Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Спеціальність 08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Формування та розвиток стратегії зовнішньоекономічних зв'язків країн із перехідною економікою (на матеріалах Азербайджанської Республіки)

Київ 2001

Робота виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий консультант Доктор економічних наук, професор Філіпенко Антон Сергійович,

Завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти Академік НАН України доктор економічних наук, професор Лукінов Іван Іларіонович, Директор інституту економіки НАН України

Доктор економічних наук, професор Шнирков Олександр Іванович, Заступник директора Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Доктор економічних наук, професор Поручник Анатолій Михайлович, Завідувач кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету

Провідна організація: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, м. Київ

Захист відбудеться 07 червня 2001 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул.. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої Ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул.. Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розісланий 06 травня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мазуренко В.П.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Характерною рисою сучасного етапу розвитку системи світогосподарських зв'язків є посилення процесів інтернаціоналізації виробництва й капіталу, глобалізації світової економіки, поглиблення взаємозалежності національних економік, активізація їхньої участі в міжнародному поділі праці та інтеграційних процесах. Формування глобальної економіки ХХI сторіччя відбувається в умовах значних кількісних змін і якісних трансформацій сучасного світового господарства, переходу до нової парадигми економічного розвитку, появи на світовій арені групи країн із перехідною економікою.

Серед комплексу проблем, з якими зіткнулися транзитивні країни, особливо ті, що виникли після розпаду СРСР, у процесі системної трансформації і їхньої інтеграції у світовий геоекономічний простір, особливої актуальності набувають теоретичні й практичні питання формування й розвитку нової зовнішньоекономічної стратегії. Зовнішньоекономічні зв'язки відіграють важливу роль не тільки у внутрішньому соціально-економічному розвитку й створенні необхідних передумов для вирішення проблем ринкового реформування економіки цих країн, але й в їх більш активній участі як рівноправних партнерів у системі сучасних міжнародних економічних відносин.

Проблеми зовнішньоекономічної стратегії стали об'єктом наукових досліджень і концептуальних розробок із набуттям незалежності колишніх союзних республік і трансформацією їхньої зовнішньоекономічної діяльності.

Багато теоретичних і практичних проблем формування й розвитку зовнішньоекономічної стратегії країн із перехідною економікою й сьогодні є актуальними й потребують максимального урахування національних, соціально-економічних, регіональних, геоекономічних чинників і особливостей ринкових трансформацій кожної країни. Сьогодні розробка зовнішньоекономічної стратегії, основаної на цих особливостях, є пріоритетним завданням державного будівництва, структурних перетворень і встановлення нових господарських зв'язків у всіх країнах із перехідною економікою, що й обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

До чинників, які визначили вибір цієї теми дисертаційного дослідження, треба віднести недостатність науково-теоретичних розробок досліджуваної проблематики в економічній літературі країн із перехідною економікою, і зокрема Азербайджану. Це багато в чому пов'язано з об'єктивними причинами, тому що тільки з розпадом СРСР і утворенням на його території нових незалежних держав, які стали згодом самостійними суб'єктами міжнародних економічних відносин, проблеми зовнішньоекономічних зв'язків стають об'єктом серйозних досліджень і системного комплексного аналізу.

Проблеми системної трансформації країн із перехідною економікою, у тому числі їх зовнішньоекономічних зв'язків та інтеграції у світовий геоекономічний простір, достатньо глибоко досліджені в роботах українських вчених-економістів Андрійчука В.Г., Білоруса О.Г., Будкіна В.С., Бураковського І.В., Вергуна В.А., Гейця В.М., Дудченка М.А., Кістерського Л.Л., Климка Г.Н., Клочка В.П., Кредісова А.І., Лукінова І.І., Новицького В.Є., Пахомова Ю.М., Пирожкова С.І., Поручника А.М., Рогача О.І., Румянцева А.П., Рокочої В.В., Сіденка В.Р., Степаненка В.О., Супруна В.О., Філіпенка А.С., Федосова В.М., Чумаченка М.Г., Чухна А.А., Шниркова О.І.

