Міжнародно-економічні відносини України та Китаю у сфері торгівлі та бізнесу

Президент України хоче створити сумісне виробництво з Китаєм, зокрема в авіаційній галузі. Він бачить широкі перспективи для створення в Україні спільних з Китаєм виробництв. "Широкі перспективи активізації для співпраці з Китаєм я бачу в створенні на території України спільних виробництв з подальшим реекспортом продукції в треті країни", - сказав він. Янукович зазначив, що для України і Китаю було б доцільно об'єднати зусилля центральних державних і комерційних банків, які зацікавлені в співпраці. За його словами, Київ готовий запропонувати банкам Китаю відкривати філії в Україні, і чекає подібного кроку від Пекіна. "Пропоную доручити співголовам комісії зі співпраці між Україною і Китаєм відпрацювати можливі шляхи подальшої активізації і підвищення рівня взаємодії в торговельно-економічній та інвестиційній галузях", - сказав президент.

Також Янукович виступає за розширення співпраці з Китаєм у галузі авіабудування. "Гарні перспективи існують в співпраці у галузі авіабудування і виробництва двигунів", - сказав глава української держави. Янукович зазначив, що партнером з українського боку є державне підприємство "Антонов", яке "має стабільні позиції на китайському ринку". "Вважаю, що співпраця в цій галузі має достатній потенціал для розширення. Ми вважаємо дуже перспективними напрямами співпрацю держпідприємства "Антонов" з авіабудівними підприємствами Китаю", - підкреслив український президент.

Він зазначив, що йдеться про спільну розробку великого і середнього транспортного літака, реактивного транспортного літака, а також спільне виробництво літаків Ан-170, Ан-148 і Ан-158. Янукович запропонував китайському колезі доручити урядам двох країн вивчити і відпрацювати це питання [56].

Очевидно, що партнерство з Китаєм в сфері торгівлі та бізнесу є досить цікавим для України. Це і можливість отримати чисельні інвестиції, і сумісно із Китаєм виробляти певні товари, а не тільки постачати сировину, реалізувати чисельні проекти, які, якщо поставитися до співпраці із китайцями розумно, матимуть вагомий економічний ефект.



Висновки

Отже, в роботі було досліджено динаміку економічного розвитку країн за десятиліття та останні роки, були зроблені певні акценти на тому, як саме Китаю вдалося явити світу диво прискореного економічного зростання. Також були зазначені певні причини, за якими співпраця України з такою сильною державою є вагомим внеском в економічний розвиток, і чому Китаю теж вигідно співпрацювати з нашою державою. Це і можливість вийти на європейські ринки, і поширити власну продукцію, і знайти підтримку колишньої соціалістичної країни для експансії на Захід. В свою чергу, Україна отримує робочі місця, прибуток до держбюджету у вигляді податків та загальні переваги для економіки через наплив інвестування. Також співпраця з Китаєм - це можливість не тільки знайти певні ринки збуту для української сировини, але й сумісно із китайськими компаніями виробляти технологічні товари авіакосмічної та збройної галузей, будувати транзитні шляхи з Азії до країн Європи. Китайський вектор економічних стратегій стимулюватиме розвиток сумісних бізнес проектів та може забезпечити колосальну підтримку нашій державі для подолання рецесивного стану економіки та просування вперед за рахунок вироблення конкурентоспроможних товарів.

Але були й зазначені певні проблеми для України через потужний вихід на її ринок китайських виробників: притиснення національного виробника, перетягування значного сегменту ринку. Також китайські інвестори прагнуть працевлаштовувати своїх громадян на виробництві в Україні, займаючи чисельні робочі місця замість українців, що значно зменшує економічний ефект співпраці для нашої країни. Не можна не зазначити, що сьогодні для Китаю Україна - переважно сировинна держава, яку він прагне використовувати як імпортера хімічної, металургійної, аграрної продукції. Тому треба пам'ятати про необхідність безперервного технологічного розвитку, щоб перейти на новий рівень співпраці та прибутків від неї як для країни в цілому, так і для компаній, що співпрацюють або співпрацюватимуть з китайськими партнерами.

