 місце в Україні. 16 співробітників Інституту входять у першу сотню вчених України за h-index (Google Scholar) в галузі «Науки про життя». У 2018 році Інститут став лауреатом премії WEB OF SCIENCE AWARD UKRAINE 2018 у номінації «Найбільш продуктивна українська організація за кількістю наукових праць, опублікованих у 2008-2017 роках», галузь «Науки про життя», та того ж року отримав премію Scopus Awards Ukraine у номінації «Медичні науки». У 2019 році ІМБГ здобув нагороду «Лідер науки України 2019. Web of Science Award» у номінації «Science Influence Leader: Chemistry» за найвище цитування робіт учених ІМБГ НАН України відносно середньосвітового рівня у період 2014-2018 рр. за даними аналітичної системи InCites.

Сьогодні в Україні йде війна, спричинена агресією російської федерації, яка відкрито і неспровоковано напала на Україну 24 лютого 2022 р. Весь український народ піднявся на боротьбу з агресором. Низка співробітників ІМБГ бере безпосередню участь у бойових діях, станом на кінець 2022 р. два співробітника загинули в боях за свободу України. Це головний інженер інституту Максим Юрійович Павленко та провідний інженер Василь Станіславович Вдовін. Незважаючи на труднощі і трагедії війни, що продовжується, колектив Інституту продовжує працювати і, на мою думку, успішно працює. Про це свідчать непересічні дані, отримані співробітниками в останній час -- це і високорейтингові наукові публікації, і патенти на винаходи і корисні моделі, і проведення на достойному рівні запланованих ще до війни міжнародних наукових конференцій, щоправда, в режимі відеоконференцій (онлайн). Детальніше з інформацією про сучасний стан лосліджень, структуру, наукові напрями і досягнення інституту можна ознайомитися на сайті www.imbg.org.ua