Деякі проблеми ринкової трансформації та повязані з ними окремі аспекти зовнішньоекономічних зв'язків Азербайджану знайшли відображення у дослідженнях Алєскерова А.К., Алирзаєва А.А., Абасова Ч.М., Ахундова В.Д., Ахвердієва О., Бабаєва А.П., Байрамова А.И., Велієва Т.С., Велієва С.Т., Гусейнова С.К., Гасанова Р.Т., Іманова Н.М., Ісмайлова Г.Я., Караєва І.Ш., Керімлі І.А., Кулієва Р.І., Кулієва Т.А., Кязимли Х.Г., Мейбуллаєва М.М., Мурадова Ш.М., Мурадова А.Д., Надірова А.А., Наріманова Н., Самедзаде З.А., Сафарова С.І., Шекералієва А.Ш.

Складним і суперечливим процесам трансформації постсоціалістичних країн Європи й нових незалежних держав присвячені роботи таких зарубіжних вчених, як Абалкін Л.І., Бальцерович Л., Бандера В., Босс Г., Бункін М., Гаврилишин Б., Гельб А., Корнаї Я., Леонтьєв В., Портер М., Сакс Дж., Стиглиць Дж., Шаталін С.С., а питанням їхньої інтеграції у світову систему сучасних світогосподарських зв'язків - Балласа В., Кирєєв А.П., Кочетов Е.Г., Меньшиков С.М., Рут Ф., Сальваторе Д. та ін.

Проте, у дослідженнях вищевказаних авторів та в інших наукових працях відсутній комплексний, системний підхід до аналізу зовнішньоекономічної стратегії країн із перехідною економікою, механізм її реалізації з урахуванням світового досвіду. Водночас, у світовій практиці накопичений значний досвід ефективного функціонування системи зовнішньоекономічних зв'язків, інтеграції перехідних економічних систем постсоціалістичних і деяких пострадянських держав у світову економіку, який заслуговує на теоретичне узагальнення й творче використання в процесі ринкових перетворень в Азербайджанській Республіці, де ця проблема розробляється практично вперше.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційної роботи є складовою частиною цільових комплексних науково-дослідних тем кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Механізм комплексного забезпечення зовнішньоекономічних аспектів суверенітету України” (номер державної реєстрації 97134) і кафедри міжнародних економічних відносин і маркетингу Азербайджанського державного економічного університету “Комплексне дослідження зовнішньоекономічних зв'язків Азербайджану й проблеми їх удосконалення” (номер державної реєстрації 0197 А300213), а також інших галузевих і регіональних науково-дослідних і прикладних розробок і відповідає загальним напрямам державної політики Азербайджанської Республіки щодо ринкової трансформації національної економіки та її інтеграції у світове господарство.

Мета та задачі дослідження. Основна мета дисертаційної роботи полягає у виявленні системних закономірностей, варіантів розвитку й оптимізації трансформаційних процесів у галузі зовнішньоекономічної діяльності, у теоретико-методологічному обгрунтуванні та розробці стратегії розвитку зовнішньоекономічних звязків країн із перехідною економікою на конкретному прикладі Азербайджанської Республіки з урахуванням сучасних тенденцій і процесів, які відбуваються у світовому господарстві і міжнародних економічних відносинах.

У більш конкретизованому вигляді реалізація поставленої мети передбачає розв'язання в дисертаційній роботі таких задач:

визначити сукупність об'єктивних передумов, загальних закономірностей і принципів системного реформування зовнішньоекономічних відносин країн із перехідною економікою, виокремити загальне, особливе й одиничне в процесі становлення ринкових відносин у цих країнах;

розробити методологію й сформулювати концепцію стратегії формування й розвитку зовнішньоекономічних зв'язків транзитивних країн, розкрити її національні конкретно-історичні, геоекономічні, соціально-політичні риси й особливості;

визначити сутність нової зовнішньоекономічної стратегії нових незалежних держав як відносно автономної, самодостатньої підсистеми економічної діяльності країни, її домінанти, структурні елементи й критерії класифікації, розкрити економічний зміст, взаємозв'язок і взаємодію категоріального апарату зовнішньоекономічних зв'язків;