Через це можна зробити висновок, що співпраця може бути максимально корисною для України, якщо буде розумною. Сьогодні одна з головних проблем України - це сировинна налаштованість економіки, значний відтік кадрів за кордон. Тому її досить часто використано як матеріально-сировинну базу іноземними підприємствами. Але сьогодні, в умовах глобалізації економіки, є досить багато можливостей плідної співпраці для подальшого розвитку економіки до рівня виготовлення конкурентоспроможних, якісних технологічних товарів. І не тільки надавати землю та необхідні умови іноземним корпораціям, але й виступати партнером хоча б у частковому виробництві. І саме від цього вибору, продовжувати бути матеріально-сировинною базою або стати партнером-виробником та експортером готової продукції, вирішить, чи буде Україну використано та кинуто до ланки країн з відсталим типом виробництва та життя або вона займе власне місце у всесвітньому механізмі розподілу праці та вийде на належний економічний та соціальний рівень. Також не можна не згадати про необхідні реформи економіки, політичні реформи, які необхідні України як для співпраці із Китаєм, так і для будь-яких міжнародних відносин взагалі. Звісно, інвестори потребують більшу прозорість роботи підприємств держави, до яких будуть направлені інвестиції, також стабільність законодавства і соціального становища. Потрібно провести докорінні зміни у податковому кодексі та його виконанні, знайти ефективні способи боротьби із корупцією та стимулювання бізнесу та ЗЕД. Якщо буде обрано позицію розвитку, то Китай є одним з кращих партнерів, бо має багатий досвід зростання та економічного підйому, а також зацікавленість у значних інвестиціях партнерів. Тим більше, що сьогодні ринки України особливо цікаві для Китаю через наближеність до західного регіону. Основними джерелами співпраці нашої країни з Китаєм є сільське господарство, частково аерокосмічна техніка, машинобудування, металургія, хімічна промисловість, торгівля сировиною та товарами легкої промисловості, технічні прилади, текстильна промисловість та ін. Експерти прогнозують як мінімум і надалі сильну економічну позицію Китаю в світі, а може, навіть і так само прискорені темпи зростання. Тож Китай є перспективним партнером і в майбутньому. І те, що Україна сьогодні робить значні кроки у дружбі та співпраці із цією міцною державою, надає значних переваг сьогодні та принесе плоди у майбутньому.



Загальні засади забезпечення охорони праці

Відповідно до ст. 43 Конституції України 1996 р. «кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом». Це основні положення щодо реалізації права громадян на працю, забезпечення працівникам безпеки, гігієни праці та здорового виробничого середовища і єдиного порядку організації охорони праці в Україні.

Правове забезпечення охорони праці крім конституційних норм визначають норми КЗпП України, Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. у новій редакції від 21 листопада 2002 р. та інші підзаконні правові норми з охорони праці.

З урахуванням умов праці (важкі, шкідливі), психофізіологічних особливостей працівника (жінка, неповнолітній, інвалід) система законодавства з охорони праці включає загальні та спеціальні правові норми. Саме це й зумовлює визначення охорони праці як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці. Це поняття охорони праці в широкому розумінні, оскільки воно включає великомасштабні заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці: правові, економічні, організаційно-технічні, лікувально-профілактичні тощо. У вузькому ж розумінні охорона праці -- це система правових заходів і засобів забезпечення безпечного життя і здоров'я працівників у процесі праці на виробництві, у тому числі й правових норм щодо оздоровлення та поліпшення умов праці. У такому розумінні охорона праці є одним із принципів трудового права, суб'єктивним правом працівника на належні умови праці, правовим інститутом.

Центральне місце в системі охорони праці посідають працівники, тому й норми права визначають як зміст і гарантії права працівників на охорону праці. Такі гарантії реалізуються у процесі праці й включають комплекс правомочностей, зокрема права:

— на безпечні умови праці під час роботи на виробництві;

— на соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань;

— на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці;

— на забезпечення спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджуючими засобами;

— на компенсацію власником матеріальної та моральної шкоди працівникові в разі ушкодження його здоров'я.

Реальним виявом турботи про працівників є правова організація охорони праці на виробництві. Норми права про організацію охорони праці передбачають широку систему заходів, до найголовніших з них належать:

1. Управління охороною праці на підприємстві та обов'язки власника. Конкретне забезпечення охорони праці цього напряму здійснюється за допомогою таких заходів: а) створення відповідних служб і призначення посадових осіб з питань охорони праці; затвердження інструкцій про їх обов'язки тощо; б) розробки за участю профспілок заходів з охорони праці та реалізація прогресивних технологій тощо; в) розробки і затвердження положень та інструкцій з охорони праці, що діють у межах підприємства, тощо.

2. Визначення обов'язків працівника виконувати вимоги норм і правил з охорони праці. Одним із важливих обов'язків працівників є медичний огляд, який поділяється на три види: попередній (під час прийняття на роботу); періодичний (протягом трудової діяльності); позачерговий (з ініціативи працівника чи власника), якщо працівник вважає, що умови праці спричинили погіршення його здоров'я. Суттєвим обов'язком сторін трудового договору є навчання з питань охорони праці, що здійснюється шляхом проведення інструктажів, які умовно поділяються на три види: попередній інструктаж під час прийняття на роботу (його проходять усі працівники); періодичний інструктаж із питань охорони праці (працівники, зайняті на роботах із підвищеною небезпекою, проходять його один раз на рік, а посадові особи -- один раз на три роки згідно з переліком, затвердженим Держкомітетом України з нагляду за охороною праці); додатковий інструктаж з питань охорони праці (проводиться на прохання працівника).

3. Фінансування охорони праці та додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва та реконструкції підприємств.

4. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які покладаються на власника підприємства та здійснюються з урахуванням вимог «Положення про розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах, організаціях».

Охорона праці жінок. Піклуючись про найчисельнішу частину трудових ресурсів України, ч. 2 ст. 24 Конституції України закріпила рівність прав жінок і чоловіків. Така рівність забезпечується наданням жінкам широких прав у галузі їх трудової діяльності -- це і здобуття освіти, професійної підготовки, винагороди за працю, а також спеціальними заходами щодо охорони праці й здоров'я жінок, створенням умов, що дають жінкам можливість поєднувати роботу з материнством, й іншими пільгами та гарантіями.

Систему правових норм щодо особливостей регулювання праці жінок умовно можна поділити на дві групи. Перша група норм забороняє або обмежує застосування праці жінок, а друга -- встановлює переваги у зв'язку з материнством.

Заборона застосування праці жінок стосується важких робіт, робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування. Перелік таких робіт затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р., № 256, який налічує більше 500 видів робіт.

Забороняється залучати жінок до робіт, які пов'язані з постійним, протягом робочого дня (зміни) переміщенням вантажів масою понад 7 кг. Дозволяється виконання робіт з підіймання, переміщення вантажів, які перевищують 7 кг, але не більше 10 кг при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину). Причому, в обох випадках сумарна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати з робочої поверхні -- 350 кг, а підлоги -- 175 кг. (Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, столу, станка тощо). У масу переміщуваного вантажу включається маса тари і упаковки. Такий порядок граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 р., № 241.

Друга група правових норм стосується жінок, стан яких пов'язаний з материнством. Охороняючи працю таких жінок, чинне законодавство забороняє залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних робіт, надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направляти їх у відрядження. Обмеження встановлені й для жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів. Такі жінки не можуть залучатися до надурочних робіт і направлятися у відрядження. До підвищеної особливої правової охорони праці жінок належать і норми, пов'язані з їх материнством - це переваги і гарантії, що стосуються виникнення, існування та припинення трудових відносин. Законодавством України про працю забороняється роботодавцям всіх форм власності й господарювання відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їх заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям -- за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. В разі відмови у прийнятті на роботу зазначених жінок роботодавець зобов'язаний повідомити їм причину відмови у письмовій формі. Підвищену охорону праці жінок містять і норми, пов'язані з наданням відпусток у процесі існування трудових відносин. Існують два види відпусток: у зв'язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною. Оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів, а при ускладненні пологів або при народженні двох і більше дітей -- 70 календарних днів після пологів. Тривалість такої відпустки сумарно становить 126 календарних днів або 140 -- і вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

Мають відповідні особливості і відпустки з догляду за дитиною, що надаються працюючим жінкам, -- це відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років з виплатою допомоги за державним страхуванням. Така відпустка може бути і більшої тривалості за рахунок коштів підприємства, установи, організації. У разі, коли дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати. Тривалість такої відпустки визначається у медичному висновку, але не може бути більшою, як до досягнення дитиною шести років.

Особлива охорона праці жінок має вияв і в нормах права, що стосуються змінення і припинення трудових відносин. Так, відповідно до медичного висновку вагітним жінкам знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих чинників, якщо ж така робота відсутня, то до вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі робочі дні за рахунок підприємства.

Переведенню на іншу роботу підлягають і жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною трьох років, якщо ж заробітна плата зростає за час переведення, то така жінка має право на одержання такого більш високого заробітку (ст. 178 КЗпП України).

Відповідні гарантії щодо припинення трудового договору стосуються лише двох категорій працюючих жінок -- це вагітні жінки, жінки, які мають дітей до трьох років, одиноких матерів, при наявності дитини віком до 14-ти років або дитини-інваліда. Такі жінки не підлягають звільненню з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу, крім двох випадків: повної ліквідації підприємства, установи, організації та після закінчення строкового трудового договору. Проте і в цих випадках звільнення цих жінок допускається з обов'язковим їх працевлаштуванням, а на період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата протягом трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Всі гарантії і пільги, передбачені для жінок, що поєднують роботу з материнством, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері, а також на опікунів і піклувальників (ст. 186 КЗпП України).

Охорона праці молоді. Система спеціальних правових норм є невід'ємним доповненням до загальних, спрямованих на підвищену охорону праці молодих працівників як основного резерву трудових ресурсів України.