показати роль зовнішньоекономічної стратегії в процесі ринкового реформування економіки Азербайджану, її вплив на результативність трансформаційних змін у країні, динаміку макроекономічних показників, розвиток експортоорієнтованих виробництв, на позиції республіки в сучасному міжнародному поділі праці й системі світогосподарських зв'язків;

виявити і проаналізувати основні закономірності й тенденції розвитку структурних змін, географії зовнішньої торгівлі Азербайджану як визначальної складової частини зовнішньоекономічних відносин країни, систематизувати існуючі інструменти регулювання експорту й імпорту товарів, послуг, руху капіталу, визначити чинники, що впливають на умови й ефективність експортно-імпортних операцій;

розробити основні напрями формування й розвитку адекватної сучасним реаліям зовнішньоекономічної й зовнішньоторговельної політики Азербайджанської Республіки, оптимальної стратегії виходу підприємств країни на зовнішні ринки в контексті їхньої диверсифікації й мінливості кон'юнктури;

оцінити ступінь впливу податкової, грошово-кредитної і валютної політик на зміну умов торгівлі, інвестиційної активності й стан платіжного балансу Азербайджану, ефективність альтернативних стратегій вирівнювання платіжного балансу країни в рамках макроекономічної політики, доцільність доповнення стратегії експортоорієнтованого зростання засобами короткострокового регулювання, обґрунтувати необхідність орієнтації стратегії зовнішньоекономічних зв'язків республіки на досягнення активного сальдо зовнішньої торгівлі та переходу її із стану економіки-боржника в стан економіки-кредитора;

окреслити шляхи, форми й методи співробітництва Азербайджану з міжнародними торгово-економічними і валютно-фінансовими організаціями, механізми участі республіки у світових і регіональних інтеграційних процесах, зокрема відтворюваних, запропонувати конкретні рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму такого співробітництва й підвищення його ефективності;

побудувати багатофакторні економетричні моделі, які б дозволяли прогнозувати результати зовнішньоекономічної діяльності, зокрема експортно-імпортних операцій та інвестиційної діяльності;

узагальнити зарубіжний досвід формування й розвитку механізму реалізації зовнішньоекономічної стратегії в перехідний період, його позитивні й негативні сторони з метою максимально можливої його адаптації до конкретно-історичних, національних умов Азербайджану, виявити основні прорахунки, що мають місце в процесі реформування зовнішньоекономічних зв'язків республіки, і сформулювати конкретні, науково обґрунтовані рекомендації щодо їх виправлення й недопущення в майбутньому.

Обєктом дослідження є багаторівнева система зовнішньоекономічних відносин Азербайджану в її прямих і зворотних зв'язках із внутрішньою економічною діяльністю на різних рівнях, а також принципи, структурні елементи та механізми зовнішньоекономічної стратегії в умовах системної трансформації.

Предметом дисертаційної роботи є теоретико-методологічні та прикладні основи процесу формування й розвитку стратегії зовнішньоекономічних зв'язків та механізми її реалізації в країнах із перехідною економікою в умовах системної трансформації й становлення ринкових відносин.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає логіко-діалектичний метод пізнання явищ і процесів у сучасних світових і національних економіках. Дослідження побудовано на основі використання методів системного та комплексного підходів для формування стратегії зовнішньоекономічних зв'язків країн із перехідною економікою та розвитку адекватної сучасним реаліям зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики Азербайджанської Республіки, зокрема, макро- і мікроекономічного аналізу, індукції і дедукції, аналізу та синтезу, що дозволило розкрити основні закономірності трансформаційних процесів у їх конкретно-історичних, національних формах прояву та еволюцію в часових рамках, а також визначити систему прямих і зворотніх зв'язків у процесі взаємодії різних національних економік у системі сучасного світового господарства. У дисертації використані також спеціальні методи, а саме: метод групування - при аналізі сучасного стану зовнішньоекономічних зв'язків країни, оцінці світових тенденцій розвитку зовнішньоекономічних відносин, для розробки зовнішньоторговельної моделі Азербайджану залежно від порівняльних переваг країни; метод графічного аналізу - при вивчені доцільності використання інструментів зовнішньоторговельної політики, для наочного зображення динаміки обсягів зовнішньої торгівлі; метод середніх і відносних величин - для вивчення рівня й структури експортно-імпортних операцій, зовнішнього боргу, мінливості кон'юнктури; рядів динаміки - для характеристики зміни у часі показників досліджуваного питання; монографічний метод - для вивчення суті концепції стратегії формування розвитку зовнішньоекономічних зв'язків транзитивних країн, визначення оптимальної стратегії виходу підприємств країни на зовнішні ринки в контексті їхньої диверсифікації; методи економіко-математичного моделювання й прогнозування - для побудови економетричної моделі балансу поточних операцій Азербайджану.