Правовою основою охорони праці молоді на сучасному етапі розвитку України є: Конституція України від 28 червня 1996 року; КЗпП України; Закон України «Про охорону праці» в редакції від 21 листопада 2002 р.; Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 р. у редакції від 23 березня 2000 р.; Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р.; Постанова Кабінету міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням»; Наказ Міністерства освіти України від 31 березня 1994 р., № 46 «Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх» тощо. Найголовніша сутність зазначених правових норм у тому, що вони враховують психофізіологічні особливості ще не повністю сформованого організму та характеру неповнолітніх.

Специфікою норм з підвищеної охорони праці молоді є вимоги стосовно прав неповнолітніх у трудових правовідносинах. Неповнолітні працівники, відповідно до ст. 187 КЗпП України, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, тобто до дорослих працівників. А в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Правоохоронну сутність мають й інші норми права, що сприяють залученню молоді до праці -- це, зокрема, норми, які встановлюють порядок прийняття на роботу осіб, яким виповнилось 16 років. Саме з цього віку громадяни України набувають статусу повної правової правосуб'єктності, що дає право на самостійну реалізацію права на працю. Законом передбачається також можливість прийняття на роботу осіб, які досягли 14-річного та 15-річного віку, але за умови дотримання чітко визначених умов:

а) згода одного з батьків, або особи, що його замінює (опікуни);

б) робота має бути легкою і не повинна завдавати шкоди молодому працівникові;

в) робота повинна виконуватись у вільний від навчання час і не порушувати процесу навчання.

Особливості охорони праці молоді відображені і в нормах, що визначають підвищені гарантії залучення неповнолітніх і молоді у сферу трудової діяльності. Перш за все, це законодавче встановлення для всіх підприємств і організацій броні прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб, молодших вісімнадцяти років.

На охорону праці молоді спрямовані і норми, що забезпечують права молодих працівників безпосередньо в процесі трудової діяльності. Перш за все, чинне законодавство чітко визначає конкретні види робіт, на яких забороняється застосування праці осіб, молодших 18-ти років, зокрема: це важкі роботи, роботи зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також підземні роботи. Перелік таких видів робіт визначений Наказом Міністерством охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р., № 46 і нараховує біля двох тисяч найменувань. Забороняється залучати неповнолітніх працівників до роботи в нічний час, до надурочних робіт і до робіт у вихідні дні.

Не можуть залучатися особи молодше 18-ти років до виконання робіт, що пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми важких речей визначені й затверджені Міністерством охорони здоров'я України від 22 березня 1996 р., № 59. Всі працівники, молодше 18-ти років і до досягнення ними 21 року, проходять обов'язковий медичний огляд, основною метою якого є виявлення придатності молодого працівника до виконання ним майбутньої роботи, а також здійснення постійного контролю за станом його здоров'я та з'ясування впливу виробничого середовища на організм і в разі виявлення негативного впливу на здоров'я молодого працівника при виконанні відповідної роботи.

Мають місце певні особливості і щодо тривалості і порядку надання молодим працівникам відпустки. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки для працівників віком до 18-ти років встановлена 31 календарний день, незалежно від тривалості безперервної роботи на конкретному підприємстві, в установі, організації.

Підвищена охорона праці молоді має реальний вияв і в обмежених можливостях звільнення неповнолітніх працівників з ініціативи власника (роботодавця). Тут дві характерні особливості. Перша -- вимагає від власника отримати згоду від районної (міської) комісії в справах неповнолітніх, а якщо неповнолітній працівник є членом профспілки, то додатково і її згоду на звільнення. Друга особливість полягає в тому, що звільнення з ініціативи власника з підстав, чітко визначених законом, можливе лише у виняткових випадках і з обов'язковим працевлаштуванням. Це стосується таких підстав, як:

а) зміни в організації виробництва праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства, перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;

б) виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи;

в) поновлення на роботу працівника, який раніше виконував цю роботу (п.п. 1,2 і 6 ст. 40 КЗпП України). За відсутності погодження комісії у справах неповнолітніх на звільнення із зазначених вище підстав звільнення кваліфікується як безпідставне і спричиняє поновлення неповнолітнього на роботі.

Отже, правові особливості охорони праці молоді спрямовані, перш за все, на реальне здійснення нею свого права на працю, підвищення своєї кваліфікації, поєднання роботи з навчанням, на охорону ще не повністю сформованого організму неповнолітніх працівників, захист їх від виробничих шкідливостей тощо.

Додержанню учасниками трудового процесу норм і правил з охорони праці сприяє й державне регулювання охорони праці. До складу органів державного управління охороною праці згідно зі ст. 31 Закону України «Про охорону праці» належать:

- Кабінет Міністрів України;

- Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

- міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

- місцеві державні адміністрації;

- місцеві ради народних депутатів.

Важливо не лише визначити державні органи управління охороною праці, а й чітко встановити їх компетенції та повноваження щодо охорони праці.

Певні повноваження об'єднань підприємств (асоціацій, корпорацій, концернів тощо) визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, які утворили об'єднання, а конкретна робота щодо виконання делегованих об'єднанню функцій здійснюється службами охорони праці, що створюються в його апараті.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. державний нагляд і громадський контроль за охороною праці здійснюють два види органів -- державні та громадські.

Державний нагляд за додержанням норм і правил з охорони праці здійснюють:

- Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

- Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

- органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

- органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюють Генеральний прокурор України та підлеглі йому прокурори. Зазначені органи реалізують свої права щодо державному нагляду за охороною праці через посадових осіб, які мають широкі повноваження, зокрема у будь-який час перевіряти дотримання законодавства про охорону праці, надсилати керівникам підприємств приписи про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці, зупиняти експлуатацію підприємств чи окремих цехів, дільниць до усунення порушень щодо охорони праці, притягати до відповідальності працівників, винних у порушенні корм і правил з охорони праці тощо.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють два види органів: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників. Повноваження цих органів визначені статтями 41 і 42 Закону України «Про охорону праці».

У разі порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці залежно від конкретних обставин винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної або кримінальної відповідальності.



Інструкція з охорони праці під час робіт на персональному комп'ютері і відеодисплейних терміналах

1. Загальні положення

1.1 Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2 Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП, 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 «Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони - праці під час експлуатації електронно-обчислювальної техніки ”.

1.3 За даною інструкцією оператор (користувач) персонального комп'ютеру (відеодисплейного терміналу) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та оператора (користувача).

1.4 Власник повинен застрахувати оператора від нещасних випадків та професійних захворювань.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1 Увімкнути систему кондиціювання повітря в приміщенні.

2.2 Оглянути робоче місце і привести його в порядок; впевнитись, що на ньому відсутні сторонні предмети; все обладнання і блоки ПЕОМ з'єднані з системним блоком за допомогою з'єднувальних шнурів.

2.3 Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. ВДТ має стояти не на краю стола. Повернути ВДТ так, щоб було зручно дивитися на екран - під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути трохи нахиленим - нижній його край ближче до оператора (користувача).

2.4 Перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана.

2.5 Забороняється:

- експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

- користування пошкодженими розетками, з'єднувальними коробками, вимикачами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

2.6 Відрегулювати освітленість робочого місця.

2.7 Ввімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах в послідовності: стабілізатор напруги, ВДТ, процесор, принтер (якщо передбачається друкування).

2.8 У разі виявлення будь-яких несправностей роботу не розпочинати, повідомити про це керівника робіт.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1 Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.

3.2 Періодично при вимкненому комп'ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою пил з поверхонь апаратури.

3.3 Екран ВДТ та захисний екран протирають ватою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідину або аерозольні засоби для чищення поверхонь комп'ютера.

3.4 Забороняється:

3.4.1 Самостійно ремонтувати апаратуру, тим більше ВДТ, в якому кінескоп знаходиться під високою напругою (близько 25 кВ); ремонт апаратури виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп'ютерів, вони ж раз на півроку повинні відкривати процесор і вилучати пилососом пил і бруд, що там накопились.

3.4.2 Класти будь-які предмети на апаратуру комп'ютера, напої на клавіатуру або поруч з нею - це може вивести їх з ладу.

3.4.3 Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу, доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо).

3.4.4 Для зниження напруженості праці на ПЕОМ необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності.

3.4.5 З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і т. ін.

3.4.6 Для зменшення негативного виливу на здоров'я працівників виробничих факторів необхідно, застосовувати регламентовані перерви. Тривалість регламентованих перерв наведена у таблиці, де прийняті такі позначення:

група А - читання інформації з попереднім запитом (діалоговий режим роботи);

група Б - введення інформації;

група В - творча робота у режимі діалогу ПЕОМ (налагодження програм, переклад та редагування текстів та інше).

3.4.7 Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви має не перевищувати 2 години.

3.4.8 Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

3.4.9 Для III категорії робіт - через 2 години від початку зміни, через 1,5 та 2,5 години після обідньої перерви (тривалістю 20 хв. кожна або тривалістю 5-15 хв. через кожну годину роботи, залежно від характеру технологічного процесу).

3.4.10 Під час роботи за ВДТ у нічну зміну, незалежно від групи та категорії робіт, тривалість регламентованих перерв збільшується на 60 хв.

3.4.11 На лазерних принтерах:

3.4.11.1 Під час зминання паперу відкрити кришку і обережно витягнути лоток з папером. Необхідно бути уважним, щоб не обпектися під час витягування аркуша з термозакріплюючого пристрою.