Теоретичною основою дисертаційної роботи виступає методологія сучасного наукового дискурсу й органічно пов'язаного з нею системного аналізу, новітні тенденції міжнародних економічних відносин, закономірності розвитку світового господарства в умовах його глобалізації й посилення інтеграційних процесів, а також фундаментальні дослідження А.Сміта, Д.Рікардо, Дж.С.Міля, Дж.М.Кейнса, Е.Хекшера, Б.Оліна, А.Маршалла, Ф.Еджуорта, Г.Хеберлера, П.Самуельсона та інших вчених-економістів, окремі положення й висновки сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників, які розкривають закономірності та тенденції розвитку ринкової економіки, діалектики відтворюваних відносин, особливо в країнах із перехідною економікою.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому на основі творчо-критичного осмислення існуючих концепцій і підходів, присвячених питанням зовнішньоекономічної діяльності країн із перехідною економікою, обгрунтовані механізми формування й розвитку стратегії зовнішньоекономічних зв'язків транзитивних країн, її домінанти, принципи, структурні елементи й пріоритети в конкретно-історичних, геополітичних і соціально-економічних умовах Азербайджанської Республіки. Автором отримані наступні наукові результати:

на основі комплексного, системного підходу узагальнені закономірності, розгорнута теорія й методологія дослідження зовнішньоекономічних зв'язків країн із перехідною економікою, виявлено діалектику загального, особливого й одиничного в системній трансформації, у процесі формування й розвитку нової зовнішньоекономічної стратегії, розкрито механізм її реалізації в окремих країнах. Специфічною особливістю концепції стратегії зовнішньоекономічних відносин транзитивних країн, включаючи Азербайджан, є те, що розробка теоретичних положень здійснюється одночасно з розвитком самого трансформаційного процесу в зовнішньоекономічній сфері, з практичною реалізацією окремих елементів цієї стратегії;

запропоновані нові елементи комплексного аналізу зовнішньоекономічних зв'язків, розкриті суть, взаємозв'язок і взаємодія категорій “стратегія”, “економічна стратегія”, “зовнішньоекономічна стратегія”. Зовнішньоекономічна стратегія сформульована автором як сукупність різнорівневих відносин суб'єктів господарської діяльності й одночасно як підсистема, яка органічно пов'язана з усією сукупністю економічних зв'язків країни, системою її економічної діяльності в цілому. Зміст категорії “зовнішньоекономічна стратегія” не є незмінним, він розвивається, еволюціонує й на кожному конкретному етапі трансформаційного процесу “знімає” найбільш істотні його риси, що стосуються зовнішньоекономічної сфери діяльності країни;

доведено, що формування й розвиток нової стратегії зовнішньоекономічних зв'язків країн із перехідною економікою, включаючи Азербайджан, є об'єктивним, закономірним процесом, внутрішньо тісно пов'язаним із системною трансформацією всіх сфер господарської діяльності, становленням ринкових відносин. Процес ринкової трансформації практично у всіх нових незалежних державах, які виникли на пострадянському просторі, відбувається повільно, суперечливо, непослідовно й болісно, супроводжується глибокими соціально-економічними й політичними потрясіннями й кризами, оскільки він здійснюється не в класичній формі, а в умовах переходу від надцентралізованої, тотально одержавленої й штучно монополізованої економіки до ринкової системи;

дано визначення сутності й розкрито зміст стратегії зовнішньоекономічних зв'язків як відносно автономної й самодостатньої системи взаємозалежних, взаємодіючих і строго субординованих блоків, складовими якої виступають домінанти, принципи, елементи і пріоритети, реалізовані за допомогою адекватного їм механізму, який взаємодіє з внутрішньоекономічною стратегією країни. Склад структурних елементів цієї стратегії неоднозначний, він багатоаспектний і залежить від заданих критеріїв класифікації, групування за окремими ознаками і властивостями. Класифікація критеріїв і структурних елементів зовнішньоекономічної стратегії Азербайджану за функціональною, факторно-виробничою, організаційно-управлінською, пріоритетно-галузевою, геоекономічною й інституціональною ознаками найбільш повно виражає її зміст, специфічні риси й особливості;

доведено, що центральним і визначальним елементом зовнішньоекономічної стратегії Азербайджанської Республіки в умовах переходу від централізованої планової до ринкової економічної системи є зовнішня торгівля, яка виступає історично початковою, традиційною й найбільш розвинутою формою міжнародних економічних відносин, яка сприяє реалізації порівняльних та конкурентних переваг країни й служить потужним засобом і стимулом як внутрішнього соціально-економічного розвитку, так і підвищення її міжнародної конкурентоспроможності. Проведений структурний аналіз ефективності зовнішньої торгівлі Азербайджану свідчить про завершення періоду адаптації країни до умов відкритої ринкової економіки й закріпленні її експортно-імпортної орієнтації в міжнародному обміні, про субоптимальний, мінімізуючий втрати характер нової спеціалізації;

на основі конструктивно-критичного аналізу широкого спектру й практики світової торгівлі розроблена зовнішньоторговельна модель Азербайджанської Республіки, що базується на порівняльних перевагах країни, пов'язаних із ресурсним потенціалом, рівнем підготовки кваліфікованої робочої сили, вигідним геостратегічним положенням, сприятливими кліматичними умовами, здійснені науково обґрунтовані прогнозні оцінки тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі до 2005 року, змін її структури й географічної спрямованості та аргументовано, що переважною тенденцією в 2000-2005 роках буде скорочення дефіциту зовнішньої торгівлі за рахунок зменшення імпорту;

обгрунтовано, що найважливішими чинниками, що визначають ефективність зовнішньоторговельної діяльності, є зрушення в товарній, галузевій і географічній структурах експорту й імпорту, співвідношення поточних і базових індексів реального обмінного курсу маната, цінова еластичність експорту, експортні й імпортні ціни, співвідношення експорту та імпорту, які характеризують стан торговельного балансу країни. Розраховане автором співвідношення поточних і базових індексів реального обмінного курсу маната показало, що азербайджанській економіці властива спрямованість структурних зрушень у географії зовнішньої торгівлі, які сприяють реальному подорожчанню валют торгових партнерів як в експортних, так і в імпортних операціях і, відповідно, відносному здешевленню експортованих товарів, подорожчанню імпорту й скороченню зовнішньоторговельного дефіциту країни;

розкрита сутність зовнішньоекономічної політики Азербайджану як складової частини загальної економічної політики перехідного періоду, визначені її основні напрями й доведено, що вона повинна базуватися на об'єктивних законах розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин, оптимально поєднувати принципи вільної торгівлі й протекціонізму в залежності від завдань, що розв'язуються республікою на кожному конкретному етапі трансформаційного процесу. Одним із важливих напрямів зовнішньоекономічної політики Азербайджану є вступ країни у Світову організацію торгівлі (СОТ), що створить сприятливі умови для поліпшення умов зовнішньої торгівлі, буде сприяти диверсифікації структури експорту й імпорту. Проте політика приєднання до СОТ повинна виходити з пріоритету національних інтересів республіки і її товаровиробників, бути достатньо обґрунтованою, зваженою і прагматичною;