3.4.11.2 Дотримуватися правил зберігання картриджа згідно з інструкцією фірми-виготовлювача (подалі від прямих сонячних променів, при температурі 0-35°С тощо).

3.5 Забороняється:

3.5.1 Зберігати картридж без упаковки.

3.5.2 Ставити картридж на торці, тобто вертикально.

3.5.3 Перевертати картридж етикеткою донизу.

3.5.4 Відкривати кришку валика і доторкатися до нього.

3.5.5 Самому заповнювати використаний картридж.

3.6 При погіршенні якості друку (сліди тонера на папері) почистити принтер зсередини від видимих слідів тонера. Перед чищенням принтер треба вимкнути.

3.7 Необхідно бути уважним, щоб не порвати тонкий дріт, що охороняє нитку розжарення коронатора. Коронатор належить чистити з усіх боків за допомогою спеціальної щіточки до повного вилучення слідів тонера. Якщо щіточки не передбачено, можна скористатися бавовняним тампоном, змоченим ізопропиловим спиртом або водою. Слідкувати, щоб рідина з тампона не капала і не потрапляла на ролики або інші пластмасові деталі.

3.8 Сріблястий валик і направляючу паперопровідної системи чистити тільки серветкою, зволоженою водою. У такий спосіб чистять і замок папероподавального лотка.

3.9 Дотримуватися обережності під час чищення термо- закріплюючої системи, тому, що вона нагрівається до 200°С.

3.10 Необхідно бути уважним, щоб тонер не потрапив на одяг - він може залишити плями.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1 Закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі. Вийти з програмної оболонки і повернутися в середовище MS DOS.

4.2 Вимкнути принтер, інші периферійні пристрої, вимкнути ВДТ і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою для запобігання попаданню в неї пилу.

4.3 Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти в ящик стола.

4.4 Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

4.5 Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.

4.6 Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутотренінгу.



5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація чи нещасний випадок можуть статися в разі: ураження електричним струмом, загорання апаратури, тощо.

5.2. У разі раптового припинення подавання електроенергії вимкнути комп'ютер в такій послідовності: периферійні пристрої, ВДТ, процесор, стабілізатор напруги. Витягнути штепсельні вилки з розеток.

5.3. При виявленні ознак горіння (дим. запах гару), вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

5.4. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

5.5. Надання першої медичної допомоги.

5.5.1. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.

У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від Дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення -- відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступили до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

5.6. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння.

5.7. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.



Список використаних джерел

1. Мозиас П.М. Китай в период мирового кризисна: бенефициар, жертва или виновник? // Вопросы экономики. - 2010. - №9. - с.93-114.

2. Хоруженко О. «Аспекти китайської геополітики», електронний ресурс / О. Хоруженко // Український незалежний центр політичних досліджень. - Режим доступу: www.usipr.kiev.ua

3. Чжоу Ли «У Китая и Украины нет никаких препятствий для сотрудничества» / Ли Чжоу // Киевский телеграф. - 2009. - 3-9 июля 2009. - №27 (477).

4. Величко В. «Розробка теоретичних засад перехідної економіки Китаю та їх регіональний аспект» // Економіка України. - 2009. - №7. - с.49-63.

5. Гончар Б. «США - КНР і Тайвань: трикутник взаємодії і суперечностей в 90-і роки ХХ» ст. / Б. Гончар, М. Таран // АН вищої школи України. - Випуск ІІ. - К., 1999. - С.22-31.

6. Кіпцар І. Українсько-китайські відносини у період 1992-2002 рр.: дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02

7. І. Кіпцар. - К., 2006; Менг Хин «Украино-китайские отношения в конце ХХ - начала ХХІ» ст. : дис. ... канд. ист. наук: 07.00.02 / Хин Менг. - К., 2005;

8.Лещенко Л. О. Внутрішня і зовнішня політика КНР в контексті глобалізаційних процесів / Л. О. Лещенко // Дослідження світової політики. - К.: 2000. - Вип. 14. - С.72-82.; Пронь С. В. США та Японія в АТР (50-90-ті рр. ХХ ст.) / С. В. Пронь. - Миколаїв: МДПУ ім. П. Могили, 2003. - 244 с.

9. Щергін С. О. «АТР: історія та сучасність» / С. О. Щергін. - К., 1993. - 91 с.

10. Солодкий С. «Київ - Пекін: коректність з інтересом» / С. Солодкий // День - 2001. - №126. - 19 липня.

11. Шевчук О. Українсько-китайське співробітництво на рубежі ХХ-ХХІ століття , електронний ресурс / О. Шевчук. - Режим доступу: www.experts.in.ua

12. Жлуктенко В. Україна - Китай: пролог до вдалого дебюту / В. Жлуктенко // День - 2002. - №212.- 19 листопада.