аргументовано, що кінцевим критерієм стратегії регулювання зовнішньоекономічних звязків є врівноваженість платіжного балансу країни. Дефіцит поточних та фінансових операцій, які фінансуються іноземними інвестиціями або збільшенням державного зовнішнього боргу, свідчить про помилковий вибір або невдале здійснення обраної зовнішньоекономічної стратегії. У звязку з цим обгрунтована необхідність орієнтації зовнішньоекономічної стратегії Азербайджану на досягнення активного сальдо зовнішньої торгівлі та факторних доходів у балансі поточних операцій та перехід із стану економіки-боржника в стан економіки-кредитора, запропоновані конкретні методи оцінки поточних змін у платіжному балансі республіки в умовах притоку прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в нафтовий експортний сектор;

доведена доцільність доповнення стратегії експортоорієнтованого зростання політикою реального знецінення національної валюти, яка базується на номінальному знеціненні або на зниженні темпів інфляції в залежності від рівня інфляції та динаміки курсу валют торговельних партнерів щодо долара США та на зміні географічної структури зовнішньої торгівлі;

на основі всебічного аналізу динаміки та структури зовнішнього боргу розкриті основні причини та чинники, які впливають на його зміни, та розроблена модель зовнішнього запозичення, яка встановлює його оптимальну норму та межі, враховує вимоги макроекономічних параметрів та дозволяє контролювати борг за допомогою поєднання механізмів державного та ринкового регулювання;

побудована економетрична модель балансу поточних операцій Азербайджану в залежності від трьох найбільш вагомих факторів: індексів реального ВВП, реальних обмінних курсів та умов збалансованості торгівлі за експортно-імпортними цінами. На основі моделі сформульовано висновок про те, що на сьогодні Азербайджан характеризується обмеженим, порівняно низьким рівнем та високою еластичністю попиту на експортовану продукцію, у зв'язку з чим він повинен проводити політику реального знецінення національної валюти, основаного на інфляції, менш високій, ніж у торговельних партнерів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їхнього використання центральними й місцевими органами державного управління Азербайджану при розробці й практичній реалізації нової, адекватної ринковим відносинам зовнішньоекономічної стратегії республіки, проведенні науково обґрунтованої, збалансованої зовнішньоекономічної політики, підготовці законодавчих актів і нормативно-розпорядчих документів, які стосуються окремих галузей і напрямів зовнішньоекономічних зв'язків країни.

Пропозиції автора щодо стратегії зовнішньоторговельних зв'язків, розвитку й оптимізації структури експортно-імпортних операцій, про тарифні і нетарифні засоби регулювання зовнішньоторговельної політики можуть бути використані при підготовці комплексних цільових програм розвитку зовнішньоекономічних звязків Азербайджанської Республіки.

Автор брав безпосередню участь у розробці Програми переходу Азербайджанської Республіки до ринкової економіки і до повної економічної незалежності.

Окремі положення та висновки роботи використані при розробці Державної програми розвитку торгівлі Азербайджану на 1999-2000 роки і довгострокову перспективу, а також при розробці Меморандуму “Про торговий режим Азербайджанської Республіки”, який переданий до Всесвітньої Торгової Організації (довідка № 572/222 від 04.04.2001 р. Міністерства економіки Азербайджанської Республіки); у підготовці законодавчих актів, програм та інших розробок щодо розвитку малого й середнього підприємництва й антимонопольної політики (довідка № 01-1/109 від 15.03.2001 р. Держкомітету з антимонопольної політики й підтримки підприємництва Азербайджанської Республіки).

Висновки автора щодо пріоритетних напрямків розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, принципів їх регулювання, а також оцінка стану платіжного балансу й можливості регулювання зовнішнього боргу країни були використані при наукових дослідженнях Центру економічних реформ Азербайджанської Республіки (довідка № 33 від 15.03.2001 р. Центру економічних реформ Азербайджанської Республіки).

Отримані результати дослідження надалі можуть бути використані у вищих органах державної влади та управління Азербайджану в процесі формування стратегії та реформування зовнішньоекономічної діяльності та прийняття конкретних рішень щодо їх реалізації, з урахуванням того, що позитивний ефект від них можна очікувати лише за умови їх комплексного, а не вибіркового впровадження.

Положення й висновки дисертації також можуть використовуватись у процесі викладання відповідних розділів курсів: макро- і мікроекономіки, міжнародних економічних відносин, світової економіки, організації і техніки зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічної політики, управління зовнішньоекономічною діяльністю та спецкурсів з перехідних економічних системах - у вищих навчальних закладах економічного профілю.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації, отримані автором особисто, а з наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використані ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи. Зокрема, в “Концепції переходу Азербайджанської Республіки до ринкової економіки та повної економічної незалежності” здобувачем комплексно проаналізовано геополітичне положення республіки та її соціально-економічний стан на початку перехідного періоду та розроблена і запропонована концептуальна основа трансформації зовнішньоекономічних звязків Азербайджану (це складає 20% загального обсягу роботи); у статті “Внутрішні та зовнішні фактори формування і розвитку ринку” проаналізовано науково-теоретичні основи формування нових ринкових відносин на ринку досліджуваного сегменту, оцінено його сучасний стан, виявлено основні фактори, що впливають на формування та розвиток ринку товарів довгострокового користування, запропоновано модель впливу основних факторів розвитку ринку товарів довгострокового користування (це складає 60% загального обсягу статті); у статті “Проблеми та перспективи взаємних торговельно-економічних звязків Азербайджану з Російською федерацією” визначені основні фактори та проблеми геополітичних аспектів економічних взаємовідносин Азербайджану з Російською Федерацією та їх вплив на перспективу розвитку торговельно-економічних зв'язків цих країн в рамках СНД (це складає 50% загального обсягу роботи); у статті “Взаємовідносини Азербайджану з ВТО: проблеми приєднання й лібералізація ЗЕЗ” розглянуто приєднання Азербайджану до ВТО як стратегічний напрям розвитку ЗЕЗ та виявлено основні напрями зовнішньоекономічної політики в умовах перехідної економіки, визначено переваги та недоліки приєднання до ВТО, стратегія цього процесу (це складає 70% загального обсягу роботи); у статті “Нові напрямки в системі інформаційного забезпечення ЗЕД” узагальнено теоретичні основи та зарубіжний досвід інформаційного забезпечення ЗЕД в умовах глобалізації та визначено нові напрями інформаційних звязків (це складає 50% загального обсягу статті).

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались на вісімнадцятьох міжнародних і республіканських науково-теоретичних і практичних конференціях, симпозіумах, нарадах і семінарах, проведених у країнах далекого і близького зарубіжжя, а також в Азербайджані, зокрема на: республіканських науково-практичних конференціях Азербайджанського державного економічного університету у 1993-1998 роках; міжнародній науковій конференції “Валютно-фінансові проблеми ринкової економіки” (19-20 листопада 1998 р., м. Київ); міжнародному конгресі AESOP (Берген, 1999 р.; Брно, 2000 р.); міжнародній науковій конференції “Экономическая теория: новая парадигма и ее эволюция на пороге ХХІ столетия” (20 січня 2000 р., м. Київ); міжнародній науковій конференції “Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України)” (листопад 2000 р., м. Київ).

Результати дослідження доповідались на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка і на кафедрі міжнародних економічних відносин і маркетингу Азербайджанського державного економічного університету.

Публікації. За матеріалами дисертації здобувачем опубліковано монографію, загальним обсягом 21 д.а., а також 17 наукових статей, 18 тез доповідей на науково-теоретичних і практичних конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, п'ятьох розділів і вісімнадцяти підрозділів, висновків, списку використаної літератури та додаків. Загальний обсяг дисертації складає - 603 сторінки. Робота містить 65 таблиць, 22 малюнки. Список використаної літератури має 278 найменувань. Додатки містять 35 таблиць та 6 малюнків.

2. Основний зміст роботи