13. Яо Пейшен: «Склалася добра основа для подальшого розвитку відносин між Китаєм і Україною», електронний ресурс. - Режим доступу: http://svit.ukrinform.ua/China/china.php?menu=ukrinform

14. «Ли Хуэй на приеме по случаю 15-летия дипотношений между Китаем и Украиной», електронный ресурс. - Режим доступу: http://www.mfa.gov.cn/rus/wjb/zzjg/dozys/xwlb/t291557.htm

15. «Кошти для економічних проектів», електронний ресурс // Урядовий кур'єр. - Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua/index.php?news=1&id=1582

16. Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка №19 (206), 2010 р., І.С. Погорєлова «Сучасні українcько-китайські відносини. Становлення і розвиток.»

17. «У торгових відносинах України з Китаєм існують високі ризики», експерти аналітичної групи «Da Vinci», інформаційне агентство РБК-Україна 2005-2013, 04.07.2011 15:21, інтернетресурс http://www.rbc.ua/ukr/finance/show/v-torgovyh-otnosheniyah-ukrainy-s-kitaem-sushchestvuyut-vysokie-04072011152100

18. Девід Кілгур, незалежний журнал КНР «Велика Епоха» (The Epoch Times), публікація 06.02.2010.

19. Політичне видання «Китайский вопрос Украины» 19.07.2012, директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Юрій Пахомов.

20. Міжнародне радіо Китаю. «Погляд українського політолога Видріна» 2010-09-03 16:23:16

21. Фэн Юйцзюнь, науковий співробітник, директор НИИ Росії Інституту сучасних міжнародних відносин Китаю, китайський народний журнал «Женьмінь жибао», публікація 20/06/2011

22. Політичний журнал «Еженедельник» стаття «Китайский фактор и Украина» 10.09.2010 , автор Сергій Шергін

23. Світова організація торгівлі (СОТ), електронний ресурс. - Режим доступу: http:// www.wto.org

24. Фінансовий портал: котирування акцій, курси валют, форум, електронний ресурс. - Режим доступу: http://mfd.ru/news/articles/

25. Завкафедрою глобальних и регіональних систем Дипломатичної академії України при МЗС, доктор політичних наук, професор Сергій Шергін статья «Китайский фактор и Украина» №36, 16 вересня 2010 р.

26. «Мотиваційні чинники і особливості співпраці України з Китаєм у форматі ШОС (ШАНХАЙСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СПІВРОБІТНИЦТВА)», Відділ інтеграції та стратегічного партнерства НІСД, інтернетресурс http://old.niss.gov.ua/MONITOR/Monitor27_n/01.htm

27. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату КМУ, стаття «Китай має намір вивести стратегічну співпрацю з Україною на новий рівень» 23.05.2013, інтернетресурс http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=246362939

28. Стаття «Економічна складова міжрегіональних зв'язків на прикладі співпраці між регіонами України і Китаю», Валентин Величко, радник П'ятого територіального управління Міністерства закордонних справ, кандидат економічних наук, інтернетресурс http://soskin.info/ea/2000/6/20000680.html

29. International business report 2009 Grant Thornton, електронний ресурс. Режим доступу: http://www.grantthorntonibos.com/Reports/2009/index.asp.

30. Result smarter growth: 13th annual global CEO survey // PricewaterhouseСoopers, 2010, електронний ресурс. - Режим доступу: http://pwcpdfgen.beehivemedia.com/PDFOutput/20100512153819717.pdf.

31. US-China Business Council Survey , електронний ресурс // The China Business Review. - 2009. - November-December. - Режим доступу: http://www.chinabusinessreview.com/public/0911/survey.html.

32 «Зовнішньоекономічна діяльність», електронний ресурс. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zed.htm.

33. Вісник Дніпропетровського університету УДК 330.341.1:339.9 А.Р. Дунська «Вплив світового ринку на інноваційний розвиток промислових підприємств в Україні», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

34. Зовнішньоекономічна діяльність, електронний ресурс. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zed.htm.

35. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами, електронний ресурс /Державний комітет статистики України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

36. Горбач Д.А. Расширение горизонтов, електронний ресурс / Д.А. Горбач // Бизнес. - 2010. - № 36. - Режим доступу: http://www.business.ua/articles/macro_economy/3225/.

37. Бородаченко К.В. «Поскитаемся», електронный ресурс / К.В. Бородаченко // Бизнес. - 2011. - № 6. - Режим доступа: http://www.business.ua/archive/10890/.

38. Держкомстат України, електрон. ресурс.- Режим доступу http://www.ukrstat.gov.ua

39. І.С. Погорєлова «Сучасні українсько-китайські відносини: Історія становлення та розвитку», інтернетресурс. - Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Ist/2010_19/8.pdf

40. «Обзор ситуации на рынке легкой промышленности Украины», електрон.ресурс.- Режим доступу: http://www.mtf/com.ua/page/news_w2.html

41. Медвєдкіна Е.А., Обухова М.И. «Научно-техническое сотрудничество Украины и КНР : инновационный аспект», інтернет ресурс.- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpaeiv/2010_2/22.pdf

42. УДК 339.92 «ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ В КИТАЇ:ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ» Бережна Г.В. кандидат економічних наук, Класичний приватний університет

43. US companies' China outlook: USCBC 2010 Member priorities survey results, електронний ресурс. - 2010. - 21 p. -Режим доступу: http://www.uschina.org/public/documents/010/membership_survey.pdf.

44. К.е.н., член Української асоціації китаєзнавців Віта Голод «Сучасні українсько - китайські стосунки. Економічний аспект», матеріали до програми «Економічне коло», ефір від 30.01.2012 р.

45. Мінфін, офіційна публікація, стаття «Чи вплине уповільнення економіки Китаю на Україну?», 1 грудня 2011, 11:03

46. Бережанський А. 3 кг одягу / А. Бережанський// Контракти. - 2007. - № 52. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kontrakty. com.ua/show/ukr/article/34/5220079844.html

47. Замороко Т. Інтеграція до СОТ - наслідки для легкої промисловості / Т. Замороко // Маркетинг в Україні. - 2005. - № 4. -C. 31-36.

48. Жаліло Я. А. Проблеми формування сучасних засад політики імпортозаміщення в Україні / Я. А. Жаліло, В. М. Гацько // Стратегічна панорама. - 2006. - № 1. - С. 18-27.

49. Гончарук Н. Шелковый путь / Н. Гончарук //Контракты. - 2007. - №1. -- [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.kontrakty.com.ua

50. Бусол О. Стан боротьби з контрабандою та порушенням митних правил в Україні / О. Бусол, В. Ложкін // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2008. - № 18. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/bozk/18text/g18_05.htm

51. Лаврик А. Контрабанда - вперед! /А. Лаврик, Б. Буткевич // Тиждень. - 2009. - № 30.- [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ut.net.ua/art/166/0/2835/

52. Фролова В. Отраслевой обзор производителей обуви / В. Фролова // Бизнес. - 2000. - № 49 (412). - С. 34-37.

53. International Finance Statistics. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. imfstatistics.org/imf/

54. Держкомстат України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua

55. Урядовий портал Партії регіонів, Микола Азаров «Під час візиту до Китаю Україна готова донести до партнерів переваги інвестиційно-інноваційного співробітництва з нашою державою. Зміцнення співпраці з Китаєм - це важливий вектор зовнішньої політики України.» 13 апреля 2011 11:17, інтернет ресурс http://partyofregions.ua/news/4fe2ffd763eac51f4800092e?print=1

56. Игорь Гошовский «Инвестгазета»№42, «Что может выиграть Украина от сотрудничества с Китаем?», 26 октября 2010

57. Інтернетжурнал NEWSru.ua, Економіка, стаття «Україна і Китай домовилися про стратегічне партнерство. У планах обмін технологіями і створенняСВ», 20 червня 2011 р., 13:10, інтернетресурс http://palm.newsru.ua/finance/20jun2011/yanekhu.html

58. Конституція України від 28.06. 1996 р;

59. КЗпП України від 10.12.1971р. із змінами та доповненнями:

60.

a. Глава 11 «Охорона праці»,

b. Глава 12 «Праця жінок»,

c. Глава 13 «Праця молоді»,

d. Глава 14 «Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням»,

e. Глава 16 «Професійні спілки. Участь працівників в управління підприємствами, організаціями, установами»

61. Кодекс законів про працю України: Науково - практичний коментар/ за ред. О.О. Погрібного, М.І. Іншина, І.М. Шопіної. - К.: Правова єдність, 2009. - 456 с.

62. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 в редакції від 21.11. 2002 р.;

63. Закон України «Про зайнятість населення» від 1.07.1991 р зі змінами і доповненнями;

64. Закон України «Про колективні договори та угоди» від 1.07.1993 р. зі змінами та доповненнями,

65. Закон України «Про профспілки, їх права і гарантії їх діяльності» від 15.09.1999,

66. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 зі змінами та доповненнями;

67. Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 зі змінами і доповненнями;

68. Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 зі змінами і доповненнями

69. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 р. у редакції від 23 березня 2000 р.;

70. Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р.;

71. Постанова Кабінету міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням»;

72. Наказ Міністерства освіти України від 31 березня 1994 р., № 46 «Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх».

73. Правознавство// За ред. В.В. Копейчикова, А.М. Колодія. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 752 с.

Размещено на Allbest.ru

...